автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.10
диссертация на тему: Журналистское творчество Беимбета Майлина

Полный текст автореферата диссертации по теме "Журналистское творчество Беимбета Майлина"

ФАРАБИ АТЫНДАШ КАЗАК. МЕМЛЕКЕТПК . УЛТТЫК УНИВЕРСИТЕТ!

: ■ • Г.: ,> • ■ •••' ,

' V п •

- ь НДР

Колжазба

ЬАЙМЕИШИН СЕР1ККДЛИ ЕЩШАЛИУЛЫ

БЕЙ1МБЕТ МАЙЛИНШН ЖУРНАЛИСТА ШЫРАРМАШЫЛЫРЫ

Ш. 0). 10 - журналистика

Филология *ылымдарьшыц кандидаты рылыми дорежесж алу уипн даныидалран диссертациями« АВТОРЕФЕРАТЫ

Адматы - 1995

Жчмыс Эл-Фараби атындагы Казак мемлек«тпк улттык университет« ц журналистика тарихы, журналпспк шебердгк жане едеби редакциилау кафедраларында орындалды.

Рылыми жетсхин - филология гылымдарыныц дохторы, профессор Ф. М. ОРАЗАЕВ

Ресми ото) 1отер - филология гшшмдарьшын докторы, профессор Ш. Р. ЕЛЕУКЕНОВ

филология гылымдарыиьщ кандидаты К. С. САЛРАРИН

Жетскип уйым - Аба» атындагы Алматы ыемлекстпк университет!

Фараби ¡иындары Казак. мемлскстпк ултгых. университет!| /480121, Алматы каласы, Эл-Фараби даншлы, 71/ жанынданы филология рылымдарынын докторы дэрсж-ссш беру жвшпдеп Д 14. А 01.22. Мамандандырылган Кецестщ мэжшанде коргалады.

Диссертациямен Эл-Фараби атындагы Казак мсмлекетпк ултгык уиииерситеп'ш'ц гылыми кшшхлласында тшшсут болиды.

N IV

Автореферат 1995 жылгы „ т- ■ „ таратилды. . ,

Мамандандырылган Кецсспц

Диссертация 1995 жылгы „

X сагат

^де Эл-

гылыми хатшысы -филология гылымдарыньщ докторы, профессор

ЖУМЫСТЫН. жллпы сиплттлмлсы

Такывыпгып мрулігі. Жегніс жыддаи асіам билік жургізгеїі ;оммуніісіік идеолої ііиньіц саяси с:іхиа;іаи іУсуі, к.тіак сліиін егемендігі каримламмп, мсмлскспік інуелспдігшщ гнргкул душіеіс кшылуы »есиубликаииц кої амдмк-саяси жние мидени-рухаїш оміріие іубегсіілі нгсрісіер вкелді. "Талан лиддардан бері бір жак/ім, устсм идеологи» .іуддссі іурі исмпда Паїадліімп келіен халы к іик. к.а нліаларга жаіі.апіа «нкдрас туды. Буши к.аі;ік млдсниеії мсн одебиеіішц даму тарихьжда ■леулі орны боліан ІІІнкврім Кддаіібердиеи, Ахмет Байгурсиион, Магжан Жумабаен, Жусіпбек Ліімауміои, Міржакьш Дулагов сындм гаиымал п/лталардьін кмімечі мси іш.и армашыльп ыниц саисаі курсауыиаи а:ш Сюлуы біріиші ксіскгє ыкдад с ї ї і.

Нл «міріпдсіі осиплу бодапдикіан босіаіідикка кара і« жасалган 6ул ачгашкы калам баска да беліілі кадамгерлердіп нил-армашмлмк, мурасьш іамаи рухи на ічшкес каіііа іерделеу кджепііін іудмрми отмр. Сонд.чіі іубеїеіілі черітелмекмі и.коленім. бірі- белі ілі жачупіы-публм цис і Пейімбег Мамлниніц /1X94-) 1>3X *./ журпалистік шьиармашиліл ы.

“К,аїак. жатнылары арасиндаїы адіашкьі журналист, «»дебиеїтіц пси бір nitpj.iK.iua .жнне кнчули жанрмна біріиші болілі жол салган" ]/ Беііімбсг Маіідшіпіц шмгармашылмгм к.а »ак. лдебиеті меи журиалистикасьшда ерекше ори» алали. Ониц адсби-нублицистикалик. мчрасы мол жэие сан ;ілуап. XX гасырдын бас кезіндегі ел ахуалы мен кецсстік коїам оруїа кіріскен казак, халкыиыи чурмьіс-чіршілії і.

1/ Мїі'іреїтв І\ гілеііікіічіїліц вділи їм // К,а и к чдсСис і і, 1474, (\ жедіоксаи.

салт-санасы, арман-максаты Бетмбет Майлии каламыиан тыс калган жок.. Жазушы- журналист халык. ем^ртдеп ap6ip ип icri, турл! к.уб илисты керкем тишен кестелел ошрды. .

Жмырмасыншы-отызыншы жылдардын пшнде Бежмбет шыгармашылыгы ту рал ы казак, зиялыларыныц басым xemuLiiri ез ойларын бьийрдь Сонын нэтижесшде БеШмбеттщ керкем шыгармаларыныц xericTiKiepi мен кемшшктерц олардыц тарихи манызы, жазушыныц шеберлич жайыида наклы riticip к.алыптасты. Буган осы кезенде шыкжан М. Бенсеиулыныц 1/, С.

Сэдуакасовтын 2/, F. Торжановтын 3/, Т. Жургеновтщ 4/, О. Исаевтын 5/, М. Эуезовтщ 6/, I. Жансгпровтщ 7/, C. Myjuuobtuh 8/, F. MvcipenoHTitt 9/, I. Кабыловтын 10/, М. Кайыпназаровтын 11/,

1/ "Луыдаын" хуреп ьэм хулыны // Ауып, 1924, 1 шркуйек.

2/ Ьстмбстц euiciwepi // Лсниншш жас, 1925, №6; Жас кайрат, 1925, 20 шрсуйек.

3/ Жолдастык. хат //Енбеклп казак., 1930, 20 казан; 15 жылдагы патак эдебиеп //KiTaim: Казахстан.- Алматы: 1935, 280-284 6.

4/ 15 жылда Казакам мадеииеи //Казак. эдебиеп, 1935, 24 казан.

5/ Мвдениет кызметкерлершм сьезш ашканлаш сез! // Казак. эде6иет1, 1935,

27 мамыр.

6/ Жаксы пьеса- сапалы адебнет Gejirici // Эдсбист майданы. 1934. №5. 89-95 б.; Казакстамньщ керкем »ncpi // Казак. идебиет1, 1935, 24 казан.

7/ Жннактар жлйышм//Соаиалды Казахстан, 1933, 17 казан; Эдсбиетгеп ’ • \ •

кскжелиа! tu «.оклик. // Соии&лды Казахстан, 1934, 18 Kaitrap; Казак, ксцсс адебиепищ бтгшп юлм, келешектеп Minaentpi // Плата: Казахстан »снес жазушыларыныц туцгыш Cbeai.- Алматы, 1934,- 13-19, 24-27 6,

8/ Ксцес пазмыси туралы //Юнак адсбнсп, 1934, I пмиз; Казак, иоззиясыныц xa.ii жане келешектсп Mnwentpi туралы //Kiranxa: Казакстан ксцес хазушыларынык туцгаш сьсз!.- Алматы, 1934,- 92-96 б.; Эдебисггсп формализм мен натурализм туралы //Казак, эдебнеп, 1935, 25 сэугр

9/ Социалист« курылыс Aayipi- irpi улггыс., мазмуны прапетариатгык адебиетгщ еркендсктш Aüyipi //Эдебист майданы. 1932. №2.- 45-68 б.

