автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Украинско-кубинские отношения в I960-I994 годах

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинско-кубинские отношения в I960-I994 годах"

Р Г Б ОД ЩВСЬКИЙ У1ПВЕРСИТЕТ IM. ТАРАСА ШЕВЧЕНКЛ

На правах рукопису

Воронин BiKTop Миколайович

УКРА1НСЬК0-КУБИНСЬК1 ВШОСИНИ У I960 - 1994 РОКАХ

Спец1альн1сгь 07.00.05 -bcbcbíthh iciopifl

Автореферат цисертацп на эцобуття наукового ступеня кандидата :сторичних наук

Ки!в - 1995

ЮЙВСЬКИЙ УНИВЕРСИТЕТ IM. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

BopoHiH Вхктор Миколайович

УКРА1НСЪК0-КУБИНСЬК1 В1ДН0СИНИ У I960 - 1994 РОКАХ

Специальность 07.00.03 -BcecBiTHH icropifl

Автореферат лисертацп на зцобуття наукового ступеия кандидата icTopiraax наук

Кигв - 1995

Дисертаигёею е рукопис.

Робота виконана на кафецр1 icTopix та зовнхшньо1 политики KpaiH A3ii, Африки i Латинсько? Америки 1нституту м*жнароцн1х В1дносин Кмвського Ун1вер-ситету iM. Тараса Шевченка

Науковий KepißHUK - доктор хсторичних наук, професор Кириченко В.П.

0$iaiÖHi опоненти - доктор хсторичних наук Камгнський f. .6.

кандидат хсторичних наук, доцент Стрглко A.A.

Пров iдна установа - 1нститут icTopii УкразЁни HAH Украхни

Захисг в!дбудеться " ¿2 " травня 1995 р.

о 10 годинi на зас1данн1 спецхалхзованохраци Д.068.18.06 при Ки1Всько!«у унхверситет1 iw. Тараса Шевченка /252017, м.Кихв, вул.Володимирська, 60, ауд.349/

3 nacepiaiiieo можна ознайомитись в (НОлхотецх Швського ун{верситету iM. Тараса Шевченка

Автореферат розicланий " " кв!тня 1995 р.

Вчений секретер спец!ал1зованох раки

Руць Ы.О.

кандидат хсторичних наук, доцент

Ми е сввдками свисших радикальнях змга: закхнчення "холодно! В1йпи", крах ялтинсько-потсдамсько! сиотеми, роз-пад СРСР та створення новга. незалежних держав, загострення проблем 1х входкення до регшгальних I м1жнародних структур, складна проблематика становления нового мккнародного порядку, нов1 глобальнх вкклики розвитку людсько! цив1лхзац11 потребуйте копгтко! робота по формуванню ново! зовнхшньо* полхтики незалежно! Укра1ни. Докорхнн1 змни, що вгдбуваються у довко-лишньому И1жнародному середовицх, в якому розбудовуеться г функхону'е суверенна УкраШа та II мхжнародна полиика, зумов-люють необххдн1Сть вивчення та глибокого анал1зу м1жнародних контакт1в, зв'язкхв, вхдносин, якх здхйснювала Укра1на у склад1 СРСР, бо Н1яка пол1тика не починасться з нуля; всяка розумна пол1тика базуеться на минулоаду, очищеноысг вед наносного, неприродного, захдеологхзошного у взаемозв'язку з новим. Отож I украГнсько-кубинськг зв'язки вишгають объективного аналхзу 1Стор11 1х розвитку та здойуткхв, аби розпо-чати нову сторпжу вхдносин Укра1ни та Куби, суверенных держав, як1 започатковуготъ дтйсно нов1 взаемшш, не 1деолог1зо-ванх, взаемовиг1дт:, ртвноправнг.

Розпад СРСР дуже боляче вразив Кубу, II економхку, створив дуже складнг незвичайнг проблеми. То й виникае запитання: скхльки радянського у кубинському? Фильки укра1нського у кубино-радянському? Чи несе УкраГна гсторичну вштовгдаль-н1сть за тепер1шн1 проблема Куби? Питания цх зовсхм не риторична вони становляться самим життям, логхкою вхдносин наших кра1н у минулому, яке потр1бно правильно оцтеити, аби не схи-бити у майбутньому.

Отож актуалыпсть тегли. дослздження обумовлгоеться, по-перше, необххднхстю неупередженого аналхзу укра1нсько-кубин-ських в1дносин радянського перходу на основх рхтпучо! в:гдмовя втд хдеологгзованого пхдходу, старих стереотипхв та штамотв; по-друте, визначенням мхсця та рол1 внеску УкраТни в гсторич-ний розвиток Куби 1960-1990 рр.; по-трете, потребою вивчення осо<5ливостей перерос тання гдеологхзованих зв'язкхв наших дор-жав у минулому у взаемовиг1ДН1 вхдносини незалежних держав, у сучасному; по-четверте, потребою дослхдженпя законом!рносвей

вшикнення кубннсько! полхтихи УкраТни, як частини латиноаме-рикансько! ПОЛ1ТИКИ нашо! держави; по-п'яте, необходпстю розумного збережешш позитивного досзтду украТнсько-кубинсь-ких контакмв, зв'язкхв, вхдносин у минулому з метов викорис-. тання 1х у в1дносинах з ¿ншими кратнами ЛатинськоТ Америки та св1ту; по-шосте, потребою аналхзу та оданки нових вхдносин УкраТни I Куби, як1 ще титьки народяуються; по-сьоме, доц1ль-Н1стю вироблення конкретних рекомендащй молод1й украТнсыий 1 дипломам! щодо II латиноамерикансъкоТ та кубинськот полхтики.

Заэвачена актуалыисть теш дослхдження виэначкла I наукову проблему дисертацг!: особливостх поеднання 1сторично-го досвхду минулого у двосторонн1х в1дноситах Укра1ни I Куби з реатаями мпшародних водюсин у принципово нових 1сторичних умовах.

