автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Явище надлишковостi в багатокомпонентному складному реченнi

Полный текст автореферата диссертации по теме "Явище надлишковостi в багатокомпонентному складному реченнi"

I моделью- ССР.

4. Встановити ФункцгI надлишкових компонент!в в БСР, Мета та завдання визначили методи дослгдження. Використо-вуеться метод контекстуально-семангичного аналгзу, який дае мож-ливг сть встановити функцхональко-семантичний статус надлишкових компонент!в в БСР. Для безлосереднього спостереження над мовними явищами та для IX систематизацгI застосовуеться метод лгиги!стич-ного опису. БСР з элементам!» економг1 г надлишковостг розгля-даються шляхом поргвияння. У складних вкладках визначення семан-тично1 надлишковостх в БСР засгосовувався метод семанткчного те-стування, а ролх тестованих виступали студента та аспгранти Хар-нхвського державного педагогичного унг вер сите ту гм. Г. С. Сковороди.

Наукова новизна дослгдження полягаа у тому, що в ньому впер-ше здгйснюеться аналгз БСР з надлишковшк компонентами. Вперше показано взаемодгю протйлежних тенденщй - текденвдI до економН г тенденцгг до надлишковостт на р1внх БСР. Запропоновако видглен-ня ргзних типхв надлишковостх за конструюючими ознаками, розгля-даються фактори, що зумовлюють надлииковгсть в багатокомпонент-пих конструкцгях. Встаноблена залежнхсть мт типом надлишкових компокентхв та певною моделлю БСР, що дозволяв зробити висновок про схильнгсть деяких полхпредпкативних конструкцгй до появи надлишкових компоненив.

Теоретична значущсть дослгдження полягае в комплексному вивчекш питань надлишковостг та економ11 в рамках дхалектичного закону едгестг та боротьби прэтилежностей. Матер1али роботи мо-жуть бута и:кор*лстан1 пр;г розгладашг питания надлишковостг на 1нших ртвнях /наприклад, простого речения, элементарного складного реч!ння/. ¿ксертащя представляв теоретпчний хнтерес для виявлення етктаксичних закопсмгрностей з метою визначення ет::ь

4

Еагатокомпонентах складн! речения /БСР/ викликають особ-ливий 1нтерес у л1нгв1СТ1в завдяки ix-синтаксичному стагусу /див. пращ I.A. Василенка, Г.5. Гаврилово1, Н.С. Ганцовськог, Г.Ф. Калашникове!, В.А. ИЬтова та in./.

Вивчення та теоретичне осмислення БСР проведено в ргзних аспектах: структурному, семантичному, комумкативному. Пр0те проблема надлишковосм як одного тз регулятор!ь структурно-семан-ткчного механгзму БСР тгльни яамчена, тодх як надлкшковгсть е одним 13 засобгв, що дозволяе речениям великого об'ему зберегти щлгснгсть в прэцесх мовлення i nposopicTb структуру!, полегшуе сприймання iнформащ i, дано1 в БСР,

Актуальность теми дослхдкення визначаеться необх1д;йстю вивчення надлишковост1 на pi внг БСР як одного хз правил зпорядку-вання, якими регулюеться мовленнвва реал1защя Б®, виявлення закокомхрностеи функщонування надлишчових компонент! в у складт пол11гредикативнлх конструкцгй, оскхльки БСР включав велику мль-кхсть предикативних одинкць i являв собою надзвичайно складну структуру, що могло б без надлишковостт привести до його громхзд-костх, зробити складним для розумхння.

-4вта дослхдження - дати ясмплексну характеристику явища над-л'/шковсcTi на piBHi БСР, а ¿.'акож визначитк специФхку функщону-вання ЕСР з ргзили/. т.пами надлитковсси.

Зг1дно з щею мегою у pc6oii поставлен! такс завдання: Розглянупг поняття надлишксвсстг та.економ11 в мовг i уточните ix класийгкацгю В1дноско БСР.

Зиявити Л1нгвгстичн1 та екстралгнгвгстичнг фактори, що зумовлюш'ь появ.у надли;пковос1'1 в багатокомпонентннх конструквдях.

Дзсяхдити рхзнх типи надлишксвосм 3 точки зору структурп i семантик!, БСР, визначкти вгдповхднтсть мхж типом надлишковостг

Дисертавдя е рукописен.

Дисертацхя виконана в Харкхвському державному педагогичному унгверситег1 Ы. Г.С.Сковорозщ.

Наукоаий кергвник г- доктор фглологхчних наук,

професор Калашникова Галина '¿>едор1вна

0ф1цхйн| опоненти:

- доктор ф1Л0Л0Г1Чних наук,

• професор Столярова'Любов Прохоргвна

- кандидат ,ф1лолог1чних наук, доцент Бикова Л1лхя,0лекс1хвна

ПровIдна установа - Донецький державний ущверситет.

Захист вхдбудеться " 1994 року о ^-^ОД.

на засхцанщ спецхалхзованох вченог ради- К 053,06.06 у Харкхвському державному университет! за адресою: 310077, м. Харкхв, пл. Свободи, 4, ауд. /У .

1з дисертацхео можна оэнайомитися в Централ1ьщй науковхй бхблхотецх Харкхвського державного унхверситету..

Автореферат роз1слано " ^ "року.

Учений секретар о

спец1ал130ванох вчено! ради. 'Широкорад З.Х.

