автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.01
диссертация на тему: Василь Стус: эволюция поэтического мышления.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Василь Стус: эволюция поэтического мышления."

ЮЙВСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ УШВЕРСИТЕТ ¡меш ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

п

РАРИЦЬКИЙ Олег Анатолшович

УДК 883.3.09-1

ВАСИ ЛЬ СТУС: ЕВОЛЮЦ1Я ПОЕТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

10.01.01 — укра'шсыса лпература

АВТОРЕФЕРАТ

днсертаци на здобуття паукового ступени кандидата фгполопчних наук

Кшв —2000

Дисертащсю с рукоиис.

Робота впконана в Кам'янець-Подшьському державному педаго-пчному ушверст ет1, кафедра украшсько! лпсратури.

Науковнп KcpißiiiiK: доктор фшолопчних нате, професор, академик АВШ Украиш, СВ1ДЕР Пол!кари 1ванович, Кам'янець-Поддльський державний педагопчний ушверситет, кафедра укра'шсько\' лператури, професор.

ОфщШш опоненти: доктор фшолопчних наук,

ТКАЧЕНКО Анатолш Олександровнч,

Кшвський Нащоналъний ушверситет iM. Тараса Шсвченка, кафедра теорп штературн та компаративктики, в.о. професора;

кандидат фшолопчних наук, СТУС Дмитро Васильовмч,

Ihcthtvt лператури im. Т.Г.Шевчснка HAH Украиш,ЕИдщл рукопнених фоншв та текстологи, науковий сшвробтшк.

Провщна установа: Чершвсцькнй державний ушвсрситет

Lm. Ю.Федьковича, кафедра укра'шсько! лператури.

Захист вибудеться 00 р. о /£^_годиш на

засщанш спешал1зовано\'вчено1радл Д 26.001.15 при Кшвському Нацюнальному yHiBepcincTi iM. Тараса Шсвченка за адресою: 01017, Кшв-17, бульвар Шевченка, 14.

3 дисертащсю можна ознайомитися у науконш oiojnoreui Кшвського Нацюнального ушверешету iM. Тараса Шевченка за адресою: 01013, Кшв-13, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розкланий року.

Вчений секретар спец1ал13оваио1 вченоТ ради

zr^^—Т^'Я.Ф.Дунасвська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В дисертаци дослщжуеться еволющя поетичного мислення В.Стуса. Лггературшш портрет митця охоплюе час гид написания ранньо'1 зб1ркп "Круговерть" до осягнення ним вершин майстер-ность Позишя авторського "я" осмисшосться у фшософських, гро-мадянських, морально-етичних вим1рах лирики поета. В робоп узагальшоються спроби цшсного стр)тстурованого анашзу пое-тично!творчосп В.Стуса.

Актуалынсть дос.идження зумовлена необхщшстю висвп:-лення евошоип художнього мислення В.Стуса. На цен час украшала дослщники зробнли чимало у справ1вивченнятворчого феномену поета. Його мистецьи надбання розглядаються в контекспвитво-рено'1 ним естетнчно1 концепцп бачення сгиту. В сучасному лггера-турозиавст1н доробок поета осмислюеться як вузлова проблема, то поеднала в с о б]' фшософо-естетичш, морально-етичш, полггико-¡деолопчш критерп ошнки людсысого буття.

Поетична спадщина В.Стуса дютала К01щептуаш.ннй лггера-турознавчий аналп у газетно-журналышхрозвщкахта у передмо-вах до видань твор1в поета, у дооидженнях М.Кошобинсько'1, М.Жулинського, Д.Налнвайка, С.Сверепока, М.Наснка, М.1ль-нинького, Б.Рубчака, В.Недшька, В.Захарченка, М. Слабошпииь-кого, Л.Плюша, Г.Гармаш, Ю.Бедрика, А.Бондаренко, Г.Оншенко. Важлив1 спостереження, м1ркування та висновки мютять роздали книг, статп та окрем1 монографн Ю.Шевельова, М. Павлишина, Т.Гундорово'1, Е.Соловен, Д.Стуса.

Протенаявш публжацпне висвшпоють повною м1рого генезу поетнчно1 думки В.Стуса. Найменше в плаш художнього мислення дослзджено пронес становления й утвердження митця як щлкно! творчо'1 особнстосп у контексп тоталитарно! доби. Обмаль праць, в яких проблема л1рнчного героя осмисшовалась би з позищй розвигку М1ггця, Гюго становления, особиспсноп творчо'1 еволюци.

У лпературознавст проблема авторського "я" в поетнч-ному твор1, пор1Вняно з шшнмн родами лпературп, дослЦжена чи не найбшьше. Про це свщчать праш ВЛванисенка, Н.Мазепн, Л.Пнзбург, М.Бахтша, В.Виноградова, П.Сердюка, М.Храпченка, В.Шошина, колектнвш достижения науковщв Луганська, Одеси, 1жевська, Воронежа, Сревана, Кишинева. Дискусцо навколо про-блсми автора в шрнчному твор1 у сучасному лггературознавспи ведуть Г.Гордасевич, Г.Штонь, Г.Сивокшь, А.Ткаченко, В.Шевчук.

Спираючись на здобуткн сучасно! науки, дисертант прагне вщобразити особливоеп творчого зростання В.Стуса саме якпоета. Цс да с змогу дослщити еволюццо посгичного мислення автора, допомагас з'ясувати творчнй характер та естстичну природу ного JiipiiKH, висвгглпги процеси самостояшш :иричного героя гад час "тривання на меж1". Пропована робота — одна з перших спроб узагальнити nopymeni питания, вивестн ïx на новнй, концеп-туалыши piBeiib.

Зв'шок роботи з науковимн програмамн, темами, планами. Дисертацише дослщжешм виконане в pycjii на укол oï проблематики лекцшного курсу та практичних занять 3 повито!' украшсько! лпе-ратури 60-80 poKiB XX столптя, затверджених кафедрою украшсь-KOÏJiiieparypn Кам'янець-Подтьського державного педагопчного ушверситету.

Об'сктом дисертацшного дослшження е генезис i розви гок творчоУдумки В.Стуса, послшовио внявленийу зб1рках поета "Круговерть", "Зпмош дерева", "Веселий пвинтар" та "Па.шмпсести".

