автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.06
диссертация на тему: Ценностные ориентации в политическлой культуре молодежи постсоциалистического общества (социологический аспект)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Ценностные ориентации в политическлой культуре молодежи постсоциалистического общества (социологический аспект)"

, г ^

ХЛРК1ВСЬКИЙ ДЕРЖЛБНИЙ УНШЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ем

СВЕРШКО Олена В1талнвна

ШИШСШ опентлт! у ПОЛ1ТИЧШЙ КУЛЬТУР1 МОЛОД! 1ЮСТСОЩЛЛ1СТИЧНОГО СУСШЛЬСТВЛ (сошолопчний аспект)

22.00.П0-

СОЦМЛОПЯ культур». науки Т!1 ОСИП И

Л и т о р г ф с р в т лпсг-ртацп па злобуттл паукового гтуп1чгя кандидата сошолопчимх паук

Харгсш - 1994

дисвртац^ею с

рукопис

Дисертацгю виконано у Харкгвському державному педагогичному унгверситетг iM. Г.С.Сковороди

Науковий Kepi вник - доктор фхлософських наук, профвсор Уварова CBreiiiii Лавронт i i una .

0ф1ц1йн1 оцоненти: доктор сощолог1чних наук,

ирофесор eakipob Шлъ Саьбаноиич кандидат ф^лософських наук, доцент Поступнии илекеаидр Микчл.«иоиич.

Провхдна opraniaauia - Укра^нська державна прилична академии, M.XapKii».

Ф 'СрфУ^ЫНА Р. о /У

Эахист тдбудеться Xу' J^Z^SH/У' 19У4 р. о на 3aci

даннг спац1алгзовано1 вчвно! ради Д.02.02.иб. XapKibrbKori дорванного университету за адрос^ю 310007, м. Харк¡ь.лвул Мироносицька, 1, соцхологччний факультет, ауд.^ЛйёО

3 дисертац1сю иокна оэнайомитись у Центральна'! науке.гЛй б!бл1отиц1 Харкгвського державного ун^ворснтету

Автореферат роз!слано року

Учений секретар

спвц1ед1зовано1 вченои ради Шеремет I.I

Актуалыпсть теми дослшження. Одним 13 найменш вивче-аспект!в }киттед1ялыюст1 постсоц1ал1стичного сусшльства е сформаци ц1нн|сних ор^ентацш у пол!тичшй культур!, пка '■заэнае» суттевйхзмш' , стаючи антиавторитарною, що пе-зчае багптомаштшсть пол1ТИЧНо! творчост! I пол1Тичио1 по |ки. Зрушення 'какого типу, ню несуть у соб1 сощально пе-эрюючий заряд, багато в чому належать в!д того, як здШс-ься пол1тична соц!ал!зац!я молод! в окреслсний пер!ОД. У у зв'наку актуалыпсть анал1зу циписних ор!снтац1й у пол» ¡й культур! молод! постсоц1ал!стичного сусшльства не вик-с сумтв!в, оск1лькк йдеться про ¡сторичний виб!р шляху 1тку нашого сусшльства, 1 виб'ф цей робить шдростаюче 11ннг Даний процес не с спонтанним. На нього можно Ц1ле иовано впливати. Адже становления нового типу соцшкуль ix [»дношень передбачае не т!лы<н освоения молоддю ус>х людсько) яситтсд1яльност1, як! сформувалмсп у першд И л!зашГ, але ! творЧ1сть нових. що найбйльш точно тдпов!-ь потребам часу. Сьогодш молодь большою м1рою, шж ¡нш» 1 групп, незадоволена ходом соц1альио-еконоМ1чних процс I також в1дсутн1стю можливостей иикорнстання свого тру-о потенц1алу. Це вплнвас на формування II сажального 1 того обличчя. Оснопш тснденд^ у масовЫ молод!жн1й сгм-:т! с в1дображеннпм процес'ш сошальних, економ^чних 1 по них.що вьчбупаються у соц!ум1. 1нтенсшшпй розвиток у су му спЫ засоГш) масопо! ¡пформаЦ1Г I пропаганд», зв'язку, порту, розширення культурного обману не тьчьки створга-5|лын сприятлшп можливост'1 залучення молод» до сошаль Л1т11чних процееш, ;;ло 1 ускладнюготь для не! виГнр справ духоиних цпшостои. Усе це додптково актуал!зуе тему до синя н'ипГкипх ор'юитшпй у полггич1пй культур! молод!

постсод ¡»¿истинного сусшльства.

Об'ектощ даного дисерташйного досл1дження е основш децци формування цшшсыих ор!ентацш у пол1тичн1Й культ молод! ностсоц1ал1стичного сусшльства, зафшеоваш у засо масоио] ¡нформац)?, громадськШ думц1, а також концептуал осмислеш у роботах В1тчизнш1их та зах>дних сощолопв, по; ЛОПВ, ф1Лософ1в.

Предметом досл^дження е еволюц'т тенденц1й цшшених р1С11ТаЦ1Й У ПОЛ1ТИЧ1ПЙ культур! МОЛОД1 I 15 рефликеш у су с г шй св!домост1 постсоц1ал1стичного сусгпльства. Шд час дос: жения дисертант вису вас ппотезу: иол'ггична культура пост ц1ал'1стичного сусшльства не Т1льки внзпачас и'шшеш орн:и цм молод!, але ) сама авлежить и1д ¡х смислово'1 ттеиц'юни ност1

Стушщ» науково1 розробки проблем». Хочи систематич анал!3 цшшених орн:нтацш у пол1тичшй культур! молод! п< соц1ал1стичного сусшльства здШснюсться вперше у В!тчизн» соцшлопчшй литератур», однак окрем1 його складов! част розроблен^ глибоко. Тут сл1д перш за все назвати фундал тальш досл1дження з проблем визначення социального стат молод! у сучасному свт. Великий внесок у цьому налрямк 60-70-1 роки -Гробили зах1Д1И фиюсофи I софологи: К.Лллер К.Кешстон, Г.Маркузе, Ч.Рейч, Т.Розак, Ф.Фр'1Дман, Х.ШеЛ1 та ]н. Особливо глибоко I всеб1ЧНо ними дослужен-; нроб.ч В1дчуження молод! /теорм "юнацького ¡золяцюшзму", "кот нту поколшь" та \н./, а також р!зш форми ^ррицтнально! редшки молод!. У 80-90-1 роки значну увагу цим пробле прид1ляють Г.Глесснер, К.Шеррер, Д.Денантес, В.Хейтмаер Ш.

