автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Украинско - Крымские межгосударственные отношения в середине XVII столетия (в соответствии с турецкими историческими источниками).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинско - Крымские межгосударственные отношения в середине XVII столетия (в соответствии с турецкими историческими источниками)."

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМШ НАУК УКРА1НИ 'КСТИГУТ УКРАТНСЬКОТ АРХЕОГРАФ]! ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА 1МЕН1 М.С.ГРУШЕВСЬКОГО

Р Г Б ОД

г 9 ДЕК 1ЯЯ7

Туранли Фергад Гардашкая-оглу

УДК -940.2 (477)

УКРАШСЬКО-КРИМСЬК1 В1ДНОСИНИ

УСЕРЕДИШ XVII СТОЛ1ТТЯ (за тюркськими ¡сторичними джерелами)

Спешальшсть 07.00.02 - Всесвггня ¡стор1я

Автореферат дисортацП' на здобуття наукового ступеня кандидата ¡сторичних наук

Ки!В - 1997

Дисерташею е рукопис

Робота виконана на кафедрах: загальнотюрксько! ¡сгори ¡сторичного вщцлення

лЬературного факультету ктанбульського уншерситету (Туреччина)

та ¡CTopii Укра'ши ¡сторичного факультету Прикарпатського ушверситету ¡меш Василя Стефаника (мЛвано-Франювськ, Укра'ша)

Науков! кертники: - академж АН вищоТ школи Укра'ши, доктор ¡сторичних наук, професор Грабовецький Володимир Васильович, завщувач кафедри icTopii Укра'ши ¡сторичного факультету Прикарпатського уншерситету ¡меш Василя Стефаника

професор, доктор ¡сторичних наук Ферщун Емеджен, завшувач кафедри новоТ ¡CTopfi ¡сторичного вцццления литературного факультету ктанбульського ушверситету (Туреччина)

Офщйш опоненти: • доктор ¡сторичних наук, професор кафедри давньо'1 i новоТ ¡сторй Укра'ши ¡сторичного факультету КиТвського Национального ушверситету ¡меш Тараса Шевченка Сергшчук Володимир 1ванович,

- кандидат ¡сторичних наук, доцент Чумак Василь Арсентшович, старший науковий сш'вробйник вщддлення Американських i бвропейських дослдакень 1нституту cbitoboi економжи i мЫшародних вщносин HAH Укра'ши

Провщна оргашзацш - Лъвтський державиий уншерситет ¡мен! 1вана Франка, ¡сторичний факультет, кафедра давньо! ¡сторй Укра'ши та спешальних ¡сторичних

ДИСШШЛШ

Захист вщбудеться "IL" 1997 р. об 11. годиш на засманш

спещалтованоУ вчено? Ради д.01.43.01. по захисту дисертацш в Гнституп украшськоТ археографа та джерелознавства ¡мен! М.С.Грушевського HAH Укра'ши (252001, м.КиТв, вул.Трьохсвятительська, 4).

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ 1нституту укра'шсько'1 археографа та джерелознавства iMeHi М.С.Грушевського HAH Укра'ши (252001, м.Кш'в, вул.Трьохсвятительська, 4).

Автореферат рсшслано " iV " uudn^Msb 1997 р.

Вчений секретар спещал1зовано1 ради

1.В.ВЕРБА

Акъцх.^'хсяь печи. 3 ;уч2ск:й улргТ:~:сьщй ¿стор^сгргфаТ актуальною <£ прилегла к;ь;тж:<:г;> сягкеняя глднсслк ухргГксг-кг! кац;? з народами Cxc.iv, Туреччинк, шо зумсЕлек-:-; гривакчики улрмс-вж багатьох стоить сгссу.чкгмк у рииюс сферах жкття.

Нагзвячгйкс вгжлкве значения гл.; у?г1амл«ккя турецькз-украТнськкх в1гю-йн каюгь ¡стсркчга документа. сгЛ-.ул: тага тасри, котр] а туреччиш малк назву ьчсз Г н л в1. На жаль, лее! украТнська юторична наука мело знайема 5 данями твсргмк^-

Рагси з там значения полЯних праиь ткркських 'л1тописц»в .зля вивчення укргТнгько-сскакеьких есносин еезкхо пере:с::-:ити У наших джерелах можна знайти чикал; не пльки щкаькх Ыформгтигних матер-ал'.з, г й узаггдьнкжчих пуыск тг яоглгЗв турещких ¡стсриюв скс:- пслпкчкнх, а лсчасти й культурккх л0л1й в Укр2!к! XVII стол'ття.

У а ( а г I к а м е мокла зкаЛти госить об"ехтивну садику а)ЯльносТ1 Бизиачййх ПМ1ТНЧНКХ дычгв Ук.рг::-:з-:, члпрнклгд, гетьмана Богдана Хмелг-ннимсго.

На наш петляв, глкбоке вивчення тгигядгхж. гжерел дозволить ло-нсгсму резетавгпм акцента у питана туреиьяа-ухрашлхих ¡етс-рнчнж зв'яззвв, ио Сули нас'язан! ¡«ор1гргф:?ю игрсьчого самогержаьстьа та комункяичнм ¡геологй. Сане' тому зля дасертацгйнй работы обрзно вк;начк: тге-ри кримсьхс! ¡сторюграфй. "1стср:л хана !слгм Ярая ПГ Гаой Мелима Сена;- Слал) Сенат) та "Процветания хата" (ргзол "1слам Прай хан ПГ) Галш Г:рая Султана4, (дал; Г.Султан).

Щопрагла, тг^р Седа? одержав до:ить погну оцшку, пмьського вчеяого 3 Абрагамс-вкча5- Проте мусиме сказгти, пргия названого автора не пезбавлена неточностей \ помклок, а танок сеаких субЧкткЕНИх садкок у переплав!, коментувант та тлумачекш тексту г.-'тс.пксу Сена;.

У зь"йзку з тим, ч1,о тв1р СенгТ у.ас аи.нр.тюве значения, постае потреба

1 Тюрк УВКАУШАМ.В, шо в переклад; езкача« опис шсаекних попШ, тобто .ит:-пис. Див Иет Ое'/е!Нс-|1и О&гаалИде • ТйгК?е Ап«>Иоре&к Шеа! - Апкага, - 5.1134

2. УхраТнськ! ¡стсрнки часткозо зяайс«) з книгою- Еьл'я Чад ей- Челеби в. Книга путешествия Был. 1-2. - М , 1961, 1978.

3 Нас: Мепгпеа 5егш, Дойлей &!гп1 С1«у Нзя ТаяЫ Таксж ли». ВаЫя{*ег К. Озп:гп;1 Ггг:?1 Уадаг)аг1 ге Езег1еп. - Аккааа, - 2 100-105.

4. На!:га С:гау ЗиПап. Сй!Ьш:-1 Напап. - Еггигига, 1Э&0. - 5. 100-1С5

5. Надгу МеЬтей 5епа1 г Кгути. МвЬпа ейгпа Шага С-еге^а - Ш. - ТУагеанса, 1271. (за редакш'ею З.Абрагамовкча).

