автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему:
Тюркская войсковая лексика в языке украинского казачества

  • Год: 1993
  • Автор научной работы: Халимоненко, Григорий Иванович
  • Ученая cтепень: кандидата филологических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 10.02.01
Автореферат по филологии на тему 'Тюркская войсковая лексика в языке украинского казачества'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Тюркская войсковая лексика в языке украинского казачества"

РГ6 Од

; ДИТВСЬКИП УН1ВЕРСИТЕТ ¡м. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису ХАЛИМОНЕНКО ГригорШ Ьанович

тюркська в1йсбкова лексика у мовленн1 укра1нсбкого козацтва

Спец1альнкть Ю.О^ОД,— украТиська мова

Автореферат дисертади на здобуття вченого ступеня кандидата фКчолопчннх наук

Ки1в — 1993

КиУвський университет (мен: Тараса Шевченка

На правах рукопнсу

ХАШОШЖО ГИШ0РIII 1ВАН0ВШ

ТОРКСЬКЛ В1ЙСШВА ЛЕКСИКА У МОВЛЕШН УКРАП'СШГО КОЗАЦГВА

Спец1алыйсть IO.OI.OI - укрдтиська мова

Автореферат дисиртацИС на здойутгя вченого ступеня кавдвдата $1лолог{чша наук

Кигв - 1993

Робота викокана у водияешп нор1ш1ллышх дослгдпснь 1нотитуту украхнознавства та на кафедрI сходопнплст-ва Ки1вського унхверситету шеи! Тараса ¡Левченка.

Пауковий кер!вник: доктор филолог !чшн наук, професор ПШОПАЕШ О Л.

Офпийнх опоненти: доктор рлолохччшЕС наук Кадомцева,Л.0. ■Ткавдтоат-ф^ологЧчнпх наук Чегйга 1.П.

Проввднй оргш11заЦ1я: Гнститут мовознпвства АкздемН наук УгсраТни Захлот в гдбудеться 12 яовтня 1993 р. о 14 годил? на засхданн! спецгал1зо1зано1 радяД 068.18.21 по оахисту дисертацН! на здобуття вченого ступени каотпдата п!лоло-гхчних наук пря Ки!вськоаду УН1Еерситет1 1иен1 Тараса Певченка /252017, КлУв-17, бульвар Тараса Певчедка» 14, кои^ерен-задЛ

3 дясертац1ею могла ознайомитися у б!<1л10тец! КнУвськогр унхверситету 1иен1 Тараса Певченка Ди?з, вуя. Т5олоди.шрська, 58/.

Автореферат роздано 13 веросня 1993 р.

Пчешй секретот слецха'изовано,? . л. а

радл, доктор у1лоявг1чяих наук </. Л .В.Грпц:з;

ЗАШШ Т.УГГППЮТШСА РОГОТИ.

ЛГСГУЛЛЫПС'ГЪ ДОСЛЭДГЕ'ШЯ

Актуальнiсть цього доапд-'дния шзначаеться недостатки онра-цюпа1г:ч;,1 у д}яхрои1чному iurai aificbicoBoi' терм!нологи укра'/нськоТ мопи га ui.ncyr!!icm cncutшота дослхд:жшя тпрхсьхж лексияшк гишозпчепь в украгкськШ вШськозхИ '¿ермпюлогГг, й зокрема у мов-лешй украТнсъкого копадтяа, виниклешш га йормування якого небсз-гпдставно пов":г.гушъ з институтом тюрксъкого козацтпа.

Проблему х^нези укра¥иського козацгва, по тривалпй перход ви-копузаяо обозпязки в1тчизняних- adpoitac: сил, иеноллшзо розг^ллдати без об"вкт>'.вного анал1зу ооо&гтаостеИ [довлекая ВШсыса Зштор1аько-го, а i> nepiay чергу - nfftcbKOBo'f лексики цього моплення.

Особливого ишемия набувле \\ч проблема сьогодн!, коли досл1д:»х5Н-ня ucfx ac'.ioKTfB становления украТисько? держали стало литтсвою необл1дн1сгп, виклшгшою як цовши стосунка'.ш и!-,с Укра'шоп та свг-TCß!« ciiiB?3i;ap:icTB0M, так i о0иек5ИБ1иш з"яоуваниям 1сторичтсс стосунк1в Hanoi в1тчизни э,народами бвропи й АзГг.

Ог'.о, задцалня вивчгення украгнсько-тюркських мовшгх вЗасмин, з"ясувашя и{сця та рол1 TnpKiswiB у лексичнШ структур! украш-сько'г г.юви гюг-ша справедливо вва-гати одепсп з найскладн1шк, а TO'iy й послано актуальних проблем мовознавства.

Лонзд столптя однгею з основных 1стор!цсо-лексщсолог1чних проблем с питания тпрксьюсс ленслчних залозичень. У розп"язанн1 цього завдашг, noamux yanixis досягли иовозпашц Волгарп, Польщ!, Poci'f, XopnTi'f, & тако" Pyuyiifi, Угорании й Шмеччши. 1

Карлов Ii. За сздбата на турциггдпте в оългарски езшс// Известия за икст.'муга за бьлгарски език, кн.2, 10Б2. - Л.117-120; Дмптрц-ja О тютаияок элементах русского словаря- // Croo?t тпркских i3!IK0B. !;./ 1062. - С.СаЗ-5бЭ; Zaj^czkowsfci А. Studie orientalis-cyczne. »roclaw, 1У53.- i54 s.^wendt H. Die türkischen Kiewente Im HuaSniechen. öerlln, lybo. - 231 s.

Проте май:1® зовсхм не розглццачи цих плтаяь украхпськ! ноао-знавцх.

Коротка характеристика метадологхТ ютченпя тюркхуг.йв у сло-в"янсы<гос мовах» що извита чином визначас моту та nnioT длглрга-идйнот робота, - перш задания цього дослшздшш.

3 проблемою тюркських лексичшк запозичень, яка вводить у коло лЬхгвхстично? проблематики мовних контакт in, пов"яиана ii тпка пктадь хсторччного, соц!ального й цотхолог1чного характеру. Стле-лш виклзд хсторякочохлологгчного аспекту генеяи incrwryry козпц-тва та характеристика тгорксько-укра'шоьких ыовклх коцтшсйв - др/-гс завдшшя намого чослхядети.

Висв1тлеиия ролл тпркськог вхйськово! те pu i полог i'i у йорнувад-ni иадзвячайно своергдяог вхйоысовох' лексики у мовлеан! ухсрлшсь-кого кояадиза - трете заедания дяоертацхшюНг'роботп.

Методологшшю основою длсертацП s сучасна концетйя евож>Ц11 укра!'нсько1 нови, захлздена у прадлх О.Потебн!, П.Г'птецького, . А. Крлмсысого, 0. Пахмутова i яка узгодгуеть&я з концептами сучпс-иох лпплпстлки.

~ У дпсертац!! широко впкорпстан! концепцИ пров!дшз сходозиаи-щв шнулого та сучаоноот!, по стооуються 1сторнчнпх гоае:юпв"яз-кхв тюркських i слов"тнськях мов. Hpauf Ф. Корпа, А. Кргшсысого, 0. Лр1Ц;жа, I'. J.ospjepa, у якях розкрлто закономерное?! ядаитащY Tnpui^ntn.y алов"я:1сыапс, i зокрама укра'/нськгл, мовах уногллвган застосуватл методологию цях вчешос для ;розв"яааэш1 пеших завдаяь

ПОЛОГО Д0СЛ1Д'?Й!ШЯ. .

