автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Видавнича дiяльнiсть державних, суспiльно-полiтичних та громадських организацiй Украiни в 20-тi роки
Полный текст автореферата диссертации по теме "Видавнича дiяльнiсть державних, суспiльно-полiтичних та громадських организацiй Украiни в 20-тi роки"
Орр КИИЭСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ИИЕН1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
< г б од
17 опт т ■ '
^« На правах рукопису
К13Ш Валер1й Карпович
ВИДАВНИЧА #ЯЛШСТЬ ДЕРЯАВНИХ, СУСПИШНО-ПОЙТИЧНИХ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАН13АЦ1Й УКРА1НИ 0 20-Т1 РОКИ.
Спец{альн{сть 07.00.01 - 1стор1я громадських рух!в
4 пол!тичних парт!й
АВТОРЕФЕРАТ
дисертацИ на адобуття наукового ступени кандидата 1оторичних наук
КИ1В - 1994
КИ1ВСЫШЙ УН1ВЕРСИТЕТ Ш£Н| ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису К13ЕН ВалерМ Карпович
ВОДАВНИЧА ДШЬНКЛЪ ДЕРЖАВНИХ, СУСШЬНО-ПСШИЧШ ТА ГРШАДОЬКИХ 0РГАН13АЦ1Й УКРА1НИ В 20-Т1 РОКИ.
Спвц*альн!сть 07.00,01 - Хс*ор1я громадських рух1в
1 подчините партМ
АВТОРЕФЕРАТ
дисертацН на здобутм наукового ступени кандидата (сторичних наук
КИ1В - 1994
Дисертац1я е рукописен.
Робота виконана на кафедр! украТнсько! 1сторН та етно -пол!тики КиТвського университету 1м4 Тараса Шевченка.
Науковий кер1вник - доктор 1сторичних наук,
професор Горбань С.А.
Оф1ц1йн1 опоненти - доктор 1сторичних наук,
професор Хоменко В.Я.
кандидат 1сторкчних наук, доцент Батрименко В.1.
Пров1дна органхзац!я - КиТвський державний 1нститут
культури
Захист в!дбудеться " о
годин! на зас!данн! спец1ал1зовано! ради К.068.18.03 при КиГвському ун1верситетх 1м. Тараса Шевченка за адресов: 252001, м. Ки1в, вул. Володимирська , 60, ауд. 349.
3 дисертац1ею можна ознайомитися в науков!й б!бл*отец1 ун1верситету / вул. Володимирська, 58 /
Автореферат роз!сланиЙ " г* " 1994 р.
Вчений секретар
спец1ал!эовано1 ради
кандидат хсторичних наук, доцент 1.В. 1ванцова
Друковане слово було I залишаеться одним з найважливших чинник1в процесу нацхонально-державного вхдродження Укра1ни, роз-витку його культури, мови, духовностг. Навдонально-культурне вгд-родкення неможливе без знания багатицо! друковано! спадщики нац11. Цуховна спадщина укра1нського народу безумовно вклшае як прогре-сивнх надбання минулого, так i сучаснх здобутки в галузг друковано! творчост!, що створюються як безпосередньо в Укра!н1,так I за {I межами. Через друковане слово наука 1 лгтература, мистецтво х эсвхта впливарть на свхдомгсть читача. Саме друк в багатьох випад-гах е засобом формування i одночасно воображения духовного р1вня :усп!льства. Адке через культурн! традицН, багато з яких акуму -иьован1 саме в друковаий духовнхй спадщин! нацхХ, зд1Йснюеться зв"язок часхв, епох, який обер!гае сусп{льство I цивгл1защю в1д «юастрофи здичав1ння. Знания свого родоводу, 1сторичних 1 куль -гурних надбань попередих покол1нь необххдно не лише для П1днесен-« национально! самосв!домост1 1 ггдностх, духовного вгдродження дсра!нського народу,, а як насл!док, 1 для викорисгання прогресив-«га традиций у практик сьогодення.
Актуальн!сть досл{дження визначаеться тим, що воно дае мож -шв1сть просл!дкувати, як позитивно змхнюеться ставлення до хнте -шктуального надбання укра!нського народу, св1дченням чого в по -зернения в нього гворчо! спаддини корифе!в укра!нства, зокрема, Ц Дорошенка, Н. Полонсько!-Василенко, М. Грушевського. Важливу ¡оль в цьому процес* в!д1грае друк. Досить сильний розмах нацго-юльно-виэвольних эмагань в УкраТн! примущував б1лыповицьке ке -)1вництво Росх! прискорювати процас своерхдно! адаптац!! комун!-:тично! !деолог1! до м!сцевих умов, що виявлялось, зокрема, у :приянн! найширшому викорисганнв укра!нського друкованого слова [ля эмхцнення позицМ РадянськоГ влади в ресцубл!ць У пор1внянн!
з }ншими ресцубл!ками, як} увНвли до складу СРСР, украТнська 1н-телггенцгя мала певну мощливгсть / принайми! в первйй половин! 20-х poкiв/ обходи*« цекэурну систему. Политика украШзацИ, яка оф1щйно була проголошена пар^ею, давала эмогу певноТ свободе дру-ку, бо шакше мяк не роэгорцулася б вадавнича д*яльн*еть соц!аль-но-економгчного в*дд1лення ВсеукраТнськоТ АкадемН Наук, очолпва-ного Ы, Грушевським, творча активн!сть групи украТнських л!терато-р1в-неокласик1в / М.Зеров та 1н./, не з"явився б М.Хвильовий а його ор1ентац!вю на "пеихолог4ччу бвропу" та й взагал! моеливо t не в!д-бувся б на1ионально-культурний ренесанс УкраТни 20-х рок!в.
Щсля разгрому школи М, Грушевського н1 в часи ст&^нщини, Н1 в роки хрущовеькоТ "в1дяиги", а тим 61льве в пер!од застою х стагнащТ, коли комацдно-адмхгёстрагивна система роб ила лева! кро -ки в напрямку стримування розвитку нацхонально! самосвхдомост! ук-раТнського народу, громадскгсть УкраТни не мала змоги знайомитись з творчим друкованим надбанням вченого та 1нших дхяЧ1в наигональ -но-культурного вгдродження. Це стало мокливин лише наприкгнц! прав-лгння Ы. Горбачова, а особливого 1мпульсу видання класика украТно-знавства набуло з проголошенкям незалекноетх УкраТни.