Вивчення цгс7 науково! та практично? проблема обумовто вибгр дисертантом кониеппхТ дослхцження: Укратна зробила знач-ний внееок в 1сторичний розвиток Куби за радянських час1в, але вона не несе 1сторичноТ в1дпов1дальност1 за наслздки цих В1дносш у 1560-1990 рр.

Виходячп з зазначеног науково! проблематики та концешдТ, об'.ектом дослхцження е шднароднт зв'язки та зовнхшня пол1Ти-' ка УкраТни щодо республгё ЛатинськоТ Америки у 1960-1990 рр., • ' а предметом - украТнсько-кубинсыи вшюсини зазначеного пер1аду, причому дисертант розглядае щ вхдносини всебхчно /пол1тичн1, економ1чн1, хушн1тарн1, культури тощо/.

Таким чином, мета дього дослйкення - зробити неупередае-ний анал1з та науков1 висновки щодо рол1, шсця, значения та зм10ту украТнсько-кубинських вщносин у 1960-1994 рр. Для реа-Л1защХ ще! мети дисертант поставив так1 завдання:

I/ дослгдити итсце та роль УРСР у пол1тичних вхдяосинах СРСР 1 Рвспубдпсп Куба у 1960-1990 рр.;

2/ визначити особливостх учасм УкраТни у радянсько-кубинських вконом1чних вйносинах, особливо у галузх с1льського господарства, цукрово! промнзловост1, про-шсловоаду сп1вроб1тницгв1, морськолу господарств1;

3/ вивчити мхсце та роль УкраТни у в1дносинах СРСР та Куба у сфер1 науки, культури та осв1ти, особливо у наукових зв'язках, культурних вхдносинах, систем! осв1ти;

4/ з'ясувати вхдносини незалежно! УкраТни з Кубов у 1991-1994 рр.;

5/ ВИСВ1ТЛИТИ ОСОбЛИВОСТ1 гсторячного перходу розвитку УкраТни та Куби пхсля розпаду СРСР;

6/ проашл1зувати украТнсько-кубшсый полхтичн1 сто-сунки у 1991-1994 рр.;

7/ розглялути економ1чн1 ввдносши УкраТни 1 Куби пхсля проголошення незалеяносгх УкраТни;

8/ обгрунтувати висновки щодо сп1вроб1тшщгва суверепно! УкраТни та Куби на гушнгтарних теренах;

9/ зробити прогнозна висновки щодо шйбутггього украТнсько-кубинських вцноош та практичнт рекомендац1Т молод1Й украТпськ1Й диплотатгТ.

Хронологгчнг меж г дисертацгйноТ роботи охошшють пергод В1Д приходу Ф.Кастро до влади /лютий 1960 р./ до кгнця 1994 р. При цьому дисертант видмяе два перходи: периий - з 1960 р. до 16 липня 1990 р. /прийняття ДекларацЛ про державний суверенитет УкраТни/ I другий - з 16 липня 1990 р. 1 24 серпня 1991 р. до К1нця 1994 р.

Методологтчною основою дослгдження в закони Д1алектики та логпси на грунт1 1сторико-пор1внялъного методу наукового дослгдження з урахуванням принципу хсторизш.

Наукова новизна дисертацгТ полягае в тоаду, що в Н1Й:

I/ виргаена важлива наукова та практична проблема;

2/ вперяо у вхтчизншпй х:стор1ограф11 з нових наукових позипгй та пхдход1в проведений нвупереджений науковий анал13 украТнсько-кубинських вгдносшг у 1960-1994 рр.;

3/ обгрунтованх новх 1деТ, положения та висновки, як! значною мхрою збагачують нацхональну 1сторичну пауку;

4/ шгсвгтленг роль, мгсда та значения УкраТни в гсторич-ному розвитку Куби у зазначекий пер1од;

5/ вивч8Н1 законом1рност1, особливостх, тендеиц!!, чин-ники, якх впливали I шлипають на розвиток украТнсько-кубинських стосункгв;

6/ лосл1лжен1 конкретн1 контакти, зв'язки, взаемовхдно-сини р1зних суб'ектхв украТнсько-кубинських взаемин. Тх позитивний чи негативний досвтд;

7/ проведена наукова оц1нка як хсторичного минулого, так х сьогодення ввдносин Укра1ни I Куби, 1х М1сця у св1Тов1й х нашоналыпК полчищ;

8/ виройдчн1 та сформулъован1 конкретн1 рекомендавд! для укра!нсько! дипломат Л щодо визначення нац10-нально! зовншньо! полхтики стооовно кра!н Латинсь-ко! Америки, I Куби зокрема.

Практитае значения диеертагц! пов'язане з тим, що вона вирхшуе важливу наукову та практичну проблему, а II результата можуть бути викорастанх для подальшого бхльш глибокого вивчення сумпшо! проблематики, а такозк використан1 практичными сп1вробхтниками зовнитьополхтичних установ. Матерхали дисертацх! можуть бути використан1 при вивченн1 курохв "Все-св1тня 1стор1я", "Зовн1шня пол1тика Укра1ни", "1стор1я мгжна-родних вхдносин та зовнхшньо! полхтики", "Зовн1шня пол1тика краТн Латинсько! Америки" та р13ношн1тних спецкурсгв.

Джерела та л1тература. Використан1 для написания дисертацх! джерела та лхтература - укра!нською, рос1йською, анг-лхйською та 1спанською мовами, р1зн1 за своею псштичною направленхстга, науковою цшистю, методолог1ею та методами дослхдження, висновками та рекомевдащями, дають пхдставу дисертанту стверджувати, що наукова проблема, вирхшення яко! вхн поставив перед собою за мету, не виршена Н1 у вхтчизня-нхй, Н1 у науковгй Л1тератур1 РосII та заруб1жжя. В Украпп э 39 дисертацхй з латиноамериканоько! тематики лише дв1 мож-на вважати наближенимя до теми досллдження: це кандццатська дисертавдя Залхського М.1. з Запор нжя "Участие Советской Украины в отношениях СССР со странами Латинской Америки", захищена в 1нститут1 Латинсько! Америки АН СРСР у 1989 р., Та кандвдатська дисертацхя Тропгаа В.1. з Сум "Участие Украинской ССР в советско-кубинском сотрудничестве", захищена у 1988 р. у Ки1вському державному ун1верситет1 1м. Т.Г.Шевченка. Цх дисертац11 написан! з позищй парт1йно-комун1стично1 1део-лог11 I викривлюоть дхйсний стан справ. Однак Ц1 роботи дали дисертанту практичний квтерхал для аналхзу укра1нсько-кубин-ських вхдносин на новхй основх.

