автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.05
диссертация на тему: Украинская книжная и журнальная обложка первой трети XX века (стилистические особенности художественного языка)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинская книжная и журнальная обложка первой трети XX века (стилистические особенности художественного языка)"

PV8 OR

л с» ик\\

I J и.г.-» MIHICTEPCTBO КУЛЬТУРИ УКРА1НИ

УКРА1НСЬКА АКАДЕМ1Я МИСТЕЦТВА

На правах рукопису

ЛАГУТЕНКО Ольга Андр1Твна

УКРА'МСЬКА КНИЖКОВА ТА ЖУРНАЛЬНА ОБКЛАДИНКА ПЕРШО'1 ТРЕТИНИ XX СТОЛ1ТТЯ

(Стилктичш особливосл художньо'| мови] 17.00.05.— Образотворче мистецтво

Апторсфсраг дисертаца на здобуття наукового ступени кандидата мистецгвознавства

Khïb 1996

Дисертащею е руколис.

Роботу виконано в Украшськш академи мистецтва.

Науковий кершник — кандидат мистецтвознавства, професор

кафедри ЗАВАРОВА Ганна Володимиршна

Офщшш опоненти —доктор мистецтвознавства АФАНАСЬбВ

Василь Андр1йович,

кандидат мистецтвознавства АС66ВА Натал1я Юрпвна

Провщна оргашзащя — Нащональний художшй музей.

Захист вщбудеться «Д^Д . 1996 року о УК

годин! на зааданш Спсщал1зовано1 вченоТ ради К 01.62.01 при Украшськш академи мистецтва (253053, Ки:в, вул. Смирнова-Ласточюна, 20).

3 дисертащею можна ознайомитися у бШлютещ УкрашськоТ академи мистецтва.

Автореферат розюлано . . 1996 року.

Вчений секретар ^

СпещалЬовано! вченоТ ради аА^''

кандидат мистецтвознавства, , р ху^*"

професор (¿¿^ М" 0 КРИВ0ЛАП°В

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ■

Актуальн1сть теми. Назр1лою необх!дн!стю сучаоно! науки в новий виклад tCTopi! укра!нського миотецтва XX стол!ття у р1чи-щ! загальноевропейського худоянього гтроцеоу. Численн! стил!с-тичн1 тач1К в образотворчочу миотецтв! першо! третини XI отол!т-тя мали м1жнасодн11к характер, авангардов!, напрями тяж!ли до ун!-версал!зац!1, пров1дн! тенденцП роэвитку знаходили в!дгук у на-ц!ональних школах. В укра1ноько^ мсгецтп! необх!дно визиачити !снуюч1 теч!1 та напрями, приналежн!сть до них творчост1 окремих майстр!в. При цьом/ сл1д враховувати, що кожний perlón, краГна мають свое неповторне культурно середоввде, яке зумовлюе Тхню в!дм!нн!сть.

У радянському мистецтвознавств! тривалий час не заохочува-лося досл!джеяня "фор№ал1стичних теч!й", як t нац!онапьних особ-ливостей укра!нського миотецтва пореволюц!йно! доби. За останнв деоятилГття з"явилаоя моллив1сть л!кв!дувати лакуни - б!льш до-отупними стали apxißii, фонди опец!ального вбережння, закордон-Ht ввдання. М1сцем перев1рки нових парадигм отають конфереицИ, виставки, статт1 у часописах. №>жна стверджувати, що матер!ал ще перебував у стад!! збирания та вивчення. Поява ц1л1сно! ка£ь тини художнього процесу в Укра1и! першо! третини XX сто*1ття -справа майбутнього. Сьогодн! нагальним в ретельне досл!дженкя кожно! галуз! образотворчого миотецтва. Розвиток книжково! гра-ф1ки в названу добу в!дбивав ус! значн! зм!ни в царин! художньо! форми, тут працювали в1дом1 творц! нац!оннльно! культури - ГЛТар-бут, М.Бойчук, В.Кричевоький, А.Петрицький, В.брмилов та 1нп1.

Об"актом дисартац!йно! робота стала книткова та «урнальна обкладинка першо! третини XX стол!ття в Укра!н!. Предметом в пластична мова новоI укра!ноько! книжково! графики.

Територ!я 1 хронолог!чн! рамки досл!дження. В робот! розгля-. куто граф!ку, створену в меках сучасноГ Укра!ня. Хронолог1чн1. рамки охоплюпть першу третину XX стол!ття. Бияначальнимя центрами ви-давничо! справи в цей пер!оц були Ки!в, Харк1в, Льв!в.

Досл!дження зд1йснговалося на матер(ал! фонд!в Центрально? науковоГ б!бл1отеки Iw. В.Вернадоького HAH УкраТни, б!бл!отеки Ки!вського университету 1м. Тараса Юевченка, Книжково! палати Ук-ра!ни, Харк!всько! державно! науково! б!бл!отеки !м. В.Короленка, б!бл1стеки Харк!воького державного ун!веронтету, Одесько! держав-но1 науково1 (Ябл1отеки О.Горького, б!бл!отеки Одеського державного ун1Еерситету, Ölбл!отек Черн1г1ЕСЪкого та Харк1вського

обласних арх!в!в, арх!ву 1нституту л!тератури !м. Т.Шевченка НАН Укра!ш, Державного арх1ву-чузею л!тератури I шстецтва Укра!ни, фовд1в Нац1онального худолшього мрзею, Харк1вського худоянього музою, Державного музею книги та книгодрукування Укра!нн, л!тературних музеГв Одеси, Киева, Харкова та приватних зб!рок СЛущика, Т.МаксилГюка, Д.Горбачова, Ф.Погребенника, Ю.ГГядика.

Мзтою роботи в отворешш ц1л!сного уявлення про здобутки укрз1нсько! книжково! граф1ки /обкладинки/ першо1 третини XX от., внзначення головних напрям1в II розвитку, виявлення загаль-новвропейських тенденц1й та нац!ональних особливостей. Для до-сягкення ц!в! мети було поставлено так! завдаяня:

- виявита худог.ньо ц!нн! обкладинки серед книжково! та жур-нально1 продукцП даиого пер1оду, в1д|брати твори найб!льш виз-иачних майстр!в;

- проапал!зувати творя з точки зору художньо1 мови;

- досл1дити книжкову обкладинку як багатор!вневий культур-яий феномен; .....

- виявити культуролог!чн! передумови зм!н в образн!й систем! граф1чного оформления;

- розглянутя процес становления ново!. граф!чно! нац!ональ-но! школи, розвигок !! в Укра1нськШ аиадемИ шстецтва, голов-н! засади та ор!ентац!ю;

- окреслити дом!нуюч! отил1стичн! напрями у розвитку графского офорщеиня укра!нсько! книги та журналу першо1 третини XX ст.