*

1 Кот 5. Опит объяснения заимствованных слов в русском язшге/ДИ сер. :п,?.1,Щ7. 1907. - С.755-768; Ктжмський А. Гревнекиевскил говор// 'Ppom п П-та дата. JI;JJ.K., I97R. - C.IOT-244; Prl-tsak О. Се trfcmorr Ahvit,. München, 1566; Dberfer li. U'&rkiecheПае вопео-liecb«"KleiilSnte Im Heuperstsehen. Bd.1-111. Wiesbaden, 1У6Э-1967,

i;L4iM чином» ця днсертащя - упктшшо ггерне рорготаене иовоз-лавчо досл}д-щшя в гаяузг тарко-украЬпка.

ОС'скто.ч i мптер1адс:л дое.Ндг.ешш с сукулпють сиещалыкн Ы-

i ri.icoboï лексики тпркського походглгшш у лаи"ятках унрапюьксл !.ю-•щ XJI-Ш ct.rJUTOiwcfix, о511цГшо-д1лов1й л1тературъ документах ктщмирН 1Шська Заиор!зысого та гетьманхв, а такоя декотрлх tu-¡ai:;! текстах.

днсортацШиа робота за cboïm задумом та характером но мопе за-'I': птаса т.;лыш у рамках лппчпетшш, ¡до зуиовило активпе звертан-:т до UTiiorpaoiHuitx, icTopiraim i иав1ть археолог 1чшгс днерел. 3 1;оршиялы:ою мзтоп шлротсо викорпстаяо матер1аяп тюрксысо? ппсешо-ctï УП-ХУ11! ст. Для З1ставлешш вшсористовувалися матер1али лшгвге-тичшгх та .(сторэтних довщшшв, а такок словшш1в слов"янських, тпркоысих та tnraiK mob.

Нота робота похтгас у чюмллекснсму адал131 тюрксъког вШсько-boï лексикл у мовлешп козешв та пирде - у систен1 BiflcbitoBoï TeniiHOJLOi tï yKpaî'ucbKQÏ мови. ■

Досягпешш nisï метл вииагаз розв"язапия таких завдань:

- укласти сзоср1дний хроиолого-етимолозлчнш! словник торксь-kiec BiiicbKOBiK Tûp.MÎHÎB у мовлегаи-козацтва;

- вйявиги те!/.ат;гап груп!5 "ТериЬш, що в1добра-гають opranisa-цга вШська", "Раигова тер.иноло^я В1йська Запор1зького", ~"НаД-менування ггрпбупв влади, вшськових регал1й,-та стшолгкп", " "TepciHii на позначеиня понять стратегН' й тактики", "Тюркськ{ лексичнх запознчення - назви козацысо ï зброх та бойових знарядь", "Тюркiзми и тершнологи' судноплавства", "Ь'азви роалхй, пов"яза-' них з к1ннотою"; ;

- вгиенкти генегачну приро i,y лексем, як{ розглядаютьея v

дисзртацх1, уточнзти вщоьп та запропонувлти иовх етгдодог{Т цнх слхв;

- вотановити хронологию та д;:ерсла залозкчснь пляхом п1ставдеи-ня иаицершо? фгксацГх лексем в укра'шсъких 1 тпркськнх паг.Глтках пиоешость а тако™. за допоиогою екстрадхнгвхстичних: уактор!в;

- впзначити самобуткхсть еволюц1? мовлешш украхнеького нозац-ТБ'1. •

Наукова но.жзна дисертацШхо? роботи полягаг, в тому, що обрапа в 1пслст1 об"екта дослхд.~ешю вхйськопа лексика торксыгаго иоходяьн-Ю1 в укрдУяськхй мовх дос! не була предметом епец1алыюго вивчешш. В дисертацП, яка е по сутх перзш,1 спещальним досл1дпенням тпрк-еько-укра'шсъшгс давних взавмян, пропонуеться самобутн!й п!дх{д до проблеми генези украхнсысого козацтва шщхоЫчанал1зу вхйсысовох лексики. Тюркськ1 лексичнх елементи украхнсысого словника унерие роз-глядгштъся в шгаш системного анал!зу, значна частика хх уперзд вводиться у наукову оГ»еру.-.Автор вдався до епроби комплексного ро-зшвду ,тюрк1змхв у мовлетп козацтва перава-здо на основх генетич-ного.аспекту досл1дкеюш, проте широко звертався й до методдв структурних та функц1ональних.дослЗддепь. Завдяки дьому.уперпе на злачному фактичному матор1ал1 здхйснано спробу цШсного багато-

I

аопектного вивчення укра'шсько? в!йськово? лексики тюркеького по-хот-егохя, вчзначеш етчологй', дкерела та хронологЛю запозпчеяь, а, от «, й хронологхю йориуванкя зШськовоЧ тергииолог!? у иовлен-н} :созак1в та укра¥лськ!й заГс£льнонац}ональкН1 мов1.

Теоретично й хтактпчне значения .работа. МатррЛпли дксортацхй-ноК роботи та зиеноБки мо-уть бути викорлст;ш1 у досд1д-'.еш!ЯХ з 1сто?ич;ю'< лексакологН як укра?исько?, так 1 пипк слов"яиськлх { тпрксъкпх нов; при уютцашИ '"Хрополого-етп!!олог1чного слошпуса

тюрк1зм1в в угср-ч?нсы<11 мовР, вторичного словника украУнсъког та тюркських мов, етимолотЧчного словника украУнсысоУ нови, а та-ко'к 1 в лексикограи$1чн1Х практиц!; у досл1дяешмх сучас-

иоЧ вШськово'У терм1нолог{Г укра'УнськоУ мови; як лексичний матер}-ал в учбоЕалу процес! студент!в з фаху "украУнсыса нова", "тюркология:", 'Мстор1Я УкраУни", "загалыю мовознавство", а тшсо-: - ну— рсант1в вхйськових шкхл з фаху 'Чсторхя укрцУнського вхйська",

Апробэд1я робота. Обговорення дпсергэдхУ вхдбулося на сн!ль-пону заохланн! кафедр сходознавства та хс-торГУ укрш1сько1 мови Кихвського ун!взрситету шеи1 Тараса Шевченка. Осношп нололлшш та висиовки робота висв^лшалися на наукошсх коифоронцгях. На теку дяеертацхУ опубл*ковано 10 наукових яраць.

Струк'/ура дясортацГУ. Робота склад астьея !з встуну, трьох, росдШв, в»сцовк1в, списка викор.юл^шо'х лхтсратури, списка д:-:ерел та лексиясгра^чиих працъ*. списка умоанмх скорочень та нокаячика слхв.

осиовкй я ист днсяртацн

У встунг обгрунтовусться вцбхр теми, 'и шстуалыйсть, визна-члсться иа/коиа новизна I пршстична ц{нп1сть робота, 'П мета, за-вдшшя, методолог1чиа основа 1 метода дослвд;;еиня, формулться по-ло:.:енпя, уо вшюсяться на захлст.

