автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.09
диссертация на тему: Украинские весенние хороводно-игровые песни (Некоторые проблемы генезиса и семантики )

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинские весенние хороводно-игровые песни (Некоторые проблемы генезиса и семантики )"

НАЦИОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРДТНИ 1НСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЯОЛ? 1м. М.Т. РИЛЬСЬКОГО

рг; од

На правах рукопису

1 о ; 1^6

ЧЕБАНЮК Олеиа ЮрПвна

УКРАТНСЬЮ ВЕСНЯИ! ТАНКОЗО-1ГРО01 П1СН!. (Деяк! проблеми гснеэи й семантики).

¿ао/.а?

10.01.07 -фольклористика Автореферат дисерташ! на здобутти наукового сгтуленя кандидата ф1лолог1чних наук

Ки7а 1996

Дис®ртац!аю е рукопио. Роботу виконаио у и1ддЫ фольклористики Ыотитуту миствцтаознавства, фольклористики та етнолопТ 1м. М.Т.Рильського HAH УкраТни.

Науковий квршник - доктор ф1лолог1чних наук, профеоор Шумада Н.С. Оф1ц|й>|| опоненти - доктор ф!лояог1миих наук Кобашн1ков К.П.

Кандидат ф1лолог!чних наук Вахн1на Л.К.

Пров!дна установи - КиТоський ун1оерситет 1м. Т.Шевчшжа

Захист дясертацЯ адвудетъся "О 26 Ч&РБНЛ___ 19S6 р.

на зас!дшн1 спац1ал!зоаано1 счвмо? ради Д.01. 57. 02 по эохпспгу дисвргацИ ив здобуття паукового сгупеия доктора наук при 1нститут1 миотзцтвдзназетвй, фольклористики га отнолоп! Im. М.Т.Рильського HAH Укра!ии аа здресою; 252001, м. Knie-1. пул. М.Грушевського, 4.

3 дисертац'ею можна сзиайомитись у б.бшютец! I hctvi тут у шегьцтвозшвегт, фольклористики та етнологй ¡м. М.Т.Рильського КАНУ (аул. Грушевського, 4).

Автореферат роэ!слано ТР&ИНЯ_1896 р.

Очемий секрзтар СпеЫалЬовоно! ради , ,

къндидат ф1яолоНчних неук ^[¿¿¿^C^^PO.O.UwKiKmmo

Загально характеристика робоги

Постаиавка__пигоння. Веснян! танково-1гроЫ п1сн( е найглибшим I найдавн!ыим пластом народного мистецтва, важливим склсрликом культурно! сиадщики укратського народу.

Останн1м часом у зв'язку э розробкою проблемы реконструкцЛ давньсм слоа'янсько! духовно! культури, пом1тно зростае 1нгерес очен их до народно! традиц!йно! творчост! слов'ян, зокрема арха!чних вид1в фольклору як одного з джерел атногенетичних розвдаж . У цьому план! актуальним е дослщження укражських восняних танково-)грових комплекс^.

Виб!р теми дисертацй буо визначений необх!дн1стю роэв'язанмя . проблем, що стосуються походження й арха!ки весняного п1сенно-1грового фольклору. Розкриття семантики давн!х образов й мотив!в мае сприятм не т1льки кращому розум1нню змкггу календарно-обрядово! поезИ в ц!лому, а й виявити характер П генетмчних виток!в. Вивчення принцип1о побудови ¡грово! I хороаодно! д11, джерел поетичних прийом1в 1грово! п1сенност4 - ц(нний матер!ал для вивчення початкт мистецтва й реконструкцП його пераинмих форм. Досл1дження синкретично! природи хороводно-1грово! п!сенносгп становить ог циф^чний 1нтервс для загально? 1отор1! фольклору, з'ясування эаконом!рностей його розвитку.

Загально наэва "веснян! 1гров1 гйснГ об'еднуе дш близыс) за манерою виконання групп п!сень: аласне 1гров1 та танков! (хороводн!), що побутуютъ у единому фольклорно-етнограф!чному комплекс! весняного свята, об'еднуються ' сгИльними функц!ями, однаковими художн(ми засобами, блиэькою тематикою.

Танково-1гровий фольклор у генетичному, фунщкжальному й образно-эм!стовому план) пов'язаний з лобутовими 1иститутами народного життя. обрядами, ритуалами й эвичаями. У дисертацП эроблено спробу досл!дити характер етиограф1чних I фольклорних зв'язк1в весняно! 1грово! п1сенносп, простажити стуш'нь залежносп сюжетики танково-1грових гнсень вед сюжетного розвитку обряду.

Мета та завдаиня досл1дження - здЮснити д!ахрон!чний аналЬ матер1алу, тобто на теоретичному р1вн> з'ясувати генеэу календарно-обрядово! гри, окреслити П архаТку, простежити 1сторичний розвиток,

* ТермЫи "хоровод" вживдеться у дисертацК як синсн1ми до слова "танок" ( Словник укражсько! мови. - К., 1979. - Т. 10. - С, 34 )

з'псувати м!сце Irpoeoro фольклору в обряд), визначити його ооновн! функцм, зм!ст о1дбитих у ньому ceh-оглядних уявлень та природу композицшних засоб1в I на цш основ! сбфунгувати правом!рнютъ видшения танково-!грових п1свнь у самост!йний жанр укражоького фольклору; на синхронному р!вн) розглянути ochobhI теми, свжети, мотиви й персонаж] веоняного танково-¡грового фольклору й эд)йснити тематично-<рункц1ональну класиф1кац!ю, а тадаж роэкрити осноаи! особливосп лоетики дослдокуваного uarepiany.

Предметом доолщжоиия е веснян! танмИгров! п1сн1, виконуван! в супровод! драматичних прийом1в й хореограф1чних pyxle пщ час проведения свята зустрМ весни, як! у XIX - на почагку XX ст. були зафксоваж эбирачами народно! теорчосг! на во(й украТнсьюй етн1чн<и терторИ, апе эа остаян! п1аотолгття ареал Тхнього активного побугування значно з вуз и воя i на сучасному етап! пони виконуютьсн на Великдень лише в окремих районах /IbBiecbKoi, 1вано-Франк1всько7 та ТернопшьськоТ областей.

Основний материал досл!дження - укра!нсью Irposi й танков!" п!сн1, записан! дисертантом п!д чао експедицмних вщряджень (подаж у додатку до дисертацП), публЫацИ хоросодноЧгроБого фольклору в рЬних збфниках, а також автентичн! записи, що збер!гаються у рукописних фондах Ыститупу мистецтвознавства, фольклористики та етнологИ 1м. М.Т.Рильського HAH УкраГни та 1нстигут! рукопио!в Центольно! ' науково! б|бл!отеки, 1м.Б.1.Вернадськосо HAH Укра?ни. Кр!м украТнського матер1алу в дисертацП залучено для пор!аняннп хороводно-!гровий фольклор з! зб!рок роспйських,, б!Лоруг.ьких, литовських, польських, сербських, чеських та болгарських п!сень.

- Нау&аРа_ЖШ1ШШ дисертацП полягас в тому, що вперше висвгтлюються проблеми, пов'язаж э виникненням, еволкадею й сучасним станом побугування укражських весняних п1сенно-!грових комплексов, розкриваються 1хи1 арха!чн! функц!!, прадавня эа походженням семантика й симаолка. Дана робота лрисвяче. досл1дженню весняннх !грових п!сень э погляду генези I функционально! едност! жанру, а також типолог!! I семантики основних тем, mothbId, персонаж!в, стильових особливостей niceHHo! традищ! укра!нц!в у поршнями! з деякими аналопчними жанрами фольклору ¡нших слов'янських народна.

Mgtaaa&e_fl)iar<i3y та тсоретичн! засади. Виб1р метод1в досладження, |цо носять системний характер, зумовлени. основним спрямуванням робота на раконструкц1ю парвопочатк!в 1гроиих явищ культури, розкритгя !хньо! прадавньо! семантики. Метод 1сторико-типолог1чного та (сторико-генетичного пор('вк«|<1ш викориотоауетъся при роэгляд! процес!в становления укря!нсько! весняхо! тйнко&онгровЫ nicsimooTl. Пеаш эдобутки структурного аналгау

застосовуються при досл'доенн! жанрово? специф!ки танкоао-1грових niceitt.

