автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Универбация в украинском языке.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Универбация в украинском языке."

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УШВЕРСИТЕТ 1МЕН1 ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису УДК 808.3-54

ДУМЧАК1ВАН МИХАЙЛОВИЧ

УШВЕРБАЦ1Я В УКРАШСЬКШ МОВ1

г силёии- ти«

10.02.0}) - украшська мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата фшолопчних наук

Твано-Франювськ -1998

Дисертащя с рукописом

Робота виконана на кафедр! укра'шськоТ мови Прикарпатського ушверситету iMeHi Василя Стефаника

Науковий кер1вник - доктор фшолопчних наук, професор

Грещук Василь Васильович, завщувач кафедри украшсько! мови Прикарпатського ушверситету ¿меш Василя Стефаника

Офщшш опоненти - доктор фшолопчних наук, професор

Закревська Ярослава Васшпвна, завщувач вщдшу украшсько1 мови 1нституту укра'шознавства iM.I.Kpn-п'якевича HAH Украши - кандидат фшолопчних наук, доцент Царук Олександр Васильович, доцент кафедри украшсько'1 мови Кривор13ького державного педагопч-ного шституту

Провщна установа - Запор1зький державний ушверситет,

кафедра украшсько'1 мови

Захист вщбудеться 29 грудня 1998 року о Югодиш на засщанш спещал!зовано*1 вчено! ради К 09.03.02 для захисту дисертацш на здобуття наукового ступени кандидата фшолопчних наук при Прикарпатському университет! ¡мен! Василя Стефаника (284001, 1вано-Франк1вськ, вул.Шевченка, 57).

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ Прикарпатського ушверситету ¿мен! Василя Стефаника.

Автореферат розюлано 28 листопада 1998 р.

Вчений секретар спещал1зовано! ради,

кандидат фшолопчних наук, доцент ^ f Н.Я.Тиншвська

Розвиток лексичного складу мови полягае не лише в появ! но-вих найменувань на позначення вщповщних об'еюпв дшсносп, але 1 в удосконалешп й рацюнал!зацп одиниць номшацй, одним ¡з вияв1в чого е процеси утвербацй, скероваш на перетворення здебшьшого двокомпонентно'1 стшко! назви в одноапвне найменування - слово-утверб. Тенденщя до утнербапи - це реал1зацш одного ¿з загаль-них закошв розвитку лексики, що полягае в подоланш внутрппньо'] суперечносп М1Ж едшстго значения I розчленовашстю його форми. Ушвербацшш процеси спрямоваш на верифшацпо уже наявних но-мшацШ.

Актуалыпсть теми досгццження випливае 1з важливосп явищ формально-семантично1компреспрозчленованих номшативних одиниць в односл1вт найменування для з'ясування законом1рностей розвитку й функцюнування лексичного складу мови. Актуальшсть теми зумовлена необхщшстю комплексного монографшиого до&гп-дження ушвербацп, яке в сучасшй лшгв1стищ ще не знайшло надежного висвптгення 1 характеризуеться неоднозначшстю науково-лшгвютичних штерпретацш.

Мета дослщження полягае у виявлент й опиа ушвербацп в укра-шськш мов1, у встановлент законом1рностей переходу стшких найменувань в односл1вт деривати-утверби.

Досягнення щеУ мети передбачае розв'язання таких основних завдань:

- опираючись на юнукга у лiнгвicтицi погляди на yнiвepбaцiйнi процеси, обгрунтувати лексико-словотв!рну штерпретацйо ушвербацп як процесу створення цшснооформлених найменувань ¿з роз-членованих номшацш;

- виявити й описати законом1рносгп ушвербацп як процесуаль-ного явища;

- дослщити сп особи формування щентифкацшного 1 диферен-цшного компонешчв ушверба;

- визначити типи словосполучень, яга потенцшно зазнають ушвербацп;

- встановити основш способи трансформаци складених найменувань у односл1вш номшацп-ушверби;

- виявити позамовт та мовш причини ушвербацй, дослщити прагматичну цшшсть нових номшацш-конденсатсв у сучаснш укра-шськш мовь

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди-

сертацшне дослщження пов'язане з науковою проблематикою ка-федри украшськоУ мови Прикарпатського университету ¿м. В. Сте-фаника.

Наукова новизна одержаних результате дисертацшно'1 роботи полягае в тому, що в нш уперше в украшському мовознавств1 комплексно дослщжено явище ушвербацп, зокрема узагальнено теоре-тичш засади з'ясування природи ушвербацп, визначено типи стш-ких мотивуючих словосполучень, на основ! яких вщбуваються уш-вербацшш перетворення; встановлено словотворч! мехашзми, що призводять до утворення конденсат1в-ушверб1в; виявлено семанти-чш, словотв1рш та стшпстичш особливосп уюверб1в.

Материалом дослщження послужила укладена картотека ушвер-б1в, зафксованих в одинадцятитомному Словнику укра'шсько1 мови, шеститомному Украшсько-росшському словнику, тритомному Росшсько-украшському словнику, д1алектних словниках, художшх творах украшських письменнигав, публщисгищ. Материалом для анал!зу стали також односл1вш конденсати, заф!ксоваш у розмовному мовленш.

Теоретичне значения дисертадшно! роботи полягае в тому, що й висновки й узагальнення збагачують ономасюлогпо укра'шсько! мови, зокрема сприяють поглибленю знань про комушкативно-функцюналын мехашзми вторинних (утвербгзованих) номшацш, способи 1 засоби творения конденсатов, роль прагматичного чинни-ка в появ1 таких назв. Теоретичш положения мають цшшсть для ви-р1шення проблеми лексикограф!чно1 фмссацп мовленневих утворень з1 статусом ушверба \ полшшення словникових дефшщш.

