автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.09
диссертация на тему: Украинская периодическая печать Волыни (1921-1939 гг.) как исторический источник

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинская периодическая печать Волыни (1921-1939 гг.) как исторический источник"

г ; о 'А ^ 3 фЕВ "

нліяонтнл ЛКАЯШЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНС>ЛТ)Г АРХЕОГРЛСІї

Но прягех рукопису МИЦЬ "пр"лна Ярославі ?на

УКРАЇНСЬКА ГЕРІСЛИЧНА ПРЕСА ВОЛИНІ /І92І-І939 рр./ ЯК ІСТОРИЧНЕ ЛЯЕРШ)

07.00.09 - Історіографія, дгерелознарство те методи історичного дос л і.д-те и,-я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаціІ на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Кигэ - 1995

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті ін.Т.Г.Шевченка. .

Науковий керівник - доктор історичних наук

КАТРШКО Андрій Миколайович

Офіційні опоненти - доктор історичних наук

ДМИГРІЄНКО Марія Федорівна . кандидат історичних наук,:,доцент

. ПАВЛЕНКО Світлана Федорівна

Провідна організація - Львівський державний університет

ім.І.Франка

Захист відбудеться " ЛЗ пиміїІ>го1<№Ь р. об II год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.43.01 по захисту дисертацій в Інституті української археографії НАН України / 254050, Київ, вул.Цугачова,12/2 /. '

З /’исертаціею можна ознайомитися в бібліотеці Інституту української археографії НАН України.

Автореферат розісланий "ЛІ99/Гр.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради С '[ ^ Тодійчук О.В.

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку історичної науки характеризується посиленням уваги до розроблення проблем джерелознавства, зокрема до вивчення джерел з історії України.

Серед найактуальніших проблем сьогодення чільне місце належить духовному відродженню суверенної України та формуванню у її громадян національної самосвідомості. Вивчення своєї історії, минулого рідного краю в необхідним і цілком закономірним явищем. Проте з відомих причин довгі роки дсс-лідники не кали доступу до важливих архівних матеріалів, історичні праці були написані з кон"шктурш!х міркувань, не порушували гострих теи, замовчували багато імен, кали описовий характер. Тому зрозумілим е зростаючий інтерес науковців до глибокого аналізу джерельних фактів та об'єктивного висвітлення історичних проблем, актуальність яких перегу.;усться з бурхливим сьогоденням. Отже, на перяий план висувається питання аналізу джерел, удосконалення методів дослідження, тим більше, що у дослідницький процес залучаються все нові і нові групи історичних джерел. ,

Періодична преса завдяки своїм соціальним функціям ві-дігрче велику роль у житті суспільства як засіб масової інформації, агітації та пропаганди. Водночас, завдяки своїй специфіці вона може бути предметом самостійного вивчення джерелознавцями. До цього часу залишається невисвітлеким таке питання, як джерелознавче дослідження української періодики Волині часів панування Речі Посполитої /-І92І-І939 рр./. Треба відзначити,що преса дозволяє вивчити події та явища,по-в”язані з революційним рухом, культурологічними процес-.ми в суспільстві й такі сторони громадсько-політичного життя, які не нвйали відбиття в іняих джерелах.

Періодична преса / щоденні, щотижневі, щомісячні газети, часописи, бюлетні/ С найпоширенішим, популярним і водночас цінним джерелом, що містить велику кількість достовірної історичної інформації. Тому вона привертає иироке коло дослідників. •

Функція періодичної преси полягає в інформуванні читачів про події, к'О відбуваються. Газети і часописи постійно відбирають соціально значиму для сучасників інформацію і щодня оприлюднюють відомості про найважливіші події, явища, процеси сучасної історії. Повідомлення ~азет є '’безпосереднім синхронним відображенням дійсності. Водночас ієріодичність агосоду обумовлює систематичний характер усіх даних, що трапляються в пресі, а розповсюдження у багатьох примірниках забезпечує збереження інформації. Формуючи у читачів стереотип сприйняття подій, про які мовиг_>ся, газети містять водночас-з конкретністю аналітичну інформацію, що пояснює суть і значення подій. Очевидно, функція, яку преса виконує в історичній дійсності, визначає її можливість як історичного джерела: чс_ гз віі, браження окремих рис і властивостей об'єктів дійсності періодична преса дає уявлення про них у цілому.

