автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Украина в научных и научно-технических связях восточноевропейских стран (1950-80-е гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украина в научных и научно-технических связях восточноевропейских стран (1950-80-е гг.)"

Р Г Б ОД

2 В ИЮН 1395

нащональна академтя наук ухра1ни 1нститут укра1нськ01 археографп та джерелознавства 1м. м.сгрушевського

Иа правах рукопису даниленко Василь Михайлович

УКРА1НА В НАУКОВИХ ТА НАУКОВО-ТЕХН1ЧНИХ ЗВ'ЯЗКАХ СХ1ДНО€ВРОПЕЙСЬКИХ КРА1Н (1950-80-1РР.)

07.00.0^/ Всесвпня ¡стор!я

Автореферат диссртацп на здобуття паукового ступеня доктора ¡порнчних наук

Ки5в 1995

Дисертацдею е рукопис

Робота виконана в 1нститут! украшсько! археограф!? та джерелознавства ¡и.М.С.Грушевського HAH Украши

Науковкй консультант - член-кореспоидент HAH Украши, доктор ¡сторичних наук, професор сохань Павло Степанович

Офщ1йш опоиепти: член-кореспондент HAH Украши,

Провздна оргашзащя: Чершвецький державний ушверситет.

захисту дисертащй в 1нститут1 украшсько! археографп та джерелознавства ¿и.М.С.Грушевського HAH Украши за адресою: 254050, Кшв, вул.Пугачова, 12/2.

3 днсертацкю можиа ознайомитися у б^блютсц! 1нституту украйкько! археограф!! та джерелознавства ¡м.М.С.Грушевського HAH Укоаши.

доктор ¡сторичних наук, професор СВТУХ Володимир Борисович

доктор ¡сторичних наук, професор, Заслужений Д1яч науки Украши КУЛИНИЧ 1ван Маркович

доктор гсторичних наук ткаченко Васнль Миколайович

Вчслнй секрстар спещатазовано! вчеио! ради

i. основний зм1ст дисертащйн01 роботи

Актуальтсть теми. Всеб1чш зв'язки «¡ж народами УкраГни 1 схщноевропеПських краш мають давш ¡сторичш традица. Вони особливо посилились у сфер1 поличного, економтиого й духовного життя в останш швстолГття. 31 створенням Ради Економ1ч»о1 Взаемодопомоги економГчний 1 науковий потенщал УРСР так чи шакше пщпорядковувався виконашпо завдаль, поставлених перед щею оргашзащею. Розпад схщноевропеПських економЫного й вГйськово-пол1тичного блоюв зумовлюе критнчне переосмислення еволюци сшвробтшцгва Гх участков.

Здобуття у 1991 р. незалежп- сп поклало початок новому етапу реалГзаци загалыюлюдських прагнень украшського народу \ разом з тим висунуло проблем», долати як1 можливо лише з урахуваиням досвщу як далекого, так Г недавнього минулого. Од;»ею з таких проблем е м^жнародш пауков! та науково-техтчш зв'язки УкраГни. Вод поглибленого вивчепня й узагальнення набутого в минул] роки досвщу багато в чому залежить визначеиня мшця й рол1 незалежно» УкраГни у свп'овому сшвтовариств1. Проблема об1ймае чимале коло пнтань. Водповод! на них можуть стати важливою частиною ново! парадигми украшсько! ¡сторичноГ науки.

Незважаючн на штучшсть теорп й практики будГвництва в1дносии "нового типу", обмежешсть законами колишнього Радянського Союзу Д1й УкраГни на мгжнародшй арен!, ствробгпшцтво з1 сходноевропейськими краГнами розвивалося, 1 його уроки можуть бути корисними для формування нового господарського мехашзму та переходу до ринкових шдносин.

Предметом дослщжения е м1жнародш науксш й иауково-техшшп зв'язки Украши в контекст! сшвробггництва схщиоевропейських краш у 1950-80-х рр. ¡х носищ, проблеми й уроки. 1стор1я Ради Екопом1Ч!Ю1 Взаемодопомоги почалася у с»чш 1949 р. 1 завершилася иа початку 1991 р. За непотр^бшстю РЕВ припинила свою д^яяьшсть, аде II функцюнуиаиия 1 вплив на жкттед1яльшсть народ1В Радянського Союзу, ряду краш Свропи, Ази I Америки е ¡сторичним фактом. До уваги беруться також економ1чш й науково-техшчш зи'язки Югослав» з крашами-члелами РЕВ, зокрема з Радянським Союзом, Украшою. Досвщ Югослава свщчить, як можна вести тчсие екоиом1чне й науково-техшчие сшвробтшцтво з окремими крашами 1 1X111-ш угрупуваннями, уиикаючи политично! залежносп.

Об'ектами вивчепня 1 паукового апал1зу е обсяг, форми, напрями, тенденцн, механизм эдШснеиия 1 ефектившсть м1жнародиих иаукових та иауково-техшчних зв'язкш Украши. Вони розглядаються на тл» тих широких економшних I пол1Тичиих процессе, що вщбувалкся у схщиоевропейських крашах 1 вважалися ктиииими 1 ви(лшалышми не тишки для них, але й для усього св1ту. Наскшьки це вщповщало дШсиост1, шакше кажучи, намфи I реали, гасла 1 конкретш справи економ1чно1 1 науково-техшчпо! пол!тики схщиоевропейських краш також становлять об'ект дисертафйного дослщжения.

1950-80-1 роки - хронолопчш рамки дисерташ - досить показов! для характеристики СРСР, Украши радянсько! доби, краш сощалютичного табору. Це десяти лггтя ¡саування радянсько! ¡мпери 1 блоков схщиоевропейських краш, роки подальшого розгортания 1

завершения своер'щиого сощ'алыюго експерименту в м!жиародних масштабах.

Перил повоеша роки були периодом вшбудови економжи 1 Радянсъкого Союзу, I краТн Центрально! та ГПвденно-Схщно! €вропи. Вщбувався процес становления, в першу чергу полггичного, ряду держав, 1х зов.ицшьополггичноГ1 екоаокично! ор1ентацц. Створення РЕВ вццграло значну роль у закртлепш зовшишьоеконокичного курсу сш'вдружннх СРСР краГн, а подальша д»яльшсть Ради склала еконокнчну основу полшгчпо! едкость

1950-60-1 роки розмежували сили в соц1ал)стичпому табора створили видим¡сть доевосп сошал'иппчних пршаутш. Виробиицтво в крашах РЕВ розвивалось екстенснвним шляхом. Пор!вняно з довоеннии р!В1геи в економпи ! сошальшй сфер1 були певш досягиения. Багато зусиль докладалося для розв'язалня проблем науково-техшчного прогресу, але наростаюче вщставання взд кра!" шшо! сусгилыю! системи стало очевидним передуам саме в Ц1й галузь

На початку 1970-х рр. перед схщноевропейськими крашами гостро постало завдания переведения економки на шлях интенсивного розвитку. Виршальними чипннками мало стати використания досягнень науки 1 техшки, нових технолопй, ствробггництво, сошалютична штегращя. Деся пипття минули в безплщних пошуках виходу з економ1чного тупика, к уди все б!льш заводила пол^ика правлячих комушстичних пар-пй. Крах ино^й виходу з глухого кута за допомогою другорядиих реформ в економ^щ, змши полггичиих гасел зумовили визртания глибшших сощальиих I економЫник процес1в у схдаюевропейських кражах, у 1х м1Жиародних вщносинах, як1 лопчно завершилися на злам! 1980-90-х рок1в.

Утвореиня Украшсько! держави вщкрило новий етап в icTopii украшського народу. Разом з ц5ею ¡сторичною подвею настав час виршення пагромадженнх рашшс соц1алыю-екоиом1чних, пол1тич«их i м1жнародиих проблем за вщсутносп будь-якого досвщу переходу вщ тоталитарного сусшльства у склад! уиггарно! держави до демократич!шх засад у нацюналышх кордонах.

Метою проведено! гошуково! роботи е комплексний анал13 i узагальнеши досвщу наукових та науково-техшчних зв'язк1в Укра1ни i схщноевропейських краш в перюд 1950-80-х рокш.

1з визначення мети, яка ие м>стить a priori оценок i bhcuoekiq, випливае ряд завдапь. продиктованих лопкою досладжеиня проблема:

- показати ртень розробленосп в науковШ л!тератур1 питань з icTopii наукових та науково-техшчних зв'язк!в Украшн i сх1дноевропейських краш у друпй половши XX ст., дати об'ективну i виважену оценку радянсьюй ¡сторшграф'п проблеми та публтагцям у схщноевропейських крапшх, розкрити науковий доробок фах1вц1в з украшсько! дшспори i ступень iiipori/iiioori вщповщних праць шших заруб1Ж1шх автор!в, з'ясувати перспективи вивчеиня проблеми;

- дати розгорнуту характеристику писемних джерел, як! дозволяють розкрити проблему, виявити прогалини у формуванш й внкористанш арх!вних фонд!в, шляхи розширення джерелыю! бази подальших досл!джень м!жнародних зв'язк1в Укра!ни;

- простежити процес становления дво- та багатостороннього ствробтшцтва схщноевропейських кра!н, розглянути теоретичш та ортпзацШно-правов! засадь д!яльност1 РЕВ i ix реал!зацш на практищ;

- розкрити мехашзм зд^смення М1Жнародних наукових та науково-техшчних зв'язюв Украйж, його фуншионалыпсть в копкрегшй пол1тичшй систем!;

-показати пронес переор!ентацп зовшшиьоеконошчно; та науково-техтчно! Д1ялыюст) краш Смдно! €вропи, використання з шею метою ма . ер1алышх ресурсов 1 паукового потенц1алу Украши;

- простежитн еволющю паукового та науково-техшчного сшвробтшцтва схцшоевропейських краш, взаемозв'язок I взаемозалежшсть Гх внутршньоГ 1 зовшишьо! политики, вплнв ¡деологн на визначення господарськнх завдань 1 пр10ритет1в у М1Жиародних екопом1ч1н(х вщносипах;

- виявити причини иаростания кризопих явищ у сшвробпницта схщноевропейсьхих краГн, занепаду ! краху Ради Економ!чно1 Взаемодопомоги;

- з'ясувати основш чинники науково-техшчного розвитку Украши у склад) СРСР, як) визначали особливосп м1жнародних зв'язкт иауковц'ш Укра 1пи;

• у контексп сшарЬбгпшцтва схщноевропейських кра1н дослщити основш напрями 1 форми науковнх 1' науково-техшчних зв'язк1в Украйш, 1х ефектишпсть, порядок зд!йснення, нплив на сошалыю-екоиом!чннй розвиток, розкрити позитивие 1 негативие у ствробтшцтв!, досв1д, проблеми 1 уроки, що випливають з Його насл!дк1в; ■

- на основ! матершмв дисертацП дати загальну оцшку сшвробтшцтва в рамках РЕВ, азаемозв'яз1ив УРСР 1 схщноевропейських храш ) розробити рекомеидацп, ЯК1 з погляду !сторика слугуватииуть ефектнвшшому використашно иауково-техш'чного

потеншалу УкраГни та floro штсграцп у cBiTOey економку на сучасному етагп ¡сторнчного розвитку,

Виконаиию поставлених завдань i досягнению мети тдпорядкована методолопя дослщжепня. Вола базуеться на принципах ¡сторизму, об'ективност! й плюралЬму i зоргёптована передуам на обгрунтування i захист загалыюлюдських ушверсальних uiiinocTctl. Важливе значения мае усвщомления c/uioctí ceiTy, можлшисть ¡ необхшшсть мирного стшснуваиня i взаемовипдного сшвробггництва держав р>зних ртшв сусшлыюго розвитку, р1зних екопом1чиих уклад1в. Притаманш багатьом попередшм працям, у тому 4hcji¡ й автора даного дослщжения, класовий пщхщ i нацюналышй niríЛ1зм суттево шкодили досл1дницьк1Й робот1, бо неминуче змушували до схемапиацп icTopii, програмували висновки, вели до В1дчужеш(я В1д июземннх наукових шк'т.