Практичне значешщ одержаних результатов. Результата прове-деного дослщження можуть бути використаш в процес1 пщготовки теоретичних праць 1з функщонально! дериватологп, ономасюлогп, лексикологи, лексикографи, стилогики. Матер1али дисертащйно! роботи знайдуть застосування у вуз^вських курсах ¿з лексики 1 слово-твору та у вщповщних пщручниках 1 навчальних поабниках.

Методн дослщження мали комплексний характер. Використа-ний нами структурно-семантичний анал1з забезпечуе врахування рол1 мотивуючо! основи 1 словотворчих форматов при творент ушвер-б1в. Для вияснення елемент1в, що беруть участь в утворент ушвер-ба, використовувалась методика компонентного анал1зу. Реальшсть сшвкшування вихщно'11 результативно!' одиниць ушвербацп, 1х ре-

ферентна адентичшсть 1 передування описовоз номшативноУ одини-щ ушвербу встановлювалася на основ1 текстового анал1зу. У межах з!браного мaтepiaлy використовувались статистичш шдрахунки для визначення вщносно!' частотности дослщжуваних явищ.

Апробащя роботи. Результата дослщження обговорювались на наукових семшарах та на заседаниях кафедри украшсько! мови При-карпатського ушверситету (1995-1998). 3 тематики дисертацп виго-лошено доповш на V Млжнароднш науковш конференцп „Семантика мови I тексту" (1вано-Франювськ, 1996), на наукових репональ-них читаннях „Акту алый питания укра'шського мовознавства", при-свячених 90-р1ччю вщ дня народження професора 1вана Ковалика (Льв1в, 1997), на XVII д1алектолопчнш нарад1 „Пам'ят1 професора Олекси Горбача" (Киш, 1997).

Публжаци. Проблематику дисертацшного досл1дження висв1т-лено у 5 публшац1ях загальним обсягом 1,2 др. арк.

СТРУКТУРА IЗМ1СТ РОБОТИ

Дисертащяскладаеться з1 вступу, трьох роздшв, висновюв, списку використаног лггератури.

У встут обгрунтовуеться виб1р 1 актуальтсть теми дисертацп, визначаеться мета, завдання 1 методи дослщження, вказуеться на практичне та теоретичне значения роботи, и наукову новизну.

У першому роздЬи - „Ушвербацш, уI»верб: проблема штерпре-тацй" - з'ясовуються теоретичш лроблеми ушвербаци та п зв'язок з шшими мовними явищами у процесах найменування, здшснено кри-тичний анал1з р1зних поглядев на ушвербацшш продеси.

У слов'янське мовознаство термш „ушвербашя" вв1в О.В. 1са-ченко, використовуючи паралельно термш-синошм „семантична кон-денсацш". Розглядаючи протир1ччя м!ж розчленоватстю форми найменування 1 едшстю позначуваного предмета думки, вчений-лшгвют намагаеться показати, що „втрата формально-! 1 семантичног розчле-нованосп найменування е одним 1з основних закошв розвитку лексики взагалГ'. Процеси, пов'язаш31 втратою семантично! розчленова-носи номшацш, вш називае "семантичною конденсащею"1.

3 часу появи пращ О.В.1саченка вийшло чимало дослщжень, при-свячених розгляду процеав ушвербацц. Р1зномаштшсть пщходов що-

1 Исаченко A.B. К вопросу о структурной типологии словарного состава славянских языков // Skvia. - Roc. 27. - Ses. 3. - S. 340.

до тлумачення ушвербацшних процсав можна звести до таких штер-претацш. У широкому значенш yнiвepбaцiя розум1еться взагаш як основа розширення словникового складу мови, як джерело творения деривата номшативного словотвору. Появу будь-якого похщного розглядають як трансформащю розгорнуто1 синтаксично!" конструк-цц (перифрази деривата) в одноаивне найменування - слово-ушверб. Цей пщхщ репрезентують лшгастичш дослщження О.С. Кубряково!, Л.В. Сахарного, В.В. Мартинова, Л.Н. Мурзша та ш. Об'ектом до-слщжень цих учених виступае синтаксичний (дефшщшний) словотв1р, за якого нова одиниця мотивуеться не поняттям (словом чи слово-сполученням), а судженням, висловлюванням, що шстять дефпшдю вщповщного предмета у вигля/и предикативно1 конструкци - речения. Методика такого поняттевого анал1зу Грунтуеться на юнуванш виразно'1 аналоги м1ж структурою деривата [ структурою мотивуючо1 синтаксично! конструкци. „Синтаксисти" дослщжують слово-конденсат на р1зних р1внях, оскшьки розглядають процес утворення слова як рух вщ синтаксично оформленого сполучення сл!в до нового слова з допомогою зрощення компоненте вихщного словосполучення або трансформадц речения. Такий процес е своерщним механизмом перекодування одиниць одного р1вня в одинищ шшого р1вня: роз-горнута синтаксична конструкщя (вшьие словосполучення, речення) як одиниця синтаксичного р1вня перетворюеться в слово - одиницю лексичного р1вня.

