автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Украинская фраземика (деривационная база, семантико-грамматические особенности)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинская фраземика (деривационная база, семантико-грамматические особенности)"

УЖГОРОДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

pre oñ

На правах рукопису

: 'ЦН

ДЕМСЬКИИ Мар'ян Тимофп'твич

УКРАГНСЬКЛ ФРАЗЕМ1КЛ (Деривацшна база, семантико-граматичш особливост!)

Спещальжсть Ю.02.0'2. — Украшська мова

Автореферат

дисертацп на здобуття вченого ступеня доктора фмолопчних наук

Ужгород — 1994

Диссртащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр1 украшськоТ мови Дрогобицьксго державного педагопчного институту ¡м. 1вана Франка

Оф1Ц1йн1 опонепти — доктор фшолопчних наук В. I. Лавер

— доктор фшолопчних наук Л. О. Пустов1т

— доктор фшолопчних наук В. В. Грещук

Прошдна оргашзащя — 1нститут украшознавства ¡м- I Крнп'якевича АН Украпш

Захнст В1дбудеться « » .......... 1994 р.

о.....год- на заадашп Спещ'ал1'зовано1 вчеаоТ ради

Д 15-01.03 для захисту дисертацш на здобуття паукового ступени доктора фшолопчних наук при Ужгородському держсвлому ушверснтст1 (294000 м. Ужгород, вул. Уш'верситетська, 14, ауди-тор1я 411).

3 днсертац1ею можна ознайомитися в б1блкггещ Ужгородського державного ушверснтету — ' ы. Ужгород, вул. Каштульиа. 9.

Автореферат роз1елапнп « ^Н » ......1994 р.

Вчений секретар Спец1алЬовано'{ вчено'| ради В. I. Статеевл

Актуальи!сть досл1дження. У сучаснМ укра!'нськ1й фразео-лог11 е багато праць, у яких даеться загальна характеристика фраземного фонду укра!'нсько! мови, розробляються науков1 основи класиф1кацП фразем, досл!джуеться ^х л1нгвальна природа, особ-ливост1 системно!' орган1зац1!', виявлявзться умови виникнення ок-ремих фразем 1 IX стнл!стичнрго використання. Разом з тим ще далеко не розв'язаним залшаеться питания про суть фраземи, Н ди-ференц1йних ознак, про П лхнгвальний статус в !ерархГ1 моаних р!вН1в та про ономас1олог1чн1 функцГ/ кожной фраземи. Не до к!н-Ия з'ясован! питания, то стосупться системной орган1зац1!' фраземного матер!алу, не досл1дженим залишаеться питания про семантико-граматичнг особливост! укра1нсько1 фраземгки, а також питания про те; як1 саме об'екти навколииньо! д!йсност1 та статичн1 Я динам!чн1 ознаки л1нгвал1зуються за допомэгою фразем. Чекае ще свого вир1шення проблема деривац!!' фразем 1 детального опису деривац!йних баз усього корпусу укра¥нсько!' фраземки.

Мета робрти - досл!дити семантико-граматичнг та деривац1й-Н1 особливост! фраземного складу сучасноУ укра1нсько1 мови. В1д-пов!дно до и1е'1 мети зизначапться так! основн! ззвдання:

I/ використовугачи сучасн: досягнення фразеолог!чно!' науки, уточнит» поняття фраземи, яизначити П ономасголоНчнг функцП та виявпти особливост! системно!' орган13ацп укра!'нсько1 фразе-м1ки;

2/ установит» наб!р тип!в деривац!йних баз ! продуктивн!сть кожного з них у ыеках семантико-граматичних класса фразем 1 роз-глянути особлизост! !'х дериваци;

3/ виявитк к,оло явие д1йсност! та !'х ознак, як1 можуть повторно л1нгвал1зуватпсп праземами, зстановити причини виб1рковос-Т1 цих ячи'д I !х ознак;

V досл1дити семантико-граматичн1 особливост! укра?нсьКих фразем /виявити на<Ир категор!альних ознак, особливост! 1'х отражения, подхл на семантико-граматичн! класи всього корпусу ук-раТЕнськоК фразем!ки/.

Наукова новизна реферованого досл!дження полягае в тому, що.в ньому в значн!й м!р 1 по-новому в украУнському мовознавств! висв!тлюетьоя питания про суть фразами, И значения, сп1вв!дно-шення з! словом 1 системну орган!зац1ю фраземного матер1алу в ц!лому. В робот1 вперше в укра¥н!стиц{ вир!шуеться питания про те, як! д!лянки об'ективноУ дШсност! повторно л1нгвал1зуються фраземами украУнсько? мови. У дисертацп внесен! оуттев! корек-тиви в дискус1йне питания про семантико-граматичн! особливост1 укра^нсько? фразем1ки, причому вперше виявляються граматичн! особливост1 та синтаксичн! функцП фразем кожного семантико-граматичного класу. Також уперше в укра'1нськ1й фразеолог1'1 ви-р1шуеться питания про наб!р дерива'$!йних баз украУнських фразем, IX типи та продуктивн!сть кожного з них у межах окремих оемантико-граматичних клас!в.

Теоретичне й практичне значения роботи! Результати провё-деного досл!дження можуть бути використан! при створенн{ прааь з теоретично! фразеологП украКнсько1 та 1нших слов'янсьйих иов, зокрема при подальшому опрацюванн! теорП фразёми, II значения, ономас1олог!чних функц1й та системно!' орган!зацН, при вивченн! проблеми сп1вв1дношення Фраземи зг словом, Н ргвневоУ приналежност1 й особливостей деривац1'1, а також при укладанн! р!зних фраземних словник!в. Висновки й узагальнення дисертацП можуть знайти застосування в лекц1йних курсах, п!дручииках для вииих иавчалышх зэклад1в 1 пос1бниках з фразеологИ сучасноУ укра'/нськоУ мови.

Матерхал для досл!дження /16530 фразем, у тому числ1 7610 д!есл1вних /46,03 % в1д загального числа/, 2314 1меннико-бих /13,99 %/, 1828 ад'ективних /11,05 £/, 4590 адверб1альних /27,78 %! I 188 вигукових /1,13 %/ здобутий методом суц1лышго вибирання з белетристичних, публ^истичних 1 наукових текот1в XIX - XX стсшть, а також 1з. загальномовних 1 фраземних словни-К1в сучасно'1 украУнсько? мови та зб1рник1в украгнських парем!й.

Методи дослвдення. Основним методом дослхдження е описо-вий. Як допом:жн{ використовуються способи компонентного, трансформац1йного й статистичного аналхзу, а також метод ана-л 1зу за оточенням}_

Ап£обац1я_£оботи, Результати дослЦження обговорювалися на зв1тних наукових конференц!ях викладач1в Дрогобицького державного педагог1чного институту 1м. I.Франка. 3 допов1дями та повиомленнями з теми дисертацН автор виступов на м1жнародних, республ^анських I м1жвуз1вських конференциях, симпоз!умах 1 нарадах /Дрогобич - 1971, 1984, 1990, 1991 рр.; Дн1пропетровськ 1968, 1988 рр.; Втшця - 1971, 1983 рр.; Льв1в - 1989, 1992, 1993 рр.; Луцьк - 1986 р.; Нитомир - 1976, 1983, 1990 рр.; 1вано-$ранк1вськ - 1978, 1980, 1981, 1986, 1590 рр.; Одеса -1972 р.; Полтава - 1972 р.; Ужгород - 1978, 1983, 1584,1989 рр.; Черн1вц1 - 1984, 1988 рр.; К1ровоград - 1978 р.; Харкгв -1985 р.; Суми - 1989 р.; Н1жин - 1987 р.; Ряш1в /Польша/.-1985 р./. Пов1Пстю робота обговорювалася на засгдаинг кафедри укра1'нсько1 мови Ужгородського державного ун1верситету. 3 теми дисертацП опублп?оэано 63 прац1 загальним обспгом 19,5 друк. аркука.

Стр_укт,у£а_1_зм1ст _£о6оти. 7;иеертац1я складаоться 31 вступу, с^мэх ро?д}л!в, списку тг.отстано! л1тератури та списку дда-рел ¡'рпггемнс'.'о ктсп!'.'лу.

У в с т у п 1 обгрунтовуеться актуальн!сть теми, визнача-етьоя об»ект, метади й завдання досл!дження, а також окреслю-еться коло проблем, що розв'язуються в роботг, та положень, що виносяться на захист.

У перш ому р о з д 1 л 1 "Фразема, 11 суть, ономао!о-лог1чн! функцГ* та системн!. особливост!" розглядаеться питания про суть фраземи, характер значения, сп1вв1дношення 31 оловом, про ономас!олог1чну функ^ю фраземи та и л1нгвальний статус, а також питания, що стосувться особлив остей системно!' орга-всього корпусу фразем сучасно? укра¥нсько'1 мови.

Для л1нгвал1зац!1 предмет!в 1 явищ навколишньо1 д1йсност! та IX динам1чних 1 статичних ознак вживаються як слова, так 1 анал!тичн1 структури, що мають назву фраземи /ж!нка 1 Адамове реберце, ск!г 1 6Ш мухи, плакати ! умиватися сльозами, мало 1 на заячий ск1к тодо/.

Кожна фразема твориться, як прй$йло, не для ном1нацН #ки-хось нових, а для конкретизацй' та експресивно-емои1онально? характеристики вже названих словами факт!в чи явищ. Однак, ха-рактеризуючи вже названий лексемоп предмет, фразема вид1ляе в ньому окрем1 гран!, властивост! й через них повторно ?х нази-вае, внасл1док чого вона, на в!дм1ну в1д слова, водночас 1 на-зивае, 1 характеризуе певний факт навколишньо!" д!йсносг1. Тоб-то фразема, як ! слово, разом з вираженням р!зних оц1нок 1 в!д-ношень мовця до називаного, виконуе ном!нативну функц1ю. При-чому фразема за ц1ею функц!ею в багатьох моментах зб1гаетьоя з! словом: 1 фразема, 1 слово вирзжаюгь гтевн! поняття га позна-чають предмети 1 явииа н8вколишньо1 д1йсност!, Кх динам1чн1 й стотичн! озноки. Правда, при цьому м!ж словом 1 фраземою наяв-н! вим!нност1 як за внутр1шн1мч, так I за зовн1шнЬш ознаками, ыо дас пхдстану трактувати Ух л{нгвальними одинииями р!зного порядку, олиницями р!зного ступени склядиост! та говорите про

фраземне значения як про явное, що яосно в!дм1нне в!д значения лексичного.

Р{зними е й причини виникнення слова I фраземи. Кожне слово виниказ у зв'язку з потребою ном!нацП якихосъ нових "шмато'--«в" навколишньоУ. дхйсноот! чи усв!домлення нових граней; вже названия. Виникнення нових фразем зумовлене. причинами, закладени-ми в сам:й сут1 слова, т.обто э його здатност1 узагальнгавати. Кр1м того, слово не тиьки загальне, воно переважно й нейтральне, Тому фраземи виникають у зв'язку з потребою конкретизацп вже названих словом предметхв /пор.: бита I ¿пчити ребра, гладити по сгши/, уточнения Ух, обсягу /пор,: ¡'весь день'1. а ранку до вечора, з ранку до смерку/, вичерпного охоштення предмета /пор,: вое I печене'; варене, по! лази й перелази/, образного, полання абстрактного предмета /пор.: молодость 1 молод1_л^та,'схильн1сть до баз1-кання I сверблячка язика/, а також у зв'язку з потребою образно-емоц!йноУ оц1нки предмеНв I явит та'Ух ознак /пор.: умерти 1 з!йти__в могилу,. в_1д1йти_в дов!чний сон/.

Якцо говорите в ц!лому про причини виникнення нобих фразем як специф1чних мовних засоб^в ном1нацП, то вони полягають у гранично узагальненому й нейтральному характер! слова. Тобто фразе-ма покликана експлгкувати тг моменти навколишньоУ дгйсност! та в!дношення до неУ новця, як} не покриваються семантикою лексич-ною, або■ якс:о й покриввються, дуже загально й нейтрально. Внаслгдок детая ¡зуючого й експресивно-оишюго характеру фразем-ноУ семантики фраземи займають особливе м!сцё в номшативному пронеси та в кокунгкатишпй д!яльност! людини, цо Я дае гадотаву об»сдна'ти IX у клас чц р1вень, який в 1ерарх1У мганнх ртпв паПмао мгсце над лекспчиим, I лизначити базову Ълиниию цього рйнч як сэмосгШну '»лшгицп «ов«, (цо нав фраземи«? значения, ком-

- б -

понентний оклад ! граматичн1 значения - гнтегранги в!дпов!днйх граматичних категорН? та виконуе номЬштивно-конотативну функц!ю.,.

