автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Внутренняя торговля в Украине в конце XIX - начала XX ст.
Полный текст автореферата диссертации по теме "Внутренняя торговля в Украине в конце XIX - начала XX ст."
рг о од
1НСТИТУТ 1СТОР1Т УКРА1НИ АН УКРА1НИ
На правах рукопису
КРУГЛЯК Борис Абрамович
ВНУТР1ШНЯ ТОРГ1ВЛЯ В УКРА1Н1 НАПРИК1НЦ1 XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.
07.00.02 — 1стор!я УкраТни
АВТОРЕФЕРАТ
дисертацп на эдобуття наукового ступеня доктора ¡сторичннх наук
Кит — 1993
Дисертащею е рукопис.
Робота виконана в 1нститут1 ¡сторп УкраТии АН Укра1ни.
Офщшщ опоненти:
1. Доктор ¡сторичних наук, член-кореспондент АН Укра1ни Шевченко Федф Павлович.
2. Доктор ¡сторичних наук, професор Кучер Олександр Омеля-нович.
3. Доктор ¡сторичних наук, професор Михайлюк ОлексШ Григорович.
Провщна оргашзащя — КиТвський ушверсшет ¡м. Тараса Шев-ченка Аишстерства осв1ти УкраТни, м. КиТв.
Захнст вщбудеться « и > <и _ 199У р. о /_
год. иа засщанш спещал1зо:;аноТ вчено! ради ДО 16.31.01 по захис-ту дисертацш в 1нституп' /стора УкраТни АН УкраТни за адресою: 252001, КиТв-1, вул. М. Грушевського, 4, 1нститут ¡сторИ УкраТни АН УкраТни.
3 дисерташею можна ознайомнтнся у б1блютеш 1нституту ¡стора УкраТни АН УкраТни.
Автореферат розгсланий
Вчений секретар спец1ал13оваиоТ вченоТ ради
П1НЧУК ю. а
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА- РОБОТИ
АКТУАЛЬНГСТЬ ТЕМИ. Перев1ц народного господарства ¿-краши на еконсшши методн упразлхнкя т:сно ттов'язаний э розгаиренням I погяибленням Ену?р1Енього ринку, удосконаленнлм ринкових в Ханое кн. Для усптякого зд1йснення цхех политики необидно викорис-товувати зоевдд, лкий вже.мав позитивн1 результати. Так'/,Я був у кагптал1стичн1й Рос 11 та й" найважливстому еконоьпчному рай он 1 -Укра'1н1.
Хсч за роки бхльи як 70-р1чного тснування колие:ньо1 Рялянсь-К01 держави утвдрилася система внутр1шнь01 торгчвл!, яка у певнгй М1рI В1ДП0В1лала II економхчним потребам I в силу пього задоЕоль-няла той обмеженяй. попит, «кий пред'являв внутр1шщй ринск, од-нак вона була повшетю п1Дпоряякована законам командно- роппоцхль-чих в1яносин. Функшонувала державна оптова I роздрхбна торгхвля., використовувалася'й така форма, що 1сторично склалася, як. ярмарки I базари, але можливост1 IX були обмежен1. В. сучасн1й ситугып вгякривяеться нова перспектива для ринкових структур: кооперативно: торг1впх, ьиських I с1льських базар1в, роль яких зростае в зв'язку :з зм:нами форм власност:, орендоп, акцхенуванням пхдприемств. Проте в орган1зац:1 торгхвл: :снус ще чимало гострих проблем, по-в'язаних з II приватизацией та ор1ентац:ея виключно на ринок. Ви-ршеннп IX може в пгвшй кпр! допомогти й вивчення д!ялъност1 ц1е'1 галуз1 еконсм1ки Украпш остаипх пере.джовтневих десятир1Ч.
До досл1дження внутр1сньо1 торг:вл1 пер1оду К1нця XIX - початку XX ст. автор звернувся зовс1м не випацково. Воно е лог1чнии продовженням вивчення "рол! ц:е: галуз1 еконоьики Укра'т'ни за три пореформенх десятир1ччя, яке було зд1йснено автором у кандидатсь-' к¿я днеертащ!.
СТАН НАУКОВО! РОЗРСЕКИ ПРОБЛП.'И. Внутршня торговля як одна з найважливгаих галузей народного господарства у дожовтнев1й Ро-С11 й тим б1льие Украгнт досл1цжена ще недостатньо. Трупнони вие--чення цього питания пов'яза*и пгрш за все з бшпетю джгре,пьно1 бази. Не випадково у дожовтневг* 1 рацянськ1й гптератур:, к---а роз-гладала розвитск економ1ки Рос1йсъко1 1мпери наприкхнц! XIX - на початку XX ст., справедливо зазначалося, що внутрншя Торговля -одна з самих маловивчених галузей народного господарства.
Дсслтдження внутрмньо"1 торг1вл1 в дор*ю,'Щ1йн1й 1СТ0р1г,Гр1-фп обмежувалося липе перЬдсм 1860-1890-х рр. Правда, пе менш за все зхдносилося до ярмарк1в, як1 продовжували активно *унхс10нузчти
у селах, ьпстечках 1 »истах не Т1льки у перш! пореформен1 цесяти-р1ччя, але й наступи! роки аж по першо! свх ово? вгйни. Тому то-гочасн1 посл1цники пригпляяи велику увагу головним чином 1м .
Влвчення дхяльност! ярмарк!?, поведено докоЕтневими вченим,; т1льки до 1904-1905 рр. Наступив десятир1ччя залишалося поза 1х увагою, 1Т1 нов! явища, як: тод1 були притаманними ярмарковхй торг1вл1, зовс1м не вивчалися. Стан !нших форм торг1ВЛ1 майже не знайшов в1дбиття у дожовтневих 1сторико-еконошчних працях, хоч ряд авторов I згадував про Д1ялыпсть базар1в I стащонарних торгових заклад 1в. Заслуговуе на увагу праця .ОЛ.Ярошевича, в як1й дана характеристика торг1вл1 у великих м!стах Правобережнох Укра¥ни I наведен1 даш про торговелып об1ги.^
В той же час в тсторико-економ1чшй л1тератур1, перш за все огтубл1кован1й шсля 1910 р., дедалг зростаючу роль в1Д1граз анал1з П1яльност1 кооперативУ цих працях можна почерпати деяк1 пан1 про IX торговельну Д1яяьн1сть-. Така птдвищена увага до коопераци пояснюеться тим, шо батат о ''автор :в вбачали в Н1й чи не единий спо-стб до пол1пшення становиыа урудяших 1 тому нередко 1деа.л1эува1 и
Певну увагу в працях економтст1в та йтортав було прид!лено такому новому явищу в росхйеыай економщх як виникнення монопол1й^.
1. Гпигорьев С.С. Коммерческая энциклопедия V.V.Ротшильда.-Т.I.-СПб.< 1899.-525 е.: Русов A.A. Описание Черниговской губернии.-T.II.-Чернигов,1893.-327 с.-37 карт; Пречистенская ярмарка в с.Васильева /Яновиина Н.В.Гоголя-тож/Полтавского уезда 6-8 сентября
1901 г.-Полтава, 1804.-17 е.; Чевакинский А. Коммерческая - география России.-СПб., 1909.-198-е.; Лягенко П.И. Хлебная торговля на внутренних рынках Европейской России.-СПб.,1912.-656с.; Канделаки И. Роль ярмарок в русской торговле.,СПб.,1914.-60 с.
2. Ярошевич А.И. Юго-Западный край в экономическом отношении.-Вып. УП.-К.,1913.-100 с.
3. Войнов-Н. Потребительская кооперация в Киевской губернии.-К., I9I0.-47 с.;Ёвдокимов A.A. Кооперативный сбыт продуктов сельского хозяйства в России.-Харьков.I9II.-174 е.
4. Кафенгауз Л.Б. Синдикаты в русской железной промышленности. ,К вопросу концентрации производства в России.-i...,1910.-¿ЬЬ е.; Гольдштейн И.М, Благоприятна ли русская действительность для
образования синдикатов и трестов.-М.,1913.-66 е.; Лурье Е.О.
Ооганизация и организации торгово-промышленных интересов в России. - -СПб.,1913.-191 е.; Загорский-С.0. Синдикаты и тресты./-Учение о капиталистических монополиях/.-Сгтб,, ¿У 14.-¿аи с.
3.
В 1СТ0р10граф« перэих п1сляу.овтневих рокхв становище внут-ршнього ^эинку в Украшх ктнця XIX - початку XX ст. вивчалося в певнхй мхрх в зв"язку з Д1яльн1стю кооперативхв . Бхльписть авто-рхв була учасниками дожовтневого кооперативного руху I з нових умовах продовжувала вхлстоювати сво1 висновки про виргаальну роль ясопергтив1в при каштал1зм1 у позбавлешп селянства В1д элидн1в 1 закабаления.
То.Д1 з'явилися прац1, в яких дослхджувалася хстор1я виник-нення 7. виробнича дхпльнхсть монопол тстичних об"еднань . Проте такт ваклиат функци, як участь хх у Енутрхшнхй торг1вл1 табо-ротьба за оволодшня ринком, залииалася поза увагою автор1В. В 1сторико-еконсм1чн1й лхтератур! тих рок1в була повнхстю В1дсутня й тема рос1Ясько-укра1нськопо торговельно-економхчного партнерства.
'.-¡у? недов1рливе I сторожка в1пьо'лення до проблем внутрхш-иього ринку I м1жрайонних торговельно-економхчнкх зв*язк1в 1сну-рало до серелини 1950-х рр. 1 пояснюеться тим, по у старих хсто-рик!в-марксист1в I у молодого поколшня 1сторикхв сформувалася уява про сотпаозм, як про лад з безтоварним виро'бництзом, у яко-му нена I нз моке бути мхсця торг1влх, а значить вивчення II рол1 та досв:ду непотр1бне. Заст1й в 1стор1ографн, яка розробляла питания становища внутршнын торг1влх нвлрикшц1 XIX - на початку XX ст., бачиться й в тому, шо вона була . т1сно сповита 1 знаходи-лаея П1Д жорстоким контролем цхлох арий чиновнике в1д науки, котр1 пильно обер1гали недоторканнхст'ь сталхнських уявлень про шляхи розвитку еконо?Лки соц1ал1зыу.
КулыжнкЯ A.B. Очерки по сельскохозяйственной и кредитной кооперация. 1900-1918.-Пг. :МнсльЛ918.-203 е.; Соколов H.H.Сельская кооперация .-f... :Цен? ,т-во льновод. ,1918.-235 е.; Пояатсъкий П. Нариси ictopii украшськох кооперац11.-К.:Укркооп.,1919.-89 е.: Марков и.И. Пионеры Ккнорусской кооперации. Н.П.Баллин и его сотрудники. Очерк истории кооперации на Украине.-Изд.потребобц.
Юга России,1919.-106 е.; Чаянов А.В.Краткий курс кооперации.-lu.:Коопиздат, 1925.-78 с. .
Гриневецкий В.И. Послевоенные перспективы русской промыл ленное-ти,-Харькоб:Всерос.Нентросопз,Т919.-240с;Цыперови'т Г.Синдикаты и тресты в России.-П..:Губсовнархоз,1920!-212 с.
Вке з середини 1950-х рр. зв'являюгься прац1, в яких анЕии-зуеться розвиток економ1ки Рос 11 та окреш; „ 11 район 1в у роки, що передували вхдомии жовтневим .
Дпя укра'1нськох радянсько! дсторхографй", яка вивчала 1сто-рхю народного господарства кхнця XIX - початку XX ст.,характерним був розгляд проблем розвитку економхки республик в Ясному зв'яз-ку з процесами, як1 в1.дбувалися в Рос1Йсыий 1мперн. Цим вгдзна-чалися багатоппанов1 дослхдження О.О.Нестеренка, 1.0.Г\рж1я, Т.1. Дерев'яшпна, колективн1 монограф 11 вхддШв 1сторы Укра'1'ни XIX -початку XX стЛнституту хсторй' Укра1ни та 1Стор11 народного господ царства 1нституту економхки АН Украгни
Проблеми соц1ально-економ1Чно'г 1сторн Украгни останнгх пе-реджовтневих десягир:ч розглядаються й у працях дослшдаав украгн-сько1 заруб:жно1 д1аспори^. Хоч головна увага в них звернута на поди пол1тично1 ктор11, все ж певне М1сце вхдведено аналхзу даних про стан торгтвл1 в Украип, характеристик кооперативного руху.
