автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Влияние Первой мировой войны иа социально-психологическое состояние западноевропейского общества

Полный текст автореферата диссертации по теме "Влияние Первой мировой войны иа социально-психологическое состояние западноевропейского общества"

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.Ю.ФЕДЬКОВИЧА

ч -

,• На правах рукопису

УДК:940.3/4

НЕЧАЄВА-ЮРІЙЧУК НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА

ВПЛИВ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

07.00.02 - Всесвітня історія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Чернівці - 2000

Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії та міжнародних відносин Чернівецького державного університету ім.ІО.Федьковича.

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Сич Олександр Іванович

Офіційні опоненти - доктор історичних наук,

завідувач кафедри міжнародних відносин і країнознавства Рівненського інституту слов’янознавства Київського інституту «Слов’янський університет» Троя и Сергій Станіславовнч

кандидат історичних наук, доцент, професор кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського педагогічного університету Газін Володимир Прокопович

Провідна установа - кафедра нової та новітньої історії зарубіжних

країн Київського Національного університету імені Тараса Шевченка

Захист відбудеться жовтня 2000 р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 в Чернівецькому державному університеті ім. Ю.Федьковича за адресою: 58012, м.Чернівці, вул. Кафедральна, 2 (корпус 14).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича (58000, м.Чернівці, вул. Лесі Українки, 23)

Автореферат розіслано

Вчений секретар , у

спеціалізованої вченої Ради, В.Л.Карпо

кандидат історичних наук, оУу доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Перша світова війна, що знаменувала собою перехід людства з однієї історичної епохи до іншої, належить до числа тих подій в історії, вплив яких відчутний і до тепер. Вона відіграла велику роль у формуванні нової політичної карти світу та становленні сучасних моделей економіки європейських держав. Світова війна значною мірою обумовила й зміну моралі та суспільних ідеалів, привела до світоглядних змін, що знайшло свій прояв як у культурному (мистецтві, літературі, науці), так і в політичному (поява фашизму, тощо) житті суспільства. Власне, війна 19141918 рр. може вважатися подією, що визначила основні тенденції розвитку європейського суспільства протягом майже всієї першої половини XX ст.

Масштабність подій Першої світової війни, її величезний вплив на подальший розвиток європейських народів засвідчують безперечну актуальність обраної теми дослідження. Необхідною складовою грунтовного вивчення феномену Першої світової війни, її впливу на подальший суспільно-політичний та культурний розвиток провідних держав Західної Європи після 1918 р. є аналіз її соціально-психологічних наслідків. Слід зазначити, що якщо військовий, політичний, дипломатичний і навіть економічний аспекти подій світової війни досить широко висвітлені в сучасній вітчизняній та зарубіжній історіографії, то соціально-психологічний залишається вивченим ще явно недостатньо.

Аналіз впливу Першої світової війни на соціально-психологічний стан західноєвропейського суспільства дозволяє не лише скласти комплексне уявлення про таку визначну подію світової історії, як Перша світова війна, але й.краще зрозуміти малодосліджені аспекти суспільно-політичного та культурного розвитку європейського суспільства після 1918 р. Розкриття впливу світової війни 1914-1918 рр. на світогляд та світосприйняття населення країн-учасниць конфлікту, на загальний психологічний стан як фронтовиків, так і цивільних, дає можливість краще зрозуміти появу нових соціально-філософських вчень, мистецьких та літературних течій, дії окремих політичних та громадських діячів у роки війни та в перше повоєнне десятиліття.

Дане дослідження сприяє розвитку комплексного підходу у вивченні історії, історичних подій та явищ, який досить активно розробляється багатьма сучасними західними дослідниками і отримав назву культурної антропології.

Вибір автором дисертації в якості предмету свого дослідження саме проблеми впливу Першої світової війни на соціально-психологічний стан західноєвропейського суспільства був зумовлений, на наш погляд, і певною її політичною актуальністю. Різкий перехід від тоталітарних режимів у країнах Східної й Центральної Європи, в першу чергу,

і

колишньому СРСР, зумовлений революційними подіями кінця 1980 -початку 1990-х рр., розпочавши демократизацію у всіх сферах життя, спричинив і ряд негативних катаклізмів ( поширення алкоголізму та наркоманії серед молоді, радикалізація настроїв населення, зневіра в майбутньому тощо). Останні були викликані розгубленістю людей перед новими реаліями, що, безумовно, дозволяє проводити певні історичні паралелі, адже війна 1914-1918 рр. також породила подібні явища у суспільному житті західноєвропейських народів. Вивчення соціально-психологічних наслідків Першої світової війни може стати корисним досвідом для успішного подолання деяких сучасних соціально-економічних проблем, запобігання встановленню недемократичного суспільно-політичного ладу.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від початку Першої світової війни в 1914 році до 1929 року, коли почалася світова економічна криза і, по суті, новий історичний етап у розвитку західноєвропейського суспільства. Географічні рамки роботи охоплюють Великобританію, Францію та Німеччину - країни, що визначали тоді обличчя західноєвропейського суспільства й були головними учасниками світової війни. В роботі також використані матеріали з історії інших західноєвропейських країн, зокрема, Італії.

Теоретнко-методологічною основою дослідження стали принципи об’єктивності та історизму, визнані представниками різних історичних шкіл. Оскільки дане дослідження носить специфічний характер, автором були використані й інші методологічні підходи, зокрема, біхевіоризм. Так, при аналізі впливу війни на психологічний стан фронтовиків, їхньої реакції на екстремальну ситуацію, в яку вони потрапили, та прояву психологічних наслідків війни у політичному житті суспільства використовувалися ті принципи біхевіоризму (або еволюційної психології), які наголошують на біологічно-поведінковій діяльності індивіду як визначального фактора індивідуальних та колективних дій. Тут корисними видалися роботи

І.Кляйна та Е.Фромма1.

