автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.03
диссертация на тему: Творчество А.Н. Довженко в контексте художественных течений европейского искусства /Германия, 20-е годы/

Полный текст автореферата диссертации по теме "Творчество А.Н. Довженко в контексте художественных течений европейского искусства /Германия, 20-е годы/"

7)

НАЦ ЮПЛИЬНА АКАДНМТЯ НАУК УКРА1ИИ ¥

1НСТИIУГ МИСТИЦ ГВОЗНАБСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ГА ЕПНОЛОГИ 1мон 1 М.Т.РИЛЬСЬКОГО

На ираыах рукопнсу

ПАШКОВА Ольга ЙосшПвна

ТВОРЧ1СТЬ О.Н.ДОВЖЕНКА В КОНТЕКСТI ХУДОХН1Х ТЕЧ1Й В еВРОЦЕЙСЬКОМ? МИСТЕЦТВ1 (Шияччина, 20-т1 роки)

Сниц 1ьлы1 ас £ ь 17» 00.03 - инониствцтво ]

телебачення

Авто реферат

дисертацII на удобуття наукового ступени кандидата нистецгвоэнавства

К и I в - 1УУ5

Дпссртац1я виконана в 1нститут1 мистецтвознявсгря, фолыгло~ гипшкя та етнолог il in «И . Т .Рильського HAH Укра Тни

Н^уковий корiвник - доктор фхлософських наук С.Д.БЕЗКЛУБЕНКО

Ofci« 1йн 1 опонейти — доктор ф1лооофських наук , проф©сор В.О-КУДТН

кандидат нистецтвознавства, доцент

Г.С.ДН1ТР1€ВА-БУРЯК

Проводив организация - Ки1вськнй державник институт культури

Q (4

Эахист вд.дбудвться " J " wUX^OvO 1995p. о годин!. на

ямсiдан»i спец¿ал¿эованноI Ради К 01.57.01 при 1иститут1 нястец-твоэнавстваf фольклористики та ©тиологИ iw ,М. Т »Рильського HAU Укрч1ня за адросою • 252001/ к.Ки1в-1, вуи.Грушевського * 4.

3 дисвртаа!йною роботою мохна оэнайонитися в науков1й б ißл ioTeai Гнституту мистоцтвоэиавства, фольклористики та етно-noril iH«Н.Т.Рильского HAH УкраХпи <пул.Грушешського, 4).

8 0

Автореферат роэ1сланий * о " 1995 року.

Вчений секретар спвц1ал1эоввно1 Ради кандидат ф1лософськях наук

Л.I .Барабан

Актуадьн1сгь цроблеии. Творч!сть Олексавдра Петровича Дов-шжа - письменнина, художника, к!нореяисера - пос!дае загально-внзнане ы!сце в евроаейськЫ культур! XX сгол!тгя. Незаперечнии в I благотворна вшшв його к!нотворчост! на св!товиЙ к!немато-гра^Дчний процес. Аде в ц!й проблем! е не мент вазшшш 1 зво-ротн!й б!к: аспект генезису цоетики Довженка, худонньо-естетич-них виток1в. йдеться про те, що б уточните м!сце творчост! ук-раУнського митця не лише щодо його посл!довник!в, але й по в!д~ ношенню до попередшп^в у европейсьшй культур!.

Об"ектом досл!дяения обран! ф!льш'О.П.Довженка, знят! про-тягом 20-х рок}в, у яних найяскрав!ша виявився попередн!й досв!д худошшка, а такая його роботя в галуз! образотворчого шотецтва, ! творн н!мецьких юшоиисц1в, як! шля сп!льн! "точки з!ткнання" з творч!стю О.П.Довженка в к!нематограф!.

Предмет досл!дження - худсишьо-естетачн! зв"язки поетнки 0 Л.Довжанка з деякими теч!ями ! напрямками в европейському ш-стецтв! 20-х рок!в.

Мета досл!дзення - просл!дкуватя ыояливий вшшв попередньо-го досв!ду художника на формуланяя його поетики. Розглянутн, яким чипсы знайомство з пров!дниш теч!яш! 1 напрямками европейоь-кого мистецтва 10-х - 20-х рок!в в!добразилосяу творах цього пе-р!оду, визначити "точки з! мщения" м!я Його ф!лылами ! роботами н!иецьких худояник!в, з твораш яких в!н пезнайошвея у пер!од свого перебувакня у 1-ерл!ш /1922-1923 рр./. Розкрити специф1ку "живописно!* виразкост! ф!льм!в митця 20-х рок!в. Иоказатн склада!сть процесу поступового становления творчого методу 0.11. Дов-аеша, який продовжив сво1'ш картинами розвиток тенденц!! св!то-пого к1но, 1Юп"язано1' а пошукаш в галуз! екранно! плаотаки, методу, що став ооногаК для розвитку основной тендеюЦ К украКнсь- • > .Г

ко! над!овальной к1нематограШ.

Студ1нь розроблеиост1 теш. Хоча числеин! аспекти творчост! О.И.Довженка неодноразово висв!*лгвалися у працях к1нозкавШв, проте и! в нашЛй ктгн1, н1 за кордоном до цього часу не було зд!йснено специального аиал1зу, прнсвячзиого зображальному ви-р!шению ф!льм!в рехисера, у план! виявлення того ы!сця, яке його твори пос1дали в европейськоыу шстецтв! 20-х рок!в, зв"язк1в екранно; пластики Ф1льм!в штдя з роботами представник1в су-часного европейського кистецтва.

Сл1д п!дкреслитн, що под!бне досл$даешш було б немояишвим без врахування важливих теоретичкпх правд, класнк!в радякського 1 заруб!лшого к}номистецтБа, ян! займаляся проблешми к!нови-разност!, а також зв"язкаш кЛно та образотворчого мястецтва -С.Ейзенштейна, Л.Кулешова, Л.Деллша, Ж.Дюлак та 11ших, - а тако: прац! пров1далх учених, теоретвк!в к!но, як1 розробляли методологии основи п1дходу до проблема екранно!' виразност!. Принци-пове значения шли книги та статт! Ы.Андрон!ково1, Л.Еазена, Л.Головн!, В.Горпенко, Л.Косматова, З.Кракауера, Г.Чахир"яна, М.Яшольського та ,1нш1х.

Щнниаш були висновки загального характеру, що ?х м!стять прац1 досл!дник!в проблем худохи1х тёч1й 1 напрямк!в европейсь-кого мистецтва цього пер!ода.

Ряд важливюс положено. знаходимо.в роботах учених, як! до-сл!диувалй творч1сть О.П.Довжекка, особлявост! 1пдив1дуального творчого. внеску штця в радянське к{номистоцтво, анал{зували творчий иетод ттш, Це коло проблем розроблене у працях I мо-вограф1ях М.Еажала, ЮЛлрабаша, 1.Б1лод1да, «.Власова, С.Пла-чииди, 1.Рачука, Р.Соболева, Р.Юренева та деяк1х 1 ших досл!д-ник!в. Особливо значения дала монограф!я I.Золотоверхого? та

Г.Коновалова "ДоЕзезасо-художнЕк", у шс!й найповн1ше розглянута 'люрч!сть О.П.Довженка в галуз! обраэотворчого ыиствцтва.