шмвський держвниГх ушверояег

>Г6 Ой

4 * На правах рукопи су

МЛРЧУК Людмила ^колахвна

ЯВИЦЕ ВДМШ0В0СГ1 В БАГАТОКОШОНЙШЮМУ СШДОКУ FE4EHHI

10,02.01 _ ростйська мова

Автореферат

цисертацт ¥ на эдобуття наукового ступени кандидата ёхлологгчгах наук

Харктв - 1931

таксичкого статусу Б£Р.

Матергали й положения дисертащ I можуть знайти практичне застосування в наукових дослгдженнях з синтаксису складного речения, в лекцхйних г лрактпчних вуэхвських курсах синтаксису, стилг-стккя, загального мовознавства, при проведенш спецкурс!в I слец-семп;аргв з синтаксису.

^атерхалом для дослтдження послужили п*ять тисяч прикладхв, що були oдepжaнi методом сущльнох аибхрки э творхв ростйськох художньог лхтератури XX столхття. Всього проаналхзовано рома-нхв, повхстей, оповхдань, в1рш1в, поем, якх свдадають об'ем п'ятнадцять тисяч сторгнок. Вхдгбрано чотири тисяч1 прикладхв ба-гатокомпонентних склад них речень з явищами надлишковостх та тися-чу - з явищами економН.

На захист висувадться так! тези;

- Надлишков1 сть в БСР е складним багатоаспектним явищем, що служить одним 13 засобхв побудови даног синтаксично1 одиниць в ак-т'х комун1кащ1.

- Тенденцгя до надлишковостх пов'язана з тенденшега до еко-номт1 в рамках лхалектичного -закону едноем х боротьби протилеж-ностей. Мехамзм IX взаемод11 г складае динамхчну рхвновагу в системх мови.

- Серед рхзних типгв надлишковостх видхляються передбачена I непередбачена. Перша е мовною, а друга - мовленневою надлишко-

В1СТЮ.

- За впливом Л1нгв1стичних та екстралхнгвхстичних <!актор1в розмежовуеться загальномовна та 1ндхвхдуально-авторська надлиш-ковхсть, за хдентичщстю дублетних компоненмв - повна I частко-ва, за ведучою ознакою в едностх сворми та змхсту - семантична I структурна.

- Тип надлшково стг, що виявлявться в тому чи хншому БСР-, пов'язаний з характером моделх п о лхпредикативного речення. Пев-на модель допускав вхдповхдний тип надлишковостх.

- Основншк функциями надлишкових компонентов в БСР g екс-пресивна функщя i функвдя зняття глибини конструкцН. До б1льш часткових вхдносяться сипдуючх функщх: текетоутворююча, ритмо-мелодхйна, функцхя ем&тичного пхдтвердження сказаного, функцхя уточнения образно! хнформащ i.

- В проз1 та поетичних текстах БСР з элементами надлишковос-Ti виконутоть ряд кошозиц1йно-стил1стичних завдань.

- Bei надлшлковх компоненте в складх БСР комунгкативно до-1дльн1, оскхльки дубльована 1нформащя сприяе досягненню взазмо-розум1ння Mi® комун1 кантами.

Апробапхя роботи. Матерхали дисертахрйног роботи обговорюва-лись на заседаниях секвдх сучасног pociйськох мови i аспхрантсь-кого семхнару Харкхвського державного педагогхчного ушверситету хм. Г.С. Сковороди в 1990, 1991, I992f 1993 p.p., а також на кау-кових конференвдях викладачхв Нам 'янець-Дэдхльського державного педагогхчного хнетитуту im. В,П. Затонського в 1989, 1990 p.p. За матер1алами-дисертацх1 були зроблен1 доповхдх на мгжреггональ-нхй конференщ1 "Предикащя у текстх i реченнх" /Коломна, 1991/, "Проблеми вивчення та викладання poci йськох мови у вуз1 та школ1" /MiHcbK, 1937, на Потебшанських читаниях Ааркхв, 1991/, на республхканськхй конференщх "Опшстика pociftabKoi мови: теоре-тичний та пор1вняльний аспехсти" Ааркхв, 1993/.

Результата роботи викладенх у восьми публхкацгях.

Структура роботи. Дисертацхя складаеться 13 вступу, двох глав, висновкхв, реестру лхтератури, а також одного додатку.

3MfcT роботи. У вступх обгрунтовуеться актуальнхсть теми

лослгдження, визначаеться його мета г завдання, називаються мето-ди дослгцження, визначаеться наукова новизна роботи, ii практична i теоретична значущхсть.

У глав! першгй "Поняття про надлишковгсть та xi типологхя в багатокомпонентному складному реченн:" викладаються теоретичн! 1ередумови дослгцження надлишковост!, ii взаемодхя з тенценцхегс цо економхг. Тенденщг до економхг та надлишковостг проявляться як: V тенденцгх, що направлен! на покрагцення мовнох технтки та давного механхзму i <V тенденцИ, що направлен! на збереження мо-ви в стан1 комунг кативно i придатностх^.

В даному досяхдаеннх ми опираемося на визначення надлишковост!, що було запропоноване О.С. Ахматовой, яка пояснюе надлиш-ков1СТь як "повторну передачу oflHiei i Tiei ж ¿нформавдi, що здхйснюеться як експлгцитно, так г гмплгцитно"**.

