автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Велес-Волос в языческом мировоззрении Древней Руси

Полный текст автореферата диссертации по теме "Велес-Волос в языческом мировоззрении Древней Руси"

р \ \) ^

НАШОНМЬНА АКАДЕШЯ НАУК УКРЛШ1 ЭДСТИТУТ АРХЮЖГ!!

На правах рукопиоу УДК 930.26 /477/ "653"

ПИСАРЕМ) Юр1й Георг 1йовнч ВЕЛЕС-ВОДОС В ЯЗИЧНЩШЫУ СВШГЛЯЩ ДАВНЬО! РУС!

1сторнчн1 науки — 07.00.0© - археолог!я

Автореферат днсертадП на здобуття наукового ступеня кандидата 1сторичних наук

Кн^в - 1996

Робота виконана у в1дц1л! давньорусько1 та оередньовишо* археолог! i Хнституту археолог!i Нацюнально* Академ!!' наук У крайни

Науковий кер!вник

- аквдещк НАНУ П.П.Толочко

0ф1ц!йн! опонентн

- доктор Кзторичнжх наук, професор Х.С.Винокур

- кандидат !сторичних наук В.Ы.Ричка

IipoßtÄua уотанова

- КяУвський НаШоналышй Ун(варсв-тет 1м. Т.Шевченка

Захнот в!дбудетьоя У^ " ¿у 8 1996 р, о 14 годши на аа-ctaaHHi cuemajitaoEaHoK вчено? ради Д 50.25.01 для ваххсту дд-оерташй на здобуття наукового о?упеня доктора !с*оричнюс наук при 1нотнтут! археолог1К HAH УкраТни за адраоою: 254025, Ки*в-25, вул.Вододньшроька ,3.

3 дасертащею можна оанайоижтжсь в науков!В 0!йд1отец1 1нстктуту археологIi HAH УкраКки / Км¥в, вул.Вндубецька, 40/.

Автореферат ровЮлано 1996 року.

Вчений сакретар опвц1ая!вовано1 вченоХ ради

ЗАГАДШ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Серед комплексу рис сусд1льства його св!тогляд - систеш югляд!в на об"ектдвний cbít i mí еде в ньому людства - шкавай

що розкривав психологию лвдшш, íí пераконання, хдаала. Нзнання CBÍTOMfmy давшх покол!нь, як части ix fcToplít раа-г1зув прагнення сучасшша краща зрозум1тя cbo'íx допврадник1в.

Останнш часом датапяя духовного житгя правертамть вса Мльшу увагу. Зростав 1нтарес до язичняцько! ¡дэологП олов"яи : Pycl. Прота к!льк1сть л!тературд з ддтаяь в!тчязаяного язачни-цва пораваааз П як1сть, Традиц1Шш<л вадамп цих, як правило, юпулярних poúiT о: незнания íx авторами основ архаЯчного св1-гогляду, що веде до модернíзадt Í картдни минулого; некритична ¡тавлання до дяарал; паданяя автораия-аиатораца г1догез б1льш 1вторагетш1х науковщп за базперачн! 1сторнчш факта. Вт1и, !Пвшзф1ка canoro предмету досл1дзешш долягаз у иадостатност! нерол, тому uozma говоратд но ст1льш1 про вявчення, ск1лыш tpo науяову реконструкц!а язячняцького се!тогляду Ja застоеуван-№1 комплексного аяал! зу даерал i вне добра досл|дяаншс пршда-1|в свiтогллду арха!чного /дерв1снцго/ сусд1дьства.

3 nepcouasla давньоруоько! м!фологП Велес-Водоо а однии з найц1кав1пшх.,3а остана1 тра десятял1ття наукова уявлення ipó iiboro позбулося багатьох б!лах длим. У Bcwiooi проотеауеться 1в"язок 1з сферою культура, чяа bíh дриваблюз вчешяс i двблте-iis loTOpii, KOTpt спод1вавться виявитя у ньоау 1де¥, близькГ ¡ьогодаяна, Особдшзо д!кавай зв"язок Волоса з дяганняшаиття"1 ;мертí а як! заэзди хвнлювала людство, Так,а довднання у Волос! íbítjxoí i тайно! ciupin, його амб1валентн1сгь об"активно ставать :а порядок деиний питания розв"язання íí ваток1э, Тону, метою на-

шо!' роботи ставимо визначення концеиш? образу Волоса, яка дозволяла йому сполучати протилекн} фуикшГ. Ца реализуешься вд-р!шонням тацах завдань:

I/ дкералознавчий анал1з пов"язаяих а Водрсои текста: на м"ягок фольклору, 1сгор1У, права, образотворчого ыястецтва; '

2/ визначешш Шфолог!чних сшет1в, що леаать у 1х оенов1 3/ показ IX зв"язку д ритуальною практикою давньоруського язичницького сусдгльства;-_

4/ з"ясування функщй Волоса; /

5/ вяявлення зв"язку бонесгва з соц^альнтш ¡нстдтугаш дохрястиянсько? Рус1;

6/ узагальнання зробленях в робот! вшшовк1в. Метод доел! дження -. кошдексаМ рвтросаектшший анал1з дкерал.

Актуальн!сть теш зумовлена 11 входа еищш у ароблацатияу р1зних гуман1тарнях дйсципл1н - 1сторН, археолог!*, ф1лологИ, ф1лософГ/, Для ,!сторйк1в ДавньоХ Рус1 П ваклав1сть вазначаеть-ся, насамперед, згадуванняи бо&ества а!д чао затвердаення русь-ко-в1зант1йсышх угод X ст.» що лередбачае його певний звмязои 1з феноменом давньорусько? дараавност!. Нов! в1дкрнття,. що сто-суються цього язячницького аерсонажа ц1нн1 ив лише для слависта кя, але 1 вавчення 1ндоевропейсько! традащ! загадоы.

Хронолог1чнг рамки досл1даення окреслюються ушвао - в!д першоК згадка Волоса п1д час укладення руоько-грецького договору 907 р, до 988 р. - введения християнства на Рус!1. Сд{д такаа враховува?и, а одного боку, 1стор1ю окладацня культу в надрах-' праслов"янсько? традшШ й б1дын глибока 1ндоевроаейське кор!н-ня, а а 1ншог,о - продовасення його (снування на п1вноч1 Рус1 гЦо ля оф1ц»йного црийняття христмянства I за{1ксовану "Словом о

олку Iгоревím"* ¡до досить шву пам"ять про Белеса шорик1нц1 П ст.