4 Серед праць заруб1хнпх досл!дник!в особлива значеши шла теоретичн! розройки Е.Рода, Д.Лсйди, П.Адамса С1тнея, П.Еарса-ш, в них було пркд!двно увагу вшшву на творч1сть О.П.Довнеи-ка сучасних йоыу худокн!х теч!й 1 напряг!в европейського ми-стецтва 10-х - 20-х рок!в, а також вшшву к1нодатогра$!чюа: по-передник^в на режасероышй стиль штця.

Новизна прац! подягаз в тому, що дана днсертац!я прясвячена вианачешш м!сця творчост! О.П.Довженка у контекст! европейського мнстецтва 20-х рок!в. 1з введениям у науковий об1г ран!ше яе-досяжних для внвчення документ!в 1 штер!ал1в б!ографН худсшш-ка в передцень його 100-р!ччя, в!дкрнлнся додатков! маишвост! у досл!даенн1 творчо? спадщанн майстра, Сп!вставления к!нематогра-ф!чних 1 образотворчих праць украКноького шгця з кращими досяг-неняяш сучасних йоыу теч!й I напрякк!в европейського мистецтва у ц!лому, н!мецькнх зокреыа, з яннми художник йознайоиився у пэ-р|од свого перебування у Берл!н1 /1922-1923 рр./ I якныи ц!кавив-ся у наступи! роки, незаперечно ов1дчать як про ориг1нальн1отк, самобутн!сть поатикя О.П.Довженка, так I про нерозривний орган!ч-ний зв"язок П .з пров!дням теядешх!ямн европейського «иотецтва пертоХ чверт! XX стол1ття.

По сут1, впершз у довженкозтвств! н&;лш1оть чяолелноК л!те-ратурн дозволяв розглянути цей аспект у зв^зку з пввнймн под!я-ми 6toria.lt I 1 власне творч!стю мнтця. Ойставянн ! характер нав~ чашщ тйстерност! живопису у в!домого н!мецького художника В1л-л! Сккеля, знайоыство а худаяя1м життям Еерл1на початку 20- х ро-к1в, а твкоя подальпшй !нтерео до европейського ынстецтва пього пер!оду, - усе ца дфвйаляе не просто пкдичхти творч!сть Довженка

у контекст теч!й 1 напрямк!в евроаейського мистецтва, але й "кон-кретнзувати", уточните Його м!сде.

Европейське шстецтво 10-х - 20-х рок!в, як в!домо, вшшнуло на багатьох радянських митц!в, що працгоали у р!эних видах мистецтва, у тому числ! 1 на творч!сть Довжшка у к1но й жпвопнсу, але останно самобутн!й митець сприйняв I трансЛормував по-своему.

Поетику О.П.Доккекка не мозша розглядати як сталу, що раз I назавжди склалася, вона пост!йно розвивалася й збагачувалася. Винчения творчост! ыитця а цього боку допотгае збагатити наш! уяв-лення про його поетику як еволиц!он!зушу, в!дкриту для р!зних пл!дних вплив!в, у току числ! впливу европейського мистецтва 10-х-20-х рок!в.

Проблеют зображально? виразност! ф!льм1в О.П.Довяенка 1 впливу европейського мистецтва цього пер!оду на творч!Ьть режисе-ра ще не були предметом спец!алыюго досл1даення. Спроба узагаль-нити й запролонувата свое тлушчення екранноХ пластики ф!льм!в Довженка 20-х рок!в, а також вшшву попереднього досв!ду художника на образце вир1тення його ф! лъм!в зд1йснюеться автором робота. Новизна - ракурс! - у спроб! визначиги вагом!сть эобраяаль-ност! картин режнсера як засобу художяього бачення д!йсност1, Його св!тов!дчуття. Новизна полягае також у розшреш! мех вл-вчення творчого методу митця: враховувався вшшв, спричинений н!мецышм мистецтвом на творч! пошуки О.П.Довженка в галуз! ек-ранно* виравност!.

Пщктячне значения роботи полягав в тому» «о Н результата можуть бути вихористан!.при вивченн! творчост! О.П.Довженка, а такоя при досл!даенн! загальних явищ к!новиразност!. Спостережен-ня 1 висновки, як! викладен! в дисертацП, можуть бути корисни-ми ддя вуз!вських лекц!Й !з !стор!й украЯнського та св!тового

к!нош1стецтва.

Апробац!я роботи. Окреи! положения дисертацН в!добраяон! у ряд! публ!кац1й. Результата досл!даення допов!далися на науко-вих конфарекц{ях /Наукова конферекц(я, присвячепа 120-р!ччю в1д дня народження В.Г.Кричевського /Кан!в, 1993 р./; "Олексаидр Довивши» I слов"янський св1т" Ди^в, 1994 р./; "Олександр Довгеико 1 культура XX стол!ття" /Ки*в, 1994 р./. Дисертац! йиа робота обговаривалась 1 була рекомендована до захисту -в!дд!лом к!номистец~ тва 1 телебачення 1нсгитуту мистецтвознавства, фольклористики та етнолог!*' НАН УкраЯни.

На захист дисертац!I вшосяться так! положения:

I. Серед художльо-естетнчнях даерел поетикн О.П.Довяенка /народно-поетична творч!сть, традицП укра?нсько! та роо!йсько! культур/ важливе м^оце належить знайоиству кайбутнього к!ноыайотра з традиц!ями й нов1тн1ыи досягненнями сучаоноК йому ввропейсько! художаьо! культура. Знайоыство з вах!дноевропейсышы миотецтвон вибнлося на образному р1шенн1 ф1льм1в О.П.Довхенка у пода!йному план!. По-першэ, в!н викорисгав у сво¥х картинах 20-х рок!в загаль-иоестетичн! досягнення пров!дних напрягж!в ! теч!й зах!даоевродейсв-кого мистецтва 10-х - 20-х рок!в. По-друге, творя режисера цього пер!оду ыають сп!льн! теми, мотиви, аспекта, а такозс аналог!У у зображальному вир!шеш! з конкретними роботами деяких н!мецьких худо1шик1в, що г,в!дчить, зокрема, 1 про пагалольн1сть погаук!в у галуз! пластики зображення в образотворчову миотецтв! та к!каю-гограф!.

'Л. '.^обраальна спсгофка к!лоо<3разу ф!льм1в О.П.Довженка 20-х у сво'1» основ! суто "живописна", але поеилена к!нета-

ГОГрпТ1ч!п1м руХОЧ ! 01Г)ПШ1ИМ чпсом. <

Я. '1ро[л1ст^ 0Л.,Повжр1()'л цт.от-0 нор! о,яу усШиио продовжуваиш

- 1 - -"»с'

одну з тевденцШ св!тового к!но, пов"язану з пошуками в талу.3 i екранно! пластики t засоб!в з ображакьно-монтажноí виразност! к!ноьистецтва.

СТРУКТУРА ТА ЗМ1СТ РОНЯЙ

Досл1даення складаеться з! вступу, двох розд!л!в, висновк1в, Додано 5!льшграЛ>1ю та список використано! л!тератури.

