автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.10
диссертация на тему: Журналистские методы информационного обеспечения внешней политики государства (на примере немецкой прессы)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Журналистские методы информационного обеспечения внешней политики государства (на примере немецкой прессы)"

£ КШВСЬКИЙ УНТВЕРСИТЕТ 1МЕН1 ТАРАСА

^ ШЕВЧЕНКА

?

ГНСТИТУТ ЖУРНАЛ1СТИКИ

На правах рукопису

ДАНИЛЕНКО Серйн 1ванович

ЖУРНАЛ1СТСЬК1 МЕТОДИ ШФОРМАЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 30ВН1ШНЬ01 ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ (НА ПРИКЛАД1 НШЕЦЬКО! ПРЕСИ)

Сиешалыпсть 10.01 Ш— журна.пстнка

Автореферат дисертацп на здобуггя паукового ступени кандидата фьполопчннх наук

Кн'ш —1997

Диссртнцкю с рукопис

Роботу выкопано на кафедрг лйжиародноИжурналктики 1нспштуту журналктики Кшвськога ушверситсту ¿иаи Тараса Шевченка

Науковий кертник: Офщшн! опоненти :

доктор кторичних наук, професор МОСКАЛЕНКО АНАТОЛ1Й ЗАХАРОВИЧ

доктор фшолопчних наук, професор ШКЛЯР 130Л0ДИМИР 1ВАНОВИЧ

кандидат фшолопчних наук ПАРИМСЬКИЙ 1ГОР СВЯТОСЛАВОВИЧ

Пронина оргатзашя:

ЛЬВШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡мечи 1ВАНА ФРАНКА

Захист диссртацп ощбудеться 23 чсршш 1997 року о 10 год. на каа'да спеЦ1аЛ13о»а)101 пчсно'! ради Д.01.01.08 при Кшвському утверситет1 ¡мет Тар Шоичснка за алресою: 252119, Киш-119, вул. Мельникова, 36/1, 1нс 1 и журиалкппси.

3 дисертац'то можпа атайаяшпшся у науковш бгблштсц! Кышськ ушверситсту Ысш Тараса Шевченка

Автореферат ромслапо 23 травпя 1997року.

ВчеПМЙ секретар спеталЬоиаиоУ вчено! ради, кандидат ф!лолопчних наук, професор (

Л1ЙНИК В.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦШНОГО ДО С ЛI ДЖЕН Н Я

Актуальшсть теми

Найбшьшою трагед1сю украТнськоУ нац!У стала перервашсть державницького розвитку. Через те цшсшсть протягом столгтъ лишасться найбшьшою проблемою народу, який складас ниш крашу. Проблема ця стосусться вЫх сфер 1 р1вшв: як життя :решчно1 людини, що пов'язус свою долю з ¡стор1сю, ■огоденням 1 майбутшм цього краю, так 1 суспшьними статутами, що мали б забезпечити високий культурний, 1вшзацшний р1вень розвитку, функцюнування державного чзорення на теренах Украши. Надшена багатьма людськими ¡енотами, величезними й неповторними природними ресурсами р1зш перюди свос1 юторп людшсть нашо'1 держави не могла ;ментувати щ надбання у бшьш-мснш етшке формування, (атне подолати вжи й змщнитися. Вказати на чинники, що 1значають юторичну долю народу — завдання ¡нших фах1вц1в. ьогодш Укра'ша мае ще один шанс довершити свос призначення кол1 ¡нших нapoдiв I цившзащй, що траплясться раз на кшька ■олпъ, раз на десятки поколшь. I хоча евгг динам1чно инюстъся, процеси розгортаються у ньому чим дал( швидше, 1нак динамжа перспектив мати власну державу залишасться шбшьш консервативною й можливють завершити державне кормления укра'шеькоТ нащ1, у раз1 чергово1 втрати, трапиться с не скоро!

Довершеюсть цшого об'екту залежить вщ довершеноет1 його пгалей. Не маю нaмipy перебшьшувати шформацшний чинник у вершенш оформления укра'шсько! держави й нов1тньо1 срашсько1 етики, якщо йти за шмецьким соцюлогом ^.Вебером1, однак на пороз1 епохи шформащ'1 екинути його з :рез1в означало б будувати шюзио довершеноеть У цьому >нтекст1 гид поняттям "шформацп" диеертант розум1е формацпо у загальному сене!.

сбор М. Протестанська етика п дух кагпталпму. К., 1994.

Посилення зв'язку, в основ1 якого с шформащя м1ж людьм вражала багатьох ф!лософ1в. Карл .Ясперс2 писав: "Наш вторично нова ситуащя с реальна едшеть людей на Земл Завдяки техшчним можливостям сучасних засоб1в зв'язку наш планета стала единою цшешетю, яка повнютю доступна людии стала "меншою", нiж була колись Римська iмпepiя. Створивш можливють неюнуючоУ рашше швидкосл оснащения, технЬ привела до глобально! едность Почалася icтopiя единог людства; единою стала його доля. Люди уасТ земно'1 кул1 можут тепер бачити один одного."

Невщ'емну частину и складае шформацшний заряд, п. поширюсться засобами масовоУ шформаци (ЗМ1). Феномен цьог явища с настшьки впливовим, що вш став частиною уявлень пр сучасне життя т1а чи шшо! держави. Причому поряд з таким традицшними атрибутами державное^ як гроши, вшсько, кер1в! органи, економ1чний мехажзм. Бути р1вним серед р1вних -значить бути собою. Однак це не значить стояти нагим сер< вишукано чи з1 смаком вбраних. Нова украшська державшее мае вплести в свое тло одну з умов ефективного функцюнуван* сучасних держав — участь ЗМ1 у державному буд1вницт1 Зв'язок повинен бути присутшм в ус1х сферах, ^ розповеюджусться дiя держави, зокрема у зовншшш пол!ти1. Особливо у тих напрямах, що визначають нацюнальну бсзпе1 чи рсал1зують нацюнальж штсреси Украши.

Щоб втшити сво1 дсржавницьк1 прагнення, УкраУна не м< надто великого пром1жку часу, оскшьки св1т розвивасться чи дал1 динaмiчнiшc. Тому корисним буде залучення крашц надбань людства й трансформування 1'х на нацюнальнш осно! Важливо й на час! сформувати нов1 взасмини преси \ влади сфер1 зовшшньо1 полггики. Проблему цю не можна звужувати I меж одного еуспшьного шетитуту. Дослщники слушно вважа: пресу важливим феноменом вЫеТ культури будь-якого народу5.

Чому щкава для нас преса Федеративно'1 Республп Шмеччина? Чому саме "п методи сшвпращ з державо привернули нашу увагу? Вщповщь на щ питания мютять пояснения актуальное^ вибору теми. Становления бтьшос диочих ниш в укра'шських ЗМ1 фах1вщв вщбувалося за час

2 Ясперс К. Смысл и назначение истории. М„ 1991.

