автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Видовая неоднородность многозначного глагола в современной украинском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Видовая неоднородность многозначного глагола в современной украинском языке"

ШВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЗ ПЕДАГ0Г1ЧНИЙ ГНСЯЛУТ

ím.o.m.горького

На правах рукопису

КАЛЬКО Микола Гванович

видова неоднорщють багат05начн0г0 д16сл0ва в сучасн1й укра1нсбк1й мовг

Спец1альн1сть 10.02.02 - мови народ!в СРСР

/украшаька/

Автореферат дисертацй" на здобуття вченого сгупеня кандидата ф!Л0Л0г1чних наук

Робота виконана на кафедр! украшсько! мови КиГвського державного педагог!чного 1нституту 1мен1 О.М.Горького

Науковий кер!вник - доктор ф!лолог!чних наук, професор Грищенко А.П.

0ф1ц1йн! опоненти : доктор ф!лолог!чних наук, професор Жовтобрюх М.А.

кандидат ф1лолог!чних наук, доцент Кадомцева Л.О.

Пров1дна орган1зац1я - -Ровенський державний

педагог{чний {нститут 1ыен1 Д.З.МануШського

Захист вгдбудеться " .0 " '¿¿СР^тШ-Л-1990 р. о 15.00 год. на зас 1данн1 слец!ал1зовано/ ради К ИЗ.01.03 у КиГвському державному педагог!чному 1нотитут1 гмен! О.М.Горького /252030, ы.Ки'1в-30,вул.Пирогова, 9/.

3 дисертац1ею мояна ознакомится у б!бл1отец1 Ки1вського державного педагоПчного 1нституту хмен! О.М.Горького.

Автореферат роз1слано " Ь " У' ¡'к'¿ЮЛ- 1990 р. Бчений оекретар

спец1ал1зовано! ради доц. Вишневоька Г.П.

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В реферованпЧ дисертацП дослхджуються особливост! лексично'1 семантики д1еслова, що обумовлюють його эдатн1сть/нездагн1сть коре-лювати за видом, В ценгр1 уваги знаходиться один ¡з головних вияв1в зв"язку м!ж лексичниы i граматичним р!вняыи функц!онально-семантич-ного поля аспектуальносп - видова неоднор:дн1сгь (ВН) багатознач-ного д1сслова, що 1ктерпрегуеться як поеднання в однЦ1 д1есл!вн1й лексем! парних 1 непарних за видом значень.

Актуальн1сгь дослгдженкя визначаеться перш за вое його эв"яз-ком з ключовими проблемами сучасно'1 аспектологГь Феномен слов"ян-ського виду завжди викликав i продовжуе викликати величезний ime-рес як bíтчизняних, гак i зарубгжних л1нгв1сг1в, численнг до-слгдження яких стали базою формування окремог галузг граматично¥ науки - аспекгологч í.

Вхдош npaui H.C.Ab^dboi, О.В.Бондарка, М.Я.Глов1нсько1, Д.И.Ломова, 1.П.Цучника, Ю.СЛ/лслова, В.М.Русан1вського, О.М.Тихонова, М.О.Шелякиш, а також С.Агрелля, Ф.Данеша, А.Достала, O.Ica-ченка, Е.Коишдера, А.Мазона, Г.Польдауфа та íh. сприяли становлению сучасних уявлень про вид, що характеризуются ч1тким розмежуван-ням граматично! та лексично'1 аспектуально? семантики. Але незважаю-чи на широку аспектолопчну лхГературу, йагаго основоположних пи-тань reopii виду ще дале1й в1д свого остаточного вир!шення. Циы зу-мовлюегься необх1дн1сгь нових п{дход1в при доол1дженн1 аспектоло-ri4iuix проблем та отримання нових даних на матер!ал{ конкретних мов,

Наявн1сть д!аметральних погляд!в при висв1тленш питань про статус категорй' виду, семантичну.ознаку, закладену в ochobí видо-boy опозицП, характер видотворчих'процес1в перфективацП' та iunep-фективац11, критерй' розмежування граничних i неграничних д!есл1в, принципи вид!лення cnoco6ÍB д1ссл1вног д!У пояснюеться суперечливим характером Kareropii' виду, названо!" В.В.Виноградова "ареною бо-ротьби i взаемод1'1 граматичних i лексичних значень"1. Саме тому одним Í3 пров1дних напрямк!в аспектблогИ е подальше досл!дження ме-хан!зму взаемодй' лексики i граматики у c$epi д1есл1вного видотво-рення, Marepiak пол!сем1чних дгесл!в дае ыокливкть зосередити увагу саме на сеыантичних обмеженнях видовоУ сп! вв!дносносг1 окре-мих ЛСВ, оск1льки корелятивн1сгь за видом 1нших JÍCB цього ж д1е-

1 Виноградов В.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове. - И,: Высшая школа, 1986. - С. 410.

олова св1дчить про в!дсутшсть формальних заборон.

Актуальн!сть теми обумовлюеться гакож недостагньою вивчен!стю порушених у дисертацП проблем д1есл1вного виду в сучасн1й украУн-ськ!й мов!.

Мета 1 завдакня досл!д«ення. Метою роботи е системний опис ВН багатозначного д!еслова в сучасн!й укра'1'нськ!й мов!. Поставлена мета передбачае вир1шсння таких завдань:

1) встановити у повному обсяз! корпус видових пар сучасного украхнського д!еслова (якщо 1мперфективн! пари у "Словнику украГн-сько? мови"* розроблён! досить ч1тко I пословно, то члени пер-фективних пар, як правило, подаються в р1эних словникових статтях без будь-яких вкаэ!вок на видову сп1вв! днесен1сть);

2) шляхом з!ставлення семантичних структур видових корелягТв визначити масив багатозначних Д1есл1в, що В1дзначаються видовою неоднор!дн1стю;

3) виявиги загальн! законолркосп посднанкя в однгй д!есл!в-н!й лексем! парновидових та непарновидових значень 1 теоретично обгрунтувати пропоновану типологш ВН;

4) провести системний опис тип!в лексичних значень, сумг-щення яких спричиняе видову неоднор1дн!сть пол1сем!чного д1еслова, враховуючи при цьому як парадигматичний, так 1 синтагматичний Су деяких випадках також прагматичкий) аспекти значения.