досл|'дник1а у галуз1 фольклористики, етнографп, фЬтософП, 1стор(|, в яких роглядаються р1зн1 аспекта функц!онування традие^йно! народно! культури, зокрема, генеэа й еволюцЫ ¡грооих явищ, проблеми реконструкц!? дгшньо!. слов'янсько! духовноТ культури, семантики архаГчних обраэт та ¡гроаих персонаже.

Практично значения роботи полягае в тому, що результат П сприятимугь всеб!чному виоченню календарно-обрядово! поез1Г й архаГчних обряда украГнцгв. Реконструкцт пэрЫсного эмюту окреме|х пюень, зд)йсиена дисертантом, дозволить визначити Гх природу й походження, необх!дн1 для подальшого вивчення жанру. Ысмий аспект роботи полягае з тому, що досл(дження проводиться на схщнослов'янському й ширше, загальнослов'янському матср1ал!, подаеться також чимало литовських паралелей. Результата цих зкпгавлень можуть бути використаж у працях пор!вняльно! фольклористики, а також при викладакн! курсу фольклору в учбових закладах УкраТни та як пор1вняльний матер1ал у фольклористичних досл1докеннях теоретичного характеру.

положения знойшли в!дображення у передморах до зб|рниюо, упорядкованих дисертантом : "Календарно-обрядов! п1снГ, "Купальськ! п!сн1 "Весняно-лггн! п1сн1". Положения дисертацА були викладен! на конференц!ях молодйх учених, що проводились Институтом театру, музики й кжематогроф!! (ЛенЫград, 1984) та 1нститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографи im. М.Т. Рильського HAH У ра!ни ( Knia, 1907). У Кжвському державному 1нститут1 культури було прочитано нормативний курс "УкраТнсью народн! 1гри й танки" (1993-1994, 1994-1S95 навчальн! роки).

роздМа, висновк!в, списку використанно! лЬгератури й додатку текст1в весцяних хороводно-1грових п1сень.

У "ВотупГ обфунтовуеться актуальность I новизна теми, наукоао-практично значения до сложения, визначаються його мета, завдання та методика аналЬу.

Розд1л I "Irponl явщмц» кучьтури Д *оп| наукоднх досл1ажань" мае дв< частини. У перш!й части! м1ститъся анал!э IcrropIT розвитху теоретичних

Тема дисертацм розкрита в pnfli статей, Г!

Робота складаеться ■ э в ступу, трьох

поглядев на гру, эокрема, обрядову синкретичну гру-хоровод як на одну з форм людсько! д)яльност1 в вторичному контекст! культури.

Icropifl науки мае 6araTi традицП у вивченн! питань, поч'язаних з ¡грами, нроте питания про суть ¡грово? д|яльносН поки що эалишавться диокус!йним. Теорегичн! Koituenuii irop > функц)онування гри у народному побуг! (toзглядались вченими (зольовано : вивчення гри у практичному побугуваин! огяографами, фольклористами, мистецтвознавцями мало в основному описовий характер, a Teopil гри у працях э ф1лоссф|1 та естетики були уи1версально-узагальнюючими.

Мауковий itmspec ро гри проявляли щв Чжуан-цзи та Ар1стотель. Першими порушил» питания феномена гри, як эагальнолюдсько! влвстивоси питания про роэвиток i значения гри в icToplI культури, про р1зиоман1тн1сгь U форм та в1дм1нност1 специф!к н!мецьк! ф!лософи КУН ст. I.Kqht та Ф.Штлер.

Бурхливий розвиток технки у XiX ст. дозволив вченим обстежити уг.1 ран1ше нев!дом! територН. Внаол1док численних експедицм був з!брамий величеэний фактичний матер!ал про побут й культуру вЫх народе. У XX сг. гра стае предметом вивчення у першу черту етнограф1в, фольклориста, мистецтвознавц1в . (ЕТайлор, К.Бюхер, Дж.Фрезер, О.Веселовський, 6.Ан1чков); здШснюетъся спроба розробки загально! reopii гри на основ! етнологА ( Е.Гроссе, В.Вундг, К.Гроос), Широта проблеми, величезний диапазон ¡грознх можливостей э часом приаертають унэгу психолопа й представник1а точних наук (З.Фрейд, К. Юнг, Е.Берн, Дж. фон Нейман) .

Ун1версально-узагальнюючу концепц!ю розумового розвитку людини эапропонував шотландський вчений Дж.Фрезер. Один э роздан йою врсл1д*ення "Золота' Илка" присвячвно детальному анал1зов! украшсьКо« еееняно! обрядово! гри "Кострубонько", у ямй Дж.Фрезер бачив рг>п1кти культу помираючоп» й воскресаючого божества родючостГ

"Irpooy" концепц!ю людсько! культури у 30-х роках XX ст. эапропонував голандський вче> чй-мед1ев)ст Й культурф1лософ Йохан Хейз1нга, зг1дно я якою, оажлив1шою ознакою людини е П схильн!сть до гри. У своГй книз! "Homo ludens" (1938) вчений проаналЬував Irpoai форми повед!нки людини у Bctx сферах И д!яльноот) ( ролМя, в!йна, юриспруденцЫ, р1зн1 »иди мистецтвп й фо;.ми Ызнання оточуючого сЫту ) й джшов висновку, що гра е мегамовою культури. Б1дштоахугОчись в(д ш!ллер)всько] сонтенцП - " людина Тшьки тод! в людиною, коли вона грае " - Й.Хейз1нга ваа ав : сучасну людину правильнее назиЕЗТИ но " homo sapiens", в "homo ludens", тобто "людина, яка грае", а купыуру людртпа впргго розум(тм як тпку, що роэвиваеться с rpl й г.к гра .

РоЫйський вчений Ю. Логман роэглядав фу як особливого типу модель дШсиост!, що шдтворюе т1 чи 1нш1 П гран! Й перекладае !х на мову сво!х правил. 3 цим пов'язане значения фи у навчант й тренуваин!, давно вжв опановане й з усп!хом досл1джуване такими науками, як психолоНя 1 педагог!ка ( Л. Вигодський, С.Руб(ниггей, О.Леонтьев, Б.Елысон1н).

Останжм часом лосилився ¡нтерес до фи як складника видовищни* форм художньо! творчост!, чому эначною м!рою сприяли досл!дження росШського л1тературознавця М.Бахт!на, фольклористов В.Проппа, В.Гусева, геагрознавця Л.1алевоТ.

В.Гусев вважае, що архаГчн! календари! обряди схщн^х слов'ян мали ж обов'яэковий складовий елемент певн| 1фов! да - так зван! ¡фища. Вчений видляе два типи ¡фищ: карнавалы^ ( зимовий обрядоеий цикл) та хороводн) (весняно-л!тн!й обрядовий цикл), що р1знятъся м!ж собою проблематикою, образно-художн!ми засобами та компоэиц1ею. На думку В.Гусева, хорозодн! 1фища е певним набором самост!йних 1гор, що внасл1док багатов1ково1 еволюцИ перетворились у XIX - на початку XX ст. в особливий тип видовищно*!грово! культури украТнського, б1лоруського й рос1йського народ в.

УкраТнськими вченими: фольклористами, етнофафами, музикознавцями 1фи й хороводи (танки) розглядались в контекст! певних обряда I свят ( М.Грушевський, СШлецький, /.Волошин, О.Дей ); роботи, спец1ально присвячено! украшським народним ¡фам, немае, як немае I класиф!кацп 1гор, зокрема, календарно-обрядових.

Друга частина I розд!пу "

збирання й видання укра!нського п!сенно-1грового фольклору.

Наукова фксащя укра!нського хороводно-!грового фольклору • розпочалася лише в XIX ст. Але вже до того в багатьох церковних казаннях та заборонах згадуються весняно-л!тн! ¡фища та обряди э танками й п!снями.

У рукописних й дру'кованих зб!рниках ХУН-ХУШ ст. серед украТнських л!рйчних п!сень зуетр!чаемо тексти весняно-л1тнього календарно-обрядового фольклору, в 61льшост1 вмпадмв любовного або гумористмчного характеру.

До перших згадок можна в1днести й уривок популярно! весняно! фи "СоловеГчку сватку, сватку", введений Г.Скоеородою до притч! "Благородный Ерод!й" э авторською ремаркою, що виконують П "... составив лик, сирЬчь хор, или коровод..." .