У цглоиу дисерташйне досладкення побудоване на викорис-танн1 широкого ката документальных джерел, багатьох арх!вних

та статистичних штерхалхв, зпачна частина з як их вводиться вперше в науковий o6ir, а також в1тчизняно! та зарубежно! науково! лхтератури. Особливу увагу було придмено вивчешш кубинських державних i парт iйних документа, црапь та висту-пхв кер1вник1в державно-парт1йних структур Республпси Куба.* Великий фактологхчняй матерхал було знайдено в матерхалах зовнхшньо! пол1тики СРСР i Республгаи Куба, документах радянсько-кубинських вгцносин.2

* I съезд Коммунистической партии Кубы. !Павапа, 17-22 декабря 1975 г.- М., 1976; П съезд Коммунистической партии Кубы. Гавана, 17-20 декабря 1980 г.- М., 1982; Кастро Ф. Речи и выступления.- М., 1960; Кастро Ф. Речи и выступления. 19611963.- М., 1963; Кастро Ф. Избранные произведения. 19521986 гг.- М., 1986; Iaforas Central al III Congreso del Partido Comunista de Cuba.- La Habana, 1986; Prograaa del Partido Comunista de Cuba (Proyecto).- La Habana, 1986; Castro P. Discursos.- La Habana, I975-I976.- Г.1-11; Castro F. Nuestro partido represente la historia reciente . de la patria.- La Habana, 1965; Boa R. Política exterior de la Nación cubena.- 1з1аз, I9&9-- Vol.I-II; Hoa R. Retorno a la alborado.- Universidad central da las Vilas, 1964.- Vol.I-II; Roka B. Conferencia en la Universidad Popular sobre et tena: EL XXII Congreso del Partido Comunista de la ÜRS3 y el desarrollo de la revolución cubana en el IX ciclo de Ir. Universidad Popular. Loa organismos de la revolución el dia 15 dic. de I96I.- La Habana, 1961; Roka B. Los fundamentos del socialismo en Cuba.- La Habana, 1961; Rodriguez C.R. La clase obrero y la revolución.- La „ Habana, 1960, etc.

¿ Внепняя политика Советского Союза п международные отношения. Сб.документов. I96I-I985 гг.- М., 1962-1986; Сборник действующих договоров, соглапений и конвенций, заключенных СССР с зарубежными государствами.- М., I965-T98I; Народы СССР и Кубы навеки вместе.- М., 1963; СССР - Куба. Документа дружбы и солидарности.- М., 1980; Cuba en la ONU. Documentos.-La Habana, I96I; Documentos de Politica Internacional de la Revolución Cubsne.- La Habana, 1971.- Vol.I-III, etc.

Вакливе значения для розгляду сол1дарностх УкраТнсь-коТ PCP з peBOJDtmiiiHOio Кубою на М1жнародн1й аре ni шли ; документа ООН та ШЕСКО, а такая документа Д1яльноси УРСР .' на м1жнароднхй ^peiii.1 Дня аналхзу та висв1тлення участ1

органхзацхй, шдприемств i установ УРСР у радянсько-кубинсь-1 кому сп1вроб1тництв1 використовувалиоь документи, як-i зберх-гаються в Apxipax грошдських органхзацхй УкраГни, MiiiicTep-' ; ства закордонних справ УкраТни. Дослгдження внеску громад-ських органхзацхй УкраТнськоТ PCP у розвиток вхдносин з Кубою базуеться на зв1тах, листах та доводках apxiBÏB Укррадпрофу, УкраТнського в1ДД1лення Товариства радянсько- кубинськоТ дружби, Щ ЛКСМУ, а також матергалах apxiBÏB Одеського, Чер-каського та Херсонського шських в1ДЦ1лень Товариства радян-

1 Док. ООН //Док. ХУ-ХХ1 сессий ООН. Док. А/РУ II2I-I983; Док. ООН //Док. Первого комитета.- Док. A/C.I/I.274; Док. A/C.I/I.277; Док. А/С.1Д.1156 тощо; Док. ЮНЕСКО //20 Генеральной Конференции ШЕСКО.- Док. 20С/20; 21 Генеральная Конференция ЮНЕСКО.- Док. 21С/ДР-97 тощо; УкраТнська PCP на м1жнародн1Й apeHi. I962-I98I pp.- T.I-Ш.-К., 1977, 1981, 1984, 1987 та ÏH.

?

■ ApxiB громадських органхзацхй УкраТни: Арх. ПП при ЦК КПУ.-Ф.Г.- Оп.ЗГ.- Спр. 2121, 2329, 2595, 2804, 2806, 2813, 3072, 3077, 3358, 3544, 3771 та хн.; Там же,- Ф.1.- Оп.32.- Спр. 996, 1431, 1549 та in.; 3bïth МШстерства сыьського гос-подарства УРСР про науково-техн1Чне сп1вроб:гтництво з зару-бхжними кратнами в 1965-1979 pp. //Там же,- Ф.1.- Оп.ЗГ,-Спр. 3075; Там же.- Ф.1.- Оп.32,- Спр.529, 604 та îh.; Jbît Деришлану УРСР про науково-техн1чн1 зв'язки Укратнсь-коТ PCP з заруб1жними краТнами за 1970-1979 pp. //Там же.-Ф.Г.- Оп.32.- Спр.529 , 604 , 859 та îh.; Док. МШстерства закордонних справ УРСР //Там же,- Ф.1.- Оп.31.- Спр.1887, 2114, 2117, 2121; Док. Миистерства закордонних справ УкраТни //¿ок. конф. МР/СОМР. - 18/24 та хн.