Практична праця над проблемою вимагала вироблення методів джерелознавчої критики преси, аналізу матеріалів газет і часописів, в; .влення ступеню їх цінності й узагальнення характерних рис і особливостей.

Розв"язання цих питань дозволить не лиае глибше і все-бічніае розкрити сторінку історії Волині І92І-І939 рр., але й збагатити методику дослідження преси як історичного джерела.

Автор зробила спробу проаналізувати зміст українських часописів, показати їх цінність, а нерідко й унікальність

_ з -

преси як історичного джерела, своєрідність його використання в історичном;.- дослідженні, ВІДМІННІСТЬ від ІІШ1Х видів джерел.

Тогочасна волинська прсса відзначається великою різноманітністю матеріалів. Поруч з офіційними у ній містилися матеріали різних жанрів публіцистики, інформація.

Таким чином, преса - джерело багатопланове, а ньому ми знаходимо різноманітний за формою, змістом і структурою матеріал. Тому то її еичєння потребує комплексного підходу.

Великий обсяг писемних джерел, де віддзеркалені ягіпг.і і пронеси з історії Волинського восводства 1921—1939 pp., визначає наукову актуальність вироблення джерелознавчих методів, які б дозволяли реконструювати загальну картину досліджуваної дійсності. Водночас історична наука вимагає введення в обіг нових джерел, які до нього часу залишалися поза полем зору джерелознавців.

Використовуючи волинську українську періодичну пресу 1921—1939 pp., с можливість заповнити "прогалини" в історії Волинського воєводства, зокрема з тих проблем, які виділені в даній дисертації.

Ступінь наукового розроблення проблеми. Використання істориками матеріалів преси як однієї з найпояиреніяих інформаційних баз обумовило полук ефективних джерелознавчих методів дослідження періодики. ,

Питання джерелознавства у св,ій час розглядалися Вараа-вчиком U.A., Стрельським В.І., Санпевичем A.B., Ковальчен-ком Ї.Д., Курносовим A.A., Ьіедулевською O.k., іінухіною P.C., Петровською І.Ф., Селунською Н.Б., Біском I.A., Борщевсь-ким В.Я., Пронатейном А.П.,.Фарсобіним В.В. та інаими. Зок-

pev.a, досліджували окремі види джерел, пропагували свої принципи класифікації, аналізу змісту, методів роботи з різними групами джерел. .

Преса як історичне джерело була предметом дослідження Чорноморського H.U. .^итріенко М. Ф., Сидоренка В.П.', Копиті-снка 1.1., Кузьминської О.Д., Санпевича А. В., Борщевсіького В.Я. Ганжурова Ю.С. та інших. У джерелознавчих працях періодичну пресу здебільшого відносять до історичних джерел. Так,14.Н.Чорноморський проаналізував зміст газет, виділивши як джерельні матеріали / документальні, оперативну газеткі інформації, замітки, хроніку й оголошення /, так і літера-урні твори /статті, публіцистичні нариси, рецензії та інше /.

У 60-70 роки з"явилися дослідження, в яких періодичній пресі відводиться велика увага як цінному історичному джерелу, що потребує спеціального вивче: чя. Здебільаого це учбові по-сібнини, охремі розділи яких присвячено періодичній пресі як • історичному джерелу. Тут матеріали преси розглядаються як комплекс різних за походженням документів, які, в свою чергу, пс -ребукг > особливого підходу до аналізу їх данних.

6 окремі публікації з історії західноукраїнської преси, що виходила в 1924-1939 рр. Проте в них ніколи немае фрон- ■ тального вивчення всіх видань, що дійили до наших днів, з метоп всебічного в- вчення дру.званих органів, з"ясування кількісних і якісних характеристик тогочасної західноукраїнської періодики. Досі з"явилося лиае дві монографії.присвячені проблемам західноукраїнської комуністичної преси I92J-I939 рр.* Деякі питання західноукраїнської ' комуністичної періо-

* Цьох Й.Т. Комуністична преса Західної Ук]іїни / Роль друко-

дики порушувались у публікаціях М.Вовка та Я.Даякевича*.