Найперчюю науковою ф|ксац1ею весняних хороводно-1грових Ысень вважаються записи ЗорЫа Доленги-Ходаковського, датован! початком XIX ст 3 106 веснянок, що вв!йшли до зб!рки, б!льше половини можна в!днести до

хараводно-irpoBnx; до деяких пюемь подано примпжи про характер виконання, до ¡нших - про м!сце й час виконання.

У 40-60-х роках XIX ст. окрем! тексти хороводжНгрових п)сень, було залучено до зйрник!в укра!нських п!сень I втнографнних розв1док М.Максимовича (1827,1834,1849, 1В56), П. Лукашевича (1836), А.Метлинского (1854), М.Маркевича (I860), К.Шейковського (1860) та in.

Основний характер эапис!в nepuioi половини XIX ст.* весняного хороводио-irpoooro фольклору був эумоапений тим, що фольклористика, ще не сформувалась як самоспйна наука: тексти й описи виконання ¡гровик пюень розглядалися або в обрядовому контекст'|, або як частина народного календаря. Так, велику юлькгетъ текста укражських хороводних й ¡грових niceHb, опис!в часу й манери 1х виконання надруковано в таких великих егнографнних виданнях середини XIX ст., як "Русские простонародные праздники" 1.Снег1рьова (1838), "Сказания русского народа" I. Сахарова (1837 -1841), "Быт русского народа" А. Терещенка (1847- 1848). Фактичний матер1ал, вм!щенний у цих виданнях, эаф!ксував те важливе значения, яке пос!ддв (гровий фольклор у житт! с'шьського й м!ського населения укра!нц!в, б1лорус!в та рос!ян у пералй половин) XIX ст., i становить певний ¡нтерес для досл!джеиня сх!днослов'янського Irpoeoro фольклору.

. Одним з наибольших ) найцЫн!ших з!брань весняного танково-)грового е збфка П.Чубинського (1877) , де веснян! !гри було вид|лено !з загалу обрядовоТ поезм в окремий роздЫ. У середин! розд!лу хороводн! й Irpoel nicni не розр1эняЮтъся I надрукован! разом э 1грами без шсенного супроводу, що засвщчуе в1дсутн1сть загальновживано? класиф!кацП п!сенно-1грового фольклору, але зовам не применшуе значения э!брання П.Чубинського, що про тягом столИтя е основним друкоааним джерелом для вивчення хороводно-1грових п!сень. ■

У 1880-1900 pp. хороводн! й ¡гров! п!сн! систематично друкувались у люенних аб!рниках I етнограф1чник оглядах. / "Обряды и песни села Белозс^ки Херсонской губернии" О.Чернявской (1893), "Народные обряды й песни Лубенского уезда Полтавской губернии, записанные в 1888-1895 гг." В.Милорадовича (189/), "Материалы по этнографии Новороссийского края, собранные в Елисавёттрадском и Александровском уездах Херсонской губернии В.Н.Ястребовым" (1894 )/. ,

Значний мате plan, що помггно эбагатив фонд! укражсьшх весняних танкових Ысень, м!стять " Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я.Ф.Головацким" ( 1863 - 1878) та "Этнографические материалы,

собранные в Черниговской и соседних о ней губерниях. Т.З", упорядковаш Б.Д.Гр!нченком (1899). У эб1рниках представлен! як вар<анти широков!домих I багато раз!в записаних танк!в, так ! ориг!нальних, або менш поширеин* хороводно-1грових п!сень.

Записи весняного 1грового фольклору, зроблем! на В!нниччим!, Ки1ащии1, Переясл!вщин!, Херсонщин!, Волин! систематично з'являлись на сгоржклх журналу "Киевская старина". "Харьковский сборник" друкував фольклорно-втнограф!чн1 матер!ли, записан! в окремих пов)тах Харк!всько| губернИ, ям м'.стили нимало запис!в 1гор та хоровод!в. Ц! публкацИ, норуч а регкзнальними зйрниками шсень, ' яких друкувався досл!джуваний матер!ап ("Песни села Андреевки Нежинского уезда. Собрал и к печати подготовим

B. Д.Данилов".К.,1904;"Народн! п!сн1 э Ки1вщини. Записав голоо I слова П.Демуцький." К.,1905; Гнедич П. "Материалы по народоной словеспост Полтавской губернии." В. 1.Полтава), ф!ксували стан !гровою фольклору наприк!нц! XIX - на початку XX ст. у р!зних м!сцевостях УкраТни, сб'щчили про збереження або руйиац!ю традицН, про м!сцеаий репертуар та особливое:! побугування.

Значним явищем у вивченн! мелод1й хороводно-!грових п!сань стали зб!рники, п!дготовлен1 М.Лисенком - "МолодощГ (1875 ) та "Обрядов! п!снГ (1896), куди вв!й1Ш1и записи весняних 1грових та хороводних п!сёнь дитячих, д!вочих, ж1ночих та м!шаних, виокремлен! у розд!л "Танки та !гри" Б1льш!сть з них М.Лисенко опубл!кував у власн!й обробц), бо свое основне покликання великий композитор вбачав у пропаганд! й популяризац!! укра?1}сько! народно! п!он1. Робота М.Яисенка на терем! народно! творчост! мала пом!тний вплив на подальший розвиток музично! фольклориспыки, на збирання й видання обрядового фольклору ( зб!рники А.Конощенко е.Л!ньово1, З.Радченко).

На початку XX ст. викристап!зувалась наукова меюдика видении фолыслорних твор!в. Величезна заслуге в цьому нал ежить Ф. Колесо!,

C.Людкезичу I, перш за все, К.Ке1тц1. Зб1рникй народник п!свнь, видан! п!д його редакцию, в!дзначаються висским науковим р!внем ф!ксац1! не т!л^кп мелод!й п!сень, але й текст!в.

Активна робота по збирвнню й виданню календврно-обрядрвегч фольклору проводилась такой ! в реНонах Укра1ни, идо входили до складу Авотро-Угороько! 1мпер!1. Велику роботу по збиранню й вивченню украТнсьхо! народно? гворчоот! провадили члени гурткя "Руська тр1йця", зок|)«ма, пог^мЗионм! Ыгырио пивкликав у них веентшй календаршобрядпвий фог.умор. Гйд наэпою "га!вки" чатари хорово»!о-!гроа! п!«1(, заткан!

М.Шашкевичем, були надрукован) в першому на зах!дних землях украшському альманао' "Русалка Дн1строва "(1837).

В ¡до мост! про irpoei традицм украТнц!в можна знайти в фольклорное етиограф1чних досл!дженнях польських вчених Вацлава Зглеського, Жеготй Паул!, Е.РулЫоаського, З.Рокосовсько!, б.Сокальського, на сторжках друкованого органу АнтрополоНчоТ komícü Крак!вськоТ АкадемП наук "Zbior wiadomosci do antropologij krajowej*.

Вагомий енесок до збирання I видання (грового фольклору укра!нц)а зробив видатний польський вчений Оскар Кольберг ( "РокиЫа"(18в2-1883), "Rus czerwona", "Che!makie"(1890), "Piesni 2 Podola rossyjskiego, zebrany w latach 1658 i 1862" (1688 ). "Zwyozaje i obrzedy weseino z PolesiaVWoíyn" (1007). Marepiann О.Кольберга досить повнога Mipora в!дображають мюцевий репертуар, мютять численн! записи орипнапьних га!вок та щ'каЫ спостереження щодо умов 1х побутування, завдяки чому зб1рники стали досить цшними поЫбниками для багатьох покол!нь фольклористе.

Своер'|дним п1дсумком майже стор!чного збирання 1 видання весняного хороводно-irpoBoro фольклору стала робота Володимира Гнаткжа "Га!вки"(1б12), яку характеризуе, перш за все, широта охоплення матер!алу, високий ртень науково! ф!ксац11 текст!а, мелодШ та опису (грових д1й. Зб1рник i по сьогодн!шн!й день залишаеться единим спец!альним науковим з!бранням укра!нсько! весняно? хороводно-irpoBo! noeai!.

Поршняно з актианим збиранням й видаиням Irpoeoro фольклору науково-теоратичних роб!т було зд!йснено значно менше. Ранн1й етап дослщження Irpoaoro фольклору репрезентують робота вчеких м/фолопчно! школи - М.Костомарова та О.Афанасьева. Грунтовые досл'щження поетики укра!нського весняного Irpoeoro фольклору здШснив у робот! "Объяснение малорусских и сродных народных песен" О. Потебня ( 1800). Розглядаючи BecHflui irpoei nic»;¡ за сп!льн1стю поотичного розм!ру, вчений висловив прмпущення, що даяк! вес!льн1, петр!вочн1, купальськ! п1сн! вийшли з кола веснянок .