' Пдекання 1сторично1 пам"ят1 проявляеться, зокрема, у в1дно-шеннг до друкованого слова. Ггдне ставлення до друкованих дкерел е запорукою ншц анального самозбереження украТнського народу, що е виргшалышм фактором у формуваш^ менгал!тету украТнсько! нац|Т.
■ Будуючи нову державу, Укра1на виробила I нову нагцонально-культурну политику. Одне з пров1дних мгсць в нгй займаюгь питания задоволення потреб у друкованому словх усгх нац1й та народностей, що проагивають на територг! УкраТни. Цим зумовлений не тгльки гео-ретичний, алз й значний практичний хнтерес до вивчення досв1ду дгяльносгг дераавних орган!в 1 громадсько-полгтичних органхэацхй
у справ1 розвитку видавничо! системи в досл!дхуваниЯ перIод. -
В кав! дн1 процес розвитку друковано! украТнознавчоГ твор -чост1, перерваний в часи "великого перелому", набув нового лесного стану. роки були роками утиску украТнськоТ преси, "совет!за-ц1!" та денац1онал1зацЦ II зм!сту, тотальноI 1деолог1зац11. Бона
була перётворена на зНаряддя русиф!кац1! укра1нського народу за
*
допоыогор укра!нського х друковацого слова. Репрёс!I проти пись -менник!в 4 «урнал!ст1в, 1х вимушёна емггращя, втдб!р кадр г в за пол1тичними мотивами - все це призвало до того, що газети 1 журна-ли часто опинялися в руках л (щей з.ниэьким р!внем осв!ти 1 культу-ри. Все це не могло Не вплинути на зниження национально! самосвх -домосТ1 укра!нського народу. Тотал1таризм, в як!й би форм! ,1 галу-з! в!н не виавлявся, неминуче призводить до духовного занепаду 1 деградац!! сусп!льства. . .
3 кЬшя 60-х рок4в в Укра1н1 в!дбуваеться складний процес национально-духовного в{дродхення, п^валини якого почали эаклада-тися 1з зд1йсненням демократичнйх перетворень у колишньому СРСР. Впровадження на Практик демократизацН та гласностг сприяло В1Д -родхенню велико! к1лькост! сусп^ьно-пол!тичних та громадських орган1зац1й, становление в!льно! преси, що викликае нагальну пот -рёбу вивчення досыду формування в УкраТн! на протлзх 20-х рокгв видавничо! системи, оск4льки ц! роки вважаються пергодом нацхо -нально-культурного ренесансу республики. Дослгдження обрано! теми важливо для того, щоб вхдтнорити справжн» гсторгю нашо! держави у.всгх ракурсах,, визначити основн! напрямки перебудови нацтональ-но! видавничо! мережх , окреслити перспективи II розвитку у май -бутньому, виявити механизм взаемодг! державних I громадсько-по -лхтичних организаций у створеннг видавничо! системи, запоб1гти II 1деолог1заа1I т пол!тичному спотворенню. Цими обставинами.а також
- б -
вгдсутн1стю узагальнмзчих po6iT з fcTopil видавничо! дхяльностх сусп1льно-пол1Тичних i громадських органхзацхй, /окрхм дгяльно-ctí КЦ/б/У/ та посилення цензури у видавничгй систем! республхки 20-х рокгв i викликаний вибгр зазначено! теми дисертацгйного до-сл1дження.
Об"ектом дослгдження е рхзноманхтнх лгтературнх та apxiBHi джерела, монограф!1, статтх, написан! хсториками, публицистами , радянськими та партхйними прах^вниками, зб!рники документхв, що в Т1й чи imnifl Mípi висвхтлюють формування та дгяльнгсть видавничо! системи УкраТни в 20-tí роки.
Предметом даного дослтдження виступае дхяльнхсть державних установ, суспгльно-полхтичних, громадських органхзац1Й, hkí спе -Ц1ал1зувались на випуску друковано! продукц!! певного змгсту i характеру, та 1х участь в матерхально-технхчному, кадровому забез-печеннх видавничоI справи в республ1ц1. Окремий роздал досл!джен -ня присвячено висв1тленню проблем« посилення партгйно-державно! цензури у c$epi видавничоI справи Укра!ни.
Хронолог1чн1 рамки дисертацх! охоплюють пергод 20-х рокхв -час д1аметрально протилежних noBopoTÍB полхтики бхльшовикхв щодо видавничо! справи в республхвд: В1Д коротко! адмхнхстративно! регламентам I bcíx сфер видавничо! д1яльностг в роки громадян -сько! вхйни до курсу на укра!н!зац1ю, який виявився в певн1й де-нацхонал1зац11, децентрал1зац1! видавничо! системи, зб1льшеннх друковано! продукт:! укра!нознавчого характеру, що сприяло П1Д-несеннв piBHfl нацхонально! самосвхдомостг укра!нського народу. Кхнець дослхджуваного перходу характеризуеться ввдновленням дер -кавно-монопол1стичних методхв керування видавничога системою, що випвилось в створенн1 ДВОУ - Державного видавничого об"еднання Укра!ни та "советхзавд!" укра!нського друку.
Стан науково! розробки теми. В хстор1ографх! формування та зозвитку видавничо! системи в УкраГнх можна видхлити два основних «прямки та пгдходи. До першо! групи дослгджень в!дносяться бхльш-<енш фундаментальн1 роботи, автори яких намагаються дати комплексам та всеосяжний анал1з видавничо! дхяльност! в республхц1 в 20-х зоках Другу групу дослгджень складавть роботи, в яких висв1т -«даться окрем! складов! частини видавничо! справи в Укра1н1 в наз-заний пер!од 2.
Найб1льш ц1кавою в контекст! дисертавдйного дослхдкення с робота I). Ыеженка. В нхй автор дае найповнхше уявлення про розви-гок книговидавництва в Укра!н1 з 19X7 по 1927 р. Хоча робота
1 Меженко Ю. Укра!нська книжка час!в Велико! револкц I. -К., 1928; Козаченко А. Десять poкtв книжково! продуюй! Радянсько! Укра!-ни.-Х., 1929; Молодчиков А. Книгоиздательское дело в Украинской ССР /1917- 1960/ // Книга. Исследования и материалы.-1961.- Вып. 5,- С. 57-87; Радченко С. Издательская деятельность партийных комитетов КЦ/б/У в 1918-25 гг.- К., 1989; Скрипник Т. Книжков1 ви-давництва Радянсько! Укра!ни у вгдбудовний перход /1921-1925 рр./ // Уче^ записки,- /Харк1вський державний бхбл!отечний 1нститут/. - 1960.- Вип.4.- С. 107-133; Взглозуб В. Розвиток видавничо! справи в республ^ // Унра!нська радянська культура. -К., 1957. -С. 209-242.
