автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.06
диссертация на тему: Высшая школа Украины в преддверии XXI столетия:состояние и перспективы развития

Полный текст автореферата диссертации по теме "Высшая школа Украины в преддверии XXI столетия:состояние и перспективы развития"

ХАРК1ВСЬКИИ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

А

) 1 - •• . На правах рукопнсу^^

КУЗЬ Олег Миколайович

ВИЩА ШКОЛА УКРА]'НИ НАПЕРЕДОДН1 XXI СТОЛ1ТТЯ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Спец1алы11сть 22.00.06 — соц!олопя культури, осв1ти, науки

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття паукового ступени кандидата соцшлопчних наук

ХАРК1В 1995

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в Нащональнш юридичн1й академп УкраТни

Науковий кер!вник — доктор 1сторичних наук, професор

АСТАХОВА Валентина 1ларюн1вна

ОфЩШш опоненти: доктор сощолопчних наук, професор

СОБОЛ6В Василь Олександрович,

кандидат еконокпчних наук, доцент ЧЕРНЕЦЬКИЙ Юрш Олександрович

Пров|дна оргашзащя — Харювський державний педагопч-

ний ун!верситет ¡м. Г. Сковороди

Зах^ед, в! дбу деться « ЗА 1995 р

годин! на зааданш спеталповано! вчено! ради

Д 02.02.06 Харк1вського державного ушверситету (310022 Харк1в, вул. ауд.

ХаркПз^ ¡гул. Мироносицька, 1, сощолопчний факультет,

3 дисертащею можна ознайомитись у Центральн!й науко-С1й б1бл1отещ Харк!вського державного ушверситету за адресою: 310077 Харю'в, пл. Свободи, 4

Автореферат розклано « » у^хм^ 1995 р.

Вчений секретар / 7 / //

спещал1зовано! вчено! ради /// У.//, / I- ШЕРЕМЕТ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми досл1дження, Вирхшення глобальних проблем, э якими ч!ткнулося останн1м часом свгтове сусп!льство, передбачае кардинальну эм!ну умов життя людини, що немислимо без пост1йного зростання ¿.нтелектуаль'-ого по-тенц!алу, формування якого е основною функц1ею вищо! школи.

Зм1ни, що в1дбуваються в Укра5£н1, з необх±дн1стю вима-гають нових пл.дход!в до орган1зац11 д!яльност1 вищо! школи, до само! ф1лософ!51 вищо! осв!ти. 0р1ентована насамперед на задоволення потреб крайни в кадрах фах1вц1в, вона продовжу-вала i в середин! 90-х рок!в все ще рухатися шляхом вузького прагматизму, насл!дком чого стало постз.йне зниження фундаментального, загальнокультурного 1 гуман1тарного р1вня II ви-пускник!в.

Створення демократичних механ!зм!в управл!ння вищои школою стало одн!ею з важливих умоь п!двищення якост1 пхдго-товки фах1вц!в, 1х творчо! активности., виступило попередньою умовою виходу системи вищо! осв1ти э кризи.

Процеси реформування вищо! школи Укра!ни включають низку 1нновацхйних напрямк1в; багатоступенева система освд.ти, акредитац!йн1 механ!зми управл!ння системой, нов1 умови при-йняття у вузи 1 т. Д. Стрижень усгх реформ - зм1на самого зм!сту осв!ти, соц1альних ц!лей д1яльпост1 вищо! школи.

Для будь-якого сусп1льства осв!та, наук=ч та культура вторично виступають консол1дуючою силою, яка сприяе вир1ше-нню 1 глобальних соц1ально-економ!чни проблем. Визнання того факту, що осв1та е 1нститу ом грансляцИ культури, лриму-шуе не тхльки фах1вц1в, але й численн1 соц!альн1 верстви, .пол1тичн1 орган1зац11, батьк!вську громадськ1сть критично оц!нювати зм1ст навчальних програм.

Пошук шляххв оновлення системи осв!ти - глобчльний процес, який р!зко ускладнюеться в Укра1н1 в зв'язку з эа-гальною кризою соц!ума. Уже сьогодн! спостерггаеться безпо-воротний розлад вищо! школи, скорочення можливостей виконан-ня нею сво£х нормативних соц1альних функц!й. Зв1дси - дуже гостра необх1дн!сть об'ективного аналл. у становищах особли-востей функц!онування вищо! школи в сучасних уковах 1 опра-цювання науково обгрунтованих рекомендац1й По сгрии ниш Ш:-

гативних процес1в 1 поступовому реформуванню систеии вищо! осв1ти.

Ступ1нь розробленост! проблеми. Проблема осв!ти для в1тчиэняноЗС науки 1 культури не е новою. Бона десятилл.ттями обговорювалася вченими, педагогами, письменниками, гро-мадськими та державними д1ячами 1 эалишасться актуальною.

