автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.02
диссертация на тему: Творчество Виктора Близнеца в контексте украинской прозы 60-70-х годов XX века

Полный текст автореферата диссертации по теме "Творчество Виктора Близнеца в контексте украинской прозы 60-70-х годов XX века"

УКРАХНСЬКИЙ деРЖАВНИЙ ПЕДАГ0Г1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ Р f fi Qß iueiii М.П.ДРАГОМАНОВА

' 1 ОНГ t»4

На правах рукопчсу

ГУРБАНСЬКА AíiTOHÍHa 1ван1вна

ТВОРЧ1СТБ В1КГОРА БШНЕЦЯ У KOH1EKCTI УКРА1НСШ1 ПРОЗИ 60-70-Х FOKlB КХ СТОЛ1ТТЯ

10.01.02 - украхнська лхтература

Автореферат дисертацИ на здобуття наукового ступени кандидата ф1Л0Л0г!чних наук

Ки1в - 1994

Дисвртац1я в рукописом.

Робота виконана на квфедрг украгнськох л1тератури Украшсько-го державного педагог! шого ушверситету хмеш М.П.Драгоманова.

Hay ко вий ícepi вник - Д1йснийчпвн АНН Украхни,

доктор ф1лолог1чних наук, професор Хропко Петро Панасович

0ф1ц1йи1 опоненти - член-ко респондент HAH У краши,

доктор фмолопчних наук Дончик bít&nir Григорович - кандидат фхлолопчних наук 1ванок Cepriй Семенович

Про с i дна оргашэацхя - Одеський державний унхверситет

i иен i 1.1. Мечникова

Захнст в!дбудеться " ММ/ПО/ШОЛ^ р. на засе-

дали! спец1ал!зовано5( вченох ради К 113.01 £<33 в Украхнськоиу державному педагогичному ушверситет1 i иенi М.П.Драгоманова /252030, m.Kjiíb - 30, вул.Нирогова, 9/.

3 дисертацхею можна ознайомитися в б1блхотец1 Украгнського державного педагог!чного ун!верситету ímbhí М.П.Драгоманова.

Автореферат роз i елани й

"SO" 1994 p.

Учений секретар спец1ал|зовано1 вченох ради <Ji>Г.П.Вишневська

- 3 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалы^сть досл!дкення. Одним з основних завдань нашого ií тературознавства с переосмислення tcropiY р}дного письменства •ак званого "радянського пергоду": переглядаються узвичаеш лоня-:тя i явища, зв'язки життевими реал!ями та Их худаяньою Ытер-фетацхею. Визначальним критер!ем, за яким чао в{дбирас iмена ¡правжшх митц{в i 1хн* твори, виступав художн!сть, котра с висим йвнем естетичного в{дношення до д1Йсностт й передбачас прапди-нсть та глибину воображения лиття, гуман}стичну спрямован{сть, зптимально довершену системно-цгл1сну opraHÍ3autn л1тературного гвору. Науково правдиве уявлення про нацгональну лгтературу немоя-тиве без об'ективного э'ясування значения творчого вноску колкого тисьыенника.

Ilpo3Í Виктора Близнеця належить nouíтне mícuo в укрШГнськоцу &1тературноцу процес1 60-70-х рокхв XX ст., прото з piswix причин вона й дос1 не д1стала всеб!чноТ науково* ощнки. Ím'h талановито-го художника ~лова за життя серйозно! уваги науково! громадськост1 не удостоювалося. Оф{ц{йна критика вгдводила йоцу Mícye в tíhí, в ряду багатьох íhewx, що пояснюеться пануванням у тогочасному пись-иенств{ вульгарно-соц!олог1чного п1дходу до творгв св!ких, неорда-нарних, як i, вир!зняючись на суцгльноиу фон! райдужно-бравурного л{тературного потоку, не вкладалися у прокрустове ложе за1деоло-ríзованих, стереотипних настанов. Осмльки В.Еяизнець ввалсався дитячим письыенником, критику обуревало те, що но все з По го до-робку вкладалося в усталеш уявлення про л!тературу для д!тея.

Б1льш-менш активн! намагання чхтко визначлти ochobhí прик-мети худокнього св!ту прозаТка ыали ыгсце вже птсля його cuepií -у 80-х роках. Це передыови до видань TBopia, эгядки в л!тератур-но-критичних оглядах, статт1, рецензхТ 0.Гончара, С.Муцкотика,

В.Базилевського, Г.Клочека, В.Панченка, СЛванвка, М.Слаботпиць-кого та хнших. Одна к жанри цих праць, а та ко ж тодгшш соц1алыи умови не сприяли грунтовному нау новому вис в! тленно творчо1 спад-щини письменника. '

у дисертац!'! эд1йснено спробу об'ективн!ше проаналгзувати творчгсть В.Бяизнеця в ус1й жанров! й своер1дноот1 та 1ндив!дуаль-|ю чу рол витку. При цьому використовуоться найюс1Ш1 досягнення л1тера'1'урознавчо1 науки, роэглядаються характер особистост!, факта б1ограф11, котр1 виэначили ори^нальшсть таланту, залучаються до анал!зу архгвн1 матер:али, що стосуються особливостей творчо¥ I див!дуальноот1 ыитця та його идейно- естетичних пошук1в. У дослг-дженш враховузться структурна Ц1Л1СН1СТЬ, виразна циюпчшсть творчост! прозаика, яку вгн сам визнавав, вгдстоюеться його здат-шсть писати одночасно 1 для дiтeй, I для дорослих.