10/ Казак адебнепне маркетш- ленишик сын керек //Социалды Казакстам. 1934, 15 тамыз; Маркспк-леншшк едсби сыннын сабакты мэсслелер! //Эдебиет майданы. 1934. №1-2.- 3-14 б.

11/ Казахстан пролетариат-шаруалар уйымынык 1-сьезше казак. едебиетшн кайы мен ксзсктеп MtHAcncpi туралы //Олебист майданы. 1934. №3.- 3-19 б.

І*. Унлиахмсіулілімн !/, М. (:лі.іу.імніїіц C. Fpy6aeiiii.ni л/, Р-Жамапкулошмц і/, К. Исмаїїдоніьж. 5/, Э. Т^жійаевшц <>/, О. Веконгіц 7/, К- 0ТЄПОІПІЦ я/, Г>. КенжеОаентии 4/ жариилаїшмдярм елеулі »сер епі. Сопдлй-ак, F. Тогжаношыи Ш/, М. Баталов neu М. Снльченконыц кітабицла II/ Г>. Маіілші шиїармадарі.иіа сил ксадіц TYpf ысынаи Gara берілді. Бул ецбектердін cu басім мацы їм- Веііімбеї шьмармашылыш жаііьшда аддаш жасплаїьш зерпеулер viniii пакты пагыт-баглар vcranyra mymkíiiaík тукизды. ' ’

Ьірак, бїл агалган жарнялаиимдарла біріїипі кечекте Пеііімбег Маилшшіц коркем іуїлілиллри кеціиеи сні болліл да, оиыц публнцисіикалик, шыгармалары жонінде пакты аііи.ілмади.

Гїслі ілі сеОеінермси ■ І*>.18-1 •>57 жилдар арасмнда Беііімбет Маііліпінін шьіі лрмлшылы! ы іурали мчлде жалылмады. Бул кезецде оиыц ссімі мен ici "v.-ишк. жііум" леї єн жлмі.ілііліьіц асп.шда »ті і.

І/ Ьснімбсі прали //(.'опіиллм Кликали. І*ЇЇ2, 24 чаиыр; IUvhiwiiuh синіш кнтсруіміі ксрск //Калак гідсбиеті, 19.14, 23 шілле.

2/ Кнркем илсбист маїі.ілньїііл.ііи курлслі чімдсггср //С’онидллы

Каикстан, !‘>32, 2Х > с іюклан: Ьспімбспіц 2í> жыллык лкиндик «мірі //('«ішалям Кдтаксіан, І412, б н.прих

,1/ Кїрмспі Ьсііімбсі! Мыркммбаи »айда? //Спіїнаїльї К.,гілкскш. 19.14, 18 маммр.

4/ ічурчепі Глйічбс»1. Mi.ipkhiwv,ni кайля? //Сонил.чды Калаксшп. 1414, IS мачыр; Iі) 16 am к и тирі лісі іц ?tl жмлянін //гУлспіач майданы. 14.16. Лк7-8.- .1.5-37 Г>.

5/ O.iffiiicncti ((юрмаличч меч натурд-нілміе карсы //Социалдм Кл ш'.сган, 14.16,

4 сиуір; Дманкелді //К,адак. ндебиеіі, 19.16, 25 калан.

б/ Влсбиепеїі aya жаймлртныларга карсы //Ецбемні uan, 14.10. 11 калан;

Ікгііімбспсії Ги її. і т,:к /Діїсншшіїї жас, 1935, ЗО на^рьи; Ьолмисмикіік «>ара сын,

сапалы шыгарма керек //Соишиді.і Каїакстан, 1937, 24 cítyip.

7/ Каїак тгагрынык 15 жьідпмім //Іцбскші казак, 1931, ІЗ каш ар; Драча театрыныц жлііи //Казак, эдсбиеп, 193.1, 1.1 казан; Ьиылгы *л.іли біке \лксн сын //Лениншіл жас, Iі)34, 26 кьіркіиск; Кип олжамызлыц кврнсмісі //Сомналдм Калакстаи, 1936,

9 кантар.

К/ Оисбисгімітдщ бірктар мпсослсрі //Эдебист майдани. 19.15. №7,- 7S-4I б.; Кмрксм

ндсбиспіц плі туралы //Ка«ік. ндсбиеті, |935, 23 мачыр; "Uhi аныц" тарнхи

жліланллрід //К.аіак .-i.idmcn, 1435, 12 жслгоксан; Эдебпсг пбразынлагы кемшіліктер //Социадлы Казахстан, 1436, 25 c-rtyip.

9/ Ііеиімбепііі 20 жмллык акындык нмірі //Сшшалды К^яаксдан. 1932. 5 нл)ры).

10/ ЯлсГчіст жнмс сын мнсслслсрі - Кы иадорда, 1929,- 191 С>.

II/ О'їсрки по калахскочу фольклору п ка іахскоґі шчерат)рс,- Ллмд-Ліа - Міхкпд,

191.5-93 с.

б •

Жазушы мграсым жакгырту, оныц шьнармашылик. к.ызметж

“насихаттау 1957 жылдан бастаи кайта колш алынды. 1957 жыльы 27 карашада Казаксгаи Жазушылар одарында вткеп кеш Бешмбет Майлин шырармашылыгана арналды. Бейидбет туралы К. Жармагамбсто» баиндама жасап, Р. Муарепов, С. Есова, 0. Мустафин, М. Кдратаеи, Е. Ысмайылов, Б. Шалабаев, С. К,ожамк,улов естелктер айтгы I/.

Жазушы шшармашылшын ар кырынан танытуда Зэки Ахметовтык V, Мухтар Эусзовтж 3/, Мусшм Базарбаевтын 4/, Кджым Жумалисвтыц 5/, Турсынбек Кэк1ц1свт>н 6/, Зоя Кедринанын 7/, Бейсембай Кенжебаеитыц К/, Зейнолла Кдбдолоетыц 9/, Мукаметжан Каратаевтын. Ю/> Сер1к Клрабаевтын. II/, Темфбек К.ожакеевтщ 12/ Эуелбск Коныратбаеетын 13/, Евгения Лизунованын 14/,

1/ Катан адебиетт, 1957, 5 желтоксан.

2/ Казахское стихосложение /Проблемы развитии стиха в дореволюционной к современной поэзии/.- Алиа-Ата, 1964- С. 36Х, 379, 423, 446, 453-456.

3/ Эр жылдар ойлары.- Алматы, 1959 - 384-386, 391 б.; Уаиыг жцне алебиет.- Алматы, 1962,- 170, 260 б.

4/ Образ человека труда в казахской позади.- Алма-Ата, 1961; Живые традиции - Алма-Ата, 1962,-С. 22, 34,4», 46. .

5/ Сгиль- енер ерекшаим.- Ал мат, 1966.

6/ Каик. одебиспнщ алташкы жылдарын дау1рпсу маселес! жайында //К|тапта: Казан совет адебиетшт мъселслер!.- Алматы, 1960.- 60-73 б.; Октябрь оркеш.- Алмиы,

1962.- 123-129 б.; Беймбет- к«ркемсвз шебер! //Ктгапта: Дэу|р суретгер!.- Алматы, 1967.- 49-58 б.; Дэу1р дилары - Алматы, 1985.- 66-69 б. , .