Для кращого розуміння всестороннього впливу війни на діяльність окремої особистості зокрема та усього західноєвропейського суспільства взагалі використовувалися також порівняльний, ретроспективний та психоаналітичний методи.

Аналіз прояву соціально-психологічних наслідків Першої світової війни у мистецтві й літературі проводився за допомогою поєднання порівняльно-історичного та проблемно-хронологічного методів з елементами літературного аналізу.

Зважаючи на наукову актуальність даної проблеми та

1 Klein I. Three Models of Explaining Ethnic Strife: Sociobiology, Neo-Marxism, and Rational Choice // Canadian Ethnic Studies. - 1985. « Vol.VIII, №23. - P.91-100; Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. - М.: Республика, 1994. -447с.

використовуючи вищевказані методологічні методи та принципи, автор поставила собі за мету зробити комплексний аналіз впливу Першої світової війни на соціально-психологічний стан західноєвропейського суспільства.

Виходячи з поставленої мети, автор поставила перед собою такі завдання:

- охарактеризувати настрої широких верств населення напередодні та на початку війни;

- визначити ставлення західноєвропейської інтелігенції до Першої світової війни;

- дослідити вплив війни 1914-1918 років на психологічний стан фронтовиків;

- прослідкувати соціально-психологічні зміни, що відбулися з цивільним населенням під час війни;

- висвітлити повоєнні тенденції духовного життя західноєвропейського суспільства, обумовлені цими соціально-психологічними змінами;

- проаналізувати соціально-психологічні наслідки війни крізь призму аналізу літературних творів.

Об’єктом дослідження виступає така подія, як Перша світова війна та її наслідки, а предметом дослідження - вплив війни 1914-1918 рр. на соціально-психологічний стан західноєвропейського суспільства.

Наукова новизна даного дослідження полягає в тому, що автором вперше робиться спроба комплексного вивчення соціально-психологічного стану західноєвропейського суспільства під впливом світової війни 19141918 рр. Вперше в науковий обіг вводиться широке коло джерел літературно-художнього характеру з даної проблематики.

Практичне значення наукової роботи полягає в тому, що матеріали і висновки дисертації можуть використовуватися при написанні узагальнюючих праць з нової та новітньої історії та історії світової культури, а також при розробці лекційних курсів та семінарських занять з історії країн Західної Європи у вузах. Крім того, результати дослідження можуть бути використані працівниками сфери соціального захисту для вироблення програм соціальної адаптації та перекваліфікації населення, психологами та соціологами для більш глибокого розуміння історичної обумовленості ряду сучасних соціально-психологічних проблем.

Теоретичне значення даної роботи полягає в науковому осмисленні актуальної наукової проблеми, а саме - впливу Першої світової війни на соціально-психологічний стан західноєвропейського суспільства та прояву цього впливу у політиці, мистецтві, літературі, що до цього не було предметом спеціального дисертаційного дослідження.

Апробація роботи. Дисертація обговорена на кафедрі всесвітньої історії та міжнародних відносин Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича. Основні положення дисертаційного дослідження

з

висвітлено у п’яти статтях, опублікованих у фахових вітчизняних збірниках. Окремі результати дослідження були представлені в доповідях на міжнародних конференціях у Києві та Чернівцях.

Структурно дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовані вибір теми, її актуальність, хронологічні та географічні рамки, визначені об’єкт і предмет дослідження, його мета й завдання, розкрита наукова новизна та практичне значення роботи.

У першому розділі - «Історіографія проблеми та джерельна база» -здійснено огляд найважливіших здобутків вітчизняної та зарубіжної історіографії з проблематики дисертаційного дослідження та подано характеристику джерельної бази дисертації.

Тема Першої світової війни завжди приваблювала дослідників і набуває актуальності в сучасній українській історіографії. Одним із провідних центрів дослідження даної проблеми став історичний факультет Чернівецького державного університету. Саме його науковцями був підготовлений та опублікований у 1994 р. збірник «Перша світова війна: сторінки історії», в якому висвітлювалися різні аспекти цієї події1.

Слід, однак, зазначити, що проблема впливу війни на духовний стан західноєвропейського суспільства залишається малодослідженою в українській історіографії і до сьогодні. Одна з перших спроб виокремлення та аналізу взаємозв’язку психологічних наслідків війни з політичними, соціальними, демографічними та культурними була зроблена професором кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин ЧДУ ім.Ю.Федьковича О.І.Сичем у статті «До питання про наслідки першої світової війни»2. До цієї теми дослідник повернувся і в інших свої роботах, зокрема, в статті «На зламі двох епох», присвяченій висвітленню змін у суспільній свідомості після Першої світової війни3.

В 1998 р. при Чернівецькому державному університеті відбулася міжнародна наукова конференція «Перша світова війна та історичні долі народів Центральної та Східної Європи», на якій було представлено ряд доповідей, присвячених даній проблематиці.

Натомість, у сучасній західній історіографії дослідженню проблем психологічного впливу війни на різні аспекти життя та діяльності населення країн Західної Європи приділялася значно більша увага. На сьогодні опубліковано чимало наукових статтей та монографій, присвячених даній проблематиці.

1 Первая мировая война: страницы истории. - Черновцы, 1994. - 198 с.