Об'сктом анал!зу в реферовашй робот: е творчий доробок В.Бяизнеця, що розгладаеться в контекст! укра!нсько'1 прози свого -шоу та у зь'яэках э художн1ии традициями й доев:дом попередник!в у европейських л!тературах.

Предмет вивчення становлять опов!дання, пов!СТ1 та единий у твори) П спадщин! письменника роман. До анал!зу залучалися й факти л!теритурного життя, необх!дш для з'ясування тенденщй розвитку нац1онально1 прози досл!джуваного пергоду.

/перелом роботи стали прижиттев: та посмертш видання твор1в В.Бяизнеця, IX журналы^ вар!анти. У дисертацГ! використовувались 1:итоб!ограф!я письменника, його статт!, щоденников! записи, мате-р!али Ытерв'о, налов! дом! та нев!дом! листи, як! эбер1гаються у к!ынат!-иуэе); В!ктора Еиизнеця в сел! Першотравенц! КомпанП'всь-кого району К1ровоградсько1 облает! та в особистих арх!вах адре-

!ат1в, а таков спогади друкини проза1ка, колег по перу, друзгв, ipoToranie створ«ених ним художн!х oCpaeiD.

Мета дослтдження полягае в тоцу, щоб на основ! анал!зу pia-юмангтноГ у жанровоцу, тематичноцу i стилгсти'-мому BÍfiHoneHHi гворчостг В.Близнеця визначити II м!сце i значения в розвитков! Гкра1нськоТ прози 60-70-х poxiB XX ст. Мета роботи эуиовлпе роз-э'язання ц!лого ряду завдань. головниыи а яких а;

-висв1тлити генезис та естетичну природу творчост! В.Близнеця 5 -визначити проблематику творгв писькенника та своергдн^сть II иудожнъого втглення в ргзних егйчних жанрах;

-виявити спэсой« жанрово! орган!зац{1 прозаТком художнього «атер!алу;

-похазати саыобутнгсть !ндив{дуально! манери мчтця, багато-гранн{сть Нога стили;

-досл!дити використання писыаенником досвхду cboIx поперед-hhkíb та сучасникхв, floro творче продовкення а одночастны tдсЯ— но-художнгми пошуками ;

-розглян^ти твори В.Близнеця у контекст! розвитку нац{ональ— но1 прози 6^-70-х рокгв XX ст.

Метода дослтдження. У дисертац!! застосовувався систешо-$ункц!ональний п!дх1д до вивчення л!тературних явищ, використову-валися хсторико-генетичний, типолог1чний, 1сторико-пор{вняльний метода. П теоретичноп основой стали л{тературознавч! прац! Í.Франка, О.Бхлецького, Л.Новиченка, М.Бахтгна, Д.Ляхачова, В.Фа-щенка, М.Храпченка, Г.В'язовського, И.Кодака, Л.Пнзбург, О.Ш-ад1, Г.Клочека, досл!дження з icTopil укра1нського л1тературного процесу, зд!йснен1 В.Дончиком, Ы.Жулинським, П.Хропкоы, СЛванс-ком, В.Панчекком та !нииыи.

Наукова новизна роботи визначасться тим, що о и1й уперша зтбрано, систематизовано та проанал!зов~яо худоянt Я набуток В.Блиа-

ньцп. Творчгсть письменника розглядаеться з сучасних позиц!й, ви-аначаються II сильн1 I слабк! сторони. Спадщина В.Бпизнеця досл1-диуеться в л1тературному контекст! свого часу та у зв'язку з традиц!яыи класично! лттератури, що дало можливхсть виразнше ок-реслити неповторнгсть творчо! 1ндив1дуальност1 митця й визначити II шсце г значения в розвитку ргдно! прози. У дисертацН система' тизовано й проаналгзовано значний за обсягоы 1 кглыастп назв теротурно-критичний иатергал, умотивовано т1 чи тнпй оцтнки до-робку В.Близнеця. До досл1дження активно залучено невивчеш та иа лоЕивчен! арх!вн! матер{али. Все це дае гпдстави ввакати, що тема тично багата й &анрово-стил1стично р1зноман!тна проза штця е йо-го ешгошм внеском в }дейно~худокн!й та 1нтелектуально-психолог1ч ний розвиток нашого письыенства.

Практично значения дисертацП полягае у тому, що спостереже ня й узагальнення, зроблен! у нтй, ыожуть бути використан! в даль робот! над досл!дженням особливостей розвитку сучасного в!т-чизняного гшсьменства. Матер1али дисертацх! мохуть використовува-тися у еикладанн1 вуз!вського курсу 1сторН нов1тньо1 укра!нсько! л}тератури та курсу дитячо! Л1тератури, при органЬацН й прове-деннт спецкурс1В I спецсем:Ыар1в на ф!лолог1чних факультетах унЬ верситеттв та педагог1чних Ыститумв, при написатл курсових та дилломних робгт, створеши вуз1вських тдручних1в ! лос!бник)в, г також у иктльнгй практиф - для проведения уроков з краезнавства, клееного та позакласного читання, для подготовки оглядових лекцЯ эеяять лхтературннх гуртктв ! факультатив}в тощо.

Апробащя робота здтйснювалася при II обговорвши на зас1да1 нях кафедри укра!нсько! л!тератури Укра1нського державного педап г!чного ушверситету 1мен! М.П.Драгоманова. Окремт результат« доел} дження були викладен} в доповтдях I повтдомленнях на республЬ

анськгй науково-практичн!П кон£еренц{Г, присвяченгй 60-ргччю {д дня народженнл Гр.Тютюнника /Луганськ, 1991/, области уз1вськ{й науково-методичн1й конференцИ э проблема твор{в для 1тей I про дхтеЯ у в!тчизнлн{й { заруб!жн1й л1тератур! /Одеса, 991/, обласн1Й науков1Й конференцН "Культура ргдного краю" овоград, 1991/. Основнх положения роботи викладец{ в шести пуб-1кац1ях.