1нше трактування yнiвepбaцií, заиочатковане чеською 1 поль-ською лшгастичними школами, притаманне вченим-мовознавцям, котр1 визначальною рисою ушвербаци вважають факт ¿снування в мов1 багатоствного стшкого найменування, яке перебувае в моти-вацшному й синошм1чному вщношеннях з ушвербом. „Продуктом ушвербаци (утвербатом), - як стверджуе В.В.Лопатш, - можна вва-жати тшьки таке мотивоване слово, поряд з яким юнуе синошм1чне словосполучення (з мотивуючим словом у його склад!), що носить характер сттког мовно} номшацн"1. Здебшьшого вчеш цього на-прямку утвербацш розглядають як стшпстичне явище (див. пращ М.Докулша, А.Сдгйчки, Й.Грбачека, Д.Бутлер, В.Лопатша, Н.Янко-Триницько1).

У дисертацц ушвербащя розглядаеться як явище вторинно'1 но-мшаци, що пов'язане з перетворенням двоапвного стшкого найме-

1 Лопатин В.В. Суффиксальная универбация и смежные явления в сфере образования новых слов // Новые слова и словари новых слов. - Л.: Наука, 1978. - С.73.

нування в синошм1чне, здебшьшого спотстично марковане, слово-ушверб. Утворенепохщнемотивуетьсяповною назвого, етотожним ш за значениям (або вщр1зняеться лише спшстичним забарвлен-ням), але вщмшне за формою. Мотивуюча синошм1чна назва 1 ц де-ривацшний корелят - односшвний дериват - паралельно функщо-нують на певному синхронному зр1з1 Таке розумшня ушвербацп ви-правдовуе сенс видшення и' з сукупност1 словотворчих процеав, яш завжди ведуть до перетворення в одне слово то! чи шшо"1 синтаксич-Н01 одинищ.

Важливим питаниям для явища ушвербацп е характер функщо-нування мотивуючого словосполучення.

У мов1 постшно здшснюеться номшащя предмет на основ1 IX опису з допомогою стшких складених найменувань1. Зпдно з тео-р1ею Я.Розвадовського2 будь-яке найменування виникае як моти-воване, причому двочленне, оскшьки складаеться ¡з двох компонен-Т1В: щентифжацшного 1 дифepeнцiйнoгo, тобто в акп найменування враховуеться як родова належшсть, так I видова вщмшшсть. Стшга словосполучення, називаючи предмет, описують його у випвдц стис-ло1 дефшщи, в якш родовий субстантивований компонент вщ1грае роль щентифшацшного члена, а видовий атрибутивний - диферен-цшного. Актившсть творения розчленованих комплексних найменувань пов'язана 1з „прозорою" ясною мотиващею позначення, пор. напр.: залтова книжка, бертолетова ешь, двостволънарушни-ця, фичологАчпий факультет, швидкий поЬд тощо.

Стшм словосполучення стають надбанням лексикону мови лише шеля процесу лексикал1зацп, результатом шо\ е „перетворення словосполучення в стшкий елемент мови, що фyнкцioнye як е^ва-лент окремого слова"3. Кр1м 13офункцюнальносгп слову номшатив-ним словосполученням притаманш семантична циистсть, стшкють структури, визначений певний порядок компоненте, вщтворюва-шеть у мовленш. Таким чином, стшю номшативш словосполучення - це так1 розчленоваш комплексщ назви, семантика яких пере-осмислюеться внаслщок втрати залежним компонентом основного

1 Цей термш мае ще ряд синотьпв: сгита словосполучення, розчленоваш ком-плекеш найменування, аналггичш найменування, складт лексеми.

1 Ио^асЫ^М X О сЬуцЫопотока wyгaz6w// роЫа.- 1921.-N5. - 8.133, пор. також ОокиШ М. Туогеш з1оу у сейтё: Теоле odvozovani з1оу. - РгаЬа: С8АУ 1962.-э.т.

3 Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Сов. Энциклопедия, 1969. - С.215.

номшативного значения, вони часто зустргчаються у визначенш по-слщовносгп у мовнш практид1 суса'тьства 1 е настшьки активними, що про них можна говорити як про вщтворюваш, а не кожного разу створюват у мовленневому потощ.

Важливо з'ясувати взаемовщношення м1ж звичайними дериватами 1 ушверб1зованими словами. 3 ономасюлопчного погляду про-цеси деривацц в !х звичайному розумшш спрямоваш на створення позначень для понять, для задоволення потреб у нових номшащях; процеси утвербаци зводяться лише до трансформаций до верифжа-цн уже наявних найменувань того чи шшого поняття. Звщси доцшь-но розр1'зняти акти первинно! номшацп - присвоения 1меш предмету, який не мае ще свого мовного позначення, 1 акти вторинно! но-мшаци - найменування новим ¡менем уже названого предмета. Р13-ною е 1 мотиващйна база конденсата та первинних похщних. Мо-тивацшною базою ушверб1в е лексикал1зоваш стшга словосполучен-ня (напр., сателтгарна антена -сателгтарка (сателшка), мобильный телефон - мобЫьник), а в основ! мотивацп номшативних дери-вапв лежать вшьш синтаксичш конструкцн здебшьшого предикативного типу (напр., вЬник - той, хто когось возить, косар - той, хто щось косить 1 т.д.).