7. Лященко П.И. История народного хозяйства СССР.-T.II.-М.Политиздат, 1956.-726 е.; Погребинский А.П. Государственно-монополистический капитализм в РЬссии-1915-1917/ //Вопросы историит1958. - ff 10.-С.22-34;Шполянский Д.И. Монополии угольно-^;зталлурги-ческой проиыалснности Юга России в начале ХХв.-М. :Изд.АН СССР,
I953.-148с.;Цукерник А.Л. Синдикат "Продамет". Историко-эконо-мический очерк,1902-июль,1914г.-М.: Соцэкономиздат, I96I,-44oo,: АнЗжмов A.M. Земельная аренда в России п начале ХХв.-М.:Йзд.АН СССР, 1961.-208 е.; его."же. Крупное помещичье хозяйство /конец XIX-начало XX в./-М.:Наука, 19б9.-396с.
8. Нестспенко 0.0. Рйзвиток промисловост! на Украгн1.-Ч.П.Еконо(пч-п1Дготозка Бетико1 Жовтнево'1 революц1Г.Фабрично-заводське вироб-ництво.-К.: АН УРСР, 1962.-530 с.;Гуржтй 1.0. Украла в систем1 всерос ¿йського ринку 60-90-х pokib XIX ст.-К.:Наукова думка,_ _ 1968.-191 е.; Дерев'янктк T.I. Еромисловий переворот на Укра.1н1: питания Teopiï та icTopiï.-K.:Наукова думка» 1975.-¿79 е.; 1сто-ртя народного господарстваУкрагнськок' PCP: в 3-х т.,.4-х хн,-К. :Наукова думка: I983.-T.I.- С,410-419: Îctopïh Укра1нськ01 PCP: в 8-ми т.,10 кн.-К.:Наукова думка,I978.-Î.4.-C.239-24I.
Холмський /Крип'якевич/ I.lcTopin Укрыни.-Нью-Йорк,Мюнхен, 1949; AUen W. The UKrûme Historie, 2ud.ed.~ Aw-Гогк, ■
Ватанович I Лсторхя украшського кооперативного руху.-Ньо-Иорк, 1964; Полоноька-Василенко К. 1сторгя Укрэ1ни.-Мйнхен,1У/^; бегсгаК W. Historia UKrame-Wroz1aw,W9; StporhiK R. Ufa,ne ßrief Historie. lud. ed.- Detro'd i9SZ; EncyMoped>e ¿>f Ukraine. £cL bu. kubi'Uiryc -Torente, BuHqIo, London, Untiers i te/o + TccrtO Preis.- WW. Л-Р- 952p-, (9S8-
9.
У наш дн! продовкуеться шдвииена увага по 1с.тор1г еконо-мхчного отття Рост1 напередо.ши ковтневого перевороту, знову по-рукуеться питания про законом1рн1сть ревояпцн в жовтн1 1917 р., 11 соц1ально-економ1чнх передумови .
В1дродився хнтерес до д1Яльност1 кооператив1в, IX рол1 та мгсця у госпоцарському житт: колипнього Радянського Союзу, до того позитивного цосв1ду, шо був накопичений за роки IX хснуван-ня у дожовткевхй Рост?, до теоретиков I праот::к1в кооперативного руху. У зз'язку з цим опублиований ряд статей 1 монограф1я про схльсыгогоспоцарський кредит в Росхйськхй 1мпери та в1дпсв1дн1 кооперативи**, дгяльшсть котрих була т1сно гтов'язака з процеса-ми, ян1 вадбувалися в торг1ял! Я на внутр1сньому ринку пшери. Увагу досл1дник1в почала привертати й стацюнарна торпхвля, зокрема роэповсюдженх в кап1тал1стичнгЯ РосН такт шдприемства, як торгов! доми12.
Проте нема це спец1ально1 пращ, в як1й би вивчався стан внутритьо! торг1вл1, II роль I м1сце в народному господарствх Рос1йсько1 гмпери й такому економйчно розвинутому раЯон1, як Укратна, розглядалися проблеми подальшого поширення 1 поглиблен-ня мкрайитих господарських зв'язк1з наприкняй XIX - на початку XX ст.
10. Бовыкин В.И. Россия накануне великих сверлений. К изучению соп!«.алы!о-зхономичгских предпосылок Великой Октябрьской социалистической революции.-!/..: Наука,1988.-152 е.; его те. Еие раз,о "ногом направлении" //Вопросы истории.-1990.-;г6.-с.164.-!70 ; Поликарпов В.В. "Новое кзлррзление"- в старом прочтен:!,; //¿опросы истории.-1969.-?,"=3.-с.14-61; Дружинина Ъ.V,. Е/пе раз к вопросу о "носом направлении". Волсбуез П.Б. То же //Вопросы истории.-1990.-Р6.с.178-179,180-184.
П. Ксбпно?. В.В. Алексснпп Васильевич Чаянов //Вопросы истории.-19ЬЛ-),о.-с .146-167; Корелнн А.П. У.слкий крестьянски'» кредит и его роль в развитии аграрного капитализма в конце ХТХ -начале XX в. //Истогия СССР.-1989.-М.-с.53-70; его те. Сельскохозяйственны;: уседит в России в конце Х1Х-начале XX века.-:',.: Неука.,1938.-202 с,
12. Боханоп А.Н. Торговые докр. з России в конце XIX - начале XX ^ЯКЙ структура, состав владельцев/ ///стория
.-:я4. -с .88-101.
6.
Однгею з причин незадов1льного вивчення дано!" проблеми е об-межене коло длсерел. Незважаючи на те, що литання торг1ВЛ1 часто потрапляли на сторзнки пер1одично5 преси, в основному це була шфоумащя про ярмарки I базари, про р1вень 1 коливання цш на споживнх товари. Значно рхдше з'являлися матер 1али про постхйно Д1юч1 торговельнх виставки х лише ешзодично /нав1ть у тих ви-падках, коли газети спецхал1зувалися на еконоыхчн1й тематиц:/ про торговельну д1яльн1сть ф1рм, акцхонерних компашй та башав.
Деякг данх про стан внутршньог торгхвлг автором почерпну-Т1 1з статистичнтс дов1дник1в, як! видавалися земствами 1 м1с-цевими статистичними комитетами. В цисертац11 використащ й архео-граф1чн1 зб!рники.
Автор використав документа, котрх в1.дклалися в р1зних арэп-вах. У Центральному державному хсторичному арххв1. Рос1йсько'1 Фе-дерац11 ДЩ1А Р£>/вивчен1 матер1али "Департаменту мануфактур I торг1ВЛ1в /ф.20/, "Всешддалшних допов1дей з приводу торг1вл1 1 промисловост1 I торговельних угод з хноземними державами" /ф.40/ "Мануфактур I внутр1шньо1 торг1Вл1 /ф.18/, "Центрального статис-тичного комиету" /ф.1290/, щорхчних "Всеп1ддан1ших звхт1в генерал-губернатор 1в I губернаторов" /ф.1263/, "Ыгигсгерсгва торгхв-л1 промисловостх" /ф.23/.
У Центральному державному 1сторичному арх1В1 Украгни ДЩ1А УкраУни/ досл1.пжен1 ыатер1али "КанцелярП фабричного хнспектора Ки1вського округу" /ф.575/, "Канцелярп Кихвського, Под1льського I Волинського генерал-губернатора" /ф.442/. У Державному арххвх Ки'1всько1 облает 1 розглянутх ыатер1али "Кихвського губернського статисткчного комитету" /ф.804/, у фондах Державного арххву Жито-мирськох облает! вивчен1 матер1али "Волинського губернського правления" /ф.67/, "Волинськог казенно! палати" /ф.П8/. У Державном!' арх!В1 Харкхвськох област1 використгшх докуыенти "Канце-ляргI Харк1Вського губернатора" /ф.З/ г Харк1всько1 земсысо! управи /ф.304/. Деякх данх про стан виробництва I постачання паровоз 1в державним I приватним залхзницям знаходяться у фощ» "Паровозобудхвний завод Гартмана" /ф.2/ у Державному арххв! Лу~ гансьно! облает:.
Ряд документ!в з торговельцо-економхчко1 дхяльност1 в Хер-сонсыай губерн!1 ¡1 м1стах Одесх та Миколаез1 в1.дклодалися у Державному архгв1 Одеськох облаетI. Автором вивчеш матерхали "Одеського мтського управлншя" /ф. 16/, "Одеського ввдилення
м1инародно1 компани жнивних машин" /ф.95/, "Податкових шспек-тортв" /ф.282/.
У Деркавному арх1вх. м.Киева розглянутт справи найкрупнх-ших пхагтриемств I аетпонерних компаний: державного в1йськового заводу "Арсенал", заводу "Гретер I Привален", акционерного това-риства чавунно-ливарного заводу "АУТО" та ш./фф.233,238/, як1 брали участь у р1зн0мащтних торгах.
Отже, пжерельна база дозволяв скласти пеану уяву про Ену-трганя торговлю в Укра1Н1 /голорним чином через ц1яльн1сть ярмарке, базар1В, подекуди й стацтонарних торговельних закладхв/ 1 розглянути проблему змщнення »ижрайонних економхчних зв'я?к'в-всерос1йського ринку на зламх Х1Х-ХХ ст.
КЕТОЮ ДИСБРТАЦИ е всеб1чне цосл1Пження не тхльки ролх I ' мхсця внутршньо-1 торгхвл1 в Украхн1 наприк1нц1 XIX - на початку, XX ст., але й того, як процеси, котрх вшбувалися в цхЯ важ-лив1й галузх господарства, сприяли подалылому розвитку кашта-л Этичного товарного виробництва, поширенню сфер;? його вплиг.у на д1яльнхсть промисловост1 х сиьського господарства, змщнен-нп всеохоплюючих товарно-грошових вхпносин.
Виходячи з цього, 0СН0ВН1 ЗАВДАННЯ дослхшкення полягадть в тому, щоб:
-поглибити досягнув уявлення про роль I М1сце внутр1шньо'1 тор-Г1ВЛ1 в системг кал1тал1стичних вэдносин в умоеах подальшого розвитку товарного виробництва х утвердження на внут'р'гшньому ринку позицй монопол1й;
-яосл1дити комерцтйну дхяльтсть монопол^тичних об"еднань на ринках Украхчи I сум1жних з нею м1сцевостей х вияэити законо-м1рност1 змхцпеннч IX економхчного стеновипа; -визцачкти сшльне х особлиае, що характер'изуваяо участь моно-пол1й ргзних галузей промисловост1 у внутрйшй торг1вл1 на все-рос1йського ринку;
-"розглянути ?! нов1 явища, котр1 в;шикли у посл1джуваний пе-р1од в стащонаршй, ярмаркой 1й I базаршй торг1вл1, п1драхува-ти олыисть стацшпрних торговельних закладхв, ярмарк1в I базар1в в Украпп, розмлри хх товарообхг1в, виэначити питому вагу х м1сце хх в систем! торг1вл1, показати, пда ц1 фррми торНв-л1 були оцн1ею з найваклквипих галузей х скледовой частиноо усього народного господарства; --
- вивчити торговельну Д1ялыисть кооперативхв 1 земств, визна-чити 1х додал1 зростаючу роль на ринку Украпш;
- цослхелт;: процеси змщнення 1 подальшого розвитку х поширення ;.ижрайоннкх торговельно-економхчних зв'я кхв в систем1 всеро-схйського ринку;
- проанал!зувати питания соц1ально1 спрямованностг торг1Вл1, по-казати, як в роки першог св1тово1 в1йни, що зрештою було прита-манним для усього госпоцарства Рос1йсько1 хмперп, назр1вали й
в Укра'1н1 тг кризов1 явиша, котр1 вели до економ1чно'1 катастро-фи I поглиблення соц1альних конфл1кт1в;
- просгенити процеси формування багатонац1онально1 торговель-но1 буржуази, в тому числг й укра?нсько1, показати п роль в опануваннх та поглиблеши м1сцевого ринку, участь у внутршнхй торгхвлх;
- розглянути специфику внутршньо! торгхвлт в Укра'ш1, визначи-ти, що позитивного в II оргашзацн у дожовтневий. перщд може бути використано в умовах формування внутр1шнього ринку в сучас-Н1й укра1нськ:й лержав1.