7/ Из живого источника-. Москва, 1960,- С. 157-161, 241-248; 1кимбет Маи пин //Й Тснше: Майлин Б. Повести.- Москва, 1960.- С. 3-4; Главное- челонек,- Москва, 1972.-С. 154155.

8/ Ьешм&ет Майлин шытармаларыныц &р томдыгы //Социалисток Каикстан, 1958,

22 маусым; Терец талант //Кгганта: Шипли к жане шебсрл1к.- Алматы, 1966 - 64-74 б.

9/ Майлиннщ мурасы мен мирасы //Арна,- Алматы, 1988.- 95-131 б.

10/ вкерпаз болсац аркалан,- Алматы,1960 - 35-56 6.; Социалист реализмнш казак, прозасында калыптасуы.- Алматы, 1965.- 129, 135-141, 152-155, 168- 179, 213-228, 257-263 б.; Социалиста реализм жанс казак прозасынын дамуы //Кпилта: Социалиспк реализм гуы астында.- Алматы, 1960,- 7-9 б.; Байырты талант //Ктпта: Ше6е[инк шыцына,- Алматы, 1963.- 210-248 б.; Биага //Кпапгл. Корген|М меи квцшденм.-Алмагы, 1982,- 62-67 6.

11/ Табиги талант //Юталта: впер нркг- Алматы, 1971.- 121-167 6.; Революция жяне ипебиет,- Алматы, 1977.- 45-91 6.

12/ Казак сатирасы.- Алматы, 1970.- 50-60 б.; Сатира хане лвуф,- Алматы, 1976 - 52-54 б.

13/ Б. Майлин - прспзнын тебср1 //Кпнпта: Шсбсрлт сырлары.- Алматы, 1979 -145-161 6.

14/Соиременный казахский роман,- Алма-Ата, 1964.- С. 22,68,88, 143-146, 150-151, 156, 185.

Сабит Мукаионгыц І/, Габнт Мусіреновтіц 2/, Рымгали

Цургалиеитын З/, Файзолла Оразаентыи 4/, Бакыт Сарбалаентьщ 5/, Сагынгали Сейітонтиц 6/, Митрофан Сильчеикоиыц 7/, Хавали

Сїйіішівлиєнтьік к/, Збділда Твжібаеіугьік 9/, Манд» Хасеиоитын 10/ > Белпбай Шалабаентыд 11/ ецбектерініц зор манмзы балды.

К.айнекем Жарманамбсгоитын 12/, Эбусагит Жиреншиннін 13/, Теміргали Нуртазиниіц і*/, Бейсеигали Наурызбаевтып ,5Л Рвзия Рустембековлныц 1 Сеіїділда Ордалиентыц <7/, Ток.тар

Бенісюґловтиц 18/ кітаїїтарьі Бейімбет Майлшшін квркем-

драматургиялык, жане публицистикалык. шьиармаларына арналды.

Сондай-ак., ар жилдарда »ртфлі анторлардыц меріімдік басылым-дарда Бейімбет Майлинніїі «мірі мен шырармашылык. кьізметіне аршинам кепгеїен макалалари жаримланды 19/.

1/ Е.сею жмлдары. Ушініпі клан,- Ачматтл, 1970.

2/ Бі'ідііі Би-аіа //Уш томлык. гзідамалн шміармаларм,- Алматы, 1980,- 271-280 б.

З/ Куретамыр,- Атматы, 1973 - 45-М Айдын - Алматы, ¡985,- 1И8-209 6.; Аркау -Алматы, 1991.- 220-237 б.

4/ Замана кш.арманы.' Алматы, 1981 - 161-184, 185-218 0.

5/ Вейімбет Майлнн.- Алматы, 1988. 1

6/ Сонспік. Кд«*^тан ндебнсіішц иркенлеуі- Алиаты,- 146(1. *

7/ БеимОет Майлнн //В кінне: К;га\ская литература.- Алма-Ата, 196<>.- С. 57-60.

8/ І іленіс іиері.-Атмзш, 1975.

9/ 0мір жине полин - Алматы, 1960.

10/ Унамлм образ лине ішпснліру - Алматы, 1966.

11/ Б. Майлннніц протасы //Кітата: Кдик романыныц тууы мен калыптасуы,- Алматы, 1990.-78-103 б.

12/ Бейімбет Майлин тнорчествосм.- Аімата, 1958; Бейімбет Майлин,- Алматы, 1962.

13/ Бенмбет Маіілин.- Аіма-Ати, |9>8.

14/' Бейімбет Майлин творчсстносы,- Алматы, 1966.

15/ Бейімбет Майлнинін чртагы,- Алматы, 1967; Двуір суретхері- Алматы, 1969; Казак иротасындаг ы Б.Маіілин даспрі,- Алматы, 1979.

16/ Б. Майлннніц лрамагуршясы- Алиаты, 1969.

17/ С«т теріері,- Алматы, 1982; Бейімбет Майлин пюрчестносы.- Аіматн, 1990.

18/ Бейімбет Майлин- публицист,- Алмати, 1979; Кднатты калами-р.- Алматы, 1983.

19/ Бсгіімбст Майлин. Здсбпспсрдін кнрееткіші.- Алмати. 1968,- 99-123, 161-170 б.

8 '

БеШмбет Манлии шыгармашылыгъш ■пкелей лспзге альт осы

уакытка дежи бес кандидатгык ■/, б1р докторлык. диссертация 2/ коргалды. Б1рисше каидндаттык V жане докторлык. 4/ диссертацияларда Бешмбет Майлин шыгармалары жанрлык. жа! ыиаи зерттеу обьектюне айналды. Бфак, буд диссертацияларда Бешмбет Майлиншц журналист^ лабораториясы, шыгармашылыгм жеке- дара карастырьтан жок.

Демек, Бейшбет Майлиншц журналисток мурасы- накды эерггеуд1 кажет ететш курдел1 сала. Жазушы-журналист шырармашылы^ындаг-ы "керкем проза мен журналистика б1р-б1рше снисш кетпсй, аркайсысы езшше дамиды, ваше тэн табиги жолмен шымырлана туседГз/.

Жарык керген ецбектердж кейб]реулершде Б. Майлиншц публицистикасьша арналган тараулар болганымен, буларда жазушьшыц журналиста шыгармашылыгы толык. мэнжде к.амтылды леи ттгжырымдауга болмас.

Себеб1, осы уакытка дейж Б. Майлиншц каркем шыкармашылыки ндсялык-такырыптык, жанрлик басытта зерпаип келдк Ал журналисток млзмеп жен'шдеп шк)рлер тек белпл 1 юбилейлерге байланысты айтылып, Гнр/и-еким танымал шыгармалары ттОрепнен орбш отырды. ^

1/ Наурызбасв Б. Бейімбет Майлкн шорчсстиосындагы зшкунк жанрдын шагын турлері.- Алматы, І96І; Карімов X. Беііімбет Майлин ащімелеріїин тілі.- Алматы, І%5; ІЧсіембекона 1‘. Ьеиімвеї Майлиншц драматургиисы.- Алматы, 1965; Элханои М. Бешмбет Майдин прспасындаты жагымды іероіі бейнесі- Алматы, 1966; Оразаеи Ф. Ьенімбет Манлиннш стилі - Алматы, (ЧТО.

V 11н\рыЛтен Б, Бейімбет Млйлішжц іііакрлігі -Алматы, 1974.

V Іілсуланов М. Катак, ндебиеіінлсіі АГмйлын сатиралмх. дастурлсрі,- Алматы, 1956.