Проблема цшшених ор^ентацш займас певне м1сце | у ,

ркеннях радянських ф1лософ°1в, соц!олопв, пол!толопв: Анд-щенко В.Н., B.I.AcTaxonoi, В.С.Башрова, С.С.Баразгово!, В.Ю. ркова, 1,В.Бестужева-Лади, А.К.Бичко, А.А.Галкша, Н.Ф.Го-ва'"?ого, E.I. Головахи, Ю.М.Климова, 1.С.Кона, М.Д.Кул rocnol, Р.Левичево!, В.Т.Л1совського, В.А.Лукова, В.П.Мошияги, Ю.А. сегова, Н.Ф.Осипово!, В.Л.Осовського, В.С.Пазинка, I.M.ÍIono-, Б.Л Прозорова,П.II.Решетова, О.О.Ручки, Л.В.Сохаиь, €.Л. арово!, В.П. Худавердяна, НЛ.Черниш, В.А.Шахова, СЛ.Шка-rana, В.Д.)Цегорцева, О.О.Якуби та ih. Змши цшшсннх opien-Ú¿i у пол1тичн1й культур1 молод! постсоц1ал!стичног0 cycni-:тва в1дзначаються у ряд1 соц1олог!чних досл^джень, прове-гих шститутом проблем молод-! Украши, Хорювським дерзка iM педпгопчним ушверситетом ¡м. Г.С.Сковороди з участю а->ра, Льв1вським державиим ушверситетом, Харк!вським дер Ditif м ушверситетом.

Сл'|д та кож В1дзначити, що процесм, як'1 в'1дбуваються при [7мувап1н пол1тично1 культур» молодь не завжди об'ективно вгглювались у радянсыш"« сусЫльнознавчЫ Л1тсратурь Гнко без достатпьо! аргументами, нп тдстав! ¡снуючих стереоти-, шдкидались ¡де'г i погляди зях1дних теоре-гнкш з питань новлеиня полттчно! культури. Саме цим пояснГоготься спре-в1дходу шд анал!зу конфликту поколпш. Такий niflxifl спотво тв репльну картину В1Дносин míjic поколпшлмм у радянсько cycnL'ibcTBÍ, без яко> неможливо анал'|зуватн роль цп1и1сних ¿нтацпЧ у пол1тичп1Г( культур! молодЬ

KpÍM того, у так званий nepiofl застою ие було предметом л-1дження те, що в!дбупалося у молодежному середовищ! íh-í соцкпльних систем. OicpeMÍ досл1Дпики проблем молод1 /Б. разоров, Е.М.Розенталь, П.Н.Решетов / уникали анализу чин б(»:ших1диостк шдсутност1 життевих перспектив, прита

ыанаих шдростаючому поколению, компенсацп ix духовно! е граци "пошуками ново! релтйносп", "оаглибленням у почу во-емощональний ceiT".

Велик1 яюсш змпш у полп-ичному мисленш, як прави викликаються потребою довести ршеиь i ¡нструментарШ пс ТИЧ1Ю1 думки до осягнення радикальних перетиирень у розв ку сусшльства, ночих небезпек i нових можливостей, що не ть у co6i перелома! епихи.

Здшсшоючи функции сощал1зацп особистосп, нолтг культура, перш за все, озиичие, що у людини с наявним не ий запас полггичиих пнань, шформац1я про форму ¡снуючи?

СуСШЛЬСТВ! СОЦШЛЫШХ В)ДНОСИН i В1ДПОВ1ДНИЙ !м ПОЛ1ТИЧНИН

д, про права i обов'язки громадянина, сошальш рол! особист Ti на р'1зних етапах i piBHnx функцпованнн политично) снсте про иол1тич1П цшност1 I цшшсш ор!снтацп. Важливою функг

Ю ново! пол1тично! культури С КОИСОЛ'|ДаЦ1П phlHUX ПОЛГГИЧ! сил навколо революшйного оновлення св'1Тового сшвтовирисч Зд1йсшоеться формування повноправних пол)тячних суб'ек' одним 1з яких с молодь. Значний пиесок у даному напрямку робили украшсыа ювентологи - сшвробтшки украшського уково-досл1дного ¡нстцтуту проблем молодк М.Ф.Головатий.Е Головенько, О.Балаюрева, В.Б.Евтух, Н.Трегубова, а та кож: Д. Култасва, Я.М.Швнева, Е. Л. Уварова, B.O.IUüxo;;, ¡Л.Шер^м НЛ.Черниш та in. Дисертант на ocnoBi аналЫу названих джс л, матер!аЛ1В соц!олопчних досл1джень намагастьея визнич! витоки формування цшшених ор1ентац1й у полппчнш культ молод! постсоц1ал)стичного сусшльства. Такий шдх'!д с перш спробою широкого анал1зу окресленого кола проблем в укра СЫС1Й соцюлопчшй i пол!толопч1пй думць

ТиКИМ ЧИНОМ, ДОСЛ1ДЖСННЯ niniiiciinx opieilTanifl у по

Ч1пй культур! молод» постсоц)ал1стичного сустльства дн-ртаит починас не на голому М1сщ. Розв'язання поставлених у сертацп проблем значно полегшусться тнм, ¡до молодь 1 11 лирична культура вже досл1д:купались украшськими I зару-

ШММИ СуСП1ЛЬСТВОЗНО.ПЦЯМИ.