у щ
• Машталхр Р. Розвиток полгграфх! на Укра!н1.-Льв1в, 1974;Шёвченко М.Укра!нський полгграфхчний 1нститут.- X. ,1930; ЧуЮтов В.Папе-рова промислов!сть Укра!ни та шляхи II розвигку.- Полтава,1931; 1гнат1енко В. Укра!нська преса /1816-1923 рр./К., 1926; Грицак 6.
3 1стор11 книжкового руху на Укра1н1 /1917-1922 рр./- Льв*в, 1923; Животко А. Нарис 1стор1! укра1нсько! преси.-Подебради,1937; Николишин С. Культурна полхтика бЬгьшовийв 1 укра!нський куль -турний процес.-1939;Семчишин М.Тисяча рок!в укра!нсько! культу-ри.-К., 1993; Агуф М. Увагу матерхальнхй базх преси // Вхст1,-1930,- 5 травня;Бхлокриницький Х.Розповскдогення книги ДВУ //Лг-тература.Наука.Мистецтво.-1924.- 7 вересня; Волковиикий В. Поли-графпромывшенность Украины // Полиграфическое производство.-1928,- № 2.
• Ю.Меженка була присвячена 10-р1чноцу юв!лею Жовтнево! революц!!, у автора хватило мужност! прид!лити належцу у вагу стану видавни -чо! справи в роки нацхонально-визвольних змагань вУкраГн!, за цо його х було пхддано сувор!й "пролетарськ!й" критиц!, У своТЙ робот! доел I дни к зробив досить повний комплексний ацал!з стану видав -ничо! справи в ресцубл1ц!, /зокрема, торкнувся проблеыи розвитку пол1граф1чно1, паперово! промисловост!/, дав пор!вняльну характе -ристику д!яльност! ДВУ 1 ПЗу РосН, об"ективно оцхнив прояв пол!-тики украХнхзацх! в гадуах друковано! творчост!, не в!ддатоись в той же час всеосяжноцу пафосу, який охопив украТнську радянську !нтел!генц!*> 20-х рок!в а цього приводу, немовби вхдчувавчи агор-тання цього процесу в недалекому маЙбутньому.Проте в робот! досить об1жно говориться про щкхльцу книжку, эовс!м не згадуеться за ди-тячу. Демонструючи гранично можливу ступ!нь об"сктивност! при ана-досл1дкувано! проблеыи, автор в умовах наростання б!лыиовиць-кого цензурного диктату в друг!й половин! 20-х рок!в вимушений був пояснити заборону приватних видавництв ! централ!зац!ю вс!е! видавничо! роботи в апаратх ДВУ в роки громадянсько! в!йни суто економ1чними причинами.
Робота Iитого сучасника досл!ддуваного пер!оду А.Козаченко спрямована переважно на дослхдження зм!сту та сощального призна-чення друковано! продукц!! Укра!ни в пер1од "военного комун!зму", НЕПу, але без анал!зу род! в !! виробництв! конкретних спец!ал! -зованих видавництв. Досл!дник зовс!м не тор'каеться таких важли-вих складцвих частин виддвничо! справи як пол!граф1чна база, кад-. рове еабезпечення, книготорговельна мережа; Дослхдник нав1ть не намагаеться вийти за рамки хДеолог!чних стереотип!в, даючи пози-I; тивну 'оцгнку адм!н!стративному втручанни держави в сферу д1яль -, 'ноет!1 приватних ейдарцицув в метою зниження частки- 1х конкурентно-
датноТ продукц!! в загальному обсяз! випущено! лхтератури.
Не дивлячись на упередженг 1деолог!чними замовленнями вис -овки,.пввний науковий хнтерес з огляду на фактолог!чний матер1ая тановить стаття 0. Молодчикова. В статтх висв!тлюеться стан кни -овидавничо! справи, розкриваеться проблема вхдновлення I подаль-ого розвитку пол!граф1чноТ бази та книготорговельно! мережЬ В ой же час в робот! по сут! обминаеться питания вйливу укра!н1за-!Т на видавничу дхяльн!сть в республхцг, не розкриваються основ-I тематичнх напрямки дхяльностг видавництв. Праця не позбавлена . радицгйних апологетичних стереотипе, викликаних часом П опуб-!кування. Саме тому мова в статтх хде виключно про позитивну оль Комунхстично! пари! в органхэацг! видавничо! Д1яльностх в еспубл!ц1.
Серед останнгх роб!т з проблем видавничо! д1Яльност1 в Ук-аТнх дослхджуваного перходу треба вхдэначити фундаментальну моно-рафхю С. Радченка, в якхй автор на достатньо широкому архгвному атер1ал1 з урахуванням велико! кглькоетх статистичних даних зро-ив перший узагальнювчий комплексний аналхз видавничо! дхяльностг арткомхв КП/б/У в пертхй половин! 20-х рокхв. Безперечного заслу-ою автора е те, що В1Н, не зважаючи на хдеолог1ЧН1 догмати, як1 родовжували ще в певн1й М1р1 стримувати розвиток об"ективно! сторично! науки, зумхв у сво!й роботх торкнутись проблем укра!-1завд! видавничо! системи республ1ки та створвння мерож1 видав— ицтв нац!ональних меншин. Певне мхсце в робой посои проблеми озвитку паперово! промисловост! /зокрема, паперовий голод в рес-ублщ1 на початку 20-х рокхв/, формування книготорговельно! ме -ежх.
Значний внесок в доробок дослхджуваного питяннп було зроб-эно у прац! Т. Скрипника, де на основ! опублхкованях у пресх
матер1ал1в автор характеризуе Д1яльн1сть пров!дних видавництв Укради першо! половини 20-х рок1в, становище полхграф1Чно! бази, змгст книжково! продукщI I питания книгорозповсвдження. Проте наукову цхшпсть статт!. знижуе вхдсутнхсть в н!й арххвних мате -р1ал1в. В статтх також вхдчуваеться очевидний нахил у б!к в!св1т лення стану преси - одноТ з дхлянок видавничо! дхяльност1. Сутте-вий недолхк роботи полягае в II апологетичному характеров!, р1Д -сутност1 аналхтичного х критичного П1дходу до д!йсносг1, що було взагалх притаманно хсторичнхй лхтературх 50-х - середини 80-х ро-к!в, оскхльки 1Сну»Ч1 в наущ градиц11 не давали можливост1 вийт« за рамки розроблених узагальнених схем.
