автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.06
диссертация на тему: Высшая школа как социальный институт

Полный текст автореферата диссертации по теме "Высшая школа как социальный институт"

^ XAPKIBCbKiffl ЛЕРНШШП UHIDEPCÎ5TET

N На правах рукописи

Ч

ЧЕРИЕЦЬККП r?piñ Александрович

В1ЩА "КОЛА ЯК СОЦШЬШШ 1НСТ1ШТ

Спгц1алыйсть 22.00.06 - соц1олог1я цчлыури, iîCBiî'.n паук»

АВТОРЕФЕРАТ

днсертацП на здобуттл пайкового стдпзня доктора СОЦ10Л0Г1Ч!ШХ наук

Харк1в. - 1394

Лисертац1ев с рукопис

Роботу вкконано у Харк1вськоиу дервааноиу ун!верситет1.

Науховий консультант: доктор ф!лософських наук, акадеи1и

Шхнародно! акадеиП наук в«що\' скслн. професор ЯКУБА Олена 0лександр1вна

0$1ц1йн1 опонеити: доктор ф1лософськнх наук, професор

ОССОВСЬШ Вояодтаир Яеон1дович доктор ф1лософських наук, професор КШПСВП Иар1я Дыитр1вна доктор ф1лософських наук, професор ВКОДА Володигшр Васильевич

Пров1дна оргая1эац1й: Км1'есьшШ ун1оерситет -1исн1 Тараса

йевченка

Зааиет в!д6удеться "¿с?-" 1995 року о

годин! иа зас1данн! Спсц1ал1зоеано\' счено\" ради Д 02.02.00 Харк1всьного дервавного университету (310077, п. Харк1в, вул, Иироносицька, 1, ауд. 2-27),

3 дисертац1£» иогна ознайошныся у ЦентралыЦй пауков1й С10л1отец1 Харк1всы:ого дераавного уп1ььрснтету за адресоэ: 310077, ы. Харк1в, пл. Свойоди, 4.

автореферат роз!слано 1394 року.

Вчений сеиретар Сп2ц1ая1з£>еаие£ вчмюУ ради и.Еервцот

кандидат $1лосо$сьних наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦП

Актуальн1сть те м и досл1дзен-и я , на наву дунку, обуновлено тин. до украТнське счсп!дь-ство нагальня потребуе формувания структур. як1 будуть ефек-тивно Функц!онувати в иеаах незалевно\" дерзави, 1 пера за все в1дпов1дно"1 перебудови соц^алышх 1нститут1в. Для усгив-них д1й у цьому напряику необхино изти чИку концептуальну основу та тст1йно отрииувати 1нформац1В чодо реального пе-реб1гу проццс1в. Луже чорисно такох звертатися до м^анарод-ного досвЦу. У сит загальновизнаним е той Факт, цо один 1з ключових сощальних 1нститут1в сучасного суспиьства -вица акола. система вицоУ осв1ТИ. Забезпеченнв 11 поступаль-ного розвнтку. безперервного вдосконалення прид1ляетъся велика ув.яга.

Потреба в цШсноку, ор1ентованону на сьогодн1ннз практику анализ! вицп'1 вколи в УкраиЦ поб1львуетъся тии, цо в наи1й дергав I досягло дуге небезпечно1 стад1Г руйнування цього соц!ального институту. Але а в1тчизняна система вицо\" осв1ти е справд! видатшш внескои наного народу до скарбниц1 св!тово1 культури. Задля питвердаення дост'атньо пригадати 1стор1в таких славетиих вуз1в. як Киево-Ногилянська акаде-м1я. Льв1вський, Харювський. Кт'пський та Одеський (Новоро-с!йський) университет»». Проте 1 в недавньоыу ыинулсму, у 60-80-т1 роки в на!Пй кра\'н1 зд!йснввалися вельни ц1кав1 поминания. як1 навиъ на »йаиародноау тл£ виглядали прогресивни-ни, наприклад, цодо розвнтку студентського сановрядування, демократизацП вицо'1 осв!ти, взаемодй' з гроыадськиыи орга-1пзаи1ями. Нин1. за умов гостро! кризи соц1алыюст1, втраче-но вхе багато з того, цо створили покол1ння педагог1в 1 вче-ннх наао1 вицоТ вколи.

Под!бн1 втрати е непоправнини. Одначе вида вкола Украх-ни поки цо заливаеться дуае потуаииа соц!альнии 1нститутои, чй не майваялив1вны компонентой нацЮнального багатства. Свои працв ии розглядали як внесок у вир!вення 1сТоричного завдання: иляхои науково ойгрунтованого рефориування зберег-ти в!тчизняну систему вичо\ осв!ти як ун!кальну ланку всес-

Б1THbOl культури,

Характеризуючи с т у п i н ь розробленос-Ti проблем и, зазначиыо, цо чииало П иетодолог!-чних, загальнотеоретичних i прикладних аспекпв плЦно вив-чалося в Hasitf краШ такими соЩологаии. як В. П. Йндручен-ко, В. С. DaKipoB. С. 0. Войтович. В, I. Волович, В. М. Ворона, I, М. Гавриленко, В. В. Глуценко, С. I. Головаха, К. К. Гриценко. Я. В. Костенко, С. Б. Кримський, й. Д. Кул-таева, В. I. К'.щенко, В. J. Куыерець, В, 0. Лозовий, С. 0. Макеев, В. й. Матусевич, М. I. Иихальченко, Н. Д. Hi-щенко, U. 11. Иокляк, В. Л. Оссовський. В. С. Пазенок, II. В. llaiiiHa, II. 0. Победа, 0. I. Погор1лий, В. ft. Шддуб-ний, В. й. Лолторак, J. М. Полова. Ю. Д. Прилик, й. 0. Ручка, II. I. Сазонов, В. 0. Соболев, В. I. Тарасенко, С. Л. Уварова, В. С. Хнелько, В. Ф. Чорповиленко. ii. И. Чу-рилов, В. В. 1'кода та 1н,

Вчен! УкраУ'ни зробили пом!тний внесок у спец1альну со-щолопи вицо'У иколи. Вица ocBiTa як ланка духовно']' культури сустльства була предкетои системного ансшзу в монограф!У "Воспитателышй процесс в висией иколе: его эффективность. Социологический аспект" (К.. 1988). До авторського колективу входили 0. 0. Якуба (кер1вник), ft. I. йндриценко, В. Л. йр-бен1на, I. Д. Ковальова, В. 0. Правоторов та iH. У вниз] узагальиено результат досл1двеннз ефективност] виховання студент!в, проведеного соц1ологаии наыоУ деркави в 1981-1985 роках. Воно лог!чно продовзувало i розвивало зд^йснен] у другЫ половин] 60-х - ?0-х роках украХнськиаи вченини дос-л!диицьи1 програии. Для пор'1внялыюго анал!зу було викорис-гано тонок результати вивчення уявлень i думок студент!в Ук-ра'Уни в 1987 р. з питань студентського сановрядування. Виз-иачения ефективност! виховання у вицих учбових закладах зд1-йснавалося на основ] з]ставленна культури молодого спец1ал1-ста 1 культури виховального лроцесу. Лериа розглядалася як 1птегральний показник соц]альноУ зр1лост1 студента й вилуск-иика. Були Buuipeiii та охарактеризован! показники культури орган1зованого вняовального процесу в систеы] вищоУ освтз.

Читало вавливих властивостей вицоТГ сколи досд]дили ко-мвктиви 1лституту соц1ологП Яац}опально)' акадеыП наук Як-paitm, факультету соц1ояогЦ та психологii КиУвського yulce-

рситету. УкрНДI проблем колодЬ Пл1дно анал1зували функцП со^ального ¡нституту вищо!" осв1ти соц1ологи УкраУнськоУ юридичноУ академП (н. Харк]в) пхд кер!вництвом В. I. Лста-ковоУ. Вявченнп резких сторп» д]яльнист1 студентства присвя-тияи велыгя зи1Стовн1 прац) льв1вськ! вчен1 Т. С. Старченке та Н. й. Чернив.

Ми вва$аено, цо розвиток соц1олог11' вицоУ вколи доц1ль-но розглядати в нирвоиу контекст!. У свИг та в УкраУ'Н! 1нс-титуцгоналкзуеться така комплексна науксва дисциплН1а, як вица освИа. IV основи створювть представникн сощологП', ф1лософ11. педагогики, гсторп, еконоглки, психолог!!" та 1н-енх галузей сусп1льствознавства.

На ьйанародному р1внг багатнй иатеп1ал подавть ЮНЕСКО, И децентрад1зований тдроздьп - СЕПЕС (Европейськнй центр з внцоУ ог:вVти, членами котрого е такоа СЗА, Канада, 1зра¥ль 1 Турц1я), який друкуе трьона ыовани цоквартальний гурнал "Вица оевка в ЕвропГ', Все активн!зе займаеться вивченняы ви-ПоУ осв1ти Организация еконон1чкогс стпроб1тництва та роз-витку (ОЕСР).

Передують у сфер 1 дослЦвенъ вицоУ вколи Сполучен1 Нта-ти Америки. Поряд 13 великов к1льк!сты книг, у СИЛ виходить дванадцать наукових яурнал^в "достатньо гарноУ якостГ' /1/, спец1ально присвячених проблемам вицоУ осв1ти. А загалон Ух постШю порунуе близысо 300 часопис1в. Сл1Д такох п^дкрес-лити, чо Нац1оналъний центр статистики осв1ти, \Hisi орган!-зац1¥ створввть прекрасну 1н$шрна1Пйну базу. 1х чнсленн1 пу-бл1кац11 знаходять узагальнення у цор!чноку "Дов1днику по статистиц! осв1ти".

Активно впливае на вицу вколу конгрес СНА. Поглиблено вивчають УУ проблеми сенатський коц!тет по прац! та людських ресурсах. комНет палати представник1в з осв1ти та працЬ Лейтмотивом слухань усе част1ие виступае питания про як!стъ вицоУ освии.

Налевне м1сце серед дисципл1н, як! вивчавть вицу вколу, пос1ла у СВА соц1олог!я вицоУ осв!ти. Взе в к1нц1 00-х рок!в вона утвердилася як самост!йна академ!чна дисципл1на. 9 II

1/Див.: Н1вЬег е(1исаиоп 1п 1п1егпаМопа1 регзрес-Пче.- Ь.: N. У., 1985.- Р. 23.

йенах з самого початку видиилися та в подальшоыу збереглися три головних напряики наукового анализу: 1) досл1двення сту-дентства; 2) досл^даенна професорсько-викладацьиого складу; 3) досл!дхенна у1йверситету ак особливо* орган1зацП'.

Вчен! СЁЙ сьогодш характеризуясь результати розвитку вицо! нколи, нанагаяться розглед1ти обриси иайбутнього. Ве-лику увагу привернуто до ушверситепв, як1 зайнали пом!тне Bicqe в американськ1й систем! цпжостей взагалк Треба вид1-лити великий вчесок у розгляд цих питаиь президента (ректора) Гарвардського уюверситету Д. Бока /1/. Урокам icTopií та стратеги вдосконаления bijüjoí иколи присвятшш прац! Ф, Альтбах, Д. Бренеман, П. Вестыейер, Д. Гарсш, П. Фон Блок.

Донедавна виходило пор1вняно пало pooiT про ьуз1вських педагог1в. 3 нпщативи юлькох загальнонащональних асоц!а-qift та за п1дтриыки найооьших благодШшх фонд1в i допоиоги багатьох фаулвц!в Г. Боуен i As. Вустер створили фундаментальна монограф1в "(luepiutancbKi внкладачЦ нац10налышй ресурс, чо перебувае в небезпецг" /2/. Вогаи п\двели певн1 п!д-суыки розгляду цього кола проблей, систеиатизували отриман! попередникаии результати. Характеристику pi3ttouauiTimx сто-pin :шттед1яльно(дi викладач1В подано у працях У. /И Хансена, К. /Икати, Да. Райаиа, Ч. Секрея. Да. Ейндиелла.

Регулярно виходить у cbít велика к1льк1сть дИерагури, присвлченоТ управлению коледкаыи та ун1верситетаим. Вс1лшй аспектн його досл^даували Ц. Б'шонт, Да. КанШнгхем, Т. /1з-нгфпт, Ч. Мерс i ека, Е. [кшиас, Л. У'1'лбур, Е. Уолленфельдт 1 багато íhbhx.