Роз/п..1 пеп-пп - "1стор!я та методология випчешш торкхзшв у сяов"ялсь'~к ¡лозах" - влсвтше хсторпчну традидга вивчеиня тчрк-ськн.; лекслчннх олсшнт1в, х вШсысошн торопив зокрагла, у слов"я-нсылк мозах. У цьо1,!у роздхл класться стислш! виклед 1стор1? уор-мунигня чхткоУ петодологх! досл1д::е;шя тир:лзшв, що ГУ автор пп-з .pTan.ii обрмв як основополо.-му.

iïopmi слроби систематичного огляду тчркЬигв у олов"я:го;.кгаг иовах з"явшшся ириблизяо одночасно й одразу в кЬгькох г.ра'пгчх*. Автори щкс пр-щь пдебЛльгаого подавали списки сл\в без будь-яик г.о:лэнтар1в, обиежуючись титл, lío поргвнпвали tfipkísíi котрогсь сло-в"янсько'1 ыови з op«ríкалом. При цьопу не проиояуватюя г-ркськ! еттаологГг", a tum бьльие не бралася до уаигя розиагть лсксжк оа-гетъох тпркських наролíb, пам"ягки гхщох шсемнс>с?1.

Проге такг публпсацП спрляли ишютчетт матергалу, яшг-Ч

ляа було б пр> тести до певнсн системи. Таку роботу яшсочав «!™ат-2

ыий слав!ст Ф. Шклошчч, якнй намагявся розглдаати т>>рк}о;ш з точки зору {сторччного розвлтяу тюрксысих mob. Bin запропояув.чв та-кол лер^одпзацга тмркських занозичелз у евролейсышх ыопах, yiiiu у сферу дослгдяешш тпрмзни маловивченях мов: албанськоУ, руиуя-cbKOï, yjcpaïiicbTCOï. Та все-таки 0. Шклош««залегав взд тогочасно-ro piBHji торкологН, що для не!" було характорле поверхове тлуиа-чешш дгерел иапозкчешш: визнавялося» бущм tcsye липе оппчнсъ-ка /турецька/ нова та ке набагато глеине знайона европеШш татар-ська, а дал! почипалися запутан! маревоц.терени jœoïcbOet-ïurklsch Все це привело до шхибок у визначешп етя.клйв: й. чгслопг.ч чи-ма<ту кглыасть запозг.чонь внзначав як "турецькГ', ir ляле ир;рд-годи пдачався до поаначки "пха'йчно-турецьке".

* П ссоримы для спавшггельного и объяснительного словаря и гпагкл-i""'í *^лоЬого ташсл и другие славяксю« наречий. Прпбазлегеи* к !й-веот'гп;! "а^фчтоиэтоГг \кгчемяк Tíavjt но Отаеяеня» Fvocroro яз.чка л с.;()л :сиос'.1Я. (Шб., ЮГ4-1831 ;, Muciuihskl • A. zrodosiownilc wyrazdw wgatiodnich, ktore çrzyszly do' naszej mowy. tetereburg, ibsö. ¿ Kikloeichf-Die türkische Elemente in den südost- und osteuropäischen sprachen// .Denkschriften der Reieeriichen Akademie der Wissenschaften. Bd. 34. Wien,XBe4.- 3.¿S4-Siö.

Ta ív.-fi в рецензИ на правя Шклокпга ншхачшй ¿itwwror-opt-'¡aTa'iicf í3. Корш, якнл з великим и1вгетом ставился it до украУнеысо'/ лггератури, зробив дуле. серЛоьн! заувааегаш гдодо методологií O.Hi-кло лча - зокрема ít стосовно того самого неясного термйщ "iiißni— чпо-туроцьке"

Пеодовз! овохми в1домини роботами про орхвнтал!зми у "Плов! о

po ney IropaBiM", що увШшлп у золотой фонд твркологй', 5. Корш за-

¡слав шдвалшш ново"! методологП, яка дозволила по-иауковогяу вив-

чнта словник тюрк!зтв у слов"янсысих мовах.

1Ц студи Корла, у мслх Bin полег.шуиав з ГГ. 1,!ел1оранськш,

булн но сутг uep'ii основонологзй лрад1 з пор1вняльиоУ хсторичнбг

лекспкологП, фонетики й морфолох-хх тпрксысих нов. В optíiTi saixi-

к:ляель цпг. вчеиих була й давньот^ксыс! шш"яткн, ñ досякнх на

той час дол! з половецькох мови, й свхч|, лереконлив} пршеладн з

алтаИсько?, казахсъко?, yrKJenbitoí, чуваськох та пишх нов. Все це

чл>ю мо:ш'.1»1с'ГЬ вчешга пояснил закони адалтацп тюркгши арабсысо1, порзысо1, конгольсько?, кнталсько? лексики, так само, як Í-тпркських

зшюзнчеш. - слов"яна'ли. Адге О.Корш та П. Ыел}оранс1жий, дослхд;^-ючи тюркеько-слов"янськх uobhí взаемшш, не Т1льки викорястали ма-ксниальну з:!льк1сть лексичного иатер1аду з ycix словиянських, а тают: гериалевких, романсысих, угро-фхнсьшя мов, a ti широко користу-ватисл екстралпплистичшм ыатер1алом - хсторичнш.ш й географхч-

HiLMii далп."л.

Хоча ; зага'хьнювальнох робота про оршталхзии у слов"яисысих. иовах, втсонапоТ на основ! в;® досить 4ítkqí методологП, так i не з"явилося, для yicpaiiiicTiB-пе'могли залшитпея непомхченлми

1 torach Ta.s Уг. Mitciosicü. uie türkischen tuemente in den aüdost-

und osteuropäi8cflen Spraclien. Wien,Ioö4 // Arcftiv lür Slawiacfte Phiio-iogie.Bd,o,Ioot).- 6,bi7-6!?i.

пращ визначнюс сходознавц!в Л.Зайончковсъкого, II. Дмнтр1ева, М. Ресенена, К.Г. Менгеса. Кр1м того, цо у працях цих вчених роз-глядаеться чимаяа кхлыасть тюрксько? вЛйськово! лексики» що ув1-йиша ¡1 у мовлення укра'/нського козацтва, почасти осв!тлюдться й та роль тюркських народ 1в /булгар!в, печен 1г1в, половдЛв, кримсь-кгос татар/, яку ц! народи виконали в 1сторН укра!нського народу.

До етимолого-хронолог 1 чних роб!т узагальшвального характеру» як1 охоамзтъ ц!л! масиви сл!в одного та й багатьох дкерел, варто приЕднати цикли статей з 1стор1Г тюркських лексичних запозичень у рос1йськ!й мов{, що,зв!сно:ц!кавлять 1 кожного досл!дника тюрк-сько-укра'1 нськкх мовних взаемин» Б1льш1сть таких праць не виходить за i¡eжi хронолого-етимолог1чно? !нтерпретац!У, та в декотрих роз-глядаеться 1стор1я входкення тюрк!зм1в удову лексичну систему» зв"язки й залежност! цих лексем.' До таких досл!джень належать робота I. Добродомова, крисзячен! задозиченням у росШськШ та ук-ра?нськШ мовах з певного етимологЛчного джерела - булгарсько? мови, а також прац! Г. Одинцова про декотрЛ тюркськ! вхйськов! тершни, пере вата о назви зброУ» у рос!Йськ{й мов!»