Материал дослщжу вано! проблеми, OKpiM творчоУ спадщини поета, метить широке коло текспв, що мають безпосередшй сто-сунок до творчо-св1тоглядно'1 евотоцп В.Стуса, i грунтусться на фьлософськнх концепщях праць мислител1в-екзистснщал1ст1в X.Opieni-i-Гассета, Ж.П.Сартра, А.Камю, на естетичннх засадах творчосн "рафшованих" (слововжшання В.Стуса — О.Р.)класиив св1т0в01тав1тчизнян01.щтератур Р.М.Ршьке, Ф.Г.Лорки, Й.В.Гете, Б.Пастернака, Д.Унгаретп, С.Кваз1Модо, В.Свщзинського, на мо-рально-культурних ¿мператпвах мнетецького спадку представшшв нонконформктсько'1 лпературп В.Симоненка, Лпш Костенко, Михайлинн Кощобинсько!, ГСвтшчного, 1горя та 1ринн Калин-щв, Ю.Литвина та О.Тнхого.

Принапдно використовувалпся спогади про поега р1дних, друз1в та TOBapumiB по ув'язненшо.

Мета роботи полягае у вивченш форм вираження авторсько1 свщомосп,у досльтжешп еволюцп художньото мислення В. Стуса. Мета зумовлюс розв'язання цшого ряду завдань, основгаын з яких с:

— з'ясувати особливосп розвитку та естетичну природу творчосп В.Стуса;

— визначити проблематику поезш мнтця та своерщшсть и художнього втшення в рпних поегичних формах;

— показати самобутшсть ilщивщу aльi 101 м a мер и поета, багато-rpannicTb його стилю;

— дослщити використання Стусом досвщу його поперсдникш та сучасшнав;

— простежитн сиолюшю творчого мислення в jripnui поета;

— розглянути тъори В.Стуса уконтексп розвнткунашоналыю1 поези в pyci Опору 60-80-х роив XX столптя.

Науковановизна одержаинхрезультатовполягасу з'ясуванш еволюни поетичного мислення В.Стуса у зб1рках "Круговерть", "Зимов1 дерева", "Веселий цвинтар" та "Па.шмпсести".

У дисер гацп запропоновано й аргументовано umicny Bepciio особливостей творчого зростання В.Стуса. Аналп прииомт харак-геротворення окрестое еволюцио поетнчного мислення, що лежнть в ocuoBi евошоцц стилю i визначас жанрову специфжу TBopie, систему р1зномаштних художшх прийомт. При пьому особливу увагу придиено впсвггленшо естетнчноТ та свп оглядно!'самобутно-_си .прики В.Стуса. Осмислено також фшософську природу його творив. Це дас змогу вести мову про системне дослщження комплексу лпературознавчнх проблем поетнчного доробку В.Стуса у контексп розвнтку фьтософськокнрики в нацюнальнш та cBiTOBiii .'йтературах.

Мстодолопчну основу робот» склали прийомп та шляхи достижения, зумовлеш темою: цшснс вивчення поетичноГтворчосп В.Стуса, з'ясування особливостей творения характеру його л1рнч-ного героя, внзначення poiri та .чнсня авторського "я" в мистецькому надбанш поета. Духовний пошук В.Стуса визначас специф1ку його TBopie, виразна концептуальшсть вимагас осмислення та узагалъ-нення i.XHboro сутшсного значения, сприяс виявлешпо авторських рис у jripnui поета.

Дослщженпя базусться на засадах фшософиекзистешиалпму, постулат» яко1 близью В.Стусу за виборомр1вня свободи мислення. Вичупп li i вплив на формування творчого свггогляду мнтия справили npani Ж.П.Сарзра, М.Хайдеггера, А.Камю, Х.Ортепы-Гассета. СвЬдомо впбудовуючп себе як особисттсть, дбаючн про самовдоско-налення, Bin постас перед дилсмою вибору життя внутршшього як сдиноможливого в його умовах повнощнного способу буття. Життя вняв.дясться самостоянням, \свиюмлюсться як стан "трпвання на межГ', тнм самим хприка наближаеться до TBopiB митшв екзистен-шйного спрямування.

Пор1внялышй метод допомагае осягнути своеритсть поетачного стилю В.Стуса. Шрика поета розглядасться уконтексп

розвигку нацюнально! 1 свповоУ гатератур. Це уможливлюе виявле-ння спортаненосп 1 вщмпнюсп поезн Стуса у процеа генезису його манери письма пор1вняно з творамн нйстдесятшиав, пое-пв диси-дентсько! хв|ш та творж мкгщв нонконформ1стсько1 ттературн. Свропейськнй поетичний досвщ осмислюеться пи вплнвом твор1в Б.Пастернака, Ф.Г.Лорки, Р.М.Ршьке, Д.Унгаретпта С.Кваз1модо.

Практично значении одержаних результата! полягае у тому, що вони можуть бути використаш для подальшого паукового дослщження 'пю])1В В.Сгуса та шшихпредставниюв ного поколшня, об'сднаннх у руа Опору 60-х роив XX столптя.

Материал» дисертацй можуть бути засгосоваш в лекцшннх курсах кторй укра'шсько1 штератури XX столптя та теорй лггера-тури, у програмах спецкурав та спенсемшар1в, у курсових та днпломннх роботах, наужово-методичних поабниках.

Анробашн результатов дослщження. Дисерташя обгово-рювалася на заеццшш кафедрп украшсько"! ллературн Кам'янець-Подшьського державного педагопчиого ушверентету. Ключов1 моменти Д0сл1Дження викладеш у повщомленнях на науковпх конференциях професорсько-викладацького складу та студатв Кам'янець-Подшьського державного педагопчиого университету (1997,1999 рр.) та краезнавчш наукои1й конференцй у Старш Сшиш (1998 р.), а також використаш для проведения факультативних занять з лператури в загальнооевпнш шко;п с.Ориннн Хмелышць-ко'1 область Результат дослщження знайшли воображения у восьми публжащях автора.

На захнет виносяться таи положении дисертацй:

1. Поез1я В.Стуса вцпворюс еволющшшй розвиток мнтця, тдноснться ним до ]нвня евгсобачения, до роздуму Л1ричного героя про сутшсть особиспсного начала, про сенс i призначення тодсь-кого бугтя в евт тоталитаризму.