його наукового видання з метою ретельного опращовання цього твору укра'шськими вченими.

Завдання нашоУ дисертащйноУ роботи полягае, передуслм, у тому, щоб залропонувати новий переклад укргшською мовою, точну трзнскрипшю тексту та повний коментар до праш Сена!, а також роздшу "1слам Прай III" л ¡топи су Г.Султана "Процв!тання хатв". Важливо здшснити структурно-лопчну орган;защю тексту Л1Топису для полегшення опрацювання твору наступними дослщниками, визначити параграфи 1 тдпараграфи, замшити архаУчш метафоричш висловлювання османо-тюркською мовою '¿х сучасними украшськими аналогами з метою адекватно! репрезентаца змюту дослдокуваних ¡сторичних джерел. В1рш1 написаш в основному арабською 1 давньоперською мовами. передано прозою.

Вийр теми доыпдження зумовлений особливостями розвитку ¡сторичноУ науки в Укра'щ'1 та Туреччиш, викликаними новашми тенденшями в политичному спрямуванм УкраУнськоУ держави.

О б" е к т о м д о.с л I д ж е н н я е ¡сторюграф!чш пращ вищеназваних тюркських авт0р1в. В дисертащйнш робот! подана Ух транскрипция, переклад украТнською мовою, власш коментар!.

Мета роботи полягае в здшсненш комплексного анал!зу конкретних творш СенаУ та Г.Султана, в яких порушено проблемо тюрксько -укра'шських сусшльно-полп-ичних вщносин XVII ст. на ТЛ1 розвитку ¡сторюграфи в Османськш держав!.

Досягнення ще'( мети вимагае розв"язання таких га&шш;

- подати точну транскрипщю та переклад украУнською мовою названих праць ¡сторюграфц Кримського ханства середини XVII ст.;

- створити об"ективну картину укра'Унсько-тюркських стосунюв середини XVII ст. з урахуванням вщомостей укра'шських, а також европейських ¡стор!ограф1Чних джерел на основ! грунтовного анализу названих тюркських документт;

- виконати коментування тексту лггописш;

- визначити жанрово-стил|стичну природу та м!сце цих творш серед 1сторюграф)чних документш ОсманськоУ держави;

- умотивувати значения даних праць для ¡сторичноУ науки в Укра'М;

- з"ясувати законом!рносп укладення союзу м1ж УкраУною та Кримським ханством як одного з ключових питань даного перюду;

- встаковити хронолопю стльних вшськових дш украУнськоУ та кримськоУ

сторш.

Методологгчною основою дослдокення е сучасна концепция розвитку сустльства, яка узгоджуеться з концептами сучасноУ

¡сторичноТ науки про цшсний пдад до вивчення ¡сторн взаемозв"язюв та взаемопроникнення культур рвних наши. Як основоположну, автор обрав методолопю доыйдження ¡сторичних документа, розроблену такими видатними ориенталистами як Ф.К'орш, Н.Смирнов, О.Прщак, Я.Дашкевич, В.Остапчук, А.Зайончковський, З.Абрагамович, В.Чабук, М.Урекл1 та ¡нии.

Основний метод дос л ¿дження - пор^вняльно-зктавний анаЛ1'з конкретних ¡сторичних прапь тюркських автор1в 1 великоТ юлькост) ¡сторичних документов XVII - XVIII стол1ть, шо склали основу кторично! науки в Османсъкда держав! та Украши ше'{ доби. Використовуеться також авторсыа тлумачення 1 узагальнения, що стосуються' проблемних питань. теми роботи.

X р о н о логична рамка роботи охоплюе пер)од вщ початку правлшня клам Прая III, точмше в*д часу його прибуття з 1станбула до Кафи (6 липня 1644 р. 1 вступу на багчесарайський трон аж до 4 серпня 1651 р.), тобто до часу завершения СенаТ сзого л^опису.

Протягом цього часу вшбулися важлив'1 поди:

- напередодш укладення союзу ш'ж Укра'шою та Кримом армш хана здшснила переможний похщ на Московщину I цар змушений був прийняти ва умови запропонованого кримською стороною договору;

- посилення дипломатичних стосунмв М1Ж гетьманським та ханським у рядами;

- стльн1 вшсько! походи гад час нашонально-внзвольноТ боротьби украшшв середини

XVII ст.

Позитивна моменти такого короткого часового перюду дозволять грунтовно вщтворити послщовну хронологию под'ш, а також ретельно проанвЛ1зувати наукову литературу до окремих поблемних питань дисертац».

Дясерелъна база дослгдженн я. Вперше в украшськш ¡сторюграфй основними джерелами обрано два неукрашомовш (османо-тюркськО л!тописи - "1стор1Я хана 1слам Прая НГ Сена! та "Процвггання хашв" (розд. "Хан клам Прай 11Г Г.Султана про украшо-османськ) виноснни середини XVII ст.

Саме вщомоси' названих авторш стали "вщправною точкою" щодо трактування процесу розвитку взаемин М1Ж Укра'шою 1 Кримським ханством.

Для опрацювання цих л!топист в основному використаш документи та наукова л^ература архиву музею палацу Топкапи (тюрк.ТоркарО ! б) б л ¡отек рщюсних видань ¡м.Сулеймана Канун!, 1станбульського ун1'верситету та ¡нших книгозб1'рень Туреччини. 1ншу групу джерел склали твори французьких, польських, рос!"йських та ¡нших шоземних автор1в мовою орипналу.

Достов1'рний характер даного досшдження зумовлений, передусш, використанням украшських ¡сторичних документа, що стосуються проблемних пктань взаемозв"язк!в Украши з Османською державою, зокрема Кримським ханством середини XVII ст. Особливе мкце тут ззймають лпописи Самовидця, С.Величка, Г.Грабянки { пращ М.Грушевського, 1.Крип"якевича, О.Прщака та шших.

Належна увага була придмена дипломатичному листуванню державних Д1яч1в дослщжуваного перюду.

И а у к о в а новизна дисертацшно! роботи полягае в тому, що обрана тема в украшськш ¡сторичиш науш дос! не була предметом спещального аивчення.

В дисертацшнш робот!, яка € по сул першим в Украш! спещальним дослщженням л1тописання Османсько! держави, пропонуеться дета льне прочитання для об"ективного трактувания л!тературких джерел, що висв1тлкшть ¡сторичш взаемини Украши та Кри.мського ханства середини XVII столптя. Подана транскрипция, переклад украшською мовою та науковий коментар цих вказаних тюркських ¡сторико-л1тературних докуменш.

Автор дисертацшно! роботи зробив спробу комплексно розглянути пращ Сена! та Г.Султана в рамках жанру века г нам е, умотивував причину обрання для дсс."!дження саме цих документа необхщнктю доповнити джерелознавчу базу украшських ¡сторюграф)'чних праць тюркськими джерелами.

Завдяки виконаному цшсному багатоаспектному досл'щженню тюрксько-украшських мЬкдержавних зв"язш вперше иа конкретному фактичному ыатер1ал1 визначено погляди Високо! Порти на розвиток украшсько-козацько! держави.

