автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Украинское диалектное пространство при едином горизонте исследования

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинское диалектное пространство при едином горизонте исследования"

РТй од

■■ пни -г

ЛЪВ1ВСЬКИЙ ЛЕРКАВНИЙ УН1ВЕРСИ7ЕТ 1м.1ВАНА ФРАНКА Спец1ал1зована вчена рада Д. 04.04.12 На правая рцкопису

ГРЙГОРЧУК-Л 1 я 1 я И н х а й л 1 в и а

УКРА1НСЫШЙ Д1АЛЕКТНИЙ ПР0СТ1Р

при едино® горизонп досшдеення

г.

10.02.0t, - украХнська ыова

Авторофар а т дисертацН на здобуття наукового ступай доктора ®1лолог1чних наук

льв1в - 1996

ДисертаДеп е рукопис

Пргщя внкокана в 1нститут1 укра!нознавства 1м. I. Крил"якевича HAH Укра1ни

0ф1ц1йн1 опонентй: доктор ф!лолог1чних наук.

професор БЕВЗЕНКО Степан Пилипович доктор $1лолог1чних наук, професор ГРИЦЕНКО Павло йхимович доктор ф!лололог1чних наук, професор ХУДАШ Михайло Лукич

Пров1дна орган1зац1я: Терноп1лъський дераавний педагог1чний 1нститут

Захист в!дбудетъся "Л" листопада 1996 р, о Ю год. на зас!данн1 спец1ал1зовано5 вчешЯ ради Д.04.04.12 з Ф1лолог1чних наук у Льв1вськоыу ушвер^итет! . 1м. Г.Франка за адресок: 290001. и.Льв1в. вул. Ун1верситетська. 1

3 дисертацАев моана ознайошггися в Науков1й б1бл1отец! Льв1вського деряавного ун1верситету lu.1.Франка (290005. Льв1в. вуд.фагадаюзаЗ)

Автореферат роз1слано говтня 1996 р.

Бчокнй секретер акц1ал1зозгнсХ ечеда! рада

кандидат $1таэг1ша наук. ®оцеет ЗтШрлл%„Терлак 3-й.

АКТУАЛЬШСТЬ Д0СЛ1ДЖЕННЯ. Д1алекги - складова часгина укра1нсько1 нац1онально! мови - лежать у основ1 Г! л!тера-турного р!зновиду та с одним 1з пост1йних дкерел його збага-чення. Державн1сгь украГнсько! мови зобов"язуе до всеб1чио-го виьчення ц1с! мови, отхе й до д1алектолог1чних студ1й, з допомогос яких мокна: добре зрозуы1ти сучасний стан укра-1нського л!тературного мовлення; поглибити досл1джеиня д1а-лектогенезу (отве й егногенезу); визначити 1сторичн1 процеси в д!алектному мовленн1, як1 знайили вняв у пам"ятках шсем-носг1, й на п!дстав! цих в!домосгей локал!зувати пам"ягки; досл!джувати, як позначилися на говорах 1 гов1рках загально-1сторичн1 процеси тощо.

Виб1р саме ц1е! теми прац! як потр1бно1 та актуально! зумовнли р1зн1 чинники. Саред них найваялив1п1 так!;

1. Значний розвиток у бвроп! в друг1й половин! XX ст. л!нгв1стично! географ!!, отае иетодолог!чно нов! п!дходи до факт!в. явищ 1 процес1в. що !снують у мов1.

2. Нагромад&ення велико! к1лькост1 д!алектолог1чних праць ( монографии статей, атлас1в, словник!в>. щб дало ба-гату базу для досл1дгень.

3. Вагон1сть в!доиостей про кову як неписзну !стор1в народу, та !снуе та роззшзаетьса здазна у своему д!алектному простор!, для р!зних гумзн1тарних ! сусп1льствозназчих галу-зей укра!нсько! науки.

4.Контакта з окреыими зах1днослсз"янськюли. п1вдекно -слов'лнськши мовами та 1иеини сх 1 днослов"янськимн. досл!-дгення яких е корисшми для розуи!ння минулмх 1 сучасних

- г -

м!жслов"янських иовних зз"язк1в.

5. В1добраяення в д1алекгному ыовленн1 и1грац!йних про-цес1в, що в1дбувалися в Укра!н! за умов перем!щення по П територН р1зномовного га р!знод!алектного лвду-

6.Ва*лив1сть того, цо украХнський д1алектний прост!р поки ща эбер1гае ц!нн1 для 1стор!1 слов"янських мов. для 1с-торИ сх1днослов"дасько! мовно! сп1льноти, особливо ж - для 1стор1! само! укра!нсько1 мовй. рефлекси давн!х звук1в. зву-косполук. давн!, що втрачавться, мсрфолог1чн! форми та кате-гор11. сповотворч! засоби, рел1ктов! лексеми й семеми. а такое конструкцП уже !сторичнГ для ряду слов'янських мов. Од-нак 1 в укра!нськ!й мов! поступово н1велвються так! д!алект-с н1 риси. а це зобов'язуе мовознавц1в до Срунтовного вивчення територ!альних р1зновид1й д1ал5ктного ыовлення.

?.Виявлен1 в картах АУМ нов! для д!алекГолог!1 особли-вост1 украХнського диалектного мовлення або так1. яких т!ль-ки частково торкалися укра1нськ! д!алектологи, розглядаючи 1нп1 проблемы; ад в1дносили до сфери г!потез.

8.Погляд на украХнський д1алекгний прост1р як едину ц1-л!сть (а не як суиу окремо вивчених нар!ч. говор1в, груп го-в!рок, гов!рок), який передбачае й нов! висновки щодо специ-Ф1кн того простору.

Назван! проблеми тш б1льае ванливо досл1даувати тому, цо вперие створено в наш1й науц1 загальнонац1оналъний Атлас укра!нськЫ мови (дал! - АУМ) з властавим йому охопленням ус!е! суц!льно! д1алектно1 територН, налехною науковою основой та иетодолог 1чное сгрункЛсто виконання. Однак ця праця (за визначенняи спец1ал1ст1з - один з найкргщих л1нг-в1стичних атлас!в св!ту) залитаеться для науки майже ц!ли-

ною. бо саы1 карти, нав1ть досл1дницък1, т1льки виявляютъ явища, тенденцП та факти мови. але не дають це налеяно1 на-уково! 1нтерпретац11.

ПРЕШЕТ Д0СЛ1ДШШ. Предметом досп1дження в дисертац11 е ук а!нський д!алектний прост1р в обиир!, визначеному Атласом украхнсько! мови. зокрема я д1алектн! факти, явища та процоси. виявлен1 в межах горизонту досл1дхекня цього атласу. у прац! вивчаються особливост1 1х взаеыозв"язк1в 1 взасмозутвленостей. сп1вв1дношення вияв1в статичного й динам1чного, ознаки розвитку та занепаду д!алектних утво-рснь. явищ та ш. елемент1в д1алектного цовлення.

Потреба виявити причинн!сть зв"язк1в зумовила визначен-ня та опис вид!в, а також явищ 1 ,тенденц1й синтагматично! акцентуацII як основи 1снування явкщ 1 тенденций фонолог!ч-ного р1вня та пов"язаних з ними особливостей словозм1ни.

Взаеиозв"язки зд1йскюоться в д!алектноыу.иовленн1 1 на парадигиатичн'й. 1 на синтагматичн!й ос1. Досл1даення ве-деться засобами л1нгв1стично1 ареалогП. що дозвэляе виявля-ти нев1доы1 дос1 д1алектн1 утворення чи уточнювати або спростовувати 1нформац1ю про вае визначен1 д1алектн1 просторов! одиннц1, а такоя визчати окреш елементи д1алектного нов-лення у 1х просторовому 1снуванн1.

Метод какладання ареал1в визначених в АУМ д1алектних рис створзое умови для локал1зацП пам"яток писемност1 Лво-р!в письменства. напис!в на творах малярства тоцо/, мов! яки.х властив1 комплекс« таких рис.

У лоиуках закономерностей Юнувгння мови в II д1алект-ному простор! вивчаються не досл!дхен1, мало досл1д«ен< гбо

дискус1йн1 проблеми д1алектологП. Серед них передус1м за-гальномовознавча проблема пропорц!йност1 сп1вв1дношень мов-ного (мовленевого) та л!нгв!стичного простор1в.

МЕТА Й ЗАВДАННЯ Д0СЛ1ДЖЕННЯ. Для вивчення особливостей унра!нського д!алектного простору з позиц!й д1алектолога-тео-:ретика нообх1дно було сформулювати основн1 теоретичн1 положения. що стосуються ставлення л1нгв1ста до д1алектного простору в його р!эних щодо обширу частинах 1 в його еднос-т1. Тому запропоновано теор1ю перспективно! оц1нки д1алект-них факт!в. явищ 1 процес1в. Враховано досягнення сучасно! л!нгв1стики в т.ч. д1алектологП, зокреыа теоретичн! здобут-ни укра1нсько! л1нгвогеограф11.

Для розум1ння. особливостей укра!нського д1апектного мов-лення необх1дно було проникнута в лаборатор1» д!алектного ыоьотворення 1 виявйти иехан1зш його д11: знайти в д1алект-ноиу иовленн! акгуалЙ1?та залишов1.ыо*пивост1., "отае й зо-середження в ууфаХндькому д1алектноыу простор1 ядер 1 пери-ферЦ деяки* д1алектних системник утво-

рень; визначитн структурой за"язки ы1ж д1алектними системами та окремимц р1внягги в .ыёзах тих систем.

Ыотоа нэеого досл1дхення було також подати зразки практичного з'астосуванна здобутих в1доиостей про укра!нський д1алектний прост1р.. ■ ■ Сл1д було. отге:

а) виязнгги в украгн^ькоиу д1алекгному простор! нев1дом1 дос1 в д1алектолог11 його особлквост1;

б) корйгувата чи уточнтати. в «1ру потреби, рае закр!п-

. • - 6

лен! мовознавчов традиц1е» полоаення та гЛпотези;

в)здобути в процес! дослШення в!домост! про загальну просторопу специф1ку. сутнЮть 1 вида д!алектно5Е синтагма-тично! акцентуацЦ, та г!псггеткчно визначити 1сторичн! фази 1х становления й 1снування;

г)дати характеристику зв"язк1в ы1я синтагматичною ак-центуац!ею та 1наими системами мови;

д)досл!дити взаемозуыовлен!сть д!алектних елеменПв р1зних систем;

е') шкористати нагромадаену 1нформзц!в, лцоб локал1зувати деяк1. в ластив! гиГяткзм ущшнськох мови, але дос! загад-ков1 для 1сторП явяща /напрнклад. друге повноголосся/;

г.) висловити з допомогш методу накладання ареая!а сво! погляди па процеси. що в!дбувалися в шкулому мови в окргадах граматичних клтегсрХях 1 фориах;

я) виявити з .допомого» цього з методу ознаки. здатн! засв!дчкгги м!сце та чес -створення пам'яток писешост!. зок-реиа ш - нэлис1в на творах укра!иського середньоэ1чного станкового живопису;

а)вяязитн в д1злбктнсыу простор! результата д!Х ы!пюв-них 1 м1ад1апектних кснтакт1в;

и)знайти, наск!лыи це мозливо. зв'язок н1я сучасники ■¿реалами д!аяектних явищ. отае, й д1алектними утвореннам. як! гх сформували, та {.сторичнимм под1пмл, цо «огяя мата вплив на це формуЕання.

СТАН ДОШДЗШННЯ ПРОБЯЕЖ Узагальнагня адобутк!в укр?.-1нсько1 л!нгвогесграф!1 зд!йснввако:

- в -

1.У напряы1 визначення специф1ки укра!нсько! тколи л1нгвогеограф11 (Ф. Хилко, Т.Назарова, П. Гриценксц. Матв1яс),

2.У напрям! розмежування говор!в, . 1х класиф1кац11 на нових засадах (див. В.Н1мчук. Проблеыи укра!нського д1алек-тогенеэу // Проблеыи сучасно! ареалогП. - К., 1994. -С. 25-47).