2. Л1рика поета характеризуй етапн становления особнстосп в нормах християнсько! морал1 з урахуванням етичних, естетичних цшностей. Гуманктпчним ¡деал сприяс формувашпо шлкно'1 нату-ри. Авторсьга роздумн сформоваш на буттев1й проблематищ.

3. Фшософське осмислення евггу у В.Стуса тдноснться до р1вня загалыюшодського, загальнозначимого. При цьому суттеве значения мае зв'язок з нащональною традшйею, яка становить ядро внутршнього ества поета.

4. Особисткть поета, цшсна 1 незалежна вьт зовшшшх чи-нншав, прагне реалп\вати сутшсш можливосп природнси людшш. "Тривання на межГ — сдиноможливий споаб залинштися собою в умовах тотального тнску на особисткть.

Дисертащя складаеться з1 вступу, трьох роздшв, висновюв та списку внкорнстано! лггератури.

Обсяг дисергааи 164 сторпюк маншнопису. Список вико-ристаних джqзeл нараховуе 152 позицп.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У встуш обгрунтовано актуальшсть обрано! теми, викладено стан розробкн досл1джувано1 проблематики, сформульовано мету 1 завдання, внзначено метода дос:идження, обгрунтовано наукову новизну роботн, наведено вщомост1 шодо апробаш'1 отриманих результате та 1хнього впровадження, внкладено основш положения, що внносяться на захист, розглянуто кригери та тдходи, на яких базуеться все подальше достижения.

У псртому роздип дисертацп "Василь Стус як трапчна постать доби (до проблеми морально-егичних, естегичннх в1Гтоюв)" порушутогься питания фигософського осмысления особпстктю кате-горитрапчного. На основ! морально-етичних, естегичннх витоюв гворчостт В.Стуса пода еться докладннн аналп фактор)в, яке формовали вщчуття трапчносп в св¡ломосп поета. Наголошуеться, що трапзм Стуса не с наоцдком лише ф1зичного тнску на ньото, результатом чого стали тюрми 1 табори. Першооспона цього трапзму криеться набагато глибше — в усвцдемленш неминучо1 девалъваци та швелянн людськог осовистосгш тотали арним режимом.

У роздш з'ясовано характер доби, то валяко придушу'вала вняв особисткного начала, породжуточи вщчуття внутршнього трапзму, одночасно сприяючн формуваншо екзистенцшного свпобачення.

Вщчуття трапзму до Стуса прийшло з осмисленням жип сво'1 позипи, з усвцдомленням покликання бути постом. Адже поет у иого розумшш — не "людина ню вирнвасться п обмежень звич-ностк поневажае приявним ; прагне утраченого 1 неосягненого"1.

1 Стус В. Зннкоме розцв1тання // Стус В. Тпори: У 6 т. 9 кн. - Льв1в: Просшта, 1994. — Т. 4. — С. 346.

Шд цим оглядом трагед!Я наци в розумшш В.Стуса — цс перш за все його власна трагесНя. Тотальна руйнащя нащональних ознак — мови, традашй, куль тури — супроводжуеться внутршшм конфлштом 1 породжуе вичутгя трапзму. До та думки схилясться М.Жулинський: "Денашоналпащя народ}', — пише вш, — його асимшящя 1 впокорення духу для Васнля Стуса особиста трагедия, велнке горе"2.

Протест протн руйшвно'1 полтгки влади знаходимо в ран-ньому лисп В.Стуса до вже визнаного метра А.Мадишка. Його ряжи вщбпшном, трапчне оемнелення дайсносп, в одно час заевщ-чують, як викристашзов\сться чика жлггтева гюзшпя молодого поета. Змкт листа евщчить про духовне зростання Стуса, про ба-жання бути пдним земл1, яка стала батьк1Вщиною: "1нколи, зосереджуючись на однотошшхвраженняхвщ навколншнього, шу-каючи кшцевнх результат дуже сцлмкого процесу денащона-тизацп значно'1 частинн украшшв, вщчувасш, ще це — божевтля, що це — трагеддя, якоГ лише школп не почувасш в сачу прнтаманноУ нам (як нацюнально! рнси) бапдужоси 1, може, трохи релишно1 в1ри в те, що все йде на краше"'. В лисп помгша ще юнацька незрь ;псгь, на'нпйсть, проте вш заевщчуе народження пепереехчнеп особистосп, яка за своею природою оргашчно не спрпймас насилля та фалыш 1 не дозволяс соб1 розчинитися в маа зшвельованого загалу.

Стусову потребу якнайповннпого самовираження пшриму-вала певна жнттсва розкупсть, пов'язана п демократнчним оздоровлениям сустльства ("вилша"). Це ставало вагомим пщтручггям для розвитку особистосп, вселяло надо на гармошйне поеднання лгодини 1 державп, зроджуючн спод!вання вняву високо1 грома-дянсько! цшносп шодсько1 шдшпдуалыюсп. За таких умов, шдкн-нувшн щеолопчш табу та ерзаци добн, В.Стус вимагас вш, себе творчо! свобод и 1 повноти жнттсвого самовираження.

3 реакца на св1т внникас бажання поега виокремити себе ¡з аморфно! маси тогочасного сусшльства, довести, що вш — .подина мисляча, ¡пдивщ, особиспеть. Цьому сприяла його ¿ндивщуа-лютська спрямовашсть, складшсть людино- 1 евпов1дчупя, вмшня шукати достеменно нашоналъне, заглибшоючись у витоки народно!' морал1, естетикн, евпобачення. Турбога про стан бутоиспоаб

: Жулинський М. Люди, що виривалися Ь обмежень звпчносгп // Лгг. Укра'ша. — 1996. — 26 всресия. — С. 6.

3 Опус В. Цит. вид. - Т. 4. — С. 370.

життя, вбо.пвання за долю i майбутне Украши вирпняюгь поета i3 середньостатнстично1 маси.

Штстдесятники усвщомлювали очевидний крах тогочасно"1 д1йсност1, передбачали тотальну руйнацио ¡дсолопчннх заборон. Лише змша курсу державно'1 полггнки виявила передчасшсть i натшсть цих наддй на повну свободу i незалежшсть особистосп, породивши в свщомосп B.Cryca eidnymmn трагаму. Воно деда.щ посишовалося цькуваннями та арештамп, якт почали шпритись, особливо у колах нонконформктськоУ штелненци.