Теоретинне значения дослщження полягае в умотивуванш закономерностей та тенденщй воображения мждержавних вщносин в ¡сторюграф^чних працях тюркських та украшських ¡сториюв.

Наш прюритет у постанови] й аналш ще! проблеми дозволяв значно збагатити джерельну базу та розширити п'щгрунтя для подальших наукових дослщжень украшсько-тюркських ¡сторичних взаемин, основу яким було закладено у творах видатних ¡сториыв Украши 1 тюркського св!ту.

Практачне значения дослщження полягае в тому, що резудьтати та методика ще! праш можуть стати джерелом для написания наукових монографш в галуз! тюрксько-украшських 1.пжеттчних та м!ждержавних взаемин, бути використам при створенш пщручнимв з ¡сгори Украши й Туреччини, програми окремих курав та профьгсьних семшарш. з джерелознавства, арх18ознавства. осмашстики для студент ¡сторичного, ф!лософського, фьполопчного факультепв, а також фахшщв з оргёнталктики.

Коментар! та методи ¡нтерпреташУ результатов роботи дають можливкть використати ix при написант дослдокень з ¡стори полггичних, релтйних та сощально-еконотмчних взаемин Украши й Туречиини, що в нсдатшх умовах розвитку названих держав е надзвичайно актуальним.

Hocmoeipnicmb на у к о в и х результат i в та eucuosKie забезпечуеться теоретико-методолопчною позиш'ею автора, яка дозволила розробити нову концелщю введения ¡сторшграфтих документов тюркських aBTopie в украТнську ¡сторичну науку.

На з а х и с т виносяться т. а к i положен н я:

- транскрипшя та переклад украУнською новою праць тюркських ¡сторюграф^в - об"ективний шлях введения чужомовних джерел в украУнську ¡сторичну науку;

- летописи СенаУ та Г.Султана - орипнальш твори тюркськоУ ¡сторюграфй', що послщовно висвЬлюють проблему украУнсько-поркських мЬкдержазних стосунюв. Йдеться насамперед про посилення дипломатичних ш'дносин м(ж УкраУною i Кримом, що привело до укладення мЕждержавного договору в середиш XVII ст.

- полкика 1слам Прая III була спрямована на тдтримку державотворчих намагань укра'шського козацтва на чсш з гетьканом Б.Хмельницьким;

- позитивне ставлення тюркських володарт до HsMipis украУнських гегьман!з створити нашональну державу супроводжувалося сшльними вшськовийи Д!ями проти неприятел!В i укладення угод в ¡нтересах обох держав;

- посилення активно!' полпики уряду Багчесараю на твноч'1 ОсманськоУ держави привело до зростання його м1Жнародного авторитету як гаранта дотримання сусщшми державами (Ртю Посполитою, Москов)сю) зобов"язань зпдно укладення угод;

- зм1цнення позишй Кримського ханства об"ективно сприяло збереженню зпливу ВисокоУ Порти на пшщчних теренах ¡мперн, яка була втягнута з Крйську вшну;

- жанр лпописання векаТнаме е джерелом не тшьки об"ективного висвгглення ¡сторичних подш, а й вщображенням пашвноУ ¡деологн (духу часу) ОсманськоУ держави.

Апробация роботи. Обговорення дисертацц вщбулося на зааданш кафедр кторГУ Укра'ши Прикарпатського университету ¡м.В.Стефаника та загальнотюркськоУ icTopii 1станбульського ушзерситету, в ¡нституп Сходознавства ¡м.Агатангела Кримського HAH УкраУни. Основш положения та висновки роботи вксвЬлювалися на наукових конференциях та симпозиумах 1994 - 1997 рр., у

в

наукових працях автора. Прочитано факультативний курс для студенл'в Мярмарського ушверситету в ктанбул! "УкраТна I Туреччина".

Структура робота. Дисертащя складаеться ¡з вступу, трьох рс>зд1Л1в, коментар!в, висновкш, .списку викорнстано! лиератури та додатыэ.

ЗМ1СТ РОБОТИ

У вступ! обгрунтовано актуальность теми, визначено мету 1 завдання, методолопчш основи, наукову новизну I практичне значения роботи, подано загальнил огляд ¡сторюграфи проблеми, дана характеристика джерельноТ бази дослщжеыня, викладена бюграфЫ та ¡сторюграф1чна Д)яльн1сть авторш дослщжуваних творив.

Роздал першим - "Тюркське лаописання як джерело вивчення пол^тичних в!дносин Украши > Кримського ханства" - висвгглюе ¡сторда виникнення, та розвитку жанру в е к а I н а м е, що означав назву щоденних записш под;й у державь Називаеться перший офщйний лЬописець Фетуллаг Ефещй', котрин висвп-лив ¡сторичш поди часу правлмня султана Сулеймана Пишного^. У стислш характеристик даного жанру вказано, що века'шаме складалося у в^ршовашй форкп, а тзнше - прозою, мали художнш та науковий характер. Щ твори висв1тлюзали д1яльшсть тюркських володарш, мгстили шнний материал для офдайних ¡сториюв при опиа сучасних ! минулих под]'й. Особи, котр! призначалися османським урядом для написания ¡сторп держави, називались в в к а I н ю в г Можна визначнти принайш" три вщтпжи значения слова "описувач под1Й", а саме: 1 ("секретар запису"), 2 ("офщшний ¡сторик") та 3 ("л'ггописець").

Важливо тдкреслити, що в Османськш держав1 века!нюв1си часто ¡, навкь як правило, нагороджувалися султаном чи ¡ншими сановниками, шо свщчило про значения офщшного (державного) ¡сторика. Оттоманський уряд, зокрема велим вез1ри, в перюд, коли держава перебувала у важкому сташ, т'клувалися про розвиток Л1'тератури та ¡сторп, осыльки вони були переконаш, що запис подай минулого та сучасносп допоможе вщновити могутшсть держави.

За ¡сторичними даними своерщний ¡нститут лЬописання ¡снував уже в першш половиш XVII столктя, хоча, як було зазначено вище, ¡сторики такого

1. Тюрк. Ре^НаЬ Е{епсП.

2. Роки правлшня: 1520- 1566.

3. Тюрк. УЕЮШЫШБ.

гатунку були ше в XVI ст. 6 даш, що шописзння в Османсьшй держав! бере свш почток В1д час)Б правлшня Беязщз II (1481 - 1512).

Традишя придворного лЬсписця прижилася 1 в шших тюркських володар^в. Наприклад, за наказом Мегмеда IV (роки лравлшня: 1648 - 1687) був написаний "ВекаНяам е" Шшанч! Абдуррагкан Пашею,

Одним з державких зекашювгав XVII ст. буа НаУма Мустафа Ефенд!. Його тв|р "1стор1я НаУми" охоплюе подГУз 1591 по ¡659 рж.