1з наведених м1ркувань випливае, що процеси утвербаци у по-р1внянт з власне словотв1рними процесами характеризуються бшь-шим автоматизмом, вони не вимагають тих елемента когштивно! Д1ялыюст1 людини, ям зумовлюють виникнення первинних назв будь-якого типу. Наприклад, при суфшсальнш ушвербацп немае не-обхщносп вибору мотивацшно! ознаки для повторного найменування предмета, оскшьки ця ознака була знайдена вже в процеа кон-струювання складеного найменування 1 отримала фшсацно у вигля-д1 атрибутивного компонента даного найменування (пор. вишнева наливка - виштвка, о/ситня солома - житнянка, манна каша —манка, гвинтова зброя - г виштвка).

Явище ушвербаци в мов! зумовлюеться як внутрипньомовни-ми, так 1 позамовними чинниками. До позамовних фактор1в належать: прагнення до економи мовних зусиль, обмежешсть оперативно! пам'ят] людини, прагнення до експресивносп найменування.

Економш мовних зусиль варто розглядати одночасно ¿з прямо протилежною тенденщею в мов1 - надлишком мовних засоб1в. Се-мантична конденсащя, результатом яко! е утворення синошм1чно! аналтячшй форм! одноайвно! синтетично! назви, виступае одним

¡з засобгв економп мовних зусиль. 3 щшого боку, у результат! кон-денсацн виникають дублетт (надлишков1) найменування, що утво-рюють ¡3 ВИХЩНИМИ ОДИНИЦЯМИ СИНОШМгаП ряди „словосполучен-ня - слово".

У мовах м1ра надлишковост!, а звщси 1 кшькклъ засоб1В економп, неоднакова 1 зумовлюеться будовою та! чи шшо! мови. Ця м1ра неоднакова 1 в межах одшй мови, бо залежить в'щ функщонального призначення словесного складу, вщ стилю мовлення. Так, л1терату-рна мова е загальнонародною мовою, 1 тому вона для передач! ш-формаци намагаеться зберегти прозору мотиващю 1 внутршгаю форму найменувань. Це досягаеться часто при вживаниях комплексних розчленованих найменувань. На противагу кодифковашй мов1, яка використовуе розчленоват найменування, розмовне мовлення тяжк: до компресп таких номшашй в односл1вш назви. Розмовне мовлення 1 е найсприятлившшм Грунтом для утворення ушверб1в.

Утвербащя як зааб економно! передач! шформацц допомагае п швидшому сприйманнго [ запам'ятовуванню. На думку вчених, рь вень сприймання шформацц грунтуеться на закон! обмеження „гли-бини фрази"1. На меж! семи елеменпв виникають трудноцц щодо засвоення шформацц: нижче цього р!вня для переробки! запам'ято-вування шформацц достатньо одного разу прочитання, а вище-по-тр!бно вже дегалькох спроб, кшыасть яких зростае з! збшыценням ктысосп елеменпв. Тому синтаксична едн!сть певного висловлю-вання не повинна перевищувати деякого максимуму, зумовленого оперативною пам'яттю людини. У зв'язку з цим утвербащя дозво-ляе скоротити форму повщомлення за рахунок структурного переоформления двокомпонентно'1 структури в однокомпонентну, збе-р!гаючи при цьому максимум комушкативно важливо! шформаци.

Мовна економ!я здебшыного не шкодить образносп мови, а навпа-ки, сприяе яскравому вияву ц експресивних ресурс!в. Так, принцип мо-вно'1 економй при поеднанш з експресивними якостями розмовного мовлення може стимулювати формування маркованих ун!верб!зованих сл!в, як! перебувають у прямш залежност! вщ контексту! конситуацц. Важливими факторами створення ушверб!в можуть стати спонтаншсгь мовленневого акту, прагнення до експресивносп висловлювання з ви-користанням ститстично забарвлених словотворчих афшяв. Ун!вер-

1 Див.: Ингве В. Гипотеза глубины // Новое в лингвистике. - Вып. 4. - М.: Прогресс, 1965. - С.45; Миллер Дж. Магическое число семь, плюс или минус два. О некоторых пределах нашей способности перерабатывать информацию // Инженерная психология. - М.: Прогресс, 1964. - СЛ 92-225.

би здебшьшого е найменуваннями неофщшними, тода як мотивуюч1 к словосполучення -офщшними назвами вщповщних понять.

Поряд з екстралшгвальними факторами, що зумовлюють ун^вер-бащю, юнують внутрппт причини цього пронесу, найактивншюю з яких е протир!ччя м1ж формою 1 значениям мовних одиниць. Так, творения стшких словосполучень пов'язане, з одного боку, з1 зручним прозорим характером мотивованосп (внутрццня форма чшсо просте-жуеться). Це отрияе бшын глибокому а розумшню 1 сприйманню нового, не збшьшуючи при цьому загально! кшькосп лексичних одиниць. 3 шшого боку, таи роздшьнооформлеш номшацц суперечать принципу: „одне поняття - одне позначення". Саме тому виникае про-тир1ЧЧя м!ж розчленовашстю форми найменування 1 едшспо, ципсш-стю його значения. Через вщсутшсть штучно сгримуючих фактор1в це протир1ччя швелюеться внаслщок ушвербацп таких роздшьно-оформлених номшацш в односгивш найменування-конденсати.

Шляхи згортання розчленованих номшацш у синотм1ЧШ уш-верб1зоваш лексеми р1зш. Видшяються таю: 1) суфжсальна (нульсу-фжсальна) дериващя: плетена сумка - плетшка, сольный концерт -сольник, дистанцшне управлтня - дистанцшка, колорадський жук -колорад (шал.); 2) елштична субстантиващя: величальна теня - величальна, одинадцятиметровийудар - одинадцятиметровий; 3) компо-зивдя: проект закону—законопроект, в1дновлення л1су-лгеовгдновлен-ня; 4) зрощення: вгчно зеленый - вечнозеленый, вище зазначений - вище-зазначений; 5) абрев1ащя: драмгурток- драматичный гурток, ОУН-Оргатзацы украгнських нацюналштв.