Методолопчна ! .джерслознавча оснояи яосл1джснип. Мето-юпчним фундаментом дисертацшного досл>джсп11я с соц!аль ¡сторичний системний гпдх1д до феномену политично! культ-[, суттев!, структур!!! компоненты яко! розглпдаються як ц:;» ■п ор)снтац!1. Загальнотеоретичн! соцюлопчш устанош:,! до-нюються соц!олог!чними досл!дженнями. Шд час сел. .ц!Т иа !алу дисертант прагнув в1ДТворити широку панораму дучок юрмупання пол1ТИчно1 культури молод), вклгоча, >чи йоге в-гП соц)олопчт досл!Дження, а також энал!з самооц|Н!;<г ! са-епдомо^Т! молод!.

Системний гйдх!д до цшшених ор1еиташй у пол1ти»;г;.Ы иу-гр1 молод! с пров!дпнм у дисертаци, гни обук-эсиг. ;р1алу I логису пикладу, дав змогу рои'рити причин!-. - :< '¡1-тей, що виникають м»ж р!зними пол!тнчиими руяпип;, пгр-И 1 молоддю.

Мета доедшжепня полягас у теоретичному осмислешп со-сультурного аспекту цшшених ор1снтацШ у полтпшШ ку-р1 молод! на основ! соцтлопчно! штерпретпцп широкого е-ичиого матер!алу щодо формування пол!тпчно1 культур» Д1 у пер!од становления державност! Украпш. Для досягнення поставлено! мети у днеертацы вгзипченс! яшздання:

- визначити об'ектипги I суб'ективт передумови зм!ни ц!н-х орк-нтацпЧ у поЛ!Тичц1й культур! молод! у постсофалк-1Й т'р!од:

- шшвиты домшуюч! пол1тичн1 цшност! у с в! домост1 моле

Украши 1 показати IX вплив на шосш характеристики поете ц!ал!стичного сустльства ;

- иростежити аа взасмод1ею ц!леспрнмоааного 1 спонташ го формупапня циппепих ори:лтацш у пол!тичшй культур! л-лад! постсощал^стично! Украши

¡1-1«ч у кона иови.ч и< поллгас в тому, що ни основ! слстемн« ашилзу, вра хоиуючи сучасш рс-алП назначено соц'шкульту! факторц цшшених ориентир]« у политичному виховашп П1др/ тгиочого поколиши, розкрито 1х роль у пол)тнч1пй культ; цостсоц!ал1стичного сустльства;

- встаноилено, що об'ектншшми передумовами змши ц ШСШ1Х Ор'|СНТПЦ1Г1 у НОЛИ'ИЧШЙ культур! МОЛОД1 с кардинал перетиореннн не тйльки у пол1тичному житт», а л и ! сукупн социально-культурного поля, у «кому молодь;

- показано роль суб'сктниного начала у змшах цпипс! ор!ситацш шдросташчого поколшия, що зумовлено принцип новою соц!алыюю ситуащею, коли знецшшеться досв1д попе днього покол!пнн;

- доведено, що у систем! политичного вихованни шдрос ючого поколшия цшшеш ор'1снтаци впетупають смислоутво! ючии фактором, обумовленим напрямами сусшльного ро.чви у период становления державност! Укра':::;!;

- показано, що ~ аа в1дсутност1 ц!леспрямованого форму ння цшшених орхентащй у пол1тичшй культур! молод'! пост ц!ал!стичного сустльства почииас дом!нувати нол!тнчнпй н л»ам, в також цшшеш ор!ентацп анарх!зму 5 правового екс шаму,

терретичн» та прйктичнё_з.НйЗЕН.ЦЯ—робдтн, Дослшке

¡дае теоретичие та практичне значения. Його результат» у

ьшому можуть бути використаш при розробЦ1 практичних омендащй 1 прогнозування р!зних ситуаций пол1тично1 пове-си молод! у постсоцёалёстичиому сусшльств-!.

Результат»! даного досл1дження можуть бути використаи! :урсах соц!ологП, пол1тологп, пол!тично1 соцтлогн, соц!аль-ф1лософм, спецкурсах ¡а соцюлогП культури, осв1тл, пауки. Апроба»|к> результатов досл1дження здмЧснено автором у гупах на м!Жиародних х«онференц1ях у Харков!: "Молодь у гтотал!тарному сустльств!: украшський пар'шнт" - 1993 рп* !в!ант"на поведпша неповнол'тпх 1 молодо иожливсстё впли - 1994 р'1к; п!д час написания навчального поЫСшика з "Ос-пол1Тологм" для студентов-заочников педагопчиих пуз1в, прецедент семшарських запять 31 студентами фа'еульте-шоземно! ф1лологп Харк1пського державного педагогичного 1ерситету.

Структура лисертпип тдпорядкована кет» 1 завдашш*,? до-ження. Дисерташя складисться ¡3 вступу, дао:: глаь, чоти-с параграф]», заключения I списку пнкористано! Л1т«р2гури. Оснодний зм1ст роботи.

У_пступ) оЯгрунтовусться пктуалыпсть теми досл^джеиия,

1зано ступшь п р6зробленост1,сформульоиано мету Д0СЛ!ДЖея-Викладено осноши положения, 'лк! розкрипають новизну 1 стичну ципмсть дисертацЫного досл^дженнл. У перши! глав1 днеертацп - "Шитст г.,о.р1Спта»п у. пол»тнч-кудьтурп сошоку льтурний пепект" прошт-тлзопано соцт ку р1п детермшанти цшшеннх ор'1Снтир1В у полт!чшй культу оло;и ! особлипост! политично! соц1ал1зацп студегтв у пост 1Л1стнчний першд .

Постсоц1ал!стичний период висупас запдання розкртачен-мдив'ьча, двтоном1зае\п громадянського сусшльства, л1кв1дк-

ni i шорократичнлх лерекручень, леретворенля диржавиих ст ктур и органи, шдлегл! народов!. Рплення цпх заидаль пере бачис змши цшшслих opit'HTauiii у cyenijibCTBÍ, особливо у г луа! иолпичио! культури, акснолопчний аспект яко! ще не б предыетог: системного соцшлопчного анал1зу. В Украпп ¡де п шук ново! модел! суслшьства, формуютьси нриицнново noiii i hhíchí ор1СИтацй'. П,шродно, гдо, перш нЬк набути нормативна статусу, пони булл багаторазово повторен! на доешдк Снецис] ка лшшлцьо! ситувцп иоллгас в тому, що в!дбувасться тотал не . неспрлйияття молодим» людьми "батьювсъкого" доспи/] молод! не хочуть бачити шякого причинного ав'язку помил минулого з майбутшм, нлатити за "чуж! борги". Сьогодн! Дос ть актуалышм с зверлелнл саме до вивчення сощалыю-лолгг ЧНИХ HÍUliicmiX opiellTanili у ПОЛГГИЧШЙ культур!, ОСКМЬКИ у

лол! виникають hobí життев! установки.