1 Сыч А.И. К вопросу о последствиях первой мировой войны // Первая мировая война: страницы истории. - Черновцы, 1994. - С. 175-195.

3 Сич 0.1. На зламі двох епох (до питання про зміни в суспільній свідомості після Першої світової війни) // Науковий вісник ЧДУ: Вип.73-74. Історія. - Чернівці: Рута, 2000. - С.242-254.

Так, у 1970-х рр. було опубліковано чимало праць, в яких висвітлювалися проблеми впливу війни 1914-1918 рр. на соціально-психологічний стан населення країн-учасниць конфлікту. Однією з перших грунтовних праць з даної проблематики стала монографія американського вченого Дж.Вільямса «Інше поле бою: Внутрішній фронт. Британія, Франція та Німеччина: 1914-1918», в якій автор спробував проаналізувати роль змін у соціально-економічному та політичному устрої вказаних країн під час війни, що, на його думку, суттєво вплинуло на соціально-психологічне становище населення цих країн, зокрема, жінок1.

Вивченню соціально-психологічних наслідків світової війни 19141918 рр. для фронтовиків та їхньої повоєнної долі присвячена робота групи дослідників «Воєнне покоління: Ветерани Першої світової війни», в якій на прикладі Великобританії, Франції та Німеччини проаналізовано вплив війни на психологічний стан фронтовиків, їхню реакцію на війну та її закінчення, проблеми соціально-психологічної адаптації, що виникли в них після повернення з фронту2. Авторам збірника вдалося повного мірою відобразити той комплекс соціальних, економічних, політичних та психологічних проблем, з якими зіштовхувався кожний ветеран війни 1914-1918 рр. після повернення з фронту.

Аналіз впливу світової війни на подальший розвиток західноєвропейського суспільства на основі документальних джерел (спогадів та листів пересічних учасників війни - фронтовиків, цивільного населення, видатних поетів та письменників, політичних діячів) був здійснений британським істориком П.Фусселом. У своїй монографії «Велика війна і сучасна пам’ять» автор прослідкував виникнення ряду міфів (чим, на його думку, є теза про «втрачене покоління»), критично оцінив їх та дослідив вплив війни на формування нової системи цінностей та суспільного світогляду3. Дане дослідження виділяється з усіх інших неординарністю підходу до вивчення даної проблематики.

Вдала спроба зрозуміти та простежити вплив різних аспектів воєнного життя (використання танків, літаків, газові атаки тощо) на психологічний стан і світогляд фронтовиків була зроблена британським істориком М.Брауном4.

До теми «втраченого покоління» звернувся у своїй монографії «Покоління 1914» англійський вчений Р.Вол3. В ній автор спробував дати власне тлумачення терміну «втрачене покоління», а також прослідкувати трансформацію свідомості «покоління 1914 року» через вивчення впливу війни на фронтовиків. В даній роботі досить повно відображені соціально-

1 Williams J. The Other Battleground: The Home Fronts. Britain, France and Germany: 1914-1918.-Chicago: Hmry RegneryCbnpany, 1972-326 p.

2 The War Generation Veterans of the First World War.-London Kennikat Press, 1975.-192 p.

3 Fussel P. The Great War and 6e Modem Memory.-London-Oxfoni-NcwYoik: Oxford University Press, 1977.-363 p.

4 Brown M Tommy Goes to War. - London-Toronto-Melbpyme: JMDent and Sons 1978. - 270p.

5 Wohl R. The Generation of 1914. - London: Weidenfeld and Nicolson, 1980. - 307 p.

психологічні наслідки війни для фронтовиків, їхня роль у житті різних народів (англійців, німців, французів, італійців та іспанців).

Визначенню соціально-психологічних наслідків світової війни та висвітленню їхнього прояву в суспільному житті присвятили свої роботи такі британські дослідники, як Ч.Моват, Дж.Стенден, Ф.Хірст, Р.Беннет та

Н.Бренсон.

В 1990-х рр. почались більш глибокі дослідження теми Першої світової війни, зокрема, її соціально-психологічного аспекту. Так, колективом зарубіжних авторів у 1997 р. був виданий збірник «Держава, суспільство та мобілізація в Європі під час Першої світової війни», в якому досліджуються зміни в суспільній свідомості населення західноєвропейських країн під впливом світової війни1. А в 1999 р. канадським дослідником Т.Куком було зроблене грунтовне дослідження впливу газових атак на психологічний стан і свідомість фронтовиків2.

На думку автора дисертаційного дослідження, вивчення впливу війни на соціально-психологічний стан західноєвропейського суспільства неможливе без залучення художньої літератури в якості важливого історичного джерела. В сучасній західній історіографії досить поширеним і популярним є використання літературних джерел для вивчення тих чи інших подій та явищ. Дослідженню взаємозв’язку між художньою літературою та подіями й наслідками світової війни присвятили свої роботи Ф.Гоффман, М.Фрідман, В.Аллен, М.Лошнігг та Б.Щульц. Особливо цікавою видається стаття Б.Шульца «Вимисел та правда: Політика і воєнний роман», оскільки дослідник спробував на прикладі ряду художніх творів, що з’явилися напередодні і під час війни, а також в перше повоєнне десятиліття, показати вплив урядової політики на характер цих творів3.

Таким чином, можна зробити висновок, що різні аспекти впливу Першої світової війни на соціально-психологічний стан західноєвропейського суспільства викликали і викликають певну зацікавленість у середовищі науковців. Результати цих досліджень відображені у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Проте слід зауважити, що в сучасній українській історіографії ми не знаходимо фундаментальних розробок даної теми. Вона потребує подальшого глибокого та всебічного вивчення й аналізу.