Сп?циф1ка методолог!! досл^дження полягае в тому, що окрем! його складов! перебувають на стику ¡сторичних та шших галузей значь. Це визначило загальний напрям дослщжения, обсяг i види використаних джерел, лауково-довщковий апарат, кторюграф1чний аиал1з, сутшсть концептуальних положень i bhchobkíb. В po6ori BiiKopucTaiii предметно-хронолопчний, структурно-системний та кггорико-ш^вняльний методи.

Проблема м!Жнародних науково-техшчних зв'язк1в радянсько! Украши у 1950-80-х рр. не е штучно вирваною з контексту icTopii. Вона наповнена конкретним 3míctom, мае сво! витоки, тендепцп розвитку, внутр«шш суперечносп, лопчне завершения, соцтлып й CKOHOMÍ4HÍ наслщки. В po6oT¡ превалюе критичний шдхщ до

висв1тлеш1я проблеми. Це позначилось i tia понят!йиому anapaii дисертацп.

Новизна дисертацп. Бачения проблеми мае не абстрактный, а конкрепкмсторичпий характер. У дисертацп показано, як Радянський Союз з пол1тичиих мфкувань дом^гся зовшшньоеконом^чно! nepëopieiiTauiï, причому не завждн економшно виправдаио!. схщноевропейських краш на власну економЫу, власш ресурси i иауково-техшчний потенциал j як з цкю метою вих ористовувалась Украина. Автор намагався з мезалежних позищй. доопдити пронес формування механизму i структури м|'жиаро/ших наукових i науково-техшчпнх зв'язк!в Украши, специфику науково-техшчного розвитку республики у склад? Радянськога Союзу. У npaui не ставилось завдання розглянути лише негативний або позитивний досвщ. Абстрагуючись в1д тотально! пропаганд« досягнеиь i досконалосп" системи у минул! часи, автор прагнув об'ективно розкрити проблеми взаёмоди Укра!ни i схщноевропейських держав, вважаючи, що у посткомушстичннй nepio/i важливо всеб!чно осягнути мипуле, щоб зробити правилын висновки для майбутиьсго.

Дана праця е багатоплановим посл'тжепияи попал сорок api чио! icTopiï паукового й науково-техтчного сшвробттцтва схщноевропейских краГн i рол! в пьому радяисько! Украши. Ltieï теми торкалися також ¡сторики та економюти з украшсько! дшспори. Але вони мали доснть обмежену документальну базу дослщжень. Натом1Сть радянськ! вчет, маючи у своему розпорядженш ширше коло джерел, змушеш були керуватись парт1йними иастановамн, замовчувагн або фальшувати багато сторшок iCTopiî радянсько! eKouoMÎKii, icTopiï м^жнародиих вщносии та in. Роль СРСР у

формувашн однотипно! i ушфжовано! соц1алы\о-екоиом1чно1 система схщноевропейських кра1н, силов1 мстоди впливу, наслщки сошалктичного господарюваипя i взаемного сп1вроб1тиицтва, ¡гнорування нашопалышх iinepeciB народ1В, крайня пол1тизац!я економ1чних зв'язюв - ui та inuii питания можуть нарешп вивчатись на суто наукових засадах.

В дисертацп детально розглянуто джерельну базу вивчення м1жнародних наукових та иауково-техшчпих зв'язкт Украши в 1950-80-i рр. Ii значне розширспня стало можливим завдяки подоланню агмосфсри секретиосп у гумаштарннх науках, обмеженню cnencxosie i вщкриттю ушкалышх apxißimx документов для ix використання дос'|'|дникамн.

Новим е концептуальний шдхщ до висвггления проблеми. Бона розглядаггься як цинсиа i з позшпй украшсько! державностй У nitt враховуються стратепчш штереси украшського народу, що було неприпустимнм у радянську добу, i через цю призму вивчаються piani аспекта взаемовщносин Украши з крашами сснйалютичпого табору в 1950-80-i рр.

Наукова апробащя дослщжепня. Результата наукових пошумв поетапно доповщалися й обговорювалися на засщаннях вщдшу icTopii м1жнародних зв'язкт Украши 1нституту icropii Укранш, В1дд1лу вивчення та публкацн заруб1жних джерел з icTopii Укра1ни 1нституту украшсько! археографн та джерелознавства ¡м.М.С.Грушевського HAH Укра1ни, використовувалися шд час стажування в Гнститут» слов'янознавства i балкатстики АН СРСР у 1991 р. Окрем1 положения й висновки були апробоваш автором на М^жнародному зЪц\ славсть (вересень 1983 р., м.Ктв), виголошувалися на X

Республ1'канськ1й слав^стичшй конферешш (травеиь 1987 р., м.Одеса). союзно-республ1кансыс1й науково-практичшй конференци "Загалыю-европейське ствробтшцтво Л союзш республ1ки", оргашзовашй Мнистерством закордониих справ СРСР, МЗС УРСР! Академ!ею наук УРСР (лютйй-березень 1990 р., м.Кшв), МЬкнародшй науковШ конференцп "Слов'янський св«т - едшсть 1 багатомаштшсть", оргашзовашй Рос!йською акадеьяею наук (травеиь 1994 р., м.Володнмир).

Основш положения дисертаци I фактичний матер1ал висв^тлено у трьох монограф1ях, ряд1 наукових статей, брошурь роздан колективноТ монографП, опублжованих тезах доповщей 1 потдомлеиь на иаукових конференшях.

Практичне - значения днсертацп. Змшт дисертаци розкривае иевадом! та маловщом1 сторшкн новтгьо? ¡сгори схщиоевропейських краГи 1 оабно Украши. 1з зм1сту дослщжения випливае необхщшсть нового прочитана* ¡сюр'н шжизродннх зв'язкш Украши. Материал/« дисертаци можуть буш використаш при пщготовщ нових спещальних 1 узагальнюючих праць, для проведения нових дослщжень, у лекшйшй роботь Розв'язання сукупносп кардинальних завдань дозволить створити цимсну концепцш сошально-економ^чно! й политично? ¡сторп Украши.

Коло пщиятнх у дисертаци проблем, узагальнення ¡сторичного доевщу сшлкуваиня вченнх ! пхш.ипепв Украши ] схщиоевропейських краГн може становити практичний ¡нтерес для безпосередшх оргашзатор^в 1 учасник!» м!жнародних наукових \ цауково-техшчних зв'язк!в Украшсько! держави.

BiflnoaiAHO до концепци, мсти, завдань та методолог»! досл!джеиня обрано структуру дисертацп. Бона складаеться !з вступу, п'яти розд!л!в, bhciiobkib, списку використаних джерел J л!тера1ури.

У вступшй части»! подано загальну характеристику робота.

У першому роздЫ йдеться про ¡сторюграф^чпу га джерельну базу дослщження.

Украшська радяиська 1сторюграф!я сшвроб!тництва краш CouiaflicT»!4Jioro табору i в цьому контекст! - рол! Украши у м!жнародних зв'язках • мала ряд особливостей, як! випливалн b статусу Украши у склада Радянсьяого Союзу. Перш! видами я, як! узагалыиовали досвщ економ!чних кра!н софалютичного табору, наголошуючи на рол! СРСР в економ!чному розвитку схщноевропейськнх краТн, з'явилися у 1950-! pp. б Mockei. Украшськ! кторики TOfli ще не шдшмали под^бннх проблем. Виняток стаиоыт» невелика пропагаидистська брошура М.НЛааницького.1 Для внсвгглсния проблема деякий ¡атерес иають наведен! в н!й даш про в!дв!дання Украшн шоэемннми делегатами у 1951-1956 pp., ссред яких було немало учеши i cnenia^iicrh,

Наблиясешсть проблема до поточинх 4acia зумоаила пгрюдичн! публкаци с Укра!н! фах!вц!в, причетних до оргашзацН sosiiiuiiboeKOKOMi'tKHX, исукових та паукоио-техшчннх за'язк»а. Останн! тривалий час не аид!лялись як самост!йна форма спЗвробтшцтшз сх!дногвропсПськнх краш i материал фрагментарно

1 Ьанацдона М.Н. Братерськ! ^з'язхи i сшвробтшцтьо Радянсько! Укранш ? крашами народно! ccwosiparriL - К., 1957.

аисвгглювався серед сукупносп шших фактов. Маючи в своему розпоряджепш документа, часто недоступш профеайним науковцям, завщуюч! в!дд1лами Держплану УРСР Д.Вовко та А.Кочубей опублтували статп1. Через трншим трудно од з викоркстанням архЫв Держплану УРСР !х шзшше активно використовували як джерело для аласних дослщжень укра!кськ1 ¡сторики. Цими та ¡ншими публ!кац]ямн було задано тон внсвггленню проблеми: показ переваг сошалкличного господарюаання а СРСР I сшвробтшцтва краш соц]ал!стичного табору, возвеличения найменших досягнень а економшшй та иауково-техшчшй галузях ствробпництва. зведення рол! Украши до постачальника експортно! продукцн 1 споживача 1мпортних товар!п. Апологетика економ)чно! системи сошал!зму, загальш проблема яко! майже монопольно вивчались у Москв!, /устала выражения в монографа С.Журби.2

Период хрущовсько! В1длигн 1 розширення зовшшшх зв'язк!в Украши внаслшок децентрал!зацп народного господарства з допомо'ою радиаргоств позначився на прац! Г.М.Кулннича та ¡.А.Петерса.5 Вперше укра!нськ1 ¡сторики торкнулися складно!

'Всвко Д. Розширення зовшшшх економкния зв*язх1в Радяисько! Ухрапш з зарубЬкиими краГнами // Економжа Рад.Укранш. - 1959. -№ 4. - С.54-59; Кочубей А. ЕкономЫш зв'язкн Украшсько! PCP та перспектив» Ix розвитку // Там же. - 1962. - № 2, - С.10-14, гЖурба С. Законом1рносп економ!чного розвитку свпово! системи со1Цал!зму. - К., 1963.

» Кулшшч I.M., Петере I.A. Економ1чне сшпрсбт.ицтао Укранкько! PCP з крашамн соц!ал13^у. - К., 1962.

проблеми 1 спробували спомйно \ доказово, без пропагандистских штамшв розкрити для масового читача основш форми ! напрями зов1пш11ьоско11ом1чи11х зв'язк1в Украшн, повшше показати ) пшкреслитн роль украшського народу у вшносинах з крашами Схщисн бвропи. Однак праця охоплювала невеликий перюд 1959-1961 рр. 1 у своГх узагальпемпях не внходила за дозволеш полггичнимн умовами межК А втлм не було су ггепим зрушенням в ¡стор'юграфп проблеми.