сько-кубинсько* друяби.* При напясаннх дисертащ* аналгзува-лися документа apxiBiB Академх! наук УРСР, Мппстерства куль-тури УРСР, Мхнхстэрства вищоТ та середньо! споцхально! оовхти УРСР, Мппстерства ocbith УРСР.2 CtecpiM того, було використа-но матерхали ряда идириемств, зокрема, заводхв "Дормаш" i "Азовкабель", 1лл1Чхвського морського порту, виробничих об'еднань im. Петровського м.Херсона i "Азот" м.Черкаси, "ЧорноиорНДГпроект" м.Одеса, наукових установ республхки, що брали участь у виконаннх численних виробничих програм у рамках сп1вроб1тниптва двох краТн.

* ApxiB громадських орган1зац1й Укра1ни: Об'еднаний apxiB Укррадпрофу //Арх. ЦЦА УкраТни.- Ф.2605.- Оп.8.- Спр.3562-6098; Там же.- Ол.8,- Спр.8026-3496; Там же.- Оп.9,-Спр.396-647 та in.; ApxiB громадських органхзацхй Укра1яи: Арх. ЦС ЖСМ УкраТни //Арх. 11П при ЩС КПУ.- Ф.7.- 0п.20.~ Спр. 61, 165, 285, 355, 418, 58S, 595, 653, 713 та in.; Арх. УкраТнського вхддЛлення Товариства радянсько-кубинсь-ко1 дружби.- Спр. за 1974-1986 рр.; Поточнг арххви Одесь-кого, Черкаського, Херсонського шських вхддхлень Товариства радянсько-кубинськоХ дружби.- Спр. за 1965-1986 рр. та 1н.

2 Арх. Академ11 наук УРСР,- Ф.1.- Оп.1.- 0д.зб.47; Там же.-Оп.27.- 0д.зб.28; Зв1Т АН УРСР про зв'язки з зарубхжними краГггами в Г972-1975 рр. //Архгв громадських оргаяхзащй Укра1ни: Арх. Ш при ЦК КПУ.- Ф.1.- Оп.32.- Спр.529, 604 та 1н.; Звхт Мпистерства культури УРСР про зв'язки з заруб Ькн ими краТнамя в 1963-1970 рр. //Там же,- Оп.31,-Спр.2329, 2811, 3358 та гн.; Звхт Мпгготерства культури УРСР про зв'язки з заруб1жними краТяами в Г97Т-1985 рр. //Арх. Мппстерства культури УРСР за I97I-I986 рр. -Папки "Куба"; Арх. Мхнхстерства вицо! та середньо! спе-гоально! oceith УРСР.- Стенографический отчет Ш конференции ректоров сотрудничающих вузов СССР и Республики Куба,-26 февр. 1985 г., г.Киев; Арх. Мхнхстерстга освхти УРСР за I978-IS85 рр.- Спр.13; Арх. ЦЦА УкраТни.- Ф.Р-166.-Оп.15,- Спр.5504, 5516, 5707, 6004 та in.

У npoueci роботи над дисертацхею автор спирався на npaiii радянських учених, у яких розкриваються прпнципи зовнишьопаитично! Д1яльност1 соцгалгстичних держав i взаемовгцноснн мтж ними. Диоертант, зокрега, вивчив працх 1.0.Дудшського, Б.М.Ладигтаа, ВЛ.Седова, О.В.Вахромеева та 1нших ученшс, якг присвяченх загалъним питаниям спхвро-б1тництва i взаемодопомоги крахн соцгал1заду, коораинащ! ïx д1яльноот1 на мишародн1й аренз:.1

Доагадауючи питания, пов'язаш з участю УкраКнсько! PCP у политичному сп1вроб!тництвх Радянського Союзу i Куби, ви-користовувались роботи, де анал1зуеться зовишньополхтична дгялыпсть СРСР i Куби, принпипи, нал ряжи та форми пол1тич-ного сивробхтництва mis ними.2

Дудинский И.В. Социалистическое содружество: основные тенденции развития.- M., 1977; Социализм и международные . отношения.- M., 1975; Ладыгин Б.Н., Седов В.И. Исторический опыт сотрудничества стран СЭВ.- M., 1980; Международные отношения нового типа. Вопросы теории и практики развития мировой социалистической системы,- M., 1978; Вахромеев A.B. Борьба социалистического содружества за разрядку международной напряженности.- M., 1979; Укрепле- • ние единства социалистических стран. Вопросы теории.- Ы., 1977; Санакоев Ш., Капченко Н. О теории внешней политики социализш.- M., 1977; Социалистический интернационализм: Теория и практика международных отношений нового типа.-Ы., 1979; Пролетарский интернационализм - мощное оружие революционного преобразования мира.- M., 1980 та ïh.

2 Владимиров В.Х., Костка В.Г. Куба: 20 лет новой внешней политики.- M., 1980; Внешняя политика социалистической Кубы.- M., 1980; Гриневич Э.А. Вашингтон против Га ванн.-11., 1982; СССР и Латинская Америка 1917-1967,- M., 1967; Гриневич Э.А., Гвоздарев Б.И. Куба в мировой политике.-M., 1984; Дарусенков О.Т., Горбачев В.А., Ткаченко B.C. Куба - остров созидания.- M., 1975; Российско-кубинские и советско-кубинские связи ХУШ-ХХ вв.- ¡1., 1975; Владимиров В.Х. Куба в межамериканских отношениях,- M., 1984; Советско-кубинские отношения 1917-1977,- M., 1980; Пащук В.В. Форпост сониализш в Латинской Америке,-К.,