Значку увагу украшським весняним ¡грам придал или у cboíx доЫдженнях, присвячеиих питаниям гемези й поетики архаТчно! обрядово! noeaií, pocivícbKi вчен! О.Веселовський та 6.Ан1чков.

У друлй половин! XX ст. п ро до вжу вал se ь робота по збиранню, виданню й досядакенню календарно-обрядоеих ¡гор, збереглися i три основн! форми пуб/йкац!й яорсаодмо-irponiix пюень, що склалися протягом XIX - початку XX сг. Парша - ца нарнси «тн<>граф!чного характеру, куда вводились текоти

хороводно-1грових п1сень для ¡люстрацД селякського побуту I як! заседании эгасання активного життя календарно-обрядових !гор у м!ру наближеннп до ЗО-х • 40-х рр. нашого' стор1ччя ( Зб1рники й досл!дження В.Кравченка, Ф.Коломийченка, А.Кримського). Друга форма публ!кац!й - л!сенн1 зб!рннки ноеих фольклорних запис!в,- серед яких нимало хороводно-1грових, що, як правило, не вихлялись у окрем! рубрики, а друкувались э-лом^ж ¡нших календарно-обрядових Ысень (Зб)рники М. Гайвороноького, В.Стулницького К.Сгельмащука та 1н.) . У цих эб1рииках широко використовувались польов! й арх!вн1 матер(али, що ф!ксували стан хороводно-гровоГ традицД на той час. Трети форма - зб!рки, спец)алыю присвячен! весняним хороводно-1фоеим п'сням, так1 як, наприклад, "Яг1лки" (упор. М.Миханько, 1922), "Яг1лхн" ( упор. О.Бариляк, 1932), "Весняночка" В.Верховинця (1925) I як! мзюп» пскраво выражений популяризаторський характер та м!сггятъ дуже мало автентичних записи, а в основному передруки з ¡нших зб|рник1в.

У 1963 роц1 еийшла впорядкована О. Деем книга'"1фи та л1снГ, кудя вв1йшла найповнша доб!рка весняних хороводно-1фових п1сень пожовтиевого часу. У вступн1й статт! упорядник детально зупинився на питаниях походження васняно! обрядовости висв(тлиа боротьбу погляд/в з да наго питания в укр#Тнськ1й та рос!йськ1й фольклориста ц1, а також зробив спробу проотежити зм!ни, що сталися у хороводжИгровому фолыслор1 протягом )сторичного життя, проанал1зуватм основну тематику досл!джуваного матер!алу.

У вивченн) хороводно! традицИ певн! досягиення мають роЫйськ! вчен1. зокрема, у вир!шенн1 таких пнгань, як виэмачення меж ( жанрового складу хороаодно-!гроаого фольклору, розробка науково! терм(нолог11 для позначення р!эних тип1в (гор та хороводов, досл!дження Тхньо? художньо! специф1ки й в!докрямлення в1д спор1днених в ид) в ' пленного фольклору (В.Гусев , Н.Колпакоза, Н.Владлена - Бачинська, Ю.Круглой, б.Яцунок), проте дрс! немае загальноприйнятоТ думки щодо складу цього жанру.

У фольклористичних, втнофаф!чних, муэикоэнявчих досл1джэ»жях, присвячених вивченню проблем календарноТ обрядовост! укра1иц1н нпкреслвно лише п1дступи до анал!эу епециф1ки хороводно-1гровога фольклору, роэглянуто окрем! аспекта його побутування, деяк) сюжетм й мотивй. Слвц!ального узагальнюючого дослЦрюення ' украТноьких весняних Е гроз их та хороводних л ¡сень поки що иомае,

У роздМ II "Проблеми генази П побутуоажм украТивмсог« 1фаа«га фольклору* розглянуго проблеми, пов'лзап! 1з пиникменням, к.тр«Г(нич

(¡озеитком та сучасним станом побутування весняних п1еенно-!грових комплекс^ укра?нц!в.

Наявн! науков! дан! доэволяють у эагальних рисах накреслити ппотеэу про виникнення укра!нських календарно-обрядових ¡гор; приблизно реконструювати (сторичн! умоеи, за яких виникае потреба у такШ форм! дальность При цьому в досл1дженн! використан! не вс1 дан!, що ¡снують з цього питания, а тЬпьки т(, як) дрстатн! для формуеання нашого припущення. Стгсовно в!дм1нностей у шдход) до дано! проблем« варто зауважити: питания генези наст!льки складне, що 1снування дек1лькох концепц!й, зрештою, сприятиме одержанню теоретично! побудови, максимально наближено! до найб!льш в!ро(1дно1.

Вчен! вважаютъ, що гра е не т!льки предковКшим ¡нстинктом, однаково притаманним I людям, I тваринам, але й орган!чною потребою людсько! псих!ки ( Ю.Лотман, В.Тернер). Роль лера(сно) л(сн1-гри • пол!семантична: иона не т!льки упорядковувала трудовий процес, але й була тренуванням, левною самобутньою епрааою як для т(ла, так I для духу. Гра б одним з найважливших эасоб!в опановуван^я р!зноман!тними жйттевими ситуашями й мае величезне значения при навчанн1 типу поведжки, оскшьки дозволяв модшновати сигуацЯ, включения в як1 неп!дготовленого !ндиа!да загрожурало б йому загибеллю. При цьому беэумовна (реальна) ситуация эам!нюеться умовною (¡гровою). У гр! починають формуватися зд|бност! людини до иерсон!ф1кац11, перевт!лення, що е св!говим культурно-1сторичним феноменом. Ця эдатмсть до переетЫення грунтуетъся на такм властивост! людсько! псих!ки, вкрай необх!дн!й на перших етапах оволодшня будь-якою д!яльнютю, як насл)дуваиня, 1м!тац!я. Слершу провщною функц!ею ¡гор було гренування I психЫна п!дгоговка, мат!чнв значения - е моментом тзн!шим ! вторинним.

В1длов!дно до зам!ни кочового побуту ос!лим, переходу в!д збирання до эемлеробства, з розаитком добувних форм првц), э'яеляються нов! обряди й ригуали, нов! за зм!стом ! формою виконанмя 1гри. Прота обряд, шо угворився як послщовний розклад перв1сно| синкретично! прад!!, не е гра, хоча обидаа ц! явища на певн!й стад!! розвитку ¡эоморфн), тобто под!бж за формою виконання.

Нагато календарно закртлеиих мапчних обряда (кр(м весняних, сюди можна в!днести ще й русальн!, купал ьськ!, новормн!, колод!йн! тошо), як! оиконували заклинальну функц!ю, реал!зовуеались безпосередньо через ¡гроы да. Тобто, ¡гри, танки, хороводи, драматичш д:! були приписан! ритуалом, а отже, були його нее1д'еммою складовою. Можна констатувати.

що поряд з вербальним, предметним, музичиим, акц!ональним кодом обряду 1снуе й 1гровий код, який обумоалений, перш за все, функц1оналыюю призначен!стк> обряду, ритуалу (або певною !х складовою). 1гровий код розкривае зм!ст обряду й служить для реал!зац/Т, вт!лення у життя цмьових настаноалень, що закладен! в обряд}.

Можна припустити, що на певному етап! розвитку культури гра, танок, (хоровод) входятъ у обряд й осмислюються як ритуальна д!я I вистулають своердоою формою вт1лення обряд1в у життя. Але на в!дм1ну в(д обряд!в, ритуал!в ф! притаманна умовн!сть особливого типу, т.зв. ефект подвШно! реальности коли в!дбуваеться розходження видимого й»зм!стового поля I оточуючий св(т сприймаетъся 1 як реальний, I як умовний. I саме цим, на думку деяких вчених ( Ю-Лотман, А.Байбурин), гра Й вщрЬняетъся в!д ритуалу, для якого е лише одна, специф1чна ритуальна реальжстъ, а !мшо! просто не ¡смуе.