Тим часом провщш радяпськ1 шститути опрацьовували нов! пластн з ¡сторн та сучасност! краш соц\ал'1стичного табору. Вони нубл^кували недосяжний для перифер1йних науковц^в загалыю-союзний матер1ал, школи для р13номангпюст1 вкрапляючи 1 м1сцев1 дан!. Безпосередиьо науково-техшчпе сшвробтшцтво схщно-евронейських краш випчав СЛ.Степаненко.1

Шдсумком трнвало! досл1дницько1 д1ялыюст1 колективу науковщв Украпш стала монограф1я "Украинская ССР и зарубежные социалистические страны"(К„ 1965). Питания паукового ) науково-техшчного сшвробггннцтва висв1тлювалися у роздишх, шдготовлеиих 1.М.Кулиничем, С.М.Пархомчуком, 1.А.Петерсом, П.С.Соханем. Книга, насичена орнпналышм фактичним матер1алом, була помечена 1 на Заход!, хоча там п використовували з метою, прямо протилежною задумам видавц^в. Украшський дослщник з Канади М.Сосновський вщсилав сво!х читач1в до ще! пращ, щоб вони перекопались, яка справжня варт1сть твердження про активну зовшшню полтшу

'Степаненко С.И. Научно-техническое сотрудничество социалистических стран. - М., 1962: його ж: Международное сотрудничество в области науки и техники. - М., 1985.

УкраТни i яку роль УРСР фахтично вдаграе у м!Жнародному стлкуванш, точшше "•пльки у систем! советського блоку".1

1стор!ограф1я в yKpaiiiCbKiti fliacnopi розвивалася шшими шляхами. 3 дано! проблематики фахтц1 готували пращ, спираючись переважно на дослщження, проведен! i опублковаш в Укранп, а також на офщ?йш радянськ! джерела. В "Украшському збфиику", який видавав Тнститут для вивчення icropi! та культури СССР (м.Мюнхен), опубл1кували в1дпов1дн1 статп С.Процюк, Б.Глов'шський, А.Поплюйко.2 У ннх не було сумшв!в щодо колониального визиску Украши, для яко! членство в СРСР коштувало надто дорого. Цю тезу активно розробляли також Д.Андрквський i Д.Соловей,3 Становище

1 Сосковський М. Украша на м!жнародшй apeiii. 1945-1965, Проблеми i перспективи украшсько! зовшшньо! полггики. - Торонто - Оттава, 1966.- С.40.

Щроцюк С.Ю. Принципи планового господарства в СРСР i ïx зД1'йснення в Украпп // Украшський 361'рник. - Мюнхен, 1954. Кн.1. -С.95-105; Гловшськнй С. Фшанси Украшсько! PCP в систем! фшанст СРСР//Там же. - 1955. - Кн.2. - С.9-25; його ж: Украшськ1 зовшшш eKOiiOMimii зв'язки //Там же. - 1960. - Кн.17 - С.27-45: Поплюйко А. Економка сучасно! Украши //Там же. - 1956. - Кн.5. - С,19-70.

1 Андр1евський Д. Роайський колошял!ЗМ i советська ÏMnepi*. -

Париж, 1958; СолореП Д.Ф. УкраГна в систем! советського

колон!ял!зму. - Мюнхен, 1959.

украшсько! економЬси та науки дослщжували Б.Винар, В.Голубничий, Ц^сяк-Рудницъхий.1

3 1960-х рр. учеш-кггорики в радянськШ Укранн розгортають фронтальне вивчення зв'язшв УРСР з сх1Дноевропейськими крашами. Виходять монографн та колективш праад лро зв'язки Укранш з Болгарию (автор - П.С.Сохаиь), НДР (1.М.Кулинич), Полыцею (1.Ф.€всеев), Румушао (С.М.Пархомчук), Угорщиною О.М.Гранчак -автор 1 кер1вник авторського колективу). Перил внсновкн щодо дослщження дано! проблематики зробив А.В.Санцевич1. Високо оцшнпши рецензоваш пращ, вш вказав на ¡х окрем1 недолжи: вщсутшсть характеристики внкористаиих арх^вних матер1ал1в, ¡стс гчограф1чного огляду, узагальнень, поверхов« екскурси в мимуле, порушення хронолопчно! послщовность Автора публшацШ "часто ыаводять даш загалом по Союзу" 1 таким чином "не завжди повшстю розхриваеться частка Укранш". Важливе методолопчне значения збгрИгае ! на сьогодш опубликована в 1967 р. стаття Ф.П.Шевченка. "Про суд ¡сгори"*.

1 Винар Б. Укра!нська промислов1сть. - Париж - Нью-Йорк - Мюнхен, 1964; Голубничий В. Три лекцн про економжу Укранш. - Мюнхен -Нью-Йорх, 1969; Лисяк-Рудницький I. До стану украшсько! науки в СРСР. // Сучасшсть. - 1964. - № 7. - С.80-86.

зСанцевич А.В. Украшська радянська 1сторюграф1я про тслявоенш зв'гзки УРСР Ь зарубтнимь ира!нами // Укрлст.журн.- 1967. - № 2. - С.134-140.

3 Шевченко ФЛ. Про суд ¡сгори //Там же. - С.45-54.

Певпим внеском в 1стор'юграф1К> проблеми стала праця пауковцю КиГвського ушверснтету та 1нституту !стори АН УРСР, присвячена науково-культурному сшвробшшцтву М1Ж радянською Украшою 1 крашами СхщпоГ €вропи'. На пщстав! узагальисння значпо! хшьхосп архтних магер^ашв р1зних мшкггерств, шсппупв, товариств та лшхих устаноз автори прийшли до висновку про взаемовипдшсть наукових г культуркнх зв*язк1в, Гх корисшсть для збагачення культура народов храм сощалкггичного тгбору.

У 1970-80-х« рр. украшська радянська ¡ст0р10граф1я поповинлася новими працями. Науков1 та науково-теххпчш зв'язхи УкраТии з схщноевропейськими крашами у 1966-1970 рр. детали бшыи повпе аисагглення з виходом у свпг монографи колектнзу автор!в на чол1 з Доктором ¡сторичних наук 1.М.Мельниковою.г На той час це була едина праця, в як1й узагальнювався досвщ Украши 1 вперше було показано П реальну частку у р1зних формах науково-техтчиого обмшу УРСР з схщноевропейськими краГнами. Ця праця грунтувалася на арх!вних даних Держплану УРСР ¡, що особливо важлнво, - Державного комггету по наущ I техшщ при Рад! МЬпстрш СРСР. Авторн моиографп 1.М.Кулинич, Г.М.Мелыпнеова, П.С.Сохань стали лауреатами почесно! ¡мешю! премп АН УРСР.

'Вклад Украшсько! PCP у науково-культурне сшвробтшцтво Радянського Союзу з европейськими сощал!стичиимн краГнами. - К., 1970.

1 На мапстралях дружби i братерства. Участь Украшсько! PCP у ствробгшшгпй Радянс:.кого Союзу з европейсышми соц1ал1СТнчннмн крашами (1966-1970 pp.). - К.. 1974.

Продовжуються дослшжеипя р!зних проблем двостороншх В1Дносии УРСР з окремими крашами Сходно! Свропи. Конкрстш питания внвчали Л.Д.Васильева, С.В.Вщнянський, Б.В.Грановський, ЬТ.Шсевич, В.В.Павленко, В.Ф.Репринцев, ВЛ.Худапич, О.Н.Чекалеико, О.В.Шевченко та ¡н. Системш дослщження проводились у Д1лянц) украпюько-болгарського сп1вробпиицгча. Зростала к1льк)сть публжандй, як1 в р!зпих аспектах, але з едипих методолопчних позиций висвллювали зв'язки, в тому чнсл! й пауков!,

прикордонних областей, порыненнх м1ст Украши й

«

сх1дно€вропейських краш (П.М.Каленнченко, В.П.Колесник).

Завдяки Д1яльност1 фах1шцв в Укранн у науковий об1г вводилася велика кьчъюсть нового фактичного матер1алу, узагальнювався позитивннй досв1д, хоча й помлыю, йшов пронес поширення ¡сторичпих знань 1 розвитку украшськоГ ¡сторично! науки.

Розрахунки фах^вц^в д!аспорн, викладеш у заруб1жних наукових виданнях, св1дчили, що доля Украши в пауковому потешили СРСР не е такою, якою вона повинна б бути за к)льк1стю населения та пнгомою вагою народного господарства. Причиною цъого була надм1рна централ)заЦ1Я наухово! д»ялыюст1 на роайських землях I передуам у Москв! - централшщя навмиспа 1 заплановаиа1. В шшнх

1 Процюк С. Негативи централ'1зовапого управлишя економкою Ц Сучасшсть. - 1972. - № 6. - С.77-93.

украшозиавчих студаях за кордоном розкривався стан науки в Укранн через призму нестримно! русифжаии.1

Надбання у розробщ проблем наукових та науково-техшчних зв'язк1в мають,учеш схшноевропейських краш. Вщповции працх друкувались у державник та парт1йних видацництвах, на сторшках мкцевнх парт^Чних оргатв, журналу комушстичних » робтшчих пар-пй "Проблемы мира и социализма", в шформащйному бюлетеш "Экономическое сотрудничество стран-членов СЭВ",у сшлыгому часопис! "Современная высшая школа", що виходив у ВаршавЬ у дослщженнях вчених схшноевропейських краш питания взаемозв'язх!в з Украшою висв1тлювались ешзодично, оск1Лькн УРСР школи не видшялась самосп'йною ланкою "сшвдружностГ. Заруб1жш вчеш керувались 1сторичними, геополггичними й ехоном^ними и1ркуваш1ямн й м)жнародно-правовими нормами.

3 цих же причин не розглядали Украшу потенщйно незалежною державою професШш полггаки та науковщ Заходу. Це переконливо дов1в у своему дисерта1уйному досл]джешн С.С.Камшський на приклад1 пол1тики США в украГнському питанш.2 Захщш автори, як шдтверджують 11х власш дослщжения, вивчали Украшу з роайське? точки зору. Для них Украша радянсько! доби була частиною СРСР

1 Кравщв Б. Прогресування русиф1кац17 в УкрашськШ РСР // Сучасшсть. - 1972. - № 1(1 - С.67-74; Купчинйький Р. Русифшащя техшчнйх видань УРСР // Сучасшсть. - 1973. - № 2. - С.112-114. * Камшський е.е. Полпика США в украшському питанш (1917-1990 рр.)У Автореф. дис.... докт. ¡ст. ¡тук. - К.,. 1993. - С.ЗЗ.

або просто Росп, а украшський народ асоцшвався з росШським.1 Висновки вчених краш Заходу щодо науково-техшчних зв'язк1в сх1Дноевропейських краш (Р.Хатчшгс, Р.Кемпбелл, Е.Залескь Х.Вшерт та ш.) полягали в тому, що сощалютичний сустлышй лад та властив1 йому методи господарювання не дозволяють ефективно розвивати науку 1 ",т-хи1ку; м1ж крашами РЕВ 1 державами Заходу зростае технолопчний рогрив; нарощування зв'язюв з шдустр1алыю розвиненими державами неминуче знижуватиме престиж сшвробггництва схщноевропейських краш, шдштовхуватиме нацюналыц рухи 1 розпад системи.