У контексп доби .цялыпсть В.Сгуса набувас гострого no.ii-тичного забарвлення. Не визнаючн кон'юнктури, не прийнявши KOMnpoMicn, запропоноваш владою, Bin стас в опознай« щодо не'ь Крах naMipiB, яга вшшкли п1д час духовного внзр1вання i осмис-лення системи пшностей, змушуе вщчути Tpareniio наци, пароду i, вишовишо, власну. Закутий ;шсшстю у трагедзйш рамки, С туе шукае можливостей гармопиовати и собою, домагаеться ип'трпн-нього захпету, який бппротп;ияв сустлъному беззаконию. Маючи нереал1зова1и naMipn самоутвердлтпся, поет активно бореться за себе, мовби самонародж\точись, дбае про непорушшеть внутрш-Hboi'щлкносп. H,i фактори, як вважас Б.Рубчак, евьччать про "силу надзвичайно1 in див ¡дуальности, силу людшш з одчайдушшетю в очах, яка бачила безодню i не вокала в1д не!"4.

Ана.'пз доби й умов, за якнх самовизначався В.С ту с i гворила-ся його поез1я, засв1дчус, шо в цш сфер1 кршоться вельми важлив! "кода" та "ключГ для адекватного потрактування як особистосп поета, так i його творчосп.

У другому роздип "Проблема самотзнання i гармошя 3i ceiTOM ураннш Jiipuni Василя Стуса" розглядаються пронеси осяг-нення cBiTv митнем, яга супроводжуються визначенням власного М1сця в житп i поези, досягнениям внутрииньо) сдпосп, "само-тотожносп".

Рання зб1рка В.Стуса "Круговерть" переконус у прагнешй поета всеб1чно осмислитп реалй буггя. Свгг манить його своею неповторшетго, з мажоршш пасгросм мнтеиь намагаст1»ся ipanc-формувати його в cooi. Стус прагне тзнати незвиане, Гюго захо-пгаос вщверта радкть буггя i шдчупя себе в ньому. Його життсве спрямування розкривасться через творне осмислення свп:у, вщнайдення свого мкця в ньому. 3 життсдайнпм пафосом Стус

4 Рубчак Б. Персмога над прфвою // Василь Стус в aurrri. творчот. спогадах та оценках сучасннив. — Балтимор: Торонто: Смолоскип. 1987. — С. 315.

прагне наслщувати висою щеали, ®а акумулюються у в1чиих моральных категоршх любой!, злагодн, гармони, 1при, порозумишя. Вже з роками стае помггшш, як внроблжлъся його власшш голос, "кргзь набуте й необов'язкове проростас свое слово, мщншаючи й виразшшаючи"5.

3 осмнсленням свггу народжуеться шобов Стуса до земл1, людей, ДОВК1ЛЛЯ. Шзнаючн дшсшсть, поет вщкривас все иов1 шляхи творчоГ самореалпаци. У так} мить його .шричний герой розкошус у духовному екстаз1, перетворюючи поезио на музику слова, свпла 1 сонячних барв. Поез^я "КрутовертГ внразно засвщчус таю пронеси самотзнання 1 самовнзначення автора, вщбиваючи його тасмничу радкть шдчуггя свггу, внявляючи бажання газнатн свгг у палкш любов1 до нього.

За точку вщцку хподського ¡снування В.Стус бере першо-витоки буття: замислюсться, що таке свип, шукас свого М1сия в ньому, розм1рковуе над життям, тзнас його цшу. Життева розку-псть вимагалз пь'шоы/икл самореалпгщп в творчосп. Кожей з поето-нистдесягннюв у прагненш творчого самовираження по-своему торував свш шлях у поезио. Стуав творчнй шлях позначении осмнсленням 1 втшенням у творчкть фшософсько! концепцн екзис-тенща.шзму. Вщ природи йому близью були смпсло-життев1 питания вини 11 вщповгдальносп, внршеиня \ вибору, ставлення шодшш до свого покликання 1 до смерт1 — тобто т1 питания, що склали осердя проблематики екзистеншал1зму. Саме 1х фжсують дослццшкпу творчосп В.Стуса. В .триш поста, зазначае Ю.Бедрнк, "ч1тко можна вндшнтн основоположш прпншиш н проблемн екзистенщал^зму, як-от, проблему буття, проблему вибору, проблему мислячого "я", принцип перспектшшму, антрополопчний принцип \ т.д."6. На основ1 власинх моралышх, естетичннх 1 свпо-глядних засад поет у свш спосш вибудовус що проблематику 1 прагне розв'язати екзистеншйш питания.

Здобуткн митця на ньому шляху можуть бути охарактеризован! визначенням М.Хайдеггера: "стати тим, хто ти с". Ця позищя Стуса чггко окреслена в поези "Меш зоря с ¡яла ниш вранщ":

Жити — то не с долання меж, а наткання / самособою-наповнення.

? Коцюбинська М. "Слит мшиться — 1 проростаг слово" //Дншро. — 1993. — № 4-6. - С. 3.

6 БсОрик Ю. "Сподоб мене. Боже, высокого краху" // Перевал. - 1992. — № 3-4. — С.83.

В "самособоюнаповисши" — суть Стусового екзнстенцш-ного свгговщчуття. Саме це було метою поета, до здшснення яко\ вш увесь час поривався \ прагнув, незважаюми на перешкоди. "Самособоюнаповнення" нацшене на самотзнання, самовизначе-ння, самовдосконалення особистосп. В "Зимових деревах" та "Веселому цвннтарГ накреслено його початки. Протягом життя вщбуваеться безперервнпп розвпток власного самособоюнаповнення. Стус постшно викрпвас себе, шби самонароджуючись, вщпаходить у соб1 но1и можливосп людськоУ шдшидуальносп.