Серед роб1Т, як! торкались однхе! з сторхн видавничо! дхяльност1, треба В1дзначити дослхдкення Р. Маштал!ра, який грун-товно аналгзуе полхграфхчне виробництво та формування системи його кадрового забезпечення. Проте ця Праця теж не змогла у никну-ти старих !деолог1чних падходхв при висвхтленн1 ихе! проблеми. Автор об1Йшов так1 болюч1 для полхграфпромисловосп питания, як фхнансовий га матерхапьно-технхчний голод в шй галуз1 на протяз: всього десятирхччя, пов"язаний з iмпepcькolв економхчною полхтико; союзного керхвництва. В як1йсь М1р1 доповнюе дослхдження М. Шевченко, де автор докладно зупиняеться на 1стор1! створення I по -чатку роботи першого в УкраТнг вищого учбового закладу для п1дго товки пол1граф1СТ1В - Укра!нського полгграфгчного гнетитуту. Про блем1 розвитку паперово! промисловост1 в 20-Т1 роки придх:лив ува гу дослхдник В. Чу!стов. Для первобтяжено! статистичними даними, в багатьох випадках констатацхйно! пращ' характерний традишй-ний для дослхджень цього перходу пафос у висп1тленн1 пгдеумкгв роботи паперово! промисловостх 20-х рокхв. Проте автор так I не дае вхдповхдг на фактично поставлене ним питания: як в умовах
«орально, а часом I фхзично застархлого обладнання та крайньр шзького р!вня його електрифхкацИ Укра1на зумхла перейти на ви -зобництво переважно високогатункового паперу. Проблему ж паперо -зо! залежност! УяраТни, зокрема в!д Росх!, автор залишае поза ува-?ою.
Щкавг статистичн! данх, наведенх досл1Дником ВДгнатенком з шостому роздгл1 свое! роботи, спрямовують читача до висновку 1ро русиф!каторську пол^ику б!льшовик1в в галуз1 Еидавнич^! дх -ш>ност1 Укра!ни в 1919-22 рр., що особливо ч|тко виявляет^ся на &он1 бурхливого зростання укра!нсько! друковано! продуиЩ. пер1о-цу нац1онально-визвольних змагань.
Дослхдження представникхв укра!нсько! д!аспори - б.г^ицака, И. Животка, С. Николишина не мають характеру фундаментальних роб1т з комплексним анал1зом в них видавничо! дхяльностх в Укра!нг 20-х рокхв. Проте викладений в цих працях матерхал являе собою суттеве 1ГОГ1чне доповнення досл!джень радянських вчених, особливо в умо-вах в1дсутностх сучасних узагальнюючих де1деологхзованих роб!т з щсТ проблем«.' Зокрема, в роботах А, Животка, С. Николишина чаведена перходизацхя полхтики б^лыповшав в галуз1 видавничо! И1Яльност1, яка була досить мхнлива: в1д жорстко! русифткаих! в 1919-22 рр. до укра!нхзац1!, яка була згорнена пхд фарисейськими гаслами боротьби з нац1оналхзмом, перетворившись у в!двертий курс ча "советгзацгю" ц:е! сфери суспхльно-полхтичного життя Укра!ни яа рубеж1 20-х -30-х рок1в. У дослхджети 6. Грицака акцент.ро -Зиться переваян о на русифгкацх Иному аспект! бгльшовицько! к/|дро -во! полхтики вгдносно укра!нських видавництв, книгарень на початку 20-х рок1в, наводиться характер)« приклади а цього приводу, эезсуинхвно, що творчий доробок вчених дхаспори дозволяе заповни-тп певнх прогалшш радянсько! {деологхчно упереджено! 1<:тор1о -
rpa$iï дано! праблеми. В той же час В1дсутн!сть можливост! для цих автор!в користуватись радянськими арххвними джерелами бхльш пхзнього пер!оду примущуе 1х обмекувати хронологхчн! рамки cboïx наукових пощукхв, в основному, початком 20-х poKiB.
При висвхтлекн: проблеми формування, становления та поси -лення радянсько! цензури в галуз! видавничо! дхяльност! в Укра!-Hi 20-х рокхв дисертант з!ткнувся майже з првним деф!цитом л!те-. ратури з цього питания. Цих проблем лише мимох!дь торкаються в cboïx дарл1дженнях Г, Касьянов, В. Даниленко Достатньо сказали, що терм1ну "Головлхт" дисертант не знайшов навхгь в дов!дко -в!й лхтературх кхнця 80-х рокхв.
Таким чином, анализ наукових po6iT з досл!джувано! проблеми дозволяв зробити висновок, що панування в хсторичн!й науц! !де логхчно упередкених схем не дозволяло радянським вченим в повнхй Mipi викрристати багатпций арххвний ыатер!ал, статистичнх дан! для створення цхлхсного конкретно-историчного об"ективного уявлен нл про становления та розвиток видавничоГ системи республ!ки в 20-tî роки. Не з !х вини протягом багатьох рокхв однобоко чи тен-денцхйно вивчався i узагальнввався досв!д видавничо! дхяльност! в УкраТнх, оск1льки б!льш!сть вчених вимушенх були орхентуватись у cboïx досдхдженнях на певнх !деолог!чн1 канони. Саме тому проблема вивчалась тхльки в одн1й площин!: обгрунтуванкя зростаючо! прогресивно! рол! Комун!стично! napriï в opraHi3auiï видавничо! дхяльност! в УкраШ. Майже зовсхм на висвхтлсвались я досл1джен-нях мхсце I роль приватного сектору у видавнич!й систем! респуб ■
* Касьянов Г. Укра!нська !нтел!генц!я 1920-х - 30-х рокхв: соцх ■ . альний портрет та вторична доля,- Ки!в, Едмонтон, 1992: Дани ■ ленко В..Касьянов Г, Стал^нхзм i украХнська хнтел!гевдця / 20-30-Ti роки/.- К., 1991. : .
л!ки, повнгстю пройтло поза увагою питания формування та посилен-ня партхйно-державно! цензури в ц!й сферг суспхльно-пол!точного життя.
