автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Ценностные ориентации: контроверза социал-демократизма и неоконсерватизма

Полный текст автореферата диссертации по теме "Ценностные ориентации: контроверза социал-демократизма и неоконсерватизма"

.-ТВ

(\ м >

>АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ

1 5 ПОП 1993'

1нститут фшОСОфп

На правах рукопису

ЩИРИЦЯ Тетя на Володимир!вна

Ц1НН1СН1 ОР16НТАЦП: КОНТРОВЕРЗА СОЦИАЛ-ДЕМОКРАТИЗМУ ТА НЕОКОНСЕРВАТИЗМУ

(на матер1алах шмецькоХ соц1ал-демократи)

Спещальшсть 09.00.11 —сощальна фмософ1я

АВТОРЕФЕРАТ дисертацН на здобуття наукового ступеня кандидата ф!лософських наук

КиТв — 1993

АКАДйНЯ НАУК УКРАЙИ 1НСТШ7Т Ф1Л000ФИ

На правах рукопясу

ЩРВДЯ Тетяна Володамархана

IÖHHlCHl OPÎGHTAUÎï: КОНТРОВЕРЗА СОЦШ-ДЕЛОКРАТИЗМУ ТА НЮКОНСЕРЗВАТИЗМУ /на Marepiaaai ймецьхоТ coni ал-деыокрам î/

Спвцхальнхсть 09.00.11 - социальна фглософхя

АВТОРЕФЕРАТ

jtzceptanil Ha здобуття науковогв ступеяя . каадидата фхлософськях says*

Kais - 1993

Дисертагця виконана на кафедрх фхлософх! КШвсысого пойтехнхчного 1нституту

Науковий кергвник - кандидат фхлософських наук, доцент I7P В.1.

Офвдйщ опоненти - член-кореспондент АН УкраТнв

доктор фхлософських наук, професор ПАЗБНОК B.C.;

кандидат фхлософських наук, доцент ГОЛОВКО Б.А.

Провхдна орган1заигя - квфедра фхлософЛ фхлософського

факультету КвТвського ун1верситету iM.Tapaca Шевченка

Еахист вхдбудеться ; рост,-

о " " год. на засхдакн1 спещал1зовано1 вчено! ради , Д 01.25.03 при Злститутх ф!лософ11. АН УкраХни эа адресов: 25200Х, Ки1в - I, вул.Трьохсвятительська, 4.',- . .

3 днсертацхст ыокна ознайошггись у бхййотецх 1яститузу $iJ»co$iT АН УкраХни. '..'V' . *.'- ■

Автореферат poaiслано -^т 1993р.

Учений секретар •'. -...

спешал1аовано1 вчено! ради '

доктор фхлософсышх наук 1,В.Бойченко

ЗДГНЬНА ■ ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦ11 Актуальнтсть темя доелтдженяя. На сучасному етапх науково-техн1чного прогресу посилилась альтернатива М1ж подалыпою перспективою гуманхстичнопз розвитку лщдства та моюшвгстю його самовини-щення. Така ситуацхя, не в останшз чергу, пов"язана э системою цхн-ностей, цо сппраеться на вхру у безмезапсть лядського розуму, вито-ки якоГ беруться з Просвхтитёльства. Критична гнтерпретащя лгбе-ральних цгнностей пос!дае значне ыгсде у пошуку сощал-демократа-ш та неоконсерваторами таких яиттевих орхентацхй, ям б надали техн1ко-економ!чно1лу розвитку. 1Ндустр1ально-технолог1чного суспх-льства г^айстичну спрямованхсть на засадах переосмысления 1хн1х морально-цхннгсних паршетр1в. Нагальнхсть тако1,переорхентац11 повязана з новими вимогами до соц!ально-пол1тичного та духовно-культурного розвитку людина, з необХ1ДИ1Ств усунекня вагрози люд-ському гснуванни, зх створенням таких умов, якх б зайезпечували права.лвдяни та II самовизначення в свхтх.

Новина громадсько-полхтично! сптуайТ посткап1тал1стичного• сусйльства не в останне даже бути зрозумхлов через контроверзу, з одного боку, согц ал-демократичного руху, зор1ентованого на рефор-мування кап1талхзму, а з другого боку, - консервативного, спрямо-ваного на пхдтримку сучаснлх бурзуазних в1ДН0СЕН. Осмислення теоретичного змхсту х практично! значужост^ двобою ре$орм1ст1в х неоконсерваторгв могна зд1йсноти через анал13 методологхчних ниХ1Д-них 1хвхх програмних настанов, в яких чЬхьне М1сце пос1даоть щн-Н1СН1 орхентага!. Щодо'ФРН, то ш альтернативна громадсько-суспх-льн1 нэпрямки, втхленх в першу чергу в д1яльност1 СЛШ та ХДС, ХСС, саме й характеризуют актуальн1сть контроверзи щннхснпх масштабов дхяльностх сощал-демократхв 1 неоконсерваторов. Бона стае бхльш наявною, якщо мати на увазх посилення Тхнього впливу на сус-, П1льний розвиток як Заходу, так г Сходу, випикло! на теренах тота-лхтарноТ система розма!тост1 полхтичних партхй та угруповань. Тим • бхльш, то ловсякчэсно■ поширветься значувдсть сотокультурнях фактов р1в, яга опираются на вдннгснг ор1ентац11 окремо! ладпнн х суспхльства в, цхлому. Такт! чином, хнтерес д^ проблем. щнн1сних ор1ента-щй еиходить за мекхсуто теоретичйюс побудов й переноситься в кон-кретно-практичну плотину. 31д того, яка М1ра живлячо! змгстовност1 щнн1сних орхентацхй, нэекхяьки вонж пов"язанх траявйе» 1 нас-к1льки п1длягають^ннсзййям, залетать перспективи розвитку-пенного соц1ально-пол1Тично^ .'Заку , Кого мхсце в процесх створенкй гуманного майбутнього.

Дис*средитац1я технократичних рецепт!в соцгапьного управл!ння як нервал!стичних, посилення на початку 70-х рокхв уваги до цхннхс-них ор1ецтац!й продемонстрували, що традиц!йна лIберально-культурна думка б!льа не в1дпоз1дас сучасн!й економхчнхй та технолог1чн1й ор-ган!зац11 сусп!льства. Саме тому неоконсервативн! традиц!йн! ц!нн!с н! ор!ентацГ/ оновлюються П1Д о знаков посилення ыотив1в сопельно! в!дпов1дальност1, пом!рност1, саыообыеження, закр!плення стану социально! херархИ. Соц1ал-демократи необх!дн1сть оновлення ц!н н1сних ор1ентац1й зуыовлввть так само, як 1 неоконсерватора, виче-рпан!сто традицхйного розум1ння техшчного прогресу, соц!ально! Полянки "деряави благоденства", еколог1чноп кризоя тощо. Однак, ви-х!д э ситуац!!, цо сталась, прихильники демократичного соц1ал1зыу вбачаэть у створеннГ таких умов цхннхсно-правового порядку, ио сприяхть форауваннв зр1ло1 особистост!, яка б виявляла сааост1йно своп воли I прийыала б активну участь в реал!зац1? такого зшсту фундузчих ц1ыностей, ао витворавться внасл1док толерантного консенсусу.