"Самособоюнаповненням" Стус вщмежовувався вщ довко-лишнього св1ту, дозволяючи соГ)1 розкошувати у власнш нариш духу. Усвщомлена по греба самотп виявляс фиософське заглибле-ння поета у споглядання внутршнього життя. Вш з неминупстю висновуе: шдсутшсть у свгп зовншшьому вкрай необхщна ятя вчування у св1т вну цншшй. В умовах тотального знеособлення для суб'скга .прики В.Сгуса такий споаб життя виявляеться оптималь-нпм. Адже усвщомлення того, то самота не вимагас зовшшшх боршь, дозволяс чосередптпсь на ннчтрипньому самовдосконаленш, що сприяс досягнению гармонии собою. Таким чипом, усампнив-шись, Стус здобувасться на внутршппо р1вновагу. Його енерпя дола с б удь-як! життап перешко;ш, дозволяючи .иричному геросв1 залишатись внутршиьо непереможним. Навт> у стражданнях вш мае свосрцше задоволеиня \ спокш, адже в самой, прпречений на оабне кнування, мишишетьен собою. Психолопчний стан митця, який сам на сам вирниус кардинальш, жнттсво иажлнш питания, осмислюетъся в поези В.Стуса:

Ти весь — на бережечку самоти, присмоктаний до туги, той равлик.

Самозаспокосння 1 внутршппо р1вновагу поет в1дч\'вас, зблн-жуточнсь ¿з природою. Саме природа допомагае митшо вцщайти впваженнй споюй. Цим спокосм тамусться внутршшш бшь, завда-ний зовнншпми чинниками. Осмислення прнроди — те один шлях самотзнання I самовдосконалення. Моменти едпання з природою стають внявами оргашчного стану його дупп.

У рантх зб1рках змалювання природи позбавлене опнео-воетт. Його природа иаддлена мапчною сплою мудросп, в нш людп-на черпас в1чт духовш цшносп, сшлкуючнсь 1з нею, стас доскона-.шшою I довершенппою. Поет наголошус, що суб'скт його шрнкн с ствучаснпком прпродн, ланкою в бюритм! жиггя Всесвт.

На окрему увагу заслуговус масштабшсть сприймання Стусом розмаУтосп природа. Природа у постовому розумшш — досвщчений наставник, у на вш вчиться шзнавати свгг 1 вщкривати себе. "Вона — вчитель, бо володае великим знаниям, мае сво'У вини моралын законн та велику силу. I не шзнавши 1х, чи ж можна називатнсь люднною", — зазначае Д.Стус7.

Першовитокн людсько'У шдитдуальносп В.Стус вбачае в родин!, ам'У, род. 31идч\ттям рщних осмислюеться внутршшя едшсть, то символ1зус моральну тдтримку 1 с вираженням загально-людських цшностей.

Образ матер1 як хранителъкн роду В.Стус пов'язус з вУчшс-тю, прагне в соб1 утривалити морально-етнчш як оси, властшн ш, адже вони не пщвладш чаош, ¿сторичним зрушенням, вони належать 1ичиос'П. Поет усвщомлюе и неземний подвиг — акумулювати в соб1 внутрнлшй свгг 1 подво'Ути його в натадках. У цьому аспекп невУддшьшсть шляху .\raTepi 1 сншвськоУ дороги очевидна: в и спйкосп поет пвнавав цшу власного життя, у своУх стражданнях вщчував УУ бшь, самонаповшовався ним.

3 роками поет збагнув секрет материнсько'У мудр осп: у будь-яких життевнх сигуащях вона залшиалася собою. Стусош з часом також властиво зв1ряти свое життя 13 батьивським, що е символом роду, вщчуттям власного коршня, доростанням до осмислеиня себе.

В генетичшй сдносп з рУдними осмислюеться любов поета до Батьгавщнни. НандорожчУ — мати, дружина — шдсвУдомо допомагаюгь поетовУ доростн до вичуття Укранш, до осмнслення власно'У дол! 1 дол1 народу'. У зв'язку ¡з щи у раншх зб1рках природ-шм внявнвся процес з.'нптя об раз ¡в матер!, дружини, Укранш, а вже '¡риши "Веселий цвшггар" демонструе, як автор послутовуеться IX взасмозамштстю. "Три сонцеликнх жшки благословили поета на подвиг — 1 не выпускали його в крашу темрявн 1 гичноУ розлу-ки"8, — як зауважила Г.Гармаш. Поет вьдчувае Ухню моральну тдтримку, вона гартус його внутршшю волю. Чуття УкраУни в раншх збУрках носить екзистенцшннй характер усвУдомлення себе на земл!, яка е Батькшщцною. Вплив и поет штутгинно вУдчувае на соб1, ще до иння не усвщомнвши, що з БатькУвщиною Т1сно переплетена його доля. На р1вш моралышх УмператнвУв нш будуе

7 Спгус Д. Життя 1 творчкть Васнля Стуса. — К.: Фоювщеосервк, 1992. — С.65.

8 Гармаш Г. Червоне 1 чорие: поеия-доля Василя Стуса // Слово 1 час. — 1991. - N95. - с:.21.

Украшу в соГ)1, саме це допомагас йому тверезо оцшнти сип 1 винайти вгшовгтну гармонпо з ним.

Проблем», порушен! В.Стусом у "Круговер'п", "Зимовнх дq)eвax" та "Веселому цвинтарГ', свщчать про пронес свггостанов-лення митця, про шляхи пошуку ним гармони в навколпшшй дис-гармошйшй дШсность У зб1рках простежутоться етапи духовно!', морально! еволюцп поета: з юнацько! романтики перших поезш "Крутоверт!" вш виростас до митця з усталеними поглядами на свп, з несхитною життсвою позишао, п власною ф1тософ1сю оцшки людського буття. Основний критерш розумшня його творчосп полягае в оркнтац» на фшософсыа, морально-етичш, естетичш, духовш здобутки в поезн. Завдяки цьому творчють Стуса спи: прямуванням до життсвого самовыражения.