Джерельною основою дисертаційного дослідження стали опубліковані листи, щоденники та мемуари сучасників і безпосередніх

1 State, Society and Mobilisation in Europe during the First World War / Ed. by John Home. - Cambridge: Cambridge University Press, 1997. - 292 p.

2 Cook T. No Place to Run: The Canadian Corps and Gas Warfare in the First World War. - UBC Press, 1999. -352 p.

3 Schultze B. Fiction and Truth: Politics and War Novel // Intimate Enemies: English and German Literary Reaction to the Great War 1914-1918/ edited by Stangel F.C., Loschnigg M. - Heidelberg: UniversitatsverlagC. Winter, 1993. - P.25-37.

учасників війни, а також статистичні дані, програми популярних політичних партій та рухів того часу, вміщені в збірниках документів.

Свідчення про реакцію населення країн Західної Європи та позицію західноєвропейської інтелігенції щодо початку Першої світової війни містяться у книгах невідомого росіянина, що приховав своє ім’я під ініціалами П.Х., американця Ф.Гарріса, та відомих англійських письменників Г.Уелса та А.К.Дойля.

Певний науковий інтерес становлять і матеріали преси, в яких відображена реакція населення країн-учасниць конфлікту на події світової війни, відображено основні соціально-психологічні проблеми, що виникли у значної частини населення цих країн після її закінчення.

Аналіз ролі війни 1914-1918 рр. у житті пересічного європейця неможливий без використання такого історичного джерела, як листи та щоденники сучасників війни. Вже в перше повоєнне десятиліття були опубліковані щоденникові записи видатних воєнних діячів, зокрема генерала німецької армії М.Гофмана1.

Крім того, завдяки зусиллям західних дослідників у науковий обіг введено чимало документальних свідчень щодо подій 1914-1918 рр. та їхнього впливу на психологічний та фізичний стан вояків - учасників світової війни. Простежити зміни у суспільних настроях та ідеалах, зрозуміти вплив світової війни на духовний стан фронтовиків можна крізь призму листів та щоденникових записів сучасників події, опублікованих у ряді збірників документів.

Варто підкреслити, що значне посилення інтересу колишніх учасників Першої світової війни до подій 1914-1918 рр. мало місце після закінчення Другої світової війни. Оприлюднення ряду спогадів учасників та свідків обидвох воєн, на думку автора дисертаційної роботи, було зумовлено прагненням зрозуміти причини виникнення нової війни, яка для багатьох стала своєрідним продовженням Першої світової.

У цей час на Заході були опубліковані спогади безпосередніх учасників подій, пересічних вояків Г.Макміллана, Б.Харта, Ч.Керрінгтона, Г.Массіса, Ф.Гілберта та Е.ІОнгера. Останньому його спогади, написані на високому літературному рівні, принесли славу літератора. Кожен з названих авторів відобразив у своїх мемуарах власний досвід перебування в окопах, участі в газових атаках, реакцію на використання новітньої зброї тощо. Ці спомини є, безперечно, цінним історичним джерелом для виявлення світоглядних змін, спричинених війною, аналізу впливу останньої на психіку, свідомість та моральний стан фронтовиків.

Саме після закінчення Другої світової війни, в 1948 р., був виданий один з перших збірників документів, в якому були представлені листи та щоденники сучасників та учасників війни 1914-1918 років. У своїй передмові упорядник збірника «Невідома Німеччина: Внутрішня хроніка

1 Гофман М. Записки и дневники: 1914-1918, - Ленинград: Красная газета, 1929. • 263 с.

Першої світової війни, основана на листах і щоденниках» німецький історик Г.Хафкесбрінк пояснив необхідність ознайомлення громадськості з документальними свідченнями безпосередніх учасників і сучасників Першої світової війни для більш глибокого розуміння її місця та ролі в історичному процесі1.

Листи та щоденники сучасників та учасників Першої світової війни стали основою багатьох збірників документів, виданих в 1970-1980-ті pp., наприклад, таких як «Листи з фронту: 1914-1918»2 та «1914-1918: Голоси та образи Великої війни», упорядкованого британським істориком Л.Макдоналдом3.

Вивчення основних тенденцій духовного розвитку західноєвропейського суспільства під впливом Першої світової війни потребувало також і звернення до художньої літератури. Літературні твори ввійшли до багатьох збірників історичних документів, в тому числі і присвячених світовій війні 1914-1918 pp., виданих за рубежем. Автор дисертації також використав чимало літературних творів в якості історичних джерел для аналізу соціально-психологічного впливу війни на західноєвропейське суспільство. На думку автора, художні твори літераторів - учасників війни є образним віддзеркаленням тих вражень і почуттів, які викликала війна у свідомості даної особистості, а також узагальненням типових уявлень про війну, що існували в той час, а тому можуть розглядатися як своєрідне історичне джерело.

Таким чином, наявна джерельна база дає можливість виконати поставлені в дисертаційному дослідженні завдання та подати цілісну картину впливу світової війни на соціально-психологічний стан західноєвропейського суспільства.

У другому розділі - «Зміни в суспільній свідомості населення Західної Європи в роки Першої світової війни», який складається з трьох параграфів, - розглядаються позиція західноєвропейської інтелігенції та громадська думка країн-учасниць конфлікту щодо світової війни, аналізуються зміни у свідомості фронтовиків та цивільного населення під впливом війни 1914-1918 років.