При анал131 економгтих зв'язкхв CFGP та Куби викорис-товувались розв1дки радянських ученкх А.Д.Бекаравича, В.О.Еородаева, I.I.Жукова, C.A.MiKomia, М.М.Кухаревл та in., де розглядакться ochobiü напрямки, форми i цЬп радянсько-кубинського спхвробхтництва у галузх господарсько! д1яльнос-Ti, а також форми i 3uicT допомоги Kyöi в розвлтку р1зпих галузей народного господарства.^ Виомо, що еконоыхчний розвиток Куби у значн1й Mipi залежав В1д стану справ у схль-ському господарств1, i передусхм В1д вкробшштва цукру. Прхоритетна увага цхй галузх з боку керхвшщтва краиш

1978; Великий Октябрь и кубинская революция,- М., 1977; Страны Латинской Америки в современных международных отношениях.- М., 1967; Глинкин А.Н., Сизоненко А.И. Внешняя политика стран Латинской Америки.- М., 1982; Советско-кубинские отношения - социалистический интернационализм в действии //Тезисы конференции к 25-летшо советско-кубинских отношений.- М., 1985; ХХУ лет кубинской революции. Тезисы конференции.- М., 1985; Дарусснков О.Т. Куба -первое социалистическое государство западного полушария.-М., 1977; Республика Куба.- М., 1984; Пас(ук З.В. 25 героических лет. Республика Куба в борьбе за мир и международное сотрудничество.-К., 1983,- Куба: четверть века по пути социалистического созидания.- К., IS84; Тупшшн А.П. Творческое сотрудничество братских партий стран социализма.-М., 1976: та ih.

* Бекаревич А.Д. Куба: внешнеэкономические отношения.- М., 1970; Куба: 10 лет революции,- М., 1968; Бекаревич А.Д., Кухарев Н.М. Советский Союз и Куба: экономическое сотрудничество,- М., 1973; Советский Союз и Куба: 15 лет братского сотрудничества.- М., 1973; Бекаревич А.Д., Бородаев В.А., Нуков И.И. Куба: строительство социализма,- М., IS33; Великий Октябрь и кубинская революция.- М., 1977; Герасш*-чук H.A., Слюсарь В.Д. Экономика производства сахара и тростникового сахара-сырда,- К., 1968; Куба: четверть века по пути социалистического созидания.-К., IS84; Путесков 1!., Шейнин Э.Я. Экономика Кубы в с_;теме международного экономического разделения труда,- М., 1976 та ia.

обумовлена не тхльки необхшггстю створення вхдповхдних наг-ромадкекь для наступного розвитку матергально-технгчно! бази, але й наявнхстю емкого ринку соц1ал1стичних кра!н, ïx всеб1Ч-ноТ допомоги Ky6i у подолашп господарсько1 в1ДСталоот1. У пьому планх автора дисертац11 особливо щкавило питания учас-Ti УкраТни, як цукровиробляючо! республики, у сприянн1 Ky6i в модерн1зац11 i розвитку цукрово! промисловост1.

Анал1зупчи проблеми сп1вробхтнштва в духовнхй сферх, дисертант широко викоркстав npaiii 1.Р.Григулевича, МЛ.Бшгсн-KÏHOï, I.C.Eukoboï, Т.М.Ветрово!, В.М.Полевого та шиих авто-piB, в як их досл1цжуються ochobhï напрямки i форми розвитку зв'язкхв двох краХн у napraii пауки, культури i ocbïth, а також розкриваеться значения такого сп1вроб1тництва.*

Велику допомогу дисертанту надали працг М.М.БЪюусова, В.О.Василснка, В.Д.Вовка, I.I.Островерхого, Г.М.Цветкова та iiimiix учених. У цих працях розглядаються форми i правов1 аспекти мхжнародно! Д1яльност1 УРСР, а також мхститься щнний фактологхчний матерхал, що вхдбивае конкретний внесок у роз-виток сп1вроб1тництва СРСР та Куби.

* Григулевич И.Р. Культурная революция на Кубе,- M., 1965; Былтшша Ы.И. Современная литература Латинской Америки.-M., 1975; Быкова И.С. Кино Кубы.- M., 1984; Музыка стран Латинской Америки. Сборник статей.- M., 1983; Ветрова Т.Н. Изкусотво стран Латинской Америки.- M., 1967; Полевой В.М. Кинештограф Латинской Америки.- M., 1984; Арнольдов А. Культура развитого соцтализма.- M., 1975; Кашлев Ю.П. Международное сотрудничество и культурные связи.- M, 1975 та хн.

" Василенко В.А. Правов1 аспекти участ1 УкраХнсько! PCP у ихжнародних вхдносинах.- К., 1984; Украинская ССР и зарубежные социалистические страны.- К., 1965; Вовко Д.А, УкраИга в мхтшароднлх економхчних зв'язках СРСР.- К., 1966; OcTponepxifi I.I. Ilamifl дружбх кишхти.- К., 1964; Куба далеко - Куба рядом. Сборник статей.- Одесса, 1983; Цветков Г.;Л. lia остров! Свободи.-К., 1963; Белоусов М.М. Участие Украинской ССР во взаимодействии стран социализма з ООН //ВестиЛТУ.- Г282, № 14 та ïh.

Дисертантом вивчеи npaui кубинських учеши i громадсь-ких Д1ЯЧ1В, зокрема Н.Хшенеса, А.Гарсхя, М.Уррутхя, С.Фейхоо та íhhihx автор1в, у яких розгляцаються pi3iii аспект i cniBpo-б1тництва Куби з краХнамп С01пал1зр,«у i передусхм з CJPCP, висвхтлюеться радянсько-хубинське спхвроб1тництво у пол1тич-Н1Й, економ1чн1й та духовнхй сферах, роль uiel cniBiipaui у розвитку кубинського сусп1льства.-"'

Комун1Стичний курс Куби, зростання XI впливу в cbíti i перэдус1м у краХнах ЛатинськоХ Америки, розвиток cniBpoóiT-ництва з Радянськитл Союзом виликало непокоення на Заход i. Тому вгшчення проблем радянсько-кубпнського спхвроб1тнинтва займае 'особливе мтсце в розвхпках багатьох заруб1жних хстори-kíb, особливо амеркканських, якх прагнуть з своХх позишй розкрити суть радянсько-кубинськах в1дносин.