Адепти сощалютично! системи вбачали вихщ у прискоренш науково-техшчного прогресу, проведеши реформ, як1 б не зачшали основ 1снуючого ладу. 3 розвщками про шляхи прискорення НТП 1 перебудови РЕВ виступили науковщ р1зних кра!н соц1ал1стичного табору.2 На необходшсть глибокого осмислення ! об'ективного

• S«unders D. What Makes a Nation a Nation? Ukrainians since 1600 // Ethnik Studies. - 1993. - N 10. - Pp.101, 105.

2 Див. напр.: Бутенко А.П. Революционная стратегия обновления социализма // Советское славяноведение. - М„ 1987. - № 5. - С.7-18. Димова Р. По въпроса за переустройството на СИВ // Международни отношения. - 1990. - № 5. - С.39-47. Wyszomirska-Kuzmiiiska О. Wsp&praca naukovo-techniczna miedzy krajami-czionkami RWPG // Eiuletyn informacyiny. Instytut Krajow Socijalistycznych PAN. -Warszawa. - 1988. - № 4. - C.100-111. Klimeiova' M., Slancarova' H. V&leckotechnicka spoluprace ¿lenskych statu RVHP (vybranr problemy). -Praha, 1989.

вивчення процеав, як! в1дбувалися в свгговому господарств1, акцентували увагу в своему досл1'дженш О.В.Гаврнлюк та А.П.Румянцев.1 На злам1 1980-90-х рр. представники схщно- та захщноевропейських краш погодились у висновках про причини розпаду соцпипстично! системи 1 перспективи виршшшя економ!чних та сощалышх проблем.2 Знайшлося мкце 1 проблемам Украши у новШ Свроп!.3

Анал!зуючи витоки нацюнальиих антагошзм1'в у кожшй з краш Схщно! Свропи, З.Бжезннський шдкреслював, що вд кра!ни практично не мають досвщу взаемиого ствробтшцтва, оск!льки стосунки м1ж ними упорядковувались по вертикал! з Москви.4

'Гаврилкж О.В., Румянцев А.П. Економ1чна нгтеграшя в сучасиому свш. - К., 1991.

2 Csaba L. Europa Wschodnia: anatomia upadku systemu // Sprawy mi^dzynarodowe. - Warszawa. - 1991. - N 2. - S.67-74; Bychholz A. Vom Niedergang des Marxizmus-Leninismus. Transformationen von Ideologie und Bewußtsein in der Sowjetunion // Osteuropa. - Stuttgart, -1991.- N 3. - S.219-235; Horn H. Der Kollaps des Kommunistischen Herrschaftsystems in der Sowjetunion. Ursachen und Folgen // Ibidem.- 1991.- N 1,- S.33-43.

3 Lüdemann E. Bewegung in der Ukraine - von der "Ukrainisierung" zur Unabhängigkeit // Ibidem. - 1990 - N 9. - S.833-848; Alexandrova O. Die Ukraine in Ostmitteleuropa: Bindeglied zwieschen Ost und West? // Europa Archiv. Bonn - 1992. - N 18. - S.535-544.

4 Brzezinski Z. Post-Communist Nationalism // Foreign Affairs. - N.-J., 1989. - N 5.. - S.l-25.

Певна еволюц!я вщбулася у поглядах вчених украшсько! д1аспори. Коли в друпй половин! 1980-х рокт з'явився реалышй шанс для здобуття Украшою иезалежност!, вони актиа^зували науков'1 пошуки шлях1в виходу з кризи ! налагодження широких м!жнародних зв'язк1в республки. Ще у 1970-х рр. В.Голубничий проанал1зував економ!чну штеграшю схщноевропейських кран! з урахуваннкм специфики цеитрал!зованого планування.1 Вш.стверджував, що Украша володгё багатьма паливно-сировишшми ресурсами, яких потребують европейсьм краши, а в деяких галузях Украша могла б бути монополистом. Б.Гаврилишин прямо ставив питания про необхщшсть збереження зв'язк^в з Роаею та схщноевропейськими кргжами 1 поетапну "европе1зац1ю" украшсько! економ!ки.2

1.Коропецький звернув увагу на те, що захщш дослщники радянсько! економ'жи цжарляться розподиюм прав М1Ж державою та шдприемствами, не надаючи значения проблем! розпод)лу прерогатив м1ж союзом Г республ1ками. Тим часом вщ цього залежить самоспйшсть республ!к Г в щших сферах сусшльного життя. Жоден науковець в Украпн, на думку 1.Коропецького, не проанал!зував профес!йно економ1чно-адмнастративне вщношення м1ж союзним !

1 Holubnychy V. Economic integration in Eastern Europe: a deterministic approach // Hayxoei записки - Wissenschaftliche Mitteilungen. Украшськнй техшчно-господарський шститут. - Мюнхен, 1976 - 1977. - ХХУИ. - С.3-61.

2 Гвврилишин Б. Радянський Союз i Украша у саповому контекст! // Сучасшсть. - 1987. - № 3. - С.98-105; його ж: Украша i Pocia у свгговому контекст! и Там же. -1991. - № 4. • С.67-72.

украГнським урядом. На жаль, вш також не ставив це соб1 за мету I у власних публшашях розкрив переважно насл1дки так званого союзного управлшня в СРСР 1 перспективи економшного розвнтку УкраГни1.

Стан науки в Украип на початку 1990-х рокш розглянув Г.Грабович.2 Чайголовшший його висновок - УкраГна потребуе повггнього плану Маршалла; докоршна реформа науки мус1ггь стати державним прюритетом. Серед конкретних завдань Г.Грабович називае невщкладний розвиток м!ждисциплшарних I портнялышх напрям!в та м1жнародних зв'язюв. "Треба наново ¡, мабуть, уперше поставите питшшя мЬхнародннх, м1'жнац1'оналышх, мГжетшчних зв'язшв, бо все не замовчувалося або перекручувалося... Треба не забувати того, що було - бо деяк! слади вже затираються".

Ьггерес заруб!жних пол1тиюв, науковщв 1 громадських д«яч1в до ¡сторн, економнси 1 культури народу Украши зростав пропоршйно утвердженню украшськоГ державносп. Вщом1 вчеш Б.Гаврилишии, Т.Геврик, Г.Грабович, Т.Гунчак, А.Жуковський, П.К.-ГрЫстед, 1.Коропецький, В.Косик, Б.Кравченко, Д.Мейс, Я.Пеленський,

'Коропецький I. Вплив реформ Горбачева на економ^чш права еоюзних республж // Сучасшсть. - 1988. - № 5. - С.83-92; його ж: Проблема украшськоГ мови та управлшня економжою // Там же. - 1988. - № 12. - С.76-84; його ж: Економ]'чна сшлыюта I национальна суверешнсть // Там же. - 1989. - № 10. С.57-65; його ж: Проекта альтернативно! системи економ1'ки УкраГни //Там же. - 1990. - № 10. - С.96-105.

2 Грабович Г. Наука I незалежшсть // Всесвгг. - 1992. - № 10. - С.165-170.

П.Пстчиий, O.ripiuaK, О.Субтельний, П.Яцик та inuii стали безпосередшми активними учасниками економ1чиого й духовного вщродження Украши.

Вщ 1991 р. бере початок новий етап розвитку гуман'ггарних наук в Укранн. Bin ввдбуваетъся в складних умовах економ1чного спаду, невир1шеносп сощальних та полтшних проблем, пошук1в нових форм i метод1В самоспйиих контакта ¡з зарубжним науковим свпом. Для багатьох науковц'т Украши старшого i середнього поколшня це час, сповнеиий ьнутр1ишього драматизму i подолання стереотипов, вщкриття нових напрям1в i методолопчних засад кторичних дослщжень. Актуальность розвитку м^жнародних вдаюсин Украшсько! держави, нагальна необхщшсть вирошення життево важливнх зовн>шньоеконом1чних та полпичних питань спонукае до прагматичного шдходу у вивчешн наукових проблем. На висвгглення дано! проблеми впливають илька напрям1В дослщження, як1 успшшо розгортаються у пернлй половши 1990-х pp.: роль д!аспори у. збережеиш й примноженш кращих традиций украшського народу (В.Б.бвтух, ЮЖМакар, В.Маркусь, М.Мушинка), укра5пське в^дродження i сватова кулыура (ГМ.Дзюба, Я.ДЛсаевич, В.А.Смол1й, П.С.Сохань, П.П.Толочко), взаемовщносини Украши i Pocii (В.М.Ткаченко). Суттеве значения для переосмислепня складних i неоднозначних явищ нашоналыю! icTopit маютъ ¡сторнчи! та кторико-полгголопчш npaui Я.Р.Дашкевича та О.Й.Прщгка.

Як1сш змши у трактуванш ряду ¡сторичних явищ, процесса i в оцшках даяльностх ¡сторичш1: oci6 виматають зваженого вивчення не -плькн ¡снуючо! лтратури, а й Tie! джерельно? бази. на якШ вона

створювалась, вщкриття i залунення до паукового oôiry нових джерел.

Цшний для паукового анал!зу материал М1стять фонди Центрального державного apxiey вищих оргашв влади та управлшня (ЦДАВО) Украши. Тут збер^гаеться значна частина документа про м!жнародш економ1Ч1п й науково-техтчш зв'язки Украши (ф. р-337 Державного планового ком1тету Ради MinicTpie УРСР). Привертають увагу документ» Верховно! Ради Украшськсп PCP, зокрема пост1йно! KOMiciï у закордошшх справах (ф.1, оп. 22). Однак у цих фондах обмаль матер!ал1в, як\ характеризуют взаемовшюсини республ)канських i центральних оргашв управл'итя у шлянщ

зовшшшх иаукових та науково-гехшчних зв'язк1в. Мехашзм ïx

/

реал!зацй простежуеться лише при ретельному вивчеит apxißnnx докумеи-пв конкретних структур, зокрема Державного комггету Ради MinicTpie УРСР по координаци науково-дослщних роб'п (ф.4819). Найб1льш шформативними е матер1али про вщрядження вчених i спец1ал1ст1в з Украши за кордон i про перебування ¡ноземних делегащй в Укранп (оц.1, спр.137, 138, 354, 749, 985, 1212. 1215, 1216), про закупки, випробування i використапня зразмв заруб1Жно1 техшки (спр.571, 751, 754, 986, 1214). Зважаючи на те, що науков1 та науково-техшчш зв'язки 1з заруб1жними оргашзац1ями зд1йснювало чимало В1Домств i установ республжи, ЯК1 одержували вказ!вки безпосередньо вщ загальносоюзних i галузевих комгге"пв, минаючи органи управлшня Украши, жоден з них не Mir узагальнити матер1али тих чи шших вид5в ствробтшцтва, радикальним чином вплинути на його форми i напрями.

Добре упорядковаиим е фонд 4802 Академи будшництва i архпектури УРСР - шституци, длялыисть я ко! несправедливо мало висвгглювалась у науковШ Л1тератур1 Академ1я представляла республику в Рад1 Ekohomihhoi Взаемодопомоги та в ¡нших м1жнародннх оргашзащях. Кертницгво Академ1ею з/пйснювалось з Москви через Державний komitct Ради MinicTpiß СРСР по зовшшшх економшних зв'язках. Тому шсля лквщацц Академи до apxienoro фонду потрапили також документа ДКЕЗ.