.Штопис СенаУ "1сторш хана 1слам Прая III" також належить до жанру в е к а I н а м е. Хоча традишя Л!?описання не булз розвинена в Криму \ СенаУ не був державним ¡сториком султана, але з! сдав самого автора, його було призначено на посаду кад1 (судщ), а згодом за наказом в!зира кримського хана Сефер Газ! Аги, вш був уповнованений писати ¡'стор!к> кримського володаря.

В першому роздан' розкриваються деяю особливосп щеУ ¡сгорюграфп. Тюрксыа ¡сторики, котр! писали те до того, як у держав1 ввели друкування, працювали перш за все не для переконання читаЧ1в, як у випадку з книгами, призначеними для широкого кола читач!в, записана ¡стор'ш призначалася касамперед для читання вголос. Слухання >сторичних текстов було одшею з ¡снуючих розваг у заможному тюрксъкому середовиии, що заверщувалося дискус1ею з метою знаходження об"ективноУ ошнки вдображених в документах

ПОД1Й.

В Османсьшй держав! кожна видатиа особа - султан, великий в1зир, шейгулыслам - мала свш власний меджлк, свое коло друЗ!В, радникт та прихильниюв. 1стор1я читалась на таких з'браннях, I* шсля того, як певну "подда" було прочитано, слщувало 'и обговорення. Щоб збагнути витоки оцшок ¡сторичних подш, важливо

звернути увагу, як на судження ¡ндивщуальних автор|'в, що тлумачили факти, так 1 на думки, висловлеш в дискус'шх.

Ще одним джерелом для опису "лодш" були офщшт документи, промови та кореспонденшя султана чи хана, або ж нав!П> накази та р!шення, видаш ними або дшаном в!д ¡меш володар!в.

Книги державних ¡стсришв писались тод1, коли р'шень культури та осв!ти даного сусшльства чи наци почав зростати.

В лпопиа СенаУ знаходимо причини нашонально-визвольноУ вшни (1648 -1654) укра'шшв шд проводом гетьмана Б.Хмельницького проти Полыщ: релтйш, нашональт, еканом1чт, тштичш та шип, що зумовило и справедливий характер.

В даному твор1 описуеться налагодження дипломатичних вщносин УкраУни

з Кримом в середин! XVII стол!ття*. Цьому сприяла природна вдача й осламськ'о симпатоУ самого Б.Хмельницького. Знаменитим фактом зближення Украони 1 Криму було задоволення прохання гетьмана про надання йому всебмноо допомоги з боку ханського уряду, що привело до укладення украТнсько-кримського союзу в кшш 1647 - 1648 рр. 1 зумовило устшний переб!г нацоонально-визвольноУ боротьби на украУнських землях. На виконання згаданого договору кримський .володар особисто вирушив на допомогу козацькому гетьманов1 та очолив сшльно з ним вшськовий поход проти королтського в!йська под Жовтими Водами, Корсунем в травно - черв;« 1648 р. Здобут! перемоги змшнили позицй' союзникш.

В лггопис! Сена! витримана точна хронолопя вказаного перюду, що пщтверджуеться даними наших ¡сторичних документов. Кр!м того, тюркський ¡сторик згадуе про ще одну переможну битву запорозьких козакав разом з кримськими татарами пщ Соколовкою в жовтн! 1648 р. Зазначаеться також факт наступу I захоплення козаками польських фортець Березане та Живото'в, детально описана Льв!вська война з тривалою блокадою м!ста.

Розглядаючи питания розвитку сшвпраш тж гетьманським та ханськими урядами в подальшой боротьбо з супротивником в 1649 р., зокрема пщ час Збаразькоо вшни, водзначаемо зрослу чисельно'сть вшськовоо сили союзников, кращу узгоджешсть ох ш 1 змоцнення взаеморозумшия м!ж военачальниками: Б.Хмельницьким й 1слам Праем, яш особисто брали участь у вшськових походах. Л!тописи Самовидця та Грабянки, досло'дженкя М.Грушевського та ш. пщтверджують об"ективн!сть даних СенаУ.

Пор!вняння названих твор1в СенаУ 1 Г.Султана з оншими сучасними Ум документами дозволяе констатувати, що саме вони подають найдетальшшу ¡нформашю про хронологою Збаразькоо вшни, склад та чисельность польськоо армп, розводувальну до'яльность ханськоо армп, службу евреУв у польськой армоУ, умови Збор1вського перемир'я тощо. В даних творах об"ективно ощнюються да украонських в!йськ, пщкреслюеться героозм ! водвага запор!зьких козаков.

В другому роздШ "Лотопис СенаУ "1сторш хана 1слам Прая Ш" та ¡стортграфЬнш пращ Г.Султана "Процвотання хан!в (роздал "1слам Горай III") подано текста названих твор1в украонською мовою, а тексти мовою орипналу [османо-тюркською] представлено в додатках, що може бути використано як

1. Подаемо в даному автореферат! текст мовою орипналу, а також транслотеращею

i украУнським перекладом про прибуття Б.Хмельницького до володаря держави (1слам Прая III) i доброзичливе ставлення до його прохання про допомогу" !з вказаного л!топису СенаУ. (Див. даний автореферат - С. 11-13.)

jljudjA jju oljW»-

jt-Li! Л«; J Ù'1^^

íIjC.I tí^-ul ¿ ¡^ ^y J~ ^-••-^S ...¿il jj f >-*- ^.jtî

[J ¿Jj»

j juri j ».кц.1 jl> ¿o cs ol-jji" j¿ i. jj jj-. v

UiJl 4-J

3 i/"* ok/-1 J ¿--V ^ f'1**

j ¿кг* O.' ¿сД ■v: íí'-"'' ù^i-3^^ ¿r-

J^Jjy ) J j^'Ji О'.Л^-* ¿iL» Al.

3v j;V ^ «iUj ¿ > w^-t-» Í f1« ^ j dMj-b J Jjbjy' J-Ji;- j j\j>\j~- j'-^-yi M.:

^l.C jljuk ^ ¿UH ^ J ¿liU^.l J .iUíl J.

y^i ojUt- • jS ,ßy> ¿L-Cjl.*

¿U-lj» jjjl ¿/Cl ^b' .iL;,! J; j.i\j¡

-и SjA* ^jj'ü wjI^I _> jVjl ¿jlylj-- jbj-

¿il» o.Ub .jjijl ¡¿jljmX-l jJJ! *L»}U óji f-^Jj- oL4^

«5L4* ^ Vj,l fX-l Vji jajjL. ¿-rVjl ^ -Jb3 4

S ¿^-«.¿Л- l^jJ OjUt- ¿^i-Jjl ii'4 ij ¿b5' ^l-»

j ^jrjOj (jbjjJjl tijj^» ^U»- j

J ütCjUji« ^ ilj^j ¡iJI „C^- jl^o

fL:n Ol/- J^ ^ ал ус I

0^1 Л J^i-jjJjl ^.J^.; ¿UU ¿.J } rJ fü tCi- :уУ *kjj! tiooU J 'tiiijl Jj^. ¡

"•Sy-y ¿■'^ hi 'У*-'^ ^i^-iJ}:-'. ¿-3-S víi-ilj_U_=-

jSbi j jjjl Or.j J "--J Jj! ^i-i ßtf

J »lol^l л o-Jj^-i J-XÍ- j'Jb- J jA o-j

- J J^. oL/^-y OI

.ьл cijUr- оШь i jf. } —„•

Jj) ^¡yS jrLí» \Jf- j ^ j^f

"7 n

líficá-nümüden Mi Inés ki lía í van be-derr-i devfet-rnedár ha/xel-i sáhib-kiran u pQze§ fermüden iStimásey