НАУКОВА НОВИЗНА ДИСЕРТАЦН по ля гас в тому, що:
1. Зд1йснено досл1лження рол1 та мхсця внутршньоЗг 5орг1вл1 як найважливхшо1 галуз! народного госпоцарства перщду подальшого розвитку кап1тал1стичного товарного виробництва I утвер.дження монопол1й. В дисертац11 показано, як монопол1стичний кап1тал, розширпши сферу свогх економхчних интерес 1В, прагнув до пгппо-рядкування соб1 внутршнього ринку Росхйсько1 Iыпер 11 та ринку в Украгнх, до здгйснення тахог цтиовоТ политики, котра .6 дозволила утримувати цши на прокислов1 та побутовх товари на високос р1вн1, але такому, яний був прийнятим для основно'1 иаси с по-, лсивачхв.
2. Вивчений стш стационарно! торг1влх в УкраШ, виявлен1 сут-тев1 зм1ни, що вхдбулися в Н1й в умовах поглиблення товарного виробництва на злаш Х1Х-ХХ ст., простежен! I систематизоваш р1зноманхтн1 форми вза€мозв'язк1в промислових г торговельких мо-нополхй, хх поглиблення х змщнення у досл¿-джуваний перход, кла-сифшовакх види монополий, котрх функцхонували в стац!онарн1й торгхвл1, охарактеризована хх дхялыпсть у масштабах всер6с1йсь-^ кого I мхсцевого ринку в УкраШ.
3. Проанал1зо8ан? форми 1 напрямки торговельнох дхяльност! ио-нопол1й, розглянут! законом1рност! функцхонування ыонополхстич-ногс катталу на ринках Poc.il та Украхни.
4. Дослхдженх я лереосмислеш роль х мхсце ярмарково! та базарно!
тбргхвлх в еистем1 економхчних заносил в Укратт наприкшп
XIX - на початку XX ст., виявленх такх законом 1рностх, котр1 сфор-?..
муаалися в цей лер10д:
- значне розяирення ярмарково-базарнох мерели як прояв подалыпого розвитку товарно-грошоьих в1цносин у селянському госполарств1, погяиблення зирсбництва на ринок в аграрному сектор1 екоком1ги;
- перетворення яруаркхв I базархв на р1зновид гостхйнох торгхв-лх, поширеиня сфери IX дхяльност1 I товарного асортименту;
- пристг/г.ування i внкористання монопол1яуи цих форм внутрхтньох торНвлх для змщлення свого впливу на ринку.
5. Проаналхзована Д1яльн1сть тонарких б1рж, виявлен! I сформу-льозан1 причини I законоьпркостх тх кмькхсного зростэкня, поведена економхчна доц1льнхсть ц1сх форми торг1влх в систем! народного госпопарства РосИ та Украгни.
6. Еперте поруиено питания про торговельну д!яльн1сть коопера-тив1в. У дисертадхх проаналхзоваш причини утвореннл коопера-тивхв як органхзац1й, оннхев з важяивхиих фунмдй котрих була широка участь у торгхвлх, бо це сприяло пол1гшенню лобробуту пайовик1в товариств I некооперованих споживачхв, показаний вплив позитивних х негатисних факторхв, як1 сприяяи, з одного боку, розвитку кооперативного руху I, з другого, - стримували та обмежувалк цеь процес, зроблено висновок про можлив1сть 1 до-ц1льн1сть використання досв1цу дожовтневого кооперативного ру-ху в д!яльност1 кооператив1в на сучасному етапх,
7. В працт вперше зроблена спроба визначити м1сце земеько'1 тор-Г1вл1 на внутршньому ринку та Гх рол! у поглибленнх кал1тал1с-тичних вхцносин в аграрному сектор1 економии.
8. Дослгддено процес формування торговельно? бур*згазГ1, проанал1-зовано .11 сотйалышй х нац1ональний склад, показано, що в Укра'1'нх торговельна буржуазия формувалася з препставнтив кср1гао1 та 1кших нацюнальностей г що вона у складх багатонву ^нально? бур-жуаз11 брала активну участь в д1яльност1 всхх форм вкутриньо! тсог1влх.
9. Визначено вплив внутрганьох торг1вл1 на ыатерхальне становише населения, показана суперечлив1сть цього процесу, оскхльки.э одного боку, вся система внутр1ютьо1 торМвлх була орхентована ня збут товар ¿в х тому тукала надхйного га катерхально забезпеч=ного
ю.
споживача, з другого, - пушорядковувчись законам капхталктичного ринку, прагнула до одержання високих прибутк1в, це нерхдко ставало тим фактором, який с причинив до загострення соцхальних конфлздтхв.
10. Пгдрахована кйькхсть стацхонарних торгових закладîb, ярмар-kïb, базар1в i товаргопс Ôips в УкраШ, розыхри ïx торговельних обхгхв, визначено Micqe Украхни та ïï питома вага у систем! все, pocittebKOï TopriBHi.
ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩКЛЪ Î АПР0БАЦ1Я ДОСЙДКЕИНЯ. Праця мае як ыетодолог1чне, так i практичне значения. II положения i висновки використаш при подальшоцу вивчешп icTopiï народного гоёподарст-ва Украхни ложовтневого пер ходу /îcropin народно j господарства Украшсько1 PGP.-ТЛ.-К.: Наукова думка, 1983; Стовбун P.I. Тор-говельш зв'язки Укратни i МолдавИ в пореформений перход.-У1ж, I978.-SII.-C.I07-II4/, ыожуть бути на пригод1 у створеннх посхб-hkkïb для серецньох школи, кооперативное i торгових технхкумхв, економ1чних фанультетдв ушверситетхв, торгових хнетитутхв та iHCTHTyTXB народного господарства, дозволять поглибити у явления про роль Toprieni у 3uiqnemii i розтиреши миграйонних еконоьач-них зв'язкхв у системх BcepociftcbKoro ринку*
Положения дкеертацх? використан! автором при читаннх курсу лекцхй студентам у фхл1ал1 Самарського полхтехнхчного шетитуту в Сизранх, Житомирськоцу фпгхалх Кихвського .полиехнхчного хнсти~ туту, а такох на курсах шдвищення квалхфхкадп вчитеяхв в Житомирськоцу обласноцу шетиту« удосконалення вчител1в i науковим сп1вроб1тникам Житомиреького обласного краезнав^ого музею.
В плат peaïisagiï cboïx наудових досладжень дисертантом опублхкован1 монограф1я "Внутренняя торговля в России в конце XIX - начале XX в. На материалах Украины", статт! в "Украхнському хсторичному курнадх", ."Арххвах "Украхни", збхрниках iHCTHryiiB icTopiï Украп« та економйси АН Украит "Вгтчизняна юторхя" та "îcTopiff народного .господарства та економ1чно1 думхи Украхнсько'х PCP", Республ1канському науковоцу м1*вуз1вському эбхрнику "Питан-* ня icTopiï CPCP". .
Оснобнх положения та висновки дисертацп були апробованх на наукових конференц1ях, серед них MiKHapoiwi, BcecousHÎ, Республх-канськ1, ' PerioHanbHi /Одеса-1983, Луганськ - 1985, Николаи - 1989, 1992, Горл1вка - 1990, Кам'янець-Бодхльський - 1985, 1987, 1990, 1991, Луцьк - 1992, Piвне - 1993, Самара - 1988, Сизрань - 1987/.
п.
Наукова * практична значущхетъ результате доеяхзгаень допор!-ралися у вхдц!л1 ктори Укра?ни XIX - початку XX ст. 1нституту 1СТ0рп Украхни. АН Украпш / 1988р./, на загальномститутських нау-кових конференциях професорсько-викладацького складу I наукових сп1вроб1тник!в Самарського институту народного господарства у 1989, 1990 та 1992 рр;,
ПОЛОЖЕНИЯ, як1 автор виносить на захист:
- в кхнц1 XIX - на початку. XX ст. продовдувався розвиток 1 по-глиблегач внутршнього ринку. Виргшальну роль в цих процесах вх-дхгравала торговля,'в якхй поряд з ярмарками, базарами, товарники б1ржами х стацхонарними закладами до активно? комерцхйнох д1яльност1 прилучалися прокисяов1 монопоях?, котр1 створпвали спецхальний торгозельний апарат, а такоя спхвроб хтнлчали з традициями форма!.« торгхвл1;
- у внутрганхй торгхвл! в1дбувалися суттсвх зрупення: оптовх ярмарки перетворилися на одну з фора постхЛяо? торг1вл1, в стацхо-нарнхй торг1вл1 головна роль переходила до агайсперних ксдаашй, фхрм, великих торгових дом1в, в той яе час продовзували обслу-говувати ринок й численнх середнх х др1бнх торговельнх заклади;
- новим явищеы у внутрйппй торгхвлх в Украгнх стала комерЦ1Йна Д1яльнхсть кооператив и, котр1 прагнули до створення на р;шку сприятливих ;- умоп для селянських господарств у реалхзацп товарнох процукци I поя1ппення матер1ального добробуту сво1х паЯовикхв х некооперованих трудящих. В д1яльностх'украхнськох кЬоперадхх
був накопичений багаткй позитивний досв1д, який моне бути витсо-' ристаний в сучасних умовах формування ринку. Практичне значения ' мае й комерц1йна Д1яльнхсть земств, як1 чимало зробили для запро-г вадяення в селянських государствах новхгн1х засоб1в в^обництва;
- внутрзпнл торг1вля в Украхнг була складовоп часткноо всерос1й-ського ринку I в той же час мала так1 специф1чн1 ркси: достатньо високий р1вень, концентрацм в н1й великих кахпталхв, функц1ону-вання р1зноманхтних торговельних пхдприемств, цхяльнхеть котрих попирювалася на есерос1йський г евгговий ринн^
- доевхд дожовтнезоТ внутршньо! торг1вл1: вмшня встановлезати прямх г Т1сн1 контакта з безпосере.щйм вир'ебникайи, ч1тко орга-юзовувати збут рхзномшитнох продукцн, взаемод1я торгове-ьч!гх зсклад1в у рхзних районах Рос1йсько1 типери, зхльне ортектуван-ня 1х на ринку I эдатнхеть оперативно задовольнита потреби покутив, розуншня, гр поаирення товарного всортиыенту не тЬьки
12.
ур1зномаштнюе споживацький попит, але й спричиняе до шдвицення продуктивное^ праги I зростання виробництва, може стати на при-год1 сучасн1й торгхвлх при переходх на ринков1 засади;
- в роки першо1 свхтовох вхйни I пер!он мхж лютим х жовтнем 1917р. вхдбувалися процеси руйнування внутршнього ринку, коли вIльна торг1вля замхнювалася цержавно-монопол1стичним регулюванням, а задоволення споживацького попиту для бхльшост: населения - дер-жавним розпоцхлом хтроповольства, 1 це спричинило до глибокох кризи у сфер1 виробництва I споживання, до посилення б^дувань трудящих, котрх у пошуках виходу д Ц1сх скрутног ситуацхх усю вину покпали лише на власт1 х сво'1ми масовими вкступами сприяли поваленню Тимчасового уряду I заыхнх його радянського владою. 3 анат^зу перспектив подальшого розвитку внутр1тньо1 торг1влх ви-пливае, що уся система господарських в1дносин, яка склалася у дояоэтнеБ1 часи, когла стати надхйною п^двалино?) для мхцчого рявка Рос11 до злсокорпзвинуто'1 та ефективно'г економ1ки;
- одним хз законоыхрних наслхцк1в цього процес.у стало посилення ролх ринку в Украгн1, поширення його самост:йност1, що неминуче спричинило до актив1зецп' тут демократичних 1 нащонально-виз-вольних процес1в, х це обов'язково порушило питання про ство-рення незалежно'х держави, котра спхвроб1тничала б з Рост ею на засадах взаемовиг1дних ринкових вхдносин.
.СТРУКТУРА I ЗЫ1СТ ДИСЕРТАЦН
Дисертацхя складаеться з вступу, шхстьох розцхлхв, заключения 1 бхблюграфи.
У першому роздхл1 "Внутршнтй ринок х торгхвля в Украхн1 в 60-х рр. XIX ст. - 1914 р." аналхзуються економхчнх перепумови I особливостх розвитку ринку в Украшх та характеризуеться внут-рхшня торг1вля ''.'як важлива гадузь економжи.
Торгхвля, обслуговуючи внутрхшшй ринок, сприяла змхцненню постхйних еконешчних зв'язкхв х орган1зацй' обм1ну не тиьки М1ж окремими галузями промисловостх I с1льського госпо.дарства, але й мхж промисловхсти I схльським господарством в цхлому, а також розширенни I поглибленню економхчних контакт 1В на'.окремими регионами Ростйсько! хыперхх, злиттю 1х у спхльний ринок. Поряд з цим вона була т1сно пов'язана з процесами подальшого розвитку товарного виробництва 1 товарообхгу, зб1льшення. торгово-промислового населения, -поглиблення остального 1 ыайнового розшарування селянства 1 роэширення сфери використовування най-
маног працх. Тому вивчення внутрхшньо1 торг1вл1 ктнця XIX - початку XX ст. вимагае аналхзу стану внутршнього ринку 1 тих процес1в, що вгдбувалися на ньому у попереши десятирхччя, починапчи з перших пореформених рокхв.