?,разем!ка в ус1й сво'1й сукупност! е системою.' Наявн! в н!й системы! зв'язки вт1люються передус!м у таких внутр!шньо зв'яза-них категор!ях, як пол!сем!я й омон!м1я, парон1м1я, синон1мхя, внтон!м!я. Кр!м того, системн1сть фраземного корпусу проявляемся в здатност! кожно1 фразени входити в так! об'еднання, як се-мантико-граматичн! класи, чи частини мови.

На в!дм!ну в!д пол1семемних слхв, як! мають. прям! й перенос-н! значения; у фразем1 вс! значения виникають унасл!док переносу. Тому .пол!семемна фразема мае т!льки основне та похине значения збо т!льки пох!дне значения.

Нов! значения в фраземах можуть виникати як унасл!док поддав кого розттку Чх значения /напр.: ,давати /дати ляпаса кому: I. "бити, карати кого-небудь"; 2. "завдавати .образи, сорому кому-небудь"/, так ! IX р!вноб!кного розв$ку /напр.: верт!тися на язиц! /язику/: I. "мати бажання щось сказати"; 2. "даремно нама-гатися пригадати щось добре в!доме, але забуте в ией момент".

У фраземному корпус! е багато фразем, як! при тотожност! компонентного складу й структурно': орган!зацН е нос!ями р!зних семем, тобто фраземи-омон!ми. Вони винИкають переважно внасл!док випадкового зб!гу ¥х деривац!йних баз, напр.: давати чооу "дуже сильно бити кого-небудь, усп1шно захйщаючись" ! давати/дати чосу "посп!шно вт^ати, б!гти", а також /зр!дка/ як результат розпаду фраземно'1 пол1сем1¥ /напр.: зав'язати голову "вийти зам!ж" ! зав'язати голову "заморочитися, заклопотатися чим-небудь"/. Перга! з них - гетерогенн! омон1ми, а друг! - гомогеннЬ

Близько до фразем-омон!м!в примикагать фраземи-парон!ми, тобто так!, по.близьк! за компонентним складом, але не'тотожн!

семантично, напр.: побачити св1т "народитися", "бути опубл!кова-нин" - побачити св!ту "побувати в багатьох м^цях, багато чого побачити, зазнати"; збиватися/збитися з н!г "вибиватися з сил у пошуках кого-, чого-небудь або в гонитв1 за кимсь" - збиватися/ збитися з ноги "помилятися, втрачати такт при ходхннг в ладу, танцГ'.

У межах украгнсько! фраземгки досить розповсюджений такий вид системного зв'язку, як антон!м1чний. Саме вгдношення фразем-антон1м1в визначаеться протилежн!стю в денотативних компонентах IX семантично1 структури. Оскгльки фраземи-антонгми дають характеристику предметам I явищам та Кх ознакам з р1зних, але сум^Жт-них бок!в, то можна дати таке 1'х визначення: фраземи-антонгми -це так1 сп^ьно- та р1зноструктурн1 одиниц1 з протилежним конк-ретним значениям, вираженим р!зним повн!стю або частково компонентами складом, то належать до одного й того ж семантико-граматич-ного класу. 0ск1льки фразема, називаючи, характеризуй, оц!нюе, виражае ставлення мовця до називаного, то явище анто1пмГ1 в межах фразем!ки, на в!дм1ну в1д антон1м!'1 в лексиц1, однаково роз-повсюджене в усгх оемантико-граматичних класах. Фраземи-антон1ми л1нгвал1зують контрарну /ще молоко на губах не обсохло "молодий" -похилого в1ку "старий"/, комплементарну / з душею "живий" - без дуан "мертвий"/ Гвекторну /розкрити рота "почати говорити" -закрити рота "замовчати"/ протилежн1сть.

До фразем-антон1м1в наближаються енант1осем1чн1 фраземи, тобто так1, що мають aнтoнiмiчнi.значения /битий у т!м'я: I. "нерозумний, дурнуватий"; 2. "дуже досв1дчений, здатний эналти вих!д з найскрутн1шого становища"/.

Яскравим виявом сястемност1 фразем!ки е широко розгллужен1 синсшипчн! эв'язки. Прямому фраземна синонЬпя, як 1 <]раземна

антон!м!я, однаково розповсюджена серед ус!х семантико-грама-тичних клас!в. Усю*сукупн!сть фразем-оинон!м!в можна розд!лити на р!внозначн!, чи дублети /б!ла ворона, б!лий крук/, семантич-н1 /у сажень зр'осту, до оволока головою сягае, плечима стелю' п!дпирае/, стил!стичн! /убогий духом 1 порожньею торбою по голов! вдарений/, експресивно-емоц!йн! /нав!ки закрити оч! - п?я-ти задерти/. . .--"*'

Близькои до фраземноХ синон!мН е фраземна вар!ативн1сть. Можлив1сть певних видозм!н у фразем! закладена в сам!й сут1 мови, в як1й д!е I/ тейденц!я до збереження 1 стабШзацИ системи мови, що !снуе, 1*2/ тенденц!я до Н безперервного перетворення та вдосконалення. Оск!льки; фразема - продукт,що виникае внасл!док взаемодИ елемент!в ус!х мовних р!вн!в, то во! зм1ни, наявн! в будь-якому з них, певним чином в!дбивають-ся на фразем! та тягнуть за собою П вар!ювйння; 1нод! причини такого явища криються в сам!й фразе^й!й систем!. Прщес вар'!ю-вання може охоплювати як план вираження., так 1 план зм!сту. У першому випадку виникають формально-структурн! вар!анти, в другому - оемантичн! вар!анти. Вар1ювання фраземи в план! вираження зумовлене" в основному внутр!шньомовними причинами, тод! як вар!ювання в план! зм!сту е насл!дком пристосування фраземи до ном1нативно~комун!кативних потреб колективу. У межах укра'1"нсь-коК фразем1ки наявн! компонентн! /стерти в порошок /поп!д,бо-рошно/, морфолог!чн! /крапку/крапки/ ставите над 1/, словотвор-41 /переводити мову / розмову/, фонетичн! /дешево в!дбутися /одбути ей/ ! синтаксичн! вар!анти /ловити решетом / у решето/ кого/.

Кр1м того, що кожна фразема вступав в певн1 парадигмаг тичн! в!дноие8ня, вона також вступас в т! чи !нш! синтагматич-

и! зв/язки 31 словами, а 1нод1 й фраземами, що визначають сис-темну орган!зац1ю фразем1ки в ц1лому. Основою таких зв'язк1в е, з одного боку, фраземне значения, синсемантичне, як правило, за своею природою, а з другого - П функц1ональнг потений",як!, м1ж !ишим, також е похЦними ~вхд фраземного значения. Синсеман-тичний характер абсолютно? бДльшост! фразем ус!х семантико-гра-матичних клас1в призводить до. того, що фраземи для реал!зац!1 значения вимагають опори на певн1 елементи синтагматичного лан-цюга - слово чи синтаксичну конструкц!», як! в П оточенням.

Для елемент1в оточення фраземи в1дкривають одну чи биьше пози-

■ 1 1 !

ц!й. Кожна конкретна фразема мае'пост!йну к1льк!сть позиц!й в оточенн1 в ус1х сэоКх вар1антах 1 парадигматичних формах. У мэ-жах фразем зсинеемантичним значениям можна видглити одиниц! з однопозиц1йним суб'ектним /Петро б'е байдики/ або залежним /1ванов! терпець ув!рвавоя/ оточенням, а танож фраземи здво-/Грицько одержав гарбуза В1д^а£г/ 1'трипозиц1йним оточенням ЛИхто тоб! цтаманством очей не коле/. Однопозишйне оточення можуть мати 1менников1, ад»ективн! та д1есл1вн1 фраземи- Д1е-сл1вн1 й а'дверб1альн1 фраземи такой можуть мати двопозиц1йне оточення. ТрипозицЮне оточення мають д1есл1вн1 фраземи. У межах укра1Нсько? (?разем!ки е лише'незначна група фразем /де-к1лька д!есл1вних, семвнтично подлбних до безособовнх Д1ссл1в, дек!лька 1менникових, шо л1нгвал1зують оссбу ,• та дек!лька ад-верб!альних/ аитосемантичних, як! мають нульове оточення. Вхд типу оточення, а також вхд семантичних особливостей тих-мовних одиниць, якг займають певну позиции в оточеннг, у значив игр! залежать граматг.чн! особлпвостх фраземи та и функц!оггальиI МОКЛИВООТЬ

Для кожмо!' о'раземй як сппост1йпо! одшшп! мови влпстив! не

- го -

тиьки эовн1шн1 ознаки: наб!р- парадигматичних I синтагматичйих зв»язк1в, у як 1 вонв ноже вступати в межах фраземного р1вня, I наб!р 1ерарх!чних зв'язк1в, дякуючи яким вона !нтвгруеться з одиницями лексич'ного р!вня в процес! .творения одиниц! синтаксич-ного р!вня, але й внутр1шня системна орган 1зац1я. Так, кожна фра-зема мае певний эшст, у як ому об'еднують'ся рззн! за ступеней 1 характером узагальнення значущост!, так1, як I/ конкретне фра-земне значения,, ио складаеться з денотативно'/ та конотативно! частини як основи в1днесення фраземи до певного стилю мови; 2/ категор!ально узагальнено! ознаки, дякуючи як1й кожну конк-ретну фразему можна включити в певну Фраземо-семантичну групу; 3/ найзагальн1ш1 та не сп!вв!дносн1 з денотативним рядом ознаки, як! в кожному конкретному випадку роэум!»ться як граматичне значения," то служить пЦставою в!днесення кож'но! фрайеми до одного з семантико-граматичних клвс!в, або частин мови. Враховуючи зм!ст кожно? фраземи, вс1х IX можна'$Ьд1:лити на так1 семантико-граматичн1 класи: 1менников1 /велике цабе, бокова сестра/, ад»ек-' тивн! /нечистий на руку, був на кон1 та п1д конем/, д1есл1вн! /накивати п'ятами, смалити халявки до кого/, адверб1альн1 /на все горло^ в п!зн! обляги/ I вигуков1 /б1лий свхте!, матер! його ковхнька!/.

У другому р о з д ! л I "Деривацгйна база укра'/н-ських фразем 1 питания фраземно! деривацП". головна увага прид1-лена вияпленню тип!в деривац!йних баз, хх продуктивное?1 в межах кожного семзнтико-граматичного класу 1 розглядов! питань фразем-но? деривацП". '

Утэоренню кояно'1 ново! фраземи передуе виникнення нового значения, чи мотивтд1йно1 бази, яку необх1дно лп!гвал1зувати в пйвн1й внал1тичн1й форм!. Мовний матер!ал, ио служить для позна-

чення мотивац!йно1 бази, становить деривацЫну базу фраземи /див. Гвоздарен Ю.А. Основы, русского фразообразования. - Рос-тов/Д.: Изд-во Ростов на/Л. ун-та, 1977.-.С. 43-44/. Дерива-ц!я укра'1'нських фразем вгдбув'аеться на основ! таких тип1в де-ривац1йних баз, як: I/ окрем1 слова; 2/ иепоширен! та поширен! прийменниково-в1Дм!нкоэ1 кон.струкцН; 3/ конструхцГх'-, шо скла-даються з частки та самост1йного слова; 4/ конструкц!1, що складаються з! сполучника та самомчйного слова; 5/ в!льм! словосполучення та речення; 6/ парем!? /присл1в'я та приказки/; 7/ казки, анекдоти, небилиц!, н!сен!тнцц!; 8/ наявн! фраземи-, 9/ запозичен1 фраземи.

Творения фразем на баз! сл1в може в!дбуватися шляхом на-рощувания окремого слова з мето» уточнения одного з його зна-чень, якцо.воно псшсемемне, або п1дсилення конотативно? части-ни його лексичного значения, наприклад: голова>мудра голова, язиктневипарений язик, осел?ск!нчениЙ осел, дурень?запл!дений дурень. Шляхом Нарощуваиня окремого слова в його прямому чи переносному значеннх творяться перевазкно !менников! фраземи, хоч можуть творитися'Я фраземи, ио належать до'Лнших семантико граматичних клас!в /виспор1дати>виспов!дати без попа,

Нов1 фраземи на баз1 сл!в часто творяться шляхом фразекно? ¡нтеграцН'. Таким способом творяться !менников! /Мйхайло_неэга-дайло, чорт собачий/, д!есл1вн1 /брати секретно, попарити сухим в I ник ом/, ад»сктивн! /чориий як туей, псов! оч? продав/ та адвербхальн! фраземи /чотири мил! за гт!ч; багато,'_як_у лисого_ чупр11ни/. Деривацхя значно1 част-дни укра'гнсЪких фразем В1дбува-етьел шляхом !нтеграцП рхзчокореневих, але певним чином семан-тично сп!ввгднесе1шх за допоиогою повторюванох части н! сл1в. Так творяться перелуеш ад'сктипн! /н! сват н! брат, Н1 но

нитку Hi на верЬчсу/ й адверб!альн1 фраземи Aif вр1зати н{'до-точити/, хоч можуть творитися й д!есл1вн! /нi B'lB Ht впив, Hjt кисне н! висне/.