' Днв.: Украшська культура: лекий за ред. Д.Аптоновича. К., 1993. с. 146.

КШ'ВСЬКИЙ УНГВЕРСИТЕТ 1МЕШ ТАРАСА ® ШЕВЧЕНКА

1НСТИТУТ ЖУРНАЛ1СТИКИ

На правах рукопису

ДАНИЛЕНКО Серий 1ванович

ЖУРНАЛ1СТСБК1 МЕТОДИ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНШШЬСЛ ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ (НА ПРИКЛАД1 ШМЕЦЬКСМ ПРЕСИ)

Сиещальшсть 10.01.$$ — журнал клика

Автореферат дисертацн на здобутгя наукового ступени кандидата ф1лолопчних наук

Кшв — 1997

Дисерташао с руконис

Работу выкопано па кафедр!мЫснародно! журналктики Iнституту журналктики Кшвського утвсрситету Ыаи Тараса Шевчепка

Науковий кертник: доктор ¡сторичних наук, професор

МОСКАЛЕНКО АНАТОЛ1Й ЗАХАРОВИЧ

Офщшт опоненти : доктор фшолопчних наук, професор

ШКЛЯР ВОЛОДИМИР 1ВАНОВИЧ

кандидат фшолопчних наук ПАРИМСЬКИЙ 1ГОР СВЯТОСЛАВОВИЧ

Провидца оргашзашя : ЛЬВХВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

УН1ВЕРСИТЕТ ¡мс|ц ГВАНА ФРАНКА

Захист диссртацн вщбудсться 23 чсрпия 1997 року о 10 год. на насада сиеЦ1ал13оиаиоТ иченоУ ради Д.01.01.08 при КиУвському ужверситет! ¡мет Тир Шевчепка за адресою: 252119, Киш-119, вул. Мельникова, 36/1, 1нсчи журналктики.

3 дисертацкю можпа опшйомитися .у пауков ш бШл'ютсщ КиУвськ уш'верситану (.мен! Тараса Шевчепка

Автореферат ромсяапо 23 травня 1997року.

Вченнй секрстар сисц1алЬовано1 вчсноГ ради, кандидат фшолопчних наук, професор (

^шйник В.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦШНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Актуалыпсть теми

Найбшьшою трагед1ею укра'шсы<01 нацп стала персрважсть державницького розвитку. Через те цшснють протягом стол1ть лишасться найбшьшою проблемою народу, який складас ниш крашу. Проблема ця стосусться вслх сфер 1 р1вшв: як життя ;ресйчноТ лгадини, що пов'язус свою долю з ютор1сю, огоденням \ майбутшм цього краю, так 1 сустльними статутами, що мали б забезпечити високий культурний, 1вшзацшний р1вень розвитку, функцюнування державного чзорення на теренах Украши. Надшена багатьма людськими ¡енотами, величезними й неповторними природними ресурсами р1зш перюди ев о о 1сторп люднють нашо'1 держави не могла ;ментувати ц1 надбання у бшьш-менш стшке формування, [атне подолати вжи й змщнитися. Вказати на чинники, що ¡значають ¡сторичну долю народу — завдання шших фах1вщв. ьогодт Украша мае щс один шанс довершити свос призначення кол1 шших народ1в I цившзацш, що траплясться раз на кшька •олпъ, раз на десятки поколшь. I хоча св1т динам1чно пнюсться, процеси розгортаються у ньому чим дал\ швидше, 1нак динамжа перспектив мати власну державу залишаеться шбшьш консервативного й можливють завершити державне кормления украшськоТ наци, у раз1 черговоТ втрати, трапиться е не скоро!

Довершешсть щлого об'екту залежить вщ довершеност1 його ггалей. Не маю нам^ру перебшьшувати шформацшний чинник у .вершенш оформления укра'шськоУ держави й новггньо'1 срашськоТ етики, якщо йти за шмецьким соцюлогом ^.Вебером1, однак на пороз1 епохи шформацп скинути його з :рез1в означало б будувати шюзпо довершеностк У цьому >нтекет1 пщ поняттям "шформащ'Г дисертант розум1е формацпо у загальному сена.

сбср М. Протестанська етика й дух кап1тал1зму. К., 1994.

ПоСИЛСННЯ зв'язку, В OCHOBi якого с шформащя м1ж людьм вражала багатьох фшософ1в. Карл Ясперс2 писав: "Hau. ¡сторично нова ситуащя с реальна еднють людей на Земх Завдяки техшчним можливостям сучасних засоб1в зв'язку наи планета стала единою цшешетю, яка повн1стю доступна людин стала "меншою", шж була колись Римська ¿мпер1я. Створивш можливють HeicHyiOHOi ранше швидкос^ оснащения, технп привела до глобально'! сдностк Почалася icTopifl едииог людства; единою стала його доля. Люди yciei' земно!" кул1 можут тспер бачити один одного."

Невщ'емну частину 'Я складае шформацшний заряд, и поширюсться засобами масово1 шформацп (3MI). Феномен цьог явища е настшьки впливовим, що вш став частиною уявлень пр сучасне життя Tief чи шшо'] держави. Причому поряд з таким традицшними атрибутами державност1 як rporni, вщеько, i<epiß: органи, економ!чний мехашзм. Бути р1вним серед р1вних -значить бути собою. Однак це не значить стояти нагим сер( вишукано чи 3i смаком вбраних. Нова украшська державше мае вплести в свое тло одну з умов ефективного функцюнуваш сучасних держав — участь 3MI у державному буд1вницт1 Зв'язок повинен бути присутшм в yeix сферах, ) розповсюджусться д1я держави, зокрема у зовниинш пол1ти1 Особливо у тих напрямах, що визначають нацюнальну бсзпе1 чи реал1зують нащональш ¡нтсреси Украши.

Щоб втшити cBoi державницыа прагнення, Украша не м: надто великого пром1жку часу, оскшьки св1т розвивасться чи дал1 динам1чшшс. Тому корисним буде залучення кращ* надбань людства й трансформування ix на нащональнш ochoi Важливо й на 4aci сформувати HOBi взасмини преси i влади сфср1 зовшшньоУ полггики. Проблему цю не можна звужувати ; меж одного суспшьного шетитуту. Дослщники слушно вважа.] прссу важливим феноменом Bcie'i культури будь-якого народу3.

Чому цжава для нас преса Федеративно! Республп Шмеччина? Чому саме п методи сшвпращ з державо привернули нашу увагу? Вщповщь на щ питания м!стять пояснения актуальное^ вибору теми. Становления бшылос дпочих нин1 в украшських 3MI фах1вщв вщбувалося за час

2 Яспсрс К. Смысл и назначение истории. М., 1991.