Новизна роботя. Робота е першою, що гдонограф^чяо роз1и-де конкретний м1фолог!чний персонак. Новою е постановка i роэ-обка питания про концеацш образу Волоса, вперше доводиться риналекшсть "Валесов1й míфолorí i" ряду, конкретних сыжет1в i отив{в та депонструеться ix зв"язок з обрядовим ниттям, зокре-а, народно-лравовоы язичницькою обрядовости. Влерше диеться об-рунтування сощальних batokíb образу Волоса, робиться сдроба овестя, що його м!фолог1я виступала своергдною "програмоы Д1й" уського язичницького cycniлиства початку X ст. у його протисто-hhí вшшвам в1зант1йсьного христяянетва.

Теоретична та практична цшн{сть роботи полягае у моали-octí використання П результат i в у подальшому пауковому вивчен-' i проблем давнього свi тогляду, а також у науково-просвтпщь-;iii д1яльност1.

Апробация результат ib доолщкення. Окраш положения робо-■и випробовано на науковдх конференциях /Москва, 1986; Шив, 987/ та опубл!ковано в наукових праодх.

На захяст вдяосягься гакi положения:

I. Волос наступав покровителем "договору" мару у трьох оловнях аспектах: "мирив ж&ття", "космос", "общшт".

й. Узгодкеаня у Волос1 uie'i функцп з майновою /бога худо-iü, багатства/ пояснюеться 1з характерного для тогешзаду уявлен-1Я про загальну сдор1днен1сть ycix об"ект!в Tepinopii проживан-1Я nepBicHoro колектяву.

Зв Зв"язок Волоса {з землею, територ!ею як основою едност! юлу, п!зн!шв Рус i /руського народу/ простекуеться у шшолог1ч-liií основ! ряду сгает1в - "Сказания про смерть князя Олега", йп~

- 4 -

лини "Волх Всеславович", переказ1в про волот!в.

4. Вашшвим св1дченням багатоб!чного зв"язку Волоса !з землею, як основою сдор1дн8ност1, служить обряд клятва з дерном на голов! у иого з!ставленн1 1з зображеннями Волоса на Збруцько-му 1дол1.

5. Уособлшчи територ1альну, природно-лвдську спор!дне-н!сгь, Волос мав в1дношання до 1двЦ "цикл1чност1п, "своечасноо-т1", "м!ри".

Структура 1 обсяг робота. Робота складавгься 1з вогулу, шести глав, заключения 1 додатка. 0станн1й включав в сабе примаки до тексту, список використано1 л!тератури, список скоро-чень, 1лвстрац1Я. Обсяг дисвртацИ - 184 друкованих стор!нки. Додаток складаегься 1з 104 сториок /прим! тки до тексту - 67, список л!тературн - 34 стор1нки/. 1люсграц11 включають 2 рисунка

ЗМ1СТ РОБОТИ '

У вступ! обгрунтовуеться актуальн!сть роботи, наукова новизна, теоретична та практична ц1нн!сть, сформульовая! мета 1 вавдання доел!даення, його метод, окреслен! хронолог!чн! раджи, вказан! шшження, що виносяхься на захист, дан! про апробац{ю рвзультат!в роботи, П структуру, обсяг.

Глава!. ЖЕРЕЛА ТА 1СТ0Р10ГРАФ1Я

I. Джерела реконструкц!? уявлень про Волоса под!ляються на к1лька грул: I/ писемн! - л!тописи, ровчання проти язичнацт-ва, кит1я святих. Окремо стоять "Слово о полку 1горев!м" 1 пине "Сказание о построении града Ярославля"; 2/ фольклорн! - легенда, билини, м!сцев! перекази тощо; 3/народи! обряди; 4/да-н1 топон!ьШ; 5/ д!алектн1 терм!ни; 6/пам"ятки ыагвр1алыМ культура: язичницька скульптура, л!топасна мШатюра, раса дохо-вально¥ обрядовоот! та №. Первдумовою повноаравного викорис-

тання дкерэл ц!е"1 групп е дерзконан!сть у Ххцьому зв"язку а Полосой, що ставать IX у залегн!сть л1д полерзлшх. Лостов1рн1оть даёрзл е окремим питаниям !сторгографП. У робот! зосередкушюоь на короляц! 1 рельеф!а Збруцького 1доли з иатар|алши народно-правового обряду, л!юписному "Сказана! про сиорть князя Олега", сх!днословпянсьшк гпсцевдх переказах про богатар1в-валот!в, билли 1 "Волх Всеславовдч".

Д. I сто о! ограда я. Питания про культ Волоса розглядалось ¡сторакшя, археологами, ф!лолога,'ш /л!нгв1стама 1 фольклористами/ й фхлософаид, Здавна велась дискус!я про взасьювшюшения двох форм й'.сгп "Вслзс" ! "Волос" та Ашзв!рн1сть походаения ос-тпннього в!д сп.Влас!л /В.Мано1кка, Х.Дов.мяньсыи1Й, М.Фасмор, Л.Шдерлз та 1а./. Сучасно обгрунтувалня са!в1снувания двох Лог» пзачнг'дького тзопйлу зробнл РЛкобсоа /1959/. Розшаршал'ось коло функцШ бога: бог Сонця, чорзд, д!сеш» /I.Срззневськяй/, вро-¡гаю /З.Барсов/, дощовях тар /0.Афанасьев, О.Потсбня/, багатстг-и I гропой /В.ГСлючезський/, загробного сз!ту /й.Добровський, М.ГальковськаЗ/. клятва, слова, договору, /О.Бракнор, РЛкобсон/, уо!о! Рус! '/В.Щчков/ та 1а. ,

Пзряз досл!даешш бога а контекст! гд!фолог!чного сюзету налоапть ВЛванову 1 В.Лопорову: реконотруад!л поединку Волоса I Перуна /1974/. '

Ряд роб розглядаа аатахшя зам!сник!в, вар!ацШ Волоса: св,Влас!й, ВасялШ, Охор, Лавр, Николай, Водх» Вольга» Вавало, Олаг /ВЛванов, В.Топоров,. Б.УспонськдЭ, 1382, 1а./.

. Саробу доказатд паред1стор1» Волоса» його доходаощт в!д палзол!тачного богаства-вздиадя роблть ВДивалчввич /1970/, Ша-рокаЦ спектр проблей охопив В.Ркбаков: вагокл Еолооа з миалавоь-ко г .цоби, евожщ!я госяодарськлх фулкщй до покровительства зем-

леробства i скотарства, звиязок з культоу предав, визначення поь"язаних з Волосом календарних дат, зображання Волоса /1981/.