Використання одного Í3 найразаовсюджешших при вивч ни i политично! культури анал!тичного методу лор^вляльш анализом в!дкрлвае можливост! для узагальнення високо piBHH. Як ЗЙЗИ&частьсн у сучаслих зарубЬкних дос./пджелпи концепщя лолггично! культури повинна за алалопею з нолгг kohomí4hoio Teopicjo утримувати базлсну модель opienrauii, н явшстю яко! обумовлюеться специфика политично! системи. II ттични культура склядяеться з тих ор'1Снтац!й, hkí роблнть i стеыу в!дмшною вщ ¡нших, приЧому не обов'язкогю ia тих opi нтац!й, як!, можллво, найб»льш вираано в1дб "Ti у ногля/л населения.

У глав« розкриваеться важливе значения для формуваш пол1тичио1 культури молод! таких софалыю-психолоНчних k¡ тегорш, як сощальна задоволешсть i соцшльне самолочутт комфортность ¡снування молодо! людини у сусшльствь В!д ць

> багато в чому залежить стушнь п ]дентиф]кацп а пануючи-и пол1тичними нормами I цшностями, а значить » Д1ев1стъ ме-ипзму наступность Якщо ступшь 1дентиф1кац|1 незначний, це ийЬл1дком зм1ни ц]ншсних ор!еитацШ у пол1тичшй культур]. под1бн!й ситуацп вежливо визначити модалыпсть цшшсно! иентацп: чи усв1домлюеться вона як бажаний вз1рець, пряме »зпоряджеиня, чи, НЭНПаки. як категорична заборона.

Перех-1д В1д тотал1таризму до демократ!!, формування не-лежно! украшсько! держави потребують глибокого анал]зу сшльних процеЫв, як! мають М1сце в Украи« останн!й часом."-юбливого значения за таких умов ' набувають соцюлопчн] дос-цження фундаментальних проблем пол1тично1 культури, « ос-ливо ппл1тично1 культури молод], студенства, тому що важко редбачити майбутне, однак загальнов'1ДОМО, що майбутне за ми, хто зможе повести за собою ту молодь, 1з яко! формусть ¡нтелектуальний потенц1ал сусшльстпа.

Пол1тична культура сучасно! Украши - це культура сусш-:тва, • що намагаеться позбавитисп Г0тал1таризму ] побудува-правову демократичну державу. Процес демократизацп у Л1й крапп, який бпзуеться на принципах поЛ1ТИчного 1 еко-Д1Чного плюрал!зму; при вс1й його непосл]довиост1, створюе >едумови для формупания демократично! св^домост] як сус-ьства п щлому, так ] окремих його труп. Однак суперечност! >еходу сусп!льства в1д тоталитарно! системи до демократп мовлюють перепажно "перехгдиий" тип особистост1, який шктеризуеться виразною амб]оалептшсгю ставления -о пер-ктив подальшого демократичного перетворения сусп!льства.

У глас) розкривасться, що змша ц]ншсних ор^ентацЫ у ¡тичшй культур!, як| саме 1 - спровокован! - понфл1КТОМ м!ж окою цштстю демократ!! як мети перетворення сусп]яьст-

и

ва, 1 низькою оцшкою реалышх насл!ДК1в демократизацп, с причиною амб1валентност1 групово! та 1ндив1дуально1 св!домостк

Б^льш яскраво амб^валентшсть проявляеться одночаснн ор)снтацп особистост! на взаемовиключш цшност!. Це можш про1люструвати на приклыд1 подвшного ставленнл студенств! до демократы .

Подвшне ставленыя студенства до демократы як результа' шткнення I переплетения р1зиих культур формуеться з двох с! ладових - демократичних цшшсних уявлень 1 тотал1тарниз стереотитв св1домост1 I поведшки. 1ншими словами, молод1 лн ди хочуть жити у демократичному сусшльств1, але вони ще н< готов! до цього, вони усв1домлюють мету, але не усв1Домлюют1 засоб(В и досягнення, вони шанують свободу, але недооцшююп шщпсть 'пе5 стши, яку треба зруйнувати, щоб стати В1льними Одним 13 прояв)в амб1валентно! св1домост1 е конфлжт мЬк де мократичними 1 традицшними цшностями.

У дисертацшному досл1ДЖенш встановлено, що змша тем тв соц1ального часу, яка с дуже важливою для св!тов1дчутт. останшх С-7 рошв, не оаначае змши самих цпшостей нашог сусшльства. В1дбулося перегрупування '¡х носив, змшилася пи тома вага 1 статус р1зних груп, як1 розд1ляють Ц1 цшносп. Со ц1алышй час, який почав значно прискорюватись з 1986 рок> визначав не нов1 ¡де! або культурш зразки, а швидку зм'шу по лп'ичних та адеолопчних позиций. Саме тому у пол!тичшй св1 домоет! переважали апатш, прагматизм 1 навить цинизм у став ленш до политики

1 Див.: Головаха С. Пол»тична залучен!сть : населения, про шформоватсть , активность, компетентшсть // Пол1толопч1 читапня. 1992. № 2. С. 18-22.

Молод1 люди стають "поколжням скептик1в". Як показали :л1дження, проведен! Украшським НД1 проблем молод1 у И р. у Киев>, ДонецькШ, Льв1вськШ, МиколаГвськШ, Ровеись I, <4Харк1веьк1й, Черкасьтй областях та в Криму, штерес до 1итики падас, хоча к1льк!сть пол!тичних оргашзащй рос.те. сл!дники тдкреслюють, що за один рт у середньому на 15%> збЫьшилась к1льк!сть молод!, байдужо! до пол!тики.