Положения, що виносяться на захист:

1. Наявн1сть в укра'1нськ1й мов! широкого масиву багатозначних д!есл!в, що поеднують у сво1х структурах парновидов1 та непарнови-дов! ЛСВ (окрем! значения чи в!дт!нки значень), зумовлюеться тим, що при пол!сем!5( характеристика д!еслова щодо видовог парност! сгосуеться не д!есл!вно1 лексеми в ц!лому, а кожного Н ЛСВ зос1б-, на,

2. Парновидов1сть чи непарновидов!сть ЛСВ пол!сем!чного д!е-.слова перебувас у прям!й залежност! в!д особливостей лексично!"

семантики, 1 в першу чергу - П аспектуальноУ зони, куди входять значеннев! компоненти, що в!дображають переб1г та розпод!л у час! в1дпов!дного процесу.

3. У багатозначних д!есловах недоконаного виду ВН виявляеться як парновидов!сть/абсолютна недококан1сть, у д! с словах доконакого виду - як парновидов1сть/абсолюгна доконан!сть. В обох випадках ВН

< детерм!нуеться сум!щенням ЛСВ, що належать до р!зних аспектуальних

1 Словник украТнсько! мови. - Т. 1-Х1. - К., 1570-1980.

класпв семантики (граничних чи неграничних) I, в1дпов!дно, до р1з-них аспекгуальних розряд1в, що традиц1йно вид!ляюгься як способи д1ссл1вн01 д11 (СДД).

Неоднор!Д1псгь аспекгуальних ознак, як правило, пов"язана з неоднор1дн1стю компоненпв лексичного значения, як1 безпосеред-ньо не в1дображають особливостей переб1гу } розподоу в час! д!е-слгвного процесу: парадигматичних, синтагматичних чи прагматичних.

Наукова новизна роботи. Реферована дисергац1я являе собой перше в украУнському мовознавствг спец!альне досл1 даення, присвя-чене системному опнсов! видово'У неодноргдносг1 багатозначних д1е-сл1в. У процес1 роботи був встановлений 1 шдданий досл1дженню весь корпус корелягивних вкдових пар сучасного украУнського д!с-слова, що дало ыожлив1сгь вгдтворити картину ВН на матергал1 Д1е-сл1в,як1 входять частиною своУх значень як до 1мперфективних, так 1 до пер1>екгивних пар.

Робота в1дзначаеться нстрадиц1йним шдходом до розмежування граничних та неграничних Д1есл1в I подальшоУ IX диференц1ац1У на аспектуалыи розряди. Новим е I детальнил пор1вняльний опис синтагматичних власгивостей граничних та неграничних ЛСВ, сушщених в одий Д1ссл1вн!й лексемг.

Теоретично значения дисертац1'У визначасгься Н безпосередн1м зв"язком з Ц1лим рядом загальних проблем граматики, лексиколог1'У, лексикографгУ. Тсоретичне обгрунгування та пракгичне шдтвердження доц1льност1 1Нтеграгивного идходу при видгленнг аспекгуальних розряд!в д{еслгв сприяе утвердженню погляду на СДД як на систему значень, що охоплюе всю д1еслгвну лексику. Розроблена типолог!я ВН наочно переконуе в необХ1дност1 врахування аспекгуальноУ специф!ки тих чи ¡нших значень при лексикограф1чн!й розробц1 пол!сем1чного Д1еелова.

Практична цпш1сгь роботи визначаеться можлив!стю використан-ня УУ результат1в у практиц! вуз!вського та шального викладання, у лексикографхчн1й робот!, при п1дготовцг п!дручник!в та пос!бни-К1в з сучасноУ украУнськоУ иови.

Методи досл1дження. Основним "методом досл1дхення е л!нгв1с-тичнин опис , що включае цглий ряд методик. Найб1льш широко ви-користовувалась дефлпцШт методика компонентного анал!эу у поед-нанн1 13 З1ставленням пол1оем!чних структур видових корелят1в, У робоич також були засгосован! окрем! прийоми дистрибутивного ана-Л1зу та видовоз гранспозиц!У.

Об"скт I магер!ал дослддження. Об"ектом дисертацШюго до-

сл1дження е масив багатозначних д1есл1в сучасно1 укра1'нсько1 мови, що характеризуемся видовою neofliiopi дн1стю (б1ля 2 тис, одшшць), який було вид1лено в результат! суц1Льного опознанного обстеження семантичних структур' Д1есл1в - член!в понад 10 тис. видових пар._ Конкретний iлюстративний матер1ал одержано на ocuoBi виб1рки з TBopiB укра'1нських письмен1шк1в, а також матер{ал1в Лексично!' картотеки 1нституту мовознавства 1м. 0.0. ПогейН! All УРСР,

Апробац1я роботи. ОсновШ положения дисертац:!' апробувались на республ1канських наукових конференциях в Кам"янц1-Под1льському (1985), Черкасах (1988), Луганську (1988), Черн1вцях (1988), Чер-HiroBi (1989), на зв{тних наукових конференщях професорсько-ви-кладацького складу Черкаського (1986, 1990) та КиУвського (1990) пед1нститут1в.

Ба матер1алами дисертаци опубл^овано 5 po6ir.

Дисертац1я обговорювалась на кафедр! yKpai'HCbKO'i мови Ки¥в-сысого державного педагоп чного ¡нстигуту in. О.М.Горького'i рекомендована до захисту.

Структура роботи. Реферована робота складасться i3 вегупу, трьох глав, висновк!в, б!бл1ографп, списка джерел, додатка.

П. ОСНОВНИЙ 31.11 СТ РОБОТИ

У в с г у п i обгрунтовуеться актуальн1сть обраноУ теми, мета 1 завдання роботи, розкриваеться ii новизна, теоретична,i практична значим!сть, описуеться методика доелгдження, формулюють-ся положения, що виносяться на захист, Зизначено i аргументовано загальн! вих!дн1 позиц11 доелгдження,hki грунтуються на розуи!нн1 д!есл1вного виду як категор п,що поеднуе в codi словози!нн1 та класиф!кац1йш ознаки як на piBHi окремих сл1в, так i на piBHi ЛСВ,'Члени видових корелятивних пар квал!ф1куються як ptзиf flic-олова, що в 01льш1й чи менш!й Mipi семантично набликаються до сло-"воформ одн1е'1 лексеми.