У Н80консерватор1в'поцук ц!шисних ор!ентац!й зд!йскюзться чэрез ашляцхю до традщЦй як досв1ду, ао перев1ряеться 1стор1ео, а такоз до народних звича!в, в яких закрхшгаеться "позитивный" 1 в!дхнляеться "нзгативний" сенс. Внаслхдок тако? спрямованост! став нагальнна ^терес до национально! культури, насаыперед до над1о-нальних ц!нностей. Соц!ал-демократа е прихильникада ун!версальних ц!нн1сних ор!сктац1й, тобто таких, якГне обмеяуються нацхональни-' ыи критер1яыи. Таким чином вони шукаать д1йсн1 п!дстави подолання вузько-нац1ональних, класових, групових та реал1зацП эагально-. лпдських ц!нностей. Отака культурно значуща двоедн1сть ц!кнхско-спрямованих контроверзальних в!дносин соц!ал-деиократ{в~ I неоконсерватор^ постае як теоретична 1 практична проблема, що вииагаз досл1дження саме на ф!лософському грунт!. Цо зуг»овлвс актуальн1сть-теыа. .«■..•■

Ступ1нь розробки гтроблеми. У сучасн!й л1тератур! нанопичецо значний досв!д вивчення та критичного осьшслення 1дейно-шмЦтич-но! природа та соц1ально? зор1снгоЕаност1 двох пров!дних напряг к!в сусп!льно-пол1тичного яиття - соцIал-демократизчу та неокон-» серзатизиу кр!зь,призму р1зних досл!дницькях. ц!лей та завдань. Ф1лософсько,-ыетодолог1«и1 проблема концёпцП демократичного соц|-ал!зыу. теоретичн! та соц1альнГ насл1дкн . !Г Ыникнення р!знома- -н!тно та глибоко розкрит! в роботах: Л.Г.Антоново!, Ю.О.Борка, 1.13, Бун1на, Н.Г.Висоцько!, К.Г.Горохово! ,ВЛ .Гура, О.Ы.Давидова, Ы.1. Мелкуняна, С.Ы.Шк1т1на, 1.М.0садчоТ, СЛ.Попова, С.С.Сдаичева,

А- ■

Б.С.Орлова, а танож в працях Д.Канева, Н.Колар, П.Хаваша, 1„Холвей, Г.Мпллера, Г.Дуб!ля. Цими авторами, а також В.М.Вас!ним, Т.Ы.Мацо-нашв!л!, В.Я.Швейцером досить докладно досл!днена спецкф!ка ссц!аль-ноГ ф!лософИ соц!ал-деыократ!в.

Висв!тлетга чинник!в виникнення, соц!ально! рол! та фуикц!й неоконсерватизму присвячен! роботи А.А.Галк!на, Гречихи С.С., Б.Т. Григор"яна, ¡.К.Замошина, В.¡.Кононова, А.Ю.Мельв!ля, А.Ы.Шграняна, А.К.Оганеояиа, К.Е.Разлогова, ЮЛ.ФШпова, А.А.Фрежс!на. Глибоко розкритий соц!ально-ф1лософський, а саые акс!олог!чний, аспект в працях ВЛ.Борисика, 1.М.Бун!на, А.М.Срыоленка, В.Кепеци, В.С.Пазенка, О.Ы.Соболь, Х.Тауберта, Т.Ы.ФадеевоГ, Л.Ельыа.

В!ддавчи налеяие науков!й та прантичн!й значутаст! роб!т, при-свячених анал!зу софал-деыократизыу та неоконсерватизму, сл|д за-значити, то в цих працях недостатньо досл!дкено сп1вв!дношення двох вшшвових напряк1в розвитку сучасно! сусп!льно-рол!тично? думки, тип б1льш 1х взаемниЗ вплив та взаеша обумовлён!сть у питаниях ц!ш«с-них ор!ентац!й. Йдеться про ф!лософськ! основи обгрунтування гума-нгзац!! сусп!льства на шляху форыування оновлених ц!нн1сних масштаб! в д!яльност1 окреыо! людини, партх!, сусп!льс?ва в ц!лоыу.

В дисертац!йноыу досл!даенн! внита спроба розглянути в1дм1н-н!сть ц!нн!сних ор1Снтац!й соц!ал-демократизму та неоконсерватизму з урахуванняы ххньо? полеыхки. Автор, виходив з альтернативное?1 ф1лософсько~методолог1чних п!дстав досл1дження лпдини 1 сусп!йьства в соц!ал-деиократичн!й та неоконсервативна антрополог! I, а через те були розглянуТ! альтернативн! ц!нн!сн! ор!ентац11 т!е! соц!аль-ноГ пол!тики, яку вони проводять. Такий п!дх!д до з"ясування акс!о-лог!чних проблем соц!ал-деыократами- та неоконсерваторами дае иожли-в!сть заглибити соц!олог!чний аспект досл!дження не т!лькн спрямо-ваност! державно-1кституц!йно1 пол!тики ОДПН I ЗДС, ХСС, але Й ыэ-ханГзм!в реал!зац!1 ц!нн!сних ор!снтад!й лвдики за укоа II особис-,т!сного буття.

Суттеву роль у розробц! основних положень дисэртац!! граяя аас-новки та резуль'тати, як! були отрикан! а $!лософсышх працях С.КЛ&с-трицысого, П.Ц.Га^эакоГ Б".А.Гйловка, . А»Т.Горд!енка, О.Г.Дробнкць-кого, В.А.Ыалахова, Н.К.НамардашвШ, Н.З.Чавчавадае, В. I ЛЕинжарука -з пробЛеы ц!нностейи'В.ПГАядрушеяка," 1.С;Кона, С.Б.Кримського, В.А. Натусевича- А.О.Ручхи, В.В.Танчера, К.А.Шващман - ц!нн!сних ор!ента-ц!й; Г.В.Бойченяа, В.1.3в!глянича, 0.1. По горелого, Ы.В.Поповича - э проблем впливу ц1нн!сних ор!снтац1й на прийняття еоц1ально-пол!тичнкх р!иень; В.С.Горського, В.М.Князева, Т.А.Кузьы!но!, З.В.Дяха., Б.В.Но-

в ' ' ' . •

в1кова, Н.П.Полщук, В.Г.Табачковського, ОЛ.Яценка - механ!зы1в функ-ц!онування ц1нностей в 1ндив1дуальнхй та сусп1льн1й св1домост! в 1ндустр1ально-технолог1чному сусп!льств!.