Методолог1чна оонова I методичн! приникли. Мзтодолог!чною основою досл!дження е !сторико-культуролог!чний п1дх!д до ана-л!зу предмета. Мзтодою в поеднання системно-структурного анал!-зу з пршпдипом !оторизму т д!алектичн!й основ!. За вимогями . д!алектиччого методу явища розглядалиоя не т!льки..у дано^У !х- • ньому стан!, але й з точки зору !хньо1 генеэи. Комб!нування синхронного 1 д!ахроиного п!дход1в в важливим у-досл1дженн!. мистецива зламно1 доби.Шд час систематизац!! иатер!алу засто-совували метод 1иду гад I. Анал1зуючи твори, поеднували структу-рал1стичну методолог1ю з компаратив!стикою.

Наукоиа говизна роботи полягае у заглибленоцу анал!з!. пластичноI мови обкладинки, який дос! ще не було проведено. Об"ектом вивчеигл е малов!дом! твори. Бперше створено узагаль-ипючу цЫсну картинухудожиього процосу в назван!й галуз!, яку и1дбито без застерелень з боку !деолог!чно! цензури.

Hobs визначенкя отрицала граф!чна школа УАМ, Уперше розглянуто як ц!л!сне явище нарбут!ЕСЬку теч!ю в укра1ноьк!й книжков1Й граф!ц!. Введено в науковий об!г нов! арх!вн| та музейн! мате-р!али, твори, що перебуваюгь у приватних зб!рках, у фоццах р!д— к!сних ввдань. До паукового активу повернуто матер!али мнстецт-вознавчих праць 1910-х - початку 1930-х рок!в. •

Практичне значения роботи. 1&тер!али дисертац!! використо-вувалися п!д чао с.творення тематико-експозиц1йних план!в та виотавок в Одеському державному л1тературноод музе! /1987-95 РР«/» У розробц! курсу лекц!й з Iстор!I укра!нського мистецтва, на практичних заняттях з вивчення гарифт1в, ориамент!в в Одесь-кок7 державному худолньому училищ! 1м.М.Грекова. Результати доел! дження, фактичний та !лпотрац1йний матер!ал можуть бути ви-користан! п!д чао створення ново! 1стор1! укра1нського мистецтва XX стол!ття, у напиоаин! нонографШ про художник!в, в наукой в!й та педагог!чн1й. д!ялькост! мистецтвознавц!в. Боки знадобля-ться у робот! прац!вник!в художн!х та л!тературних щзе1в. 1лю-страц1йниЛ матер!ал ыоке бути використаний у творчкх пошуках майотр!в сучасноГ граф!ки.

Апробац!я роботи. Дисертац!я обговорювалася ! була рекомендована до захисту кафедрою теорИ та 1стор1I образотворчого кистецтва Укра!нсько1 академ!! мистецтва. Основн! положения викладено у допов!дях на м|жнародних наукових конференц!ях . /Ки1в, 1994; Ки1в, 1995/ та всеукра!нських наукових конферен-ц!ях /Ки!в, 1994; КиТв, 1995/, опубл!ковано в тезах допов!дей, в статтях у журналах та зб!рниках.

На захист винесено так! положения:

1. Художне оформления обкладинок першоГ третини ХГ стол!т-тя - принципово нове явище в !стор!1 укра1ноького мистецтва. Воно активно розвивалося в цей пар!од як окрема галузь миотець-ко1 творчост!.

2. В художн!й мов! обкладинок в!дбито ц!лий кошлеко сти-левих перетворень. Твори демонструють широку пал!тру теч!Й та напрям!в, як! 1снували в той чао у загальноввропейському та национальному мистецтв1.

3. У зазначений пер!од над створенням обкладинок працпва-ли не лише профес!йн1 граф!ки, але й живописи1, арх!тектори, художники театру, мовументал!сти. Вони збагатили художн! можли-вост! граф!ки, п!днесли украМгську книжкову граф!ку на високий мистецький р!вень.

Z'6-^fl

Структура роботи. Дисертац!я складаеться з! вступу, трьох розд!л!в, bjicïiobkIb /162 е./, прим1ток /19 е./, б!бл!о-графИ /315 п./, альбом 1люстрац!й /)3 е./.

3MICT РОБОТИ

У вступ! обгрунтовано актуальн!сть, наукову новизну ! практичке значения обракоГ теш. Окреслено територ!ю f хронологии! рамки, визначено мету i завдання досл!дкення1 йсгр методология! засади. Висв!тлено ступ!нь вивченост{ проблеми.

Перш! розв!дки про худодн! обкладинки названого пер!оду подано в статтях мистецтвознавц!в Ф.Ернста, В.С!чинського, Е.Голлербаха, П.Ковкуна, С.Таранушенка, надрукованих у часопи-сах 1920-х рок!в, здеб!льшого у журнал! "Б!бл!олог!чн! bIctI", що видавався Укра!нським науковим iнститутом книгознавства /У1ПК/. Грунтовними, хоча й невеликими за обсягом, е досл!джеть ня Ф.Ернста "Георг!й Нарбут та нова укра1нська книга" /К., 1927/, стаття С.Таранушенка до каталогу "Виставки укра!нсько1 книжково! граф1ки" Д., 1929/. Загальну картину.розвитку нового графДчного мистецтва подано в статтях 6.Кузьм!на, Д.Антоновича, О.Сл!пка-Мэскальц£ва, М.Драгана, С.Гординського, М-Вии-ищького; досл!джзнкя розвитку давньо! украГнсько! книги - в статтях С.Шслова, М.Шкаренка, В.Модзалевського, МЛ'олубця, П.Полова; ново! книги - в статтях П.Балицького, С.бфремовя, Ю.ВЬженка, А.Козаченка. Bel ц! .прац! HHHi в дуже ц1нними з 1сторичного погляцу, кр!мтого, вони не втратили СЕоеТ гастецт-вознавчо1 значимост!. Дану роботу побудовано на цих п!двалинах, збагативши новими в!домэстяи"И, зм!нюючи п1дходи в!дпов!дно до сучаоного погляду.