' Лив.: УкраГнська культура: л с кип за ред. Д.Антоновича. К.. 1993. с.146.

[бсолютнсм тдпорядкованосп 3MI однш силц оджи щсолопчтй цжтринк Не будемо твердити, що сьогодж Micucni засоби lacoBoi' шформацй' с зразком нсзалежностк Вони залежж вщ 5агатьох чинниюв, хоча ¡жщативи щсУ несвободи тепер шдходять не вщ одного, а вщ багатьох суспшьних сил. Водночас ювол1 3MI виборюють i прагнуть стати р1вноправними 'часниками суспшьного життя. Тому виникас потреба ¡ереосмислити сощальну роль преси, як зазначас професор ^.Москаленко4, а отже попри прагнення накинута на пресу, радю i телебачення нов1 пута, через трудной^ виробити ¡мужтет до цих аз1хань.

У цьому зв'язку доевщ шмсцькоУ преси цкавий i прийнятний [ля украУнських 3MI з огляду на низку чинниюв. Цс. зокрема, ■акий — шмецька преса с представником свропейськоУ захщноУ <урналютики, Н1мсччина с прюритетним зовжшжм партнером /краУни у бврош. KpiM того, в цьому стол1тп Н1меччина та и 1MI пройщли шлях вщ тоталггарноУ держави й ycix п шетитут1в [о провщноУ демократа з сощальною ринковою скономжою, дс ;ci вщгалузки влади, якщо 3MI вважати "четвертою", працюють ia 0CH0Bi нацюнальноУ щеУ для процвтння держави. Творчс щрацювання й використання на украУнському грунт1 \-урналютських мстод1В шмецьких колег для ¡нформацшного абезпечення зовшшньоУ пол1тичноУ д1яльност1 УкраТни як ¡езалсжноУ держави виглядас актуальним i нагальним питаниям, використання доевщу заруб1жних колег поряд ¡з традищями й оваторством украУнських майстр1в важлива умова посилсння фективност1 нацюнальних 3MI у висв1тленж м1жнародного ч'иття, пропаганди УкраУни як piBHonpaBHoro учасника евппвих poueciB.

Сьогодж на 4aci формування украУнськоУ школи пжнародноУ журналютики, нового поколшня журналюлв-йжнародниюв. 3 огляду на цс обрана тема виглядас теж гостро ктуальною.

Предметом днеертацшного дослщженпи стала проблема исв1тлсння в 3MI Шмсччини гострих м!жнародних питань, а акож матср1али про ^^¡вання, початок i розвиток згославського конфлжту, що друкувалися в газст1 "Frankfurter

Москаленко А. РеабишацЫ слова. К., 1989. с.9.

Allgemeine Zeitung" ("Ф.А.Ц.") та шших провщних тмецьки виданнях з 1989 року по 1995 pii<. Також паралсльн дослщжусться державна полггика Шмеччини протягом цьог перюду щодо нацюнальних 3MI. На цьому Tni до клади проаналЬовано форми i мстоди журналютського вщображенн зовшшньопол^ичних кроюв уряду у напрям1 розв'язанн балканськоУ кризи й вщетоювання нaцioнaльниx iHTepeciß цьому perioHi. Тематика й спсцифжа жанрових i стилштични пщход1в жypнaлicтiв до подш, явищ i факт1в у periob протиетояння теж розглянуто у poöoTi, дослщжено Гхн1Й вплив н психолопчнс пщгрунтя громадськоУ думки, що формустьея ni впливом конкретного друкованого 3MI. Предметом дослщжснн стали деяю мехашзми впливу 3MI на пол^ику уряду Жмеччин щодо "гарячих точок" в Gßponi й cßiTi.

Об'сктом дослщженнн с п'ятир1чний доевщ провщне шмецькоУ газета "Frankfurter Allgemeine Zeitung" ("Ф.А.Ц."), nePL за все, та низки впловових тмецькомовних видань у висв!тлснь супсречливого процесу розгортання подш у краУнах Центрально й СхщноУ €вропи. Цсй доевц* мютиться в доробку видань, щ< складасться з сотень великих та малих авторських та редакцшни матср1ал1в, piзнoжaнpoвиx, piзнoпoляpниx за своУми поглядам] на анал1зовану проблему. У комплекс! з шшими заходами, вон] складають мехашзм, послуговуючись яким газета прагн впливати на офщшну зовшшню полггику уряду, зокрема щоД| югославського конфлжту. Складовими цього мехашзму стал: поруч з pi3Horo роду фаховими, видавничими засобами, тако> полп"ичш, стнопсихолопчш, економ1чш, HayKOBi.

Стушнь наукового дослщження теми

Про взасмовплив держави й 3MI за умов демократичной суспшьства, а також за умов суспшьства, що активна рсформусться, в сучасному украУнському журналютикознавстЕ з'явилося чимало цпсавих po6iT. 1Д i проблеми грунтовн( дослщжують А.Москаленко5, В.Шкляр6, В. Бебик7, В. 1вановк.

Питания цс актуал1зувалося й у npeci. Жypнaлicти берутье: ощнювати своУ взасмини з владою, наголошують на проблема:

s Москаленко А. Мае мед1а у демократичному еусгпльст»!// Роль мае меД1а у плюралистичному cycni.ii.cTBi. К.. 1996.

'' Шкляр В. Украшська журналютика в коптексп сштовоТ // Укра!нська журнал1стпка и коптексп сппоно . К.. 1997.

7 1>ебпк В. ЗаеоОи масовоТ тформацм посткомушстпчпоТ Украши. К., 1996.

* Ina мои В. Закоиодаиче забешеченпя мехашзму доступу до шформацн (зарубг/кшш досвиО. К.. 1997.

уряд з тим, щоб використати найсфектившил прийоми, форми мстоди мсхашзму впливу на читана в практиф украУнськи засоб1в масовоУ шформащ'У;

— розкрити формування систсми вщображенн ЗОВН1ШНЬОПОл1тИЧНИХ piшcнь ЖМСЦЬКОГО уряду щодо кризи н Балканах з урахуванням нацюнальних штсрсав;

— проанал!зувати засади формування громадсько'У думю про явища, факти й пoдií у "гарячих точках" тд впливо? вистутв у ЗМ1;

— виявити жанров! особливост! матер!ал!в тих автор1в, щ< висв1тлювали на сторшках дослщжуваних шмсцьких видань под! в рспош балканськоУ кризи.