Багато украУнських фразем утворено на 6a3i р!зних парних конструкц!й. Це передус1м адверб!альн1 фраземи /стид i сором, дунею i т!лом/ та ад'сктивн! /niKtpa t кост{, глухий i HiMHfl/, таким же способом творяться 1нод1 й д1есл1вн1 фраземи /казати та не зав'язати/.

Часто дериващя украУнських фразем в1дбуваеться шляхом фраземноУ диференц{ац1У, чи розкладу слова. При так1й дерива-ц!У мотивац1йна база, вке позначена лексемою, розчленовувться та повторно л;1нгвал1зуегься компонентами энал!тичноУ конструк-ui'f. Так утворен! фраземи належать до парафрастичних. До Ух окладу входять передус!м власне парафрази, серед яких е 1менни-ков1 /ж!ночий дядько/, д!есл1вн{ /полатати боки/, ад»ективн! /плечима стелю п!дпирае/ та адвербЙиьн! / в_чотири ока говори-то/.

Серед утворених таким шляхом пом!тне м!сце займаить також. фраземи-.табу /ангел з р!жками/, фраземи-еэфем!зми /п!вень, що носом ворота' поносить/ i 'фраземи-дисфем1эми /молоко В1Д сказ§е-ноУ корови/.

Продуктивном е творения фразем шляхом "розкладу" перевак-но д!еслова на в1дд1есл!вний 1менник, ио е HocieM як денотативного, так i конотативного значения фраземи, та д!еслово-нос1й т1льки категор1ального значения rt-раземи. У б}льшост1 виппдк1в 1менниковиЛ компонент с т!льки потенцШшм словом. Саме за ря-хунок з1ткнення потенцШюго слова з реальним i твориться образ, часто фалытавий, то мотивуе значення фразам /хапсти_др_1таки < дрижати, Усти забудьк1кэабувати/.

Найчаст1ше HOBi фраземи творяться на баз! в!льних синтак-сичних консгрукц1й. Причому для конкретних одиниць деривац1йни-. ми базами м.ожуть • служити синтаксичн1 конструкцИ, до складу яких входить лише одне самост!йне слово, що моке поширюватися 1ншц-ми. словами й синтаксичними конструкц!ями. Це передус!м непогаи-рен! Й поширен1 прийменниково-в1дм1нков1 конструкцГг, конструк-цП з частками не, H_i /ан]/, сполучниками /без тями, кр1зь зу-би, без язика, не гук, не мед, Ht кроку, Hi пари з уст, як nic-ля маку, як у воду канути/. Такого типу дериввц1йнt бази слушать переважно для творения адверб!алышх фразем, а також ад'ск-тивних i зр!дка Д1есл!вних.

Для значно'1 частини украУнських фразем деривац1йними базами послужили pi3ni В1лыи словосполучення. Деривац!я на баз1 в1льних словосполучень, як i на баз! iHumx в!льних оинтаксичних структур, - тривалий процес, п1д час якого деривац^йна база зазнав ряд зм1н, таких, як розрив з конкретною ситуацию, знаком якоУ вона бул§,.та постуПовим УУ переосмисленням,. внасл!док чого виниказ-значения фраземи, як категор!альне, так i фразем-не. Як тиьки нова фразема стае л1нгвальним фактом, сенс В1ль-ного словосполучення чи речення, пох!дний в!д прямих значень тх складових, стае УУ внутр1шньою формою. Коли йдеться про фраземи, для яких деривацШнов базою служать окрем!. слова, то вони творяться в окремому ономас{олог!чному акт: в мовленн! певних людей, а пот1м за сприятливих умов станть надбанням загалу та входять у фраземну систему загальнонародноУ нови.' На баз! в!ль-них словосполучень творяться фраземи bcix сЬмантико-грэматичниг клас!в.

Еагато украТнських фразеи утворено на баз! р1зних речеиь.

Таким чином найчгиггine тзорягься Д1ссл1вн1, а такой ад'сктиа-

н1 й адверб!альн! фраземи. Не творяться на баз! речень т!льки !менников1 фраземи/

Деривац!я укра'1нських фразем часто в!дбуваеться на баз1 па-рем^. Причому Фраземи можуть творитися на основ! першо! IX частини. Так творяться 1менников1 фраземи /рання пташкасРання пташка пшеничку Клюе, а п!зня очиц! дере/, хоч мокуть творитися д!ссл!вн! /уживати св!та<Уживай св!та, поки служать л!та/, ад-верб!альн! /як св!т св!том<Як св!т св!том, не була баба в!йтом/ та ад'ективн! /приший кобил! хв1ст<При!дий кобил! хв!ст, а вона св!й мае/. Продуктивною в деривац!я фразем, кр!м шгукових, на ; баз! другой частини парем!'! /м!ряти на св!й аршин<Усякий кравець на св!й аршин м!ряе, дмухати на холодну воду<Хто опарився на молод!, дмухае на холодну воду, море по кол!на<Дурному море по ко-л!на, лежаний хл!б<Попов! а котов! лежаний хл!б/.' Деривац!я фразер на баз! парем!й може в!дбуватися шляхом Тзичленування з паре-мй' певних фрагмент!в /копати яму<Х^' п!д ким яму копае, той до не'{ впадае/ або шляхом трансформацН синтаксичноК будови парем!'1 /клин клином вибивати<Клин клином вибивають/. Фраземи також можуть творитися на баз! окремих компонент!в паремП /д!лити шк!-ру невбигого "ведмеджНе продввати шк1ри, не вбивши ведмедя, л!к-т! ооб! кусати<Близько л!коть, та не вкусиш/. Фраземне значения утворених на баз! парем!й фразем формуеться або на основ! вс!е1 . парем!'! /собака на о!н! Собака на с!н1 лежить,- сама не "!сть ! другим не дас/, або т!льки яко'!сь П частини /тиха вода<Тиха вода_бе_реги ломить, а бистра йде та пройде/. При дсриваи!'1 фразем на баз! окремих компонент^ пзрем!-1 з.'-нст останньо! служить своер!дним тлсм,-на якому формуеться значения фраземи.

Часто украиюьк! фраземи творяться на осноз! р!зних. онек-дот!в,■небилиць, н!сен!тниць, кяэок. Зпникнення фразем на баз!

анекдота може вадбуватися за два такти; на основ! анекдота ви-никае паремгя, а вже на баз1 останньо!( - фраэема /напр., анекдот про танцюриста i о1ль»парем1я Яому/neni/ не до оол!, коли грають на баоолЬфразема не до сол1/ або безпосередньо /виграв, як тато справу<анекдот про те, як батька за рвениям суду покарали р1зками/.

Продуктивною б деривац1я фразем на пхдотав! небилиць i hí-сен1тниць /це фраземи типу три мíшки гречанок вовни та чотири копи гречки, вл!зти на грушку i рвати петрушку i т.п./ i казок /Фраземи типу носиться_як_дурень_з^ про дурня i ступу

занюхати ковбасу в борщкказка про сл!пого та його поводиря/.

Творяться украхнсък! фраземи й на баз! наявних шляхом I/ семйнтичного розгортання останн!х i присвоения ím нових зна-чень /облизня з'"!сти "потерп!ти невдачу в cbo'íx нам1рах">облиз-ня з»'1сти "одержати в1дмову при сватанн!, залицянн1"/; 2/ Yx лексичного перетворення /на boíx пар^сах^на bcíx парах, аби свежий гр!ш>аби св!жа коп!йка/; 3/ нарощування,/пустити п!вня> пустити червоного п1вня/; V KOMnpeci'i /випити Г1рку<випити rip-ку чашу/; 35/ трансформацП /як з клоччя батгг>з клоччя бат!г, вкорочувати/вкротити в1ку?вкорочення вхку/; б/ вичленування . /цигаись к и йпт циганський .ntfnpoiluas, довгнй язшимати дов-гий язик/; 7/ кснтам1нпцП, яка здпТснгаеться шляхом об'сднамня двох под^бних за структурой або за фунюлсю, але рхзних за кбм-поненгним складом фразем /полатати ребра-спорахувати ребра i по-латати боки, золиваткся на кутп1<см!ятися на кутн-! i эаливатися/ Залитися сл1зьми/, приеднання до сп1льноК чаетинп двох фразем IX компопептхв, по не гкНгэпться /похолеиьки та посиденъки спраал'пччпоходпньки спрояляти i Дрезден ыш спраплотя/, сб»сл-Нбинл лпох pismix чрг.г-Ьп /.плото коптнув.а сосрдвон лишиться <

долото ковтнув t дивиться свердлом/, а також приеднання до'од-nieï фраземи частим iraioï /освятити воду в три батоги < освяти-^ ти воду i в три батоги потягати, збити пиху з носа<збити пиху i вйгнати мухи з 'носа. Значения утворених внаол!док KOHTaMiHauiï фразем'е своер^ним стопом значень фразем-деривант1в. Одним 1з насл!дк1в KOHTaMiHauiï е переду,с!м те, що фраземи-дериванти ма-ють 4ÎTKimy BHyTpimitro форму, а це сприяе 1нтенсиф{кацП конота-тивноУ частини ïx фраземного значення. I саме це /1нтенсиф1ка~ ц1я оц!нно-експресивного, емоц!йного потенциалу/ е одн!бю з ,го-ловних причин контам1нацП. .

Значна частина украУнських фразем утворена на 6a3i чужомов-них фразем. Здхйснюеться MiKCHCTeMHa транспозиц{я в основному двома способами: запозичення фраземи в тому виглядь в якому во-на в!дома в'мов$-джерел!, та калькування.' Серед .одиниць, запози-чених украУнською мовою без будь-яких 3mïh,- найб1лыне старосло-в'янських. Довол! багато латиноьки)$! Певну к1льк!сть фразем ук-раУнська мова запозичила з pociticbKOÏ, французькоУ, польськоУ, • н1мецькоУ, 1тал1йськоУ, грецькоУ, а також з деяких 1нших мов. Найб1лЬше калькованих фразем у склад! украУнськоУ фразем!ки також si старбслов'янськоУ, pociHcbKo'i, латинськоУ, йранцузькоУ, uineubKo'i, польськоУ, англ!йськоУ, грецькоУ, арабськоУ, 1спансь-коУ та 1нших мов. Саме калькування як cnoci6 творения фразем i зас{б поповнення фраземного складу - активний процес, особливо в наш час.

Т р'е т i i. р о з д i л "Гменникйва фразем1ка" присвяче-ний розглядов! семэитичних оообливостей 1менникових Фразем, ви-явленнго прсдметних д1лянок, що л!цгвал!зуиться за допомогою !мен-никовоУ фразем1ки, та' характерастпш граматичних особливостей останньоУ в цьюну.

Уа1 !менников! фраземи об'еднуе наявне в 1'х зм1ст! катего-р1альне значения прёдметност!, що виражааться через узагальне-н! значения особи, неособи, власне предмета й абстрактного предмета разом з граматичиим значениям роду, числа та в1дм!нка.

Залежно в1д того, яка з названия сем входить у зм!ст конк-ретних фразем, ус1 вони д1ляться на чотири к1льк1оно нер1вно-ц!нн! групи: фраземи - назви особи, фраземи - назви неособи, фраземи - назви власне предмета й фраземи - назви абстрактного предмета.