Треба вадзначити, що в Д1ялъност1 американських досл:гд-никхв, як i вивчали питания радянсько-кубгагських взаемин, можна видхлити три напрямки - консервативней, помхркований та л1беральний.

Перший напрямок об'еднуе позицхя антгасомунхзцу i вимоги прийняття жорстких заход1в щодо СРСР i Куби. До його прод-ставник1в можна зарахувати Л.Гуре, Дк.К1ркпатрпс, Р.Лейсена, Г.Р1стона та тнших пол1толог1в, як i квал1фп<увть сол1дарн1сть Радянського Союзу з Кубою як спробу радяясько! вхйськово! при-сутност1 в Карибському t.ropi, що створюе, на Ххня думку, военну загрозу з боку СРОР та Куби краХнам ЛатинськоХ Америка i

* Перес-Гальдос В., Сокорро П. Братья навеки,- М., 1985; García А. у Ulronchuk Р. üsbozo historico de las relacionas entre Cuba - Russia y Cuba - URSS.- La Habana, 1576 ¡ García A. La Hevolucion de Octubre y su influence en Cuba.-La Habana, 1977i Le Beversnd J. Breve historia de Cuba.-

La Habana, 1978; Silva O. Cuba y el aereado internacional azucarero.- La Habana, I9?I¡ Urrutia U. y Konlushko 7. Viente anos de colobaraciones cientifico-?echniea Cuba -URSS. 1962-1932.- La Habana, 1982j Union Literatura aovie-

• tica.- La Habana, I974-! Bulgako"a Я., Peijoo 3. Poet03 rusos y soviéticos. Selección.- Santa Clara, 1966, eco.

ЯНА.* Основною тезою консервативно! американсько! icTopio-графх! е твердження про залежн1сть Куби вгд Радянського Союзу, В1дсутнхсть caM0CTÍliH0CTÍ у зов!птньопол1тичн:гй дгяльностт. Як аргумент при иьому наводиться повний збхг поглядтв двох кра!н з основних питань cbítobo! полхтики.

До представникхв помхрного напрямку американсько! icTopiorpafi! Куби виносяться К.Блаз'е, К.Месо-Лаго, У.Лео-Гранде, Т.Соренсен та imni вченх, в ochobí праць яких лежить вимога до Бхлого Дому проводим гнучку полттику щодо Куби, що, на Тхню думку, те привести до ÍÍ вадриву вхд соцгалхс-тично! системи.2 Основнх рекомендаотХ цих досладшав зво-дяться до того, щоб шукати та поглиблювати протирхччя в радянсько-кубинських стосунках, а не посилювати пол1тичнх i 6K0H0MÍ4HÍ санкщ:! проти Куби, з метою вадриву II вщ conia-лготично! сп1вдружн0ст1.

I Розв1ДКи представник1в лхберального напрямку - А.Берс-нера, Х.Каррери, С.Матоса, Х.Саламеа3 та хнших, характери- ,

I Gure L. Cuba's Military Dependence on the UHSS. In Soviet Seapower in the Caribbean: Political and. Strategic Implications.- If.Y., 19721 KirkpatriJc J. U3 Security end'Latin America //Contemporary.- И.Г.', 1981. V.7I, HI¡ Leiken R Soviet Strategy in Latin America.- Wash., D.C., 1982} Wriston H. A Historical Perspective. Cuba and the United States: Long-Range Perspectives.- Wash., I9&7, etc. Ыезв-Lago C. Cuba in the I970'a. Pregnatism and Institutionalization.- Albuquerque, 1974} Blazier K. Cuba in the World.- Pittsburg, 1979s Leo-Grande W. Cuban Policy

Recycled //Foreign Policy.- 1982, M¡ Sorenaen T. Los mil dias de Jh.Kennedy.- Madrid, 1969; Sorensen T. Revolutionary Cuba in the World Arena.- Philadelphia, 1979s Cuba in Africa.- Pittsburg, 1980, etc.

' Bersner D. Venezuela y el Caribe: Presencia cambiante.-Caracas, 1978} Carrera J. Hacia la Coexistencia pacifica en el- Caribe //Relaciones Internacionales en el Caribe.-Lima, 1983¡ Matos S. El Panamericanismo a las luz del derecho internacional.- Caracas, 1980; Salanea J. Antecedentes historíeos de la Revolución Cubana.- Bogota, 1980, etc.

зуються в цглому об'ективдпм викладом родянсько-кубянських взаемин. У той же час хдеэлоггчла детерг-шюБактсгь часто приводить 1х до нопослхдовностг i суиэречлжостх прч аьалпп спхвробшпщтва СРСР i Куби. Проте, ïxni npani бага то в чопу сприяли доведению певноТ хнфоршцг! цо захино! громадськостг щодо радянсько-кубинських взаемин.

У зах1дн!й пол1толог1чн1й лхтературх окре-.;о нэ розгля-даеться роль республга колишнього Радянського Союзу в радянсько-кубинських в1Дносинах. Деякх захадих полиологи, зокремл Р.Сал1вант, К.Савчук, загалом заперечують гснувашш зовнхшяьо-пол1тично1 дхяльностх союзяих республ1к, у тому чкслх J'Koaïini, або.ж свгдчили про icToray обмежен1сть такoï Д1ялыгост1.* Дискутуючи з подхбними твердженнями, радянсыи дослздникд посилаються на статтю 72 п.15 Конституш! Укра1нсько1 PCP, яка визначае представництво УРСР у шжнародних вхдноспнах. Але на практицг да пхдтверджуеться Т1льки форг.ально активною роботою республ1ки в ООН, ЮНЕСКО, МОП та гаших мгчнародних орган1зац1ях, а також участю П представнтив у рхзних мгжна-родних конференц1ях та зустрхчах.

Структура роботи. Дисертацгя складаеться з вступу, чотирьох розд1Л1в, висновкхв та списку використанних джерел та Л1тератури.

