автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.04
диссертация на тему: Творческое наследство О.П. Довженко (эстетико-искусствоведческий аспект)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Творческое наследство О.П. Довженко (эстетико-искусствоведческий аспект)"

РГ6 од

лШДЕ?Щ НАУК ymîlll)

2 Ö CEI! ÎHOTirrjT fljrowftï

На прянчх pjKonwey

0ШЩЕНК0 01Ш irxiMBIW

ÏBOP'IA ШИШ 0.Л.Л0МЕНКА. /ECÎETiKO • МПСТЕЦТВОЗМЧЙ лсптт/.

Спеи1?1льи1стГ) 09 . 00.О*) - ятлтика

ABÎ'OPEiKPHI

дисертацН Ra здобуття зтного ступаня каидчдпта л1со{*ськг; нчук

Ни? в - 1993

Риоо'Го ли.чинапа л НнЯвоькому дер1тьииму 1 и01и 1 у11 ггатральнаго миогецтва 1и. I .К.Карпенка-Карою

Науалмй кер!ьи*к: доктор <$>1ли!1аг1'ших наук, про^еиир Б.С.БУРЯЙ

9ф1ц1Йи1 оном ем-и? доктар фЬшоофсьийх иауи О.П.ЛАНОВШО .

11раа1дка устиноьа: кафедра ф1лоииф11 Ки1во1>ког11 дерлаьяш-«

ив. вас1данк1 Спец1ал1аовано1 ради по захвату дииертац1й на здобуття вченого отуаемя доктора ф1лвсо$ськ*х наук Д 01.25.02 при 1нститут1 ф1лософй' АН УкраЯни.

3 дисертад1ею ыоиша оэнайонитиоь у 'Чйл? отец! 1аотвгуту ф!лвсоф1! АН Укра!ни.

Адреса: 252031, Ни!в-1, вул» Трьохевятнтельська, К 4, {нститут ф!лесофН АН Укра!ия.

Авюре^ерат роз!слчно р.

кандидат ф^асофськвх нау* В.А.ШС11Ш

{нототуту культури 1м. 0,5.Кори1йчуха

1993 р. с -¿У-й хмдни!

ЫенвУ' ськретар '!ае!|1ая1зоваьа1 рад в

Л.А.Снтийченяо

Лктуалыйсть досл1ддгиня. В ICTOpin УхраЛни 90-тi рокя ysííl-,чуть як роки пошуку та вироблення иово¥ кснцепп!? культури, а пе, г^ечлеречно, пов"язано з осмиеленням культурной спадщини, зац!кавле-не ставлення до яког кос(ггб яз вяпадковиЯ характер. Адже духовия культура як в теоретичному, так i в практичному план! грав взяливу роль в осмислемн! тенденЩй соц!ального розвитку, в формувянн! пев-nof морально-психодоггчно? атмосфер«,* в як!й живе f прадая митсиь.

В иьому план} анал!з життя та творчоот! О.П.Довяеика /169'» -Г956/ - одного з фуядагор1в духовно! Ъультурп XX стоя!ття - в реаль ною проблемою-сучасно? естетичноГ науки. Ойиравчи творчпй ялях ре-явсера об"ектом еотетико-мистецтвознавчого анал1эу, ми п!дкреслясмо lloro mícus у духовв1й культур! XX стол!ття, tío, на наш погляд, ху-дожня спадщина О.П.Довяенка подопала меж! Пльки национального значения чи оуто профес!онального: к!иематограф!чного, лГтературиого та публ!цистичного.

Нов! аспекта розум!ння його творчост! пов"язан! з що оьогоденна сусп!льна та пол!тична ситуаЩ! етимуловть заполнения "61 лихтшм" в icTopií в!тчизняно! культури. Це дочвочяе реконотру-овати ту надзвичайно наоичену атмосферу ф1лосо{ських, етико-есте -тичних, психолог!чних пошук!в, якиии були cnoíHSHt як mpil лв" де-еятирНчя XX стол!ття, так i пер!од к{ж Г917-193í» рр. - одни э най-61л^л сктадних 1, водпочао, творчо актчйнпх в розвитку ичуяово-тео-рятвчного i художнього життя хра!ш!.

20~т! роки не пер!од докор1нних зм1и у поя!тичному i економ!ч~ ному нйтт! краЗни, як!, природиьо, не могли не в!двятиоч »а розввт-ку культури t мистецтва.1 Зм!нвчалоея Mtoce 1 оусп1л'эна роль мяетец-тва. Поступова зм!навався í оои!альний отатуо митця, його роль i значення в житт£ сусп!яьства.

Для зазначеиого пер1оду властив! суперечлиа!сть 1 строкат!сть художнього життя - численя! угрупуаяняя, лапрямки, околи, в д!яяь-ност! я*их в!дбивалиоя оообливост! сусп1лъяо! са1домост! 20-х рок!я, ров"язг»л1 з !í р!энор1дн!стп, перех1дк1стч, з к;обх!дн!сг« утверд -иеяня ново! пролетарсько? !деолог!1.

Перл! (ftnwii, чо'принесли славу О.П.Довженку, створпвпчся TOfli, коли в кра?н! чв э!льно вкдавалисл 1 -троко ойговорс?ялися rtpatil i'.Бердяева, А.Рергйояа, З.Фрейда, Б.Кроче, М.Ласччтч', Jf.B¡?-готського. Це Аула епаха Л.КурСгсп, М.Хаиньовогэ, И.ГоВчукт. та ба -гатьох limiix, доробок яких безпосередн'.о чи эпэоередкованз впдипав на {ормування св!тоспр|Шмаяня iHTenlrciwif цього neploAj".

Розгллдяячи творч!сть О.П.Дов^ечгл, iieolxí.siio г.з«".чтття ир»

4-аИоиен В.К.Щнниченка, вплив яяого на украхнську 1нтел1геш!ю 20~х рок1в був величезниП. Досигь згэдати, що 0.П.Довженко - еучаи-мик укра£иських та ров!йсь,ких символ1ст!в; на Його очах формувався скяадивн, звернений в !сгор!в слов"янства, в символ!ку слов"янсько-го иизтецтиа укра?иський та рос!йськ1® футуризм.

Одним з ваяливих та ц!кавих, водночас, завдань сучасного походу до творчостх О.П.Довженка е необх|ди!сгь "эанурити" йрго в епо ху, сучасником яко* в1н був, 1 зробиги це з максимальним урахуван -ням складно.ст! I багатограннсст! ц!е5 епохи, показати 5(2 пвступову зИ1Н10ван1сгь, притаианниП !й прсцес !деолог1зац!£ та канон!зац!! мистецтва 1, як результат того, неминучий процес трансформацН самого О.П.Давженка, його творчост!.