Hbbhí п1дсумки i перспектива розглянутi В.Тодоровим /1983/. Серед них в1дсутн1й наисвоер1дн1йший аспект - вв"язок Волоса Í3 соц1альною орган1зац|ею слов"ян i PycJ, що дридускався у ряд1 драць /S.Ahíhkob, В.Топоров, В.1ванов, Б.Усденський, М.Чмихов, Ю.Павленко/, його доведения i розкриття механ!зму вза-емод i i а майновою функШею. продонуеться в роботi.

Глава П. BEJISG-ВОЛОС У "CKA3AHHI ПРО СМЕРТЬ КНЯШ ОЛЕГА" Зв"язок цього сюжету з Волосом ia р1знш ступеней аргумента^! припускали Д.МачинськиЙ, В.Топоров, Г.Лебедев., Ю.Писаренко В.Петрух1н. Перегляд цих думок ц1нний для визначення арироди образу Волоса, Наявн1сть se заруб1аших aaanoriB onoBifli вимагае, передус1м, вир1шити питания походження "Сказания", вторишйсть якого ставила 6 д1д сумнГв його зв"язок з язичаицгвом Pyol,

I. Походження "Сказания". Саростовуеться годовний аргумент ариб^чшшв д1вн.-еврод8йського походження одовЦЦ про Олегову смерть - вере¡я Новгородського 1 л1топису /НПЛ/ дро його смерть "за морем" /аналог1я |сландськ1й:casi про Орвар-Одда/, що, за О.Шахматовим, сходить до Найдавн1шого зводу 1039 р. Bepcin Н1Ш за структурою i датою enfвпадав з викладенор Устюзышд л!тодис-ниы зводом /УЛЗ/. Останню в!др1зняв смерть Олега на шляху з Вí-зантi 1 до Киева, коли в1н "прешед море". Виходячи з ehchobríb ' О.Шахматова, K.CepóiHo'í, [¿.Тихомирова, що ориг1нал УЛЗ передав давн|шу та довн1шу, aiк НПЛ, редакц1ю Початкового зводу, припускаемо, що одов!дь про смерть Олега НПЛ окоротила текст УЛЗ, тому смерть Олега, якяй "прешед море" /Чорне/ перетворилась у спврть "за ь-.орвм", що вваиають "Варязыиш". Щодо вере i i' УЛЗ про вбивство коня, близько! скандинавсыий, то вона могла виникнути

на Рус1 нк п1зн1шв переосмысления усного варианта, що зберегла ПВЛ, дв Олег розлучаегься з коней 1 велить його годувати. Сама його вважаено для Рус| первиннш, оск!льки в!н в1дпов1дае яСчч-ницьк!й практяц! слов"ян щодо ш>в"язаних з гаданням волхв1в храмових коней, котрих годують I барежуть, н1коли на них не о1-даьчи. Доведения парвинност! русского переказу дозволяв зосере-дитнсь на його м|фолог1чноыу корШн!.

2. .Шсдв I роль м!фознак!в Волоса у "Сказанн! про смерть князя Олега". . Персонаж! "Сказания" - волхв, к!нь, зм{я, князь ваявляють зв"язок з яэичництвом. "Сказание о построении града Ярославля" засв!дчув функцхю волхва як Ереця Волоса. Назву "волхв" аоа"язують з "Волос" /В»!ванов, В.Топоров, Б.УспенсъкяйЛ ФункцН Волоса як бога земларобсгва в!дпов1давть даш л1топису /1031, 1071/ про зд!йснення волхвамя гертвопринасвнь, зокреыа, "староУ чад!" /дШв/ п!д час. неврояагв. Зварнення Олега /якому вчен! припдоують шанування Перуна/ до арзця Волоса пояснюеться функц!ев волхва перадбачааня дол!, П зм!ни на краще, зокрема шляхом ааливу на дряродн! /врокайн!/ дроцаса. Це вIдаов{дало рол! Волоса як бога достатку й загробного св1ту, 1ндоевропейсь-кому уяаленню про загробнай св.'т-пасовшце та його бога/Ьор1яь *ие7- Д. 3 Волосом виявяявть зв"язок такоа та к!нь /В.¡ванов, В.Топоров, Б.Успансышй/. Питания, в чому полягав зв"язок . Волоса з долею Олега поеднуоться з 1нпшм: як! причини сиарт! 1с-торячного шшзя?

В!дкядазгься варс!я, що волхв та Волос висловлювали анти-варязькдй протест народу проти'Олега. О.Толочко бачать у "Ска-занн1г в!дбиття м5фологеми "забитого правителя", осмислення ритуалу "заы!аи царя" через його вбявство /1990/, доел!давши Д.фрвзарон. ФункШеп голова пэрв!сного колективу /даря/ був по-

нитивнлй ыаг!чний валив на природу. В1д стану його здоров"я н!-6ч зшгакало щастя крайне - "т1лесно! плот! царя". II заненад нпажався наел!дком втрати ним шг!чпо! сшш. Стар!яня валодаря -загроза краШ. Такого даря вбивали, аби завчасно перенести цю силу в т!ло ыолощдого наступника. Обмеяуючиоь шшепе шфелог 1ч-ним тлумачанням причин смерт! Олега, визнаеыо версию О.Толочка слуыною. Принайми!, якоюсь 1з сусшльнах, груд вбивство Олега В1-щого /сакрального/ ! зам ¡на !шнш князем могли б сприйштись як гак!, що сприяють благополучча дерхави /звачайний його прояв -1юдюч!сть/, Це в!дповгдало б "Еаттедайн1й" функц!! Волоса, ат-рибути якого е у "Сказана!Роль волхв1 в - його крец!в, причет-лих до с.мерг! /вбивства ?/ Олега - аналог !чиа.в.адвлвН1й п!д чаи »бивства "старо"! чад!" з метою отришшня врожас.

Глава Ш. ВОЛОТИ-БЕЛЕТИ СХЩЮСЛОВ'ИНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ I ВОЛОС-ВЕЛЕС

Внсновки щоцо етимолог!чного ! семантичного зв"язку тер-м!н!в "велст-волот" та "Валос-Золос" завершено! форма не отрицали /О.Потебнп, О.Брюкнер, В.Петров, В.Iванов, В.Топоров/. Але, у зн"нзку з.реконструкц!ею образу Волоса, фольклора! взлети-во-.ппты заслуговують особливо? уваги. •

Тверджеиня, що волоти сх!днослов"янського фольклору походить в!д етнон!му "велати" /П.Шафарик, Л.Шдерлв, Ф.Буслаев, . О.Веселовський/ в1дкидаемо, оок!льки- цьому.судеречить доходаен-нп самого егнон!му в!д кореня уе! - "великий".