Вица школа СЁЛ привернула паву особливу увагу тому, що вона за умов суспгльства з ринковою системою господарввання деионструе динаьйзы, здатн1сть до безперервного сааорозвит-иу. До того a npoTiKae чергова И рефориа, у npoyeci котро1, на дуику американських колет, налевить дати нов i в1дпов1д! на донорiHiii питания: Кого обслуговувати? Чому навчати? Кому

1/ Див., напр.: Bol; I). Higher learning.- Casbridge (llass.); L., 1986.

2/ Bouen H., Schuster 3. ftaerican professors: ft national resource ieperiled.- fl. V.; Oxford, 1986.

елiд оцпновати программ. викладач1в i студенпв? Хто мае оп-лачувати перетворення /1/?

Метоп и а в о г о досл1дкення вис-тупало узагальнення розробок попередник1в в УкрапМ та за ру^екем, пера за все у СИЛ, i створеиня концспцП вицо! ос-в!ти як социального 1нституту. цо базуеться на сучасному ек-п!ричному «атер]ал). Задля досягнення вказано!" мети необх1д-но було вир1аити тяк i завдання д о с л 1 д з е н-н я :

- системно висв1тлнти загальнотеорети'ш1 питания coylo-лоИчного .-нал1зу вицог освint;

- показати роль пщо1 зколи в сучасному сусп1льств1;

- охарактеризувати со1пальниЛ статус i Д1яльн1сть вуз1-вських виклодач!в i спгвробиншив;

- розгляиути студентство як специфдчну соц!ально-профе-ciftny трупу:

- ьивчити управл1ння розвитном вицих учбових заклад1Б як орган1зац1й особливого роду:

- проанал!зуватн формування та використання матер1аль-них pecypciB систем» вичоУ освии:

- охарактеризувати взаеиод1и Biinoi иколи та 1ивих соц1-алышх 1нститут1в.

О б ' с к т о и д о с л i д з е н н а були систени виг»о\' ocBim УкраУнн та кра"1'н з розвиненов ршшовою еконои1-коп.

Предметом д о с л i д а е н н я виступала вица скола як соцгалышй 1нститут в 'JitpaViti та дерзавах з передовим ринковии господарстзом. пе.рн за все Caft.

II в т о д о л о г I ч и а основа дисертацП" -прац1 класнк1в. соц1олог1чно\' думки 0. Конта, К. Наркса. Н. Вебера, Е. Двркгейма, концепцП вкзначшг.: пцедставник!» сучасних макро- 1 мткросистенного П1дх0д1в у соц1одогП". Ни намагалися синтезувати структурно-ФушяЦоналъннц аналгз (на який зроблено основний наголос) та еяемепти ирозу«1ачо\" со-ц1ологП". У зв'язку з цим на процеси, цо протЬсаать у вузах УкраТпн та СПА, пи постаралися поглянути неиовби "зссреди-

1/ Див.: Ualues in conflict: Funding priorities for higher education.- Canbridge (Mass.). 1986P. 273.

ни", з позици людей, як1 там працюють 1 навчаються. Розгляд вищоУ акали тд цим кутои зору дозволив виявити чимада ран!-ве не в]дзначених вичизняними авторами момент!в.

Е н п 1 р и ч н а база прац1 - в периу чергу ре-зультати циклу соц!олог1чних досл!дзень, виконаних колекти-вом сп1вроб1тник1в соц!олоПчного факультету Харк^вського дервавного ун1верситету протягом 90-х рок1в. Масов! опитува-иня прац1вник1в 1 студенпв денних в1дд1лень вуз!в краУни проводилися за репрезентативною виб!ркою в К1нц! 1990, 1991 (у цьому роц1- це й кавеснП, 1992 та 1993 рр. Це дозволило низку иоменпв розглянути в динам1ц1. Були адекватно представлен! ВС1 типи вуз1в 1 рег1они УкраУни. Що стосуеться пра-ц1вник]в, то виб!рка покликана була насамперед в!добразити Ух профес1йно-посадов1 категорп. За ц1ея ознакои весь контингент респондент1в розбито на три пЦгрупи: 1) кер1вники; 2) викладач!*, 3) науков! сп!вроб1тники. Виб!ркова сукуп-н!сть в!добрагала такон полов! та в1ков1 категорп прац!вни-к!в, основн! профШ 1х спещальностей. Для студент!в най-б!льи значучими виступали ознаки полу, галуз! спец!ал!зац!У та пер 1 оду навчання. В дисертацГУ використано таког чиыало !нвих ыатер!ал!в.

Н а у к о в а * н о в и з н а роботи полягае в тоиу, цо висунуто цШсну концепцги вицгЛ освии як сспЦального 1нституту сучасного суайлъства, побудовану на систекноиу пор1внянт вицоУ вколи УкраУни та Сполучених Втат1в Америки, 1нш1Х зару61аних краУа. Зроблено наголос на тоиу, цо вица осв1та е найваалив1вов ланкою духовно) культурн 1 повинна в!дбивати найсуттевШ характеристики останньоУ, яка узага-льнено в дисертацп. Водночас проанал1зовано 1нституц10наль-и1 аспекта сощально-екомшчного розвитку вичоУ вколи. Автором розглянуто соц!альн1 проблеыи сучасноУ вицоУ осигти, соц!алый аехан1зми, як1 функцгонувть у цгй сфер!. Докладно проанал1зован1 структура та функцп социального ¡нституту ввдо\' осв1ти, соц!ально-профес1йннй статус 1 д!яльн!сть ви-з1вських прац!в1шк1в 1 студент^, засади управлижя вмцимп ичбовиыи закладаии як орган1зац1яии специф1чного роду, сп1в-в!дновення оицоУ ыколи з !ивиин соц!альни«и 1нстнтутаии. Зэ-пропоноваао конкрети! соц1альн!иехан!зии вдосконалення сIт-чизняноУ системи вицоУ освИи.

Теоретичне значения дисертацП - в тому, що вона иоае прислужитися для розвитку низки галузей соц!олог!чного знання та в!дпов)дних досл!дницьких напрям-к!в: насаиперед соц!олоп У осв)ти, а такох соц1олог!У науки, соц^ологГУ культури, соц!олог!У лрац1. соц!олог!У управл!н-ня, соц!олопУ 8K0»0Miчного гиття. соц!олог!У пол!тики, со-ц]ологп орган!зац!й.

Практичне з н а ч е н н я дисертацп - передуем у тону, цо опрацьован1 автором полоаення в!дносно функц!онування внцоТ вколи як соц!ахьного ¡нституту мохуть бути використан! ак иетодолог!чна основа п!д час проведения подальвих слец!ально-тсоретичних i конкретно-соц1олог1чних досл!дхень вицоУ освИи. На наа погляд, !снупть такох вирок! ноаливост! використання роботи для рефориування, вдоснонале-ина систени вицоУ осв!ти в УкраУн!. Bona становить ¡нтерес передус^н для KepiBHUKiB вуз!в та Ух п!дрозд1л!в. представ-ник! в я*; виконавчоУ, так i законодавчоУ влади, прац!вник!в IliHicTepcTBa ocbith, Дисертац!я таков до певноУ tiipn nose бути корисноя для "рядовнх" викладач!в, сп1вроб!тник!в i студенев як дяерело в!доностей з проблем соц1ально¥ адапта-ц!У до умов ринкового господарства. Робота мозе прислухитися для створення фундаментального вуз!сського курсу "Соц!олог!я вицоУ вколи".

На захист виносяться так1 о с н о в н i результат и досл1дяення.

1. Автороы створено цШсну кониетйи видоУ аколи як соц!ального институту сучасного суспиьства, всеб1чно розг-лянуто couiaflbui проблени П функщо^ування та couiaflbiii ме-хан!знн розвитку. Спираачнсь на результат!» соц!олог!чного досл!дзення, запропоноваио низку конкретпих'соц1алымх ыеха-nisHlB удосконалення в1тчнзняно\" систеии вицоУ ocbItk.

2. Вица вкола - найваалив!вий 1нститут духовно!' культури, суть якого полягае в нерозриви!й едност! навчання, нам-ковоУ та худозньоУ творчост! викладач!в i студент!в, падания нини професШшх послуг вицоУ складност!; Насанперед у нап-рякку досягиення такого стану необх1дн» реформувати внду ос-в!ту в УкраУн!.

3. Д1яльн1сть у сфер! вичоУ освИи - це творч1сть двох. груп учения (у повмоау poaynimu слова): викладач!в I студе-

нт1 в. Вона повинна ыати ч1тку дослшшцьку ор1ентац1в, котра передбачае свободу поиуку, вЦсутнкть зайвих форыальних рамок, Борстких обиежень.

4. В еконолпчноыу аспект! ви^а икола явлзе собою галузь духовного виробництва. Причому продуктивною працев зайнят! як викладач!, так 1 студенти. Педагоги створюють променяй продукт навчання (в!Дпов1дн! послуги), студенти - кшцевий його продукт (сфорковану або вдосконалену робочу силу випус-кншпв).

5. Органи управления вицон вколов повита зосередити зусилля на зберегеши р Укра'Ш справд! насово1 системи ви-цо1 освгти. Це виступае необх1дно» умовоо побудування неза-леано! демократично!" держави з ефективнин ринковиы господар-ствои.

6. Студента» вуз1в 9краКни потребно надати бхлыау свободу учбовоУ творчост 1, одночасно зрооиваи горсткхыим контроль за \У результатами. Заочну та вечгрню форми вичо'1 освети сл1д перебудувати за эразкон заруб12но1 освети з неповтш навантааенням, цо дозволить пол1пвити яккть подготовки.

?. Необх1дно р^зко посилити роль наукового компонента в д!яльност1 вуз1вських викладач!ь 9кра'1"ни, на праитиц! утвер-дити р1вноправн!сть вуз1всько"1 та акадеьмчно! науки. Ливе так ио^на п1днести ефективнхсть функцишування соцгальних 1нститут1в науки та ницо! освпи.

8. Головнон функцией дераави в цхй галуз! мае бути ыа-тер1ально-ф1нансове забезпечення икцоУ вколи - нин1 найслаб-к1ве м1сце систеии вичоУ освпи в УкраШ. йиистерство ос-в1ти покликано грати не начальницьку, але координац1йну, до-пом1ану роль по виносенна до вуз1в. виступати гарантом пе-ребудови управлПшя в них на деаократичних засадах.

9. Бузи УкраУни потребуать П1дв1щенкя ефективиост1 систем сааоврадуваиня (вляхои створення попечительських рад, налагодаення взаеиовигхдних зв'язкгв з колишпми випускннка-ии. розетку и1ввуз1всьио"1 кооперации, у подальаоиу розни-реш»$ саыостШюстЬ Вони паять виявляти бхльау соц1альну активн!сть, Интенсивно використовувати каркетингов1 засоби адаптацП до нових уиов 1снуваиня.

1С. Вица инояа иае потребу в актив¡зацП. поси-

лепи! зиачущост1 гроиадськиа орган!зац1й: професШш ой-

- и -

лок, асоц!ац1й, р1зноыан!тних вуз1вських об'еднань. 11е дозволить б1льш усп1шно вир^иувати чимало гострих проблем (яко-ст1 навчанна, матер1алыш-ф1нансового забезпечеиня 1 т. 1и.), оздоровити засади розвитку в1тчизняно1 системи вивп'^

0ср.1ти.

Апробац1я робот. 0сновн1 моменти та висновки дисертацп автором викладено в низцг публп<ац1А I виступгв на наукових конференциях 1989-1994 рр.. зокрема в 1ндив1дуальн1й монографп "Вица освпа в ринков1й еконон1-цГ (Н., 1991).

Структура роботи. ДисертаЩя вклпчае вступ. С1и глав, висновки, б1бл1ограф1в та додатки (в як1 винесеио вс1 таблична натер1али). Ззгальний обсаг роботн -326 мавинопксних сторпшк.

ОСНОВНИЙ 3UICT ДИСЕРТАЦП

S ВСТУПI висв1тлено актуалыпсть теки дисертац1\', охарактеризовано ступиш розробленост! проблеии, нету, зав-дання, об'ект, предает. методолог1чну основу, ешйричну базу, иаукову новизну, теоретичне та практичне значения, осно-bhi результат» дослиження. подано bUohocti цодо апробацп та структури роботн.