3.У напряы!' досл1даення (на баз! власних польових спос-тереаень, о1домостей з традиц1йно! д1алекталог11 та сучасно! л1нгвогеограф11) окремих проблем чи комплекс1в проблем фонологи (Ф.Килко. Т.Назарова, А. Залеський...), . словотвору (Я. Закревська. О..Захарк1в), словозм1ни (1.Матв1яс, Н. Прилип-ко), синтаксису (ЛГригорчук, 1.Матв1яс). В1льа1сть л1нгв1с-т1в надае перевагу 1ндуктивноыу ыетодов! над дедуктивним у ставленн1 до матер1ал1в Ш.

Теоретичн! узагальнення в дисертацП зд1йснено в дедуктивному клш1. Порушено- ц1лий ряд питань. опрацювакня яких диктували видален! в АУН д1алектн1 осрблизост!. До кожного питания подаеться огляд його 1сторП.

У. запропонов2н!й автором теорИ перспективно! ■ оц1нки д1алектеого простору висповлено.нов! для ыовознавства думки, що стосуоться сп1вв1даоаення швленевого (д1алектного) та л1нгв1стичного (гДалектоло^чного) простор1в.. П1дтверджено ц1 поглядив1даиостяш)зукра!нсько1 д1алектологП, здобути-ци засобаш л1нгвогеографИ та ареаяьно! л!нгв1стики. Ерахо-. вало_ досягненкя загального иовознавства в цШ д1ляь41. а та-когтесрП сучасно! д1ал£ктологИ, зокреиа теорП л1нгвогео-графП та ¿реально!. л1нгв1стики (О. деСосвр. Б-Косер1у, и.Каиудян. ВЛнгвс. О.Иельничук. К. Яберг,

. - 7 -

I.Ковалик. М.Толстой, Р.Аванесов, Ф.Яилко та 1н.).

Системна оц1нка елемент1в мови властива рос1йськ!й (Р.Аванесов) та укра!нськ!й (Ф.Хяпко) нколаы л1нгвогеогра-ФИ. Але не прид!лялося дос! у ваги в загага>нод1алектному -р!вня А УМ - план1 явищам 1 тенденц!ш синтагматично! акцен-туацП. Бона ставала в пригод! як допом1жний зас!б досл!дни-кап пол1ських та п!дляськйх дифтонг 1 в у пошуках причин 1х виникнення та збереаення (0.Курило. В.Ганцов. В.КураЕке-вич...). Мовознавц! а обменувалися констатац!ею чи то р!вно-и1рного розпод!лу м1а складами в д1алектнсшу мовленн! наго-лосово! сили ■ (0. Брох, С. Смапь-Стоцький ...), чи то зб1льиення ввдиховол сили наголоаених склад1в 1 зменнення - ненаголоше-них (Т.Лер-Сплав1нський. 1:31линський, А.Залеський. Л.Гри-горчук.) або а наявкост! пост!йного парокситон!чного наго-лосу як одн1ех з найвазслиз1шх ознак лешс!вського говору (З.Шт1бер. Х.Дейна, С.Раб1й, 1.3!линський„ В. Латта й 1н.). 0крем1 питания парсксит.он1чного наголошуванйя роэглядали: К, Ганкезич, О.Брох, • I. Верхратський. I.3!линський. ВЛл-л1ч-Св!тич, В. Снлярешэ. Я.Ри'ер, Л.Григорчук...

Налеаить 1.3!линському перша спроба характеристики син-тагматично! акцентуацП на всьому у;фа:шсьншу диалектному простор!, проте надто ¡¿алий обсяг досл1д2уваного катер!алу позначився на висновках спостерезень.

Взаемопов"язан1сть акцентуац1йних. фонолог!чних 1 нор-фолог!чних явищ про!люстроваш в дксертацН процесс« визна-чення ареалу'рел!ктово! флексП -кй родового в!дм1нка !гнсги-ни колинн1х основ. Наявн1сть ц1е! ФлексП в паы'ятках 1

в сучасних гов1рках не могла залишти байдуними 1сторик!в

*

мови 1 д!алектолог!в (0. Шахматов. 1.0г1енко, Б.Деи^яхчук,

- е -

В.Кураакевич. I. Матв1яс та 1н.). Врахувавши взаемозумовле-н!сть явищ р!зних р1вн1в. запропоновано дещо 1нае. н1ж прий-нято в мовознавств1 (В. С1мовш), розуы!ння генезису займенни-ка (сполучника) цо.

Проблему статичного та динам!чного в д1апектному мов-ленн! в укра!нськ1й д1алектолог11 поставлено вперше, тому автор дисертацЦ' використовуе при II вир1шуванн1 теоретичн1 надбання празьких л!нгв1ст1в (Й.Вахка, Й.Скул!ни та 1н.). а також псшьських досл1дник1в (Г.Фридриха, Г.Конечно!, В.Доро-вевсъкого та його вколи).

Досл1даено в прац1 карта II тому АУМ за NN 1,2 про систе-ыи еокал1зиу. складен1 за зразком аналог1чних карт Т.Назарове!, виготовлених для I тому.

Проте, на налу думку,не варто було ! на картах II тому зображати та позначати допои1жними засобами позиц1йн1. отхе долорогов! зм!ни у системах вокал!зму.

Щоб визначити територИ поширення вокально! асим1ляц11, гармонН та акоиодац11 голосних у карпатських гов1рках. вра-ховано в дисертацЦ напрацшашя в ц1й д1лянц! О.Броха, I. Панькевича. 1.31линського. П-Лизанця, С.БевЗенка та 1н.. цодо позиц1йного звухення звук1в о та е в закарпатських го-в1рках([81:, [§1\ хоч ареапи вокально! асим1ляц11, гаршнП та акомодгцИ виязилися б1львими. 'й ыеа1 !х на зб1гш1ься Тому не уготознзкш перших' двох, як це звичайно водиться в д1а-Л£КХ0Л0Г1ЧНИХ працях.

: ''Шгкористаш з прац1 ряд роб1т з теорП л1нгв1стично! йреатогИ №.Еилиа,. Р. Аванесова, Ц. Бородино!. ■ Л. Еараннико-во!. Т.Назарова!. азтор1в колгктизно! ионографИ "Вопросы тсорш? лингвистической гсогра,:ни*. статей у зб!рниках

"Ареапьные исследования в языкознании и этнографии" тощо). дреальна л!нгв!стика - до певно! м!ри !сторична дисципл!на. Те» доводиться 1нод1 проектувати окрем! факти. виявлен1 в . диалектному простор!, на 1сторЗч мови, иукати Для них пояснения е ирацях iciopuKiB Украгни, у топон1м!ц1 тоцо. Вико-ристано Ь1доноот! з л!топис!в, праць археолог1в, 1сторик!в, lCTupHKiD носи та культури, зокрема !сторик!в мистецтва, а таьож палеографов. Для висв!тлення деяких питань, пов"язаних 13 особлиыш д1алоктни.м утворенням (про це буде мова в III |юзд1л1 дисе»тац!1). доводилося звертатися до праць р!зних авторiб. зокрема Г. Шила, Ф.Жилка. Т.Назарово!, 1.Матв1яса. Висловлюс деяк! м1ркування з приводу нзпис!в на творах се-редньов1чного станкового малярства В.Щепк!н. Окрем1 спосте-реження можна знапти 1 в працях иистецтвознавц1в та палео-rp&iiB 'К. Смирновой Т.Княэевсько!, Ю.Карсысого, 1.0г!енка та iH.). Корисними для з!ставного анал!зу виявилися досл1дкення грвФ'л! кшвських xpauiB.C.Висоцького.

Наведено в дисертацП батату л1тературу. присвячену д1-алектному ыовленню БойкХбщини: саце д1алектна специф!ка ц!е! частини украТнського ионного простору дозволяе в!дносно легко визначати м!сця походження нав!ть анон!мних. але повмяза-них з Бойк!вщинои, автор!в пам"яток писемност!. Досл!дження д!алектних рис "Лексикону славенороського,.." Паша Беринди спричинило дсвготривалу дискус1ю навколо його особи. За до-помогою методу накладання ареал!в ми встановили максимально точно 1.псце походяення в!домого лексикографа.

НАУКСЗА НОВИЗНА Д0СЛ1ДЕЕННЯ. Передус!ы полягас у вияв-ленн! г укра!нському диалектному просторх великого д!алект-

ного утворсння. якому властиве свое ядро 1 своя перифер!я. лоч е воно водночас найб!льшою в Укра1н1 зоною в1брац1й, що д1лить увесь просПр на нар1ччя.

У диссртацП започатковано досШдження засобами л1нг-Б1Стичио1 ареалогИ напис1в на творах укра!нського мистец -тва. що дозволяс:

а)внзначати походження автор!в пам"яток писемност! (в т.ч. й еп1граф1кн) за д1апектними рисами 1х твор!в;

б)опановувати незв1дану дос1 д1лянку ¡рункц1онування ук-ра!нсько! нови в Середньов!чч! (XIII-XVIII ст.).

Новою для загального ыовознавства та д1алектолог1! £ й теор!я перспективно! оц1нки мовленевих (д1апектних) явищ 1 процес!в, зг1дно з яков !снуе законои!рна зале»н1сть м!ж л1нгв1стичною оц1нкою д1алектного простору та обтиром його ■ досл1д*ення. 3 циы пов"язан1: доб1р метод!в досл1джеиня. процес досШдження. та висновки. При.зб1льшенн1 в.1ддап! л1нг-ь1ста в!д досл1джуваного д1алектного простору розниряеться горизонт його баченнй, отже м1няеться й сприймання розташо-ваних у цьому простор1 об"ект1в та !х Бзаемов1дноиень.

Ноаий Шдх1д до виснсвк1в досл!джень р!зних щодо обширу частин мо'вного простору. зыусив зосередити увагу на осягах укра1нсько! л1нгаогеограф.П: горизонт досл1даення обширу. охопленого Атласом украЗнсько! мови, дозволив уперие виявити системно виразн1 факта, явища й тенденцП нови в 1х струк-турних взгеыозв'язхах на суц1г.ьн!й укра!нськ1й ч!алектн!й територН. Тому в пропонован1й прац! на новому багатому ма-тер!ал! вигначенэ просторов! координата ряду рис сучасного д1алактного иовлення. причшу на пераий план аийали недо-сл1дЕгн! дрс! про5леии. псредус!ы т1, що пов"язан! з! синтаг-

матичною акцентуацию. И видами та повторениям цих вид1в в украшськсму д!алектному простор1.

Ново: для иовознавства с спроба реконструюеати х1д ^тора Формусаннл та занепаду скремих вид!в скнтагматично! ак-иен; уацп 1'х поступового накладання на укра!нський д1алект-ний прост 1р. Програыа ГПрограма для збмрання матер1ал1в до ;палектолаг1чного атласу укра!нсько! мови" - автор Б.О.Ла-р/м. - К., 1949) не передбачала досл!д*ень синтагыатично! акцентуаиП: Уперше вивчено II на вс1й досл1джуван!й терито-р! Г, спираючись здеб1льиого на результата дН ц1е! акценту -ацп ь д1алектних явищах 1 тенденц1ях фонолог 11 та морфологи, шс- нею аумовле-н!. Отае, вперве в укра!нськ1й д1алекто-логи засовами л1нгвогеограф!1 виявлено динам1ку творения в дхалеьтному простор! взаемопов"язаних явищ 1 тенденц!й син-тагнатичноХ акцентуацII - фонологII - морфолог!!.

■У прац! прид1лено увагу щё не досл1дауван1й загальн1й динам1ц! мовотворення: формуваннп та занепадов! д1алектних явищ, д!1 та розпадов1 мовотворчого ядра.