Дкмуканова Ь. Катах. сонет »ціімесіїші даму жнпдары.- Алматы, 1960; Кожаксен Т. Казак. совет фельетоны.- Алматы, 1%1; •

4/ Кожакеек Т. Казак, сатмрасьі.- Алматы, 1968; Нїргаднев Р. Казак, совет

лр.іміпуріи»сы)1ыц жанрлар пройлемасы.- Алмати, 19X2; Тілеужанов М. Казак .скГшспндегт юмор мен сашраныи иденлик.-к«ркемдік срекиїелігініц м^селелсрі -Алматы, 1982.

V Мчсірсиои ї\ ©дебнетіміїдік жарык. жулдьпм //Кдзак, нлебигп, 1974, 6 желтокхаи.

Бежмбеттщ казак. журиалистихасымдаш бай мурасы мук.ият зерттелш, кец кдмты.луы кажет леи ессптеймг). Бул ушш адеби-нылыми айналымга косылмагап туыидмларина назар аударуды жни кнр|п, жумысымыла Бешмбег Майлин мураеиныц зерттелмеген, аш де былыми тургыда байипталмшап журналистах шьпармашильнми аркау егпк. Ташоынтык «зек Iкипи мынадай алшшарпар белплейд!: .

Б I р 1 л ш ) л е и, бп 11111 таила Б. Майлин мурасм туто! жиналыл болды дей алмаймм!. Кдламгердщ оси гасырдыцбас кез1пдеп газеттерде жариилашан б1ркагар нлеидер1, макдлалары, «ппмелер1 зерзтеуишер иазарынан тыс к.алыи келген-д!. Олардыц идеялик. мазмунын, стиль/ик грекзнелйш, к,аламгерл1к шебсрл1к проблсмасыи зерзтен, |ылыми зйналымга енд)ру клжег.

Е к 1 н ш \ д е и, Б. Майлинти. тег млзметкер! рсзшде жариилакж «узде1ен шыг армаларм улпык. баенаснздщ саркппам паракдирында :акталып келгешмеи, гззет-журиалдар угптлт, жойылым кету хал ¡иле тур. 'Казушынын жипакларына булардыц басым коншшп емглямегсп. Гол себепт), муидай муралардын врб1р ¡рш-усаитмлармн 6упмп рпакка жеткЫм опаруди мезпл.ии. М1идеттей;и.

У ш 1' н П1 I д е м, Бешмбет Майлин баспасвдле узак, жылдйр бойы <уммс ¡С1 с,и- Публицист икаиыц адуап т\рлер1 боймпша халам тербеп, .азак. йдснасшнин жанрлык. пр|ыда х.алыпгаеуына зор улес к,осты. 1алык таиьиан шеоср журпалистщ, баснасш тарнхмилаг-м озшдж олтацбасы бар журпалиспц, шьи армашылыкьш зерпеп, игеру- улпык. аспас«з1м1зд|'н теоришиак.-мсчодолотимлык. дирежесмпц артуына и к, нал гезш иепзп факюрлардыц б>р1.

Т и р I 1 н 1И 1 д е н, к.аз!рм журналистика теорияси мен рахжкасым зерпеу кезшде журналиста шеберд1к мвселеи мацызды нрын

' 10

алады. Шсбсрліх дегеяіміз - шыгармашыныц жан*жак,ты жегілуі дейтін бол сак, ыуны зсртгсудін бтнгі жагдайда накхьі схі мумкіндігі бар. Оішц алгашкы жолы- бірнсшс белгілі журналистердіц тацдаульї туындыларын нсгізгс алып, салыстыра отырьш, алардын эркайсысына ген орган, та дара шсбсрлік сипаттарыл ашу. Екінші жолы- таныыал журналист!» туындыларын зерггеу арк.ылы журналист шсбсрлігін ксн тургыда талдап, корытыидылау.

Бул скі вдісгіц екеуі де зерттсу максатына орай пайдаланылды. Себебі, таза бір адіспсн бірьїцгай кетудін тиімді бада бсрмейтіні де бар. Жалпы алгашцы зерттеулерді осы багытга жургізсек, бірте-бірпгс бір двуір нублицистсрінін шырарманшлык шсбсрлігін жинактауга, олардын барлыгына о рта к, екпаттарды саралан, тужирымдаука мумкіидік туады. Бул ецбегімізде біз масслсге осы цырынан келуїс дс тал пи иди к..

Рылыми жаиалиги - Бсйімбст Майлинмін журналистік, публицистік мурасы ттгас шыгармашылых. жуйсдс жене бугінгі козкарас турьысынан карастырылып отырганынды рында болса керек.

Бул енбекте біз Бсйімбст Манлин шыгармашылыгына арага 20 жыл салып кайта оралыи огиргаплаіі болгандыктан, зерггеу барысында бурынкы саясаттандырылган кейбір деректерді бір ізіе тусір.ін ж ¿¡наша багшіауіа, хдяамгердін бслгісіз болы її келген книтсіаі туындыларына і ылыми сипаггама беруге таланта ндык.. Айтальїк, Б. Майлинніц туншш кітаби туралы жанд дерек. кедтіріліп, жарик, керген барлык кітантарьшьщ, кайта жарииланбаїан елецдерінін, макалаларынын, очерктерініц, фельстовдарынын, окліау сездерініп, аудармаларынын тізімі толыклырылып кдйта жасалды.

Зерттсу ивтижссінде Бейімбет Майлиннін осы уакытка дейін кдлыц ок.ырмаига бслгісіз болип келген журналистік шьірармаларьш

Il

газет-журналдардап жииасшрип, "Tvm win курблн" I/ лсген атпен жаца жипак еI¡и жлрыкка шьн ардык.. .

BciiiMOci Мандтшш. журпаднс! îk mut лрмашмлы* ы- даман lynupian юпды клбилис. Ол мнамдмк кажеп¡jiîkiicii u>hu.i fiaiijiaiiucihi болли. Б. Майлиншп журналист^ лабораториисыныц cpeKincjiiKrepin ашу, niuf армашылык к.ыuieiinin ламу бакыттарын кирсету, СЯЙЫП КСЛ1С11ЛС, ClVjl f)Î S;l)4 ЖУМ I.IC 1.1 М l.M.IIJ II. ШKCMUII айкындайды. '

Бул максатгы ameie аеыру ми падай Miivicncivii орындауга иепзделгеи:

-Бешмбег Майлиннщ журналистж шыьармаларыиьщ гууыпа, кдлып-тасумна жние дамумиа ukikiji еткен нак/i ы миамдык. к.убшшсгар мен шрихи жандайдыц MtJiiiit ашу;

-Б. MaiiJiiniHin журиалие пк mi.ii армашыльи ынык Kejeiyiepi мен wpfiip kcschiе тдн жарияланымлармн, о.шр.шн срекше пк!epiii амкындау;

-Б. MaifJiHHiiin журмалнепк. колгацбасыныц аирмкша сипапарын ашын, улп Сюларлык, шебср-пи урдкперш корсету.

БеГнмбет Майлим mutарматыльн м жаймнда г»р жылдарда жариялатпп лерпеулер мен журналиста кашли, теориялык, мвсе-iitpin cm ereriii Т. С. Амандосошьщ, М. К. Барманкудошыц, X. Н .Бекчожипшц, J1. Парусгиинщ, В. М. Горолшиыц, Е. И .Журбинанмн, В. И. Здоронеганыц, Г. В. Колосошын, Т. К.«жакеет 1ц, Ю. А, Крикуноктып, î>. М. OpajaeiiibiH, Н. О. Омашснгыц, В. Д .Пельпщ, Е. М. Прохоронгыи, П. В, Ученшмныц, М. С. Черепахот ыц ецбеюер) дисеертациянмн. leoiwvn.iK мтуишя иялык nfiiii ре ri пде иайдалапылды.