Структура дисертамТ. Досл{ддення складасться 13 вступу, чоти-ьох розд1л}в, висновк1в, списку вккористаноТ лхтератури ! поре-{ку арх1вних ддерел.

Основнг положения, як! виносяться на захист:

-творчтсть В.Близнеця - культурно-нац{ональний фэномен з явно ираженими рисаш европеТэму ; естетична св1дом{сть письменника формувалася на хвил{ нацтопального в!дродження п{слястал{нськоТ в1 длиги" ;

-проза В.Близнеця продовжувала { розвивала красой досв!д опередни^в;

-творчтсч-ь В.Близнеця розширила уявлення про можливостг про-и про дгтей f для дгтей у планг художньо! реалгзацИ акгуальких роблем сучасностг, всеб}чного дослгдження св!ту юно! осзбистост!, оглиблення !нтелектуал}зац{I та ф1лософ1эац!1 зм!сту, збагачення юрм;

-творча праця В.Близнеця в галузг дитячоТ лгторатури пояс-всться його намаганням писати у ргчищ! гдейно-естетичних прин-;ип1в справкньо! художност1 /у благородшй душ дитини прозаТк (бачав моральна здоров'я нацП/;

-проза В.Близнеця мае системну ц{л!сн1сть, синкретичний ха->актер письма, циюпчшсть, внутргшнп Ц1л1сн1сть;у н!й оргач!чно 1ливапться стильовт особливостх реалтстичного { романтичного пись-

ма, посднуоться л1ричне й ешчне розкриття теми, достов1ршсть тс уыовн1сть у художньому моделюванш життевих явищ 1 гкшй;

- творчгсть В.Бпизнеця багата художшми В1дкриттями, I в цьс 11 безперечш уроки для'дальшого розвитку нац10нальн01 Л1тератур1

ЗМ1СТ РОБОТМ

У встуш обгрунтовуеться стан досл!джувано1 проблеми в суча( ному л1тературознавств1, визначаеться мета I завдання по II реал1 зац11 •

Перший розды дисертацй' присвячений з'ясуванно шсця мало! прози В.Ьпизнеця в контекст! розвитку жанру укра'1нського огошда! ня 60-70-х рок1в XX ст. У ньому висвгтлюються ¿дейно-естетичш ш куки письменника, загальш та частковх обставини його перших про< удави самоутвердлення в Л1тератур1. Разом з тиы аргументонано до диться, 140 поява огювгдьнь В.Близнеця з '¿хшми вирязними гумашс ними 1деями була щлком эаконом^рюо. Синтезувавши художнгй доев попередник1в з новою естетичноо св1домгстю епохи, письменник шд украхнську новел!стику на як1Сно вищий рхвень. В1н, як 1 М.Коцо-бинський, В.Стефаник, С.Васильченко, С.Яновський, О.Довженко, во лод1ючи новелгетичним мисленням, умпшни вхдкривати "ц1лий СВ1Т крагиг води" /1.Франко/, створював нову л4тературну традищв.

Л дисертац11 масть мхеце намагання об'ективно оц1нити дебет зб1рку опов!дань В.Еяизнеця "Ойойкове гнгэдо" /1963/, з"ясувати И значения I для подальшо1 творчост1 митця, 1 для В1тчизнян01 прози свого часу. Книжка опов1дань "Як народжуеться стежка" /19"/ орген1чне, але на вищому рхвм, продовження зб^рки "Ойойкове гшг вона п1дтвердила вгршеть прозахка художньому досл1дженню нац1оь льного характеру, засв1дчила посилення {дейног виразностх xyдoж^ зображення, ф1лософського та морально-етичного осмислення Д1 йскс в жанрг опов1дання.

Мала проза В.Близнеця особливо ц!нна своею проблемн!стю. [ослгдкення художнього вт^енкя двох центральних проблем - пробами лвдсьхих взаешн та проблема взаемод^ I людини й природа -1ало можлив!сть з'ясувати художнх в1дкриття прозаика у сфер1 л»-шнознавства, а точнее - дитинознавства.

Особливою ознакою творчоТ манери В.Близнеця в в1дверте вияв-1ення авторськоТ позиц{1 в оц!нц! аображуваного. ДН, ечинки, по-шсли своТх геро!в, 1х1л взаемини в!н ощнюс з погляду носхя морального досв!ду народу, його виеоких етичних норм. Вгдчуеавчи эсобливу вхдпов^дальнгсть перед читачем, прозаТк зайцае позицЫ »ктивну, ч1тку, внутр1шньо. енергхйну. П визначальнои рисои висту-иас прагнення утвердити сов!сшсть, доброту, людянхсть м1и лвдь-ш, Гуманн1сть - найвищий моральний критергй для писььенкика в оцЫц! духовного потенцгалу особистостх.

Персонгфткованим вираяенняы познц{! автора е вибгр персонаже. Дитина для Близнеця не просто об'ект худок(ього доолгдкення, а суб'Бкт етичного вибору - максимал1ст у моральн}П сферг. його геро! реальн^ не хдеал!зован1, на противагу л!таратур1 попереда!зс десятил!ть, не загримован! й не засолоджен*, вони так!, як у хит-т1: р!зн! за натурою, непосидюч!, мргйлив!, нерозваклив!, наси1п-куват!, дов!рлив!. Автор не дивиться на них згори вниз, не полишае самих на себе, а стае вр!вень. як старший, досв1дчений товариш. Розмову з д!тьки в!н веде серйозно, без загравань, з довгрою ! по-ваго» до них, його щкавить не соц!альний, а !нд!1в}дуальннй макрокосм, "приватн1" володхння людського духу та сияв у зовн!шн}й повед}нц1.