Перед початком Першої світової війни в Західній Європі панувала оптимістична атмосфера та віра в ідею загального поступу. Західноєвропейська молодь була готова зробити свій внесок (в тому числі й виконати свій патріотичний обов’язок - загинути за Батьківщину) у покращення духовного, політичного та економічного становища своєї країни. Цей патріотичний запал допоміг урядам більшості європейських держав підняти свої народи на війну.

1 Unknown Germany: An Inner Chronicle of the First World War Based on Letters and Diaries / ed. by Hafkesbrink H. New Haven: Yale University Press, 1948. - 162 p.

2 Letters from the Front: 1914-198/ Selected and edited by J.Laffin. - London: J.M.Dent and Sons Ltd, 1973. -135 p.

3 MacDonald L. 1914-1918: Voices and Images of the Great War. - London: Michael Joseph, 1989. 346 p.

Моральна підготовка населення Західної Європи до можливої війни розпочалася ще на початку століття. По мірі загострення економічних та політичних суперечностей в Європі уряди країн дедалі більшу увагу звертали на «патріотичність» населення, його лояльність і підтримку позиції та дій вищої влади. Основним провідником урядової політики повинна була стати інтелігенція, яка, починаючи з XIX ст. була носієм «національної свідомості, ... відігравала неабияку - нерідко визначальну! -роль у формуванні громадської думки тієї чи іншої країни»1.

На початку XX ст. позиція інтелігенції щодо тієї чи іншої події була еталоном для суспільства. Підтримка самої ідеї війни більшістю західноєвропейських інтелектуалів як морально, так і практично (чимало інтелектуалів пішло добровольцями на фронт) стала визначальною і для поведінки значної частини західноєвропейського суспільства, яке з оптимізмом та ентузіазмом зустріло звістку про початок війни. Поодинокі спроби запобігти «масовому психозу» залишилися непочутими аж до 1916 р., допоки не стало зрозумілим, що війна триватиме не один рік і що її образ, витворений письменниками та митцями, не відповідав її реаліям.

Проголошення війни посилило серед більшої частини західних європейців відчуття національної єдності, патріотизму, оптимізму щодо майбутнього. Однак, події, які розгорнулися на фронтах Першої світової війни, зокрема, на Західному фронті, незабаром перекреслили оптимістичні сподівання багатьох фронтовиків щодо швидкого завершення конфлікту.

Слід зазначити, що не всі вояки сприймали війну та її реалії однаково. Одні зберегли почуття патріотизму і прагнення віддати життя за Батьківщину. Інші зневірилися після першого ж бою, а переважна більшість саме під впливом війни переосмислила своє життя і систему цінностей, оскільки агресивна поведінка (яка може вважатися домінуючою під час будь-якої війни) «змінює уявлення людей про самих себе і підсвідомо вони намагаються привести ці нові уявлення у відповідність з такою поведінкою»2.

Бої світової війни 1914-1918 рр. кардинально відрізнялися від звичайного уявлення про битви, військові дії тощо, що складалися протягом століть. «Атрибути» бою, а саме - артилерійські обстріли, газові атаки, танки, літаки, - з одного боку, вражали свідомость вояків, пригнічуючи її, а з іншого - змушували мобілізовувати всі свої моральні і фізичні сили для того, щоб вижити. І одним з перших негативних психологічних впливів війни на свідомість фронтовиків стало масове поширення почуття страху.

Методи ведення бойових дій під час Першої світової війни не давали можливості воякам відчути себе героями, її тривалість виснажила як

' Сич 0.1. Про долю інтелігенції Б постсоціалістичних країнах // Політичні студії. - Чернівці, 1997. - С.78.

! Чалдини Р. Психология влияния. - Спб: Питер, 1999. - С.81 -52.

фізичні, так і моральні ресурси цілих націй. Під впливом подій на фронтах світової війни у фронтовиків змінюється ставлення до самої війни, відбувається деформація традиційних морально-етичних уявлень. З одного боку, війна певною мірою спричинила атрофію людських почуттів: чимало воїнів під впливом подій світової війни почали отримувати примітивне задоволення від вбивства. З іншого боку, серед певної частини фронтовиків війна пробуджувала почуття беззмістовності того, що вони чинять. Війна 1914-1918 рр., власне, призвела до того, що чимало вояків взагалі перестали вірити в такі абстрактні поняття, як честь, слава, патріотизм тощо.

Величезні втрати у 1914-1916 рр. з обох боків стали причиною того, що у фронтовиків змінилося ставлення до смерті на війні. Якщо на початку війни вояки вірили в те, що їхня загибель на полі бою буде недаремною і наблизить перемогу, то вже з 1916 р. почала поширюватися думка про безглуздість смерті окремого воїна в цій війні.

В роки світової війни відбулося формування нової самоідентифікації фронтовиків: вони відчувають себе окремою соціальною групою з власним світоглядом, нормами поведінки. Перебуваючи в умовах жахливої бойні, фронтовики починають з ненавистю сприймати тих, хто, як їм здавалося, продовжував жити по-старому, насолоджуючись мирним життям. Звідси походять почуття відчуженості військових від цивільного населення, якому протиставлялося відчуття «воєнного братерства».

Слід зазначити, що в роки Першої світової війни соціально-психологічний стан цивільного населення також зазнав значних змін. Підтримання бойового духу в тилу стало не менш важливим, аніж на фронті, оскільки від діяльності останнього залежали результати воєнних дій. Це й стало однією з причин того, що відразу ж після початку війни в усіх воюючих країнах була встановлена воєнна цензура над засобами масової інформації. Значно посилилася пропаганда патріотизму та ненависті до ворога, що набувала відверто націоналістичного забарвлення.