Розвиток соц!олог11 як самост1йно! галуз1 знания в ко-лишньому СРСР п1дготував передумови для в!дпов!дного методо-лог1»"-чого погляду на освл.ту. В 60-70-х роках розпочала фор-муватися соцл.олог1я осв!ти, про що св1д<шть поява статей 1 монографз.й Н.А.А1това, В.Г.Афанасьева, Г.М.Волкова, В.П.елю-т!на, В.О.Жам1на, Л.М.Лесох1но1, Р.Р.Мавлютова та 1н. Нап-рикз.нц1 70-х та на початку 80-х рок!в э'явилися перш! фунда-ментальн1 роботи, в яких комплексно розглядалися окрем! ас-пекти розвитку вищо! школи. Були опубл!кован! монографИ В.М.Д1мова, С.М.ерьом!на, А.Б.Эельманова, А.В.Кооп, В.Т.ЛИ-совського, В.Г. Осипова, М.М. Руткевича, Ф.Р.Ф1л1пова, О.О.Якуби та 1нших. Саме в цей пер1од було зроблено значний крок вперед у ^озробц1 та систематизацИ проблем осв1ти, в тому числ1 й соц!олог1чних проблем вищоЗС школи. В цей час досл1джуються важлив! методолог1чн1 питания взаемодИ вищо! школи 1 суспл.льства: функцН 1 протир!ччя, : плив на соцд.-альну структуру, можливост1 взаемодИ з соц!ально-економ1ч-ною 1 соц1ально-пЬл1тичною сферами сусп1льства, соц1ал1зац1я особистост! у вуэ1 тощо. Визначено предмет соцз.ологИ осв-1ти, систематизовано пгчят1йний апарат, дано загальну характеристику основних соц!олог1чних проблей ц!е! галуз!.

У 80-т1 роки на повний голос заявили про себе нац!о-нальн! досл1дницьк1 школи, що працювали над проблемами осв-1ти, Рели всеб!чний соцхолог^чний пошук оптимальних шлях1в пональшого розвитку осв!тянського простору. Кр1м иосковсько! та лен1нградсько! шк!л (М.М.Руткевич, Ф.Р.Ф1л1пов, С.М.1кон-н!кова, В.Т. Лисовський та 1н.) пл!дно працпють при-балт1йськг (К.Х.ТЛтма, А.А.Матулен1с, И.Б.Ашмане), ураль-ськ1 (Л.Я.Руб1на, Л.Н.Коган, А.П.Ветошк1н, 1.1.0синський) соц1ологи. Значний внесок у розробку актуальних проблей розвитку осв1ти вносить 1 укра!нська соцэ.олог!чна думка, зокре-на Харк1вська школа соц!олог1в на чол1 з О.О. Якубов, яка

розробляе питания оновлення осв1тянсько! системи, подолання кризових явищ у вищ!й ШКОЛ1.

Вивчення кризового стану в!т.чизняно! вищо! осв1ти дозволило в1дпрацовати деяк1 нов! тдходи, позицИ та о^нки. Це стосуеться усв!домлення глобального характеру кризн осв1тньо1 системи, необх!дност! створення системи безперерв-

HOl 0СВ1ТИ 1 ДОСЛ1дЖвННЯ нСОц1окуЛЬТурНОГО ПОЛЯ" OCBiTHbOl

д!яльност!.

Соц1альн1 реформи висунули на перший план питания, пов'язан1 з формуванням ново! концепцИ осв!ти. У досл!джен-нях В.1.Астахово1, I.В.Бестужева-Лади, В.Б.Миронова, О.В.До-лженка, В.Я.Нечаева, М.М.Пахомова, Ф.1.Перегудова, В.М.РозГ-на, О.Я. Савельева та'1нших автор1в широкого дискутуються Tani II сторони, як зм!на ц!лей осв1ти у зв'язку з техно-лог1чним та 1нформац1йним станом науково-тех;)1чно! рево-люц!1, перенесения акценту на упереджуючу п1дготовку людини в систем! вищо! освхти, трансформац!я функц1й осв!ти тощо.

В працях В.В. Герчиково!, В.О. Диитренка, H.A. Люр1я зроблена спроба узагальнити пост!йн1 i виникаюч! проблеми у вивченн! вищо! школи, розглянути осв!ту як соц1альний Институт з пози-Дй едност! системно-д!яльн!сного й !сторичного niflxofliB до розкриття соц1ально! природи i тендснц!й у роз-витку освхти в широких просторово-часових iHTepeanax.

Фах1вц! з проблем вищо! школи до недавнього часу майже не торкалися, що ц!лком законом!рно, питань нац1ональних систем осв1ти, специф!ка яких проявлялася слабо внасл!док установки на н!велювання i однаков1сть. У 60-70-Ti роки з'яви-лисЯ перш! анал!тичн! npaiü з проблем вищо! школи Укра!ни М.С. Гриценка, Ю.М. Даденкова, В.М.Даниленка, Г.Г.Ефименка,

B.1.П!това, Г.Г. Ясницького. 3 початку 90-х рок1внад питаниями pcni вищо! школи у формуванн! !нтелрктуального потенц-iany Укра!ни пл1дно працюють досл!дник! Киева (B.I. Волович,

C.О, Войтович, В. М.Литвин, Н. I. Пасько, В. Л. Оссовський, Л.В. Сохань), Львова (B.M.ni4a, Т.С.СтарченкО, Н.Й.Черниш), Одеси (И.О. Победа, I. М. Попова), Харкова (в. I. Астахова,

A. I. Андрющенко, "В. С. Бак ipoB, Л. M.repaciiia, Н. П.Осипоиа,

B.О. Соболев, е.Л. Уварова, Ю.О. Чергецький, I-V Шеремет, 0.0. Якуба).

3 початку 90-х рок1в в цих центрах ведеться послд.довна робота по виявленню хсторичних традиц1й та соц!олог1чних за-коном!рностей становления та розвитку нац!ональних осв1тянських систем, зокреиа осв!тянського простору в Укради!. Серед заруб!жних автор!в, працюючих над проблемами соц!олог!1 осв!ти, Науки 1 культури, необх!дно в!дзначити досл!дженНЯ Р. Будона, ф. Ван Вугта, Ф. Кумбса, Б. Саймона, А. Турена, Т. Хюсена та 1н.