Проте у згаданих публікаціях не розглядається волинська українська періодика І92І-І939 рр. Саме цим обумовлена спроба дослідити тематику, жанрові особливості , інформаційну насиченість і дати стислу характеристику періодики Волині. І! розв"язання забезпечуй додаткову інформацію, неспростовні аргументи щодо питань організаційного аспекту волинської української періодики. Дисертантка прагнула врахувати науково-політичну класифікація тих джерел, із яких запозичуються факти, документи, міркування, висновки, тощо. Настав час вироблення нових оцінок щодо української періодики Волині 19211939 рр..осмислення взаємозв'язку національних, конкретно-історичних умов Волині з розвитком культури і преси зокрема.

■ ваної пропаганди в ідеологічній діяльності КГЗУ / 19191939 рр. - Львів: Вид-во Львів. ун-ту,1966; Олексюк U.U. Ленінська ідейна спадщина і прогресивна преса Західної України / 20-30-ті роки XX ст./.-Львів: Вид-во Львів. ун-ту,І972.

І. Вовк М. Революційна преса в Західній Україні // Радянський Львів,1948. - № 8.-С.43-49; Зовк U. Царксистсько-ленінська література на Західній Україні до 1939 р. // Радянській Львів, 1949. - У І. - С.53-56; Даяхевич Я.Р. Підпільна преса Комуністичної партії Західної України в І92І-І939 рр. Історико-бібліографічний огляд // 3 історії західноукраїнських земель. - K.: Видавництво Академії наук УРСР, I960. - С.І08-І20; Даакевич Я.Р. Підпільна преса Комуністичної спілки молоді Західної України /1922-

1938 рр./. - Там же. - C.136-152.

Необхідно відзначити, що волинська періодична преса 19Н-І939 рр., як цільне явище залишається мало вивчена.Іс-торіографічний огляд дозволяє зробити висновок про те, що, як правило,використовували окремі групи Еидань і за невеликі проміжки часу, Пркчоку досліджувалася, як правило, преса КПЗУ і КСиЗУ, як легальна, так і нелегальна, хоча іниа преса заіікала ввдне місие в системі не лиае волинської, але й усієї західноукраїнської преси тієї доби. Історія ніеї преси не зиЕчалася, а значить її загальна оцінка і характеристика давалася загальники словаки. Матеріали українських газет і часописів не дістали поки що належного висвітлекчя в історичній літературі. А ніж тю? ні матеріали дозволяють по-новому глянути на суспільно-політичну історію Волинського воєводства, на роль і діяльність різних партій, громадянських організацій та осіб, объективнее і різнобічніше розкрити по- ■ дії минулих років.

Названі "білі пляыи" покуть бути ліквідовані тільки завдяки неуперед’їеноі.'у підходу ДО документів, ЇХ всебічному ВИБ-че го й а алізу. Залишається незаперечним той факт, що при дослідженні тих чи інакх подій історик повинен опиратися на найважливіші принципи методології - принципи історизму й об'єктивності.

Періоди- а преса і „асашеред газети є важливим джерелом для вивчення історії Волині І92І-Т939 рр. Роль її посилюється у зв"язку з тим, що офіиійні документи політичних партій, громадських організацій, уряду, місцевого самоврядування / резолюції й постанови конференцій,зборів, мітингів,звернення, урядові документи й інаі офіційні документи/, а також спогади в архі вах» майже не збереглися і на сьогодні є лике їх відтворення на сторінках преси. У пресі ж

вони публікувалися зі збереженням справжнього тексту.

Кета і завдання дослідження. У даній Праці на прикладі аналізу українських газет і журналів І92І-І939 рр. дисертантка поставила мету розкрити історію виникнення і діяльності українських періодичних видань у Волинському воєводстві, а також здійснити їх джерелознавчий аналіз.

Для досягнення цієї мети дисертантка поставила перед собою такі завдання: .