У вступ! обгрунтовуеться виб!р теми дан о Y дисертац! i, п!д-креслюеться Ti новизна i актуальн!сть, визначаеться кета i эав-дання досл!дження, метода i'x досятнения, практична значим}сть, подаеться опис струхтури робота.

У погшому роздШ "У пошуках власного творчого "Я" розгля- ■ нуто вшшв попередаього досв!ду художника ва зображальне вир!шен-ня картин шйбутнього ре.шсера i не т!лыш в галуз! композицИ кадру, що бере cbíü "початок" в!д картини, яка обмежена "рамкою", але 1 в самому принцип! створення 1люзi Y тривим!рового простору на площин! за допомогою cbítotIhI, кольору, перспектив« та 1ншкх-засоб1в зображальноУ виразност!.

В перпому пагапаТ'1 "До проблема "Kího i живогме" викладают ся загальк! мегодолог!чн! та теоретичн! положения, що характери-аують взаеыовплив к1 неттогра^а { образотворчого ыистецтва взага-л! та яивопису, зокрема.

Про характер взабмов!дношень кШематогра^а i образотворчого мистецтва !сну* Сезл1ч протилеящих м!ркувань. Прих!льники погляд; що тбув широкого розповсюддення у к!нд! 10-х - початку 20-х ро-к1в, прагнуть утвердити "1хню спор1днен1сть, шло не тотожн!сть, i в к!нештогра$! тому вбачали "малинок, що ожив". Так вважали ие т!льки художники, як! прийшли працшати в kího, що природньо,

t деяк! рела'.ссри i теоретики к1но:.тстецтва. ПодДбнмй, но

озбавлений певних п!дстав, погляд дав мохлив!сть проводити зо-н!шне зблиаення - под!бн!сть сг/1!яли 1 виявляли в сп!льност! за-ои!в кошозицШюК побудови к!нокадру I живописно'/ картини.

1нш точка зору - протилегка: П адепта заперечували спор!д-еи1о-гь к!но 1 аивопису /граф!ки тощо/, зараховуючк Хх до р!зних атегор!й худояньо! творчост! - просторовнх вяд!в /образотворче иотецтво/ 1 часових /к!но/.

Безперечно, м!ж цщщ видали мистецтва е багато сп!льного. , зрозуы!ло, не об!йшлося без взавмовшшву, коли молодо к!но-иотецтво брало з арсеналу образотворчого ыистецтва напрацьоване а довг! роки, а образотворче шютецтво, у свов чергу, пукало лях!в оновлення в естетиц! нового "часового мистецтва, то руха-ооь".

На початку XX сгол!ття численн! художники були одержим! девю в!дображеиня руху на двом!рн!й площкн! полотна. Для цього утурасти створввали живописи! кошозицН, що складалися з взае-опроникаючих площин предмет!в, та незвадаючи на вс! зусилля, аы!сть !люз!!' руху перед глядачем з"являлаоь одна статично збе-еяена ¿[аза руху.

Перш!сть у створенн! "к!нематограф!чного хивопису" належить утуристам / есе Бруно Коррадин! "Абстрактна к!но, хроштична му-ика" /1912/, ф!льм рос!йськнх футуриот!в "Драш в кабаре футу-ист!в В 13" /1913/ за участю Н.Гончярово'1. М.Лар!онова та В.Уая-овоького/.

Ыэуально-ритн!чн| пошуки знайшли своп продовжання в ввро-ейському рус! "авангарду" на початку 20-х рок!в. Погляд на ф!хш к на "шлюпок, що о:кив", знайшов выражения у працях художник!в-редставник!в беэчродаготного живопису того часу. Найв1дош!ший се-ед них - "ЮдсШгет доктора Кал1шр!" /рекисер - Г.В!не, худокни-

ки - Г.Барм, В.Рьор1г, В.Рейман, 1920/. ЦеЙ ф!льм в {сторИ к1-но е одним з небагатьох приклад1в, коли явне використання есте-тики 1ншого ыиотецтва прнзвело до отворешш справжнього твору к!но.

Над створенням "пластнчних мелод1й" працювали Вальтер Рут-тиая 1 Дзнга Вертов.

В теоретичних роботах початку 20-х рок{в Л.Кулешов 1 К.Малевич закликали до використання в к!но досягнеиь образотворчого мистецтва.

Аналог1я к1но 1 живопясом ц!кавила багатьох представяи-к!в фракцузьког к!нодуыки 20-х рок!в. При всьому розмаУтг! по-гляд{в 1х об"еднувало заперечення слШого перенесения на екран хивописних композиц1й. Теоретики к1номистецтва перш за все п!д-креслювали (¡отогев1чн! властивост! к!ио. 0дн1вю з головних проблем $раяцузъко¥ к{нодумкн середиии 20-х рок1в була проблема "чистого к1но", що лог!чио вит!кала з теор1\ фототенН 1 популлр-них на той час аналогШ м!я к!но 1 музякою, к!но I жнвописом.

В украКнському радянському к{но нова сфера творчих пошук1в в галуа! синтезу зобраяалытх заооб!в к!но 1 граф!кн пов"язана 81 спадщияою 1вана Кавалер!дзе /ф!льм "Злива" /1929/ - "офорта з 1стор11 гайдатччини"/.

О.П.Довженко, як 1 I.Кавалер1дзе, прийиов у к!но з образотворчого мистецтва, ! в кожному ф|льм{ так чи 1кашпо энайшов ви-раження попередн!й його досв{д саме як художника. Але своер1дш виразн1сть, яка з самого печатку характерна для ф1льм!в О.Дов-женка, и!коли, не була самоц!ллю, вола була могутн!м засобоы ви-р1шоння Цейно-естетичних зав дань.

Традиц1я пошук!в "живописно?" виразност! в украЯнському к1-но, що походить в!д О.П.Ловхеика, иаодноразотю нризводила до

блнскучях досягнет., коли И ялвила ц!кава !дея, 1, навпакн, -до невдач, кол» "живописна" виразн!сть набувала значения само-ц!л!.

Проблема взабмов!дношень к!но I яявопису - невичерпна. Бона буде !снувати до того часу, потси к!ио буде розвиватися, режн-серл будуть шукати нов! шляхи в галуз! екранно? виразност!.

Другий патагшсв "Худажн!й" Берд!н. Освоения европейського досв!ду" присвячено перебуванню О.П.Довзенка в Берл!н! протягш 1922-1923 рок!в, знайоыству митця з яиттяы "худохнього" Бард!на, засвоешш европейського худоянього досв!ду.

У взаеыов!дношеннях як украХнського, так 1 рос!йсьзого, кя-стецтва з н!иецькою худоакьою культурой - довга !отор!я. Най-б1лыя насичений пер!од цнх зв"язк!в пряпадае на к!нець XIX - початок XX стол!ття. В!йна ! револвдИЕ тимчасово прнпинюш процес культурного взаемообм1ну, але на початку 20-х рок!в стосунки в!д-новилися. Саме в цей час О.П.Довяенко яеребував у Берл!н! на дн-плоштичн!й служб!, а п!зн!ше навчався живоплсу.