За Ипотезою О. Бмецького, еволюц1я фи мае твкий вигляд: "В1д незображувального танку до ■ мМчного, в!д м!м'|чного танку до обрядовоТ Пантом!ми". I на цьому етап! розвитку фи все б!льшу роль починав в!д!гравати слово. Просп!ване слово набувае сакрального зм!сТу, йому приписуеться мапчна сила впливати на добрих й злих дух|в, на майбугне людини. В!дбуваеться постулове злиття магНноТ а!' та в!ри у силу вимовленого, просп!ваного слова. В!дгомоном прадавньо! св1домост! можна пояснит наярн!сть серед персонаж!в !грових п!сень надприродних м!ф!чних ¡стот без конкретно виэиаченоГ подоби (Коструб, Шум), а також эооантропоморфних геро!в (Жук, Зайчик, Переп!лка, Козел, Ящур), що навтн! тотемнними за своТми витоками уяапеннями.

, Основну й принципово важливу роль у в!домих нам !грових пюнях в1д!грають не от!льки предметно-под!йн! запозичення з давньо! слов'янсько! {чи праслов"янсько?) м1фолол?, скшьки привнесения найдавн!ших психолог!чних властивостей I лог1чних навичок, пов"язаних э трудовою та обрядовою практикою наших лращур!в.

Одним з ключових питань досл!дження генези (грово! творчооп весняного циклу е виконання цих ¡гор й хоровода т(льки ¿ивчатами. Залучення етнограф!чного матер1алу р!зних народа дозволяв зробити висновок про те, що д!воч! веснян! !фи й танки належать до типолог!чних явищ архаТчно! календарно! ритуал!стики бвроли. Вчен! вбачають у цьому рел11сти 1н!ц!альних двочих обряд)'в, що у значно трансформованому вигляд! збереглися у болгар, серб!в, хорвате ( Т.Колева, Т.Бернштам). На нашу думку, в укражських весняних танках слщи д*вочих !н!ц>ац!й можна побачити у

1аких 1грахяк "Подояяночка", "Б1лоданчик", "Коротай". Pefliicm прим1тмвного дуализму, сакрального агону несуть "передирки" Mixe дточою й парубочою громадами, вихваляння д!вочих чеснот, висм1ювання хлопц!в, а також величания окремих пар, як1 досл)дники украТнськоТ весияно! обрядовосп поминково в!дносили до HOBOTBopie п!зньо? доби [Дей ,1983, с.11].

До фольклорно-етнограф!чного комплексу весняного свята в УкраТн! долучились ¡гри, я id у сусЩн!х слов"янських народов збереглися у вигляд! (чшосгИйних ритуал'т ( "Дрима", "Сфта" у б!лорус!в, егор'евсьет величания у рос1ян, лазарування, тодориця у п!вденних слов'ян ). Серед литовських суга|тг1нас наявн! гематмчно бпнзыс) гвори до деяких украТнських весняних taHKfB та irop. Подбн! факти , можливо, евщчатъ не тЫьки про типологно розвитку, левш запозичення, а, ймов!рно, про глибоку архаТку подбких ш'сенжИгрових комплексов, про сп!льн( генетичш корен!, як! сягають доби балто-слов'янсько! едност! •

1э зм!ною (сторичник 1 соц!альних умов життя вщбуваеться пойльвий Процес десемантизацП, вив1трювання м!фолог1чного зм!сту в ритуальних 1фах. Загапьнов)домо, що дкц1ональн) форми вираження ритуалу виявляються б1льш консервативними, нЬк вербальнК Основний зм!сг i функц!я численних праслов'янських весняних обряд1п эабулись, у народн!й пам"яп запишилися Ильки Irpoei компонент з люнями, текст яких змЫились, переосмислились, або Ix Micue заступили невотвори. . •

За даними деяких досл1дник!в цей процес тривав до доби п)знього середньов!ччя I в ХУ11 ст. остаточно завершуеться формуванням • нового фольклорно-ешофафмного комплексу весняного свята . < Див. роботи г М.Ма.^имовичо, В.Гнатюка, О.Дея, 0.31линського, В.Соколово!, Г.Бартвшевич), яке акумулювалО арха!чн1 уявлення (тотем!чн1, м!фолог1чн1) й фрагмент ц1лого ряду культ1в homo naturalis ( аграрних, !н1щ'альних, поховапьних). , Заф!ксований у XlX -XX ст. стан украТнсько! вэоняно! обрядовост! эасв!дчив р1зноман1тн!эть й тематичне богатство д!вочих хоровод! <о-1грових л!сень, пор1вняно to зах1дними й сх!дними сус!дамИ. I нам здветься ц1лком правом(рно стверджувати, що в укра!нськ1й егнокультурн1й традицП танки та ¡гри стали основною формою весняно! обрядовост).

У р!эних м!сцевостях УкраТни д!вчата починали водити танки э р(эних дат: або э Благов1щення , йБо на Явдохи, або з того часу, як "щука роэ!б"е хвостом л!д" , або просто тор}, як з!йдв сн!г . Сп1вали Ix, за численними св1дченнями, протягом eciei еесни 1 зак1нчували на сьому тижн! п!сля Великодня, перед Тр1йцею.

Веснин! танково-сгроа! п!сн! побутують в УкраГн! т'д багатьма назвами. Найчастиш в наукошй л'ггератур! бживаються так!: "¡гров! веснянки", "весняш !гри~, "хороводномгров! веснян1 ЫснГ. Також вживаеться й эагальна наэва "веснянки", але вона об'еднус дуже широко коло гНсень, що сп1ваг,.юь в!д раниьо! вески до русального тижня: кр!м хороводноЧгрових, це ) закликання весни спец1альними пюкями - "эакличками", й гиен), що виконувались без драматчних чи хореографНних рух!з, здеб!льшого л!ричного забарвлення, й антифон не пересш'вування м!ж трупами ятчат !. "дотинки", "передирки" м!ж д!вочими й парубочими громадами, а також Ыси!, що супроводжували веснян! ритуали "эакопування каш!" й "топтания рясту". На б!льшост! ториторп Укра!ни для означения п!сенно-!грового комплексу, що виконуеться навеет, вживаеться назва "танок".

Для архаТчно мислячих аграрнв оточуючий евгг под!лявся на "со!й" та "чужий", 1 М1Ж ними септами йшло пост!йнв сп!лкувания й обмЫ, який в1дбуаався, на думку вчених, у м!фолог!чно в!дмменних локусах : на торах, на цвинтар!, б'шя води, у гаях. Саме це I дало пщетави В.Гнатюков! зус!е! маси спор!днеУ(их назо вибрати саме назву "га!вка" як найвживан!шу, що I стала зараз эагальноприйнятою.

Стать 1 в!к тих, хто зараз бере участь у "га!вц1", заложить вщ м!сцево! традицД. Ран1ше гаТвки (| взагая! веснянки), за численними св!дченнями Эбирач1в, на вс!й етн!чн!й територП Укра!ни виконувались виключно д!вчатами. Тепер гаТвки. "водятъ" також I д!ти, I л!тн! ж!нки, або виключно неодружена молодь обох статей, або нач!ть л!тн1 люди, або вэагал! вс! бажаюч!'.

Обоа'язкова присутнють вс!х д!ачат на ¡грищ1 в давнину мала мапчиа значения: заклинання майбутнього врожаю мало бути усп1шним. лише .тод!, коли. виконувалося вс!ма членами колективу. У *редукован!й форм! це эбереглося у багаторазовШ повторюваноот! одн!е1 конкретно! гри.

1э руйнуванням традиц!йноТ св!тоглядно! системи селянина-хлебороба, гаТвки, веснян! ¡гри й хороводи вит!снялися Й поступово зникали з активного побутування, ставали анахронизмом. Про те матер!али експедицШ, проведет« в!дц!лом фольклористики 1МФЕ у 80-т! рр., записи дисертанта й дописи (сореспондент1в заф!ксували, що в. деяких реНоиах УкраТни весняний хороводио-!гровий фольклор збер!гся а активному побутуванн! до нашего часу.

III роздл "Семяитика Й поетика восияного Ыоенномгпаваю фольклору" - присвячоний розкриттю арха!чно! семантики та символ!Ки

основних форм виконання украшських весняних irop й таима, реконструкцн прадаенього змюту деяких персонаже, образов, тем i Momeie.

