автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Выражение количественно-качественных отношенийсинтаксическими cтpyктypaми английского языка

Полный текст автореферата диссертации по теме "Выражение количественно-качественных отношенийсинтаксическими cтpyктypaми английского языка"

со

ХАРЮВСЬКИИ ДЕРЖАВНИИ УН1ВЕРСИТЕТ

СГ)

О

«=Г

_ го

О. СЧ1

КАБАНОВА Свгглана ВолодимирЬна ,■>

с

УДК 801.3:8020

ВИРАЖЕННЯ К1ЛБК1СНО-ЯК1СНИХ В1ДНОШЕНБ СИНТАКСИЧНИМИ СТРУКТУРАМИ АНГШЙСЬКО! МОВИ

Спещальшсть 10.02.04 - германсыа мови

Автореферат дисертаци на здобуттянаукового ступеня кандидата фшолопчних наук

Харюв - 1997

Дисертагцею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! германськоК фшолот Сумського державного педагопчного шституту 1м. А.С.Макаренка, Мшкггерство освгги Украши

Науковий кер1вкик: доктор фшолопчних наук, професор Швачко-Свплана Олексивна, Сумський державний ушверситет, завщуюча кафедрою германсько! фшологп

Офщшт опоненти:

доктор фшолопчних наук, професор Жаботинська Светлана Ана-толивна, Черкаський державний ушверситет шеш Богдана Хмель-ницького, завадуюча кафедрою практики англшсько1 мови;

кандидат фшолопчних наук, доцент Дмитренко Вцсгорк Опанас1вна, Харювський державний ушверситет, доцент кафедри англшсько1 фиюлоги

Провцща установа:

Кшвський державний лшгтастичний ушверситет, кафедра лексикологи та статистики англшсько! мови (Мшктерство освли Украши), м. Кшв

Захист вадбудеться 1997 р. о й- годиш на заоданш

спещал1зовано1 вчено! рада/ К 02.02.20 Харювського державного •унизерситету за адресою: 310077, м. Харюв, м. Свободи, 4, ауд. 7-75.

3 дисертагцею можна ознайомигись у Центральна науковш 616-лютещ Харювського державного университету, м. Харкав, м. Свободи, 4.

Автореферат розгслано "М," М^-ТУ/Щ'^ 1997 р.

Вчений секретар спе1дал13овано1 вчено!' ради

Солощук Л.В.

Об'екгивний свгг, його предмета, явшца, процеси е джерелом шзнання. В основ! процесу шзнання по1{ладеш принцип шзнаваносп свпу та найзагальншга власипзхсть матери - власпдасть вщображення в його найвшцш форш, форш свщомоеп. Становления, юнування 1 ро-звиток свщомосп нерозривно пов'язат з мовою.

Природна мова як вшца суб'ективна форма воображения об'ек-тивного свпу забезпечуе людське, абстрактне, узагальнене мислення 1 шзнання. Виникаючи з практично! необхдагосп, мовш засоби вико-нують по вщношенню до зовншшьог дЬтьностг регулюючу функцию. Завдяки мов! вщбуваеться процес екстерюризаци, перехад вщ вну-тршгнъого образу до зовншшього. Мова виступае формою фгксаци результат будь-якого шзнання взагал11 шзнання кшьгасно-яюсних вад-ношень зокрема. У фокусг дано! роботи знаходяхься словосполучення як мовш одиницд, знаки, що репрезентують структури свдомостс, пов'язат з вщображенням ктыасно-ягасних характеристик буття.

Актуальней. проблеми дослздження зумовлена:

• значною поширетстю словосполучень з кшыасно-ягасним значениям в мовленневому спшкуванш;

• спрямоватстю сучасних лшгвютячних дослщжень на вивчення зв'язкзв одиниць рЬних р1вшв (зокрема синтаксичного) як у мовц так I у мовленш (в текстах), зростанням штересу до взаемопроник-нення номшативних та комунжативних одиниць, 1х трансформацй та деривацц;

• загальними тецденщями сучасно! лшгастики дослзджувати мовш фактори у св1тл1 структурно-семантичного та комунжативно-функщонального шдход!в;

Актуальгасть дисертацшно! роботи визначаеться й тим, що в нш запропоновано вар1ант виринення проблеми репрезентацц знань про кшыасно-ягасга аспекта буття на синтаксичяому piвнi аштайсько! мо-ви, що с оргагачною складовою широко! проблематики, пов'язано! з розкриттям лшгво-копитивних особливостей функцюнування мовних одиниць в мовленневому середовипц.

Зв'язок робота з пауков ими плана,ми.Основою роботи е антропоцентризм та функцюнально-системний гадхщ до мовних одиниць, який став сьогодш пануючою парадигмою, тобто пануючим стилем мислення П.В.Арнольд). При розгляда синтаксичних одиниць з квантитативно-квалп'ативним значениям реалазуеться дослвдницька стратепя когтотивно! лггатастики, яка е одна ею з основних точок ро-звитку сучасно! лшгастики, новою парадигмою загально! теори мови

(A.C.Кибрик; Д.Хэйраартс).

Об'ектом досшдження е фрагмента художнього тексту, що М1стягь у co6i 1менников1 .словосполучення з юлыасно-яюсним значениям (кшыасно-яюсш словосполучення). Предметом вивчення е особ-ливосл побудови, семантики та функцюнування кшьюсно-яюсних словосполучень (КЯС) в синтаксичних струхстурах вшцого р1вня (реченш та текста). Досшдження вкшочае й розгляд лексичного напов-нення синтаксичних конструкций, з огляду на тезу про взаемодцо лексики та синтаксису.