/ Маилин Ь. Туцгыш мрбии.- A'iM.ttbi: Рауан, 19*34.- 254 G.

Бейімбет Майлишіін ""Садак.", "Айкап", "Лсниншіл кас”, "Жар-шы’, "Кызыл Казакстан”, "Эйел тевдігі”, "Жана эдебисг”, "Эдебиет майданы" журналдарьша, "Казан", "Алаш", "Сарыарка", "Жас азамат", "Бірлік туи”, "0ртец", "Енбскшід казак", "Акжсш", "Еибекші казак", "Ауыл", "Жас казак", "Ауыл тілі", "Сыр бойы", "Содиалды Казакстан", "Казахстанская правда", "Лсниншіл жас", "Казак вдебисті", "Караганды пролетариата " газеттерінде жармилаиган, бірак хуні бугінге дсйііі журналистиканын гылыми айналымына косылмаган дуниелері жтіеу КОЗ.КРІ рстіндс алынды. -

Соїідай-ак, зерггеу барысывда ’‘Бейімбетгін алендері", “Ел сыры", "От басында", "Сойкднды содырлар”, "Кесіиділер", "Куш", "Апыптарды арадаганда", "Шала сауаттылар ушін оку кітабьі", "Жадаша окы.жаз!” кітантарьта жене 1958 жылдан бастаїї жарык керген шыгармалар жимактарына с\йсцдік.

Казакстан Республикасы ¥лттык Рил им академиясыньщ Орталык, Рылыми кітапханасиньїч, Казакстан Республикасы Улттык кканханасыныц колжазбалар мен сирек кездесетін кігаїггар балімдерініц материіїлдарьі пайдаланылды. - '

Диссергащмныц лооншюптлык нукымы 1914-1937 жыддарды >са.м-

твды.

Гылыми жумысгын нвгижелепі журналистика- факультеті сіудеуперіне арнаулы курс рстіндс складин жур. Диссертация нспзіііде "Майлынын БейімбетГ I/ дсп аталатын зсрпеу кпибымыз жарык кмрді.

Диссертации материалдиры мен жумысгын лети' копытынлыларын

I/ Плймсмшин С. Майлыныц ЬейімСкіі,- Алмзгы: Білім, 1994- 160 6.

ІЗ

Eeimifwi Майлин іншармаларі.пшії. Н'лик, жиікяип ішої :ір» ан кеіде, журпалисіік гуьіндиларіїїіі кііан еіііі юрасп.ірі анда ііаіідалапуі а Гдаладм. YjiriWK. (мспаичм к,арш.іі ашіарі.шмн (іірі Гюлі.ш саііаіап.пі калаигердін муОлинисf їїKítjtf.iK, Mvpaeu жаііьіндан.і бул ісрпеу басиасні к,ыіметкерлері мнім де к.іжепі ле-u «іиаііми t.

Жчмыешц іпміїгі кори гмпдм гари Г>¥кі;к>дак.тііік і млі.іми-іеориялмк. /і5-17 мамыр 1990 ж./ къпе халикаралик. і илиші-пракіикалик. /20-22 мамир 1992 ж./ конфереишшларда баяпладли.

Диссертация. Эл-Фар.чбм атиплаш Касік мемлекепік глпык. уни-иерсіпепіііц журналистика lapuxu, журішіксгік іиеберлік жжіе ндеби редлхциялау кафедрадарыиып біриегкгн мнжіїіеін.ле іа.чкш'.анип, коргауга усынылды.

Черпеу r.!K,up)jf)ij (íoiíiлина ресиублккялик, (їасі.ітамдарда біркеоїс гылими мак.алалар жариядамлы.

Жууі.'.с кірісмеїем, с к. і іараунан, коры п.підм.іап, паіідалаїїмліаіі

вдсСчктіер (Іііміиен «вис іл-раім.

ЖУМЫСТКШ, ІЦТПП МАЗМУНЬ!

Кірісисдс диссеріапия чак.1.|ри0ыиыц імрулії і, 5ер!теуд))1г1илымм кацадми.і, чаксаі lapt.i мси міндепері, jcpriey кнадері, геориялмк. жиле «сіодожмтимк. неші аііх.ші.а:іл:іді.і.

Біріпші тарзу "БЕЙІМГЛГТ ПУБЛ И ЦИСТИ КЛСЫНДЛГЫ К.ОРЛМ КЭ11Г: ЛДЛМ Г.ГЙППСГ дсп агалады.

Асылы, жокгам бар бо.імайдьі. Тсгіпдс бар мтін жатпаіідьі. Эр »рсеніц де баслауы хак. Хадкина кеп іаішмад Бейімбеї зяк. асімиаи іак.п>і жазушы-журналик v болы і) піміа келгеи жок. Оішц балауса мрлари мем бала пал жа (балариниц басіауи Полли. Пеііімбеї

14 .

каламіерлігініц кайнар кезі - "Айкап" журнальїнда. "Ай канта" карасездсгі

тыриакалды туындысы- "Косталай уіієзі, Дамбар болысы" /1913 ж./

макалзсы жарияланган. 1915 жылы "Болран іс" внгімесі жарык. кергсн.

Дсмек, "Айкап“- болашак каламгердіц бстін ашкан басылым. Бїл- дау

іугизбайтин дерек. "Ыштат" ден аталатын гщрьіш шієці "Кдзак." газстіїїде

жаринланган. Бїл да иманды свз. Міне, тарауда »уелі Бейімбетгіц осы

басылымдарда жарииланган ецбектєрішц эдеби-гылыми айиалыша

косылуы кажегтігі маселелері ага и керсетіледі.

Демск, Бейімбетгіц алгашкм кшгармасы кара свзбен жазылса да, ол вдсбисткс акын ретінде енді. Ссл себепті оныц журналистикасы жазушылыгыныц калецкесінде калым келді. Ал накты айтсак, Б. Майлин іаньїмал акиндыры мен жазушылы^ынан бурын, каламы жуіірік журналист ед). Жене де езіс замаїїдастарьша Караганда, кыска пгмырыныц їси жартысын баснасезге арнаган газетні» болатьш. Б. Майлинніц иублицистік ецбектері - оныц ндстс, бай да байтах, мурасы.

С. Сейфуллин 1920 жылдыц караша айынан 1924 жыддыц ма'мыр айыньщ ортасыца дейін "Ецбек туы" /кейін "Ецбекшіл казак." болыи ннерді/ газеті не редактор болып турганда, Орынбордакы редакциша каламыныц ж елі бар журлалистерді кнптсп жинаган. Костанайдан Б. Майлшіді де алдырган. Міне, Бейімбсттіц газетні ідігі осы 1922 жьиїдан, "Ецбекшіл казак" газеті неп басталады. Бейімбєттіц 6ул газеттегі кшьіеті 1922 жылдыц тамыз айынан 1923 жылдыц шуїде цйына дейінгі арадыкты камтиды.

Бейімбетгіц журналист ретінде таныдуында Костанайда шыккан "Луи.і" газетінін ориы срскиїе балды. Бейілібеггіц журналистік шеберлігі осы газстте істеи жургецде шыццалды. Мїнда ол 1923 жылгы кыркуйектен 1925 жылгы 11 наурызг а деіїін ецбек стіп, аргурді жаирларда жазып.

(уриалиспк mi.ii армлларип «ic кип жириялали. Сондык.таи бп оным, осы

азеттеп пашрлан imc калыцкыран журген журналиспк euGcKrepine

;cuipcx гоктхвдик.