У п е р ш 1 й главг "Теоретичн1 засади типолоНчно1 харак-герметики видово1 неоднор1дносп багатозначного д1сслова" розгля-даеться ряд питань, безпосередньо пов"язаних з побудовоо типоло-riY ВН.

Структура пропоновано'1 типологИ' в загальних рисах вхдображас 1ерарх1чну структуру функц1онально-семантичного поля аспектуаль-• Hocii, основними складниками якого с KareropiH виду, категоргя граничност1/неграничност1 га СДД,

3 врахуванням ядерно!, консол1Дуючо1 рол: катсторИ' виду в

п<ш аспектуальност! видпшно два типи ВН:

1) парновидов1сгь/абсолюгна недоконан!сгь, напр.: Старий Недель червой е. знову встае й где до в!кна (Винниченко) / Шж аку-ратно шдстриженш.ш вусами та бор1дкою сгиглими вишнями червонгють по-юнацькому свгж1 вуста (Малик);

2) парновидов1сгь/абсолюгна доконан1сть, напр.: Замету тоб! стежки I поллю з в1дра, Як 1тимеш вхд рп<и до мого двора (Воронь-ко) / Дощ полив. ! день такий полив'яний(Костенко).

В обох випадках ВН роэглядаеться в робот! як результат сум!-щення р1зних щодо граничност1/неграничност1 ЛСВ пол1сем!чного д!е-слова.

Данг аспекголог!чних досл1дже»ь св!дчать про ге, що проги-ставлення дгеслхв щодо граничносп/неграничносг! е умверсальним для багатьох нов як за сво1'м семантичним зм!сгом, гак 1 за в!дсут-шстю спец1альних засоб1в вираження. Погляди досл1дник1в'виду на семантичну ознаку, що лежить в основ! под!лу д!есл1В на граничн! 1 негранич!П,в ц!лому в!дзначаюгься одностайн1стю: такою ознакою вважаегься "границя" - реальна чи потенцШга внугр!шня, тобто пе-. рсдбачена природою самого процесу межа, що виражаегься !мпл!цитио -1 виявляе себе у слов"янських мовах через вплив на категоргю виду.

Але до розпод1лу Д1есл1в на граничн1 та неграничн1 аспектоло-ги тдходять по-р!зному. Б1льш!сть досл1ДНик1в зараховуе до гра-ничних парш д1еслова обох вид1в га непарнг д1еслова тоьки доко-ланого виду, а до неграничних - непарн! д!еслова г1льки недокона-ного виду. Хоч таким шдх1д I с дом!нуючим, В1Н, на наш-погляд, дешо розмивае ч1гке понятгя границ! саме як внутр1шньо'1 меж! часового переб1гу процссу: граничниыи вважаються ! д!еслова, що озна-чають процеси, як1 досягли свое! вкутр!шньо! меж! (вийги, зайти, перейти, п!д!йти), I д!еслова, що означаюгь процеси, як! досягли певних зовнхпшх, не залежних в!д само! 2х природи меж (походиги, попоходиги, проходити, находигися).

У дисергац11 до граничних зараховуються парн! д1еслова обох вид!в, а до неграничних - одновидов! дгеслова як недоконаного, гак ! доконаного виду. Однаковою м!рою це стосуеться ! окремих значень пол1сем1чного д!еслова. Такий п!дхгд грунгуеться на визнанн!. пре-рогагиви граничного чи неграничного "за природою" характеру реаль-них процес!в, позначуваних дгеслгвними основами. Це визнання, в свою чергу, мотивуеться гим, що понятгя "границя" сягае с^лософ-сы<01 кагегор!!' "границя м!ри", п!д якою розум!еться певна критична точка, де к!лыпсн! зм!ни викликаюгь виникнення ново!' якост!.

ОЧНЧ

5

Виходячи з цього, граничними вважаються д-хеслова, що у най-б1льш широкому розумхшп означають процес переходу в1д старого як1сного стану до нового або прогнозований внутртгьою логгкою процесу результат такого переходу. Як неграничн1 квал!ф1куються д1еслова, що означають процеси, сугтю яких е переб!г у час1 вже готового, встановленого яктюго стану, 140 меже бути к!лыс!сно окреслений лише з погляду досягнення процесом якихось зовншн!х, не прогнозованих внутр1 иньою лопкою його часового розвитку меж.

Таким чином, у полгеемхчних дгесловах недоконаного виду неод-нордипсть окремих ЛСВ щодо граничност1:/негр'аничносг! конкрегизу-егься як спрямован1сть/неспрямован1сть процесу на досягнення границ!, а в д1ссловах доконаного, виду - як досягнення внугр!шньо'1 меж1 (гранид1)/досягнення зовн1шньо'1 меж1 часового переб1гу процесу.

Подальша диференщац1Я аспектуальних значень, пов"язана з по-будовою типолог!!' ВН, лежить у площин! способ!в Д1есл1вно'1 д1'1.

Система СДД, прийнята в робот!, в ц!лому грунтуеться на одному з поширених у сучасн!й аспектологй' п!дход1в, який Називають 1нгегративним. СДД розглядаються як "семантичн!- (саме семантичн!, а не, скаж!мо, словотворч!!) розряди Д1есл!в, що вид!ляються на основ1 схожост! тип!в прот1кання ! розпод!лу в час! д1есл!вно1 д!!"1. СДД охоплююгь всю д!ссл!вну лексику, наповнюючи б!льш кон-кретним зм!стом аспектуальн! класи граничних та неграничних д!е-сл1в.

В робот! гакож знайшла в!дображення ¡дея Ю.С.Шолова про роз-межування к!льк!сноУ та як1сно1 аспектуальность Вид1ляються як1с-но-аспектуальнг СДД (результативносг!, еволютивност!, сгатальнос-т1, релятивност!) га к!льк!сно-аспектуальн! СДД (результативном!, кратност!, нормативносг!, !нтенсивност!, терм!нагивкост!),

Виходячи з того, що т!льки результат процесу може вважагися . його внутр!шньою межею (границею), в робот! до граничних зарахову-югься як!сно-аспектуальний га к!лы<!сно-аспектуальний СДД результативносг!, !нш! ж аспектуальн! розряди квал!ф!куються як нсгра-ничн!.

Тому в пол!сем!чних д!ссловах недоконаного виду, що в!добра-жають як!сно-аспектуальну визначен!сть процесу, сумщення граничних ! неграничних ЛСВ означав разом з тим 1 поеднання р!зних зна-

* Маслов Ю.С. Система основных понятий и терминов славянской аспектологии //Вопроси общего языкознания. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1955 . - С. 71.