Мета дисертацшного дослщження - комплексний опис меннико-вих словосполучень як засобу вираження кшыасно-яюсних вщношень на синтаксичному piBHi. Досягнення мети лередбачае виршгення таких конкретних завдань:

1. Визначити корпус лексичних одиниць з ягасним, кшьюсним та кшыасно-яисним значениям, що можуть виступати в рол! компонент КЯС.

2. Проаналоувати особливоси формально!' та семантично! структури юлыасно-яюсшк словосполучень англшсько! мови та скласти ix парадигму.

3. З'ясувати законом1рност1 функцюнування КЯС в тексту ix роль в реашзацй текстових категорш когезй, шформативност1, проспекцй, ретроспекцц тощо.

4. Описати комушкативно-функщональн! особливосп кшыасно-яисних словосполучень.

Матер 1алом досшдження стали художш прозов! товори ан-глшських та американських письменншав юнця XIX-XX ст., з яких методом суцшьног вибгрки було отримано та проанал!зовано понад 2000 прикладав речень, що м1стягь юльюсно-яйсш словосполучення.

Методика досшдження визначаеться спрямовашстю роботи i носить комплексний характер з використанням елеменпв гшотетико-дедуктивного, описово-аналггичного, контекстолопчного метод1в, метода компонентного та трансформацшного анатзу. Результата експе-рименту статистично оброблеш та зафжсоваш в коефццентах, схемах, таблицах та д1аграмах представленосп.

Методолопчною основою дослщження е положения про пол1функцюнальтсть мови, про взаемодою mobil i мислення, форми i зм1сту, про д1алектичний принцип вщображення. Робота базуеться на фшософськш штерпретацд категорш якост! та юлькосп як об'ективно кнуючих взаемозалежних сторш об'екта.

Наукова новизна визначаеться об'остом 1 предметом досшдження 1 полягае в тому, що в дисертацц здшснюеться спроба розгяяду юльюсно-яюсних мовних одиниць в парадигматицд та син-тагматицд. Вперше впроваджуеться поняття парадигми юльгасно-ягаснлх словосполучень, яка складаеться з певних структургасс тигав шешпжових словосполучень з квантитативно-квали-ативним значениям. Новим е осмислення реал1зацц категорш галькосп/якосги в мо-вленневих актах, з'ясування рот юльюсно-ягасних одиниць в ак-туалЬада текстово! когезп. Особнстай внесок автора полягае у збор1 фактичного мaтepiaлy, його обробщ, у новому шдход1 до структур вербалЬацц юльюсно-якзсних вщношень, яга не мзють традицц комплексного ¿нтегрального дослщження. На багатому емтричному ма-тер1ат зроблений висновок про семангичну атракцио квантитативно-квалгёативних показниюв ¡менниюв.

На захнет виносяться тага положения:

1. Основним засобом вираження квантитативно-квалггативних вщношень на синтаксичному р1вш мови е кшьгасно-ягасга словосполу-чення (КЯС), семантичну модель яких можна представити двома типами К + Я + С та КЯ + С, де К - компонент, в значент якого при-сутня сема юлькостц Я - компонент, в значент якого присутня сема якоеп; КЯ - компонент, що мае кшьгасно-яюсне значения; С - компонент, що позначае субстанцию.

2. Кшьгасно-яюсний компонент в структур! КЯС може бути вираже-ний порядковим числшником, який в систем! мови знаходиться на перетиш функщонально-семантичних пол!в квантитативное^ та квалггативност1.

3. Клльгасно-ягасне значения притаманне вщносним прикмегникам -нумеративним дериватам, яга е нооями ознакн точного числа, що передаетьсяна морфемному р^вга, та через вщношення до числа ви-ражають властивгсть предмета чи явища, описують 1х специфку.

4. Сукупшсть структургасс тишв словосполучень, об'еднаних близь-гастю семантики та функцюнування, утворюють парадигму кшыас-но-яюсних словосполучень, яка складаеться з нумерально-кваштативних словосполучень, словосполучень з ненумеральним квантификатором, конструкцШ з кшыасним шешпжом у рол1 опорного слова (модель 7); словосполучень з порядковим числшником та денумеральними прикметниками (модель 2).

5. На р1В1й тексту виявляеться потфуккщональтсть кшыасно-ягасних словосполучень: вони виконують номшатттну, валентну, ¡нформа-

тивну та естетичну функци. Особливосп семантично! структури КЯС (штегроване вираження юлькзсгак та яисгок характеристик) сприяютъ реашзадй цими одиницями раду текстових категорш (зв'язкост!, проспекци, ретроспекцц тощо). 6. КЯС виступае прагматично релевантною единицею висловлення, вживання яко1 зумовлене шгенщею адресанта (оповщача або персонажа художнього твору).

Теоретичне значения дисертаци полягае в тому, що вона являе собою конкретну розробку проблеми взаемоди семантики одиниць рЬних р1вшв. Результата дослщження доповнюють кнукга уявлення про природу прикметника та чиспгвника, ixm семантичш та функщо-налыа особливость В робоп вперше висвплюеться характер репре-зентаци знань про кшьюсно-яюсш характеристики буття, властиш вехм формам руху матери, в людськш свиомосп, MOBi та мовленш.

Практична цшшеть дослэдження визначаеться можливостями бшыд гшбокого осмислення таких численних лексико-граматичних KnaciB айв, як прикметники та числшшаси, при вивченш мови та 2 ви-користанш в процеа епшкування; можливостями застосування основ-них положень та висновюв роботи в курсах викладання англшсько! мови: у лекщях, на пракгичних та семшарських занягтях з граматики (в роздт "Частини мови"), лексиколога англшсько1 мови (в роздт "BinbHi словосполучення", "Когштивна семантика"), загального мо-вознавства (в роздш "Мова, мислення, свадом1сть"); при читанш спецкуров з лшгвютики тексту (роздал "Категорй тексту") та штерпретацй тексту (роздш "Акгуашзащя мовних одиниць в художньому тексп"); при написанш студентами дипломних po6iT.