3 урахуванням просторових координат запропоновано в ди-сертацИ новий погляд на вир1вення ряду питань словозм!ни, зокрема на причину вир1внювання деяких флекс1й у менах 1ыен~ аикових парадигм. Налриклад, заперечуеться можлиа!сть д!1 аналоги у флекс!ях -ов1. -ев1„ -1, де -флекс1йний 1 походить, на думку авторки дисертацП, з давнього и, а не, як указусться э л!тератур1. з й.

Е в дисертацП спроби поясгаэвати 1сторичниыи под!кии причини ЮТування в нов! окремих факт 1 в чи процес1в. особливо « моаних аномал!й - новоутворень I рел!ктових д1апек7них еленент!в: Дос! використовували в!допоет! з !стор!1. в ос-

. - 12 - .

новному, для того, щоб зрозум!ти походаення говор!в та ч!т-к1сть чи розмит!сть IX меж.

Для 1л»страц11 окремих псложень висв1тлюються в прац! так! проблеми, яких досл1дники або не ставили, або виршува-ли т1льки г1потетично, збер1гаючи дискус!йну гостроту 1х ¡.н-терпретацп.

НЕТОДОПОГ.1ЧНА ОСНОВА ДИСЕРТАЦ11. У дисертацН викорис-тано л!нгвогеограф!чний метод зобракення явищ 1 1х 1нтерг,ре-тацП, а також метод накладання ареал!в д!алектних явищ чи то для доповнення л!нгвогеограф1чних пошук1в. чи для студи; у план! л1нгв!стично1 ареалогИ.

В!домо. однак, що виявлен! сучасним досл!дником д!а-лектн1 елементи ионна проектувати в процес1 спостереження на 1стор!ю мови або, визначавчи най1мов!рн!шу 1сторичну посл!-довнЮть 1х розвитку. доходити до розуы1ння IX сучасного стану; шана нав1ть позначати етали такого процесу в легендах карт, а згодом 1 в 1х наукозому тлумаченн!.

При вшченн1 1сторичного розвитку фонетичних явищ вико-ристано фонетичн1 закони молодогргштик!в. Синхронне доел! -дження. вводило эдеб1льиого в гру: правила фонолоПчного анал!-зу. ' "" / '' V, ■ -' ' ■ ;

•Збереа8н1 в укра!нсъкоиу мовному простор! сл!ди контак-т!в укра1нсько! ■ мови з 1ниши слов^янськиш та неслов'ян-съкики моваыи зобов'язували використовузати в окремих випадках 1 пор1вняльно-1сторичний метод досл!дження.

У дисертацП - запровадкено та застосовано метод перев!-ряннл простором окремих г1лотез чи правил; враховано, цо но-бс иовне- явище е результатом "сус1дсъко1" сп!вдП явищ, рл

13 г

грунт! яких воно вютжае.

Отхе, залеяно в!д специф1ки мовного матер1алу та мети досл1дження в робот! застосовувано р!зн1 методи його вивчен-н*. До цьогс змуиували: иирокий спектр порушуваних у прац1 пнтань \ особлиеосп того матер!алу. Усе * 1снуе в прац! га?цна методолог!чна струнк1сть спостережень: визначено м1сце /Цалектних елемент1в в системах I п!дсистемах. виявлено !е-рархю структурнах зв"язк!в м1ж системами.

Об"еднуе досл1дження ! е найва»лив1иим для дисертацП де-дуктизьки метод анал!зу матер!алу: авгорка використовув в прац! подан! с АУМ д!алекгн! Факта, явища й тенденцП 1 ро-бигь тборетичн! /загальнення, враховусчи (або не враховуючи) положения. вироблен! рег1ональними д1алектолог1чними студ1ями.

ДЖЕРЕЛА МОВНОГО МАТЕР1АЛУ. Основииыи дхерелгш мовного матер1алу стали в дисертацП: •

!.Матер1али АУМ (картотеки, карти й коментар! 1-Ш то-м1в); иатер1али.. з!бран! за спец!аяьннми програмами для За-гальнослов'пнськогс /йнгвШичнсга атласу, ¡т Карпатського й Загальнокарпатського д!алектолог1чник атлас!а,

2.Нагромадкен! в експедиц!ях магн1тофонн1 записи, що збер!гаогься в фонотеках АУМ, а т.ч. й ?! з них, що, фонетич-но транскрибован!. вв!йили до зб1рника д1алектних гекст!в "Говори украХнсько! мови" (К.: Наук, думка, 1977).

3. Додан! до д1алектолог!чких досл1дяень записи текст!в; рукописи! фонетично транскрибован! польов! записи текст!в. з!бргних для АУМ; ц!льово з!бран! польоз! записи аагоркн ди-сертацП; мзгер!али. використан! як 1/гэстрзц11 до окреиих положень у захищених кандидатських ! дскторських дисертац!яя

- 14 -

з украхнськох д!алектолог11.

4.0креы1 гасла Словника староукраГнськох моей Х1У-ХУ •;т. та Словника украхнсько! ыови XVI - перио! половини XVII ст. I картотеки цих словникхв. а також Словника Оойкхвсь'ких гов1рок М.Онишкевича. частково - рукописного Словника закар-патських гов1рок М.Грицака та картотеки словника гуцульсько-го говору. якГ'збер!гаиться в Гнсгитут! украХнознавства НАН Укра1ни.

5.Деяк1 ареапи виявленм в АУМ явищ з1ставлено в проце-с1 хх досл1дження з в1дпов1дниш ареалами названих виде (За-гальноспов'янсъксго л1нгв1сгичного атласу. Карпатського 1 Загальнокарпатського) д!алектолог1чних атлас!в. а також ре-г1ональних атлас1в укра!нських говор!в {К.Дейни. З.Шт1бера. Й. Дзендзел1вського. я. Р!г'сра й сп!вавтор1в та 1н. ). Урахова-но в!домоет! з карт украйнських говор1в 1.31линського та Б.Ганцова. а також спец1альних карт Ф.Хилка ("Нариси з д1а-лектологП укра1нсько| иови"). Г. Вила ("П1вденно-зах1дн1 говори УРСР на п1вн1ч в!д Дн1стра"). карти та !н. матер1али Праць Республ1канських д!алектолог1чних нарад I под1бних ко-лективних д1алектолог1чних досл1дкень.

6.Иатер1али (у т.ч.- карти). 1трисвячен1 окремим украхн-сыаш д1ал£ктнии утворекняа Ш.Паэп"юрсъко1-0вчаренко, Я.Руд-нщького. С,Раб1й. Б.Кобилянсъкого» Х.Панькевича. К.Дейни.

0.Горбача та 1н.) чи дХалектниы явичаы р1зних р1вн!в (0.Курило. В.Ганцзца, В.Курашевича. А. Запесъкого, 1.''&заровох, азакревсыю!. 0.3ахарк1в...). а такоа иатер!али праць Т.7к?ра-Сплаз1нського. Е. Кураякевича. З.Шт1бера. Ю.Карського» 0. Горбача. Л. Осссвського. Т.Назарово1 та 1н.. кого ц1кавили я-о&леми укр^!нського ковкого пограшччя та контакт!в з 1н-

шиш слов"янськши моваии.

7. Написи на творах укра!нського середньов!чного маляр-ства Су Национальному музе! у Львов! збер1гаеться близько 4000 такил гаи'яток, 1 на б!льшост1 з них - написи). Анон!й-hjcto asToplb, в1дсутн1сть з1домостей гтро походженняyïb&PW .про иайстерн!, школа). претензП на них з боку мистецтво-знашив суи1жних кра'1Н - усе цё накладас певн! обов"язки на д1алектолог!в. нк! иожуть, завдяки досягненням л!нгвогео -графи у зв'язку з АУМ. локал1зувати лаы"ятки.

8)дпов1дт до згсяг1в ареал1в дослШуваннх д1алактнн>: ФакПв, яви2( i тенденц!й в дисергацИ б1льше увагн щ>иц1лено каргам i !н материалам. що иавть в!даошення до обаиру, эоб-ражуваного s другом/ тог/1 АУМ (Наддн1стрящина. Волинь. За-карпаття i cvulml звыл!. - К.: Наукава думка. 1986), а такал деякнм картам 1 магер!алам первого тому (Пол1сся, Се-редня Наддн1прянцина i сум1ан! земл!. - К. :Наукова думка. 1984).

ТЕОРЕТИЧНЕ Й ПРАКТИКЕ ЗНАЧЕНИЯ ДОСЕРТАЦ1!.Виготовлення загальнонац!оналького д!алектапог1чиого Атласу украХнсько! ыови стало етапною под!ею в укра!нсък1й дХалектологП. В1д -крилися нов! «шливост! не лгае бачмти д1алектний npocrip: сформувалися 1кш!, пор!вняко з рег!ональними атласами, спосо-би його оц!нки, що й приводило до висновк!в„ як! не завади зб!галися з в1домими вае в укра!нськ!й д!алектологП. У no-йуках причин такого стану зародилася теор1я перспективно! оц1нки д1алектного простору, яка спокукала дисертанта фориу-лввати теоретичн! узагаяьнення, зваааачи пера за .все на иа-

тер1али АУМ. 1 в дальших опрацюваннях використовувати. в м!ру можливост 1, висновки. здобут! в ц1льових досл1дженнях окрс-мих частин цього простору.

У центр 1 у ваги стали проблеми динам!ки й статики мови та проблеми зв"язк!в и!ж елементами д1алектних систем:

а)на вертикальней ос! - м1ж елементами р!эних р1вн1в в окремих д1алектних утвореннях;

б)на горизонтально ос! - м!ж елементами тих самих р!в-н!в у р!зних д1алектних утзфеннях.

Створилися умови для достдаення суц!льного укра!нсько-го д1алектного простору заообаыи л1нгв1стично! арсалог11, що й застосовано в дисертацП.

Теор1я перспективноГ оц!нки д!алектного простору мае значения для загального мовознавства. бо е потр!бноо ланкою в теорП л!нгв1стичного простору.

Новизна теоретичних основ досл!дження та методологII наукового опрацввання проблем, що стосуються !снування усьо-го укра1нського детал£но. як н1коли дос1. обстезеного д1а-лектного простору, зумовили нов1 результати досл1д*ення. яких не »«яна не враховувати на сучасному стал!•розвитку ук-ралнсько! д1алектолог11. укра!нсыюго мовознавства взагал1. Висновки ц1е1 прац! масть . отве. вв!йти в п!дручники та дальв1 швознавч! науков! досл1дгення з д1алектолог11. !сто-рП ьюби, 1стор11 мови письменства.

' Не повинн! б залишатися поза уэагов украгнськич ыово -знзвц18 1 висловлен! в дисертац11 погляди на роль у д!алект-кому простор! синтагматыно! акценту ацИ, за сп!вучастю яко! здШсншться павн! фонетнчн! та морфолог!чн! процеси. Зокре-иа варто & псреглчнути ставл&ння наз>« 1 закордонних мово--

■ - 17 -

Знавцгв до проблеми виникнення й поширення укра1нського постойного ларокситон1чного наголосу.

Серед гагальних положень дисертацП та окремих прина-rißHwx узагальнень е й так1, що можуть бути ц!ннтаи для 1с-Topl'i ?кра!ни. бо сприятимуть л1гшому розуы1нню 1сторичних npouecle. Так, можна вважати, що н1 вшях "1з варяг у греки", ДОнський, н1 Дн!.стровсъкий иляхи, як1 вели до кра!н ба-сеяну Чорного моря. нав1ть не Руська путь, зв"язувала Ук-pauiy з крагнэш Середземномор"я, не були такими важливими для Ук(шни. як п'рокладений з Причорномор"я. отхе з1 Сходу, з Азп' через Ки1в 1 Володимир'¡¡¡лях у Зах1дну Европу.

Д1алектн1 особливост! гов!рок. обаб!ч р.Стиру, ймов!р-но. дозоолять розум1ти процеси, поп"язан! з переселениям значно! к1лькост! людей чи то з Погордао! волост!. чи з Боло-xiBCbKoI Земл1. Дозволять тгкоя краще п1знати icropis Бой-к!вщини й т1 причини, що сприяпть самозберененню И як свое-р!дного д1апектного утворення при фактичному розпад! д1а-лектнох територП на роздр1бнйн1 груш гов!рок з особливими для кожно! з них комтлексами д1алектшх рис.