На жаль, под 1бттх праць дуке мало, хоч саме 'вони мо;;.уть дати багато цпикх результат1в, вкрай необхиних при'укладаннх роб!т узагалыюва-тьного' типу,

НайШяьш узагалышваяыюю роботом в цШ галуз!- було б укладан-ня хронодог6~ети!лолог1чшгх рловшжЛв тг!ргизм1в у коипй слов"ян-ськ1й глов1. ЦШ проблем! були присвоен! три скмшшуш, що 1'х 1нститут мовогшавства А1Г СРСР проводив у Посйв! /1560/, МЛнську /1930/ та Киев! /1970/, проте в|дсутн1сть кэдр!в тюрколшчв у ЫяорусП та Украпп врешг! погасгаа !нтерес до п^облеми.

Пер1одично э"являться тако'я прадь автори яких нропонуптъ дотрнмуватися в;ке вироблоко? мотодолог доел течения тпрк!зм1В г иамлГс.'отъся удосконалюватп нови! методичн} иринцшш. Пильсъкий тюрколог Т. Ковальськ} у сво'/й доловхд} на Г з"1зд1 слов"янсыцк'Л!-лолог1в у Праз! в 1927 роц! пояснив причину незздовишного досл1-дкения 0р1<знтач1зм1в у слов"янсъкнх мовах тил, цо досл1дшнси зг-норують хрэ;юлог1!о: 1|чксупть липе д:-.ерело заяозпчення й не цп-сав-ляться внохою та ynoBai.ni, цо спршшшють запознчешгя. Таким чином, поза уваго» ляшачться шляхи зашзиченнл.'його гсторнко-культурн! обст.шнни конкретна форма яачоипчецпя та II яодадыаа адантащя.

Щ справедлив! эаувамення знайгии л1дтвердмешщ I в рецензи 'Я, Сепорткпа п'одо твркських епем.дгМв "Этимологического словаря русского яшеа" М.Оасмера.* У 19С5 ровд а крцтичнон оцшкрп доол!-дгень тюркських лексичних залозичень у слов"янськлх мовах вистулт С. Стаховс-ыа, якпц наголосив на тому, цо б1лытоет1 ираць з тЦс! ироблеми притамашп висутатстъ 1стор>1чних даних, пор1внялъшос и.ч-

терьашз з !нгшх мов географтчного ареа>1у, а тают факт1В-дхалекто-лог!Т.

ГГа г:а7;ь, ц{ методмч!П притуши далеко не залз.дл врчжовуються 11

сьогодни Д.екотр! роботи, цо нретендувть на узагалытвальшш яарак-

тер, виконуються, у трздицп"ному ключ! - автори липе заставлять

слов"янсысо-тмркськ1 яарапелх, обменупчись Тх поверховим тлугачен-3

НЯ!Л.

Та всс-таки, пояри певн1 вадл 'тюркологи досягли иоштннх пршетич-них "'ззультат1в, виробгот чхтку методологго дослщгкень тпрк1зм{в у слов"янсыса мовах,"

* Севортян Э. О тюркских элемойтах в "Русском этимологическом слова \з" М.Фасмера//Лекс!а<ограф!1чес1а!Й сборш1к,вып,5,19б2. - СЛ1-29,

^ Стаховски С. Заметки о методологии этимочогичеюты исследований турецких заимствований з сербско-хорватском, языке // Этш.юлогта, М,, 19о5. - С.536—71.

® Шилова Е, Словарь тюркизмов в русском языке, Алма-Ата, 11)71. - 31г>о.

Иа "аль, кмт>ка спорадлчпих звертань украхнсыаог иовознавц{в но проблема тюркських запозичень у iiaraiü mobí не дапть нхдстав го-вор;1ти, rio в галуз! тюрко-украхшка вхтчкзгоше швопналство мае певну методолог!чпу й ирактпчну базу. Незадов !лышк стан осягнен-ня ироблешх тврксько-украхнських давних контакт íb унемо::отголпе по-долатп традщЦИне' переконшпи, що укрзхнц! запозичшш перевалку кгяькхсть торксьХ'Х тери1нгв через imii моли, а це.певши чипом сприяс поыирешш думки про перлферШпсть наших культурних зма-

TVlHb.

Разом з ш, роцхонаяьне й об"ективне використання методолог!?, оозроблено'х" cbítobo» •йорхсологЛею, а такс, практичнях результата, "(о i'x одержали протягом столхття сходознавц! багатьох xcpai'H, до-зволячть укра'хнськШ тпркологП виконати уздгалыхивальну роботу.-створити "Хронолого-етпиологхчшй словндк тЬр'к!зм!в в украУнськхй uobí", вагомою частпною якого мо::се стати й матерхал дисертацтх. KpiM вичерпного порхвняння bcíx опуйл!кованпх MaTepiaiiB та мето-дкчкот'о анализу кошю'1 лексеми у фонолог!чноглу аспект!, що спрпя- . т;ме чхтхюму визначенню результат!в досл!дз®ння - фонетичних в1д-лов!дник!в з урахуванням оемантичних acneKTÍB хсокного; терм!на -яри ети,юлог1зацй' тюркських: в!йськовкх тер«!н!в у мовленп! укра- . Унського козацтва в дисертац!? враховуються й екстрал!нгв!стичн! фактори»

Саме тому в другом? тозд!л! - "1стоточно~Ф!лолог!чний аспект гечззи !нституту украхнськои/козацтва тахарактеристика тюрксь-ко-украгкських мовних хшнтакт!в Х-ХЭТР ст" - розглядаються погля-ла icTopín в'-шиклепля та формування Ьютитуту козацтва та ихд-.'-аптьсл ananfay «íkmobhí контакта украТнцхв та тюрк!в упродов" с-!П отол!ть".

- и -

1сторичнпй аспект цього зштання активно доел вдевали украГн-ськ! B40HÍ В. Антонович. М. Груиевський, Д. Яворницький та iinnl, як1 початки козацтва вбачали у снеця^чШй д!ялыюст1 знштого . украптъко-тюрксысого населения, що мешкало на кордонах КихвсъкоУ дер;-.ави. Проте украх'нсы« вчон! при трактувашп ioTopií козацько-го руху замшсалися у ме'.'дх вторично? УкраУни й не 1юв"язувалп Mí-t собоп 1иститути козацтва тюркського й украхнського.

Натомхсть зарубках} хстортси, розробляючп проблему торксько-го козацтва, май в не Ц1кавилися шститутол козацтва украхнського.

У дпсертацхУ тактично унерае зроблена епроба розгялнути институт таркського й украУноького козацтва як явице геиетнчио не-розривне. Впходячи з того, що у пам"ятках лчсешхостх з територхг УкраУни те.л.ан козак засвгдчуеться не небогато П1зн1ле,/у словнику ноловецькоУ мови ХИ ст. та в грецькому cimaiccapi з Kpuiy 1308 року/í hí-í у памятках тпрксысоУ п.чсемяоич з теренхв сучасного зшк!'гкшш,5 твркських народов / 1245 р./, автор доходить висиовку: тврксько ::озацтво хснуваю в::е принайми! у ХП ст.