Апробацш роботи. 3mict дисертаци був предметом обговорення та пройшов апробаццо у виступах на наукових конференщях (Вумського державного педагопчного шетитуту ш.А.С.Макаренка та Сумського державного ушверситету (1995-1997 pp.), на лшгвкггичних семшарах та заседаниях кафедри германсько! фшологй Сумського державного педагопчного шетитуту (1994-1997pp.), у доповщях, представлених автором на другж нацюнальшй конференци TESOL "The Art and Science of TESOL" (Вшгащя, 1997 p.), на четвертЙ Все-украшсыан конференци IATEFL "English Language in the 21st Century in Ukraine" (Харюв, 1997р.), на мжнароднж конференци "Переклад на мела 21 столггтя: ¿стор1я, теорм, методология" (Кшв, 1997 р.). Основга положения дисертаци вщображеш у pядi статей та тез.

Структура роботи. Дисертацш складаеться Ь вступу, трьох

роздшв з висновками по кожному з них, заключно! частили, списгав використано! лггератури, лексикограф1чних джерел та шостративного матер1алу.

У встут обгрунтовуеться виб1р теми, И актуальшсть, розкрива-еться нзукова новизнз, теоретичне та практичне значения робота, формулюеться мета та основга завдання досладження, видишоться кого предмет, об'екг, викладаються положения, що виносяться на захист.

У першому роздШ "Фшософське та лшгшстичне осмислення кшыасно-яисних вщношень" викладаються основш теоретичш об-грунтування, на яких базуеться концепщя дослщження, подаеться огляд основних положень фшософських 1 лшгастичних праць, релевантных для аналЬу кшыасно-яюсних вщношень об'ективного свпу та IX вербагпзацц в англшсыай мов1, описуються компонента КЯС, щен-тифкусться парадишатична група лексичних одиниць з квантитатив-но-кваштативним значениям в англжсыаи мов1.

У другому роздЬп "Структурно-семантичш особливое^ юльгасно-якзсних словосполучень" анатзуються кшыасно-якзст сло-восполучення, *х синтаксичиа структура, семантика та вар1ативгасть, запропонована детальна характеристика ьх парадигми.

ТретШ роздш "Фуикщонувания юлыасно-яюсних словосполучень в художньому тексп" присвячуеться вивченню функщональних особливостей квантитатшно-квалггативних одиниць в сучаснш англшсыай мовь В цьому роздш розгдядаегься доевкть прагматичного фактора при вживанш КЯС та обгрунтовуеться IX роль у формуванш текстових кзтегорш.

У заключшй частит щдводягься гад сумки, узагальнюються результата, формулюються висновки дисертацдйного дослщження та на-креслюються перспективи подальшо! розробки дотичних проблем.

- Повний обсяг дисертацц 170 сторшок. В текстг розмидега 14 таб-лиць, 3 схеми та 8 доаграм. Список використаних Мтературних джерел складаетьсяз 196 найменувань теоретичних праць та 21 найменування художшх твор1в, що стали шюстративним матер!алом дисертацц.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

Як у впгчгоняному, так 1 в заруб1жному мовознавств1 значна ува-га придшясться вивченню категорш кшькосп та якосп (Н.М.Бочкарьо-ва; С.О.Швачко; Е.Г.Паповязщ; З.А.Харитончик; Л.Ж.Норина; ¡.С.Курахтанова; Л'Л.Мшакова; С.А.Жаботинська; З.М.Майданник;

I.M.Bierwisch; P.M.Hogg; G.Link). Проте питания взаемозв'язку цих категорш розглядаеться в науковш ntiepaTypi спорадично (1.Г.Кошова; Н.М.Максимчук; С.О.Швачко; Л.Д.Чеснокова; В.П.Мусгенко; С.О.Жаботинська) i чекае свого дослщженння.

Аиал1з фактичного матер1алу, а саме сучасних TBopiB англомов-HO'i художньо! лператури, дозволяе зробити висновок про кнування певних одиниць на позначення кшыасно-жхсних вщиошень в ан-глшсыай MOBi. Привертае увагу система синтаксичних 3aco6iB но-мшацц кшыасно-ягасних вздношеиь.

Синтаксис виступае в poni найважливяло! ланки не тшьки вив-чення й опису мови, але й ii функщонування. Без синтаксису немае власне комунжацц. Синтаксичш звороти рЬноманггш за cboim обся-гом. Найконкретшшою серед синтаксичних одигащь е словосполучен-ня (I.V.Khlebnikova), яке являе собою найвищий сутнь граматично! абстракцй', чисте узагальнення безмежно! кшькос-ri конкретних фраз дано! мови.

Словосполучення розглядаеться у дисертацц як шдпорядкована речению непредикативна синтаксична одиниця-конструкщя, грама-тичне i 3MicroBe поеднання двох або бшьше повнозначнпх сл!в (чи словоформ), же 3i зшстового боку е складним найменуванням явищ дойсносп, а з формально-синтаксичного - сполученням повнозначних сл1В за допомогою подрядного або сурядного зв'язку, одиниця, що бе-ре участь у побудов1 речения.

У комунжаци малий синтаксис грае роль не тшьки наповнення, але й оргашзацц, здшснення самого процесу спшкування. Щею роллю малий синтаксис зобов'язаний перш за все ¡меннику, провщному лек-сико-граматичному розряду жшфункщональних апв. 1меншпс виступае найпродуктившшою частиномовною опорною одиницею шдряд-'них словосполучень, яю називаються субстантивними (шенниковими) конструкщями.