При загальному 1нтерес1 та велик!й к1лькост! спец!-альних роб1т эалишаються Недостатньо опрацьованими питания систематизац!! соцхальних функц!й 1 ц!лей вищо! школи, мето-долог!чних принцип!в побудови 1 розвитку сучасних осв!тн!х систем, взаемозв'язку осв!ти 1 культури. Найменше досл!джен! вар!анти функц1онування вищо! школи в систем! ринкових в1дносин, механ1зми 1 шляхи £1 ф!нансування в нових умовах. Очевидно, що прийнята ран!ше теза про д!ев!сть вищо! осв!ти як чинника вертикально! соц!ально! моб!льност! потребуе уточнения .

Мета 1 за::дання досл!дження. Мета роботи - проведения анализу д1яльност! вищо! школи Укра!ни для з'ясування стану 1 перспектив II розвитку, прогнозування можливих конфл!ктних ситуац1й в систем! "сусп!льство - осв!та"; визначення кри-тер!!в оптимальних пшях!в !х подолання.

Досягнення ' поставлено! мети висунуло вимогу вир!шення ц!лого комплексу завдань: а) визначення нових «етодолог!чних п!дход!в до досл1джеиня проблем вищо! школи; б) вияснення загального й особливого у криз! вищо! школи Укра!ни; В) роз— роблення критер!!в оптимальност! осв!ти, яка розглядаеться як елемент системи культури; г) обгрунтування пр!оритетност! досл!дження соц!окультурно! д!яльност! в!тчизняно! вищо! школи.

Об'ектом дисертац!йно! роботи виступае соц!альний !нститут вищо! школи в систем! державних та <сусп!льних !лститут!г, Укра!ни.

Предметом досл1джеиня е д!яльн!сть вищо! школи, держа-ви ! сусп!льства в ц!лому, спрямована на кардинальне оновле-ння снстеми вищо! осв1ти, на треборення кризових ситуац!й, поглиблсння гуман!зац!1 ! гуман!таризац!1 яавчання, зако-

ном1рност1 взаемодИ, взаемообумовленост1 життед1яльност1 сусп!льства, держави та вищо! школи.

Теоретичною 1 методолог!чною основою досл!дження е соц1ально-1сторичний систеиний п!дх1д до феномена освз.ти, суттевд., структурн1 компоненти яко£ розглядаються у наукових працях в!.тчиэняних 1 заруб!жних вчених. Системний п1дхл.д до осв!ти (вишо! школи) с пров!дним у дисертацШ, в1н обумовив ВД.дб1р матер!алу 1 лог!ку викладу, дав змогу розкрити причини складностей, що виникають м!ж освл.тою та суспл.льством.

Емп1ричною основою роботи е дан1 соцл.олог1чних досл!джень "Оптимальна структура системи осв1ти в Укра1н1", "Соц1альний захист учн1всько! молод1 та студентства", яка проводилися кафедрою соц!ологИ УкраИнсько! юридично! ака-демИ в 1990-1994 роках за безпосередньо! участ1 автора.

Наукова новизна дисертацаЛ полягае в тому, що в н1й: а) видхлено основн! риси 1 причини глобально! кризи сучасно! вищо1 школи на основ! анал1зу в!тч(лзняних 1 эаруб1жних дже-рел; б) визначено особливост1 прояву ц1е! кризи в Укра!н1; в) систематиэовано основн1 методолог1чн1 принципи побудови 1 розвитку сучасних осв1тн1х систем; г) сформульовано комплекс внутр1шн1х I зовн1шн1х протир!ч у функц1онуванн1 соц1ального 1нституту вищо1 школи; д) переглянуто 1ерарх1ю функц1й вищо! школи в сучасному сусп!льств1. Функцию форлування д.нтелекту-ального потенц1алу визнано вих!дною; е) проанал1зовано мето-долог1чн1 аспекти взаемозв1язку культури 1 осв1ти.

Практична значущ^гь дослд.дження. Зробленг у данл.й робот! висновки методолог1чного характепу можуть бути викорис-таН! для подальшого формування ново! концепц!! вищо! освд-ти та регулюЬання в1дпов1дност1 соц1альних функц1й вищо! школи потребам суспхльства. Матер1али досл!дження використовуються кафедрою соц1ологИ Нац1онально1 юридично! академд.! УкраЛни у навчальному процес1 при читанн1 лекц1и 1з загальносоцго-лог1чноа! теорИ, по спецкурсах "Соц1олог1я освл.ти" та ''Педа-гогл.ка 1 психолог!я вищох школи".

Апробац1я роботи. 0сновн1 положения дисертац1йно! роботи знайшли в1дсбраження в опубл1кованих науковик працях 1 були викладенд.: а) на м1жвуз1вськ!й науково-практичидй кон--ференцл.1 "Вища школа п соцлально-економ1чнлй 1 полдтичгий

систем! сусп1льства" (Харк1в, 1992); б) на Всеукра1нськ1й науково-методичн1й конференцИ пПол1тична думка в Укра1н1: минулв 1 сучасн!сть" (Ки1'в, 1993); в) на и±жнародн1й науко-во-практичнл.й конференцН "Людина 1 полл.тика" (Харк1в, 1993); г) на м!жнародному сем!нар1-майстерн1 з Питань ефек-тивност! викладання соц1олог!1 (Харк1в, 1994).

Структура дисертацИ. Робота складаеться з вступу, двох глав, висновку та списку використано! л1тератури.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦ1I

Вступ и!стить .обгрунтування актуальност! теми дисер-тацИ, показуе ступ!нь II опрацьованост! в науков!й л!тера-тур1. Визначен1 об'ект, предмет, мета 1 завдання досло-джен-ня, в1дэначен1 вих!дн1 теоретичн1 джерела та емп1рична основа роботи, воображен! II наукова новизна та практичне значения, назван! форми апробац!! та можлив! сфери застосуван-ня.