Методолопч 11010 основою дисертаци стали основоположн тсорстичш напрацювання про загальнодсмократичж принципи норми функцюнування ЗМ1, зафжсоваш у вщповщни) м1жнародних документах, законотворчих актах Федеративно Рсспублпси Шмсччина, шших правових матер1алах. Дисертант } свош робот! послуговувався та ко ж науковими ¡деями V тсоретичними розробками про роль засоб1в масовоУ шформацп г культурно-историчному розвитку демократичного суспшьства що викладеш в працях укра'Унських та заруб1жних учсних-дослщниюв пол1тичних систем чи ЗМ1.

До вивчсння й доелщжсння проблсми автор залучив мстоди комплексного шдходу, об'сктивного, конкрстночсторичного, системного, пор1вняльного анал1зу. а також мстоди лопко-штуУтивного (його щс називають емтрично-змютовним) анал1зу. Дисертант послуговувався методами з'ясування причинних зв'язюв лш< явищами, фактами, предметами шляхом анал1тичн01 дп 1 пор!вняння, зютавлення, протиставлення. В робот! використано мстоди шших суспшьних наук: юторп, соцюлогп, психолоп'У, статистики.

Джерельною базою для досл1дження стала сучасна шмецька загальнонацюнальна прсса (1989-1995 роюв). Цс насампсрсд газета "Франкфуртер альгемайне цайтунг", а також "Зюддойчс цайтунг", видання, що конкурус в загальнонацюнальному масштаб! з попередшм. Кр1м того, у робот! використано матер!али про под!У в колишнш Югослав!У, видрукован! у

ього тандему, прогнозують псрспсктиви його розвитку за нових мов 1 напередодш президентських 1 парламентських вибор1в. [ривертають увагу виступи С.Писаренко в газсп "Голос гкра\'ни" "Це прке слово "свобода"9, стаття В.Шкляра в журнал! Журналют Украши" "Преса: синдром знесилсного слова, або имптоми дистрофп"10. В останньому доогпджснш автор, зокрема, азначае, що сьогоднилнш стан украшськоТ журналютики вщчить про тс, що спроби преси розправляти крила свободи й езалежност1 зустр1чають ошр з боку владних структур, амагання пщпорядкувати и соб1, зробити, як 1 рашш, щручною".

Шмецью колсги та ко ж докладно вивчають проблсми засмовпливу ЗМ1 1 влади за умов демократичного суспшьства. 1ереважна бшышеть дослщжень про пресу Шмеччини, чи то :ав1ть пщручниюв для майбутшх журнал1ст1в. Загалом ця тема алишасться одшею з найбшьш дсбатованих у \-урнал1стикознавчш Л1тсратур1 Шмеччини. У робот1 над [исертащсю автор керувався методолопчними засадами, ;икладеними в працях шмецьких \ швейцарських науковшв: I). Бьокельманна12, К.Маета13, Х.Майна14, Х.Пюрера15, |).Ронненберга16, У.Заксера17 та шших.

Однак вщносини ЗМ1 й влади у сфер1 зовшшньо1 полггики с тдзвичайно мобшьшим зв'язком, особливо якщо цс стосусться фоблеми розв'язання регюнальних конфл1кт1в чи захисту тцтнальних штерес1в у швидкозмшюваному свт. Самс наукова I практична актуальшеть проблсми, недоататня и розроблешеть цодо укра'шсько1' дшеност1 зумовили виб1р теми, розгляд и пщ ;аропонованим кутом зору. Вщповщно склалася й основна мета щеертацшного дослщження. На погляд автора, робота юкликана:

— визначити складов! мехашзму участ1 шмецьких ЗМ1 в ювжшньопол1тичнш д1яльност1 держави, чинники впливу на

Див.: Голос УкраТни. 1997. И лютого.

" Шкляр В. Преса: синдром знесилсного слова, або симптомн днетрофм / Журналют Украши. 1996. fcl-2. с.22.

1 Там само. с.22.

1 Bockelmann Frank. Mcdienmacht und Politik. Berlin. 1989.

3 Mast Claudia. ABC des Journalismus. Auflage. Konstanz. 1994.

4 Meyn Hermann. Massenmedien in der Bundesrepublik Deutschland. Berlin. 1994.

s Purer Heinz. Einführung in die Publizistikwissenschaft. Systimalik, Fragestellung. Theorieansätze. München. ]99Q.

6 Ronnebcrger Franz. Kommunikation. Mainz. 1986.

7 Saxer Ulrich. Beziehungsspicle statt Strcitkultur. Gütersloh. 1993.

доденних газетах "Д1 вельт" 1 "Абенд цайтунг" та тижневиках Д1 цайт" 1 "Д1 вохе".

Автор дисертацшно1 робота зiбpaв матер1али пщ час тажування в газет1 "Франкфуртер альгемайне цайтунг" й робот! : арх1в1 цього видання.

До анал1зу залучено широкий спектр науково'1 лггератури з [роблем теорп I практики журналютики, конфлжтологп, юл1тологп, етнопсихологп вггчизняних \ заруб!жних автор1в, а ■акож законодавч1 акта, постанови уряду Шмеччини у сфер; асоб1В масово'1 комушкащТ, спещальнн зб!рники р1зних [окумент1в, статистичш матер1али, енциклопедичш довщники.

Наукова новизна робот

Наукова новизна запропоновано'1 дисертацшноГ робота ¡бачаеться в тому, що по-перше, зроблено спробу визначити кладов! мехашзму впливу ЗМ1 на зовшшньополт1Чну д1яльтсть [ержави? Це робиться свщомо на приклад1 провщних захщних ;идань, з метою пристосування кращих сторш цього мехашзму ;о умов украшськоУ преси. Було б великою тюзкю •еззастережно твердити, що в укра'шських ЗМ1 вже сформовано (и то пак цшеспрямовано формуеться така система засмовщносин цього сусшльного ¡нституту з державою. Протс енденщя, що пом1тна в д1яльност1 низки укра'шських видань, прямована на вироблення мехашзму впливу або хоча б декватного вщстеження м1жнародноГ пол1тики держави. Про овизну, складшсть 1 важливють цього дослщження нав1ть для ахщно'1 науки про масов1 комушкацп говорить у свош книз1 Запад: феномен западнизма" росшський фшософ О.Зинов'ев, отрий довгий час живе й працгас в Нгмеччиж: "М1ж владого й омушкащею завжди мав мюцс тюний зв'язок. Влада взагал1 еможлива без комушкацп... Хоча з теми, що розглядаеться, ублжуеться багато статей та книг, у них фактично не знайдеш ерйозного сошолопчного анал1зу таких проблем: яю масштаби пливу комушкацшних тдприсмств, заклад1в та оргашзацш на феру державност1? як конкретно виявлясться вплив омушкацшного аспекту на поведшку властей та 1хш р1шення? кий вигляд мають комуншацшж заклади у рамках власнс истеми держави, тобто слемснти його структури? як позначиться рогрес ЗМ1 на структур! та функцгонуванш держави?