Наслщком ушвербацп с р1зш за способом творения конденсата: семантичт 1 лексичт. Семантичт конденсата (суфжсальш уп1-верби та елштичш субстантиви) - це здебшьшого просп слова, що складаються з основи лише одного з1 складових повного найменування спив 1 мають включене (хмплщитно приховане) значения про-пущеного члена комплексно! назви. Лексичш конденсата (осново-складання, зрощення, абрев1ащя) утвореш з основ двох (чи бшьше) ошв або титьки к частин 1 експлщитно вщображають значения кожного члена мотивуючо1 конструкци.

У другому роздал - „Словотв^рш та лексико-семантичш особли-вост! суфшсальшн та егаптично! ушвербаци" - розглядаються спе-циф1чш риси зазначених ушвербацшних явищ.

Суфжсальна ушвербацк - найпоширешший зааб стягнення дво-компонентного найменування в односгавну назву з допомогою ело-

вотворчих морф1в. Типовими розчленованими назвами, яга служать мотиващйною базою суфжсальних ушверб1в, е стшю атрибутивш словосполучення, означуваний член яких виражений 1менником, а означуючий - прикметником, чисшвником або формами непрямих вщшнюв ¡менника. Внаслщок ушвербацп таких складених назв утво-рюються односл1вш конденсата, структурно мотивоваш тв1рною основою означуючого члена, семантично вони етвалентш всьому сло-восполученню. Мотивуюча основа у таких перетвореннях розши-рюе семантику за рахунок значения означуваного нею шенника, звщ-си означуване у таких дериватах е прихованою семою.

Серед суфксалышх ушверб1в видшяються слова з конкретни-ми й абстрактними значениями, назви 1стот та не1стот, власт \ за-гальт ¿мена. 31браний нами матер1ал дозволяе видшити ушверб1зо-ват )менники жшочого роду з суфксами -к(а), -1щ(я), -ин(а), -щин(а), -чин(а); чолов1чого роду з суфксами -ник, (-ик, -щик, -чик), -ак, (-як), -ар, (-яр); середнього роду з суфксами -гац(е), -ил(о); множин-ш з суфксами -к(и), -ц(0, -ин; зб1рш з суфксами -нк(а), -ак (-як), -ник.

Ушверб1зоваш суфксальш ¡менники входять до таких лексико-семантичних труп (ЛСГ):

1. Назви продукта харчування, напо'ш: кров 'янка - кров яна ков-баса, картоплянка (розм.) - картопляна юшка, житняк (розм.) - жи-тнш хлгб, сливянка - сливова наливка, паленка (щал.) - палена горшка, яблучник - яблучне вино, вишняк (розм.) - вишнева наливка, телятина - теляче м 'ясо.

2. Назви знарядь дй: маховик -махове колесо, паровик (розм.) -паровий двигун, циркулярка (розм.) - циркулярна пила, гасниця (гаав-ниця) — гасова лампа, карб'тник (щал.) - карбований пранник, губник (щал.) - губна помада, цыганка (розм.) - циганська голка, фуггвка (розм.) - фугувальний верстат, вШряк — втряний млин.

3. Локативш гиена: луг1вка (розм.)-луговарЫка, висотка (розм.) - висотний будинок, саманка (розм.) -хата з саману, кукурузник Опал.) - кукурудзяне поле, нотниця - нотна бгблютека, мокляк (щал.) -мокрийГрунт, псих'штричка (розм.) -псих^атричналтарня.

4. Назви рослин та иродуюлв 1х переробки: суданка - суданська страва, райка (д1ал.) -райська яблуня, ночниця (щал.) - шчна ф1алка, шовковиця (щал.) - шовкова трава, борщовик (щал.) - борщовый бу-ряк, ячмгнка (розм.) -ячммна солома.

5. Назви посудин, вм1стилищ для чого-небудь; лйдень -м1дний казан, литвка (розм.) - дгжка з липового дерева, скляниця (д1ал.) -

скляиа фляга, бглизнярка (розм.) -ящик для бшизни, вербгвка Опал.) -вербовый посуд, залЬняк (даал.) - залЬний горщик.

6. Назви транспортних засоб1в: маршрутка (розм.)-маршрутке така.електричка (розм.) - електричний поЪд, моторка (розм.) -моторный човен, бронъовик ~ бронъований автомобшь, сторожовик (розм.) - сторожовий корабель, драбиняк (щал.) - драбинчастий в1з, двшка (розм.) - автобус другого маршруту.

7. Назви одягу: шшрянка (розм.) - шкгряна куртка (пальто), ватянка (розм.) - ватяна куртка, купальник - купальный костюм, до-щовик- дощовий плащ, полотшшик (.шал.) - полотняш тапочки, носовик - носова хустинка.

8. Назви речовин: счрчапка (розм.) - с1рчаиа кислота, касторка (розм.) - касторова ол1я, дощгвка (розм.) - дощова вода, бЬшло - бша фарба.

9. Назви промислових об'екпв: макаронка (розм.) - макаронна фабрика, атомка (розм.) - атомна спектр остаищя, тютюнка (розм.) - тютюнова фабрика, цукроварня - цукроварний завод.