У перших Л1тературних пробах В.Близнеця визначиася I маг(ст-ральний шлях проза!ка, що виявився у нових п!дходах до воображения д{йсност!, в нових естетичних формах I! освоения. Писъмонник

не намагаеться розважити, захнтригувати читача гостротою сюжету. Прикметною рисов його поетики е ор1ентацхя на повсякденн1сть об-ставин i под!й, тонка передача неаимущеност! поведхнки стльських дхтей у звичайнхй для Hiix обстановц!, чистоти IxHix помисл!в. Зов н!вшя авичаймсъ'ь у житт! Влизнецевих персонажгв компенсуетъся на пругою внутр1вньою, психолог1чною, подтйний план в^ступас на зад ню поэиц!ю, i в!дбуеабться процес повного змхщення уваги втд сфе-ри аовн!шнього у сферу снутр!шнього. Письыенника ц1кавить не т!ль ки конфл!кт у дитячоцу середовищх, а й у душ! окремого героя - йс го вагання, рвения, вчинок. Так, йедько з оповгдання "Ойойкове пиэдо", яке дало наэву перш!й кнмжц!, - герой внутр!шньо конфлп ний, в1н полем1чно спрямований проти так званих "spaaKiD для наел! дування" .

Анал!з опов!дань В.Блиэнеця /"Ойойкове гнхздо", "Золота ropj до неба", "Жива "пошта", "Свято мого дитинства", "Кривенька"/ су-проьоджуеться Тх типолог!чниии з!ставленнями э аналоИчними за проблематикою й жанровое специф!кою творами сучасник!в письменми /"Важка сн!жка" В.Кави, "Олень Август" б.Гуцала, "Ласочка", "Jit-сова сторожка", "Однокрил" Гр.Тютюнника, "По стерн!", "Дядьк!в хл!б" М.Кравчука/ та творами попередник!в /"Малий Мирон", "Шд оборогом"1.Сранка, "Зачарована Десна" О.Довженка/. При цьоцу осо лива уваго зосереджуеться на вибор! митцем р^зних форм вираження ! розкриття характеру, використанн! багатого арсеналу прийомгв х дожньот Tunioauil, що сприяло яскравому вир!эьбденню внутр!шньоТ сутност! персонаж:в.

Реал!оац!я в опов!даннях В.Блиэнеця двох центральних пробл« л!тературного процесу 60-70-х poKie XX ст. - людських вэаемин т« вапсмодН л иди ни з природним середовищем,-продемонструвавшм opt« тац!ю автора на життеву правду у в!дбор! матер!алу, вибор: repol

-и -

> пов'язан1 э циы художн1 в!дкриття, виразилася у поеднашИ еп!ч» зго Я л!ричного начал.

Другий розд!л - "Концепц!я людини 1 д!йсност! у военних полтях В.Близнеця" - побудований так, щоб розкрити нов! п!дходи исьменник!в-ш!стдесятник!в до вт!лення теш дитинства 1 в!йни, экаэати еводюц!ю жанру военно! повеет! у творчост! прозаТка, лсв!тлити !дейно-художню трансформац!ю реальних фактг в 1 под!й в естетичну концепц!ю дитини, поставлено! в жорстокх умови.в!йни повоенного лихол!ття.

Новаторство письменник1В ново! генерац!! в освоенн! дано! еми виявилося не ст!лыси в опрацвванн! I! як такс!, ск!льки у чдообвх трактування, бачення } а{дчуття реальних факт!в: головним ринципом художнього доелгдження для них стала людська душа, И ган ! порухи. Що к стосуеться военних под!й, то вони подавалися кр!зь призму чуття ! серця" Д.Франко/ датини.

Серед творщв ново! концепщ! В.Близнецв налбямть особлизо по-есне н!сцэ. Його перш! пов!ст! "Паруси над степом" /1965/ та "Заминка" /1966/ були водночас одними з перших в онтолог1чному освоен-I нашою Л1:ературою теми втраченого на в!йн! дитинства. Творча рактика пясьменника у н!й зуыовлювалася не лише прагненням досл!-ити характер свого покол!ння, а й щирим жалем за тим, що зв'язки, к1 еднали людей у в!йну, "розмиваються". До под!й в!йни Близнець вертався як до художнього часу: вони ц!кавили його з погляду мо-альних урок!в, якг в!йна п!дносить сучасност!. У тем! скал!ченого !йноа дитинства прозаХк вбачав можлив!сть внести свою лепту в роцес розвитку, а пхзшше й утримання р!дного пясьменства на !вн! св!тових естетячних надбань.

Освоения В.Близнецем жанру военно! пов!ст! в!дзначаеться по-тупов!стю, систематичшстю г стад!альн!стю. Книжки "Паруси над

степом" /1965/, "Землжка" /1966/, "Молчун" /1971/, "Старий дэвоник" /1976/, "В ту холодну зиму, або Птиця помети Фмург" /1979/ концептуально об'еднаш не ильки типом характер! в, часо! д!¥, окреыиии подробицями, фрагментами свжетних Л1н1 й, але й по ст!йиоо, все зростаючов увагою автора до процесу мужнгння дитячо душ!. Кожна наступив повесть виростае э певного образу, ешзоду випадку, описаного в попередш й, в^дображавчи певний етап у ху-дожньому роэвитку митця та виразнхше демонструючи принципи пере робки й осмысления життевого матер!алу, поступове заглиблення у внутр!шн!й св1т персонажа, освоения все складнхших в1дношень дх сностх. У дисертпци зд1йснюеться спроба об"ективнше оц!нити д пера! повгст1 /"Паруси над степом", "Землянка"/, з'ясувати ххне н!сце в литературному житт! свое? епохи.