Крім того, саме під час війни 1914-1918 рр. була вперше застосована ідея «планової економіки»: держава зробила спробу поставити під свій контроль і управління всі сфери людської діяльності. В розділі також йдеться про зміни у соціальному становищі населення країн-учасниць конфлікту (збільшення тривалості робочого дня, зменшення заробітної платні, використання жіночої та дитячої праці на воєнних підприємствах тощо).

Розвиток подій на фронтах світової війни, а також падіння життєвого рівня призвели до того, що патріотизм та ентузіазм, які панували серед переважної більшості цивільних в перші місяці війни, змінилися невдоволенням, втомою та розчаруванням.

Одним із позитивних, на думку автора дисертації, впливів війни 19141918 рр. на соціально-психологічний стан західноєвропейського

суспільства було те, що вона привела до зростання ролі жінки (спершу -економічної, а згодом - і політичної) в суспільному житті.

Власне, Перша світова війна стала точкою відліку у формуванні нової системи цінностей, пошуку нових авторитетів та побудови нової соціально-політичної та економічної системи державного ладу.

У третьому розділі - «Соціально-психологічні наслідки Першої світової війни», який складається з двох параграфів, - характеризуються основні соціальні й психологічні наслідки війни та їхній прояв у житті населення Англії, Франції та Німеччини, простежуються основні тенденції духовного розвитку західноєвропейського суспільства в перше повоєнне десятиліття.

Незважаючи на результати війни для окремих країн (відповідно, перемогу чи поразку), Перша світова мала неоднозначний вплив на психологічний стан усього західноєвропейського суспільства. Війна породила певні позитивні та ряд негативних психологічних наслідків. Серед останніх - зростання кількості самогубств, алкоголізму та наркоманії; поширення настроїв цинізму та гедонізму; нівелювання ролі особистості в житті суспільства; схильність до насильства тощо.

Особливо сильно негативний вплив війни відчули на собі військові -учасники бойових дій. Більшість з них так і не знайшла розуміння та підтримки з боку цивільного населення і зіштовхнулася з неминучими проблемами соціально-психологічної адаптації до умов мирного життя.

Повоєнне становище європейських країн кардинально відрізнялося від тих уявлень щодо подальшого прогресу суспільства, які панували напередодні та на початку війни. Складна економічна ситуація, що склалася після закінчення війни, й масове безробіття не лише не сприяли подоланню тих негативних змін у психології людей, що відбулися під час війни, а лише посилювали їх. Саме тому в перше повоєнне десятиліття серед колишніх фронтовиків та цивільного населення досить поширеними були такі різні за своїм характером настрої, як депресія та зневіра, ідеалізація фронтової дружби, масове захоплення в окремих країнах шовіністичними ідеями й теоріями. Останнє проявилось у створенні різноманітних громадських організацій, що прагнули змінити існуючий суспільний лад (часто - насильницькими методами).

Негативні психологічні наслідки війни відобразились у виникненні нових політичних і філософських концепцій, автори яких не бачили позитивного майбутнього для Європейського континенту (Ф.Ніггі,

О.Шпенглер). Це, на думку автора дисертації, було визначальною тенденцією духовного розвитку західноєвопейського суспільства.

Трагедія війни та післявоєнного періоду значно вплинула на світогляд, творчість і громадянську позицію митців, чий життєвий шлях 5ув змінений світовою війною. Для тих, хто воював, тема пережитого, тема війни та її сутності стала основою творчості, що в першу чергу проявилося

в образотворчому мистецтві (полотна «Ніч» німецького художника М.Бекмана, «Кулемет» британського митця С.Невінстона, «Ми творимо новий світ» П.Неша, також британського митця, та інші).

Зміна світогляду та підходів до життя, викликана війною, призвела також і до появи нових архітектурних напрямків та течій. У повоєнний час архітектори, так само, як і митці, шукали у своїй творчості відповідь на запитання: як жити далі?

В обстановці масових руйнувань та складної економічної ситуації на перший план виходить житлова архітектура, оскільки саме у вирішенні житлової проблеми, на думку відомого французького зодчого Ле Корбюзье, полягав соціальний прогрес архітектури1.

В той же час архітектура стала засобом втілення в життя ідеї відновлення єдності європейської думки. Ця спроба була зроблена німецькими архітекторами В.Гропіусом та Л.Міс ван дер Рое і отримала своє втілення у створенні мистецької школи - Баухаузу.

Таким чином, складний і неоднозначний вплив війни на соціальне становище і психологічний стан населення країн-учасниць конфлікту визначив подальші тенденції його духовного розвитку й відобразився у філософії, мистецтві, архітектурі.

В четвертому розділі - «Віддзеркалення в художній літературі впливу світової війни на соціально-психологічний стан західноєвропейського суспільства», який складається з трьох параграфів,

- досліджується творчість поетів-фронтовиків та письменників «втраченого покоління», простежується вплив післявоєнних світоглядних змін на появу нових літературних напрямів.

Представники творчої інтелігенції, зокрема поети, досить тонко відчули зміни, які принесла світова війна у суспільне життя європейської цивілізації. Духовний злам та кардинальні світоглядні зміни, спричинені Першою світовою війною, знайшли своє відображення у листах і, особливо, у творчості таких поетів, як Р.Брук, З.Сесун, В.Оуен. Так, твори Р.Брука можна розглядати як вираження ідеалістично-оптимістичного ставлення цілого покоління західних європейців щодо війни, покоління, яке пізніше було названо істориками (та й ними самими) «втраченим поколінням». Поезія З.Сесуна наочно проілюструвала зміну позиції поета (як і багатьох інших фронтовиків) щодо війни, а творчість В.Оуена стала відображенням не лише власної позиції щодо війни та її руйнівної ролі в житті суспільства, але й віддзеркаленням того впливу, який війна мала на психологічний стан вояків.