У межах !менниково1 фразем!ки найчисельн!шими е фраземи 1з семантикою особи.Вони л!нгвал!зують людину взагал!, людину близьку до природи, людину за П соц}альним станом, за П становищем у соц1ум{, за II характером, псих1чиими особливостями, за ргвнем досв1ду, за П ф!зичними особливостями, родинним станом, профес1ея 1 родом прац!, за П стосунками з в^рою. Части-на !менникових Фразем л1нгвал!зуе 1ррац1ональну особу. $раземи з семантикою реособи позначають передуем Т1 !стоти, як1 в1д1-грають певну роль у житт)с людини, з яки ми людина пост!йно зу-стр1чаеться. Фраземи' з семантикою власне предмета вживзються для л1нгвал!зацН найр1зн.оман!тн1иих факт1э матер1альноУ культур«, а також об»ект!в, що, знаходяться в сфер! д!яльност! та !нтерес1в людини. Вони можуть позначати споруди, м!сцевост!, об'скти нав.колишиьсго свхту, рослини, р!зн! механ!зми, '¿жу, напо'1, грош!, р1зи 1 предмети матер1альнох культури та частинп т1ла людини. Фраземи - назви абстрактного предмета через конк-ретн1 образи представляють абстрактна предмети й тин самим по-лепаують ¥х спрнПияттв.

Семантичн! особливост! 1менниковоУ фразем1ки в к!льк!сному аспект! в!добра*ен! на таблиц! № I

Таблиця № I

' 1МЕННИК0ВА ФРАЗЕМГКА Семантичн! груш фразем : к!льк!сть : %

1..$раземи - назви осбби "

I. Фраземи - назви людини взагал! .122 5,27

г. Фраземи - назви мужчини. Ю . 0,43

9. Фраземи - назви ж!нки 49 2,11

4. Фраземи - назви особи за ТУ соц!альним поло-

женням 232 10,02

5. Фраземи - назви особи за УК стосунками з.ко-

лек тгаом . 94 4,06

6. Фраэеми - назви особи за УУ характером т , .18,49

7. §раземи - назви особи за И псих1чними особ-

ливо'стями . пб 5,01

8. Фраземи - назви особи за р!внем II досв!ду 56 2,42

9. #разеии - назви особи за УУ ф!зичними,особливоо-

тями / # 79 3,41

10. Зраземи - назви особи за УУ родинним положениям 70 3,02

II. ?раземи - назви особи за родом занять 112. 4,84

12. Фраэеми - назви особи.за У У в!дношенням до в!ри 12 0.51

13. £раземи - .назви 1ррац1ональноУ особи 102 4,40

Всього фразей • - назв особи 1682 64,04

II. , Фраземи - назви неособи 15 0,64

III. , Фраземи - назви влаоне предмета

I. Фраземи - назви сп ору д . 20 0,86

г. Фраземи - назви м!сцевостей 89 3.84

3. $раземи - назви об»ект!в навколишнього св!ту 25 1,08

4. Фраземи - назви рослин 31 1,33

5. Фраземи - назви механ1эм!в 22 0,55

6. Фраземи - назви Уж!, напоУв 25 1,08

7. #раземи - назви грошей 50 2,16

8. $раземи - назви предмет1в матер!альнох культури 64 2,76

Зсього фразем - - назв власне предмета 334 Р,40

I : 2 ~ : 3

1У. Фраземи назви аботрактного предмета

I. Фраземи, що позначають псих1чи! та ф!зичн!

властивост! людини, Н на'стр{й 81 . 3,50

2. Фраземи, що позначають р!зн! аспекти життя

й д!яльност! людини, П вчинки 74 3,19

3. Фраземи, що позначають под!Л, ситуацН як

насл!дки д!яльност1 людини 72 3,11

4. Фраземи, що позначають матер!альн1 насл!дки.

д!яльноот! людини 60 2,59

5. Фраземи, що позначають явища - насл!дки мов-

ленкево¥ або розумово^ д!ялъноот1 людини 71 3.06

б. Фраземи, що позначають часов! та просторов!

координати людсьйо? д1яльност! 61 2,76

Всього фразем з семантикою абстрактного предмета 488 20,87

Всього Лменникових фразем 2314

У оклад зм!стово'1 структури !менникових фразем разом з ¥х фраземним й узагальненим категор!альним значениям входять в!дпо-в!дн! грамагнчн1 значения. Конкретие фраземне значения йта ка-тегор!ально узагальнена, ознака, через яку певна фразема ^ключа-еться в певне семантичне угруповання, виражанться вс1сю оцииицею.-Нос!ем граматичних значень, нев!дд!льних* в!д фраземного значення, виступае, як правило, якийсь один компонент - генетично самост!й-не слово. У граматичну структуру 1менникових фразем входять гра-матичн! значения ^оду," числа та в!дм!нка. Л^нгвальним субстраток категорН' роду, як 1 двох :нших категор!й, у межах !менниково'1 фраземш! може виступати компонент,- генетичний Ьгеиник /здебЬь-шого/: китайськпй'нур, блудний син; генетпчний займенник: той що по кишеилх мслебн! править, той то важить правду п неправду; ге'-нетичний прикметник: старший куди пошлють. Категоргя ряду по-р!а-ному реал1зукться серед фразем Iэ семантикою особи Й неособи та

вс1х 1нсжх !менникових фразем, оскыьки для перших вона лек'сико-граматична, а для естанн!х - т!льки граматична. У межах фразем 1з семантикою особи категор!я роду реал!зуеться через 1менников1 фраземи чолов1ч'ого, ж!ночого та середнього роду, а також через фраземи сп!льногороду. Конгруентн!сть чи неконгруентнгсть м1ж значениям граматичнрго роду.Та статтю позначено? фраземою особи визначаеться граматичним значениям компонента - нос1я граматич-ного значения роду. 1менников1 фраземи з семантикою власне предмета й абстрактного предмета залежно в1д формальних показник!в також бувають чолов!чого, ж!ночого й середнього роду. 0ск1льки для «их фразем категор!я роду граматична, то серед них неконгру-еитн!сть м!ж фраземним значениям 1 значениям роду в з!ставленн! з семантично под!бними 1меннинами де эам!тн1ша, н!ж серед фразем з семантикою особи й неособи.

Реал1зац1я категорГх числа також мае сво^ особливост1, як! проявляються передус!м у тому, ио преважна-б1льш!сть'1менНи-кових фразем виступае лише в одн1й числов!й форм!. Кр!м того ця категор!я по-р!зному реал!зуеться в межах фразем 1з семантикою особи, неособи й власне предмета - з одного боку, та фразем з семантикою абстрактного предмета - з 1ншогб. Можлив!сть мати. повну числову парадигму в перших трьох трупах визначаеться особ-ливостями Ух фрзземного значения, яке в свои чергу детерм!ну-еться одиничиим чи неодиничним йиявом денотата. В Ьгенникових фраземах з семантикою абстрактного предмета корелятивн! форми однини й множини часто е вар!ативними морфолог!чнини формами, оск!льки позначен! ними явища не мають числового вияву.

Кожна фразема, займаючи певну. позицию в новленневому лан-июгу, вступай в т! чи 1на1 в!дношення з ёлементами цього ленда га та внасл!док таких зв'яз^в' ! в1дношенъ викомуе якусь син-

таксичну функц!ю: п!дмета /Зрозум!в лиоячий хв!ст, що краше оиниця в руц!, н1ж журавель в неб!/ З.Тулуб/; !менно1. частини складеного присудка /Яонька зрозумгв, то бородань не проста птиия /Григор1й Тютюнник/; додатка Дооператив був близько, а окляного бога там стояло повно на полииях/ Ю.Яновський/; обставини /Св!й вих1д з-п!д,батьк!вськоУ стр!хи патер Гауден-т!й дос! вважае чудом /I.Франко/. Сво1 эв'язки з 1ншими еле-ментами в синтагматичному ряд! !менников! фраземи реал!зують через властив! в!дм1иков! форми. Мсжлив1сть будь-яко1 фраземи займати певну позшйю в синтагматиц1 та вступати в певн! зв'язки з ¡ншими елементами мовленневого ланцюга й виконувати ту чи !ншу синтаксичну функц!ю визначасться особливостями Н фраземного значения. Однак актуал!зувати сво¥ можливост! кожна фразвма може лише через властив! гй в!дм!нков! форми, як! в матер1альним субстратом парадигматичних форм. Наб1р па-радигматичних форм кожно'! фраземи зокрема визначаеться широтою виконуваних нею спнтансичгагх"' функц!й. Тому потенц!йно кате-горхя в!дм!нка може повн!стю реал!зуватися через наб!р в!дм!н-кових форм будь-яког 1менниково¥ фраземи. Однак у зв»язку з особливостями фраземного,значения окремих одинииь 1 чинного в сучаший украУнськ!й мов! узусу тальки частина 1меиникових фразем може займати вех позиц!"/ в синтагаатичному ланцкш та виконувати функцхю будь-якого члена речения. Тому переважна боьцисть хменникових фразем мае некомплектну в!дм!нкову парадигму. В повному обсяз! реал1зують категорЬ в!дмпжа лише т! фраземи, як! можуть виконувати функц!ю ¡Ндмета, оскхльки вони можуть також виконувати функцИ вехх 1нших членхв речения. Решта фразем реал!эують категор1ю в!дмхнка частково та магать р!зною м1рою некомплектну в!дмхнкову пэрадигму.

У четвертому poajiii "Ад'ективна фразем!-ка" трактуеться про cnocid л1нгвал!зац!"! такого явища д!йонос- -, т!, як як !ст ь, звертаеться увага на те, як1 саме якост! та яких od'CKTÎB л!нгвйл!зуються ад'ективними фраземами, детально роз-глядапться граматичн! особливост! ад'ективно'! фразем!ки.

У межах сучасно"! yKpaï.HCbKoï фразем!ки е значна к!льк!сгь одиниць, як! позначають як!сть, тобто фразем ад'ективних. Як1сть як факт об>ективно'! д!йсност!, на основ! л!нгвал!зацП яко'1 фор-муеться значения ад»ективно1 фраземи, не !снуе автономно, вопа s властив!стю певного предмета, його п!знаною ознакою, яка може проявлятися безпосередньо або через в!дношення одних предмет!в до îhhihx. Залежно в!д типу ознаки, що лежить в основ! фраземного значения ад'ективних фразем, у.с! вони под!ляються на як!сн! /ела-бий на втори "непост!йний, невхрний", мае мухи в Hooi "каприз-ний"/ та в1дносн! /одним миром мазан! "однаков!", pi3Horo штибу "неоднаков!"/. Кожна з цих ознак мз}1е л1нгвал!зуватися експл!-цитно або 1мпл!цитно, по обумовлюе под!л ад'ективних фразем на повнозначн! /в!тром гйдбитий "легкий, порваний", чисто! води "справжнН!"/ та займеиников! /печене й варене "все", сороки й ворони "вег", crape й мале "кожний"/.

Оск!льки фраземне значения будь-nKoï фраземи, в тому числ1 ¡1 ад'активно'/, формуеться, з'одного боку, на ochobî-денотативного ряду, знаком якого вона g, а з другого - на ochobî эм!сту де-рива1Пйно'1 бпзи, то кожна фразема знэходиться в подв!йн!й залеж-ност!: ! и!д денотативного ряду, ! в!д зм!сту деривац1йно"1 баги. Така поЛ!Пйна залежнхеть призводить до того, що 4разема, ад'ективна зокрема, мае обмежен! можливост! вступати в семантико-син-таксичni в¡дноаення э! словами чи фраземамм в сичтагматичному лочи^гу. Т^к, прикиетикк гол од ни й олкаково в!дноситьсп як до

1менника з семантикою оооби /голодний Петро/, так 1'неособи /голодный зовк/. Фразеш вола б з'Ув, каменя би вгриз. маючи одна-кову з поданим прикметником денотативну в1днесен!сть, можуть сполучатися лише з 1менниками-назвами особи. Тому вс! ад»ектив!И фраземи шодо Ух сполучуваност: под1ляються на так1 групи: 1/фра-земи, шо сполучаються з 1менниками - назвами особи; 2/ фраземи, що сполучаються з 1менниками - назвами неособи; 3/ фраземи, во сполучаються з 1менниками - назвами власне предмета; V фраземи, що сполучаються з 1менниками - назвами абстрактного предмета; 5/ фраземи з широкою сполучуван^тю.

У межах украУнськоУ ад'ективноУ фраземки переважну б:ль-шгсть становлять т!, що сполучаються з {пенниками - назвами особи. Фраземи ц!в? групи л1нгвал!зують ф1зичн1, пс.шчн! й розумо-в1 властивост1 людини, УУ характер, моральн! якост!, душевннй стан I властивост1, набут! внасл1док навчання або з життевого досвгду. Вони також позначають певн!'ознаки, що вказують на со-цхальне становище особи.

Серед ад'ективних фразем е невеличка к1льк1сть вгдносних, до позначають перевакно ознаки, властив1 людин!, а також указують на II стосунки з пгаими людьми. К1лькгсна обмеженхсть в1дносних ад'ективних фразем визначаеться тип, цо б1лып1сть л1нгвал1зова-них такими прикнетниками оэнак не пшаються образней характеристик то й че винагають.УУ.