Нова хвиля 1нгересу до зовл!шнього оформления книг та курнал1в випала на другу половину 1960-х рок!в. Досл!дження предмета в!дкривав стаття Л.ПоповоГ "Малов1дом! стор!нки !сто-р!1 радянсько! книжково! гра$!ки" /1967/. На цю Teirçy Л.Попова написала розд!л до 5 т. 6-towhoI п1сторН укра!нського мистецтва", Д., 1967/. Ц! npaql, як ! написаний А.В"юником розд!л про граф!ку друго! половики XIX - початку XX стол!ття у 2-й книз! 4 т. "ICTopi! укра1нськсго иистецтва" /К., 1970/, дають об"е»ь ний фактичний г/атер!ал, створювть загальну картину розвитку друкарсько! справи. Але вони не виявляють певних стил!стичних теч!й. У наступи! роки аиалог!чно написано статт! 0.0вд!енка, В.Павлова, першй розд!л у книз! А.И!пакопа "Художник ! книга"

/К., 1973/. У цих роботах не розглядааться творч!сть художни-к!в, як! працювали у Львов! та за межами Укра1ни. Анал!з о&-кладинок було подано у дипломн!й poooTi IДул I пи "Становления укра!нсько1 радянськоГ кшжковоГ граф!ки. 1917-1934" /кер1вник П.Б!лецький, КДХ1, 1957/. Значний вкесок у розробку теми зроби-ли статг! Д.Горбачева "Обкладинки ! титули украТнсько! книги 20-30-х рок!в" /Советская графика. - М., 1974/, "Книжкове оформления укра!ноького авангарду" /матинопис, 1989. - 19 о./.

Досл1дження з icToptl укра1ноько1 книжково! граф!ки пер-шо! третини XX стол!ття були эначно догсовнен! юно граф! чнимя розв!дками творчост! художник!в. Це передус!м книги П.Б1лець-кого "Георгий Иванович Нарбут" /Л., 1985/ та В.Павловоького "Василь Григорович Кричевський. Жигтя i творч!сть" ЛЗыо-Йорк, 1974/, а також статт! С.Б!локоня, Р.Яц!ва, Л.Соколюк, O.Plmco та !н., як! внёшли протягом 1980-90-х рок!в.

Уявленкя про художн!й процео названого поpiоду розиирюють в1домост1, подан! у книгах Д.Антоновича та Я.Ц/драк, статтях В.Маркаде, С.Гординоького, В.Павловоького, В.Поповича, М.Шканд-р!я, В.Щербак1воького тощо, надрукованих за межаыи УкраТни.

Напрацьований покол!нняш мистецтвознавц!в штер!ал дозволив зосередити увагу на анал!з1 кочкретних роб!т, внасл!док чо-го зроблено узагальнююч! висновки. Ш прагнули, щоб ц! виснов-ки синтезували вс I назван! попередн! досл1дження-. .

У першому розд!л! "Становления образно! оистещ книжково-го та журнального оформления в УкраГн! у перш! десятил!ття XX стол1ття" розглянуто 1сторико-культуролог!чн1 фактори цього ... процесу, генезу худокнього образу книги, пов"язану з розвитком стилю модерн.

Культура Ки1всько! Рус! та культура украГнського барокко залишнли прекрасн! зразки мистецтва книги. Наприк!нц! ХУШ та в XIX стол1тт! П1д впливом демократичних тенденц!й ! техн!чного розвитку книга в усШ SBponi здешевлювалася, зам!сть коштовно! оправи використовували обкладинки. У книжковочцу оформленн! в названий пер!од пом1тн! дв! течН: одна вела до максимального спрощоння, друга тяж!ла до надм!рного графГчного прикрашаншг. В УкраГн! ця доба була несприятливою для розвитку! книжкового граф!чного мистецтва, бо. питания отояло про !снування регионально Г книги як гакоГ.

У загальноевропейськону,процес! рух до в!дновлення висо-кого художнього piвня книги розпочинався в Англ!! з д!яльност!

Г ' '

У.№рр!са. Наприк1нц! ИХ - лочагку XX стол!ття найстри стилю модерн присвячували св!й талант декоруванню книги, вир1шеняю II ц1л!сного образу.

В УкраТп! в!дроджвння художньо! книги проходило дооить по-в!льно, фактачно нов! зразка мокемо знайти у дурнальн1й I книж-ков!й продукцН лише на початку 1910-х рок!в. Але п!двалини цього процесу закладалися ран1ше, у д!яльност1 видавця-просв!-тителя С.Кулыенка та його сипа В.Кульженка. Вони були одними з фундатор!в худокньо-рем!оничо1 школя друкарсько! сгграви, за-оновано! 1903 року у Киев1. ТехнНке удосконаленкя, вксокий р1вень пол!граф!чного офоршення видання стали необх!дним п1д- . грунтям для покращекня книги.

Розкв!т худокнього оформления книги в Укра1н1 пов"язаний з затвердженняы у мистецтв! нового св!тогляду, з розвитком !дей стилю модерн. Цьому процесов! сприяла поява численних л!-тературно-мистецышх часопис1в, зокрема "Артистичного в!сника" /Перемгяль-Льб 1 в/, "Л1терагурно-наукового в1стника" ^Льв1в-Ки[в/, яУкра!нсько! хати" Д.'', "Сяйва" /К./, "В мире искусств" Д./, "Лукоморья" /К./, "1&гзы" Д./, "Украинской жизни" /М./, "Труда и искусства" Л../, "Друга искусства" Д./, "Искусства и печатного дела" Д./, "Дзвону" Д./. Не т!льки зм!ст, але й сама зовн1шн!сть часопис!в в!д!гравали вагону роль. Естетична програта модерну сприяла розвитков! граф!чного шотецтва, вага граф!ки значно зб!льшилася у нац!ональн!й ху-доян1й творчост!.

Офоршення художн1х журнал!в дало перш! послгдовно вит-риман! зразки стою модерн в УкраГн!. Журнал "В мире искусств" Д., 1907-10/ виходиб з обкладинкаш Г.Бурданова та М.Картише-ва. Г.Бурданов подавав символ!чн! сюхети, мэва пройнята прим-хою швидких накреслень. Поступово худодшк став б!льш витриш-ним, в!н тонко грав мохливостямя мистецтва "чорного таб!лого". М.Картшев отворював в1ньвтки символ!стачного звучания. Пере-глядаючи ц! журнали, бачимо, як швидко ! р!шуче зм!нювалася ... пластйчна мова художнього оформления - в!д багатосл!вного си»-вол1зйу до витрикано! декоративно! конструктивное?!. Ще стр!м-к!шу зм1ну стилю оформления демонструе журнал "Укра!нська хата". В!н в 1910 р. друкувався з обкладинкаш М.Самокиша - майстра реал!стично! школи ! М.Жука, який запооваджував стиль модерн.