ГЛАВА 1 пае назву "¿агальнотеоретичт питания соц1-олоПчного анализу вицо'( ocbith".

Параграф 1.1- "Соц1алып 1нстнтутн. Специф!-ка институту духовно!' куль тури".

Звернення до св1тового досв1ду переконур, цо сьогодн! сусп1льна система с ефектиинов лнве у випадку забезпечення розвинеиог 1нституц1онал1зац1\'. Нечгткгсть opieiuautY на рмування самодостанЦх соц1альних 1нститут1в виступас однгев з головних причин поглиблення крнзовнх процессу неэалеанЛй йкраШ.

Взагал! ми доводим, qo структура ocix вид1в дальности зд1йснвваних суб'ектаыи сьогодн1инього сусп1льного *ит-тя, *о*е (>ути.пор.знов як система 1нститут1в. Причому caul

соц1алып 1нститути розр1зняються за ровнями, ступеней охоп-лення явиц. Кр 1ы того, Ух система поспйно розвиваеться, ус-кладнюеться, зруиення в1дбуваються у глибинних основах П. Автор ввахае, цо сучасне сусп!льство формують чотири найб!-львих соц!альних !нститути: 1) побут; 2) суспоьне виробниц-тво; 3) соц!альна, пол!тична та правова д]ал1.н1сть; 4) духовна культура, 1х ФункцП регипзують значною м!рою одн! й т! 3 !НДИВ1ДИ, ЯК1 В!ДПОВ!ДНО виконують р!ЗН! СОЦ1аЛЬН1 рол!.

Чотири вксзаних !нститути, у свои чергу, складаються з др1бн!иих. Духовна культура включав 1нститути наукового та худохнього шзнання, сусшльного виховання й освии, громад-сько! думки, морал1 та 1н;

1нститут духовно!" культури мае вельми 1стотну специф!ку в пор!внянн1 з лобутом. сусшльним виробництвом, соц!альною, пол!тичною та правовою д!яльн!сти. Це пов'азано з особливою ро/лю творчост1, яка виступае основою д1яльност! по розвитку духовноУ культури. 0ч1кування в1дносно лядили, зайнятоУ в царин] науковоУ, худохньо'У, педагог1чноУ творчост!, поляга-ать у тону, цо вона повинна бути яскравою !ндив!дуальн!стю, в!дкривати нов! вляхи, сприяти зростанню знань ! мохливостей народу, людства. Продукт тут характеризуемся ун!кальн!стю, неповторшстя. нев!дтворвван!стю. Иова ведеться про духовн! цнтост!.

Такии чином, "знеосоолен1сть вимог" у царинг духовно!" культури стосуеться лиие 61льм (у сучасному пауковому чи пе-дагог1чному колективП або менв Су сфер1 худохньо'У лгтерату-рм та мистецтва) вирокого кола Сазнсних иоменпв. Умовою справхньо'У творчост1 е свобода. 1нстнтуц1онал1зац1я духовно!" культури мае т1льки створювати неогШдн! передумови для реа-л1зацп творчого потенц1алу вчених, педагоНв, митц!в. 1орс-тка регламентам науки, освНи, мистецтва, як показуе !сто-ркчний досв1д, завдае сусп1льству непоправноУ икоди.

Параграф 1.2- "Сучасна вица вкола як гнсти-тут духовноУ культури".

У вузах спокоив1ку навчання розглядаеться як творч1сть студент!в 1 В1и;ладач1В, взаемод1я котрнх несе велнчезне ви-ховальне навантахвння. Цей момент е первосуттевим для вицоУ осв!ти, визпачае П роль у сусп!льн1А систем!.

Клвчова особлив1сть инцоУ освии як соц!ального 1нсти-

туту полягае в тому, що вона мае оргатчно поеднувати, спла-вляти докупи види лпдськоУ дкчльносп, цо виступавть i саыо-ст1йними 1нститутами: навчання, пауков! досл^дяення, худознд творч1сть i провесiйн! послуги вищоУ складност! (наприклад, л1карську допомогу. придичн! консультацП'). Прнчоиу нова повинна йти г.аме про нерозривне злиття, про специф)чний uiл!с-ний рiд п1ституц1онал]зованоУ д1яльност!. Наячи на думц! по-Д1бне розумпшя, ми ввиваемо як взаенозсШ)нвван1. totosiiI тернпш "вида нкола" та "вица пев]та".

Перек!с у бjк вузько трактовано'] учбовоУ функцП, недостатка увап до iimux царин д1яльност] - це слабке м!сце в1-тчизняноУ систеии ви^оУ ocbItji. His 1нвим. таке лолозення негативно позначаеться й на якост! навчання. Рефорнування вщо'1 вколи УкраУни иеобх!дно зд]йснпватн перн за все в нап-ряику подолаиня вказаноУ ради.

В «]хнародн)й практнц! териш "вн«а оевма" вянваеться в аирокау та вузъкому posyuiinii. V первому внпадку в!н вис-тулае CHHOHiKON понятта "п1слясередна осв1та".

Власне вица осв!та на В1дй1ну Bis niсласередпьоУ вина-гае, в1дпов1дно до критерi iв ЮНЕСКО. проходзення курсу нав-чанна тривал1стп принайнн! чотирч роки nic.ia зак1нчеинз се-редньоУ вколи /1/.

Поргвиввчи повиретсть вилоУ ocdith у вузькону. власно-му posytmiHi. переконуенося, по тут очевидной е перевага СИЛ та Канади. Правда. позицп наиоУ краУни в uift сферг достат-нъо Mimii. Але навпь за чнселыистп студент!в на 10 ООО чо-лов!к населения УкраУна напередоднг отрицания незалегност! (171 студент) була далеко позаду Канадн (287). США (257) I Куби (233), поступалася такоз BipueniY (198). Poci'i" (193). Лито i (I8fj). Белорусы (185). хоча fl внпередгала Франц in (162). Snoiiia (150), ФРН (142), 1тал1о (135), Велнкобритан1в (112) /2/.

Автор не втонлнеться пикресляоати: и^аиароднпй досв1д упевнве. цо Укра'1'ni, котра аае д1йсно иасову систеиу зицоУ

1/ Див.: Параил В. А. Внсвее техническое образование в Ш.-К.; Одесса. 1980.- С. 7-Б.

2/ Див.: Народное хозяйство СССР в 1989 г.- С. 203; СССР в цифрах в 1989 г.- С. 290.

осв1ти, важливо в тяжкий кризовий пер1од не допустити р1зко-го змениення залученосп громадян до навчання на п1слясеред-ньому рхвш. Лине принайми! збер^гыи досягнуте в ц]й сфер], ни будемо здатн! лобудувати демократична державу з розвине-нин ринковим государством. При цьому, певна р1ч, необх!дно зд!снювати послЦовну, наполегливу роботу по вдосконалешш

ВИЦО/;0СВ]ТИ.

Потребу в докор1нноиу реформуванн1 вицо!" «коли зумовле-но об'ективниш причинами. Розгортаеться, виходить на новий виток науково-техн1чна революцгя. Стае прямо-таки житпвою иео6х\д1пстю всеб1чиа тнформатизацгя сустльства. Змшюеться головна мета осв1ти: *е вчора це була передуглм передача молодим людям визначеного набору знань, умшь, навичок, але сьогодн! на периий план вийило прицепления эдатносп, праг-нення до самост1йно'1 роботи, безперервного навчання та пере-п1дготовки. Нагальн1 вимоги до вицо\" вколи, цо виявилися у всьому свт, - переоснацення 11 иатер}ально-техн1чно"1 бази, суттеве розвирення бази социально!', посилення гумаштарного ухилу в П1дготовц1. Останньому пункту надаеться оеобливе значения, 6о люди знов 1 знов переконуються, чо "високоосв1-чен1" чудовиська, для котрих гуманизм - пустий звук, являвть собой головну небезпеку майбутньоиу.

Збереження м1цно'1 вичо!" вколи виступае одним 13 моментов, як1 дозволять запоб1гти знекровлюванню энного дуже важ-ливого соц1ального 1нституту - науки. Вэагал!, система вицо! осв1ти найштенсивн1ие взаемодхе г;аме з наукою, значною М1-ров з нею перешптаючись, живлячись 11 досягиеннями та в свою чергу роблячи величезний внесок до Н розвитку.

Ни вважаемо принципово важливим, за прикладом американских колег, доводит» ц! розм1рковування до лог1чного завершения. В результат! з'ясовуеться, по вица вкола - соц1альний 1нстнтут, котрий е нивоа творчост1 двох груп ученик, дослхд-ник!в: викладач!в 1 студент1в. А коля за природою своею навчання - творчий процес, отае, ефектнвним воно мозе бути лнве за уиов максимально!" свобод».

Гадаено, вир!нення виховалышх завдань потребуе сутте-во п!двищитн роль худовиъо! культурн в процес! ВИ^О! 0СВ1ТН. Одначе цнм значения белстристики та ыистецтва не обыежуетъ-са. 3 науц! та науконасичених гаяузях сучасного виробництва

надзвичайно ваяливоп е така властив1сть прац1вника, як продуктивна уява, Ваяко переоцЬжти вплив на процес ïï формува-ннз худо«ньо'1 культури, прилученнз до neï.

I qe ваялипу рису вичоУ вколи як !нституту духовно'/ культури ни вол1ли 6 видьтити. Визиачний аиериканський couio-лог 1 д!яч гнчо! oc.BiTii Л. Я'/лсон зазначае. 5(о одна з Функций ун!верснтету - бути критиком сус.п!льс.тва /1/. Гйдаемо^ qo ЯкраУна мае нагальну потребу в розвитку цього, критичного принципу в Д1ялытст1 вищих учбових заклад!в. При толерантному ставленн], еленентарн1й уваз1 до м)ркувань учеюгх (на повну добрезичлив1сть розраховувати нереал!стично ) удастьсз уникнути бс.гатьох понилок, мена îhuiîcho вир!вувати сусл!льн1 проблеми. В результат!, безсукн!вно, зросте соц1альна ефек-тивн!сть функц!онуваннз системи вичо']' осв!ти.

Параграф 1.3- "EKOHOiii4iii та соц!альн1 аспе-кти Функц!онування внщо") вколи".

Пе.ефразупчи клаенка, коасна сказатн. ао наве стор1ччя перев!ряе практично вс! царинк позуку духовно']' гар;гон1ï алгеброю eKOHOMiKK, господарськоХ д!яль!10С.Т1. Повноп ni роя це стосуеться й bhdioï зколн. Один з аспект!в ïï ¡лституц]опального статусу полагав в тому, цо вона вист'шае галуззк народного господорства, ланков еконои1чио'1 скстени.

Взагал), на наеу думку, сучасне кародне господарство вклпчае три найб1львшг гллузi - с$ери истер!ального виробнн-цтва, духовного виробннцтва, со^алышх 1 пол1тико-правозих ппелуг. Надзвичайно вкЬгинви.ч е стереотип, зпдно з котргш ocBiTy, науку, культуру, охорону здоров'я ввагапть "невироб-иичоп сферой". Такий шдх]д викривляе ïxiia народногосподар-ську роль, править за теоретична обгрунтування сушюзв!сиого "залиикового принципу" вид!ленна воят]в цям галуззм. ilacnpa-вд1 s педагоги, вчен!, д1 гзчj культури. лжар!, у в!дпав!яно-ст! до еучасних наукових уявлень. займяп продуктивной пра-цега. роблять величезний внесок у створення национального продукту ! доходу. Цга обсташшу треба налегнин чипом в^об-разитн у планових та 1нних документах, asi присвячуатьсп еконон!чному розвитков!. адекватно знЬшти систснн oinaiicy-

I/ Див.: Hilson L. flaerican acadeoîcs: Then anrl nou.-H. Y...1979.- P. 4.

вання та обл1ку.

Вища школа насаыперед, готуючи професШп кадри, вико-нуе. функц]в 'забезпечення наложного 1нтелектуального р1вня сучасиого виробництва, иасичення його складною розумовою працею, ко спира&ться на фундамент останшх досягнень науки. Сусшльною потребою е також активна участь вуз1вських педагогов у наукових доопдженнях, передус!м фундаментальных. 1накне. до реч1, вони будуть просто не в зиоз1 готувати Д1Й-сно висококва.мф1кованЗ кадри, котр! озброен! знаниями та навичками для виконання прац!, яка несе в соб! творчий» дос-линнцький заряд.