Глава перша "Методолог1чн1 аспекти вивчення проблем вищо! лколи" складаеться з двох параграф!в: 1. Вища школа як частина освл.тньо1 системи ! соц!альний !нститут сусп!льства. 2. Криза сучасно! вищо! школи: глобальн! проЬлеми ! нац1о-нальн! особливост!. Розглядаеться сутн!сть кааагорИ "соц1-альний !аститут"; II сп1ввл.дношення з !ншими поняттями, серед яких окремо вид!ляються поняття "сусп!льство" ! "культура". в1дзначено, що серед !нших соц!альних !нститут!в сусп!льства одне з Найважлив!ших м!сць пос!дае !нститут вищо! школи як визначальна частина осв!тньо1 системи. Анал1зу-ються причини, як1 призвели до кризи сучасно! вищо! школи, 1 вид!ляються риси II прояву в сучасному свЛтд.; виявлясться специф1ка кризових явищ у д!яльност1 вищо! школи Укра1ни 1 на ц1й основ1 пропонуються деяк! методолог!чн1 принципи вивчення цих процес1в. *

Сусп1льна значуписть вищо! школи супроводжуеться зрос-танням ступеня II 1нституц1онал1зацП. Основними ознаками соц!ального Лнституту осв!ти с: 1) соц!альн! функцИ вихова-ння 1 навчання, як! п!дпорядковуються громадським потребам; 2) наязн!сть сусп1льно вироблених форм - осв!тн!х установ,

1х орган1зац1я 1 становище У сусп1льств1; 3) наявн1сть регу-лятив1в по функц1.онуванню даних установ 1 ос1б, як! бехуть участь в осв1тнд.й д1яльностл., тобто: а) ц1лей, св!домо пос-тавлених суспл.льствомг б) закон!в, що визначають фун! иону-вання установ; прав та обов'яэк1в ос!б, як1 реал!зують ц! права й обов'язки; в) метод!в осв!тньо! д!яльност! (методхв навчання, виховання); г) матер!ально-техн1чних засоб1в (еко-ном1чно! баэи).

Ц1 ознаки притаманн1 й со1йалыюму ¡.нституту вищо! школи як частин! социального 1нституту осв1ти. Специф!чною ж II ознакою с те, що зд!йснення соц1ально! функцИ навчання 1 виховання сво!м к1нцевим результатом 1 метою мае формування Антелектуального потенц1алу сусп1.льства, який визначае усп1-хи розвитку вс1х сфер життед!яльност!.

У методолог:!.! досл!дження вищо! школи чначне мл.сце выводиться проблем! II функцл.й, Значущ1сть цього питания виэначаеться необх1дн1стю п1двищення рол! осв!ти в регулю-ванн! соц!альних в1дносин 1 социально! структури сусп!льства. Робота м1стить огляд 1снуючих у науков1й л1те-ратур1 точок эору на градац!ю соц1альних функц1й осв1ти. Вид1ляючи лейну едн!сть автор!в у !х розум1ннх, дисертант вважае, що осмислення !ерархИ функц1й вищо! школи зм!нюеться з! зм!ною наших погляд1в на схэ1т, суспл.льство. Завдання побудови незалежно! Укра1нсько! держаСи, нац1о-нального, духовного 1 культурного в1дродження, становления демократичного сусп1льсгва 1 ринково! економ^и, п1дняття вхтчизняно! науки 1 техн1ки до св!тового ривня об'ективно екстраполюються на систему вищо! осв!ти; активна участь у 1х вир!шенн1 *й складае II основн! фушсцИ. Виходячи свое! внутр1шньо! прироДи як специф1чно! п!дсистеми суспо.льства, вища школа розв'язус цд завдання неоднакивою м!рою, бо зм1ст функц!й визначаеться не лише ц1лями су<-п!льства, а й специ-ф1кою само! вищо! школи.

Вих1дною функц1ею лищо! школи визначает\ся функцхя формування штелектуального потенц1алу суспд.льства, який являе собою складне 1 багатогранне утворення, систему орган!чно взаемозв1язаних пол1тичних, правових, моральних^ наукових, естетичних та !нших духовннх гинностей. В1н вбирае в себе

все багатство 1 р!зноман!тн!сть 1дей, погля/Цв, уявлень людей, спираеться на силу людського роэуиу, колективного !нте-лекту 1 свое найб1льш концентроване, суттеве висловлення знаходить у св!тогляд1, в реальних ножливостях !деологИ та науки слугувати !деям творения, консол1дац1х ! розвитку нового сусп!льства. Соц1ально-еконон1чна 1 соц1ально-пол1тична фуикц!! мають хоча 1 важливе, але п1длегле значения, 1 шляхи 1х реал!зац!1 у сучасноиу сусп!льств! значною м!рою иаить бути .шреосмислен!.