Помилково намагатиоя сьогодн! охопиги во! еторони творчо! д1-яльносг! рекиоера: це неыинуче приведе до екяектизму, до п1дм:ни теоретичного анал!зу черговим переярком под!й га-факт!в. Тому надзви-чайно ваилвво точно визначити мэн! дослхдженяя. На наш погляд, наЯ-й!лыя показовими в теоретичному план! е дзсятир!ччя шж 20-ми та 40-ии роками. Саме ф!льми, що були отворен! а названий пер!од, ! стануть основой для аргумеит&ц!? мети та завдань дисертац!йного до-сл!даення.

Ступ1кь розробки проблема. Творчост! О.П.Дов.танка наукова литература прид!ляла ввлику увагу. В диоертац!йн!й робот! в!дзкачаеть-ся, що пери! спроби анаяхзу та оц!нки тоорчоот! О.П.Довжзика повязан! ¡це з 30-ми роками ! налетать доп.идиикан, котр! безпосередньо бул',3 пов"язан! з к!но, л1терагуров, практикою та теор!ею творчост!: ГДвеиар!усу, М.Банану, К.Бушу, О.Копилгнку, С.Ейзенятейпу.

Багатоаспектне досл!дяеиня творчост! О.П.Довяенкь припадав на 60-80-т! роки ! пов"язане з Ь«енаки О.Ба.б1ях1нй, Й.Барабана, Б.Буряка, Й.Вайсфеяада, 1.1ваньо, М.В.ч&сом, 1.Корн!внка, В.Коетен • ка, Е,Мэргол!та, О.Кпр"я.,:оБа, ОЛуленко, О.НечаЛ, 1.Ра-

чука, З.Слободяи, Р.Соболева, С.$|»йя1хй, 5.2ш>вс,*ого, Р.$(»снсви та !наих,

Анал1эувчи етушнь роэробкк цос*1д :уишо? тек к, «во 6x1 дно з гласит в на робот и к1нозмави!в Заходу: Б.Гер» ст-., МЛЬршшкка, йана та Ладк Шн!тцер!в.

В1даавчи належне зробленаму в <гео|ртчноиу ссмисленк! твэрчо! снадзяни О.П.Ловженка, дисертант н" ьв,л*л « проблем вичврпаио*. 1'я-по ля га очи иа I внуванн! принципов? кобн »«ивкг1в в творчому доробку О.П.Доапенка, як! потребують подальиого впвчення, дисертант звзртаг

унагу на те, но основа! icnyu ti ройо^и пиоалиоя в rtsplofl 50-70-х рок!в t ¡идбиваыть во! it принципи п!дходу до творчост! митця, як! ■властив! цьому пер!оду, передус!м, св!дома 1деолог!эац!я оц!нок, поауки ээ"яэк!в образно!! будови твор!в з методолог!ев соцреал{зму та turn. Сл1д враховувати t те, що р!зко негативна ставяення до м{-фо-символ!эму в MuoreuTBi штучно обмежувало вивчення джерел довжен-KtBCbKOÏ поетики.

Естетична концепц!я 0. П. До в/иенка висв!тлювалася переважяо на гЦдстав! друкованих праць t оф!ц!Йних вйступ1в реяисера, а п1зн1ш? -частково опанованих арх!вних матер!алах.. Водночас мало враховувало-ся головне джерело есгетяк» нитци - його власяа гворч1сть.

Мета t завдания дисертац!Яного досл1дження: ргконструювати лог!ку становления I суперечливого розвитку ф!лософсько-естетичних 1ринцип1в к1ненатограф!чно1 творчост! О.П.Довженка 20-<(0-х рок!в в <онтекст! тогочасного культурного процаоу.

Досягнання ut eï мети передбачае вир1шення таких завдань: визначити основн! етапи в творчост! 0,П;Довженка в пер!од 20-40-х )ок!в ;

спираючись на досв!д в1тчизняного та укра!нського ¡с!нознавчогв аруй!юся, реконструввати естетико-иястецтвозкавчу атмосферу, в мовах hko'Î формувалася творч!сть режисера;

обгрунтувяти вплив м!фогворчих концеш|1й на становления творчоо-i О.П.Довженка в 20-'30-т1 роки. Виявити зв"язок образно! природи tibKiB режисера я традиц!ями слов"яноысого св!томяду; розкрити лог!ку зм!нн худотаьо! ор!ентацН режисера в умовех 300-х рок!в;

ввести в анал!з tboçhoï епадщиии 0.П.Довисенка теореГичнгё! доов!д 1нознавчого заруб1*жя.

Теоретико- методадог!чноп депо вор диоертацН а об"ективк!оть !сторизм - загальн! прияцши наупового п!знання. Складн!сть обиек-/ досл!дження - творча сп&дчина О.П.Довженка - обуиовияа звернення i 1сторико-ф1лосо.1.сысих та'естетичних джерел. У ход! досл!джеиня ювртант спирався на теоретнчн! npaut, присвячен! IcToptI слов"ян-'ва, фольклориотиц!, прихояогН творчост!, суперечливии прочесам 'до*нього розвотку 20-40-х рок1в.

Роэгляд творчо? спадщини О.П.Довженка з максимальним урахуван-н окладноот! та суперечноот! соц1ально-пол1тичних i 1деолог!чних oueds 20-х poxtB одуновив звернення до podtT, присвячешгх анал!-аоц!лльно? природи мистецгва, зокреиа, концгпц!? "соц!ая!>ного за-

... ft -

мсвлення", яка була предметом тароких теоретичних дискусЫ в еете-тvini цього перходу. Через розгляд i oniнку точок зору П.Когана, В.Маякоаоького, В.Переверзева, В.Полонського та inn. дисертант ар~ гументуе об"ективн!сть поняття "соц!алы]е эамовлення", а також як поьитивн!, так 1 негатнвн! насл!дки вшсористання "еоц1ального за -мовлення" в ниотецтв! в реальней худажн!й практип! i в творчих долях кошсретних митц1в.

Значку увагу в дисертац!? звернено на роботи з проблем психолог!! творчост!, фольклористики, reopil м!фу, IcTopii слов"янства. Досл1дження цих напрямк!в допомогли дисертанту гяибше зрозум!ти cneuH$iKy художнього мислення нитця, мотиви i стимули творчост!, а також обгрунгувати кову iHTepnpeTauin символ!ки деяких ф!льм!в О.П.Довженка.

Враховуочи, то дисертанта передус!ы ц!кавить к1нотворч1сть реиисера, в дисертац{1 широко використовувться досягнення в!тчиэня-иого к1нознавства, а також теоретичний досв1д мнознавчого заруб1к-ш.

Наукова новизна дисертаи!?. На основ! естетико-мистеитвознав-чого анализу систематизовано та узагальнено тридцятир1чний худояшН досв!д О.П.Довженка, творч1сть якого розглядаеться як рух г{д ф!лп-софсько-ьестетичного осмислення М1$олог1чних структур давньослов"яп-сьяого св!тогляду до концешШ' "соц1ального замовлешш" t couiaib-iioi М1фотвс>рчост1.