Берл!нський пер!од являв !птерес у план! дойл!дгення твор-чост! митця, вивчення можливого вшшву зах!дноевропейсько¥ ^уль-турн , його, так би мовити, масштаб!в ! характеру, ш подальпу творч!сть. Документи, що стосугться перебування О.П.Доаженка за кордоном, на жаль, не збераглися; зараз ыожливо знайти т!лькя св!дотства - прям! та непрям!, - людей, як! добре знали Довженка.

Головна "загадка" берл!нського пер!оду - пр!звгаце шйотра, у якого брав уроки кивоггасу 0.II.Довженко, оск!льки це !м"я мае ключеве значения для визначёння тод!шн!х художньо-еететнчних пахил!в та нподобань шйбутнього кЬюрежисера.

У р!эиих джерелах згадуються пр!алица вивладач!в, серед тле про^есор Каш*, художннк-експрес!он!ст Ер!х Гекколь, але няй-- :1(

б1льш tMOBlpiiojo здаеться вере!я н!мецького дослШшка Альфреда Крауиа: викладачем жквопису Олексалдра Петровича був профосор Btjut Сккель, в!домий н1мецький художник к!нця 10-х - початку 20-х poKiB, знаний у худохн!х колах як "король берл!нсышх живописи! в".

Уподобання О.П.Довжонка у яивопис! буля pi зноман! тнима, але особливо його ц!кавила творч!сть представник1в Високого В1д-родаення. Епоха гуман!зму була близька митци за св!тов!дчуттям, t сп!дьностю погляд!в на людину, оточуючий св1т.

Власне х до конкретних твор1в мистецтва Довженко ставився Шдкреслено ocoôhctîcho, про що св!дчать його статт! та виступи. В кожному твор! митець шукав щось близьке його сприйняттю мистедтва, зокрема, аявопису, i життя взагал!. Довженко дивився на творч!сть представник!в епохи Шдроддення з тощей зору свого часу, сучасника авангардного шетецтва XX стол!ття. Але в навчи-тел! coöi обрав майстра, який був близький до реал!стичного на-пряыку в миотецтв!, що вже само по соб! показаво: певно, це 61 ль !мпонувало його сг.акам i пристрастям.

KpiM провес¡Иного навчання в художн!й школ!, осв!т! Доваон-ка в значн!й м!р! сприяло-грунтовне знайомство з досягненнями CBiTOBOÏ культури та роботшли тогочасних худолсник!в Зах!дноУ Свропи, як! були широко представлен! у музеях i картинних галереях Берл!на. Вахко персоц!нити i значения особистого знайомств t блнзького сп!лкуваш1я а и!мецышми майстраыи.

1снуе доотатньо обгрунтоване припущення, що Довженко був особисто внайокий з Кете Кольв!ц t бачив у Еерл!н1 ïï робота. Серод н!мецьких митц!в початку 20-х рок!в, з якими зустр!чався 1 з творч!стю яких був добре знайомий О.П.Довженко, сл!д назва-ти Отто Нагеля 1 Генр!ха Щлле. Встановлено, що Олександр Петро-

ич ц{Еавнвся творч!стю Георш Гросоа, вивчав його робота. 3 ча-ом це знайшло воображения в його !люстрац!ях, карикатурах ! ш-юнках харк!пського перIоду творчост!. Особисте л знайомство з !иецьким художником, !мов!рно, в!дбулося п!д час другой поТзд-и О.П.ДоЕяешса в Берл!н - в 1930 роц!.

0.П.Довженко в ЕерлШ уважно вивчав, "всотував" у себо се, що було кращого в н{мецькому шстецтв! початку 20-х рок!в. часом це виявилось у його творчост!, але це було не рабським асл!дуванням, ! нав1ть не учн!всы<ою !м{тац!зю, вшшв позначив-я на р!вн! художньоХ культура, масштаб! бачення I глибин! в!д-ворення.

Нетривале, але насичене под!яыи, а головне - наповнене га-руке ною внутр!шньою працею, поиуком свого творчого "Я", перебувая-я О.П.Довженка в Еерл!н! /1922-1923 рр./ справило в!дчутшШ вшпгв а всю подальяу творчЮть Довженка як живописця, граф!ка 1 режнсера.

Еерл!пськ! враження знайлшн в!дображення ней у найперших !нороботах режисера, 1 якщо в "Суад! днпкур'ера" вони виявнли-а у пригодницьк!й кол!зИ ф!льыу, то в !гаотх картинах вони "зо~ эредшшсь" у внутр!шн!й структур!. Зрозум!ло, йдеться пе про ряые запозичення, але про св!доме перетворення чужого досв!ду.

Перш за все, Довженко "шукав" у н!мецькому кистецтв! та, що ¡дпов!дало його особистим поглодай на життя 1 мистецтво.

В Еерд!н1 у про(||есора бккеля в!н прск|оо1йно прилучився до -1нон1в класичного мисТецтза.

В третьому параграф! "Опанування тйстерност! художника" >биться спроба окреслити основн! риси стилю Довженка-художника, такоа визнапити, яким чином н!мецьке оучасне мистецтво вплину-) на роботу штня в ц!й галуз!.

Те'агнчняй д!;шазои сатирячннх шлюнк!в О.II.Довженка досять

шярокий. BiH включае теш, як! були пост1йними для радянськоУ сатирично! нреси початку 1 середини 20-х рок!в: м{жнародна теш-тика, антарелШйна пропаганда та побутова карикатура.

Пол!тнчна сатира художника продовхуе традыд! I украшських 1 рос!йськюс сатирик!в, що склалися на той час у карикатур!. Ми-тець використовуе л!н!ю, шшыу як найвкразн!ш засоби. JliHii в його ыалюнках передают* надзвичайио виразний хест, що розкривае характер персонажу. Пози, жести, рухн у сатиричннх шллнках художника пластичн!. Довженко у cboix граф!чшис роботах намагаеть-ся передати рух. Еайб!льш яскраво ц! оэнаки творчого стилю художника знайшш свое вирадення у пол1тичзшх шаржах, де деталь, або жест характеризуют! персонал. Серед каря!в на пол!тячних д!я-ч!в молша назвати "Eppio" /1925/, "Пуанкаре" /1924/, "л!уссол!н!" /1925/, "13авдовалад" /1924/.

Зрозум!ло, що даерела творчост! Довженка-художника належить шукати у над!ональн!й сатир!, досягненнях украшськоУ, рос!йсь-KO'i карикатури, аде не можяа не пом1тити 1 певного вшпшу сучас-no'i йому сатирично? н!мецькоХ граф!ки, особливо праць Г.Гросса, з творч!стю якого в!н був добре ознайомяений. Наприклад, образ старого солдата з собакою, який проходить повз г!гантськоУ постат! кап!тал!ста у карикатур! "Еберт вмер, та справа кого жива..." /1925/, викликае в памят! числекн! зображення лишен!в § робот Г.Гросса ft 'лркки час", 1922, "Соц!альне забезпечення у демокра— тичн!й республ!ц!", 1923 та !ни!/.