Збережен! мовн! явища дають п1дстави говорити про 1с-торично формувадая великого пол1тичного та мовотворчого осе-редку на сучасн!й територП Володимир-Волингрии та про його зэнепад.

Ц1нноэ для 1сторик1в дзагал1. а такоа 1сторик1в зах1д-нослов"янських mos та укра!нсько! мови. мозе бути 1н$ориац1я про те, що за певними д1алектнихш ознакамм у нас були стйль • н! дол1 з предками чех1в та словак!в, i що така сп!льнэта охоплювала в межах Укра!ни територ1ю, яка сйгала в1д п1вден-ного-заходу Укра!ни майге по Прип"ять.

- 18 -

Вивчення зассбами л1нгв1стичнох ареалогН та.палс-огра-. ФГх наше 1 в на творах украТнського середньов1чного станкового малярства здатне не т1льки збагатити наш! знания з icro-pi'i мови та iCTopiWHo! д1алектолог11. ' але й доповнити надто скуп! виоыосп про своер1дн1сть украХнсько! палеограф!! й еп1граф1ки XIII-XVIII ст. Вивчення специф!ки цих напис1в ужо сьогодн! дало вагом1 практичн! результати:

а) дозволило в1двести претензП чужинц1в (польських ! словацьких ыистецтвознавц1в) на цю наау багату мнстс-цьку спадцину;

. б^доповнило icHymi зНання про 1сторичний розвиток ук-paiHCbKoI мови • 1нформац1ею про досить дешкратичну щодо привнесения д1атектних елемент1в мову "малих джерел";

в)дало змогу атрибутувати паы'ятки мистецтва щодо ц!сця та часу Ix створення.

Вивчення д1апактних особливостей у мов! пам"яток куль-тури та Ix арвалог1чне опрацювання сприятиыуть появ1 в!до-ыостей про1х автор1в'/пэходження. осв1ту-тощо/.

. АПРОБАЩЯ Д0СЛ1Д1ЕННЯ. Скрем1 частини прахД, а згодом i всю дисертац1ю. обговорввано на зас!даннях в!дд1лу укра!н-сыш! мови 1нституту укра!нознавства HAH iu. Г.Крип"якевича у Львов1. Апробевано дисертац1ю до захисту на зас1данн1 вчено! ради цього 1нституту.

Rpi« того. досл!дзення деяких проблем, порушних у ро-6qtU було предаете« обговорення на зас1даннях мовознавчох секцИ ЯауксЕого товарнства 1и.1евченка у Львов1.

Дэторхл в^голосила доповШ на теши пов"язан1 з дисер raulc*^ на п'атналцяти и1Енародн;1х, п"яти всеукрашсышх

. - 19 ».

(респу6л1канськил) та семи обласних наукових конференц!ях.

Лисертантка пост!йно надас консультацИ укра!нським мистецтаознаЕцлм-мед1св1ста«, а такой реставраторам твор!в середньов!чного аистецтва з питань. що стосуються атрибуту-вання пах'"яток засобани л1нгв1стично! ареалогП та палеогра-Ф11 <егг!граф!ки).

У закордоиних наукових журналах були позитивн1 в1дгуки на внесок авторки дисертацП в концепц!ю Ш, зокрема на П трактування проблем статики й динам!ки в цьоыу атлас!. (Див. Ф. Жилко. Концепц1я Атласу украХнсько! мови П. 31ау!а. -Г;.ШХ. С. 1-2. - Ё. 81-82 та'!н.)

Майжэ во! частини пропоновано! до захисту дисертацП опубя-; ковано окремими статтями в наукових колективних моно -граф1лх, зб!рниках 1 журналах.

СТРУКТУРА РОБОТИ. ДисертаШя складаеться з1 вступу. трьох розд!л1в, висновк!в. !<арт, списку використано! л!тера-тури та списку публ!кац!й. Додаеться резюме англ1йською та рос1йською мозами,

Другий 1 трет!й розд!ли под!ляються на частини, у яких розглянено передбачен! кожним !з розд!л!в проблеыи. 1люстра-ц11 до них. в тому числ! й карти, необх!дн! для розум!ння викладених думок, входять безпосередньо в корпус прац!. 1на! винесено за його мек!. в додатки.

ОСНОВНИЙ ЗШСТ ДИСЕРТАЦП. У ВСТУП1 обГрунтовано виб1р теми, вигначено предмет $осл!ддення. методолог 1чн1 п!дстави прац!, огне й методи И виконування; вказано на теоретнчну основу прац!. на мету й проблематику та в!дпов!дну кошози-

ц1ю роздЬИв i Г/, частин. Йде мова також про передбачувану . вагу досл!дження для украхнськох д!алектологП, iCTopi'i нови. загально'х iCTopil. icropix культури тоща. Виявлено джс-рела доаиджуваного д!алектного матер1алу, обсяг та характер використанох.науковох л1тератури. .

Перший розд!л . - "ГОРИЗОНТ ЛТНГВ1СТ№-Ш0Г0 Д0СЛ1ДЖЕННЯ" ирисвячено загальномовознавчим теоретичним проблемам, як!, на думку досл!дниц1. треба ьмрхшити, приступаючи до вивчення д!алектних явищ i процес1в.

Першочерговою вважаеться ■ проблема ун1ф1кацП значень еикористовуваних у дисертацП терм!н!в. пр°анал!зувавши pis-Hi погляди иовознавхЦв, авторка пропонуе свох дэф!н1ц11. У робот» застосовано деяк! поняття й терм 1 ни теорП л1н1йно! перспектиаи, цо дало ыо«лив1сть виявити. наск!льки л!нгв!с~ тичний анал13 факт!в.: явищ i процес!в заложить . в1д самого досл1дника. Зб1льшення в!ддал1 м!ж л!нгв!стом та об"ектами спостереження законоы1рно передбачае й розширення ' горизонту лхнгвЮтичного досл1дження. отае й обтиру мовного простору, який таке досл1дхення охоплюе. К це, в.свою чергу. м1няб специф1ку "бачення" объектis досл!Дкувано! мовнох д1йсност1. що розтааован! в тому проетор1: в1д хх атом1зованого, в ста-н1 зц1нност1 (In statu iieiuin сприймання - при малих горизонтах - до щораз ч1тк1но! хх систематизованост1 в ы!ру пос-тупаБСГо з51п>ыування ■горизонт!б досл!дхення as „о схогшю-вгкчя та esa л1нгб1стичного ц1леспряшваного систеиатизуван-кя Гх найзагальнхпих рис (пор1вняльи2 ыоЕознавство. копенга-П?нська счола структурал!зну...).

Хнкслй стихийно, Бипадлсво викорнстову»оно в загальноыу

мовсзнавств! терм1ни теорП перспективи (Ф.де Соссюр, Е.Ко-сер1у та 1н.), але не було дос! мови про посл1довну перепек-пшну ои!нку моиних факт1в. процес1в 1 явиц у л1нгв1стичних досл1дженнях. хоч 1 зароджувалися думки про р1зн1 ступен! Формал1зьц11 того, що в мов1 здатне "зачепити почуття" дос-л1дника (К.Бюлер). про яруси мови (С.Шаум"ян), про м1кросис~ гс-нн, макросистема й п1дсистеми (К. Яберг, А.Ч1кобава. Р.Ава-

1ШССВ. . .!.

Еишдними у перспективн!й оц1нц1 мовних факг!в повинн1 бути так! положения:

1.3м1на в!.цстан1 досл1дником 1 об"ектами спостере-жень у новному простор!, тобто зм1на горизонту досл1даення, впливае на сприймання л1нгв1стом 1 оц!нку цих елемент!в мов-ного простору, то» м1няеться 1 специф!ка в1добрахення 1я у л1нгв!стичних працях.

г. Р!зниц! щод"о обсягу частин ыовного простору в неодна-кових умовах проектування супроводхуються р1зницями в результатах досл1дЕення; . висиоами л!нгв1стичних доел!диень частин ровного простору беззастереано з!ставляти мояна тод1. коли вони здобут! в однакових умовах 1х проектування на до-сл1джения.

Иевизначен1сть умов проектування мовних особлмвостей на л1нгв1стичне яосл1даення призводить до неточностей, а нав1ть до помилок в оц1нц! цих особливостей. НайчастШе так бувае тод1, коли висновки праць, базованих на досл1дкеин1 окремих писачих пам"яток укра!нсько! мови. переносяться на вев 1сто-р1ю, хоч у цих пам"ятках в1дбито 1стор№н1 д*злектн! рисн Плы-си незначно! частини украЗнського мовного простору, як^Я властив! сво2р1дн! акцентуац!йн1. фонетичн!. морфолог1чн1 та

- 22 -

1н. системи. що зумовлшгь одна одну i е взаеыозв'язан1.

Досл1дження р!зних обшир!в д!алектного простору вимагае неоднаковпх ыетод1в вивчення та оц!нки мовленевого матер1алу: використовуьчи так1 ж методи спостерекень для формально 1дентичннх i однаково локал1зозани:< у цовноыу простор i елемент1в мовлення. ала у р1зних умовах проектування 1х на дос-л!дження, можемо-здобути р1зн1 висновки щодо 1х сут1.

Зм1на горизонту досл1дхення супроводиться зм!нами у визначенн1 статичного та динаы1чного в mobí. si.ilною оц1нки взаемозв"язк1в ыовних еленент1в р1зних р!вн1в, нав!ть втра-то» здатност! виявляти ц! елеыенти. Мохна вважати, що саме р1зницяни в горизонтах досл1дхення зуыовлен1 неоднаков! погляди мовознавц1а.нав1ть на кардинальн1 для сучасно! л1нгв1с-тикн поняття Ссинхрон1яи. "д1ахрон1я". "статика", "динамi-ка" i т.п.) та на антиноы1чний характер таких терм!н1в-пар.

1з суми bhchobkíb. уне здобутих у процес! досл1дження р!зних за обаиром частш' д1алекгного простору, треба б ум1ти вибирати р!вноц!ннз яМ д1алёктолог1чних узагальнень. пор1в-няпъно-1сторичккнх студ1й,; нйв1ть для типолог1чних з!став-

У uesax певюго горизонту можна досл!дкувати окрем! частики ковкого простору, ■ однак . враховуючи вже вияален! в наукових працж. притаыаш! цьому просторов1 за однакозих умов проектувачня характеристики елемент1в нови. Але дуке • оббрежно треба ста&итися- до спроб перенести результате до-сладаэния «añoro обаиру довного простору до bhchobkíb, що стосусться досл1даення його б!льеого обширу.

ДругиП розд1л прац1 -"Д1АЛЕКТИКА ВНУТРШОВЛЕНЁВИХ ФАКТ1В I ПРОЦЕС1Б" - складаеться з двох частин.

У перш!н частин! /к/ йде мова про вияви ц1е! д!алектики б д1алектнону мовленн! в синт&гматичному план1. Основне ы1сцс Ыдводимо в ц!й частин1 синтагматичн1й акцентуа-цП, оскЬчьни само вона, на нашу думку. е п1дставою форму-ьанн.ч тс-ндс-шДй 1 явищ фонологП та в!дограе значну роль у зборсжинн!, занспад! чи модиф1кац1ях у склад! елемент1в мор-фолтччжл системи. Синтагматичну акцентуац1ю в д1алекто-лимчних лрацях досл1джували еп!зодично, використовуючи в).-до1юст1 про не! для пояснявання окремих звукових особливос-тсй говор!в 1 гов!рок. ,Спостереження над д!алектно» укра-¡нською синтагиатичною акцентуац1ею давали або надто детая!-зовам! (досл1дження гов!рки чи групи гов!рок) або надто уза-гапьнен1 (поб1жне вивчення вс1е! укра!нсько! д1алектно! те-риторШ результати. ' .