Вдавчнсь до екстралпшв^тичних даних, а саме, анаизуючн матерхата давньоукрахнських л!топ.чс!в /"Лгтопис руськшТ'/, автор ¡пдтр.муе думку украхнських !сторшав про те, по прообраз кояач-чинч иотрхбно пукати у пови1зов:шнх таборах тюркського населения, пера зл всо берендеУв, ковухв, торкхв, узхв, TypniiB, вхдоппх н£д 1лег;о." 4opni Кюбуки ?t K0Tpi y BÍÍicbKy украУноышх княз!в виког.ув.м:: роль лрикордон.'пос загон1в. Не пени ва\сливо зхставллти пютлаут козацтва з таким явхлчехл в украУнсыйй iCTOpi'í, як брод-нпцтво

'..............—-—«г--1-1--------

1 Поп. тако-. aiiTponoiiÍM Г з а к у "Слов i о полку 1горевхл.", яккй в вариантом тер lina qeza<u

^ Дол e-rHoiiin с перекл;\ц сиюназви тпргсськоУ народностг Qara

^aipaq. - "Чорн! Падки"»

0 *

1 Оп.не in ячачонь тюркського д{вслола qaz цо Bin кього утъо-ропд'. тер:lili чагач - "бродяги".

Аншиз тюрксько? вшсысовох лексики, засвщчекоТ нав!ть у невеликий 1шшшот1 лхтературя, лерш за все у давньоукрахнськгос л1-толлсах, а талон фактичш дан! про взаешши укра'1нд1в та тк>рхив у Х-ХШ ст. даютъ пистави говорим, то тпркомовне, особливо чорно-клобуцьке, населегпхя володхло до-пейно? м!ри украТнською новою, украЯнц! л, перш за все так1 громади як бродники, володгли тюрк-ськога мовою. . ■ .... .

1нтенсив}п масовх 1нтрарег10нальн1 иовн1 контакта укра¥нського населения з союзом тюркських племен, вгдомим п!д назвою Чорн1 Клобуки, тривали два сторгччя. Не мена штенсивн! були мовн1 взасмши украшц!Б та потовхцв..*

Крах монгольськох експанс!*1 в УкраХн! стпмулював наповпення степу веллкою ктлъшст мщу, ¡до вне мав т^хщ!» в!льного нитгя. На думку автора, це були переваяно бШшляг з,тпрксъко-укра¥нсь-ких бродющько-козацьких ватаг, як! надавали перевагу в!йськовв^ • му способу лиття та матерхального забезпечехия.

Таким чиной, Ки'1вська дерг/ява розчшшла у своему середовиц! з начну к1лъкхсть, тюркського населения, влробила з ним так! форми в!дносин, як! були спрншхятлга! для тгорк!в: колишн! к0ч1вшпш ви-ступачн у якосг! наймаяого вхйська, в якостх сдедерат}в, котр! ще • довго збер1гали традицИ войовничого народу.

Автор ввалас, 140 попря монгодьсысу експаясто певна кхлыистъ гчаного тпрксько-украУнського населенных, л>до перед навалою мон-голхв виконувало функдхх прикордошпос затаив у Ки'/вськШ дерла-гл, зберегла ста,тус I структуру, а отгхе й вШс*>кову терм1нолог!ю, оборонного в1Дська, надавай перевагу хдеалам сепаратизму ! задо-волыпыа IX д!яльн!ств у степу.

Одразу П1сля краху понгольсько! експансГх к!лыасть такого» населения ду:е зсилытаасл - степ наловплвся ватагами, цо Ух та-

ряськ! середньов!чн! документ назпвакозакани.

Якцо звалитд, по й литовськ! шшз! пЛдтрлнуваш трапгаийну по-л!тику yKpaïncbKoï дер-тави подо охорогш кордон!в - пшктпкували поселетш торх!в у районах сумтшх 3i стоном та доручаочи ïh уу-maxtï прпкорденних в!йськ, то наирошуеться йгаговок: тана тр'адиц!я, ; започатковаяа в XI ст., не вмпрала нал ira у чаек иоигольськог о копано tï.

Таким чином, автор дисертацй" висувае гШотеяу про те, сю основи укра'л'нського козацтва були закладен! irçe в Х1-ХП ст. з lui— ц!аткви KriÏBCbitoï деряави, вбачапчи прообраз Институту козацтва у прикорцонних загонах,- цо когяиектувалися сперпу з тюрмв, a nia-н!яе з б!л!нгв!в тюркського та украТнеького паходтення'.

Традиц!я двоетн!чного складу козацьких ватаг, очевидно, витри-иала складнощг монгсяьськоГ експансй', п!сля краху- якоГ набрала новях сил, коли м!сце чорноклобуцьких та гюловецьких вояк!в зай-няли вих!дц! !з зашшк!в золотоординського в!йська, та дом!нантна роль в!дтепер стала налелатя украх'нцта, котр! проте зберегли тра-циц!йну оргая!зац!ю козацького коша, систему ранг!в, символ!ку тощо, а отже й тярксыи назви цше попять та реалШ.'

ICTopfn украУнсысо-тпркських мовнше взаедош автор под {ляс на ïOTiipn пер!оди:

1. Перевалю марг!яальн! булгарсько-укра'йгськ! мовн! контакт«.

2. Царг!нальн! й итрарегЬнальн! перманента! трупов! й .часов! горяоклобуцько-половецько-украТнськ! контакта внаелиок лких тюркский субстрат частково л!г в основу BiiicbKOBoï терн!нологН у модели! укра'гнеького козацтва..

_ 3. Honni -юптактп ухра'кщЛв з конгломератом народностей Подо-оÏ Ордя закр!:шп в загзлыюнароллМ у:сраУиськ1Я нов! тпркську

„t:i;f.. ¡-y ¡i аонрфда «íííclkohí терм iли, гкшоз'лош раяше -на piuni rotu&tn ч>. conia'ibnux rpyn.

4. Интела:'.¡o iüípapciúüiMkHi коалистл украп1сы«:01 мовя а Tiy<ei.i№n:! Мичоисо-амгарсъка, югайська, турецька/, : {о сщчшо :;a:í.);. íi¡!;i;.;4 nemrol kLükoctí шробнччгйс, .1 тш:о-*. вМськоплх wpui-,ль. UoüíU'iüíctu цього ¡»ерходу с те, но í,;ait:e bcí злпозг.чешщ ста-итъ надЛшчял загло>нон.«ионччьно1 нови, а но заядгк1'>?1ла у влитпу ca;to¡4) í'íju.k:: Зи.оът З.июркзъгмх>.

У 'i'im'iv.Q' IV том, iлт - "Црцропа та 'tiene тпркешео! в11!оы:опо| лекс.иш у нов юии! укра'оського коз ¡дтва" - нлтор стлсло розгля-' да»; теорет :4ai'ii аспект нроблш.ш й оснояиу увагу гширтас на'подтл . вшяаенях и!8ськопж' тврипшз нц то ггтач::!-групп, щоб uoitn детально простей!'»! аш вхолтхжш колнот лексеин у юнпем.ш когшдтва, лоол1»/'ол;'я ч lí'.ouoMipimoTcii pyn»:-m$r ко-чюго тпркського вШсъ-копого xíí-niHa t¡(^í!k окреного шшгого йчкту, а як лекептаюУ оп!ль-jíüctí jera;«.мт>1»:шогч> коча терЛн1в, У ко?р!Л оккей лекеонн !е-

кук.ть у' Tici!c):iy хрочолохччл.яу зв";.зку з i;icn cul:¡b¡iiim> - таке завдашш пього роздхлу длсертадГг'.,, илконатя яке »а*на ляле шапп-

ючи нш'шнгсть ui;iicH0'i лекепчнох снотеми вхС.ськошсс тор.шпв, тра-

нейориованих у ковлеляя козадтва, вче у iicbíiíü тпркоькхй hobí чи

труп! íx та у пешшх хролологхчшк мегдх.