3 початком роботи О.П.Довженка у "С!льськ!й правд!", °В!стях" та !ншх видениях протягом харк!вського пер!оду, в!н перебував в осередау л1тературного киття украУнськоУ столиц1. Безумовно, Довженко був добре знайоыий з концепцию ор!снтацП украУноького мистецтва на зах!дноевропейське, на його- художн! доопгнмшя, ста-

л!, прийоми, а такох s 1деею нового типу культура - "аз1атськога ренесаноу", з проголошеннлм нового творчого иетоду, нового способу образного миелекия - "ротантики в!та!зиу", запропоновапого М.Хвильовим. Деяк! аспекта цих 1дей знайшш в!добраяешш у стат-т! "До проблема образотворчого мистецтва" /1926/, у як!й автор анал1зув стан образотворчого мистецтва лершого десятнр!ччя радявсь-ко! влади.

У роботах художника цього перtоду приваблже лаяон1зм, гострота, ч!тк!сть авторсько? думки, висловден! звичайноп граф!чною мовою. Серед таких карикатур - "Tes... осв!чен! кореплавц!" /1925/, "Шдп!льн! патр!отн" /1924/ та деяк! 1ни1. Основну увагу Довженко прид1ляе ф!гурам, як! в!н зоброжуе, внкористовувчи стая! сим-воли, цо склалиля вае на той час у радянсьн!й карикатур!, зрозу-м!л! шсов!й ауд!тор1! умовн! по значки, звичн! "токи" пер-лт!в. у цьому в1дношенн! характерн! карикатуря "Володар св!ту" Д924/, "Диспут" /1925/ та !нш!.

Досв!д к рикатурисга виявився п!д час творчо! робота Дов-кенка у к!неыатограф!: елементи сатирично! граф!ки, мотива, об-рази, персонаж! його rpa$l4iioï публ!циотики знайшш вт!лення у к!иоф1льмах реяисера. Сатиричн! шлюнки "ожили" у перших кой!ч-них ф!льгах Доккенка, а часом з"являлися у коротких еп!эодах в подальшШ творч!й робот!, яка була далека в!д яанру коиэдП.

У другому розд!л! "Живописна" виразн!сть ф!льм1в О.П.Дов-женка" анал!зуеться, яким чином попередн!й досв!д художника впливав на формування поетики реяисера; розглянуто, яким чином энпйомство з пров!дними теч!яш ! напрямками ввропейського ми-стоцтва 10-х - 20-х poKiB виявшюсь у творах О.П.Довяенка цього пер голу; визначаготься "точки з!ткнендя" к!я ф!лыя«ли ронисерз та роботами н!мецьких художник)в, г» творч1стю якях nin ознайо- .

швея п!д час свого деребувааня в Берлгн! протягоы 1922-1923 рок!в.

У петяюму параграф! "Творч!сть датця в контекст! художн!х теч!й европейоьного шетецтва ХО-х - 20-х рок! в" проанал!зовано роботу резисера в "яанровоыу" к!нештограф! /раш! картини/, придано увагу знакомству О.П.Довженка з! специф!чшши засобами ек-ранно¥ Екразкост!, а такоа з1ставлено к!нештограф!чн! творн ыит-ця в кращима досягненняш европейського мастецтва цього пер!оду.

Не випадаово, О.И.Довжешсо почав свою к!немагограф!чяу д!ялх-н!сть як сценарист ! рекнеер коыэдШшх картин, найб!лып улюблено-го глядачаш канру к!но. Кр!ы популярност1, цей жанр був близький Довкешсу не т!льки за духом, але I ?: доев!дои недавньо! роботя -худоаника-!люстратора. Сигуац11 та персонаж! побутових карикатур 1 перших комед!йних ф!льы1в О.Довженка ьавть багато сп!льного. Наприклад, пони а "Вас!-реформатора" /1926/ нагадують персонак!в антиралШйних карикатур "Ой неслися б!дк! кури..." /1924/, "Шп а кадилом" /1924/.

К1нештограф у перш! десятяр!ччя свого !снування розглядав-ся як сурогат образотворчого ьистецтва. Голов1шм чином, для перших к!нокартин характерна використання засоб!в виразкост! хевопи-су та граф!ки. Найв!даы!шм прикладоы под!бного запозичення с хрестоматШшй "Политий поливалышк" /1895/ Л.Лш"ера, що повторив у деяк!й ы!р! гравюру Германа Фогеля "Полиналытк".

Перш! французыс! постановники - Мел"бс, Зекка, Кассе та !н-ш! - використовували досягнення сучасно! граф!ки - каршеатури, курнальн1 1люстрацП, розмальован! лист!вки, а п!зн!ше ! твори живопису.

0.П.Довженко, под!бно до аыериканського карикатуриста Стгар-та Електона, прийшов у к!но з сатирично! граф!ки (1 використопував

св!й попередн1й досв!д в ц!й галуз!, особливо, у своИх перелях роботах.

"Яг!дка кохання" /1926/ - цв експерименталыгай Ф1дьм Довяен-ка, у якоглу резшсер в!дкрив для себе другу грань коьйчкого, вт1-леного в.екранн! образз. Не шкликаз сумн!ву, то ця робота була зроблека також I п!д влливои ф!льм!в Чарл! Чапл!ка.

Сл!д п!дкреслити, що витокя акериканськбТ "ком!чно?* також приводить нас до гаэетно! карикатура, зв!дкн, зокрет, був запо-зиченнй пост!йний ком!чний герой та мястецтво створеши трш!в.

У ранн!х картинах реянсера в1дчуваоться попередн1й досв!д у галуз! сатирично'/ гр-гф!кя. Досв!д робота в прэс! но залипшвся марниы, у цех ф1льмах Доваенко прогнув звестя воедино, оннтизу-вати обидва сво! {нтерзси - к!но 1 оатнричну гра$1ку. Реяисер у ранв1х ф!льмах, з одного боку осягав специфику нового шстецт-ва, а з другого - розвтвав св1й доов!д худозника у "рухомому живопнс!".

У своому первому Ф2льм1 0.Довженко "освоюв" основний, хоча 1 не годовний пришита тод1шшэ1 "к1ноком!чно!" - У! шаленяй теш. Само з темпом, рухоы в1н починае енспериментуватн в своИй первой режисероьк!й робот!.

Ф1льмя н1мого пер!оду релшсера м!стять у ооб! п!дареслену р!зк!сть контраст1в, ¡цо нашдуе сатиричну граф!ку Гросса, такоя 1снуе "перегук" сатяричних персоналов ф1льы1в Довяенка та "го-роТв" твор!в Гросса. Найяскрав1пгим прикладом можэ бута "колек-тивний портрет" французьких буржуа, як! прийиии подивится ва . псевдосамогубство Павла, у "Звенигор!" /1927/. Довженко в цьому еп!зод! "близький" кошозиц!йно до карикатур п!мацького художника /"Глас народу - глас Боя!Я" /1924/, реяисер заповгаи 1садр к!льког« Ф!з!оном!тш э потр!йною пластикою рух!в{ завдяки в!д-

сутност! фону 1 руху ойлич в!дбувавться '¿хна алиття в одне ц!-дэ - загальнз обличчя.

У сво*х ранн!х роботах 0.Довженко засвоюз ькшшвост! к1но-руху, створшчн тиы самим основу для сво¥х наступних картин.