Джерельна база. Для розкриття теми дисертахггТ автор залучив Р1зн1 за формо» х змхстом документи як опубл!кован! ран!ше, так ! виявлен1 ним в арххвах. У Центральному державному арххв1 вищих органхв влади та управлгння УкраТни - /ЦДАВОУ/ та Центральному дер -жавному арх1в1 громадських об"еднань УкраТни - /ЦДАГОУ/ опраиьо -вано рхзноманхтчу партгЙна-держапну документацхю: циркуляр« та ■ циркуляр^ послания I вказ!вки, постанови, положения, листи, витя-Ги з протокол1в, бшетен!, телеграми, !нструкцх1, зведення, зв!ти, плани роботи, супров!дн! записки, друкарськ! листки, передруки , К0П11 матерхалхв тощо. Багато з цих документе Мали таемний ха -рактер I не п1длягали оприлюдненню. Вони в1дбивають Ыформативну та розпорядчу д1яльн!сть вищих державних органхв СРСР та Укра1ни, Пол1тбрро, Оргбюро, Секретар1ату, Агхтпроцу ЦК партИ бхльшовикхв, органхв державного пол!тичного управл!ння - /ДПУ/, Головного управ-лхння у справах Л1тератури 4 виддвництва - /Головлхт/, парт&пара -ту на мхсцях, стосувться найважливщих напрямкхв партгйно-держав-но! полIтики, зокрема укра1н!заЦ11, ставлення до селянства, в!д -ношения до видавничих структур УкраТни 20-х роив.
Важливим доповненням до цього комплексу джерел послужили статт1, рхзноман!тнх матерхали х публ1кац!Т стосовно досл1Джувано! проблеми в пресх 20-х рокхв, зокрема, газетах "Культура I побут", "Вхстх", иКомун1ств, "Лхтература { мистецтво" та журналах "Б1бл10-логхчн1 в!ст1я, "Полиграфическое производство", "Радянський кни гар", "Червона преса".
Методолог!чна. теоретична основи дисертаиЛ базуються на досв1дх 1СТорико-полхтичних досл!джень. Визначальними були кон -
кретно-хсторичний та дхалектичний принципи у трактуваннх та !нтер-претацг! об"екту дослгдження.Автор послуговувався переважно сутте-во-зм!стовним та описово-1люстративним методом при досл!дасенн! дано! проблеми.
Мета досл1лження. Дисертант ставив за мету шляхом систем -ного анализу оцубл!кованих г архгвних матергалгв сгосовно обдана -го предмету досл!дження простежити характер ! обумовленн!стьоснов-них тенденций у формуванн! та розвитку видавничо! системи в Ук -ра!н1 20-х рокхв. Досягнення цге! мети реалхзуеться через поста -новку бгльш конкретних завдакь:
- висвхтдити основнг напрямки видавничо! дхяльност1 держав-них, суспгльно-полгтичних та громадських органхзап1й, розкрити змгс^ та характер друковано! продукцН Укра!ни в цей пер!од;
- проанал!зувати процес тип1зац!1 видавництв, лог!чним завершениям якого в умовах посилення б!лыповицького тотал!таризму стало створення державно-монопол!стичного видавничого об"еднання у форм! ДВОУ;
- дослгдити процес укра1нхзац!1 видавничо! дхяльност! дер-жавних, сусп!льно-пол1тичних та громадських орган!зацхй та причини його згортання;
- простежити динамхку розвитку системи матергально-технгч-ного!та кадрового забезпечення видавничо! справи в доследований пергод;
- показати обумовлен!сть посилення партгйно-державного цензурного режиму в гадуз! видавничо! д!яльност! в умовах на с туп; "казарменного соцгалгзму".
; Результата, одержан! автором у процесх вирхшення дослхд -ницьких завдань, виногяться на захист.
Наукова новизна дисертацхйно! роботи полягае в тому, що в
н!й з урахуванням сучасних досягнень 1СТорично! науки зд!йснено. узагальнюючий анал!з видавничо! д!яльност1 державних» суспхльно-пол1 тичних та громадських органгэашй Укра!ни протягом 20-х рокгв;
- в дослгдженнх на основ! введения до наудорого обггу но-вих арх!вних джерел 1 документгв зроблено анал!з невивчених аспекта видавничо! справи в Укра!н1;
- з позиц!! сучасного бачення проблеми в дйсертацг! розкри-то процес формування та посилення системи парт1Йно-державно! цен -зури в галузI видавничо! д1Яльност1;
- певну новизну несуть судження з приводу прояву в сфер! видавничо! справи ново! економ!чно! пол!тики та укра!н1заЦ11;
- в роботг анал!зуються деякг невхдомг аспекти политики б1льшовицького кер!вництва стосовно видавничо! системи Укра!ни, зокрема !! кадрового, матер1ально-техн1чного та финансового за -безпечення.
Практичне значения розробки теми полягае в тому, що резуль-тати дисертацЛ можуть служитИ базою для поглибленого вивчення хсторг! культури Укра!ни, використовуватися у викладанн! спец -курс1в. Деяк1 висновки дисертацП можуть сприяти координап!! 1 визначенню актуальних напрямкгв подальшо! науково! роботи в галу-31 дослхдження проблем видавничо! д!яльност1 державних, суспгльно-полгтичних та громадських орган!зац1Й Укра!ни в 20-т1 роки.
Апробацгя роботи. Основнг положения та рисновки дослужения обговорювалися на теоретичних та методолог!чних семгнарах, заеданиях кафедри укра!нсько! 1сторг! та етнополхтики Ки!вського унгверситету 1м. Тараса Шевченка. Окремг результата дослхдження викладалися автором у доповгдях на мшнародних наукових конферен-цхях у Киевг, Запор!жж1; республгканських -у Дрогобичх, Киев1, Одест:.
Структура дисертацх! зумовлена характером г змгстом дослгд-жуванот проблеми. Робота складаеться !з вступу, трьох розд1л!в, заключения, списку використвноТ лхтератури I джерел.
У першому роздглг - "Змхст та характер видавничо! дгяльно -стг, розповсюдження друковано! продукцН" аналхзуються основн1 напрямки розвитку видавничо! та розповсодницько! дгяльностг дер -жавних, сусп!льно-пол1тичних та громадських органхзацгй. Дисертант звертае увагу на те, що укра!нська революхця 1917-1921 рок!в, не-зважаючи на громадянську вхйну, сприяла бурхливому зросту видань укра!нознавчого характеру, що П1двищувало рхвень нахгёонально! са-мосв1домостх нац11. Автор приходить до висновку, що навхть в умо -вах вхйськового часу та пол1Тизац1! сусмльн6-пол!тичного життя громадськ1 / в основному просвхтянськ!/, приватнх, кооперативн! ви-давництва, що ор!снтувались на випуск укра!нознавчо! Л1тератури, мали перевагу над партхйними видавнидтвами, як! з вхдомих причин спепхалхзувались на виданн1 аг1тац!йно- пропагандистских брощур ! листхвок. Кхлькхсть парт!йних видавництв в роки национально -визвольних змагань мала тенденщю до зменшення.