По-друге, робота, зроблена на основ! вивчення досвщ захщних 3MI, дослщжуе тенденцн, за якими може формуватис канал взаемовпливу 3MI й укра1нсько'1 дсржави.

У краУнах Заходу, нових незалежних державах останнг часом з'явилося достатньо вагомих журналютських загальнопол1тичних дослщжень, де, зокрема, проанал!зован вплив 3MI на владу, Тхнс взасмопроникнення. Автор звернувс до частини з них i використав як основу для власних розробо] Зокрема, цс були таю джерела: Claudia Mast "ABC di Journalismus" (6. Auflage), Hermann Meyn "Massenmedien in di Bundesrepublik Deutschland", Heinrich Oberreuter "Medienmacht ur Politik", Heinz Peurcr "Einfuehrung in die Publizistikwissenschal Systematik, Fragtstellungtcn, Theorieansaetze, Forschungstechniken Franz Ronneberger "Kommunikationpolitik", Анатолш Москаленк "Реабштащя слова", Анатолш Ч1чановський "В тенета свободы", Володимир Шкляр, Анатолш Ч1чановський Пол1тика.Преса. Влада" та ш.

Теоретичне значении роботн полягас в тому, що вперше сучасному украУнському журналютикознавств1 зроблено спроб комплексного анал1зу жмецькоУ преси та и взасмин з владою сфер1 зовшшньоУ полггики для подальшого використання доевц свропейськоУ журналютики в npoueci становления hobIth украшських 3MI, й взасмодй з владними структурами : дсмократичних умов. Матср1али диссртацшно!'робота вже лягл в основу навчального курсу, що читасться в 1нститу журналютики в rpyni з епещал1зацп "м1жнародна жypнaлicтикa На ocHoi^i дисертацп формуеться вщповщний навчальний мстодолопчний nociÖHHK.

OcHOBHi положения дисертацп, що виносяться на захист:

— у демократичному суспшьств1 3MI с важливим чиннико у забезпеченш зовшшньополп,ично1 д1яльност1 держав формуванш громадськоУ думки у напрямку проведения v м1жнароднш apeHi нацюнальних iHTcpeciB, зокрема у зоне рспональних конфлитв;

— для реал1зацп цього завдання провщш друковаш засоб масово'1 комушкаци послуговуються р1зними методам психолопчного та шформацшного впливу на читача;

— щоб ефективно проводити зовншню пол^ику, особливо у ;поиах напруження, де гостро стикаються нацюнальш штерееи зних держав, уряд краУни потребус ¡нформацшноУ шдтримки з эку нацюнальних ЗМ1;

— засоби масовоУ шформащ'У несуть особливу дповщальшсть за шфмормацшну полггику, яку вони проводять ,одо гарячих точок в сусщньому репош;

— украУнсью ЗМ1 мають активно переймати позитивний зсвщ робота провщних Свропейських видань у забезпеченш )вшшньошитичноУ д1яльносл держави.

Апробацш днсергацп

Основш положения й висновки дисертафУ використано втором пщ час його чoтиpиpiчнoУ робота у вцщш заруб1жноУ 1формащУ газета ВсрховноУ Ради УкраУни "Голос УкраУни", гажуванш у редакщУ новин шмецькоУ газета "Ф.А.Ц.", у икладацькш робот! на кафедр! мiжнapoднoУ жypнaлicтики -(статуту журнал1стики КиУвеького ушверситету ¡меш Тараса Лсвченка, а також у прес-служб1 Президента УкраУни. еоретичш основи диссртацжноУ робота грунтовно викладено у ублшащях, вмщених у наукових зб1рниках.

Структура дисертацн

Робота складасться ¡з вступу, шести роздшв, два з яких одшено на oкpeмi пщроздши, висновку та списку л1тсратурних жерсл.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦБ

У "ВСТУШ" обгрунтовано виб1р теми, и актуальшсть т оеобливост1, визначено об'ект та предмет дослщження, йог проблематику, наукову мету й завдання, подаетьс характеристика джерсльноУ бази робота, з'ясовано ступш розроблсност1 основноУ тематики, а також показано науков новизну положень 1 висновюв робота, як1 виносяться на захист.

У псршому роздан — "СУСП1ЛЬН1 ФУНКЦП ЗАСОБ1] МАС0В01 ШФОРМАЦ1У Й ЗОВНШШЬОПОЛГГИЧН ПРЮРИТЕТИ ДЕРЖАВИ" — ЗМ1 розглядаються я сощальний шститут, який мае специф1чш функщУ. ] узагальнсному вигляд1 визначення Ум дала Свропейська асощащ видавщв газет. У спшьнш декларашУ вони вщзначили, що пресг радю й телебачення як суспшьний шститут:

— виконуе унжальну культурну, полггичну й сощальн роль;

— додас особливий внесок в штелсктуальнс й сконом1чн життя в тих сферах, де вона розповсюджуеться, дпочи як перши] постачальник шформащУ, новин, думок, розваг { реклами, Щ| робить ГУ реальною силою;

— виконуе життево важливу функцпо захистника демократ: й свободи як охоронець спшьноти, якш вона служить виступаючи стримуючим елементом проти зловживань владни: структур, уряд1в, сусщ1в, обох сторш виробництва, профспшок т; ¡нших оргашзацш.

Щоб втшити своУ природш функцп як суспшьного ¡нетитут за нових умов, що складаються в нашш державу ЗМ1 мают змшити методолопчний арсенал вивчення й вщтворенн: дшсностк Cьoгoднi перед украУнською журнал ¡ста кою стоУт: проблема утвердження шшого типу методики вщображенн: дшсност1, що була б адекватна и новим суспшьним функщям, я] Ух визначае Европейська асощащя видавщв газет. За цим стоУт

кладшсть формування власного стилю, у якому Мали б означитися позитивш напрацювання колишшх роюв, як то налгтнчнють чи пyблiциcтичнicть, та краий зразки захщноУ :урналютики — бути у потр1бний час у потр}бному м1сщ. ¡ажливо, щоб Ц] два вектори пошуку ново! укра'Унсько'У :урналютики викристал1зувалися з часом у збалансованому птимальному стшп, що в пщсумку можна було назвати краУнським. Цей процес супроводжуеться об'сктивними руднощами, у тому чист й в освоенш зовшшньопол]тичноУ лощини. Як украУнська держава, йдеться перш за все про иконавчу й законодавчу владу, як пол1тичш парт!У, що лише труктуруються, так ] нацюнальна преса, радю, телебачення не [ають багатор1чного досвщу участ1 у свтэвш полггищ. Тим паче розв'язанш репональних конфлжт1в. Отож природа поступу в апрямку розвинених держав спонукае украУнсью ЗМ1 без волжань оволод1вати надбаннями як державного, так \ ^ормацшного впливу на псреб1г м1жнародних подш.