Одним з найваж ливших район ¿в Ростйсько1 тип ер и була'Украла. ЬНсцевиЙ ринок х Енутршня торгпвля розвивалкся у тхсному зв'язку з тоспоцарством хнзшх економ1чних районхв. Через систему залхзничого, р1чкового 1 морського транспорту Украхна збувала вироблену в н1й продукцш та отрицувала необх1ш« гй товари I вироби.
Структура економ1Чних зв'язк1в Укра1ни вхдбивала П" особли-ве станозицэ в системх господарства Росхйсько1 1Мперп: тут сфор-мувалася вугхльно-металургхйна база для мхсцевох та росхйсько1 обробно1 промисяовостх х зосередилося виробнкцтво товарного зерна, м'ясо-?<олочних продукт1в I цукру. В Украх'ну ж довозилося багато виц1в промислово1 продукци: верстати I машини, ххм1чн1 I текстильн1 вироби з Центрального промисло8ого району, Прибалтики ь Царства Польського, мазут 1 гас з Кавказу, дьоготь з Бхлоруйхх тощо.
Подальиий розвиток кап1талхзну х розширення ринку в Украхнх спричиняли до зростання II питоыох ваги у зовнган1й торг1вдй Звхдси вивозилися схльськогосподарська продукц1я та куетарн1 вироби, довозилися с1льськогосподарсыа машиня, точн1 прилади, предмети розкоиу та хн.
До особливостей формування ринку в Украх'н! треба вхднести пор1вняно високх темпи зростання ?лського населения, якх пере-важали загальнорогпйсыи, цо викликалося. по-парпе, б1."ьш шгка-кими темпами економхчного розвитку, по-друге, сюди пост1йно зрос-тэд потхк переселенцев з Великороси, котр-х селилися переважно в тстах I роб1тнкчих селищах. По-трете, зростала промислова х торгове'льна буржуаз1я, яка в основному також належала до мхського .населения.
Зростала олыасть робггникхв. Збхлъшувалуея й ряди <йльсь-когосподарського пролетархату, який використовувався переважно на строковых роботах. До ринку дедалх частхше зверталися ус1 со-щагсьн! верстви украхнського села, як покупцх сйьськогоспопарсь-ких знарядь працх та деякях промислових аироб1в х як продавцх прояукт!в рхльництва 1 тпарикняцтва.
Шсля реформи 1861 р. вхдбувалося швидке зростання кашта-лхзму. В Украхш це спостерхгалося в цукров1й, Г1рничодобувн1й, металурНйнхй I металообробн:й промисповоет:, чому, окрхм влас-но1 сировиннох бази I наявнехгп достатньо квал1ф1ковано1 робочоГ сили, сприяли також такх фахтори, як дедал^ зростаючий попит на цп продумаю, приплив 1Ноземиих каттал1в, близыисть до заххдно-европейських кра'1'н г наявнхеть портIв на Чорному та Азовському морях, зд1йснення технхчного перевороту, котрий майже повтетв охопив добувну, обробну промислов1Сть, транспорт I схльське госпо-дарство. .
В Украхн1 зростала кхлыасть проиислових пгдприеыств, збхль-шувалися розмхри 1х валово'х продукцГх. Вхд землерос„тва вгдокрем-лювалися*р1зн1 види обробки сировини та утворювалися самост1йН1 галуз1 промисловостт, якх обмхнювади свог вироби на процукти зем-леробства.
На зламх Х1Х-ХХ ст. починаеться новий етап у розвитку економхки Рос 11 в цглому та Укра'1'ни зокрема. Дедал: бтлыпу роль вЬ> Д1грапть монополх1, як1 прагеули посети значне мхеце не Т1льки у виробництвI, але й у збутг готово! процукцГ!. Вони пост1йно розширювали сферу свого впливу, охоплюпчи й нов! територхх, й I* економ1Чний прост 1р, встановлгачи контроль за ринками збуту готово!' продукцх1 та сировини.
В дисертацы пррстежуеться зростання ролх схльськогосподарсь-кого виробництва i збхлыпення попиту на його продукцию. В аграрному секторх економхки поглиблюврлися процеси спец1ал13ацг1 госпо-дарства, що спричинило до необх1.дносТ1 обМхну ы1жчними та хншими галузями виробництва. •
Зростання внутр1шнього ринку багато в чому залежало й вхд швидкостI товарного обхгу, у чому чималу роль вхд1гравав транспорт. У пращ наводяться даш про.стан I роэвиток эал13Ничного, рхчко-вого, морського 1 гужового транспорту.
Важлива роль у господарствI пореформеног Росхйськог хмпе-рп в Ц1лоцу I в Укра1Н1 зокрема належала торгхвлх. II швидке зростання зумовлпвалося перебудовоо всхвх економхки на-каштал1Стич-ний лад, поглибленням х розширенням внутршнього ринку. Це вияви-лося у збхльтетп товарообороту, який за 1900-1913 рр.зрю в Ц1 лому по 1мперн з 12 до 19 млрд.крб., а в.Украгнх з 1,57 до 3 млрд.крб.
Зростання обхгхв внутршими торхвл1, розширення сфери Д1-яльност! Р13НИХ IX форы, .а також фтскальна политика царського
уряду I М1сцевйх властей вимагали законодавчого оформления. В ди-сертецГх анал1зувться законодавч1 акти, що регламентували внут-рганю торг1влю. Далх даеться характеристика д1яльност1 в перш1 пореформенх десятирхччя в Укра'шг ярмарк1в, базар1в, розвозног та розноснох торгхвлх, залладхв стац1онврно1 торгчвл1.
Поряд з вищеназваними формами торг1йл1 на злам1 Х1Х-ХХ от. на внутрхсньому ринку дедал1 значншу роль почали в1д1граватя збутовх монополП, а в ряд! галуэей виробництва та у реалхзацП синдиковано! продукци вони вийтли на провхцнг позиц1¥.
Монопол1стичний кал1тал прагнув оволод1ти внутрхшнхм ринком безпоеередньо, що пояснюеться перш 'за все тими великими роз-м1рами прибутк1в у торг1вл1, як1 значно перевищували прибутки, одернуваш в прошсловост1.
На элаш Х1Х-ХХ ст.в Украхн1 вхдбулися помхтнт якхснх змг-ни у розвитку внутр1Шньох торгхвя1. Це викликалося не Т1льки тим, г.о Украхна перетворилася на другий за ^значениям район Рос1йсь-ко1 ¿мпери 1 пос1дала важливе мгсце у виробниптвг та збут1 С1ль-ськогосподарсько? про.дугци, але й особливостями хх економ!чного . розвитку, що характеризувалися дуже швидким формуванням тут моно-пол1сткчного кап1тал1зйу.' Справа в тому, що промисдовхеть в Укра'1-нх створювалася буквально за десять рок1в /90-Т1 рр. XIX ст./ I перевеяно в акционерной форм1, а це, природно, пояегшуваяо хх мо-ноготзац!». Тому не випацково, що в Укра?ш в останнхй чверт1 XIX ст. винигли пери1 монополи. В дибертаци простекен1 етапи хх утворення та розглядаються законодавч1 акти, якими регламентува-лася Д1яльнхсть монопол1й. -
У рругону розд1л! "Базарна х ярчркова торгхвля" аналхзу- , еться значения цих форм внутр1шньо1 торгхвл! в умовах подвльшого розвитку кап1тал1стичного товарного виробництва.
В дисертаци робиться висновок, що наприк1нц1 XIX - на початку XX ст. ярыаркова I базарна торгхвля'зазнала суттевих змш-, I 1й належала помхтна роль у задоволеши первхсних Товарних потреб багатоьйльйонного селянства г певно! часадни мхбького населения.
Проте Д1яльн1сть йрмарк1й I баз&р1в ьивчена ще недостатньо, Це пояснюеться баднхстю докукентальних матер1ал1в I тим, що в рацянськ1й хстор1ограф11 склалнся погляди на базара х особливо ярмарки, як на в1дстал1 форик торгхвях, хотр1 вже втратили свою роль, анахронхзм, пережиток феодал1зиу. Але це не в1дповхдае
дийсностх, бо ярмарки I б аз ар и сприяли дальшому розвитку 1 зм^ц-ненню кал1тал1стичних товарно-грошових вхдносин у росхйськоцу та украгнському селх, до 1х використання нерхдко звертався 1 моно-пол1стичний капггал, який не усував эовс1м застарШ форми, а, навпаки, часто поновлввав I пхдгримував хх на нових засадах. Таким чином, питания про роль I м1сце ярмаркхв : базар1в на зла-мх Х1Х-ХХ ст. являе чималий науковий штерес I потребуе подаль-шого вивчення.
Переконливим .свечениям економ1чно1 необх1пност1 ярмарк1в в умовах подальшого розвитку кап1тал1стичного товарного вироб-нкцтва було невпинне зростання обхг1в Ц1е1 форми торгхвлх. За десятирхччя /1895-1904 рр./ лише сума привезених товархв на ярмарки РосIX зб1льшилася з 600 млн.крб.до 1100 млн.крб. В наступ-не десятирхччя зростання оборот хв ярмарково'1 торгхвл1 продовжува-лося. Аналог1ЧИ1 процеси спостер1галися в Украшх, куди в указан: роки було довезено товар1в на суцу 143,2 млн.крб. I 260 млн.крб. Рлзтирювалася ярмаркова мережа. За 1895-1904 рр. число ярмарк1в в цхлому по РосГ1 зб1льшил0ся з 16 до 18 тис., а в Украхш э 4520 дс 5600. Найбхльше поширення ярмарковог мережI вхдбувалося у Во-линськхй, Черн1гхвськ1й I Полтавеьк1й губерниях, де була великою густота с1льського населения, а також високого р1вня досягли кустари х промисли.
-'-Ярмаркова мережа зростала головним чином за рахунох роз-дрхбних схльських I ыхстечкових ярмаркхв, якх на початку XX ст. становили 99,9$ ус1Х ярмаркхв. Росы.. Великих ярмаркхв в Украшх нараховувапося на той час не бхльше двох десяткхв.
Аналгз географ11 роздрхбних ярмаркхв дозволив виявити цеяк1 своерхдн1 законом1рностх, що найб1льш повно появилися у перше десятирхччя XX ст. По-перше, до 1снувчих ярмаркхв х тих, що вхдкривалися, котр1 розмхщалися в якомусь великоцу сед!, мож-на було доххати за одну-дв1 години, що ц1лком влаштовувало мхе-цеве населения. По-друге, кожний ярмарок мая затверджений М1С-цевими властями термхя дхх. Проте усх вони разом послхдовно функ-ц1онували в дан1й м1сцевост1 протягом року. Так ■еконоитчна необ~ ххднхеть перетворила роздрхбн1 ярмарки на один з видхв пост Шип торгхвлх, I це цхлком вхдповхдало госпопарським потребам I по-питу населения С1Л, багатьох мхетечок I заштатних М1ст.
В дисертащх анал1зуеться асортимент. дахбнох ярмарково'х
Т0РГ1ВЛ1, гпдкреслсеться, що тут делалх бхлыши попитом користу-валися промисловх товари, якт пгвозилися сюш з рхзних район1в РосгЗг, тут же закуповувалася сировина I вхдправлялася великими партиями за меж! Украгни.
Проте не роздр1бнх ярмарки, а велик: оптовх в1дхгравали головну роль у товарообхгах ще! форми торг:вл1. Вони являли собоо «Ш комерц1йн! комплекса, де мктилися вхдпов1цн1 служ-би, як! забезпечували ыокливхсть з.птйснення оптових угод. Щ ярмарки вхдр!знялйся й порхвняно великими обхами. Так, хар-к1вськ! Покровеький, Успенський, Хрещенський I Тро1'цький ярмарки продавали Перес1Чно за 1895-1913 рр, товархв на 32-35 млн. 1 рб., кихвсыгий Контрактовий - 700-800 тис.крб. Петропавлгвсь-кий у Ярмолинцях Подгльськог губернп - близько 700 тис.крб.