На захист виносяться так! положения:

- обгрунтовуеться тй'Зйодигься й теоретичний улйток поняття "олов"-/гневка трилог!я" О.П.Довженка, в контекст якого розглядаються ф!льми "Звенигора", "Арсенал", "Земля";

- визначивши творч!сть О.П.Довженка в 20-30-Ti роки як процес ство-рення м!фолог!чно? модел! CBiry, м!фолог!чний образ розглянуто як елемент художньо! виразност! ;

- розкриваються основн! причини трансформацП "м1фа природно? люди-пи" в "м!ф людини colliально!". Спиравчись на естетичн! принципи кон-ueniiii "соц1ального замовлення", розглядаються ф!льми "Лероград", "¡Поре", "М1чур1н";

- выявлено вплив в1тчизняних та заруйжнмх естетико-мистецтвознпв-чих теор!П к1нця XIX початку XX сточ1ть на Формузання св!тов1дчут-тя митця, Обгрунтован! тар!анти дешифровки довхенк!вських сшвол!в.

Наумова-теоретична та пракгичне значения дисаргап!т ¡uwi-jl í tony, 'до ÍÍ матер!ал, основа! положении та внсновки цопопоаута роэдирнги ризум1ння npoiieciB духовного яиття у ауоп1льств1 прот-лг,..., 1рьоч дйслтил!it XX croíilTtg. Спираючись на дштевий га гворчю! ияях О.П.Лоа.ннла, дисергац!я я!дтворюе склад«!, оуперечн! процеии ;суao.kkíx по«ук!е i.i ñorяиблоб розуи1нна дог!ки роавптву естетичиоХ ¿умки 20-!)0-х pjith¡.

Натер!али .авссртдцИ пижна ьикорнстати ,а,м читаная ¡сурЛь ъ lü'iopií та Teopti íIhj, а -1ало« в овремих тек ах курс i в з естешки, ictjplí в1тчизилно1 та ивНово! к^льтурм, в «е«ц1пно-щ.оив1тииць -i: i Л робот!.

АпробацЫ робати: lU'teplaji дисерт ацЬ'.ного досл1дьения буа ап рийуваний на науково-те^ращчних кон^ерешНях та оимпоз!умах: мКо-ральнш! 3MÍ0T пиетет ьа i оучастй 1де<>«оНчпиЯ принес" /Ки1в, 1990/; "Худокна спдм*и* кзнгекст! иучаеног культур» /coulonoci-i ut аспект и/" /CamcT-Ileie^d/pr, 1991/; И&ш1чна етоав1йои1оть: на--и!ональна культура" /¡Cute, 1991/; "Культура i г)аи!ональна еамосв! aowioTb: проблеме теорП tí завдашш практики" /Ки1в, 1991/; "Mi^.i пров1нц!йно1 культури" /Самара, 1992/; "Гуная1зм. Лодина. Культура" /Лрогобич. 1992/.

Робота обговорввалзсь i рекомендована до захисту на эас!дан-н| кафедри к1нознавства Китьського державного !нституту театрально го иистецтва !м." I .К'.Кдрпзила-Карого.

Структура работ и низначена лог!коп роэгсриття теми i скнлп • оться з вступу, двох роэ»1л1в, аисновку, о!бл!ограф!!, до ш;о! £<<■ цить 207 почий!», та ф!лlmorpa^tт.

ОСНОБНШ ЗИ[СГ РОЕ'О'ГИ

У Bciynt обг-рунтоауехьея актуальность вибрапо! теми, арог.„ • Дй1ься анаяОз ступени розробяеиоет! пробтж, ^ормулвегыи мет.« i-»издания íí!C3pTaiú«üoi о aaotl ли.епнп, розкринзеться floro нэуквв • зкзна, яракмпне значения, подашься efлокостО про апробацОя hj.-i{и к! в .мот! вкеячл, р»зн! ри та структуру роботи.

- В нерюму г-оэдЩ "'.';н)Е" п|.1;ьк:а триюгОя" О.П.Довлеача в ко', текст! еотетюо-ыистецтьазнивчо! атмос.{зри 20-20-х рок!.ч розгляда в-гься ¡¡{дьми ре*«сера "Звеню opa", "Арсенал", "Земля" як нЦ.ояои -на модель св1ту.

В дисгртаи!йн!й робот! значка увага прндОляетьсн анал1зу пр. лени та м!фотворчост; } пгдкреслпвться, що м!ф завжди був ой"

5ктом теоретичного досл!даення в галуз! ф1лософ!1, естетики, л!те-ратурознавсгва, фольклористики, мистецтвознавства.

У сукупност1 р1зних точок зору, враховуючи теоретичне нвансу-вания, 1 формувться таке складне явище, як м!фотворч1оть, що спира-еться на пошуки м!фолог1чних конотрукц!й в художн!х творах збо св1-доне створеиня "твору-м!фа".

М1ф як теоретична проблема 1снуе з час!в Платона та Евгемера. Природа м1фа, його роль в сз1тоставленн1 лгодини активно вивчалися Б.Фонтенелем, 2.В1ко /ХУП-ХУШ ст;/. П1зн!те до прихильник!в теор11 м!фотворчост1 в 1отор!? естетично! думки можна в!днеоти А.Бергсона, В.Келлхнга, Ф.Шцше, Е.Кассирера, З.Фрейда, К.Юнга, Р.Гарод! та 1н'п,

9 дисертаи1йному досл!джекк! айа,11зуються причини широкого звернення до проблеме м!фа у теорН та практмц! ккстецтва XX стол!т-

тя. •

В працях С.Аверинцева, Л.ВиготеьквгЬ, А.Гулиги, 0.Лосева, Д.Яукача, Б.Мелетинсвкого та 1ниих М1ф розглядаеться як об"ект анализу ф1лоооф!1, со^ологН та теорН культури. Отже, Н1ф поноситься до ргвня одного з ценгральних понять названих наук. Анал!зом ц|-е! проблеми в 1стор!1 л{тератури займаються 0.Тахо-Год!, О.Фрейден-берг та %т.

В останн! роки в5дкрилася ще одна важлива галузь вивчення проблем« м1фа, поь"Я5ана з'аярокйм эалученням до каукового улитку спадщини В.СояовЯова, якиЯ розглядае м!ф в контекст! традицШ ягнь чеських в|рувань.

В!дзначаючи широкий науковий !нтерес до проблвми м!фа, нега-перечн! досягнения в 'И осмисленн!, ми,водйоч&с, муск^о эауъажити, до досв!д, наприклад, в|тчизияного мнознавства у вивчеи! дано? проблеми небагатвй. I це ц!лком зрозум1ло, оск1льки тривалий чао на-полегливо стверджувалось, ио радянське к1номистецтво вэагал! поэбав-лена свое! м1фологП, а проблема мхфа та м!фотворчост| розглядалася радянськими к1нознавцями, головним чином, у зв"чзку з к!нематогра -фом Заходу. Проте бязисна модель в!тчизняно1 к1нои1фояог1! почала фориуватиоя ще в 20-т1 роки. I в цьому зв"язку не зайве згадати те-оретичну спадщяну С.Ейзеиштейна, який надавав архетиповому величез-кого значения.