Базов дисертад!Иного досл!дкення стало аналхтичне осмислення зм!сту праць пров1даих теоретик!в н1мецько! соц!ал-демократх!: В.Брандта, П.Глоца, Е.Еплера, О.Лафонтена, К.Ломпе, 1.Фетчера, Х.-й. Фогеля, Х.Хаймана /ц!нн1сно зор!ентована пол!тика/; Р.Левенталя, . Т.Мейера, Х.Греб1нг, В.Ейхлера, В.фон Кнорхнгена, Г.Кронав1тера, П.фон Оерцена, ГММдта /ц1нн1сн! масштаби парт!йно-програмно1 твор-чост!/. А також неоконсерватизму: Д.Белла, Г.-К.Капьтенбрунера, Г.Люббе, А.Ыолера, Г.Рормозера, Ф.А.Хайека /загальна теор!я неоконсерватизму/; К.Б1денкопфа, Ы.Еванса, Г.Коля, В.Шкеля, Л.Шпета /со-ц1ально-пол!тичне р!шення/.

В1ддаючи налехне положениям V висновкак зазначених вище автор!в . праць з питань анал!зу соц1ал-демократизму та неоконсерватизму, сл!д зазначити, що саые ц!нн1сна проблематика у соц1ал-демократичному та неоконсервативному витлумаченн1, зокрема. з огляду на 1хнс альтер-нативне посднання як в теорП, так 1 сусп!льно-громадськ1й практиц!, потребуе свого б!льш поглибленого з"ясування з урахуванням прийнято! у 1989 р. Берл1нсько1 Програми принцип!в ОДГН. Дисертац1йна робота е одним з першх у в1тчизнян1й та заруб!жн1й л!тератур! побудованих на ориг1нальних джерелах досл!дкень альтернативност1 ц1нн1сних ор!ента-ц1й соц!ал-демократизыу та неоконсерватизму, розглянутих у фхлософсь-ко-методолог!чному 1 соц1ально-практичному аспектах.

Мета та завдання досл!дження. Основна мета роботи - зд!йснити. анал!з ц1ннхсних ор1ентац!й двох провхдних сусп!льно-полхтичних на-прям!в сучасного 1ндустрхально-технолог1чного сусп!льства - соцхал-демократичного як такого, що на морадьно-культурних засадах реформуе наявн! соц1ально-економ£чн1 та культурно-пол1тичн! структури кап1та-л!зму шляхом йог о трансформацП до соц!ал!зму, 1 неоконсервативного як такого, що прагне оновити буржуазн1 в1дносини та соцгальн! структури, але шляхом збереження ?хн!х фундаментальних виы!р1в. Слхд зазначити, що з"ясування ц1нн1сних ор!ентац1й обома напрямами зд1йснвет] ся за умов" поглиблёння глобаданюс проблем лвдства.

Зд1йснення ц1е'< мети передбачае розв"язання дек!лькох завдань досл!дження:

- пор1вняльного анал1зу акс1олог!чно! проблематики, представлено? соц1ал-деыократизмом I неоконсерватизмом;

- дослхдження фхлософсько-методологхчного пгдгрунтя сопгал-дегакракпно! та неоконсервативно! аксхолог11 з урэхуяаннш особлг-ЕостеЗ гхнхх аятропологхчних фуядащй;

- виявлення взает.нога за"язку "основншс ценностей" та побудова-них на них цгннгсних орхеятащй з найваялявлшми системами сучасно-го суспхльства - економхкоа та политикою, а таноя. альтернативности пошукхв вшюту на цг система;

- розгляду соцхал-демократнчних та неоконсервагивннх принци-П1В буякцхонування соцхалышх 1нститутхв як механхзшв реалхзацх! 1Йнн1снпх орхентацхЯ.

Натаова.новизна роботи полагав в тому, що э урахуванням тео-Р1Т та практики як соцхзл-демократхв, так I неоконсерваторхв про-анал13онан1 причини контроверзних вгднрсля 1хн1х ейннхсппх ор1ен-тащй, що маять р1зн1 засади. В1ддовхднр з"ясована специйка втх-лення цхннхсних масштабхв в соцгальну полиину.сощал-демократхв /СЛПН/ х неоконсерваторхв /КС, ХСС/. Це визначено у положениях, як! мають наунову ориг1нальн1Сть I виносяться на захист:

- дослхдгено контроверзнгсть хйннхсних орхентащЯ сощал-де-Монратхв I неоконсерваторхв,. яка бундуеться на рхзному тлу?лаченн1 шили лхберальних вднностеЗ Просвхтительства - з позшпЗ антропо-персоналгзму та б1оантрополог13му;

,- з"ясовано, ио вербалвна 1дентичнхсть "основных щнностей" -свобода, справедливости, солхдарностх, як не зафхксовано в Принци-П1альних програмах СДПН, ХДС, ХСС, у фхлосрфсько-методолошчному, ' зм1стовно-теоретичному та полхтико-практпчному аспектах фактично являе собою альтернативн1сть цгнн1сних орхентац1й;

- вяявленх вих1ДН1 методологхчнх принципа розумхння цхннос-тей - согёал-демократлчний принцип рхвностх лзздеЭ в Тхнхй персональной гхдаостх х неоконсервативной принцип херарххчно!, детермхно-вано! природнозэ передумовою, сощально! нергвностг;

- розкрито, що соцхальнг хнститути в неоконсерватизм! тлума-чаться як надособовх структуря, до надаоть зщстовнхсть ц!ни1снвм орхентайям, а в сощал-демократазмх щнностх набувають свого сенсу через участь лэдиня в формуванн! суайзано-державних хнститутхв йд керхвництвом духовно! елхти.

Теоретичне та практичне значения прац! полягае в тому.що результата досл1ддення контроверзи Ц1нн!сних ор1ентац1й социал-демократ! в та неоконсерваторIв дозволять застосувати досягнення н!-мецьках акс!олог!в не т!льки в розвитку в1тчизняно'1 £ !лосоГ! та соц!ологЦ, але Я в"' сусп1льно-цол!тичн1й практиц!, а сане у вибор! ц!нн!сних приоритетов, мавчи на уваз! також труднощ! та не-вир!шен1 питания, то виникавть на подставI цих п!дход!в. Висновки дисертацх! можуть бути використан!:

- при читанн! курс!в з $1лосо$17, етики, пол{толог!'{, зокреыа в1д час розкриття тематики "особист¿сть - сумпльство";

- в практиц! виховно? роботи при £ормувашЦ базованих на за-гальнолюдських засадах ц!нн!сних ор!ентац!й окремих лвдей як суб-ект!в творения нових соц!альних вгдносин, зокреыа в Укра1ш, чому масть сприяти гуман!стично спряыован1 д!¥ демократичных парт!й, покликаних у консенсуальн!й злагод! в:дбудовувати дерхавнхсть нашоГ крайни.