Говорячн ж про осгиту у вузькому розумпш1, про навчаи-ня, ми зазначаемо, цо послуги, котрг надавть викладачг при проведенн1 занять, як так1 е благом (звичайно, в економгчно-му план1; з 1нвих точок зору вони можуть приносити й вкоду). Студенти використовувть Ц1 послуги як допом!аний катергал у процеп1 створення, вдосконалення свое! робочо"1 сили, певна р1ч, б1льв чи менв ефективно. Ни еол1дарн1 з тими, хто вва-аае, но навчання сл1д без застерегень визнавати р1зновидом трудово'1, виробничоУ Д1яльност1, 1 саме з цього виходили в свогй робот 1.

Взагал!, на наау думку, необх^дно ч1тко розмеяовувати поточний продукт навчання, котрии с послуги внкладачгв. 1 продукт кгнцевий - сфорыовану або идосконалену робочу силу випускнмпв.

1Цна поточного продукту навчання включае, на наш пог-ляд, поточи! оидатки (внтрати на управлишя, заробНну плату викладач1в 1 дономганого персоналу, на книги та 1нв1 навча-дьн1 иатер1али, стипендН, побутовг послуги та обслуговуван-ня будишйв) г капгталоикладення (витрати на придбання эеа-л1, будижпв, обладнання, на оуд1вництво, а такоа позики). Р.оьна щна навчання перевилуе цшу поточного продукту на величину "домашИх" витрат, котр1 пов'язан1 з улавтуванням по-буту студентгв (цоправда, вони лиааються значнов мгрои нев-рахсвашш» статистиков).

Система осв1ти, в тому чиип вица вкола, такоз виконус декглька власне соц!альних функцгй.

/ЦялыЦсть систем« вицо! осмти в крагнах з розвнпеним ркиковки господарством с потуяннм фактором социально"! стра-

тиф1каци. В той яе час вона забезпечуе соц1альне перем!щен-ня, просування. Навчання в вуз». безсумн1вио. роэиирве кру-гоз1р, надае людям мохлив]сть виконувати складшву, зм!стов-н)ау роботу. Завдяки виепй вкол"1 вони потрапляють до нових, престикшиих Спринайми! в рннковЬУ екотилцП согиально-про-фес1|'ших вир с тв ] груп. К1нець к)нцеи, для сучасноУ лнднни, громадяшша рчзвинеииУ краУни цшпсти е моялнв1Сть реал1зу-вати своУ здНшость нахили, випробувати своУ сили в р]зних сферах д]яльност].

Одначя вгтчизнана сусп1льна сжтена за умов хаотичного, сумбурного переходу до ринку знилус значну частину сти«ул\с дс отринання вицоУ освии. Наприклад, нецодавно в Харк1всъ-К1й облает! 01льне половини безроОгтних мали випу освИу I майае стельки а були у и1ц1 18-35 рок1в. Питоиа вага слуабо-вцгв серед безро61тних складала 88 X. рогИтниелв - лине 12 У.. Основна група гроиадян ц!еУ категори - особи, зв1льнен! за скор .ченнян ытат1в. Б1лынсть безроги тиих - це гнхеиери-технологи. и^енери-механти програнЗстн, економсти, тех-нпш-техиологи та и». /1/. Як Оачицо. до найвразлнвгвнх налезать у периу чергу професГь що передбачаить наг.шйсть ин-1501 осв1ТН. Ситуация в кав1й кра'мй е р1зко вшшшов в1д т1е1, чо склалася в державах з розвнизиоо ринковоп еквиои.1-ков. та, на заль, у г1ркий 61 к.

ГЛАВА 2 иазнваеться учояа о сучлспону сусп!-

■кьств1".

Параграф 2.1 - "Осногпй тендешЦУ розвитку систони внцо'У осв1т51 п дераавах-членах ОЕСР",

В пер10д бурхливоУ експаис1У аидоУ освНн (50-60-Т1 роки) з нем поп'азувалися на Заход1 явно персб1льасн1, нади!р-!й спод1ва!шя.. Нин1 в наявносп реал1стнчн1ие розунпшя и нозливостей гронадсыиста. саинии студентами та выпускниками. а такоа ученики. Хоч ейФор1я 00-х рокгв «пнула. не стали доигнуачтш й скептичгЛ погляди на роль г ноелнвост! осьИп. 150 набули значного ноинрения в ?0-т1 рокк. Подупавнн крайность за^лдн! еуспгльствознэшП виробнлн доенть тверегий, звагений п^дхгд.до ц1еУ сукупност1 проблей. Але в пер;:!} чер-

1/ Див.: Соцгально-еконоа1чне становице Харк1вськоУ облает! в 1992'роц1,- X., 1993,

rg зберевеннв престижности осв1ти сприяить об'ектив1П чинни-ки тривалоУ Aii. 9 громадськ1й думц1 краУн ОЕСР сформувався ст1йкий стереотип, зкий в!добрахае той факт, що "системи ос-вГти всюди в дерхавах-членах д!ють як лотужн! механ]зми со-ц1ально'] сортировки та селекцп. Молод! люди розум!ять зага-льне правило: чин усп!шшвими будуть Ух дп по отриманню квалiФiкацjj, тим вищими - вансн в галузах сусшльиого про-сування та екогом!чно"У безпеки" /1/.

Сильним ciимулом до продовхеннз освИи е вица оплата npaui pofiiTHHKiB з кращиии навчальними досягненнями. Другим потужиим об'ективним фактором, шдатовхувчим до отримання налехноУ ocbith, виступае масове безробИтя, яке най65лы!ою MipoB зач]пае молодь. На Заход] ризик безробпта значно ви^е для молодих людей j3 иизьким р!внем ocbith чи повноя УУ в]д-сутнаств. Незвахаячи на пог]рнення ситуацп для випускник]в вуз1в, взаемозв'азок noMix равней осв]ти та мохливостами працевлаитуванна заливаетьса очевидним. 9 C0fi яскраво виав-ляетьса це одна обставина: наибiльве трудове навантахенна спостер!гаеться в oci6, як! мають вшцу осв!ту, найменве - в тих, цо не зак!нчили середню иколу. Лричому така ситуац]а склаласз всупереч баханна мение зайнатих, внаслЦок невбла-ганннх "правил гря", цо д!ють на ринку робочоУ сили,

3 розгортанням 1ITP зм!нявався зы!ст вицо! осв!ти, в ба-гатьох краУнах було зд!йснено так зван! "ундверситетськ! ре-форми" (вони охоллювали вузи Bcix тип!в). В!домий американ-ський фах!вець Ф. Альтбах вид!лив к!лька сп!льних момент]в, котрими характеризувалоса проведения реформ. Як правило, воли були викликан! кризовиыи авиками б!льи загального порядку та зд]йснявалися силами, «о знаходаться ззовш труп, kotpj звичайно приймали р]велня в систем! вицоУ освети. Студонти, неэважавчи на спорадичну пол!тичну активность, р!дко являли собою ключовий чинник процесу перетворень, практично не брали в ньоиу участ!. Професорський склад в «¡лому зиаходивса в олозицП по в]дновеннв до рефории, саботав з його боку робив неыоаливим повне УУ вт1лення. ТакоУ мети, як денократизац1я вицоУ осв1ти шляхои залученна до управл!шш молодеого персоналу та студент!в, було дбсз^уто т!льки почастл. Певннй ус-

1/ Education in nodern society.- P.. 1985,- P. 13.

- 19 -

nix мали намагання в!дкрити доступ до вищо!' осв1ти ран1ве позбавлениа його верствам населения. Шдпали п1д атаку та зазнали деяких втрат традиц!йн! академ1чн1 hIhuoctj - авто-HOMifl BtjaiB. влада сгаряого пикладацького проварку, наголос на доел!дхения високого pinna та аспирантуру. В б!львост! краУи рефорчи були не зовс!и усгмвшшн. до того я вельни дорого коэтували, цо "при натод!" заказало Ух зд!йсиешш чи обмегувало масвтаб. Головш зусилля було спрамовано на ство-релня "всеохоплпячих", у кШ.кох випадках "в!дкритих", ун!-верситепв, утвердгення н^дисцншпларност! в д!ял1>ност1 Ух шдроздШр, в1Дпов]дальнос.т1 перед сусп!льством, на pauio-нал1зац)я управлпшя. найлигення навчалышх план!в до сучас-них потреб ] т. ]н. /1/.

На доповнення до сво'Ух традицШшх функц!й виц! учбов! заклади виконуять шш1 низку новнх: задоволення ¡¡псцевнх запит! в: внесения вкладу до лозвавлення гог.лодарства вляхом п1дготрлки висококвал!ф!кованоУ робочо! сиди та переп!дгото-вки npauiRHKKiB, но стикапться з! ввндкими економИниии та технолог)чними ?м1нани: додерханнэ на ¡¡олеггноиу рiaiti проце-су технолог!чного вдосконалення влахом розвитку паукового знания; сприяння досягнення etiльвоТ сусп1льно1Г справедливос-т!. особливо п!д час господарських трудногОв, як! найболпч1-ве б'ять по трупах, чо знаходяться в найменн виг1днояу ста-новид! /2/. Р!зко зросла у вузах Заходу частка "нетрадиц!й-них студентке".

Бузи в!дгукувться на потреби часу, на залити нових труп "кл1еитщт". Набули повнрення скорочеи!. спец^аМзован! кур-си та гицчк! Форми вивЦування занять. Навчання з неповннм навантахенням С тI. хто обрав цей нлях, проходять таку а саму програму. no Л студент» "стационару", але за биьэ довгнй час) уае стало загальновзиванов практиков в П1вн!чн1й Лнерм-ц1. Зараз воно бурхливо розповсвдяуеться в 1наих краУнах ОЕСР, особлкво свропейсъких. Випробувано числешй серии "кооперативного" (студенти попереа!нно навч.чвться та працвать за Фахои у виробннчих коипан1ях) i "дистанцгйкого" (з окко-

1/ Див.: IHgher education in International perspective.- L.; H. Y., 1985,- Pp. 31-33.

2/ Див.: Education in sodern socicty^- P. 86.

рис'шпиш телев1з1йяо¥ тех^Ьш 1 т. ¡и.) навчання. 41 та 143 деяк1 нововведения призвели до розыивання традицШних ыев поп)з "форхальнии" 1 "нефорнальнии" секторами вицо) осв)ти. пои1в шсласередньоя осв1тоа та идвчанняи дорослих,

9к принципоса для майбутнього систем осв]ти розц!иветь-ся в 0£СР проблема ф]нсшсування. Занепокоешсть виклнкае в експерпв та обставина, до частка кап]таловкладень у загаль-н!й суи) видатк1в на осв!ту, як) обл]чувться оф)цШюв статистиков (поточи витрати пляс кашталовкладеннз). суттево знизиласа.

Плата за навчання у ЙО-т) роки )снувала у вузах СЕЙ, Канади, ЯпонП, ВеликобпитанИ", але зде(плызого йула в>дсут-ньов в континенталыйй Захшйй СРроп) та йвстралп. Частка доходу, отримцвана в)д плати за навчання та приватних повер-твувань. значно в)др)зняеться по краУнах ) типах вуз)в.

У всгх дервавах ОЕСР зд)йо«шалося субсид)ввання студе-нтських внтрат на придбання засогпв до »снування в форн) стипендп") ) познк, часто об'еднуваннх )Э податковиии п)льга-ии та суйпццяии на харчування, еитло, транспорт. У п)вн)ч-ноакериканських 1 скандннавських краУнах перепадали поэнкп з субсид)вва!1иыи ставками процента, у ФРН - безпроцентн) лози-ки та стипендп. В Зпонп вся допоиога надавалася в фори) безпроцептних зайьпв. в йвстрали та ВеликобритатУ - у виг-ляд) стипенд)(!.

Критериям! вид)лення допояоги в Япшт та «¡ранцп були зд!бносп студент1в I потреба у гроиах, тод) як у СУЙ, Скандинав И' та йвстрали б1лыза частика УУ надавалася з Шрку-вань с)!ор1ае ф1нансош1Х, н)а академ)чних. коли вае претендент« в1днов1дали вуз1вськии вииогаы. НайгПльве охоплення студенев дераавнов допоиогов спостер1галось у Великобритан)')', де 90 X ус)х вичизшшнх студенпв отрицували стипеидП.