чень СДЦ: резульгатив1исть/еволюгив1исгь, результагивн! сть/ста-талыпсть, резульгагивн1сгь/релягивн!сть; уд1есловах доконаного виду, що в1добрагають кхль^сно-аспектуальну визначенгсть процеоу, момливими е гам гипи сумщення значень СДД: результативна гь/ краписть, результативн^гь/нормагиврпсть, резульгативн! сть/Чнтен-сивнгсть, резульгатив1псть/тершнативн1сгь.

Подальша субтип!защя вгдображас неоднор! дн1сгь ознак, що становлять лексико-семантичний фон в1дпов1дних СДД. При цьому вра-ховуеться як парадигматичний аспект (видгляються гипи лексичного наповнення СДД), так I синтагматичний (анал1зу 1 поргвняльному описов! шддаюгься валентн1сн1 особливост1 парновидовях га непар-новидових ЛСЗ, сумщених в одн1й Д1есл1вн1й лексем!).

У д р у г I й глав1 "Видова неоднорхдшеть багатозначного д1сслова як воображения ягасно-аспектуальнох неодноргдносг! його ЛСВ" давться тяполопчний опис досл1джуваного явища на матер1а-л1 Д1есл1в недоконаного виду. Вгдпов1дно до викладених вище принцип! в побудови гипологП ВН вид!лено три основи рубрики: I) СДД результагивностг/СДД еволютивносг!; 2) СДД резульгативносг!/СДД стагалыюсг1; 3) СДД реэульгативносы/(ДД релятивноегг. Кожна з трьох названих рубрик характеризуемся з погляду парадигма-тичног га синтагматичноУ нссднор1 дносп значень, що складають лек-сико-семантичний фон СДД.

I. СДЦ резульгативносг!/СДД еволютивносг!:

а) "здп1снюваги процеси, пов"язан1 з певним видом грудовоУ д1яльност1"/"зд1 йснюваги рухи (переважно риплчн! чи повторюванО якинись частиками ггла чи певними знаряддями": бовтаги. волочити. ворушити. гребги. клепаги, пологи. молотити. перебираги. терги. товкти. напр.: Здавалось, що хтось молотив на палубг горох (Янов-ськкй); пор,: Минуло л1то, меля жнив Овес хазяУн змолотив (Ггп-бов) / . ..выьною рукою Маргя ловила за вовну Пушка, ! в!н молотив лапами щодуху, щоб не затонути (Явор!вський);

б) "зд1йснюваги конкрегн! Ф1зичн1 процеси, пов"язан! з певним видом грудовоУ Д1Яльносг! I спряыован! на вигоговлення чого-не-будь"/"бути заЛнятим певним видом д!яльносг! (безв!дносно до УУ результату)": вишиваги. в"язати. кроУти. майсгрувати. малювати. пряоги. р!зьбиги. ткати. точити. шити. напр.: Т1тка за роботов. Сорочку дядьков! вишивае (Коцюбинський),; пор,: Сорочку мати вишила мен! Червоними та чорними нитками (Павличко) / ...особливо любила вишивання, - сама вишивала ц!лими днями, дочок привчала до цього д!ла 1 дворових д!вчат (Мзлик);

в) "рухатися у напрямку конкретно! просторово! межГУрухати-ся повним чином, у якийсь cnooiú, по певн!й MicueBOCTi (безв1ДНос-но до певно'У конкретно! просторово! меж!)": б!гти. дибати. iти. Ухаги. лет!ти. л^зти» повзти. пхагися. чалапати. чвалаги, напр.: А погулявши нод1ль iзо дв1 да начудувавши увесь КиУв, !дуть. було, вже з музиками до Межигорського монасгиря. А як при ¡i дуть до самого монастиря, то й стукае запорожець у ворота (П.Кул1ш):/Я лугом Иду - назустр1Ч Birep в!е (Мовчан);

г) "говорити, проказувати що-небудь уголос (здебгльшого про голос, що характеризуемся певними особливостями), часом звсртаю-чись до когось"/"видавати звуки певного характеру": вити. гу;п,!ги. гарчаги. рев!ги. сичати. скришти. стогнати. хрип!ти. щебетати. ячати. напр.: - Ваше npisBume, доброди, - скрипить тихо (Збанаць-кий); пор,:' - Барометр впав ще нижче, - проскрип!в швголосом Джу-зеппе (1рчан) / Bho4í скрип!в i осипався клен (Костснко);

д) "спричиняти певну повед1нку чи стан (здеб1Льшого пов"яза-ний з неспокоем чи незадоволенням) кого-нсбудь чи динампсу чого-небудь"/"неспок1йно поводигися, виявляги свое незадоволення; дина-мхчно виявлятися": баламутит и. бунгувати. буруниги. вихориги. во-рохобити. каламутити. куйовдити. лютувати. нерлувати. нуртупати. напр.: Ти бунгуеш л1совик1в, п!дбивасш не шдписувати акта (Стельмах); пор,: Гуща i Прок1п збунтували народ, вони в усьому biihhí (Коцюбинський) / I стояв хресг.., що його yei» селом ставили, як бунтувало село, аж до час!в hobíthíx (Дрозд);

е) "покривати поверхню чого-небудь др1бшши частниками яког-небудь píдко'1 чи сипучо! речо'вини; розд1ляти що-небудь на дрг6kí частники"/"!ти, сипати (про дощ, cHir)": брчзкати. кропит, поро-шити, сгяти, росити. трусити. Др!бНИГИ. дробити. сíkth. стругати. напр.: Роси. роси. дощику, ярину, Рооти, росги, житечко, на лану (Олесь); пор,: 0, хмаронько, зроси його росою, 3orpiñ, о сонцс

.золоте (Олесь) / Отуманилося сонцс, росить дощ др1бпий, сонячний, дзюрчить сшв др1бного птаства (Горд1бнко);

е) "ставати на'дзвичайно (ÍHOfli - разом з тим ! хворобливо) збудженим чи досягати найвитого ступеня ¡нтенсивност! (про явища природи)"/"виявляти надзвичайне збудкення (1нод1 гаке, що граничить з безумством) чи виявлятися з надзвичаШгою силою (про при-родн! явища)": б!ситися. божевол!ти. дурни, казигися. нав1жен!ти. ^ нав!cutти. несамовиг!ти. сага ni ти. скажем!ти. талон!ти. напр.: В!н казився з Mos'f присутност! (Баш); пор.: Побачила стара маги, Ска-зилася люта: "Чи бач, погань розхрисгана, Байстря ксобути,.,"

(Шевченко) /А дт! все гасали по барвЬшу, казились. толочили без спочинку (Драч).