Нове усв1доипення 1стор1! в!тчизняного к!но вимагало перегляду ц!ло¥ низки проблем, одн!ев з якях була проблема м1фотворчост! в радянськону к1иомиотецгв1 30-50-х рок!в.

3 точки зору антрополог!? культури в мистецтв! водночао 1снув

дв1 м1фологП: оф1д1йна та народна. Найб1выа яскравою постаттв в радянському к1нематограф! -30-50-х рок!в, яка об"едауваиа ц! двх ш фологЛ в едино ц1ле, був О.П.Довженко.

3 середин* 80^х рвк1в-у в1тчизнян!й теор!5( почин&стьоя прочее в!диовлвння дог!ки 1сторичного розвитку миотецтва XX стол!ття, рекои гтруоеться процес досить активно! до 1935-1937 рр. взаемод!! в!тчиз пяио! та зах1дно-ввропейоъко! ф1лооофоько!( та естетикотыистецтш -знавчо! думки.

Творч1сть О.П.Довкенка повинна бути усв!домлена у вэаемоэв"я-зку з! складними суперечностяыи, то буля характерними для перлих трьох десятир!ч XX ет., з духом !х спецмф!чно! атмосфера теоретич-иих пошук1в, функц!онування р!зних ф1лософськнх шк1л, худоасн1х на-лрямк!в, теоретичних дискуо!й. Художня 1нтел1генц1я перебувала в атмосфер! активлоК взавмод!! э сучаоноо !й ф1лософ1еп, психологию, теор1еа миотецтва. Досить насиченою е в т! роки иауково-художнв життя в Укра!н1, завдяки творчост! В.К.Шнниченка, д1ядьност! ВАПИТЕ 1 глибокиы теоретичним в!дкриттяы "неокласик1в" на чол! з Н.Зеровим.

Феномен О.П.Довженка - нев1д"®1на частица свого часу. Сане тону Гюго поотать I творч!сть необх!дно роягидати в кантекст1 специ-ф! шо! духовно! атмосфери перлих десятир!ч XX ст. Т1льки зважавчи на це можливв створити ц!л1сне уявлення про його худоашо опадчину.

В дисертац1йн1й робот! анал1зуетьоя зв"язок м!я м!фом та м1-фотворч!сто у спадщшЦ О.П.Довженка, творч!сть якого сконцентрува-*а в сой! багато проблем, цо ц1кавяять нас; Незвакаючи на те, цс к1нознавче довжеккоэнавство надэвичайно об"вмнв, художн!й внесок великого мятця повинен бути розглянутий I з ц!в1 точки зору як сво-вр!дна куиьтуролог1чна модель, центральне м1сце в як!й належить ип!вв1дно(веннп 1еторизму та м!;фотворчост1. Саме через це оклаааать-ал симвоп1чна пер1од*зац1я художн!х Лгрових/ ф!яьм1в О.П.Довженка.

Перший пер!од, який сам режисер характериэув як учн1вськии, вкаочав в себе картини "Яг1дка кохання", "Вася-реформатор" та "Суп на дипкурьера".

Другий пер!од простягавться в!д фантаз!* "Звенигора" через еп!чну поему "Арсенал-" до апогея творчост! режисера - ф!лософоько-го г1мну УкраКн! в "Земл1". §1льм "ШН" можна вважати свовр1даим синвол!чним переходом в!д другого пер!оду до третього.

I, наревт!, трет!й пер!од, пер!од так званих "даох слалЫсь--них декад"', пер1оц, коли 0.П.Довженко змуоений йув перетворигися

- е -

па радянського режисера, якШ звертався т!льки до тих тем, що були персонально схвален! або нав!ть звпропонован! самим вождем. Як на-сл!док цього були поставлен! ф!льми "Аероград", "Щорс", "М1чур1н".

Така пер!одизац!я картин режисера дав змогу проол!дкуватв за еволвц!ев творчост! О.П.Довженка ! роэглянути окладн! взаемодГг !с~ торичного та м!фолог!чного начал, як! б одних випадках протистоять /"Лероград", "Щорс", "М!чур!и"/, а в ф!льмах "олов"янсько!Е трило -г!I" /"Звенигора", "Арсенал", "Земля"/ орган!чно доповновть один одного.

На творчому шдяху О.П.Довженка !снув поворотнш пункт - картина "Звенигора". Сане з ц1е! картияи в творчост! режисера виникае теиа, яка лейтмотивом пройде через дв! наступи! його роботя - "Арсенал" та "Земло" - повук !стики в природн1й оут! лпдияи та приро-ди, в!ра в те, цо справжна щастя в 1х гармонП та едвост!. Режисер намагаеться в!дтворити цо едн!сть ! показув на екран1 героя та природу в <5агатом!рних та окладних зв"язках, у взаемод!!. 1рагед!ю лпдини 0.П.Довженко бачив у розрив! цих зв"язк!в, у в!дрив! лвдини в!д природи, в!д зенл!, розркв 1з сво!м иинулим, перех!д у св!т замкнутого !снування.

Так в тканину к!норозпоз!д! "слов"янсько! трилогИЕ" входить давньослов"янська м!фологема тварина-явдина, м!фологема жертви та, нареит!, м!фолог!чний образ "св!тового дерева" та його семантичпий екв!валент - "св1това гора". Мотив "св!тового дерева" - характерний для м!фопоетичного створенкя образ- вт!лве ун!версальну модель св!ту. "Св!тове дерево""змеднув життя та смерть ! саме в сднлчн! смерт1-народження - суть ф!лософсько! концепц!! О.П.Довженка.

Своер!дне бачення та фантаз!я режисера створили особлмву атмосферу в його ф!льмах, яка була сформована, на наш погляд, п!л впливом н!мецького експрес!он1зму.

Роэвиток експрес!он!зму в образотворчому мистецтв! Н!меччини стимулввяв пошуки к!номитц!в щодо пластичних форм, чуттево! иасиче-ност! образ!в, "граф!чност!" к!нокадру, внутр!гакьо'< динамики монтажу

Вплив естетики н!мецького експрес!он1зму, безперечно, в!пчу -ваеться в картин! "Арсенал", алегоричя! геро! якого були створен! режчсерои для пластично! реал!зацП його внутр!пнього бачення - передача в!дчаю, смерт!, беэпорадност!.

Можна стверджувати, цо викоркстаккя дпя дося!дкення творчост! О.П.Довженка спеииф!ки естетики експрес!он!зму не т!льки правомочие эпвдяки часовому зб!гов! становления теор!? цього кяпрямку та уев!-

циилення ноетичмо$ структуры ф!льму, аде й эавдяки т!й иаповненос-т! образ!вц1е¥ картини, чо 1дентиф!куеться з реал!змом або симео-л!змом.