Світова війна 1914-1918 рр. спричинила не лише глибокий психологічний злам, пов’язаний з переосмисленням романтичних поглядів на війну, але й значні зміни в суспільній свідомості, наприклад, появу відчуття занепаду європейської цивілізації. Як зазначив професор Дж.Вейс

1 Полевой В. Малая история искусств: Искусство XX века: 1901-1945. - М.: Искусство, 1991. - С.141.

з Нью-Йорку, «травма десятків мільйонів смертей і каліцтв у Першу світову війну зачепила майже кожну сім’ю в Європі і кардинально змінила європейське суспільство ... на ціле покоління і навіть більше»'. Аналіз цих змін і став об’єктом відображення у повоєнній художній літературі. Про інтерес до проблеми впливу війни на духовний стан суспільства свідчить той факт, що в перше повоєнне десятиліття лише у Великобританії було опубліковано понад 50 книг, присвячених даній проблематиці.

Авторами цих та багатьох інших творів були письменники, творче становлення яких припало на період війни. Саме ці автори стали представниками того покоління письменників, яке прийнято називати «втраченим», і чий воєнний досвід знайшов своє вираження саме в художній творчості. У своїх романах вони не лише відобразили той духовний злам і спустошеність, що стали характерною ознакою повоєнного життя, але й повністю розвінчали довоєнну систему цінностей, яка виявилася нежиттєздатною за нових умов життя.

До цього покоління письменників належать, в першу чергу, Е.М.Ремарк (роман «На Західному фронті без змін»), Р.Олдінгтон (роман «Смерть героя») та Е.Хемінгуей (роман «Прощавай, зброє!»), які стали класиками світової літератури.

Відображення письменниками-учасниками війни 1914-1918 pp. психологічного впливу бою на солдата, віддзеркалення процесу формування нової системи цінностей та усвідомлення власного місця й ролі у війні пересічним вояком є цінним джерелом для глибшого розуміння ролі світової війни у трансформації психологічного стану західноєвропейського суспільства.

Світова війна настільки сильно вразила свідомість сучасників, що до теми її впливу на духовне життя західноєвропейських країн зверталися і такі відомі романісти, як Дж.Голсуорсі, Р.Роллан, P.M. дю Гар та інші. В художній літературі з’явилися нові поняття та терміни, запозичені з обігу фронтовиків, поширилися нові літературно-мистецькі течії, які були безпосередньо зумовлені подіями Першої світової війни, - дадаїзм, сюрреалізм, експресіонізм, в основі яких був модернізм.

Таким чином, завдяки творчості письменників-учасників та сучасників світової війни дослідники отримали оригінальний художньо-документальний матеріал для вивчення впливу війни 1914-1918 pp. на соціально-психологічний стан західноєвропейського суспільства.

У висновках підбито основні підсумки дослідження.

1. Перша світова війна спричинила кардинальні зміни у суспільній свідомості, що обумовило спершу кризу та занепад старої системи цінностей, а потім - появу нових морально-етичних норм та цінностей, які органічно ввійшли до світогляду сучасного пересічного європейця.

1 Weiss J. Conservatism in Europe: 1770-1945. Traditionalism, Reaction and Counterrevolution. - London: Thames and Hudson, 1977. - P. 131.

Прикладом світоглядних змін, зумовлених світовою війною 1914-1918 рр., може слугувати сучасне ставлення пересічного європейця до війни як до найбільшого лиха, в той час як напередодні Першої світової серед переважної більшості європейців панувала віра в те, що війна принесе духовне та фізичне очищення від негативних впливів матеріалізму та прагматизму.

2. Війна призвела до ряду негативних психологічних наслідків, виявом чого стало посилення агресивності, нахил до насильства, презирство до моральних норм та поява великої кількості душевнохворих людей в роки війни та в перше повоєнне десятиліття.

3. Одним з небагатьох позитивних психологічних наслідків війни може вважатися поширення серед фронтовиків почуття солдатської дружби і фронтового братства.

4. Війна 1914-1918 рр. обумовила ряд соціальних змін, що проявилися і у соціальному законодавстві (заборона страйків, зменшення заробітної платні, залучення жіночої та дитячої праці у військове виробництво тощо). Після закінчення Першої світової війни до них додалася проблема масового безробіття.

5. Зміни, що відбулися в суспільній свідомості в ході війни, відобразилися в суспільно-політичному, культурному та духовному житті західних європейців. Так, розчарування в післявоєнній дійсності, радикалізація настроїв населення та інші негативні соціально-психологічні наслідки війни були використані окремими політичними силами та діячами і сприяли виникненню тоталітарних держав (фашистські режими в Німеччині, Італії-).

6. Війна стала поштовхом для появи цілої плеяди письменників так званого «втраченого покоління», які спробували прослідкувати процес трансформації людської свідомості під впливом подій на фронтах світової війни.

7. Новий світогляд, нова система цінностей знайшли своє вираження в утвердженні нових мистецьких та літературних течій, появі нових літературних термінів та понять.

