автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Внесок вчених Украiни у розвиток теорii та практики ракетовудування тя освоення космосу (перша половина XIX - кiнешь XX ст.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Внесок вчених Украiни у розвиток теорii та практики ракетовудування тя освоення космосу (перша половина XIX - кiнешь XX ст.)"

рГ б ОГЙСЬКИИ у И1 ЙЕРСИТкТ 2 9 МАЙ 1Я95

1М.ТАРАСА ШЕЗЧЕНКА

Ка правах рукопису

МЕЛЬНЙЧУК 1гор Анатол1гозич

ВНЕСОК ЗЧЕНИХ УКРА1НИ У ГОЗВИТОК ТЮРИ ТА ПРАКТИКИ РА1СкТ012УДУВАННЯ ТА ОСВОЕНИЯ КОСМОСА' ( перша полозина XIX— кГнеиь XX ст.К

Спеи1альн1сть : 07.00.0^- 1стор1я УкраТни

Автореферат

дисертацП на здобуття наукозого ступени кандидата 1сторичних наук

Ки1в - 1995 р.

Аисертащзю о рукопис.

Робота виконана на кафедрI соцгально-гумангтарнпх наук Китвського в1йськового гнституту управлхння та зв"пзку.

Науковий кер1вник - доктор 1Сторичних наук,

професор, заслужений прашвнмк вищо? школи Украгни

ВДКОЛЮК Вгктор Степанович

Офтщйн! опоненти

- доктор фьюсофських наук, професор

ОНОПР16ШШ Валентин 1ванович

- кандидат ¿сторичних наук, допен1 КАПЮШЗНИЙ Валер! й Петрович

Провгдна установа

- Шитомирське вище в4йськов • учил рад1оелектроники ППО

Захист В1дбудеться п_____^995 р. о »/Г"

динг на зас1данн1 спецТал1зовано'1 ради Д 068.18.06 при КиУвськ

ушверситетг ¿мен! Тараса 1'!евченка /252017, м.Ки'г'в, вул.Золоди

мирська, 60, ауд.349/.

Автореферат роз1слано

Вчений секретар спешал1зовано'1 ради кандидат тсторлчних наук, допент

I. Загальна характеристика писертацп

Актуальность теми. Надзвичайно складне эовнхвньо те внутрх.-полгтичке становище, кризовий характер роэвитку попгй в Украхнг обумовилк новир шдххд до icTopHiHUX дисцишпн взагалх i icTopii науки зокрема. Зараз, як школи гостро, постае питания: бути чи не бута укро1Нськгй деркавност: з усгма ii атрибутами, маз чи не маз украх'нська нац!я право на самостхйкий розвкток.

Необххдкгсть дослгдкекня проблем icTopii фундаментально! науки, сама Tier ii частини, що шднесла престиж радянськох науки взагалг, i СГСР в цглому, не надзвичайну висоту, духе актуальна саме зараз. Ми говоримо про ракеткокосмгчну теорию та то? визначний внесок у ii розвиток, що належить украгнським вчениы. Тепэр, п1сля падхння ра-дякськог супердеряавк, ми можемо смглкво стверджувати, що "космхч-ний тргумф", мабуть був найб1лып вагомим аргументом епохи соц1ал1з-му у всебхчному технгчному, технологичному та соугально-полгтичному змаганн1 з Заходом.

Саме тому сьогоднл, на еташ ствердження новох самост1йно1 Укра-iHCbKo'i дервави, хсторики не мають права замовчувати найб1лыи ваго-«I досягнення украгнцгв за час ¿в перебувакня кашо'г краг ни у склад1 PociPcbKo'i, а пот1м i Радянськог iMnepii. Нам здаеться, необх1дно не riffbra переосмислити усс новгтнп icTopic. а й визначити роль украгнцга у знайти м1сце у бурхливому науковому роэвитку XIX-XX сторхч для найбзльш визначних вершин укра1нсько'1 Teopii та практики. Це питания надзвичайно гостро постаз саме зараз, коли форму-ються суто yKpaiHCbVi середня та вища школи, коли визначаються npto-ритвти у науково-технгчних капрякках, коли наша крагна намагаеться максимально кориснс використати ту спадщину, що одержана шсля розпа-ду СРСР.

Наукова актуальность теми обумовлена це й тик, що, на наш погляд,

економ1чно та 1сторично невиправданим було б забувати надзвичайно шнний цосвгц керуван.чя так званими великими опера1Ййними системами", накопичений у космгчнгР галуз! Радянського Союзу, йдеться.насамперец про запровадяеки? акацемхком С.П.Кооольовим, нашим земляком, метод поеднання у един*Р органгзм сотень р13Ногалуэевих шдприсмств, кон-структорських бюро та НД1, що виргшували спор1днен* науков1 i прак-тичн1 питания та керувалися з еаиного центру-стваренох Сергеем Павловичем Ради Головних конструктор! в. Ланки них систем бут роэташованг по ECiP KDai'Hi, однак завдяки талановитому керуванко i величезним

органхзаторським якостям. членхв Ради, працввали з надзвичайною злаго-цяенхстю. Саие так будуеться дхядьтсть Г1Гактських концерте у най-бхльш розвинугих KpaiHax:"Mi4y6ici" в flnoHÍi, "Дкенерая Моторс" та "Моторола" у США, "Фольксваген Груп" у Ншаччинх та íramx. У цьому е необх1дн!Сть, бо неможливо вирхшува** найскладтшх технологхчнх зав-дання, до яких належать i аерокосмхчнх проблеии, баз мхкгалузево1 ко-операцГх i координац11 зусияъ niдприеиств та наукових центр1в yciei крахни. _ • ■

11а жаль, в епоху "дикого ринку"» що паиуо у нас сьогодм потукна аерокосм1Чна галузь i десятки тисяч людей у нхй працюючих, та накопи-чений дocвiд, забут1.

Цв протиприро.дно, бо украхнський космхчний готетцал зайиае 3-4 Micue у cbítí за обсягом виробництва, рхвнеи технолог^ та кхлыисти зайнятих висококвал1ф1кованих potíiTHMKÍB. Цей потенц1ал здатний прино-сити вагомх валстнх надходжання у державний бюджет, завойовувчя для Укра1ни економхчний авторитет у cbítí.

Однак, нав1ть найб^ьший у Европх аерокос»пчний концерн "Швден-маш", що у Дн1пропетровську, як i iraní НД1.КБ та шдприемства галузх, кинутх напризвохяще i вирхшугть свох проблеии самотухки, скорочуичи виробництво та пере ходячи з випуску ушка*ьно1 штучно! продукци - кос-ыхчних систем, на якх, до pe4Í, завяди був i в великий попит за кордоном, на випуск предметiв побуту. Украхна термхново потребуе коыплекс-Hoi программ реанимування та розвитку аерокосмхчнох калуэх, -збираная по крихаы вторичного досвхду роботи з нес i у шй, а такое веяичезних ¿нвестищй.