Сучасний етап розвитку осв!ти як сусп1льно1 форми духовного розвитку характеризуеться, по-перше, радикальною зм!ною наукового знания 1 технологи навчання на вс1х р!внях педагог1чного процесу; по-друге, д!йсно масов1стю, що забез-печуе п1дготовку нових покол!нь до життя 1 д1яльност! в "техн1эованоиу" 1 насиченону науковою 1нфориац1ею св1та; по-трете, ч1ткою ор1ентац1ев на п!дготовку до профео1йноЗС д1яльност1, прямо чи непрямо (через численн! практичи! дода-тки застосування) пов'язано! з наукою. В нових культур-но-1сторичних умовах сутн1сть 1 основн! функцИ осв!ти вихо-гять . алеко за меж! навчально-виховно! д!яльност1 э спец-1ал1зованими, локальними ц!лями передач! ! засвоення т1е! чи !ншо! суми знань, ум!нь ! навичок, з одного боку, формуван-иям певиих якостей особистост! - э !ншого. В1днин!, п!дкрес-люеться л робот!', справжня сути!сть ! роль осв!ти повинн1 розкриватися лише у в!дпов!дност! до фундаиентальних сусп!льних процес!в соц!ал!зац!1 особистост! як культурно-вторичного суб'екта ! головно! виробничо! сили сусп!льства, а також у широкому контекст! в!дтворення всього соц!ально-культурного досв!ду, включавчи п!зиавальний.

Усе попередне дозволяв зробити висновок, що в сучасну епиху основиим протир1ччям у систем! "сусп!льство - осв!та" ё протир!ччя м!ж безпосередньо сусп!льними формами осв1ти, з одного боку, ! локальним, вузькофункц!ональнии 'характером д!яльност!' сусп!льних навчально-виховних систем (у тому числ! й вищо! школи) - з другого. Це протир!ччя е загально-соц!альним насл!дком науково-техн!чного прогресу в сфер! навчання ! виховання ! лежить в оонов! розвитку вищо! осв!ти у вс!х хрп1нах св1ту.

У робот! обгрунтована необх1дн1сть эн1ни стратег!чних, глобальних ц!лей осв1ти, перестановки акценту !з энань фах1-вця на його людськ1, особист! якост!, що виступають як ц!л! п!дготовки людини до майбутньо! фахово! д!яльност!, яка роз-глядаеться не лише в профес!ональному, але й соц!альному ! культурно-!сторичному контекстах. М1ж !ншим, зн1ст, нетоди 1 эасоби осв!ти в ц1лону все ще ор1снтован1 на розв'язання приватних (у пор!внянн1 з глобальною сусп1льною роллю осв1тньо1 д1яльност1) завдань, як! висуваються ! реал1зу-ються без урахування радикальних змш м!сця осв1ти у русл! ц!л!сно! сусп!льно-!сторично1 практики.

Висновок про невз.дповл.дн1сть р!вня функц1онування 1 ц1льових завдань вищо! осв1ти потребам сусп!льства, яке шви-дко зм!нюеться, послужив основою вид1лення найб1льш !стотних рис II кризи.

X. НеспроможнЛсть старих метод1в 1 цл.лей навчання та виховання викликае необх!дн!сть роэвивати у молод! зд!бн1сть до самоосв1ти 1 саковиховання, до оволод1ння навичками, як1 дозволяють одержувати нов! зНання ! справлятися з новими за-вданнями протягом усього життя, що надзвичайно важливо в пе-р1од бурхливого науково-техн!чного Прогресу ! розвитку сусп!льства.

2. В результат! эростання безроб!ття серед молод! в кра!нах розвинених ! як! розвиваються сумнхву п!длягае сам характер взаемоэв'яэку м!ж осв1тою ! роботов.

3. Не в!дпов!да. вимогам роботодавц!в не ст1льки к1льк!сть квал!ф!кованих фах!вц!в, ск!льки як!сть 1х п1дго-товки. По-перше, висловлвсться стурбован1сть щодо загальних !нтелектуальних можливостей випускник!в вуэ!в; по-друге, !снуе точка зору, що обсяг одержаних ними зиань недостатн1й для роботи; по-третс, висловлюються скарги э приводу ставле-ння молод! до прац!.

4. Незважаючи на р!зноман!тн!сть форм ! напрямк!в, найб!льш очевидно ! посл!довно криза проявляеться у ф!нансу-ванн! осв!ти.

5. Проблеми демократизац!! доступу в вищу школу також св!дчать про кризов! моменти II розвитку. 0св1та в!д!грас велику роль у розпод!л! благ, ! важко сказати, яким чином

б!дн1 крайни могли б забезпечувати осв1ту на б1льш справед-лив1й основа., навд-ть якщо б вони могли протистояти пол!тич-ному тиску з боку заможн1х груп населения, якХ використову-сть освхту в сво!х 1нтересах. При значному перевищенн1 попи-ту над пропонуванням (принаймн1 що стосусться прийнятно! якост!.) 1 орган1зацИ у нац!ональних 1.нтересах високоякд.сно! осв1ти для окремих л.ндив:1д1в виникас неминуче величезний ро-зрив у якост! осв1ти 1 в одержуваних в!д не! переваг.

6. Ва.дбувасться зростання 1нтересу до питания кризи морал1. Воно безпосередньо пов'язане з уявленням про роль вищо! школи як одного з основних 1нститут1в сусп1льства, в!дпов1дальних за набуття молоддю правильних знань, формува-ння певних погляд1в належно! поведл.нки, як1 б вл.дпов:1дали комплексу моральних ц!нностей, принцип!в 1 норм, пануючих у суспл.льств1 в целому.

Наприко.нц1 першо! глави автор наводить специф1чн1 осо-бливост1 прояву кризи вищо! школи в Укра!н1, анал1зуе причини ситуацл.1, що виникла, видл.ляючи окремо так1; а) крах со-ц1ального експерименту побудови соц1ал1зму 1 в зв'язку з цим крах основних принципов 1 догм системи осв1ти 1 виховання; б) здержавлення системи осв1ти, бюрократизац1я вс1х II структур; несвобода вищо! школи X вс1е1 осв!тньо! системи, II монопол1зм 1 в1дсутн1сть вар1антност1; в) спотвороння соц1-альних ц1лей 1 функц1ональних обов'язк1в вищо! школи; проблема кадр1в; г) незатребуванхсть ■ знань у суспхльств1; зниже-ння престижу вищо! осв1ти; д) в1дсутн1сть к.|Дел1 системи вищо! осво-ти, науково! кoнцeпцiI II подальшого розвитку.