TSrib-i sene seb' u bamsin u elf zilka'desiiiiü gurresi giinü idi ki iblidá-i devlet u vezáretlcri zuhürunda ccní'-i lejkeriySu birbiriyle musálcha vü musáfeha idü$üb ber biii di!-i bá-giíl-i küdürái-i kíuedeu sáf iunekle u.merá u lejkeriyán ittiíak u musáfát üzere olub gíiya ki máh-i nusret u jems-i devlel mibákdan pkub áííláb-i 'álemtáb-i 'ízzct-gumám nifákdaa kuríuldu 'áfem rüscn u rfiy-i lejkeriyán dahi jádm'án u sen olub simdiden soara - niütíellkan a'dñ-yi bed-Syin din-i mübín üzere gaza vü cibáda ictihád-i eheinm-i miihiminál-j din u dcvtet idügü inübenebendir deyú gazá kili£m bamSyíl-vár beade-i meyña-i bimmet-i sábib-kuaa-i zaman itmekle tabriz u cidd u cehd buyurdular

Ve Togay [13b] Beg nám bir inerd-i sáhib-i büner u rüz-i vegada $ír-i nsni íiayk muMfaza-i serbaddir deyü serhadd-í Ferah-Kermán emáretiyle ser-efráz u ser-bülend buyurdular

Bu esnáda Leb vilgyetinia ocákhk begleri vü 'azíura's-Sáa gefen n Anidar segleri Ó21 serbadd-i memálikínin Kazági keferesiyle 'adavet üzere olub biM-külliye Ózi Kazági'm ref itmek niyyeüiie 'asker seküb gclmek ledárikinde iken Ózi Kazági'run serdar-i ser-efntzi oláa j'ir-i sáhib-i iiíkrws u §eci'-i erbáb-i nSkfis Milneski aflro balván ki cibilletinde jeref-i ísl&nla n)ü$eixef olmak isti'dádi olub hidñyet-i Hádí-i bí-zevdle mazbar olacak mtibárizdir ola ki Islam tnüyesser ola inezbür Milaeski bir sáhib-i idrák-i bahadir-i bi-bák o!magín 'adavet-i dícijye-i sábikasm gonüldea ^íkarub ve bilcümle cenáb-i sábib-kiraniye ilticási enir-i zarürí olduóu takdirce imdád u mu'aveuet ricásiyla elpler gelüb larz-i 'ubüdiyyet u izbár-i 'acz u tazallimi eyledikleriüde derr-i devlet-medúr-i Qcngiziyáue ilticá idenierin her ne kadar 'adíivet-i sábika vü ceríme-i saliíesi dahi olursa [14a] dámea-i 'afv iLe niestür buyurulub busül-j merámma vusüle ihtimám-i tesm u áyin-i jábaii-i píjín oldugundan gsyrí bu üsiíáu-i hümá-ijiyána mabsüs mergúb u makbül baslet-i püdi§áne vü 'ádet-i keiíavine olmagla mczbftr Milaeski nám bstvamn báliae methamcl buyurulub 'alabe-i 'aliyyemize yüz sürüb 'arz-i 'ubüdiyyet idenlcr káfir dabi olursa düsmanlanna baldr u zebün olinak ¡üyik u sezá degildir deyü ber-vech-i isti'cál ümeiíl'-i Tatar -1 'aduvv-§ikárdaa bir nícelerín imdádina irsil ve müjáruü ileyb serhadd-i Ferab-Kerman niulr^fazasinda oláa Togay Beg'i ser-'asker 11 seidár nasb u ta'yÍD bu)unib ve 'ale'l-'ikñb bizzáí bazret-i pádijáii-i Sülej'máa-seiir Iskeader-Qazir bazrelleri. dabí sefer u gazá mübimmñUM goriib evvel bahfir hucestc-ásarda cEnib-i a'dáya bir niyet-i gaza vü kasd-i küfílr-i bákisár-i cibñd bliem kujandilar

ПРИБУТТЯ (Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ДО ВОЛОДАРЯ ДЕРЖАВИ (ЮЛАМ ПРАЯ III) I ДОБРОЗИЧЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО ЙОГО ПРОХАННЯ ПРО ДОПОМОГУ

Першого дня мосяця з'олкаде, року 1057* (тисячг п'ятдесят сьомого) на початку везорату Сефер Газ1 Am, Bei конфлщтуючо сторояи мож собою помирилися i потиснули один одному руки. Вишикувались воТнк з командирами, юби э"явився мосяць перемоги та сонце держави. Завдяки такому обнадойлквому ро?витку подй, яй оевллювгли евл вод гнову та ненависти шднесення опанувало людьми. В!дтепер найголовшшим завданням bcíx було здшенення походов та свявденних бшн проти ворогов рел;гй', тому повосили щабл1 боротьби та портупе'о, покладаючись на прнхильгасть володаря часу Ослам Прая III).

Хороброго Тугай Бея (13®) смоливця, годного захищати кордони держави, було признзчено командиром фортещ Фераг - Керман. В ней час лольсько "пси, шляхтич1 та магнати, KOTpi вважали себе вельмилозажними особами, розпалили ворожнечу з козаками, що розташувались на берегах Дчшра. Больше того, з метою знимення козаив, водрядили вшсько. Коли йшла шдготовка до вшни з козаками (запорЬькими), командиром ¡гетьманом] днтровських козаков був ¡Б ] Хмельняцький, котрнй прихильно ставився до релш? осламу та мав бажання прийма7и п. Иехай збудеться цей намор його за допомогою Всевишнього Аллага! Згаданий Хмельницышй, будучи емшгаим та беэстаршним богатирем, викинув оз серия давноо свою ворожо'сть до релопо [исламу), прибув до ханз 1!слам Прая Ш|. Потом просив допомогу для bíuhvi проти поляков. Його поели в Багчесара? заявили про свою лоялынсть. Також поводомили про свою неспроможиость (протистояти неприятелю] та скаржилися на гит. Отже, хто шукае захисту та допомоги у опасливого Порога ченгиздав, неззажаючи на провини i нспохору, (14a) в минулому, bei вони прощаться. Враховуючи важке становище гетьмана Хмельниоцкого, було вирошено надати йому всебочну подтримку. Вон ¡1слам Прай Ш] проголссив: "Ми не можемо не захистити тих, хто прихоляеться до високого Порогу нашего каганату, складае нам знаки покори. Якщо HaBiTb вони були християнами, не повинш терпоти вод своох гнобител0в". Тому звелов вон негайно послати на допомогу [Б.Хмельницькому! татарських boíhíb та славетних командиров. Все прнкордонне войсько Фераг - Керману було передано в подпорядкування Тугай Бею, призначеному головнокомандуючнм цього вйська. Во'дразу за цим, його величтеть 1слам Прай Ш, трон якога нагадуе трон Соломона, подобний до Олександра [Македоиського! почав готуватися до походу. В ту оцаеливу пору навесш запланували розпочати войськову кампамю проти ворога. Тому, озбро'о'вшись шаблями, вирушили на священну войну.