Нерхдко вчен1-хсторикй та економхети не бачать рззнйц: в д1яльност1 оптових ярмаркхв у рхзн1 персоли рос!йського кал1-талхзму I роблять висновок про хг поступове вымирания. Тим часом, напряхгнцх XIX - на почагку XX ст. в торгчвлх на великих ярмарках вхдбувалися суттевх змхни.
По-перше, набуло пост1йного характеру започатконане г;е напередоднх реформи 1861 р. засоредження ряцу галузей оптово? торг1вл: в руках крупних кутив чи комерц1йних компаний. Подруге, посилилася тенденцхя товарно! спецхалхзацхх. На ярмарках лХаркова головним товаром були тканини, вовна I взуття, кихвський Контрактовий ярмарок перетворився на головний цукро-вий ринок Рос1йсысох 1мперт1 та один з Центров оптового продажу хлхба. 1)з-трете,торг!вля на оптовит ярмарках зосередила-ся перевагно в руках великих посерешшцьких ф:рм. По-четверте, зросла роль великих ярмарк1в у подалыпому {эозаиретп м1ж-раЯонних економ1чнит зв*язк1в у систем! всерос1йського ринку та у зовнший торг1вл1.
Базари як первхсяа ланка внутр1шньо1 ?орг1Бл1 продовжували залишатися однхеп з активних форм господарських зв*язк1з шк мхетом 1 селом х вшгравали поыхтну роль у розширеЯН1 терго-вельних вхдносин ихж окремиии екотомхчники районами, постача»-чк 1м с иьсьяогосподарську продуиив та реал1зувчи г,оовде лов I х кустарн! вироби. На злам: Х1Х-ХХ ст. продовжувалося розши-рення базарнб'г мерегх за рахунок включения в нех. нових насе-^ лених пункт 1в I збхльшення кхлькостх базарних днхв. В Утгра?н1 в 1900 р. нараховуралося понал 900 базарних пункт!В, де здтй-
снюэалася торговля 77,3. тис'.дн1В на р!к, в 1513 р.' базари торговали вже у 1300 р!зних населених пунктах НО тис.разхв на р1к. У сепах I невеликих местечках базарна торговля в1ябувалася щотиж ня, б губернсьюг: 1 багатьох повхтових мхстах щоденно, у великих торговельно-промислових центрах одночасно фунмцонувало по де-кхлька ртиив, • .
В дисертац! I характериз} Jтьcя товарний асортимент укра-шськиу баэаргв, простекуеться його розширення у зв'язку з по-дальшим розвитком товарного виробництва та удосконаленням транспортов 1нфраструктури. Шдраховуються розмхри обтв ринковоУ торгтвлг, як1 за 1900-1913 рр. зросли з 80 млн.крб. до 165 млн. крб., т'обто бтш як у 2 раза. .
Базарна торговля, становлячи самост1йну форму внутршньог торг1вя1, децалх б1льше зближалася. з стац1онарнога торговлею, перетворюючись на один з П специф1чних р1зновицхв. Це стосу-еться як мхських, так нерхдко й схльських базар1в. 0кр1М того, схльськх ринки х торжки було т1сно пов'язан1 з оптовими ярмарками 1 товарними б1ржами.
0дн1Ою з законом1рностей, шо витгкала з потреб каттаяхс-тичного ринку, "стала поява товарних б1рж. Бхржа, як особлива форка ринку, хсторично склалася в умовах капхталхзму. Бона перетворилася на органтяащю,-для яко"1 притаманними були регулярна, пристасоваш до певного м1сця 1 часу ц1лов1 збори, де зд1йснюва5ся оптовий торг шляхом укладання угод, котр1 пхдпо-рядковуЕалися спец1альним правилам, 1 встановлювалисч цши, прийнятга для учасншав цих угод,
У дисертад!? простеиуються основн1 етапи бтркоього фунда-торс^ва, роз глянут I права та обов'язки 61'ржового персоналу.
Товарн1 бхржт фун-Лцонували в Киев!, ХаркоЕТ, 0дег{ та хнших великих М1стах. Торговх операци здхйснювалися тут ц1ло-рхчно, айе хнтенсившсть 1х укладяння зростала шд час ярмар-кових з» хзд1в. Та й сам1 велик1 ярмарки /перш за все ки'1вськх .Ко.нтракти/ продовжували залитлатися своер1дними б1ржамИ."Тут укладалися р1зн1 угоди з нерухомим майком, зерном, цукровим буря::ом ниншних I майбутн!х врокахв. Голойним же товаром зали-шався цукор. Торгхвля ним пост!йно зростала. Яе'що в 1891 р. на ки1всыпй б1рж1 було продано цукру на 18 млн.крб., то у 1914 р. на 65-70 млн.крб. ' .
Окрхм Киейа, крупна цукрова торг!вая зд^снбвалася на
харк?вськхй б1рж1, особливо в ярмаркой! ди1. Однак головним товаром тут була р1зна худоба. У 1904-1910 рр. через б1ржу щорхчно про-давалося Н до 160 тис.голгв.
В с!чнх 1902 р. вхдкрилася харкхвська кам'яновуЛльна I эалх-зоторговельна б1ржа. 3 утворенням синдикатIв "ГТродамет", "Продву-Г1лля" та га. б1ржа перетворилася на органхзад1п великого торго-вельно-промислового капралу I спрляла зм^енню його позицгй на внутртаньому рлнку Рост Г та Укратнгг. • '
Б1ржова торг1вля нередко вкрсч ала з колиинхх оптово-роздрЧ1б-них ярмарк1в. Таке вхдбулося в Катеринослав!, Николаев!, Херсон!, С1м$еропол1, Рхвному I ряд1 хнших мхст. Бхркг тут теретворилися н' своерх.щи центри еконсшчних район1в, взбивали 1х товарну спец1алхзац1ю.
В третьему розд1лх "Стационарна торг1впя" обгрунтовуеться висновок, що ця форма торг1вл1 залишалася. найважливгаов в ус1й систем1 внутр1Шньо1 торгхвл1. Стацхонарна або постхйна торг1вля -це спряыована на реалхзацхю виробленох в рхзних галузях народного господарства гтродукцп дхяльнхсть цхлого комплексу шдприемств 1 заклад1в. 1х або специально обладнювали, або просто пристосовува-ли для цыорхчного функцхонування х зд1йснення на внутрганьому ринку пост1йного I безпосереднього зв'язку м1ж виробництвом х споживачем. : Стацхонарнх заклади вел1Г як оптову," тан-< I оптово-роздр1бну та роз-дрхбну Т0РГ1ВЛЮ.
Щдприемства I заклади постхйно1 торгхвл1 за характером. д1яльностх можна подвиги на такх груш: а/ акцхонернх компанхх, ф1рми I торговх доки; б/ гастрономи та ун1вермаги; в/ пост1йно-д1вч! торговельн1 виставки; г/-.крамниц1 I лавки; д/ ларки, рун-луки /бу.дки/, столи í навхси; е/ мхсця на вулицях I майданах з нехитрим переносним обладнанням.
Заклади стац1онарно"1 торгхвлх вхдр1знялися помхж собов й розмхрами товарооб1г1в, й к1льк1стп-зайнятого в них обелуговую-чого персоналу, що знаходилося в прям1й залежностх вхд розм1р1В основного капхталу. Виходячн з цих ознак, усх:торговельнх п!д-приемства I заклади можна умовно подхлити.на три групи: велик! - з обхгом понад 100 тис.крб. на рхк, серещп - вхд 10 до 100 тис. ■ крб. I др1бн1 - менте 10 тис.крб.
На початку XX ст. вхдбувалосл подальше розширення мережх стац1онарних закладхв. У 1912 р. хх нараховувалося в Украхнх 172 тис., що у 2,1 разабуло 61 птел:шх у Г895 р. В самих же укра-
хнськкх губершях роэзиреннл мерсжх гаклшпв постхйнох торг1вл1 вщбувалося нер1ьном!рно, \ це залежало вхд рхвня тут еконокич-ного рсэвтгу. В Кагеринослазсыпй, Харклвсыпй, Кихвсыпй г Херсонськ1й /завдяки Одесх та Николаеву/ губернхях у 1912 р. бу-ло зосереджено услх стгцхонарних торговеяьних эакладхв в Украпп проти 69,9$ у 1895 р. Бпизько третини стэцхонарних зак-лад1в функц1онувало в схльськтч ьисцевостх, що було переконли-вкм свхдченням подальтого розвитку тут товарного виробництва.
Ь дксертацхх дослхджувться проблеми орган1зацх1 стад1о-нарно1 торг1вл1, спхвро^ттництва з нею монополистичного кап1-талу з тих мхсцевостях, де його торговельний аларат сем не мхг реаяхзузати синдиковану продукцию. Тод1 перевага в1ддавелася агентурно-ком1о1онереьким фхрмам, комхсхонерськш» контора:-! 1 крупним торговелъним ягЛ одеряували за це велик: п1ль-
ги.
На зламх Х1Х-ХХ ст. стало звичайним явшцем, коли збутовх та прсглсловх монополй' в1дкривали своТ ф1рмен! крадаицх, 1 це було для них настхльки вахливим, що така умова обов'язково за-носилася в тексти угод про утворення синдикат1в.
Велика ставдонарна торг1вля концентрувалася в руках по-середницьких ф1рм, акцхонсрних компанхй, торгових дом1в. Остан-нх в1док1 це з початку XIX ст., але широке розпорсаяження вони набули в основному на зламх XX ст. Для цих пхдприемств прита-мснн! пор1вняно велши розмхри товарообороту, значне охоплення ыхсцевого ринку, спешал1зец1я товарного асортименту х досить активна роль у комерцхйних зв'язках ы1ж виробництвон х спожи-вачем. На початку XX ст. спостерхгалося к1лыасне зростання торгових домхв. За 1906-1914 рр. хх стало у 2,6 раз 61льше, х офщ.Лна статистика нараховувала напередоцн1 перш01 св¿тово: вхйни 6,4 тис. цих пхлприсмств. В Укра!нх на цей час функцтону-вало 1Б79 торгових даьив, основкий кахйтал котрих склада» 17 илн.хрб.
Торгов! доик розрхз:илисп пом1ж собою розьнрами основного кап [талу. В Украшх великих торгових домхв було мение 1% за-гально? хх к1лькост1, але хм належало понг.д 36& основних капх-тал1в. Певна рхч, то ниае воня в1д1гравали головну роль у тор-говельних оборотах цтс пхдприемств. Основна маса торгових домхв налчх&ла до тих заклад розулри каштал1в котрих становили 20-25 тис.крб. Еони функцхонувслк переважно в губернськкх X
Поп1тоеих ихстах, вхдкривалися у великих селах.
На початку 1900-х р. створвоться могутнх торговельнх фхр-ми, розширили обсяг'-; своег комерцгйног д1яльностх й тх, що хс-нували ранте. До таких сл1.л вхднести ф1рми Ближенського, Котля-ревського, "Птяещков i син", Цин.цля, Дунаева тощо. Дедал} бхль-вого розвитку набули акц10нерн1 компанп. Серед дгючих на ринках Украгни мхльйонними обхгами В1др1знялися "Товаристзо мануфактур-но'1 торгчзл: Кыудськпй I Соколов", "Вогау т К0п та ш. Поряд з ниш активной комерцхйною Д1яльн1ст'ю характеризувалися купецып товариства I пом1щицьк1 /землеробсыи/ синдикати. Останнхх на-прик1нц1 XIX ст. в бвропейськхй Росхх нараховузалося 10, в Ук-рагнг найб1льл вхдомими були Ки1вський, Вхнницький I Одеський синпикати. Вони збували власний 1 селянський хлхб, городину, заЯмалися посередництвом по продажу мхнеральних побрив I знаряць праци
Зростала роль на мхсцевому ринку гастроном1в I ун1верыа-Г1в. За сво1м товарним асортиментом вони були багатопрофхльними 1 мали р13номаштн1 комерц1йн1 зв'язки з рхзними пщтриемствами, переважно харчово! та легко! промисловость пошщицькими еконо-М1ЯМИ I заыожяими селянськими господарствами. Дея.*п гастроно-мхчн1 ф1рми були настхльки мхцними х коннурентоздатними, що в1.д-кривали свох магазини в рхзних М1стах хмперп: елхсеевськх гастронома в Петербурзг, Москв1 та Киевг, магазини одеського купця -Дубгнша торгували практично у вс1х европейсьшгх крах'нах I нав1ть в Америцг.