Трет1Й роз;нл "Людина 1 доба, .подина та ¡стор1Я у неволъ-ничш дриш поета (до проблем ¡сторизму мислення)" присвячено розглядов! проиеав самостояння особистосп, "людинп Опору", за С.Грабовським, в умовах "тривання на меж!". Творчкть цього пер!одуреал!зуггься В.Стусом у нсволышчш зб!рш "Палзмпсестн". Зб!ркарозкривас обстоювання постом права на внутршнпо свободу на р!вш людського мислення. Право чалшиатися собою п гумашс-тнчних прагнень пq:>exoднть у пол!тнчн! переконання. В конфлкт! М1Ж Стусом! системою постас внб!р: пщкоритпся впливу обставнн ! взратнти впугршшю духовну еддпсть або протидппп !м ! в такий споаб внявши снос лгадське сство, свое облнччя. Пщтрнмку у вир!-шенш цього питания В.Стус вщнайшов у философ!! екзпстенща-л!зму. "Мш шлях — моя радеть"', — так формулюеться в одному з лиспв життевнй вибф поета, пштверджений стоГчним випробу-ванням. Як шодина, незалежна вщзовшшшх чиншшв, в!н суттсву перевагу веща г свобод внутрннши, евщомо обираючп жття за колючим дротом. Перебування в невол1 допомагас В.Стусов! якнай-повшше виявитн сво! людсьи можливосп, протишючи вну транши несвобод! особистост! та и духовному уярмленшо. Все це ознаме-нувалось запереченням зовн!шн!х буттсвих чиншшв. "Пал1мп-сести" яскраво вцюивають гаки!! пронес самостояння, за Стусом, — стан "тривання на меж!". Перебуваючи в межових умовах, суб'ект л!рики самовизначасться за умовно окресленою схемою самогазнания — самоутвердження —-самоспалеиня. Устами автора спотдугп.ся переконане з раншх зб!рок уелндомлення: лтоднна,

у Опус В. Лист до друз!В та знаиомнх // Стус В. Твори: У 6 т. 9 кн. — Льв1в: Просвпа. 1994. — Т. 6. кн. 2. — С. 139.

незважаючи на ф1зичний тиск 1 сграждання, муситъ, повинна залишатися собою. Таким чином, у свит болю \ ф1зичних випро-бувань вона почувае себевнутрнлньо незалежною. 3 цих м1ркувань, зазначае М.Котобинська, "л1ричний герои Стусово! поезн— шо-днна внутршшьо вшьна — завжди апртр1 вшьна, незважаючи на обставшш, всуттереч ш"10. В \ъювах жорстокого фпичного нищення вона нехтуе иеолопчним диском, виявляючи прюрнтетш можли-восп повноцншого розвитку себе.

Поез1я в стан: "тривання на межГ' виявила оргашчне злиття творчо! позици 13 внутршшьою спрямовашспо, ставши суттевою пщтримкою у збереженш цшсноеп митця. Один п п центральних моатшв у "Палшпсестах" — протиставлення особиспсного щеалу загальшй бездквосп. В естетнщ Стусового сграждання саме таке прошстояння сприяло внугршшьому гарклп I самовдосконаленшо, виявивиш ознаки цшсносп. У такий споаб через творче "я" автор демонструс без ком про мкшсть самостояння у "зриванш на межГ'.

Фигософськнн гидхидо осмпсленняреалш буття В.Слус зреа-л1зував у творчих образах-символах. У "Па.шмпсестах" евошощй-ним виявився процес штелектуального розвитку тем, заявлених у раншх зб^рках (душа, природа, самотшсть, родина). Це свщчить про кторнзм поегового мпслення.

На р1вш фшософського узагальнення трактуеться поетом тема самотносп. Салюта в умовах нево.'п стае способом кнування, природним станом буття. В само п усвщомшосться с\тшсть вищих мораль них ¡мператшпв, уможливлюсться вщч\тгя духовно! сдносп [ Божо! П1;щшмки. Бог у поезп Стуса стае мфилом в!чного, вищою духовною шшпспо, внутршшьою сугпо:

Я з ним удвох живу. Удвох — ¡сную, коли нкого. I гргшить 01да, як канонада.

Завдяки Бож1Й шдгримщ поет перетворюс сип у собн, результатом його творчо!прагц сгають "Палшпсести" як тк запропоно-ваного долею "блаженства самоти".

"Палшпсесш" свщчать про широке впровадження 1 розвигок поетом сллтево нових тем, висвптхенпх ним в образах-символах св1чки, дот, сшв, спогад1в, як! в творчш палпр1 "Пал1мпсеспв" М1С1ЯИ, глибоке фшософське навантаження.

Коцюбинсъка М. Василь Стус у контексп сьо1 одшшньо! культурно! сптуацй // Слово I час. 1998.■ —№ 6. — С. 18.

Символом праведного шляху у творчосп В.Стуса стас св1чка. Bona уособлюс несхитшсть, Bipy в досяжшсть мети. Сличка, запалена в стражданнях, стопь на сторож! внутрштьо! comcxi поета. fi вогник утверджус монолгшу силу енергй в co6i. Цен образ засвичус пошук Стусом нових форм вираження авторсько"{ свщо-MOCTi.

Образи-символн с/не га cnoeadie щшьно взаемозв'язаш i багахо важахь для розумшня (феномену В.Стуса. Саме вони допо-магають поету зреал1зуватнся в тому середовигш, яке ному насправ-Д1 недоступне з BOJii обставин. Те, то неможлпво здшснити в буденному жихлт, Стус вершин, у спогадах га снах. Так поет шукас самозаспокоспня, зв1ряеться 3i свошп думками, компенсус немож-.niBicTb спшкування з родиною i близькими.

У намагашн прнймати долю такою, якого лона с, закодована ¡дея волелюбносз1 людськсл ocooncrocxi, ¡лея мистецько1 свободи, творчого иошуку.

У "Пал1мпсестах" через образи-спмволи виражена сутшсть моралышх иднностей В.Стуса, Гюго гумашстичннх ¡деалш, естетнч-пих переконань, hki проявилися в людяност!, Bipi, .noooei, жертов-Hocri, злаго/u та внутр1шнШ гармони.

Украша, мати, дружина, син — ключей» образи-поняття на творчом) полотш "Пашмпсесттв". Вони "конденсухоть в cooi най-важлнвши житсчли засади поета, Гюго найвагомшл uinnicni opicn-таци"11. Hi образи символпують едшетъ, внутршпло i пзорчу, умож-лнвшоють гидчуття р1вновагн мития, попшбгаоють шукання вищих моралыю-етпчннх критерив бухтя. У хштп образ1в дружини, мате-pi, Укра'ши утверджусться громадянськкхь поета, визначасться пого позишя шдивща, особнстостк Синтез них начал витворюс суть Стусового "самособоюнаповнення".