Перекази, казки, легенди про воло^в поширен! у вс!х сх!дник слов"ян. Особливо ц!кав! т!, за' якиш волоти живимя. н!шли у землю. У б!лоруських курганах "волотовках", "волотках" бачили 1х ыогили. Для волот!в, як ! для Волоса встано£люемо зв"язок !з замогильним св!том. Оп1льне також в!дношення до ро-

дючост! - "волот", "волотка", "волоття" - колосся. Обряд "Волотка на бородку"-те само, що "Вблосова борода". Зв"язок слова "волот" 1з здоров"ям, родкшстю, життям I одночасно - смерт: в!дпов!дае 1деУ "смерть /зокрема м!ф1чного велетня - ПуруиП та ¡н./, що народжуе" загальношдоевропейсько! традицн. Вважаемо, роль волота /велетень-колос-неб}кчик/ вяконував 15-р1чнии I.Грозний в обряд! першо! борозни /Пискаревский лет. п1д 1545 р„', в якому зб!льшеняя зросту ходулями символ!зувало вишнну маабут-нього колосся, а саван - культ предк!в, що допомагають родю-чост! земл! /Рыбаков, 1974/. М^сце волот !в /й самого Волоса/ у «1фолог1чних уявленнях визначаемо за часово-просторовою картиною давн1х хл!бороб1в /М.Костомаров/: весна /доба с!вби/, лгто /зростання/, зима /приготування до с!вби/ вставлялись ¡з нароа-женням, життям 1 смерти, одночасно - з небом /джерелом життя/, землею /Модем його розвитку/, д!дземяям свгтом /смерти/. Вчас-ний к1нець аиття - смерть /зима, гИдготсвка до с!вби/ дае насш-ня до нового врокаю. Зв!дси сенс яозбавлення життя дШв -"старо! чад!" /1034 р./. 31ставленяя "землеробський рхк-життя" розкривас зм!от поняття "волот": вс! слов"янськ! с!мейн1 й календари! обряди несуть в соб! идею "смерть, що народжуе" I ыають атрибутом зб!жкя, що уособлювало ¡дею наступного втдродження. Головя1 д!йов! особи т.з. дерах! дних обрядхв /зм!ни статусу/ опиняються у стши неб1ячик1в-Болот1В, як! мають дотеншю повнр-нення до життя. За В.Тодоровнм, у цах обрядах /народження, ве-с!лля, смерть/ людина виступаяа в образ! "царя" /на Рус1 •- князя/. "Волот" ке у адбкриф1чнШ л1тератур1 й духовнлх в!ргаах -також Ш"я царя. 1545 р. I.Грозняй одночасно виступав як дору-б1жна !стота - волот, аовнол!тн!й I колодий князь - "дар". Обряди ж убивства дШв за з.'.исто:д спхвпадаыть 13 убивствами сакра-

льнах "шр!в", наприклад, B!ioro Олега /?/• Oise, як ri, так й iiiffli можуть в!дпов1дата визначенню "волота". Очевидно, за кок-ним конкретним обрядом, де д!йова особа виступала такою "жертвою /волотсм/, що народауеи, стояло м1фолог!Чне узагальншче уявлен-ня про Волоса. О.Брюкнер припускав, що у Волос! сл!д бачити вв-. летня, як I у волотах. У цьоыу нас переконують зобракення Волоса на Збруцькому !дол!.

Таким чином, п!дтверджуеться 1снування персонаж!в, блазь-ках до Волоса, г.з. волот!в, як! збер!гають риси давн!вшх ы!фо-лог!зованих уявлень про неб!кчик!в-првдк!в. Доведения в!дношен~ вя терн!ну "волот" до маг1чних зеилеробсышх обряд1в, виконавц1 яких сиывол!зували "смерть, що народяуе" - ритуальна смерть ста-рих людей, княз!в /Олега/, обряд першо! борозна I.Грозного -проливав св1тло на ыехан!зм взаемодИ iflea плодючост! й смерт! в культ! Волоса.

Глава 1У. П1ДЗЕМНБ БОЖЕСТВО ЗБРУЦЬКОГО 1Д0ЛА I ОБШД ШТВИ- 3 ДЕНШ ДО РЕКОНСТРУКЩ Ï ¿НВЛЕНЬ ПРО ВОЛОСА

Шдземне божество Збруцького !дола визначаеться Б.Рибако-вим як Белее на основi в1дпов1дност1 Шши божества корена *ve/-/<*we/-/» пов"язаноыу iз замогилыши cbïtom, помзрлими, що лежать у 3etuii /1981/, Паралеллю "держателю земл!" ввакаемо на-родно-правовий обряд, яквд до к!нця XIX от. вар!шувались ыежов! суперечки у Рос!Ï - клятва /обх!д мен!/ з дерном на голов! /М.Павлов-С(львансышй, О.Афанасьев та 1н. Найдавн!ше йогэ зга-дування у переклад1"Бео!ди Г.Богослова про градоб!й" XI ст./. Оспоршчи праналежнгсть земл!, селянин вир!зав дернину, клав со-б! на голову i клявся, що коли д!лянка не належать йому, то по-караь /покрле нав1ки/ iioro мата-сира земля.

- II -

За А.Гуревичем, парвинШ земельн! суцеречка доводили не право власност! на зе(ллю, а повнооравн^сть члена родовоХ трупа, рка асоц!ювала себе 13 певною таратор!ею, землею. Земля була символом родово? адност1 /1970/. За В.Петровим, погляд на землю, як "маги" - п!зн1ша деформац!я б1льш ранаьо? тотолност! понять "матер!-м!сця", "родоао'1 общаяя - ы!сця поселения". У мата рансько-родовому суса!льств! "матя-р!д" розуЫлась як им!сце" - точка у простор!, розщ!ляна в земл!, яка "вшускав" на св!т новоиародкеного ! "прийиав" помарлого щоба знову його народита /1934/. Тоцу, клятва з дерном - землею, за дерв!снима уявлення-ма, п!дтверджувала не право власност!, а сама чеснз !ц"я, !сну-вання, р!вноправн!сть лидина, що назначалась И зв"язком з родом. р1дноо землеп. Символ!ка клятва полагала у тому, що земля /р!д/ знову мов ба народкувчи общинника 31 свого лона, доводила своз над ним материнство, иого син!вство - повноправне членство в род!. Збереяення такого погляду засв!дчують п!зн! дан! щодо ц!в! клятва в Рос!!.