На зтамг Х1Х-ХХ ст. сIльськогосподарськI 1 ггоомистовх ви-ставки перетворилися на нову форму органхзецхг стацхонарнох' торгхвл1. Формально виставки вважалкся строковыми, фоте, ос-кхльки вони мали спецхальнх примщення, I тут працюваа постй-ний штат, котрий був зац1кавлений у розгортанн1 все нових I но-вих експозицхй, х це совпадало з хнтересами пхдприемцхв, виставки фактично працювали з невеликими перервами ц1лор1чно. Кож-на з них вхдр1знялася товарной спецхалхзашеп. На одних експо-нувалася продукц1я землеррбства 1 тваринництва, та 1нших - про-мислов х вироби, на третхх - зразки X промислового виробництва I продую»*' с1льського господарства. Зрозумхло, що тут укладали-. ся угоди про придбання крупних паргий цих товар1в. Найбхльшх виставки в Украхн1 функцхонували в Одесх, Катеринославх, Киевх I Бердичевх.
OpHies з г&лузей стацхойарнох торгхвлх, да фушсцхонували велик1 напхали, залшалася сккадська тсргшля, яка реал1зову-вала ггродукшю за эразками, що пропонувалися комхвояжерама та ih-шимй представникаш вйодзняних i aapyßi.vumc фхрм.
Важливим показником мхсця стац{онарко'1 Toprir.jn-Ha-внут-рхшьому ринку б розм1ри i'i торговельчих оборот in.-За 1895 -1913 pp. вони зросли в масштабах iMnspii :з 7,3 до II мярд.крб. /в 1,5 раз/ f по УкраШ з 1,37 до 1,9 м.трд.крб. /в 1,4 pss/, а ix пит о;,'а вага у sciiJ внутр!пшй торг!вл! PociY та Украхни скла-дача sinnoBiifflo 58 'i 63$. Огац1онарна Topriena була. перепаяно мхськоэ 'прггвлео, i на i'i частку припадало 63,8/i затедшо-и'.-пероьких o6iris nocTiflHoi торгхвлх. В Укрп.хн1 вналогхчний по-казник Лише по чотирьох MicTax: Oneci, Клеву, Харкову та Николаеву дор1вн»вав 55$, тобто тут було зосередкено б'льие полови-ни yeix оборот is всеукра'пшько! пост чох TOprieni.
Стащонарна торгхвля збхльшувала cboi o6ira, але не це було для н?1.головною ыетою, а липе одним з 3aco6iB одержання прибуткхв, як! й були сизначальним стимулятором Д1яльносгх всьо-го комплексу торговельних пЦприемств. Щоб домогтися цього, необ-Х1ДНО було матк в асортаыент1 т&кнй широкий Haöip товарis, котрий би в noBHiil Mipi задовольняв споживача. Тому велику роль в номенклатур: Toaapib мав продаж продовольчих продукт1в i промисло-Eirs BKpo6iB псвсякденного i довгочасового користуванкя. Зрозун!-ло, що быьппсть Tonapia виробляласл на кйсцх i тут ке peanisysa.m-ся. Але була й така продукц1я, що з Украш:; вхдпразл;1лася б ihn;:. ра.';они PcciP/JLKoi хмпери, i та, когра в Украшх не виготовляла,-ся : надходкла сюдн з pietutx кхнд1в Pocii".
Четвертий розд1л "Участь кооперативiü i земски у внутрхи-Hitt торгхвлх". В ньому пхдкреслаеться, що кооперация породжена кашталхзмом, i у пореформен1 десятир1ччя зростав кооперативний рух. В Украйп б1ля його джерел стояли в ¿дом! громаде ьг i дхдеп: К Л.Баялш, В.С.Козпов,'Г.В.Цехавецький, О.С. Дьякова, n.C.G|>i-иова та :н.
OcKinbKH кооперац1я е похпше Bin кап1талхзыу, вонь й роз-вивас^ься там, де виробнич! каштал1СТичн1 вхдносини бувд най-бхльи эрйими i неосяжниыи. Тому не випадково, що першх товарист-ва виникяи -в -основному в торговельно-ррэмислових центрах i' фаб-рично-завод'ськргх селищах i охоплювали сферу споживання робгтни-KIB, бо в нхй вони були найб1ЛЬШ скривдженх. На зламх XIX-XX ст.
кооперативний рух набув значного прискорення I в мхру розвитку . капхталгзму дедалх глибае просякв.в у село, причому схльська кооперащя за темпами свого зростання 1 за к1льк1стю товариств стала домхнуючою в Росы I в Укранп. За 1865-1885 рр.'у мхе- ■ тах було створено 26Г споживче товариство, у селах - 90, в 1896-1905 рр. - в1дпов1дно 240 та 814, у 1911 рр. в Рос1йсыай 1мпер11 нараховувалось 834 мхських I 5211 с1льських споживчих товариства.
Кооперащя - це сшвробхтництьо людей, частхш за все на-лежних до однхе! соцхально1 групи, котр1 добровхльно об'еднали-ся для сум1сн01 виробничо"1 та 1НШОГО репу К0рисн01 д1яЛ1НОСТ1, с.фямовано1 на докоршне полхпшення свого добробуту. В дисерта-ци дослхджуеться участь кооперативхв у внутрхшнгй торгхалх та им1цненн1 м1жрайонних екошшчних зв'язкхв у сисгем1 веерос'хйсь-кого ринку.
Кооперативний рух пройпюв у своему розвитку декхлька ета-шв. Перший: 60-т1 - середина 80-х рр. XIX ст., коли товарно-грояовх вгцноеини поширпвалися в укра1нському сел1. Другий етап: з оередини 1880-^ рр. - 1905 р.; у цей чае кооперативний рух розвиваеться не тйьки Ешир, але й вглиб, з'явилися I поширили свою Д1яльн1сть нов1 види кооперативхв. Кооперацхя стала необ-ххдним явищем у господарському життх, I нав1?ь економ1чна криза, початку 900-х рр. не припинила !х к1лыпсного х як1сного зростання. Третхй'етап кооперативного руху - 1906-1914 рр.. - пов'язаний з проведениям столипшсько1 аграрно! рефорыи 1 перходом великих . врожахв, що розпочався з 1909р. в бвропейсыай РосII, появою у ' селянства значних грошових копи^в I розшренням його куп!вельно! спроможностх.
I, нарештх,. останн1й пер1од в розвитку кооперативного руху /серпень 1014 - жовтень 1917 рр./ спхвпав з перэоо евхтовою В1й-ною. Тод1 в умовах сповзання Росп до глибоког економ1чно"1 кризи неухильно продовжувалося кдлыпене зростання кооперативхв. У 1917р. IX нараховувалося понад 60 тис., удв1чх бхлыпе, Н1ж у 1914 р. В Украгн1 спостер1галися подIбит процеси, I к1лькхсть кооперативхв за ц1 роки зросла з 8800 до 17000. ^ ■
Кооперативи перетворилися на одну з масових орган1зац!й. • У 1917 р. вони об'еднували 27 млн.чол., а якщо сиди додати уехх, хто так чи хнакше був ттснс пов'язашй з кооперативами, то ця кхлыисть в цхлоку по Роси зросте до 80 млн.чол., а в Укра'т'н!
щ числа становили BinnoBip.no 4 I 13 ылн.чол.
Кооператива: споживчь . с1льськогосподарськ1, кредит«, по-эичково-ошаднх, эбутовх брали активну участь у внутрхвтй тор-г1вгл. За асортиментом про.дукци, яку вони збували, хх мокна поддули на дв1 груг.и. Перша спецхалхзувалася ка продажу хл!ба, друга - на збут1 1нших продукт1В, що вироблялися в сеяянських господарствах.
Кооперативний збут хл1ба набув зна'-ших розм1р1в. У 1914 р. вхн становив не менше 1200 млн.пудхв. В Украхк1 особливо великим розмахом хл1бнох тор. хвлх вхЕр1знялися товаристьа. Поптавсъ-ко'х, Хар.'авсько?, Херсонеькох I Таврхйоько! губерн1й. Зерно по-трапляло на мсцевий ринок, вивозилося за меях Укра'1ни, йшло за кордон, куди щорхчно вхдправлялося близько 400 млн.пудхв се-лянського хл1ба. Нерхдко кооперативи вст&новпьвали пpлмi контакт« з власникаки млишв 1 макаронник фабрик. Делят кооперативи спецхал1зувалися на збутх цукрового буряка 1 хмели,
3 розвитвоц мхст 1 торговельно- промислових центр1В пхдви-* щився попит на овоч1, фрукти 1 ягоди. Це спричинило до розвитку у 1908-1210 рр. коопераци городчикхв х садхЕНИК1В. Найб1льш продуктивно працювали таи! кооперативи у Хариьгыпй, Ки1вськхй 1 Таврхйськхй губернкх. В дисертавдг характеризуеться дхяяыисть й хнших спецхал1зован;;х кооперативхв: молочних, по збуту птищ, яець, кустарних вироб1в.
Вежлива роль у внутрхпшй торг1БЛх належала сподивч1й ко-операц!1, д1яг.ьнхсть якох зцхйснювалася в основному через належ-н 1 хй крашихц 1 лавки. Товарний »сортимент цих закладхв був рхзнокшитним I залежав в1д потреб пайовшав. Гшстхйно зростали 061ГИ кооперативних лгвок 1 крамниць. Якздо в 1896 р. вони ст&-новили в цхлоцу по хмперп ляпе 24919 крб., то у 1912 р. -4705547 крб., тобто спостерхгалося IX майке-109 - кратне.зрос-тання.
Кооперацхя з1грала позитивну роль у зростанн1 народного споуивенкя, забезпечувала бгльш сприятлив1 умови для придбання продукт1в х&рчування х промислових товархв.
Поряд з безперечникй устхами, кооперативне фундаторство в Украхн1 зустр1чалося з об'ективними I суо'ективними трудноиами. Перя за все пьрешкоди Тй чинили приватнх торгхвхп 1 контори де-яких монополий, котр! нергдко вбачали в кооперативах серйозних конкурентхв. Були труднош, викяиканх невмшням тяцуще х грамотно торгувати, правильно вести облхк, особливо, у тих випаакох,
кото товар?, В1дпускалися в крепит.
У торговельну Д1ялья1сть депал1 активнее вкл^чалися й земства. Сфера ïx \%epeciB виявлялася в з5ут1 смльськогоспо-дарських залоб1в виробництва i пахового зал1за.
Земська торг1Вля землеробськими знаряддями пращ бере osifî початок ще з кшця 1860-х pp. ОМцгйна статистика земеьь-oï тор-rîbni з'явилася лгапе у 1885 p. Toni в 6вропейськ1й Pocï'i функ-1Понувало 10 земських склад1в. У 1906 p. ïx нараховувалося вне 326. KpiM того, багато з цих складен мали свог В1дд1лення, i разом з пики торг1влю землеробськими знаряддяга вело 556 аакяад!в. Земства прагнули перенести центр cbosï д1яльност1 з губернських i пов1тових mîct у села. Не випалково, ио у 1910 р. кайже 0&% с1льських мгсцевостей iMnepiï, де дхяли земства, мали спец1ал1-* зован1 склади, що займалися збутом с1льськогоспоцарських машн i зйарядь.
На Лгвобережж: та Швдт Укра'гни особливо активною дхяль-нхстю визначалися земства в Полтавськтй, Катеринославськхй, Тавр1йськ1й, Харк1вськтй '; ЧерниГ1Еськ1Й губерн1ях, на Правобе-режжх весь збут,с1льськогосполарських засоб1в виробництва ше у перге десятир1ччя XX ст. концентрувався в руках приватних торговав i торговельних компашй. Але п!сля закону В1д 14 березня I9ÏI р., згтдно якого в цхй м!сцеЕОст! вводилися виборн1 земства, тут почали в1дкриватися земсыа склапи, KOTpi в нзступш один -два роки не тхльки пояснили приватних 'орговцгв, але й у ряд1 Еипа'дк1в перетворилися на головних постачальнтпв с1льськогоспо-дарських мал»! i знарядь мгсцевому населению.
ЗемсЬК! склади встановлюраля широк1 Д1Л0В1 контакти з ба- . гатьма машинсбуд1внйми i металургхйними заводами в р!зних районах IMnepiï. Це дозволило ïm поаирити продаж селянам с1льсько-гооподарських знарядь rrpsui i датового залхза. Украша пбсг.да-ла noMÎTHe Micne в збут1 uieï продукцп. В 1905 р. тут було реал1зовано 23% зялхза i 30$ загальнохмперсько'г к1лькостх с1льсь-когосподарських машин i дахового зал1за, що були продан: через земськ1 склади, у 1907 р; - зтдловхдно 18Й i 22!?.