Основшш засобом вираження квантитатрюно-квал1татртш1х вщ-ношень на синтаксичному piBHi е юлыасно-яюсш словосполучення (КЯС). КЯС - це синтаксична одишщя, жа складаеться з двох чи бшьше повнозначних айв, що акгуагазуе у форш розчленовано! номшацц' за допомогою типових для англшсько! мови 3aco6iB кшыасно-яюст характеристики дшсносп. КЯС - субстантивна конструкщя, оскшыси iMeHHtiK виступае його семантичшш центром.

Приймаючи до уваги адитившсть дексичного значения вшьних словосполучень, семантичну модель КЯС можна представити двома

типами. В структуру першого типу входять два обов'язков1 елемент, у одного з яких у лексичному значент присутня сема юлькоси (К), у другого - якосп (Я), а також елемент, що позначае субстанщю (С). Таким чином, загальна формула цього типу - К+Я+С. В таюй структур! компонент С може бути вщсутнзм. Друтий тип КЯС неодмшно мкггить один елемент кшыасно-ягасного значения (КЯ) у сполученш з елементом на позначення субстанцц. Иого загальна формула мае ви-гляд КЯ+С. Модеш КЯС характеризуються притаманними !м ознака-ми, частоттстю, семантикою, емгастю сгаввадношеннями з шпшми моделями.

Конструтсци першого типу семантично! модел1 КЯС обов'язково мгстять в соб1 ж кшыасгаш, так 1 яюсний компоненти. Яюсний компонент може бути виражений прикметником, д!еприкметником, ¡менни-ком в загальному та присвшному вщмшках. В систему лексико-семан-тичних засобгв вираження юлькост!, яга можуть виступати в рол1 компонент КЯС, входягь кшыасга чиоивники, квантитативш ¡мекгажи, параметричш прикметники, присл1вники та займенники-квантифкато-ри.

Один з компонентов модели словосполучень другого типу мае кшыасно-ягасне значения. Звичайно вш представлений дериватом з елементом-числгвгапсом. Система галыасних числхвнгаав надае невеликий наб1р базових елеменпв, яю використовуються для породження багаточисельних похадних найменувань. Регулярга формальна. дерива-ти, створена на баз1 назв цших чисел, т1, що виявляють домшанту кате-гор!ально! семантики шших частин мови (прикметншов, шеннгаав, присл1вншав), утворюють номшативш розряди, що сгаввщносяться з р1зними дтянками концептуального частиномовного мета-фрейму. 1Д долянки окресшоють область експанси числового концепта в кате-гор!альш сфери гнших частин мови (С.А.Жаботинська).

До дериватш з категор!альною ознакою якоси належать порядков! чиелгвники та прикметники (нумеративга деривати). В лжтастич-нш л!тератур1 порядков! чиелгвники штерпретуються по-р!зному: як ад'екгивт (ОЛ.Смиршщький, СА.Жаботинсъка, С.О.Швачко) як ну-меральш слова (В.М.Жигадло, 1.П.1ванова, Л.ЛЛофик, В-АЛ^И, 1.Г.Кошова, 1.В.Зорша). Але для даного дсладження важливою е не стшьки частиномовна вщнесетсть порядкових найменувань, сюльки лексико-семантична структура цих с л в. Тому дал! для 1х позначення вживасться традицшгай термш "порядков! чнелшники".

Одним з доводгв, що порядков! числ!вники - кшыасно-яюсш

одишщ1, с словотв1рне обгрунтування uiei тези. Кореляцк з загально-категор1альними характеристиками сдовотв1рних баз (юлыасних чииивншав) призводить до присугносп. в семантгад цих отв сем кшь-косп. Словотворчий формант -th в комплекс! з конституенгами Л1Ч1шьного ряду гменуе регулярний факт i с рекурентним до несюл-ченност1. А будь-який регулярний факт дшсносп може стати статичною ознакою предмета. В даному випадку - це ознака специфичного розташування одиничних об'ект1в в 4aci та/ чи в npocropi (С.А.Жабот1Шська).

Елементи the first, the second, the third, the fourth, the fifth,.,. вщрЪняютьтся один вщ одного тим (ягасна визначешсть), що сгаввщ-носягься з рЬним мкцем у ряда рахунку. М1ж ними юнують вдапн-hocti, ¡дентичш семантичним вдаинностям кшыасних числ1вншав в1д-повщного л1чильного ряду (кшыасна визначешсть). Тому навряд чи можна заперечити наявшсть в лексичному склад1 порядкових чиайв-ниов сем порядковое^, просторово-часового розташування частин, що е одним з когттивних складниюв поняття числа, та сем яюсносп.

Приймаючи до уваги лшгастичну традищю тлумачення мовного поля, яка полягае в тому, що pbm поля частково нашаровуються од-не на одне, утворюючи зони поступових перехода, можна стверджу вата, що порядков! слова знаходягься на однш з дшянок в зош перетину функщонально-семантичних noniB квантитативнос-ri. та кваштатив-ност1 (див. схему 1). Вони харакгеризуються спещфчною смисловою структурою, яка мае риси, притаманш як чиствникам, так i прикмет-никам, тим самим виступають ноаями юльюсно-якасного значения.