Молодь втомилась В1Д пол1тики 1 прагне .нер!дко лише до >бисто1 безпеки 1 процв1тання. I тут варто звернути увагу на су суперечшсть: з одного боку, розвиток ринково! ор^ентаци

I би, здавалось, сприяти подоланню апати, але з ¡ншого боку :аме ринкова ор1ентац1Я, що вииикла, може стати серйозною ичинок для аномп, особливо у молодь Ми вже маемо справу регулюючою функшею ринку, яка стае досить владною 1 попас мати глибокий вплив на формування сустльного харак-

Зу МОЛОД1.

Процес перебудови, перегрупування систем цшшених ор|-гацж, що в!дбувасться зараз, дас вс1 тдетави для розгорта-н багатомаштно! системи цшшених ор1ентац1й тако! велико!

як студентство. Ця система мае складиу соЦ1альну дете-шацио, йдеться про багатом!рний об'ект ¡з складною структу ю.

У дисертацп п!дкреслюсться, що пол1Тична соцтл1зац!п мо

II в УкраиИ /як I в 1нших кра1нах, утворених п5сля розпаду СР/ здпЧсняпться на фот глобально! кризи комутзму як ¡»тернативно! перспективи розвитку людства, на фот руйну-!ня социально-державного устрою та 1деолог1чних уявлень, юрених у жовтш 1917 року. Шд впливом цих процесса вия-чись зруйнованими традицшш мехашзми соц1ал1заци, а нов!

не сформувались. Парал1Ч В1тчизняних моделей соц'|ал'!зацП

ие лиг не вплинути на пол1тичне дозр1вання молодо на форм вання П цшшсних ор1снтац1Й. Окрема частина молод1 сього; демонструе в1дчуження в1д уск! 1сторп радянського перт. Для ц1е| частили- е показовою розмит>сть ус1е1 системи соща них координат, ус1е1 структури уявлень про саму себе, свое нуле 1 майбутне. Це накладае св1й в!дбит,ок на соц1ально-пси лопчну атмосферу в кра!ш. На фош загальнозначущих соц1а них > пол1тичних цшностей спостер1гаеться масове поширен споживацьких ор}ентац1й у сусшльств1 при одночасному роз тку сощально! нер1вност1.

Пол1тична соц)ал1зац1я передбачае шдготовку молод! до конання тих чи шших ролей у сусшльно-пол1тичшй сферь Е на грунтуеться на тих ценностях 1 нормах., як1 склались у су П1льств1 шд впливом самостШного осмислення молоддю поли чно! д1йсност1. Молод1 люди не просто мехаючно поновлюю зм^ст пол1тично» культури сусшльства, але 1 демонструють с ос особисте ставлення до не!, що проявляеться у пол!тичшй зици. Пол1тичш Ц1шюст1 I норми стають ор1ентирами 5х пол1 чно? поведшки. Це виявляеться в штеграци молодих людей паявну пол1тичну систему або у в^дторгненш В1д не!.

Розпад тотал»тарйо1 системи, прагнення до свободи I дем кратичних змш, боротьба аа перероздш влади, за державну мостШшсть Украпш створили гостру пол^тичну ситуацио в к }н». Крута ломка економ1чних 1 пол1тичних структур, криза д ховно-моральних основ 1 нестабалыисть ус!х сфер життед1ял ностх сусщльства значно вплинули на студентство як на од 13 найб1льш акгивнлх » перспективних софальних груп.

Политична соц'1ал1зац1Я шдив!да, як показано в глав! ад\ снюеться шд впливом пол!Тичних I неполггичних факторов. П0л1тичних належать: держава та I! ¡нститути, пол1тичш па

, оргашзаци, рухи, пол1тичне сшлкування в його р!зних фор х; непол1тичн1 фактори, як1 вшграють значку роль у переда пол1тичних 1дей 1 цшностей, - це смм'я, неформальна група, сола, шститут, робота, церква, культура, л1тература, засоби сово1 шформацп. У реальному житп пол!тичн5 1 непол!тичн1 ктори иерепл1таються у своему вплив! .на шдив1да.

Политична соц!ал1защя - процес , конкретно-!сторичний, обу влений ¡снуючим ладом 1 сусшлышми вщносинами. Сьогодн! Украш! в!н зд>йсшоеться у складшй обстановц1, обумовлешй уднощами становления державность Це веде до кардиналь-х змш у пол1тичшй еистемь

Осягнення процесу пол1тично! соц{ал1зац(1 неможливе без ал^зу механ1зм!в передач! особистост1 ценностей пол!тично! стеми. Таю мехашзми функц1онують на дешлькох р>внях: а/ сошальному р!ВЯ1 /р^вш сусшльства в целому/ ¡снують еко-М1чш мехашзми включения до пол1тики /безроб1ття, тдкуп борц1в \ т.п., сюди сл1д В1днести насилля, терор, глобальн! облеми/; б/ на сош'пльно-психолопчному р1вн1 пол1Тичш шост1 передаються як великими сошальними трупами, так 1 рез сшлкування у малш груш, шдлягаючи заражению, нав!-анню, 1дентифп:ацП, научанню, насл!дуванню; в/ на цнугр!-}бист1сному р1вн1 як механизм со ц1ал1зацН виступають потре , мотиви, штереси, цшшеш ор1ентацП, установки, як» керуга-поведшкою 1 св!Дом1стю особистост1 у пол1тиЦ1 Вез пклю-шп мехашамш ус1Х р>вшв полггична соц1ал1зац1я особистост! буде повною.

Виходячи з анал1зу структури I мехашзм!в пол1тична1 со-

1 Шестопал Е.Б. Очерки политической психологии. 7 М.1Л50. '2-73.