10. Назви збро'х: централка (розм.) -рушниця центрального бою, магазинка (розм.) -рушниця з магазином.

11. Назви книг, газет, журналхв: задачник (розм.) - зб1рник задач, тиэ/сневик - щотижнева газета, районка (розм.) -районна газета, стштека — сттна газета, шсячник — щомкячний журнал.

12. Назви дор1г: асфальпйвка (розм.) -асфалыпова дорога, грунтовка (щал.) - грунтова дорога, зал1зниця - залгзна дорога.

13. Назви документа: залгковка (розм.) - зал1кова книжка, стра-хгвка (розм.) -страхове свгдоцтво, в1зитка - вхзитна картка.

14. Назви грошей: ср1бняк - ср1бний карбованець, м1дняк (д!ал.) -м1дна монета, трояк - три копшки, п 'ятка (розм.) - п 'ять гривень.

Кр1м назв не1стот, суфжсальш ушверби позначають ос1б:

- за IX внутриншми якостями: безталанник - безталанна люди-на, марнотратниця -марнотратна жтка, в1рняник (д1ал.) - в'грний коханий, свавыьник - свавыьна людина;

- за зовнилтми ознаками: смаглявка (розм.) - смаглява д1вчина (жтка), бтявка - битва дгвчина, венерик (розм.) - венеричний хворый, здоров'як - здорова людина;

- за родом даяльносп, профескю, заняттям: сезонник - сезонный працгвник, колкник - колгсний майстер, транзитник (розм.) - транзитный пасажир;

и

-за сощальним статусом: карник (розм.) - карний злочинець, незаможник - незаможный селянин, безпршпульник - безпритульна дитина;

-за вжовими ознаками: стнадцятка (розм.) -сшнадцятир1чна д1вчина, молодайка (щал.) - молода невюпка.

До окремо1 ЛСГ Ь загальним значениям "назви домашнк тва-рин \ птах1в" належать ушверби: ял1вка (розм.)-ялова корова, симен-талка - корова сыменталъськоХ породи, шведка (розм.) - кть шведсь-коХ породи, кор'тник - кортний кть, султанка (розм.) - султансъка курка, чубаня (щал.) - чубата курка, сизяк (розм.) - сизий голуб.

Близью до суфксальних ушверб1в конденсата, утворет уачен-ням основи прикметника, який виконуе роль означения в стшкш складешй назвь Напр.: ватман (розм.) - ватмансъкий патр, перпендикуляр- перпендикулярна лтЫ, присадиба (д!ал.) -присадибна дтян-ка, коронар - коронарт судини, стацюнар - стащонарне вгдд'иття, атлас (розм.) - атласна тканина, Азов - Азовське море.

Пор1вняльна характеристика елштичних субстантив1в 1 лекси-чних субсттгив'ю заевщчила, що лексична субстантивашя - це за-кшчений процес, внаслщок якого прикметник повшетю перетворив-ся в ¡мешшк, а той ¿мешгак, що був витюнений прикметником 1з атрибутивного словосполучення, або зник Ь мови взагал!, або зберн-ся в нашвпрозорих вщгошеннях з означуючим. Напр.: спгременне, поденне, прох1дна, ргдний, подорожнш, мертвый та ш. Елштична суб-стантиващя - це ушвербацшний процес, при якому зв'язок м1ж суб-стантивованим словом 1 комплексним двосл1вним найменуванням настшьки сильний, що кожного разу, коли ми вживаемо субстан-тив, у нашш свщомосп вщтворюеться прикметниково^менникове словосполучення. Напр., контрольна- контрольна робота, студент-съкий - студентський квиток та ш. Елштичш субстантиви структурно мотивуються родовою парадигмою прикметника вщповщно до роду елштизованого у словосполученш ¡менника. Семантично таю деривата мотивуються значениям усього вщповщного двосл1вного найменування.

Залежно вщ словотв1рно1 мотивацп розр1зняемо елштичш субстантиви чолов1чого, жшочого, середнього роду та множини, пор.: субстантиви чолов!чого роду: швидкий, пасажирський - швидкий, па-сажырсъкий пог'зд, тракторный, автобусный - тракторный, автобусный завод, фшологлчний, кторичиий - ф1чологлчиий, кторичный факультет, штраф}шй - штрафний удар, вихгдний - вих1дний день, назив-иий, родовый ... - називный, родовый вгдмток; субстантиви жшочого

роду: кандидатсъка, дипломна - каидидатська, дипломиа робота, швидка - швидка допомога, корткова (д1ал.) - корткова горшка, анг-лшсъка, нтецька.. ~ англшська, нтецькамова;субстантиви середньо-го роду: сухе, марочне - сухе, марочне вино, твгрне, похгдне - твгрне, похгдне слово, хгрурггчне, терапевтичне - х(рург1чне, терапевтичне в1ддшения; множинш ушверби: випусюи, державт- випусюи, державт екзамени, ргздвяш, великодш - р1здвяш, великодш свята, бтьярдм - бгльярдш стали.

Суф!ксальш ушверби 1 субстантиви мають здебшыного стилю-тично маркований характер. На вщмшу вщ дублетних синошм1Ч-них повних найменувань, ям вщзначаються стшпстично нейтраль-ним характером 1 вживаються переважно в офщшному мовленш, ушверби використовуються для передач! емоцшно забарвлених висло-влювань \ використовуються у експресивних стилях украшсько! мови.