Кшыасно-яисне значения притаманне також вщносним прик-

метнгасам - нумеративним дерива- -------1.1

там типу double, treble, three-part, / ФСП / \ ФСП \ two-tongued, first-class. денуме- / квали~а1ив/ \ квангита- \ ративи входять до перифери лек- у Hocii I J тивносп J сико-семантичногополяюлькосп i V V/ /

е носгями ознаки точного числа, ^——-____

яка передаеться на морфемному piBHi. Серед них можна видшити дш групи:афксальнх похщи {double,octagonal) (11,1% у виб!рщ) та складна слова {two-appartment, first-rate, third-class) (88,9% у виб^рщ).

У ад'екгивно-нумеральних складних словах тв1рними виступають повш основи СЛ1В, яга стввдаюсяться 3i сполученнями, побудова-ними за типами подрядного зв'язку. fx словсгтарну структуру склада-ють мшмально два компонента. Другий (останнш) компонент - це

шенникова основа. Щодо першого, то, як покззуе Marepiarc дослад-ження, вш представлений:

а) кшьгасним числшником (70%), наприклад: My three-day journey was almost over (L.Lee);

б) порядковим числгвником (30%), напргаслад: It was a tawdry affair, all Cupidas and cornucopias like a third-rate wedding-cake (O.Wilde).

Семантична основа нумеративних прикметншав-дериваттв - по-няття якост1, властивосп, що й об'еднуе ix в одну функщонально-се-мантичну категорио з шпшми групами прикметниюв (С.В.Постнкова). Вони вщповщають на питания ЯКИИ? Проте ввдповщь на це питания в даному випадку, як i саме питания, не втрачае зв'язку з понягтям кшь-кость Пор.: Most of its space was occupied by a double bed (W.S.Maugham). I had won a heat in the hundred-yard race in the sport, and I had been second in the hurdles (W.S.Maugham). Можна поставите таю питания i дати на них тага вццтовод: niactco (яке? на скшькох ойб?) - на двох; змагання з 6iry (яга? на скшьки ярдов?) - на сто.

Вихщне значения числзвниюв знаходиться на рЬтй глибига лек-сичного значения похадно! одигавд. Стввадношення кшыасного й явасного концепта у значент ад'ективно-нумеральних атрибута ¡мен-ника залежнть вщ того, на який когнггивний складник;понягтя кшько-cri (число, шдекс чаетини, сукцеск частин, штенсившсть (стушнь якостГ), що грунтуеться на кшькосп або шсщ в послздовносп) спи-раеться номшацк якосп.

Значения кшькосп виступае на перший план у афксальних лохщних типу double, tripartite та у одиниць типу four-o'clock (train), чого не можна сказати про одинищ типу first-rate. В семантику похад-них типу first-class додаеться ще й значения ощнюг. Мсце в лхчильно-му ряда асощюеться з досконален» / недосконапастю якоюь ознаки. Важливою стае не кшыасть, а мюце в послщовностк раншге - краще, тзнппе - ripnie. Протилежна ситуавдя спостерц-аеться в систем! шкшь-них оцшок (пор. grade 5 answer, grade 3 answer). Числове понягтя, зви-чайно, не втрачаеться зовам, а вщсовуеться все глибше в лексичному значенга. Пор.: ... the poor boy will keep on this way until he deteriorates into a first-class newspaper man and also a first-class scoundrel (J.London).

Перехщну групу складають похадга типу the seventeenth-century (origin). Вони утворена вщ порядкового числгвника, в семантичну структуру якого входить значения юлькосп i якость Наприклад: Pop Basset had left the blunt instrument propped against a seventeenth-century

chair... (P.G.Wodehouse).

Юлыасно-яюсне значения на синтаксичному piBHi англшсько! мови реашзусться не одним струкгурним типом словосполучень, a ix сукуптстю, жим пригаманш модифиеацц та трансформаций Останта видозмшюють смисл словосполучення, його експресивно-стишстичне забарвлення. Пщ парадигмою кшыасно-яюсних словосполучень ро-зум1емо сукупшсть структурних тигив словосполучень, об'еднаних близьюстю семантики та функцюнування.

Парадигма кшыасно-яюсних словосполучень представлена в ан-глШсьюй MOBi такими структурними типами: Q+A+N

A +Q(л-prep +N) МОДЕЛЬ 3

(A+)Q+ prep +A1+N

QA+N МОДЕЛЬ 2,

де N- субстантивний компонент Ценник), А, А1 - квалгтативний компонент, Q - квантитативний компонент, QA - квантитативно-квалка-тивний компонент, prep - прийменник, () - факультативний компонент конструкци. Кожен з цих структурних тигив розпадаеться на певт щдтипи словосполучень, мае свою власну парадигму (див. табл.2.1).

Таблиця2.1

Парадигма кшыасно-яюсних словосполучень та ïx реалЬащя в англшському художньому текст!_

Загальш модеш КЯС Bapiara- моделей КЯС npHKJiaAH CJio-BocnonyHeHHH Середня частота

Q+A+N A+Q(+prep+N) (А+) Q + prep + Al + N Num+A+N Pron quant+A+N Adj quant+A+N N quant+A+N A + N quant A + Nquant + prep +N N quant + prep + A + N A + N quant + prep +A1 +N three nice days many nice days a single nice day a dozen nice days a nice pair a nice pair of people a pair of young people a nice pair of young people 24,95 ± 2,14 6,95 ± 1,14 5,55 ±2,18 4,35 ± 1,58 5,75 ± 1,66 3,5 ± 1,2

QA + N Num(o) + N Adj denum + N the first carriage a first-class carriage 36,5 ±3,14 12,8 ± 1,8

В модел1 Q + А + N кшнюсну i яюсну характеристику предмету,

позначеному опорним гменником, дають два окреш елементи кон-струкци. Pi3Hi гадтипи дано! модел1 КЯС видшяються в залежноси вад лексико-граматично! представлепоси квантитативного компонента, який актуатзуе значения точно! або неточно! кшькосп, Пор.: Q + А + N

Num five red pencils

Pron quant many red pencils

Adj quant the only red pencil

N quant a dozen red pencils

Значну частину юлыасно-яюсних словосполученъ англшсько! мови становлягь нумерально-кваттативт словосполучення (НКС).