Будан кешнп журналиспк кьимем С. Сздуакасок редактор Полган

Ецбекпм казак" газетшде жал1асады. Мунда ол жауантм хатшы,

кдакюрдмц оринбасары, уакытша редактор мждеперш аткарран.

"aacrrin Орынборла шикка» соцгм самдармж), Кыэылор,ч яда шык.кан

ьнашкы iiMMipjiepiiie, жалпы 1926 жылдин 22 cayipine лейi11 Бешмбет

азетке "улк.игша редактор", "уак.иппа шшарушй" реплле кол койим

угырсан. Оеытан opaii Gyji тарауда "БеЖмбет 1925-1926 жылдары "Ецбекпп

салак," газетшде редактор болди" делпнп журген KeiiGip шмрлердщ

«сацсактиры пакты мыеаддармен двлелденедь

1925-1928 жилдарда "Ецбскии казак.!а" Бсшмбетпц алписка жунк

n.ieiuiepi, сексеинен астам окшау, фельемн.нЦ! ¡Mejiepi, Gip жуз алпыека

|аяу м a кал а-х а 6а рл а р i j жариилаш ап. Будардии (нрсыпырасм Kciiin сол

кездерт пиаккан KeiiGip Ki ian трмна да к i p i с i i. Bi рак, олардыц мазмуны

жгртшылыкка гамме емес.

Сол ccGenri öii енбепмидс осы гуынди.'шрдыц iiniiien Gvpbiii соз

болмаган, зерпеу миеанасима айнадмашн Gipcunupa журналиспк

I

ецбектерн! сирашан, палыми шпшм xacayia тиристик- Мисалы, бул репс "Шапайуды - "Шаиалак", "Камп мен Ж^жен", "Кнкала бис", "Бул -сол e;ii...\ "Жмрым жегепдер", "Уд гуса, Мнпкедем iycun!", "Ж1гтишк'\ "Мэдепиет мгралары", "Gutамбай гоба кылды" жане баска журналист ецбектcpinc юкталдык. Cwiniii, окырман хапары hcjjjitvic окшау жазу -Бешмбет журналистикасынын. осы кезецшле ' жш ке!десет1Н шыгармашылык. вд1с бодии калиптаскан дет си унктрьш жасадык,

Сондлм-ак, "Ецбекци казакта" жумыс ¡стен журген 1925 жылы

Бейімбепін tyufuui кііабьі С .Сэдуахасовтын алі ьісвзімен жирык, міргендігі, осы алрысвзде Смагулдын Бсйімбсг шьл армашылыгына берген гуцімш багасы да назардан rue кдлган жок.

Агалган жыддары газет "Ецбекші казак" кітапханасьі" айдарымен кіізшпа шыгаруды колга алды. Бірінші билин Бейііибепін «леидері мен окшау создері "Ог басында" деген атпен жеке кітапша болип шикды.

Бейімбеттін 1926-1929 жылдардагы журналистік шыгармашылыгы "Ауыл тілі" газегімсн байланысты. Мунда од ауелі редахтордьш ормнбасарьі, кеііін редактор билды. Басиасвз тарихшіа арналіан енбектерде "Ауыл тілі" газеті жайында кап магдумат жок.. Алайда біз газегтін 1926 жылы- 22 саны, 1927 жылы-51, 1928 жылы 50 сани жарик. кнргендігін жаца дерек ретінде айта кетуді жен санаймыз. Согаи орай Бейімбеттін "Ауыл тілінде" жариялалкан "Кязанбас", "Сый-тарах", "Онай олж;і", "Сутті слырдын белгісі”, "Терт тудіхке казактыц квзкарасы", "Ракиланын тусагы", "Бидіш, шалабек запит", "Элш болис" жішс баска осы сияклы назардан тыс калы и журген журналистік: жарииланымдарына токталдык.

Жалпы Cy/i кезендердегі Б. Маіілишіін журналистік ецбектері "Ауыл тілініц" мурат-мацсаттарымен сабахтас к.арастырылади. Осы кезде іатсг кизметкерлері Бейімбеттін басшылырымсн "1929-иншы жылдыа шаруа календары" деп аталатын кітавшаїш харыкка шыгаркан. Демек, республикадаги tyiutjiii KYimapax, шыгару ici де журналист Бейімбеттін ссімімен тыгыз байланысты.

Tyiitch келгенде "Сыр бойы” газетіїїін бастауыида да Бейімбет •прады. Бул "Ауыл тілі ні ц" неіізіндс ашыдкан, Кызыл орда окру п пін газеті болагын. "Сыр бойымыц" аднашкы сандары Казахстан аумакынан хезлеспейді. Сол себепті Бейімбеттін б y л газеттеп жарияланымдары

імнда осм улкміка дсііііі сні болі ан с.мсс. Г>і > я-рису іігшіжітінде ,ір бойьпшн” тушиш ннміріисн "Беііімбсг" де 11 кол койьіліан ренвзек мамами" окшауїлі таптьїк. Та.ідау йарисинда баска шяланьїмдарьі жаішнда да нікір уіігк.апдм жим сападьїк..

Беііімбет- алгашкм бисітіерлеріміздін. бірі. Ол хальїк упіін аса кетті ок.ульік.гар, таншідьж кігапгар піьнарумен де айиа.шеїьі. "Куш"

>30 /, "Жацаиіа окьі.жаз!" /(931/ ж^мс Рабнг Мусірепонпен бірге жазган

ауат ушііГ /1933/, "Сауагганльїрі ьіиі" /1934-1936/ кі гаптарьі, жаца олій

міиеіішц улі "Жариш" журнальні баскаруьі /1930/, І. Жансуііроипен

не жалан "1930 жмлдьіц шаруй календарьі", "1931 жьілгьі календарь

шага”- журналистік шиї арманіїлльн мін.ін жаца Ki.ip.iapu дси багаладьїк.

Екінші тарау " УЛК.Ь!Т ЖЗНП ЛВТОРЛЬІК ТЛНЬІМ " ден аладм. Булатна аіідарлауммьидьіи. ссбсбі- Бейімбеттін огмшншьі длдардагм жа збаларьінда оиьіц журналисгії ініц бас кезіндегі ьнільїларьішн байкалаїьш улггьік вуси ниє ріс ке Уіпираіан, бул тустагьі арняланммдарм кокам мен самсаііьіц мкп;ілмн;иі калган. Сондаіі-ак, еііімбепін журналмсіік мурасьіньщ слсулі бнліп ошшшпьі жилдардьі ймиїдм. Тарауда огм шшиї.і ¡кі.ілдардин каїак тарнхьпіда аса курделі имнльїкіарммсн,. касіреї іерімсн, кандьі курбандш ммен ссіе калумен ірю, мндспи пмірді дамшкан, миллиондаїаи аламдарділ біл]мге, оку-іаргу ісіпе жумьілдьіріан, халмкп.іц рухами жацаруипа жол аіпкан кезец е боліаньї, вдебиег пси нублиииспікаїїьщ накш вміргс мкиал ету ярсжссі айгарльїкгай арікаш.і акт «міледі. Осьнан ораіі Г>. Маіілішнін чагаберіс кальні журіси журналистік шьн армаларьі іаиьім таразмсьша уседі. /"Баіі баетле, багшр тустас", "Бакьітгіл їжс", "Жаеасьш Мусабаіі!". Нускау мен. шильїк", "Сследка, іиулі.ік, куйнскаи", "Терем.ніск терелері", 'Ллмлтьі-Семен арасьі, "К.і'Ра жолдьш. усіінле”, "Куіііксйдіц жотасьінда ,

"Кшіо", "Таймас", "Окрала" шешей, осы жолиц- ж аз-ах.!", "К^закстан кескіні", "Алысудыц аркасында жсцдік”, т.б./

1929-1930 жылдары баспасоздс журналисіік жарияланымдарымсн жиі коріте» Бейімбег каламы 1931-1932 жылдары бесецтарггы. Халык басына івиїеп зор наубет адымын аштирмады, каламгер заманыниц шецберінде к.х1ды. Жазбаса тура алмайтын каламгер 1932 жылы орыс іігіінен аударма жлсаумен »зін-езі жуСатты. 1931-1^32 жылдары "Жана вдебиет" /хсйіннсн "Эдебист майданы”/ журнальшыи редакторы болды. 1933 жылдан бастап онын. каламы кайта ерледі. Орал Казаксган басшылыгъшдагы 1933 кшш ♦шеріс себси бол гам еді. Жана курылыстьщ бслссііді насихатшысы рстінде "Социалды К.азак.стан" газетінде кептеген журналистік жазбаларын жарнялады.