За своею природою ч 6ip к а "Па.импсести" в1лбивас характер самосхояннялгодини Опору в умовах таб1рно1несвободи. За вкрай несприягливих умов для самовираження, а саме гак творнлася ця поеия, вгдгворено пронес морального, духовного, фннчного вдо-сконалення поета. /Ирнчшш герой, репрезент авторського "я", представлений В.Сгусом як ni.xicua структура, то поеднала в cooi душевну piBHOBary, крицеву стшклсхь, несхихшсхь перед обстави-нами життя. Пронеси внутршшього зростання, як вЬдзеркалення

" Соловей Е. Украшська фшософська лфика. К.: Юмверс. 1998. - С. 299.

способу буття ÍTB0p40I"0 розвнтку, ВНЯВЛЯЮТЬ pÍBeiIb юторичного, фшософського мпслення В.Стуса.

Висновки зроблсно на ochobí узагальнених результата до-слщжсшш.

Еволющя поетичного мислення В.Стуса достпджусться у npoueci цшсного л1тературно-критнчного анал1зу ного ;прики. Генезис творчо! думки поета осмислюсться вц часу створення paHHboi зб1рки "Круговерть" i завершусться на Ma repiajii неволь-ничих "Пал1мпсеспв".

У дослщжешп анал1зуеться образ автора в його д]рнчнш TBop4ocTÍ. Увага акненп еться на особлнвостях поетичного осягне-ння та вцггворення дшсносп, па осмнсленш oco6ucmicnux прояви! митця в його л!рищ. /Причини герой В.Стуса репрезентус автора, який водночас с нетотожний йому, про це яскраво свщчить фшо-софська .шрика поета, де все об'ективуеться. Немас сумшву, ошнка реалш буття суб'сктом Л1рикп, його погляди на свп та втлршип переживания властив! авторов! твору. Р1вночасно bíh м оделю с i втшюс авторове уявлення не лише про наявне, а й про належне, внявляс cnoci6 прямування до самоздшснення зпдно з авторовим щеалом. Позишя авторського "я" осмисгаоеться у фшософських, громадянських, морально-етичних iuiMipax jiipnrii поет а.

Для з'ясування творчого характеру та естетично!" природи л1рики В.Стуса у роботт проанал1зовано добу, в яюп самовизна-чався поет i творилася його поеня. Це дало змогу виявити складов! формування творчого свпогляду В.Стуса, як! матер!ал!зувались у поези, зокрема формували в шй фшософське начало. 36ipKa "Круговерть" вщбивае раннш етап проиеав самотзнання i самовизна-чення В.Стуса, як! супроводжуються прагнепням гармони 3ícbítom. Осмислення решпй буггя, творче й духовне зростання поета змушуе його констагувати глибоку ушкоджешсгь, занепад ycix сфер духовного жнття (зб!рка "3hmobí дерева"). Тематично вщ nonqiejiHix в1др!знясгься "Веселий ивинтар", cBoqiiziHa зб1рка, що об'еднус поезп пчблщистично-сюрреалктичного характеру. В нш запере-чусться штелскту альнн задуха, бездаевий абсурд, яким представлено реальне життя.

Зршсть поетичного мислення В.Стуса засвщчуе неволышча 3ÓipKa "Пал!мпсести". íi поезп влдтиорюють пронес самостояння людини незгодно!' як сдиноможливип crioció залишигися собою.

"Тривання на межГ' засвщчус збереження духовно!' сдносп i в ну xpiiiinboi гармони автора. В осягненш творчих вершин майстерносп осмисшосгься pieeub кторпзму поетичного мислення В.Стуса.

У npoaeci дослщження еволюцл л1рики В.Стуса уяскравлю-сться неординарна постать митця, цшковито свщома обраного шляху. Власгива йому моральна досконалкть, глнбшша повнота мислення, внутршшя сувереншсть стае сгидченням фшософського осмислення подш i явшц суспшьно1 дшсность Духовна домшанта як ключова ознака жигтсво-творчоГ цшсностт автора с м1рнлом внудршньо! гармонии собою, здобутоУв nponeci особиспсно1 ево-люцп. Екзисгенцшна спориднешсть is собою, сформована бугтсвим досвщом, виявляс суть фшософсько-поетично1 CBi тобудовн автора.

Пщводячи гидсумки, СЛ1Д зауважити, що творче надбання В.Стуса за образно-фщософською проблематикою вир1зняеться з-пом1ж поезш iiiuiiix представншав таборово'У течи. Гумашстичний пафос i засоби його поетичного втпешы виводить творчкть В.Сту са на pißenb розвиненнх свропейських л1тератур. Л1ричний герой В.Стуса як вплення типу свропепсько!' людинн з прнтаманними йому рисами нацюнального xapaKTqiy стае свтенням естетико-культурного, ду ховного злету наци.

Виконана робота не вичерпуе ycix аспекттв пору шено!' про-блеми. Р1знопланова творчкть В.Стуса мусить стати об'скгом по-далыного pi3Ho6i4iioro паукового розгляду.

OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦП ВИКЛАДЕНО В ПУБЛ1КАЦ1ЯХ:

1. Васшь Сту с — поет з Подьдля // Подшля i ГИвденно-С.мдна Волинь в роки визволыкн вшни середини XVII: MaTepiaJHi Всеукр. icT.-краезнав. наук.-практич.конф., 19 верес. 1998 р. / 1иститут ¡сторй'Украиш HAH Укра'шиташ. —Стара Синява: Подихтя, 1998. — С. 267-269.

2. Мати, Батыовпшнн в paimiii л1рнш Васнля Стуса // 36. наук, прань Кам'янень-Подшьського держ. пед. ун-ту. Сер1я фьчолопчна: Вип.2. —- Кам'янець-Подьдьський: Кам.-Под. держ. пед. ушверситет: шформ.-видав. В1ДД1Л, 1998. — С. 176-178.

3. Природа в творчосп Василя Стуса як вняв шдпвЬуальпосп митця // Наука i сучасшсть: 36.наук праць Нашонального пед. унту ¡м.М.П.Драгоманова: - К.: УЗМН, 1998, —Ч. I. — С. 212-217.