Вагомим джерелом для вивчення проблеми е фонди Центрального державного apxiey громадських об'еднань (ЦДАГО) Украши. Листу вання з вщповщними вщдолами Центрального Комггету КГТУ, допомдш записки, шформацп, В1ДП0В1Д1, що там готувались (ф.1), свщчать про шдмшу господарських opranis партийными, висв!тлюють процес формування i функцюнування гальм^вного мехашзму за умов адмпнетративно-бюрократично! системи.

Apxie Президи Нацюяалыю! академи наук Украши (ф.251-р) MiCTHTb ДОКЛаДШ ЩОр|ЧШ ЗВГГИ Про Д|ЯЛЫПСТЬ, В ТОМу ЧИСЛ1 й уижнародну, Академп наук, частицу звтвакадем1чних шетитутзв. Oerami вже тривалий час нагромаджуються на мюцях i нередко випадають з поля зору дослщнимв. 1нстнтути рукопису та арх1возиавства ЦНБ ¡м.ВЛ.Вернадського HAH Украши mictätt. цшав1 особис-л матер1али вщомих учених, як1 жили й працювали в Украни. Ti докумеити, що збереглися i тепер вщкрит! для користування, евщчать про обмежешеть свободи творчост» вчелих, Гхиього сшлкування 1з заруб^жннми келегами.

Фонди колишнього Мннстерства внщо! i середньо! специально! ocaiTU (МВССО) УРСР зберкаютъ вщомост! про звязкн вищих

учбових заклад1в Укра1ни I заруб^жпих кра!н, в^дрядження викладач1в, вчепих } студатв за кордон I прийом спец1ал1спв в Укранм. Доповнюють джсрельну базу досл1дження обласш та М1сыи арх1вн. Докладний анализ фондов мкцевих арх^в^в, трактування м1жрспоналытх зв'язк1в могло б стати предметом окремого джерелознавчого дослщженпя.

Суттево розкривають пауков)' та науково-тех!Ичм эв'язки схщноевропеОських краТн 1 роль в них "складово! 1 невщ'емиоТ часпши СРСР" - радяисько! УкраГни - документи колишшх м1жнародиих оргашзашй, в першу чергу Ради Економ1чно1 Взаемодопомоги, ком1с1й 1 гпдком1С1Й з питань дво- та багатосторониього екошлмчного Й наухово-тихшчного сшвробтшцтва, а також фон/ив державиих 1 В1Домчих архЫв, розташованих у МосквК Основиа документащя з6ер1гаеться в Рскпйському державному арх!в1 економши (РДАЕ). Сюди надходнли важлив1 докумеитальш матер!алн Державного комитету СРСР по наущ 1 техшц« (ф.9480, ф.9493). У Центральному державному арх5в1 Рос1йськоГ Федерацп (ЦДА РФ) широко представлено матертли колишш'х ВЦСПС, ССОД, МВССО СРСР. Становлятъ штерес деяк1 документа Мнпстерства закордониих справ СРСР з Арх1ву зопшшмьо! политики Роен.

Надбанням ¡сторп е дохументн Комушстнчно! партП Радянського Союзу. 1хшА масив може бута об'ектом самоспШшх досл^джень 31. свгтово! ¡сторП, зокрема схщноевропейських краш. Вкнятковнми для дослтинк^в м1жнародиих в1дноснн XX ст. е джерела з Роайського ценгру збережепня I внвчення документт нов1тньо1 ¡сторн. Фонд 17 Секретар1ату ЦК Компартн УкрпТни м!стить

матер1али парад, конференщй, пропозици, постанови, решения, доповщш записки, що регулярно надходили з ЦК КПУ до Москви.

При пщготовщ дисертащйпого дослщження внкористовувались матер5али, систематично з^браш автором протягом 1980-1990 рр. в поточних арх!вах м1жнародних, державних I громадських оргашзац1й (Секретар1ат РЕВ, ДКЕЗ, ДКНТ СРСР, Держплан 1 МЗС УРСР, УРРПС, МВССО, УТДКЗ та ш.), Академи наук, вуз^в. Масив таких документов здебшьшого перевищував перелк тех, що передавались на поспйне збереження до державних арх!в1в. Документе тимчасового збер1гання вимагали детально! перев1ркн, зюгавлення, критичного авторського аиал!зу.

Важлшшми для вивчення зовн1шньоеконом1'чних та науково-техшчних зв'язюв Укра1ни в контекст1 сшвробтшцтва схдаоевропейських крап; е друковаш джерела. Серед них - документа з'Гзд!в 1 пленукпв правлячих комушстичних партий, законодавчих 1 викоиавчих оргашв державно! влади, оф!ц1йш документи схщноевропейських краш. Великий загш радянських 1 заруб1жних ¡сторик!в працював над вивченнями документов з кторн двостороншх вщносин СРСР 1 краш Схщно! Свропи. Те, що це держави, з якими безпосередньо межуе Укра1на, на змю'п вщ1бралих для публкаци докумегтв шяк не позначилось. Д5супереч числешшм недол1кам, видаш томи документ становлять певну наукову цшшсть. В незалежшй УкраГш варто було б мати власш видання докумен-пв з ¡стора мшнародних з$!язкю украшсъкого народу, а також довщков! прац| з Ц1еТ проблеми (досвщ шдготовки л1топис1в двостороншх вщносин уже е).

Нимало довщкових, шформащйних матер!ал1в готувалось у Секретариат! РЕВ. За матер1алами краш 1 оргашв Ради у 1959-1973 рр. видавався "Бюллетень экономической информации", а поттм до 1991 р. - шф0рмац1йний бюлетень "Экономическое сотрудничество стран-членов СЭВ". Дов1дков1 матер1али складались за ушфшоваиими показниками, розробленими постМною ком1с!ею РЕВ по сшвробтшцтву в галуз! статистики. Методолопя розрахунмв спрямовувалась на шдтвердження досягнснь "реального сощал1зму" 1 подавала так! даш, як! б свщчили впключно на його користь. По Украйн окрем1 важлив1 розрахунки публ^кувати заборонялась.1

Отже, архтш та друковаш джерела дають багатий млтер1ал для наукових пошук1В, анал1зу епохи 1 широких наукових узагальнень. Документальш джерела з ¡сторп сх<дпоевропейських краш та м1жнародних зв'язюв Украши, як1 до цього часу не вивчалися, вщкривають перспектнвн нових оригшалышх дослщжень.

Роздш другий - "Становления наукових та науково-техшчних зв'язюв краш Схщно! Свропи у 1950-60-1 рр." - розкривае пронеси формувшшя ¡деолоп! та оргашзащйно-правових засад сгнвробтшнтва 1 переор^ентаци зовшшньоеконом1чно1 Д1яльност1 схщноевропейськнх краш на Радянський Союз.

Союзницьк! вщносини закршлюпалися двостороншми угодами про дружбу, взаемну допомогу 1 повоенне сшвробтшцтво. У 1х розвиток були подписан) окрем! науково-техшчш угоди. Для розробки

1 Див.: Коропецькнй I. Засекречешсть еко.юм^по! статистики Украши // Сучасшсть. 1988. - № 1. - С.77; ЦДАВО Укранш. - Ф. р-337. -Оп.4б. - Спр.381. - Арк.^-76.

необхщних заход1в 1 рекомендаций засновувались парнтепн ком1си. Розроблеш на 1х заседаниях документа були зобов'язаннями сторш на види { обсяг взаимного науково-техшчного сприяння в зазначеш термши. Визначалышм па багато рок>в стало утворення економмпого блоку схщноевропейських краш - Ради Економ^чно! Взаемодопомоги. Д1ялыпсть РЕВ В1д початку 1 до кшця грунтувалась ла принципах полГгнчного 1 економ1чного характеру. Проголошувалось, що в основу вщносин М1Ж сощалктичними державами покладено принципи сршалктичного штериацтпалпму: поважання державного суверенитету, незалежносп И нацюналышх штереав, невтручання у внутршш справи, ловна р1виоправшсть, взаемна вигода 1 товариська взаемодопомога. Розвиток подШ у майбутньому показав нещир^сть цих принципов I довъв небезпеку для свггово! ци&1Л13аци под1лу людства на непримиримо ворож1 табори.

Рухлив1сть меж науково-техшчного сшвробтшцтва, кеможливкть ш'дннати Його розвиток шд всеосяжне планування зумовлювали пост!йш погуки стабпмзацп взаемозв'язк^в схщноевропейських краГн. Вони давали певннй ефект, хоча нерщко зводшшсь до удосколаленля адлшнстративно-бюрократачних метод ¡в управления економ'жою 1 взаемним сшвробтшцтвом.

Организация роботи радянськоТ частики поспйних шдком!ай 1 Ком1тету РЕВ по науково-техшчному ствробтшцтву була покладена на Державний ком!тет СРСР по науц) 1 технщь Важлива роль належала також Державному ком1тету СРСР по эовшшшх економ1Чних зв'язках. До середини 1950-х ромв республ!ка брала участь у науково-техшчному сп'юроб'тшцтв'1 схщноевропейських кра!н виключно через загальносоюзш установи, виконуючн ¡хш рознарядки 1

плани. Згодом не в змоз'1 угри мат все управлшия в одному neinpi, союз1п органн почали передавали частину cboïx другорядних функцШ на м^сця. Так в Украйи з'явилися пщрозд1ли, що оргашзацМно забезпечували виконання зобов'язаик' Радянського Союзу по MixiiàpofliioMy сшврббтшцтву. У 1957-1961 pp. функщ'онував Державний науково-техшчинй компет Рад^ Miiiic'rpiB Ухрашсько! PCP. ГПсля його лквщацн виник Державний ком!тет Ради Minicipie УРСР по координацп науково-досл^дпих робгг як вищнй республшансъкий орган, в компетенцт якого входило науково-техшчне ствробггництво ¡з заруб^жними крашами. Згодом вш набув статусу coюзнo-pecпyблiкalICькoгo.

У липш 1957 р. в У крапп в npoueci децентрал'тцП управлшня промисловштю i буд1вництвом було стьорено 11 економ1ко-адмппсфашьпих раиошв, як1 пщпорядковувалися радам народного господарства. У вщанш кожного з раднаргосшв знаходнлись питания науково-техшчних зв'язк^в з шшнми кражами. У 1961 р. Укрраднаргосп став поступим генеральним постачальником обладнаннз i матер!ал!в i органом по наданню шших ви/пв техшчпого сприяння зарубгжним крашам. У його склад! було створено спещальний вщдш науково-техшчного сшвробтшцтва й заруб1жних вадряджень. Укрраднаргосп npoBÏB значну роботу, аби поставки з

I

Украйш ново! техшки ! документацн вщбувалися без затримки.

Таким чином оргашзацн Укра!нн виступали як виконавш ршень об'еднань i ком!тетш з Москви, маючн б!льшу чи меншу долю caMOcrittiiocTi. Час-ri реоргатззцп управл'шськнх структур заважали 30BHiumiM економ1чннм i науково-техи!чннм зв'язкам. Але в ц!лому пошуки нових форм управления народним господарсгвом, у тому числ!

процеси науково-техшчного ствробтшцтва ¡з схщноевропейськими крашами, були 1 необхщними, 1 еконокпчио виправданими. Досв!д дылыюсп раднаргосшв Украши у 1957-1965 рр. свщчить, що за умов Радянського Союзу де був перюд найбшьш вдалого 1 ефективного поеднання репоналышх I загалыюдержавних штереав, коли вперше було поставлено пщ сумшв дощлыистъ жорсткого централхзованого управлншя економкою.