Творча саадщина О.Довженка 20-х рок!в стала нев!д"емною чаотиною радянського к!ношстецтва т!еК епохи. Але незважаючи на видашу злит!сть творчост! режисера з загаяышм к!нопроцесоы, його рекисэрська !ндавидуальн!сть стоКть дещо окремо в!д !нших видат-них продставник1Б радянськоХ режисури, таких як С.Ейзенштейн, В.Пудовк!н, Д.Вертов, Довженко в коан!й картин! демонстрував !н-иу грань своз 1' творчоК !ндивидуальност!. "Звенигора*, "Арсенал" 1 "Заыля" - ф!лыии, що маить башто-сп1льного, але усе к - р!з-н! за стилем.

До недавнього часу к!нознавц1 зыушен! були розплядати слад-цину кожного режисера, керуотись принципом ыонометоду з точки зо-ру його в!рност! теорН соц!ал!стачного реал!зму. О.Довженко у своХй творчост! ширив догштнчн! рамки хибно зрозум!лого I ви-кривлено тлушченого соц!ал!стичного реал!зцу.

Ф!льми 20-х рок!в /"Звенигора" /1927/, "Арсенал" /1929/, "Земля" /1930// найчаст!ше в!дносили до ревсшоц!йного романтизму, у зв"язку з перпшш двома картинами критика вказувапа на вшшв н!моцького окспрео!онизну I творчост! С.Ейзенштейна. В за-руб!хному к!нознавста! творч!сть О.Довжеика трактуеться в контекст! теч!й ! напрямк!в того часу. Наприклад, П.Адаме С!тней, автор отагт! про режисера в критичному к!нословшжу, в!дносить його робота 20-х - початку 30-х рок!в до символ!зму, Ер!х Род, автор книги "1стор!я к!но", розглядас вшшв футуризму на ф!льми режисера, Н.Ьарсам анал!зув поотичний готод О.Довжеика.

Починагяи з! "Звенигори", числешЦ досл!дпики, осоПкило «а-

руб!жн!, в1даосять О.Довхенка до радяпоького "к!ноаванщрду"; обгрунтуванням булл посиланяя на даерела, то н!би вшшвали на структуру ф!льм!в реяисера.

"Звенигору" в!диосять до числа авангардисысих картин завдя-ки П структур! - традиц1йний лог!чний розвиток сюжету був зам!~ нений козаочною структурой, що складалася з к!лькох еп!зод!в, де не дотримувалася часова посл!довн!сть. Хронолог!чний д!апазон ф!льму - майжэ тисячал1тня !стор!я, - доеднання реалышх под!й з !сторичними, що мать в!дбиток м!ф!чност1 й легсндарност!, зв"я-зок под!й з допомогою образу В1чного Д!да - усе це робило структуру "Звенигори" незвпчайвою для того часу. Це було й причиною того, що в н!нознавч1й лНератур! з"явнлнся аналог!í м!ж "Звени-горою" та !ншыи творшли к!но та л!тератури, що були в!дом! як "авангарда!и.

Безумовио, Ф!лш, його структура йлизьяи до "Нетерпимом!" /1916/ Д.У.Гр1$ф1та, але в!рно ! те, що на оотаточннй вар!ант "Звенигори" выливала твгрч^ть перпятх сценарнст!в картнни -Ю.Тютюшшка 1 М.Йогансена.

У О.Довженка 1 М.йогансена багато оп!льного у св!тов!дчут-т!, про що св!дчять пор!вшш.ний апал! з твор!в ynpa'fнського поэта ! реяисера. Взаемопрошкнения прози й поез! I, що народасув ун!кашгай рвжисерсышй сталь, характеризув всю твсрч!сть О.Дов-яешса та поеднуе Из поез! ею Майка йогансека. Як Довженко, так i Йсгансен використовують досягнення тогочасних теч!й 1 напрям-к!в европейського шстецтва, залишаючись при цьому самобутп!-. ми нац!оналыгаш! тйсграмп.

Ко;щепц!я монтажу "Арсеналу" - експресивпа за cboím характером, !нод! в н!й виявляс сэбс "зякочячешм" з кояцзгпЦ Í "монтажу atpaioUoaiB" С.'ЕагкмштсЗич. Окрсгл» взят} дипаИчн! "п!зоди

ф1яьку кожна" в! дне с-х и до приклад1в к!нофутуризму, аде якщо роз-гдянути взаз1гозввязок давай!чннх сцен в! статичшшн ыонушшталь-нзиа кадраш, то загадьиа концепц!я ионтану "Арсеналу" не буде здаваткс* футурнстично».

Контраста! ыонтакн! переходи ф!льыу Доваенка п!дпорядкован! един!й изт1 - еиои!йному вшшву на глядача, залучбшш його в д!ю картина, в цьоыу монтахна концепц!я "Арсеналу" була близькою до екопрес!он!аму, а точн!ше до "екопресивного реал!зиу" /Барсам/.

Б ц!лоыу, ыогна ствердаувати, що О.П.Довженко в ф!лььш: 20-х рошв творчо перетворював досягнення сучасних йоыу теч!й та напряык1в зах1даоввропейського шстецтва, що робило картини ыитця "авангардниш" за структурою,, але в них в!дчуваеться 1 на-ц!ональва традиц!я.

•У другому параграф! "Пластично вир!шення картин режисера" розглянуто вшшв европейсько? культури на плаотичне вир!шення ф!льи!в О.П.Довженка.

У св!домост! О.П.Довженка живопис пос!дае одне з ваяливих и!оць. Причина цього - не т!льки у досв!д! художника, вона глиб-ша. Довженко бачив св!т у зримих, пластичних образах, 1 то вже була не "поетика", а св!тов!дчуття, що виявилося не лише у його ф!льмах, але й в л!тературному доробку. Це - природжена власти-в!сть Довженка як людини, що дозволила йому стати художником. Де прародашй дар, який не залежить в!д само? людюш. Але в!д людини; И характеру, розуыу, виховання, життевих оботавин залежить як1сть ц1е? природно? властпвост!, характер бачення св1ту. Нема н!чого неприродного в тому, що знайоыотво Довженка з свропейсь-кою худоаньою культурою впяинуло на характер ! гостроту його ху-дохнього бачення св!ту. Ц!лком лог!чно, що це знайшло в!дображен-ня в його творчост! - художника, письмешшкя, кЬюрежисоег« - в

р!зннх аспектах - в р1вн! худогаьо! культурл, в структур} тво-р!в, а такса у вигляд! асоц!ац!й, аналог!й t нав!ть цитат з <га-ропейськоХ культури взагал! 1 н!мецькоК, зокрета.

Творч1сть О.П.Довжеика в галуз! к!но мае "точки з!ткпення" з роботами його борл!нського викладача кивопису В!лл! Сккедя. Твори нШзцького худозника /"С1м"я" /1914/, монуиечтальн! фрео-ки "Шндр!вник", "Споглядання", "Шжн!сть" та ?Спок1й" /19161917// спор!днен! з к!нообразами ф!лш!в Довжеяка cboïmh попытками краса в cbItI, гаруояН, слогллдальн!ото. Обидва митц! часто звертаються.в сво!й творчост! до проблем взаемов1дношення лщини f природа. Але ягсцо Сикель трактуе шэ проблему узагальне-но, то Довженко звертавться до конкретних соц!алытх i гад! огдль-них характеристик ц!бУ проблема. Митц!в повднуо впкористанпя одного мотиву, а також те, що вони обидва бачать у перв!сн!й «хри-род| дасерело сили й гармонН.