Автор дцеертацн уезхдошта, по вттрпетцшш готова-: по:шачеиь еконошйшс, нг; створсняя лових. Оначяу к!л^засть тпркськнх лек-сичвпх елаиентхв у давленнл укра'шського козадтва bíh ехчльиг.й пояишвати у паршу черту суттсвоп ролл» тюркеького субстрату, характерного для такого пронесу мовнох взаегдалх, коли штоиггеть -

термхна бШнгвом но усз1догтаочгьпя.

ОсновнтЛ виклад роздхлу автор подас у вигляд! хронолог о-ета ю-логхчного словника тррисько? в!йсьт<ово? яекспси у повлеки! коз-чцтач. 7 словшткових статтях пазодяться осчовнх вар1анти украпюъкого термхна за д'-ерАЧ.»« ХП-ХУП ст., ^орпп дъого слова, засвечен! у оло-в"янст>ких позах, пач"лтках далньотпрхсъкот п 'согшост1 та тнх тчрк-ських г.ювах, иоо1Т котрлх вступай з украТнцлпн в контакт''.

Злснозок про хронологИ та длерело запозчченнл робчвея на ос:т-вг ет:1полог1-1 тпр^изгщ, анатг'у апантащ! чого украг'Йзько! 1 пон^ч, а тако.™ на пхдставх екстраяпгоз1сглчш1\ данях.

Наволипо приклад /у скорочечоиу вкглядх/ словнчково!' осатт1: КОБУР, КУБУР, КОБУРА "прлгштчй зсерочхпш до паровархв гк1-р;шлй футляр на П1стол1", КОБУРА ";-пиряна торбипа бьля сл.пла", Ллр. КЛБУГА, р. КОБУРА, КОБУР, бо.тг. КОБУР, ¡ГОТ "гааишшй-Оуишр /на пхстол1 тоцо/", серб. ЮТУР "лхстолет, люШ косили у С1делг.Н1.'1 то-рб;ш1", КУБУРА "пIстолет, кобур".

Пор. Ю!ПЧ./чаг./д.оЬиг/чориг ' "¿утляр, носудипа", тур. qubuг "футляр /т стрлли, п1столг/", "сагайдак", "труба"; куп. чибиг кобур /на столь/"; тат. чориг "чалка; блюдечко; лутллр".

'Гпрк. чоьиг/чориг - п0X1ДЖ В1Д qofi/qop/qov/qoy/qoq "ПОСЬ ПО-роглисте, дор. д.-т. чоьу "поролхий", ' "лолоб нп поду".

Зваг-апчн на те, цо в тпркськях новах термхн чоЬцг сиерау на» значения "футляр на стрхли", "сагшЬт.ак", пот;лбно пизпатп: дл ре-ах1Я почала влкорчотовуватлся як "утляр на ц!стол! Шзнпте. У «ор-в!сяоцу- значен::! тсртн в укрчТисыйй иовх не за^лксовгчпП, отле задшячзшш хпдбулосл ирлбл".яно в Г/1 ст. э турзцькоК або кр-:н-съко-татарсьпо'т поли, • ■ '

Неправильно полснпгггься ио:-:од:г?:г:;я отркоького слова и "ОН, иоветш-.о лакипта&зя. -¡лях п^п-опи •¡чтИна -з роо^сы-у мой»' ;

- 1о -

Зихдочи на те, в»о декотр! в!йсь-- --в! тери1ш у ыовлеин! кояац-тва буди май'/.е ставдартизоваш /буичук, Д"ОТа, осавула, отачан, кои куршь/, а хпш лексичн! засоби дш передач! ситушЦй, ноь"пзша1Х з вьйоьком, булп лексикой несиещшшноп /нанрлютад, назви одягу; ре-алш вп;ськового побуту тоцо/, автор бачить сенс у топу, цоб роз-1'ллнути вс» в|'исъкову лексцру таркеького ио::од::ешш розпод 1л:тии П на кхлька грул: *

1. Термпш, цо вхдобралсаить оргалхзшйю вгйська: кош, гурхнь, ыг^!дан, табхр.

2. Ранх'ова тер(.шшлог!я Вхпська Задор!зького: дпурц, осавула, отачан, товарищ.

3. Вхйськова лексика на позпачення атрибутов владц, вхйсысошк р-21'алIта ошщолп'.н: барабал, буздш'ац, киддяк, гаттаЧка, кобза, сурда, тулупбас.

4. Термин иа^хойначення попять стратег п" й такт:иш: аша-ачла, бозбаш, сакса, чннбул, яеа.

5. Хюрксыи лсксичн! елемонтн - назви копадькох зброх' та боПогт вкх знардо:- аркан, булат, гиди::ар, кшгаук, карбач, келоп, кестень, кобур, сага!':дак.

Тпрк!змп в терпшологп судпоплавства: байдак, катарга, кап спла, чайка, чарцак.

7. Назви регшй, нов"язаних з к!ннотою: аргоиак, ар>чак, огпр, табун, чадрак.

Серад термшгв, «о в!добратають органхзацш козацького в!йська та нозначають левк! структур«! елененти йога, ч!тко вдцглясгься лексзко-семантична група сл!вг котр! е к!стяком, основою Ц1еГ пхдд

1 В роб! .'1- на позначення лехссичних одиющь як рхвноправш внкористо вуються понятая "терму!" та "слово" - адке для певххш: перАод1в хст рх'У укра¥нсько! мови Д-ХШ ст./ у.лозн!сть поняття "термш" очешщп

стеми. Сппя входять лексемл: коп, кур!гъ, ышТдаи, T/irtip - оонолн! структура! одгашц! козацькях »dpoiiinci сил та ir. дислокац!?. То, го Hi тершни - тторсс.ького поход-жнля, сличить про пначну, коли по ■ дом!нантну роль тпркського етлхчного елсменту у форцуванч! псршш-нпх структур козаодкюс об"пдн;шь.

Що стосусться д-:ерел зшозлченля, то дв! лекссми - кои i radip власпо тпрксъкого поход'"ення ! були задозичеи!, очевидно, w,e п до-бу Кп'х'вськох Pyci, Tepnin купiль, як гадапть, - мо5ггол}зм, а га^ та, - це зопознчення л тпрксьют мовах з персъкох", цо дпа Я!дстову говорлтл про дещо П1зн1ите запояичетш у давления козаги'в: ХТУ ст.

В ранговхй Tep.MfHO.TOr!Y ВЙська Залор1зъкого'лоряд'з{ "слов "ян-ськиил лексемами /шсар, суддя/ ч!льну роль влкмсузата тпркськ! ториiни дура, ocrmgga>' отачап, товарлн, а тако'х украУнсыс! ноио-твори, пох!дн1 в!д тюркських термШв: коповп[Ь куршлий.

Пам"яткя писешост1 кня-чоУ добл нз даить п|дстав говорит;;, по у зплську КиУвськоУ Pyci 1снувата ч!тка система ряггово'Г ториfполог i Г. BtncyTiitcTb пач"яток писешост! таких мов, як дечен!зыса, булгарська, койне Чорнях 10юбук1в, мала к!льк!сть документов поло-вецИжого новою тех не дозволяпть судяти про 1снувашш норглатпвнкх систем рангов o'f терм!нолог1¥ у тюркських народ 1в, що вступали у мовя! контакта: в Х-ХП ст.