Вниншлыеться дугша, 150 зроставч) трудно«) дергав у ба-дзетгДГг сфер! зробяять скрутшш становище хистеи осв)т'.1, но-тр! сильно залезать и1д гроиовоУ п1дтрш1ки центральных уря-д1в. Слайпоц е й над1я на 5псцьв) бвджетт конти. Зв1дси ро-Оитьса впсновок. посгиштъся опора на приват^ нитрат;-.. Аяе ексиертй бачать ! гшбизпену таь-ого псреб)гу подКи Ис дцэе аб1льииться иср1внои1ри1с?ь розвптг.у систем осо1тн р1з-пмх областей I репо»1в, зле й развариться нер1ви1сть и\к

соцпльшшн групаай а зай?алост1 гад "зд1биосг! пл-ттГ /1/.

Параграф 2,2 - "Стан вицоТ осв]ти в УкраШ",

Пава система or.nlти г.зе вступила 8 добу катких випробу-вань. Скази'о, загальна чиселмПсть людей, що напчалис?, на початок учбозого року була в 1360/01 р. - 10 429 тис. чол., у 1991/92 р. - лиие 13 323 тис. чол.. себто змену.чласа на 5 106 тис. чол.! Правда, левова частка цього скорочення при-падае на тих, хто навчався ловим провес!ям 1 п!дви^уваз своп квал]ф]кац]п на л1длриежтвах, у закладах, орган]занЗях I колгоспах. а такоа охопленнх !нвнми Скр1н навчання в загаль-ноосв]т1пх вхолах, професШю-техшчних 1 ви^их учбових закладах, ввлвчапчи вузи систени шдготовкн молодзих слец1ая1с-т1в) видами навчання. йле з не свЦчить про руйнування скс-тени безперервноТ осв!ти, цо форнувалася, пехай 5 небезпоки-лково... До того л зменвилася кШ.к}сп. ак студент1в вицах учбових заклад1в (в]длов]дно з 880 до 876 тис.), так 1 - на-багато р]зк]пе - учн1в снстеми подготовки молодвих спеи!ал1-ст]в <з 803 до 739 тле.). Критичная точкою визвнвея початок 90-х рок1в: в 1990/91 р. чисельн1сть ос 1 б, г}0 навчагпся, становнла 11' 554 тис. /2/.

Частка витрат ла осв1гу та науку у видатках Державного бюджету УкраТли в 1980 р. складала 17,2 'Л, а в 1991 р. зпк-зилася до 15,3 У.. Зате зиачно - з 1,2 до 2,6 'I - п1днялася питома вага клтрат на улравлпшя. Децо зб1лькилася й частка так званих вндатк1в на народне господарство. За цей пер]од злнзилиеа такой у видатках бюдзету частки витрат на шщ! уч-бов] закладн (з 2,1 до 2,0 У.) ] на середн] сяец1альн1 учбов! закладн (з 1,0 дп 0,9 у.). йоправда, п1двипкласа частка науки (з 0,0 до 1,3 'Л) /3/, одлаче це за умов нонополгзиу ЛацЮиа-лы!01 акаденП' наук каЛзе не позиачнлося на вузах. Ставления дерзави до п.чцоУ сколи, вклвчавчн систему п1дготовки иолодвих спец!ал1ст1в, у д1:)слост! поМраилоса, са1доцтвп чому -

1/ : Е'1иса1Лгш 1п побега зос1е1ч,- V. 97. 2/ Дно.: Нарэдие господарство Укра'пш у 1991 роц1.- С.

193.

3/ Роэраяовэн» за; Народне господарство УкраУгш у !2!)1 рои1." С. 31. 36.

- 22 -

наведен! об'ективн! показники.

Специф1чною рисои впчизняно! вищо'! (в широкому розуы!-нн!) вколи виступае велькк аироке розповсидгення вицих учбо-вих заклад!» систеии пЗдготовки колодвих спец!ал1ст!в. Ска-в!но, на початок 1391/32 навчального року в Зкрапп функц!о-нувало 1511 власне вицих учбових заклад!в, вуз!в у вузькому розуьшш! слова, 1,ма»е у п'ять раз!в (пльве вуз!в систеии п!дготовки молодвих спсц!ал!ст!в - 754, Правда, в контингент! тих, навчалися, вичои була питока вага вуз!в перао') групи - 54,2 2. Але частка учн!в систеии пЦготовки молодвих спец1ал!ст!в - 45.8 X - була понятно бШ-вою, н!ж частка студент!в двор^чних коледх1в у СВА, хоча ввс-хаять. ко в Америк! цей сектор набув духе великого повирення. 3 початку 1380/81 навчального року децо зб!льиилася к!льк!сть ! вуз!в, ! вуз!в системи п!дготовки молодвих спец!ал!ст!в, при цьому чнселы^сть ос!б, що навчалися в них, як ми вхе Назначали, зненвилася /1/.

Зосередимося на вузах у вузькому, власноиу розум!нн1. Викликае занепокоаИсть те, чо чисельн!сть студентгв дениих, веч1рн!х 1 заочних в1дд!лень у розрахунку на 10 ООО чоловис населения УкраТни з 1980/81 по 1991/92 р1к заенаилася з1 176 до 168, чиселыйсть спец1ал!ст!в, як! випуцен! вузами, - з 30 до 26 /2/.

Наипаки, ш; зваааемо в!драдним той факт, цо з 1980/81 по 1991/92 иавчальний р!к частка студент1в денних в!дд1лень п!днялася з 57,6 до 60,5 7.. Зросли таков \'х чисельн1сть, а одночасно - чиселыйсть ! частка (з 30,6 до 32,8 У.) заочни-к!в. Зменвення загально'1 чисельност! студент!в обуковлоНе р!зким (майге сдв1ч1) пад1нням к1лькост! веч-!рник1в, питома вага котрих поиизилася з 11,8 до 6,7 'А.

На навс переконання, заочну та веч1рн1Я формн випоГ ос-в1ти сл1д перебудувати-за зразком заругНаного иавчання з не-пошша навантааеннян, цо дозволить п!двицити як!сть п!дгото~ вки. Ильки теля цього слуано Суде ставити питания подо \'х

1/ Роэрахсзано за: Народне господарство !1кра\'нн у 1991 роц!С. 200.

2/ Днв.: Народне господарство НкраУни у 1991 роц!.- С. 200, 205.

випередауячого розвитку.

Спрямован1сть людей до отримання вицоУ осв1ти в навоиу сусл1льств1 зиениуеться. Наприклад, конкурс на встулних ¡с-питах до вуз1в, якцо взяти всГучбов! заклади, з 1980 по 1931 р!к знизивсз з 203 до 192 чоловп? на 100 запланованих М1сць, По галузевих трупах е два лриеиних винятки: у вузах охорони здоров'я в1н зб1льнився з 248 до 258. осв!ти - з 213 до 225 чолов1к. До лЦируючо'У тр1йки входили в 1991 р. такоз вузи мистецтва 1 к1иематографп (246 чолов!к), але в 1980 р. конкурс у них був значно вице (292 чолов!ки), вони впевнено передували, а телер, як бачимо, ластупавться вузам охорони здоров'я. Лидирували з к1нця за даним показникои у 1991 р. вузи проиисловост! та буд]виицтва (158), транспорту та зв'я-зкч (165), ^зичноУ культури та спорту (178).

Напевно не остання роль у тому, що ыенве громадян лраг-не отримати вщу освиу, грае пог!риення перспектив И влас-ник]в. СкаЕ1мо, за результатами опитування 1993 р., 81,9 'А викладач!в ) сп1вроб1тник!в вуз1в гадае, цо складносг] з працевлаитуваннян молодих слец!ал1ст1в зб^льэуиться,

йи ранхирували за помирен]ст» в1дпоз1д! вуз1всышх лра-ц1вник1в на питания про найб^льи хвиляяч! проблеми еяття Ух вузу, Налрик1нц] 1993 р. л]дирувала проблема статусу та оплати прац] викладач1в. До реч], вона вирвалася наперед'оста-нн)м часом. Це в 1992 р. вона об!ймала лине четверту лози-ц!в.

Напршйнц] 1992 р. серед двох-трьох проблем, як1 найго-стргве постають перед видов икодои УкраУнп в цглоиу, найб1-льиа частка респонденпв — 54,1 7, - назвала слабну аатер1а-лыш-техн1чну базу учбовоУ та науковоУ д1яльностг. Замкнуло тр1йку пояснения причини слабкосп - недостатке. фигаисуваннп вицоУ аколн (40,0 %). П пом1а ними розтавувалася проблема, котра висвилве природу натер¿альноУ скрути та пших трудного - проблема п^двицення престнзу шщоУ осв1ти в суспЬпьст-и1 (47,6 X).

Взагал1, в 1992 р. переваана (Нлъв1сть - 78,0 У. - вузх-кських прац1ванк1в ввазала, ¡?о 1снувча система вшзоУ осо1т.п иедостатньо ефектнвна 1 потребуе певнпх зн!н. Зокрема, иадП покладалнся на появу иедераавнмх вуз1в, розвиток приватного сектору шщоУ аколи. Напрнкгти 1991 р. прогнозували позити-

- 24 -

вний вплив цьогс процесу на д1яльн1сть вищо'1 школи 60,1 У. лрац1вник1в i 66,0 7. студент1в.

Останшк часом оргаии управлпшя виков вколов Якра'Гни поч?;нали низку реформ окремих И сторЗн. Найиирне до «иття вуз]в ув]йс;ли плапп форми навчання. На це стосовно власного вузу вказали 56.6 У. викладач^в 1 сп1вроб1тник1в. До pe4i, найзе половина - 48,2 И - респондентов прогнозуе позитивний вплив запровадгення платних фора навчання на д1яльн1сть ви-«01 школи; негативний вплив передбачають ливе 23,3 Z.

Набули иирокого розповсвдкення такоя hobi системи акре-дитацп вуз)в i прийому atiiTypieHTiB. На re, «о Ц1 новацП вв)йвли до еиття Ух вуз!в, указали по 42,6 2 прац1вник!в. Hariri рве в Якра'пп йдуть справи з демократизащев системи управлпшя вузами (33,2 2).

Параграф 2.3 - "Вица икола СЕ!А: загальна характеристика".

Система вицо? освгти СМ вклвчае два цаСлг: нихчнА (Undergraduate) - 1з тривал1ств навчання до чотирьох poKiB - 1 виций (Graduate), котрий потребуе поргвняно з нихчим додат-кового навчання протягом одного року та бгльие. У uesax tm-цо\' вколи вид1лявться так! р13новиди учбових закладов: дво-р1чк! та чотирир1ч1п коледх1, caaocTii'iHi npoflecivlni вколи, yuiBepcviTeTii.

Бузи СЕЛ пр:.своввть випускникаи г;тупен1 двох типгв -академ1чп"1 та професiftut. Навчання за професШшии програыа-кк децо бгльмов lnposj ор1ентоване на отримання практичних us;• нь i навичок для р.оботи за обраним Фахоы.

Дл'з САП i в останне двадцятир14чя було притаканни'м роз-кнрення систеии иицоТ освгти. Досить icTOTiw зросла глль-KicTb вузгв.

В аиериканських класнфгка^ях нер1дко стара г коледхг, професШи вколи та ушверситети об'еднувть поняттяк "чоти-pnpiMHi вузи", вкд1лявчн поряд 1з ними двор1Чнг коледаь Ос-та»н1 продовяувтъ зростати випередкуычими темпами. 3 1970 по iЭ80 р. кглък!сть чотирнр1Чних вуз1в збглызилзся в 1,24 . двор1чннх - в 1,55 , д чн.сеяыпсть \'х студент!в - в!дпов1дно tskos у 1,24 та у 2,В7 рази. S п!дсумку зросли та зблизилпся частки гголодаих коледв1в у загалыйй кглькосп вуз1в i сту-деят1в; вони становлятъ бглызе 39 i 0iльве 3? '(.,

Що стосуеться викладацького персоналу, то найпом!thîшi тенденцП" - зростання його загально'1 чисельноет! та одночас-не ксидке ni движения питомо!' ваги частково зайнятих.

ВЦбулася ФемШзацкч студентського контингенту. Якщо в 1970 р. чолов^ки становилн б!льк!сть на вс!х ступенях напча-ння, то в 1986 з!нки вирвалися наперед як за частков у зага-лммй чисельнпст!, так i на пигчону й витому саблях.