У п'ятому роздхл1 "Монополхстичний капгтал у внутршнхй TopriBsi в УкраЗЁнх" дослвдуегься роль i Micne моно'пол1й важ-koï та обробнох, легко'г i харчовог промисловостгу загальноро- . С1йськ1й тopгiвлi i на украгнському ринку.
В дисертацг'1 характери улться монополы, по функцхонували в УкрахнЬ Цей економтчний район приваблввав росхйський капхтал
як па)швно-металург1йна база, без яког не могла безпереб1йно пра-цввати пробелов icTb в 1нших економхчних районах ninepii.
В Украпп Д1ялл MOHonortii трьох груп. По першох сл1.д В1д-нести синдикати "Продамет", "Продвугхлля", "Продпаровоз" та ih. Кожний з них подiлив украхнсып губернп на Bi.unosi.UHi райони, Mexti котрих часто не совпадали з'тод1Шн1м адм1н1стративним i ■територ1альним устроем, i там вхдкривав свох контори.
КочополГг займалися збутовога Д1яльнхстю, для чого створв-вали епец^альний апаэат. Про те , як здхйснювалися комерц1йн1 операцхх та якю.*,и за своим розмхрами були обе я г л цих операцхй, до цього часу мало ведомо, оск1льки це особливо школи й не аЗшувалося i тому, очевидно, документально не оформлюволося,. Однак, TI CKyni матер1али, якх -вхдклалися у цешгральних i mic-цеЕИх ьрххвах, евхдчать ' про три суттев1 напрямки в торговель-н1й практицх конополктичних об'еднань: - реал1зацхя продукцх1 за дергавними заковленняки, що складали на початку XX ст. не менш як 40-5С52 усього виробництва; - продаж виробхв шаим nifl-приемствак;- -'збут TocapiB споживачам через оптово-роздрхбну
ТОрГ1ВКЮ. -
Виробничх i KOMep4ifiHi эв'язки М1Ж промисловими пшпри-емствами i монополхстичними об'еднанняш зд1йсн'мвалися на внут-pr-шьому ринку переважно через спецхальш контори, через KOTpi проходила значна частина yeix торговельшгх оперший. Це пов-нхетю В1дноситься по "Прод&мету". Кого конторами, як: функцхо-кували у мхетах Украхни, було реалхзовано у I909-I9I0 pp. ?лсце-сим кззмнобуд1вним заводам i будхвельним фхрмам вхд 22 до 35^ усiс'i синдиковяно! продукц!1. Якщо взяти до уваги, а;о "Прод-ьмету" налегала вир1Еальна роль у збум металург1йних вироб1в на внутр]шньому ринку Росхйськох XMnepii, то стане очевидним, яку велкку питому вагу мав ринок в Укрг/i'Hi у споживашй мета-лург1йно'1 продукцй".
Активхпств на внутрхшньому ринку вхдзначалиея синдикати "Цродвагон" i "Продпаровоз". Постхйно зростав попит на локпмо-тиьи JIjггшського заводу. Прп не св1д«ить те, п;о з 1900 по 1912 р. О'лдси було вхдпраплено на nci згипзнищ ■ irnepix 1451 паровоз • г-вартхетю 3IS 390 737 кр*.
. I' .лиеертацп розглядаеться збутовь дхяльнхеть торговель-.г--них-контор хнших монополий, "оiv. i'h було притаманне прагненьч по ь^лгИпиа певного охоллсннр внутрЬнього ринку i усунення ' конкурснцЛ з боку аутсайдер is i е1льнит ф1рм.
Ощпею'гз форм змщнення монопольного становища на внутрш-ньому ринку була политика цен,' що базувалася.по-перше, на бажан-н: утримувати 1х на високому р1вш', звичайно, такому, який би усе-таки був споживачев1 по кшпен: I не обмежував його'ыожливостг у прлдбаннт отээпоновано: продукцтт. I по-ирте, забеэпечувала попит на товари, яуЛ пропонували монополп.
Утвердження монопол:й на внутршньому ринку нерхцко по-в'язують з таким явищем як "товарний голод". Вш викликався, скороченням виробництва, що дозволило б утримувати цши на ви-Г1дному для п:дприемц1в р1вн1, I об'ективнос необх1дн1стя реконст-рукцы п:дприемств, бо вони з-за техн:чно: в:дсталоот: не могли забезпечити дедалг зростаючий попит.
Дефщит товар:в на внутр:иньому ринку був у певн:й м1р: й насл:дком ор1ентування металург^но: та металообробног промисло-вост! на казенн1 замовлення, що перешкоджало :й пристосовуватися .до попиту на внутрхшньому приватному ринку. Не можна також вгзки-дати досить часту св:дому нерозпорядлив:сть державних чиноеиик1В, як: вы1ло використовувал!. товарний дефщит для одержання хабар 1в 1 щедрих винагород за надання допомоги у придбам« сировини I про-мислових вироб:в.
В радянськ:й :стор:ограф:: панувала думка, по пост:йне п:д-вищення цш диктувалося антинародною пол никои монопол:й, як: прагнули лише до отримування надприбутк1в. При цьому треба було обгрунтувати висновок В.1. ЛенIна про Ь/.пэр1ал1зм : як останнп стад1») старезного каштал:зму, який приречений у найближчий час загибель, оск:льки його господарська д:яльн:сть пост:йно пог:рщуе становище трудящих I неухильно.веде до соц!ал:стично: революц::. Проте наведен: в дисертац:: факти св:дчать, що монополхстичний кап:тал виявляв чималу зац:кавлен:сть у пост:йному споживач:, 1 зубожшня трудящих не входило до його еконсм:чнкт :нтерес:в. Бгльп того, товарний дефщит на внутр:шньому ринку нер:дко викликався. • полхтикоо в:льних ф:рм, як: свхдомо пог:ршували ринкову ксн'сн^тур:'.
■ До яруго: групи монопол:й належали т:, котр: контролсвали або ринок в Украхн: в целому, або в. окремому :: раЯсш. До таких можна в:днести створен: у 1902-1913 рр. синдикати с:нопресувальних . машин, по виробництву мхдного дроту для електрики, як: контролю-вали виробницт'во : збут свое! продукц:: на П:вдн: Укра:ни. У Дон-бас: на початку XX ст. функшонували гпдприемства х1м:чно: промис-ловост1, зк1 п:зн:ше об'една.хися у сп1лки синдикатеького типу. У ряД1 випалк!2- ¿¡-ндикатськ: угоди, до мали спочатку м:сцеве значения,
виростали до всеросхйських масштаб хв. Таким був хг^ентний синдикат. За час йсго кнувашя вхц виникнення у 1900 р. й до початку першо'1 свковох вхйни збут цемента зб1льшився у 3 раза, а продьк-Н1 чхни не менш як на 2Ыо I маяи тенденцхю до подальиого П1Д-вищення.
Третю групу станоЕяли синцикати 1 картея:, вплив яких об-мггувасся пае раыкшш губернп. Це були перш за все цегельнг та вапияк" сп1л^и. Вони дхяли в Кихеськхй, Харк1вськ1й i Катери-нославсыай гуСг^-.пях. Вяниката синдикат« й в шэих галузях ви-рсбництва.
На злам: Х1Х-ХХ ст. продовжувала розвиватися легка 1 харчо-ва гтрсетслов1сть. Щ галуз1 виробницгва були т1снше пов'язанх з безпосег^дьим спокивачем, оскыькп перзроблена ними про.дукц1я К^ла на задо^олсння перших ж"ттових потреб населения, вигчачаяа рхвень Кого натер1злънсго побробуту. Тому комершйна д1яльнхсть п1дприс..:ств легко! та харчово: гтромисловост :з мала ряд суттевих особливостей.
Ш тдпрмкства лов1пстю залеяали в1а стану внутр1инього рин;;у, сю формуг,авзя як за рахукок м:сцев;1х ресурс1в, так : тих, г. -1 сюд>; довозилися. Тому вони велику угипу приц:ляли загот:вель-ним ¡унуцгг СнроБину гпаприскства закугюруЕоли в помхшицьких I сеяпкеьккх государствах. Для цього про:яюловЦ1 направляли с*>-ди агент::;, яга вздкривали спец:алыи склади 1 в м:ру накопичення заготовлено: щзпукц:: надсилали :: за м:сцем призначення.
0-ф{м вг.аг.нях агент хв, пхдприевд: вг.авалися до послу г численно; арш: скупншпв I перекупник1в. Осо5л;-:ь"> широко це прак-Всррсс1йськгЛ- богслномзльний банк, "Росхйське льонопро-►,:;:слове товариство" Рябукинськогэ : Третьякова.
Для ионспоп:й голов.ч-> функцхза був збут готово: продукци. В г.сгуЛ?! 1 харчовхй прс№оловост1 ця д1ялыисть в:др1знллася ткк, п;о для монополхстктних об'еднань прита'/аннпм стоб цуке висо-к»:й стулхнь шдпорчдкування контрагентов не тхльки в збут: го-
продукцхх, ьле й у ваготхвп: сироэ.чни, тобто обшк-увалаея «нпму.-у 1х 'коксрцхйна сй№от1Г:н:сть. Основном гидом монопо-л1сткчнох угоди стаз трест. Процеги трссхув^я в росх^сылй : укреансыи". промксдомоетх багатсгрвьн1 : розглядзоться лише в с-„'яс;-у з торгов^лькса дхпльнхст» нонопоглй. Створенню трест1в сп;"/яв ряп сбставу.ч, якх найб1льп п^вно вияьилися на початку XX ст.
ГЬ-пегие, треста вккихали там I лише там, де хснувала пе-с;::ь • * наыйка сировкнг.а база, як празлло, кхсцева, кстра
роэвивалася кшпталктичним шляхом. По-друге, трестування вхдбу-валося швидше за все у тих галузях легко! i харчово! промисло-boctí, де спостер1гався шдвищений■i дедалi зростаючий попит з боку безпосереднхх спотивачхв готово! продукцх!, так i пхдггриемств, для яких синдикованх товари були вихиним предметом виробництва. По-трете, створення трест1в викликалося оснащениям виробництва hobíthím обдаднакням i вимушеним призднаниям до великих шдприемств менл потужних заволхв i фабрик i встановленняи повного контролю за виробничов i збутовсп дхяльн1стю контрагенте. По-четверте, трестування в леппй i харчов1й проуясловостх знаходилося у нероз-ривноцу зв'язку з процесаки злкття прокясловэго, торговельного i башпвського капгталу. Oiihí банки стан ати фундаторага нонополхй, íhmi контролювали !х виробничу i збутову Д1яльн1сть, а також,бу-вало, й сам! займалися торг1вле«з.
Монополх! легко! i харчово! промислозоетх збували своя прэ-nyrajin через спец!ально створену мережу торговельних контор, а рафхнадно-цухровий синдикат Еикористовував державний апарат. За його допомогою встанозло? лася квота збуту цукру на внутршньому ринку, обсяг обов'язковото недоторканого запасу, а також розьири вивсзу його на ринки Фгнляндх! та 1рану. Обеяг виробництва кожного цукрсвого заводу суворо регламентувався.'
Поруч з великими монополхями трестьзського типу в Укра!н1 в харчоз1й i легк1й промисловостх створювалися й футкцхонваяи локально синдикати. В дисертащ! характеризуемся íx Д1яльн1сть.
У розд1Л1 шостому "Соц}альн1 аспекти внутршньо! TopriBni" акалхзуеться вплив тсргíbií на матерхальний добробут населения, соцхальний i нацхональний склад торговцев, еконсмгчна полхтика росхйського уряду в галузг продовольчо! полотки налередодн1 жовтневого перевороту у 1917 р.
Стан рнутр1шньо1 TopriBni багато в чому залежав bía Kyni-вельно! cxipoMOKHOCTi населения i е категорхеп не тиьки еконощч-ною, але й соцхальноп. Зона зхдбивае можливхсть того чи хншого класу, социально! групп одержувати свою частку сусального продукту. У цьом;' зв'язку можна вид i лиги два велик i пропарка покупцгв. До одного належали бхльш-мена эаможнх верстви населения, по другого - нзхглуш люди. Але кожний ,з цих шархв був далеко неоднор1д-ний i з своп черг7 розпалався на др!бнх групи, якi задовольняли сво! потреби, зхдповхдно з розмхрами дсходхв.