Отже, війна 1914-1918 рр. кардинально вплинула на соціально-психологічний стан західноєвропейського суспільства, що виявилося в усіх сферах суспільного життя і позначилося на подальшому історичному розвитку західноєвропейських країн.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

1. Нечаєва-Юрійчук Н.В. До питання про зміни в суспільній свідомості німців після Першої світової війни // Вопрос? германской истории. - В двух томах. - Том 1. История. - Дніпропетровськ: ДЦУ, 1998. - С.65-70.

2. Нечаєва-Юрійчук Н.В. Зміни в духовно-психологічному стані французького суспільства під впливом Першої світової війни (за романом

Р.Ролана «Зачарована душа») // Питання історії нового та новітнього часу: Збірник наукових статей. Випуск шостий. - Чернівці, 1999. - С.255-259.

3. Нечаєва-Юрійчук Н.В. До питання про психологічні наслідки Першої світової війни та їх прояв у житті британського суспільства // Питання історії нового та новітнього часу: Збірник наукових статей. Випуск сьомий.

- Чернівці: Рута, 2000. - С. 128-134.

4. Нечаєва-Юрійчук Н.В. Зростання негативістських тенденцій в суспільній свідомості населення Західної Європи під впливом подій на фронтах Першої світової війни // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 73-74. Історія. Збірник наукових праць. - Чернівці: Рута, 2000. - С.255-265.

5. Нечаєва-Юрійчук Н.В. Ставлення західноєвропейської інтелігенції до війни 1914-1918 рр. // Наукові записки. Серія: Історія. Випуск 10. -Тернопіль, 2000. - С.225-228.

Аниотація

Нечаєва-Юрійчук Н.В. Вплив Першої світової війни на соціально-психологічний стан західноєвропейського суспільства.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - Всесвітня історія. - Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2000.

У дисертації досліджується вплив Першої світової війни на соціальне становище та психологічний стан західноєвропейського суспільства на прикладі історичного розвитку Великобританії, Франції та Німеччини. Проаналізовано зміни, що відбулися в свідомості вояків та цивільного населення протягом 1914-1918 pp., визначено основні соціальні та психологічні наслідки світової війни. В дисертації висвітлено тенденції духовного життя західноєвропейського суспільства після закінчення війни. Автор приділив значну увагу віддзеркаленню соціально-психологічних наслідків війни у художній літературі, їхній вплив на подальший історичний розвиток західноєвропейських країн.

Ключові слова: Перша світова війна, соціально-психологічний стан, західноєвропейське суспільство, духовний розвиток, інтелігенція.

Annotation

Nechayeva-Yuriychuk N.V. The Influence of the First World War on the Social-Psychological State of the Western European Society. - Manuscript.

The dissertation for scientific degree of a Candidate of Historical Sciences, speciality 07.00.02 - World History. - Yuriy Fedkovych Chemivtsi State University, Chemivtsi, 2000.

In dissertation the influence of the First World War on the social position and psychological state of the Western European society on instance of historical development of the Great Britain, France and Germany are investigated. The author analysed the changes in consciousness of military and civic people during 19141918, defined the main social and psychological consequences of the Great War. The tendencies of the Western European society spiritual life after the finishing of the First World War have been highlighted in dissertation. The author paid attention to the reflection of the social-psychological consequences in the fiction, their influence on the farther historical development of the Western European countries.

Key words: the First World War, social-psychological state, Western European society, spiritual development, intellectuals.

Аннотация

Нечаева-Юрийчук Н.В. Влияние Первой мировой войны на социально-психологическое состояние западноевропейского общества. —

Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - Всемирная история. - Черновицкий государственный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2000.

В диссертации исследуется влияние событий Первой мировой войны на социльно-психологическое состояние как её непосредственных участников -фронтовиков, так и мирного населения стран-участниц конфликта (Великобритании, Франции, Германии).

В диссертационном исследовании рассматриваются реакция западноевропейской интеллигенции и общественное мнение стран-участниц войны на развязывание мирового конфликта.

На основе широкого фактического материала, документов, писем, дневников, воспоминаний участников и современников Первой мировой войны автор диссертационной работы анализирует влияние боевых действий, применения новейших средств вооружения на психику и мировосприятие фронтовиков. Под влиянием событий на фронтах мировой войны у фронтовиков изменяется отношение к самой войне, происходит деформация традиционных морально-этических представлений.

Необходимо отметить, что в 1914-1918 гг. социально-психологическое состояние мирного населения также претерпело существенные изменения. В диссертации рассматриваются изменения, произошедшие в социальноэкономической жизни воюющих государств.

Автор определяет основные социальные и психологические последствия Первой мировой войны и их проявление в жизни народов Англии, Франции и Германии. Следствием войны были такие явления, как массовая безработица, рост количества самоубийств, алкоголизма и наркомании, распространение депрессивных настроений в обществе и другие.

Трагедия войны и послевоенного периода определили мировоззрение, творчество и гражданскую позицию представителей творческой интеллигенции, в том числе художников, архитекторов, мыслителей и писателей того времени. Для тех, кто воевал, тема войны стала основой творчества.

Особенно тонко почувствовали изменения, которые принесла мировая война в общественную жизнь европейской цивилизации, поэты и писатели. Отражение писателями-участниками войны 1914-1918 гг. психологического влияния боя на солдата, процесса формирования новой системы ценностей и осознания собственного места и роли в войне отдельным воином помогает более глубоко понять роль мировой войны в трансформации психологического состояния западноевропейского общества.

Война 1914-1918 гт. оказала значительное влияние на социальнопсихологическое состояние западноевропейского общества, что проявилось во всех сферах общественной жизни и повлияло на дальнейшее историческое развитие западноевропейских стран.