Наша праця, спо.дхвасмося, внесе свог частку у цей необххдний процес.

Крхм того, серйозною í не мент вагонов проблемою в на сьогоднг вив-чення гсторичних аспектов розвитку ракетно-космхчно! Teopii та практики на TepeHi FbciBcbKoi ÍMnepii та CFCP i вельии значного внаску у нього укратцв-вчених. Мало кому в Укра]снх, та й у cbítí, знайом1 1мена виз-начних вчених-ракетник1в XIX сторхччя - Константинова, Засядька, Третесь-кого, Гешвенда та хнших.

Украхнепь ¡йбальчич вхдомий як видатний революц10нер i значно йеншё його знаоть як гениального теоретика реактивного повхтряплавання. Цим ми мохемо завдячити радянськ1й лропагандистськхй машин1, яка чхтко визна-чила прхоритети у космхчшй галуз1 i всю увагу придхляла лише кхлькои хменам-Щолковського, Цандера, Корольова та, в останш роки, Глушко.М;* тип у багатьох аспектах, i це сьогодш беззаперечно, Цхолковського.нап-риклад, випередили украхнсыс1 вчеш Кибальчич та Кондратюк. Ракетна практика цосягла'ведучих позицгй у cbítí заадяки укра1нцям Севруку, Ян-геяп, Чеяомев, К1сунько та íhümh. Ui, та iraní íkena не можуть х не го-

вити бути забут1 в УкраХнг, як I надзвичайнэ вагомий внесок в аерс-космхчш успххи цхлих творчих колектив1в-заводу "Хартрон"/Харк1в/,1н- -ституту електрозварювзння хмен! Е.0.Патона/Ки1Е/, КБ "Швденне"/Дн1-пропетровськ/, Академ1х Наук Украши та багатьох хнних.

Потреба вивчення та узагальнення цхнного досвхду видатких украхнсь-ких вчених-ракетникхв та науково-виробничих органхзацхй, що дхяли у ракетно-косихчнхй галуз I, викликана також тим, с;о на протязг ус!е! ра-дянськох г гхострадякськох гсторхг ця проблема не дослхджувалася.

Актуальнхсть розробки теми обумовлена гостро поставленим нмп питаниям осмислення та захршлення на практигц историчного досв1ду, набу-того за пхвтора стор1ччя ракетно-косм1чно1 1стор11 з позгацй об"зктив-ностх, правдивого аналхзу дгяльностг видатних вчених-ракетншпв мкнуло-го та сучасностг.визначенню роЛ1 украхнськох науки та II найшштн1-ших представтшв у вторичному процес: формування та роявитку ракет-но-косм1чно1 теор11 та практики, показ мавтих М1сцз на шляху цього роэ-витку невдач та успхх!в, перемог та поразок, помилок та гетальних прозршъ, а такок висвгтлення багаточисленних так званкх "61 лих плям" ракетнох хсторп, пов"язаних з неодноразовиии репресхями у серздови-щх науковцгв та завхсою глибоко1 та^мниц!, цо супровод^увала хх розробки протягом усього киття, а почасти й П1сля нього.

Крхм того, праця висв1тлвз досягнення роэвинених крахн у освоенш космосу та показуе перспективи Укра£ни на т геному, але прибутковоыу азрокоемхчнему ринку.

Разом з цим, дисертадгя мае й хгаах актуальнх наггрямки дослхджень. На наш погляд, заслуговують на увагу аспекта, гов"язанх з аналхзом паралелей у роэвитку 'радянсько1 та американсько! косм1чно1 науки, з роз-| робкою цге! науки в Украхнх/як у дореволюц1йний, так г радянський перход/ з оцхнкоп хстор1ограф11 по зан1й проблематиц1 та хнах.

Результати досл1дкення зможуть допомогти науковим. про мне лов км та в1йськовим кадрам, зайнятим у ракетго-косм1ЧН1й галуз1, оволодхти цш-ннм доевхдом IX поперэдникхв, формами I методами IX конструктивного по-шуку, знаниям цпсаво1 I вельми позчаль-ог 1сторх1 ракетно! 1стор11,бу-дуть сприяти поЕиреннв маяовхдомих I досх нев1домих стср1Нок 1стср11 укра'1нсько1 науки I технгки серед учшвськох молод1, насамперед студен-т1в технхчних ВУЗхв, хсторикхв науки, широких верств суспхльства, цо конче необххдно семе тзпер.

Стутпкь науковох" розробки теми. XIд наукового пошуку в ракетнгй теорхх та практицх Х1Х-ХХ стор1ч,нелегкх у б1льшост1 творчх шляхи вчених ракетгажхв,вивчення 1сторхх розвитку ведучих колективхв ракетно-коемхчкого напрямку, окрених програм хронолог1зацхх процесу ^орму-

ваннл qie'f галуз1 науки, як вихгдного пункту 1сторичного анал1зу, дос ще не мають достатнього висв1тлення у науково-гсторичнхй лхтературх.

Це обумовлено ¡илькоыа причинами:

- космхчна тематика до останнього часу була "закрита" для аос-л1цник1в, що було пов"язано з полхтичними, оборонними та технологгч-ними мотивами;

- ракетнх В1йська стратегхчного призначення являли i являють собою фундамент оборонного потеншалу Kpairar,

- супутниковий напрямок косм1чно! науки, окр;м значного еконо-М1чного ефекту, дае й значний ефект стратег1чний, пов"язаний, у першу чергу, з глибокою розвхдкою, навхгацгев та идлеспрямугапням;

- ¿сторична наука досг мало обхзнана з фактами неодноразових репрес1й 30-40 рок1в у середовиоц ракетних cneqianicTiB внаслхдок в1Дсутност1 пубк1кац1й документхв, шдтвердг.уючих це.

Теж стосуеться i окремих космгчних програм, що не були зд1йсне-Hi, i стану ракетних розробок пгд час Белико1 Зз:тчизняно1 в1йни.

Лише в останн:й пергод ui проблеми одержали пеяке освхтлення у пергодичних виданнях та на телебаченнк Насамперед це стосуеться московських журнал1В /"Авиация и космонавтика", "Наука и жизнь", "Смена", "Огонек"/ та телекомпангг "Останкхно" /сертал "Червоний космос"та IH./. Що стосуаться украгнських науковкх та лопулярних ви-дань та телебачення, то "и мокемо стнерджувати, що кр1м окремих пуб-niKaqiй у в1йськов1й npeci*, 1нформац11 на ца тему майже'не було.

Звгсна рхч,лхтэратури, присвячено1 радянським досягненням у космос! , дуке багато. Однак ця литература - i наука, i популярна, - ви-конувала передусхм пропагандистськ1 з?.вдання : мала поверховкй опису-вальний характер.