Проведене в дисертацИ досл!дження дае право стверджувати, що розвиток видавничо! справи в республ!ц1 в 20-т1 роки пройшов два етапи: русифхкацх! та укра!н1зац11. Перший етап вхдзначався найбхльшим занепадом видавничо! справи в Укра!н! через монопол1 -
I ■
зац!ю II б1льшовицькос владою, як1Й вистачало нап!взруйнованих пол1Графп1Дприемств для випуску агхтавдйно-пропагандистсько! дру-ковано! продукцх!. До 1922 року бхльшовицька партхя в республш1 стояла на в!дверто московських позицхях, а полхтика "военного ко-мунхзму" не дозволяла враховувати кон"юнктуру книжкового ринку в Укра1н1. 3 1923 р. розпочався етап укра!н1эацх!, коли вся видав -нича Д1яльн1сть поступово ставала укра!нською за формою ! соща -
лхсгичною за зм!стом. Вхн був обумовлений загальним економгчним гпднесенням, стаб1л1зацгею видавничо! системи, повнязаних з НЕПом.
Проввдене в дисертацх! досл!дження дае пхдстави стверджу -ваги, що головною метою бхльшовицько! украТнхэацг? видавничо! справи в респу'бл1ц1 була необххднхсть використання укра!нського друкованого слова для поширення комунгстична! гдеологх! в гущин1 народних мае, тим б1льше , що в умовах мирного буд!вництва бхль-ш!сть населения УкраХни могла зрозумхти русифхкац!» хЦе! галуэх сусп1льно-пол1тичного життя як продовження колон!заторсько1 на -ц!онально-культурноГ полгаки царизму. Додатковим , стимулюючим для б!лыяовик1в, фактором прискорення украКн1зац11 видавничо! системи була можливхсть використання украГнського друкованого слова патриотичною !нтел1генц!ею, що могло стати детонатором нового нацхонально-визвольного вибуху.
В роздШ на основ! анал!тичних роздумхв зроблено висновок, що основною характерною особлив!стю д!яльностх державних видав -ництв було орхентування Тх переважно на випуск соц1ально-пол!тично' ! учбово! Л1тератури, тобто таюэ! друковано! продукц!!, яка най -ефективнте сприяла поширенню комун1стичних догматхв серед найшир-ших верств населения.
Автор звертае увагу на те, що в умовах змхцнення комун1 -стичного тоталхтаризму приватн1 видавництва, якх досить вдало за-повнювали прогалини в робот! партхйно-державних видавництв, не користуючись бвджетними субсид!ями, почали зазнавати адм1н1стра-тивно-командного тиску з боку,держави. Держава, таким чиномI наметалась переорхентувати приватн! видавництва на випуск нерентабельно! продукц!!, а в кхнцх 20-х рокхв х зовегм л1квхдувала, створивши Дцржавне видавниче об"еднання УкраИни /ДВОУ/. Необххд-но зауважити, що саме приватнх видавництва стали перяимн жертвами
вхдновлено! на рубеж! 20-х -30-х pokíb политики деркавно-монопо-Л1Стично1 централхэац!Í, оскхльки Тх ефективна та оперативна дх-яльнхсть створювала несприятливг умови для пропагування couiaaí-стичного способу виробництва в Ц1Й галузг сусп1льно-пол!тичного жнття.
' У другому роздШ - "йатерхальне та кадрове забеэпечення видавничо! Д1яльност!" - розглядаеться проблема становления i роэвитку матер1ально-техн1чноК бази видавничо! Д1яльностх деркав-них, суспхльно-полхтичних, громадеьких орган1эацхй та формування системи Í! кадрового забеэпечення, Результати досл1дкення евхдчать, що початок 20-х рок! в ознаыенувався рхзким посиленням концентра -Ц11 нацхонад1зовано1 {ЮЛ1Граф1чно1 промисловост! в результат! ао-середкення найб1льш приданного, мент за все зруйнованого вхйною обладнання в кхлькох великих i гром!здких типографхях, трестах. Однак концентрацхя полхграфхчно! промисловостх все я таки давала певний економхчний ефект, оскхльки палегшувала держав! можливхсть. здхйснсвати централхзоване матерхально-технхчне забезпечення niel галузх народного господарства, що дозволяло б!льш рац!онально ви -користовувати обладнання, скорочувати його просто!, оперативнхше органхзовувати ремонт устаткування.
У роздхл! зиясовано роль та мхеце паперовоТ лромисловостг в ыатерхально-технхчному'забезпеченн! видавничо! справи в Укра! -hí, характерна риси Í! розвитку. Результати дослхдження перекону-ють що щвидк! темпи зросту виробництва папероробних фабрик в республ11}1 були в|Дносними, оск!льки досягались в бхльшхй Mipi за рахунок вадновлення зруйнованого в роки bíAhh обладнання та кон -ííeiiTpaqieü ущлхлого, що t дозволило в другхй половинх 20-х poitie досягти лише довоенного pipHfl розвитку. 1ншими словами, кониентра-цхя уц1л!лйго, але ж застархлого морально, обладнання дозволяли
в!дносно швидко вирхшити тактична забдання - досягти довоенного -р!вня розвитку папероробно! промисловост!. В стратег!чному ж вхд-ношенн! в!дновлення морально застаргло! матергально-технгчноТ ба-зи паперово! промисловост! по сут! блокувало можливгсть бхльш-менш значного,п1двищення ефективност! в Ц1Й галуз! народного господар -ства, що приргкало II на екстенсивний шлях розвитку, а республхку - на паперову залежнгсть вхд рос!йських та закордонних поставок,
. Анал!з л!тературних та арххвних джёрел дае змогу стверджу -вати, що криза пол1графпромисловост1 середини 20-х рокхв була на-слхдком переходу В1Д военнокомун1стичних методхв господарювання до НЕДу. Причина кризи полягала в тому, що типограф!! в бхльшостх випадкгв не враховували кон"юнктуру ринку, який серйозно I не вивчали. Попит же населения в порхвняннх з початком 20-х рокхв по-ступово змхнювався на користь бхльш сол1Дн'их книг менш пропаган -дистського характеру, виконаних на високому полхграфхчному рхвн1. Положения ще б1льше пог!ршилось з переводом пхдприемств на госп-розрахунок I Л1кв1дац1ю для бгльшост} з них необгрунтованих держ -дотащй, що призводило до остаточного втрачання можливост1 зберег-ти внутршн! накопичення, як! використовувались для оновлення ма-тер!ально-техн!чно1,бази в Укра!н!. Автор обгрунтовуе висновок, що матерхальною передумовою зм!цнення державно-монополхстично! системи втручання у видавничу Д1яльн!сть в Укра!н1 друго! половин« 20-х рокхв було посилення економхчно! залежностх видавництв, пол1-графхчних пхдприемств в!д держдотацхй, яка стала немицучою в умо -вах майже повно! в1дсутност1 внутршнхх нагромаджень, що робило типограф!! нездатними самостхйно оновити св1й основний капхтал.