За зовн!шньою схож!стю клятва з дерном ! "збруцьких" зо-бракень Волоса вп1знаеться типовв сц!вв!дношання м!д и!фом ! обрядом: I/ вавонавець обряду - селянан, упод!бнювався и!фолог!ч-ному пврсонаяу - Волосу; 2/ обряд иав в!даов!дата сшвту смврт! /уходу п!д земли/ й воскрвс!апя бонества; 3/ "Мать-сира земля", що згадуетьсп у клятв!, - м!ф!чна мата самого Волоса; 4/ як сан земли нар!вн! з лэддноо. Волос вшсонував роль першоаредка; 5/ обряд п!дтвердзуе прялущвиня В.Топорова про зв"язок Волоса з д£Вньословпянсы(ов сусп!льною орган!зац!ен. Оск!льки клятва обе-р!газ ц1л!сн!сть сусп!льства, саочатку - родово! община. Волос освячував сам об'дшшиц устр!Й.

Клятв! з цернои, як обряду доведения статусу, повноправнос-

Т1 через символ!чну "смврть~в!дродження" ряалог!чн1 перех!дн1 обряди - втаемничення /!а!ц1ац!я/, на Рус} Н пережиток - по-стрижини. Нвоф1т в!дтворював те, що в!дбулось з предком, даного разу - вмярав I знову народхувався. Смерть чесно'1 людини також увакалася тимчасовою. Тому Волос, як предок, ыав народжуватись, вмирати та знову воскресати в !стор!? кокно! людини. Кожного не-б1жчика мали уявляти людиною "з дерном на голов!" - волотом /Волосом/, що тримае на сос}1 землю, Стад!я "воскраошня", що в ¡то в ¡дама одержанню нового статусу 1 одночасно мала аграрно-маг!чна осмислення, могла виглядаги як у обряд! за участю I.Грозного, який виступав "неб^жчиком-ввлатнем-колосом",

Сл!ди м!фа про Волоса ! Землю знаходимо у билинах про смерть Святогора. Якоюсь м!рою це доводить повна паралель з м!фом про егидетського аграрного бога Ос!р!са. Поеднання у символ! ц1 обряду з дерном /да виконувалась роль Волоса/ соц!ально~ го 1 аграрного момента демонструе, що уявлнлась пряма маг1чна залежн1оть М1ж соц1альнш станои людини, порядком в общин! - з одного боку 1 родюч!стю, врокайн!стю - з 1ншого. Так, "занадто довге" життя д!д!в н!би затримувало зростання хл!б!в, алв той, хто свовчасно перейшов до рангу дредк{в, мов би воскресав у виг-ляд! зб!жжя. ■

3!ставлення зображевь Волоса на Збруцькому !дол! та клят-ви з дерном в!дкривае новв в м!фолог!1 Волоса Г його значена! в житт! давньоруських людей /ширша - слов"ян/. Волос виступав як божество, що вмирало ! воскресало, народжене Землею, В!н вважав-ся пврадтечвю-предкои людей, охоронцем закон!в оусЫльства ймов!рно, богом св!топорядку.

- 13 -

Глава У. В1ДБШЯ ШФА ПРО ВОЛОСА В БИЛИН1 "ВОЛХ ВСЕСЛАВОВИч"

Найдавн!шяй 1 найдовн!ший задис билини шстить "Зб1рка Кирш! Данилова". Окр>м сп1взвуччя !мен, важлива особлив!сть, що дозволяв вгдносигя Волха до числа дов"язаних з Волосом дерсона-ж!в, - його обарнення на р!знах тварин, що нагадуе манеру сп!ву "Велеоова внука" Бояна за "Словом о полку 1горевш", генетичний яв"язок 1з хтон!чнями силами, а такох його налвйш!сть до сфера билияно? тзорчоот!, як!й, зг!дно з т!ею ж характеристикою Бояна, докровитальствував Велёс. Прота, зв"язок героя билини з Волосом показувався автораш! поверхово, без урахування неоднорЦност! твору, да е сл!да л!тературних та !сгоричних задозичань.

Найголовн!пш8 нотав билини - вовнулацтво, якраз 1 вказуе на зв"язок Волха з Волосом /рядження "велесовах дшв" за Б.Риба-ковиы/. Вовкулацтво - зао!б иаг1чного впливу на природу з метоы одеряання сусп!льно-корисного результату, у бшшн! стосуеться полювання. Д|X князя Волха в!дпов!дають висновку Д.Фрезера про маг1чну роль сакральнях цар!в /княз!в/. За рядоц даиняток /"Нов-чання Мономаха", "Ярославська сказания"/ доходам) висновку про роль княз!вськях лов!в як тако! сакрально? процедура в язачниць-к!й Рус!, Схоку з балинов оатуац1ю В.Комарович вбачав у "пад!н-н! зы!я" /метеора/ д!д час лон!в князя Всеволода /1091 р./, що сдрайиалось св!дкаия як шлюб Земл! й Неба. У йюшн1 .вгацуетьсп такай же м!фолог!чндй шлюб княжни /з!ставлясться !з Землею/ ! зи!я /якай саочатку ыав бути небесной/. Нородженому ними м!ф!ч-ноиу герою /прообразу Волха/ у жатт! в!дпов1дав князь у його пврванн!й. оакральн!й рол!, а м!фолог1чн!й сатуацП - "ритуал" княз!в1?ышх лов!в. Очевидно, княз!вськ! лови ввакались (¿¡сцац, не ниочнп проявлялась санральн!сгь князя, Гюго влада над землей.

- 14 -

природою. В!дпов!дно, на ловах, як у риадал!, князь грав не лиша роль пасавну - сана "косм^чно?" пари, але н1ба й сам вступив у шлюб 1з Землею. У вес!льному фольклор! шлюб з!ставлявся з левами, молодай - !з князем, сама "княгиня" зображуеться об"вк-тоы полювання /куницею, т.!н./, чим п!дкреслюеться П "хтошч-н1сть". Триещисть "встановлення влади - лови - вас!лля" нам такой демонструе "Сказание о построения града Ярославля", причому у зв"язку з культом Волоса /Ю.Пасаренко/. Ц1 к ыотави поеднан! у бшшн!: ыаславець Волх одрукуеться вдовою 1нд1йського царя та займав його престол.