Календарно-ббрядова гра мае два плани выражения основного ритуально-ярового эм!сту: вербальний i акц)ональний - nicnto (речитатив) I nira (хореограф1чний рух, пантом!му, драматичн! елементи). KpiM сптьного побутування танки й ¡гри об'еднують та кож спшьш функцм, однаков1 художн! эасоби, близька тематика. Але в конкретмих видах фольклору ц! однакош компонента сполучаються ло-р!зному, складають р1зн! типи художньо-образних зв'язюв, що зумовлюе специф!ку irpoeoro та хороводного цикл!в. Можна ви/улити три велик! групи п!сенно-!грового фольклору, що р!знятъся за характером Эв'язюв м1ж художн1ми засобами i формою виконання. Пров!дним в даному випадку виступае слово, яке по-р!зному вэаемод!е э (пшими компок ггами.

В крах наявний безпосередн!й зв"язок мск .словом I рухом: irpoea пластика ц!лком залежить вщ сюжету nicHi, що П супроводжуе. Сюжет nicHi зумовлюе характер mimikh, pyxis, ixhkj поЫдовшсть та композицию ("Коструб", "Зельман", "Воротар"). У танках (хороводах) переважае хореограф!чний рух, смисловий зв'язок м!ж зм!стом ! пластикою мае спец1альний характер ("Шум", "Кривий танець", "ОИрочки"). Пром!жн1 м!ж ¡грами й танками явища - роз!грування п1сенного сюжету в кол! -. дають п^дстави вид!лити Ух в окрему трупу танково-1грових ("Переп!лочка", "Зайчик", "Ой ти, старий д!ду").

Основн! форми виконання танк)в та irop е дуже арха^чними за cboim походженням i в!дом! вс!м народам на вЫх щаблях !хнього розвитку. Особливого значения'у маНчшй символ1ц) надавалося шикуванню учасник!в обрядово? фи в tana- Найчаст1ше воно виражало ¡дею едност1, безконечност( й завершеносН, найвищо! досконалост!. У ритуал!стиц) ¡ндоевропейських народ!в коло мало апотропеТчне й сакральне значения: у . обрядах, замовляннях воно було маНчиою огорожею сакрального простору в!д оточую"ого св!ту. (ншим сакральним значениям кола е м!фопоетичне упод(бнення сонця колесу - один э найдавн!ших загапьнослов'янських обраэ!в. У текстах хо,.оводно-1грових веснянок зустр!чаютъся праслов'янсью формули, в яких сонце лор!внюетъся з колесом, що йдо по небу.

Збер1гаючи початковий основотворчий принцип I форму, кругов! танки отримали эначний розвиток. Якщо спочатку танкове коло було i колекгивним хором, I колективною д!Йовою особою, то в процес! (сторичного життя 1з появою 1ндив!дуольного виконавця (чи групи виконавц!в) м!ж ним I колом виникае п!сенний та драматичний д1алог. Це викликало певн! зм!ни в

сп1вв|дношенн1 художн1х компонентов самого хороводу, появу драматичнил елемент1в. Саме такий вид кругового танку з часом став найлоиулярн!шим,

1ншим типом пластично! орган1эац!1 руху украТнських танюв в однолМйы танки: вони в основному п!дпорядковаи1 хореограф!чному рухов!, майже на аалежать вщ зм!сту п!сн1, в'щзначаються пор!вняно меншою idnbtdcno вид1а ) текстов, що !х оупроводжують ( "Шум", "Олрочки", "Плету, rmeiy лш~, "Горошок"). Симаол1ка цього хореографнного руху ( "б!жуча cnipaiib" або "млексис") мае прадавне походження, часто зустр1чаегься у вигляд! рослинного орнаменту на керам!ц| й пов'язана э культовим комплексам велико! БогинЬматер! - повелительки плодючост! эемл1, тварин i людей.

У дволЫШному танку принцип драматизацН яскрав1ший, н1ж у одиолжЮному. Фронтальна будова обумовила характер руку у цьому хоровод), основним елементом якого е зустр!чний х!д двох ряд!а учасник!в ( "Жельман", "Воротар"). У eapimrrax зустрмний рух може замжюватись наступальним: один ряд п(д cnle наступав на другий, а потт'м ащходигь назад, другий п!д cnie саого куплету повторюе цей рух ("Просо"). У форм1 дзол(н1'йного танку найкращим чином прояапяеться конфл!кгиий характер пленного д!алогу, що берв св(й початок в1д перв!сного агону.

У структур! дволМйного хороводу п!сня завжди виступае як головннй компонент, уособлюючи конфл!кт двох фуп молод!. Цьою принципу дотримуетъся й т.эа. статичний вар1ант двол'шШного танку; учасники стоять у двох шеренгах одн! проти других, взявшись за руки, I по черз! еиконуюгь свою niceHHy napriio, д!я ж вщбуваеться Нльки в юнц! шеи!, або павного ешэоду ( напр. перех!д учасника э одного гурту до Ышого) . Конфп1к1 у цьому випадку розвиваеться виключно за допомогою сл!вамого диалогу.

До дволМйних хоровода в!дносяться також танки, типу "Вербовой дощечка", коли учасники ствютъ парами, обличчям один до одного, схрещують руки так, шби угаорюють м!еток, кладочку. По ц!й "кладочцГ з рук !де дитина. Пара, яку дитина пройшла, лереб!гае наперед ! таким чином танок !дв по колу. Як показав анал!з текст1а I форми сикоиання цьою танку, в основ! його хороводно! пластики Гдеяких motvib!q ( палаючо! дброаи, подарунку чоб!т ) лежать М)фолог1чн1 уявлення, пов'язаш з жжочими !н!ц!ац!ями, з уявлеинями про "1нший", паралельний cetr, що зусгрмаютъся у ворожЫнях I обрядовому фольклор! BCix слов'ян.

Танки, в яких за допомогою певних хореограф!чних ¡зук'ш вимальовуються певн! ф1гура на ллощин! ! хореографнний принцип оргашзацП руху переважае драматичний принцип дЛ , отримали у спец!алы<!й л!тератур! назву орнэмантальннх . Як показуе онал!э текст ¡а, майже eci nit.nl

що супроводжушъ орнаментальн1 танки, починаються олисом руху ииконавц!в, але дал) тексти п!сень мало пов'язан! !з семантикою i символ!кою хореограф!чного руху. •

Найчисельн!шу трупу складають танков! ¡гри, де в основ! теж лежить коло , апе й присущ! один або даа учасниками всередии!, як! й роэ!грують те, про що cnleae в таиково-!гров!й nicHl хор ("Ящур", "Зайчик", "Грушка", "Козел", "Подоляночка", "Рсгуленька", "Нелюб i милий", "А ти, старий д!ду" тс що). 1нколи omíct п1сн! роз!фують також I учасники, що стоять у кол!.

1ншим р!зновидом весняних. Ысенномгрових комплекс!в складають аласне 1гри, flKi не передбачають н!яких хореографмних ¿уй i основним елементом яких е пюенний текст, що виступае в рол! своер!дного сценар!ю. Пантом!ма, !нколи досить складна, виконуе допомЬкну роль. У таких Irpax основний акцент переноситься на д(алоги, а т'сенний супров!д часто эводиться лише до рефрену.

Окрему групу весняних забав утворюють (гри-змагоння, що несуть у со б! олемент боротьби I для яких конфл!ктн1стьситуац!1 - основа побудови хороводно! форми { "Ут!кач", "Щ!тка", "Дробушечки", "Пекельник" ).

Можна констатувати, що ochobhí форми виконання укра!нських весняних Irop й танк!в в)дэначаються р1эноман!тн1стю д!й 1 способ!а орган1зац1! хореограф!чних pyxle. Деяк) э них позначен! глибокою арха!кою, маприклад,' круговий танок, "Кривий танець", й т.эв. "плексио", "вор!гця". Арха!чну семантику! символ!ку та маНчно-'заклинальну фукц!ю мають також ритуально биття, пщстрибуаання й п!дскоки, плескания в долон!, 6«г наввипередки.

ГИдскокам i п!дстрибуванням приписувалася еластив1сть впливати на урожай льону, притулуванню ногами, топтанию земл1 - на врожай эернових. Такою ж продукуючою символкою над!ляла народна уява п!дкидання вгору учасника для того, щоб родив довгий льон. 3 аналогичною метою вживалися I поц!лунки - характерна форма етикетно! поведмки сх!дних слов'ян - Rid мали стимулювати плодючкпъ й посилення эросту.