Бгльи гплеспрямоване та глибоке вивчення Д1яльност1 видатних украхнських вчениХ та керсваних ними величезних науково-виробничих об"зднань /"Швценмав" "Мазинобудування", "Енерг^я"/ почалося тхлькя в останн: роки.

У цьому план1 виргзняються статтх росхйських вчених-розробник1 космгчнозс техшки та курнал1ст1в, чкк дхяльшсть була поз"язана з да нов тематикою: Ю.Бирюкова, В.Комарова, Г.Ветрова,

Див..т_ :Заколюк В.,Мельничук И. Укиаина космическая, Научно-ли-тепатурный альманах, Киев, МО Украины. Страж неба-ЯЗЭ-

Ю.Мозжорхна та О.Ерьоменхсо, нншинього Генерального конструктора хорольовського НВО "Енергхя" Ю.Семенова та хкших.

Однак ni матергали урлвчаст: i в багатьох випадках загальнх або несуть на co6i в1дбиток объективности

Заелуговувть на увагу тх кечисленнх rrpaui закордогодах спешалхстхв, qo були перекладе!«, не униннувши свого часу куп»р, на рос1йсьяу ;,юе--, 2 На жаль, бхльихсть з них знаслхдок браку реально nepeBipeHoi хнформашх для анализу радянськкх програм, дещо поверхоз1. Тому досягнекня зах1дних вчених в цих праиях розкрктх знячно повнгше та ретельнша.

Невелика К1лыг1сть колективних академ1чних праць, присз"ячен»1х твсрчост1 накб1лып видатних зчених, ЯК1 довгг роки стояли боя керма радянських ракетно-космхчних програм, звичайно, об"ективн1, так як у хх пхдготовш брали участь cpaxisni - хнхенери, безпоссредн: учасники поди":, однак ui видання еийдли з друку до 1933 року i перелхк секрет них на то:" час розробо?; та окрем'х невдач з mix вхдсугш'''. Kpin того, такх антологхх вихоцили незначним тарз*е» i внаслхцок цъого пвицко стали б1блхограф1чни-

»ГУ, Р1ДК1СТЯ!Г,!.

Особливо : :цкреолимо вяаатну роль у роз пит: :у icTcpiz освоскня космосу вхдомого вченого s Pocii акацешка В.В. Раузенбаха. Пого публ1-

Kauii та вистугги 31дзначаються об"ективш ств та точгпстю, адче автор, починэвчя з 30-х рокхтг сэм налer-ов до с-авнот когорт:: засновнквд в ракет-но—тсоем:чнох reopi'i w прэктккл.-i

т. Див-Вирякоз 1!. Цена с^г^'.'я - гготспетет - Авкатг/я у космонавтика. К'г! - 10 -С, 37-3*; Ь-таков" Ксм."Т)Ов ,3., израгпга,С.П. Королев. /Сб. Загедтч! зЕезЗ!--Г1гс' остророз. Зп. Ь.' - П., Кодовая гвярпкя, -1939,- С. с2-111г*3-этоов Г", Зрупнке годи. - Авиацкя и косчокавтикз, 1939.-''- I. С. 36-с3;' Г.озчсю'н'В., г£«?екко А. От проб;,'?: баллистических до ... Дзрския,!' ксс^снпвтгкя, 7991, З.С. 32-35; " 9. С. 40-8У; й'лкн 3. Проект "Н1-ЛЗ". Апттгнр и космокяртяка. 1991. - г 12, С.л 37-40; Семс-:'Ов -'9. Тг:т года на стоите - Авка —г и космонавтика, 1939, 'Г'- 2-4. С. 31-34. 130-Г'З; Онкевкч 3.. ЗоР:;еховеки:: /и ЗО^лет кос:л<-чееко;" зрьг. - Аркадия госконагтгка, 1991, " 93. С. 132-13?.

2. ¿па: 1'етлпня К. Кост/ичсс,- э« техника. снуу.у^о::г-зуг,. Пер.с англ.-1.1., -Что, 1933; см;.:е Е. "г3эклап на лП] г тл народном гонгроссе по истеши космоса /авг. 96. гз исгопкй ввкашда и космонавтики.

- 19-]3. 4.:., лН с;с?, К>У1/ С. 6-10д 230-24Шаоз М. Космическая техника СЕ1А. о "-пя. - М., Мир, 1933, С. 52-117.

3. Див. :Мипин В.» ?а\аеп?г.х 3.0 твопческс.м кяслегии акадежка С.П. Кооо-левз, - М. Наука." 1930, С. 16-114; Келаш У. ИзГракные труди.М.Наука, 1983; Глуяко В. П\ть к ракетной технике - И. ¡'аагностроенне, 197?.

4. Д',!з.: Рауиенбзх В. Развитие советскими учент.® основ теории коскичес-кггте полетов. /Сб. Из истоспи 5риага:к и космоказтиг»!.

Вып. 43, - М., АН СССР, 1971, С. 2-6.

Зазначимо.що проведений нами I сторгографхчниГ- аналхз показуе.що Д1яльшсть б1льшост1 вчених-украхнщ в, видатних цхявдв ракетно-косм1ч-н01 теор11 та практики, а такок дхяльшсть шлих наукових напрямм в, ними керованих, дослхдяена недостатньо. Це обумовлено Еиб1р автором теми дисерташх, 1сторичних рамок, об"екта та Ц1лх доалдження, його структури.

Мета цосл!дчення полягае в тому, щоб на оонов! науковох мето-дологхх, об"ективнсго пхдходу до вивчення документ:в та матер1ал1в з ракетно-косм1чно! тематики, арх1в них матерголгэ та наявнох л1тератури, еисв1тлити внесок видатних вчених-украхнш в у виникнення та подалыпий роз виток теоры та практики ракетоОудування I освоения космосу.

Ця мета конкретизуеться у рхшети наступних завдань:

показати та обгрунтувати роль та значения теоретичних та практич-них досягнень украхнських вчених у формуваннх ракетно! науки як такох та в здобуттг найваялившого технолог!чного усшху сторхччя - виходу людини у космос;

.на осков1 зробленого дослхдкення критично осмислити накопичений досв1д роботи конструктор1з, конструкторських бюро, наукових напряшав та галузей промисловост1, пов"язаних з рхшенням складних завдайь з ракетно-космхчнох проблематики;

'З1брати 1 узагальнити досв1Ц та потеншал, що мае 1;крахна, зробити теоретичн1 висновки; сформулювати практичт пропозицИ та рекомендацы по використанню цього досв^ду та наукових традищй украхтйв-ракетгаш] потешяалу украхнсько'1 науки та техшки задля досягнення .¿кратною того мхсня у схм"1 рлкетно-космхчних держав, котрого вона по праву заслугов; для одержання з чього практичних виг1д для економ1ки нашо1 крахни.

Об"ектом досл1дкення виступао Д1яльнхсть вчених-укра1нш в по формуванна ракетно-космгчнох теор1I та практики.