У стал! модерн оформлено б!льшу частину назватах жургал!в. Шлком декоративи! моткьи в. обкладинках подавали А.Середа

■ ЛСяйво", 1913-14/ та О.Судомэра /"Дзв1к", 1913/. Найкращим зразко>л оформления мистецького журналу в обкладпнка Г.Золото-ва до журналу "Искусство: Живопись. Графика. Художественная печать" /1913/, де прозорий. символ знайшов бездоганно лакон!ч-ну форму вт!лення. Оформления цього журналу пало високий есте-тичний р!вень. Иурнал виходив з 1н!ц!ативи В.Кульженка ! С.Яремича, був значною м!рою присвячений питаниям художнього друку, новинам пол!граф!!. Тут надруковано статтю О.Бенуа "Завдання граф!ки" /1Э10/. В журнал! вм!щено мистецтвознавч! прац! з tCTopi! стародрук!в, гравюри, численн! регтродукцП..

Значний внесок у розробку теоретичних питань нового миотецтва, книдковото зокрема, зробили й lira! журнала. У художньо-му процес! на злам! стол!ть в!дбувалася переоц!нка ц!нностей, був в!дкинутий розпод!л мистецтва на високе й низьке, тобто "чисте" й ужиткове. У сферу 1нтересу д!яч!в культури потрап-. • ляють предмзти побуту минулих стол!ть. Куриал "Сяйво" вм!щув досл!дження з !стор!1 декоративно-прикладного мистецтва та з етнографИ. На початку XX стол!ття народне мистецтво привертае увагу як вз!рець синтезу життя 1 художньо! творчост!, декоративном! 1 символ1ки. Звертаючись до народно! творчост1, митц! i досл1дники пратнули зберегти традицП нац!онально! культури. В Укра!н! цей пер!од був взагал! пов"язаний з добою нац!ональ-ного в!дродження, яке викликало у мггц^в палке бажання повернута високий р!вень, що був властивий укра!нськ!й культур! в минулому. Взаемостооункам давнього t сучаоного миотецтва, народного ! профео!Иного, загальносв!тового 1 нац1онального при-свячено дискус!ю на стор!нках журналу "Украинская жизнь" /М., 1912-17/. Теоретичн! роздуми не т!льки закладали основи подаль-шого спрямування розвитку укра1нсько1 художньо! культури, вони певною м!рою в!дображали 1снуючий стан речей'.

Розглядаючи книжкову та журнальну граф!ку, створену в Ук-ра1н! у першому десятил!тт! XX стол!ття, m южею виявити дв! головн! л1н!I. ïx уособлюе творч!сть таких майстр!в, як М.Жук ! В.Кричевський. М.Жук повернувоя в УкраТну у 1904 р. п!сля зак!нчення Крак!всько! академИ мистецтв, в!н прагне прищепити книжков!й граф1ц! нов!тн! форми европейського модерну. В перших книжкових роботах художник демонструв захоплення символ1з-мом, закохан!сть у декоративн! форми, волод!ння: пластичними заообами юдерну. Створюючи еск!зи обкладииок до книг М.Коцю-

бинського "Т!н! эабутих предк!в" /1912/ та "Листи до дружини" /1914/, М.Кук використовував етнограф!чн! мотиви. Анал!зуючи книжкову граф!ку М.Яука 1909-14 рок!в, сл(д п!дкреслити, що художник творив у загальноввропейському р!чищ! стилю модерн, розвиваючи його нац!оналъний укра1нський вар!ант.

Становления нац!онального вар!анту модерну пов"язане з творч!стю В.Кричевського. Справясньою под1его у книжков!й граф!-ц! стала поява книг М.Грушевського 'Члюстрована !стор!я Унра!-ни" ./Ки1в-Лъв1е, 1911/ та "Культурго-т^ональний рух та Ук-ра!н! ХЛ-ХУП в1к!в" /Ки1в-Льв!в, 1912/, оформлених В.Кричев-ським. №йстер доречно використовував граф!чн! мотиви украш-ськех стародрук!в, лодавав вишукану стил!зац!ю в!дпов!дно ви-могам нового сгаку.

Граф!ка В.Кричевського репрезентувала кращ! украТнськ! шдання ! за кордоном. Його обкладинка до книги В.Щербак!всь-кого "Укра1нське мистецтво. I" /31день, 1913/ е чудовим зраз-ком використанпя мотив!в украГяського народного мистецтва у книжков!й граф!ц!. ШЙстер спираеться на семантичн! коди дав-ньо1 орнатентики, а з погляду пластично1 мови прокладае шлях до ново! оОразотворчост!, яка матиме розвиток в укра1нському шстецтв! наприк!нц1 1910-х та в 1920-х роках.

У процес! розвитку укра!нсько! книги XX ст. вакко пере-оц!нити роль Г.Нарбута. В!н був'поел!довним профес!оналом книги. Його малгонки найб1льш пристосовэн! для репродукування, художник сам вибирав пап!р, формат, шрифти, визначав м!сце тексту I художн!х елемент!в, створював синтетичнмй художн!й образ книги. Через творч!сть Г.Нарбута пролягав шлях в!д книжково! граф!ки модерну до типографски 1920-х рок!в. У передреволюц!й-н! роки Г.Нарбут оформлював петербурзьк! виданвд, приовячен! ... Укра!н!. В цих роботах позначилося його захоплення украТнським гастецтвом ХУП-ХУШ ст., зац!кавлен!сть геральдикою,.любов до арх!тектури. Особливу увагу майстер прид!ляв шрифтам. У мис-тецтв1 книги Г.Нарбут легко 1 тевнзюзв".язав сучасн!сть з над-(Уаикям шнулих отол!ть. До в!дновлення високого р!вня укра!н-сько1 книги в!«, фактично, йшов тим же шляхом, що 1 В.Кричеь-ський, хоча в !нпих удавах ! з! значпо б!льшим досв!дом суто книжково! роботи.

Кращ! твори кникково! граф!ки перших'десятил!ть XX ст.

заов!дчупть певну тенденц1ю п1двшцення художнього р1вня пол!-граф1чних видань. Але вони були поодинокими, нова укра1нська граф!чна школа т!льки формувалася. В!дчувалася в!дсутн1сть ви-щого нац!онального мистецького оов1тнього закладу. На злам! XIX I XX стол!ть не лише в УкраГн!, але й у кол! ввропейських майстр!в гостро постало питания про нац!оннльн1 художн! тради-ц1I 1 школи. У мистецькому житт! цього переду пом!тп! певн! законом!рност! - зростае тяж!ння до загальноевропейсько! !нте-грацП, водночас ясно окреслюеться 1ндив!дуал1заи!я центр!в художньоГ осв!ти ! творчост!. В1хою у культурном/ процес! в Укра!н! став 1917 р!к, народження Укра!нсько! народно! респуб-л!ки створило умсви для заснування Укра!нсько! академ!! мис-тецтв.