Маг!чна эдатнкяь впливати на урожайн1сть приписывалась I плесканию в долон!, семантика якого - пол!функц!ональна : у деяких обрядових ситуациях со но служить також оберегом, апотропеею в:д нечисто! сили. Широко внкористовуеться в Irpax ритуальна биття, шмагання Нлкою чи паском, що е виязом маг!чно! дП I виконуе в!дгонну й прорукуючу фумкц!ю.

В архаичному аграрному сусп!льств! значения ритуапьних сеселощ(в, см!ху, жорт!а, голосного' onisy, tbhkíb полагало у ixiiiü маг!чно-заклинальн!й эдатноот! еллиаати на пжздочкяъ людай, теории, ecle! пряроди. Кр!м

продукуючо! функцН вони виконуаали також функц!ю оберега й захисту в!д потойб1нноТ, нечисто! с или, з якою п!дтримували досить складн! й неоднозначн! стосунки.

Мотив веселощ1в I радрщ!в • головний елемент м1фопоетичного образу весни, а основний предикат весни - звеселяння свггу людей в!дродженням природи, поверненням птах^в, тепла, зелен!. Весапощ) й радють, що складдпи основний емощйний тон весняних роз ваг I п!сень, часто бували не просто вияаленням задоволення й радост!, а скор!ша ритуально приписаною поведшкою.

Огляд основних вида I способна орган!зац!! танково-!гровмх дШ засв!дчив спорщнвнють !хнього /ореограф!чного малюнка з традищйнмм орнаментом укра!нських писанок I орнаментом на пам"ятках мистецтва трипшьсько! культури. I на фьохгисячолггмй керам!ц!, I на писанках I у танках широко використовуютъся магЫне коло, т. зв. "укра!нський меандр" ( писанки "Безконечник", "Крив! пояски", "Кризулыш" ! I весняний "Кривий танок"). Трип1льський "плексис" можна побачити I у танках "Опрочки", "Горошок" I на писанках "Огурочки", "Польовий горох". Назви писанок, подан! у каталоз! С. Кулжинського (1899) I книз! е.Б1няшевського(1968), дивовижним чином зйгаються з наэвами весняних танкш ( писанки "Безконечник", "Хм1ль", "Плетениця", "Польовий горох", "Жук", "Решето", "Княгиня", "Королева", "Качур", "Яблуня", "Сосонка", "Рожа", "Козлик"). Очевидно, що тут ми маемо той випадок, коли " одна й та ж щея ... вислоалюеться у р'оних видах народного мистецтва" (Богатирьов П. Вопросы теории народного искусства. - М., 1971. - С. 422). Тобто, те що в тсенно-¡гровому комплекс! виражено словом I продубльоаано рухом, у писанц! I в керам|'щ виражено орнаментом.

У друпй частой) I!) роэд)лу Пами, матиаа,й-дереандж!_хд£РйШ1>Ш--¡грових пюонь" подано функц!онально-тематичну класиф!каи1ю. танково-!грового фольклору, эд1йснено спробу реконструкц!Г арха!чно! семантики деяких персонаже, анал1эуються основн) теми ! мотиви.

Принципово важливим в положения, що рел!ктч праслов"янсько! м!фологи збереглися не у вигляд) прямих предметно-под!йних запозичень, а скорее у вигляд! левних "семантем", культурного плану, пов'язаних з психолопчними аластивосгями й лоНчними навичками пера!сних афарПв.

Основн! сюжети, мотиви й персонаж! , розгядуваних у дисертац!! п!сьш», за основною функц!ею, яку вони виконуваяи у весняних ритуалах, можна об'еднати у дек!лька груп, що певною м!рсю в!дрбражають панезу гри феномену пу/соно! культури укра!нського етнооу.

Першу групу (I) складають п1сенно-!гров! комплексы, головна функц!я яких полягала у в1дгворенн1 основного р!чного ритуалу, в1д усп!шного проходження якого залежало життя й добробут homo nstoralls.-Хороаодно» irpoel п1сн1 ulel групи генетично пов"язан1 э м1фолог1чними уявленнями i лэичницькими культами- предк1в, тотем1в, природних стих!й, тварин, роолинност!.

До друго1 групи (II) в1днесено 1гров1 п1сн1, що виконували охоронно-эахисну функц!о в!д негативно1, нечисто! сипи. Це операц!йн) текоти з мотивом "росту-визр!вання" таких рослин як мак, конопля, льон, грушка, nxl за допомогою Mari! "спресованого" часу мани забезпечити захиот в1д ориродньо! стихП ( граду,.бур!, ховорб). Номенклатура рослин теж в1дбиваЕ м1фолог1чн1 уявлення - вс! вони широко використовувались при замовляннях, ворож1ннях тощо.

У третю трупу (III) нами вид!лено !гри й п!сн1 аграрно! тематики з маНчно-заклинальною функцию. П1сенно-1гровий фольклор ц!е? групи |юа"пэаний 1з землеробськими культами ! культами шюдочост), що виявляеться певною м!рою у м1цному зв"язку аграрних I шлюбних мотив1в. Ц1 dieu! та 1гри лол1отад!альн! за походженням, про що св1дчить як манера виконання, так I номенклатура сЫьськогосподарських рослин ("Просо", "Овео", "Гречка", "Горох", "Ог1рочки", "Зельман").

До четверто! групи (1У) включено тексти, як! у досить редукован!й форм! збер!гають зал тики д!вочих 1н1ц1ац1й ("Подоляночка", "Б1лоданчих", "Коровай").

П'яту групу (У) складають nicHi , основна функц!я яких була в замовлянн! вдалого шлюбу, щасливого подружнього життя ("Вербовая дощечка", "Нелюб I милий", "Я,я, я.молодець...", "Ой ти старий д!ду", "Переп1лка", "Воротар", "Цар!вна").

Шоста трупа (У!) - це танков! л!сн1 1з величальною фукц!ею, що теж мають досить архаТчн! корен! ( "А й hIxto ж там не бував", "Есть там в иаш!м сел!", "Четверо курят").

Група. УН об"еднув п!сн1 з яскраво вираженою ритуальною функц1ега; внконувалиоь При эакликанн! на 1фище, опов!щали про Його эак1нчення, а тако.. виконувались при ритуальному обход! села ("Водити селезня", "Качки гнати", "Ой виходьте, д!вчата", "Зб1рна каша", "Положу я кладку через сЫожатку").

У групу УШ ув!йшли п1сн1, у яких превалюе розважальна функц1я ("Горю-дуба", "Р1пка","Котик I мишка"), Дзяк1 з них, да висм!юються хлапц! I иихваляютьс« дЫчата, агональн! оа cboîm походженням, ело еже давно

втратили цю функц!ю I перетворились на розваги Молод! ("Довга лоэа", "Кули 1деш .Романе?", "Ой вулиця та широкая").

Запропонована фукц!онально-типололчна класиф!кац!я е досить умовною, оск!льки кожний сюжет, мотив та образ е складним утворенням. Складники його можутъ мати р!зну генеэу, р1зну м!фолог!чну або фоль.слорну семантику.

Проведений у дисертац!!! анал)э бшьш 100 запио!в фи "Коотруб", дозволяе говорити про наявн!сть двох верс!й - схщно! й захщно!. На останньому етап! !снування мфолопчний образ "Коструба" став уособленням нелюбого (зах!дна верая) або антропоморфним уособленням зимового перюду (схщна верс!я). Анал13 тексгпв й манери вяконання дае п!дстави эблизити цей персонаж э казковим Кощ!ем, який теж мае сезонн! ознаки.

Реконструкция перв!сно! семантики I символжи фи "Зельман", проведена на численних записах поетичного тексту ¡э залучення широкого етнофаф!чного контексту. Спираючись на доол(дження О.Фрейденберг,

К. Байбурина дисертант доходить висновку, що, ймов!рно, цей персонаж був

/н

уособленням весняно! вегетацн ! вщ його продукуючо! сили запежав вдалий урожай I добробут землероба. Контакт э ним, задобрювання його в!дбувалося саме у ф!, 1 саме д!вчатами. АналоНчн! ритуали (вбирания у зелень, обх!д села "Зеленою людиною", "майським королем") в!дом1 . багатьом европейським народам.

У дисертацм проведено також спробу рекострукцм первюно! семантики три "Шум",-яка трактуетъся як маг!чний акт творения нового св!ту и основному р!чному ритуал!.