Однак ми розумгемо нацлишковхсть б1льш широко, так як, на нашу думку, надлишков1сть в БСР виявляеться у вживанн! лексичних ювторгв компонент!в у тотожному та синонгмгчному проявт, хериЯраз, noBTopiB сполучншкв, а також компонент!в, у яких в!д-сутня хнформащйна цгннгсть. Поява надлишковост! пов'язана з структурою БСР. Саме структура полгпредикативноi конструкцгх проводить до появи структурного паралелхзму, до повтору певного синтаксичного сегменту /компоненту/. Наприклад: "Мне нравится, что вы больны не мной, мне нравится, что я больна не вами, что никогда тяжелый шар земной не уплывет под нашими ногами" /М. Цветаева/.

Серед рхзних тип!в надлишковост! видояються передбачена i

* Серебренников БД. U6 относительной самостоятельности развития системы языка. -М.: Наука, ХУ68. _ 167 с.

Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М: Советская энциклопедия, 1969, - С. lit

7

непередбачена',. що визначаються як мовна та мовленнева надлишко-

В1СТЬ.

Причини появи передбачених елеменмв пов'язанх з властивхстю мовно.х. системи, тобто вони закладенх в граматичних правилах г принципах оргагазащх мови. Напр и к лад: "Они не только чувствовали, они знали, что они в каком-то особенном, душевном, смысле прощаются навсегда" /0. Фадеев/. Надлишковим в даному реченн1 е ви-раження значения множини Д1есловами "чувствовали", "знали",, "прощаются", так як пхдмет "они" мае значения шгожини.

Непередбачена надлишков:гсть проявлявться в семантичному дуб-люваннх компонентхв БСР, а такох в наявноси будь-якого елемента, який позбавлений Iнормативнох щниоси чи граматичнох значушостх. Наприклад:

1. "Когда я начал изучать то. что полагалось мне по возрасту, когда я начал его изучать, - мое воображение поразил эпизод жертвоприношения Авраамом Исаака" /А. 1^етаева/.

2. "Чем любовнее и краше была сделана, эта маскировка, тем заметнее было, что сильнее она выдавала ощущение неустроенности и обыкновенной бабьей беспомощности" /С, Алексеев/.

При цьому надлишковхсть в БСР може утворюватись шляхом дуб-лпваяня хнформавд1 одним або м ль кома компонентами /тобто два се-мантично синоН1М1ЧН1 понятая вхдповхдають трьом структурним компонентам/: "Но неисповедимы пути Господни, и не дано людям знать. что их ждет впереди" /Г. Бакланов/. Компонент "неисповедимы пути Господни" вжитий у значеннх "в зв'язку з причинами, нам незрозу-мхлими, невхдомо. наше майбутне"^. В даному БСР ПО^ /предикативна одиниця/ мае те ж значения, що I ПО^ + Юд, тобто ПО^ГО-уШ)^

^Михельбон М.И. Русская мысль и сечь. Свое и чужое. Опыт русской ф^аз|^огии. - С. - Петербург: Брокгауз - 1%ган. -

НадлишкоЕг компоненти дозволяють полгпредикативним конструк-щям уникати неч1ткосгх у викладеннг, що робить IX ясними для сприймання г для вгдтворення. Тому враховуемо глибинну структуру БСР х вважаямо надлишков1 компоненти в БСР функщонально значущи-ми в рамках даних конструкщй.

Механ1зм надлшковост1 - це надзвичайно складне I багато-аспектне явгаце, яке вмхщуз в соб1 поняття семантики I структури, загальиомовН1 та 1НЦ1В1дуально-авторськ1 властивост1, лхнгвгстич-Н1 та екстрал1нгв1стичн1 фактори. Необхгднхсть врахування цих особливостей спонукала нас впровадити класифхкащго надлишковост1 не за однхего, а за рядом ознак.

Дэ загальномовнох ми вхдносимо надлишковгсть, яка утворюеть-ся у випадках вживання тотожних або загальноприйнятих синонхм1Ч-них компонентхв: "Кивнув, Петя остался стоять, обтекаемый толпой, захваченный какой-то своей мыслью, всем своим существом ощущая сейчас свою малость, свою ненужность в этом огромном вечернем городе и в то же время радуясь, что он есть,, что он существует, что ему хочется ощущать себя в непредсказуемой стихии людского водоворота" /П. Проскурин/. Компо.ненти "что он есть", "что он существует" вживаяться в одному значени, однаковх за структурою, в них зустрхчаються синонхмхчнх сдкоргдт присудки "есть", "существует". Такий ряд синонхм1в дозволяв уникнути лексичнох монотонностг.

На р1вн1 комушкативного акту можлива хндйвхдуально-авторсь-иа надлишкоВ1сть: коли компоненти, що дублюють 1нформацгю, е контексту ал ь ними синонхмами компонент в БСР, ям несуть основну 1Н-формавдю: "И теперь он знал, что такое бой, что такое смерть, и что такое страх" /0. Фадеев/. Поза контекстом лексеми "бой", "смерть", "страх" сприймаються як неоднорхднг за змхстом. Проте в даному БСР вони роэтажоваш в одному контекстуальному сиюн1-

мхчному'раду I в'ПО^ г в несуть частково надлишкову хнфор-мащго, що допомагае автору описати розушння бою як сукупностх асощативно пов'язаних-понять: вх'йна-страх-смерть.