У другому розд1л! "Стил!стичн! особливост! граф!чно! школи в Укра!н! 1917-20-х рок!в" розглянуто головн! засади та ор!ентац!и граф1чно! осв!ти в УА№, проанал!зовано пров1дн! напрями розвитку худояньо! обкладинки, витоки яких пов"язан1 з творч!стго викладач!в УА№.

Укра!нська академ!я мистецтв виявилася конденсатором творчо1 енергН у нац!ональному художньому процес! 1917-20-х рок!в. Художники, яким довелося стати фундаторами ново! Академ!!, навчалися в Париж!, Монхен!, Краков!, Петербурз!. При вс!х .розб!жностях погляд!в 1 позиц1й Тм було притаманне сп!ль-не прагнення - повдиати нац!ональн! традиц!! мистецтва з нови-ми в!дкриттями ввропейських художн!х тёч1й. УАМ було створено за системою 1ндив!дуальних майстерепь, викладачами стали в!до-м! митц!: 0.кратко, Ф.Кричевський, М.Бурачек, А.Маневич, В.Кричевський, М.Бойчук, Г.Нарбут, М.Жук /чотири останн! дай- . малися кяижковою граф!кою/. №йстернею граф!ки керував Г.Нарбут.

Систем худолньо! осв!ти в майстерн! Г.Нарбута зор!внтова-на насамперед на книжкову граф!ку. Робота студент!в починалася з коп!ювання шрифт!в, що було ключем до засвоення специф!ки граф!чно1 мови. Наступний етап - проектування обкладинок,. де композиц!йне завдання полягало в пов"язанн! шрифту, орнаизнту, зобракення. Робота над теюы вшиагала вивчення художн!х пам"я-ток, акал1зу 1сторичкого стилю, пластично! мови то! чи !ншо! доби. На останньому етап! роботи Г.Нарбут працював разом з уч-ням1, молод! художники могли безпосередньо опановувати його прийоми малювачня.

Учнями Г.Нарбута по майстерн! були Ara, 1.Адамзька, М.Бурк, Л.Лозовський, Р.Л1совський, М.Кирнарський. Розпод!л студепт!в по шйстернях не обметсував модливост! переходити до 1нтаих майстр!в, кориотуватися !хн!ми порада>»и. Так, Л.Лозовоький в1дв1дував майстерн! Б.Кричевського у 1918 р., Г.Нарбута - в I918--20 рр., М.Бойчука та В.№ллера - в 1920-21 рр.

Граф!ки, чи1 твори стали окрасою книжок та журнал!в 20-х рок!в, здобували осв!ту в УАМ у майстернях Б.Кричевського /Т.Бойчук, В.Кричевськии /син/, Р.Л1совський, Г.Падалка, С.По-жарський/ та М.Бойчука /1.Падалка, Т.Бойчук, О.Сахновська, 0.Рубан, С.Пожареький, Л.Хижинський/. Ц1 факти дають п!дставу розширити традиц!йне уявлекня про граф!чну школу 1917-20-х ро-к!в як т1льки майстерню Г.Нарбута.

М.Бойчук 1 В.Кричевоький. зверталися до книяково! граф!ки як майстри стилю модерну що прагнули створити синтетичне мио-тецтво. ЛекцН Б.Кричевського починалися з мистецтвознавчого анал!зу укра!нського мистецтва, зокрема народного. Особливу ... увагу в!н прид!ляв орнаменту, наголошугочи на взаемодП в ньому р!зних традицШ, розглядагочи семантику.мови; звертав увагу на те, що пластика орнаменту е абстрактним матер!алом з л!н1й та плям, зр!вноважених на площин!, п!дпорядкованих загальному ритмов!. Орнамент в оформленн! обкладинок мав широке застосування у 20-х роках XX ст.

М.Бойчун в!дкривав студентам художню ц!нн!сть прим!тиву, що юв у ооб! риси !конност1, поеднував проторенесансну систему художнього творения образу з мотивами народного мистецтва. На теоретичних i практичних заняттях М.Бойчук п!дводив учн!в до усв1домлення ними впливу л!нН та форми на емэц1йно-псих!чБ-не сприйняття глядачем художнього образу.

"Школою" для ново! генерацН граф!к!в стали'так! постат!, як Г.Нарбут, Б.Кричевський, М.Бойчук з! вс!ею широтою !хн!х мистецьких погляд!в 1 творчих стрийом!в. При вс!х в!дм!нностях особистого творчого шляху у цих майстр!в були певн! сп!льн! худбж!!! п1дходи та !де!. Насамперед це в!дчуття вагомоГ рол! книясково1 граф!ки у штнному житт!, розум!ння спроможност1 I! впливати на широк! маси. Художник!в надихала мр!я в.!дродити . впеокий статус мистецтва у сусп!льств!, який воно гало у давни-ну. Вэ(рцем для них було народне мистецтво, яке збер!гало в со-61 перв!сиий синкретизм.

Сп!льним для названих майстр!в е анал!тичне ставлеяня до форми, концептуал{зм у п!дход! до пластичних завдань. Вони за-' провадили в майстернях УМ систему худолньо1 освГти, алалог!ч-яу т1й, що запанувала згодом у школ! Баугауз. Головний II принцип полягав у тому, що робота студента починалася нэ з натурного иалюнка, а !з засвоення специф!ки матер!алу, з якому йому доведеться працговати, з оволод!ння законами ! засобами образо-творчого мистецтва /анал!з памяток, робота в техн!ц!, компо-зиц!йн1 вправи/. Засновниками ново! граф!чно! школи в УкраТн! стали майстри, як! пройшли через стиль модерн, що багато в чо-МУ обумовило характерн! риси граф!ки 1920-х рок!в.

- Особливу приваблив!сть Для молодоI генерац!! украТнзьких художник!в мали твори Г.Нарбута. В його киГвських роботах пластична мова поступово зм!нювалася пор!вняно з попередн!ми, пе-тербурзькиш. Ш мояето в!дчути ri впливи, яким в!н топ чи !н-шою м!роп п!дпадав. Це захоплення народним укра!нським гтистецт-вом, засвоення прийом!в прим1тив!зму, використання засоб!в футуризму. Г.Нарбут ген!ально трэнсформував, з"еднував р!зн! напрями ! стил!, надавав !м !ндив!дуально! експресИ.. Твори художника 1919-20-х рок!в позначен! найвищим спрощениям мови ! синтетизмом. У них виявилося тяя!ння до геоитетризац!Г ..форм, до ч!тко! ритм!зац!! л!н!й, до зр!вноваженост1 вс!х елемеит!в на плотин!, окреслен!й рамою.