Проведене в дисертац!! досл1Дження дае право зробити вис -новок, що по вгдноиеннв до кадрового забезпечення видавничо! справи теж Д1яв так званий "залишковий принцип", який виявився у
фактичнхй В1ДМ0В1 держави вз:д фхнансування программ подготовки кад-ргв для книгорозповсщницько! мереж! та частковочу субсидгюваннг системи професгйно! осв!ти для полхграфгчно! промисловостх. Резуль-тати д0сл1дження свгдчать, що политика кадрового забеэпечення ви -давничо! д1яльност1 державних, суспгльно-полгтичних, громадських орган!зац1й та матер1ально-техн!чне постачання Ц1е! сфери суспхль-но-полхтичного життя взаемопов"язан1 М1Ж собор. 3 одного боку, де-ф1цит валюти та В1дсутн1сть сучасного на той час вхтчизняного полх-граф1чного машинобудування примущували проводити реконструкцхю по-лхграфпромисловост! на баз1 власного обладнання, рхвень якого знач-но вхдставав В1Д свхтових стандарт!в. Наявн1сть в пол1граф!чн1Й промисловост1 в б1льшост1 морально застархлого устаткування не ставила дуже гостро проблеми подготовки кадрхв з спецхальною вищою осв1Тою / перший пол1граф1чний 1нститут було вхдкрито в Харков1 лише в 1930 роцх/. В свою чергу В1дсутн1сть спецхалхстхв з вищою базовою осв!тою в полхграфпромисловостх не створювала хнтелекту -альних передумов для якхсного стрибка в цхй галузг промисловостх.
В третьому роздхл! - "Централ1зацхя видавничо! справи та посилення партхйно-державно! цензури в Укра!н:г" - автор дослхдив ; основн1 тенденцхГ централгзаш1 видавничо! Д1Яльност1 та станов -лення радянсько! цензури в республ1Ц1. Дисертант звернув увагу на те, що в першхй половин1 20-х рок1в типхзацхя видавництв ще не бу-ла повною, 1 тому !х видавнича дхялььцсть часом переплхталась , призводячи до конкурент!. Проте, навгть в умовах НЕПу бмьшовиць-кий уряд не М1Г допустити такого явища, оскхльки конкуренция мхж парттйно-державними вядавництвами велась фактично за держзамовлен-ня, якI майже завжди сулроводжувались дотацтями. Отже, влникала цхла низка видавництв-утриманцхв, чисельнгсть яких адм1Н1Сгратив-но зменщувалась державою за рахунок концентрат:! та централхзацх!
видавничоТ справи в республхц!. Результате дослгдхення переконують: якщо тип1эац!я видавництв була об"ективно обумовлена диферещца -цгею читацького попиту, то 1х централ1зацгя стала виявом тенденцг! до державного монополхзцу, який набирав сили, поширення адмШст -ративно-командних метод!в кер!вництва, що цхлком вписувалось в май-бутнв тотал!тарну систему. В умовах ф!нансово! залежностг бгльшо-ст! видавництв вхд держави, яка посилввалась через необгрунтоване директивне зменшення цхн на друковану продукцхв, единим способом аниження витрат на дотацИ була централ!зац1я видавництв, що ско -рочувала к!льк!сть бюджетких утриманцхв,
1з широким залученням арххвних даних було проведено ретель-ний аналхз пол!тичних аспекте централ!зацг1 видавничоТ Д1яльно -ст1 в республ!ц!, Дослхдник д!йшов висновку, що основна мета, яку пересл!дувала парийно-директивна система управлхння, полягала не ст!льки в намаганн! п!двищити рентабельн!сть тип!зованих видав -ництв, ск!льки в бажаннх до крайньо! стул!нх ун1ф1кувати Тх в га -луз! випуску певного роду л!тератури для полегшення контролв за ними. Саме з пол!тичних мотив!в першими жертвами централ!зац!1 в К1нц! 20-х рок!в стали приватн! видавництва, оск!льки Тх еконо -М1чна незалежнхсть давала 1м можлив1сть виявляти певцу свободу друковано! творчост!, що дратувало владн! структури УкраТни. В результат! адмхнхстративно регульована тип!зац!я та централхзац!я видавничоТ системи мала ва мету полегшити контроль за друкованим словом, зробити йога бхлып повним ! всеосяжним.
Автором вивчено ! проанал!зовано процес формування та поси-лення парт1Йно-пол!тичного цензурного диктату в галуз1 видавничоТ д!яльност1. Спиравчись майже повн!ств на арх!вн! джерела, досл!д-ник доводить, що галузь цензури була, мабуть, единою, де парт!я
допускала конкуренте. Боротьба рхэних цензурних установ - Центрального управл!ння у справах друку /ЦУД/, Полхтконтролю Державного политичного управлхння / ПК ДПУ/, Головного управл!ння у справах лхтератури 1 видавництва /Головл1т/ за "ы1сце п1д сонцем" виявлялась в хнформувжнх парткер!вництва про недолги в робот! один одного та робила майже неможливим появу в прес1 ознак 1нако-мислення. ,
Грунтовний аналхз арх!вних матер!ал1в дае право ствердуу -вати, що ЦК КД/б/У мае можйив!еть безпосереднього контроле самих органхв цензури через зд!йснвдацу по в!днощеннв до них кадрову политику. Ця полхтика виявлялась в призначеннх на кер!вн! посади в органах цензури доевхдчених комунхетхв, як1 мали проводит парт{й-н! директиви в цих установах 1 надсилати оперативн! ав!ти про 1х д!яльн!сть у вхдд1л преси ЦК КП/б/У. Таким чином, органи цензури п!длягали менш пом1тному, але в1д цього не менш короткому догляду . а боку вищого парткер!вництва, нхк той, який вони зд!йснювали самх^.
В заключенн! дисертац!! пЦведено подсумки, ароблен! уза -гальнют! висновки з головних проблем досл1дкення, висловлен! деяк! пропозиц11.