ИКС являють собою нумеральга сполучення (гид нумеральним слово-сполученням розумдать сполучення з кшыасним числгвником), погии-реш за рахунок додаткового компонента ягасно! природи. Наприклад: On top of all this, I had three beautiful sisters...(L.Lee). Дану модель не можна назвати частотною щодо номшацп неточно! кшькост!. Лише певт умови контексту, мовленнево! ситуащ! дають сгфийняття невиз-начено! кшъкосп предмета, видшених за певною ознакою, пор.: А thousand small fires burned in the blackness ,.. (G. Vidal).

Основний BapiaHT НКС мае структурний рвновид: м1ж його компонентами вставляються займенники, прийменники, сполучники та irani службов1 одинищ, наприклад: Often, on returning home from one of those mysterious and prolonged absences...he himself would creep upstairs to the locked room... (O.Wilde).

Квантитативний компонент в даному структурному тига може виражатись KpiM числ^вшпав ненумеральними квантификаторами:

- юльюсними займенниками (Pron quant)(a), прикметниками (Adj quant)(b), шейниками (Num quant)(c), яга реашзують значения невиз-начено! юлькосп,наприклад:(а) It consists of a few wild flowers ...(L.Lee), (b) ...my father was much helped by Megacreon of Abdera, the owner of numerous silver mines in Thrace (G.Vidal).(c) I had the luck to live intimately among half a dozen different vocations (C.P.Snow).

- прикметниками 3i значениям одиничноси {single, only) (1) та лхчильними ¿менниками з точним числовим значениям (2), гцо вщпо-вщно актуатзують визначену юлыасть. Пор.: She had been chased by a dozen uniformed officers, all brandishing clubs (V.Schurfranz)(l). Sin is the only real colour-element left in modern life (OAVilde) (2). Щодо словосполученъ типу a dozen uniformed officers вони можуть розгядатись i

як Ьольована груш серед словосполучень структурного типу N quant + prep + А + N. Вщсутшсть в них прийменника може трактуватись як граматичний ццоматюм (Г.Г.Почепцов).

; Окрему групу серед КЯС складають ri, що акгуалЬують значения riOBHOi вщсутноси "нульовоГ KLnbKocri яюсно вгоначених пред-MeriB, понять i т. д., наприклад: When it came to property, the college . showed a complete lack of antiquarian sentimentality (C.P.Snow).

г Кшыасну семантику в КЯС А + Q + (prep + N), (А +) Q + prep + А1 + N реашзуе опорний ¡менник (N quant), який може бути HocieM значения точного i неточного числа предмета, явищ, номшащя яких вщбуваеться за рахунок залежного компонента - шенника (N). Роль еднального ;елеменга (prep) в даних ьменних словосполученнях вико-нуе прийменник of, В залежноеи вад того, який елемент словосполучень (головний, залежний, обидва) супроводжуе яисний складник, виявлено деюлька синтакпгко-семантичних BapiamiB таких конструкций (a nice couple, a young brace of birds, a group of young men, a large group of young men), яга складають парадигму модел1 даного типу Спив. д1агр. 2.6).

При пор1Внянш модел! КЯС з квантитативним словосполученням N quant + prep + N виявляеться, що квантитативне сполучення пере-дае загальне, бшьш широке понягтя. Воно е пперотмом щодо КЯС, пор.: She looked at the cave again, then at the beautiful protected valley and the herd of horses far down the field, then back at the cave again (J.M.Auel). Halfway down, in the middle of a field the last long rays of the sun fell on a small herd of horses, grazing peacefully (ib.). Ahead, the wide valley was a lush field of ripe hay moving in waves as gusts of wind blew down the north slope, and midway down its length the small herd of steppe horses was grazing (ib.).

Кватитативш, квантитативно-квалггативт словосполучення та ix вар1анти з рЬною галыастю яюсних айв перебувають у стосунках включения, що можна представит за допомогою схеми 3. Чим бшьше квалггативнпх слЛв у склада КЯС, тим конкретшше понягтя ним вира-жаеться. Перебування в системних стосунках квантитативних та кван-титативно-кваттативш-к словосполучень свщчить про системну ор-ганЬаццо мовних засоб]в воображения кзлыасно-ягасних вадношень,

fliarpawa 2.6

npeacTaBnenicTt cjrHTaKTHKO-ceMaHTHHHHX BapiamiB cjioBocnojiyneHL 3 onopratM kltlmchioi imchhhkom A + O ( + prey + N) (A +) O + prep +A1 + N

I -A+N quant II -Nquant +prep +A +N

III -A +Nquant + prep +N IV -A +Nquant +prep +A1 +N

II

30,6%

__ 29,2%

I I-22%

II -1 18,1%

III IV

що e одним з доктав штеграцц категорш кшькосп та якосп у мовгай систем!.

QA + N - модеш саме гих конструкций, в яких юльюсно-яисну ш-формащю про предмет, явище, процес несе один окремий компонент сдовосполучення. Основними типами модела е словосполучення:

1) з порядаовимн чиапвниками (Num(o)) у функцй атрибута:: Num(o) + N, наприклад: Не wrote a second novel (W.S.Maugham).

2) з нумеративним прикметником-дериватом (Adj denum): Adj denum + N, паприклад: He gave me the impression of a two-hundred-pound curate ...(P.G.Wodehouse).