Терм!н "Нарбугова школа" !снував як звичайно зрозум1лий в укра!нському мистецтвознавств! 1920-х рок!в..Творп! нарбу-т!вського напряму, як! працювали над створенням нового типу нац!онально! книги, зверталися перш за все до укра!нсько! ба-рокково! книги, переймаши композиции! схеми оформления, вив-чаючи шрифти та орнаменги. Традиц!онал!зм цього руху перегуку-вався з творч!стю У.Мэрр!са, теч!вп "типограф!чного в!дроджен-ня" в АнглИ, з роботами "мирискусников" молодшого покол!ння в Рос 11. Нарбут!вц!в ц!кавила орнаментац!я !нкунабул, рукопи-с!в, а також витвор!в декоративно-прикладного мистецтва. У вив-ченн! народноГ творчост! позначилооя прагнення оволод!ти основами нац!онально! обрязотворчо! кудьтури.

1нтерео до орнаментац!! пов"язаний не аби якою м!роп з тяж'!нням до декоративного стилю, що притаманне мистецтву модерну. В укра!нськ!й книтаов!й граф!ц! 1920-х рок!в п! влясти-вост! були переосмислен!, нябули ново! якост! п!д впливом ар-

ха!зуючо1 тенденцП авангардизму. До переосмиолення старих шрифт!в, орнамент !в, композиц!й художники нарбут!вського напрягу п!дходили з р!зних формотворчих позиц1й. 1хня образотвор-ча мова була чутливою до иистецьких гаукань, у творах пом!тн! впливи р!зних художн!х напрям!в - футуризму, ПРИМ1ТИВ13М7, експрес!он!зму, куб!зму, конструктивам/, хоч визначальними залишалися традиц!йн! мотиви.

В ,«исертац!йн1й робот! эроблено глкбокий анал!з пластично! мови книжкових та журнальних обкладчнок 1920-х рок!в таких. художник!в, як М.Кирнарсышй, Л.Лозовсышй, Р.Л1совський, П.Ковжун, М.Ьутович, що дозволяв аргументувати сфор^льоване вище твердження. Серед книжкових обкладинок 1920-х рок!в е чи-мало творив, як! належать до нарбут!всько! тсч!1. Це роботи таких майстр1в граф!ки, як №.Шук, 1.Падалка, А.Страхов, О.Ма-ренков, С.Конончук, В.С1чинський, I .Мэзалевсьчий, А.Середа, О.Судомора, Ю.М1хайл!в, Т.)*>скалева, Я.Фартух, В.Дядинюк.

11арбут!вський п!дх!д до переосмиолення традиц!й у книжко-в(й грзф!ц! був близьким до метод1в М.Бойчука та його учн!в. Захоплен! !деею творения нац!опального шстецтва на ос"ов1 спадщини минулого, вони зверталися до 1конопису, старо! гравгн ри, виб!йки, лубка. В 1917-18 роках "роб!тня Бойчука" оформила к!лька книжок на замовлення черкаського видавництва "С1яч", . Т.Бойчук та 1.Падалка створили обкладинку до дитячого журналу "Барв!нок" /1919/, де малгаок нагадуе лубочну гравюру.

Народна картинка стала вз!рцем для 1.Пацалки в оформлен-н! обкладинок численних книг. НаприкЬщ! 1920 - початку 1930-х рок1в в!н створив ксилограф!чн1 1люстративн1 обкладинки, в у нього й роботи, виконан! за вимогами конструктив!зму, суто шрифтов! обкладинки.

Учн! М.Бойчука ~ С.Пожарський та Л.Хижиноький йшли шляхом мистецтва функц!онал!зцу, але водночас з роботами, де ликорис-тано т1льки наб!рн! типографськ! елегенти, з"явилися ! зобра-жальн! обгортки. У книжковоуу оформленн! Л.Хижинсъкого позна-чилося його захоплення ксилограф!ею.

В!д прим!тив!зму у книжков1й граф!п! йшов ! М.Алексвев. В!н не був учнем н! Г.Иарбута, н! МБойчука, але вплив !хньо! творчост! пом!тний. В працях к!нця 1920-х рок!в в!н в!ддавав перевагу лакон!чному малюнку, який !м!тував дереворит.

Перех!д d!д прим!тив1зму до функп!онал!зцу. в!дчутний. у книжкових роботах Л.Холодного, який вважав cboIm вчителем В.Кричевського.

В 1920-1 роки В.Кричевський продовжив працю в царин! книжково! граф!ки. В його обкладинках цього rreр!оду е озиаки р!зних теч!й: традиц!онал!зму, прим!тив! зму, експрес!он!зму, реал!стичного мистецтва. Художник не мап!фесгуе один стил!с-тичний ндпрям попри всi !нш!, хоча в кожн!й окретЛй робот! в бездоганна поел!доен!сть. Новою в!хою у книжков!й. граф!ц! стали конструктив1стичн! твори В.Кричевського. У пъому напрям! в1н йшов в1д ф1гурагявноот1 до аналхтично! роботи з самою пер-шаосновою книги - з графемою л!тери. Композиц!f ряду кни.кок, виконан! на початку 1930-х poKiв для харк!вського видавництва "Рух", побудован! виключно на шрифт!, де кожна л!тера угтод!б-нена до якоГсь геомегричноГ ф!гури.

У третьому розд!л! "Осиовн! напряш розштку укра!ноько! книжковоI та лурнально! граф!ки /обкладинки/ 1920-х - початку 1930-х рок!в" на матер!ал! творчост! пров!дних митц!в проана-л!зовано новий етап еволюцН хуцожньо! мови, впэначено впливи на плаотичну мову книжково! граф!ки Imrax вид!в мистецтва, роз-глянуто сусп!льний резонанс щодо високого п!дйо»^г мистецтва обкладинки, а також насл!дки ¡деолог1чного втручання держави у розвиток мистецтва.

В 1920-1 роки яокравим явищем в оформиенн! укра1нсько! книги стали роботи конструктивicT1в, як! охоче працювали в ц!й галуз!, що в!дпов!дало 1хньому прагненню активно, фэрцурати яит-твве середовшде. В композиц!ях обкладинок вони ставили за пяту j досягти р!вноваги сил, що стали формою, HKi взавмно себе обу-мовлюють, розвиваючись то в гармопШних, то в протилежних ритмах. Головними ставали в!дносини геометричних форм. Розвиток рацJ опально! естетит докорпшо заперечував деноративно-орнг-ментальну стил!стику модерна.

До конструктивналеяить б1лыпа частит твор!в В.брга-лова. Але е серед його роб!т обкладинки з куб!стичяими та суп-рематичниш композиц!ями. В!д шетецтва плаката художник приносить в обкладинку яскраву фарбу, контрастн! кольоров! сполучев-ня. Шукаючи нов! шляхи, В.Ь'рмилов на меж! 1920-30-х рок!в зао-тосовував фотограф!I, фотомонтаж. .