- показати історію й умови діяльності преси на Волині у І92І-І939 рр., основні форми і методи її роботи;

- визначити соціальну функцію, значення, місце і рсль даної преси в комплексі джерел цього періоду, що розглядаються;

- проаналізувати зміст українських волинських видань І92І-І939 рр., визначити їх основну проблематик •, ідейну спрямованість;

- на фактичному матеріалі розглянутих газет і часописів насамперед показати основні проблехм громадсько-політичного,

культурно-освітянського життя українців Волинського воєводства;

- визначити критерії джерелознавчої критики преси як історичного джерела, розкрити їх значення для ефективного використання матеріалів газет і часописів в історичних дослідженнях;

- вивчити й узагальнити характерні риси та особливості

преси даного періоду; '

- встановити наукове значення газет і часописів і визначити коло питань, дослідження яких забезпечується інформацією, що міститься в цих газетах і часописах;.

- з"ясувати стан і ступінь наукового розроблення проблеми, визначити аляхи її подвлького дослідження.

Коротає кажучи, щоб дослідити розвиток волинської українсько: преси І92І-І939 рр. у нерозривному'зв"яику з розвитком соціально-політичного життя країни, зробити джерелознавчий аналіз періодичної преси нього часу, визначити їх партійну належність і в зв"язку з цим розкрити джерелознавче значення цього специфічного виду джерел, яким є періодична преса Волині часів польської окупації.

Поставлені завдання та їх вирішення і визначають наукову новизну дослідження. Воно є першою спробою вкрчення виникнення і діяльності волинських українських періодичних видань І92І-І939 рр. Інформація періодичної преси розглядається як певна система, котра дозволяє досліджувати соціально важливі явища і процеси минулого не лиг° в окремих проявах, але також у цілому. Систематичність застосованої методики - виявлення у волинській періодичній пресі єдиного комплексу відомостей, аналіз цієї інформації шляхом комплексу методів історичного доглідженяя - зумовила в дисертації джерелознавчо-методичні і конкретно-прикладні аспекти вивчення інформації преси.

Саме українські газети і часописи І921-1939 рр., що виходили на Волині, і становлять головний предмет дослідження.

Хронологічні рамки ослідження - І92І-І939 рр., тобто період панування на західноукраїнських землях Речі Посполитої.

Джерелознавча база дослідження складається з двох основних груп даерєяд матеріали самої періодичної преси / 15 газет і 9 часописів/ і матеріали, присвячені діяльності цих газет і часописів / неопубліковані документи/,

У дисертації використані всі канри періодичної преси,як

для фактичної, так і для теоретичної сторони дослідження.

Особливо великий інтерес становлять листи читачів і громадських кореспондентів до редакції. За формою і змістом пі листи читачів найрізноманітніші. Це, по-перзе, листи-зідгухи на виступи у пресі; друге , листи, цо інформують про діяльність того чи іншого осередку, гуртка , або ж листи-кореспон-денції,* по-трете, листи-звернення до редакції з проханням допомоги у вирїиенні того чи іншого питання; по-четверте, листування членів редакції між собою. Треба відзначити, що редакційна пошта допомагає зрозуміти витоки 7их чи інших тс« у газеті чи часописі. ■

Водночас слід відзначити, що архіви редакцій теж збереглися неповністю. До редакційних матеріалів також належать зошити обліку, фінансові рахунки і кошториси редакцій, протоколи нарад редакцій, редакційна правка статей і супроводжуючі листи, відгуки на статті й опубліковані матеріали. Тут же ми знаходимо списки передплатників газет, а нерідко і списки членів політичних партій і угруповань, погляди яких висвітлювали певні періодичні видання.

Роль другої групи джерелознавчих матеріалів для дослідника історії преси теж велика. Так, періодичні органи, як правило, містять точні вказівки на дату випуску і рік заснування газети чи журналу. Але зустрічаються примірники, на яких такі дані відсутні. Джерелом для еивчєння цієї прогалини можуть служити донесення поліції, відомості взяті з листування. Архівні ж матеріали допомагають встановити дату-припинення випуску того чи інаого часопису.