Апробап!я роботи. Хде1" * дисертацН алробован! на м!жрег!о-нальних, всесовзних 1 республ!канських наукових кон4еренц1ях: "Методолог! я та теор!я Д1яльност1" /Горький, 1982/, "формування культура 1нженерного мислення" /Одеса, 1988/, "Творчхсть як проблема ф!лософського п!знання" /Кигв, 1989/, "Моральний зм!ст мистецтва «та сучасний Тдеолог1чний процес" /Киг'в, КДУ, 1990/, "Ф!лососНя та сучасний соц{а/пэм" /Пермь, 1990/, "Майбутн!й ¡нженер - орга-н!затор виробництва" /Ки'/в, 1990/, "Твррч!сть: теория I практика" /КиКв, 1991/, "Проблема антропономИ" /Н.Новгород, 1991/, Тума-н!зм, лвдина, культура" /Дрогобич, 1992/. Висновки доел1дження по-слугували складаннв робочих програм лекц!йних курс!в для бакалав-р!в з ф!лосо$И та етики в Ки'г'вському полхтехн!чному ¿нститут!.

Структура дисертац!иного досл!дження. Мета та завдання обуыо-вили эд!йснення пор!вняльного анал!эу методолог!чних засад соц!ал-демократизму та неоконсерватизму /I розд!л/. В1дпов!дно розгляну-т! проблема актуал!зац!'! ц!нн!сних ор!снтац!а в умовах глобалышх проблем сучасного ев! ту /§1/.3"ясован! методолог!чн! засади со-ц!ал-демократично! та неоконсервативно! акс!ологИз альтернатив-них ф!лосо^сько-антрополог!чних позиц!й /52/. 1нтерпретована зм!-стовн!сть "основних ц!нностей"-свободи, справедливост!, сол!дар-ност!, - в!дбит! в Програмах принцип!в СДПН, ХДС, ХСС /§3/. У сво! чергу, досл!дження !лосо^сько-антрополог!чних п!двалин соц!ал-дв' ыократично? та неоконсервативно: акс!ологН послугувало вкявленнв

характеру втиення Тхнхх ц!нн!сних ор!внтац1й в соц1ально-лол1тич

■ ✓ -

. 8

них теор!ях t практиц! /П розд!л/. Це знайшо свое в!дображения через розкриття альтернативних принцип!в п!дходу до мех&н!зм!в qlHHicHO 30picHT0BaH0í д!яльност! соц!альннх !нститут!в /51/. Со-ц!ально-£!лосо!?ська проблематика реал!зацй" "основних ц1нносте8" сдан,, аде, ХСС конкретизуеться у о"ясуванн! 1Ехн!хТпрограмних нас-танов i пол fтичних д í й /.

осювний ЗМ1СГ ровота

Дисертац1я складасться з вступу, двох роздШв та ваклвчення, до тексту додасться список основно-! викорисТаноУ л!тератури. У вступ! обгрунтована актуальн!сть проблем, &Згормульован1 мета та задач! прац!, вказан! Y i' теоретичн: дкерела, а тахох новина та практична значим! стьосновнюс положень.

Перший розд!л "Методологiчнi засади uíhhIchhx ор!ентац!й со-ц!ал-деыократизму та неоконсерватизму" присвячений розробц! концеп-туальних п!дход!в до цi нн i сних ор! ентац! йсоц t ал-демократ i в i неоконсерваторов з р!зних <Нласо?сько-антрополог!чних позиц!й. B5I "Актуал!зац!я ц!ншсних ор!ентац!й сощал-демократизму та неоконсерватизму 'в умовах глобальних проблем" зд!йснений критичний ана-л!з пошуку реал!стично'! в1дпов1Д! на "виклики часу" кр!зь призму альтернативних; ц!нн!сних ор!снтац1й з урахуванням обгрунтованост! i'xHboí гуыашстичност!. О.бидв! контроверзно сп!вв1днесен1 модел! -соц!ал-демократ:в i неоконсерватор!в - дослДдаен! на ntдетasi того, в як!Я Mipi вони спромохн! виробити нову соц!альну $!лосо$!в, оо надае в1дпов1дний г!дност! лодини напрямок розвитку суп!дьства в умовах "св!ту небезпеки 1 загроз".

Змша ц!нн!сних параметр!в зумовлена насамперед тим, що у лхжства немас вим!ру eMnipií глобально? небезпеки, отже сучасна загрозлива еколог!чна ситуац!я не м!стить у co6i такого мотивуючого впливу на буденне життя, яке с адекватнхм П масштабу, В систем! гуман!стичних критер!iв буття суЧасноУ лгщини приоритетное стас ц!ншсть життя як абсолютна. Реал!з«ц!я П можлива на шляху зд!й-снення виваженого морального вибору з урахуванням досв!ду не т!ль-ки минулих покол1нь, але й всеб!чних насл!дк!в сьогоденно! сусп!-льноi ситуаui'í для майбутнього на п!дстав! оновлених ^!лосо$сысо-св1тоглядних принцип!в. Таке р!шекня як сукупне, що враховуе не т1льки дискурсивну лог!ку номологiчного знания, але й ц4нн!сно-нор-мативну його складову саме й забезпечуе ор1ентац1 ю на лвдяну.3*ясу-ваннл умов !снування лвдетва напередодн! XXI ст. не обиежуетъел т1лмм еколоНчнов проблематикой. Ядеться про нов! геоаол!тнчн! реал11, до пов'язан! як з !нтернац!онал!эац!со економ!чких !нтере-cíb pistan KpaíH i períoHiB, так j з процесом зм!новання стели та

8

образу мислення на п!двалинах ненасильництза та загальнолидських цхнностей. Склад асться ситувщя, коли стас можливим та необх!дниы усв1доылення того, що "ми - едине лвдство".

В програмних настановах ткецьтх сощал-демократ1в /БерлЫ-ська програыа Принцип1в, 1989р./ та Л'хшх хдейно-шштичних опонен-Т1В - християнських демократIв /Лвдв^сха^енська програыа Пршдип!в, 1978р./ "основн1 :Ц1ННОст1и/0гш1<1яв^*в/ проголошуютъся ориентиром, масштабом 1 критер!ен сусп!льно1 практики. Однак, з сощал-демокра-тично1 точки зору, толовну небезпеку для гуман1зму являв "цпшснгй консерватизм", який визначае специф!ку "структурного консерватизма" та в1дпов1дн! йому сусп!льн! реалГ!. Тому, не эн1ыаючи з себе вхд-повхдальност1 за сьогоденну кризову ситуац1ю, не ,Т1льки в пол!тико-економгчнхй,.еколог1чн1й, але й культурно-моральн!й сферах життя планети, соцхал-дёмократи чинники дегуыан!зац1I людини вбачаоть в неоконсервативному закрхпленн! капхталхстичних в1дносин, що вияв-ляються в неадекватному гуыан!стичнхй ц1ннхсн1й ор1ентацН витлуыа-ченш принципу л!берал1зму. Зв1дси випливае, що щнтснх ор1ентацН спасIб ххнього тлумачення та реал!зац1У потребуй не тгльки б!льш чхткого проведения демаркац1йно'1 Л1н11 «1» соцхал-демократичним х неоконсервативна« розумхнням хх, ,але й роэв^зання вехе'/ сукупностх проблем "основних ц!нностей" кргзь призму загальновизвано^гОДПН, ! ХДС необххдностг створення солхдарноГ сххЗГьноти лвдетва.