Декиька ад'ективних фразем л!нгвал1зують певн! ознаки 1м-пл1цитно, що дас п1дставу об'еднати Ух у трупу займенникових. За своУми семянтико-граматичними ознаками вони належать до оз-начальних.

Кхльк1сна характеристика ад'ективних фразем подана таблш.и 2.

Таблице № 2

Адъективна фраземгка

Семантичк! групп фразем__;к1льк1счы %

^KicHt ад'ективн! фраземи

I. Фраземи, що позначають ознаки особи

I. Фраземи, що позначають ф!зичн! властивост! людини 462 25,27

2. Фраземи, що позначають псих1чн1 властивост! людини 403 22,04

3. Фраземи, що позначають риси характеру людини 269 14,04

4. Фраземи, що позначають моральн! властивост! людини 100 5,47

5. Фраземи, що позначають душевний стан людини 115 6,29

6. Фраземи, ио позначають властивост!, набут! людиною

внасл!док навчання, 1э досв1ду 83 4,54

7. Фраземи, що позначають ознаки, як! вказують на

соц!альне становище людини 83 4,54

Всього фразем, що позначають ознаки особи 1515 .82,87

II. Фраземи, то позначають ознаки неоооби 8 0,43

III. Фраземи, то позначають ознаки власне предмета 71 3,38

1У. Фраземи, що позначають ознаки абстрактного

предмета ^ 54 2,84

У. Фраземи, що позначають ознаки, Нриналежн!

piзним об'ектам одночасно 52 2,73 '

Всього як1сних повнозначних ад»ективних фразем 1700 92,99

BijiHOCHi ад'вктивн! фраземи 91 4,97

Займенников! ад»ективн! фраземи 37 2.02

Всього ад'ективних Фразем 1828

Повнозначн1 ад'ективн! фраземи, сполучаючись з1 словами в реченн{, можуть бути або атрибутом при 1менников1 та.вживатиоя в еинтаксичн!й функцН узгодзкеного й неузгодженого пзначення, або предикатом i вжиэатися в синтаксичн1й функцН 1менного скла-деного присудка, 1менно'1 частини такого присудка чи iMeimox частики подв{Лчого присудка. Функц1ональн1 можливост! повнозначних ад'сктивнпх фразем визначаються Ух фраземним значениям I типом деривацШпо! баэи. Так, т! 1з них, у деривацШшх базах лких е

складов!, ио в^ммються за прикметниковим типом, можуть викону-вати фу'нкц!» узгодженого означения /Меткд на вигадки д!вчата заводили п!сень, що мутили душу Нестеров! Ж.Горд!енко/. Ад'ектив-н! фраземи, в деривац!йних базах яких е складовий - фЬитне Д1е-слово, виконують функц!ю !менного складеного присудка /Чому шляхта завжди виграе сво'1 позови? Та т!льки тому, ао на крючкодерст-в! собакх_з»'1'ла "мае досв!д" /З.Тулуб/. У рол! незугодженого означения виступае ц!лий ряд ад'ективних повнозначних фразем, для яких деривац!йною базою послужили конструкцй' з одним повнознач-ним словом /поширеним !ншими словами чи н!/, а також рхзн! пари! конструкц!}' ! в!льн! словосполучення, кр!м тих, що мають у своему склад! компонент, який зм!нюеться за прикметниковим типом /Ти вже д!вка. на Пор! "доросла" /П.Мирнай/; Хлопець мав губу в!д вуха до вуха "широку" Дазка/', Та Ганна - то баба з пекла родом "злюща" /Казка/. Ад'ективн! займенников! фраземи можуть виконува-ти функцП вс!х член!в речения, кр!м обставин.

Ус! ад'ективн! фраземи об'еднуе ! те, що Ум властив! грамэ-тичн! категор!? роду, числа та в!дм!нка. Категор!я роду проявля-еться в р!зних формах узгодження з! словами, з якими вони сполу-чаються в синтагматичному ланцюгу. Самост!йно, без опори на !н-ш! слова, категор!ю роду можуть реал!зувати лише т! фраземи, як1 мають ^компонент, що зм!нюеться за прикметниковим типом, або компонент - генетичне д!еслово в форм! минулого часу /святий_тй_6о.-М0» свята та божа, святе та боже; пройшов кр!зь сито й решето, пройшла кр!зь сито й решето, пройшло кр!зь сито П решето/. Ус! !нш1 не мають формальних засоб!в для вираження коикретних грамэ-тичних значеиь роду. 1х приналежи!сть до певного роду визначаеть-ся тим словом, з яким вони вступають у зз'язок у синтагматичному лаицюгу /в!н, вона, воно з головою/. Реал!заи!я категорП числа,

як I категорП роду, в межах адъективно!' фраземхки також значков м1рою залежить в!д типу дерцвац!йно'х бази. Багато ад'ективних фразем, як! мають компонент, що зм!нюеться за прикметниковим типом або с генетичним фп^тним д!есловом у форм! теперхшнього чи минулого часу, мають переважно дв1 числов! форми /в!тром п!дшитий -в!трон п1дцит!, далх власного носа не бачить - дал! власного носа не бачать/. Деяк! ад'сктивн! фраземи можуть сполучатися з! словами лише в форм1 одними /вона н! перша н! остання/ або множини /вопя на _одно_копито/ та реалхзувати лише одне граматичне значения числа. В ус1Х 1ниих ад'ективних фраземах категор1я числа реа-л!зуеться анал!тично - через зв'язок з означуваним ф-раземою словом.

Категор1я в!дм!нка реал!зуеться лише тпми повнозначними ад'сктивними Фраземами, як! мають опорный компенент, що зм1ню-сться за прикметниковим типом, ! виконують функцхю узгодженого означения. Ус!м 1ншим граматична категор1я в!дм!нка не властива. Ад»ективн! займенников! фраземи цю категор!ю практично реал1зу-ють у формах усхх в!дм!нк!в.

На в!дм!ну п!д як1сних прикметник!в як!сним ад'сктивним фраземам не властива категор1я в!дносно'1 м1ри якостх, внаслгдок чого вони не мають форм ступенхв пор1вняння.

У П'ятому р о з д 1 л 1 "д!есл!вна Лраземка" детально розглядаються д!есл1вн! фраземи з метою виявлення хх граматич-них, семантичинх I функц!оналышх особливостей. Особлпву увагу звергаеться на те, якI саме динам!чн! оэпаки л!нгвал !зуються д1с-сл!вною фразен!кою.

У систем! укра1нсько1 фраземхки е одиниц!, ио позначають динан1чну ознаку в план! Н протг.ишня, розгортацня чи становления. Ус!х 1'х об'еднуе те, що вони, по-псрие, е назвами дгЛ ! процесса, по-друге, вс! вони скероота на лЬп'ачлгэпцгю длй х пропс-

oíb, по-трете, yci вони мають узагальнене значения процесуаль-hoctí, яке виражаеться через сукупн1сть категор1альних значень часу, способу й особи, що дае пгдставу об'сднати Yx у клэс сл!вних. Д!есл1вна фразема - це сукупн1сть ргзних форм, таких як 1нф1н1тивна /збивати/збити з пантелику/, особов! /збипаю, збиваеа, збиваемо, збивасте, збивають з пантелику/, д!еприкмет-ников! /збитий, збита, збите а пантелику/ то Д1еприсл1вникоэ1 /збиваючи, збивши з пантелику/. Та далеко не кожна Í3 них мае таку розгалужену систему форм, ]х наб!р у кожному конкретному випадку залежить вгд структурних особливостей деривац1йно1 ба-зи фраземи, характеру i"f зовн1шньоструктурних зв»язк1в /оточен-ня/, i"í фраземного значения, узусу тощо.

Сп1льним. у оемантиЦ1 bcíx перерахованих вйще форм, то дозволяе сб»еднати Yx в одну фразему, 'е тотожне фраземне знпчен-ня та вираження динам!чно1 ознаки в YÍ стосунку до д!яча та до об'екта дП.

Анал1зованим фраземам /як i bcím 1ншим/, на в!дм!ну в!д д1есл!в, властива виб{рков1сть: вони л!нгвал1зують далеко не bcí д ií та процеси, а лише т i, як i можна чи як i з точки зору мовця необх!дно подати образно, eMouiftHo, експресивно. Д1есл1в-hí фраземи передуем л!нгвал1зупть дП та процеси, джерелом яких способа. Фраземи, що позначають дi'í та. процеси, джерелом яких е неособа, власне предмет i абстрактний предмет, або особа, неособа, власне предмет i абстрактний предмет у р!зних ком-б!нац!ях, надзвичайно мало. Серед фразем rrepmoY групп наяэн! так1, dio позначають динам1чн1 ознаки, як1 стосуоться ф!зичного • i nciixÍ4Horo стану людини, YY поведгнки, способу жчття. Щ фраземи також позначэють рiэнÍ моменти í'i Д1яльноот{ та pisni пс-пекти стосунк!в mík людьми.

К!льк!сне сн!вв!дношення д!есл!вних фразеи р!зних семан-тичних груп подано на таблиц! №Э

Таблиця № 3

Д!есл!вна фразем!ка

Семан.тичнх групп фразем____._____|_к 1льк!оть :_%_

I. Фраземи, що позначають динам!чний аспект стану особи

I. Фраземи, що позначають динам1чн! ознаки.як! сто-

сукться ф!зичного стану особи 882 11,62

2. Фраземи, що позначають динамхчн! ознаки, як! сто-

суються псих!чного стану особи 504 6,64

3. Фраземи, що позначають динам1чн1 ознаки, зв'язан!"

з повед!нкою особи 776 10,22

4. Фраземи, що позначають динам!чн! ознаки, зв'язан!

з! способом життя особи 520 6,80

Всього фразем, що позначають динам!чний аспект

стану особи 2682 35,33

II. Фраземи, що л1нгвал!зують людську д!яльн!сть ■

I. Фраземи, що л!нгвал!зують д!яльн1сть взагал! 420 5,53

2. Фраземи, що л!нгвал!зують !нтелектуальну д!яльн!сть АН 5,41

3. Фраземи, що л!нгвал1зувть мовленневу д!яльн1сть 386 5,00

4. Фраземи, що л1нгвал!зують д!яльн!сть, зв'язану з

зором 235 3,00

5. Фраземи, що л!нгвал1зують д!яльн!сть, зв'язану 31

слухом 33 0,43

6. Фраземи, що л1нгвал!зують дхялън1сть, зв'язану з

нюхом I 0,01

7. Фраземи, що лхнгвалхзують р!зн! моменти пересування 210 2,76

8. Фраземи, що л1нгвал!зують в!йськову Д1яльн!сть х

боротьбу взагал! 134 1,76

9. Фраземи, що л!нгвал!зують економ!чну та господарську

д!яльн1сть 120 1,57

10, Фраземи, що лгнгвал¡зують спортову д!яльн!сть 43 0,55

II. Фраземи, що лхнвал!зують медичну д!яльн!сть 25 0,32

12. Фраземи, що л!нгвал!зують конкретнх види д!яльност! 58 0,76

Всього фразем, що л!нгвал1зують дхялш1сть 2540 33,37

- СУ -

Г : 2 : 3

III. Фраземи, до л1нгвал1зують стосунки мга людьми

Г. Фраземи, що позначають дН на корисН 1нш1й особ! 168 2,21

2. Фраземи, що позначають дГ! на шкоду 1ншЫ особ! 487 6,41

3. Фраземи, ио позначають р!зн! аспекти впливу оДН1е!

особи на 1ниу 184 2';42

4. Фраземи, що д!нгвал1зують ставлення особи до особи 319 4,гп

5. Фраземи, що л!нгвал1зують взасмн! стосунки м1ж

людьми 285 75

б. Фраземи, що л1нгвал!зують матримо!изльн! стосунки 84 1.10

7. Фраземи, що л!нгвал1зують 1нтимн1 стосунки 100 1,31

8. Фраземи, що л!нгвал1зують родинн1 стосунки 25 0,32

Всього фразем, що л1нгвал!зують стосунки 1652 21,72

Всього фразем, що позначають динам1чн! ознаки,

джерелом яких е особа 6874 90.52

' ТУ. Фраземи, що л!нгвал1зугать дП, скерован! на

.особу, джерело яких-не експл!коване 58 0,70

У. Фраземи, що л!нгвал!зують динам!чну ознаку,

приналекну р1зним об'сктам зокрема або в

,р1зних комб!нац!ях 636 8,35

У1. Фраземи, що л!нгвал!зують динамДчний аспект

явищ природи 42 0,55

Всього д!есл1вних фразем 7610

Нос1ем категор!альних ознак, як I субстратом для р1зних форм д15сл1вноУ фраземи, з, як правило, П компонент - генетичне дге-

слово, граматичн! значения якого в свою чергу е субстратом, на * ,

якому вииикають так1 категоргальн1 ознаки д!есл!вно'1 фраземи, як вид, час, стан, спос!б. Ц1 граматичн! значения фраземи виражаються за допомогога тих же засоб!в 1 способ!в, що й випов1дн1 значения П компонента - генетичного д!еслова. Однак наб!р граматичних. значень багатьох фразем далеко не зб!гаеться з ус:м комплексом граматичних значень !'х д!ссл1вних компонеит!в. Розбияисть у наборах граматичних форм фразем г IX д1ссл1 пнах к0М!!0Чвнт!в заложить в!д р!знлх причин.'