У гретьому роздш1 -"Ушвербацшшш аспект складних слш 1 аб-рев1атур" - характеризуються лексичш конденсата, утвореш осно-воскладанням, зрощенням та абрев1ащею. Лексична конденсащя вщ-значаеться повним або частковимзбереженням плану вираження ви-хщних одиниць. Складов! частини таких конденсате здеб!льшого передають значения кожного члена мотивуючо!' складено!" назви.

За структурно-формальними ознаками серед лексичних ушвер-б1в видшяються: 1) складн! слова, утворен! складанням чистих основ (хл1бозбиранш - збирапня хл1ба, судноремонт - ремонт суден); 2) складш слова, утвореш складанням основ за участю суфжсацп (друго-курсник - студент другого курсу, третьокласник - ученъ третьего класу); складш слова, утворен! злиттям, зрощенням компонента (ви-сокосейсм1Чний - високо сейсмгчний, малоактивный -мало активный).

Ушверб!зоваш складн! слова й абрев!атури здебшыного не ви-являють специфики. Тут видшяються ЛСГ, яю встановлен! для су-фжсальних ушверб!в, напр., локативн! назви: зерносховище - схови-ще для зерна, торфородовище - родовище торфу, лкосмуга - лгсова ему га, дитмайданчик - дитячий майданчик, спортзал - спортивный зал; назви промислових пщприемств: химзавод - хШчний завод, ЛАЗ -Лъныський автобусный завод, заготконтора - загот1велъна контора; назви навчальних заклад1в: медтститут - медичний тститут, педучилище - педагоггчне училище; назви оаб: судновласник- власник судна, законопорушник - порушник закону, полтгв 'язень - полипичний в'язень, власкор - власний кореспондент. Однак деяк! складш слова входять до ЛСГ, що не характерш для суфшсальних ун!верб!в,

наприклад, назви оргашв державного управлшня {сшърада - сшъсь-ка рода), громадських, мистецьких об'еднань (профспглка - профе-сшна спыка, педрада - педагоглчна рада, лтгурток - лтературний гурток).

Ще одним словотв!рним прийомом, спрямованим на усунення суперечносп м1ж едшстю значения 1 розчленовашстю форми лекси-чно'1 одинищ, виступае зрощення. У мовознавчш лггератур1 зрощення здебшыиого розглядають у "чистому виглядГ 1 визначають як результат лексикал1защ1 вщповщних словосполучень з опорним прик-метниковим або Д1еприкметниковим членом. Щ специф1чш складш слова творяться звичайним (без структурних трансформащй) злит-тям частин розчленовано'1 назви, напр.: низько продуктивный - низь-копродуктивний, мало актуальный - малоактуалъний, густо населений - густонаселений, высоко освьчений - високоосвгчений.

Ушвербашя спостерц^аеться 1 у процеа творения абрев1атур. Однак не ва абрев1атури можна визнати ушвербами. Продуктом се-мантично'1 конденсацп е лише т1 утворення, яга лексикал1зувалися (мають парадигму вщмшювання ¡менника, набувають деривацшного потенщалу, функцюнують незалежно вщ складено"! повно? назви).

У сучасшй украшсыай мов! видшяються тага модел! ушвербь зованих абрев^атур: 1) складноскорочет слова, утворет з початко-во1 частини слова { цшого слова. Так1 деривати мотивуються пере-важно двосл]вним атрибутивним словосполученням, структурно в цш абрев1атур1 в уаченому виглядд наявний означуючий член, а означуваний - не змшюе свое!' форми, напр.: дитбудинок - дитячий будинок, квартплата - квартирна плата, педпрактика - педагоггчна практика, спортмайданчик - спортивныймайданчик, тележурналкт - телевтйний журналкт, профсптка - професшна сптка; 2) складноскорочет слова, утвореш з початкових частин компонента мо-тивуючо'1 складено1 назви: лкгосп - лкове господарство, музвидав -музичне видавництво, спецкор - спецктьиий кореспондеит; 3) ¡шщ-алыи абрев1атури: загс - запис акпив громадянського стану, МОК (НОК) - М1жнародпий (Нацюналышй) олтпшський комтет, ВАК ~ Вища атестацшна комкЫ, ЗАЗ - Запориышй автомобильный завод; 4) змшаний тип характеризуеться поеднанням слова або частини слова з початковими леерами шших сллв, напр.: РУНВ1ра - Пдпа украгнська нащоналъна в1ра; 5) поодинокими е абрев1атури-конденсати, утворет з початковоУ частини слова 1 початку та кшця

наступного або тшьки кшця наступного: вшськкомат - вшськоеий ко-мкар1ат, олштон (розм.) - олшпшсъкийчемпюн.

У висновках узагальнено результата проведеного дос.шджен-ня. Зазначаеться, що в оснсш ушвербащ1 лежить реальний процес перетворення стшко! розчленовано'1 назви в синошшчне наймену-вання - одноонвний конденсат. Процеси конденсаци' здшснюються незалежно вщ способу трансформаци одше'1 одиниш в ¿ншу (суфш-сащя, композищя, абрев1ащя та ш.) у межах одного р1вня: вихщна 1 результативна одинищ (епйке словосполучення i конденсат) належать до одного 1 того ж функцюнального класу мовних одиниць -одиниць номшативно'1 системи мови. Анал1зоваш ушверби тотожш за значениям мотивуючим синошм}чним анал!тичним номшащям, утвореш вторинш конденсати не вттсняють розчленованих повних назв. Обидва типи в мов1 сшвюнують, розр1зняючись здебшьшого лише стшистично.