В!дстоюючи тезу при мо«лив|сть 0'1лыа глкбокого розум!ння де-яких образ!в ф!льму "Арсенал", завдяки тому, що були використан! художньо-естетичн! принцип» експрес!он!зму, не греба забувати 1 про а!тчизнян! традкцН. Нам здавться, що так! видатн! ынтц! к!нця XIX початку XX от., яч Л.Андреев, О.Кобилянська, В.Стефаник, д1йсно мо-лугь називатнся "слов"яиським" крилем европейского експраа!он!эму.

В 1957 роц! А.Нонтегв в!дзначав, цо "клвчем сили ф!льм1в Дов-женка в Смерть". Ця 1дея Ионтвгп, на наш погляд, дуасе ц!кава, бо в1дкривав иов1 горизонт* в осягнен! глибинкого омислу образно! структури створеного режисерон. 1осл!дяикн творчост1 О.П.Довкенка не використалм, як нам здаеться, во1х момливостей, що в1дкривалисл в зв"язку з цим. А вони прихован! в необх!дност! побачити творчу спадщину великого режисера в контекст! пошук!в не т!льки в!тчизия~ ио1, аяе й европейоько! ф1лоооф11 на меж! стол1ть 1 в перш!й пологи-н! XX ст. Не ыокна не враховуватш, цо ф!лософська| естетико-психоло-г!чна атмосфера пояук!в М,Бердяева, В.Соловйова, рос!йеьких та ук -ра?нських симвоя!от!в, а такой А.Бергсона та З.Фрейда, з якими активно полем!зували оучасники Довженка /В.ПолонськиЯ та Л.Виготеь -кия/, створювали неповторниЯ "м!крокл!мат". Прямо чи слосередковано в!н впхивав на творчу 1нтел1генц!к 20-30-х рок!в. Оообливу роль при формуванн! м!фояог!чних пагляд!в на явдину та сусп!льство в!д!града 1 зараз в!д!грае психоанал1тичма теор1я З.$рейда.

Довженк1в!!ька концепц!я уиття-смерт! виивлявгьси близькол до пеихоаканНичного вменяя 3.5рейда, зокрема до його уявяень про жит тя ! .смерть як дг! "палярц! сили", цо визначаить життвд!яльн1сгь лвдини.

Таким чином, тварч!сть О.П.Довжеика н!би виходить за меж! яласие к!нематогра^а й стае, но сут1, екранхзованов фхлософськоп коицепц1зя яюдкни.

На наш погляд, у цьону роэум!нн! концепи!* людини 0.Л.Доведи-ка перес!каеться з учениям М.Хайдеггера, ор!ентованаго на роз'ли5ру-вання смислу лодського буття ! буття взагал!.

Здавалося б, "фундаментальна онтолог!я" е антитезою психоаиа я!зу, оск!льки М.ХаПдзггер звертавтьоя до доол1дження специф!чно мм ;луначеив1 ним св!домоет!, тод! як об"ектом виачення ЗЛ-реЛда в леи х1чне безсв!цомг. Разом з тим "фундаментальна онтология" М.Хялдеггй

ра близыеа до психоанал!тично! хонцепцИ 3.§рейда у змалюванн! по бутовост! людського !снування.

Вваяаемо, що ц! теор!1 трансформуються О.П.Довженком у !дяю ототожнеиня людини 1 !сторичиого буття, а сама лядина не замкнепа у саб1, а в!дкрита сватов!. 1дея, що лейтмотивом проходить через ф1льми "слов"янсько? трияогП", б в!дображене в них лодсысе життя, що не в!дривне в!д природи в широкому розум1нн! цього слова.

Иожиа стверджувати, що створвдочи "слов"янську трилог1к>" 0.Л.Довженко зробив "подороя" до перлоджерел I тому був звияуваче-в "б!олог!зм!" та "панте1"зм{".

Проте, неэважяючи на неохвальн! в1дгуки у себе на батьк!вци-н!, О.П.Ловжеико залигаався серед класи<с!в радянського кхненатогсяф?'. Саие тому його необх!дао' було примусити працювати в умовах иових Iдеолопчних приниип1в. I в1н повинен був стати одним !з головних режисер!в к!нематографа тотал1тарно! епохи, брати безпосередни участь у створеип! "йового м!фа".

В другому розд!л! - "Тв!р мистецтва як 1носказання: трале -фврмац!я творчост! О.П.Довженка в 30-'(0-1 роки" - амал1зуютьсч $г-ров! ф!льми режисера пер!оду "двох стал!нських декад": "1ван", Нероград", "Щорс", "М1чур1н".

3 вартини "1ван" у творчост! О.П.Довженка в!дбуваеться перелом: безперервна, щодал! зростаюча втрата традипМ. Це втратя не т!лыси зови1шн1х, суто фольоорних форм, але И втрата коливды-гэ св!тов!дчугтя лпдоького буття.

Традйц!Пне для радянського к!нознавства пост1Рне нагологс,увян-ня н.иЛонального параметру у творчостг О.П.Довкенка, эат1ни.ю розу-н!ння його творчостх як загальноевропейського феномену. ТаянП и!д-х!д збликуе його 1 з Ф.Кафкою, 1 з Т.Манием, I з Е.Мунком, 1 э.Р.Ро-, япном, 1 з Я.Руо, I з багатьма 1ною'п, оск!лькв морально-пскуо^о -т-1чна атмосфера, в як!й проходило творче киття худо;н»ьо! 1нтет!ген-г,!! в пер!од к1я 1-оы та П-ов св!товкми в1йками, дам п!дстаиу р!з-ип1 дтсл!д«иг.ам цього пер!оду /3.Бехтерев, А.Вергсон, Л.Виготгьккй, О.Раик, Т.ГеЯк, З.Фрейд/ оперувати такими понятттми як стпах, трц-яоа^сть, передчуття сперт! та !кгс.

Тейп, страху, тривоятосг!, приреченост! яаслуговуе, на и^.о по-глчд, о "о ''.т^тУ унаги. Зз!ль'Ню"очи методолог !чн! прияиипи в!тчизня-«о! яслртики т*\ гДппзпавства в!д двформап!! багятср1чно$ !дсотог!-заиН та догаатизаци, в! дхрвюються нов! пл.аств, як! так необх!д-н! для анал!зу при вивчен! творчост! О.П.Долженка. 0дн!сг з сче -

видних прогалин у створен! н1лосно! молел! творю? отбгптчст! « практично пэвна в1дсутн1отг- в сучзен1Я т?орН чнал!зу морально !Тичного св!ту мития, Иого психофIз!олог1чного стэчу.

Ацял!з иенуарно? спадинни покэяув, <цо а пеем!й м}р! ограх кивився глибокоп творчоп, з часто й суто лплс*коя спмотн!сто мят д!в. Самотн!сть О.П .Довягенкя яакр1пггься тод!, коля втр.зггсртт зв-'а зон з УкраИною, нанагаючись уникиути переел!дувтнь, яких зяэнярч«« в той час багато митц!в, в!н вигидаав до Мосхвк I наденлче диета Зтал!ну з проханням эахистити його ! попомогти йому ррзвиватнеч як режисеру. Стал!н був схильниЯ вияввти веяикодупн!сть: О.П.Ловжржгя 1аправлено на "Мосф1льм" !з завдатшям поставнти картину про Лая» сий Сх!д /"Аероград"/. Можна стверлжувати, гцо ЭО-т! роки - це по-шток процеса трансформац!1 украЪюького речисерз в реяисера ралян-зького.