Творч! пошуки В.Близнеця у жанр! военноТ пов1ст1 пояснеют сусгйльноо обстановкою часу та власним художн!м досв1дом. Мне 60-х рокхв став переломним у творчому зростанн! прозаика: його художне мислення розвивасться у напрямку втд романтичного спри няття д1йсност1 до реал1стичного. Пов1ст1 "Мовчун" 1 "Б ту хо-лодну зицу...н, написан! у наступному десятил^тх, втдзначакт ом'чо» акцентхв у зображенн! конфл!кту шж особист1стю та обет шнош ; у них автора цхкавить не стгльки можливий духовний пот Ц1ал п!длгтка, екгльки його здатнгсть в!дстояти себе як особи( тгеть.

Висв!тлення {дейно-художньо! трансформац{Т факттв I подН котр! мали М1сце в реальнхй дхйсност! й естетично В1дбилися у книжках В.Близнеця про дттей в!йни, дае п!дстави вважати, що пов!стяр на иа га вся всебхчно доелтджувати складност! й супереч ноет! д!йсностх • В1дхилення втд фоктичноТ достовхрностт не ЗН1 вони стосуються головним чином деталей. Самг ж подт! простежу ються в логхчнхЯ посл!довностг й хронологтчнтй точности. Вгд

ног пам'ят! дитинства, достов!рно¥ конкретизацН явищ 4 подН, в1д ц1лкоы реальних прототип! в Елизнець гшов до яскравих художнгх характер! в. Те, що в1н сам буя дитиною в!йни, багато бачнв, пережив, 1дало йому можлив!Сть зд! йснити глибинне под!йне та психологЬше досл!дження, надати окремим фактам ! явищам високого художнього уэагальнення, ф1лософського оемислення й того романтичного шдне-сення, що е ознакою високо'1 л!тератури.

На основ! анал!зу авторсько'1 концепц!^ дитини, поставлено'* у жорсток1 умови в:йни та нелегкого повоенного лихол1ття, доводиться, що, ставши перед завданням створити життвво достов!рн! й худо*-ньо переконлив! образи п!дл1тк!в, пов!стяр не вдаеться до звичай-нох белетризац11 под1й I-факт!в. У той час, коли основна маса пись-менникгв "ост вувала" й романтизувала велич фгзидаих подвиг! в д|-тей, В. Елизнець уже в першгй повгстг /"Паруси над степом"/, спря-мовуючи увагу читача на внутр!шн!й св!т дитини, виявив прагнення до романтизац! т И духу.

Оочинвючн гэ "Землянки", в!дкриття проэагком правд и про обпа-лене вхйноо дитинство зд!йсн»еться передус!м через змалювання при-ховано'1 сторони герохзму дитини - гЧ страидання ! душевного над-риву. При порхвнянн! трактування поведЫки щдлхтмв у периих двох повестях /"11аруси нал степом", "Землянка"/ у реферованому досл!джен-ш робиться висновок, що в "Землятц" ц! обрааи виведен! глибае ! виразн!ше. Вдавшись до суворо реал!стично'1 мамери письма, прозагк э'ясовуя не Т1льки сптльне, що вднав д!тей, а й акцентуе увагу на В1дм1нностях 1ХН1Х характер1в, використовупчи приВоми з!ставлення й протиставлення.

У пов1стях "Мовчун" I "В ту холодну зиму..." В.Елизнець р!зко эменшуг; кглыисть персонами. Натом1сть В1Н зосереджуеться на по-глибленсму поел¡д«едал характеру одного героя, якого ставить у най-склаянхшт сГ.стапини, що ласть змогу особливо гостро й виразно про-

явитися сил} духу та лвдяност!. У цьому простежуеться його творча ор1ентац1я на традицИ класично! л!тератури /М.Коцюбинський, С.Васи льченко, В.Стефаник/ 1 спор!днен!сть а психоаналгтичним реал!з-мом прози 60-70-х рок{в /Гр.Тютюнник, Ы.Кравчук, М.В!нграновський/. Моделювання образ! в Сашка Кубенка /"Ыовчун"/ та Павлика Бай дачного /"В ту холодну зиму..."/ пов1стяр вир!шуе в аспект! морального максимал!зму л!тературного героя, що в одой ею э ознак поглиблення ф!лософсысого начала в сучасн!й проз!, посилення II лвдинознавчо-го спрямування.

У третьому розд!л! а'ясовуеться проблематика пов!стей В.Блиэ-неця про д1тей у план! II худохнього вт!лення. Зокрема вгдзначасть-ся саыобутн!сть, незвичнгсть, вгдм!нн!сть в!д загальноприйнятих канон!в книжок В.Близнеця "Звук павутинки" /1970/, "йеня ! Синь-ко" /1974/, "Земля Св!тлячк!в" /1979/, "Хлопчик ! т!нь", 1х проти-'стояния тогочасним негативним явищам т тенденц!яы у нашоцу пись-менств1, що зумовлен! згубним впливом 1деолог!чного пресингу адм!-н!стративно-бюрократично1 систем».