Акцентолог1чн1 студ11 на р!вн!- сучасного лабораторного досл!дження зводяться до вивчення т!льки незначно! к1льксст! пол!ських та закарпатських гов1рок 1 не проектуються на 1ни1 утворення д!алектного мовлення.

Атлас укра2ксько! мови не зм!г прямо виявляти особли-востей синтагматичио! акцентуац1!, бо цього не псредбачала Програыа. 1 не було необх1дних техн!чшх засоб!в для точно! ФЗксацП таких особливостей. Однак досл1ди над специф1коо синтагыатично! акценту ацН мозна проводити не т!льки на п1дстав! в1дпов!дей на питания ц!е! Програми. ! не лизе ла-бораторним способом, але й внвчаючи записи зв'язних текст!в. зокрема магн1тофонних. Для розуы1ння И специф!ки мозна та-кож анал!зувати результати II дЦ - явида та тенденцП фоко-

логичного й морфологХчного plBHiB, як! виявлен! в сучаснил д1алекто-

•лог 1чких працях, а особливо на картах АУМ та в йоги дойа;-ковнх матор1апах.

У центр! уваги досл!дник1в було протиставлення наголо-шен1стъ-ненаголотен1сгь. Викликали зац1кавлення ян1сн! характеристики • наголошених голосних у складах i уиош i У. становления. 3 основних рис наголосу, такда, як сила видн:<7 1екеп'1рац1я), часок1льк1сть (тривалЮть, довгота звуку!, ой-сота тону, найб!льше уваги привертали дв! nepmi, бо вони мо-«уть мати внразнин вплив на як1сть голосних Í приголосних у наголовених 1 ненаголошених складах.

Зг1дно з нашими спостереженнями, усю територ1ю, охопле-ну П "Гомон АУИ, яка включав наШлыае давн1х. отже.стаб!льнах у caoífl основ!. говори, можна под!лити за специ$1кою синтагматично! акцентуацП на три частини в майже горизонтальному (з1 заходу на сх1д). а також на три частини в вертикальному (з п!вноч! на п1вдень) напрямах. При горизонтальному подШ виходять на перший план виражен! р1зною м1рою в сучасних гов1рках квантитативн! р!зниц! м1к наголо-вонши. та ненаголошеними голосними й иенжа чи 61 льва 1х нап-pysCHlCTb у bhmobL При вертикальному - р!зниц! щодо видихо-во1 сопи й висоти тону наголошених I ненаголошених голосних. а такоя $одо тешу мовлення.

Горизонталький под1л в1дьоситься до смуги r.í тляських i пол1ських realрок на п!вноч1. до смуги карпатських - на п!вдн1 та npoulsh'oi tilx ними значно! територП.

Сертнкалышй под!л стосуеться саме ц1сх прои1жнох територП: у II гсз!рках актиз!зуеться д!п екешраторно! сили у

складах - зб!льшено! у наголошених 1 значно иенио! у нена-голошених. Такий наголос супроводиться зб1льшенняы чи, в1д-пов!дно, зменаенням висоти тону. Сильн1 1мпульси видих1в слрияють пришвидшенню загальнбго. темпу мовлення. Назван1 яшща зиразно виявляються на заход!.. в украХнсъко-полъському су«1ж*1. та поступово слабнуть у своГх виявах у серед-¡иП 1 сх!дн1й частинах д1алектга1 територП, зображено! на картах II тому АУМ, створюочи накладанням на тери-тор1ю р!внон1рного розпод!лу ы!в складами наголосово! сили умови для Юнування залехних- в!д наголосу вокальиих асим1ля-цт. Зб1льиення експ1раторно! сили наголосу. а такоа темпу мовлення на територП. де ще збер1галися квантитативн1 р1з-' ниц! и1х наголоаеними та ненаголоаениыи складами, тобто в во-линсько-пол1ськйх гов1рках, виклинало особлив1 явища. про як1 йтиметься дал!.

Загадковё накладаиня ареал1в р1знихвид1всинтагыатич-но! акцентуацИ зобов"язуе до попук!в його причин в 1сторич-н!й посл1довност! 1снування вид1в, 6 п!дстави вид1ляти три етапи ц1е! посл!довност1.

Перший етап характеризуемся накладанням новостворвва-но! системи моно-шнХчного динаы1чкого наголошування на за-Лгаяки пол!тон1чного музичного каголозування. Тому в цей час витворюються значн! кваитататавн! р!зниц! ы!ж наголоиуваними та ненаголошуваними складами.

Другому етзпов! притаиакта пошрешя на плод!, що простяг лася а п!вденкого заходу територП. охоплено! II тЛУМ, на п1вн!ч» ионотон1чного динэм!чного пост1йного наголосу на иену ль теЛ. Сьогодн!. занепадаети, цей вид сштагматично! ак-центуацП залишэ на пирок1й територП ареаги свсях шзиц!й-

них вияв1в, саие таких, «¡о засвЦчуютъ занепад. Ц1 ареапи-поступово нагроиаджувться, доеднуотись один до одного у нал-ряпку п1Еденного заходу а& до сильного для них ареалу пос-т1Пно! парокситонези украХнських (лемк1всышх). чеських 1 словацьких гои1рок.

На ц1п п1дстав1 ствердауемо давнХсть пост!йного ларок-снтон1чного наголощування на значн!й частин! укра!нсько! д1а-лс-ктно! територП, а такое 1шв1рн1сть його впливу на вр1в-новаження квантитативних р1зниць м1ж складами на властив!й йоыу територП поширекня.

Кр1и того, факт сане такого 1снування цього наголосу вважасться в прац! вагоыим доказом автохтогепст! лемк!в.

0станн1й, трет1й етап розвитку акцентуацП, що характе-ризуеться значимы зб1львенням наголосово! сили (експ!рацИ та висоти тону) наголовених голосних 1 змекаенням - ненаго-лошених. витворився 1 з украХнського, 1 а польського бок1в иа пограничч! ыов. Якщо давн1й ареал пост!йного парокситон1чно-го наголосу занепадае, в1дступаючи, то- процес эб!льяення експ!раторноХ сили наголошених склад!в 1 значдаго зменнення ненаголошених при прикэндаеному теыпХ;;мовлення виразно збе-р1гас динам1ку свого творения.

Властиз! гов1ркаы з такими наголошуваннши деяк! фоно-лог!чн1 явица й тенденцИ ташктворчо активн!. Передус1м маемо на уваз1..ареали повноХ, позицХйно зумовленоХ та лекси-кал1зовано! нейтралХзацП опозицХй та

/е/-/иМи1. причиною вииикнення яких е, нашу думку, саме цей тип акцентуацИ, а не т!льки, як уваяапося. рХвно-ы1рний розпод!л и1н складами наголосово! сили вдтомирсь-ко-под!льського чи, точнее. п1вденноволиксько-под1льського

типу, бо в1н насправд1 здатний сприяти нейтрал1зац11 цих опозиц1й.т1льки перед наголошениш складами э [i], /у/ [у]) та з /и/. ¿1/ [и]). Ц1 процеси спец1ально дослужено й зображено на картах (див. додатки до дисертацШ. щоб указати на сп1вв1дношення статичного та динам1чного в моалени!. виявити тенденц1ю до нагроиадяування к1льк!сних з«1н as до 1х переходу в нову як1сть.

Сннтагматична акценту ац!я. цо зуиовлве п1двицення арти-куляц L1 голосних у ненаголошених складах, , а нав1ть 1х редук-ц!ю, викликае також певн! зм!ни в наголоаених складах, зок-рема обниження артикуляцП наголосених голосних. У волин-сько-пол!ських та карпатських гов!рках, у яких входили, а то й входять у гру частково збереяен! квантитатазн! р1зниц! м1ж складами, те обниження ше вести й- до нейтрал1зацП опози-цШ голосних наголошених фонем: /а/- /е/ -> [а]. /е/-/и/-> le] /вв"лек1, висала "весела".../,

У друПй частин! /Б/ розд!лу вказуеться. як тенденцИ та явища синтагматично! анцентуац11 проектупться парадигиа-тично на pi3Hi piBHl мови. Зумовлеи! специф1коэ синтагматич-но! акцентуацП. фонетичн1 тенденцП не- зашказоться на форму-взкн! окрешх рис дХалектних фоколоПчних. шлаг. -вокл впш-вають такса, як згадувалося вице» I на морфолог1чн1 д1алект-н! особливосП. Покааовими в цьгау можутъ бути пошуки тери-торП, де ще збер1гаеться зак1нчекня =» ий родового в!дм1нка множини Шэнкшйв на зразок пзст!. rpnai. кпн1„ евин!...

.3 увагн на виязлен! вице акцентуац1йн! та фонолог1чн1 складнсзЦ, пов"язан! з дикам1гаэ цовотворення. вакко було шзначитн серед yclx ыоапивих заф1ксованих у imepianax Ш звукосполук / [и0!], [c;í'í]. [и?],/ флекс!в =ей у ненаголоше-

н!й позиц11 та серед WÍJ. te"!] .leí] флекс!ю =мй - у наго-, noiaeHift. Перев1рка наявност! -*й чи -ей п!д наголосом /д1-тей. д!тий/ цоке штовхати досл1дника до зб!льшення територП поширс-ння флексН =ей, бо в ц1й позицП флекс!йний [и] мо*е тд наголосои виыовлятися як звук [еЗ або артикулам!йно близький до tel. Натом1сть в!дсутн1сть тако! перев1рки роз-иирить repKTopÍD

ФлексН -ий таи. де нейтрал1зуеться опозиц!я./е/-/и/ до íM), от»е, де ненаголошена флекс!я - ей реал!зуеться як -1ий1. Нав1ть при типолог1чному анал1з! матер!алу ваяко було б упоратися з неоднаково записавши ыан1фестантами цих флексН. Щоб знайти критерН виявлення Гх ареал1в. довелося нак-ладати на в1дпов1дн1 морфолог1чн! карта И т.АУМ (саме на територП. охоплен1й цим томом, зак!нчення = ий компактно збер1гаЕться) ареал нейтрал1зац11 опозиДй /е/ - /и/ в [м] та приблизний. бо майке не виявлений у АтласГ. ареал обни-ження (as до нейтрал1зац11 /е/ - /«/ [е]) наго-лошено! фонеми /и/. Приходил© часом на допомогу доойдников! саме мовлення а засобом захисту морФолог1чних форм: на з!тк-ненн! ареал!в цих форы обидв! флексН-е наголошеними. отже; код ей, гостей, rpoa&t .... але (налроти): коний, тщшй, гостий....

Досл1джувчи повирення. а в тому контекст! й шходаення сполучника вдз. довелося брата so увагм передус!м фонолог!ч-н1 умови його • виникнгння в р!зних н1сцях\'украХнського aia-лектного простору. як1 формують цей сполучшк та його вар!-

г»

анти й в1дпов1дники. Результата нашго доол1дхення, в основному. не зб1гэвться з досьогочаснши поглядами на лоходжекня займенника та сполучника щв.

- 29 -

Тепер, коли вже створено загальнонац1ональний л1нгв!с-тичннй атлас, п!д час форыулювання rinorea 1 тверджень. що стосукгться проблем розвитку мови. необх!дно брати до уваги й • просторовий критерш. Тому варто було б перев1рити та уточни™ й деяк! висловлен1 дос! гХпотезч матер1алаыи, особливо ¡» картами АУМ.