Ч 1тку систему рангово? терм!нолог!Г пом!тно в документах мон-гольсьяоТ Орди, але в{дсутл!сть иатер!ал!в про початки формувания укра?нського козацтва такотг не дозволяе ; зробити певн! висновки, наск!льки глибокий та раня!й вплив на формувания козадького в!й-ська справила Золота Орда. 3 певн1стя мо;ша сказати, що украгп-ськэ козадтво ХУ ст. вже мало досить ч!тку вйськову органiзадfn, а, ot-q , it систему Tepeiinaiori'i.

- ra -

3 шыпс?«-ш;ша сказати, що давнього походчояня поаутъ бути '¡eputiüi отаман та ташриш. Щ repüiHL ü рангов!й систем> тпрксь-itoro козацтва, очевздно, булгарсько-хозарського поход* ¡вшш i то селантлчне зиачзння, яке ц! торл'ни иаяп у иовленн* козацтва, могло ciyru прлтамзнне ïm «е у роптали систем! вгйсыс öyjjrapi» чи хозирхв.

Цо к стосуаться термШв та осавулз, то першни з них

Öö3irt!jie4ä0 иерського поход-дання, i ва;ко судит«, чн м!г в!н yuiíi-ти в таркськ! нови ще до Ш ст., другпй в у шилсння козацтва yui-üüioü, очевидно, в пер!од монгахьськоУ ексаансН - нарева.ши быь~ шготъ тпркологхв вва-*л!зть це слово ¡ шнрол!зг,юи.

У загаяьцов**зш.1Н1Й лекгнцх укр й-.еькоУ ыови виргзнясться аязгл лексем на позшчеши Kos.UîbKOï атрибутики. Пород is слова/щ с.гов"ян-ськог*1 або iHsioîiiOEJioro, але нзтнркського Ноход;<еяш /пернач, лп-таврп, корогва, û^cr, прапор/ ч?льие м!сце у цШ п!дс;:стом! тер:й-нологП ноегдають торк!з;ля: öapirta'i, буздяган, булава, бунчук, кнэдяк» китайка, кобза, cypria, тулумбас.

Звх<аючи на те, ко в лам"ятках тнрксысо'У шюешюстг Х1У-ХЗИ ет. лакееиа бунчук мае значения "обор ir", "иш.шитнна на и.чг коня", "черенашеи, ишасткяки, навшая! яа ошйппк тиарини, цоб Go'epira-ти г'г в!д злах дух ib", i зовеш не заевмчене значения "ознака влади", автор днсертацП ввачае до слово давя in зашхшченшш у тюрксьюхх лов домонгольсько'/ доби. Олово заон!дчене у навцьоукра-Кнсышх д!тоднсах, щоправда як антроионхм, у "Слов! о полку 1го-рев!ы" вгшваеться русысошвна калька його - чолхл.

A-jTop ехплышй гадати, цо така рсгал!я як бунчук була. озпакоп влади у чорноклобудьких в1йсысовях загонах i yuiiiuwa ¡riaitinc в коло вгйськових рогал!й козацтва.

,\:îтор iœ-vfne тя^от, по r^wcvtoro ыход-юиия Ä wjiltt <1улш--а. ^.•íí2»-üiorl4irn:t оложнс укрлТшыо* г •may с tv> лвкпе:у 'п; ло~ ч1лпо в!д Дрт<П".:ИСШ>ГО * bul "iryrtp. куля. Г/ля" i ann-çuc üOiicpu'-оплл'Ю'Л думку rt-irmnx :ючопп\лп!в upo то, по укр« -

не ппнозлчсттл з торксыта лов» ате лалодпть лололецьку лексему ■ оихот У неточно:у пчачеач! - "дрпчок, лонака"» Паеп^-шд! у елопнллу цололеиьхо-! ловя тор..in buior тлуыпчптьоя 7 ¡к: "pl-зполяд збро'ь петляю, велика л:и:ка паллця". Teprifn заупссовано тако"- i n titracc ттпрглшюкх словинках, навгта з територн' Египту.

Внходячи з того, «о це слово' не (Чксуеться у памятках чпръ-ськоï n-cc!i:iocTi помонгольоького часу, гштор ввагдс Гюго оянлм з наччтльн} нее вп'юькошк '¡epúiün у rwexntf тиркського il yitp-i— тчеышго козаптва. Очевидно, слоло бахала, :nt i бунчук, буздлг »тг та до як i i-nni в-лшадтея на пзглтале'жя per.vtiíl в"е у afteiy тя-рксълк пленен, по помп япжо£ко»ч| m-шлих ItîrïîmSKoï

дер'адп. Пе впклпчеяо, ло тает! c-sts» :"С5п!л заяойштллл с слово кобза.

Очсл:нно, jve у полонгольсыс/ доиу уньпии у мовле.члл коза-цтва терчггк юигик, кллаТул, су руд - барабан.

ГГо'ЦЛ ааковдчега» на да! гяк! тер'^нологгчш П1дс1юте"н, ut: "Top-'í'ju ла лозначеялл понять стрлгегп л гжгокк" та ;:;о п!",обраг -пять орга«1Я-щ?п ко?ацького '»Ш»ка" доенть уг:ог>,л::Гг. Алле Tar.i тер:йнч,. як gag, куз!;;ь, тлохр з уюззх тошсьгй! л!~ .'~ськово->одачъно'1 дотглта телл л coöi такот i йяаздем ¡ro:ms, пов^'хзагке: з тжггеотя Í «íí^rraHo? wk з!2сы»шк детглл. лрото в уловах ?;о:гч.п,ьчо? т^уЛткл у :гоплвгег! козак!в ?ш;! дапл! туг' cj,Ki тарупш, «at кол, часом цайраля сиеи.гг'глг!::::

"у:-сра'11гоьк:с:" ряс, ото - э&гоъшс Тл до лЬолстепя тергллоло.лГ

OTiiarui'iï " тактики, здастьея, немая тдетав, A тому розглядають-сл лине voji.'.vi ни, ягЛ сцраад1 в хдобра'/.ають нет од и ведения бок. ■

3 цього рад deauopJHiio ni3!iiti яалозичошпш е термш аш, алла, цо иов"язуетьея з постулаталп мусульмански)'* Bip», Лексема ч б-tatftm, сакка. чамбул з т:в.ш сешигичт&ш значениями, як! були притачали! ïi.i у повлеки} .укра"1нського козацтва, в пшд"ятк;ис тпрк-ського шюьненства но засыдчуптъея, ало автор дицсртацГх' доводить тпркське поход--.еная ïx i нропонуз CBot етлиодог!?, а такол: встановлмс иерход згшозиченля хх - прибллзно Х1Уст.

Порлд з р!зновтеачи зброх, цо складгхла основу арсешму ap.iir ico'tiio'i ctipoiieiicbKo'i дер::ави, козаки кор'.'стувалися tt бойовшлн зна-ряшдши, б1льш характерл'.и.и для впшька оадннх народхв: рхзновн-даг.ш сокир, MC4ÎB, бойових паляць. Апад1з' такт лексом дозволяс пробита вленовок, цо вони задоз;:чен1 з пов тих тюрксышх народïb, jnei в ХУ-ХУ1 сщ цо не модерлхзумди apcc;i:utii cbocï 36poï ii корц-СТуВЗЛЯСЯ ТргуищШю?) ДЛЯ K04il3/ÎJÏKtB збросп.