Вилередгуячини темпами зростала доля студенев, щи нав-чалися з непосним назантаяенням. Якцо в 1370 р. вона була iстотно иенае третини, то в 1386 р. далеко перевалила за дв] п'ятих.

Студентськчй контингент зростав ивидне у дераавних, His у приватних - онколи iaeHyeaux "незалеанини" - вузах. В результат! частка дерхавного сектору перевицила три чвертЬ

За охопленням студенев дом1нувчим був i залиаився низ-чий цабель, на котрому у друпй половит 80-х powiB иавчало-ся 86,7 7. ïx. Доля вицого цабля за остпнне двадцятир!ччя де-чо знизилася i становила в 1986 р. 11,47 2 Л/.

За час, що минув з початку науково-технгчно!" револвцП, к!льк1сть присвовваинх вузами США акадетчних i профес1йних ступетв зросла гяльае нгж у два з полоешнов рази. Дедо з«1-нився ïx розпод1л за ровнями. Частка ступен!в бакалавра i neptînx профегЛйних суттево понизилася, хоча й лнаилася, пере-ваанов. Значно зросла частка присвовваинх ступетв tiaricTpa, децо зб!львилась i частка найвицого, нагадаено, в СВП ступе-ня доктора, котрий в1дпов!дае впчизняноиу ступени кандидата наук.

ймериканськ1 вузи глибоко залучен! до вщииення трьох груп завдань: 1) навчання студентов; 2) провидения дссл!д-кень; 3) ойслуговування суспхльства. "Обслуговування cycni-льства" зд1йс1шеться в р!зноман!тних формах. Почасти boî'.o знаходиться у прямому зв'язку з викладаиням i досл!дзеиняии. Найпотттва дьп.пыпсть такого роду - недичне обслуговуванна в утзерситетських госпиталях i ¡Шпиках. При вузах в1дп«в!-дного лрофЬш функтонувть такоз Ферыи, готел!, ресторан«. 'J под!бний cnociô, неиовбн ствсоиочн "вторинний продукт" нао-

1/ Розраховано за: Statistical abstract of the United States, 1989.- P. 148.

чання, б1льи1сть коледи1в i университетов сприяе bUhobhíü 1 культурн1й д'.яльносп в iHTepecax меиканц1в навколившх на-селених пунктов. Свди включаиться драматичш вистави, музич-н! вечори, 6i6л1отечл1 та музейн! послуги, рад^омовлення, рекреацШй пЦприемства та оргашзац!я спортивних змагань.

Вузи таков ведуть спец!ально призначену для "обслугову-вання сусп!льства" роботу, звичайио в учбовому i консультативному po3pi3i. Найяскрав1вий приклад - центри з розповсюд-еоння с5льськогосподарських знань, як1 поеднують навчання доросли* iз копсуяьтативники послугани фермерам, агроСНзнесу та споживачам. Чикало ушверситепв створили центри для ладанна консультативных послуг и1сцевим органам влади, ик1ль-ний округам, орган!зац1ян охорони здоров'я, промисловим i торговин Ф1рмак, профсшлкам, юристам i т. 1н.

Siдомий соц1олог i д!яч вищоУ осв'Ути К. Керр влучно ох-рестив найб!льи упадаюч1 в частил] диверсифтщй' свое'У д1я-льност! досл1дшщьк1 ушверситети "мультиверситетами".

ГЛАВА 3 мае назву "Соц1альний статус i д1яльшсть вуз1вських шжладач1в i сп!вроб1тник1в".

Параграф 3.1- "КатегорГУ прац1вник!в вуздв в йкра'1'ni та СШй".

У дол1 npauiBHHKiB вищоУ вколи-УкраУни ЭО-тi роки вия-вилися поворотники. "Полгпвення к1льк1сного сп1вв1дноиения" 0икладач1и i сту=ент1в фактично лииилося поза увагов деркав-них органов управлгння вицов освпою. Вуз1вську науку було кинуто напризволяце, Як насл1док, тдвицуеться П1тенсивн1сть вЦтоку By3iBCbK¡;x прац1вник1в до inisiix ci¿iep. HanpiiKhmi 1991 р. оказали на його зростання 73,7 У. викладач1в i fcnic-poóiTHKKiB, lianpiiiíimñ 19S3 р. - вае 82,3 У.-.

Дуке niuasos; е 1НФормац1я вхдносно того, но в периу че-ргу нссе вузхвськт: праидвникам переход до рннковог економг-ки. Мдкруиадн б Ш2-р. i продов&ували передувати в 1993-оиу та;:1 иоменти, як: а) падения реальних доход1в, знизення гиттевого píbhs та б) втрата соц1алышх гарант1й (скорочення систеки бсзплатного надання китла, иедичного обслуговування, осв5ти i т. ir,.), Одначв частка зазначиввмх ц! аспекти дуае

PÍ3K0 ЗрОСЛП, SÜlfibEllBCfl ¡ЙДРИВ IX В1Д ÍH13HX позшйй.

Особливо виразна картина вимальовуеться, коли ми розг-лядаеко розпод!л в1дпов1дей на питания подо натр!в зктпи

Micue роботи за профес^йно-посадовини категор1яыи прац1вни-к1в. Р1зко в1др1зняпться настроУ, з одного боку, KepiBHHKiB р]зних paurlB 1 педагог]в. з другого - наукових cnJcpodiTHH-к1в. Останш значно б1льиоя Mipon булн ор1енгован! на те, цоб зм1кити Miсце роботи. В ц!лону чотири з кожних десяти наукових сп1вро61тник1в прнзналися, цо маять нам!р або иа-в1ть прийняли остаточне рвения в!дносно заливеина; частка висловивиих под]бн! настроУ серед них иайхе в три рази вице, His серед KepiBHHKlB i рядових викладач!в. Значно б]льву гостроту для наукових сп1вроб1Тник]в мае проблема низько'У за-poôiTHoï плати. Вица для них значуцЗсть 1 waftse ncix 1нвих аомент!в: як економ!чних ШдсутнИсть стаб!льност!, немозли-в1сть вир]нити витлов], побутов1 проблеии), так i, скав!ыо, духовних (нев]дпов1дн]сть роботи 1нтересам, зд!бностяа, моя-ливостяа). Це наочне св1доцтво скривдвеностЗ наукових cniB-робithhkJb в украУнськ!й систем! вицоУ ocbîth.

Одначе б!льп1сть вуз1вських прац!вник1в ИкраУни зи!нв-зати роботу не збираеться. йо в Ух утриыуе? Для визначення цього ми задали спец]альне питания, й ось цо показали в1дпо-в1д1 на нього.

Головни» иоиентон, котрнй прнваблзе вуз1вських npanin-hhkîb у Ух нтйвтй робот!, виступав, лиирувчи з величезтш в1дривои, творчий характер дгяльностг. Стосовно посадових категорий зазначнмо. цо й тут у наявност1 скривдзен1сть наукових cniBpoÔiTHHKiB пор]вняно з викладачани: nepoi значно ненаою uipoB Ц1нуить творчий характер своеУ нин1вньоУ д1яль-HOCTi, nia педагоги.

Другу позтпн за повиретста зайнав такоа фактор духовного порядку - моалив1сть стлкування з близькнни за духои ладьни. Трете рангове Hicqe- в реяику праць Ни впевниляся, UO значно иеное задовольнялн вуз!вськнх викладач1в i cnippo-6iTHHitiB р!вень престизу прац1вника вицоУ осв1ти, ноалнвост! професШюго та посадового зростанна, рози1р оплати. За?на-чиио: прнвабл!тсть таких понент!в, як ыоялнвост1 спШуван-ня з близьюши за духом лвдьин, pioni-престизу та оплати, 1CTOTHO ненае для наукових сп1вроб1тник1в у пор1внянн! з sa-кладачани. fl от частка тих. хто обрав вар!ант, по ншПвая робота пгчин не приваблве, просто вопи не ноаутъ знэЛтт-чого крацого, серед науиовц1в у п'ать раз!в (!) видп, nia v

- 28 -

педагоНв. Зайве свЦоцтво того, що науков1 сп1вроб!тники вуз!в Украпш фактично третируаться як кавви "другого гатцн-ку"...

Взагал! с наявШсть численно"! групи прац1вник1в вуз1в, як1 зайиавться вккдвчно наукоемки досл1дхеннями, була в1дыг-тнов рисов в1тчизняно"1 системи вичо\" осв1ти. Вона поеднува-лася на практик з! ставлення« до вуз1всъко'1 науки як не зове^ повноц1нно'1, тако'1, що явно поступаеться за р1внеи ака-дем1чним досл1д5енняи. Тин часом у краУнах Заходу основн1 науково-досл1ДИ1 гнетитути 1снувтъ традицШш при пров1дних университетах. Але при иьому ыайхе вс1 науков1 досл!двення виконувпея внкладачани за сум!сництвом.

На паау думку, органа дерхавшп влади Украйш поииши докорШю знншти свое ставлення до вуз1всько'1 науки. Сл1д на практиц! потвердити 11 р!вноправн1сть гз пауков академ1Ч-нов. При цьому вир1вальний внесок у розвиток вуз!вськгй" науки покликан! робити викладачЬ насаиперед провшп. Необхи-но скоротити нормативной обсяг 1"х навчального навантахения, надати моалив1стъ б1льие зайиатися доелгдгеннями. Вузгв-ськ1 досл1дхеиня треба ф1нансувати пролорц1опально чиселъно-с~1 вченнх, чо працввть у вицШ вколи Це, ми перекопан!, зб1лъаить ефективн1сть фуншЦонування науки як соц1ального 1нституту I водночас забезпечить новий 1мпульс В1тчизнян1й системI вицо'1 ос!Лти,

У право!йрност1 нод1бного походу остаточно переконуе досв1д СВй, який розглянуто в параграф! 3.2 -"Профес!йна д1яльн1сть вуз1вських спец1ал1ст1в". Ступ1нь в1-дпов1дальиост1 американських вуз1в за стан наукових досл^д-жеиь, мабуть, визе, н1в у 61льиост1 йших кра'йк Г. Боуен I Дз, .Пустер тдтримувть думку, "яка иироко под1ляеться в ака-дем1чних колах, а саке - що досл1дхеиня, як 1 обслуговування сусН1льства, сприявть.штелектуальнгй бадьоросп ун1версите-т1б 1 коледзпв, залучавчи та стимулввчи багатьох тьорчих ви-клздач'1в. заохочуечи та тдтримувчи жвавгеть гх розуму. Иох-ка додати, но успштй розвиток у СЙА природничих г гукан1-тарних наук, «¡а бззперечно займавть Л1дируюче полоаення у св!П (хоча конкуренти наздогаиявть), потвердяуе, «о не було побшякою дов!рити коледжли 1 ун1верситетам значну в1дпов1да-лыасть за досл1дяення та послуги суспгльству. Навпь б!ль-

- 29 -

ие, з приводу питания про вялив доелЦаень на викладання, який активно дискутуеться, ми додержуемося думки, що вони пожвавлювть навчання" /1/, Докази досить вагом!, хоч амери-канська академ!чна гронадськ!сть I не е одностайноя в цьому питанн!. Чикало тих, хто вважае, цо система, ака склаласа, принижуе значения, приненяуе заслуги гарних викладач!в, кот-р! головну увагу прид!ляать навчання студент1в /2/. I в цьому м]ркувашй е зерно !стшш, але зазначимо, цо в середньому науков! досл!даення в СИ забирають не б1льве п'атоУ частнни викладацького часу /3/.

Параграф 3.3 - "Просуванна викладач!в по слу-а65". В ЯкраУн! найзначуцов зм1нов исташих рок!в було зап-ровадаенна контрактно']' системи. Ставленна до не!" зазнало очевидно']' та вельми показовоУ еволвцГУ. Иаприк!нц! 1991 р. три чверт! - 75,2 'А - викладач!в 1 сп!вроб!тник!в були перекопан!, чо працевлаатуваиня на контрактуй основ! ноже позитивно позначитися на д!яльност! вицо! зколи. Й наприк!нц! 1993 р. частка тих, на чию думку запровадзенна контрактно!" системи вплине позитивно, впала до третини - 36,3 X. Зате нин! чверть прац1вник!в - 24,1 'I - ввавае, цо ней зах!д н!як не иозначиться, п'ята чагтина - 18,0 X - прогнозуе иегатив-ний вплив.