Предметом дослг д-кення е вивчення ракетно1 1стор11 у Рос1йськхй 1мпер11, а пойм у СРСР, та тому внеску, кстрий внесли у ш хсторхю укра!снськ1 вчеж.

Теоретичну та метолодоичну основу дисерташх являють собою документе та матерхали Арххву Газодинам1чнох лабораторГ! - 01фемого конст-рукторського бюро, Центрального Державного Арх1ву Радянськох Арм11, Арх1ву АК СРСР, свгдоптв вчених-ракетюда в, що друкувалися у акаде-М1чних журналах "1з IсторхI ав!аш1 та космонавтики", иатерхали, що зберхгаються у единому в Украхнх Музех хсторхх космосу та Дсм1-музех С.П. Корольова /и. Житомир/, академхчш зб1рки наукових праць та особи тих документ!в конструкторхв С. Корольова, В.Глуш^ Е. Лангешка,

В.Янгеля та хншх, матергали наукових конференшй э icTopii космосу та ракетобудування, пергоциодг видання та повхдомлення засобгв ма-совог хнформащх. Проаналхзована та cni вставлена такод велика кгль-кгсть бгографгчних та автоб1ограф1чних свхдоцтв свхдк1в полдй та npouecin, викладених у публгцестичнгй форм! та виданих у вигляД1 окремих книжок, статей у эбгрках, журналах та газетах, науков1 rrpaui вхтчизняних та закордоших автор1з.

Сукупнхсть вищезгаданих матергалхв i е базою дошл днипьких • дчерел дисерташх.

Назову новизну ди^ертам Иного цослтцкення вгдобра^ао постановка проблеми стосовно сучасност1, toi В1ддач1, котру мотуть i повиннх принести Укра1ш ракетно-космхчнэ наука та промислов1СТь.

У цосл1 дт.енш, по-перве, зроблено спробу комплексного теоретичного узагальнення та осмислення ролх украгнських вчених у форму-вант та поденному розЕИТку реактивно!, потхм i ракетно-космхчнох Teopix та практики; по-друге, на засадах вивчення великого, та, в значшй Mipi, нового фактичного матер1алу, гранично повно bmcbit-лений весь плях ракетнох. науки, в1дкритх давно забуТ1 1мена украхн-шв-учених, подана низка матер1алхв щоцо практично нев1до!жх дос1 под-робипь бхографхй видатних вчених - ракетникхв украхнського походкення, дьчльностх керованих ними тзорчих колектив1в, показав взкливх момента у розвитку ракетобудування та космонавтики: по-трете, формулю-эться висновки щодо систепи побудови ефективно праиюючих конструк-торських бюро та створенна вироб1в у них, наукового розд1лення rrpaui помх.ж спешалЬзованих ДКВ, iнститут1 в та Академ1еа наук, вхцпрашвання бездоганно працюючого зворотного зв"язку Mist наукою, дослхдною базою та ракетно-косм1чною промисловхстю, тобто всьому тому безшнному досв1ду, котрий був кэколкчений гешальними украхнхшми-практиками академхками С.Корольовпм, В. Челомеем, Ы. Янгеле;.», В.Глуи-ко; по-четверте, загтропонованх нагтрямки практично:: реал1заи11 иього досвщу у сучзсних умовах з урахуванням потенщалу Укра1ни, подан! рекоменцаш! :цодо максимально повнсго va об"ектлвного висвхтлення життя та творчост1 тагах учених - ракетник1з у npeci, з гпдручниках для студент1в техгачних 30'31 в, вхйськових хкяенерних ihctiit^tiв та академ1й з метою в1прохкення рзкетно-косш 4in»x традишй Украхни, укрхплення в1тчизняно! науки талановитиыи та об!знанини т.;енерно-

конструкторськими кадрами. Практична значим:сть цослтду.ення полягае у тому, цо Еикористаний у цьому матер^^ц також зроблен1 узагаль-нення та висновки, внесен! пропозищ! бути використат як кер1вни-ками науки цля вир1шення теоретичних завдань удосконалення В1тчиз-няних эразив ракетно-косшчно! техшки, так I кер1 вниквмя промислово-ст1 Украгнн цля досягнення практично? мети-конхурентоспроможнОст1 укра1нськ01 космхчноз: продукци на свхтовому ринку.

1сторичш Е1домост1,що входять до дисертацп, на наи погляд, молуть бути використан1 у идручниках з 1стори укра!кськ01 науки, а також бути гцкавими для широких верств населения, котрому практично н1чого не в1домо щоцо славно? плеяди украМнських ракетникгв та 1х вир1шальному внеску у досягнення космосу.

Апробашя досл1гкення. Осноещ положения дисертацы були викладеш у сери публгкашй "Украхна коалчна", цо вийшла масовим тиражей у виглядх наукОЕО -Л1тературного альманаху, цо був вицаний в М1Н1стерств1 оборони Украгсни у 1593 рощ, у виступах на в1йськово-наукових та науковс-практичних конференшях, у лекцгях для курсаипв : слухач!в ' ВН35.

Структура дисертац!!: вступ, три розД1ли, заключения, список аикориг.тано! Л1тератури.

II. Осноенх положения прац:

У встуП1 обгрунтовано актуалыисть обраног теми, показано ступшь II науксво1 розробки; визначено цхль та об"ект досягд-яення, його наукову новизну та практичну ¡яачимхсть, зроблений 1сторгогра41чний сгняд лхтератури, подано характеристику ляереп, а так от; обгрунтованх теоретичн1 та методологхчнх основи дисер-тац!1.

У персо?иу роздтлI - "Прхогитет украхнських вчених у станов-ченкг та розвитку ракетнох теоргх та практики у Рос1йськ1й 1мперп", - показано, цо порохова ракета у виглядх эбро? вперше була викоркетана украхнськими с{човнми козаками у битвах з татарами це на початку ХУ1 сторхччя.

Наявнтсть в Укра1нт розробок велкко1 кхлькостх висскоякгс-но1 оелхтри та традивдйно висский рхвень хнженерно-технхчно! цумки, а також великих птдприочств /найвхдсмрчим з яких був ШоСТКТНСЬКИ'"' пороховой завод/, обумолили ППЯру эдтбних ВЧРНИХ-вичаххдншпв, шо прашивали пая впосконяленням псрохових еум1Е1в та викайденням нових типхв порохових ракет, а такок портативных ракетно-пускових установок. Природао,' шо очояили ш роботу високоосо1чрн1 вхйськопх артилрристи-випатн1 зченц генерали-ук-рахнцх А.Д. Ззсялько /1770-1837рр./ та К.1. Константдапв /1818-1871рр./. Бонн с?*чи класикеки ракетнох спрази I мали европейське визнання. А 1827 рхк, коли АД. Засядьком була сформована "Ракетна вота Р I" ,_увхй!пов до хстор11 як рхк наров-жекня пього виду сбрсйних си,л.А

У лксертацгх полаяться анаягз диалектичного розвитку усгот ракетнох справя на кснкретно-хсторичному т* сошально-полхтич-ному тпI тогочаснох Ргс!х.