З архівних матеріалів ми черпаємо відомості про ставлення польської влади до тієї чи іншої газети, часопису.

- 10 -

Досліднішея використано чимало документів Державного архіву Волинської області. Окрім.архівів редакцій / Ф.І99/, використані матеріали Волинської команди державної поліції в Луцьку / Ф. І/, Луцького повітового староства / Ф.36/, Луцької повітової команди державної .полової /Ф.45/, Волинськоговог-водського управління / Ф.46/, Луцького окружного суду /Ф.191/, а також Окружної управи Волинського Українського об'єднання в м.Луцьку / Ф.І98/.

У звітах, інформагііях, рапортам, донесеннях, оглядах воєводського управління, воєводської команди державної поліції і повітових старосте, повітових поліцій, листуванні, що містяться у вищезгаданих органах знаходимо чимало фактів, оцінок щодо історії виникнення і діяльності волинських видань.

У фонді Волинського воєводського управління є облікові картки на всі друковані видана' І92І-І939 рр. / Ф.46, оп.9, • спр.1365 /. У справах фонду Воєводської команди державної поліції в Луцьку та Луцького повітового' староства знаходимо чимало інформації про окремі числа і закриття того чи іниого г тріоди- toro видання. Тут же містяться повідомлення редакцій для цих установ про закриття газет і журналів, про зміни в редколегіях. 1

Використання uva документів пояснюється тим, що для об"єктивної ‘Іінки періодичної преси як історичного джерела необхідно врахувати особливості її розвитку, історичні умови її виникнення і ставлення до неї різній прошарків населення, в тому числі й уряду та державних органів. .Водночас матеріали тієї чи іниої газети дають можливість за недостатністю офіційних документів відновити історію її виникнення, вияснити, на які кошти вона існувала, встановити склад її редакцій, її

політичне спрямування, тираж і територію розповсюдження. А опублікований у ній матеріал, котрий відображає історію Волині в І92І-І939 рр., становить для історика велику цінність.

Отже, використана джерельна база дослідження характеризується різноманітністю й дозволяє з"ясувати суть поставлених проблем. . • ' " ' -

Практичне значення дисертації визначається тим, що в результаті джерелознавчого аналізу газет і часописів, що розглядаються.буда здійснена спроба розкрити їх багаті інформативні можливості в плані вивчення суспільно-політичного життя, культурологічних процесів Волинського краю, показана їх жанрова різноманітність, визначена методика аналізу і використання матеріалів преси в історичних дослідженнях. У дисертації досліджується практика виникнення і розповсюдження через періодичну пресу інформації про громадське життя Волині в 1921-1939 рр. На базі сформованого масиву відомостей і даних виясняються можливості підвищення інформаційної віддачі джерела в результаті послідовного застосування комплексу методів дослідження / описових і кількісних/ для реконструкції загальної картини суспільно-політичного життя краю.

Практично значення роботи полягає і в тому, цо висновки і рекомендації, одержані в результаті проведеного дослідження, мають прямий вихід на практику дослідницької роботи.Вони можуть бути використані у подальшому розробленні історії України та джерелознавства історії України. Висновки ж і практичні рекомендації допоможуть дослідникам у полухах необхідних джерел, з метою об"ективніаого і різнобічнішого висвітлення подій того часу.

Структура дисертації обумовлена поставленими цілями і завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, грі'*

розділів, висновків, списку літератури і джерел.

У вступі обгрунтовується актуальність теми, її наукова новизна, практичне значення дисертації, мета і завдання дослідження. Аналізується джерельна база і викладавться історичні умови виникнення українських періодичних видань у 1921-

1939 рр. '