Застосувакня аналог!чних "княз!вськдхямотав!в на вес!лл! в1дпов|дае висновку В.Топорова, що в архаУчнях обрядах народкен-ня, вес!лля, смарт! лвдина ваступала у рол! царя, а аа нашстояв "уведаний божеством" перший прецедент. Виде ми назначили, що таким богом-предком заступав саме Волоо. Повнол1ття /в!к вступу у шлюб, на Рус! - 15 рок!в/ в!дзначалось обрядом ¡нЫацН. де мо-лодщо в1дтворювалнсь вчинки предка, зображен! в!дпов!дшш и!фом /найчаст!ше - мисливсышм/. Те, що билинному Волху сама 15 рок!в додатково св!дчать, що у ньоыу в!дбився образ мучного предка, якам ! був Волос.

Якщо иат!р"ю Волоса було божество "Мать-сыра земля", то його батьком мало бута небесна бокестао, наприклад Род, спос!б д!Й якого аагадував пад!ння зм!я-цатеора /1091 р./, у Коментар! евангел!я ХУ - ш>ч. ХУ1 ст.: "То та не Род, седя аа воздусв мечеть на землю груды и в том раааются дета" /В.Комаровач/.

Отке, билина про Волха 1 м!ф, що аа нею вхи знаетьая, ооа-оув !сир!ю гвроя-шсливця, первинно-Волоса в!д народження до повнол!*тя ! шшбу, опанупання ним масливсько! та вогнськог наука, табто сама те, що перекивав коаний юнак I князь на шляху до

його вазнання зр!лим чолов{ком. Фрагмента м!фу, яках (Зракуе в билин!, вгадуються з !нлшх еп!чних твор!в - билин, сербських ш-сень про Зм1я-Вука, "Слова о полку 1горев!м" та л!топаснях й па-роднах п!домостей про волхв1в, вовкулак: з билина виключений мотав- вбивства героем батька - небесного зм!я, а д1сля шдабу на самого героя чекала -радива смерть.

Реконструйована прячетн!сть до м1фа про Волоса княз!в, рп-дових членов сусп!льства та служател1в культу волхв!в може пояс-нюватась генатичнам зв"язком образу бонества з вдохов розвитку людства, що характеразувалась в1дносно слабкоа даференц1йован!о-тю сусп1льних функц1й - до час!в пануваннл перв!сно-родовах в!д-носан.

Глава У1. 1ДШ "ДОГОВОРУ" ЯК ПРОВША В КУЛЬТ I ВОЛОСА

ТрадиШйним в питания: яке значения мае присутн1сть ¡менI "скотья бога" в договорах 907 та 971 р. ! чому його немае у договор! 944 р.? Висновок е.Ан!чкова, що наявн!сть в останньому лаше Перуна зумовлена р!знш соц!альним складом посольств /у ньо-му н!ба-то не була представлена "вся Русь", а лшя'е дружина/ мае бута в!дкинутий. Очевидно це пояснюеться зг.ишаннм язичницько-христаянським складом руського посольства, частина якого присягала Перуну, а частана його в!дпов!днаку св.1лл!. Введения Волоса порушило б паритет. Тому текст 944 р., з язичницыш! точки зору, ввакатась повноц!нним на мока. Те, що Волос не був богом "ус!е'1 /некняз1всько1/ Рус!" засв!дчуе клятва Олега у В!зантП Перуном ! Волосом ! його зверивння до креця Волоса за оракулом. Згадунання обох бог1в 907 та 971 рр. в|дпов!дае ситуацН IX поединка у ц!ф!, оск!лыш той дросторово ор!ентувався за л!ссн св!тового дерева ! був космогон!чним т'в!дтворював порядок. Тану ж ¡де» несе догов!р.- Цьому в!дпов!дав дол!сем!я термину

/який у договорах/ - "спок!йне 1снування", "населений св!т", "селннська община". Слово "мир" /слов"ян.*шгъ / одного /Ыдо-г.вропейського/ походжання з !менем 1ндо1ранського бога М1три, який персон1ф1кував 1дею "договору" як основу соШального t дро-сторового порядку. На Рус! такай эв"яэок з трьома аспектами до-няття "мир" встановлюеться для Волоса. У дидломатичних угодах Волос - пскот}й бог", поряд э Перуном, богом в!йни, Mir уособлю-вати 1дею "миру", "договору" й в!дпов1дати функцЯ авест!йського Ml три "дарувати коней тому, хто додержувться договору". Волос на Збруцькому !дол!, що тримае на соб! увесь св}т, в1ддов!дае 1деК "миру-св!ту". Зв"язок божества з {деею миру-общини показуе клятва з дерном на голов!. Доводячи нею св!й статус i одночасно онов-люичи порядок в общин! й HiöH в усьому CBlTOBi, общинник удод!б-нюбться Волосу. Звгдси висновок, що Волос персон¡ф!кував устр!й обцини, саму общину. 3 цим узгоджувться'думка В.Топорова про в!дпов!дн1сть м!ж 1менем Волоса J праслсв"янським * voistfa # що нервинно мало позначати лаяку соц!ально! opraHisayii. Сюди к Bin в!дносиз *voldyka - голову uie'i opraHi3auiY та * veiijb — П аонноправного члена /1961/. Сл!д додати терм!ни "волхв" i "волот" як позначакня жреца i йеб1кчака-предка - також повноправних член1в давньослов"янського сусп!льства. Отже, напевно, як донят-тя общани "миру" одержало свою персон 1ф1кацш в !ндо1ранському Mirpi, так i драсл. *voislb - у Волос!.

[Ид час ритуалу ещисть общини, "договip" вт!люеться доро-говями персонажами - Болотами - досередниками м!к цвома свпами: "старая чадь", сакральнг княз! /Волх, Biiuaii Олег/. Особливо дока-зовий у цьому смыслi мотив "убивства престар}лого царя", що в!д-пов!дав оновленню доряцку у сусп!льетв! й csiTi.