Пщроздш — "ПРЕСА ПРО ЗОВН1ШНЮ ПОЛИТИКУ 'РЯДУ ЩОДО РЕПОНАЛЬНИХ КОНФЛНСТШ КОНСУЛЬТАТИВНА ФУНКЦ1Я ЖУ Р Н АЛ1СТИКИ)" — опомогае розтлумачи природу консультативно')' функщУ нов1тшх асоб1в масовоУ комунжащУ. До анал1зу залучаються матер1али з ровщних шмецьких видань, що слугус емшричним матср1алом. вводиться, що ЗМ1 здатш уешшно реал!зувати цю функцпо, адавати шформацшну консультацио тшьки в демократичному успшьств1, де преса, радю й телебачення функцюнують як езалежний ¡нетитут. У такш ситуашУ, заевщчують приклади з УмецькоУ преси, нацюнальш ЗМ1 диоть не лише як громадський аглядач за д1ями перших трьох вщгалузок влади, а як Ухнш ;орадник у розв'язанш внутршшх 1 зовшшшх проблем успшьства. Обгрунтовуеться та теза, що бути державним онсультантом — куди складшше й вщповщальшше, шж юззастережно критикувати й бути деструктивним чинником в ,ержав1, або вщеторонено шформувати суспшьство про под1У в вт. "Холодна" шформащя швидко втратить свою :ривабливють, що базусться на психоф1зюлопчних особливостях юдини. До того ж консультувати, пропонувати власш шляхи до 'озвитку, значить брати на себе вщповщальшеть за результат. У 1шьшост1 украУнських ЗМ1 ця обставина взаемин \з владою

перебувае в зародковому стань Micueßi засоби масово комушкаци переживають процес нелегкого становления. Часто У: вщверта заангажовашсть, а не симпатп Т1Й чи шипи полп-ичнй сил! в краУж, як це склалося в державах старих демократа завжас Уй приступитися до виконання щсУ функцн.

Пщроздш — "СИСТЕМНЕ ГНФОРМУВАННЯ ЯК METO,! ВПЛИВУ НА ГРОМАДСЬКУ ДУМКУ" — продовжу. дослщжсння метод1в робота жмсцьких газет у напрямк; висвгглення й анал1зу важливих м1жнародних проблем. Для будь якого засобу масовоУ ¡нформацй', особливо цс cTocyeTbcj щодснних видань, псршочерговим завданням залишасться вчасн< й вичсрпне шформування про найважлив1ип подй'. Тобто, чини™ за принципом: бути у потр1бному м1сц1 у потр1бний час. Впливов жмецью видання, як то "Ф.А.Ц." чи "Зюддойче цайтунг" будують свою шформацжну пол1тику не лише на цьом} принцип!. Хоча вш с ' невщ'емним атрибутом газет, яки]у доводиться протистояти в конкурентнш 6opoTb6i за читача яь проти електронних 3MI, так i одна проти одноУ. Щодс оперативного шформування, то тут набувае провщного значение докладне вщетеження розгортання Tici' чи шшоУ важливоУ под1У. V робот1 цс були кроки шмецького федерального уряду в напрям: розв'язання балканськоУ кризи. "Ф.А.Ц.", зокрема, не допускас тут шформацшного вакууму. 1накшс втратиться весь пропагандиський вантаж, напрацьований ражшс з u.ici. безеумжвно, гостроУ проблсми. Отжс, виникас момент вщповщальноелч журналов перед читачем. Його суть полягае в тому, що, сформувавши в аудиторГУ сталий ¡нтсрес до певно] теми, вказавши на и важливост! для дол1 держави, серйозна газета мае ¡нформацшно' вщетежити и розгортання. Тим паче, коли нацюнальний уряд зад1яний у п розв'язанж. До такого шдходу жмецьких колег спонукас ще й законодавство про свободу слова та кодекс журналюта.

Пщроздш — "ПОР1ВНЯННЯ ЯК ЖУРНАЛ1СТСБКИЙ МЕТОД ВИСВ1ТЛЕННЯ Д1Й УРЯДУ У ЗОВНШШЬОПОЛГГИЧНШ ЦАРИНГ' — доклано розповщас про доевщ його використання у жмецькш npeei. Проблема розв'язання репональних конфлпочв потребус зусилля багатьох зацжавлених у примиренж держав. Об'ективнс висв^лсння зовжшньополггичного питания передбачае повщомленя про дй'

е лише власного уряду задля його розв'язання, а й обов'язкове (формування про заходи у цьому напрямку шших держав, лжнародних оргашзацш, вщомих у св1т1 лoлiтикiв. Саме так инять у найвпливовших ЗМ1 Ншеччини. Широкий ш тер ее до умки шших покликаний до життя глибокими ¡нтегращйними роцесами, що вщбуваються на свропейському континент, асоби масовоУ шформацп у процеа формування сдино1 бвропи даграють важливу роль. Метод подання в матер1ал1 одразу шькох державних позищй з важливого м1жнародного питания южна назвати методом шформацшного пор1вняння. Суть його юлягас в тому, що читач мае змогу отримувати систсматичну иформацпо для пор1вняння сфсктивност1 зовшшньополшщних :рок1в власного уряду та ypядiв провщних краш. Для пepcciчнoгo ромадянина держави захщно'] демократ!']', що вступас в нформацшну епоху, св!т став ближним завдяки сучасним асобам комунЫацп.

Пор1вняння як журналютський метод використовусться пмецькими ЗМ1 для широкого й всеб1чного висв^тлення ткнародних подш. У першу чергу для видшення з потоку новин та шформацп, котра насамперсд вдало коментус ювшшньопол1тичну д1яльшсть власного уряду, а отже привсртас шагу нацюнального читача. Використання цього методу ютребус вщ журнал1ета уевщомлення того, що об'ективжеть мае (алишатися провщним принципом його Д1'яльности а генденцшний вщб1р факт1в чи то замовчування лише зашкодять кпутаци видання.

У третьему роздш — "ЖАНРОВЕ Р13НОМАН1ТТЯ В У1АТЕР1АЛАХ 3 МШНАРОДНОУ ПРОБЛЕМАТИКИ" — 1Втор прагне довести, що для уешшного втшення змютового й ;моцшного заряду публжацш з к-ижнародно! проблематики, юкрема повщомлень ¡з зон репональних конфлпепв, потр1бш гизномантп форми подач1 журнал1стських матср1алш. Тому «урнал1сти провщних шмецькомовних видань прагнуть залучити цо розв'язання щеУ проблсми весь арсенал жанр1в, що вщом! й эозвиваються ниш в ЗМ1 свропейських держав.