Розділ І. Заснування українських періодичних видань /1921-1939 рр./. Усі політичні партії та угрупування, які функиіювали на Волині, мали свої періодичні видання. Хронологічно першою розгорнула видавничу діяльність на Волині Комуністична партія Західної України. У своїй видавничій діяльності вона нерідко об'єднувалася з "Сельробом" / пізніше "Сельроб-єдність"/, "Просвітою". Ними в 1922-1924 рр. видавалися у Луцьку такі газети комуністичної орієнтації: "Українське життя", "Селянська правда", "Селянська доля", "Наш «лях", "Наш стяг", "ГІлос праці”. Ці легальні волинські видання зазнавали утисків цензури, поліцейського нагляду і конфіскацій. Велику роль в організації , розповсюдженні на території Волинського воєводства і за його межами цих газет відіграли посли Сейму А.Пащук і Х.Яриступа, які були разом із

І.йласовським, К.Вяаеовською, С.Дробаном, и.Дубляном, Є.Липин-ським, А.Ппсічуком, І.Поліщуком, Т.Приступо», В.Федоренкон, Р.Шклярем активними членами товариства "Просвіта" в Луцьку.

Українська періодична преса прокомуністичної орієнтації на Волині, цо виходила у 20-х роках мала свої особливості : одностайність в ошнці подій та явиїд, єдина лінія, спільні настанови, викриття внутрішньої політики Речі Посполитої, агітація за возз'єднання Західної України з Радянською Україною в єдиній державі.

- ІЗ -

Популярним був серед селян і робітників тижневик "Наше життя"/І920-І929 рр./.Будучи органом Українського Соціалістичного селянського об'єднання "Напе життя" намагалось різнобічно відображати життя волинських селян і робітників, отримуючи інформацію із своїх філій у Володимирі, Горохові,Дубно, Крем"янці та Рівному.

У 1929-1930 рр. у Луцьку виходила газета "Поступ",орган Волинської організації "Сельроб Єдність".

З 1925 р. сильну конкуренцію за вплив на народні маси Волині складала одна з ведучих легальних українських партій Західної України - Українське національно-демократичне об’єднання / УВДО/.періодичними органами У!ЩО були газети "Громада" /1925-1926 рр./, "Українська громада" / 1926-1929 рр./, "Волинська неділя" /1929-1939 рр./, "Нова доба" /1936 р./.

Популярний тижневик "Народний вісник" /1927-1938 рр./ орієнтувався на широкі верстви не лише української громадськості.

Подальша активізація видавничої діяльності пов"язана з утворенням Волинського Українського об'єднання, періодичними органами якого були газети "Українська нива" / 1926-1936 рр./, "Волинське слово" / І937-І939 рр./. Обидва часописи, на відміну від інших українських видань, кали широку мережу кореспондентів не лине у Волинському воєводстві, але й за кордоном, завдяки цьому вони вміщали на своїх ипальтах різноманітну, часто унікальну інформацію, що становить джерельну балу для історика.

Окрім газет, на Волині виходили українські часописи літературно-художній /"Паз світ'1/,п”ять галузевих /"Рільник", "Нова скиба","Рідний колос","Уолоде село","Спільна ir,AW<V і чотири релігійних/"Рідна церква","За соборні СЇ1> і г

народ","Шлях"/.

Журнали містять значну кількість публікацій вчених,викладачів, церковних діячів: В.Біднова, С.Богуславського, І.Власов-ського, І.Вільде, А.Більнича, Й.Гаврилюка, С.Дольницького,

A.Дублянського, П.Карманського, П.Коваля-Степового, Т.Лебідя,

B.Левицького, Н.Лотоцького, В.Островського, У.Самчука, М.Тар-навського, О.Цинкаловського, В.Федоренка, інших. їх публікації сприяли розширенню кола джерел,додатковим пошукам дослідників.

Розділ П. Відображення в українській періодичній пресі громадсько-політичного й національно-культурного життя українського населення. Проблеми» що знайшли своє відображення на сторінках волинської україномовної періодичної преси І92І-І939 рр. досить різноманітні. У цьому розділі авторка, використовуючи метод комплексного і посторінкового вивчення, зосередила увагу на становленні ступеня і повноти відображення в україномовній пресі Волині таких двох аспектів історії краю: суспільно-політичного життя на Волині к національно-культурний розвиток. Матеріали, відображені в українській пресі, в свою чергу можна про-класифікувати за такими тематичними напрямами: суспільно-політичне життя Волині /створення і діяльність політичних партій,між-партійна боротьба; діяльність послів і сенаторів від Волині у Се* мі і Сенаті; боротьба за українізацію церкви/; національно-культурний розвиток Волині / утворення і діяльність культурологічних товариств, культурно-освітня робота; боротьба за українське національне шкільництво та українську мову; театр і образотворче мистецтво /. .