4. Гумашстичне осмислення буття: (До icTopii лтгратурного дебюту В. Стуса) //Дивослово. — 1999. — № 2. — С. 63-64.

5. Василь Стус — духовний спн Тараса Шевченка: мк|) чн реальнють // Шевченко i Подшля: 36.наук, праць за матер1алами друто1 Всеукр. наук. конф. — Кам'янець-Подшьський: Кам.-Под. держ. пед. ушверситет: шформ.-видав. вцщщ, 1999. — С. 107-110.

6. Сии та спогади у творчш кашй "Пал1мпсест1в" Василя Стуса // Наука i сучасшсть: 36. наук, праць Нашонального пед. ун-ту iM. М.П.Драгоманова. — К.: Логос, 1999. — Внп. 2. Ч. 1. — С. 246-252.

7. "Палшпсести" Василя Стуса: духовна домшанта Н Слово ¡час. — 1999.—№ 12. — С. 62-64.'

8. Василь Стус у кола спорщнених душ // Украшська лпера-тура в загальноосвггшй школь — 2000. — № 1. — С. 43-45.

Рарицький O.A. Василь Стус: еволюшя иоетичного мислсшш.

— Рукопис.

Дисертащяна здобупяпаукового ступеня кандидата фшоло-пчних наук за спешальшстю 10.01.01. — Украшська лггературн.

— Кшвський Нацюналышй ушверситет ¡меш Тараса Шевченка, Кшв, 2000.

В poöoTi простежуеться еволюшя поетичного мнслення В.Стуса. Дослщжуеться характер розвитку та естетична природа творчосп поета, визначаегься проблематика його пое:йй та свос-рщшсть художнього втшення в рхзних поетичних формах, розгля-даються внтоки, фшософськпй змкт i масштабшсть .щрнки митця, особливосп його ппелектунлгшу.

Ключов1 слова: шктдесятництво, тотал1таризм, л1ричшш герой, гармошя, цшсшсгь, "самособоюнаповнення", самозаглиб-лення.

Рарицкий O.A. Василь Стус: эволюция поэтического мышления. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 — Украинская литература. — Киевский Национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

В работе прослеживается эволюция поэтического мышления В.Стуса. Исследуется характер развития, эстетическая природа творчества поэта, определяется проблематика его стихов и своеобразие художественного воплощения в различных поэтических формах, рассматриваются истоки, философское содержание и масштабность лирики автора, особенности его интеллектуализма.

Ключевые слова: шестидесятники, тоталитаризм, лирический rqioii, гармония, целостность, "самособоюнаполнение", самопоглощение.

Rarytsky О. A. Vasyl Stus: evolution of poetic thinking. — Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology. Speciality 10.01.01 — Ukrainian Literature. — Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 1999.

The dissertation is concerned with the evolution of V.Stus' poetic thinking. The character of the development and nature of the poet's creative work is investigated; the problems of his poetry and originality of artistic implementation in diverting poetic forms are defined; sources, philosophic contents and a large scale of the artist's lyrics are considered; the peculiarities of his intellectuality are revealed in the thesis.

The questions of philosophic treatment of the category of tragic by the individuality are touched upon in the investigation. A detailed analysis of the factors having formed the tragic feeling in the poet's consciousness are analy sed on the basis of moral and ethic, aesthetic sources of V.Stus' creative work. As it is pointed out, Stus' tragic views are not the results of physical pressure in prisons and camps. Their primary source is much deeper - in the comprehension of inevitable devaluation of the individuality by the totalitarian routine.

The analysis of the qjoch and conditions under which Stus created his poetry testifies that in this sphere there are too important "codes" and "keys" for adequate defining both the poet's individuality and his creative work.

Besides, the processes of the artist's world view accompanied by defining liis proper place in the life and poetry approaching inner integrity with himself, "self-identification" are covered in the work.

V.Stus' anthology "Rotation", "Winter Trees", "Merry Cemetery" testifies to the stages of the poet's world outlook, search for harmony in the outer world. There appear some stages of the poet's spiritual,

physical evolution between the early "Rotation" and already mature "Merry Cemetery". From a young author of romanticism his turns into an artist with steady views on the world, with his own philosophy of human existence. His poems become the implementation of his life self-determination. Treating the conception of existentialism in his own works, the poet thinks over the essence of his being, see-king for ways of self-cognition and self-comprehension, he is constantly in the state of building and improving himself.

Building himself Stus searches for harmony with surroundings. Many vital moral and ethic factors help him to keep integrity. With their help Stus grows up to his own standard, to the land, his Motherland — to Ukraine.

A careful account is given of the process of individual self-determination under "the camp restricted conditions". The creative work of this period is reflected in the slavery collection "Palimpsests". The anthology manifests the poet's rights to inner freedom at the level of human thinking. The right to remain oneself in humanistic strivings develops into political conviction.

Being in slavery helps Stus to reveal his human resources to their utmost, contradicting his inner bounds and spiritual slavery. All mentioned above states the negation of outer factors of existence. "Palimpsests", reflecting the process of self-determination, is a work, as Stus states, which characterizes the state of "lasting within the boundaries".

The poetry in the state of "lasting within the boundaries" appeared to be an organic fusion of creative position and inner views, it became an essential support to preserve the artist's integrity. In "Palimpsests" through characters-symbols the essence of the poet's values, his humanistic ideals, aesthetic convictions are expressed.

Ukraine, mother, wife, son are the ke\ characters-symbols in the creative palette of "Palimpsests". They accumulate the most important vitalpoet's grounds, his most urgent value orientation. These characters symbolize integrity, both inner and creative; they are a deep search for higher moral and ethic criteria of existence. In the fusion of the symbols of wife, mother, Ukraine the poet's social status is defined, his position of individuality is revealed. Synthesis of these sources defines the essence of Stus' "self-filling".

Thus, the evolution of Stus' poetic thinking is investigated in the process of integral literal-critical analysis of his lyrics, Genesis of the

poet's creative thinking has been considered since the time of creation of his early anthology "Rotation" and is completed by the material of the slavery "Palimpsests"

Key words: "the sixties movement", totalitarianism, lyrical hero, harmony, integrity, "self-filling", self-absorbing.