* 28 листопада 1647 року.

джерело для подальших наукових дослщжень в ¡CTopi'i, д^тературозиавств!, ф1дософи, реЛ1пезнавств1 та ш.

В даному роздш вмщено ешзод ¡з бюграфи щодо политично? д!яльност) 1слам Прая 111 ¡з життепису Г.Султана "Процвл-аяня хаюв", що стосуеться взаемозв"язюв Кримського ханства з козаиькою Украшою. Транскрипщя' латиною вказаних текст!» так само винесеиа в додатки для полегшення читання i можливого здшснення перекладу шшими мовами. Це створюе умови для перевфкя адекватност! украшського перекладу при сш'вставленш з мовою оригшалу.

УкраТнський переклад л!толису СенаТ становить близько 60 сторшок машинопису. Teip складаеться ¡3 вступу, де автор подае KopoTKi ваомосп про себе i просить благословения Аллага для ycnixy свое} праш; 20 параграфов, а»аглавлених Сена! i пронумерованих нами для полегшення опрацювання оригшального тексту.

Зупинимося докладные на параграфах, що стосуються вузлових питань дисертацшного дослщження. Наприклад, в §9 йдеться про прибуття гетьмана Б.Хмельницького з посольством до Багчесараю з проханням про допомогу (листопад 1647 р.). Сена!' з тететом вщгукуеться про украшського гетьмана, називаючи його вождем дншровського козацтва, "будучи за натурою схильним до того, аби бути ушанованим честю релнп ¡сламу2". Влаштувавти урочистий прийом послов, хан 1слам Прай III пообоцяв надатк допомогу украонцям в боротьб! проти Полыц).

У §10 повщомляеться про сшльний пох'щ, який розпочався 1 тразня 1648 року i завершився блискучою перемогою. Зазначаеться, що напередодш 3500 запорозьких козаюв чайками прибули до Дншра. Вони затримали 80 польських BoiHia разом з командирами i постинали Тм шаблями голови. З-поьпж них трьох в1'домих лолковниюв козаки взяли в полон i привели до гетьмана Б.Хмельницького. Ще двох полковников захопили солдати Тугай Бея i вщправили до 1слам Прая III. В т'нш травня поточного року кримська арм!я завдала поразки польському вшську в шстечку Бойтен. Так! усшхи

створили радю-шй настрш у штаб1 арми кримського володаря, тому вш продовжував рухатися з понад статисячним вшськом на Польщу. 1слам Прай Ш направив свого представника до Б.Хмельницького, наказавши йому бути готовим 31 своею арм!ею чекати боля р1чки Аиюл до прибуття хана з татарським вшськом. Вони неодноразово завдавали сильних ударш вшськам противника i знищили не

1. Шд транскрипщею тут розум1еться написания давшх текст сучасним письмом.

2. СенаТ. Вказ. пр. - С. 13®

один ворожий таб'ор^

В §13 Сена") розповодае, що на початку червня 1648 р. !слам Прай III дозволив командукгчому козацького в'шська розпочатн бш. Армоя гетьмана i хана з великою здобиччю i блискучою перемогою 24 джемазоелеввел (15 червня) п.р. повернулася назад^. В цъому ж параграф! е вщомосп Сенао про « стльний похщ на Р!ч Посполиту, прибуття Б.Хмельнкцького до штабу кримськоо армн. Сена'о зазначае, що вшськовий табор укра'шського гетьмана розташувався неподалох фортещ Салле. Б.Хмельницький разом з поважними командирами й вшськом, чисельн'остю 10 тисяч чоловж, прибули до штабу татарськоо армп. Тут козацький гетьман був урочисто прийнятий, на нього та його соратников одягли коштовш кафтани, ус'ш воо'нам гетьмана вручили ц'шш подарунки.

nie л я обговорения плану вшськовнх дш, як зазначае автор, вони "... сильно рушили на головнр мкто польського короля 1льбав (Львов). У п"ятницю благословенного м!сяця 23 рамазана (11 жозтня п.р.) ярмоя, наче море, оточила величезну фортецю Львов^". В пей же час запор'озько козаки разом з воонами Тугай Бея заблокували фортецю Соко.зд i теля 3 - 4 денного бою завдали поразки силам противника.

Блокада 1льбэва тривала протягом 22 дшв. Посланш противника звернулися до Б.Хмельницького з таким проханням: "Дамо äb'ictö тисяч золотих. у скарбниию, а також заплатимо поголовний податок'К Гетьман повщомив про це 1слам Горая III, i пропозишю поляков було прийнято, блокаду моста знято. ГПс'ля завершения i цього разу переможного походу в кшш жовтня п.р. 1слам Прай III зуетр^вея з Б.Хмельиицьким i Тугай Беем, вручивши Тм шабло та ¡ншо шнно подарунки.

У § 15 знаходимо гмдомосп про те, що посланш запоро'зького гетьмана з"явилися до кримського хана i запевненням у ßipHOCTi й подданство, а також готовност1 укра'шського войська до войни. Сенао детально описуе хронолопю вшськових подай 1649 року, зокрема ход Збаразькоо войни, зустро'ч гетьмана Б.Хмельницького з тюркськими командирами з метою обговорення таких дой, просьбу про перемир"я польського короля Яна Казимира та ¡н.

В одному з ешзодов розповодасться, що "... козацьке войсько почало наступ на укроплення противника. Поел я важких 6oöb окопи зровняли з землею,

1. Там само. - 0.14*, 18а"6.

2. Там само. - С.21а, 23а.

3. Там само,- С.29а.

4. Там само. - С.30а.

перетворили на могили убитих .солдатщ. Багатьох воГшв захопили в полой, кр!м

цього, з ycix стор!Н тривали погроми i подпали, козаки грабували, захоплювали

-1" коней1 .

Да л; викладено основы умови 36opiBCbKoi угоди, яка забезпечувала недоторканость земель, мост i си, то належали запорозьким козакам.

УкраТиський переклад роздо'лу про 1слам Прая III з твору "Процветания хашв" Г.Султана разом а приметками та коментарем становить бли'зько 20 cT0piH0K машинопису. Автор повщомляе про родовщ згаданого хана, кого намагання заволодцти кримським троном шд час перебування в 1станбул'1 та inuii б:ограф!чш дань

Поивши трон у червно 1644 р., 1слам Прай III теля формування нового уряду почав готуватися до вшни з M.0CK0Biei0, яка зазвала на його володшня. Одночасно вш здшснював переможно походи проти Pe4i ПосполитоУ.