У план! сиитагматики вс! видхлен1 типи об"сднус те, що парно-видов1 ЛСВ в1дпов1дних д!есл1в вЦзначаються перех!дн!стю, непар-новидов! - неперехШйстю. В одних випадках неоднор!дн!сть щодо порех1дност! детермП1усться неоднор1дн!стю семантичноУ валентнос-п - наявн1стю/в1 дсутн!стю в глибишпй структур! семантичного в1д-м!нка результагива, що репрезентуе одного з учаснимв реальноУси-туацГУ - об"екг, на виникнення нового як!сного стану лкого спрямо-ваний процес, напр.: ...Оксана плела в1нок з кульбаб золотих (Дрозд); пор,: - Ось 1ди, подивися, який я в!нок, оплела (Мирний) / ...той не ходив, а пл!в ногами (Гуцало).

В Iнших випадках неоднор1дн1сгь щодо перех{диосг1 зуновлена р13ною морфолого-синтаксичноп реал1зац1еи на р1вн! поверхневих структур од!ие'1 I псУ к глибшшо'У вале(1тк1сно1 структур«, напр.: От одного разу за валами, п!д горою, вир1зав малий г!лочку калини, с!в п!д кущей, та й майе трус дудку (Малик); пор,: Лавка, можна оказать, ¡сторична. Невдовзх П1сля одруження 1ван власноручно змайстрував ГУ (Гончар) / Одного л1тнього дня Кайдаш сид!в у по-в1тц1 на ослоп! й майсгрувап (НечуГмЛеиицышй). Опущення об"скга в поверхнев!й структур! шляхом абсолютивного вживання д1еслова май-струваги не порушуе граматично.У правильное^ речення, засв1дчуючи те, щт: перед нами - Ьший ЛСВ, який належить до парадигмагичного типу "бути запнятим чим-небудь". Таким чином усуваеться уявлення про спрямовангсть процесу на досягнення певного результату, цо в границею його. внутр1шнього часу.

В реферова1пй робот! воображен! ! деяги 1нш1 типи залежност! особливостей аспектуальноУ семантики в1д валснтн!сних характеристик д1сслова. •

2. СДД результативностг/СДД статальност!. Б!льш!сть полгеемгчних д!ссл!в, як: належать до цього типу аспектуальноУ нсодноршюсг!. в!дзначаються сумщенням парновидових ЛСВ !з загалыши значениям становления новоУ якост1, позначеноУ в основ! д!еслова, та непарновидових, що означають незм1нне 1снуван-ня такоУ якост1 у вке готовому, встановленому вигляд!,

У синтагиатичному пла!п так1 ЛСВ об"еднуе те, що семантичним корелятом суб"скта в них в пацгвнтив - суб"вкт процесу, який в!д-бувасться мимовьчьпо, незалеяно в1д вол! чи енерг!!' його нос!я. При цьопу вони в!др1згшються за характером адверб!альних характеристик: парнпвидов! ЛСВ означають процеси, якх передбачають кон-

крегизац!ю щодо причин, hkí ïx викликаюгь, чи щодо сгупеня inreH-cubhocví ïx вияву. HaiicSiльш значуцими для повно!' реалхзацП непар-новидових JÎCB е локальн1 характеристики, напр.: Дим отой червоний, зал1зний, то ж ваш?.. I азотнотуковий, що й лисгя на деревах вхд нього «obtie (Гончар); пор.: Баякихось к1лька хвилин bíh пожовт1в (Хвильовий) / СШч дороги жовт!ли налиг1 сонцем пшениц1, над якими млисто сниi ли небеса в ргдасхй куряв1 далеких хыар (Гуцало).

Валежно В1Д конкретних особливое той лексично'1' семантики вид!-лявться TaKi типи сушщенпя парповидових та непарновидових зна-чень:

а) "набуваги певного кольору"/"вид1лятися певним кольором": багрян i ти. бШти, блакитн! ти . жовтп'и. золотой. potcbítii. рум"я-Hiти. chbini. син1ги. червыпти. напр.: ...його добрг Kapi оч! раптом стали chbí ти (Симоненко); пор.: Я бачив: за три да i у тата посив!ла геть голова (Симоненко) / За озером, де починався степ, сивхла ковила на o6piï (1льченко);

б) "набувати певного вхдтлгеу; набуваги певно'1 оптичнох' ви-разност1 чи втрачаги '11*"/"вид1лягися певним вхдгйжом чи мати пев-ну опгичну виразн!сть": бл!Д1пти. каламутнхги. пох,мурн1ги. прозо-р!ги. cbttflíth. cyreiiÍTH. тумангти. тьмян1ти. hchíth, яскрав!ти. напр.: Прощалось Л1то. Тышпв лист... (В1нграновський); пор.: i¡ журно хилигь чоло Аф1ла-войовниця. Померк, погы.юнхв ïï щи г ОДуш-кетик) / Немов стояче .озеро, за ним тьмянгв у сутгнках грельяж (Костенко);

в) "набувати певно'1 опгично'г характеристики (про поверхню чо-го-небудь)"/"вид1лягися певною оптичиою ознакою поверхнГ': воско-в!ти. гусг!ти. коркавхги. лцс!ти. лисп!ги. шетрявхти. piдгти. £я-б{ги. ряснйи. склян!ти. напр.: Бачила, як лис1ють на очах молод! хлопщ (Явор1вський); пор.: ...-Я посгархв, спогашв i nojHCin не bír роботи (Яворхвський) / Де-не-де тешнли балки, лис{ли оголен! BirpoM горби (Козаченко);

г) "набуваги певно!' форми чи рсльсфно'1 характеристики"/"вид!-лятися певною формою чи рельефное характеристикою": госгрхти. горбат i ти . горбигися. 1жачитися. Ужитися. кругл!ти. купчигися. маЛ1-ти, морщигися. тетинитися. напр.: Стариц дедал! все crapis, горба-tíb (Мирний); пор.: 3rop6ariB у груд!, посив!в у cKop6ori... (Костенко) / Шд скатертиною в голов! столу горбатЬха хл!бина та с!ль у дерев"я1пй сыышц! (Дрозд);'

д) "набувати певно'1 просторово'1 харакгерисгики"/"вид!лягися певнои просторовою характеристикою": глибин!ти. дален!ти. самот!-

т!ти. кам"ян!ги. камеи! ти. порожн!ти. nycrirn. chpotíth. напр.: Äoip помалу nycrÍB (Коцюбинський); пор,: Як bíh спустгв. садок, де я колись Наваживсь вперше вимовити - Люба! (Плужник) / Не bcí збе-рсмося разом, MoryiHi, мудр! й дуже прост! - М1сцп пустить за столом: Не bcí з ишшв приходять rocri (Сгельмах).