шал1заци, дисертант приходить до висновку, що подлинна с ц!ал1зац!я молод! 1 студентства в Украш! у посттотал!тарн период здёйснювалась досить активно. Про це св^дчить, пе( за все, участь молодё у р!зних рухах. В1тчианяш досл1дни умовно видёлнють три етапи 1х становления: середина 80-х 1 нець 1989; кшець 1989 - кшець 1991; з кшця 1991 ! до сьогод Актив!зац!я молод!жного руху у цей перюд обумовлена розв тком багатопарт1йиост1 1 нац!онально~демократичних рух1в Украш1

Политична соц1ал1зац1я студентства у постсоц1ал!стич1 Украш! - складний ! суперечливий процес. Вона зд!йснюеть через д!алектичну взаемодЬо двох тенденц!й: а одного боку, - реал1зац1я пол!тичних реформ, курсу на демократизац!ю сз п!льства, адже становления правовое держави диктуе необх н!сть полетичного розвитку особистост!, П професёоналёзму, I мпетентностё ! активности у виконан!» громадянських обов'1 к!в, а з другого, - це в!дчуження громадян, особливо молод! политики, !идиферентн!сть, пасивнёсть, апат1я, що у б!льшо шшадюв пояснюеться прорахунками ! непорозумпшями, якё пуекаються владою у ход! реал1заци економёчееое ! полётич!

1 Див.: Гарань О.В. Украша багатопартШна. - К.1991} Га-роиь О.В. Вёд створення РУХу до багатопартёйносте. - К. 1992; Чорновёл В.М. Один рёк при влад!...//3а вельну Украёну. 1991 27.03; Зарянос А.Я., Разумной А.В..Турчанинова И.М. Социально-психологические проблемы развития самодеятельного движения молодежи в условиях современного общества. - К. 1990; Головенько В.А. Сучасн! тенденци та генезис молодежного руху в УкраТиё: стаи, проблеми, шляхи розв'язання, - К 1993.

>рми .

У другш глав1 "Особливодт! формування шнтсних ор1ента у пол1тичтй культур! молодо украшський вар1ант" розглп ься роль цшшсних ор!ентацШ у пол1тичному вихованш |Д! на приклад» студенства, а також анал1зуються .. ас'ПбКТИ /вання ШНШСНИХ ОрЮНТвЩЙ, ЯК1 ДОМШуЮТЬ у першд стаповле-державност! Украши.

Пол1тичне виховання у дисертаци розглядаеться як про-систематичного » ц1леспрямованого впливу на полггичиу св! сть I поведшку людей, що включае формування св«домост1 мо1 особи, групово! пол1тично1 св1домост1 1 сусшлыю! св!до •I в ц1лому.

Коли йдеться про полатичне виховання особистост!, актуа-еться проблема цшшсних ор1ентацш, а значить - 1 цншос-Людина засвоюе переважно соц1альну систему цшностей ■з вплив об'ективних умов »снування \ фиктор1в життед^яль а також виховання, яке зд'шсшоеться через д}ялыпсть су

ЫШХ 1НСТИТуТ1В .

Пол1тичне виховання включае два основнйхкомпонент'и: ца^ альний. пов'язаний 1з засиоенням необх1ДНо! политично! шфо ;и, та емошональний. який знаходить ВКяв у пол1ТИчтй ;ологп. До рацюмалыюго компонента належить система по-чно! осв1тп, яка забезпечуе необхщний мппмум пол!тичгшх |ь. Ця система може бути б!льш або менш жорсткою /у заноет! В1Д того, у якому сусшлъстВ1 - тотал!тариому чи демо 'ичному - вона здШсшоеться/. У КбдалшьоыУ Радянсьзому Со-це була широка мерегка обов'язкового политичного напчпи-спрямованого на формування у радянських людей марксп-о-леншського св^тогляду. У США ця система вводиться, до тмства з основними положениями КонституцИ держэви, Г

В1лля про права людини у межах шк1льноГ ocbíth; у суча< Укранй до не! можна в!днести вивчешш соц!ально-пол1тич дисципл1н у школах i вузах.

Емоцшнальний компонент пов'язаний з формуванням п< тичних емоцШ. Розр1зняють ppHMi /переконання, примуше* нав!ювання, насл1дування /¡ иепрям1/ використання пол1тич симвсд1ки i ритуалов, моральне стимулювання, сусшльно-п< тична атестац!я та т./ методи пол!Тичного виховання.

.У цьому розд!л! дисертант обгрунтовуе необх1ДШсть noj чного вихования молод! в Украпи потребою формування !! г тичио! культури, корекцП !! пол1тично! повед'шки.

Одним Í3 основних методолопчних принципш пол!тичи виховання е принцип едност! теорП i практики, значим1сть то па сучасному матер!ал! розкриваеться у главк Пол^тичне ховання - це процес в^дтворення вм1сту i форми политично! льтурн як п1дростаючого поколшпи, так i пацп в щлому.

Полхтйчна культура народу Укра!ни, який створюе ci державшсть, накладае в!дбиток na bcí сторони нашого жит як ми розушемо пол|тичш штереси i пр!оритети Укра!ни, приимасмо i виконусмо пол1Тичш pimoimn, якбудусмо М1ЖН! дну i сощальну пол!ТИку - все це шдбноасться на обличч1 на , впливае па !! майбутне. Саме тому важливим с анал1з° i по тично! cbíaomoctí наци у Ц1Лому i íi тдростаючого поколш еокрема, у коптекст1 нацюиально! i cbítobo! культур. У доел женш шдкреслюеться, що пол1тична св!Д0М1сть е в!дображ! ням не Т1льки наявних пол1тичних в1дпосин, Д1Й, але i детер нусться як минулим, так i майбутшм станом пол1тично! сис ми еусшльства. Однак дуже часто помисли молодих людей ci нцонтропан! лише на дш сьогоднпиньому, ступ1нь шддалепо сучасно! ор!ентацм не високий, що е насл!дком низького pin

ШТИЧН01 культури.