I. Анал!з доелЛджувано! проблеми дае п!дстави стверджувати, що основною тееденц!вю в розвитку видавничо! д!яльност! державних, суспхльно-пол!тичних га громадських органхза^й було створення низки проф1льних тип!зованих-видавництв, я»! спецхал!зувались на випуску- лхтератури певно! соц!ально-класово! та в!ково! ор!ента -цИ. бдиним винятком було ДВУ, яке протягом вс!х 20-х рокхв зали-шалось ун!версальним видавництвом,
'2. Результати дослхдкення св1дчать, що в 20-т! роки були закладенх госпрозрахунков!. засади в галуз! видавничо! дгяльностх, якх, однак, ^ умовах вл?ди б!льшовикхв мали деяку специф!ку.
По-перше, самоф1нансування в полному розумхнн! цього слова не т<}р-калось видавництв, як! випускали л!тературу для задоволення соцх -ального замовлення держави. Таих в'идавництва продовжували отриму -вати цгльовг дотацх!. По-друге, особлив!сть госпрозрахункових в!д-носин в умовах НЕЦу полягала в намаганн! держави впливати на д!яль-Н1сть економхчно незалежного приватного видавничого сектору за до -помогов адм1н1Стративно-командних важелхв, що кхн^ць-кхнцем призвало до !х примусовоТ л!кв1дацН. •
3. Необххдно зазначити, що 20-т1 роки стали перходом орга-Н1зап1Йного оформления видавничо! справи, що знайшло свое вт!лен-ня в створеннх газетно-журнальних виробницих комбхнатхв, якх сприяли координацх! зусиль видавництв та пол1граф1чно! промисло-востг у справ1 полхпшення випуску друковаио! продукцх!.
4. Досл1Дження украШзацг! видавничо! д1яльност1 в ресцуб-лхцх дае можлив1Сть зробити висновок, що вона перевершила тх пол1-тичн! завдання, як1 ставило б1льшовицькё керхвництво Росх!, роз -починавчи цей процес.
5. В ход1 аналхзу дослхджуваного питания автор прийшов до висновку, що держава конституцхйно повинна вирхшувати питания про внесения корхнних зм1н у сферу фхнансування, щоб на прагстицх Л1К -вхдувати залишковий принцип фхнансування видавничо! справи, надаго-чи прхоритетну допомогу тим друкованим виданням, якх створюють умови для пхдвищення нацхонально! самосвхдомостх укра!нського народу I в той же час стимулвють усвхдомлення ним себе як частки
св1т0в01 лвдськост1.
6. Результати дослхдження переконують , що деяк1 проблеми розвитку видавничо! системи в Укра!н! в умовах наигонального В1Д-родження можуть стати предметом самост1йного вивченши Наприклад, нац10нальн! меншини Укра!ни та державна видавнича пол!тика щодо
Тх забезпечення друкованою продукц!ев; роль, м!сце та еволсц!я приватного сектору у видавнич!й систем! ресдубл!ки.
Основн! реэультати дисертацН викладен! в публ!кац!ях автора:
1. Роль друку в розвитку нац!онально! самосв!домост! укра -Тнського народу // Тези допов!дей лщинознавчих ф!лософських пи -тень "1Уман!зм. Лвдина. Культура".- Дрогобич, 1992,- С.105-106,.
2. М!сце друку в прогнозуванн! пол!тично! повед!нки студент-сько! молод! в УкраТн! // Тези допов!дей м!жнародно! науково-прак-тично! конферено!! "Проблеми д!агностики i прогнозування соц!аль-но-економ!чних ситуац!й". - К.,1992,- 0,200-202 /в сп!вавт./.
3. Деяк! аспекти питания культурно-осв!тньоТ пол!тики УкраТни в 20-ti роки // Тези м!жвуз!всько1 науково-практично! конфе -ренц!Т "М!сце УкраТни у св!тов!й !стор!Т та особливост! вивчення дано! проблеми у педагог!чноцу вуз!". - К., 1992.- С. I6I-I62
/ в сп!вавт./.
4. Друк як один !з аасоб!в духовного в!дродження украТн -сько! нац!Т // Тези ВсеукраТнськоТ науковоТ конференцИ "УкрбТна: становления незалежност!". - Одеса, 1993,- С. 62-64.
б. М!сце друку в на1г!онально-деркавному в!дродженн! УкраТни // Тези допов!дей республ!кансько! науково-практично! конферен-uil "Политика и власть". Ч.П.- Запорожье, 1993,- С.53-54.
6. До питания про значения друку в нац!онально-культурному вгдродженн! УкраТни // Тези доповхдей мхжнародноТ науковоТ конфе-peHuiT "Духовна д!яльн!сть та II специф!ка". Ч. Ш.- Зап'орхжжя, 1993,- С. 33-34.
7. Проблем:* видавничо! дхяльностг в УкраТн! в умовах поси-лення тотал!таризму // Тези доповхдей науковоТ конференцН "Укра-Тнська державнтсть: хстортя ! сучаснхсть".- К., 1993,- С.283-284.
- 25 -
Обсяг дисертаиН 206 стор!нок.
Киэюн В.К. "Издательская деятельность государственных, общественно-политических и обцественнюс организаций Украины в 20-е годы". Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история общественных движений и политических партий, Киевский университет имени Тараса Шевченко.- Киев, 1994.
Защищается семь научных работ, которые содержат теоретическое исследование издательского дела в Украине 20>х годов. Эти годы стали периодом организационного оформления издательской системы, что проявилось в создании газетно-журнальных произвол -ственных комбинатов, которые содействовали координации усилий издательств и полиграфической промышленности. Проведенное иссле -цование показало, что в условиях возрождения украинской государственности важно определить перспективы развития издательской :истемы в республике, опираясь на опыт ее становления и развития i 20-е годы - период национально-культурного ренессанса Украины.
V.K.Kiijun. "Publishing Activities by the State, Socio-political and Public Organizations of Ukraine in the 20-s". Thesis for competition for a scientific degree of a candidate in history In speciality 07.00.01 - history of social movements and political parties, Kiev Tares Shevchenko University, Kiev, 199*.
Seven scientific papers containing theoretical study of publishing in Ukraine in the 20-s are being defended. The above years lad become a period of organization of publishing system formation »bich was shown in creation of journalese publishing factories jromoting efforts of publishing houses and printing industry, ¡arried out research has shown that it is important in the con-
dition of revival of the Ukrainian State system to determine outlook of publishing system development in the Hepublic having, been supported by the experience of its formation and development in the 20-s - period of national and cultural Renaissance of Ukraine.
' Ключовi слова; "видавнича д]яльн1сть","полiграф}чна проми-слов!сть","цензурна система".
Чеащ щяЖФ^Цщ'"