В зв'язку з повтором рхзного об'ему гнформащ1 в надл'ишкових компонентах вид1лявмо БСР з явищами повно1 надлиш.кбвост1 Д/ та БСР з'явищами частковох надлишковостх -/2/. _ ■

1. "Но вот все померли..кому полагалось бы благоговейно помнить это, но вот все канули в'Ничто..."'Д. Леонов/. Надлишковий -компонент, що дублюе 1н£брмащю, повнхстго вклэдаеться в значения

компоненту, який дублюеться. ПО^ = ДС^.

, »

2.: "Опершись -подмышкой на лопату-грабарку с длинной рукояткой, перекрестив загорелые ноги, стояла она, чуть изогнувшись, и так хорош, так красив был изгиб молодого ее тела, так хороша была она вся на его глаза, разгоряченные несколькими стопками водки и вином!" /Г. Бакланов/''. У компонент! "и так хорош,, так кра- • сив был изгиб молодого ее' тела" маетьсй на уваз1 -ильки одна сторона яиночо1 краси, що. сподобалася спостерхгачевх. Щ'з'ншё . , це перше враження узагальнюеться за допомогою 1мшпцитного вклЮт-чення 1нших компонент!в: "так хороша--бьша она вся на его'Глаза".

по1 / , 1 ■ .

За ведучою ознаною в йормально-семантичн!й оргашзацхх БСР подгляемо надл'ишков!' компонента на семантйчй! ! структура. ?оз-межування семантичног х структурно г надлишковост-! проводиться виключно з метою вщцлення ие1 чи 1Ншог сторони дхалектичног едност! Форми ! змх сту на р!вн! БСР, так як "компонента зм!сту формуються в однхй . 13 потр!бних для еталкуван-

^ПО^ _ компонент, що дублюеться, ПО^, ПО^ _ компонента, що дуб-люють !нформац!ю. - . -

ня форм"*. Яри цьому гид структурного нацлишковгстю маеться на уваз! надлишкоб!сть, яка виникае при мхнхмальнхй учасп лексич-ного. наповнення, тобто 'за рахунок структури БСР; "Не знала б. как цветет айва, не знала б. как звучат, слова на вашем языке, как в город с гор прлзет туман, и что проходит караван чрез . пыльный Бешлагач, как луч, как, ветер, как поток..." /А.Ахматова/; анафора: "Маэстро.'нарочно шаржируя, показал нам, как не нужно ерзать ладонью по спине, как не нужно отворачиваться от дамы во'время танца, как не нужно смотреть на свои танцующие ноги" /В. Солоуххн/; надлишковхсть сполучник;в: "Стать бы снова приморской девчонкой, туфли на босу ногу надеть, и закладывать косу коронкой, и взволнованным голосом петь" Д. Ахматова/.

Сем античною надлишковх сть 'називаемо надлишков1 сть, що' утво-рюеться /при П1дтримц1 певно1 структури/ лексичним наповненням тих чи 1нших компонент!в-БСР, тобто надлшков1сть на ргвн: мов-леннев(51 семантики: "Кррягин не заблуждался на свой счет, он знал, что неприятен окружающим: резкий, колючий, никогда ни к кому не подлаживающийся" Д). Наг1б1н/. В дашй конструкцх1 спостерхгаеться? часткова семантична надлишковхсть мхж ПО^ г блоком, П02 I П03, при дьому П0Г.< П02 + П03.

За формою передачх. хнФормащ1 на р! внх БСР розрхзняемо.екс-1Л1 цитну. та 1мпл1цитну надлишковхсть. Екстпцитна надлишковхсть 7роявляеться в БСР при повтор! буць-якого поняття в тотожнт/х'або синон£м1Чних компонентах: "Люди станут другими, когда он повисит на кресте с разъехавшимися поз гонками, не все, не сразу, но станут" /Ю. Нагхбш/. 1мпл1цнтна надлишков1 сть реалхзуеться в ЗСР через створення доДатко воI семантично1 лхн11. Елементи над' Калашникова Г.Ф. Вопросы полипреджативна^о /многокомпонентного/ сложного предложения. -Харьков, 1991. - С. 36.

лишковост1 в процесх мовлення не повториться експлхцитно не тому, що були вжит1, а тому, що вони зрозумШ з контексту, де зустрхчаеться IX семантичний екв1валент: "2кли Любавины как в крепости, в которой огромный крестовый дом под железной крилей. где вокруг - заплот из вершковых плах, где в ограде днем и ночью гремят проволокой два волкодава с красндаи зльми глазами" /В. Шукшин/. 0юлучнинов1 слова "которой", "где" е яомями уза-гальненох ситуативноI характеристики. У випадку вхднесення ос-танньо1 пхдрядвд! частини до головно? сполучникове слово "где" замхщае слово "крепость", а у випадку вхднесення до "першох порядно! частини - слово "дом".

За конструюючими ознаками розмеяовуемо .надлишковхсть, влас-тиву ильки рхвню полхпредикативних речень, та надлишковхсть, властиву будь-якому типу речень. Так, наприклад, лексичний повтор зустрхчаеться х в простому реченш, I в елементарному складному речент, I в БСР. Про те в БСР, завдяки лексичноиу повтору, про-^ являвться текстова категоргя когез11. Основним засобом формування когезг1 виступае синтаксичний эв'зок мхж компонентами БСР за до-помогою лексичного. опорного слова або за допомогою п1дхоплення: "Я знаю, ты моя награда за годы боли и труда, за то, ч*о я земным отрадам не.предавалась никогда, за то, что я не говорила возлюбленному: "Ты любим", за то. что всем я все простила, ты будешь Ангелом моим"'/А. Ахматова/. Елементи надлипшовост1, що властивх хншим сйнтаксичним рхвням, на рхвнг БСР мають свог особливо си. В багатокомпонентних конструкщях лексичний повтор дозволяз роз-ширити багатоланщгове речения. В той яе час в БСР зустрхчаеться надлишковхсть, не. вла.стива'хншим рхвням. Наприклад,в конструкциях з неоднорхдною супхдряцн1 стю структурно надлишковим може бути се-мантично опустошене головне: "Если б она ко мне явилась, то это

значит, что очарование бы исчезло" /Ю. Нагибин/.