3 краш, як] утворили сощалютичний таб!р, вищий р1вень економжи 1 техники, досв1д 1 кадровий потенвдал мали лише Чехословаччина та шмецьк! земл1, що перебували в радянсыий окупащйшй зош. Выкинувши пропозицП про загалыюевропейську штеграцш за планом Маршалла, радянське кершництво змусило це зробити 1 сх!дноевропейськ; краши, в яких за радянським зразком формувалась тоталтрна система. Радянський Союз взяв на себе осцовний тягар падания допомоги у вщбудов1 краш Схщно! Свропи. Йшлося про те, щоб закласги фундамент,, який би не дозволив жошнй крани у майбуткьому вщокремитися п'щ радянського блоку. 3 багатъох видов продукцн доля Украши в експортних поставках СРСР була* визначалыюю. Природш родовища Укра1ни бездумно експлуатувалися. Довгостроков1 пацюналып штереси не враховувались.

Ор1енташя на експорт сировини 1 матер1ал1в, як1 не поновлюються, стримувала розвиток машинобуд1вних галузей промисловост! Украши. 3 шшого боку, схщноевропейськ! краши розвивали пгантських масштабов виробництво готово! продукцн, яку можна було збувати переважно в Радянському Союзь Промислове виробництво ! технолопя схщноевропейських краш все бшьше

ор1ентувались на всепоглинаючу радянську економжу. Те, до чого прагнули радянсый кер1вники, - прив'язати економ1чно \ пол!тично краши Схщно! Свропи до Радянського Союзу, давало не -ильки позитивний ефект, Воно викликало непередбачеш економ^чш насл1дки, супроводжувалось негативними сощокультурними трансформашями й сошалышми проблемами.

Кр1м прямо! фшансово-економ1чио! й техшчно! учасп в структуршй перебудов! 1 географшшй спрямованост1 економ1ки схщноевропейських кра!н, Радянський Союз прагнув вплинути на взаемне зближення й шшнми методами. Двосторошп угоди передбачали обмш документащею на каттальне буд^вництьо, кресленнями машин 1 устаткувания, технолопчною I вщомчою документален), зразками продукцп. В!дбувався широкомасштабний процес ознайомлепня з техшчним р!внем 1 можливостямн сторш, перепрофшюваиня й адаптацн економки до нових сусшлыш'х умов.

А1шпз джерел 1 узагальиення фактичного материалу дають шдстави стверджувати, що Радянський Союз доклада» ус1х зусиль, щоб посилити економ!ку схщноевропейських краш, довести всьому св1тов! переваги соц!ал1стичного способу виробшщтва ! принцитв сшвробтгацтва » рамках РЕВ. Об'ективно зиатюю с роль СРСР в шслявоенному вщроджешн схщноевропейських кра!н, шдустр1ал1зацн, шднесенш 1х культури, науки, освш!. У цьому - велика частка праш й народу Украшй.

У 1950-60-1 рр. в основному сформувалася структура, формн 1 иетоди мшнародних зв'язк1в схцшоевропйських кра1н, де Радянський Союз займав безпосереднъо домшуюче становище. Схщносвропейськ! краши вимушено потрапили в орбггу залежносп вщ СРСР [ створили

систему зовшшньоекономачних 1 науково-техшчних'зв'язмв за радянським зразком. Це були роки послабления ¡сторичних перспектив 1 нацюналыюго швелювання. Однак пор1вняно з попередщми десятил1ттями вщбулося розширення м1жнародних контак-пв Украши. ,

Трет!й роз/ил - "Науково-техшчне сшвроб!тництво сх1Дно-европейських краш у 1970-80-1 рр.: гасла 1 реалп" - Висв1тлюе проблеми еконошчно! \ науково-техшчно! штеграци в рамках РЕВ, науково-техшчну полпику СРСР 1 П здШснення в радянсьюй Украпп.

Трудной^ I суперечпост1 економ1чного рйзвитку краш соц1алктичного табору вимагали переходу в1д екстенсивних до Ьпенсивних форм господарюванпя, оволодншя досягненнями науково-техшчно! революцп, подолання коифроитацп з шдустр1алыю розвиненими кра1нами Заходу. В 1971 р. було прийнято Комплексну програму со1иал1стично1екоиом)чпо1 штеграци краш-члешв РЕВ. У Дисертаци розкрито причини невиконання програми г показано численш спроби вивести сшвробтшцтво на вищий ревень, вадвернути падшня темтв економ1чного розвитку. Однак екстенсивна економ1ка внасл!док яккно слабко! науково-техшчно1 бази зумовлювала екстенснвний шлях розвитку сшвробггництва. У Схщшй Сврош певною мфою змнрилися з одностороннею ор1ентащею екоиомжи, проте у галуз! иойггньр! науки 1 технолопй шукали шлях1в до використання досягнень захшних держав. УкраГна вимушено стала ланкою в ланцюгу вщкосин, вибудуваних за принципом "дешеву сировцну - 31 Сходу, передову технологию - з Заходу". Стагнащя тсхшчиог.о переозброення 1 яксгст1 продукцп свщчили про обтяжливють такого сгн&робггництва 1 для схцщоевропейських кра!н.

Тривалий час пршритети у взаемному спшробтжцтв! вщводилися роэв'язаипго лереважно сконом1чни\ проблем, розширепому вщтворенню виробннцгва засоб)в виробництвп. Социальна сфера залишалася на другому плаш. Це ч!тко виявлялося у вщсутносп спйкнх зв'язк1в у галуз! легко! 1 харчово! промисловосп, С1льеького господарсгва, С(|х"ри послуг.

У 1980-х рр. правляч! парг!! схщноевропейських кра!н в черговий раз зробили спробу досяпи поглнбленпя сшвробтшцтва за рахунок прискорення темгмв науково-техшчиого прогресу й ппснсиф^кацп еко»ом1кн. Значения > можливосп НТП випливали з того, то СРСР 1 краши Схщно! Свропи на окремих напрямах науки мали св'тов1 досягнення, володиш значним науково-техшчним потенциалом. Однак адмппстративно-командна система була песприможма ьиробити мехашзм, який би автоматично зближаи науку 1 виробпицтво, ставав на перешкод! техшчно вщсталим пщприемствам, безплшним науковим установам. Внасл1док низько! квал^фшацп виробник1в, застаришх устаткування, технологи 1 матер1ал1в структурз.торгшл! схщноевропейських кра1н и Заходом була бин>ш типовою для кра!н, що розвивались. Пщ вплнвом помилкових полпнчпих прюрнтетт економ1чш зв'язки схщпоевронейських кра!н виявились зашеолопзованимн, залежними в1д особистих контактов у вищих ешелонах парпйпо!1 державно! влади.

Остапньою спробою вийти на шлях пггенсивиого розвнтку ! врятувати саму соцшл1стнчну систему було прнйнятгя у грудш 1985 р. Комплексно! програми науково-техш'чиого прогресу (КП НТП) краш-члешв РЕВ. Однак ствробтшцтво схщносвропейськкх краш \ шел я цього розвивалося за рашше вщпрацьованою схемою. Нимало

результатов, ям видавалися за досягнения КП НТП, було досягнуто па шдстаы угод, укладеиих ще на початку 1980-х рр. Спшын розробкм знову зупинялися на стада дослщних зразмв. або впроваджувалнся на 1-2 тдприемствах. Оскшьки формування програми проходило без участт багатьох майбутшх партнерш, то значка к1льк1сть завдань не викликала щтересу у конкретних виконавщв. Все це призвело до резкого падшая престижу програми, втратн темпов розвитку 1 до все большого розумшня неперспективносп взаимного ствробггннцтва сх1 дносвропейських краш на застаришх щеолопчних, полпкчннх та екоиом]чш1х засадах. Дотехполопчно! модел1 сшвробтшцтва перейти так 1 не вдалося. Вщносини "нового типу" розпалися, як тшькн зник штегруючий щеолопчний фактор, а на змшу вольовим методам розв'язання проблеми прийшли економ1чн1 чишшки. Разом з РЕВ зазнав краху 1 топ особливкй еконолнчний порядок, я кий скршлював тоталгтарш режими краш Сходно! Европн.

Всупереч труднощам сощалыю-економ1чного порядку УкраТна нарощувала 1 вдосконалювала сп1й науково-техшчний потенщал, лагррмаджувала досвщ *пжнародного сп'тробгтаицтва. М1жнародне визнання здобули розробки украТнських вчеиих у галуз! зварювання, ракето- та л1такобудуваиня, кйернетнки, математики, теоретично! ф1зики, матер1алознавства, фЫологН, клтшно! та молекулярно! бюлогп. У всьому свт визнаний внесок Украши в дослщження косм1чаого простору.

Гальмом на шляху науково-техшчного прогресу виступали роз'еднашсть академично!, вуз1всько! 1 галузево! науки, вщомчий ш'дх1д Часто не знаходили впровадження не лише вггчизняш техшчш розробки, а й ¡мпортна техшка.

Адмннстратишга-територ1апышй принцип оргашзацп дослщжеиь в СРСР був доснть ВШ1Д1ШЙ це!гтру, який на власний розсуд фшансував дослщження. Виникла своер!дна ¡ерарх1Я столнчно! ! перифер!йно! пауки. Економ1ка Украти тдганяласъ тд директивш планн союзного 1 республ1канського уряд!в. Безл1Ч р1зних постанов, ¡иструкшй, шших документов - пар-пйиих, державних, вщомчих - зводила нашвець права республики у розгортаиш зов1пшньоеконом1чно1 та и н ково-техшчно! ¿дальность За програмами розвигку науки 5 тслшчпого прогресу, комплексными програмами розвнтку окремнх галузей виробннцтва, як1 розроблялнся в СРСР, окремо в Укра!ш, у кожшй з схщноевропейських краш, крилися спроби вщверненнл увагн ш'д тягара проблем, як! охопили соцтлютнчний таб1р. За визначеннями

"штеграшя", "штернац!онал!зац!я", "единий народпогосподарськнй

«

комплекс1' тещо насправ/и прнховувалнся дм, спрямоваш на ушфиацш сусшлышго й культурного життя народш 1 штучне переплетения економшн р!зннх краш 1 репошв, абн шхто, кр1м бюрократично!! партийно! ел!ти, не був господарем у своЗД храпн1 на своТй земль

"Основш напрями ! форм» м^жнародннх наукових та науково-техтчннх зв'язк!в Украши" - четвертий роздш дисертацн.

Суттеве зпачепня мае досв!д прямих зп'язк^в ! коордннац!! дослщжень м')ж оргашзашямн Укранш I схщноеврог.ейськнх краш, хоча УРСР, як'! шип республш!, не мала права астаиовлюватн безпосередш вщносшш з повноважпими представникамн ¡ишнх кра!н без згодн на те центральных оргашв управл![шя.

Прям! зв'язки М1ж виконавцямн, сшлыа науково-виробннч! об'еднання, ш'дприемства ! конструкторськ1 бюро, досл!дн!

виробшщтва стали ефективиими формами кооперуваипя иаукових сил I засобш схтноевропейських краш. 1х розвиток мав принциповий характер. Б'ии.июго е({х_'к гу досягали там, де партиери шдбиралнся з урахуваппям ¡нтереЫв I можливостей сторш, були зорюпговаш па найсучаонший р1веш, техшкн ) технологи, освоения продукцП, що не поступалася с и'по пи м зразкам.