- 30 г

' Процесуальна динам!чна ознака Д1есл!вних фразен виражаеть-оя через граматичну категор!ю виду, яка реал1зуеться Бнасл1док протиставлення форм недоконаного ! доконаного виду /заслхплива-ти/ з'асл!пити оч!, затикати/заткати за пояс/. Перевакна б!ль-ш}сть д1есл1вних фразем виступае лише в одн1й видов1й форм! /тягги лямку, ночувати на кожному слов!, почути два неповних/. Здатн!сть фраземи мати лише форму недоконаного чи доконаного виду залежить в!д багатьох фактор!в, таких, як УУ значения, фор-мальн! ознаки д!есл!вного компонента, чинний у сучасн!й украУн-сьНй мов1 узус, системн! особливост! д!есл!вноУ фразем!ки тощо.

Ус! д!есл!вд! фраземи под!ляються на перех!дн! /довести до останнього пруга кого, взяти в зуби кого/ та неперех!дн! /повертати/повернути голобл!, тримати язик на припон!/. Належ-н!сть конкретно! фраземи до розряду переходник чи неяерех!дних визначаеться У* семантикою.

Реал!зац!я категор!¥ особи в межах д!есл!вноУ фразем!ки теж мае своУ особливост1. $актично повну парадигму особових форм мають лише одиниц! недоконаного виду в форм! тепершнього ! майбутнього часу та фраземи доконаного Виду в форм! майбутньо-го часу з суб'ектним однотипном оточенкям /незалежно в!д кгль-кост! позиц!й в оточешн/, зайнятим !менникоы з семантикою особи /заганяю, заганясш, заганяе; заганяемо, эаганясте, загаипт ь; зажену, заженеш, заженемо, закенете, заженуть на слизьке/, ! фраземи з суб'ектним рхзнотипним оточенням у випадку зайняття ц!еУ позиц!У. !менником з семантикою особи /так, фразема на ладан дихати мае повну парадигму форм особи лиие у випадку, коли УУ суб'ектне оточення займае гменнкк з семантикою особи/. Фраземи, що сполучаються в суб»сктнхй лоэшпУ э пенниками - наз-вами неособи, власне предмета чи абстрактного прецгета, мають лише форму третьоУ особи.

Перевзжна б!льш!сть д!есл1вних фразем /кр1м тих, що мають однопозиц1йне залежне оточення/ може вживатися як у форм! одни-ни, так 1 в форм! множини /Я броэою не веде - й броэою не ве-д.уть, п!Дн1о роги - п!днесли роги/. Фраземи, суб'ектну позии!ю в оточенн1 яких займають !менники - н'азви абстрактного предмета, вжйваготься переважно в форм! одними /брязк!т стоить у вухах, р!к каглою вийшов/. Фраземи, семантично под!бн! до д1есд1в взаемно'1 дП, вживаються лише в форм! множини /Варка з Гнатом глек розбили, люди чешуть язикали/.-Фраземи з однопозииЫним залежним оточенням'переважно мають якусь одну числову Форму.

У межах д!есл1вно1 фразем!ки реал1зуються вс! три граматич-н1 значения часу. Однак далеко не кожна одиниця мае повнучасову парадигму. Так, д!сол1вн1 фраземи в форм! недохонаного виду мають переввжно значения тепер!шнього'та минулого часу, у форм! доконаного виду в переважн!й б!льшост! випадк!в - значения минулого ! _майбутнього часу. Частина фразем реал!зуе лише значения тепер1шнього, минулого або майбутнього часу.

Категор!я способу в межах д!есл!вно? фразерки включае фор-ми доеного /Сулиму й Зерееэку на шаблях рознесли, а .гетьман • ледве з душего спасся... /Б.Лепкий/, наказового А и нам очей не замилкй!/Л.Первомайський/ та умовного /Воигшти_б так!й березовой каш!... /М.Стельмах/.Форму д!йсного способу мають мпйже вс! д!есл!вн!, фраземи. Форму наказового мають липе т!,'Що сполуча-ються з !менниками - назвали особи. Причому переважна б1льш!сть д!осл!вних фразем наказового способу виступае в форм! друго! особи як одними, так ! множини. Для деяких одиниць Форма наказового способу е единою А?е_пипусти^_р_ака з_рота, УЛ9р1нь_дивись/ Граматичне значения умовного способу реалхэують переважно '/разе-ми э /изо- ! трипозиц!йиим огочечням, шо сполучают^-сч в суб'вкт-

ному оточенн1 з 1менниками - назвами особи, та фраземи, при яких позиц1о в залежному оточенн1 можуть займати гменники - наз-ви особи в форм! давального в!дм!нка /дт1 б дали грушам гарту; коли б нам задаток боком не вил1з/. ЗрЦка граматичне значения умовного способу реал^зують i фраземи э однопозиц!йним суб'ект-ним оточенням, позиц!ю в якому можуть займати ¡менники - назви особи /ти б ще дужче залив очг, hko'î б ви засп1вади?/. Для де-кЬькох фразем форма умовного способу е единою /серия свого вко-лупав_ би/, .

Фраземи, що належать до розряду перех1дних, у принцип! можуть вживатися я!с 13 значениям активного, так i пасивного стану, хоч переважна б!лыи1сть функц1онуе лише 3Ï значениям активного стану, Форми пасивного стану творяться або шляхом приеднання до д}есл1вного компонента суф1кса -с^ /збити з пантелику - збитиоя з патенту/, або поеднанням дхеслхвно! фраземи у форм! пасивного д1еприкментика з допом1жним д!ссловом бути /був збитий з пантелику/.

Д1есл!вн1 фраземи, вступаючи в семантико-синтаксичнг в1дно-шення з 1ншими елементами в мовленневому ланиюгу, можуть викону* вати пеану синтаксичну роль. НаЯчаст!ше вони виконують функц1ю присудка bcîx можливих тип1в /Я його .■.маю на oui /I.Франко/; Еудий...заповзявся поставити Ярослава на ноги /П.Загребельиий/. Значка частина д1есл1вних фразем може виконувати функц!ю головного члена в ргзних односкладних речениях /Сумно.сумно благослов ляетьсяjt^jzjjj /Л.Ностснко/; Се зветьм: зловпти на гаряч1м вчинку /Л.УкраïaKa/. Ti фраземи з двопозиц1Пним оточенням, при яких позимю в залежному оточенн! зайкас !нф!н!тив, виконують функц!ю зв'язки /Про^есор Отава ! в гадц! не мав поД1лята_су-мирн!сть свого .. колеги /П.ЗагребельнпЯ/. Зр!дка Фраземи з од-

нопозицМним оточенням у форм! 1нф1н!тива вживаються в ролх [пд-мета /Йзиком вихати - не ишом махати /Присл!в'я/. Досить часто фраземи з однопозищйним суб'ектним ! дво- та трипозищйним ото-ченмям у форм! !нф!н!тива виконують у реченн! функц!ю додатка /Старий Чюрей навчив людей рот замикаТи /Л.Мартпвич/.

И одиниц!, в!д яких можна утворити д!еприкметников1 фор-ми, можут"ь уживатися в рол! узгодженого означения /...професор належав до епох в!ддалених, пукених у непам«ять /П.Загеребель-ний/. Зр1дка в рол! неузгоджено^о означення вживаються фраземи з дво- ! трипозиц!йним оточенням у форм! !нф!н!тива Дам па пуза з Ше прад!д!вський..звичай давати прихисток кожному.../П.Загргбель-ний/. Можуть вживатися :[,!ссл!вн1 фраземи й у рол1 обсгавини /...просити II руки пришджали рицар! з'Св!онН /С.Скляренко/.

Ш О С Т И Я р о з д 1 'I "Адверб!альна фразем!ка" присвя-чений розглядов! семантичних I граматичних особливостей присл!в-никових фразем, а також виявленнга тих аспект!в навколипньоТ д!йс-ност!, як! адвербиальною фразегикои л1нгвал!зуються.

Характерною ознакою адверб!альних фразем ё те, що найзагаль-н!аиП компонент, який входить у зм!ст кожно! э них; значения адверб!ально1 ознаки, - не е гомогенним. В!н розчленовуеться на ряд конкретних значень, таких, як ознака динэм!чно1 ознаки /в пот! чола праговати/ Я ознака статично!" ознаки /як мак на четве-£0 биний, хоч мак с!Й тихо/, внаслЦок чого адверб!9лы-и Зразе-ми,'в семантичну структуру яких входить оэнака динамЬшо!' ознаки, в!дносяться лише до д!еслоза /ц!кавим оком глянути/, а фраземи, гао мають у своему зм!ст! ознаку статично"! ознаки, в!дно-сяться або до прикметника /з диявола лихий/, обо до присл!вш1яа /хоч пс!в гони холодно/. Тобто адверб!альн! фраземи можуть всту-пати в сичтаксичн! зв'язки або з д!есловом, або з прикмстником, або з присл1вником. 'Иксоиан!сть синтогнчтиччо? .позинН них Фр-">-

зем зумовлена як прямим значениям дериващйно'! бази, так 1 образом, що мотивуе фраземне значения,

Адверб!альнГфраземи эалежно вгд того, як, з яких бок¡в характеризуют динам1чн1 Й статичн! ознаки, деяться на як!сно-оз-началыц, способу, м1ри й ступеня, фраземи м1сця, часу, причини, мети та модальнь Всю сукупн1сть них фразем об'еднуе одна сильна ознака: в!дсутн1сть парадигматичних форм. Об'еднуючись з! словами чи фраземами в синтагматичному ланцюгу, вони вступають з ними у зв'язок прилягання.

Серед адверб!алышх найчисельншими с як1сно-означальн1 фраземи. Лерсважна б1льш!сть .роэкривае динам^чну ознаку, прина-лежну особ!, неособ!, власне предметов! чи абстрактному предметов!, внасл!док чого кокна конкретна одчниия опесередковано озна-час т!льки !мециик одн!е! з чотнрьох названих лексико-лемантич-них груп. Лише незначна частина яктю-означальних фразем може водночас характеризувати динам!чну ознаку, приналежну як особ!, так ! неособ!, або особ!, неособ! та власне предметов!, й опоое-редковано озиачати !менники в!дпов!дних лексико-семантичних груп. Широта опосередковано'! сполучуваиост! з 1менникани тШ' чи 1н-шо'1 лексико-семантично'! групп кожно'! нктю-означальпоУ фраземи, як ! фразем ¡ншпх розряд!в, залежить В1д, образу, що мотивуе Чг фраземне значения, або вй Лраземного значения безпесередньо. Ус! як!сно-означальн1 фраземи також об'еднуе сгпльна для них сема - ознака динам!чно'1 .ознаки. Тобто вони безппсередньо вшш-сяться лише до певних д!есл!ш1их форм. Якшю-означалый фраземи не мають форм ступшйв пор 1 знянпя. Зон», таксж не мають фор^м вираження безв1ДносноТ М1ри якосг! та суб'сктпвно! оц!нки.

Фраземи способу розкрииають особливост! лпнаигчно'ь ознаки, тобто безпооередньо поленюять д!сслово. Псрсзпкио 7х б!льш1сть

пояснюе особливост! динам1чноУ ознаки, приналежноУ особ!.

Фраземи н!ри вказують на 1нтенсивн1сть вияву динам!чно1 та статично'! ознаки. Правда, кожна конкретна одиниця може ха-рактеризувати лише динам!чну або липе статичну ознаку та в,сту-пати в безпосередн! зв'язки з д!есловом,-прикметником або при-сл!вником.Б!льш!сть фразем м!рн пояснюе динам!чну ознаку, при-належну особ!. Частина таких фразем характеризуй статичну ознаку щодо ступеня- УК вияву. Дек1лька фразем м!ри пояснюе статичну ознаку, виражену присл!вником.