Журналист гворчестносындлгы гакы бір толастау жылы леи 1934 жилды айтар едік. Лл 1935-1936 жылдарды Бейімбеттіц, окырыан хаттарымен жумыс істеу жылдары деп атадык. вйткеиі, оный туындыларынын кебі, айталых., "вдій бе, тусш бе?”, "С.урау", "Кара кудай", "Умытылран термин", "Мугажар тауына шабуыл", "Фельстоншы прокурор", "Тек тірі болсын", "Дсректір-сиир”, "Угітші мен кыз", "Байбішс

б.иіда...токал кайда?" деген секілді туындылары хаттар негізінде жазылганын байнадык. С.ондай-ак, вртурлі жиналыстардан жазган /"Койшыбай", "К.ызь1к.ты турмыс басталды!”, т.б./, жол-еапарларынык всерінсн / "Болат кустын кеудесінде”," Екінші кун", "Окыгушылар", "Бір ті", "Журек сырынын ушкыны", "Келінніи кенсесі", "Ленин шекірті", "Вакіл", "Елгезер К.онДыбасв", т.б. / макала, фельетон, окдпау енздер жа.»аньж сол жылдардакы "Социалды Казакстан" газетінін беттерінсн ацгарула болады.

Бейімбег- журналистін гнорчссгволык кезенінін сонры жылдары 1935

ж.ылы "Казак, адебиеті" газстінде редактор Полуммен тусгас кслсді. Осы тустуьы Р. Мусі реп о в сксуі жал ан "Амангслді" очеркі ж »не осы аттас лрамасы - калзмгердін оіизьшшм жьілдар саисатына шын мойынжсынганын жзне ні румырындакы ке ¡і бір жайлардан Оас тарткднмн двлелдеііді дси туйдік. .

Огьиыншы жьіддарлаї м к.оншдык'Саяси ахуалдаи Бейімбет шмі армашылыгм да сирт калган жок. Оиыц нрінтесіері арасынал бірінші еынга утырап, "халык жаум” атануы БсйімОег Майлииніц «згелер син мы тагдыр ксііжснін кирссіеді. Пул кездеіі наукам 1‘.М6 жыл козкьтысына 20 жыл толуы мрсанында "казак, ултшмлдыгы" туралы жасалгаи жасанлм вцгімедсн басталган-ды. Бул тустаги газет макалалары лда, баяндамаларда Псйімбет шыгармашмлмрмпыц аланіордамен ундестіїі аник, айтыла басгады.

К.ОРЫТЫНДЫ. ’’Бейімбеттен архин калган жок.. Барлыгы мерзімді басылим КУптгында жатыр. 1912-1937 жылдар арасыпда жариялангап дуниелеріи жииау, оны ец сош ы баеылымларымел еалыстыру нарыл" I/.

. Сондьїкіан бії Б. Маіілиішіц журналистік мурасым мукияттауды мурат ту гцанда, оиыц осы елеусіз жаткам дуниелерін жинаудм борыш саналмк. Соіітіїї, ескі гачет-журналдар мої кітангярла калган Бейімбет шыгармалармн жинан, курастырыл, алгьіензі мен гусінікгерін жазми, "Tvn.ii.uu к.урбан” дегел аніси же ке кітам стіп иішарганимилди айтып епік. Бірак, 6ул- Бейімбепіц мол мурасынын иысмлдлй бнлігі гана.

Жалпы, осы уакытка дейіїлі жазушы жайьшдагьі зертгеулердін кай-к.айсысы да кенссіік когамньщ талан-тілегі алсында нрбіп, коммунистік идеологиялыи илеуілен іріктеліп шыкханыл айта кеткіміз кследі. Бугая,

\/ Мусірспсш Г. калык. жаіушмси //Социалисгік Казахстан, Ї9Н4, 21 казан.

арніїс, Майлин кіналі де болмас. Сол кезде плюрализм болса, бейімбет бас каша да хазган болар еді.

Зертгеушілср жазайын дегенін ж аза адмады, кейбір деректерді, кісі аггарын айналып втуге иэжбтр балды. Журналист шьнармаларынын идеяльїк-квркемдік ерєкшеліктерін керсетуде бугінгідей талдауларга бара . алмады. Сол ссбепті Бейімбетгіп коїам муддесімен Уйдеспеіітін, ултжандылык. багыты басым туркан кейбір енбектері елеусіз, ескерусіз калды.

Бул ецбекте Б. Майлшініц журнал и стік шыгармашыльн-ыныц басталуына, едеби-рыльши айналы»геа пгспеген туындыларына баса назар аударылды дед і к., соныц нвтижссіндс шынармашылык кырлары айтарлыктай нак.тылаиды. Свитін, жазушы-публицист жонінде сгршлукдн, саясаггылык, гургыдан каралкан кейбір тусініктерге шгерістер енгізіліп, жацдша бага берілді.

Осы ретте мынадай екі жантке токгала втуді жон санадык. Оный біріншісі- хумыста кеш хеніл белінген "садиау* евзінін кумырлык негізі мен мані. Екіншісі- Бейімбетгік журналистік буркеншік ссімдері туралы.

Бейімбет публицистикасы когамдык-саяси сипаты жагынан шартты турде уш турде кездеседі деген пікірге келдік; біріншісі - взі емір сургеи замам тынысын бейнелеуі;еісінпіісі - когамдаї-ьі озык. улгілсрг’мен жетістіктерді насихатгауы; уіішшіісі - сыни туркыда жазыльан енбектері.

Жанрлык жагынан Бейімбет журналистикасыныц бастапкьі евгтеріне шагын хабарлар, окшау, макалалар твн. 1922-32 жылдардары жарияланымдары рецензия, тусіндірме, ссе л, макала, фельетон, окднау сез прінде кездеседі. 1933 жьілдал бастап очерктін жол-сапар туріне, окырман хаттары бойынша фельетон, окшау евздер жазуга мэн берген. Жанр гацдамай хазу - Бейімбет журналистіц ен, басты ерекшелігі.

2) ,

Ол ултіык, журиалистцкалаї i.i очерк жанрыпыц туi»iit. дамын,

■ а^и.ііііясуі.1 жолында кни ецбек сіцірді.

Беііімбегііц. журиалисіік iui.ii армаїїшліл і,і - стіїльдік тургыдан

ілганда, публицистика мен кнркем вдебиепіц vin іасуипиц жсмісі. Опда

ілиндау тасілі біркелкі еімес, журналист баяпдап отмрып cyperreyie,

:урепеи оіі.ірьім диалоїтаріа ñapa бсрсді. Кнркемдік дсіаладірди сындллн

пиру - П. Маіііііін цуГиіишісiHkiiCijiiiJii лине бір ерекшслігі.