На р1внг БСР'можлива надлишковхсть, коли семантику одмег ПО дублюе блок Ш, можливе дублювання одного блока ПО 1ншим: "И вот его посадили, а огромный портрет Сталина, который он нарисовал, по-прежнему вывешивали на здании обкома, отец Фомы сидел, а товарищ Сталин, в шинели, ростом в три этажа, приветствовал демонстрации трудящихся" /Г. Бакланов/. Оэмантичне дублювання зд1йснто-еться за допомогою блокгв: а/ "и вот его посадили" - "отец Фомы сидел" г' б/ "а огромный портрет Сталина по-прежнему вывешивали на здании обкома" -- "а-товарищ .Сталин, в шинели, ростом в три этажа, приветствовал демонстрации трудящихся", що передають над-лишкову !нЗормащю.

Багатокомпонентн1 складнг речения пгд час спглкування вико-нуготь функщга комун1кативних. одиниць. .3 процесг комушкацгI роз-ргзняемо I враховуемо екстралхнгвгстичнг, паралхнгв1стичн1 Укест, мгмгку, погляд, позу/ г Л1нгв1стичнг фактори, що впливають на ви-никнення надлишковостг в БСР. Серед екстралгнгвгстичних причин видояемо об'ем оперативно! пам'ятг, авторське мислення, пресуппо-зицгю, характеристику особи - комунхканта.

До екстралхнгвхстичних Факторхв, що призводять до появи БСР з надлишковгстю, вгдноситься психоф131олог1чний механхзм, який керуе рроцесом мовлення людини та обмежуе розмхр повхдомлень. Дэ-сл1дження дозволяз нам виявити взаемозв'язок об'ему оперативно? пам'ятх людини I довжини БСР. Серехшя довжина БСР з надлишковхсти визначаеться як середньоари$метичне число, ргвне 4,9 компонента, що на 0,1 б!льше, нхж у досулдженн! Г.Ф. Калашниковой, яка роз-

Калашникова Г.Ф. Многокомпонентные сложные предложения с сото

^связ^о ^^овременном русском

II - ■ ■ ,эния ? с

языке: тс. ...д.ф.н.- ларьков,

гляцала ЕСТ-в щлому.

ЭДэва художнього тексту бтворюеться автором через виб1р за-соб1в мовно1 номгнавдI. Появу надлишковостг пояснюемо 1Д1остилем письменника. Так, налриклад, БСР 3 надлишкоы стго являють "вельми яскраву рису синтаксису творхв Нагхбхна: "Григорьев просто не мог без коленоприклонения. Так он-грохнулся-'перед молодой редакцией "ЭДэсквктянина", так разбил в кровь коленки перед Венерой , лосской в Дувре,'так падал ниц и перед композитором.Варламовьм, .и перед .Серовым, и перед Провом Садовским, и перед Слешей ^ази-беевой бесчетно, и сейчас, умиленный тем, ,как глубоко запали в бесхитростную и глубокую душу 'Ивана'Ивановича его слова, как постиг его излюбленную мысль дремучий с виду Афанасий Капитоныч, умиленный - в который раз - невозможным богатством русской нату-. ры, он прикидывал, перед кем выбить пыль из паркета - по старому ли приятельству перед помощником смотрителя или, уважить новую дружбу в лице блюстителя порядка, и уже_склонился к последнему, да раздражал мундир". . ■

В даному БСР спостерхгаеться семантична надпишковхсть як пгд--твердження-головно1 думки попереднього речення в контекста:'.

В авторсь'кому текстх письменник специально використовуе кон- * струкщ1, в яких зустрхчаеться надлишковхсть як з-аыб пояснения незрозумхлого, переконання читача, направления його уваги на думку автора. В мовг персонала в .поява БСР э надлшковхстю .зумовлюеть-ся пресуппозищею, так як вана мхстить в собг деяи-знания сап в- ч бесхдникхв,'як1 стосуються предмету розмови.

Особливу роль в появ1 багатокомпонентних конструкщй з яви-щем надлишковост1 вхдгграё особист:сть персонажу, його мовш особливо стг, емощйний стан. Наприклад: "Теперь вы сочли, что ваша жизнь никому не нужна , - сказала она грозно, - что ваша жизнь

• кончена, что я ваше прошлое, да?" /Б. Окуджава/. Частнова нац-лишковгсть в цаному випацку" використана як зас1б впливу на одного '13 комунхкантгв. '•

Дэ Л1нгвгстичних Факторгв, що регулютать появу надлишковостх в БСР, вхдносгало структура особливоси будови полхпредикативно-го речения, семантику БСР.