У другому параграф! *Ч1етодолог1чн1 засади сохи ал-демократично'! та неоконсервативно! аксхолог! I" розглядаються альтернативш пхдхо-ди до "картини лвдини". Пхдкреслвсться, що як соц!ал-демократ«, тш 1 неоконсерватори, вхдквдавчи заверш^не ф!лософсько-ыетодолог1чнё обгрунтування умов лцдського буття та хмплхцитних йому ц!нностей, не ххретеедують на створення единох, завершено! у методолог!чному в1дношенн>, теорх*. При актуал1зац{? проблематики на р!вн! порхзне ного розгляду окремих аспект!в даття та соц1ально-психолог!чшх пи тань покладений в основу пощук можливих шлях! в погодження та д1ало гу на базх альтернативних уявлень про людину. Лровхдний соцхал-де-мократичний теоретик Т.Ыейер, котрий впевнений унеыожливост! вибрати будь-яку одну наукову концеац1ю дцаини та И ценностей, надодягае на максимальному врахуванн! вехх хенувчих наукових те-ч!й. 31 свого боку, Г.-К.Кальтенбруиер прогслоауе консервативним все те, що спричиняе до зберекення наявних ссщ!альногеконом!чних, ! духовко-культурних -структур. Констатуеться певна сднгсть соцхал-демократ!в ! неоконсерватор!* у визнанн! необх!дност! методоло-г!чного плпраяхаму. 0!яосо|?ська виважен!сгь гаранту-

еться антрополог!чним методом, що мае стати засобом неупередженого опису досв1ду 1снування лпдини в св!т1.

Пров¡дним принципом неоконсервативного антрополог!чного витлу мачення.икарт1ши лвдашГ виступае положения А.Гелена про ТI бго-лог1чну неспец1вл1зован1сть. Будучи В1д природа збитнов !стотою,

!ндив1д несе в соб! детермгноваку специНков його п!двалин здат-нгсть' до.соц1ально! д!яльност1. Розглянута як активне, дгйове ста-вленнядо ^ншого та сусшльства така Д1яльн1сть укор1нюе в соб1 ц1ншсть Оуття людини як особистости Щннхсть, зв1дси, е засобом социально'/ коыпенсац11 ззовн1 даних зразк1в повед1нки для конку-рувчих осхб. В методолог1чноыу вхдношенш 1ррац1оналгзи природа ц!нностей неоконсерватор:в.мае прояв у визнанн! ними пров1денц1й-но'1 сили, завдякй чому пррпрнуеться пристосувати сыисложиттев! орх-ентацГг до закр1плених пуританськов коралле норм. , ,■■"'. В бIоантропологIчно-детерм1нованIА "картинI лидини", згхдно з яков людина зумовлена" не свободов ■,внутр1шнього, духовного, св!ту, а "заблокована" 'зовшшними. природними силами, стае пхдпорядкованим головний принцип гуман1стично1 "картини людини" -рхвносп людей в 1хн1й пдност!. Критикуючи вих!дну тезу неоконсерваторхв про' надану в;д природа лодлм нер1вн!сть, сощал-деыократи-питания ц1н-Н1сиих оргентяц!й ставлять у залежн!сть в1д рхзення проблеми ргв-ност1-лвдей в Ух г!дност1 як ,вих1дний пуркт антрополог 1чнох акс1-ологЦ. Говорячи про пояодження ценностей, вонн Шдкреслввть, що природа, яка визначав тглесну конституц!в лодиии, не детерм1нуе його соц!альн1сть, отже, 1 Ц1нн1 сне шдгрунтя лвдського буття. Ан-тропоперсонал1стське тлумачення г1дност1 лвдини, як рхвноУ 1нш1й особи визн&чае суттев!сть самод!яльност1 у вибор! щлей /ц!лепок-ладання/ через моральну Лльшсть взаемозобов"яэаних персон-суб-скт1в сусп!льно'/ д!яльнос?1. Зв1дси ¿[ормувться тая1 сощальнг характеристики лвдини, передус!м у $орм1 ц1нн1сних: ор1ентац1й, по вихорять за меж; свобода -дотримуватись, правил стих1йнр7 гри ркн-КЙИХ сил, яка об"сктивно задана б1осоц!альнов необх1дн1ств через сец*альш хнститути - приватнувласшсть Ьркнкову конкуренц!в. На такому шляху доласться Лы&нентне консерватизме*! тлумачення пред-ставленоУ вякост! ц! нн х сного £ актора нер1вносх!, яка визначас I

1ерарх1в, ! эор1снтован1 на я1? в^дносини як м!жособис-т!сн1, так 1 !нс^туц1ал1зовдаД. 1накше к*жучи, джерело ц1ншснжх характеристик 1ндив1яу^ьНого жйття^в1диукуеть'ея не' в 61 о-. соц!альяих умовах, до Не залежать в!д Н вол! та св!домоет!, а в

духовнгй субстанщйностх "автономно! лвдини", яка у вигляда сощ-ально! юйльностх предзакладена в II персональное!!.

Недетерганована природою як сутнхсть лгадина сягае свое! персо-нальностх через творче самостановлення в спхльнотх /0вшв1пвсЬа^ / собх подхбних, а тагог. I в суспхльствх / ОеаеПвсЬШ;/. Людина, яка потребуе навчання /ХетХвы^/ , критерх! та масштаби свое! житте-дхяльност1 вишрюе через вхдносини взаемного впливу та зв"язку з сусшльством I хншши, надхленпш волею, вхльними суб"екташ. Звгд-си, для сощал-демокраив - сшвв1дносна з волею В1ДП0В1Дальнхсть перед хншэю людиною як р1вною за сгворення суспхльнях умов розгор-тання II персональностх /ЕОДХаХЪиод Лег РвгяоаНсЬке!* /, для нео-консерваторхв - вхльна вхдповхдальнхеть озачае збереження умов конкурентно! боротьби у суспх.льствх як структурному пр0ст0р1 б10С0Ц1-ально детермхнованих хндавхдуальшпе здхбностей людини. Особистхсна В1дпов1дальнхсть ставиться у залежнхеть В1Д вхдповхдальностх перед херарххчнтап структурами, надхндивхдуальний характер яких закрхп-люеться соцхальшки хнетитутами.