Г.Султан згадуе про вродливо'сть нево'льниць, серед яких була i Гасеш Гуррем [Роксолана], яка стала улюбленою дружиною султана Сулеймана Пишного i видатною ¡сторичною постагда.

Вузловим моментом роздму е опис вшни з Польшею 1649 р., який у сво'ох ¡стотних рисах збо'гаеться з вщомостями Сена!, i виклад головних умов переможщв 36opiBCbKoi битви, ям,' серед ¡нших, гарантували недоторкашсть украшських земель.

У третьему роздЫ вмшуемо докладний коментар вщображених в л1топис1 Сена! ¡сторичних подш, встановлюемо виутршонш взаемозв"язок мЫ р'озними частинами тексту, наводимо дан'1 з ¡нших ¡сторюграфочних джерел, яко торкаються висвотлюваних Сена"! i Г .Султаном питань, робимо власт висновки, що випливають з неуг.ередженого анализу наявних ¡сторичних документов. Наведемо деям приклади.

В коментарях до §9 зазначаються причини нащонально-визвольно'о вшни Б.Хмельницького, як1 проанал1зоваш на тдстав! украшських i европейських ¡сторичних документ!в, що пщтверджують в ¡домоет! Сена!. /Нтописець, як вщомо, наголошуе на ворожому ставленш Польцц до УкраУни i HaMaraHHi подкорити украшшв ¡нтересам польсько'о шляхти.

Проанало'зувавши зародження та укладення укра'шсько-кримського союзу (оешь 1647 - зима 1648 рр.), констатуемо наявшеть факлв щодо дано/ проблеми, в тому чиыи вщзначаемо особисту участь Б.Хмельницького на чол1 козацьких посло'в до Багчесараю. Слщ зауважити, що цей договор був важливою политичною под!ею

1. Там само. -

насамперед для успешного ведения нашочально-зизздлъноУ боротьби на УкраУш, а також випдним кримськш строк! для розв"яганнл и економ1чних та полгеичних проблем. Таким чином, одне з головних питаиь дисертащйного досл!дження -причини 1 перспективи укладення вищеназвнюго союзу в середин! XVII ст. доведене до свого об"ективного розв"язання.

В коментарях до §]0 наводяться факти практично'/ реалиашУ вищезгаданоУ угоди: 1- спшьний пох!д пох!д 1слам Прая III та Б.Хмельницького на Р!ч Посполиту в травн! 1648 року, вдала битва запор1зьких козаюв сшльно з кримськими татарами тд Жовгкмн Водами, 17 - леина блокада местечка Бойтен, яка завершилась остаточною поразкою польсьхкх вшськ, а татарсько-козацька арм!я одержала першу перемогу.

СенаУ називае чисельшсть запорозьких козакш (3500), котр! перебували на служб) Реч1 ПосполитоУ та перейшли на бж Б.Хмельницького 1 полонених ними польських воУшв разом з командирами (80), котр! були странен! козаками. Зазначаеться, що ш козаки раш'ше стали на бж Барабаша ! виступили проти свое!' батьювщини.

Тут же подано ретельний коментар битви п!д Корсунем на основ! документального твердження стльних д!й козаюв та кримчан, що сприяли розгортанню нашонально-визвольноУ вйни украшшв.

ПроанаЛ1зувавшн особливост! висв!тлення подш трэвня-червня 1648 року, приходимо до висновку, що в цитованих джерелах точно витримана хронолопя вказаного перюду. Констатуемо зб!г л!тописних даних з в!домостями СенаУ.

До §13 подано коментар про нову вшськову компанда, розпочату князем 1ерем!ею Вишневецьким, котрни вщразу теля згаданоУ перемоги почав жорстоко карати повсталих в Укра\'н\ селян. За доку ментов ано факт захоплення фортеш Живот!в, каселеноУ евреями.

Важливо шдкреслити. що один !з коментгр!в до §13 побудований на листуванн! великого везоря, Агмед Паин, 1слам Прая III, Владислава IV та деяких польських саковюшв про врегулювання взаемних претензш у зв"язку ¡з здшененням спиьних украУнсько-кримських д!й проти Полыш. Новий вез:р Коджа Мегмед Паша вказуе, що умовою ненападу кримськоУ арми на Роч Посполиту е регулярна сплата данини- ханов)', узгодженоУ разом з польською стороною.

Зовш'шньо-полгтична дипломат!я Б.Хмельницького була спрямована на те, щоб заручитись пщтримкою сусщшх держав у подальш!й боротьб! за незалежшетъ УкраУни. Зокрема, у лигой 1648 року вш уклав морську торгово-военну конвенщю Блискучою Портою.

ГОсля перемоги тд Пилявцями гетьман вирушив на Галичину, де вибухнуло повстання п!д проводом Семена Виеочана, котрий командував 15-

1В

тисячним вшськом, а ni3Hime - до Львова, який було здобуто 15 жовтня 1648 року.

Продовжуючи коментування вказаного параграфу, наголошуемо на розвитку М1ждержавних вщносин УкраТни з Кримом теля попередшх двох перемог над польськок» армкю. Уточнено хронолопчш даш за Л1тописом СенаТ, наведено факта про BipHiCTb Б.Хмельницького рашше укладенш угод! з 1слам Праем III.

Л1тописець називав ще одну подаю - битву пщ Соколовим, детальшше описав Львовську вшну з тривалою блокадою Micra i зняття и за викуп та ш.

1з коментарш до даного параграфу випливае висновок, що подальший розвиток кримсько-украшських стосунив каталЬував процес державотворення в Украш та сприяв розв"язанню поло'тичних i економ!чних проблем Криму.

У коментуванш §15 зазначаеться, гцо даш СенаТ про твпрацю УкраТни й Криму в 1648 рош у BHpimeHHi передуем полпичних проблем, засвщчуються разними джерелами.

Проаналозувавши цитоваш джерела до даного параграфу робимо висновок, шо саме вщомост1 СенаТ в«творкж>ть найточшшу хронолопю ЗбаразькоТ вшни, зафжсовано битву пи фортецею Терношль, подано гаформащю про склад та чисельн!сть польськоТ армГТ та службу у нш евреТв, про розвщувальну д!яльшсть кримського вшська, докладао описано х'щ та умови перемир"я. СенаТ всебочно ошнюе ди украТнського вшська, пщкреслюючи героТзм i вщвагу запор!зьких козаюв.

Датоваш факти про Збаразьку вшну повщомляються в ¡ншому TBopi кримськоТ ¡сторюграфц - "Процвгеання хашв" Г.Султана (у ньому викладено DCHOBHi умови перемир"я).

Подаемо оцшку 36opiBCbKoT угоди, яка хоч i була нетривалою i невдовз1 порушилась, все ж дала можливкть запорвькому гетьманов! зипцнити лпжнародну позицда УкраТни, зокрема у стосуиках з Високою Портою.

Коментарем до §16 визначено точний родовщ 1слам Прая III аж до Чинпзхана (подано генеолопчна схема).