Для укра1нських видавтшцтв- обкладинки в дус! конструкти-в!зму створили Е.Татл!н ! К.Малевич. Це був еп!зоц, яле те, що

вони звернулися до книжково! граф!ки самв в Укра!н1, говорить про р1вень 1 значения тут цього вицу шстецтва. Роботи в!домих мэйстр1в не були поодинокиш, в укра1нськ1й книжков!й граф!ц1 конструктив1стськиё напрям створювала ц!ла плеяда художник!в. До не!, кр!м В.Кричевського та В.брмилова, належали В.№ллер,

H.Генке-Мзллер, Г.Цапок, Г.Ф!шер, А.Петрицький. Окрем! роботи за естетикою конструктив!зму виконали А.Страхов, I.Падалка ,

I.Плещинський, С.Гординський. В дисертац!йн!й робот1 проанал!-зовано худокню шву обкладинок названих майстр!в, обгрунтовано думку про високий р!вень твор!в, як! в!дносяться до конструкти-в!зщу.

Конструктив1зм у зовн!шньоаду офорыленн! книги суттево роз-винув смак щодо сприйняття типових елемент!в типографського набору, до шрифту, до. м!н1мальних засоб!в творения художнього образу. Але в самэ^ метод! ховалася небезпека ун!ф!кац!!, стан-дартизацП художнього мислення. На початку 1930-х рок!в консг-руктив!стичне р!шення нер!дко перетворювалося на шташ, в!дчут-н! хиби, прояви "стар!ння". Вичерпавши на певно»«у етап! можли-вост! абстрактних форм, конструктив!сти повернулися до ф.!тура-тивноот1. Найприваблив!шою для них на цьоод шляху була фотографа, яка вводилася до конструктив!стично! кошозицИ.

До конструктив1зиу наприк!нц! 1920 - початку 1930-х рок!в прийшов А.Петрицький. Для картини розвитку укра!нсько! обкла-.. динки 1920-30-х рок!в шлях А.Петрицького, що поеднував у ..с воем;,' мистецтв! р1зн! стил!стичн! напрями та течП, е показовим. Пер-ш1 книжков! спроби майстра пов"язан! з футуризмом. Оформлгоючи зб1рки поез!й. М.Семенка, художник парод!йно об!грував скоропио ХУЛ стол!ття. Сгворюючи оформления журналу "Нове мистецтво" у 1926-27 роках, в1н.насичував його футуристичною динам!кою ! конструктив!стським лакон!змом. В оформленн! журналу "Нова ге-нерац!^' 1930 року художник тяж!е до п!дкресленого аскетичного пол!граф!зму. На початку 1930-х рок!в А.Петрицький повертаеться до ф!гурагивиого зображення, але наповнюе його новою експрес!ек у малюнку та кольор!. Художня шва роб!т цього пер!оду синтезуе риои прим!тив!зму, емблеттизм плаката, анал!тизм ! декоративны.

Багато в чому близькими до А.Петрицького були книжков! прац1 льв!вського граф1ка С.Гординського на початку 1930-х ро-к!в. Майстер в!1ддавав належне когструктив!:змов!, його захоплкь

вали роботи художник1в нарбут!вського напряму. 3 А.Петрицьким його зблизила здатн!сть перетворювати книжкову обкладинку на театр пластичних засоб!в. Художник об!грував контрастний. рух кольору, геометризував yoí елементи, працввав з силуетом, по-еднував декоратив!зм I конструктив^сть, використовував засоби плаката.

Худохн1й плакат пореволюц!йно1 доби був найактивн!тим з вид!в шстецтва за cboím впливом на глядача, к!льк1сним роз-повсюдженням. Пластичну мову плаката було розраховано. на сприй-няття здаля. Автор вибирав яскраве ^.уцв^тя фарб,. обмежену. к!льк1сть форм, лакон!чний текст, набраний великим шрифтом, рит-м!чно i декоративно пов"язаний з зображенням в едине ц!ле. Небу-, вале до того к!льк!сне зростання кшшгових та дурнэльних видань у 1920-1 роки змушувало художяик1в звертатися у оформленн! об-кладинок до засоб!в плаката.

У галуз! кяижкового оформления активно працювали bíдом! художники-плакатисти О.Маренков та А.Страхов. 0.№ренков в!д плакатних засоб!в наближався до функц1онал!зму, його роботи к!нця 1920-х р0к1в позначен! аскетизмом. У книжков!й граф!ц! А.Страхова поц!тн1 впливи р!зних майстр1в укра1нсько! книги, привабливими для нього були прийош нарбут!вц1в, конструктив!с-т!в. Переглядаючи його велику граф!чну спадщину, приходимо до висновку, що майстер надавав перевагу 1люстрац1йн1й обкладивд!. Заовоення нац!ональних традиц!й, декоративних засоб!в плаката, прийом!в конструктивкзму, приводить А.Страхова до сиктезування !х на основ1 реал!стичного образу. Наприк1нц! 1920-х - початку j 1930-х рок!в XX стол!ття до под1бних.трансформац!й пластично1 i мови п!д1йило багато художник!в, як молодих, так f досв!дчених.

В укра!нськ1й книжков!й граф!ц! тяж!няя до пластичних екс-перимент!в совпадало si зверненням до традиц!й у таких худож-н!х явищах, як нарбут!вська теч!я, бойчук!зм. У ситуацИ 1930-х рок!в синтез в!дбувався на !нтому грунт!, на основ! реал!зму. Над зобраиальнов обкладинкою, мова яко! в!дпов!дала вито гам реа-л!злу, але ще утрил«увала формальн! здобутки нов!тн!х теч!й, то-д! працювали випускники Ки^вськото та Харк!вськото художн!х !нс-титут!в, а також в!дом! юйстри: М.Котляревська, Г.Пустов!йт, Б.Бланк, М.Фрадк1л, Й.Дайц, Д.Шавик1н, Г.Бондпренко, О.Довгаль, Б.Фр1дк!н, Л.Каплан, С.Налепинська-Бойчук, О.Сахговськя, 0.Рубан, В.Кас!ян, Т.Москалева, П.Калко-Титаренко, П.Лпп!н, Я.Фар-тух, Б.Крюков, Я.Леус, Г.Золотов.

Граф1ка, мистецтзо книжкового оформления широко експонува-лися на виставках в УкраГ н Г, за кордоном. В!дбувався процес ус-в!домпення значения укра!нсъко! граф1чно! школи у нац!онально-му, св!тововд художньоод житт1. Але в радянськШ Укра!н! зрос-тала 1деолог!зац1я та пол!тизац|я мистецтва, набувала сили постанова ПК БКП/б/ "Про перебудову л!тературно-художн!х орган!за-* ц!й" /ъ1ц 23 кв!тня 1932 р./. Утверджувалася система соцреал}8-. од, яка перекраслювала у иистецтв! !снування вс!х !нших "!зм!в". У розвитку книжково! граф!ки пом!тним став злам, завершивсл певний етап.