Вст^л мхстить обгрунтування актуальности теми, визна-чення предмету та хронологхчних меж i ц1лей досл1дження. Наводяться докази його новизни та способи практичного вико-ристання. Даеться короткий огляц використаних дкерел та л¿тура тури.

Перший роздхл - "УРСР у П0л1тячних вадносинах СРСР i Республики Куба у 1960-1990 pp.", присвяченяй показу ролх УкраТни за радянських часîb у падтримпх кубинсько! революп11. Автор усв1домлюе, що в тг часи УкраТна це не вхдггравала голх активного суб'екту мишароднях егдносги. Проте, само в

Г Sullivant R. Soviet Politics and the Ukraine. I9I7-I959.-

N.Y.-L., 1962J Savchuk K. The Ukraine: A Sovereign and

• Independent State? //The Europ.Stud.Hev.- 197^, V.I,ii4.

2 Див.: Василенко B.A. Правовг аспекти участг Украхазьхо* PCP у мхжнародних вгдносинах.- К., I984.- С.91

цей час, на думку автора, створгсються шдвалини украТнсько-куйшюьких вадюсин. Важливе мгсце тут посхла Д1ялыпсть грошдських орган1зац1й - нрофсптлск, мололîkkiix, товариств дружби з зарубгкниш кра Игами. На початку цього cniBpo6iT-ниптва УкраТна своТми дхями сирияла захисту завоювань кубин-ського народу, а потхм - створетт сприятлчво! cnTyauiï для включения Куби в св1тову полiтику.

Другт-тй роздхл - "УкраКна у радянсько-кубинських еконо-мхчних в1дносинах". Тут аналхзуються ochobhî напрямки cnÏB-npani УкраТнсько! PCP i КусЗи у межах радянсько-кубинських економ1чних в1дносин. Особлива увага звернута на участь украТиських органхзагпй та установ у cnpaBÏ модернi3auiï схльського господарства на Ky6i, зокрема пукрово! промнсло-BocTÏ, створеннх основ металург11 та машинобудування, орга-нхзац1Т морського господарства Куби. В рхзних галузях кубин-ськ^го господарства впродовж останн1х 30-тт pp. в1ддано пра-цювгЬт cothï фаххвц1в з УкраТни. В голому автор високо ощнгое частку УкраТни в cnpaBi становления i економхчного розвитку молодо! кубкнсько! держави. Проте, СЛ1Д вщзначити, що екоиом1ЧН1 стосунки mïk Кубою i СРСР були гпдпорядкованг 1деолог1чним установкам, а не дошлыпстю, що не могло не призвести до ряду нвгативних иаслшав. Тому пхсля розпаду СРСР здавалось би mïujiï економ1чн1 стосунки почали руйнува-тися, шо викликало серйозн! труднощ1 в економ1цх Куби i певн1 проблеми в економхвд УкраТни.

У третьому розддлт - "Участь УкраТни у водюсинах СРСР та Куби у сферх науки, куль тур и та ocbïth", автор зупиняеть-ся на проблемах наукового обмгну, що пройшов шлях ввд ство-рення науково1 бази i шдготовцх вчених на Ky6i до сп1льних розвхдок науково-досл1дних колективхв i координат:! науково-дослиних po6iT. Основою для пхдйому кауки на Ky6i було П1Д-несення загальноосвхтнього pïbhh населения Куби, до чого причетна й УкраТна. Вдосконалення системи ocbîth, починаючи з школи i до ун1верситет1в, серйозний напряг.гак в украТнсько-кубинсьКих стосунках в гуман1тарн1й c$epi. Спепцальний параграф у розд1Л1 присвячений культурним взаемшам М1ж Кубою та УРСР у радянський пертод. Значний o6mïh провадними митцями

сприлв не тмьки взасмному шзнанкп uaponiB Укра!ни i Куби, але й ciipaiura значила вплив на розвиток нистецтва в осох кра!нах.

Четве2Т!Й_]2озд|л - "УкрзТноько-кубинськх .вгднооини у I99I-I994 р.", прясвячений сучасноку стану украТнсько-кубинських в1дносин в ochoehhx сферах суспхльного жпттл -полхтиш, еконо.м1ц1, гуманп'арнхп c.fiepi. Автор специально зуггинлвся на труднощах, що впникли у зв'язку з розпаяом CPGP в cycnwbOTBi УкраТни i Куби, а також у взасминах ш ними. Поцолання пта трудноицв бачиться на шляху вщювлення укрсч!нсько-куб:иських вздносин, але на inarax, hï;k paiiiae, засадах. Маеться на уваз1 перехвд у спгвробгтниптв! на принципа взаемовиг1Дност1 та pÏBHonpaBHocTi. Окрхм того, пол1ти-ка стосовно Куби розглядаеться в розд1Л1 як частина загаль- . HOI латиноамериканськоТ пол1Тжл суверенно! У кратна.

На думку автора, на сьогоднх пол1Тичкх та економхчнх вхдносини мхж Кубою i Украиною не вхдповвдають велхншсл часу. Варто звернути увагу на tï здобутки, що були в минулому, х на ïx ochobï будувати плхдне спхвробхтшщтво. ITeprni кроки вне робляться. Так, народ УкраИни hïko.ti: не забуде рол1 кубинських лхкархв у боротьбх з наслшсамн Чорнобильського лиха.

У результат! проведения аналгзу теми i проблема дослхд-ження, дисертант Д1Йшов biîçhobkïb, hkî виносить на публ1чний захист.

1. Теза про те, що ковдунтзм був привнесений на Кубу ззовнх, не эовсхм В1рна. Логз:ка розвитку реэолзопхйнпх под1й, особливост1 ïx nepe6iry, розвиток Ъротиборства з Сполученими Штатами хнстшктивно пт:дштовхував кубинське кер1вшпггво до СРСР як "заступника" i союзника, як гаранта револкщ! i влади,

2. Укратна, як держава, не несе i не коже нести 1сторач-ло! вхдповхдальностх за кубкнськяй соцхалхзм, оскгльхи не була суверенном суб'ектом зовн1Шньо1 пол1тики.