Вся внутрхиня торгхвля була орхентована на обслуговугання по!?упц!в ,i выявляла кровну зацхказленхсть у пост!йному розширеннх
кола споживачхв. Ееаумовно, основну пасу покупщв становили ро-бгёники х селяни, I бхлыйсть товаргв споживали безпосередньо вони.
Торг1Вля - це скпаяний комплекс'вхпносин, у якх практично втягнуто все сусптльстзо як покути I продавцх. Зрозум1ло, те пров]дн1 позицп в них (вхдносинах г.эсхдала торговельна буржуазия. У 1890-1900-х рр. в1дбувалося Гх швидке олыисне зростання. Цей проигс продоЕжувався й у наступне десятирхччя. В Украгих на початку XX ст. нараховувалося 334,1 тис.торгхвцхв, що в 1,9 раз було б1льшз, н1ж у 1885 р. Безуыовно, до хп дан1 вельми приблиз-их, оскхльки нхяка статистика не спрокожна пхдрахувати Д1йсну кхлькхсть осхб, котрх займалися торИвлею як поС71йно, так й еп1-зодично.
Торговельна буржуазия була соцхально неоднорхдною, близь-ко 2С% налегало до крупних кашталхстхв, оствннх становили се-редня 1 прхбну буржуазхп. В дисертад11 характеризуемся кожна з цих согиальних верстЕ.
.Буржуазии^ кяас в Украшх формувався як багатонацхональна група. Проте основну и масу становили укр&1нЦ1, роняна та евре14 Украхнтххв нараховувалося понад-10%. В основному вони мешкали в схльськхй М1сцев0стт, але в дослхджуваний :час дедал1 частоте се-лияися й у М1стах. Серед них було чкмало члешс правлхнь акцхо-нерних компанхй х товариств, бхржових маклер1з х кулцхв.
Знячне гхсие серел торгозельнох бурлуазх'х в Укрлхн1 посх-цали купцх рос1йсько1 кац1ональност1, котркх у 1897 р. нарахову-Балося 1С,55». Вони мешкали головним чином у м!стах, а такой у. Таго1йсыай, Херсонськхй х Черн1гхзськ1й губернхях. Серед них помхтне мхсце посхдали велик! торговельнх каштагЛсп:.
Велику роль в торгхвлх в Укра'хн1 'вхдхгравал;- Г; еврейська буржуаз:я. Нацрик1нцх XIX ст. евре! становили 64$ ус1х торговав. 4/5 з них мешкало у "¿¡музх .ос1лост1", останн1 в мхстах г мктечках Полтавсько1 I Черн1Г1всько1 губернхй. Перевала биь-ипстъ цих п1дприсмц-;в налегала до дрхбно? буржуазп, чаятина володхпа вегиккми кап налами I була власниками чи сп1ввласниками /нер1дко з росхянгши, укра"1'нцями, поляка!.".;/ торгозих дом!в, ф1рм I магазинхв з обхгами в сотн1 тисяч I мьчьйони карбовгнц1в. 15,5% торНвцтв налегали до хноземно1(буржуаз11.
У роки персох свиовох вШн. почалося поступово руйнування Енутршнього ринку. Майзе повнмто припикилаея дтялыпсть приват-них торговельних закладхв, рхзко впала роль великих отгговкх''
ярмарк1в. Деф1цитними стала б1лызхсть товар1в перпо! необххцностх. Пропв1тала спекуляция з боку эбагатио! на вхйськових поставках буржуаэп та банкхв.
Тод1 уряд почав вживати захоли до державно-монопол1стич-ного регуЛЕвання торг!вл1. Ним була створена Особлива наряда з продовольства /1915 р./, запроваджена пол1тика "такс". У 1916 р. було введено нормування деяких продовстьчиг товарВ Украшх карткова „система д1яла в губернхях I повхтах, де переважно мешкало робиниче населения.
Система нормування не обм?жувала споживання замсжних вергтв населения. В той же час б1льш1сть робйнгаив не могла одержу-вати за твердими цхнш.м ту кхлыпсть продуктов, що належала !м по картках.
Не пол1пшилося продовольче становище пхсля перемоги Лютие-вох револщп. Тимчасовий уряд, шукаючи виходу 13 скрутно! си-туацп, запровадив монопол1ю на хл1б, цукор, тютюн, схрники та 1нш товари першо! необххдностх. Планувалося у сергш 1917 р. ввести монопол113 на палиг ). Але все це .наштовхувалося на опхр э боку великого-.торговельиого катталу, що нажився пхд час вхйни, I ксрумпованого чиновнщтва.
Дедалх зростала тнфлятпя. 3 вересня до жовтня кушзельна спромояшсть карбованця впала з 19 коп. до 6-7 ксп. Набяижалася ■ загроза голоду. У КВ1ТН1/Тимчасовий уряд вв1в картки на продо-зольчг продуктй, але це не змениило дефщиту на них. В осхнне-зимов1 мхсящ 1917 р. нестача процуктхв харчування становила " 167747,9 тисл]уд1В.
Це стало одшсп з причин_ народного обурення. Тимчасовий уряд ,-;виявився неспроможним забезпечити споживання населения I не дозволяв мгецевим органам самоврядувзння, зокрема Центральнхй Рад1 в Укради, самост1йно робити це, а розбалансування внут-ршнього ринку, викликзне в1йноэ х розрухою, запровадженням адмгн1стративних заходхв I прагненням зачхнити державнр-моно-полхстичним; регулсвэнням усю систему внутохиньо? торНвях, яка склалася ще до 1914 р., - все це спричинило до Т1е1 глибоко! кризи, котра серйозно. деформувала внутрхлиьогосподарсыа вхд-носини в РосII, пе стало одним з факторхв того, що в жовтн1 1917 р. загострилося питания: як врятуватися В1Д-ек0Н0М1ЧН01 катастрофа х голо.ду.
У заялюченя1 система?!: -уэться теоретичнх висновкн ; прак-
ТИЧН1 ПрСПОЭНЦ!!.
Положения дисертаахх висв1тлен1 в таких публйацхях:
1. КОНОГРАФП î CTATTÎ В 3EÎPHMAX, БРОШУРИ.
1.1. Енутрхиня торгхвля в Pociï наприк!Ш1 XIX т початку XX ст. На материалах.¿крапш. - Самара:- Самарський унхверситет, 1992 .-12 я.а. - /мова рос./. ... . .
1.2. Розвиток капхт?лхстичних форм внутрппкьо1 торпвЛ1 на Украг'н! в 60-90-х ср.XIX от./Лстортя народного господства та економ!чно1 думки Укра'хнсько'х PCP.-К., Наукова ,думка, I ш. -Вип.14 - 0,75 п.а. - /мова укр./. . ,
1.3. Роль посттйнох TopriBni у розвитку капхтвлхзму на .Ук-paÏHi /Лс .ог'с народного господарства.-К. : Наукова думка, 1у83.
- Вип.17.-0,75 д.а. - /мова укр./.
1.4. Роль i Micpe BHyTpiffiHboï TopriBni в систем1 експлуа-тацп роб1тничого класу царсько'1 Pociï на початку XX ст./Лсто-ричнг дослхдяення. Зхтчизняна icTopin.-K.: Наукова думка, 1987.-Ьип.13-0,25 д.а. - /моза укр./.
1.5. Проблеми гюслхдяення економхчних переумов перлох ро-ciîicbKoï револшп /Дстори*пи досяхдження.-К.: Наукова .nywa, 1988. - Вип.14-0,25 д.а. - /мова укр./.
1.6. Роль i м:сце Kooirenauiï у внутршнШ торг1вл1 ; а Ук-paÏHi в епсху тмпер!ал1зму /Дстор1я народного господарства та економ!чно'1 дугки Украхнсьгог PCP.-К.: Наукова думка, 1989.-Вип.23.-0,75 д.а. - /мова укр./.
1.7 Уонополи в легкхй i xapwoBifl i OMvienOBOCTi i bhvt-ршня торгхвлх на Укоашт в кхмп XIX-на початку XX ст. //Питания icTopiï СРСР.-Харкхв:Вид.Основа, 1991.-Вип.36-0,8 д.а. -А.'.ова vkp . /.
1.8. Перепис населения на Китомиршнх.-Житомир:0бш."Знание", 1978.-1,1 д.а.-/мова рос/.'
2. НАУК0В1 CTATTÎ В КУРНАЛАХ ÎTF3H.
2.1. Лжереяа з icTopiï розвитку внутрйяньо1 TopriBJii в 6090-х роках XIX ст.//Арх1ви Украхни.-1971.-^6.-0,6 д.а./-/мова укр./.
2.2. Ярмаркова торНвля на Укпетнх в пертод кап1тал1зму
//Украïhcький ктсричний курнзл /У-1974.-даЗ-Т,0 д.а. - /мова укр./.
,„.» 2.3. Промисловт vcHonojiiï i в!гутршня торггвля на Украхн! /Д1Н.-196";.-40-1,0 д.а. - /мова укр./.
2.4. Гкономтчна псл1т1'ка pociMSbKOro уряпу в eftepi народного спот/вакня напсредодш Жовтнево'х революци //У1Ж.-1990.-Î41.-1 0 д.а. - /мова укр./.
. „ 2.5. Товарнх 6ipwi в PocificbKÏR iMnepiï //У1й.-1992.-)?2.-« 0,75 д.я. - /мова укр./.
w i базарна тор^вля в кпщ! XIX - початку
xx ст. /ha матерхялах Украхни - Отечественная история.-1993.-- I.b д.а. - /мова рос./. ,
^PJ;S питан-,m про розвиток торгхвлх на Волинт р npvrili половши XIX ст./Л'.атертали bb.kohî .»ит0м.пед1нст. хм Л .Франка.-r,v»Tot.-KP.I9i-a.-0,25 д.а. - /мова укр./.
,2.8. Деякт питания розвитку економки Пoдiлля в tnoxy 1нперхал1эму //Тези допов.УТ-cï Шдхл.лстоо.-краезн.кокф.-К.По-Д1льськи^,1987.-0,1 д.а. - /мова укр./. ' г. ... Sv:- питания еивчсння Енутрк;яьо'1 TOpriBïïi доховтнево'х тол1 п тези Доп. Куйбит. об л .межву з .наугов-техн.кон®. -Сызрань, 1^0/.-0,1 д.я. - Лова рос./. '
.2.а0 Торговельна дхяльнхстъ кооперац11 на Подглл! в епоху 1мпер1ал1зму//Тезн доп.УП-ох Под1лЛстор-краеэн.конф. - К.-По.дхдьський, 1987.-0,12 д.а. - /мова укр./.
2.11. XIX Всесоюзна конференщя КЛРС I завдання кооперативного будхвництва//Тези доп.Куйбиш.обл.мгжвуз.науковлт конф. Куйбышев. 1988.-0^5 д.а. - /мова рос./. 1
2.12. 3 1СТор11 споживчо! ро01тничох кооперацх! на Ук-
Ва1Н1//Тези поп.1У-01 Респ.наук.конф.з хст; ,крае:#.-К.,1939.-,2 д.а. - /мова рос./.
■ 2ЛЗ.Встанозити хсторичну правду - одне з завдань пере-будови //Тези доп.Куйб. обл. мхжвуз.наук. конф.-Куйбшев, 1990.0,1 д.а. - /мова рос./.
2.14.Перша буржуазно-демократична ревояющя I кооператив-ний рут на Украхнх //Тези доп-.Респ.наук.конф.-Горловка, 1990. -T.II.-0.I2 д.а. - /мова рос./.
2.15.Про формування торговельнох буржуазхх на Педхллх в К1нцг XIX- на початку XX ст.//Тези доп.УШ--о1 ПодЛст.краезн. конф. - К.Подхльський, 1990.-0,12 д.а.- /мова укр./.
2.16.Товарнх бхржх на Укра!н1 //Гс-зи доп.У-о!' Всеукрахнсь-К01 наук.конф. з 1ст.краезн.-К.Под1ЛЬсъкий, 1991.-0,12 д.а. -/мова укр./. - .„,
2.17. Кооперац!я х проблема натонального вхдродження //Тези доп. П-01 Всеукрахнсько! наук.теор.конф. "Проблеми нацхо-нального рузсу на Украхн1и/до 1917 р./: в 3-х ч.-К.,-Микол&1В,
1992.-Ч.П.-0,2 д.а. - /мова укр./.
2.18. Шста Волинг як торговельно-гтромислов! осередки //Тези мхжн&роднох наук.-прак.конф. "Актуальна прсблеми роз-витку мхст та мгського самоврядування х сучаснхсть - Рхвне,
1993. - 0,25 д.*. - /мова укр./.