К. 1. Константинхв злобу* европейське визнання эавяяки:

винайценкп т патентуваянп принципу тг5сти електробалхстии-ного маятника:

суворетя? бамгтичного :.,аят1'игз для випробуванкя рак?*;

пначним вяоекокаггнняи високое^ектиячпх, аде мвтонадгйния пги запуску бойових погохопих р&уст А.Д. Засялы'о I довесни*»« г.агактеристик них рак^т по р1внк краи'их в евгтг, а ягоде«- *

!,"-рят Гр'ЛИЗ'"»"* ОСТ?«-:1 С

стбгг"—г-трлн сп^шсч^ст:? - рчк»»?нк»*гп;

3? Г'--}'".':!"'':- т,ССУ07СХИ0.',СГ2Ш{ ТО Г! ТППркОМСТГ?"' КЧ лрин Щ'.Р.'Г''

комплексно; побуаоьи - Миуолахзськсго пагетасго завозу /я« бу.-о

своз КЗ, деелгдн^ та ы?сос'? ъкр&ътлп»/.

I. Голованов Я. Путь на всспоарсм.- К. .Колол, а я Гвардия, Г-гЛ

Автор зазначае, що в1дступ ракет у кхши XIX стор1ччя з арени свх-тового технгчного прогресу був тимчасовим. 1дея реактивного польоту Т1ла штучного походжекня в атмосФерг бупа надто швавоя, I у науш з"являзть-ся "эустрхчний напрямок" и реал1зацх1 - теоретичне обгрунтування мо*-чивостх конструпвання лхтальних апарат1в на реактивному принцип I тяги. Цей шлях дослтджень у Рос1йсыий 1мпрртх такоя очолияи наит земляки -артилерийський генерал 1.1. Третеський /1821-1884 рр./, кихвеький шженер - винаххдник Ф.Р. Гешвенд /1838-1887 рр./ та великий революцто-нер х не менш видатний вчений М.1.К1бальчич /1852-1881-рр./-

1.1. Третеський ще 1849 року розробив проекта керовакого аеростату з реактивним двигуном - "паролхт", "газол1т" I "повхтрялхт", якх були викладенх 1.1. Третеським у рукописи "Про способи керувати аеростатами".

Завцяки протегуванню та фхнансовхй п1дпримцх 1.1. Третеського, який був на той час заступником командуючого Кихвським в1йськовим округом, I пхд кер1вництвсм якого працював Ф.Р. Гешвенд, йому 1887 року вдалося випустити брошуру "Загальна будова повгтроплавалъного пароплава /паро-¡пта/"^ розпочати буд1вництво Д0СП1ДН01 конструкц11.

Автору доводиться констатувати, що голоси винаххдникхв у Рос11 за IX киття почут1 не були.

Це стосузться х нашого великого земляка М.1. Ибальчича.

Перед стратою за участь у вбивствх царя, сидячг у в"язницх, М.'1. К1-бальчич, шо був. безперечнод видатним 1нженером-х1М1кои, пише "Проект пов1троплавального прилалу"0. Дисертант навакузться не погеджуватися з деякими авторами, що вважають появу пього рукопису гешальним ося-чнням перец смертто. М. Кхбалшкч, безперечно, працивав над проектом бага-то рок тв, вс<=б1чно прораховуичи його, х вир шив викласти сво1 1лет на паперт, вватиючи, що буде ксрисним науцх.

МЛ. Кгбальчич уперше:

обгрунтував гдею paкeтнo-яинaмiчнoгo польоту Т1га, важчого за повгтря;

розробив конструкцию порохового ракетного двигуна, яку можна реально пдхйснити;

I. Див.: Третеський 1. О способах управлять аэростатами. /Сб' Из истории авиации и космонавтики. № 12.,- М., АН СССР,1971, с. 44-45./

Див.: Гешвенд Ф. Общее устройстзо воздухоплавательного парохода /паролета/, - К., 1887.

3. Див.: Кибальчич Н. Проект воздухоплавательного прибора. /Сб. Пионеры ракетной техники. -M., 1964, с.15-20/

передбачив програмний режим ropiHHH з автоматичним регулюванням газоутворення, багатокамерн1сть двигуна, "брошвання" пороху;

висунув двх ¡деГ управлгння апаратом, hki широко використовуються нинх;

а/ застосування допомхжих керуг-ч:": дс::гунхв/за настхйною вимогою С.П. Корольова реалхзована у 60-i роки XX сторхччя в КБ A.M. icaSBa/;

б/ керування за допсмогоэ нахилу основного двигуна /реал13оввио також у нашх часи Генеральними конструкторами М. Тихснравовин 3. Глушко/.

Дисертант пхдкреслюз, ао М. Кхбальчичем було уперше в csiii /на 10 рок1в ранхш за нхмця А. Гандсв1та/ створено реальний проект ракета для польоту людини, який було виявлено у арххвах Департаменту полшхх ,тише у серпнг 1917 року.

Дисертант, разом гз деякими авторами1 вважав, що за М.1. Мбальчичем повинен бути встановлений св1товий прхоритет у галуз1 реактивного повгтряплавакня, тим б1льп, що основоположник космонавтики К.Е. Цхолксвський, ознайомившись з роботою М. К1бальчича, цей npi-сритет визнав.^

Таким чином, у дисертацхх посл^довно та аргументовано псказувть'са, гдо розвиток рзкетнох Teopii та практики у Росхйськхй iMnepix XIX сторхччя складався перезапмо з сукупност1 тзорчих доробок зченкх украиського походження.

У другому роздхл1 "Роль вчених Украйвд у теоретачних досл^агсинях та практичних дослхдах ракетобудуванкя у 20-х-40-х роках XX сторхччя" автор nopiBK j г.остатх "рсмантшав космосу", гепт:>-.1ьних теоретикхв ракетобудування К.Е. Цхолковського та D.B. Конлра?г?а /ОЛ. Шаргея/. Якщо хм"я К. Ц1олковського е майже символом I визна?-^ усхма, то про вхдкриття та г.иттевий шлях Ю. Кондратюка кайже нгколи не згадувалося. Це сталося через деяк1 факти бхографгх вченого - службу в "бхлЫ • apMii", смгну прхзвжца, заслання у табори, а також через те, шо В. Кондратюк праиовав самотужки, не був обхзнаний з працями К. Цтл-ковського i Еидавав свох брсшюри на свог кошти малими тиражами, до тсго а на nepeiepii крагни. 1м"я И. Кондратюка моке бути горд1стю Укра1ни /адяе американш, якх у cboix косм1чних програмах використали

1. Див.: Рынин Н. О проекте гоздухсплавагельного поибора систем

Н.И. Кибальчича. - Былое, 1918,Ю-П,Кн.4.5,сЛ23.