Реформування вищо! школи Укра!ни, на думку автора, мо-жливе за умови дотримання основоположних методолог1чних при-нцип!в побудови í розвитку сучасних осв!тн1х систем. Тра-диц1йно до групи соц1альних принцип1в оргатзацИ 1 розвитку систем осв1ти включають з 1гальн1сть, безперервн1сть, спад-коемн1сть, пiдгoтoвкy кадр1в широкого проф1лю, сдн!сть нав-чання 1 виховання, 1нтенсифд.кац1;о накопичення знань шляхом гнучкост1 та самоадзптацх! змд-сту осв1ти. Наводиться низка нових ;1ринцип1в розвитку осв!ти як системи, найважливгшими з яких с: а) принцип Ъ1ституц1онально! рефлексИ; б) принцип випереджуючого розвитку осв:1ти; в) принцип 1нновац1йност1;

г) "зважений консерватизм"; д) принцип "формування в!льного осв!тнього середовища".

Глава друга "Трансформац1я соц1альних ц1лей 1 функц1о-нальних характеристик вищо! школи Укра1ни в уновах становления ринкових в1дносин" складаеться з двох параграф!в: 1. Ак-туал1зац1я соц1окультурно! д!яльност! вйщо! школи. 2. Реформа вищо! школи як спос1б розв'язання основних суперечностей у систем! "сусп!льство - осв!та".

Неэважаючи на глобальний характер кризи осв1ти, II фо-рми мають свою специф!ку в р!эних рег!онах планети, а !нод! й !стотно в!др!эняються в эалс.кност! в!д конкретно! соц-!ально-пол!тично!, економ!чно! ! культурно! ситуац!! в т1й чи ]нш!й кра!н! св!ту. Поряд з глобальними проблемами осв!ти ! вищо! школи, в Укра!н! чд.тко проявляеться ще низка чин-ник!в, гальмуючих ! блокуючих процес подолання кризи осв!тньо! системи. В 1х основ! лежать глибинн! зрушення в культур! й економ1ц!, що в!дбулися за пер!од в1д дня прого-лошення незалежност! Укра1ни.

Реал!зуючи соц1окультурний п!дх!д до д!яльност! вищо! школи як соц!ального !нституту, вид!ляють взаемов!дносини "осв!та - культура". Поняття "культура" е базисним щодо по-няття "осв!та", '! смисл останнього розкриваеться лише в сп1вво.дносност1 з першим. Иетодолог!чний ключ до вир1шення проблеми взаемозв'язку культури й осв!ти може бути знайдено при досл!дженн! процесу соц!ал!зац!1, бо саме в!н е основою осв!ти ! являв собою культурний процес за своею суттю. Постановка питания про осв!ту як елемент культури передбачае системний п1дх!д до вивчення як того, так ! другого феномена. При цьому перед досл!дниками постае завдання пошуку кри-тер1ю, в!дпов1дно до якого можна вважати, що система функ-ц1онуе оптимально.

За критер!й оптимальност! осв!ти з урахуванням того, що ця система е елементом системи культури, можуть бути при-йнят! три критер!!:

1. Критерл.й суспл.льно1 доц!лыюст!. Маеться на уваз! насамперед: а) в1дпов!дн!сть структури осв1ти II ц!льов!й функц!1, тобто !деальн!й модел1 освл.ти, яку ми спгиймаемо; б) в1дпов1дн1сть II структури структур! культури й умовам 1х

1снування на даноиу етап1 розвитку нашего сусгЦльства; в) напрямок структурних процесив у систем! осв!ти, який визна-чаеться взаемод1ею зовн1шн1х /щодо систеии осв1ти/ 1 внутр1пних Дснуючих у сан1й систем! освд.ти/ умов, у зв'язку з чим необх1дно вл.дзначити: прогностичн1сть, тобто роль про-гнозування змд.сту осв1ти, в результат! якого мае бути отри-мана випереджувча д.нформац1я про ймов!рнх перспективи тих чи 1.нших галузей знания, характер та об'екти прац1 тощо; i, на-решт1, зворотний зв'язок, тобто д1я результат1в структурних процес1в на вих1дну структуру в план1 II оптии1зацИ.

2. Критер1й перспективности 1 життездатност1 вс!х 1 окремих елемент1в осв1ти 1 засоб1в, характеру та форм 1х зв'язку. Таку життездатн1сть забезпечуе багатоступенев1сть 1 розгорнут1сть як по вертикал!., так 1 по горизонтали.. При цьому кожиий ступ!.нь водночас мае бути самодостатн1н, тобто ц!лком реал1зовувати сви! специф1чн1 Ц1л1, 1 в той же час перех1дним до наступного, б1льш високого ступеня, тобто сприяти зд1йсненню спадкоемност1 1 формуванюо 1нтелекту-ально! ел1ти.

3. Критера.й ',людинорозм1рност1" структури освд.ти, що означае: а) задоволення потреби будь-яко! особи в осв1т1 не-залежно в1д II соц!ального статусу i иатер1ального становища; б) пост1йне в1дтворення ц1е! потреби; в) формування гу-манл.стичного потенц1алу Сусп1льства.