Украшсышй вариант политичного виховашш у постсоц1ал1-хчний перюд мае свою специфшу у порёвняшп з шшими кра ми КОЛИЕШЬОГО соц!ал1стичного табору. Тут велику роль почи-: В1Д1гра1зити нацтнальна ¡дея, яка повинна стати системе-шрюючим елементом демократично! полётично! культури. У дпсертаци на основ1 анализу еоцюлопчних досл1джень, дав змогу ви:'начити пртрлтетш пол1тичш цшшсш ор1ента-молод1, обгрунтовуеться необх1дшсть створення нацюналь-нрограми политичного виховання, пка могла б нейтрал1зува неепрзштлшшн вплив неадекватно] для демократа полЬ'ич-культури, сприила б пол1Тичшй етаб1л!зацп. Иостшдустрёальне сусшльство шдшмае людину на повпй ень цийсност1, передбачас едтсть духозно! культури надск-1Н01 социально» системи /планетарне сусгмяьстБО', загальяо-юнейський дш/ при збережеиш нацюналмю! евоер4дносп |адових. 1ншими словами, нацшнальна культура тим Глльше повёдае духу национально) культури, що формуеться, чим 1ше вона монокультура. У главё анал1зусться ДОСВ1Д шщнх Ли /Н'шеччииа/, який гндтверджуе цю тезу.

У формувгмпп политично! культури беруть участь: держав осоГл ааконодавчих, виконавчих та судових органов; гро-1ськ1 оргашзацм, парт!!, церква; засоби масово! ёпформаци 1 [ушкацп; дышв! кола або св!т б1знесу; академ^чш кола; ар; сусшльно-иолётичне життя; с1м'я. Ус1 ц» "агенти" ор1ентоваш на певш цшности СлЫ в!дзначи що цшиост1 ц1 - поняття рухоме, його змёст змшюеться у ежностё в1д того, який перюд ми розглядасмо 1 яку трупу ;ей. Так, специфша цшшсних ор1ентацШ у пол1тичи!й куль-1 студентства полягае в тому, що 1з цього середовнша у ма-

йбутиьому буде формуватися пол1тична ел1та сусшльства.

П0стс0ц»ал1стичний период, який переживае сучас1 Украша, характеризуемся рядом особливостей. Воли визнаш ються, перш за все, становлениям державное™ Украши, яке ткнулось ш труднощами. Це труднощ» у реал1защ» економгчн реформи, якШ складно в»дбутися в умовах дисбалансу I дисп} П0рц10нальн0ст1, тотально! монополи в»тчизнлно» скономши.

Економ'1чна криза супроводжуеться кризою св!тоглядн! установок, зшною цпппепо! системи. Людина знаходиться становищ» . св1Тоглядно1 розгубленост», невпевненост! в ор1ент! рах. Результати сощолопчного опитування показали, що 07 молод! вважають: "багато з того, у що в!рили наш» батьки, Р5 кусться на наших очах", 79,5% в!дпов!ли, що "проблема пар: у тому, що б!льш!сть людей взагал! ш в що не В1рять", 59,5 вважають, що "рашше люди себе краще почували, тому що к< жен знай, як треба себе поводити"1. Дисертант шдкреслюе, и ц! дан! св1дчать про те, що св5тоглядна криза охопила не т1Л1 ки старше поколения, яке в1дчуло крах минулих ¡люз1й I спад вань, але 1 молодь. Молод! ще складшше, ос!с»льки у сучаснои сусп!льств! практично п!дсутш вар1анти позитивно» »деолоп Я1*.а пропону' життестперджугоч { ор!ентири.

Загострешш социального становища у сусп1льсти1 здШсип ется на фон», п одного боку, зубожшням населения, а з друго - шиидкого збагачеш!п ряда тдприемств » мас}>10зиих груп. I но можс не вщобразитися на спонтанному формупанш цшнЬ

1 Див.:Векеш11»на I.e., Сленсысий B.C., Перебснесюк В.П. Молодь Упраши: прогноз готовности до коифлЫту i сучпсна соц»о-економ1чна ситуйц!я //Молодь Укра'/ни: стаи, проблем»», шляхи розв'язання. - К. 1993. С.37.

: opieiiTaniii, адже, розглядаючи особливост! становления по HHiioi культура молод!, не можиа ие враховувати пилив на i процес шдприемницько] д>яльност1. Адже будь-яке шдпри-¡ицтво зумовлено комплексом соцюкультурних фактор!п, як! шачають поле ного д1плы10ст1 i sm'ict. Соцшкульту рпий кон-:ст задас правила поведшим шдпрпемця, бере актмвну уча> ие тальки у формупашп Ц1лей i ом!сту шдириемництпа, вис пиочи як його умова, але i полтрших перевпг.

Практика шформацшного сусшльства дао можлив!Сть реа-;ацп icTiinnoi свободн i творчост! в межах тдпрлемнмцько! uibiiocTi. У глав! вказуеться, що шдприедшнцтво у соц'юльио~ эном1чному план! неоднор1дне. С торгове шдпрнемництво /за Вебером, аваитюристичне, спекулятнвне/ i промислове або одуктивне. 3 осташпм М.Вебер пов'лзував yci поаитишп ха-ктеристики шдприемництва, оск1льки воно надмхалось писс-ю моральио-релшйиою ¡деею - протестанською етикога1 , а друпй частит caiTy - трудовою етикою, яка виникла на гру-i конфуц)анстоа або буддизму ' . М.Вебер видшпв два тшш цприемництва: а/ д'1лова людина та б/ д»лок, ловкач, пкий ба ггь у справ! т1льки 3aci6 наживи.

Шдпрнемництво служить основою для ц1леспрямовпн«го эрмувиння цпписних ор>снтац!й. Воно потребуе апологетики i дтримки з боку пол^тичних сил. Тому шдприемц!, opieiiTyio-icb на neBiii пол1тичш сили, П1дтримують ix i разом з тим вп-«вають на визначення ix ц^лей у пол!тичн1й боротьб1. В1д тих, го переможе, багато в чому залеасмть не т»льки майбутня по-тика держави, але i майбутне гпдприёмництво як таке.

1 Вебер М. Избранные произведения. - М. 1990. С.49-53.

1 Див.: Давыдов IO.H. Тоталитаризм и проблемы тоддоэоД гики // Вопросы философии. 1992. JSTs 1.