3. СДД результативност!/СДД релятивности

До цього типу належать йагатозначн! дгеслова, цо посднують пар-новидов! ЛСЗЗ Í3 значениям р1зноман!Тних продесгв (акц!оналы1их чи неакц!ональних, ф1зичних чи розумових, спряиованих на об"ект чи замкнених у сфер! суб"екта), об"сднан! загальною ознакою спряшва-нос г i на досягнешш результату, з непарновидовими ЛСВ, но ыають та-kí значения:

а) "постЫне заиятгя, функц!ональн! обов"язки, профес!я": ви-кладати. BiflnoBÍдати, кома идуваги, иавчагися. малюваги, майструва-ти. писати. редагувати. розпорядкатиея. с!яти, напр.: - Осадчий 1з запорожц!в? - ймолоду служив, Але полюбиз, надумав жонитися -ув1лышли на глум. - Так bíu i cí_s зв!дтод1? (Код!сник); пор,: стяти - пос1Яти, напр.: ХазяУи cíhb овесець... (Гл!бов); Зорав, по-С1яв bíh горох, заволочив... (Гулак-Артемовський);

б) "умпшя, здатн4сть до чого-небудь": гаптувати. витивати. в"язати, KpoiTH, л!пити, малюваги. писати. р!'зьбити. читати. шит и. напр,: Bin був спокШшй, мовчазнии, чудесно малював. особливо ак-вареллю... (Сосвра); пор.: маливати - намалювати. напр.: ... - Як-би християнська душа гр!ла tboi ребра, чи малював би ти мене, бренного, роз1п"ят!1М на хрест!? (1ваничук); I зварив bíh фарб ве-селих з кори,, корппгя га олй', i намалював на BÍKy с крин i кв!ти

чудериацы«... (Дрозд);

в) "звичка до чого-небудь (хороша чи погана)": голиги. голити-ся, брехати, зочтеувати. красги. одягагися. випивати. шдстригати. перебирати. напр.: Семен випивав. а Прохор почав бунтувагися (Шки-тенко); пор.: випивати - пипиги. напр.: Bíh знову наливас келишки. Шлим говарнсгпом випиваюгь за здоров"я льотчика: - Лебединого тоб! BÍKy! (Гончар); Викопали яму на цвинтар!.., вдарили молотки граба-pÍB,.. випили помипальну чарку... поговорили (Явор!вський);

г) "властнв1еть noBiioí речовини, матер!алу f т,1н,": гнутися. зв"язуваги. ламагися. линяти. м"ягися. поглинати. притягати. про-водити. рватисл. реагувати. придягати, напр,: В!з наш увесь дере-в"яний: л!Л i прад1д були чумаками, а чумаки не любили зал!за, бо воно, казали, притягас гр!м (Довженко); пор,: притягати - пригягну-ти "силою наближати, пригискувати кого-, цо-небудь до кого-, чого-

небудь";

д) "статичн1 вхдношения (з!ставя!, класиф!кац!й)П, логхчн! тощо)": в1дпов!дати. згоджуватися. нагадувати. наближатися. пере-важаги. включаги. обхймагя. об"сднувати. складагися. виходиги. до-водити. передбачаги. напр.: Отуг колись громадилися екали, Ух об-риси нагадували риб (Косгенко); пор.: нагадувати - нагадаги. напр.: Цар1 не люблять правди I тих, хто нагадуе Ум про неУ (Вас. Шевчук); ... - Аби хтось царев1 та й нагадав про- тебе (Вас.Шевчук) ;

е) "просторов! в!дношення (про ландшафт)": виб!гати, виплива-ти. виходиги. зводитися. зривати. обливаги, огинати. п!дводитися. прилягати. припадати. напр.: Хата Ярослава стояла на швостр1ВЦ1, що виб!гав далеко за п!вдень (Оп1льський);' пор.: виб!гати - висПг-ти, напр.: Насгуся вибхгае заплакана з хати (Шевченко); Виб1гли д!вчата з к1мнати, п!дияли. да й повели з св^лищ свою па1ию (П.Кул!ш);

е) "просторов! в!дношення (як про ландшафт, так ! про елемен-ги одягу, риси обличчя тощо)": виглядати. визнрати. виступати. зб1гати, спливати. сповзати. обпЧнати. опер!зувати. сччкати. напр,: Буду тебе ждати там, де вишня б!ла виглядас з саду тихо I неом!ло (Симонёнко); 3-п1д кунтуша виглядала почеплена через плече стр1чка з запасними кулями I порохом (Мушкетик); пор,: виглядати -виглянути. напр.: А сотник виглядас з-за тину ! входить у хату, не давши знаку (Шевченко); Оленчук вигляцув на шлях (Гончар).