Аналхз. довжини БСР з(явищем надлишковостх привхв до виснов-ку, що дан1 синта!ксичн1 моделг мають ргзнг потенцхальнх можливост! ускладнення, а саме найбхльшу, схйльн1 сть, до надлишковостх мають моцел1 з суряцнхстга. Не гидтверджуеться-сп{вв1Дношеннями в текси р!зних моделей БСР з явищем надлишковостх: БСР.з чистим тд-.

рядним зв'язком I 88,6$ - БСР хз сурядним зв'язком абс контам1на-щею Iнших тип1в зв'язку-з сурядн1стю.

Прояву надлишковоста, крхм-сурядноста, сприяв багатомхрнхсть структури БСР.' Середня кгльмсть' компонент!в /1} срА збхльшуеть-ся в БСР з надлишков*1 стю в залежностх В1Д багатомгрнОстх структури. , "

( Немалё значения для появи нацлишкових компонент!в в пол1пре-дикатившй конструкщ1 мае семантика ускладнёного складного ^речения. ' ' •

У .глав! другой "Типи надлишковостг I II функвд? в багатокомпонентному складному реченщ". аналхзуються повна та часткова надлишковостх в''БСР. Розглядаються шестнадцать моделей БСР та IX сп1вв1дн0шення э певними типами надлишковостх, так як в прорех дослхдаеиня вияснило'сь, що модел1 БСР можуть допускатц або не до-пускати Р13Н1 типи надлишковостх.

Семантична надлишковхсть'в БСР проявляеться-через дублювання

¡1 ср - середня кхлькхсть компонент!в в БСР. ■ • 15

IнФормашI р1знши компонентами за рахунок спхвпадання або семан-тичного зблшення зщсту предикативних одиниць. Серед багатоком-понентних конотрукщй хз семантичною надлишков1стю видояемо БСР з повним семантичним дублюванням Iнформацх I I БСР з частковим се-мантичним дублюванням /експлхцитним та хищицитним/. БСР з част-ковою семантичною експлхкацхею хнФормацхI дхлимо на дв1 групи. Дэ першох групи в1дносяться конструкщ1, в яких перший хз семан-тичних компонентов носить бхльш загальний характер, що уточнюеться другим компонентом. Дэ друго*1 - так1 конструкщ1, що мають на пер-шому плат бхльш конкретне значения, яке переходить в- узагалънення. Наприклад:

1. "Вся напряженная жизнь ребят складывалась вокруг мерзлой картофелины, картофельных очистков и, как верха желания и мечты,-корочки хлеба, чтобы про суще ствовать. чтобы вьясить один только лишний военный день" Д. Приставят/.

2. "И шли минуты, и шли часы, и проходила за окном метельная

4

военная-ночь..." /В» 0злоу;х1н/.

Щд час аналхзу рхзних тип1в надлишковост1 звертаемо увагу на вгдпов1дн1Сть IX певним моделям БСР.

3 моделях БСР гз складносурядною структурною основою спосте-рхгаеться взазмозв'язок мхж гармонхйнхстю модел1 та появою над-лишково стх.

Найбхльи присгосованх до появи семантично! надлишковост1 сильногармон1йн1 модел1 13 сурядн:стю на першому рхвн1 членуван-ня /з сурядшстю I П1дрядн1стю /8,^/, з багатокомпонентною су-рялнгстга /8,^/ ,г на другому рхвнг /з суряднхстго I однорхдною

Термхн зустохчадться в роботх Г.Ф. Калашниковог: Калашникова Г.Ф., Длитриева 1.В., Сжоробогатова Е.А. Функционирование многокомпо-^^ы^^ожны^прецложений в поэтическом тексте. - Харьков:

супх дряднхстю /6,'%/. Шэнш частотним е використання в текстг гар-

М0НХЙН01 МОДеЛ! /з СУРЯДН1СТЮ I П0СЛ1Д0ВН0Ю П1дряднхстю /3,6^/.

Серед моделей 13 шцряцною структурною основою з явйшем над-

ЛИШКОВОСТ1 ВИДХЛЯЮТЬСЯ М0ДвЛ1 3 ОДНОР1ДНОГО СУПХДРДДН1СТЮ I послх-

довною тдреднхстю, з.подв1йною супхдрадт ста, що В1дшсяться до сильногармоН1йних та гармонхйних моделей.

Анал13 БСР з явищем надлишковостх виявив поодинокг приклади БСР з 1мпл1Цитною надлишков1стю при послхдовнхй супхдрядностх, що е слабогармонхйними моделями. Найб^ш частотною е часткова за-гальномовна надлишковхсть, рхдше эустрхчаеться контекстуальна, на останньому мхсцх за частотнхстю - повна семантична надлишковхсть.

Основкими функщ ями семантично1 експлхцитнох надлишковост1.е функщя зняття глибини конструкцхI та експресивна функдая. Вживания надлишкових компонент1в в БСР збхльшуе час сприймання багато-компонентно1 конструкщ1, що сприш кращому засвоенню хнформащх.

%нкщя зняття глибини конструкцх! за допомогого надлишковостх реалхзувться^не тхльки в БСР 3 великою кхлькхстю компонентхв, але й в трьох-шестикомпонентних структурах.

Семантично надлишковх компонента виконують експресивну функцию, тобто вхдображають вхдношення.комуН1канта до предмету мов-лення, несутгь додаткову 1нфорйащю. В БСР 3 однорхдною супхдряд-Н1стю думка повторюеться на новому, витку сп1рал1, щоб П1днятись дал1: "Он стал говорить, как она необходима ему, как скрашивает его жизнь, как ему дорого ее мнение, как он любит ее"/В.Зересавв/.