Однак, пк показують соцюлопчн! досл1дження, мол< втратила Bipy в оточуючих людей, 63,9 % опитаних вважаю що "майлсе кожеи може збрехати, щоб не мати неп[ емкостей", 64,5% упевнеш, що "б1лышсть людей у дунп зда шти на печесний вчинок зарадн вигоди", 55,2% вважають, "бшышсть людей у душ-1 не люблять турбуватися заради то щоб допомогти пшшм 1.

У цьому ж досл1Д5кетп переважають негативш оципси г Л1тичних перетворень, що в^дбуваються в краии: позитивно взагал1 »¡кто не оцшив, у ц1лому позитивно - 38%, негативно 39,2%, дуже негативно - 17,9%, а 9,9% вважають, що полети* перетворення sobcïm не здШснюються

Щ дан! переГукукттьсЯ з даними, одержаними соцшлоп ною лаборатор1ею Харк'тського педагоНчного ушверситет 66% опитаних не мають политичного идеалу, 88% - не беру участ! у пол1тичних заходах, бо не бачать у них смислу, 34 взагал! школк nef голосують. Можна сказати, що поколшня, Я1 завтра буде керуватп державою, росте асощальним i аполтг ним.

Одна is причин тако! ситуацм, на наш погляд, полягас тому, що молода украшська держава не мае сильно! молод'1И но! политики.

Щлеспрнмоване i спонтанно формування цшшсних орк:к те.Ц1Й у П0Л1Т1!ЧН1Й культура молод1 залежить не тКпьки в)д де ржави, учасчч у шдприсшшцтв! /або inuioï ирофас ¡опально! д1 яльносп/, але також i в!д иол}тнчних оргашзацН'ь Д1ялыпст

! Див.:Бекешкша I.G., Еленський B.C., Перебенесгок B.I Молодь Украши: прогноз готовност! до конфликту i сучнсна со ц'юлаггипй еитуацЫ... С.37-Й8.

'Там же.

р-пй впливае на фор^ування влади законодавчо! 1 виконвп-1, або вона в1дверто ВИСЛОВЛХЮ свое ставлення до здШсиеиня л1тико-владних функцШ у державних I м!сцевих органах 1яхом виконання них владних функцШ, проводячи боротьбу

0 знаходячись у парламентськШ /позапарламеитськ»й/ опози ¡, а ¡нод1 1 у шдшлл!, наприклад, в умовах тотал1тарного ре-¡му.

Автор тдкр"слюе, що взасмод^я флеспрямованого I спонта ого формувашш цшшсних ор1еитацШ у першд становления ржавност! Украиш - це дв! осношп тенденци формування по гичпо1 культури, поабавлено! стереотишв, яка маг пробудити молод! штерес до активного пол1тичного життп, виховати у

1 иочуття со|»ально1 справедливости моральное^, гумашзму, атшсть активно нротистояти пол1тичному $ моральному злу.

У заключенш дисертаци ГПДОнваються тдсумки досл!джен-, формулюються основш висновки, щодо особливостей ц1нн1~ их ор1ентац1й у пол!тичшй культур! молод1 постсоц!ал!стич-го сусшльства.

Основ!» положения дисертапп пишбражещ у ПУбл1кашД£1

1. Политична св!дом1сть та пол!ТИЧна культура // Учб. с!б.: Основи пол1тологи. Курс лекц1й для студентов заочно! |рми навчання. - X. 1993. - 0,5 др. арк.

2. До питания цШсно! характеристики политично! культу-молод! Украмш //Учб. пос1б.: Тези допов!дей республк<ансь-

I науково-практично! конференцн "Молодь в по2ттотал1тар-му сусшльсток украшсысий вар!алт". - Х.1993. -0,15 др.арк.

3. Особлпвост1 пол1тичио1 соц!ал!зац}5 молод! п посттота-гариий перюд // Учб. поиб.: Матер1али г.пжипродно! нпуко--практично! коиференцП "Дев!антна поведНша

иолод!: можливост! впливу". - Х.199-1. - 0,15 др.арк.

Свершко Е.В. Ценностные ориентации в политической ку туре молодежи постсоциалистического общества: со циологич кий аспект. Диссертация на соискание ученой степени кандид социологических наук по специальности 22.00.07 - социология льтуры, образования и науки. Харьковский государственный ; верситет. Харьков. 1994. Защищается 3 научных публикации, торые содержат теоретическое исследование социологического пекта ценностных ориентаций в политической культуре молодс постсоциалистического общества. Установлено, что объективнь предпосылками изменения ценностных ориентаций в политичес культуре молодежи являются кардинальные преобр. вания не только в политической жизни, но и совокупного со ально-культурного поля, в котором действует молодежь. Осу» ствлено внедрение в чтение курсов общей социологиии, полито гии, политической социологии.

ша культура - частика духовио1 культури сусшль со, здо мёстить в co6i полётичш ¡де5, ¡деали, цшностё, норми, т дици, визначае полтечну попедиису особистостг, обумовлену IT i и!сшши уявленнями про полётичш явища, стиль ii дёяльност! учаснико политичного процесу.

Лол1тичка сошал1за[щт - процес засвосння людипою норм традгщш полп'ично! культури, яю сприяють формуваниго у ксобхщних якостей i властлвостей для адаптаци у дану полёти' систену та виконашко там певннх фупкцёй i ролей.

Шниёсна орёенташя - це визначена певнпми ценностями сп мовпшисть дёй особистостё.

SVERSHKO HELEN V. The Grasps of Values of Political Cull

Youth in Post-socialist Society: Sociological Aspect.

The dissertation is submitted for an academic degree of Can-late of sociological science in speciality 22.00.06 - sociology of cu re, education and science. The Kharkov State University. Khar-1/. 1994.

Three scientific publications, including theoretical research of :iological aspects of values of political culture of youth in post-:ialist society are presented. It was ascertained that the objective ?reguisites of changing the grasps of values of political culture of uth are the cardinal reorganisations of not only the polical life, t also of the socio-cultural field as a whole where the youth (of lay) are acting. Fundamental tenets of the thesis will be applied in livering courses of general sociology, politilogy, political sociology.