Автор дисортапп схнльтШ ввалатп, но ма?г:е вся лексика па

назначения pi3HOBi«iB зброх', запозкчяш украКиоышми коэаками у тюркських народхв, увШпла у мовлення козацтва досить пхзпо -у помонгольсыаш пер1од. Така зброя /apieait, натай, ruiçvtap, ке-стень, келеп, сагайдак/ в;швалася ногайщши, крипсьюки татарами та вояками моигольсько'< Орди.

В домонгольсьшй хюрход, очевидно, yaiiiaoB в укоатнську нову Tepî.Uii канчук, про цо евхдчить дшш!й сулхкс - cuq , яквЯ у Л'юркських мовах пошогольського часу втратив к1нцевий змлчшш, а вузький губши - и- з.липшея на -у-, нор. у всЬ; т^т-ьких? мова з XI по ХУШ ст. заев щчуеться лние .¿орш цатеу.

3 термШв, що стосуються оудноллавства, два /<1ai'jftut та ча^

дак/- перського походке hi от i наясдяо тш могли вонп yniüra в поло-вецьку мову чи койне Чорннх Клобукfв в Х1-ХП ст. Автор ива'-ле, :"о д} локссми ув!йшги у мовлення кояацтва пркблкзно в ХШ-ХУ ст. з roBoptB тюрк!в-кипчак1в Прпчорнопория та Придн1ттров"я.

' Що стосузться терм luíв каик та чайка, то вони могли ув!йти в украУнську мову як з половеЦькоУ мови чи койне Чорних Клобукin, так t з кшхчадьких. говор ta Придн!пров"я та Чорноморщшхи - у ХИ-ХУ ст.'

Шзнього шходження терм!я катарга - у мовлення укршнського козацтва в!н ув!йшов не ран!ша доби п!днесення турецько-Г двр-алл та Кршського ханства - ХУ1 ст.- i

В украУнську мову'ув1йила чшала к!льк1сть лексем, пов"язаних з конярством». У дпсертац!йн!й робот! розглцдапться лше т1 слова, hkí saJíitcoBaHí у документах, иршшло.чшп: до icTopiï козацького руху й мо.туть бути певгазд чином в£пнесеп! до в!йськовох термiполог! Ï: аргомак, арчак, огир, табун, чапрак.

Лексема огир могла ув1йти в ^краУнську иову як у домонголъ-ську добу, таг: i пер!од колтакт!в укра'ищ!в з юшчаками нхвднл Укра'/ни - у ХШ-ХУ ст. 1шпа ч назва коня - аргомак - у пан"ятках тпркськоУ длсешюстх засв!дчуеться я!эно, очевидно, ü в укрп'хдсь-тсу :.;ову..це слово увхйвио не рздхпе ХК ст.

Дявн!м зшюгшчег-шям мог.® бути слово арч.-дс "р!зновлд с!дла", у памятках тхгоксНсо'х плсе.-.шост! jîoboï доби Mnftrte не засвичустг,-ся. !1атон!сть лексепа чаарак зал!ксоваиа лише у горксысхх rroivix тзньоУ доби, от:в' залозлченпя в ухсраУнську нозу гидбулося, очевидно, В JÏI-ЛУ ст.

Таклл чллоп, назхть тгепо'впгЛ |>зсстр трлжсксо'х Biitcbiconoï лог.с:пд у поз.тсы;! ут:рч"!ноького козацтва показуе, по доля ïï jt.¿í.1cáKt?:3Í" тер :iao;roriï укра'хнськох мовл дослав ло.'птла, ц в

■пиж; ;;к раигова торшгочогхя, структухшо-идмппатрн-

тгшна,- а тимтт тершно'Юхчя симполхки, вносок тириськш лег.."лгц

ШЖОриаХ (¡уи ДО!.!£НШ1ТШС1,

Паиоанодпц оглтет укрлшськох 1»1!1ськово1 тарн1иолог:!¥ тчрксьчя-1.13 лш-'.сичи:;: ш ьдешгетт тривачо иротягом усього {саорппнох'о -нерш-;-.'У Д-Х7И ст./ уорг'ув-шня та модернхзицГг збройи -х сад Укра'/ик. В::-р!ит»1у роль у *'юрмува:!:ц ш.юмошюх ч-кгййщ укра'шскг.ох ¡йГ.сысо-нох ти|.:.пно.>;!Н'11 Х1-"У ст. граям говори Чоршас Клобуков, иологч^в, ккотаклв Отеновох Укр-Лни.

Сама дн, ос;ювна, пзрзхсна вИ'.ськова те;х1хнолог1я .<шиачаея позм!1-вою» нов} "С лакплчв! зшюзпчзнш входили у лонлешш украхнсысого ко-зацтва тЬшш у зв'.'лзх'.у з шяптнйли лроцеоа.дГу д!ялы100Т1 коа:щш>-го в!ис.ьш1.

У Г'сновдах приводиться хпдсушш доалвд;;еш!я, од! впяться роль тьурксыадУ вШсвцовЛ* лексики у ¿орггувалгЛ украУлсхясох вШеъковох термшологГх', просто-усться снеин.Мка розвитку в!йськово1 легаши тюркоького поход: :СЯ1Ш у МОПЛОШ|| уКрдТнСЬКОГО козацтва.

По тем! дксертади опублхкован! статт!:

I.'Тюркизмы в ранних украинских летописях // Исторнко-тпнологн-ческие и скнхронно-тгаюлогические исследования. И.: Институт языкознания АН СССР, 1972. С. 143-152.

2» Олова товар, табор, товарищ в староукразшс-

ком языке // Некоторые вопросы лексики и грамматики тюркских язнх;ов.

М»: Институт языкознания АН СССР, 1973. - С.26-43.

- •■. ?

■ - 3.- Слова лота, лоши ця и лошадь в отароукраш-

ском языке // Слово а словосочетание в языках различных типов. Ы.: Институт язшсознания АН СССР, 1973» ~ С,20-27.'

4. Пукалю c.'ii.niis "Слова о полку Ir-ров tu" // УТШ, J« 10, IC75. - С. Я1-ПЯ.

5. Дегеика дуй та îeîop^nnx ni сень /Ко-гчтар тпрполота // УТЛ'!, Й, 1977. - С. 21-29.

6. Сплншчна warrante булгарлз'пв в украпюьтаГ; г:о:й // Г(по;<!гаг7»о, I, 1982. - Ó. 42-4Г).

7. Тер".!«« бурка та б у р д п к в ук'тчсьпл : топ х // Утратнсы'о мопопиавство. К.: 1317, 10ПП. - П. IÎ33-I57.

П. ТиркЬмя в то1'Mi полог i У стратеги 1 тактики ш.'лл.ка ^чпор!-гш-.ого // Укрятнське ноаотгаотво. К.: 17,У f 1ГС2, & 19.'-

9. TnpT:i3:!U у пазвтх îrw-'îia атрибутики та 'cJffBwHfiríf В!;1пь-ка Зачор1яы;ого // Укра'/нсьче мочогигвстло. I9P2, '.' 20. - С. 121130.

10. 1нститут козацтва: тпркоького ü украгнсь^-ого // Cxinnr1" CBiT. ironI. - С. 1.5-22.

11. Тошии в а т а г а, о т а м а н та. о т а г а о в укрдтнсъчп uonl // BîcmiK Ювоького унхперслтет?. 1Г>Г0, Л Г. -0. 157-1G0.