БСР з семантичною експлхцитною надлдаков1 ста побудоваш у виглядх ланцпгового повтору /при багатокомпонентной сурядностх/ х у вигляд1 вгяла /при однор1дн1й сутдрядноста/, можливий також кхльцевий повтор. Даш побудови дозволяють зробити висновок, що семантична ексшицитна надлишковхсть е не ильки актуал1затором

експреаг! в БСР, аде й експресивним засобом створення синтаксич-но1 фггури в БСР. Найбхльш рхзноманхтно проявляешься категорхя експресивнсоп в БСР з контекстуальною надлишковгстю. Вона вияв-ляеться в несподгваноси появи контекстуальних синонгшв, в но-визн1, здатностх до ейекту. Наприклад: "Нэ Учитель моет ему ноги и делает это так старательно и серьезно, что внутри него заходили волны умиления, душа стала влажной" №. Наггбгн/, де додаткова експресивна хнФормащя входить в компонент "душа, стала влажной".

Ьр1м основних функцхй, семантична експл1цитна надлишковхсть виконуе гнш1 завдання. Серед них - текстоформуюча функцгя, яка полагав В тому, що при допомозг .семантично надлишкових компонен-тхв виявляеться послхдовн1сть думки, в цьому випадку надлишковхсть служить граматичним засобом вираження когез1Х.

Р1тм1чн1й та мелодгший органхзащ1 тексту надаеться особли-ве значения. Для художнього твору /поетичного/ це структурна ка-тегорхя. Серед фггур, ям пхдкреслюють ритм та.виконують ритмо-мелод>йну фуннгрю, наявними на рх внг БСР е {¿гури з однорхднхстю, повтором, паралелхзмом.

У випадку виконання БСР з семантичною екстшцитною надлишко-В1стю функщ1 емфатичного гпдтвердження сказаного з'являеться можлив1сть прагматично I ощнки уже в1домо1 1Нформащг.

Використання в семантичних дублетах мовних одиниць рхзних стил1 в вказув на с&ункщю уточнения образ ног 1нформащ1.

Не допускають експл1цитну семантичну надлишковхсть модел1 з посл1довною суп1дрядн1стю та моделх з "чистою" неоднорхдною су-пхдряцн1стю /при К0нтам1нйцх1 можлива тала надлишковгсть за раху-нок ускладнення конструкщ1 однорхдними компонентами/.

В моделях БСР з послхдовною сутдрадтстю зустрхчаеться -лтцитна надлишковхсть, коли в компонент!, що дублюе, за рахунок

1мплгкацг1 адержуемо ту саму семантичну 1нформащго, що х в компонента, який лублюеться. В одному компонента I нформацх я коцуеть-ся через лексичне наповнення, а в 1Ншому кодуеться тальки IX час-тина. При цьому 1мпл1цитна надлишковхсть акцентуе нашу увапу на хнформащ1, повертае до не? I в той же час економить Я словесне вираження. Наприклад, конкретизуеться значения вих1дного слова: "Он теперь боялся полосы шелкопрядников, где получил четвертую пулю, которая вросла в него, как дерево в землю" /С. Алексеев/. 1мпл1Цитна надлишковхсть базуеться на сп1вв1дношенн1 головного I, П1ДРЯДНОГО 3 ДОПОМОГОЮ ВХДПОВХДНИХ ЗВ'ЯЗОК. Проходить тхсна структурнаспхвв1 дностсть компонентов, IX синтаксичний зв'язок, який можна назвати ланцюговим.

Наше розумхння хмплхцитно1 структурно? надлишковостг та IX анал13 на ргвнг БСР знаходиться в р.усл1 теорхх актуального чле-нування речення, яка аидгляе в БСР деадлька комунхкативних цент-рхв-блок1в, що спричиняе спрощення IX сприйняття, знхмання гли-бини речення.

Поява надлишковостг в БСР з посл1Довного пхдряднх стю ще раз доводить 11 дощльн1сть в акта комушкащ х. Потреби контактних слхв стають синтаксичним сигналом, який показуе незавершенсть конструктц I та незайнятасть позицх х при головйому, що сприяе ОбОВ'ЯЗКОВ1Й ПОЯВХ ПХДРЯДНИХ певного типу.

Нонструкцхя з неоднор1дного "чистою" супхдряднхстю мае най-менш1 можливостх для ускладення /Ч ср 3,48 у поргвняннг з 5,56 при однорхднхй суидрядноста/. Використання меншо1 кхлькостх компонент: в з налог точки зору пов'язано з вгдсутнхстю в даних кон-струкщях СУП1ДРЯДНОГО зв'язку.

Структура з неоднорхдною суп1дрядн1стю не допускае використання семантичних дублетав. Пр0те ця модель дозволяе структурну

надлмпковхсть у випадку семантично спустошеного головного. Нап-риклад! "Если бы не вынудили меня всю жизнь партизанить и скрывать ся, то увидели бы. сколь добра бы своим трудом ей принес, дел бы понаворотил..." /Ю... Сергеев/. Елхмгнування головного /при цьому одне гз П1драдних перетворюеться в головне/ не викликае втрату гнформащйно! значущноси всього БСР. Однак пропуск голов но го в даному випадку не оправданий, так як приводить до дефрма Щ1 структури речення. Тому з точки зору комушкащ i вхдносимо цей компонент до комунхкативно-о бов'язкових компонент!в. У випад ках, коли головне в БСР з неоднорхдною cyni дрядн! стю семантично опустошений компонент, компонент менш самосийний, б1льш пов'я-заний 13 пхдрядним, чим i пояснюеться його пор1вняно легке ел1-мхнування. Годовна асемантична частина звичайно невелика за роз-мхром /3,8 компонента/. БСР 3 асемантичним головним зустрхчаеть-ся як при загальнхй неоднор1дн1 й суп1дрядност1, так i в змхшан1й Головна функшя дано го типу надлишковоси - збереження. структури БСР.