У висновкак узагальнено основн! положения ! сфорцульовано п!дсумни досл!дження. Художне оформления обкладинки першоКтре-тини XX стол!тгя являе собою як!сно новий пер!од розвитку мистецтва книги, в принципово новим явшцем в 1стор1! укра!нського мистецтва. В!дродження художнього образу книги в цей пер!од тюно пов"язане з1 зм1ною св!тов!дчуття та естетики. Шйстри отилю модерн поотавилися до книжкового оформления, до обкладинки як до самосг!йно! й повноц!нно! художньо! галуз!. ..

Переоц1нка естетичних якостей вироб!в народних.ремесел, прим!тиву, !кони, мистецтва барокко в!д!грала вагому роль у розвитку нового граф!чного шстецтва. Прагнучи визначити м}сце укра!нсько? культура у св!тов!й 1стор!I, митц1 ц!кйвилися лину-лим, анал!зуючи взаеиэв!дносини ! впливи, засвоювали художн! надбання сучасност!. 1нтернац!онал!зац!я св!тового худажнього процесу, яку несли з собою нов! стил!стичн} напрями, оп!впадала з рухом до нац!опального мистецького самоствердження.

У процес1 отановлення 1 розвитку ново! украУнсько! граф!ч-но! школи важливе м!сце наленить Укра!нськ!й академ!! мистецтв. Художня обкладинка набирала мистецьких якостей в!д початку XX стол!ття, досягла блискучих результат!в у 1920-1 ! суттвво трансформувалася на початку 1930-х рок!в.

У хуя.ожьощ офоршенн! книг та журнал!в, що виходшги в Ук-ра1н! у першШ. третин! XX стол!т?я, в!дбшшся р1эн! загальновв-ропейськ! теч!! - модерн, прим!тив!зм, футуризм, куб!зм, експрег-с!он!зм, конструктив1зм, функц!онал!зм, реал!зм, традиц!онал!зм, неокласика. Поел¡довна еволюц!я стилю у творчост! кожного художника сполучалася з одночасним /снуванням р!зних манер. У цьому виявилася особлив!сть розвитку нац!онально! книжково! граф!ки, як ! в тому, що синтезування формальних..принцип!в р!зних стил!с-тичнкх иапрям1в мало м!сце в однШ окрем!й робот!. Своер!дн!сть

пластично! мови виникала у застосуванн! традицгйних мотив!в ! авангардових засоб!в творения образу. Художня мова книжкових та журнальних обкладинок вказаного ер!оду в1дбивае складну взаемод!ю давпього 1 сучасного мистецтва, народного ! процессного, загальносв!тового ! нац!онального.

У галуз!. книлково! граф!ки названого часу працювали художники р!зного мистецького фаху, збагачугочи И художн! засоби, Обкладинки, як продукц!я масового тиражу, в свою чергу, створю-' вали певний контекст, в якому виникало те чи !гапе мистецьке явище.

Книжкова та журнальна обкладинка першо! третини XX стол!т-тя в Укра!н! досягла високого художнього р!вня, виявилася як багатогранний культурний феномен, стала визначним явищем в !с-тор!! украГнського мистецтва.

Основн! положения I висновки дисертац!I -викладен! в публ!кац!ях:

1. Щаслива м!с!я Василя Кричевського // Ки!в. - 1992. - ч 5. - С. 153-156.

2. Книжкова граф!ка нарбут!вц!в. На перехрест! традиц!й та авангарду // Родов!«. - 1994. - Ч. 7. - С. 9-24.

3. ТрадицЯ народного нистецтва в укра!нськ!й книжков!й граф!-ц! 1920-х рок!в // Укра!нсьла народна творч!сть у попяттях м!жнародно! терм!нолог!1 // Друг! гончар!вськ! читання: Те-зи 1 резюме допов!дей. - Ки1в, 1995. - С. 79-80.

4. Стиль модерн. Його роль у мистецтв! книги в УкраТн! // Образ | епохи. Культурне середовище Киева к!нця XIX - початку XX ст. // Мжнародна наукова конференц!я: Тези допов!дей. - Ки!в, 1995. - С. 59-60.

5. "Ти твориш з л!н!й т! таемн! дива..." /Книжков! обкладинки Шхайла Жука/ // Образотворче мистецтво. - 1995. - Ч. 2. -С. 9-11./у сп!вавторств1 з С.Лущико!ц/.

6. В!д модерну до конструктивизму: Книжкова граф!ка Василя Кри-чевського // Родов!д. - 1995. - Ч. 3 /12/. - С. 62-71.

7. Книжков! обкладинки художника Мшайла Жука: Каталог вистав-ки. - Одеса: Одеський державний л!тературний музей, (995. -56 о. /у сп!вавторств! з С.Дуидиком/.

Лагутенко О. А. Украинская книжная и журнальная обложка первой трети XX века /Стилистические особенности художественного явыка/.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствознания по специальности 07.00.05 - ивобравительное искусство. Украинская академия художеотв, Киев, 1986 г.

В работе рассматривается развитие украинской книжкой графики в контексте общеевропейского художественного процесса конца XIХ-нач. XX века, определяются стилистические черты, присущие художественным обложкам первой трети XX века. Проводится анализ культурологических тенденций, определивших становление и развитие новой графической школы, анализ творческих концепций ее ведущих мастеров. Рассматривается малоизвестные про-ивведения мастеров украинского искусства, чье творческое наследие плохо сохранилось.

Юэочовi олова: обраоний мотив, пластична мова, отилютич-

Н1 ОООбЛИВОСТ1.

Lagutenko О. К. Ukrainian book end Journal cover of the first third of XX century /Styltstlo peculiarity of the artlstio language/.

Thesis for candidate degree ooirpetltion. Speciality 0?. 00. 06 - Fine Arts. Ukrainian Academy of Art, Kiev, 1996.

In the work considering the development of Ukrainian book grafio m context of generally European process of late XlX-beglnning XX oentury, determing the stylistio features, which peculiar to artlstio oovers of the first third of XX oentury. Is being build analis of the oulturelogloals tendenois, vhioh determined formation and development of the new graflos sohool, an&lls of baslo oreatlve oonoept.ons Its leading masters. Considering the unknown works of Ukrainian arts masters. Whose oreatives heritage preserved bed.

Key words: figurative motif, plastlo language, styllstla

peculiarity.