Введения проза1ком у центр сижетних кол!з1Й проблемы формува-ння свгтогляду датини та проблеш духовност! пояснюсться його за-ц!кавленням моральными аспектами життя, глибоким розуъцнням свого письыенницького обов'яаку перед читачем, намаганням освоТти ди-тячу душу, концепц!ео морально здорово! особистост1. Як це в ц!-лому власти во проз! митця, В.Близнець не намагався приголошити рецип!ента карколомними пригодами. 0рган!чно поеднуючи еп!чне й л!ричне розкриття проблеш /"Звук павутинки", "Женя I Синько"/, достов!рн!сть та уыовн!сть у худокньому ыоделюванн! життевих явищ /"Зцук павутинки", "Меня ! Синько", "Хлопчик ! т!нь"/, в!н в!д-давав перевагу внутр!шньому сюжету, тонкому психолог!чному обг-груванню конкретних подтй I деталей. Пов!ст! В.Близнеця про д!-

тей розрахован! на найвищий р1вень дитячого сприйыання, вони написан! у переконанн!, що читацьк! ор!ентири школяр!в динам!чно коригуються у бгк "доросло!" лхтератури. Це проза! для дорослих.

У "Звуцг павутинки" проза!« виводить cait, далекий в!д !ди-л!чност!: у ньому е добро ! зло, чесн!сть ! п!дл!сть, народження i смерть, про що в тогочасн!й дитяч1й л!тератур! говорити було не прийнято. В оточенн! цих "важких" мотив!в t в!дбуваеться становления особистост! с!льського хлопчика Льокьки. Зцувшння його душ! письменник подас через взаемини з Honepectчноо дорослои люди-ною Адамом. Засобои характеристики доросл!ючого героя виступае образ загадково! д!вчинки Нгни - в!н допомагае автору проникнута в глиоину Льоньчино! душ!, прилучити читача до захоплвючо! робота свтдомоет! хлопчини.

Розкриваючи формуиання особистост! щиро! i допитливо! п'яти-класниц! MeHi /"Женя i Синько"/, В.Близнець,в!дпов!дно до закон!в лгрично! прози, способи викладу ыатергалу, композицию та фабулу по-в!ст! п!дпорядковуе передач! д!алектики думання й почування геро-1н!, динам)ки II доросл!шання. У центр! моделювання под!й - дружба д!вчинки з чортиком Синьком - витвором II фантазН та по-жит-тевоцу мудрим професором б!олог!1 Гай-Бичковським. Внутр!шн!й евтт лен! Цибулько та TI ровесника, генерала I0I-I армН ших шибениктв Андрхя Кущолоба, прозваного Беном, пов!стяр розкривае через ртзн! прийоми худокньо! тип!зац!1 - дН i вчинки, авторську характеристику, портрет, внутрхпше мовлення, дгалоги. При цьоцу втн, як i в опов!данн1 "Ойойково гн!здо" та пов!ст! "Ыовчун", зосереджуеться на внутр1шньому конфл!кт! героя.

У художн!й реал{эац11 проблеми духовност! В.Близнець виявллв схильн!сть до однозначности та деяко! прямол!н!Йност! авторських присуд!в, що визначалося його ор!ентац!сг на фольклорну традиц!ю

-16 -

р:экого протиставлення персонаж:в.

Створена у переконанш, що "обробка, сучасне трактування, но-ве осмислення традиц!йних сюкет!в - перспективний напряиок у нашй л!тератур!", пов1сть-казка "Земля Свхтлячкгв" - законом1рна й органична у художн^й практиц! митця. Для цього твору вгн обирав один з найпопуляршших у ов1т1, зокрема в скандинавських литературах /"Малюк I Карлсон, який живе на даху", "Шо, мгП ШоI" А.Лхндгрен, "Чар!вна зима" Т.Янсоон та |нд1/, але не поширений у р1дн1й,жанр казковох пов1ст1. Збер1гаючи в1$*исть традищям фольклорной казки, письменник ч^тко проводить свои авторську позицгю, що виражасться в ориг1нальному й самобутньому вибор1 та впленш загалыт дде! книжки, ii проблематики, сожетних кол1з1й, образ1в, стили, у свое-р!дному ставленнх художника до зображуваного св1ту.

Не эакгнчена прозах кон остання повхсть "Хлопчик 1 тЫь" -твхр потужного громадянського звучания, глибоких фхлософських роздумхв i лбдськох мудрост|. РеалхзацГх в ньому проблема духов-ноетг сприяз доцхльний вибхр автором образно! системи, прийоы контрасту, що лежить в основ! моделювання образ!в двох протилеж-них за характерами друахв - Санька I Пайка, змалювання життя оних геро1в у двох вимхрах - внутр|шньому /св1т переживань, роздуы1в/ та зовн!шньому /контакта э навколидшьос дхйсшсти/, прийом антро-поморф1зыу /роздуми старого мудрого лелеки/. -

Дэипдження художнього вт1лення В.Близнецом проблематики по-вдетей про Д1тей зд!йсноетьоя у зв'яэку з розглдаом аналогхчних у проблемному вхднооенн! твор!в I,Франка /"Малий Мирон", "Щд обо-рогом"/, О.Дрвженка /"Зачарована Десна"/, 0.Гончара /"Бригантина"/, А. де Сент-Екзюпер! /"Маленький принц"/, Гр.Тютюнника /"Дивак"/.

Творча практика В.Бяианвця у гошстях про д1тей сприяла понесению цього жвнру у вНчизнжому письменствх на ввдий ¿нтелек-

туально-психолопчний р!вень. Постановкой та художньою реал{зац{ев проблеми формування особистостг дитини та проблеми духовност1 письменник певною м!рою задовольнив деф!цит вартхсно! книжки про д}тей у 70-х роках XX ст., сприяючи розвитковг украТнсько! прози.