Традт^ минулого, як! складалися п!ками ! були т'ворчо оснио 1ен! режисером в ф1льмах "Звенигора", "Арсенал" та "Земля'; вступи 1И в суперечя1сть з к!норозпов!ддю в "1вамГ\ "Аероград!", "13оро{". 'М!чур!н!", знятимп в пер!од "двох стал1нських декад".

Духовник I естетичнгй ооя виникае В1д того, що виутр!тис.ог :деею творчост! О.П.Дозленка цього пер1оду вйявяяетъея есхаточпг!ч 1а 1дея к!нця !стор!?, що з"еднуз ф!пьми "1ван", "Лероград"."!3орс", 'М1чур1н" в единив цикл, рамки якого трпг1чнп гп!впчян з м».тг»ми "чорчого й особистого яиття режисера.

Командно-адм!н1стратявна система, ивндко формуючись, потре-увала ново! м!фолог1'{ 1 нових м!фологем. I ф!льмм 0.П.Довженко 'Аероград", "Щорс", "И!чур!н", з погляду а!тчизнчного нЬю^наргирч. тали оф!ц1Яними. виразникамя пая!вно1 !дголог!!» "тоталКарним к! о" у справжньому розун!нн1 слова. В цей пер!од режисер починпч ;раипвати, виконуючи "соц1альне эамовяення".

Проблема "сон!ального замовяенпя", но стала предметом го гтри еоретичних дкскус!Я в 20-30-т! ряки, в поданному була '

анал!з! б! ими загаяьно$ пройлени - сои!алько1 пркроди кп'зтчнтрч. т!лькя в 70~Г-0-т1 роки естетика та л!тературозччвство по'^ртт1-,' я до 61 им зттрокого пос»1д*ення "содеянного аздовтенич".

Необх1дно в1гзмачити, по дкскусИ пм пгиреду ямовленкч" викт-еяли до латта нгэху супу?к1х тч-к«»яч.Ч!,х прУ**;:. 1лення яких мае йе?погере,-.че «Чдно'зення як до «ггит-теч п '".¡.л"<,., а ¡с 1 до к1но>!иетецт?а. Огобт.тао! У^ Г И С. Г 3 Д. У ? н г. у П С 7 '? т ' ема сп!вз1лнот1ен«я понята "рен 1см"яаПотог", "^кт^цо",

нат", "хазк'хн", "мивтецтво", "виробннцтво". Сьогодн! очевидно, що дискусИ 30-х рок!в можуть лродовжуватися 1 в 90-т1, тому що со -ц1ально-поШ'ичиа , економ.1чна ситуац1я, як в СНД, так 1 в УкраХ-н1, потребуе в!дповШ на ц! питания.

Теор1я "соц1а!1ьного замовлення" в1д!грала особливу роль в долях в1гчиз«яного мистецтва. Незважавчи на те, но вона не була оф1и!йно закр1п*ена в методолог!чних принципах естетики 1 мистец-таа п!сля 19Э1( р., окреп! Л аспект» пост!йно зм!новади, а з роками й деформувая* худокцьо-еотетнчн! прииципи радянського мистецтва, п!дводячи п!д часто доШьио зрозум1ло соц!альну функц|ю. Яокраввм прикладом тому е трансфорыування худоашього образу в гворчост! О.П.Довяенка. Якщо ф!льм "Земля" створовався в умовах, коли переважала !дея в!добракення в образ! внутр!янього, чисто 1н-д«в!дуально-особистого св1ту мцтця, то на чао робота над "1ваяом" теор!я образу те будувтьоя в рамках понять "тклове", А цв потягло за собоо саме роэиивання особистого, неповторного "Я" героя.

Анадог!чн1 зм1ни в!дбувавться ! з 1 нянин компонентами твору: темою, формою, зм!стом.

У пер!од робота над ф!льмами "Звенигора", "Арсенал", "Земля" фунд&ментальним елементом худогаьо! ввразмоет! для О.П.Довженка був к!нообраз, коли процес 1 одночасно результат взавмодИ вира -кальних зображень являв собо» певну монтажну систему; для другого етапу творчосг! режисера було характерно* руйнуаашш м!фолог1чно! символик та п!да!на !)! алегор!вю,

1накомоаниЯ характер алегррП"проявляемся в "II подвМност!: алегор1я ввявляе щось,зовс!н'!н1ве"1; мокливо нав!ть, протилежяе за з»Лотам зобракуваиому. Ввдночао вона. падав звичайким речам несум!р-но$ сили, п1дносить окреме явище над д1йсн1ст», надае йому ореол сакральност!.

Йа ваш погляд, алегор!я 1 в ткм сам»™ поняттям, яким треба оперувати, коли мова Яде про мистецтво соц1ал!стичмого реал!?му, тому що цей основний метод радянеького мистецтва, як ! алегор!я, не завжди сп!дпадав з реальним жеттяь, алв переконливо будував но-вий м!ф, що був траг!чно вт!лений повои лвдиноо - "Гомо совет!ку -сом".

В 30-т! роки в радянському мкстецтв! ! зокрема б кЬюмистец Т'В1 "лриродну людину" зм1ние "лвдинл сои!алыт".

Траг!чн1й члам е творчост1 О.П.Доыкеккч е!дйуваеться п1д чаь «творения фильму "Гмш", який знакенуе собою певии! поворот у ра-

курс! погляду 0. II. До влепи» на !стор!в.

Анал1зуочи ф!льм "1ван"( необх!дно ч!ткО пзд"ятати про час його створення - 1932 р. - 1 не в!докремллвати познц!п режисера в!дтих пропес!в, що в!дбувалися в ups.ÏRi. Можлтеост!, то [^дкриия втьЬя зараз, дають змогу в1дновити вй! видим! та прихожан! теч!! соц!ально-пол!тгчного та !деолог!чного' плану, но впливали на розви ток радянського мистецтва з ц!лому та к!номистеитва зокрема, дозво лясть нам повдяати новиЯ ракурс довженк!вського погляду на !стор1г з гострою пристрасноо полем!ков з приводу природя сои!ал! отгшоп мистецтва, до охопила в т! роки широк! верстви !ртел!генч!1.

У ней пер1од режисер починае створввати яовий м!ф, яквй в»-користовуз для пояснения сучасних npoueciB. На пьому етап! свое"! творчост! О.П.Довженко намагаеться зв"язаги матер!ал, яккй в!н да-ол!джув; з! сферою вже не м!фолог!чного, а м!фотворчо?о. I ф!льми "Аероград", "Поре", "Н!чур!н" це завдання викояали повк!ств.