У творчост! Довженка вражае утвердження гармон!йного зв"яз-ку людшm з yriM живим, нав!ть пгарие - з ус!м супрш. У штця вн-д!лилася !дея взаемозв"язку людини I всесв!ту - через Etль ну "вжит!сть" ладани у навколишШй св!т, через в1дчуття лвдинов себе часткою цього св!ту. /Найб!лыя характерним прикладом в перга частина "Земл!"./

Бисоке гармон!йне уявлення про людину в творчост! О.П.Довжеика №з паралель в традиц!ямн художник1в В!дродження. Ця по-д!бн!сть, яку немозишво пояснити прямим впливом, в1даривавться пеопод!вано - тут йдеться про .под!бп1сть в1ддаленях одна в!д , одно! епох.

3 представнитгяг.я мистецтва Генесансу у Допженка cr.oï "сто-еунки", одних в!н згпдуе часто, про Jœurac говорив кегапо. Довлсвтт-ко не вшидково шукап enta 1депл у тапопво! ц!оп епохи. В!н у

cboYx поглядах, душах, сыаках був близький художникам г ого часу, його Икавши такал, кр!и шстецтва, науков! знания, в!дкрмт-• тя, роавиток лвдськоХ думки. Але Довженко в той же час п!дкрес-лашав уи!кальн!сть свого часу - косы1чнвй paicypc, яккй в!дкрияо XX стол1ття.

В творчост! О.П.Довженка 20-х рок!в знайшло свое воображения i знакомство а експрес!он1зыом, що заслуговуе окремого розгляду.

По-перше, п!д теры!ноы експрес!он!зы здеб!льшого розуы!еть певцу специф!ку св!тов!дчуття, властивого для частшш н!мецьких худсшшк!в 10-х - 20-х рок1в. Спецкф1ка напряынувиявилася у су-купност! {дейних, образних, форыальчих художн!х засоб!в. Песи-ui стичний погдяд на сучасне сусп!льство, символ!чне узашльнен-нк, напружен!сть образно-художньоК ыови - таким у аагалышх рисах поставало в!дчуття д!йсност! у eKcnpecionicrlB.

Елементи експрес1он!зму як художнього налряыку-виявшшся в форшльних пошуках рекисера в "Звенигор!" та "Арсенал!Режисер був "близький" до н!мецьких експрес!он!ст!в тиы, що явища i предметы у його картинах не втрачали емод!йног насиченост!, св!т у ц!до«у продовжував шсдштись як ыетаф! зична cyTHi сть. -Довженко пластично ут!дюе у своКх ф1льмах неживе у живе, дешнструе ед-н!сть лддини t природа.

В "Арсенал!" Довженко не просто зображуе предметний св!т, але й прагне показати почуття, настр!й. IIa цьому шляху йоыу до-помагав монтаж, виразн!сть ыонтааного стику, повштовх, чергуван-ня пауз 1 стр!мкого руху. Використання гострого'ракуроу, особливо у поеднанн! з! статичними композшЦяш наступних кадр!в, на-ближае Довжонка у його формалышх пошуках до експерииинт!в з ком-позиц!йними побудовами експрес!он!ст!в.

По-друге, поняття "eiccnpectoHlaM" як худсисн!И напряиок у мистецтвознавств! часто ототоянюшь з поняттям енспресивност! як форма виршешш tде"1 художнього твору через налрухен1сть, загоотре-н1сть стилю. У зв"язку з цим до експрес1он1зму в!дносять худоя-hhkíb яскраво'/ !ндив1дуальност1, як це сталося з Е.Еарлахом, Г.Гроссом, К.Кольв1ц у нШецькоыу образотворчому мистецтв!. Вопи використовували у сво1й творчост! деяк! елементи эстетики цього напрянку. Проте в д!лону ïxni прац! були ашршша, ïx валко однозначно в!днести до того чи 1шого налрямку ыистецгва взагал!, ск-спрес1он1зму зокрема. Довженко у cbo'íü творчост! був близышй до цих художшпс1в, через експреснвн!сть форма в!н вирагав гостр! соц!ально-пол!тичн1 проблей.

Довженка i Барлаха зблияуе узагальнення та 1птерес до по-' myretn у галуз! пластичного вир!шення зобролення. Особливо це характерно для рос!йських нарис!в н!мецького художника 1 ф!льм!в О.Довженка 20-х рок!в. Бардах в!добразив у cboïx роботах /"Двое росШсысих селян, що танцують" /1907/, "В!ддочива0чий степ"Д912/ та 1нш!/ злит!сть людини та ÏÏ природного довк1лля, ïx взаемо-зв"язок. В цих роботах виявлявться те ж сама сп!вв1дношення у композиц!йному BHptcisimi, що I в портретних. планах Довженка: монументальна постать на фон! в!ддаленого пейзажу.

1скують сп!льн1 "точки" Hi?t "Арсеналом" Довженка i граф!ч-ними роботами Барлаха й КольвЩ, що ïx художники зробили п!д враженкям в!д дракатачних вистав. Mis 1люстрац1ею Барлаха "Па-даяча" /5 акт/ до власнок' драки ЧТертвий день" /1911/ 1 кадрами neprnoï частпни "Арсеналу", до эображона strata, що ope, ганннае пряма зебражальяа аналог{я. Бардах в своУй робот! янкоряптовуп штрнхування з його багатством п!вгоп!в 1 досягал пояного рпя«?."-npciwtî'OHMH л!ï та П йочу. Дсряйччо я "Арсеналу" яяио-

ристовув всв повноту чорио-с1ро-б1до! гаыл к1аозобраЕешш, ж!-ноча достать "вписана" в оточувчий прост!р.

В "Арсенал!" Довженка проглядаетьса зв"язок з творч!стю К.Кодьв!ц - в!дверто "л1тературний", за мотивом. Граф!чний цикл "Повсгання ткач!в" Кольв!ц зробила п!д враженням в!д п'еси Гаупт-ыана. "Ткач!в" Кольв!ц ! "Арсенал" Доваенка шжна йор!вняти за сшетщы розвнгкоы. Кожному аркушу циклу в!дпов!дас. аналог! чна трупа кадр!в "Арсеналу": "Скрута" - перш! кадри ф!льму, "Смерть" в!йоьков! кадри, "1!арадан ! "Пох!д" - кадри м!тииг!в у Киев!, поотупове зросташш раволщШно"! стих!У, "Штурм" - захист "Арсеналу" 1 кК!нець" - ф!налыц кадри ф!льму. Кр!ы того, у граф!ч-них дворах художниц! та $!лъм! Довзх.чка е багато сп!льного в пластичному вир!шенн! теки: узатаиьнення !нтер"ерних Ш1ан!в, уза-гальнення образ!в /Чорна Ганна з циклу "Селянська в!Йна" - Тим1ш в "Арсенал!" 1 "Звенигор!"/ та !нш!.