В третьому параграф! "Щнн1сн1 орхенташ! в сощал-демократич-Н1Й I неоконсервативна ¿нтерпреташ! /СДПН'-ХДС, ХСС/" аналхзу-еться розум1ння "основних шнностей", зумовлене, з одного боку, ме-тодологхчною спецификою 1хнього обгрунтування, а з другого, - акту-а ль ними проблемами суаильного життя й вимогами полхтичного р1шен-ня. Альтернативнхсть методологхчних фундащй визначае структурно-функщональний характер взаеыозв"язку х взаемозумовленостх кожяо! з "основних ценностей". Сэм характер залежить вхд того, яка шин1сть стае втйдною х як визначаеться II конкретнхсть через хних, отже, й зм1сгоенв специф1ка побудовано! на Н1Й структурно! низки щнностей

Тлумачення ценностей I базованих на них орхенташй в першу чергу залежить В1Д розумхння свободи як цхиностг. Вхдм1НН1Сть ±в-терпреташ! II морально-сощального статусу при зв о лить до альтернативного визначення характеру сп1ВВ1ДНосност1 свободи з щнностями справедливости та сол1дарност1. Бхоантропологхчне витлумачення ав-тономностх людини як самозшйсяюваного субъекта внесло, на думку сошэл-демокраив, деструктивнх тенденот! в неоконсервативно ыо-рально-етачне оезелення хйяяоетх свобода в I! взаемозвпязку з 1н-моыента>.ш лшського налехного. Для соц4ал-Демокрзт1В полохе-ння про сусп1льн1 характеристики свободи послугували пхдвалшв-Ш5 для гуианхстичного витлумачення II як гонноси. Лядина стае суб'ектом самоствсрдження як сп1в-визначенкя /нх*ЪеяИппаа&/ з хн-ртми /визначення себе через хншого/. Ця думка сошал-демокраив

вступае в суперечку з уявленнями неоконсерватор:в про те, шо люди-на е суб"ектом самозд!йснення в справах, а не в людях: зашсть спгв-визначення ко-операщя. Зв1дси, сощал-деыократи трактуить щн-Мсть свобода як спонтанне самозд^йснення людини а спгльност1 I через сусп1льство, а неоконсерватори, виходячи з природних самодетер-М1нац{й {ндив1Дуал[зованого суб"екта, свободу зводять-до незалежно-ст1, а отже, вона несе в соб! свав1лдя.

Принципова розбгжн1сть у розумхнн! свобода, яка для неоконсерватор!? е ц!ншсть конкурентяо-1ндив1дуал1стично! д1яльностг, а для соц!ал-демократ1В е цгннгсть сусшльного саыовиявлення та самореа-лхзацП людини через П ставлення до гншого як мети, веде до ргзно-го тлумачення щнност! справедливое^. Неоконсерватори за критерий справедливостI беруть принцип "релевантних в1дм1нностей", за допо-могою якого стверджуеться леГ1тимшсть виыог ргвностг в межах сайг альних грухй провес¿йних страт. Логично посл1довне застосування таким чином тлумачено! ц1нност1 справедливост I набувае ¿орми виз-Яання прив1ле'£в,що випливагть з сощально'/ значущостг то!" справи, яку людина виконуе, а також Гг особистих заслуг. Справедливгсть нацмена на йормування "справедливого простору" гри, де удачг, усш-хов1 вгддаеться перевага перед ор1ентац1бо на моральну необх!днгсть. Сощал-демократи переконаш, то традиц!йно-л:беральне розумхння справедливостI, коли свобода не сшввхдноситься ¿з фактичное соц!-альною р1вшстю, набуваючи формальних рис в теорП, на практищ за-лишае ¿снування людини в межах социально? несправедливости

Саме формування вхдносин мхд людьми-персонами, що реал!зусться Эавдяки 1нтерсуб"ентивн1й штрал1стичност! сусшлъства, надае тд-стави для розум1ння не т!льки ц!нност! справедливости але й сол1-дарност! як Ц1ННост1, що зор{ентована на подолання !ндив!дуал!стич-но-конкурентних вгдносин. Якщо для соц!ал-демократIв сол!дарн1сть визначасться в1льно—моральним началом, тобто безпосередньо мораль-ним 1нтересом, то для неоконсерватор!в вона грунтуеться на вГльно-конкурентному начал(, т» основу якого покладен! економ!чно-власниць-

1нтереси. Зв1дси- вит!кав, що сол!дарн1стьчя!Гц1нн1сть являв собов ТОЙ 1СТ0ТНИЙ"приНГ^П, котрий СПрЯМОВуТЗЧИ ^ЛДОЦСТЬ лвдей як рхвних, дозволяе \'и досягти самовизначення на п!двалинах

справжньо!" справедливостI. Навпаки, зумовлена зовн!шньою детер-м1нац!св сол1дарн!сть конкуруючих м!ж собою лвдей фактично призво-дить до ствёрдження одн!е'1 людини за рахунок друго!'. У такхй ¡нтер-претацГ! сол!дарн 1сть отримус св!й вим1р в1д !ндав1да вищого рангу

соц1ально11"Ьрарх:1 у вигляд: приватно I допомоги з його боку. Неоконсервативно витлумаченому "приватному зволгнна" соц!ал-демократи протиставляють ыоральну в1Дпов1дальн1сть I шклування, коли сол1-дарн1сть не обмежуеться орхентацхею на справою дётёрм¡нованогоконтрагента, тобто д1лов1 стосунки як виххдт.

3 д1Иност1 солхдарностх, яка неоконсерваторами конкретизуеться завдяки принх^шу субс1дарност1, вит I кая, що кожна людини виступае за себе, й, таким чином, складаеться сусшльна дхяльнхсть гндив1-дуалхзованих, а не взаемсйхрияючих, в кращому випадку, незаважаючих один одному, людей. Релятивац!я сол1дарност1 до умов необххдно* свобода встановлюе пор:г участ! суспиьства/. в аспект! його терпи-ыост!, але не толерантное^/ для решения проблем Индивидуального буття. Щнн1сть сол1дарност! тлумачиться кр1зь призму полхтичного принципу "друг - ворог", яка у Г.-К.Кальтенбрунера набувае характеру консервативно! задач!. Ця схема стае основою в:дхилення в $1— лосдфському х практичному планх понять ун!версально? людини 1 люд-ства й проголоаення '<х конвенц!Ю«ми. За умов в!дсутност! онтоло-г1чного статусу людства стас неможливою етика з Н.системою ун1вер-сальних ц!нностей, б!лыа того, усякий моральний ун!версал!зм набувай рис Члюзорност:. Таким чином,; подолання неоконсарвативноГсол1дар-ност! соцхал-демократи вхдщукувть на шяху тлумачення сол1дарност! як п1клування про Ытереси лцдства - сол1дарно цШсного в своТх • морально-цхнн!сних п1двалинах. ; . :;У • • ■

У другому роздШ " Пор1вняльний аналхз соц!ально-пол!тичних настанов соцхал-демократизму та неоконсерватизму: теорхя:г практя-ка" анал1зугться конкретн1 пол1тичн! р1 шеннятад! I, якх випливалть з альтернативних ф1лософсько-антрополог1адих ^ундацхй.. В перпюму параграф! "Соц!альн! !нститути як механизм» реал1зац!К ц!ннхсних ор1ентац!й" прид!дяеться увага в!дм!нному тлумаченн! ринково1 кон-куренц!!, демократ!соц1альних $ункц!й та рол! духовно! езх!ти. Пост!йне зростання »склонностей лодського" св!ту, необх!дн1сть подолання теоретичних настанов соц!адьно^ ф!лосо$!7 на хол!стичю!й п!д-х!д до сусп1льств.а..я1ютруктурно взаемозв"язано! систеыи, де будь-яка со^альна дхя досл!джуеться т!льки у эв"язкуа ус!м комплексом соцхальних в!дносин, стаять ц!нн!сними п!двалинами для концепц!* "розпод!лу влади". Зв!дси ор!внтац!я неоконсервад:ор{в на пр!оритет н!сть "свобода»! гря ринкових сил", децентрал!зац!в управл!ння, згортання впливу держави !, врештх-решт, звуження демократII. Вимо га обмежити участь широких народних мае в обговоренн! та прийнятт!