Розгляд весняних !фс зих п!сень аграрно! тематики засвщчив Тхне гетерогенне походження I пол!функцюнальн!сть. Деяк! з них виконували в1дгонну I захисну функц!ю. Афарна тематика т1сно перепл!таеться з любовно-шлюбною, що зумовлено маНчною функц!ею" ригушшного еротизму позитивно впливати на урожай I плодю41сть тварин. У редукован!й форм! це збереглося в !грових п1снях любовно-шлюбно! тематики - найпопулярних у репертуар! танково-1грового фольклору.

Анал!з деяких ¡грових танк!в ("Подоляночка", "Б1лоданчик", "Коровай") , !хне пор!вняння з аналог!чним матер1апом ¡нших олов'янських народе, а також притягнення широкого етонфаф!чного контексту , дало можлйв!сть дисертанту зробити припущення, що ми маемо тут справу з рел!ктами прадавнЬс д|вочих 1н!ц1ац!й, що, ймов!рно, в!дбувались весною у м!фолог!чно е1дм!чених локусах. .

У "Висновках" п!дводяться пщсумки дисерташйного доЫдження, як! узагальнюють основн! !де! дисертацм ! дають п!дстави вид!лити веснян!

ганково-1гров1 в окремий специф|чний жанр украГнського фольклору. Ставиться питания про подальш! перспективи досл1дження теми. Сформульовано |

1. Веснян! обрядово-(гров1 п!сн! належать до найархаТчмшого пласту народного мистецтва, у якому п!д в!ковим нашаропуваннями захован! рел1кти первгсного свггогляду, утилггарно! магм, давньослов'янськоГ м|'фологи. 1гри й танки генетично вщносяться до найдавжшого виду мистецтва, який протягом вМв зазнав эначних зм|'н, що певною м^рою позначилось на тематиц! й образност!. Деяк! гисенно-гров! р!зновиди виникли у п!зн1ш1 часи, але використовують прадавн! структур и й манеру виконання.

2. Гетерогенний I полютад1альний за своТм походженням украТнський 1гровий фольклор весняного календарного циклу характеризуеться значною сталютю I традицмнютю форми; ¡фи й танки - комплексна система складних тшелементних вид|'в мистецтва. Синкретизм 1х полягае в нерозчленованоот! слова, мелодП, м!мки, танцювальних рух!в I драматично! дн; ц! елементи гармон1йно поеднуються, забезпечуючи художню цшюнють сприйняття;

3. Семантика, символ1ка ! деяк! стильоа! особливост! весняного пюенно-1фового фольклору, безпосередньо пов"язаного з арха!чними в1руваннями, ритуалами й побутом перв1сного афар1я, зумовлен! арха!чною маИчно-заклинальною функц1ею I. мюцем в обряд!. Гра була не т!льки нев!д'емним складником обряду, але саме через гру, через постаане й драматично зображено слово обряд втшювався у життя;

4. Веснян! танковочгров! п!сн! - орипнальний жанр фольклору, орган!чна частка календарно! обрядовост! укра!нц!в.

У "Долатках" подаються тексти танковоЧгрових п!сень, записан! дисертантом протягом 1980-х - 1990-х роюв.

Апробац!я роботи. Дисертац!» обговорено у в1дд!л! фольклористики I нети гуту мистецтвознавства, фольклористики та етнологи !м. М т.Рильського НАНУ, де П було виконано. Зроблен! в процес! дослщження висновки були апробован! в публ!кац!ях:

Особливост/ суч. оного побутування весняного календарно-обрядового фольклору на Укра1н1 // Слов'янське лкературознавстао I фольклористика. -1986. - Вип. 15. • С. 67- 74.

Календарно-обрядова п!сенн1сгь // УкраЫц!. 1сторико-втнограф1чна монографЫ. • К. - Т.П. - С. 471-493 . '(Удруц!).

ГЧсн1 трудового року // Календарно обрядовI п!сн1 / Упоряд., пере дм., прим)т. О.Ю. Чебанюк. - К. : Днюро, 19В7. - С. 5-20.

КупапьськI rilcui // КупальсьШ nient' / Упорид., передм., прим/г О.Ю Чвбанюк. ■ К. : Муз. УкраЫ, 1909. - С. 5-18.

Весняно-лШ nient // Веснто-лкн1. nicHl / Упоряд. перодм , npiiult ОЮ.Чебанюк. - К.: Муз. УкраШ. (Удруц!).

АННОТАЦИЯ

Чебанюк Е.Ю. УКРАИНСКИЕ ВЕСЕННИЕ ХОРОВОДНО-ИГИЭ8ЫК ПЕСНИ. ( Некоторые проблемы генезиса и семантики ).

Диссертация.на соискание ученой степени ta иди; vu а филож.нт k i t ir; наук по специальности 10.01.07 - фольклористика , Институт иокисспшш'/у" m 'и, фольклористики и зттюлотии НАНУ,. Киев , 1SQ6.

Диссертация является рукописью.

Основные положения и выводы, содержащиеся в диссертации:

весенние обрядово-игровие песни принадлежа! к иипгн/лг1*, архаическому пласту народного искусстоа, в котором под многолетними наслоениями скрыты реликты первобытного мировоззрения, угиишнрнпЛ магии, рревнеслиппнской мифологии. Игры и хоровода неоднородны но своему происхождению: некоторые генетически опюсягся к древнейшем/ пласту искусства, который на протяжении веков претерпел аначитып.ш«? изменена, что в определенной мере отразилось на тематике и обра-гноми: ¡другие возникли в более позднее время, ттспользовав древние структуры tt манеру исполнения;

•■ семантика, символика и некоторые стилевые особенности («лепнрр» нееонно-игрового фольклора, непосредственно связанною с прхаичьсиимн верованиями, ритуалами и бытом традиционного аграрного обществ«, обусловлены его архаичной магическо-заклинателытой функцией и инсич» я обряде. Игра была не только неотъемлемой составляющей обряди, но именно через игр и, посредством исполненного и драматически изображенного слова, обряд воплощался в жизнь:

гетерогенный и полистадиальный по происхождению уцыит.кмй игровой фольклор весеннего календарного Цикла характеризуй u n значительным постоянством и традиционностью формы; игры и чороводн комплвксная система сложных лолизт;емтпных видов искусства Синкретизм и* cooTOirr в нерасчлененнооти олова, мелодии, мимики, джм-ений и дрпмтмчаакого дгйспвия; Эти еадм<«нты торм.»;«ч#( «т

«0«*ГПЮ1СЯ, 0f5f«r;!ÎS>!H?Wi ху/умюотявкную ЦРЦ/ТСТИЛГТЬ Rftt'f«pi«!!'-'.»-!

Xt>pouv.;tMk< нГ|Х)выа песни - оригинальный жанр фольклора, органическая •ни.1ь календарной обрядности украинцев.

ABSTRACT Chebanyuk Н Y.

Ukrainian spring's playing round dance songs.

( Some problems genesis and semantics ).

Tliti dissertation for receiving the scientific degree of the candidate fthtl'ilogioal sciences by specialty 10.01.07 -folidoristic,

Rylsky Institute for Art Studies, Folklore and Ethnology, National Acadonsy of «fclence, Kiev, 1996.

The dissertation Is a manuscript.

Main propositions and results contained in the dissertation are: - spring ceremonial playing songs concern to the most archaical layer of national art, in which under multieentury feature layers am hidden relict primitive world outlook, utilitycal magic, old Slavonic mythology. The games and playing round dance are non-uniform In origination, some generically concern to the oldest layer of art, which along of c'enturle3 has undergone significant changes, that. In a certaln{det9rmlned) measure was reflected on a theme and figurativness, other have arisen in later times, but. used older of a structure and manner of performance;

-The semantics, symbolic and some styles of the feature spring playing dance folklore, directly connected with archaical religions, rituals and every day life of conventional agrarian company, are stipulated it(him) archaical oral magical function and place in ceremonies. The game was not only Integral making ceremony, but just through game, by means of executed and dramatic of a represented word ceremony was embodied In life;

- heterogeneous and polystadical on a origin Ukrainian playing folklore of a spring calendar cycle Is characterized by significant stability and tradition of the form; games and round dances are a complex system of potyelemental kinds of art. Their syncretism consists in Irresolvable of words, melodies, mimic, playing round dance's movements and dramatical actions; These elements are combined harmonically, providing art integrity of perception;

- spring playing round dance songea - original genre of folklore, organic making calendar In the ceremony of Ukrainians. •

Ключов! слова: Гра, танок, ганково-1гровий фольклор, irpoel явища культури.