2. Див.: Циолковский К. Вводная статья от 14 мая 1927г.

В кн.:Рыпин Н. Меяпланетное сообщение. Вып.УИ.- Л, 1931, с. 2-5

винайденх Ю. Кондратюком принципа, пишаються тим, що самосййно знай-шли декхлька праць вченого i энову Ехдкрили свхтовх його in"я/. Слгд видхлити найвакливхшх хде! Ю. Кондратюка, що були реал1зованг на практигд:

повторения виводу формули Цхолковського свохм способом i незалежно в1д нього;

обгунтування економ1чно1 доцхльност1 вертикального зльоту ракет /Цхолковський пропонував скхсний тунель у ropi/;

виеукення хдег про створення промхжних баз при польотах; хдея гальмування у верхнхх шарах атмосшери; використання гхроснопу для стаб1Л1зац11 зльоту; використання сокячнох енерпхх, шлюзу для виходу в космос, скафандру i3 запасом повхтря;

використання дзеркал для телеграфу /передбачив антени керованого випром1нення/;

пропсзицхю при виеадках на планети залишати на op6iTi стащонар /реалхзо.чано NASA, США, у М1сячнхй програш/;

обгрунтозаьлсть вигхд використання србхтальнкх баз та хншх.^ Вхд1рван1сть вхд наукових ракетних центр1в та загадкова смерть на вхйнх перервали творчий шлях вченого-аматора.

Автор под ас широку картину об"ективнкх тегнгчних та соцгальиих умов, що створили на початку сторхччя шля), для широкого захоплення спочатку повн-ряплаванням, а затим i ракетобудуванням. 0ск1льки. наприкпии 20-х рокхв ракетка теорхя була забезпечена, реальн1сть нового науковсго напрямсу доведена - э"явились люди i групп людей, що прийняли цп теорге як програму практичних робхт.

По вс1й Kpai'Hi сол1Днх вченх та молодх хнженери-ентузхасти об"еднувались в гуртки по вивченни св iTOBoro простору i групи по вивченню ракетного руху /ГВРР/. На Украт'нд перший гурток було створено академиком Д.А. Граве 1925 року.*-

Вхйськове кер1вництво у oco6i Начальника управлтння'озброснь FC4A Тухачевського, талановитого керхвника та полководцл, зацгка-вилося цими процесами i ракетами взагал1 як перспективним видом вброх.

1927 року у Ленхнградх для вивчення проблем реактивного руху та створення бойових зразкхв ракет була органхзована секретна Газодина-Vi4H.a лабораторхя /ГДЛ/. 1928 року ГДЛ поповнився вченпми

1. Див.:Кондратюк С. О мехшланетных путсшестЕилх. -Новосибирск,192Г

2. Див. :Раукенбах Б. Развитие советскими уценим;; основ теории космических полетов.сб. Из истории авиации к космонавтики.

Вып.43. -М., АН СССР,1981, с.'3-20.

1з 1'кра1ки Г.Е.Лангемаком та В. П. Глудком, ям опразу посой керхвш посади I створили кглька моделей реактивних снарядгв та пускових пристрохв до них.

Лешнградську групу ГЕРР ооловав випатний 1кженер, укра1нець В. Разков, московську - молодий таланОЕНТий конструктор та органх-затор С.П. Корольов.

Дисертакт викладае маловхдом: факти творчих бхографхй них конструктор! в, подае етапи становления ракетно1 справи у СРСР, дае аналхз Д1яльност1 ведучкх творчих колектив1в, огцнку цосягнень хх робота I участ1 у цих процесах вчених-укра1нц1в, багато з яких у майбутньому стали Генеральними конструкторами космхчютх систем.

Зусилля вчених ГДЛ та найсильншого в крахи Мое ГБРРу, яК1 було об"еднано в ракетний НД1, дали арм11 Д1юч1 зразки двигунхв В.Глушка та крилатих ракет в1ДД1лу С.П.Корольова.

У цосл1дяенн1 вперше системно розкриваються подробиц! сТёо»-рення з хнетитутх кхлькох ?лэделей ракетопламв, що були другим захопленням С.П. Корольова, Ц1яльшсть Харк1вського ГВРРУ та його засновника-украхнця акаде:.икэ Г .Про скури /1867-1958р.р./, прихгини I наслщки репрес1й 30-х рок1в у середовгац ракетнигав.

Акал!зуеться д1яльгасть вчених-ракетним в шц час вхйни По створенню ракетких прискорювач1в для шн;щувально1 ав1ац11. Цой напрямок, створений у теремному ДКВ /Казань/, згодом перор1с у появу брйОЕКх реактивних Л1такхв. Шцкреслветься, що нав1ть £ цих важких умовах колектив КазанськЬго ОКБ реактивно1 техшки шд керхвництвом В.Глушка, С. Корольова та В. Сезруха, високоефективно прашвав ка оборону.

У дисерташзс вперзе з об"ективних наукових позкшй подазться картина найвизначшших у хсторичному плат: викахоядв частв II Св1товох в1йни - славнозвхснох "Наташ", реактивних самох1Цних установок /конструктори - Г.Гвай, М.Юсенко/ та рацянськсго "ФАУ", ™о був Еитвором творчого гешя молодого украгнського вченого, май-бутнього Генерального конструктора ракетно-коемхчких систем З.Челомея.

Шдвоцячи П1дсумки творчостх украЗЁнських вчених-ракетникхв за залоги й I напряжений перхоц 30 - 40-х рок1в» цисертант доходить висновкхв про те,що:

а/ реахтивт дослхвдення, привернувши увагу кер1внихгтва мсгяли-воетями ствсрення вяс0Н0ефектиБН01 бойово? техгаки, дед* л г б1льие стапть результатом колективних зусиль/ иляхом створення спешал1зова-

них ДКБ, НД1 та творчих лабораторхй/;

б/ у велик1й Mipi завдяки зусиллям вчених украхнцх в Е.Лангемака, В.Глушка, С.Корольова, В.Челомея, Д,Севрука, В.Кхсунько та 1ншх на К1нець Велико? В1Тчизняно1 в1йни було сформовано основн: напрямки застосування реактивних приннишв: стзорення ракет, П0ль0в01 реактив-нох артилерх1 та реактивних прискорювач1в для Л1так1в;

в/ незважаючи на penpscii та втрату через них ряду провхдних спехцал1ст1в, ракетникам у суворих умовах тих час1в вдалося зберхгти працезцатне ядро, i саме ni конструктори з 1945 року почали працювати над створенням радянсько1 ракетно1 програтл*, що згодом переросла у космхчну. На чол1 цхех роботи стояв С. П. Корольов.

У гретьом.у розд!Л1 дисерташх "Вирхшальшй внесок С. Корольова, В.Глушко, В.Челомея, М.Янгеля у освоения косгячного простору" аналхзу-еться Д1 яльнхсть цих вчених у перход з К1нця в1йни до наших днхв.