У четвертому розд!лЕ - "Традицг! i новаторство В.Близнеця в осмисленн! 1сторико-револвц1Йно1 теш" - дослгджуеться !дейно-тематичний пафос, композиц{йно сюжетна структура та свосргдшсть художнього узагальнення в повгстях "Древляни" /19643/, "Вибух" /1979/ та роыанг "Птдземнг барикади" /1977/.

У дисертаци доказово обгрунтован! !мпульси народження задумта твор!в, висв!тлено використання письменником досв{ду М.Коцюбинсь-кого /"Jata morgana"/, КЬЯновського /"Вершники"/, А.Головка /"Ма-ти"/, К.Горд{снка /"Чужу ниву жала"/, Ы.Стельмаха/"Хл1б f С1ль"/, О.Довженка /"Зачарована Десна"/, його творче продовження з одно-часними новатореькими пошуками.

Розкриваючи тему 1сторично1 дол1 народу у noeicTi "Древляни", В.Близнець, як i Ю.Яновський у "Вершниках", розгортае перед чи-тачем широку картину народного яиття. Цей композиц^но-сюжетний 3aci6 допомтг йому покаэати р!знохарактерш взаемини м{ж людьми, вплив на особист! дол1 персонажтв 1сторичних подхй.

Продовжувчи романтичн! традицН Ю.Яновського та О.Довженка, автор "Древлян" не Konire прийом{в i художшх засоб1в своТх л1-тературних учител^в, а самобутньо змальовуе драматичну епоху -в!д передреволюц!йних дтв, через революц!ю, громадянську В1йну аж до ВеликоТ В1тчизняно1 в!Йни. На в{д*ину в1д Яновського, пкий не видтляе когось 1з героТв, Близнець 1з сукупност1 своТх персо-наж1В вирязно виводить на передшй план образ Санька /його прототипом е батько письменника/. Ticho перепл{тавчи дол} героТв з народною долею, вдаючись до масштабностх мислення, панорамное« в

- 16 -

ыоделюванн: под1Й, лрозаТк не лише ориггнально вадворюс той складний час через батькове сприймання, а й показуо осмислення й роэумгння под{й людиною, котра не брала в них участ1 1 знае Кх лише "з батькових оповгдок" та з 1нших джерел. Такий прийом спри-яе багатогранноцу вираженню где! твору - стверджекня загально-людських щнностей та основ народно! ыорал!.

У конкретно-анал1тичн1й повхстт "Вибух", в основ: яко! -!сторично достов1рн1 подЛ в Киев1 1918-1919 рок1в, В.Блиэнець на образг екзальтованого ггмназиста Пет1 Галайченка вир1суе тему нелегкого пошуку молодою людиною свого м!сця в жнттг. Письменник пв-реконливо } психолопчно точно розкривае взасмини героя з 1ниими персонаками, утверджуючи ргэниии художнгми, а подвкуди I втдверто публ1цистичниыи засобами 1дею чистоТ I безкорисливо! людсько! при-хильност1, любов! до ближнього, в!дпов1дальностг за збереження чужого життя. Розповгдь В1д третьо! особи дала пов!стярев1 3М017 використати'форми внутргшнього монологу, сповгдг, сну, спогаду,' листа. Водночас в:н,як стороннхй опов1дач, м{г психолог!чно гнтер-претувати зовнгшню повед1нку героя, його М1ыхку I пластику. Якщо говорите про роман "Шдземн! барикади", в якому письменник нама-гався певною мхров рг~б1Л1тувати себе в очах 1снуючо1 системи, то в ньому вхн все ж вхддае перевагу эображенню високих людських пристрастей над полгточною борогьбою. Взагал! ж композицгйно-со-жетна структура твор1в проэаТка виражае його установку на зобра-ження "сп1зоду" а "життя людського", на вираження загального у конкретному. Важливими принципами 1х пойудови с гармонгя, контраст, симетргя, монтаж.

Активш намагання Вхктора Близнеця знайти в дал у композицию, необхгдний тип сюжету в1дбувалися у час ефективних пошумв литературою досконалого поеднання зм}сту й форми худо та ьо го твору,

його експресивностг, засоб1в емоц1йного впливу на читача. 1х ви-значали i влас на концепщя людини та fliñcHOCTi, й особистий евх-тогляд, творчий метод, жанр, лхтературн1 традици. Внкориставши у "Древлянах" новелхстичну форму, прозагк щгльно с концентру вав подм, пхдкреслив HaRicToTHÍBe в aíhx, роэдумах, почуттях персонаж!в, cai-домо опустив все незначне, несуттеве й другорддне. Такого письма bíh досягнув завдяки проникненкю в секрети творения малог прози.

Композит йно-сюжетна побудова "Вибуху" зумовлена прагненнпц автора "на очах" у читача простежити еволюцхю головного персонажа, встановити зв'язки м!ж його вчинками i явшцами сусшльного про-гресу. Так досягаеться i рельефне окреслення образу repon, i вира-ження "повноти явищ життя" /М.Добролюбов/. Через виразно виписаиу постать окреип особистостх проступають tí риси, в яких пхзнавться Титове у дол! ni л о i сусшльнох групи людей.