Кожний тип поеднання парновидових ! непарновидових ЛСВ пов"я-заний з певним. типом сингагматичноУ неоднор: дност!; найб!лыи ха-рактерними при цьому с так!:

1) перех1дн!сть парновидових ЛСВ !з значениям конкретних Ф1-зичних пр'оцес!в/неперех!дн!сть одновидових ЛСВ, що означають вид ,д!яльност1, професпо, ум1ння, здаппсть до чогось, напр.: ...писали пакульськ! вчител! революц1йну !стор!ю села I попросили Грине-вича, щоб написав спогади про Устима (Дрозд) / ...почав я писати з дитячих л!т (Коцюбинський);

2)агентивне наповнення суб"екта процесу, яки/1 означають пар-новидов! ЛСВ/па^ентивне наповнення суб"екта процесу, який означають непарновидов1 ЛСВ, напр.: ,,.3-п!д уламкхв п!дводиться Тшлш . Стоян (Довженко); лор,; Надя п!двелася з каменя затамувавши по-дих, прислухалася (1ваничук) / В1Н дивиться на сфхнкс!в, що п!Дво-дяться з води напроти ! нхби охороняють завжди вх!д до цього св!т-лого храму (1ваненко);

У т р е т I й глав! "Видова неоднор!дн!сть багатоэначного д1еслова як воображения к!лы<!сно-аспектуальноУ неоднор^дност! його ЛСВ" дасться гиполог1чна характеристика доел! джуваного явища на матерхал! д!есл!в доконаного виду,

Виходячи з прийнятох в робот! сиотеыи кхльк1сно-аспектуаль-них розрядгв, можна вид!лити чотири основних гипи поеднання зна-чень СДД, що конкретизують семангичну опозиц!ю, яка лежить в основ! видовоУ неоднорхдносг! багатоэначного д!сслова доконаного виду:

1) СДД результативносг1/СДД крагносг!: "досягнення результату процесу"/"досягнення меж! однократного прояву багатократного за природою процесу чи досягнення сумарноУ меж! багатократно повгорю-ваного процесу", напр.: Поки в церкви переробим Костьольн1 ру^ни, Нехай богу будуть храмом Пас1ки-пустинх (П,Кул!ш); пор.: Церкви православна у костьоли переробляе. ун!яг!в священников посилае, неволить людей до Риму приставати (Панас Мирний) /,."Вона тоб!, Ка-надонько, та гори ж переробила д!ла, Пшениченьку вколосила ! д!тей народила,.," (Бровченко);

2) СДД реэульгативност!/СДД нормативности "досягнення результату процесу"/"досягнення недостатньо-нормативноУ, достатньо-нормативноУ чи надм!рно-нормативноУ меж! процесу", напр.: - Мен! набридло ждати, Живосиле! Або в!ддаси борг нин1, або хай д!вка

В1 дробить! (Шлик); пор.: Взимку за солому в!дробляли люди (Горд!-енко) / Стала б!ля нього Смерть. - Добрий день, д1дуго! Вже свое " ти вхдробив I в!дпарубочив (Павличко);

3) СДД резульгативност1/СДД 1нтенсивносг1: "досягнення результату процесу"/"досягнення достагньо-!нтенсивноУ, недостатньо-!нтенсивноУ або надм1рно-1нтенсивноУ меж! процесу", напр,: Як м1-сяць сходить, так з'п'Шла вона, I на баокого С1ла скакуна (Бажан) / I так наловчився в!н закидати свою довбню, що рхдко хто, бувало, з!йде з ним на своУх Ц1лих ногах (С,Ол!йник);

4) СДД результагивносп/СДД герм!нагнвносг!: "досягнення результату процесу"/"досяг115Н!ш меж! певно'У часово'У фази чи часового В1др!эка процесу", напр.: Заодно продумайте хоч к1льк!сний склад майбутньоУ досЛхдиоУ комШУ з тсхн1чного боку (Ле); пор,: Почав розповхдати про св!й план, що оце вс! ди! продумував (Головко) / Всю н!ч продумав, зато удонь, коли прийшов 1саев, готовий був до д!У, на захист честг Герна (Вас.Шевчук).

Найбыыз харакгернпми для д!ссл!в доконаного виду, що в!дзна-чаються видовою неоднор!дн!сгю, б сум!щення эначень СДД результа-тивносг! та С/Д.гсрмхпатпвмостх. Парновидов! ЛСВ !з значениям про-

цесу, обыгженого результатом, иа досягнення якого в!к був спрямо-ваний, найчасг1ше поеднуються з ЛСВ, що означають:

а) процес, обмежений початковою фазою свого прояву: забриз-кати. зав1яти. загребти. закрутити. замести. заов1Тиги. полиги. посипати. посгяти, посунути. напр.: ... - Бач, мен1 прионилося, що мхсяць ясно-ясно засв!гив на неб! у багьков1м садочку (Леся Укра-1'нка); пор,; заев!гити - засв1Ч,уваги. напр.: Хто засв!тив у мл1 непевн1й смолоскип блискучий... (Семенко); Уноч1 засвгчують св1т-ло у сховах (Леся Украгнка);

б) процес, обмежений в1дносно нетривалим I невизначеним часовни в1Др13ком: довгяги, пов"язатн. полиги. поламати, покосити, по-Полоти. полити, постругати. потерти. потрусити. напр.: - А я поки що за Любу поламаю кукурудзу, бо ламатиме вона гут до ранку, а норми не виконае (Автомонов); пор.: поламати - ламати. напр.: I вона мен1 сказала: "Почекайге, я прийду, Поламаю вашг ярма, Проже-ну Брехню й Б1ду" (Павличко); Земле моя, всеплодющая мати,.. Сили рукам дай, щоб пута ламаги (Франко);

в) процес, обмежений поргвняно гривалим 1 визначеним В1др!з-кои часу: прогребти. прогулиги. продумати. проекспериментувати. прокопаги. пролаыати. проолухати. проспаги. прощеботаги. налр,: Т1, що життя прогуляли без д!ла, Що у народнш купались кров!,.. В землю лягли 1 безсл1дно зотлгли... (Симоненко); пор.: прогуляти -прогулювати. напр.: Надовго ж Тимос1 було тих грошей? Зараз... IX прогуляе (Кв1тка-0снов"яненко); По смертг багька не взявся до ку-пецгва, а-мерщй кинувся прогулювати батыав набугок (Загребель-ний)

г) процес, обмежений моментом досягнення якогось небаканого, негативного результату: довчигися. докопатися. докотитися. дослужится. допиоатися. досгукатися. напр.: А обмологилися, буряки стали копати, та й докопалися - учора думали, що попропадаемо з ногами: морозище ж отакий, а ми бос: (Головко); пор,: докопатися -докопувагися. напр,: На Крилос1 археологи докопалися до фундамента найб{льшого галицького собору... (Пушик); Щонсш в!н пальцями ниш-порив землю. I часом докопувавсь майже до мене.,. (Б.СШйник).