Обраний журнал1стом -м1жнародником певний жанр для зиев1тлення окремоУ св1то1 проблсми оргашзовус, структуруе його думки, формус композицио, допомогаючии вдабрати головш й другорядш факти, нав1ть врахувати тсхнолопчш умови

' I

15

роботи засобу маеовоУ шформацп. Bn6ip жанру передбае сощальну потребу в матер1ал1, м1жнародну ситуацио.

Анал1з вистушв з мпжнародно! проблематики в шмецьки виданнях засвщчив р1зномажття жанрового спектру в робота журнал1ст1в-м1жнародник1в — вщ телеграфних замггок д проблемних юторико-теоретичних статей. Автор вказуе н взаемне доповнення ¡нформацшних i анал1тичних жанр1в дл yciuiHoro формування громадсько1 думки про регюналы-конфлпсги, для iT ефективноУ психолопчно']' регуляцп.

Роздш — "ПРАВОВ1 ОСНОВИ ФУНКЦЮНУВАНШ ЗАСОБШ MACOBOi ШФОРМАЦП В НГМЕЧЧИНГ' -присвячено дослщженню законодавчоУ бази держави про ЗМ] Свобода преси як провщний аспект демократ» досить надшн^ захищена шмсцьким законодавством. Федеральш й земельн закони про пресу накладають BaroMi обов'язки на 3MI. Водноча законодавчий тягар не створюе для журнал1ет1в вщчутни: перешкод у виконанш ixHix фахових обов'язюв. Разом з тш юнують деяю правов1 акти, яю теоретично здатш звузити пол обмшу шформащею, однак на практищ вони не спричиняють Д( обмеження свободи слова.

Захищена законодавчо свобода слова спонукае до розвитк; три вщгалузки влади, що ¡снують як piBHonpaBHi i демократичному суспшьствк У HiMe44HHi вщносини м1ж р1зним! суспшьними шститутами й 3MI з'ясовують у судовому порядку Ця традищя стимулюс розвиток , зокрема, судочинства в KpaiHi Водночас вона sacTepirae радикальш засоби масово'1 ¡нформащ виступати з матер1алами, що здатш зашкодити нацюнальнил iHTepecaM. В Украни теж неодноразово проходили судов1 процеа проти низки видань. Однак така практика нова для нашо держави, хоча засвщчус поступальний рух у напрям1 правово держави.

Роздш — "ЗОВНШШЬОПОЛГГИЧШ КОНЦЕПЦ1 ПРОВ1ДНИХ ПАРТ1Й Н1МЕЧЧИНИ У ДЕРКАЛ1 3MI" -

складаеться з двох пщроздшв. У ньому ашзуеться системн< поеднання "зовшшня пол1тика урядових партп — 3MI — репональш европейсью проблеми".

"ПРОБЛЕМА КОН Ф Л1КТО ГЕН Н О CTI СВ1ТУ Е ПОЛ1ТИЧНИХ ПРОГРАМАХ ХДС/ХСС ТА ВЛП" (перши? пщроздш) — дисертант дослщжуе зовнилньопол1тичш прюритетс

урядових шмецьких партж та Ухнс прагнення залучйт^^И эозв'зання гострих репональних проблем нацюнальш Позицпо ВшьноУ Л1'берально'У парта ЬПмеччини у зовжшЯ ~юл1тищ держави визначено як "урядову". Вшьж л1берали ^ НПмеччиш погоджуються, що ¡з заюнчснням конфронтащ'У м1ж входом 1 Заходом проблема бсзпски, миру й ненасильницького ^озв'язання конфлжт1в радикально змшилися. Проте юнують зепональш конфлжти, яю приховують в соб1 небезпеку, що зшна, як зас!б розв'язання полт)чних, етшчних та релтйних ;уперечностей, знову можс бути актуал1зована. Зокрсма про цс {деться окремим рядком в передвиборчш програм1 ВЛП. Дисертант робить висновок, що для вшьних л1берал1в ЗМ1 в :поху так званого шформацшного суспшьства набувас бшьшого начення, а отже особливоУ вщповщальность Вони активно фоникають в повсякденнс буття, мають вплив на господарськс киття, вшьний час 1 сощальний стан. Автор зауважус, що за -аким псрелжом слщ бачити й вплив на пол1тичне життя (ержави, у тому числ1 й на ТУ зовшшньопол1ТИЧну д1яльшсть. ^нал1тики вшьних л1берал1в Шмеччини свщомо не вказують на (с, бо за законами кра'Уни ЗМ1 в Шмсччиж функцюнуготь :езалежно вщ урядових уподобань.

У другому пщроздш — НОВ1ТН1Й ПОТЕНЦ1АЛ ЗМ1 )Б'еДНАН01 Н1МЕЧЧИНИ " — автор дослщжус стан ¡мецькоУ преси та електронних засоб1в масовоУ шформащУ у epшi роки по об'сднант держави, и шформацшний потенщал, прямований як в середину кра'Уни, так } зовнк Анал1з дав ожливкть визначити ¡нформацшну потужшеть ЗМ1 Шмеччини оль шмецького шформацшного потоку в загальноевтовому ростор1, що дае пщетави говорити про ефективтеть ропагандисько'У, аптацшноУ й шзнавально'У д1яльност) шмсцъкоУ реси, телсбачення й радю, зокрсма в зовшшньопол1тичному апрямг Дисертант доводить, що Ухнш вплив позначаеться не ише на нацюнальних тсрснах чи найближчих союзниках. Тиск акого шформацшного прссу зазнас св1товий ¡нформащйний рост!р.

Автор робить припущення, що вщповщно до закошв :формацшного св1ту, який функцюнус за захщними -андартами, вплив ЗМ1 Шмеччини, нсобов'язково лише мецькомовних, мае наблизитися до економ1чного. А тут вщ

^^ИИсГння дсржави очпсували багато. У цьому зв'язк^ ^Икурснщя в шформацшному простс^ чим дал Игострюватиметься й нагадуватимс господарську геиникатимуть своУ союзи, спшки,трансконтинентальн об'сднання, псрерозподшятимуться сфери впливу. Оцшивши век могутжеть ЗМ1 Шмсччини, свропейського сусща УкраУни, авто]: зазначас, що з'являсться щс один привщ для змщненш украУнського нацюнального шформацшного простору. Вш ма( бути сформований належним чином, щоб потрапити в когорт; союзники, а не примусово приеднаних до сильжшого.