Чи саме стар!сть була д!Ясною причиною cttapri Дбивства ?/

Олега? На м!н!атгор! РадэавШпвського л!топясу - клятва Олега 907 р. /Аркуш 16/ позаду.кплзя зобрааено зм!ю. Отка його смерть якось дов"пзана 1з договором. Мотивом його ф!зичного уоунешш могло стати зблпження з В!зант!ею, що лякало дрнхилышк!в пзач-нпцтва. Зм!я б 1ля н!г дружинника Олега, певно, марк!руе сила, як! могла здШсдятл'настанови волхв1в щодо вбивства небезяечно-гокнязя. Народу обгрунтування його смерт! могло додаватись у категор!ях м!фологИ. "Псропесешш" сила, могутное? I Олега у т!-ло молодшого наступника в!дпов!дало м1фу про смерть 1 в!дродаен~ ня самого Волоса, цо пврсон!ф!кував "мир" /общину/, ширше всю Русь /то ритор! ю разом з населениям/, чим доясншться наявн1сть його атрибут!в. у "Сказанн!"«

Баз В.Топоров припустив, що дов"язаняй з Волосом тэрм!н . "чо1зЬь дозначав як сусШльну ланку, так ! И власн!сть /1961/. Са!вв!дношеяня соц!альнох /догов!рно1/ функцП Волоса з майновою розглядаемо у рамках архаичного св!тоглпду, зг!дно якого у реч!, ийлодала вода лцдпн! чд груд! людей, вбачалась частка них самих. У цьому в!дбилось загалыш уев!домледня нерозчленованост! св!ту людей I св!ту природа /А.Гуревич, 1968/. Б!льша того, у найдав-н!шах, дочатково тотегл!чншс уявленнях тварина дозначались терминами сдор!дноносг! /д!д, баба, онук, !н./, що нагадуе аналог!чне сприйняттл зб!пая землеробами /старик, д!д, баба/. Тотем 1зм, як перша форма уев!домлення сдор!днвност1 в колактив!, виник у до-родову вдоху /С.Толстов, Ю.Семенов/, отяе ! сама ця "спор!дне-д!сть" в!др!знялась в!д сучасно*. 1ншою ¡деею тотем!зму було в!дчуття колехшшом свого зв"язку з тератор!ею дрокивання та Н мисливськсми уг{ддямд. Тому, падевно, дерванне, дородова уявлен-ня сдор! диадой! було сацз "тордтор! алышл" - за сд!лыпсто те-рдтор!! дврзбування вс!х об"ейг!а г- людей, тварин, рослая. Зв!д-

си ж згодом /з цоявою екзогамИ/ виникае уявлвння про "Мати-зеы-лю" як основу родово? едност! /аналогична сучасне поняття "зем-ляцтва"/. Отже, Волос, у якому вгадуються раса предка людино-тварини /-рослини/, пов"язаного з територ!вй, "мат! р"ю-землею'; вт1лював !дею договору, роду, "територ!ально1 спор!дненост1".

Тотем!чне поеднання у Волос! рис людини ! тварина або рос-лина проявилось у сприйнятт! необх!днях людям зб!кхя або тварш як ре(нкарнац!! самих людей. Де пов"язувало Волоса з комплексом !дей своечасност! /в!дходу-приходу, смерт!-в1дродхвння/, "ц1ри", "цакл!чност1", "обм!ну", що робали його божеством св!топорядку.

Шляхом до розкриття св!тоглядно1 нонцепцП образу Волоса е !дея "договору". Уявлення про зовн!шн1й догов!р, будь-якай зв"язок взагал!, в архаичному суса!льсгв! будувалось за пршща-пом спор!дненоет! /6.Шервуд,1988/, ала 1 оотання наросла на основ! територ!альноК едност!, що перванно охошшвала землю з еле-ментамв ландшафту та людьми, тваринама, росланами /зв!дси, напевно, * уоЬи - тератор!я, община, майно/.

1оча функц!я "скотья бога" - бога багатства ! були прита-манна Волосу, та навряд чи на Руо1 в1докремлювалась в!д {ншях, що складали аагальнв уявлвння про мир, "догов!р". Тому, напевно, це влзкачення додав сам л1тописець, якай працював а перекладами грецьках ориг!нал!в угод значно п1зн!шв ?х укладення /Д.Лахачов, В.1стр!н/. Кр!м в!домо! йоиу одн!вГэ функц!й язичницького божества, на його п!дх1д ы!г вплинута 1 образ ов.Влао!я, що вва-аався покровителем, захисником худоби задовго до приходу х„псти-янства на Русь.

ЗАКЛЮЧИЛИ .

У робот! було зд!йснеао спробу визначитя м!сца £влвса-Во-лоса у св!тогляд! язичницько! Рус!. Комплексна вякорасгаыая р!з-

- 19 -

них джерал дозволило зробита так! висновки:

I/ Волос, який згадувться п!д час укладення договор1в рус!' з В!зант!ею у 907 та 971 рр., був богом миру, договору, подано до !ндо!ранського Штра. У найб!льш загальному план1, ок-раоленому колом таких даврел, як твксти русько-в!зант!йських угод, рельефа Збруцького !дола, обряд клятви з дерном на голов!, образ Волоса в!даов!дав !деХ миру у трьох головнях проявах: "мирна життя", "космос", "община", Традиц!йнай висновок учаних про та, що уявлання про'зова!шн! договори будувались за принципом в!дносин у перв!сному род!, п!дтвврдкуе думку,, що Волос мав без-посерадне в!дношення до общинно-родово! орган1зац!1 1, фактично, ?! парсон!ф!кував.

2/ Визначения Волоса у л1тописн!й парздач1 договор!в як "скотья бога", хоча, ймов!ряо, додана сашм л!тописцем, та, вод-ночас, приводить учаних до внсновк!в про належн1сть Волосу майно-во? функц!?, про що додатково св1дчить замлеробськай обряд "Во-лосова борода", втимолог!чниЗ зв"язок !ман! Волоса з врожайними тари!нама, типу "волот", "волотка", а такоа !з терм1нама слов"ян-ських мов, як! позначають "волод1ння".

Розкрдття основа сп!вв!дношання ц!вI функц!! з догов!рною провалиться у рамках архаичного /перв!сного/ св!тогляду з характерною для нього норозчланован!стю уявлень про людство ! природу, в!дпочагково властявов сусп!льству !з привласнюючою економ!кою. Зг!дно з цим св!тоглядом, об"екти природа ! господарсько? д!яль-ност! людства, як! п!зн!ше виступають як предмета власност! -дик! тваряни, здобут! на поливанн!, худоба, рослиня, знаряддя то-що, включались у базпосаредн! родов! в!дносини колективу. Такаа погляд на св!т, зг!дно з висновками багатьох ученах, зиайшов яс-кравв в!добракення в тотам!зм!, що уособлював ¿дав нерозривного

ан"пэку людей з навколшш!ьд серадовшдеи у вс!й довнот! осташьо-го. Ц1 ы!ркування приводить дао до висаовку про тогеьпчао доход-ження культу Волоса 1 про та, що в!дбита у цьому культI 1дея спор1днвност!, первинно розум!лась як "сдор1днея1сЕь" територ!-альна, яка об"бднуе вс! матер!альн! об"екти таритор!¥ ароашвап-нн давнього колективу людей. В основ! неусталеного, "вовкулаць-кого" вигляду Волоса, напевно, лежала пов"язана з тотем!зиоа !дея ре!нкарнац!1.