Анал1з сучасно! системи оевхти в Укра1н1 показуе, що вона мае обмеже>и можливост! . адеквь.'но задовольнити сусп1льн1 потреби, що виникли в результат! вибору народом Укра1ни незалежност1 й демократ!.!. Зараз склалася принципово нова ситуац!я в систем! осв!ти, основними характеристиками яко! е: 1) формування ринку прац1 як нев1д"емно1 складово! частини економ1чно! системи кра1ни, в резу^итат1 чого сут-тево зм!нюеться економгчп природа осв!ти; 2) ор1ентац1я на формування нац1онально! осв1ти; 3) гуман1зац1я осв1ти, дом1-нування о.нтерес1в людини як основного чинника розвитку ос-в1ти, як системи, що Д-снуе для задоволення цих 1нтерес1в; 4) поява недержавно!, "альтернативно!" осв1ти.

Автор розглядае питания про багатоскладовий (соц!ально неоднор1дний) характер укра!нського соц1ума, про наявн1сть у

ньоиу яскраво виражених рег!ональних, етн1чних, рел1г1йних, л1нгв!стичних субкультур 1, як наслл.док цього, необх1дн!сть. в!дбиття цього факту в д1ялъност1 вищо! школи, виходячи э критерИв оптимальност! осв!ти 1 з урахуванням того, що ос-в!та с елементом культури.

Сучасн1 системи осв1ти - це та сфера, де не т1льки пе-ретинаються, але й стикаються 1нтереси р!зних клас1в, пропарив 1 груп. I Нав1ть не пропов1дуючи класовий п1дх!д при соц1альному анал!э1 осв!тн1х систем, сл1д визнати з позиц!й будь-яко! сучасноХ методолог!!, що ст!йкий розпод!л сусп!льства на багатовар1антн1 соц1альн! структури, його со-ц!альна диференц1ац!я впливають на стан системи осв1ти.

Можливо, що криза вшцоХ школи УкраХни триватиме довше, Н1Ж це прогнозуеться, 1 буде глибшою завдяки наявност1 ц!лоХ низки соц1окультурних конфл!кт1в.

Розглядаючи взаемозв'язок осв1ти й економ!ки, важливо видд.лити два моменти, як1 часто залишаються поза увагою: по-перше, фактично вже зараз 1снуе повний спектр економ1чних п1дход1в до питань прац1, розвитку лпдських ресурс1в 1 освл,-ти; по-друге, р!зноман1Тн1сть погляд1в виникла не раптово, вона - результат багатоХ д.стор1Х економ1чноХ думки, ид.стор1Х", частинов яко! с ми сам! 1 яка продовжуе. розвива-тися.

Вища школа УкраХни, виконуючи найважлив!ше соц!альне заковлення в1дпов!дно до сусп1Яьно-пол1тичних та економ1чних перетворень, виступае як чинник могутнього Вд.дтворення про-дуктивних сил УкраХни. Проте 1снуюча система вищоХ осв1ти не повн!стю забезпечуе реал1зац1ю своХх стратег1чних завдань, головнйм з яких с:

забеэпечення громадянам УкраХни можливост1 в отри-манн1 вищоХ осв1ти повного р1вня за бажаним напрямком;

- формування мереж! вищих нав^альних заклад1в, яка р1внем пЛдготовки, типами навчальних заклад!в, формами 1 терм1нами здобуття освд.ти, джерелами ф1нансування задо-вольняла б л.нтереси особи, потреби кожного рег1ону 1 держави в ц1лому;

- виведення вищоХ осв1ти в УкраХн1 на р1вень св!тових стандарте.

Процес реал1зацлЛ цих ц1лей значною м!рою гальиуеться недостатки розвиткои прогнозування зм!сту осв1ти, не до к!нця вир1шеною проблемою диференц1ац:И навчання фах1вцгв у вуз1 э урахуванням Хх конкретних функц1й надал1, невир!шеною проблемою едност1 фундаментально! теоретико-методолог1чно! осв1ти з гнучкою прикладною частиною, а також проблемою гу-ман1зац1! та гуман1таризацИ осв!ти. Не сприяють досягненню цих цхлей 1 чисто прагматичний п1дх1.д до осв1ти, 1 орган1за-ц1я навчального процесу, не говорячи вже про недостатке ф1нансування та недол!ки планування осв1ти. В оставди роки державна система осв1ти зазнала немало збиткхв внасл1док па-нування неоконсервативного па.дходу до досл!дження проблеми взаемозв1яэку "економхка - осв1та".

В:1дзначаеться явна тенденция до скорочення обсягу дер-жавних податкових надходжень, як1 вид1ляються на осв!ту, 1 до эб1льшення частки осв1тн1х послуг, як1 забезпечуються приватним сектором.

Основн! зм1ни, як1 все ж таки вл.дбуваються у випцй школ1 Укра!ни, автор викладае таким чином:

- система прийняття до вуз1в починае в1ддавати перевагу меритократичним критер1ям вхдбору студентов;

- орган1зац1я 1 визначення навчальних програн б1льше не залежать в1д центрального кер1вництва. Це обов'язок вузу та його професорсько-викладацького складу;

- повернення до принцип1в академ1чно1 свободи й ун1ве-рситетсько! автономИ супроводжуеться гстотгшм розширенням а диверсиф!кац1сю колективного представництва викладач1в 1 студент!в;

пол1тичну п1дзв1тн1сть у вииЦй школ1 заступила еко-ном1чна, в результат! чого виникла необхд.дн1сть радикального переосмислення фдлансування вищо! осв1ти;