найважлив1ших соцIально-полхтичних ршень зумовлена абсолвтазаще'о неоконсерваторами традицИ як засобу обгрунтування Д1Н-нхсних ор1снтад1й, оминаючи при цьому апеляцхю до суверенного розу-ыу кожного бажаючого взяти участь в дискурс! по визначенню нора г життевих сыислхв.

Сощал-демократичне розум1ння демократ!! - ца м!нливий стан як сусшльно-пол1тичного життя сусп!льства, так ! кожнох окреыо'х" людини, 1х прагнення до такого подолання свохх меж, яке, однах, збер!гае основн! принципи побудованого на "основних щнностях соц!-ал!стичнох волг" демократичного устрою. Сол!дарястсышй принцип "паритетного сп!в-визначення" виступае не Т1льки як засхб органI-зацхх громадсько-сусп!льного життя, але й як демократичний ор!ентир, за допомогоп якого стае ыожливим подолання недемократичност! консер-вативно-буржуазних в!дносин. Водод1лом в тлумаченш критичного в!д-ношення до демократ!'!, Г! мети та мехашэмхв ¿ункцгонуваняя автор вважае думку: неоконсерватори, як! спос!б демократичного волевияв-лення кожно! людини ц!нн!сно ор!ентують, виходячи з 11 природою детермшованих зд!бностей Й монливостей, свое розушння демократ!!' та побудованих на Н1й соц!альЕЛп1:Институт!в визначаать ззовнх даноп "межею"; соцх ал-демократи намагааться створити тан! формя деыокра-*Г1 X, не Т1льки державно-пол 1тично'!, сусшльно-хнституцхйно!', але й особистхсно-персонально'х, як! можуть бути реализован! на шляху по-сднання духовно-екзистетцальнох свобода кожного, як його свободно х вол!, з! свободою ¿нтого, в Ухньому соц!альному, культурному й природному взаемозв"язку. ,

3 урахуванням альтернативност! точок зору социал-демократхв ! неоконсерватор!в на умови ! змхстовн! характеристики процесхв демократиэацГ! та гуманхзаци буржуазного сусп!льства на п!дставах ц!ннгсних масштаб1в, автор доходить висновку, що в суттевих аспектах рхшення проблеми залежить в!д тлумачення мхсця й функщй в-цьому процес! ц!нн1сних орхентацхй духовно! елхти. Соц{ал-деыократи п!дгпреслвпть, що Ухня пол!тична воля дбас, на в!дм!ну в!д неокон-серватор!в, не т!льки про мету зы!ни впливу елхти на пол"1Ткчн! р1-шення як демократична але в першу черту, про 'сРорыування такого демократичного мехаШзму, котрий шляхом лег!тимаци впливу ел!тар-но значущих орхентацхй на компетентшсть учасник!в сприяе прийняттю ними гуман!стйчних рЫень, як! досягаються завдяки участ! ус!х ба-жаючих як р!вних, в тому числ! х ел!ти.Неоконсервативна" тлумаченшг-ел!ти, П рол!'та $ункц!Я в суспхльствх.взаемов^дносия з хндивхдом

визначаеться II провхцною моральною híhbícto 8береження тради-цхйних, як смислсшаттевих, bhtokíb яиття, а такоа творчхстю нового як удосконалення та закргшгення а суспхльнях реалиях таких вхдносин та дхй лвдеЕ, що наповнюються дхберально-буркуазним 3míctom. Звад-си вишшвае, що шпта у неоконсерваторхв, яка несе в coói ф1Лосо-фсько-аьгропологхчне шслення, виконуе функвд! тхе! гастанц11, що еадае opieHiaqil для суспхльства, а для лвдини постае взхрцем на-сладуваиня правил поведхнки.

Творча аглуалхзащя суспгльно! реальности в морадьно-цхннхсншс настановах консервативно! елхтд здхйсншться заддяки апаляцх! до минудого, що закрхште "дух часу" в традщцх! .Реанхмавдя такого ста--" poro, що мало tí значения для сучасност1, вхдтворюеться у вхдпов1Д-ннх конкретно-гщттевхй ситуацх! хмшцкащж.Такого гатунку 1,;6ральн<>^ кратичний дух елии, за думкою соцхал-демократ1в, позбавлений.про-гресивно-творчкх засад по сгворенню ново!, бхлыа гуманно!, якостх особистхсного та громадсько-суспьльного еиття, насправдх е виразом свавхлля консервативких сил. Мета дхяльностх ел1ти полягас в тому, щоб вхдстоята рхвнхсгь "каттевах шансíb косного на стартх", ход i як мета неоконсервативно! елхти фактично сприяе (¿рр!луванню такого, рхвня саы0св1Д0М0ст1 i политичного статусу, якай корелюеться вхд-ношенням лвдини до наявних соцхальнях шсппугхв. . .

У другому параграф! ■ "Дльтернатявний характер цхннхсно зорхен-товано! сод1алько1 пол1тики"розкрдваеться, як тлумачення Ц1нностеЯ свобода, справедащвост1, сол!дарносг1, по вязяачаються у содхал-демократхв адееи рхвдостх лвде£як духовно-екзистешдальних персон, а у не окопе ерваторхв - хдеев антропологхчно!. херарххчно! нерхвнос-xi, трансформуеться в" практшй пров1дних~парйй ОРН через híhhíchí opieaiani! окремо! лвдини, а такок сощальних 1нститут1в. Конкретизация "основних щнностеЕ* пов°язана s аналхзом концешйЁ социального ршшового господарства й соц!ально! дергави. Прктильни-ии лйбэрально-бурвуазно! орхентацЛ в соцхальн1Ё практшц,. обстош-чи. вхдносне обмегегс'-я дергавно! влада, в той se час виступають за "сильну дергаву", яка розглядаеться в щункцх! оборонного хнетитуту, до забезпечуе на uweiasi принцишв конкуренцх! та дряватно! влас-Hocxi порядок х ovacíiJü>HÍCTb, а також гаранту© наявнх структура терарххчного устрою сусльльсгва.