3/ Зв"язок Волоса !з зешюп, торитор!ев як основой едноо-т| роду, п!зн!ше Рус! /руського народу/, простекеяай на ряд! популярнее у середньов!чч! твор!в фольклору: "Сказанн! про смерть князя Олега", бшшл1 про Волха Всославовота, пораказах про воло-т!в. Рал!ко заявлений зв"язок цих сю-дат!в з Белесой узгодауеть-ся з ш<&>лог1ею образу "сакрального царя", його нцродоопшш, шшбоы-воцар!няям, сшртю-втратою престолу. Особлива роль наложить сд1льн!й як для Волоса, так ! "царяи-каязя хдаХ'з8"язку з територ!ею, 'землею, Пер!одична сиарть ! еоскрос1ндя /ала изо у новому образ!/ царя,'в!дновдоння його маг!чдо? сидя, яке розу-м!лось як в!дновлеяня втрачеиого -зв"язку з тердтор!са та П населениям,' в!ддов!дае мо'тшзаы смарт! Й воскрес!шш, як1 рэконот-руюються для самого Волоса. Мояливо, дод!бн! удаления дозначц-лись на "м!фолог!5Ё довед!акип посл!довнш-Лв язичшздтва ш Рус! дочатку'Х ст., як! шли ф!зично усунути князя Олега, котрай у заключний пер1од кшзювщцщ сдрияв поЕвавлешш !доодог!чаих кон-такт!в з В!зант!ею. ОегаянГмогдд розум!тдоя як прояв в!дходу князя в!д зв"язку з р!дною /"РуОышю"/ зешао, як основа етп!ч-но! /первшшо - родовог/ самосв!доыос2| руського народу, Жортво-принесеанп царя, о даному раз! - князя Олога 1 зам!аа його !н-шиа широкишыасшлшгла розуы!тися як оновлення ледве не втра-

о

Ч6Н0.1 I назаввда в!дпочатково1 прародно! 1 людськог /а широкому розум!нн1 - тердтор!ально1£/ спор!днёност!. У Волос1 вляиляоться м1фолог!чндй прототип образу язичницького князя й, конкретно В!щого Олега, у його осмаслеин! давньоруською народной традиц!-ею.

4/ Вежливоо основою доведения багатоб!чного зв"язку Волоса 1з зелшев служить обряд клятва а дерном на голов!, що з!став-ляемо з зображенням "держателя земл!" Волоса на Збдуцькому !дол1. Волос виступав як сан Земл! очевидно, Неба /Рода ?/ - прообразом, тотем!чним предком людства у його генетичному зв"язку з тератор!ею проживания.

5/ Одним 1з прояв!в цього зв"язку !з землею, уособленому Волосом, е !дея, що тварина або зб!жжя - рв!нкарнац!я лудей. Да дозволяв бачита у Волос! зв"язок з комплексом 1дей "своечаснос-тГ', "м1ри", "цио!чност!", як! власне I лежали в основ! давньо-го уявлення про св!топорядок.

Зм!ст робота знайшов в!дображення в таких публ!кац!ях:

1. Шфолог1чн1 та {сторичн! раса "Легенда про смерть Олега в!д коня" //Укра1'нський !сторичний журнал /дал! - У1К/> -1986. - й II. - С. 127-136.

2. Могила волот!в на Рус! // У1Е. - 1988. - И 5. - С. 123129.

3. "Зм!'!на" гора. Щакавиия в св!тл! !сторично1 традацИ ка'1ВСького фольклору // Пам"ятка Украина. - К., 1988. - № 2. -С. 27-29.

■ 4. Клятва з дерном на голов! /обряд I м!ф/ // Археолог1я.-1992. -Й4. - С. 55-65.

5. Княз!воья! лови в традиц1йн!й св!домост! давньорусько-

го сусп1льства // У1К. - 1993. - J 7-8. - С. 44-52.

о. Збруцький !дол: До характеристика п!дземного божества // Кихвська старовина. - 1993. - & 4. - С. 56-60.

7. Мир в В1зант1ев очама руських язачнак1в // Старожит-ност! Рус1-Укра!ни. - К.: Ка!вська Академ1я евроб!знесу, 1994. ■ С. 187-192.

Pisarenko Yu. G. Vales - Volos In pagan's world outlook In Ancient Rus.

The thesis to the degree of the Candidate of Science С history ) on the speciality 07.00.04. - Archaeology. The Institute of Archaeology of the Ukraine National Academy of Sciences, Kiev, 1096.

Hain principles of the thesis are reflected in seven research works. It Is established that Volos himself combined protection functicsns of "peace life", "world" and "community". Moreover, the last aspect was initial. Primary Uolos was an ancestor of a tribal group, he personiflcate its genetic bond with live territory С Mother - land 3. The confirmation of multilateral bond with the land as the foundation of the.relationship is a rite of oath with the.sod on the head in his comparison with the image of underground God С Volos ) on the Zbruchian idol. An analysis of " The legend about the Prince Oleg's death byllna " Volch Vseslavievlch ", imaginations, about Volots confirm this idea.

Писарепко Ю.Г. Велес-Волос в языческом мировоззрении Древней Руси,

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.04 - археология. Институт

г

археологии НАН Украина, Киев, 1996.

Главные положения диссертации отражены в семи научных работах. Установлено, что Волос сочетал в себе функции покровительства мира: "мирной кизни", "населенного мира", "общины". Причем, последний аспект был исходным. Волос первоначально выступал предком родового коллектива, олицетворением его генетической связи с территорией прохавания /Шгерью-звмлей/. Свидетельством многосторонней связи Волоса с землей как основой родства служит обряд клятвы с дерном иа голове в его сопоставлении с изображениями подземного бога /Волоса/ на Збручоком идоле. Эту кэ идею подтверждает анализ "Сказания о смерти князя Олега", былины "Волх Всаславьевич", представлений о волотах.

Ключов! слова:

Волос, язичництво, ц1фолог!я.