У роздш -"РОЛЬ ШФОРМАЦШНОГО ЧИННИКА I ЗОВН1ШН1Й ПОЛ1ТИЦ1 ДЕРЖАВИ" — дисертант дослщивши систему "зовжшня поливка держави — нацюнальш безпека — конфлпегогенжеть сучасного евпу — засоби масово ¡нформашУ", робить, зокрема, так! висновки:

— висока ймов1ржсть виникнення нових вогнии рспональних конфлпепв с ознакою сучасного св1ту;

— попри нсвисоку конфлжтогеншеть УкраУни у наш)! дсржав1 можливс виникнення напруження. спричиненс я] внутр1шжми, так I зовжшжми чинниками, що загрожу державностк

— ЗМ1 с одним ¡3 засоб'ш зовжшньоУ полынки дсржави ; сучасному свт. 1нформацшна скспаная вщбувасться нар1вж сконом1чного, а отже й пол1тичною;

— укра'Унсью ЗМ1 до сьогодж не стали активним чиннико? у зовшшнш Д1ЯЛЬност; дсржави, зокрема у запоб1ганш I розв'язанш тих конфлппчв, що так чи ¡накшс позначилися н нашш дсржави Навпаки, Ухня пасивжсть у цьому напряг спричинюс до агрсс1У з боку ЗМ1 тих краУн, що нелояльж д украУнськоУ державност1;

— змшити ситуацпо, що не на користь УкраУж, зовжшньополтачним штсресам, можливо лише шел уевщомлення державними лщерами рол1 ЗМ1, р1шучоел сами засоб1в масовоУ шформащУ та досконалого вивчення доевщу цш галуз1 краУн старих демократш.

Серед найважливших "ВИСНОВКГО", що Ух робить авто на основ} проведеного дослщження впливу провщноУ жмецькс преси на зовжшню пол1тику уряду, назвемо такк

— функщУ, що Ух виконують у демократичному суспшьстт зсоби масовоУ ¡нформацп, справедлив; й для сфсри зовшшньоУ ол^ики. Тут вони мають поле для виявлення сво'Ух айефектившших сторш;

— консультативна функщя журналютики мае особливе ^ачення в сфер; висв^лсння м;жнародних проблем, оскшьки оркасться складних к-пжнацюналъних питань 1! однаково ¡внозначно апелюс одразу до кшысох сторш: уряду й народу ласноУ держави та уряду й народу держави, про вщносини з кою чи якими йдсться в журналютському матср;ал;;

— найчастчше з усього потоку лткнародних новин бираються найважлив^; як для окремоУ держави, так ; для з^ового сп;втовариетва. Щоб сприяти утвердженню власноУ гржави в кол! шших, ЗМ1, що вщетоюють нацюнальш штсрсси, ають пор;внювати дГУ власного уряду з кроками шших у апрям; розв'язання конкретних м;жнародних проблем. Так /дитор;я може оцжювати кер;вництво держави. У свою чергу эяд, перебуваючи за посередництва ЗМ1 пщ контролем ^селения, прагне з максимальною користю для краУни эоводити м;жнародну полт^ку;

— украУнськ; ЗМ1 в уЫх напрямах мають розвивати формацшний потснц;ал. Вщ цього залежить як захист щюнального шформацшного простору, що псрсдбачас ¡ереження незалсжност; держави, так ; устшнс виршення >вжшшх проблем, що стосуються УкраУни.

КЛЮЧОВ1 СЛОВА: рспональгий конфлжт, шфлжтогенжеть, шформацшний прост1р, консультативна /нкщя, зовжшньополлгичж прюритети, шформацшне безпечення, психолопчна рсгуляц;я, аналггичшеть матср;ал;в, формацшне пор;вняння.

Основш положения дисертаци викладено у таки: роботах:

1. ЗМ1 й геопсштика: актуальш проблеми вщродженн украУнськоУ м1жнародноУ журнал1стики // Зб!рник праць студент! та асгпрант1в КиУвського ушверситету ¡меш Тараса Шевченк (гумаштарш науки). К., 1994. С.109-114.

2. УкраУнська вшськова преса й проблема нацюнально патрютичноУ свщомост1 // Засоби масово! ¡нформафУ становления нацюнальноУ армп УкраУни. К., 1994.С. 120-122.

3. Суспшьство й засоби масовоУ комунжацп: укра'Унськ прсса в умовах ринкових перетворснь // Матер1али м!жнароднс науково-практичноУ конферснщУ. К., 1995. С.17-20.

4. Свропейська журналютика: система пщготовю журналютсв у Шмеччит // Вкн. КиУв. ун-ту. Сер.: Журнал1стик<; К., 1996. Вип. 3. С.91-95.

5. Комушкацшний чинник формування новоУ пол1тичнс сл1ти // журналютика й проблема формування новоУ пол1тичнс сл1ти в посткомушстичних державах. К., 1996. С.34-35.

6. Партшно зор1снтована преса в УкраУш // Рсгюнальн прсса УкраУни: вчора, сьогодш, завтра. Юровоград, 1996. с.11-13.

7. 1нформацшний чинник у зовшшнш полп-ищ держави , Вюн. КиУв. ун-ту. Сер.: Журналютика. К., 1997. Вип. 4. С. 97-102.

8. Нацюнальш ЗМ1 й питания захисту нацюнальни штсрес!в //УкраУнська журналютика в контскст1 евшэво'У. К., 199' С. 26 - 34.

АННОТАЦИЯ

Даниленко С.И. Журналистские методы информационного беепсчения внешней политики государства (на примере емецкой прессы ).

Диссертация представлена в форме рукописи на соискание ченой степени кандидата филологических наук по пециальности 10.01.08 — журналистика.

Защита состоится в Институте журналистики Киевского ниверситета имени Тараса Шевченко.

В соответствии с общей целью диссертации в работе :роанализированы журналисткие методы информационного обеспечения внешней политики государства в зонах 1егиональных конфликтов, которые используются в ведущих 'бщенациональных изданиях Германии. Подробно изучена [роблема формирования общественного мнения посредством [рессы о ситуациях в "горячих точках" планеты. Сделаны фактические рекомендации, которые могут быть использованы ; украинских СМИ для защиты национальных интересов в зонах »егиональных конфликтов.

ANNOTATION

Danilenko S.I. Journalistik metods of informational providing xternal state polisy at the example of german press.

Dissertatoin is represented in the manuskript form for the obtaining if science degree of candidate of filological science, with the pecialization 10.01.08 - journalizm

The deference of the dissertation will be held at the Institute of oumalizm (Kyiv University named after Taras Shevchcnko).

Accordingli to the common aim of the dessertation, in the work ournalistik methods of informatoinal providing external state polisy in he areas of regional edisions have been analyzed, which arc being used n the leading national editions in Germany.

Perfecty learned was the problem of civil opinion formation by neans of press about the situations in the "hot poins" of the planet. >raktil recommendations have been made which can be used in the tkrainian mass media for protection national interests in the areas of egional colisions.