Ьзагал1, тепер 6!льа1сть схиляеться до того, абн .поед-нуьати елеаенти р!зних способ1в наймання викладач1в - контрактного, конкурсного, ор1ентованого на надання права дов!ч-ноУ роботи в вуз1. Те, цо осташйй вар1ант е ефективним за-собои соц1ального захисту, доводить функцгонування "теи'вр!-альнох систеаи" у вузах СЙА.

Параграф 3.4- "Вннагородження за роботу та соц!альниА захист вуз1вських прац!вник!в".

Ни отрнмали вельми тривозн! в1доност! в!диосно «атер1а-льного стану сшей викладач!в ! сп1вроб!тник!в. На почат«;; 90-х ро!пв йвидко зростала частка £пдняк!в - тих, хто заявляв : "Ни аивемо в1д зарплати до зарплат«, часто береао гров!

I/ Поиеп И., Schuster 3. Op. citPp. 18-19. 2/ Лив.: Ryan 3., Sackrey Ch. Strangers In paradise: flcadeaics frou the working class.- Boston. 1984,- P. 85. 3/ Див.: Bowen H., Schuster 3. Op. cit.- P. 18.

в борг". Напршшш1 1990 р. таке ствердяувала п'ята частина респондент1в (21,0 У.). у 1992 р. 1'х питона вага зб1лышлася до третини (32.4 /О. За цей ае период частка тих, хто мае ноалив!сть в1дкладати невелик! заощадкення, впала майке вдв1ч1 - з 15,0 до 7,8 У.. С в1домост!, чо надал! процес зу-боаНшя посилився.

В результат! великого значения набувае можлшпсть отрицания додаткового доходу, не псв'язаного з роботою в вузЬ Напршинц! 1992 р. сказали, «о такий доход грае в !'хньому бюдает1 досить суттеву роль. 22,9 У. - майае чверть - викла-дач1в 1 сп!вроб1тнкк!в. Й в Ондаеп коаного десятого прац!в-ника - 9,1 % - роль гроиових надходаень, не пов'язаннх з роботов- в вуз1, взагал1 була основною!

В Зкра'пЦ суинов прикметов перво!" половинк 90-х рок!в виступае зростаюча интенсивность знияення соц1ально1 захице-ност! викладач!в 1 сп1вроб!тншйв оищо!" вколи. Наприк^нц! 1991 р. в!дчували зниження соц1ально"1 захищеносп 76,0 У. ву-з1вських нрац1вник1в, а напршинц! 1993 р. - вае 89,4 У.. Ду-наеться, цо значною м1ров цс зумовлено паснвнитв профспЬ лок, тна, цо до !"х д1яльност1 практично не залучена переваяна частина вуз1вських прац1вник1в, Проте можливосп, так би новити, соц1ального саиозахисту вельми великЬ про цо св!д-чить знову-таки досв1д СИЛ.

Профсп!лки в анернканських вузах намагаються досягнути таких ц!лей: а)гидвищити оклади та додатков!. виплати; 6) встановити регулярн1 процедури, котрг гарантували б справедливо поводаення з викладачани у галуз1 оплати праць про-сування по слуабь надання довгчних посад та гнших умов' най-нания; в) розиирити вплив викладацьких рекок€ндац1й на зд1й-снення цих процедур; г) укр!пити професгйний статус внклада-ч!в, особливо у вузах, як1 надають замало додаткових пиьг на эразок творчих в1днусток, д1яльност1 педагог1чних рад, "розуиного" навантааення, допомоги в наукових досл!даеннях, захисту акадеи1чних своб!д; д) запровадити процедуру оскар-кения, яка забезпечуе захист в!д свав!льних р!вень; е) встановити пряний контакт 1з прийиавчою р!кеиня "верх!вкою" та створити когшшост! впдиву ка не!' (це найактуадьн1ве для великих ун!верснтет1в 1 заклад!в, як1 вклвчають низку кампу-с!в), Зг1дно з1 спостеревенняии американських колег, профс-

- 31 -

пики в целому ycniUHO BHpioysTb перел1чен1 завдання /1/.

ГЛАВА 4 називаеться "Студентство як специф!чна со-ц1ально-профес1йна група".

9 параграф! 4.1- "Спонукальн! мотнзи до навчання у иколк Роль вуз!в у систем! безперервноУ

осв!тя" - ми знову продемонстрували протилегн!сть домЗнузчих теиденц!й розвитку вяцо!' осв!ти в Укра'йП та передових дер-вавах CBiTy. Лереконан!, цо л i ni я. котра шш! утвеодялася в нан!й дераавЗ, веде вицу иколу у глухий кут.

Головний 3Micr параграфа 4.2 - "Наб jp сту-динт!в до вуз!в" - зобразення рац!ональних ! гуьашшх процедур, як! ¡снупть у CIA. Заслуговуе уваги такой ор!ентац!я на зироке використання так званих корекц!йних курс!в.

Параграф 4.3 - "Соц!альн! проблеми орган!за-ЦЗУ навчалыюго процесу".

П1л час досл!дкень перво! половини 90-х jiokíb ми заф!к-сували вельми триво&ну тенденц!га: зростае 1нтенсиви!стъ знн-аення вЗдпов!дальност] укргннських студент!в за результат« навчання. В 1991 р. на це вказали -37,8 У вшгладачЗв ! сп!в-роб!тшшв вуз!в, у 1993 - вяе 60,0 '/.,

Над!!' на краще пов'язувалися спочатку- з переходом до багатоступеневост1 вищо'1 осв!ти, п!дготовкоя спец!алЗст!в pi3Horo р!вня квал1ф!кац(']' (MaricTp, бакалавр и т. д,). Нап-рнк'тШ 1991 р. лрогнозували позитнвниА вллив цього заходу на систему вицоХ ocbíth четверо з козннх п'яти вуз1вських npaiiiBHiiKiB i три чверт! студент1в!

Цоправда, ейфорЗя ивидко минула. Вяе папрнк1нц1 1992 р. частки працЗвникЗв, як] в i тали парах!д до багатоступенево!' ocbíth та ставилиса до нього скептично, виавилися приблизно однакошши. 45,4 У. були впевмен!, що це кардинальна зм!на, спрямовама на досягнеиня bhesok зколоп 'jKpaiiüi рЗвня cbItodüx стандарт!в. '8,6 У ввазаля його "косиетнчиои* змИюп, якз из торкасться суп iскузчоУ с.чстеин ocsini. Наре.чгЗ, 5,0 'Л гадали, цо це руАнусаннэ Зснупчо!' цЗл1сно1 систенн ocbítü.

Чону з запровадаення бэгатоступеневост1 из давало бгга-

1/ Див.: Faculty and teacher bargaining: The ir,p?.d <jf unions on education.- Lexington CJfass.>: Toronto, Pp.

5-6.

* 32 -

ного результата? На думку викладач1в i сп!вроб!тник!в, голо-виа причина - неч1тк1сть плануваниа ц!лей нововведения. Н1-н1стерство осв1ти не проробило питания належним чином, д!яло похапцен, допустило надто багато серйозних orplxiB. Зг!дно з в1дчуттан значноУ частки респонденте, таков була в!дсутньов иагальна сусШлъна потреба в данзй 1новац1?. До И сприйнят-тя не була п!дготовлена громадська думка, матер!ально-техн!-чне забезпечення виявилося несвоечаснии ! недостатн!м, кадри, котр! в цьому випадку справд! вир1иуить усе, були не готов! до сприйняття i реал!заци нових 1дей. I ще чимало пра-Ц1вник!в п!дкреслили в!дсутн!сть зв'язку пом!ж запровадяен-нян багатоступеневост! та загальною концепц!ев вицоУ ocBiти.

fl тим часом, у дан1й сфер! низку момент!в можна прояс-нити, акцо звернутися до практики заруб!«них краУн. СкаЕ!мо, сильними сторонами орган!зац!У навчального процесу у вищЗй вкол! СЁЙ виступавть: а) глибока !ндив!дуал!зац!я навчання на вс!х етапах, принцип "керованоУ факультативное^"; б) пе-реважання позааудиторноУ роботи над аудиторной, зведення ос-таиньоУ до розуиного м!н1муму, яке дсзволяе студентам одно-часно зайнатися оплачуваноя ненавчальною працею без нади!р-ноУ вкоди навчанню; в) ор!ентац!я коледяМв на грунтовну за-гальноосвИнв та гуман1тарну п!дготовку.

У параграф! 4.4- "Позаучбов1 аспекти д! я-лыюст1 студентства" - висв!тлено зокрема таку привабливу рису американськоУ визоУ вколи, як поеднання розгалуженоУ системи обслуговування студент!в ! розвииеноУ студентськоУ самод1яльност1. А нав! студенти нин! втрачавть можлив1сть соц)ал1зац)У у формах, як! в!дпов!дають покликаннв вицоУ вколи, '- нести св!тло духовност!, сприяти розповсвдженнв !н-телоктуальних засад у китт1 сучасного сусп!льства...

ГЛЙВЙ 5 мае иазву "Управлшм розвиткоы вищих учбо-вих заклад!в як орган!зац!й особливого роду".

Параграф 5.1- "0рган!зац1йна специф!ка вицих учбових заклад!в". Hen практично нехтувть в УкраУн!. Наве досл1двення показуе, «о нин! тридцять в!дсотк1в факультет!в i иауково-досл!дних п1дрозд!л!в вуз1в кра'Лш знаходзться в невиг1дному становищ!, а кожкий десятий колектив взагал! завис над npipBOB. Це робить морально-психолог!чиий кл!иат ук-

рай нбсприятливим для вир!шення завдань по вдосконаленнв си-

о

стени управл!ння.

На якому и piBHi, за вЦчуттяы прац1вник!в вищоГ околи, головним чином гальмуеться процес УУ пристосування до нових соц!альних умов. Б1льые половини респондент^ вбачае кор!нь зла у ставлешМ до вищоУ иколи, яке склалося в украУиському сусп!льств). За ступеней попиреност) ця думка л!дируе з ве-личезним в!дривом. Характер сусшльного ставлення до внцоУ освети пряно зуновлений р1внем культури, цивШзованост!. Найрельефшше Bin виявляеться у д1яльност! дергавноУ влади, центральноУ та м1сцевоУ. Отве, 61льа1сть ярац}вник1в вищоУ сколи вЗдчувае вЗдсутнЗсть поваги до своеУ роботи, небаяаниз пЗклуватися про вицу освЗту та людей, чия професЗйна дЗзль-нЗсть з нею пов'язана. На Ух думку, е наявною антиЗнтелекту-альна спрямованЗсть сусп1льноУ. дервавноУ свЗдомост!.

Суино казати, але багатьма ця оцЗнка поиирветься й на IiiHiстерство освiти УкраУни. НапршпнцЗ 1993 р. б1льве чвер-Ti респондентЗв вид^лили його политику як головиий ионеит, чо завакае процесу адаптацй' вуз^в до умов ринковоУ еконои!-ки.

Прац1вннк1в вищоУ школи не звииуватии у иедостат»1й са-мокритичносп. Такоа б1льие чверп Ух назвали серед головннх перевод неготов1йсть рядових викладач1в i сп1вроб1тник1в пристосуватися до ншйаньоУ реальност1.

Я США е повчальними два иоменти: I) 1манентна активность вуз1в як суб'ект1в сопельного зиття; 2) саностШМсть як приватних, так i дервавних вузхв у unpiaenHi вельми аиро-кого кола пнтань, Ух шшвання за умов напруаеноУ конкурентно! боротьбй.

Параграф 5,2 - "Структура управляя вузами. Вуз1вськ1 ади1н1стратори як соц1альна трупа".

В Укра'Ш зусилляни Нпйстерства ocbIth i квр1вництва вуз1в було загальмовано процес денократизацП' управл1ина. 8 результата найпоаирегИиоа пршшетов обстановки у вузах стаз такий момент, нотрий виступае лине передуиовов денократнза-цп, як по!нфорнован1сть члеп1в колективу з ycis питань ву-з!всъкоУ 2иттед1яльност1. Наприк1нц1 1993 р. на нього вказа-ли 44,0 У. викладач1в 1 сп1вроб1ти:5к1в. Правда, найне троти-иа - 29,5 У. - зазначнла, qo 1нфорыован1с?ь не притаманна Чх зузан...