Погляд на в!йну як на б'езглузду б!йку об"вднуе О.П.Доккенка та О.Д|кса. Воеш! кадри "Арсеналу" з розаросгертими т!лаш за-гнблих солдат, яскравий образ н!мецького солдата, який регоча пи: д!во "звеселяючого" газу шють паралель з образннм вт!лешшм в1йськовоК теми /сер!я "В!йна" /1923// в граф1ц! Д!кба. И!ж бо-яев!льшш, що регоче серед ыерщв /"Шчна зустр1ч"/ ! н!мецышы Солдатом, у виконанн! А.Бучш !енус пряма аналог!я. Обидва штц1 в!дображають !стер!ю солдат, що перебуьають на меж! божев1лля.

О.П.Довженко був достатньо осв1чений у галуз! об1йзотвор-чого мистецтва, роабирався у процес1 його сучасного розвитку, ц!кавився його сьогодн!шн!ы днем, про що св1дчать статт!, у якнх в!н торкаиоя уо!х них проблем. У своему ставлена! до цього виду мистецтва в!н пройшов довгий шлях в!д художника-!люстратора до режнсера, Ф!льш якого ! зарю дивумь пирчзн!сто оорязкого ьи-

pimeinm. Образотворче мистецтво не т!лыот наднхало тайстра у робот! над Ф1лылами, ада й допомагалб йому творитя. Численн! еск!-зи до ф|льм!в лереконливо св!дчать про творч! пошукя штця у га-луз! екранно! виразност!.

У висновках п!дкреслюеться, що творч!сть Докхет'л - ориг!-нальне i у вщ!й м!р! авторське мистецтво, чем 1 пояснюсться Ёого видатне м!сце в icrop!1 европейського i св1тового к!иомистецтва, його благотворний вялив на худохн!й пропео XX стол!ття. Жнвлять це дастецтво р!зн! витоки. Пера за все - знания народного життя, р!даого фольклору, прогресквних традац!й укра'/нського i рос!йсь-кого мистецтва. Але разом з цим, в загальному потуапьому потоп! художньо! творчост! Доваепка мсжна f сл!д внзтчиги зовн!шньо мало noMlTHi струтжи вплив!в сучасного европейського мистецтва.

Розглянутий матер!ал дае п!дстави твердити, що вшшв <>ах!д-нозвропейського мистецтва Ю-х - 20-х рок! в вяявввся в ф!лыах О.П.Довженка у двох в!дношеннях. 3-одного боку, в творчост! рези-сера ыоана пр-стежити сл1льн! теми, мотиви, аспекта з роботами н!мецькях майстр!в, з яккш в!н був добре ознайомленнй. Серед таких художник!в насамперед сл!д назвати Георга Гросса, Кете Коль-в!ц, Ернста Барлаха, Отто Д!кса ! Б!лл1 Сккеля. 3 другого боку, режлсер творчо використовувал у cboÍx роботах 20-х рок!в досяг-нешш сучасних йому тач!й ! напрямк!в, що включило його картани в контекст европейського авангарду, при цьоиу О.П.Довжекко залл-шався укра!нським нац!оналыпш митцем, який звертався пост!йно до нац!онально'1 проблематики.

О.Л.Довженко з початку робота в к!но п! навила проблема руку, а також пошуки зобраяалыю! виразност! окремого кадру ! картпни v ц!лому. К!нообраз його ф!льм!в 20-х рок!в су?о зображяльний, "лот-вопвсний", який посилпшть к!ноттогрпф1чки,1 }-ух I екраннпй час.

Пошуии О.П.Довяенка в галуз! екрашо'1 пластики та зсбраааль-но-ыонгаяшх засоб!в дали ыонлив!сть включити його творч!сть в тен-денц!ю св!тоиого к!но, пов"язаау з розвитком к!нештограф{чноУ ыо-вн. Таког творч!сть иатця була витокоы^для створешш укра'шсько'1 нац!отдыю¥ к!нештогра$Н, И "аивогшсиоТ л!н11.

Осноша положения дисертаШ I викладен! в нубя! кац!ях:

1. Мистецтво Олександра Довженка в контекст! украпюъкси народно X культура: До Ю0-р!чад в1ддая народаешщ щгая // Народна творч!сть та етногра$1я. - 1994. - №5-6. - 0,5 а.а.

2. Олександр Петрович Довженко в Еерд1н1 /1922-1923 рр./ // Деп. в Д1ГГБ Укра1нц. - 0,9 а.а.

3. Творч1сть О.Ц.Довженка в контекст! художн!х течп! в евро-, пейському ыистецтв! 10-х - 20-х рокгв // Деп. в Д1ГГБ Укра'ши. -

I а.а.

Пашкова О.И. "Творчество А .И. Довженко в контексте художествен--них течений европейского искусства /Германия, 20-е года/"

Диссертация /рукопись/ на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03 - киноискусство и телевидение. Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии иы.ШФ.Рильского НАН Украины, Киев , 1Э95 г.

Диссертация посвящена анализу раннего периода творчества А.П.Довженко. Целью тучного исследования является рассмотрение влияния предшествующего опита художника на формирошние его творческого ыогода. Знакомство Довженко с европейским искусством нашло от|ааепие в его филиах 20-х годов, особенно в пластике; изображения . Специфика кинообраза картин худсшшка в своей основе "живописная". Творчество Довженко продолжает тенденцию мирового кино, сляпанную с поисками в области ощашюго явшса.

Клотов! слова: течП европойського мивтоцтвi, шиогикл ш)3}<ь-лення, "живописна" »ираэн!сть.

Paehkora 0.1. "The crentir» activities of A.P.Dovifceiiko la th» context o t European »rt trend а (Оегмпу, 20'e>n.

Diaeertatioa (eeouecript ) on the scientific degree of the candidate of aria

on th» speciality 17,00.03 - cinaaa art and television. Bylaky Institute for Art

Studies, Folklore and Ethnology Aeadeay of Scieneea Dkralne, Kyir, 1995.

Tha dissertation le derotad to the nnalysi* of th« early period of A.P.tovEhaako'a creative aotlTiea. Tha ala of thin scientific raaaareh ia to daaonatrata the influenae of the painter'и previous experience on the élaboration of hia creative sethod. Dovchenko'a «oqu»lnt»no» «Ith Eu ropeen art was expesoed ia hie filie of tha 20* a, especially in plasticity of oineea ingto. Tha originality of screen iaagea In tha filaa Ъу Dovabenko consista in their "plotorial incarnation*. Tha creativa aetlrltlee of â.P.Dovshenko folio« the tendency of world oineaa, which ia connected with tha aearchings in the sphere of aerean language.

ley word it trend» of Suropeaa art, plastioity, "pictorial incarnat-"»*.

П1дп. до друку ¿S.n-94 . формат BOX84'/i«.

llanip лрук. № . Cnocie друку офсетний. Умовн. друк. арк. «л* • Умовн. фарбо-в1д(5. Í.So . Обл.-вид. врк. /.О Тираж кзо . Зам. № S-S

d>¡PMj «втол» 25?|Я1, K»ïn, «ул. Волниста, 6П.