Консервативно кондипцх! соцхально1 держави як"охоронвд рхв-но1 вхйни bcíx проти bcíx", згвдно з яков моральна функцхя.дерааш рхвндх граиэдян ел1м1нуеться, a В1дпов1кальн1сть, таким чином, ntn-порядковуеться приватно силам, насамперея стиххйнии силам ринку,

еоцгал-демократи протаставляють концвпгсхю демократично Т дерзавиЛ! завдання не обмежуеться, як це мае Miens у неоконсерватор^, функциями "органгзуючо! дернапл", тобто конкретно-практячнида питаниями з еконог.тхки, фхнанехв, полхтики, екологг! тощо, а визначаеться необ-xi диета реалхзащ! механхзмхв вхльного розгортаняя лзэдзнл в piBHoro хшлему громадянина. Далх в параграф! аналхзувтвея обумовлеях спеця-фхкоэ альтернативного обгрунтування соцхал-демократично! та неоконсервативно!. содхально! долинка конкретно мехаизмл реалхзащТ тгро-грамних вимог - скороченшг рхвня безробхття, створення новях робочих мхець, зростання добробуту, оевхта, охорока здоров"я, равноправность чолов1К1в i нхиок тощо - з урахуванням реалхй сумильяо-хсторично!

¿iitCHOCTlT ,

При одйй мет1 - всхляко спрпятп демократизаш! економхки, дер-нави, согцальних хнетитутхв - йдеться про pi3Hi механхзми полкяч-ного, хнвестицхйного, господарчого, хнетитуцхйкого подоланяя нега-тивхв "CTHxiifeo! грз сил" з породееною нею хндгвхдуалхзащета i, як наслхдок, роз"еднапням людей- Совдал-демократл спяраються на спхэ-эхдн0сн1сть людей один з одним / oliolaaadar / яавкругя полхтшст содхально! стабильности, що зорхентонзпа яа солхдарну участь вехх громадна в обговореннх., пряйнятт1 та реалхзагй! актуальных проблем ха-тя. Неоконсерватора, ззходячи з тлумачення дергава яя "нхчного сторона" /Hacht^aohter / i нацхлшчя лвдзну на пошрення хндивхдуальноХ емансипацх!, "приватизашю сохцальних рязякхв", що означае "допомо-гу як самодопомогу", нейтрал1зують ui мояливостх в межах хенуючих сохдальтгх хнетитутхв - деряавз-, церкви, схм"!, школи тощо - на шляхах реорганхзацг! суспЪгьстза "ново! солгдарностх", уевхдомлення ко-лективно! ¿дентичностх,.реконструкцх! нацхонально! хсторИ, апеля-ni! до традицхйнях норм, мотиваций i дхй. Звхдся 'беруть витокя зав-дання соцхал-демократично зорхентовано! сощально! полггики: переш-кодзтз втхленнэ у суспЫьну практику хрпстаянсько-демократпчво! формула. Ца потребуе формування "культурно! дернавп" /liuiturataafc/, тобто тпанс'^ормзцх! цгкнхетпе орхентаихй окремо! лвдзни, партх! -3 суспхльства в шлему як моралыпх в соцхалъно-хнститутййнх структура за масштабами гуманхстичгтх сол!дарних зхдпосин uia людьми.

7 заключена! длсертацх! пхдэоден1 пхде^йи досяйдаення i сфор-мульовает теза, цо е наслхдком розгляду. дэпй! тскя, окресленх напряги подальшо! ЛхньоГрозробкя. Головний зленовок: суспхльно-громад-сьяим силам i .партиям сошалхститно! орхентацх!, якх грунтуэть ~~

свою дхялыпсть на загальколюдськиг цгнностях~Т неоконсервативно!, то апелгагь до щнностей национально I культури, налехкть у сол1дар-нхй взашодг1 ствердаувати гуманхстггше майбуття людства. Досвхд ди-скус1Ё вхдносно цгкнхсних оргснтащй мае ваюшве эначення для соцх-вльного I политичного розвитку нашо! дернави в час, коли необххдне вгдроддення традшййншс, а також витворення унхверсальйих щнностей, якг б хнтегрували Ухфатну в свхтове спхвтовариство.

Основш положения дисертацП В1дбип в публхкащях автора:

1. Этические аспекты формирования инженерного мышления //Формирование культуры инженерного мышления в процессе обучения. Тезисы докладов и выступлений на республиканской научно-методической конф'е-

, ренции 16-18 сентября 1988г. - Одесса, 1988. - 0,3 п.л. /в соавт./

2. "Обновление" ценностных ориентации современной буржуазно-реформистской этики // Этика и эстетика. Межвуз. сб.,- К., 1989. -Вып. 40 - 1,0 п.л. /в соавт./

3. Культура и социальное творчество /контроверза неоконсерватизма и социал-реформизма //Творчество как предмет философского исследования. Тезисы докладов и выступлений на межвузовской научной . конференции 12-13 октября 1989г. - К.: КПИ, 1989. - 0,3 п.л.

4. Гуманистический потенциал социализма и контроверза ценностных ориентации социал-демократизма и неоконсерватизма //Философия

и современный социализм. Тезисы конференции /апрель 1990/. - Пермь, 1990. - 0,3 п.л. " -

5. "Экологическая разумность" как фактор становления мышления современного инженера // Будущий инженер - организатор ма производстве. Тезисы докладов межвузовской научно-практической конференции, 23-24 октября 1990г. - К. : К1М, 3990. - 0,3 п.л. -

6. Альтернативный характер обновления ценностных ориентации социал-демократической и неоконсервативной социальной политики // Проблемы философии. Респ. межвед. научн. сб. - К., 1990. - Вып.86. 1,0 п.л.

7. Неоконсервативные ценностные ориентации - шстико-реалисти ческий подход к искусству // Нравственное содержание искусства и современный идеологический процесс. Сборник тезисов Всесоюзной научно-теоретической конференции. - К.: КГУ, 1990. - 0,3 п.л.

8. Альтернативная соотнесенность культуры и творчества в социал-демократизме и неоконсерватизме //Творчество и $илосо£ия. Материалы всесоюзной межвузовской научно-методической конференции. • К,, 1990. - 1,0 п.л.

.9. Антропосциентетесг^й подход к "картине человека" // Проблемы антропономил. Тезисы докладов к ХН межзональному симпозиуму. -' Нижний Новгород, 1991. - 0,3 п.л. /в соавт./

10. Социальное творчество как реализация ценностных ориентация /на материалах общественно-полптичесхой жизни Ш* // Творчество: теория и практика. Тезисы докладов П Всесоюзной научной конференции 17-18 октября 1991г. — К.: КПП, 1991. - 0,3 п.л.

11. Гумаетстична спрямовангсть "картшш лвдини": альтернатива сощал-демократизму та неоконсерватизму // Гуманхзм. Лвдина. Культура; Тези доповгдеЗ лвдинознавчих фхлософських читаяь 8-10 жовтня 1992р. - Дрогобич, 1992. - 0,3. др.арк.