3 1960-х рр. бере початок координация науково-техшчши розробок, здШсшованих схщноевропейськими кражами. Поедпання загальнодержавних 1 м1сцевнх зв'язкт у пауково-техшчшй сфер1 було економ!чно виправдапим. Однак схщноевропейськ1 крапш аж до середини 1980-х рр. робили ставку на мехашчне, кин>к1спе розшнрсння коордипацн науково-дослщних роб!т. До того ж координация не поедиувалася ¡з зобов'язаннями про передачу вщповщно! шформацп в достатньо ионному обсяз\ 1 в стчсл! гермнш.

Самост1йною формою наукових 1 науково-техшчних зв'язшв стало спальне проведения доошджеиь. Таке сшвробггництво розвивалося м!ж установами У^раши й схщноевропейських краш в галуз! фЬико-математичних, техшчних, хнико-технолопчннх 1 бюлопчних наук, у галуз1 чорноГ металургп, вупльно! промисловосп, буд1вництва, альського господарства та ш. Ефектившсть сшвробтшцтва пщвищувалась при розмежуванш прав I обов'язк!в сторш 1 при використанш госпрозрахункових догов!рних вщносин. Кооперацию зусиль вчених к^лькох краш стимулював принцип матер1алыю! зац1кавлеиосп 1 матер]алыю1 вЦшовщалыюсть

Одшею з найб^льш раншх форм взаемозв'язк!» Украши ! сх1дноевропейських кра!н був обмш науковою литературою, науково-техшчною докумепташею та ¡нформац)ею. 1нформац1йш органи в

УкраТш у виконанш сво!х функщй спирались на загалыюсоюзш шститути науково! { техшчно! шформаци; !х самоспйне ¡снування було немислиме. Досв'щ сшдчить, що в сучасиих умовах без на/ийно! розгалуженоГ системи науково-техшчно) шформаци неможливо вести науков1 1 проектш роботн, створювати сшлын шдприемства I творч1 колективи, пщтримувати прям! зв'язки.

У щлковитМ в1дпов!дност1 до адмиистративно-командних метод!в управлшня додержувався порядок вщрядження за кордон спещалктт з Украши 1 прийому заруб1жних вчених у республик. Метою вщряджеиь здебгльшого було виконання робгг за планами сшвробтшцтва, участь у м1жнародних наукових конференшях, надання т.гхшчно! допомоги. Вчеш Украши у дослщжувапий перюд надавали колегам ¡з схщноевропейських краш консультативну й методнчну допомогу в справ1 розробки нових наукових напряьнв, освоенш радянсько! техники 1 технологи виробництва. Але, як правило, мало уваги зверталося на вивчення заруб1жного досвщу 1 впровадження його в Укранй.

За сучасиих умов впровадження договор1в 1 контракте на виконання науково-дослщпих роб1т, вихвд Украши на м1Жнародний ринок змушують науково-дослвдп й досл1дго-конструкторськ1 оргашзацн уважшше ставитися до заруб!жного досвщу, йтн шляхом ращоналЬацн заруб1жннх шдряджепь, усуватн формалын перешкоди в 5х здМсненш. При цьому слщ враховувати й те, що поряд з л1берал1защ'ею режиму вшзду за кордон нагромаджуеться не тплькн позитивний, а й негативний досвщ: Украша зазнае вщчутннх втрат спеща/йспв. Тл, хто внрнпив працювати за кордоном, практично шяк

3s

no компенсували витрат lia аласиу п!дготовку; вони покн що чинять исзиачний вплив на роза иго к науки в Укранн.

Bîatîk висококвал!ф!кованих спец!ал!стш не завдасть помтю! шкодн, а навпаки, принесе вщчугну корпеть нацюлалыий скономку, иауково гех1ичному розвитков!, якщо створити належш умови для гворотно! Mirpaniî. Необмсжсн! поЬдкм за кордон у будь-якi кра1ни на контрактной ociioui сприятнмуть поповненню валютных запас/в Укр&ши, розвнтков! матер1алыю-тсх1ично! бази наукових дослщжень, перенесению на нацюнальний грунт зарубшного иаукогюго досв!ду 1 технологии, зростанию стимул1в до творчо! прац!.

Культурпе, oCBiTiie, 1дсоло! ¡чне fl науково-техшчне значения мали зв'язкн сх!дноевропейських краш у галуз) подготовки спе1иал1спв. Персх1д э 1991 р. до взаемних розрахунк!в у bï пыю конвертовашй валит та iiimi причшш зумовилм згортшшя такого виду ствробтшцтва. HaTOMicn» зростае к^лъккггъ тих, кто прагис здобуги 4i; шдвнщити квал!ф!кацш с крашах Заходу. Для Украшн i схддиоевропейських краш взаемпу корпеть мело б шдиовлення домоаленостеП про широкий обмш фах1вцямн i студентами на безаалютшй основ!.

НсскрЬ^ за1деолопзованимн булн взагиоза'язгеи cxifliio-европейсысих upaîn у галуз! сустлышх наук. Але форм» сп!вроб!тшщтво, як! !сторнчио склалися, - пауков! конферешш, сп!льи! видания, об ni и публкац!ями, стажування - можуть бути впкористаш для рсалтцП пових наукових 1 сусшлыю-пол1тичних завдань, передуам для духовного в1дродження fi утвердженля загальнолюдських npiopirreTia.

У п'ятому ррзд!л1 • "Проблеми участ! Укра1ни а загальноевропейському сшвроб!тництв! на рубеж! 1980-90-х рр." -шдкреслюеться, то смльним 1 для Украши, I для сх1дноевропейсьхн* краш заеданиям е "попернення в Спропу". Головка передумова для циого • утсердження пол!тичпо1 й економ1чио1 стабильности розбудова держав».

Важливе значения мае вдаптоц!я економкн, науки 1 техшкн УкраГнн до св!тового розпод!лу пращ, участь у д!ялыюст! и!жнародних ехоиом1чних 1 культурио-осв!тн!х орган!зац!й, п!дютоака пласного дипломатичного корпусу 1 говшшньосконом!чного предстааннцтва. В^дкрнвагочл економшу для сшвробтшцтвд з Ьюземними партнерами, сл!д подбати про сум!сн!сть ;зко!иа, чинних в Украин 1 за рубежей, тобто про сшлышй юридичпиП проспр.

Лопка соц1алы1о-економ!чиого розвитку, досв!д передових держав св)ту вказугать на иеобмдшсть розшнрення прав внробннчих I иауково-дослщних оргашзащй у зовшшшх за'язхах.

Чи стане наукоао-техшчннП прогрес орган!чною складовою частиною утверджсння економ!чного суверештету й переходу республ!ки до риику залежатиме, зокрсма, тд того, иасмлькн радикальными будуть зм'ши в справ» оргсшзацп науки ! шгробнншаа о Укра1н1. Познтивне значения мало б впровадмення мехашзму материального стимулювання иаукових ствробпник^в за рахупок еплютиих надходжень, забсзпгчеаих цимн сшаробггнккамк.

Розвивати нов! формн сЫвробИчшцтпа. торпалю, пауку, гехнолопга пеможливо без дво-! багатостороннього за'язку. Покн нз гтворено загальнодержавну ¡пформшийну перечу, покн аишовщду

обчислювальну техшку замнноють складанням оглядово-анаштичних доводок 1 виданням реферативиих журооал!в, Украша буде ойдо ороджена 1ид ьпжиародиих банков даних "електронною завкою".

Одним ¡з шлях1в подолання оргашзацойпих труднонив м1жнародного науково-техшчного сшвробгпоицтва е продаж лщеиз1й та виконапня науково-дослодних робот на замовления. Проведению економ1чно1 реформн сприяла б реалЬаоня разом оз зарубожними партнерами великих цпоьових науково-техшчних проекте, утворення сшльних фооод'ов, пайове матер1алыое й фноансове забезпечеиня.

Великого значения набнрае иабугиН досвод прикордонного й м1жрегюналыоого сповроботпощгва. Прюритетом тут можуть користуватися сшлыо! розробки й практичш дп у галузо екологп, комплексного використання природних ресурсов, с1льського господарства, буд1вництва, охорони здоров'я.

Консолщаопя украшського сусгальства, виважена екопомочна й науково-техопчпа полтока дадуть змогу Укранн забезпечити па кшеиь XX ст. значний приркт зовншньоекооюмочних зв'язк1в, розшнрити свою участь у м1жнародооих оргашзафях, змщооити авторитет у м5жнародно-правов1й практиц1 1 включитися в процес загальноевропейськоо нггеграци.

Особистнй внесок дисертанта у дослщження проблеми полягае у розробд! принципово важливих питань наукових 1 науково-тех1пчних зв'язк1в Укранои 1 сходиоевропейських к'раш у 1950-80-1 рр., ана/пз1 й узагальнешн досводу, проблем 1 уроков цих взаемозв'язков, у перегля/й 1х застарших характеристик I оцшок, впроваджешп до паукового обну значно! колькосп нових джерел.

У шдсумку на захист випосяться так1 ociioBHi положения дисещаци:

1. IcTopiro наукових та науково-техшчних зв'яЗк1в УкраТни i схщноевропейсъких краш у друпй половин! XX ст. з нових мегодолопчних позифй системно ще не дослщжено. Дезор1ента1йя фах!вц1в у проблемах сошальпо-екоиом^чного розвитку кра!н Cxifliioi Свропи в шслявоснний перюд продовжуеться через брак вщповщних наукових розробок, монограф1чиих дослщжень, програм, тдручнишв. Вивчення "заплямованих" соц1ал1змом краш стало малопрестнжною справою. Це загрожуе появою нових ухшпв.у тематищ й методологи сусшльствознавчих дослщжень, нових cyiTeeux прогалин у знаниях HOBiTiiboi icTopil схщноевропейських краш i врештЬрешт дистанщюванням вщ них Украйш.

2. 1950-80-i pp. дали чимало позитивного для економ1чного i науково-техшчного прогресу схщноевропейських Kpain. Bei вони зм1циили свое полггичне становище на европейському континент! i зайпяли певне Miene у ceiTOBOMy розподип пращ. Haynoei здобутки, техшчт досягнення, в тому числ! одержан! за участга украшських фах1шив, визначають проф!ль схщноевропейських край! у м1жнародних економ1чних в1дносинах кшця XX ст. 1нтернацшнал1за1йя негативннх явищ i тендеший, властивих радянському сусшльству, завдала значно! шкоди об'ективному процесу зближення европейських народа. Однак деформа^я взаемозв'язюв, внкликана особливостями сустльного життя, була неспроможною перекреслити надбання народ1в, зупинити ix природшй рух до розширення i поглиблення сшвробгпшцтва, обмшу досвЦом.

3. Науков1 1 иауково-техн1Ч1п зв'язкн Украши 1 схщпоевропейських кра!н, всупереч канонам тоталитарно! системи, сприяли нащопалыюму самовизначенню народ1в I !х взаемному духовному збагачеишо. Незалежно вщ вол1 оргашзатор^в М1жнародного сшвробгпнщтва в рамках РЕВ Украша в 1950-80-х рр. розширнла контактний простф в Сврош за рахунок зменшення односторонньо! ор1ентацн на Роаю; у наукових та наукопо-техшчних зв'язках ¡3 схтноевропейськими крашами республжа одержувала певш стимул» науково-техшчпого розвитку 1 уроки м1Жнародного й ьпждержавиого сшлкування.