Так, iснують р1зн! припущення щодо д11 аналоги при ви-plBHKsaHHi иорфолог!чних фори у парадигмах 1иенник1в. Якщо одн1 ыорфолог!чн1 форыи упод1бнилися. зг1дно з цими припу-ще-ннями, до irainx. то таке упод16нення (аналог1я) повинно б до цього за!снувати та закр1питися в яивоыу д1алектиому ыов-

J %

ленн!, отже, й знайти в1добразення на картах загальнонац1о-нального атласу як продукт азавмодИ apeaniB в1дпов1дних форм. Якщо ж тако! д1алектаох взаемодП н1де або майзе н1де в АУМ не вХдзначено (вшлшаемо територ1п. де мозливий вплив îhoimx mob. отже. форыи виявлено ыоза!чно в розс1яних парапе-лях), то й г!потеза сумнХвна. незвааэзчи на всо;струнк1сть И побудови. •

Спроба перев!рки простором не п!дтвердила г1потези про аналог1йне вир1внювання зак!нчень 1ненникових. парадигм, к!н- '• цевим елементоы яких е звук Ш. чи нав!ть само! .ФлексИ = i ¡С\М. Зг1дно з ц1еа г1потезою. прийнято вваязти. що компонент i гюявився в 1менникових Формах п1д впливсм зак1нчень. до складу яких входить Ш . що походить з В, Ми а пропонуемо просторово виправдане бачення iilcî проблеш: компонент i в таких флекс!ях - продукт зберекення дазньоГ вимови *и як Ш. Детальн1ш8 говоримо про це в перы1й частин! третьего розд!лу прац1. де йдзться про особлже д1алектне утворення. в «ежах якого з6ер!гшоться флексП цього талу та зв!дки по-

ширювться 1 на значний обшир укра!нського д!алектного простору. 1 в укра1нську л!тературну ыову.

Дос! не.визначс-но д1алектних синтаксичних систем укра-¡.'нсько! моей. не вироблено нав! ть методолог1I збирання та впорядкування д!алектних синтаксичних структур чи конструкции, що й зыувувало автор!в АУМ эастосовувати диференц!й-не. а не системне картографування: синтаксис говор!в вивчали виб!рково, притому брали до уваги скор1ше лексико-синтак-сичн1 (тили сполучник1в) чи иорфолого-синтаксичн! (кл!тики, частик...) елементи мови, н1в суто синтаксичн! структури та конструкцП. На картах II т. АУМ, бо саме в цьому том! вияв-лано найб1льве опсзиц1й синтаксичних конструкц1й. иайчасПве представлен! модел1. побудован! на основ! прямого д!есл!вно-го керування. Чш слабший звнязок компонент!в э д1есловамм. тии немое впевненост1. цо картографован! ареали будуть ви-разно розмеховуватися. Те х стосуетьсп словосйолук. що вира-хають. наприклад, увивання дво!ни 1ыеннкк!в х!ночого та се-реднього род!в (да! руц1„ да! вгдр&...) 1 т.п., суттю яких е паревага граматичного зв'язку складник!в над 1х семантичним зв'язком. Але нав!ть духе■граматикал!зован1 структури можуть на певних територ1ях втрачати м1цн!сть свого граматичного зв'язку та п!дкорятися специ$1ц!:1х функц!онування в окремих гой!рках чи 1х групах. Наприклад, територ!альне розр!знення словосполук дв! руц1-йВ08 рук перестае 1снувати, коли в го-в!рках конструйц1я даое рук. сприймаеться.' розчленовано як "дв! руки р!зних людей".

Трет1й розд1л прац! -"ИОВА - НЕПИСАНА 1СТ0Р1Я НАРОДУ"-це передус1ы л1нгв1стичне ареалог!чне досл1дхення. бо саме засобами ареалогИ визначасться його ключов! позицП. Тими

- з« -

засобаш оперие о д1алектолог!1 виявлено особливе д1алектне утворення - самодостатню д1алектну одиницю з власним ядром (що е водночас актнвним у минулому мовотворчим центром) 1 з! значною тс-рйтор1Б10 поширення. Це - дуае вагона для укра!нсь • кого д!алектного простору сиуга 1 щодо м1сця. яке в ньому займае, 1 за своер1дгоши- д1алектними особливостями. Ареали д^алектиих рис мають 1н®ий напрям,- н1к ареали рис сус1дн!х гевор1Б чи труп гов1рок. У зв'язку з наявн1сго пере-^¡дних I м!шаних гов1рок, що;витворшшся об1ч не!, особливо з Швденно! сторон»; та лбищ 1нтерференц11 на сам1й територП зон» ( контам1нованих структур, г1перизм1в. загадкового другого побногглосся тоцо). ця територ1я дуае вид!ляеться на' картах А1'М. Т1льки на околицях сво!х ареал1в на сход! та п1вдн1 ('на Под1лл! та в Причорномор"!} вияви 15' д!а-лектннх особливостсй "розсипаються" остр1вНими та мозаХчними ареалами. На п1дстав! таких спостерезень можна вважати. що це велике дГалектне утворення е водночас 1-найб1льшю в Ук-ра!н! зоною в!брац1й. Зона ця мусила формуватися в досить глибок!й давнин1, бо саме на територП ядра цього утворення концентруються найдавн!ш1 за.словотв!рною будовоо назви на -ич1, давн1 назви м!ст: Луцък, Володшир, Червен. Холм тк 1н. (серед них 1 розкопане археологами т.зв. Зимн1всъке городище, а такоз заф!ксоване в 1стор11 м1сто з назвою Во-линь). Лише на територП зони автор Початкового л!топису в!дзначив проаивання к!лькох племен: волинян. бужан та дул!-б1в. У л!топис1 не згадано про в!йни м1а племенами. отге 1х посл!довне поселения в1дбувалося протягом довгого часу.

У дисертацП досл1джено структуру ц1е1 велико! зони-д!алек-ту, що сягае в1д Холма по Умань 1 станица Микола^вську;

структуру взаемозв"язк1в дХалектних явищ. процес1в 1 фактов -рХзних р!бн1б 1 1х просторову зумовлен1сть, особливо ту. що виключае д!ю аналоги в деяких !менникових парадигмах. Зроб-лено спробу виявити до1сторичне та !сторичне кор!ння ви-никнення та розвитку цього особливого д1алектного утворення. 3;ставлення ареал1в д!алектних явищ зони з ареалами в1дло-В1дних д!алектних явищ з-поза не!, дозволило говорите про м1ждхалектн1 та ы!яшвн! контакти, як! !снували на дан!й те-риторП. У процес1 досл!даення цього д1алектного утворення спрямовано увагу на явища. як1, хоч властив! т!льки зон!, знайвли в!добра$бння в паы'яТках укра!нсько! писеыност!. В назначено такоя явшца. нею сформован! чи збережен! саме в н1й, що стали здобуткоы велико! д!алектно! територ!! Сходу та Швдня Украхни 1 вв!йвли в л1тературну ыову.

Наступиу частину розд1лу /2/ - "Ареальна л!нгв1стика та 1стор1я пам'яток писеыностГ - присвячено в Ъерну чергу /А/ написам на творах укра!нського середаьэвХчного станкового иалярства. Б1льш1сть таких твор!в анон!мна: немае лряшх вказ!вок на час та Шсце 1х створення. не названо авчор1в. Тому л!нгв1стичне досл1двення напмс1в, а такох анал!з !х тра®1кк та орфографП. дуяе ваялив!. бо надто часто бувають визначальниш засобаш атрибутування таких твор!в.

Плькн загальнонац1ональний а1алектсшог1чний атлас м!г створити ушви для 1х л!нгв1стичного досл1д»ення. Якщо х урахувати» що-в Нац1 шальному музе! у Львов! збер!гаеться : найб!льва у"св!т1 зб1рка укра!нських 1кон. 1 майке на вс1х е написи, то ваяко сумн!ватися в доц!льност! прац!. результати яко! частково висв1тлено в дисертацП.

Досл1дхення напис!в на цих пам"ятках не т!льки в!дкри-

- за -

cae дорогу до вивчення особливостей укра!нсько! мовм в ае одн1и сфер1 П функц1окування, ала й ноже подати в1домоет1 про походження чи ы1сце навчання автор1в, отае, посередньо. про лонал1заи1ю малярських осередк1в, а поденуди тзкож - про иандр!вку пам"яток, 1х перемальовувания тоцо. Бо д1п1нт1 т»ор1в ыалярства як иовних одиниць иапих форы .не запежали в1д траднц1онап1стських виыог скрипторИв 1 тону активн!ше. н!ж твори писеиност1. вбирали живоыовн! елеиенти. отже, й бхльшою uipou були нос1ями д1алектних рис.

У дисертацП показано на дек!лькох зразках, якими apea-лопчниии засобаыи иожна досл1джувати так1 паы'ятки. нас-к!льки пои i чи им е метод накладання ареал1в при намаганн1 ат-рибутувати твори, як з йога допсаюго» иожна здобувати пот-р1бн1 1нформац11. Серед назэдених зразк1в- анал1з напис1в на. Ikohí анон1много автора "Страиний суд". з1 с. Багноватого. Як виявилося. д1яльн!сть цього автора. най1ыов1рн1ае - монаха. ыожна пов'"язувати з ыонастиреи у с. Велик1й Сушиц! на Бой-к1в'дин1. Написи на 1 конах циклу Страст1 Христов1 з Успенсь-ко1 церкви у. Львов! авторства вЛдомого худозника nepaol по-ловини - середини XVII ст. Пикали Петрахноцича-иорахозськсго св!дчать свохми ыовними та граф1чними особливостяш про те, що автор походив з погранично! боШвсыю-гуцульсько! тери-тор11 I не був, як прийнято ввакати. учнеы Ф. Сеньковича, а прийшов до Львова ухе сформованим художником.

Як можна використовувати в таких випэдаах метод накладання ареал1в, наглядно показано при обг'рунтуванн! г1потези про походаення д!ача insol галуз! напох культури - автора "Лексикону славенороського..." Памва Беринди. Виявлення просто-рознх координат д!алектних особливостей цього твору дозволи-

- Э4 -

ло иаксииально точно визкачити м1сце шходження його автора,-тобто с. Тур*б чи йОго найблихч1 околиц!. чим остаточно выключено б1лоруське, румунське чи молдавське походяення видат-ного лексикографа.

Ус! три лостат1 пов'язан! а Бойк!вщинов. Д!алектна спе-циМка Бойх1вцини сприяс б1льве, н1в специф1ка !адих укра-'¿нських д!алектннх утворень, тсигу. «об досить точно виэнача-ти засобами л1нгв1стичноа ареалогИ ы!сця походвення автор!в аисанихгим*яток укра!нсько! мови. отве й локал1зувати ц) [шгятки за д!алектними ознакаыи. Саме.тому присвячуемо д!алектним проблемам Бойк1вщини певну частику третього роз-д1лу /В/, а тако* 1з тих ы1ркувань. що "золстий в!к" Бойк1в-щини - Х1У-ХУ11 ст. - дав нав1й культур! та 1сторП видатних д!яч1В. А 6ойк1всышй гов1р. чи, точн!ве, бойк1вськ! гов!рки - то своер1дне д1алектне утворення. яке е насправд! сумо» коиплекс!в д!алектких особливостей. причому ксвен !з таких комплекс 1 в по-своему неповторний 1 по-свошу бойк!вський.

Д1алектн! риси формують. в основному, чотири групи го-в1рок. Така структура д1алектно! Бойк!вщини робить !1 виг!д-' ним полем для ареалог!чних досл!дгень; отве й локал!зац11 за мовними ознакани памяток культури й походаоння И д1яч1в. Тут 1снуоть добр! Шдстави для того, щоб перев1ряти простором певн1. пов^язан! з ц1ею територ!ею, г!потези та потаен-ня, як1 стосуються 1сторичного розвитку мови та И сучасного стану.

ВИСНОВКИ. Д!апектолог!чн! прац! стофвалися дос! частин укра!нського д!алектного простору/ вибраних проблем (у мёвах цих частин) або 8 вибраних проблем певних р!ви1в д!алектного

мовлення, еле провктованих на весь цей прост 1р. У дисертацП поеднано ,наш1 теоретичн! узагальнення в д1лянц1 укра1нсько! л1нгвогеограф11 (за умов 1снування загальнонац1онального Атласу yKpaÍHCbKOÍ мовн) з практичним застосуванняй v л1нгв1с тячних ареалог!чних досл1даеннях II здобутк1в.