$!льм "Аероград" э"явився на екранах у 1935 р. ! на Заход! був визнаяий як один !з ориг!нальних ф!льм!в. Taie, наприклаг, в!-домий американський критик Дж.ЛеЯда пор!внював режиоуру "Аероградч" з картиною Ч.Чапл!на "Hobí часи".

Реакц1я на "Аероград" в Радчнському Союз! була дуже стрича-HOD. $!льм було названо парадокс&льним, вважалося, rço в!н не ви -кликав !нтересу у глядач!в.

Згодом,"анал!зувчи картину, мистептвознавц! давали позггивпу ouimey цьому ф!льму О.П.Довжянка ! в!дзначалн, то "Аероград", ство-р,ений в жанр! л!ро-еп!чно! к!яопоеми, розпов!дав про мужн!х радян-ських прик"рдонаик!в, як! запоб!гавть проникненнп ялонських ипкгу-н!в в нове mícto п!д назвог "Аероград".

Цю парадоксальну cirryaule щодо д!аметрально протилежяо! он!н к и "Аерограда", на наа погляд, можна пояснити т!лыси тим, що ?ах!д-н! глядач! та зах!дн! критики спркймали цп картину як чисто детек-тивний ф!льм з елементами екзотики ! не б!лья. Головне завдання "Аерограду" в Радяноькому Согаз! полагало в тому, щоб показати грям д!озне соц!ая!сттте буд1вниитто нового м!ста та прздовжемнч р«»'><-люи!йно-визвольно1 боротьби, в перну чергу, з "1деолог!чним воро -гом". Таким чином, перед О.П.Длвжпнчо було поставлен1) и!лком г.чн-кретне завдання: створити м!ф про те, зо не парт!я, не Стал!«, не !х зброя - ГПУ та НКЗС, а см народ розправляетьгя !з csoTm чор? гом. Сам« цеЯ м!ф режисер ! логичен !т1лнт? у евогму íínv«!.

Розглял.а«ч;1 езтлч",!-! repot з ilii.vax О.П.Дчртенка, пп^чет«?»-

п(1а, уирйТпсьг.ло инолывчощ ¿аруб1»«я М.Царинник ввааа«, до з нш Лерой»;/ вГиоуваехься трансформайя -- у нього ненов би вееляе-тьсл «ихвй дух, когрий вт|лав заборонен! ¡мпульс*. Внаол1док, за-гаиьцокуябтурна н1фомо1е«& Дв1Лника, то винилае в гворчосг1 режи--оера перетаориеться в традшЦйний для улра!ноько! культури мотив браювбиастаа: Сгенац Глулл карав евого блнзького друга, назва -ноги брага Василя Худ*кива за еп!вроб!гництво з ворогом.

Сцаиа отрати Худякова вносить 1стотн! дополнение не т!льки в розлритта мотиву бралоабиаства в ф!льы! "Аероград", але мае ще один дуке ванливкй та лрихоьанкй, иа пераий погляд, зм!ст.

Коли Степан Глушак веде на страту Василя Худякова 1 виконуе, гакш чином, св1й громадоьквй обов"язок - викриття ворога народу -в!н в!двертав 1 названого брата 1 в!д глядач!в свое обляччя. Цв сцену, на наш погляд, ц!кава розглядати у зв'язку з !дево "жесту", що наяеаить в!домому представников! франкфургеько! школм В.Беньям1ну, котрй в!дэначав, цо "жест" ноана визначнти як рук, що сю<вол1зув як1йсь прихований синод. Ялософ отверджув, цо под!б но до !врогл!фу чн алегор!! цв висе не просто зображення, бо л ньо-му е зм!ст, що духе часто бував далеким в1д безпосереднього значен в я руху.

Ця твор!я 6.Ееньям1на дав нам зыогу пркпустити, цо О.П.Довженко, хоч 1 внутр!иньо опиравчксь, однак вже не м!г адекватно в!-дображати д!йсн!сть. Це в!дбуваетьса не тону, що режисер не був здатнвй да художньо! творчост!, а тону, що як неможлвво в .цьому алог!чиому, перевернутому ев1т! "одержат» назад втрачений жеот" /гобто знайти себе/, так на даному етап1 виявЛяеться в*е нвмождн-вкм художне п!знання д!йсност! /тобто образне в!дбиття И/.

I в!д мотива братовбивотва О.Д.Довженко починав рухатися в сторону 1де! "батъковбввства". Це була вимого чаоу.

В1дома репл!ка Стал!на: "За ним борг - укра1ноький Чапаев" -виэначила м!сце ф1яьму О.П.Довженка "Щорс" в 1стор11 радянського к1но задовго до того, як картина з"явилася иа екран!.

6.Маргол!т сгверджу«, що одн!ее а самих драматичних тем про-тягом всього творчого I особмстого киття режисера була тема взав -мов!дносин батька та сина.

Ця 1дея 6,Маргол!та, на наш погляд, дуже ц!кава, 1 в дисер-тац!Яному досл!дженн! пЛдкреслветься, що тема взаЕмов1дносин батька 1 сена особливо траг1чно в!дчувавться в "!11орс1". В цьому зв"яэ-ку ни намагаемося розглянути названий ф!льм через 1яею "батьковбмв ства, що належать З.Фрейду.

lile в OBoftt po Sor i "Тотем 1 табу" /1913 р./ З.Фрейд п!дкрес-лювяв, що у христиаясЬксму м!ф! иервор1дний rptx людини ячляе собою безперечну провину перед Богом-батьком f гр!хом ним, на погляд З.$рейда, було вбивство. Таким чином, символ! чиий сип, якиЯ вби -вае символ!чнога батька, досягав своfx приховаяих баяанъ.

В ф!льм! "Щорс" командир ГСгтро Чиж, 1мпров1эуючи промову, а яков bíh виступив би перед "!нтернац!онзльними хлоппяни та д!вча-тами" маИбутнього, розпов!дае про св!й чудовий час, якиЯ виправдо-вував CKopime колективне, н!ж 1ндив1дуальне вбиестно "батька" його синами, як! прагнули зв1лы1итися в!д його влади..

Таким чином, 0.П.Довженко, як t З.$рейд, виявив амб^алент-ну установку д!тей по в1днояенню до cboíx батьк!в: син /у наиому вип&дку ffiopc/ виявляв, цо батько не маз достатиьо! влади ! сили, щоб захистити його в1д р!зного роду соц!альких знегод.' В поиуках авторитету в!н намагаеться ототожнити себе вже не з реаяьним бать ком, а з його б!льп сильиим заступником. Таким чином, символ!чниа син, котрий замгщуе свого символхчного батька, займав йога м!сце.