Наведена класифікація далеко не вичерпує тематики публікацій. Окрім того, один і той же матеріал іноді охоплює дві, а то й три - чотири теми. Тому при визначенні належності публікації до конкретного напрямку враховувалися насамперед головні проблеми, розглянуті її автором. Така класифікація дозволила ок-

реслити тематичні напрями діяльності українських газет і часописів, що виходили у той час на Волині. У кожній газеті чи часописі існують певні розбіжності в структурі тематичних напрямів та в кількісному розподілі матеріалів у них.

На шпальтах вище згаданих газет і часописів І92І-І939 рр. публікувалися документи, комунікати польської влади, статистичні дані. Українська преса Волині є своєрідним сховицем страчених документів. У ній містяться проекти статутів, статути, проекти програм, програми партій,, організацій, об'єднань і товариств,листи, привітальні телеграми, описи різноманітних урочистостей, академій, панахид, зборів і зібрань, протоколи, оригінали яких зде~ більшого не збереглися, а також доповіді окремих осіб на різних засіданнях, конференціях і т.д.

Українська преса надавала свої шпальти для вміщення наукових досліджень з історії, етнографії, мистецтвознавства, а також художніх творів волинських авторів.

Кожна газета вважала своїм обов"язком, своєю професійною честю відображати процеси, що відбувалися в суспільно-політичному житті крав, а також водночас відстоювати інтереси партії чи організації, органом якої вона була. Це і формувало проблематику газети.

Особливістю всієї української періодики Волині в І92І-І939 рр. було те, що на її сторінках велася боротьба за українську культуру і українську мову.

Розділ Ш. Інформативні можливості різних жанрових матеріалів української періодичної преси Волині.

У дисертації використані матеріали різноманітних газетних жанрів. Це робилося для того, щоб, по-перше, точніше і переконливіше викласти свої особисті спостереження і, по-друге, дати різноманітну характеристику громадсько-політичної та культуро-

логічної діяльності на Волині. На шпальтах української волинської періодики 20-30 років представлені стаття / передова, редакційна, авторська/, інформація, замітка, замітка-лист, ін-терв"ю, кореспонденція, рецензія, оголошення , некролог.

Вагоме місце займає публікація документальних матеріалів /документи, які створювалися державними органами та установами; документи, створені громадськими угрупуваннями /. Документи,що виникли в результаті діяльності громадських організацій, публікувалися найчастіше 'в їх же видавництвах.

На шпальтах часописів ми знаходимо тексти міжнародних угод, договорів, заяв, телеграм, комюніке, відгуків, звернень та інших документів. Газети містять велику кількість матеріалів з'їздів, конгресів, політичних об"еднань і партій. Цінними є опубліковані установчі документи товариств й об'єднань. Так, в "Українській ниві" натрапляємо на установчі документи, резолюції, відозви, звернення Волинського Українського об'єднання, Волинського об'єднання праці, Товариства ім.митрополита Петра Могили.

Кожному часопису притаманний свій підхід до використання окремих жанрів. .

. У висновках підведено основні підсумки дослідження.

Дослідження сукупної інформації української періодичної преси Волині І92І-І939 рр. дозволяє оцінити можливості періодики того часу як джерела.

У 20-30 рр. XX ст. на Волині функціонувала відносно широка мережа українських газет і журналів. Здебільшого це були громадсько-політичні видання різних ідейних спрямувань.

На сторінках цієї преси відображена справжня історія Волинського воєводства, багата джерелознавча база котрої розширяє можливості пізнання процесів розвитку Волині й підкріплює відомості конкретними даними і прикладами. У багатьох випадках

- 17 - .

газети і журнали служать єдиними Свідченнями, котрі дозволяють дослідити ряд важливих аспектів історії Волинського воєводства. Історично обумовлені особливості цих газет і часописів - акцентування на проблемах громадсько-політичного, національного життя волинян у розглядуваний період історії.