створення альтер.1ативних ун!верситет1в 1 !нститут1в св1дчить про те, що на м1сцевому р!вн1 (при загальнодер-жавнхй пл.дтримц:1) прикладаеться д ,>статньо эусиль, спрямова-них на подальшу 1.нституц1ональну диверсиф1кац1ю вищо! школи Укра1ни;

- проблеми ф1нансування вищо! шксчи висуваються на перший план. Нав1ть якщо академ1чним 1нститутам буде рекомен-

довано самостийно вести фд.нансов1 справи й добиватися пол1-пшення становища шляхом, наприклад, стягнення плати за спе-. ц!альн1 програми чи мовн! курси, надання консультативних послуг чи зд1йснення комерц!йних операц1й з сво!м рухомим чи нерухомим майном, державне ф1нансування залишаеться основним джерелом ф1нансування вищо! осв1ти. Створення платних вищих навчальних заклад!в хоча й допоможе знятц грстроту ц!е! про-блеми, але створить ще один осередок соц1ально! напруже-ност!, посиливши соц1альну й економ1чну нер!вн!сть (у тому числ! й в сфер1 осв!ти).

У заключенн1 узагалышрться результата, на основ1 яких автор доходить висновку, що система осв!ти (вища школа) в!дчувае на соб1 тиснения з боку економ!чних, пол!тичних, соц!окультурних фактор1в 1 у взаенозв'язку "сусп!льство -осв!та" останн1й выводиться п!дпорядкована роль. Реал1зац1я вищоо школою УкраХни сво!х задач залежить в!д загального по-кращення економ1чного та пол!тичного стану держави.

Основн! положения 1 результата дисертаьр.йного досл1дження знайшли вгдбиття в таких публ!кац1ях:

1. Языковая и образовательная политика Украины на фоне многосоставного общества // Пол1толог. в!сник: Пол1т. думка в Укра1н1: минуле 1 сучасн!сть: Матер1али наук.-метод, конф. Ч.З. - К.: НМК ВО, 1993. - С.145-154.

2. Высшая школа Украины: проблемы обновления // Обновление высш. шк. - закономерность ее развития / Под ред. В.И.Астаховой.- Деп. в НИИ ВО 10.04.93, » 72- 93.- С.206-255.

'3. Современная образовательная система: глобальные и национальные характеристики // Образование - интеллигенция -культура / Под ред. В.И.Астаховой. - Деп. в НИИ ВО 21.04.94, 1Р 93- 94.- С.100-121.

4. Социальные последствия украинизации высшей школы // Высш. шк. в соц.-экон. и полит, системе о-ва: Тез. докл. межвуз. науч.-практ. конф. - Харьков: УкрЮЛ, 1992.- С.37-39.

5. 0св1та як 1стотний фактор пол1тичного життя у бага-тоскладовому сусп1льств! // Молодь у посттотал1тар. сус-пз.льств1: укр. вар1ант: Тези допов. наук.- практ. конф. -Харк1в: ХП1, 1993. - С. 106.

6. Осв1та та можливий б1л!нгв1эи: перспектив!! сх1дно-

украХнського студентства // Человек и политика; Тез. докл. и сообщ. научн.-практ, конф. - Харьков, 1993. - С. 136-137.

7. Багатокультурна ocBiTa; за i проти // flpyri пол1то-лог. читання: Анотов. програма. - Харк1в, 1993. - С. 39-40.

КУЗЬ О.Н. Высшая школа Украины в преддверии XXI столетия: состояние и перспективы развития. Рукопись: Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.06 - социология культуры, образования, науки. Харьковский государственный университет. Харьков, 1995.

Защищается 1 научных работ, которые содержат теоретическое исследование особенностей функционирования высшей школы в условиях государственной независимости Украины и становления рыночных отношений. Установлено, что в современных условиях исходной функцией высшей школы является формирование интеллектуального потенциала общества; национальной ■интеллектуальной элиты. Выполнение этой функции осложняется, во-первых, экономическим и политическим кризисом В Украине и, во-вторых, влиянием специфических социокультурных противоречий, присущих украинскому обществу. Положения диссертации используются в учебных курсах по социологии и политологии, а также при чтении спецкурсов "Социология образования", "Научная организация труда студентов".

KUZ O.N, The higher school of Ukraineuon the threshold of XXI centure: the condition and the perspectives of development. Manuscript: The thesis for a candidate's degree in the sphere of sociology 22.00.06 - the sociology of culture, education, science. The Kharkov State University. Kharkov, 1995.

7 Scientific works, which contain theoretical reseach of the features of functioning of the higher school in the conditions of state independence . of Ukraine and in the period of formation of the market relations, are defended. It has been determined, that the"initial function of the •higher school in modern conditions ir the formation of the intellectual potential of the society; the national

intelligentsia, the elite. The realization.of this function becomes complicated for the reason of the economic and political crisis in Ukraine in the first place, and for thé reason of the influence of the specific social and cultural contra dictions, which are inherent in the Ukrainian community, in the second place.

The provisions of this thesis are used in the following courses о f studies:. the course of sociology and the course of the study of politics; and in the special courses "The sociology of education" and "The scientific organization of^the labour of the students".

Ключов! слова: осв!та, система осв!ти, вища школа.

ПЦп. до npj'KV J J 04 Qf. Формат ГОх34'/и- ГТап1р друк. . Друк офпткпП. Ум чвн.-друк. зрк. 1. О

Обл1к.-пнд. арк. /р . Тираж too прим. Зам. /У/ . Пеэплэтно.

Полп'рафнна ф(рма «Прштал». SI0093, Xn-pKiB, вул. Спер"лова, 115.