Фраземи м1сця указують на м!сце, де в!дбуваеться д1я чи процео, певн! ор!ентири в простор!, на напрям дхУ подо УУ выделения чи наближення, а також на рух у невизначеному напрям!.

Фраземи часу вказують, коли в1дбуваеться д!я, на початок д!У та на-УУ межу'в час!.

Фраземи причини та мети дуже експресивно зображують певн! причини та мету зд!йснення предикативного акту.

К!льк!сний розподЫ адверб!альних фразем по семантичннх групах поданий на таблиц! )М.

Таблиця й 4

Адверб!альна фразем!ка

___Семантичн! групи фразем_______:к!льк1сть:______

Як!сно-означальн! фразе ми' I. Фраземи, що розкривавть ознаки особи

1. Фраземи, що розкривають характер людськоУ д!яльност! взагал!

2. Фраземи, що оцпхюють д!яльн!сть лгадшш з психолог!чнох точки зору

3. Фраземи, цо розкривають поведЫку люлини Фраземи, ио розкривають характер мовленнс-вох д!ялыюст!

5. Фраземи, ио оиЬногать розумозу д!яльН!оть людиии

Зсього фразе!!,уо розкривають ознаки лпяини

276 6,05

И 8 3,2?

т '4,22

ео 1,7"

169 . 3,68

II ю

II. Фраземи, що розкривають ознаки неособи I • 0,02 III. Фраземи, цо розкривають ознаки власне пред. мета 28 0,64 1У. Фраземи, що розкривають ознаки абстрактного предмета 6 0,13 У. Фраземи,що розкривають ознаки р1зник об»ек-

TtB 123 2,66

Всього як1сно-означальний фразем

Фраземи способу

1. Фраземи, що розкривають ознаки особи

2. Фраземи, що розкривають ознаку власне предмета

3. Фраземи, що розкривають ознаку абстрактного предмета

4. Фраземи4_П|о_£озк]2ивають_ознаки р!зних об'вкт1в

Всього фразем способу

Фраземи мгри Фраземи м1сця

1. Фраземи, що вказують на м!сце -д 1¥

2. Фраземи, що вказують на в1ддалення д11

3. Фраземи, що вказують на приближения дII

4. Фраземи,, що вказують на рух у невизначеному напрямку_______________

Зсього фразем мгеця

Фраземи часу

1. Фраземи,-цо вказують на час зд1йснення ди

2. Фраземи, що вказують на початок д 11

3. Фраземи, що вказують на межу в час1

Всього фразем часу

Фраземи причини' Фраземи мети Модалыи Фраземи

I2V7 27,00

714' 15,55 17 0,37

4

164

0,08

___3,57

~899 19,57

767, 16,16

283 166 27

52 '

6,16 3,61 0,58

T.TG

518 11,28

647 18,45

28 0,61

52 1,13

927 "20719"

70 1,52

90 1,96

42 0,91

Всього адверб1альних фразем 4590

Адверб1алый фраземи, нступаючи в синтагматичному лапцпгу в neBHi в1дноаеиня з 1иш:ми елсментани цього ланцрга, виконують т! чи iHffli синтпксичнг функип. Так, иорева^на иьчьцпсть як!сно-

означальних фразем I фразем способу можуть виконувати лише функцЬо" прид!есл!вного означения /Одним духом вб!гла Маруся назад /М.При-нара/. Фраземи мхри виконують функц!ю опосередкованого означения як при д!еслов! /...ходжу ледве-ледве, Уздити можу з великою бхдога /Л.УкраУнка/, так I при прикметнику Да '¿ихайлик... буз на голову вищий од ус1х.../0Лльченко/ 1 присл1внику /..тв!р татэеть-оя мило I легко, бо спомини великого писателя.., та ше й написа-Н1 до б1са правдиво /С.Крушельницька/. Ус1 !шп! адяербхальн! фраземи функц1ю опосередкованого означения виконувати не можуть. Эз характером виконувано'1 синтаксично!" функцН вони под!ляютьсч на дв! групи:' фраземи, шо вживаяться в рол! обставини /До в_!ку ^_до суду воно /небо/ буде пломен!ти для мо'/х очей /ЬН.-Левицький/, та фраземи, що входять у склад речения як його предикативний центр /До хутора зовсхм палкой кинути-/ЬЦюпа/, призв'язкова час-тина складеного присудка / -В!йна на плечах, а ви, ледааюгл.. /ОЛльченко/ або детерм1натив /3 нього може вийти !, дасть бог, вийде'ще дуже гарний чолов!к /I.Франко/.

Сьомий розд!л ."Вигукова фразем!ка" присвяче-ний розглядов! вигукових фразем.

У систем! семантико-граматичиих клас!в фразем особливе м!сце займас клас. вигукових. 0дикиц1 цього класу не сп!вв!дно-сяться з поняттями, 1М також не властив! граматичн! категор!-!

л

та, як насл!док, вони не мають граматичних Форм. Вигуков! Фраземи служать для вираження р!зних почутт!в. емоньТ, вольових !м-пульс!в, побалань тощо. Вони; хоч ! не виконують нсм1натияно1 функцП, перелагать усвхдомлений соц1уном смислоэий зм!ст. Смисл, шо вирожаеться вигуковими праземами, мае дифузний характер /в його зм!сТ1 вхаображаеться широка гама емшцй в!д позптипних до р!зко негативчих/, вчпсл1дск чого його пктупл!г>?ц!я п чо-зл*»-и! значноч м!рог> золежить ч!д !нтоиац!Пш1х зпеобхз. "о скла".у

внгуковоТ фраземш! входять I/ емоц1ональн1, то служать для выражения емо1ДП, таких, як захоплення, сбурення, схавлення, похвала, здивування, досада, осуд, док1р 1 тли., а також псих!ч-ного I фхзичного стану людини, 'П емоц1ональних реакцхй на р1з-Н1 факт» та явища навколишньоУ Д1йсност1 /годинонько ноя!, м!й ов!те б!лий!, от тоб1 й раз!/; 2/ вольов1, що виражають р!зн1 волевиявления мовця, його побажання /чорта з два!, ,н1 пуху н! пера!, нехаП тоб! легие!/; 3/ апсляпшп, що виражають р1зн1 привггання при зустр!чах 1 розставаннях, просьби, запрещения /мое /вам/ ианувания!, ласкаво просимо!/; 4/ фраземи-клятви /бодай мен! добра не було!, а щоб иад1 мною ворони л^али!/.

Киьк1сна характеристика вигукових фразем подана на таблицу 5.

Таблиця )в 5

Вягукова фразем1ка __Семантичн! групи вигукових фразем____ :к!льк{сть: %

I. Емо[Цйн I 93 49,46

II. Вольов! ' 45 24,00 Ш.Алелятивн! 13 6,86 1У. Фраземи-клятви 37 19,68

Всього вигукових фразем ■ ' 188

У заключному роздШ роботи викладаються основн! висновки та узагальнення.

? разе ми як зас^б вторинно'1 номптцп - явите надэвичаИно поширене. Виникнення фразем як ашттичних засоб1в номпший' зу-мовлене цсобхгдн1стю екешпкувати т1 моиенти навколпиньог Д1йс-мост1 та в!дношсння до них иовцн, ши або не ^окривзються лек-сичною семантикою, аб'о, якщо I покрпвапться, то дун'е загально й нейтрально.

>

Детал1зуючий та образно-оц!иний характер фраэемно! семантики зумовлюе особливе IX м!сце в ном!нативному процсс1 та сглорюс передумови для об'сднання вс!х фразем в окремий р1вснь, по займа е м1сце в 1ерарх!1 мовних р!вн1в М1спе над лексичним.

•§разем!ка в ус!П сукупност! завдяки наязност! в II межах зв»язк!в, що в1добрзжаються в категор!ях пол!сем1У й омон!м!У, парон1м1'1, сшштиУ, антон!мхУ, а такой у таких категор1ях, як оточення та часгина мови, сгановигь систему.

Творяться укра'1нськ1 фраземи р!зними способами на баз1 ц1-лох низки.деривацШшх баз. Причому в межах кожного з семантико-граматичних клас!в фразем с своУ деривац!йн1 особливост1. У пх-лому фраземи украУнськоУ мови наПчаст!ше творяться на баз1 окре-мих сл!в способом нароьування, 1нтегроц!У й диференц1аи1х та на баз! в1льних синтаксичних конСтрукц1й-способом транспозиц!У.

Фраземний корпус мови внасл1Док особливостей фраземноГ семантики л!нгвал!зус лише т! предмети I явища навкочисшьоУ д!йс-ноет! та Ух ознаки, особливост1 Ух вияву, а також просторово-ча-сов! координати, у межах яких и1 ознаки реал1зуються, якх з точки зору мовця необх1дно конкретизувати або подати образно, емо-ц!онально та як! такому способов! ном!нацН п!ддак>ться.

У'зв'язку з цим !менников! лраэеми позначають передус!м особу в уо!х УУ проявах, а також абстрактний предмет, оск!льки в образному поданн! в!н легше сприймастьоя.

Ад»ективн1 фраземи в переважн!й б!льиост1 випэдкхв лхнгва-Л1зують ознаки особи, що проявляться безпосередньо. I лише дея-к! з них позначають ознаки, що проявляються через вЦноаепня.

Д1есл!вн! фраземи також позначэються перп зч все динам!ч-Н1 ознаки, джерелом яких е особа. Т1льки незночна чпетина !з них л!нгвал!зув цйнямтчн! ознаки, джерелом яких € неособа, вчас-

- »tO -

не'предмет та абстрактний предмет зокрема чи в р1зних комб1на-

ц1ях.

Адверб1альн1 фраземи переважно позначають яктшП i Нль-к!сний аспект динамично! й статично! ознаки, приналежно! oco6í, часов! та просторов! координати, в менах яких ц! ознаки реал1-зуються, а також причину й мету реал1зацх¥ динам1чно!' П статично! ознаки, приналскно'х ocoói.

BuryKOBÍ фраземи л!нгвал1зують здебйьшого piani cmüuíi, властях людииь Вони також позначають психпшиП i охзичний стан людини, Ti enouifiHi реакцП иа навколюню д1йсн1сть i рiэ-hí волевияплення.особи, Ti побакання, прпв1тання, просьби, за-проаення, piani клятвов1 запевнення в чому-небудь.

У план1 граматичному míж кожник Í3 семантико-граматичних клас1в фразем i лексико-граматичних клас1в лексем icnye повний 1зомррф1зм, за винятком категорП мiри якост!, не властивох ад'сктивним i адверб1алышм фраземам. Однак при З1ставленн1 kokiioí" конкретно']' Фраземи з сенантично подобною, лексемою вияв-ля^тьоя значн! розходження в наборах форм, то служать мовннм засобом для вираження topo чи пшого граматичного значения -гнтегранта в!дпов1дно'1 граматично'х категорп. За cdo'ímii синтак-сичними фуики1ями семантико-граматичнх класи фразем 1 лекспко-граматичн! класи лексем також {зоморфн! в цьчому та значно роз-ходяться при зктавлення окремо'! фраземи з сенантично п од i б t {о ю лексемою. Т1льки частица фразем у межах косного семантико-гра-матичного класу ноже виконувати bcí tí синтаксичп i функци, як1 виконують семантично noflitíni лексоми. Розходження mík набором форм конкретно'/ фраземи та ссиантичпо rmidi/o'í лек семи, а також i'x функхЦоналышми потениями зумовпенх передуем особлипостями фраземно'1 семантики, харзкте ром дерню ц i П1101 tía ai: ro:«ioí ípa-земи зокрема, характером образу, но мотипуа фрг.земче значения,

а також чинним у сучасн1й укра'1нськ1й mobî узусом.

Основыi положения дисертацп в1Дображено в таких публхка-

ц1ях:

1. Франко - эбирач i видавець укра'/нсько! фразеологН // Наша культура. - Зарг.ава. - 1966. - № 5.-С. 5-6.

2. Франко - фразеограф // Тези одинодцятог щор!чно? м!жвуз1всь-koï науково!" конференцП, присвячено!" П0-р1ччю з дня народ-ження 1вана Франка. - Льв1в, 1966.-С. 74-75.

3. Сп1вв1дн0шення-семантичних i .формальних ознак фразеолог1эм1в// Проблемы изучения семантики языка. Тезисы докладов на научной конференции, посвященной 50-летию Днепропетровского государственного университета: в 2-х ч.-Днепропетровск, 19Б8.-Ч.11,-С. 5-8.

4. М1есл1пна фразеолог1я з двсгпозтийшш оточенням// МовоЭнавйт-во,- 1968.-Кб.-С. 38-41.