У коментуванш до §20 йдеться про похщ Крим Прай Султана i Б.Хмельницького у 1650 рош на Молдову i поразку воеводи В.Лупула, про прохания 1слам Прая III до Б.Хмельницького прислати вшська для походу на Московш. Гетьман мав на мет! змусити В.Лупула стати на 6i'k УкраТни. Молдовський володар, незважаючи на свою васальну залежшсть вщ Порти, був прихильний до короля, нав1ть шдтримав польських шляхтичт у в1Ан! з запор0зькими козаками. Тому османський уряд дав украТнському гетьманов! згоду на здшснення його HaMipiB шодо Молдови. В результат! укладення договору

династичного союзу Б.Хмельницъкого ¡3 В.Лупулом було здобуто важлив! полтичш та економшш перевзги для новоствореноГ укра'шсько-козацько! держави.

Коментар1 до вах параграфов супроводжуються тлумаченнями терм!шв: ¡сторичних, релтйних, фшософських, л1тературних украшською мовою, а також географ!чних назв. Дати вказаш а текстах за ¡сдамським календарем Пджро й узгоджеш з л1Точисленням за Р1здвом Христовям.

У висновках лщведено тдсумкм доел1аження лроблеми. Зокрема чаголошуеться, що назваю твори е одними з основних джерел тюрксько! ¡сторюграфп, що стосуеться м1ждержавних вщносин Украши та Кримського ханства у середин!' XVII столЬтя. Автори вдабразили у сво!х творах загальну пол1тику уряду Багчесарая стосовно розвитку дипломати у вказаний перюд, яка полагала у взаемнш корйст! в досягненш державяи.цьких щлей Криму й Украши.

Джерело ¡сгори Османт засвщчуе зародження украшсько-кримського союзу та процес розвитку полпично! сшвлрац!, яка створювала сприятлив! умови для успешного ведения нащонально-визвольно'! боротьби в Украш'1 та вирцпення сош'алъно-економ!чних проблем обох сторш.

В И С н о в к и

Лггопис Сена!' "1стор1Я хана 1слама Прая ИГ та !'сторюграф1'чна праця Г.Султана "Процветания ханш" (розд'л "1слам Иран III") - це вщгук на ¡сторичш подш у м!ждержавн0му жигп Блискучо! Порти, котр] спричинилися до появи численних ¡сторичних праць шло! плеяди авторш як в Османськш державу так I в УкраТт.

Вказан! твори - це визначш пам"ятки ¡сторюграфп Османсько! держави 1 зв"язаш з появою жанру векаИиам е.

Автори цих документов вщобразили в своТх творах загальну пол!тику уряду Багчесараю стосовно розвитку м!ждержавних вщносин XVII стол!ття, яка полягае .у взаемнш корисп державницьких шлей Украши 1 Криму.

Назван! датописш у своУх працях висловили також шдив'щуальне бачення ¡сторичних подш, зокрема тих, що стосувалися УкраУни.

Назван! твори - ие завершен!, самобутн! ¡стор!ограф1ЧН1 праш, в яких присутш також художш компоненти, що притаманно було також 1 украУнським ¡сторюгргф1чним лпописам ц!« доби, наприклад творам Самовидця, Грабянки, Величка, "1сторн Руст" та ¡ншим.

Твори названих автор1'в е одними з основних джерел тюрксько! ¡сторюграфГ{, що стосуеться м^ждержавних вщносин Кримського ханства та Украши в середин! XVII столЬтя.

Джерела осторй османш засводчують зародження украонсько-кримського союзу та процес розвитку полотичноо сшвпраш, створювали сприятлив! умови для усгашного ведения наш'онально-визвольноо боротьби в Украош та виршення с.ощально-економочних проблем обох сторш.

кторичне значения подш дослщжуваного перюду полягае в створенш в 1649 р. украшсько-козацькоо держави та змнп геополпичноо системи в сходно-европейському репош.

Основш результат дослщження викладено в таких публокашях автора:

1. Гетьман //Енциклопедш 1сламу. - 1станбул, 1995. - (562 слова), (тюркською мовою).

2. Османсько - ухрашсью водносини //ктороя та культура. -1станбул,1995. №13 (березень). - С.40-43. (тюркською мовою).

3. УкраТна под захистом Османов //ктороя та культура. - 1станбул, 1995. №15 (травень). - С.40-44. (тюркською мовою).

4. УкраТнсько-Османсьш взаемозв"язки у XVII ст. //Тези доповодо на науково'й конференцн "Туреччина о Украона". - Уншерситет Мармара. - ктанбул. 3 С1чня 1996 р. (тюркською мовою).

5. Тюрксько - Украонський Союз 1648 р. //ктороя та культура. - ктанбул, 1996, № 26 (квотень). - С.53 - 56. (тюркською мовою). (У сшвавторст з проф., др Грабовецьким В.В.).

АНОТ АЦ1Я

Фергад Т. Гардашкан-оглу. УкраТнсько-Кримсью водносини у середиш XVII столо'тто (за турецькими ¡сторичними джерелами).

Дисертащя на здобуття вченого ступеня кандидата осторичних наук за спешальшстю 7.00.02 - Всесвшоя ¡сторш.

Названо джерела османсько! !сторюграфп вксвотлюють загальну полпику Кримського ханства в водношекш розвитку мождержавних вщносин в середин! XVII столття, метою яких була взаемна користь для досягнення державницьких шлей Украши 1 Криму

Створення украшсько-козацько'1 держави сприяло змшо геополотичноо ситуашТ в Сходно-бвропейському репош.

Ключов'1 слова: украонсько • кримський союз, сшльш походи, блискавично перемоги, украшсько - козацька держава, Схцна бвропа.

Ферхад Т. Гардгшкьн-оглу. Укргинско - Крымские межгосударственные отношения в середине XVH столетия (в соответствии с турецкими историческими источниками).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 7.00.02 - Всемирная история.

Названные источники османской историографии отображают общую политику Крымского ханства в отношении развития межгосударственных отношений в середине XVII столетия, которая заключалась во взаимной пользе для достижения государственной цели Украины и Крыма.

Создание украинско - козгикой державы способствовало изменению геополитической ситуации в восточно-европейском регионе.

Ключевые слова: укрэинско-крымский союз, совместные ' походы, молниеносные победы, украинско-козашое государство. Восточная Европа.

Ferhad Т. Gardashkanoglii. The Ukrainian - Crimean interstate relations in the middle of XVII century (according to the Turkish historic sources). .

The thesis ior a scientific degree oi a candidate oi History on specialty 07.00.02 - World History.

The mentioned sources oi Ottoman historiography reflect the basic policy of the Crimean Khanate as far as the development of interstate relations in the middle of XVII century for the mutual benefit in achieving' state authority purpose of Ukraine and Crimea.

The embryo of the Ukrainian - Crimean treaty and the process of political collaboration development create the approptiate conditions- for the national -liberating struggle in Ukraine and solving of social and economic problems of both parties.

The creation of the Ukrainian Cossack state influenced in the change of the geopolitical situation in the East - European region.

Key it*ords: the Ukrainian-Crimean treaty, joint raids, flash-like victories, the Ukrainian Cossack state, East Europe.