При nopiBHmHi noBicTeñ "Древляни" та "Вибух" увага акценту-еться на зростанш художныи майстерносп митця. В1Д«овившись у "Вибуху" вхд занадто поширених просторових описхв та затяжнох автор-сько'1 розповхд!, що мають м{сце у створених б1льш як десятьма роками рашше "Древлянах", показом безпосередньо виражених сцен i :сартин, передачею подхй через уявлення персонажа, способои влучних художнхх деталей, меткими монологами i дхалогами В.Блиэнець дося-гае майже "наочно!" зриыост1 зображуваного, завдяки чому у hobíctí сильнхше зазвучав л!ричний струмЫь.

Особливу роль у тишзацГх людських характер1в та обставим пись-менник вхдводнть композицх йно-сюжетнх й структур:. Бона засвхдчуе, що його талант - це точшсть вОчуття, точность вибору, точнгсть оц1нки. Досить Близнеце вивести два-три еп1зоди - i перед нами виразно вимальовуються персонаж!. Цього вхн досягае.майстерно використовуп-

чи так1 тигиэусч! засоби, як Д11 I в чинки героя, мовна 1ндив1дуал!-зац1я, портретно-психолоНчна характеристика. Свою концещцю осо-бистост! прозагк утвецожуе не тгльки створенням достовхрних , жит-тевих образ!в, а й ус¡сю художньоо системою твору.

Написаш у дус! "едино! тенденцп духовно-художнього 1СТориз-му" /В.Дончик/, книжки В.Еяизнеця на 1сторико-револвц!йну тему, не-зважаючи на деяк! "комун1стичн!" оцхнки та характеристики, являоть собою ц1нн1сть у плаш художнього освоения нового життевого мате-р1алу, реал1зац11 самобутшх обраэ1в I конфл1КТ1в, гуиашстичних !дей, способами трактування теми.

У висновках узагальнено результата дисертац! Иного дослхдження порушено! проблеми.

ХудожнМ до робок В.Еяизнеця являв собою важливе I законом: рне явище у розвитковх укра1нськоХ прози 60-70-х роив XX ст. Творчгсть письменника про до вжу вала } розвивала традиц!х класичнох Л1тератури, вона - культурно-нащональний феномен, що мае ознаки европехзму. Найвиразн1Ш1 гран1 с во го неперес!чного таланту прозаик виявив у модели ванн! картин дитинства та образ! в Д1тей. В.Бяизнець нале-кить до тих майстр!в слова, котр! здатн1 писати одночаско для д1-тей I для дорослих. Тгчрча опадщина митця багата художнгии В1д-криттями, вона дае читачев! можлив1сть П1знати глибину дюдськох псих1ки, основи народного буття, вахлив1 моменти ¿стор! I.

Публ1каш1 з теми дисертащх:

1.Чистий голос С0В1Ст1: Матер!али на допомогу правдвникам культури I мистецтва, учителям, викладачам, удаям.-Кхровоград, 1993,- 42 с.

2.Йому виповнилося б ш!стдесят... //Слово I час.- 1993. -34. С. 37-40.

3."Небо 1 степ - оце й заповнило душу..." /Мала батьк!вщина

у творчост! BiKfopa Ешизнеця //floptr.- Кгровоград, 1993. -J?6. -С.38-39.

4."Дитина i в1йш" у творчост1 В.С.Еяизнеця //Твори для д!-тей t про fliiett у вгтчизнянМ i заруб!жн1й л1тервтур!5 Тази i ыа-терхали допов1дей обласшп м1жвуз1всько'1 науково-ыетодичио* кои-ференц! I. Од ее а, 11-15 травня 1991 р. -У 2-х ч.-Оцеоа, 1991. -4.2. -С. 90-91.

б.Григгр Тютюнник i Biktop Влизнець /До питания про творчу близькгсть у висв1тленн1 тени "дитинство t BitSm"/: Тези доповх-дей Республ! кансько'г нау ко во -практично i конференц! f, присвячигог бО-ргччаз в!д дня народжелня Григора Тотшшика. Луганськ. 5-6 груд-ня 1991 р..-Луганськ, 1991. - С. 19-20.

б.Мровоградщина у творчост! В.С.Ечизнеця //Культура р{дного-креп: Тези обласнот нпукогки конференц!i. -Шровоград, 1991.

-С. 6-9.

Гурбанская А.И. Творчество Виктора Близнеца в контексте украинской прозы 60-70-х годов XX века. Диссертация /на правах рукописи/ на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.02 - украинская литература. Украинский государственный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 1994. Исследуется художественное наследие В.Биизнеца во всей жанровом своеобразии и индивидуальном развитии. Установлено, что творчество писателя - культурно-национальный феномен С выраженными признаками европеизма. Материалы диссертации использованы в преподавании вузовского курса истории украинской литературы.

ПигЬгшякауп-Л, I. The Creative Work of Victor Dlizneta in the Context of Ukrainian Prone of 60th-70th of the XX centuary. The thesis /on the right of manuscript/ is presented for academic

degree of candidate of philological эс1епсел; 3piciality 10.01.02-"krr.inian liters ture j the State 4'crnlnian Ted-Logical University n?med after M.?.Dragoraenov| Kyiv, 1994. The artistic heritage of V.Elizneta in all peculiarities of genres and Individual development is investigated in the thesia. It is established that the

creative work of the writer ia « cultural-national phenomenon

with the marked signs of «uropeism. The materiala of the thesis is used in the ргосеав of teaohing the course of history of Ukrainian literature at higher educational establishments.

Ключов! слова: творч!сть, контекст, украУнська проза.

П'тписано до друку 19.09.1994 р.Об.Х,2.®ормат вСхЫ 1/16.

Друк офсетаий.Тир.1СО.£ам,232.Безплатно.

ДОД УДПУ 1м .Драгсианова, KbYb, Пирогова. 9.