5. Збагачення мови учн!в Фразеолог1змами//Укра'1нська мова i л1-. тература в школ!.-1969. - № З.-сС. 56-60.

6. Укра!'нсько-б1лорусько-рос1йськ1 фразеолог!чн! паралел!// Укра1£нська культура в ïï 1нтернац1ональиих зв'язках. Тези допов1дей 1 пов!домлень восьмо'1 слав!стично'1 конференцП. -К.: Нй-:ук. думка, 1971.-С.77-79.

7. Деяк1 ' особлийост! морфолоНЧного складу фразеолог!чних оди-

*

. ниць// Р!дне слово. - К.: Наук.думка, 1971.' - Вип.5.-С.14-17.

8. Фразеолог1з.ии 3i значениям "бити", "набити", "вдаритй"// Р!дне слово.-К.:'Наук.думка, 1972, - Зип.б.-С. 81-87.

9. УкраТнськ! д1есл1вн! фразеолог1чн1 одиниц{ з однопозицЬЧ-ним оточенням - !менниками в непрямих В1дмхнках//Питання фразеолог1'1 -сх1днослов'янських мов. Тези республ1кансько'1 науково/ конференцй".-К..-Наук.думка, 1972.-С. 81-84.

- чг -

10. Особливост! функ1Донування укра'хнських Д1есл1вних фразеоло-г1чних одиниць //Мовознавство.-1972.- № З.-С. 12-16.

11. Д1есл!вн1 фразеолог!чн1 одиниц1//Укра'1нська мова i л1терату-ра в школ t. - 1972. - № 6. - С. 36-38.

12. Збагачення украУноько'г л1тературно1 нови народною фразеоло-rieio// Питания взаемодП литературно*' нови i територ1альних Д1алект1в. Тези доповЦей i пов1домлень.-К.:Наук.думка, 1972.-С.- 63-65.

13. §разеолог1чн: омон1ми//Укра'1'нська мова i Л1тература в школь-1974.- Ю. - С. 43-46.

14. Науково-технхчний прогрео t нова фразеолог1я//Науково-техн1ч-ний прогрес t мова. Тези допов1дей республ1кансько1 науковоУ конферешШ. --Житомир, 1976.- С. 48-49.

15. Спосгереження над укра'гнсько-польськими фразеолог|чними иа-ралелями// ï probJ.auiutyL:i zv/lc,i:l:6v/ l:ul Lui'alnych роleho-rouyj-ako-ukraiiiii!:icli. - liaùuzô\i, 197^.- Ь. 2o1~i11.

16. Д i с сл i вн i $0, вживан1 для проиесуально!' характеристики лю-дини// Наша культура.-Варшава, 1978.- ),» I.-G. 12-13; К 2.-С. 13. -

17. Деяк1 особливост1 бойкхвсько! д1есл1пно'1 фразеологП//Проб-леми досл1дження д1алектно'1 лексики i фразеологп. Тези до-пов1дей. - Ужгород, 1978. - С. 90-91.

18. Бита дорога /до походженнп фра зек/ //УкргЛ нська мова i nt-тература в школь - 1980, / },'■ 4. - С. 75-76.

19. Бити чолом /до походження фразем/ //Культура слова.-К.: Наук.думка, 1980.-Вип. 18.-С. 41-46.

20. Як виникли деяк1 украУнськх ОразеолоНчн i одишип// Наша культура.- Варшава, 1981,- ),'■ 7,- С. 6-7.

21. Лити воду на колесо /до походження празем/ //Укрпхнська мова i лхтература в икол!.- 198Г.-.'.5 2.-С, 6?-t>3.

22. Лексичн! t граматичн! особливост! украУнських !иенникавих фразем// Мовознавство.- 1981.- К 2.-С.35-41.

23. УкраУнська адъективна Фразем1ка//!Ьвознавство.- 1982,- ft I,-С. 26-32.

24. Точити ляси.../до походження фразем/ //Культура слова.-К,: Hayк.думка, IS82. - Вип. 22. - С. 58-60.

25. 1менников1 фраземи - ядра загадох//Лексика укра'/сысоУ мови в УУ зв'язках з сус1дн1ми слов'янськими i неслов'янськими мовами. Тези допов1дей. - Ужгород, 1982.-С. -197-198.

26. Деяк! особлИвост1 бойк!вськоУ фразем1ки// Структура украУнсс.-ких roBopiB. - К.: Наук.думка, 1982.-С. 176-182.

27. Значения i Функц1У адвербхальноУ фрэзем^и/ДкраУнське мовознавство. Реопубл 1канський м!жв1домчиП .науковий зб!рник.-К.: Вища школа, 1983. - Вип.II. -С, 30-38.

28. Деривац1йна база д!алектноУ фразем!ки бойкхвеького ареалу// Структура i розвиток украУнських говор!в на сучасному етапх. Тези допов!дей.-Житомир, 1983. - С. 238-240.

29. Бити на сполох /до походження фразем/ //Культура слова. -К.: Наук.думка, 1983. -Вип. 23. - С. 70-73.

30. 1з ceKpeTis фразеологГУ// УкраУнська мова i лхтература в школ!. - 1983. - № 12. - С. 68-71.

31. §разем1ка "Народних опов!дань" Марка Вовчка //Тези допов!-дей i пов1домлень республ1канськоУ науковоУ конференцИ,

- присвяченоУ 150- ж1ттю з дня народження Марка Вовчка. - Bta-ниця, 1983.- С. I0I-I03.

32. Граматичн1 особливост1 украУнськох Д1есл1вног ФразеологП'// Мовознавство. 1984. _ К 2. - С.' 24-34.

33. 0номас1олог1чн1 функц!У фразем у npo3i Ю.Федькош1ча//Юр1й Федькович. Тези допов!дей. - Черн2вцг,1?84. - С, I60-I6I.

34.' Фраземная вариативность, обусловленная изменениями на лексическом уровне//Совещание по вопросам диалектологии и. истории

языка, Тезисы докладов и сообщений: В 3-х т.-И.,1934.-Т.3.~ С.' 360-361.

35. Деривац1я фразем на баз1 1снуючих// Украг'нське ыовознавство. РеспубЛ1канський м!жв!домчий науковий зб!рник .-К.;3ища школа, 1965.- Вип. 12. - С. 90-98.

36. Рання птаыка пшеничку клюс.../деривац1я фразем на баз: паремий// УкраУнська мова ! литература в школ!.- 1985,- К 1.-С. 65-67, '

37. Коли людей п1дшивають лисами /до походкення фразем/ //Культура слова.-К.:11аук.дуика.-Вип.29.-С. 67-70.

38. #разем1ка пов!ст1 1.?ранка "Захар Беркут" I 'П стосунки з фраземним корпусом сучасно'1 украТнсЬкоК л!тёрат.урно1 мови// Тези допов1дей.-1вано-Франгавськ, 1986. - С. 104-105.

39. О.О.Потебня про суть фраземи, причини П виникнення та особливост! деривацП//Творча спадшина О.О.Потебнх й сучасн! фхлоло-г!чн! науки...Тези республ1кансько1 науковоУ конференц!К. -Харк1в, 1585. - С, 68.-90 /у спгвавторств! з О.М.Демською/.

40. <1раземи в листах Лес! Украгнки до Ольги Кобилянсько1//Сп!-вець мукност1 ! краси.Тези Д0П0П1Дей.-.1уцы<,1966.-С. 90-92.

41. Сцнтаксичн! функц1У фразем/ДкраУнська мова ! литература в школ!.-1986. - Н> И.- С. 70-72.

42. Деривац!йна база д!алектно'1 Яразеьнки з бо;Швського ареалу// УкраУнська диалектна лексика,- К'.-Наук.думка,1987.-0.45-61.

43. СПостереження над особлив!сти вживання празем у пов!стях. Г.Микитенка "ГавриУл Кириченко школяр" .""Зуркагани"//Тези науковоУ конфсреннП. -К! рою град, -58/.-С, 96-^8.

44. •фазем!ка байок Л.^л!бопа//Гл1бонськ?' читання.. ./Тези допо-в!дей/ - Нхжин, 1987. - С. 64-65. "

45. ^еривац1я фразем на баз! сл1в ! в!льних синтахсичних конструк-иШ/ Мовознавотво. - 1988. - К I,- С. 37-45.

46. Фраземна naponÍMiq// УкраУнська мова i л!тература в школь -1988. - № I. - С. 28-32.

47. Фраземи на означення оооби га П ознак у noBiciri О.Кобилянсь-Koi "Цар!вна"//Тези допов!дей i пов!домлень республ!кансько1 науково'1 конференцй': В 2-х ч.-Черн1вц!,1988.-4.11.-0.28-29 /у cniBaBTOpcTBÍ з О.М.Демською/.

48. §разем!ка у роман! 0.Гончара "Тройка" //Лкературний процес

i творча !ндив!дуальн!сть письменника.-Дн!пропетровськ,1988.~ G, I4I-I43 /у сп!вавторств! з О.М.Демською/.

49. Синтаксические функции украинских и русских фразем в составе простого предложения//РгоЬ1ешу skládni porówna-.vczej .Material}

. pokonferencyjñe/Pod red. Mariana -ВоЬгапа.-Нгесгби, 1939.-S. G5-Юо/у cniBaBTOpcTBÍ з Аллою Сморч'ко/.

50. Укра'Унська д!алектна фразем!ка в словнику Якова Глловацького/' fерноп^ьськ1 слав1стичн1 !сторико-ф!лолог!чн! читання.Тези допов!дей i повгдомлень конференц!1.-Терноп!ль,1989.-СЛ06-1(В.

51. Деяк! особливост! фразем!ки в перекладн!й поезН П.Грабовсь-кого// Обласн! л1тер8турн! читання, присвячен! 125-р!ччю в!д дня народження П.Грабовського /Тези допов!дей/.-Суми, 1989,-С. 134-135 / у сп1вавторств! з О.М.Демською/.

л

52. Деяк! особливост! украУнськог вигуково!' фразем!ки// Мова ! ■ flyxoBHicTb наци.Тези допов!дей.-Льв1в,1989. - С. 46-47.

53. Шевченкова г?>разем!ка i i'í воображения на стор1нках СУМу// Науково-техн!чна револкшя 1 сучасн! процеси розвитку лексики украУнськоУ иародно-poxMOBHo'f мови. Тези доповкей.-Ужгород, 1989.- С. 49-51.

54. Особливост! розвитку семемно'1 структури пол!семемних фразем// •'1атер!али м!жвуз!всько'1 науковоУ кон-Теренци "Семантика попи

i тексту". - 1вано-5ранк1всък, 1590.- С. 55-57.

55. Д1алектн1 фраземи на позначення р1зних момент!в мовленне-во'1 д1яльност1// Проблеми укра'/нсько}' д1алектологИ на суча оному етап!.- Житомир, 1990.-С. 129-130.

56. Фраземи, що л1нгвал1зують життевий цикл людини// Всесоюзна науково-практична конференцхя ''Проблеми мхкпредметних зв'яз-к!в у умовах б1л!нгв1зму". Тези доповмей,- Дрогобич, 1990,-С. 164-165,

57. Фраземи, пов'язан! з {нтелектуальною д!яльн1стю//Мова 1 культура нацП. Тези допов!дей. - Льв1в, 1990. - С. 35-37.

58. Системн! зв»язки в сфер1 фразем1ки// Мовознавство.-1991, • Ге. 2. - С, Зб_43.

59. Фраземна ангоихмхя// Культура мови I культура в мов!. - К.. 1991. - С. 102-112.

Суть фраземи, П ономас!ологхчн1 функцГ1 й особливосИ ном1-нац!-1/ Записки Паукового Товарпства 1мен1 Т,Иевченка, Прац1 ф1лолог1чно¥ секц1*.Льв!в. - Т. 224.-С.240-265.

61. Фразем1ка еп^столярп I.Франка в II стосунках з фразем1кою в СУМ 1// 900 рок1в Дрогобичу... Тези допов!дей,-Дрогобич, 1991.- С.Ю1-ЮЗ/. .

62. Фразем1ка в Свангел!-! Матея в переклад! Г.Огхенка й 1,Хомен-ка// Тези допов1дей наукопо¥ конференцп, присвячено'1 Ю0-р1ччю з дня народження 1.0г1енка.-Льв1в, 1992.-4.1.-

С. .70-74.

63. Фраземи, сп1вв1дносн1 з займешшками та числгпниками// 31 сник Льв1нського ун!зерситету. Сер1я <Нлолог!чно.-Льв1в: Свгг, 1992. - Вип. 23. - С. 29-39.