Матеріали цієї періодики містять відомості з історії народного господарства і міжнародних відносин.

-Різноманітність жанрів української періодичної преси Волині дає можливість глибше й всебічніше показати історичні процеси і окремі факти.

Зміст дисертації відображений у таких публікаціях автора:

1. Джерела до вивчення історії організації КПЗУ в місті Володимирі-Волинському в 20-х роках // Минуле і сучасне Волині: Тези допов. та повідомлю - Луцьк, 1988. - Ч.П. - С.40-43.

2. Публікація і збирання спогадів членів КПЗУ //Молодежь и актуальные проблемы исторической науки: Тезисы политических чтений, посвяценных 70-летмэ комсомола Украины. - К., 1989. -

С.299-301. .

3. Іван Епасовський - громадській і церковний діяч // Минуле і сучасне Волині: Тези допов. та повідомл. - Луцьк, 1591.-С.21-25.

4. Михайло'Черкавський - публіцист і громадський діяч // Минуле і сучасне Волині: Тези допов. та повідомл. - Луцьк,1991.-С.37-40.

5. Бешта Зінаїда Василівна. - Борці за эозз"сднання. -Львів: Каменяр, 1969. - С.ЗО; Дорощук Антоніка Грлгоргь?-;. - Тяу. же. - С.98; йовтянський Андрій Степанович. - Там же.-С.ІІО; Климчук Леонід Йосипович. -“Там же. - С.І36; Крайц Ьіктор Іванович . - Там же. - С.І62; Солов,’ян Яків Юхимович. - Там -

С.294; Тшик Іван Некандрович. - їам же. - С.309; Юхно Іларіон Кузьмич. - Там же. - С.349; йков"юк Марія Миколаївна. - Там же. -

С.352.

6. У боротьбі за возо"єднання /192І-І939/: Бібліогр. покаж. /До 50-річчя возз"єднання західноукраїнських земель в єдиній державі/. - Луцьк, 1989 /Співавтори: Є.С.Ксендзюк, Л.С.Лелевська,

Ь.А.Наконечний, О.П.Стаміїлевська/.

П/ts Haryana Yaroslavivna. The Ukrainian Volyn ness media (1921-1930 years) as a historical source.

A thesis submitted for the master of History Degree with the specification 0?.00.03.-Historiography,study of sources and methods of historical research. The Institute of Ukrainian' ftrche-ography of Ukrainian national Academy of Sciences , i!yyiv , 1 9Q'<.

All political parties and groups that existed in Volyn had their oun periodicals. In the thesis 15 newspapers and 3 magazines 'зге being investigated in which all ganres of ir.ass media arc represented. The problems of socio-political life, the ucrk of ambassadors and senators in Polish Seym and Senate as uell as the struggle for establishing of Ukrainian language at schools and churches and the development of cultural and art life of Ukrainians of Volyn military force are being‘examined in the given thesis. ’

Миц Марьяна Ярославовна. Украинская периодическая печать Волыни /І92І-І939 гг/ как исторический источник. -

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.09 - Историография, источниковедение и методы исторического исследования.Институт украинской археографии НАН Украины,Киев,1994.

Политические партии и организации,которые функционировали на Волыни,имели свои периодические органы.В диссертации исследус-гся 15 газет и 9 журналов.Анализируются все жанры периодической печати.Освещены проблемы общественно-политической жизни,работа послов и сенатор; з польского Сейма и Сената, борьба за укр<-чннзап'.м церкви, внедрение украинского языка в школо,развитий культуры и искусства Волынского воеводства.

Ключові слова: періодична преса, історичне джерело, громадсько-політичне життя, національно-культурний розвиток.

Підписано до Друку 0$.0\.Формат 60x84 1/16 Ум. друк. арк. 0,9. Оал-внд. врк. 1,0 Ткрдж ІОО. Здм. І? 1995 р. Ве*п.<мтннн^ і Іоліграф. д цч Ін-ту історії України МЛН України Кнїв-1, Грушеиського, 4