Найбгльш поширеними типами синтагматичног неоднор1дносг! ЛСВ, що поеднують значения СДД резулыагивност1 га герк^нативносг!, е так!:

I) перех1ДН1сгь парновидових ЛСВ/неперех1дн!сгь одновидових ЛСВ, напр.: Я в!дчинив хв1ртку - в нашому двор! стежку зовс1м замело, не було видно на н!й ! сл^в (Вал.Шевчук) / Надвеч!р знову

замело. зав1Яло, а Уляна мучилась переймаии, народити не могла (Дрозд);

2) обл!гаторна (у парновидових)/<?акультагивна (у непарновц-дових) реалхзащя об"ектно'1 валептпост1, напр.: ,,.с1но на лугах покосили та згребли (Дрозд) / П1Д1йшов до нього Марко, прив1 Гавел, Попросив неомхло: - Дайге-но, дядьку, покосиги (Цюпа);

3) реал1зац1Я р1зних актантов (об"ект - у парновидових ЛСВ/ адвербгал!затор - у непарновидових) за допомогою одних I тих же мовних засоб!в (знапдний вгдшнок без припменника), напр.: Це вперше проспала череду (Цушкстик) / - Було всю шч проходит... -А день проспит. - вгрутився Тарас у милий спомин (Вас,Шевчук).

У ряд1 випадк1в видова неоднор:дн1сть д!есл1в доконаного виду пов"язана з наяв!пст» в Ух багатозначних структурах вар!анта, що мае експресивне забарвлення. Найчаст1ше емоцгональне ставлення до д!есл!вного процесу пов"язуегься з його результатом, внаслхдок чого експресивний варгант обмежустьея тгльки доконаним видом, напр.: - Ух, ти, бусурмаче! - эаволав нелюдським голосом госпо-дар. - Я ось гоб! покажу черешнП (Скурат!вський); пор.: показа-ти - показ.уваги "давати можлив!сть бачиги, роздивлятися кого-, ¡¡Ю-небудь",

У результат! проведеного досл!дження дроблено так1 висновки:

1, Видова неоднор1Д!исть,, охоплюючи досить широкий маенв багатозначних Д1ссл!в, в системною рисою укра'Унського д!еслова. Од-наковою м!рою вона характерна як для Д1ссл!в недоконаного, гак 1 для Д1ссл!в доконаного виду, виявляючись у першому випадку як парновидовгсть/абсолютна недоконанхеть, а в другому - як. парнови-дов1сть/абсолютна докопан!сть.

2, Видова неодноргднхеть як первого, так 1 другого типу де-т.ерм1нубться сумщенням у лол1сем1чних структурах д1есл!в гранич-них та неграничних ЛСВ, У д{есловах недоконаногсГвиду ВЕ зумов-лена наявнхетю семантичноУ опозиц!У "спрямован1сгь/неспрямова-н!сть процесу на досягнення границ!", у д!есловах доконаного виду - "досягнення внутр1шньоУ меж! (границ!)/досягнення зовн!шньоУ меж1 часового перебегу процесу".

3, Назван! опозицГУ конкретизуються в!дпов!дними протистав-ленняии аспекгуальноУ семантики. У д!есловах недоконаного виду — це протисгавлення СДД резулыативност!/СДД еволютивност!, СДД ре-зульгагивносг!/СДД статальносг!, СДД резульгативносг!/СДД релятивность У д!есловах доконаного виду - це протисгавлення СДД результативном! /СДД кратност!, СДД результативное^/СДД норматив-

ностх, СДД резульгативносг1/СДД ¡нгенсивносп, СДЦ результативное^/СДД термхнагивносп. Кожний з ввдлених гип1в неодноргднос-гх лексико-граматичнох аспектуально! семантики конкретизусгься певним набором опозицЫ лексично'1 семантики (лексичних тип1в Д1е-сл1вних эначень, що наповнюють в1дпов1ДН1 СДД).

4. Видова н<\однор1д|исть пов"язана, як правило, з неоднор1д-н1стю сингагматичного значения, Найб1лыл поширеним типом такох неоднорхдност1 е переххдн1сть парновидових ЛСВ/неперех1дн1Сгь од-новидових ЛСВ, У б1льшост! випадхив це детермшовано рхзною лог1-ко-семантичною валентнгстю, хоч не виключенх I випадки рхзно! мор^олого-сингаксично! реал1зацп од1пе'г 1 г1е'£ ж глибинно!' струк-тури, що е визначальним для видових особливостеи дхеслова.

5. Явице видов01 неоднорхдноегх в^ображае дв1 сисгемн1, взаемопов"яэан1 мгж собою риси Д1есл1вно1 категорГх виду - 'и не-розривний зв"язок 31 своею лексико-сешнтичною базою та ор1битами не на дхссл1вну лексему в хилому, а на кожний 11 ЛСВ зоехбна.

За темою дисертацп опублгковано п"ять робН:

II Видова неодноргдн!сть д1есл1в як вияв взаемодГх категорп виду з IX лексичним значениям // Ыовознавсгво. - 1990. - I 2, -С. 31-88.

2, Роль та деяк1 особливосН д1есл1вно1 колористично1 лексики в описах природи 1.С,Нечуя-Левицького // об1рник тез допов1дей 1 пов!домлень республп<ансько1 науковог кон^ерепцы, присвяченох 150-р1ччю з дня народження письменника, - Черкаси, 1988, -

С. 142-143.

3, Деяк1 аспектуальн! особливост1 д1есл1виох лексики твор1в О.КобилянськоУ // ТворЧ1ств Ольги Кобиляисько'1 у контексп укра-1"нсько1 га св1товог лхгерагури (до 125-Р1ЧЧЯ з дня народження письменниц!). Тези доповУдей I повгдоылень Республ1кансько'1 науко-во!" конференцГх (24-26 листопада 1988 року), - Черхпвхц, 1988. -Ч. 2: Мовознавство, - С. 10-11.

4, Започаткування нового егапу лексикограф1чно'1 розробки д1еслова у "Словар! укра'1Исько'1 мови" Б.Д.Гр1нченка // Борис Гр1нченко, Тези допов!дей республ1кансько'1 науково-практичноу конференцй", присвяченох 125-р1ччю В1д дня народжеши видатного* украхнського письменника, вченого, громадського Д1яча, 1-3 грудня■ 1988 року, - Ворошиловград, 1988, - С. 135-157.

________5, Деяк1 типи д1есл1в та IX роль у творах И.Ы.Коцюбинсько-

г.о // Ойяасна на7ково-методич«а конферени 1я... ( Тези допов!деГЛ.' Ч. И. - Черн 1г 1в, 1989. - С. 34-35.