- 34 -

Але по 1нвих елементах процесу демократизацП ситуац1я це г1рва. Ская!ыо, частка зазначивиих, що для Ух вузу характерна участь член1в колективу в розробщ та прийнлтт! найва-клив1вих р1иеиь, практично дор!внювала частц! тих, хто стве-рд^ував протилекне. Менве третини - 29,2 X - вуз!всы:их пра-ц1вник1в заявили, що у Ух заклад! ¡снуе мовлив!сть критики без негативиих насл1дк!в. Ливе чверть - 25,6 У. - зазначила як характерцу рису захицешсть прац!вник!в в!д адм!н1страти-вного свав1лля; б!льие поыирення мае, навпаки, незахице-н!сть, на яку вказали 30,6 У.. Найсушпиа картина - в галуз! контролю за д1яльн]стю аднНистрацп з боку член!в колективу. Типовою е в!дсутн1сть такого контроля: на неУ вказала майзе половина - 44,9 У. викладач1в ! сшвроЫтшнйв; проти-левноУ точки зору дотримувалися всього-навсього 17,9 У. Ух,

Пор^вняно св1тлою плямоп на цьону тл! виступала д!яль-н!сть таких важлиг.их органов управлпшя вузами УкраУни, як учен! ради, Наприк1нц! 1993 р. були задоволен1 (ц!лком абп почасти) д!яльн!стю вченоУ ради вузу - 71,9 У. викладач1в 1 сп!вроб1тник!в, учено!" ради факультету - 74,6 У. прац1внкк1в.

У СЕШ, на наиу дукку, е сенс запозичити так! риси сис-тени управл!ння вицоя вколов, як забезпечення сильного впли-ву громадськост! на вузи через непрофеспШ попечительськ1 ради та ¡снування потугного институционального апарату п1д-готовки ненедкер!з 1 паукового анализу. У параграФ 1 5.3 - "йктуалып проблеии вдосконалювання систени уп-равл1ння вузами" - розглянуто зокрема такий його перспектив-ннй напрямок, як розгортання Н1Евуз]вськоУ кооперацп.

ГЛЙБА 6 називаеться "Натер!алып ресурс» систени вищоУ осв!ти",

У параграф! 6.1 - "Загалып проблеии гос-подарськоУ д!ялыюст! вуз!в як нсконсрц1йних организаций" -наочио продеыонстровано, цо з плинон так званого "переходу до риикового господарства" е>;онои1чний стан вицих учбових заклзд!о УкраУнн стр!мко поНркуеться. Хоч уже три-чотири року тону здавалося, що дад1 деградувати нема куди. Проте напршйыц! 1391 р. в1дчували,- цо ыояливосп цатер1ально-тех-н!чного забезпечення зникузтъся, гпсть 13 коаних десяти -61,1 У. - викладач1в ! сп1вррб1тшн:1в. а напршанц! 1993 р. -вве дев'ять 13 десяти (80,3 У.) респондеит!в,

Вельми загострве тривогу вивчення питания про те, як1 засоби використовуиться факультетами та Ьшими вуз1вськими п)дрозд1лами для залучення додаткових KotsTiB, Цьоиу присвя-чено один i3 фрагментов параграфа 6.2- "Дзере-ла надходяення i механизм використання фптнсових коат!в ви-ЧоУ вколи". Наавнин е р1зке скорочення майзе scix вшив самостийно'] господарськоТ д!гтлыгост5, загасаиня еконам1чно'] активност! вуз1в УкраУни. За два роки - з 1992 до 1933 - ча-стки респондент]в, цо сказали на застосування тих або !иш1Х засоб]в, по перевакнЫ б1льиост1 позиц!й знизилися дуге вра-ваюче. В абсолятяому обчисленн! наМолшпаим виявилоса зме-ншення питомо'У вагл викоианнз госпдогов1рних науково-досл1д-них ро51т: вуззвськ! вчен! явно залиыаитьсз в рол! napiïu в!д науки. Впав iurepec п!дприемств i орган!зац1й до навчан-ня студент!в, nspeniдготовки та шдвищення квал!ф1кацп кад-piB на догов!рних засадах. У глибок!й криз! рух по ствсрешш вуз!вських малих п!дприемств i кооператив!в: частка зазначи-виих ïx !снування знениилася майве в три рази. Правсм1р!ш»г е висновок, цо, реагуючи на Ьезладдя у народному господарств!, вузи УкраУни впали в еконон!чний анаб1оз. От т!льки небезл!-дставним е побоиваннз, но для значноУ ¡пльксст! ïx цей сол ноае виявнтися смертелышн.

ГЛАВА 7 h-ae назву "Взаенод]а вицоУ иколи та !нних соц!зльних институт 1В".

Параграф 7.1- "Дераавне регулсвання вищо'1 ocbîth".

У розвинених краУнах роль дергави у сфер1 вицоУ осв i ти вводиться головни« чином до иатер1ально-ф1нансово\' п1дтришш вуз!в. В УкраУн! н у радянський перiод дераава ЗдШнювала по вЦноиетш до систем» внцог" осв i ти зорсткий 1деолог1чний диктат. Тому, на нас norляд, позитивнии моментом е те, цо HanpHKinqi 1993 р. вЦносна б!льа1сть - 39,1 У. - викладач1в i cniBpoôiTHKKiB в^дчувала знениення вплнву пол1тики, !део-логГУ на д!яльн1сть вищоУ нколи. Правда, ouiiîi;a цього аспекту вуз!вського хиттл з боку npaijiBHHKiB дуае неоднозначна: чверть (25,8 У.) респондентов, навпаки, ввахае, що вплив по-я1тики та 1деологГУ посилветься; rçe майае чверть (22.8 У.) гадае, цо Bin лииаеться на коливиьону piBiii.

Досв!д Ш п!дказус нам необх!дтсть прийнлтта спеЩа-

льного Закону про вищу осШтц, котрий детал1зував би Eci на-прямки дервавного впливу на виду кколу, забезпечуючи стаб1-лыИсть i посл1довн1сть. У той же час bih мае пост1йно онов-люватися, вдосконалвватися. Дуже ц!кавою е такок практика державного регулювання вицо'У вколи насакперед на реМональ-ному piBHi, коли за центральним иипстерством ocBini закреплено лиие координации! повноваження.

Параграф 7.2 - "Вища вкола та недержавн1 ор-ган1зац!1 (на приклад! СИП)". Звернення до американсько'У практики переконуе, но в навпй Kpai'Hi необх1дно також поси-лити роль вуз!вських асоц!ац1й. Саме на них доц!льно поклас-ти головну в1дпов1дальн1сть за акредитац!в ьицих учбових за-клалЛв. 1иаий резерв ефективносп - налагодження взаемовиг1-дних зв'язк!в з колиин!ми випускниками. 1х об'еднання, якщо вони будуть сформован!, у змоз1 серйозно допомогти вузам п1д час вир1сення найболюч!ыих проблем. Слiд таков 1нтенсиф1ци-рувати контакти вуз1в з орга1пзац!ями комерц!йного сектору народного господарства. Ни впевненК цо Шщативи вуз!в у ц!й галуз1 зиайдуть доброзичливий в1дгук.

Параграф 7.3- Вица икола та сусп!льне вироб-кнцтво (на приклад! !нкенерно-техн1чноУ освии в УкраУн!)". Кллчова його теза полягае в тому, цо потребуе pi3K0i зм]ни структура внпуску спекал!ст!в вузами УкраУни. На протяз! десятир1ч залиыаеться невиправдано великою частка ¡нкенер1в. В результат! катастроф!чно знизився Ух соц!альний статус, саие цю групу сильшве в!д ycix враяено безроб1ттям. Перех!д до ринку потребуе за зразком СЫЙ перенести центр ваги на пЦготовку спец!ал!ст1в у сфер! господарськоУ д!яльност!, менеджменту 1 педагог1в, представник1в гуман1тарних дисцип-л!н. Але зд1йснити це потр1бно шляхом не закриття, а в!дпо-в!дного перепроф!лювання 1ккенерно-техн!чних вуз1в. Одночас-. но сл1Д, спираючись на досв!д передових краУн, посилити за-гальнонауковий, сусп!льствознавський i гуман!тарний компоне-нти, незалежио вЦ спец!ал!зацп.

У розд!л1 "ВИСНОВКИ" шдбито п!дсумки пор!вняльного анал1зу систем вицоУ ocBiти в нав1й та заруб!жних краУнах.

Ни впевнен!, чо вт!лення перел!чених у автореферат! та !нвих обгрунтованих у дисертацГУ заход!в сприятиме розумному реформуваннв вищо'У вколи УкраУни, зберевенню ц!еУ дорогоц!н-

- 37 -

но!" ланки BcecDiTHbo'i культура.

Дисертант е автором 37 наукових публ!кац1й загальниы обсягом б!льа üis 30 д. а.

Основний зи1ст дисертацп викладено у 16 працях. Серед

них:

1. Высшее образование в рнночной экономике.- Ü.: Институт мировой экономики и международных отношений (III СССР, 1991,- 18.0 д. а.

2. Коллектив вуза на этапе перехода к рнночной экономике //Висиая школа: испытание рынком (по материалам социологических исследований).- И.: Изд-во Иоск. ун-та, 1993,- 3,0 д. а, (у св1вавторств1).

3. Экономика высшей школы (зарубежный опыт) //Известия АН СССР, серия экономическая,- 1989,- Н 3.- 1,4 д. а.

4. Экономическое поведение работников и студентов вузов //Нов! технолог!!' навчання: Наук.-метод, зб. Внп. 4,- К.: HUK ВО. 1992.- 0,5 д.а.

5. Конкуренция не для всех. Экономика высшего образования в рыночном хозяйстве (на примере СИА) //Акционерное дело.- 1993.- Н 1-2.- 0,5 Д. а.

6. Висиая икола Украины: современное состояние, тенденции изменений (по результатам исследований 1989-93 г.) //Харьковские социологические чтения - 94: Доклады и сообщения участников,- X,: Социологическая ассоциация Украины. Харьковское отделение, 1994,- 0,75 д. а. (у cniBaDTopcTBi),

7. Социально-экономическая адаптация выпускников инженерно-технических вузов в Украине (на примере Харьковской области) //Харьковские социологические чтения - 94: Доклады и сообщения участников,- X.: Социологическая ассоциация Украины. Харьковское отделение, 1994,- 0,75 д. а. (у сп!вавто-рствП.

8. 31ставлення на користь ус!н //Урядовий кур'ер.-1994,- 28 липия.-» 0,1 д. а.

- 38 -

Чернецкий Ю. (1. Внсиая школа как социальный институт. Диссертация на соискание ученой степени доктора социологических наук по специальности 22.00.06 - социология культур«, образования, науки; Харьковский государственный университет, Харьков, 1994.

Завышается 16 научных работ, которые содерват теоретическое исследование высией ыколы как социального института современного общества, а такае результаты эмпирических исследований, Диссертация построена на системном сравнении внс-вего образования в Украине и государствах с передовым рыночник хозяйством, преаде всего США. Установлено, что высная Екояз призвана выступать ключевым социальны« институтом духовной культуры, органически сочетая обучение студентов, научное я худоаественное творчество преподавателей « учащихся, сказание ини профессиональных услуг. Предлоаен социальный механизм реформирования системы высвего образования Украины в этом направлении.

Tchernetsky Yu. ft. Higher school as social institution. D. Sc. dissertation on the speciality 22.00.06 - Sociology of Culture, Education, Science; Kharkiv State University, Kharkiv, 1994.

16 scientific works are defended. They include theoretical research of higher school as social institution and also results of eopirical research. Dissertation is based on the systea conparison of higher education in Ukraine and in the countries with developed narket econoay,. first of all the USfi. It is found out that higher school is called to be the key social institution of culture and to conbine organically student learning, research and social services. The social ssechanisa of reforaing higher education systea In this direction is suggested.

Клвчов! слова: соц1альн! 1кститути; духовна культура; соц!олог1я осв1ти; вица вкола; виц1 учбов1 заклади; вуз1всь-ка наука; соц1альн1 механ!зми вдосконалення вищо!' вколи.

Подписано г? печати 21.12.94. Форма? 60 г. 64 1/10

Буи. тип. Почать оосзтная. 15сл. псч. л. 2,0. Уч. изд. 2.0

Тнраз 100 з!:з. Заказ Бесплатно.

Отпечатано в типографии ИВД 330003 Харнюв, ул. !ЗаЛ:2!5О8ског0, 5