3. УкраIнсько-ку бпнськi вэднозлна IS60-I920 pp. не мозуть бути квал1фпсованх як влхлючно иэгат'лвнх этлькц то,'.у, цг> в~.к~л булги хцеолог13ован1 i керовгн1 з ,'оскви. Iran, якг Гх здхйс-нввали, чесно внконувалл св!й обоа'язак.

4. Пол1тичн1 вхдносини СРСР I Куби, звичайно, не були рхвноправними: з боку Радянсъкого Союзу да була великодержавна пол:гтична експанс1я з метою створення у Заххщпй П1В-кул1 форпосту сощалхзму, анти1мпер1ал1зму х антиамериканхз-му. Все це првзвело до вхдходу Куби В1Д крат ЛатинськоТ Америки.

5. Економгчна полхтшса СБСР тодо Куби, важливе М1сце в якхй посадала Радянська Украина, шла неоднозначний характер. 3 одного боку, народне господарство Куби з допомогою СРСР п1днялося за 30 ретив на якгаю вгаций економхчний щабель. А

з 1пгаого - Радянський Союз сформував на Кубх новий залежний тип розвитку на основ1 залекно? економпси-утриманки.

6. Вхдносини СРСР та Куби у сферг науки, культури та осв1тк, активну участь у яких брала УкраТна, носили характер в1двэрто! хдеологгшоТ експансг?. Проте, конкретна допомога

у гугин1тарн1Й сферх радянських спец1ал1ст1в, зокреш украТн-ськик, сприяла тому, що Куба дМсно досягла феноменальних усп1Х1в, особливо в галуз1 медицини, науки I осв1ти.

7. П1сля розпацу СРСР I зникнення "соц1алхстично1 сггсв-

ДРУЖНОСТ1" укра!НСЬКО-КубиНСЬК1 В1ДНОСИНИ ПОНИЗИЛИСЬ ДО Р1ВНЯ 1960 року. Однак по кирх становления незалежно! УкраТни I змга ситуацхк на Куб1, обидв1 кра!ни, вхдчуваючи взаемопотяг до спхлыюго виршення складних проблем, стали на тлях вад-новлення в1дносин, але вже з ново? сторхнки.

8. Латиноамериканська полиика незалежно! УкраТни ше бути вивакена I науково обгрунтована, базуватись на демокра-тичних доктринах х концепцхях, принципах М1жнародного Права, Нагальне завдання для Укра!ни - скорис.татись 1сторичним дос-вхдом проведения суспхльних реформ ± подолання господарських негараздхв у кра!нах Латинсько! Америки в переххдний перход.

9. Що стосуеться политики Укра!н^ щодо Куби, то вона мае бути частиною латиноамерикансько! полхтики нашо! кра!ни I вестись з позиц1й нац1ональних 1нтерес1в та концепцхй укратнського деряавотворення.

10. "Послиовна, виважена, передбачлива, посгойщ,. чесна, взаемовигхдна зовяхшня политика Укра!ни заживе авторитету у краТнах Латинсько! Америки г тим самим збмьтить сво! потен-П1»Ш1 М0ЖЛИВ0СТ1 у СВ1ТОВ1Й П0Л1ТИЦХ.

Ап2обац1я_£оботи. Основа положения та висновки цисер-

тацМного дослияення знайшли воображения у статтлх: I.."Украхна - Куба: режим найб1льшого сприяння" /Вгче",-1995, Я 3/. .

2. "Укра1нськ0-кубкнськ4 пол1тичнх вхдносини" /"Полхтика

1 час".- 1995, Л 4/.

3. "Екстом1ЧН1 в1дносини Укра1ни I Куби у 1391 - 1994 рр."

/"Економхка Украхни",- 1995, Л 4/. Дисертац1я обговорювалась на кафепр1 ново'1 та нов1тньо1 1стрр1х заруб1жних крахн 1Стрричного факультету Ки1всьного ун1вероитету хменх Тараса Шевченка. 0сновн1 хце? та висновки автора викладалися на заседаниях поличного Клубу, створе-ного при журнал! "Политика I час".

Воронин В.FT. Украинско-кубинские отношения в 1960-1994 годах.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.03 - всеобщая история, Киевский университет имени Тараса Шевченко. Киев, 1995.

Защищается рукопись, которая содержит исследование украинско-кубинских отношений в 1960-1994 гг.

Указанный период делится автором на два этапа, водорозделом которых является обретение Украиной независимости в результате распада СССР. Первый этап характеризуется тем, что Украина не выступает как самостоятельный субъект международных отношений. Украинско-кубинские отношения являются частью советско-кубинских. На втором этапе Украина, как суверенный субъект международных отношений формирует качественно новый тип взаимоотношений с Кубой.

Ключевые слова:

L

Политические, экономические, гуманитарные отношения, межгосударственные связи, контакты

Voronin V.N, The Ukrainian-Cuban Relations in 1960-1964.'

The dissertation is an application for the degree of candidate of history. Speciality number - 07.00.03 - The Universal History. Taras Shevchenko University of Kiev. Kiev, 1995-

The manuscript is going to be defended contains the examination of the Ukrainian-Cuban relations In 1960-1964. The above-mentioned period is devided in two stages. The border of two stages has been the acquiring of the Ukraine its independence as a result of USSR's со11арзе. The first stage is characterized by that the Ukraine has not yet been an independent subject of International relations. The Ukrainian-Cuban relations has been the part of the soviet-cuban ones. From the beginning of the second stage /I960/ the sovereign Ukraine is forming qualitevely new type of relations with Cuba.

Key words«

Political, economical, humanitarian relations; bilateral connections, contacts

Зам.239 Формат 60x84/16 (Мл. -вид.арк. 1,17 Шдпиеано до друяу 18.04.1995 р. Тираж 100.

Пол1граф1вда д{льниця 1нетитуту здоров'я хк.Д. 1.Цец-ведя