Новизну ВИСН0БК1Б передбачав уае той факт, що вперше дослужено для цього атласу укра1нське д1алектне мовлення на Гюго суц1льному npocropi за спец1ально складенсв - в1дпов1д-но до насиченост1 цього простору д1алек.тниыи особливостями -cItkom населених пункт1в i за едино» Програмов. Виготовлення дум створило умоаи для того» щоб сприйыати та 1нтерпретувати багатий, системно впорядкований матер1ал; уводити в науковий ' об1г св1жу 1нформац1ю; ставити й розв"язувати нов! проблеш; знаходити в1дпов1д1 на питания, як1 ввааалися риторичними; п!дтвердяувати або, по-новому аргуыентугяи, заперечувати ок-рем1 г!потези д1алектолог1чного чи 1сторико-иовознавчого характеру.

В основ! дисертацП s !дея пропорц1йнсст-1 сп!вв1дноаень д1алектного (моаленевого) та д1 апектслог1чного (л!кгв1стнчно-го) npocToplB, зг1дно з якоэ обниров! д!алектного простору, обраного для спостерегень. повинен. в1дпов!дати горизонт його д1апектолог1чного досл!двення. При р1зних горизонтах доел! -даення. отке, р1зних обширах д!алектного простору не однаково сприймають л1нгв!сти д1алектику процес1в 1 факт!в, властивих д1алектному мовланка, зокрема вияеи причинно-насл1дкових зв"язк!в ula д1алектними елеыенташ. вияви статики та динамики, системност! й позасистемност!. Це пом1тно тод1. ксли описусться tí cai.il елеиенти мовлення на великому та малому обширах. Висновки. здобут! в цехах значного горизонту на ос-

- за -

нов! досл1дження великого обширу. можна беззастережно вико-р.ктойуват» при вивченн1 малого обаиру. Ця законом!рн!сть, олнаи, не мае зворотно! д11.

Досл1д*ення а д1лянки теорП лЮТвсгеографП велися в прац! на двох площинах:

На площлн!. як!й властива б1ль«а м1ра узагальнення, ми аивчали ааф1ксован! вперие в АУМ еияви статики та динам!ки в д1алектному мовленн1 (явища й тенденцП - в мовленевих актах. ядра та периферИ - в д!алектких утвореннях) з 1х озна-хаыи розвитку та занепаду. Окреыо ми досл!джували причин-но~насл1дков1 зв'язки м1жд!алектними елементаыи (фактами, яьищами та тенденц!яыи) р1зних р!вн!влюалення.

На друг1й плоцин1. цо вимагала меню! м1ри узагальнення. сам х!д досл!джень 1 висновки спостереженъ були для нас . т1лыш засобоы для п1дтвердження положень, здобутих при вив- -ченн! проблем перво! площини. '

У дисертацД. отже, ми оперували не окрепши виявами ' по-р1зноыу офорилених у простор! елемент1в мовлення (сл1в, иорфолог1чних форм, словотв!рних структур тощо), а проблема. ми та блоками проблем, а це не завжди дозволяло використову-вати застосовуван! в д1ал2ктолог11 «етодолоПчн! стандарта. Визначалььими для прац! були:

-метод дедуктивного анал!зу здобутк1в АУМ; -метод накладання ареал1в виявлених у АУМ д!алектних особливостей того я р1вня або р!зних р!внХв д!алектного мов-. лення; !*

-метод перев1рки простором окреыих волоаень украХнсько! д1алектолог11.та 1сторично1 граш-тики украГнсько! мови. -Досл!дивши виязи взаеыодИ явищ ! тенденц!й на р!зних

picH3x украшсъкого д1алектного ыовлекня. ни визначили особ-.umccTi д1алоктш^ синтагнатично! акцентугц11 та г 1потетично з:лновйли иосл1дови1Сть наверствувань на укра!нськ1й д1а-лектн1й територП систем скктагматично! акцентуац11. Спец1-альн.о ДОСЛ1ДИЛИ украХнськнй парокситон1чний наголос i залро-поиували нове пояснения 1-снувалил та розвитку його.

НайдавиШШ аид синтагиатичноХ акцентуацП. який эумо-еиз значн1 квантитативнХ р!зниц1 uia наголозениш та нэнаго-лошекиш голосниш, подсвге«ня голосного s б!лфаз1. a такоа бьтыау напругу наголсаених гйлосних. зберХгся в пол1ських L. частноад, в гуцульських гов1рках.

Монотон1чний динаы!чний наголос на пенультта»1 був спЬпьнии для предкХв укра!нц1в. чех1в I словачХв i зайыав значну Сз поденного заходу - майке по Прип"ять) частчну укра-Хнсьного дХалектнсго простору. У дасертацП доводиться дав-н1сть цього типу наголовування та його йыовХрний вшшв на вр!внозазування квантитативних рХзниць. ula голосниш а наго-лошених 1 ненагшшених позицХях. Z, пХдстази ствсрдяувати поступозий занапад великого в ыикуясиу ареалу украХнсъко! дХалектно! парскситснези. Не виклвчено. що сале цей укра-Хнський ареал наголосу на пенультЦ спрн.яз псшреннл (з;ойно б1д xVt ст.) з п!еднл польська! парскситонези. Мдтршувчи прбцес також з! сходу (кааубськ! говХрки дос1 II поБн1стзи не сприйняли).

Eje один вид наголовування. який спричинив значн! р1зни-ц1 uis наголовениш та ненаголошенши складами иодо експ!ра-торно! сили при збХльиекому теып! мсвлекня, властивий 1 польськоиу, i украхнсьлому суыХякп. В1н зберХг, за наэими спостерехеннкми. динамХку свого творения й такоа динаи1чно

■ - 38 -

лроежту.гться на фонолог1чн1 та словозы!нн1 укра1нсы<1 д!а- . лгк.тн! особлиаосг!.

Системна шинка зображуваних д!алектних рис. зуиовлена аимогайи до кгрт АУМ. створила певну ц1леспрямован1сть картографу вання деяки* ¡з них. Ц1льосе проблемне зЮтавлення Фактш. явшц 1 тенденц1й уже на самих л!нгв1стичнил картах законом1рно вважалося високим р1внем зображення д!а-оектикого матрр1алу. Проблс-мн! карти використовуемо в дисср-тацП, 1люструючи сФормульсван! положения про д!алектику зв*язк!в м1* Фактами та провесами д1алектного мовлення. Це -кара; про системн наголовеного -та ненаголошеного вокал1зму; про нейтрал!зац!ю деяких фонолог1чних опозиц!й; про асим1ля~ шв. акомодац!» та гармон1ю голосних 1 про парокситон!чний наголос. До проблеыних. цо здатн1 г>ро1люструеати динаы1ку повотБорення. треба б зарахувати й карту, на як1й виявлено загадкову дос1 плоцу пооирення флексИ -ай родового в1дм!нка множини колиан1х -К- основ. Ареал цього аак1нчення довелося, код уточнити його ыех1. з!ставляти з ареалами нейтрал! зац 11 опозиц1й ненаголошвних та наголоиених /в/, /ы/. У цей спо-с!б ми зиогли не т1льки досить точно локал1зувати флекс!» -ий у диалектному простор1. але й. .наклавши че ареал флек-¿11.-1в у цьоиу в1дм1юсу. зрозум1ти появу н0в01 флексИ -1Й; чо не е рел1ктово» у сво!й вимов! Я ие , зуыовлена особливое артйкуляц!ею голосного в некаголошеному склад 1. бо не зале-жить б!д наголосу. Флекс1я ця виникла.. йшб1рно„ в результат! контаы!нац1Гфлекс11 -ий з "агресивною* (В.С1мович) флекс!ею -1в. Накладен! ареали та результати такого накладання !люст-рують це й причинно-насл1дковий зв'язок м!ж елементами д!а~ /¡битного мовлення р!зних р!вн1в (лексики, фонолог!!, синтак-

cucy!. 1онолог1чн1 упови форыування вар1ант1в сполучника що стосуоться й омон1м1чних вар1ант1в займеннина що на сгЛльнил дл.1 них частинах д1алектного простору. Ця обставнна вносить корективи в досьогочасн1 погляди на походження зайненника що.

Матер1али АУМ i наа1 дссл1дження цих патер1ал1в зн!нв-«•тп прийнятий у д1алс-ктолог11 погляд на Формування нар1ч. Глведоьо, що б укра!нському д1алектноиу простор! 1снуе особлива утвореннл - Еодночас i гов1р. 1 найб1льша о УкраХн! зона в1брац1й. .чка д i лить цей прост1р на його нар1ччя. У ди-сертацп детально визначено ареали властивих цьому утворению Дхолектних особливостей. Можна вважати. що саые воно "охоро-няло" говори, гальмуючи 1х зы1шування; стаорввало умови для ui'ímobhhx i н1жд1алектних контакт!в; консервувало . онрем i лбища, але водночас стиыулввало иовотворення; сповню-ьало результатами свое! д1! б!льа1стъ укра!нсько! д1алектно! repuTopii, особливо в п1вдэнно-сх1дн1й II частин1. Окреы!, Блестив! Пбредус1и цьоыу утворенню, явища проникли й у л1те-ратурну мову (флексН -ов1, -ев1. приймекников! форыи за ньо-го. до не! тощо).

Така д!алектна одиниця - водночас 1 зона в1бращ1й, i roslp - можлива на шляху ы!грац1й. Шдтверджуе це припущення И структура; розташування ядра говору; специф!ка й напряы нагромадауйання ареал1в д1алектних особливостей. що в!др1з-няе його в!д 1нших укра!нських говор1в; незашнутЮть ареа-л!б на п1зденному сход! (з1 степово! сторони). Йдеться ese ке Пльки про Шдтвердження здогаду щодо 1сторичного зв'язку цьогс д1алектного утворення з зоною м!грац1й, але й про ква-л1Ф1кац!ю його як частини укра!нського д1апектного простору, на кк1й найв«разн!ше позначилися м1грац1йн1 процесм (б1лыае.

к!ж на дороз1 "з Баряг у греки", на Руськоиу. Дн1строеському чн Донеькэау ' дшяхах). Ця навто широка шуга в укра!нсько-ыу д1алектноиу простор! аасв!дчус, отае, своши д1алекткиии ознакаш 1сиуеання найваалиэ1вого для Украши вляху з! Сходу (з АзП) е Свропу. У иинулому в1н. як ствердкують л1-тописн! згадкн, пролягав через Ки1в. а сьогодн! завертас 61-ля Б1ло1 Церкви на п1вдень. У дисертацП аргументуеио наш погляд на це особливе д1алектне утворення, використовуючи. кр!и д1алектних, ще й археолог1чн1. 1сторичн!, топон1м1чн! та 1н. в1доиост!. Виявлено ц» д1алектну територ!альну единица засобами л1нгв1стично! аргалогН.

Використовуеш ц1 засоби 1 в нааоиу досл1дженн1 нагшс!в на творах украшського середньовЛчного станкового иалярства.

досл!дкення (а такоа, виачання граф1ки напис1в) в1дкрило невхдсиу дос] сферу ,функц1онування украхнсько! нови в' ХШ-ШП ст.

"перве запропсно&аш та практично застосовано в дисер-тац!Г метод перев!рки простором г!потез д!алектолог!чного та 1 сгор11ко-иовознаечот ^характеру.

На основ! таю1-'П£рев!ркизаперечуеио г1потезу про упо-д!бнення 35ука;Ш, - г;о походить ь вив зак1нченнях окрьшх в1ды1нк1а ¡меншкоБих парадигм до (1), гр походить з-й. На наиу ду*жу../ г&консерБуса/гки в говор1-зон! в!брзц!й давня еииоеа Ш в цих флзкс!ях. бо не час в д1алектноиу простор! Щдтоерд&еккл думка про аналог 1йке вирХвщжання таких закончен».

Не витртус перев!рки просторов 1 г!потеза про Шзне заселения укршнським етносом Лэик1вщини ( у XIV, XVI -XVII ст. ; 1, там б!льне, твердх'йннл. г,о перший поселениями на

Лемк!вщин! були волохи, Виявлен! в АУМ сп1льн1 ареали з "яжуть >у едину ц1л!сть укра!нський д1алектний прост1р I т1лыш в межах ц1е! ц!лост1 вид1ляеться oKpei.il говори чи групп гов1рок з 1х своер!дниыи ознаками.