Дисертант, викориетовуючи багатий фактичний матер1ал, доводить,що конен о видатних уярахнських Генеральных конструкторхв, що створили i очолили най::рупши1 i кайвх домшх у cbxti ракетно-космхчш об"еднання . -НВО "Енергхя" /С.Корольов та Глушко/, НВО "Мапшнобуцування" /В.Чело-мей/ та НВО"Ш.вденмаш" /М.Янгель/ досягли до серецини 60-х рокхв виз-начних ycnixiB. По cyTi, повторилася ситуашя XIX стор1ччя в Pocii, коли ракетн1 досл1 д-кення просувалися перев'^но зусиллями талаяовитих i нженерх Б-yKpaimii в.

В дисерташх показано значения творчо1 епадщини С. Корольова у напрямку подальшого освоения косм1чного простору:

1. Значною Miporo зусиллями С.П. Корольова в СРСР склалася ракетно-косм1чна галузь.

2. За С.П. Корольова та за його участю склалася такок структура оргашзахц1 po6iT в конструкторському бюро.

3. Безпосередньо С.П.Корольовим та niд його керхвництвом розроб-лено теоретичш основи ракетно-косм1чно1 техН1ки в галузi балхстики, аерогазодинам1ки великих швидкостей, динам1ки легких конструкшй з

piдинним заповненням, термодинамхки i тепломасообм!ну в ексремальних ушвах, цинамхчно'х MixiHocTi ракет i легких конструкций.

4. Створено теплозахищенх конструкц11 anapaTi в,що спускаються, яги входять в атмосферу Земл1 з перагою i другою косм1чнкми швидкостяш

5. Доведено ращональшсть широкого використання нетоксичних кр10генних кошонентхв у ракетно-космхчш Й технхцх, знайдено практичн1 рхпення щодо забезпечення тривалого збер1гання крхогенних елементхв у пересхолог^екому стан! без втрат. '

6. Розроблено основи побудови шлотованих косм1чних корабл1в I систем хх управл1ння.

7. Розроблено I впроваджено на практицх методику експеримечталькогс наземного I льотного опрацовання складних ракетно-косм1тщих систем I гплотованих космхчких кораблхв.

8. Створено командно-вим1ровальниП комплекс 1з можливостями керуван-ня на м1жпланетних В1дстанях.

9. Розроблено основи побудови систем забезпечення безпеки пхлотоваы'^ косм1чних польот1в 1з шткими функщональними розподхлами для засс-Зхв авар1йного рятування, пошуково-рятувальких слртб х дхй космонавта.

Ю. Розроблено методику шдготовки космонавтхв 1 створено спец!альш тренажерт комплекта.

11. Закладено основи проектувакня орб1тальних коойчних стакц1й, базового корабля "Союз" та його ваттного варханта, також великих ракет -нос11в для мхяпланетних польот1в.

12. С.П. Корольовим було створено шлу школу ракетно-косм1чного ксн-струга вання, П1 цготозлеио сотнх висококвал1ф1кованих спец1ал1стхв ракетнох справи.

С.П.Корольов став першою людиною,що втхлила на практищ хде1 М.К1-бальчича, К.Щолковського, Ю.Кондратюка та Ф.Цандера i ехдкрила лгадству дорогу в космос.

Шдводячи пхдсумки творчост1 украхнського гченого, пхадег^кэ В.И.Че-ломея, сл1д визчачити найважлквшх' 1з цосягнугих ним усл1х1ь.

1. У70-х - 80-х роках В. Чел смей створив мад1йнх та перспективнх зразки косм1чно1 техшки,цо були найпот^жишими у св1Т1 й вх дэначалися великою к!льк1стю ориг1нальних конструктивних зкаххдок.

2. В.ЧеломеЯ розробив- 1 впровадив абсолютно ковий /модульний/ принцип побудови великих орб1тальних станщй, коли кснен гздуль, зхстикова-ний 1з станшею, виконуе свою спецхалхзовану функщю. Сьогоцт цей принцип реал1зовано на станцхх "Мир" /Росхя/, В1н буде використовуватись I „надалI при псбудов! орб1тальних станцхй "Мир-2" /Рос1я/, "ПалласЛФрпнхая/

Фр1дом" /США-Шметтчина/.

3. В.Челомеем було уперше висунуто Й реалхзовано хцея створення багаторазового транспортного орбхтальногб корабля5 а такой створено проект легкого космолхтака.

4. Спечена старту хосм1чного корабля "Протон",розроблена В.Челомеем, в1дзначалася значною простотою та над1йшстю I показала перспективу рацхонал1заш1 вертикального старту косм1чтмх об"ект1в хкшиы роэ-робки .

б.В.Челомей mколи не залишав теоретично! та виклацацькох роботк й зумхв зробити внесок в теоргю ракетного польоту та вкховати хйлу плеяду талановитих конструктор: в, ям сьогодш очолюють багато нап-рямкхв космонавтики.

Оцхнаючи творчий доробок украхнського вченого академика В.Глупп;о, цисертант Ехдзначае:

По-перше, В.Н.Глушко був активяим учасником та одним з основополокнз:-К1в. всього ракетно-космхчного шляху СРСР - в1Д 30-х до 80-х роив. По-друге,вш створив. найпотужнш1 i найн£Д1 Put Bi реактивт двигуни I та П стртешв для ycix рздянських ракет-HOciiB та МБР, в .тому числх - для "Востоку","Восходу","Союзу", "Союзу-ТЦ", "Протоку", "Зет ту", "Зонду", "МолнИ".

По-грете, В.Глушко керував роботами по створенко найл;огутнхио1 в свхтх ракети-носхя "Енерг1я" 13 двиг^-нами на киснег-о-водневому палив: та MTFK -Буран".

Пс-чзтзефте, В.Глуико зробив велкчезний внесок у вхдкрнття та популяр1-зацго творчост: В.Кондратюка, С.Корольова, I» Кибальчича. По~п"яте, В.Глулкс було написано понац 200 книг, брошур i статей про ракетку техкхку та украхнськкх дхячхв космонавтики.

По-шосте, В.Глушко роз№вав мшнародне сшвроб1тннцтво у rocwoci i входив до багатьсх рздянських та закордонних редколегхй корналiв, енцикло-пецгй та доэтцшгк! г., був членок мгкнароднот агадемхг космонавтики.

У дисертацхх сцхкюеться внесок Ренаральних конструктор1в украхнськог поход-ення у роз виток радянсысох та свхтовох Teopii та практики коотхч-них дослгцжень.

По-перше; протяго;.! yciei ракетнох icTopii, з 30-х рокхь насого cTopiu

чя,ракетк1, а потхм i ракетно-косм1чнх досл1к;;енкя просузагэть-

ся вперед у великхй мгрх завдяяи зусиллям спецхалхстхБ украхнського

походкення гКондратюка, Раз укова, Лангемака »Король оеэ , Гл just о, Севрука, Чел о-

мея,Янгеля, К1сенко,Кхсунько та хна.