Так у ф1лый "Щорс" починав звуяати тема трагИио! самотпоо tí, природное кульмхнацхео яко! стае загибель "батыса" Еоженка, Молливо, це иайсильн1ияй еп!зод картини, де знову виникяоть теми Яиття 1 Смерт!, де лейтмотивом проходить глибоке, р!вне дихппия природи - ycl т! мотиви, що були осповоположничи в ф1льмчх "сло-в"янсько! трилогГг'" О.П.Довженка /"Звзнигорч", "Арсенал", "Земля"/.

FosenKO - останиШ, для кого Щорс був не леген,-ппч; а живои лвдиноо. 3 його в!дходом э яиття Щорс остаточно перетворзятьея на монумент, стае пояоненим«м!фа.

I поотупово тема траг1чпо! самотност!, цо виникла в картин! "Чорс", досягае свога апогея в ф!льм! О.П'.Довженка - "Hiчур!(Г.

Перший вар!анг iileí картини - "Яиття в UBiry" - iiofhíctb в!л-пов!дав кредо режисера: в!дтворити "жму" эемл>1, niirlwM if сад!к .1, нарешт!, лпдику, котра бажае пркпкояити ü красу.

Режисер завершив ней ф!льм в луже складний пер!од, коли роз-почалася запекла боротьба проти веЯсман!ст!в-морган1ст1в I проти тогочасно! "псевдонауки" - генетики. Такий неабиякий факт обов"чэ ково повкмен був ув!йти в картину, на що кегайно 1 було сказано 0.П;Довяенку/Наказ було викокано. Так народився сьониЯ i, водно-чао, останн!й 1гровиЯ ф!льм реаисера - "М!чур1н".

Тема краси була для О.П.Довженка надзвичяйпо важяирог. Bows лейтмотивом пройшла через "Звенигору" та "Земля'1. Втяко чазязти т«

одного мигця, когрии так ы! г II в!дчувати та уов1домлювати. На наш погдяд, е ыадлив!сть наэвати щг 'пльки одного реисера, централь-нос темой творчост1 акого .була тема краен - це 1ук!но Вгдконт!. Б диоертацП робиться спроба пор!вндти ф!льм Л.В1оконт1 "Лндвиг" з . ф1льиом 0, Доменка "Шчур!н".

Под!бно до того, як король Лвдеиг Ьаьарський був захопдений !деее абсодвтно! краем; радяиськкй гчвнкЧ 1.М1чур!к,"» евов чергу, був захопдений утоп1чн«в 1давв ьироетити дквовмаший сад, буйне цв!т!нкя янаго иерие в$в ира!ну.

Проте, на В1дм1ну в1д О.П.Довзенка, И.В1сконт! отворив ф1льм про крах естетичних !лвэ!й 1 виявив причини 1х краху. 1ден абсо -лютио* краси та зневага заради не? !нтересама та нормами реального жигтя перетворила Лвдвига Еавареького в глибоко траг!чяу ф!гуру.

В.иМ]чур1н!" * на екран1 з"являеться один з наЯпопуяяри!ших геро!в тогочасно! деркавно! м1$адогН> котриа кидав вкялик законам, природи. М!чур1нська утогЦчиа 1дгя була оф!и!йно визнана та оголо-вена едино Е!риов I остаточно вт!леною. I вс! Н основн! принципе були вытворен! г останньому вар!ант! ф!льыа "Ы!ч,?р1н". В картин: 1дея "п!да!на понять", що взяла ов!й початок у "Щорс!", досягла кулыЛнацН. У цьоиу зв"язку ф!льм "М1чур1н", на наш погляд, в в!д-аерто вираяеним фхльиом-перевертнем.

Шчур1н бачить свое приз.чачения в тому, щоб стЕорити форм», з яких п1шло ииття. Та под!бие твор!ння е н!чиы !ншкм, як парод! -ев, оск!льки, з одного боку, парод!я - це критична рефлекс!я мис-тецтва по в1дно2еш1в до самого себе, а з другого - парод!я створое !ляз!в ц!я!сност! художиього твору, яке з середин.; вяе зазнав са-ыовикрцття.

' Парод1йне кспотруявання фирм ииотецтва е абсолвтизац!н рац!-оиального моменту, а чуттев!сгь /емоцШие в1добраае»ня яиття/ в:ке ле знаходкть у ньому иЮця.

Популярн! культурологии! м!фологсми, м[фологеми фреидистсь-кого типу, почшнають знаходгги у О.П.Довженка значения, що допить близьке до модерн1стського тлуыачення.

Отже, песш!стична тональп!сть модерн! отвисо! и!фотворчоот1, 40 завзди вв&жалась прерогативою буржуазного мистецтва, мае файлом творчост! клаекка в!тчизняного к! номпс^.вцтва.

Таким чипом, ясн!сть к!нцевсно зииноеку про готлльний песк-м!зм останнього етапу творчого та осогис". ого китт« О.П.Довженка бн-значаетьоя точним сп!вв!дношенням реально? ¡оюрН ! мьрояог!чних

- J7 -

мотив!в. И1фолог1чне начало, заклядепе режисерам в "Звенигор!", переросло в м!фотворч!сть i досягло свого апогея в "М1чур1н!". Ht норозпов!дь, що спиралася на давньослов"янську и1фолог1п, трянс-формувалась в форму нового м1фа. А м!ф, як в!домо, на правах "лру roi реальностТ' входить до художньо! пам"ят! та активно вяпемод!» з актуальными образними р!гаэннпми.

В вясновку роботи подаються п!дсумки проведеного довл1ллеп-ня i п!дкреслювться, що творч1сть О.П.Довиенка в!дзначепа багото-mapoBfcTD, яка i сьогодн!, в умовах «О -х рок{в, лише частково ъ1л криваеться досл!днику. Тому було б помилког в!дмовитпся в!л тпх досл!д!в анал!зу спадщи-ш режисера, що вже зроблен!. Необх1дно ус в!домлювати, що були проанал!зован! лише пери! пари творчост! Опегс-сандра Петровича Довженка i естетичну нау.у ще чекае велика ро*от, щоб ix поглибити та розширити.

Основний зм!ст дисертац!! викладений у таких пубя!кац!их:

1. М|фотворч!сть ! художня спадщина О.П.Дорженка // Етвка, ес-теття 1 Teopis культур». - Kwb. - 1992. - $ 37. - С. 55-9?.

2. Творч!сть 0.П.Довженка: проблемя художя!х трансформап!й // Тез. Людинознавчих ф!лософських читань. - Дрогобич, 1ьв!яськ. о^ч. .1.992. - С. 262-263.

3. Роль среды в формирования личности художника // Тез. Межяу-народн. симпозиума. - Самара. - 1992. - С. I2f»-I27.

4. Моральяо-психолог!чн1 проблеми к!нознавчого эяруб1юкя // Тез. Респ. конф. - Мв. - 1991. - С. 103-104.

5. О.П.Довяенко: м1ф .! реальн!сть // Тез. Респ. конф. - Кк!в. -1991. - С. 127-130.

6. Нравственно-идеологические проблемы украинского киноведческого зарубежья // Тез. Всясоязн. kohJ. - 1990. - Киев. - С. 60-81.