Не иоже бути ыови й про велике переселения на п!вн1ч цешкагаДв Киеза та Ки1вщинн 1 про дозаеелення ц1е! територИ 1нш1!!' субетн1чним елементом (г1потеза Р.ог'одина-Соболевськс-го). Атлас нй виявив у иасив! пол1ських гов1рок сл1д!в такого значного переселения людей. Прилягаг до цього !дасиву сму-га гоз!рок Кшвв1ини з властивии 1й поеднакням рис середньо-наддн!прянських гов1рок з рисами пол1ських 1 п1вденно-сх!д-них. Отже, не прительц! э! заходу заповняли вакуум п1сля па-д1ння- Киева.

У прац!. висловлюеио ряд думок, цо стосуоться чи то д1а-лектних утверень (зокреыа боМвських та волинсько-пол1ських гов!рок), д!алектних явия або факт1в (друге повноголосся. г1перизми. контаШнацП. рел1ктсв1 елекенти д!алекткого ысв-лення), чи то окремих 1сторичних сс1б1 - ^ д!яч1в культури 1 водночас нос11в ряду д1але5сших рис. що в1дбит! в 1х творах.

Етап. коли наст!льки- досл1дгено украхнське д!алектне -мовлення. що мозна було створкти загальнонац1ональний д1а-лектаЯбПчнкй атлас (АУМ) уге кинув. . Почазся каступний. у якому в1д атласу зноз необх1дно повернутися до мовлення. апе взее сприймаючи йоге не як суму ознак, що р1знять чи визнача-втъ треп! д1алектн! утворення, але як едине ц!ле з власними рисами системност1 та сласиии "пульсом", ритм якого вловлв-стьсл 1 б час!. 1 простор!. .

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦ11

викладено в таких пуипкацш

1.Дикам!ка народно! уснорозмовно! ыови 1 л!нгвогеагра~ Ф1л (На натер1алах.II т. Атласу укра1нсько! мови )// ж.Мо-возиааство. - 1969. - N6. - С. 53-61.

2 Написн на творах укра!нського середньов1чного ма-лярства (Л!нгв!стичне 1 палеограф1чн& атрибутування) //Записки Наукового товариства 1м. Шевченка, - Т.ССХХ1. Г1рац1 ф!-лолог!чно1 секцП. - Льв1в. 1990. - С.211-236.

З.Особливе 7кра1нське д1алектне утворення // Записки НТШ. - Т.ССХХ1Х. Прац! Ф1лолог1чно1 секц11. - Льв!в, 199Б. С. 296-316. /

4. Горизонт л1кгв1стичного ^зосл1даедая // Укра1нсьКа 1с-торична та д1алектна лексика. Зб1рник наукових праць. - Ви-пуск 2. - К.: Наукова думка. 1995. С. 154-168.

5.Зображення д1алектних явищ 1 тенденц!й у II т. Атласу украансько! иови // Прац1 XIII Республ1кансько1 д1алектолог1чно1 наради. - К.: Наук, дуька. 1970. - 0.141-151.

6.В1до6ракення в Атлас1 укра!нсько1 ыови сучасних ыо-вотворчих процес1в // Катер1али зв1тно! науково! сесП 1н-ституту сусшльних наук АН УРСР. 1971. -К. :Наук. дуыка, • 1971. - С.114-116. '

?.Укра!нсъкий д1алектний парокситон1чннй наголос // Другий ы!гнародний конгрес укра!н!ст1в. Льв1в, 22-28 серпня 1993 року. ДопавШ 1 пов1доалення.' Мозознавство. - Льэ1в, 1993. - С. 90-95.

В.Сполучник що //Укра1нська д1апактна морфолог!я. - К.г

- 43 -

Наук, думка. 1969. - С.82-94 з картов.

9. Зан1нчення -иЯ родового в1дм1нка нноядаи Шенник1в чолов1чого та я1ночого род1з //Прац1 XII Республ1каксько1 д1алектолЬг1чно1 наради. Ки1в, 21-23 кз1тня 1965. - К.; Наук, думка. 1971. - С. 205-214.

10. Иове про найдавн1а1 зразки укра!нського Хконопису !мова налис1з на !конах) // з. Народна гворч!сть га егногра-Ф1я: - 1991.- til. - C.60-6S.

И.Хто такий Микола. Петрахнович-Мораховський. Говорять напаси на тсорах. // бваан-ЗЬътл. В1 сник кульгурн. - 4.7. -Льй10. 1993. - С. 13-17.

12.Про походження Паыва Беринди // s. Мозозназство. -1994. .- Ш 3-4. - С. 3-7.

13. 1з спостережень над явизцами укра1нсько-польського иовного пограниччя // Совещание по Общеславянскому лингвистическому атласу. Саратов, 1S68. 29-31 мая. Тезиси докладов. - Саратов: Из'д. Сарат. ун-та. 1968. - С.М-48.

14. Тенденц11 та явща в украЗнських говорах // XIII Респ. д1алектолог.. нарада. Ки1в, кв!тень 1969. Тези допов1-дей. - К.: Наук, думка, ÍS69. - С.56-9Э.

15. П1вденно-зах1дк1 сштагш та конструкцП в систем! сйнтаксичних норм л1тературно! нови (на иатер!ал1 II т. ЛУШ // Питання взаеыодП украХнсъко! л!тературно1 мови I терито-р!альких д1алект1в. Тези допоз1дей та пов!домлень. XIV Респ. д!алектолог. наради. - К.: Наук, дунка. 1972.

18.К проблеме формирования северной граници- бойков-ско-закарпатского I гуцульского наречий украинского языка. //Совещание по Общеславянскому лингвистическому атласу. Уз-город, 25-28 сентября 1973. Тезисы докладов - - М.: Наука.

î??3. - с.31-34.

П. До проблвми класиф1кац11 ущшнських говор1в кар-патського ареалу // Культура та побут населения Карпат. Материал» Республ1к. наук. конФеренцП. Тези допов1дей та по-ь1доилень - Уегород: Вид. Ужгород, ун-ту. 1973. - С. 145-14?,

18. Надписи на произведениях украинской живописи и шрифт изданий Франциска Скоршн // Федоровские чтения. 1980. - U. : Изд. -Наука;'-1984. - С. 68-80.

19.Дасл1дницьк1 карти та коыентар1 до них. складен! ав-торкою ц1е! дисертацИ для Атласу украТнсько! шви. К.: Нау-

. нова думка, 1988 - Т.11/.

summery

Lidiya Hryhorchuk.. Ukrainian dialectal space within the . integral horison oî research. The dissertation has been ' suhaitted for the scholarly degree of Doctor of Philology.. speciality 10.02.01 - the Ukrainian language.

The thesis coabines the author's theoretical generalizations ■ concerning the ^ assesaents oi modem Ukrainian geollrcuistics (geographical linguistic^ and. their practical . implementation in the linguistic arealogical studies.

The theoretical basis of the research lies In the idea oî the proportional interrelations beVsésn the dialectal, (speech) and dialectological (linguistic) space; the horizon oi the linguistic research should-correspond, to the investigated expanse fif "the filai ее til space: _m ttT the_ change oi the horizon .the linguist's attitude .to the

elementa ctf the dialectal space and their- correlation is being changed. Thus the strategy and the conclusions of the research are altered correspondingly.

fn the dissertation the horizon oi the research concerns the expanse within the boundaries of the Atlas oi the UVtrAi'man language. The very expanse yields some valuable insights concerning the reason and result interrelations Among the elements of various levels and the levels of the Ukrainian dialectal speech -themselves, as xell as the phenomena oi statics' and dynamics and those of systeeatic and non-systematic elements in the speech.

The specification of ' the ties caused by reasons and results promoted the research of the dialectal syntagoatlc accentuation as a basis of phonological and morphological peculiarities'.

The theoretical statements concerning the dialectics of interrelations aaong facts, phenomena and tendencies in the dialectal speech have been illustrated by the results of the research of such controversial probleas or problems being researched for the' first tine, as: the neutralization of some phonemic oppositions' in the spatial expression; assimilation,, accomodation and harmony of the voxels; the dialectal systems of stressed and unstressed vowels; the dialectal paroxytonlc accent; the localization of the noun Inflections -i£!t -In of the Genetive Plural of the forcer -I- steas; the origin of the Inflections -C3i. -sal, -1

' * \

Ки); the origin of the conjunction "що" and its variants as veh as its counterparts; the origin and localisation of the phenomena of the second complete sonorousness, etc.

Th£ thesis has launched the research of the language of the inscriptions on the works of the №. гаInlan easel painting by applying the achievements of the Ukrainian geolinftuistics in the arealop.lcal studies. Hitherto it has been an unknoan branch of the Ukrainian language functioning In the 13th - ISth centuries.

A special Ukrainian epeech phonoaenon has been revealed. It is a dialect and simultaneously the greatest zone of vibration In Ukraine Bhich divides the Ukrainian dialectal space ДгЛо the Northern. South-Western and South-Eastern parts. It Is the author* s opinion that the above phenotnenoz has been caused by the Eigratlor. processes along tha aost iaportant route ior Ukraine - from East (Asia) to the Western Europe.

. :: . : :;•. о -:'..;. РЕЗИЕ

Григорчук Лидия (К). Украинское диалектное пространство при «дннои горизонте исследования. ' Дисертация на соискание ученой степени доктора филнлогических наук по специальности 10.02.01. - украинский язык.

В диссертации отрака?са теоретические обобщения автора, касгисщиеся достижений современной украинской лннгвогсогра'ии с учета* т практического применения б лингвистических ьреа-лагкческих исследованиях.

- 47 -

¡3 основе работы лежит идея пропорциональности соотношений диалектного (речевого) и диалектического (лингвистического) пространств; исследованному простору диалектного пространства должен соответствовать горизонт лингвистического исследования. Изменение горизонта меняет взгляды лингвиста на элемент« диалектного пространства и на их соотношения, а это, в своо очйргдь. влияет на иетоды и результата исследований.

Р диссертации горизонт исследования относится к простору. охваченному Атласом украинского языка. Изучаются при-чинно£ледетвенные еггноаения между уровнями украинской диалектной речи и отдельными элементами этих уровней, специфика проявлений статики и, динамики,, системного и внесистемного в речи.

Причинно-следственные связи обусловили изучение диалектной синтагматической акцентуации как основы ряда фонологических и морфологических особенностей.

Теоретические положения, которые харахтеризирувт взаимоотношения между фактами, явлениями и тенденциями в диалектной речи, проиллюстрированы течением и результатами ис>- . следований иногих дискуссионных или впервые поставленных проблем: нэнтрат.сацня ряда Фонемных опшзиций в ее пространственном выражении; асаплилйцпя, аккомодация и гармония гласных; диалектные системы ударяемого и неударяемого вокализма; диалектное п грек с и т си ическое ударение; локализация флексий -ни. -1Й родительного падежа множественного числа шон су-цестеительных -I- основ; происхождение■флексий -ов1, -ев1. -! (< » «У, происхождэнмб союза що, его вариантов и соответствий, происхождение и локализация выявлений второго пел-

иогласнл к др.

В диссертации впервые изучается язык надписей на произведениях украинской средневековой станковой живописи. Результаты -исследования находят применение в описании памятников и в изучении истории языка.

Описывается выявленное автором особое украинское -диалектное образование, являнаееся одновременно дкал&ктом и самой большой в Украине зоной вибраций, разагдиадей украин -с нее Диалектное пространство на с&вернуа, юго-западнуо и юго-восточную части. Возникновение этогсГдиалектного образования диссертгит объясняет миграционными процессами, происходящими на самом важном для Украины пути с Востока (Азии) 0 Западную Европу.

Клачов1 слова: д1алектний прост!р. обшир. горизонт лшгеЛстичного досл1дження, синтагматична акцентуац!я, пар-•окситоШчний наголос, д1алектне утворення, д1алект. зона й!брац!й.' . .