Парадигма словосполученъ цього типу модеш мае вигляд : OA + N

Num (о) Adj denum

a second novel a second-rate novel

Для КЯС характерна кшыасна структурна та познцшна Bapia-тивтсть форми. Юлыасна структурна вар1ативгасть спричиняеться поширенням та розгортанням констнтуентав конструкцп:

1) м!ж констигуентами КЯС уклинюються iHini повнозначш слова, напршслад: The Sister ... displayed four tiny, naked infants (W.S.Maughaxn). Here is the first passionate love-letter I have ever written in my life (O.Wilde). Using the mails to defraud : who felt that he had been defrauded by the the third-class mail system...(W.Faulkner).

2) в препозици КЯС вживасться спецификатор (адвербгальний, прономшальний i т.д.), наприклад: Jennie entered, wearing her one good dress and carrying her valise (T.Dreiser). The newly mated couple climbed into the vessel...(J.M.Auel).

Позицшна BapiaTHBHicTL характерна для HKC (1), словосполу-чень з порядковими числгвниками (2) та з денумеральними прикмст-никами (3), пор:

(1) My brother sends me twenty-five dollars every Christmas and for the last five years I have saved it (W.Faulkner).

(2) "Page 258 - here you are, my dear"(J.Galsworthy).

(3) ...a difference of sixteen years between him and the younger of his two half sisters (W.Faulkner).

Системно-функщональне вивчення словосполучення передбачае аналЪ його струкгурно-семантичних особливостей та специфгки функцюнування у мовленш. Функщя мовного елемента - це його цшьове призначення в тт систем, де вш використовуеться i яка ство-рюс його оточення, роль у побудов1 одиниць бшьш високих pibhib (1.В.Арнольд). Кшыасно-яюсш словосполучешш - багатофушацональт мовга одинищ. 1х номшативна функщя полягае в тому, що вони висту-пають засобом номшацй предмет, ix кшыасних та ягасних ознак. Завдякп валенгнш функцц КЯС встановлюе, 36epirae i формуе зв'язкн cniB 3i значениям кшькоеп, якосп, кшьюсно1 жост1 та предметносп на основ1 наявних в MOBi структурних тигав. КЯС як одинищ синтаксису моделюються в MOBi i вщтворюються в мовлент, вони носягь знако-вий характер, а тому виступають hoclhmh щформацц, Зосередження юлыасно!, як1сно1 та предметно'! шформащУ в межах одте! структурно1 одинищ, що е виявом асиметричного дуатзму мовного знака, шдви-щуе шформативгаш потенщал тексту.

Кшыасно-якзсга словосполучення вживаються у poni засобгв смислового та формального сполучення речень у текст! Вони беруть участь у формувант таких категорш тексту, як шформативгасть, ко-

гезш га когерентшсть, проспекщя та ретроспекщя, локально-темпо-ральна вщнесегасть та антропоцентричнкть.

Прагматичш особливоеп КЯС в художнъому текст! полягають в тому, що мовець (оповщач або персонаж) добирае ix лексичне напов-нення, поситоючи стулшь експресивноси висловлення з метою максимального впливу на адресата (гшотетичного читана або шшого персонажа). У В1Дпов1дносп з вимогами xiei чи iraiioi ситуацц сшлкування в cnoBi (компонент! КЯС) актуатзуються pbm семи i, як наслщок цьо-го, по-рЬному проявляеться прагматичшш аспект висловлення, до якого входить дане слово. Семи кшькосп / якостг у текста можуть ней-трал1зуватись та перекодовуватись у смислов! сигнали сусщшх мисро-noniB (наприклад, оцшки), що зумовшоеться штенщею автора, мовця.

Пор.: "What are you now? A third-rate actress with a pretty face" (O.Wilde).

1нтенцдею адресата спричинене й стюнстичне використання КЯС, в результата чого з'являеться гшербол1защя або досягаеться гу-мористичний ефект, пор.: Then Malcolm Gerald, always an ardent admirer, proposed for something like the sixty-fifth time ... (T.Dreiser).

Етимолопчт витоки прикметниив та числгвнигав, тобто слгв, що виражають ягасть / кзльгасть, ix генетичне тяжгння до ¡мега втшоються в лексичних та синтаксичних зв'язках з 1менником в сучаснш ан-глШсыай MOBi, що виявляеться в до принципу семантично! атракцй, у комплекснш реал1заци сем якостг, кшькоста, субстантивноста в межах КЯС.

Проведений аншпз субстантивних словосполучень як засобу ви-раження юльгасно-яюсних вщношень на синтаксичному piBHi ангай-ськог мови дозволяе зробити висновок про те, що функщонування КЯС у текстовому середовинц зумовлене штенщею автора, в залеж-носп Шд чого в значенш даних одиниць можуть з'являтись конотацц (експресивна, ощнна, емоцшнэ), може спостерггатись стшйстична мар-ковашсть словосполучень. Перспектива даного дослОженпя полягае i в подальшому розгазнаша еволюда частш мови, в щентифжаци суб-стантивних витоюв у числ1вштав та прикметгадав. Дослщження семантично!' атракцй' (на приклад} галыпсних, ягасних та субстантивних одиниць) в дистантннх мовах дасть можлив1сть вивчити ушверсальш закони pi3HHX мовних систем, залежгасть аломорфних аспекта вщ дц штралшгастичних фактор!в.

Ocnoeni положения дисертаци викладено у таких публикациях:

1. Актуашзащя категорш якоси та кшькост1 в художньому текст1 //Акгуалыи проблем функщонування мовних одиниць рЬних piBHiB утексп: 36. наук. пр./СДЩ. - Суми: Слобожанщина, 1997. - С.47-50.