Висновки мхстять у co6i узагальнення основних спостережень над БСР з явицем надлишковоста. Визначаються передумови появи надлишкових компонентов у mobi та використання .ix в БСР. Выкачено, що явгаце надлишковост1 мае безпосередне в1дношення до спо-co6ib прбудови багатокомпонентноi структури i проявляеться в мо-дел1 БСР певного типу. Наприклад, bcim полшоедикативним речеи-ням 13 сурадшстю властива надлишковГсть. Bei моделх 3i складно-сурддною структурною основою допускаютн експлгцитну /повну i час ткову/ семантичну надлишков1 сть за рахунок головних суряцнйх ком поненмв на першому рхвнх членування,

В БСР st складнопхдрядною структурною основою надяишкоюси з 'ЯвляетЬся внасл1док присутносп однорхпних компонентхв.

•Лэлелх з послхцовною пхдряднгстю створюють хмплгцитну семан-тичну надлишковхсть, аналгз якох проводиться у русл1 теор11 актуального членування речення.

Структурна нацяишковх сть в БСР спо стерI гаеться у випадках структурного паралел1зму, повтору сполучниив в БСР з одноргдною супхдряднхстто, використання семантичио спустоиеного головного в моделях з неоднорхдною супхдряднхстю.

В багатокомпонентних конструкхцях з явищем надлшпковостг нами виявлено зв'язок мгж гармонг йнх стю модел1 I появою нацлишко-вих компонент!в. Найбхльш пристосовага до появи надлишковостг сильногармонх йнх моде'лх, поим гармонхйн1. В слабогармонг йних моделях зустр!чаються тхлыш окрем1 приклади БСР э наллишковгстю.

Ссновними функциями надлишкових компонент!в у склад1 БСР теляеться експресивна %нкц!я та функцхя зняття глибини конст->укхцг.

Дана робота не иретендуе на в!цображення вс1е1 повноти проб-сем, пов'язаних 13 вивченням особливостей полшредикативних ре-гень з явищем надлишковостх. Для вичерпного виявлення усхх зако-:омгрно стей (Тункщонування- БСР э надлишковими компонентами необ-зднэ подальше дослгдження. Однак наявне розумхння особливостей гункхцонування пол1 предикативних структур з явищем надлишковостх, ае можлив1СТь обгрунтувати пхдххд до полхпредикативних складних ечень з надлишков1стю як до конструкций, якх володхють власними ункцхональними закономхрностями. Запропонований аналхз БСР з внаем надлишковостх може бути використаний у роботах, якх сто-уються сЬункщонування надлишковостх на 1нших пхдрхвнях /елемен-арних складних г простих речень/.

- ОсновН1 тези дисертацх I викладенг у таких публхкащях:

I. Явление языковой экономии в структурно-семантическом ме-

ханизме многокомпонентных сложных предложений // Семантика и прагматика языковых единиц. - Харьков: ХГПИ, 1991. _ С. 78-80.

2. Явление языковой экономии в многокомпонентном сложном предложении в свете учения А.А. Дэтебни об эволюции языка // Тезисы Всесоюзн. науч, конф. /октябрь 1991/, _ Харьков, 1991, _ С, 188190.

3. 0 подходе к изучению принципов экономии и избыточности в многокомпонентных предложениях/Дезисы Всесоюзн.научн.конф. /Ужгород, 23-25 октября 1991/- Москва; Ужгород, 1992,- С. 214-2X5.

4. Зункцгонування багатокомпонентних складних речень з яви-щами семантичнох надлишковостх в росгйськгй та украгнськхй мовах// Програма 4-г науковох конференщх молодих вчених та викладачгв ХДП1 за 1990_1991рр. _ Хари в: ХДО1, 1992. С. 17.

5. Вхдбиття Л1кгвг стичноI теорг1 в практищ викладання синтаксису / категорН економН та надлишковостх в багатокомпонентному складному реченнх/ //^терхали Зсеукр. наук. конФ. - Херсон, 1992. _ С. 42-44.

6. Семантическая избыточность как актуализатор экспрессии

в многокомпонотном сложном предложении //Материалы Всеукр. науч. конЯ. по проблемам семантических исследований. Проблемы стилистической семантики. - Киев; Харьков, 1993. _ С. 66-67.

7. Семантическая избыточность как актуализатор эксправии многокомпонентного сложного предложения в произведениях В. Набокова // Дзык русских писателей Х1Х-ХХ веков. - Тула, 1993. _ С.112-117.

- Рукопись деп. в ИНИОН АН России 13.04.93г. '3 47888.

» 8. Вопросы теории многокомпонентного сложного предложения.

I

- Харьков, ХГП", 1993. _ 128 с. У сп1вавторств1.

/¡исертанту належить розд1л 4 глави 2-1 "Механизм избыточности и экономии в многокомпонентном сложном предложении" - С. 5X62.