Ушвербащя е одним ¿з важливих чиннигав розвитку лексикону сучасно! украшсько! мови. Спостереження над утвербацшними про-цесами засвщчують '{х продуктившсть, особливо в розмовному та публщистичному стилях. Найчаспше стягнення зазнають т1 складе-ш найменування, що найбшьше використовуються у повсякденно-му вжитку: в побут1, навчанш, на виробництв! тощо. Це пщтвер-джуеться 1 наявними прикладами ушверб1в, найповшше ними представлен! ЛСГ "назви продук'пв харчування", "¿мена знарядь да", "локативш ¿мена", "назви рослин та продуктов к переробки", "назви посудин, вмicтилищ для чого-небудь", "назви транспортних засо-тощо.

Cтiйк¿ словосполучення е нaйбiльш активним засобом попов-нення номхнативно1 системи сучасно! Л1тературно'1 мови, особливо це стосуеться сфери тер\шюлоп1. Hoвi aнaлiтичн¿ назви, тага, на-приклад, як сателипарна антена, атомна електростанцт, мажоритарный округ та ¿н. створюються спещал1стами в р1зних галузях науки. Щд час засвоення цих терм^нолопчних словосполучень у по-всякденному вжитку вщбуваеться семантична конденсац1я одноча-сно з формальним переоформлениям двоошвного найменування в односл1вне, пор.: сателтка (сателтарка), атомка, мажоритарка та ¿н. Продуктившсть утвербацизумовлюетьсяступенем поширен-ня розчленованих спйких найменувань у розмовному мoвлeннi.

Процеси семантично! конденсаци зщйснюються у кожшй мoв¿ пo-piзнoмy залежно вщ и граматично! будови, наявносп формаль-

них засоб1в ушвербацптощо. У процесах формально-семантичного стягнення розчленованих номшашй у односшвш виявляються нащо-нальш шдивщуально-мовш особливосп, тому подалыш перспектив-т напрямки дослщження ушвербащУ пов'язаш також ¡з пор1вняль-ними й зютавними студ1ями ушвербацшних процесгв як у спорщне-них, так 1 в неспорщнених мовах.

Осиовт результати днсертаци викладет у публжащях:

1. Словотв1рш засоби суф1Ксально1 ушвербацп у розмовному мов-лешп // Вюник Прикарпатського ушверситету. Фшолопя. - Вип.2. -1вано-Франювськ: Плай, 1997.-С.156-163.

2. Елштнчна субстантивац1я // Обри." - 1998. - №2. - С.42-46.

3. Ушвербащя у лемювському говор! // Укра'шський ;палекто-лопчний зб1рник. Книга 4. -К.: Дов1ра, 1998. - С.101-105.

4.Ушвербацшний аспект складних сл!в 1 абрев1атур у сучаснш украшськш мов1 // Педагопка I психолопя професшно!' освп:и. -Вип.4. Мовленнева культура. - Льв1в, 1998. -С.205-214.

5. Екстралщгвальш тавнутр1шньомовшпричиниушвербацп// Матер1али V Млжнародно1 науково\' конференцц "Семантика мови 1 тексту". - Твано-Франгавськ: Плай, 1996. - С.68-69.

АНОТАЦ1Я

Думчак 1.М. Ушвербащя в укра'шськш мов1. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата фшоло-пчних наук за спещалыпстю 10.02.01 -украшська мова, Прикар-патський ушверситет1м.В.Стефаника, 1вано-Франк1вськ, 1998.

У дисертацп дослщжуються ушвербацшш перетворення стш-ких словосполучень в односшвт похщш на материал! сучасно'] укра-шсько1 мови. Встановлено, що ушвербащя е важливим чинником розвитку лексичного складу мови, визначено типи стшких словосполучень, ЯК1 е мотивацшн ою основою дериваив-конденсаэтв, про-анал1зовано словотворч! мехашзми, що призводять до утворення вторинних похщних, виявлено семантичш та стшлстичш особливо-ст! ушверб1в.

Ключов1 слова: ушвербащя, ушверб, семантична конденсащя, стшке словосполучення, лексико-семантична група.

АННОТАЦИЯ

Думчак И.М. Универбация в украинском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык, Прикарпатский университет им.В.Стефаника, Ивано-Франковск, 1998.

В диссертации исследуются универбационные преобразования устойчивых словосочетаний в однословные производные на материале современного украинского языка. Установлено, что универбация выступает важным фактором развития лексического состава языка, определены типы устойчивых словосочетаний, которые выступают мотивирующей основой дериватов-конденсатов, анализируются словообразовательные механизмы, приводящие к образованию вторичных производных, раскрыты семантические и стилистические особенности универбов.

Ключевые слова: универбация, универб, семантическая конденсация, устойчивое словосочетание, лексико-семантическая группа.

ANNOTATION

Dumchak I.M. Univerbation in Ukranian. - Manuscript.

A thesis for acquiring master's degree in the Ukrainian language, Precarpathian University named after V.Stefanyk, Ivano-Frankivsk, 1998.

The univerbational transformations of the stabel wordcombinations into one word on the basis of Ukranian are investigated in the post-graduate paper.

It has been investigated that univerbation is an important reason of developing vocabulary. Types of stabel word-combinations which are the conceptual basis of derivative-condensators have been defined.

The word-building reasons that cause the formation of the second derivative have been analized. The specific semantic and stylistic features of univerbs have been proved.

Key words: univerbation, univerb, semantik condensation, stabel word-combination, lexikal-semantic group.