2. Количественно-качественные единицы как средство реализации текстовых связей // Вюник Харювського ун-ту.-№390.-1997.-С.63-65.

3. Лопко-фшософське обгрунтування мовгасх категорш квалггативно-CTi та квантитативное™ // Вкник Сумського университету. - № 1(5).-Суми, 1996,- С. 160-165 (У cnmaBTopcTBi з С.О.Швачко).

4. Методический аспект изучения количественно-качественных единиц // Современные технологии машиностроения. Прогрессивные методики преподавания в вузе. - Киев: ИСМО, Сумы: СумГУ, 1997. - С.191-194.

5. Количественно-качественные словосочетания как структурно-семантическая и функциональная данность / Сум. пед. ин-т. - Сумы, 1996.- 18 с,-Деп. в ГНТБ Украины 11.11.96,К2225-Ук96.

6. Количество как философская, логическая и языковая категория // Функциональные и семантические аспекты типичных и нетипичных текстов / Сум. пед. Ин-т. - Сумы, 1995. - С. 148-152. - Деп.в- ГНТБ Украины 25.04.95, № 936 -Ук 95,

7. К характеристике количественно-качественных словосочетаний // Загальш тенденци становления номшативних .та. комункативних одиниць / Сум. держ. ун-т. - Суми, 1996. - С.47-52. - Деп. в ДНТБ УкраЫи 11.11.96 № 2226 - Ук 96

8. О семантике порядковых числительных // Загальш тенденци становления номшативних та комункативних одиниць / Сум. держ. ун:т. -Суми, 1996. - С.5-9. - Деп. в ДНТБ Украши 11.11.96 № 2226 - Ук 96

9. К проблеме семантизации нумеративных прилагательных в процессе обучения иностранному языку // Матер1али третьо! М1Жнародно1 науково-методично! конференци "Досвщ i проблеми реагизаци сту-пенево! системи подготовки фaxisцш". - Суми. - 1997. - С. 256.

Ю.Особливоси перекладу кшыасно-яюсних словосполучень// Мжнародна конференция "Переклад на мета 21 столптя: 1стор1% теор1% методолопя"/Спкьшгй Свропейсьюй проект Украша -Франщя - 1спашя -1ташя/. - Кшв:КДУ,1997. - С.22.

11. Properties of Quantitative-qualitative Units in the Text // The Art and Science of TESOL. 2nd National TESOL Ukraine Conference. -Vinnytsia: Vinnytsia Pedagogical Institute, 1997. - P. 70.

АНОТАЦ1Я (EPITOME)

Кабанова C.B. Вираження юльюсно-яюсних ввдношень синтак-сичними структурами англшсько'1 мови. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата фшо-лопчних наук за спещальшстю 10.02.04 -германсью мови. -Харювський державний умверситет, Харкав, 1997.

В po6oti проводиться системно-функщональне дослщження одного Ь засоб1в передач! кшьгасно-ягасних вщношень (яга не мають традицц комплексного вивчення) на синтаксичному pÍBHi ангайсьюЯ мови. Видзляються структурш типи кшыасно-яюсних словосполучень, аналЬуються 'íxhí формально, семантичт та комушкативно-функщо-нальга особливосп, розкриваеться ïx роль в реашзацц текстових категорий В дисертаци щентифкуеться генетичне тяжшня кшыасно-яис-них cniB до 1менника, розширюеться уявлення про номшативний по-тенщал лексично!' системи англшсько'1 мови.

I0n040BÍ слова: кшьюсно-яюсне словосполучення, парадигма, синтаксична одиниця, семантика, модель сполучуваноси, категорц тексту, функцй', конотащя.

Кабанова C.B. Выражение количественно-качественных отношений синтаксическими структурами английского языка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. Харьковский государственный университет, Харьков, 1997.

В работе проводится системно-функциональное исследование одного из средств передачи количественно-качественных отношений (не имеющих традиции комплексного изучения) на синтаксическом урсЗьне в английском языке - субстантивного словосочетания. Выделяются структурные типы количественно-качественных словосочетаний, анализируются их формальные, семантические и коммуникативно-функциональные особенности, раскрывается их роль в реализации текстовых категорий. В диссертации идентифицируется генетическое тяготение слов с квантитативно-квалитативным значением к существительному, расширяется представление о номинативном потенциале лексической системы английского языка.

Ключевые слова: количественно-качественное словосочетание, парадигма, синтаксическая едигшца, семантика, модель сочетаемости, категории текста, функции, коннотация.

Kabanova S.V. Verbalization of Quantitative-qualitative Relations in Syntactic Structures in English. - Manuscript.

The dissertation for the Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04 - Germanic Languages, Kharkiv State University, Kharkiv, 1997.

The dissertation investigates one of the means of verbalization of quantitative-qualitative relations (which have no tradition of complex study) on the syntactic level in English. The combinatory models of quantitative-qualitative word-groups are singled out, formal, semantic and communicative-functional aspects of these word-groups are analyzed, their role in realization of text categories is revealed. In the research project the genetic attraction of the words with quantitative-qualitative meaning to noun is identified, the conception of the nominative potential of English lexical system is broadened.

Key words: quantitative-qualitative word-group, paradigm, syntactic unit, semantics, combinatory model, text categories, function, connotation.

<t>opMar 60 x 84/16. 3aMOBJi. № 2 "f

Han. ao,apyKy 18.11.97. Tnpaac lOOnpHM.

"PôoqeHTp" CyMffy. 244007, CyMH, ByiLP.-KopcaxoBa, 2

06ji.-BHfl.apK.l,0. Ee3KonrroBHo