Коркем шьііармалари мси ііуплицнсг!ікасі.іні.іц нзімдік

ііімрмашмлиі u шиї армаларді.іц ішкі Жгїііє сиріки композициялык.

>едплеріиеи няріпсді. Публнцисіикасьнідаї м мрилимдык шеберлік

> і р і її і 11 і ксіекіе бас так.ирип к.ом, пнларманы бастлу м»иерінеп

пцарылады. Садиешра караїлцда, Пеііімбст чубдищіспікасьпіда макаддан

ччрі мг,іел кин к.олдапылады.

Жиырмасыншы жьілдардан.і журіиїлисіік. жариидаш.шднры нами »мір кдбылмстарыпа неї ізделі en. Fivian Ci.) іаптик клткараспеп емес, л lac x;uiMK,ri.iк. кнікарасиеи кеду керек ден есеи гсіімі і.

К;иглмі^рлік дуциетаїїим - коїамдмк олеуме) іік шіерісіермеп іигиз іаіілані.ісги. Оіьі іьііііііі.і жі.ілдардан.і піыгармашыдигында к,азірі і (.окімдмк, Kvpi.uu.ic іюи «іксії кеіецді салі.іешрл керсету, го^ікерісшіл ідеяіп.і, пні ернаіпіоналді.1 к мура пы, коммутісіік. идеодогияпм Застыл ыкла злу Сасым гур. '

Г>. Маіілііііиіц луріїллпсіік мурасі,і - бндт шкшымыздын шежіресі, іпрпчьімі.мдмц трл.тысы. Ол- XX іасмр/імц 20-30- жьыдарыпда кгпак, хатх.м ласти ксшіріеи таримиц кнсемснійсн хапаліан пісжірссі.

Диссертация такыоыбы бойынша хагык квегся сибсктср;

1. Майлыиын Бейімбегі.- Алматы: Білім, 1994.« 160 бет / 6,8 баспа табак/.

2. Курасшруцш хане алгасвзі мен тусіндірмелері.- Кігапта: Бейімбет Майаин. Тщіьші курбан. - Алматы: Рауаи, 1994,254 бет / 14 баспа табак/. .

3. "Ауыддын" акякатгары // Парасаг. 1993, № 5,- 0,4 баспа табак.

4. Бейімбет шырармалары- замала шежіресі // Ахикат. 1994, № 7.0,7 баспа табак,. '

5. Би-аганнын "туцрышыиын” тариш // Акжслкен. 1994, Na 9-10,0,3 баспа табак.. ,

6. Бейімбет Майлин Шымкентте (Алшсвзі жэнс "Киын емес, пірснсиіз!" очеркінін кдйта басылымы) // Жібек ходы. 1994. № 1-5,0,2 баспа табак.

7. "Ракиланын как тгеага" (Алрьісаді жэне кайта баеылымын взірлеген) // Денсаулык. 1991. №10.-0,1 баспа табак..

8. "Байбішс байда...ток.ал кайда?" (Кайта баеылымын взірлеген) //Ара. 1992. Ns 1. -0,5 баспа табак.

9. "внгслбай" (Кайта баеылымын азірлеген) //Ана тілі. 1993. 25

наурыз.- 0,3 баспа табак,. ,

10. "Кара cyp кслін" (Кайта баеылымын взірлеген)// Казахстан айелдері.1994.№9.-0,4 баспа табак.

11. Шсберлік- публицист ерекшелігі (балндама тезистері) // Жогары

оку орындары арасындагы Букшшактык гылыми-теориялых. хане нрактикалык конференцинныц материаддары. Алматы, '

15-17 M.iMijp, 1990,- (1,1 б.н na jafiaiv.

12. G. Маііліш кнссмсо ¡¡мін Kt'iifiip ерскі нс.'іік і ері (баїшдлмл кліпері) // "Лим.чіаііміі н.чечлаі ііркі ií.i.ilt аміараї Мра.ідарьі" апьі ч;і;іьімра;іик, і ьі.іьіми- пракі іік;і.іьік конфсрсішіїміїмц маїсриалллри. Ллмаш, 20-22 мамі.ір, 1992,0,1 басна іаОак,.

13. У.шдлн- псі te і, жіікст.і ,іан- каспс і // Ха.іик ксиссі. 1991. 2) паурьп.-

(1,2 бас на тііГіак. .

14. Гкіїімбсі редактор бо.пан ба? // Жне к.ачлк.. 1992. 9 желюкслп.- 0,4

баси» '■'■•Хулу.. ,

15. Шли,ні мак.і.іаньїи.сі.ірьі //К.;шк идсбисіі. 199!. •( клілн.- 0,2басиа

Г.іб.іК,.

16. "Луьиі тілі" lypaju бі|Ч‘р сої // Дала дидлрьі. 1491. № IS.- 0,4 басна таблк.

17. ВсііімОспіц К‘ір:и,иі,пл жа іблдарм// Орган,ік К.лілкеіан.1990.

6 карата.- 0,7 басма кінік. .

18. Г>еііімбег жаиаіі Біл<>д-;іі...// Дії,¡ар. 1991.26 кирьлііск.- 0,3 басна >лб.)к,.

19. Ви-аіаньїи нщімсіері (Кліпи йасі.ілтіми -пір.іеіен) *

// Коммуші <\м;ш.кі. 191>1. 29 іачьп.-0,5 Олена іайлк..

20. Бсііімбсі боріисн бїрьт /куртіііїсі еді...//Лмнбе. 1994. 4 k.;vmh.~

0,7 басна г.гГмк >

РЕЗЮМЕ

БАЙМЕНШИН СЕРИККАЛИ ЕРДИГАЛИЕВИЧ

Диссертационная работа на соискание ученой степени кандидата филологических наук по теме "Журналистское творчество Беимбетл Майлина" поснящена нсссторонному изучению и научному анализу творчества видного казахского писатели- публициста.

В работе предпринята попытка дать оценку творчеству публициста с поищи!! новых подходов и иидеиий. F.ro публицистическое наследие впервые становится предметом конкретного шучсикя.

В первой главе рассматриваются мало изученные публикации, где Б. Майлин выступал и качеств начинающего журналиста на страницах печати в 20-е годы.

Вторан глава поеннщена творчеству Беимбета н 30-е годы как публициста. На богатом материале выявлены и показаны тематические особенности, манера и стиль, присущие его публикациям.

В приложении к работе »черные лается список асех напущенных кмш, а также уточненный и дополненный библиографический указатель литературно-публицистических работ, изданные на основе арабской и латинской графики.

S DM MARY

BAIMENSHIN SERIKKALI ERDIC.AL1EVICH

The research work submitted for scientific degree of Candidate of hilological Sciences. Theme is "Jomalistic work of (kitnbet Mailin". It is “voted to study and scientific analysis of prominent ka/.akh writer's works.

The author of the research work tries to estimate publicist’s works with ttic isiiion of new approaches. For I he first time Mailin's legacy I «come the objcct concrete study.

Less studied publications of Mailin which were published in 20- ies nniend in the first chapter.

The second chapter is devoted to Beimbet's works ;is publicist in 30- ies. ing rich material the author shows thematic:)! pccularites, manner and style Beimbet's publication*.

In appendix of the research work is given the list of nil published books; it erified and added by bibliographic list of literature which were published on base of anibic and Latin drawings ( graphics).