4.1сторичний досв)д не ствердив одну з основних леншських тез про те, що тендемфя до штернац1оиал!заци, властнва кашталютичиому сусшльству, здобуде прост1р 1 лопчне завершения при соцшнзм!. Штучна гпдособлешсть вщ св'пу сприяла зародженню й пануванию тоталитаризму, вела до технолопчиого вщставапня I попршеиня умов жнття трудящих. Форми ) оргашзащйш рамки сшвробгпнщтва схщпоевропейських краГн зайшли в суперечшсть з потребами розвитку продуктивних сил. КраТнам РЕВ не вдалося уникнути наралел1зму в розвитку господарства; зам1сть шгеграцн та штернацюнал^зацп вщбувалася ушфжащя економжи. Укра1на вимушено стала ланкою в ланцюгу вщносин, вибудуваних крашами РЕВ, бо вона не була господарем власних сировишшх, паливних, енергетичшгх, трудових 5 штелектуалышх ресурав.

5. М1жнародш науково-техшчш зв'язки виявилися частиною народного господарства, найб^льш беззахисною перед сусшлышмн деформац1ями, натиском адмиистративно-командно! системи, ¡деолопчних I воешшх доктрин. До вщторгнення науково-техшчного

прогресу спонукала сама система парпйпо-держаппого кер1вництва, яка насаджувала вертикалып структура спшробтпщтва у суворо регламеитоваинх межах. Сформована протягом багатьох десятилггь, вона залишалась майже незм'ишою I з великими труднощами сприймала нововведения. Наука Украши попри ва и значш досягнепня все больше набувала провшщйиого характеру. Оргашзашя 1 культура зовшшшх наукових та науково-техшчних зв'язк!в хрошчно вщставали вщ заштвчасу, продиктоваиих сучасними м1жнародними шдиосииами й потребами сусшлыюго розвнтку.

6. Розви гок схщпоевропейських краш теля друго! свпопо! шйни йшов шляхом соцшльних ! економ1чних експериме!тв, методом спроб 1 помилок, як! в 1970-80-х рр. набули масового характеру. Адмнпсгративно-бюрократичш методи господарювання довели свою теоретичну й практичну иеспроможн1сть в галуз! зов1пшньоеконом!чно1 й науково-техшчно! д^яльносп. Сп1вробтшцтво в рамках РЕВ не стало руннйною силою сошалыю-економ1чних перетворень в сх1дноевропейських краГнах. Лише револющйш за сво!м значениям поди 1989-1990 рр. шдвели риску застаршнм умовам господарювання в краншх РЕВ.

7. Нагромаджений досв1д под!лу прац^ в галуз! науково-техшчних досл!джень з схщноевропейськимн кра1намн мае як позитивна так 1 негативш риси. Критично осмислений, вш може служитн мостом для залучення Украши до процеЫв загальносвропейсько! штеграци. Для Украши штегращя у св1тову економку е завданпям економ!чного 1 пс.лтичного гатунку.

8. Важливнй урок ¡сторн полягае в тому, що повернутнсь на перев!рену дорогу людст ко! цившзацн можна не через вщмежування

один вщ одного 1 сушльне заперечення мииулого, а з допомогою творчого використання багатого ¡сторичного досвщу. Непродумане руйнування усталених взаемних зв'язюв е одшею з причин економ1чних труднощ1в УкраТни й схщноевропейських краш. Територ1альна близьк1сть з схщноевропейськими кражами, спорщнешсть ¡сторично! дол1 зумовлюють необхщшсть вщновлення, подальшого розвитку, розширення 1 поглиблення зв'язмв на нов1й основу об'еднання зусиль у вибор! шлях1 в мирного демократичного розвитку.

2. ПУБ-ШКАЦ11 3 Д0СЛЩЖУВАН01 ПРОБЛЕМИ

ЗагаЛом по проблематищ дослщження автором опубликовано понад 40 наукових праць обсягом 47 д.а. Основш положения 1 внсновки дисергацп викладено в таких публжащях:

I. Монографн, брошури, роз/пли в колективних працях

1.1. Украша в м1жнародпи>! науково-гехшчних зв'язках (70-80-1 рр.). К., 1993. - 145 с.

1.2. Украинская ССР в научно-техническом сотрудничестве стран социализма (1945-1970 гг.). - К.: Наук, думка, 1988. - 248 с. (Сшвавт.: П.С.Сохань).

1.3. Сотрудничество СФРЮ со странами-членами СЭВ. - К.: Наук, думка, 1987. - 112 с.

1.4. Общество румыно-советской дружбы И Деятельность обществ дружбы с СССР в странах социалистического содружества. -К.: Наук, думка, 1987. - С.167-184. (Сшвавт.: 1.ТЛкевич).

1.5. Сшвробггництво краш-члешв РЕВ: критичний анал1з проблем. - К., 1989. - 19 с.

2. Статп, тез и допошдей 1 повщомлень, рецепзп

2.6. Советско-чехословацкое научно-техническое сотрудничество и участие в нем Украинской ССР // Из истории украинско-чехословацких интернациональных связей. - К.: Наук, думка, 1989. - С.225-245. (Сшвавт. П.С.Сохань).

2.7. Вщрядження вчених та спец1ал1спв Укранш за кордон у 7080-х роках // М1Жнародш зв'язки УкраТни: Науков! пошуки I знахщкн. Респ. м1жв1домч. зб. - К.: Наук, думка, 1992. - Вип.2. - С. 64-71.

2.8. Науково-техшчне сшвробггництво СФРЮ з крашамн-членами РЕВ // Укр. ¡ст. журн. - 1981. - № 1. - С.83-89.

2.9. Экономическое сотрудничество Югославии со странами-членами СЭВ // На путях дружбы и сотрудничества. - К.: Наук, думка, 1981. - С.223-232.

2.10. Розвиток спец1ал1зацп 1 кооперування виробництва м1ж СФРЮ 1 крашами-членами РЕВ // Економ1ка Рад. Украши. - 1982. - № 2. - С.73-77.

2.11. Розвиток багатостороших економ^чних вщносии СФРЮ з крашами-членами РЕВ // 1сторичш досл1Дження. 1стор1Я заруб1жннх кра!н. Респ. можвщомч. зб. - К.: Наук, думка, 1982. - Вип.8. - С.66-76.

2.12. Питания економ1чного та науково-техшчного сшвробтшцтва Югославы з крашами-членами РЕВ у пряцях радянських 5 заруб1жних автор1в //Там л - 1983. - Вип.9. - С.67-72.

2.13. Участь Украшсько! PCP у радянсько-югославському науково-техшчному й культурному сшвробтшцтв! // Укр. ¡ст. жури.

- 1983. - № 6. - С.44-51.

2.14. Экономическое и научно-техническое сотрудничесатво СССР и Югославии и участие в нем Украинской ССР // Украина во взаимосвязях славянских народов /К IX Международному съезду славистов. / Сб. науч. трудов. - К.: Наук, думка, 1983. - С.176-189.

2.15. Сшвробтшцтво вищих навчалышх закладш УРСР i Югослава (60-70-i роки) // Проблеми слов'янознавства. Респ. Кпжвщомч. зб. - JlbBÎB, 1985. - Вип.32. - С.73-77.

2.16. Роки звершень // Пщ прапором леннизму. - 1985. - № 20. -С.80-81.

2.17. Югослав1я (icTopia). // Укражська Радянська Енциклопедая. - Т.12. - К., 1985. - С.466-467.

2.18. Хорватия (¡стор1я) // Там же. - С.167.

2.19. Чорногор1я (¡стор1я). // Там же. - С.337.

2.20. Научно-техническое сотрудничество СССР И СФРЮ // Узловые вопросы советского славяноведения. Тезисы, докладов и сообщений IX Всесоюзной научной конференции историков-славистов.

- Ужгород, 21-23 сентября 1982 г. - Ужгород, 1982. - С.153-154.

2.21. Международные научно-технические связи УССР: проблемы становления и развития // Молодежь, и актуальные проблемы исторической науки. Тезисы общественно-политических чтений. 7-9 июня 1989 г., г.Черновцы. - К., 1989. - С.241-243.

2.22. Изучение международных связей населенных пунктов, предприятий в историко-краеведческих исследованиях // 1У

Республканська наукова конференщя з кторичного краезнавства. Тези доповщей i повщомлень. - К., 1989. - С.316-317.

2.23. Научно-технический прогресс и культура славянских народов: взаимосвязь и взаимозависимость // М1жнародная канферэнцыя. Минск. 24-27 мая 1990. Тэзкы докладау i паведамленняу. - Мшск, 1990. - С.38-39.

2.24. Слов'япськ! джерела i духовне вщродження Украши // X Всеукрашська славктнчна конференц!я "Духовне вцфодження слов'ян у контекст! европейсько! та cbïtoboï культури". Тезн доповщей. MepiiiBui, 5-8 вересня 1992 р. - Чершвц!, 1992. - Т.2. -С.274-275.

2.25. Украшська археография // Bien. М!жнар. асощаци yKpaïiiicTiB. - 1993. - № 1. - С.85-88.

2.26. Сшвробпництво в ¡м'я миру i сощального прогресу.

Рец. на кн.: Брицкий П.П. Помощь стран социализма в подготовке кадров для освободившихся государств. - Львов: Вища школа, 1986 // Укр. ¡ст. жури. - 1987. - № 3. - С.149-150 (Сшвавт.: С.В.Вщняпський).

2.27. М1жнародш nayKosi зв'язки братньо! Бшорусн.

Рец. на кн.: Белорусская ССР. в научном сотрудничестве Советского Союза и социалистических стран (1945-1985 гг.). - Минск: Наука и техника, 1986 // Укр. 1ст. журн. - 1988. - № 9. - С.149-150.

Danylenko Vasyl Mykhailovych. Ukraine in the Scientific and Technical Research Relations between the East European Countries (1950-1980 s).

Thesis for a doctor's degree, speciality 07.00.02 "World History", M.S.Hrushevskyi Institute of Ukrainian Archaeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1995.

Thesis typescript is defended. Principal results of the research have been expounded in 27 scientific works; summing up the problem investigation by home and foreign historiography they reveal the trends, mechanism, forms and methods of co-operation between scientists and specialists of the Ukrainian SSR and the East European countries. Appraising properly the positive results of the co-operation the author gives a critical appreciation of the scientific and technical research policy of the countries of the so-called "socialist camp" and draws some ' conclusions which could be used for the development of international

relations of Ukraine as an independent state.

Даниленко В.М. Украина в научных и научно-технических связях восточноевропейских стран (1950-80-е гг.).

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.02 - Всемирная история, Институт украинской археографии и источниковедения им.М.С.Грушевского Национальной академии наук Украины, Киев, 1995.

Защищается рукопись диссертации. Основные положения исследования изложены в 27 научных работах, которые подводят итоги изучения проблемы в отечественной и зарубежной историографии, раскрывают направления, механизм, формы и методы взаимодействия ученых и специалистов УССР и восточноевропейских стран. Отдавая должное положительным результатам сотрудничества, автор критически оценивает научно-техническую политику стран социалистического лагеря и делает выводы, которые могут быть использованы для развития международных связей Украины как независимого государства.

Ключов! слова: Украша, Схщна Свропа, м1жнародн» вщиосини, науково-техшчш зв'язки.