По-друге, в роки вихоцу СРСР у космос та освоения навколоземногс

простору,чотирл украхнських академхка створили та очолили чотири най-

бхлыгих i единих в СРСР раке^них об"еднання:

а/ ДКЕ-Т та НЕО "Енерг1я" -С.Корольов та В.Глушко; б/;4Е0"Пхвдешаш" -М.Янгель; в/ ИБО "Мадвшобудування" - В.ЧеломеП; г/ ДКЗ ракетних цзигутв - В.Глушко

3 1957 року, тобто пхсля cr.'spTi В.Глушка, CPCPsa nisHicc? й Pccis не

з-дШснили жодкого нового проекту у космос!, поступальний рух прппикився. По-трете, С.Корольов, И.Янгель, В,Челомей, В.Глушко, безумовно були

кайб1лыз!ыи у свхт! авторитетами у га л уз i космосу.

Це були люди-практики, що очолювали, багатотисячт колективи х ш-Л1 науковх напрямки, виховували сотш учн!в I створили систему ракэ;-но-космёчно1 науково'1 та виробничо! кооперацгх.

По-четверте, укра1нськ1 зччнх сшльними эусиллями шдсунули косм1чнх дослхдгэння так далеко, що ор51тальний космос можна вважа-ти освоении, I людство готове на початку XXI сторхччя зд1йснити эаьоювання ус1е1 Сокячнох системи;

. По-п"яте, напп земляки домоглися створення тако1 технхки, яке вяе ниш приносить реальн1 прибутки.

В закяючнхй частинх пхдвояяться пхдеумки ракетно-косм1чних дос-л!джень у нарб1льш розвинутих крахнах св1ту та регхональних аерокос-мхчних об"еднаннях /Латинська Америка, Швденно-Сххдна Аз гя та Австра-лхя та 1н./ i на хх фон1 подаеться анал1з перспективних договорхв те. проект1з, ¡до виконуються нин1 ведучими аерокосм1Чними крахнами:США. Росхею, Францхею, Китаем та Японхею, а такоа Росхею, США та Евро-пэйським косм1чним агенством /ЕКА/, визначаються шляхи ¿нтегрування Украхни у ц1 процеси, що е надприбутковими.

Дисертант окреслюе мояливост! УкраЁни у азрокоемхчному вхдкошен-:-и з технхчного, технолог1чного боку, переваги суто украхнських до-сягнень на свхтсвому ринку ракетно-косм1чно1 технхки, що п^ззеяглпп на сьогоднх можливостх таких лхдерхв цього ринку, як Сранц:/ .

Ангдгя .та-Ншеччина.

У дисэ-ггацхх пхдвоцяться шдсумки дослххгкеккп, з комплексу вик-ладених у шй аргументов' робляться висновки.

По-перяе, пхсДя розпаду Радянського Союзу на 1--\r.iHi залишилося по над тр8т::;:и ракетно-косм1чяого потенцхолу колишнього СРСР. Це ве-личезнх потужностх, що дають змогу Украхш поехдати одне з чьтьних м!спь серед коемхчних держав х перетворити космхчну галузь ка при-буткову для дер^ави одиницю еконоьичнох структури.

По-друге, наявшеть висококвалхфхкованих науково-конструкторсьиг: кадрхз, системи хх шдготовки I багатих традихцй дасть змогу Украхнх постхйно вцосконаловати космхчну технояогхю х зкаходитися серед нар-бьльш розвинених у цьому вхдношенш кра1н.

ао-трете, надал1 Украхн!, слхд певне, хнтегруватися не лише лс чеемхчних програм краЛн СНД, що вне робиться, а й Т1снхпэ спхвро-бхтничати з членами йвропейського коемхчного агентства, ч :.;адалх -уз1йти до кьогр. Цим Украхна забезпечить собх участь у передовик яоемхчних проектах х зиявить турботу про багатэ настулних поколхнь у!фЭ1НЦ1В.

По-чатверте, наша деркава перебувае на етапх докорхнного скорочен-ня й структурно1 перебудови свохх Зброених Сил. Бойовх можливостх май-бутн1Х Збройних Сил визначатимуть стратег1Ч!И сили ядерного стримуван-ня, в1йськово-косм!ЧН1 сили, високоточна зброя та зброя на кових фг-зичних принципах. Саые вони, на нашу думку, визначать структуру,к1ль-кхсний та як1сний склад Збройних Сил. Використання власних космгчних засобгв дозволить перетворити нашу армгв на сучасний, мобгльний организм х багато разхв пхдвищить ефектившсть ус1х видхв Збройних Сил з . одночасним скороченням IX чисельност1.

По-п"яте, подальший розвиток супутникових програм за належнох пхд-тримки з боку деряави дасть Укра1Н1 змогу вийти на св1товий ргвень у забззпзче«и засобами телерацхокаиукхкац11 х вгдродити славу нашо1 кра-хни як кктницх Европи.

По-шосте, Украхнх потрхбн1 постхйний контроль за радхацхйнога та ыетеорологхчною обстановкою, особливо у свхтш трагедп на ЧАЕС. Наяв-шсть пэст1йно дхючих орбхтальних баз контролю дозволить вирхтити це завдання.

По-сьоме, участь хоча б в одному вдалому проект; /наприклац, у шлотованому "Хотол"/ дасть Укра1Н1 могутшГ еыохдйний поштовх для дальшого розвитку, пхднесе надходження та горд1сть народу за своп державу, як це було пхсля проекту "Аполлон" у США, або вхдбуваеться сьогоднх в Япон11 пхд час реалхзаци проекту мхсячно! станц!!.

3 теми дисертаии опуГшкованг та готуються до друку так: праш:

В.Ваколюк, 1.Мельничук. Укра'т'на космгчна, Науково-лгтературний альманах, Мгнгстерство оборони Укратни, Отраж неба, 1993, № 89-109. - 8 д.а.

1.Мельничук. Пр1оритети в освозшп космоса. Народна армгя, 14 березня 1993 р. - 0,5 д.а.

1.Мельничук. Укра'1'на-косм1Чна держава. Тези виступу на ХХ^УП конференщтс КВ1УЗ. 36. матер1ал1 в науковох конференвд1 КВхУЗ. МО Укра?ни, 1994. - 0,1 д.аГ

В.Ваколюк, 1.Мельничук. Пргоритети вчених Украгни. ТЗЦ "Олеся", М., Житомир. - 18 д.а. Надгйшла до друку.

Шдписано до друку I6.0-i.9b. Формат Gùx-Vlô. llanlp друкЛ!.. J,рук о^сет. Умозн.друк.апк. 1,.2. Укотн. ^арб.зГдб. 1,~ Обл.-зид. арк. 1,2. Тира-* 100. Зам. G7í2j. дитомирська облаена типографа.