автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Безэквивалентная русская и украинская фразеология

Полный текст автореферата диссертации по теме "Безэквивалентная русская и украинская фразеология"

л п НАЩОНАЛЬНА АКАДЕМЫ НАУК УКРА1НН

О д

■ 1НСТИТУТ М0В03НАВСТВА Ы.О.О.ПОТЕБН1

6 Ь СЕН 'о

На правах рукопису

ЛЕВЧЕНКО ОЛЕНА ПЕТР1ВНА

БЕЗЕКВ1ВАЛЕНТНА РОС1ИСШ I УКРА1НСЬКА ФРАЗЕОЛОГ1Я

Спец1альн1сть 10.02.01 - украХнська мова 10.02.02 - росШська мова

Автореферат дисератац!! на здобуття наукового ступени кандидата ф!лолог1чних наук

КИ1В - 1995

Робота вакодана в Льв1воькому дерауШпорсатот! I к Л. Франка

Ип;;ковий керхвшж - доктор (Нлологгших наук, про]осор М.А .Алексее нко

0г1Ц1йи1 опоненти - доктор ф1лолог1чних наук В.В.Найворонок - кандидат Млолох^чних наук Н.Ф.Зайченко \

Провхдна установа - Ужгородський деряунгверситет

Захист дисертацп в^дбудеться -.совтня 1595 року

о _годин: на зас:даши сцец1ал13оваяо'1 вчсно? рада Л.016.28.0

для захасту дисертадь" на здобуття вченого ступоця доктора ;Т.1Ло-логхчних наук при 1нститут1 иовознавстш Ьм.О.ОДотебн! НАН Укра 1НИ Д52001, ХиЗгв-1, вул.Гр,у::ювського ,4/

3 дисертац!сю коана ознайоштись в б!бл!отец! 1нствтуту иовознавстш НАН Укра}'ни.

Автореферат роз1с;аниГ. " & " 12Э5 р.

Уманил секретар

сшц1ал1зовано'1 pi.nu

доктор А:ХЛ0Л0Г1ЧНИХ Наук

птТесор \sis~st — Н.Г.Озерова

Проблеми фразеолог!чно! контрастив!стики залишаються актуаль-ними 1 сьогодн!. Це пояснюеться складн!стю фразеолог!чного р!вня, а також недостатньою вивчен!стю специф!ки фразеолог!чних фонд!в близькоспор1днених мов, намагашям удосконалити переклад, влити новий матер!ал у двомовн! фразеолог!чн! словники.

Комплексному контрастивному досл1дженню фразеолог!чного píвня не надавалося достатньо! уваги. Фразеолог!чн! розв!дки об'ектом свого вивчення мають певн! тематичн! груш фразеолог!чних одиниць (ФО), окрем! семантичн! поля. Р1зним аспектам м!жмовних в!дношень фразеолог!чних одиниць присвятили сво! роботи так! рос1йськ! I украйюьк! мовознавц!, як Ю.Ю.Авал!ан1, М.А.Алексеенко, А.М.Архан-гельська. Б.М.Ажнюк, В.Г.Гак, М.М.Копиленко, Ж.В.Кул1ш, А.В.Кун1н, В.1.М1лех!на. С.Н.Мун1ца, Ю.П.Солодуб, е.М.Солодухо. У б!льшост! досл!даень зверталася увага лише на сп!льне у фразеолог!чних фондах. Отже, вивчення Оезекв!валентних фразеолог!чних одиниць (БФО). специф!ки образност! ФО близькоспор!днених мов залишаеться актуаль-ним.

Дисертац1я присвячена досл!дженню фразеолог!чно! безекв!ва-лентност!, образност! фразеолог!зм!в-аналог!в, а також ступен!в 1х сп!вв!дносност!.

Мета роботи - визначити к1льк1сн! 1 як!сн! параметри прошарку безекв!валентних фразеолог!чних одиниць у сучасних рос!йськ!й 1 укра!нськ1й мовах. Поставлена мета визначае так! основы! теоретич-н! 1 практичн! завпання: 1) визначити к!льк!сний ! як!сний об'ем безекв!валентно1 рос!йсько! 1 укра!нсько1 фразеологИ; 2) описати особливост! (смислов!, символ!чн1, культуры!) одиниць вказаного прошарку; 3) виявити специф!чн!, нац!онально-коннотован! фразеоло-г!чн1 знаки; 4) проанал!зувати фразеолог!чн! знаки кожно! з мов, створивши список атрибут!в (чи актуал!зованих слот!в) фразеолог!ч-

них 8нак1в; 5) удосконадити типолог1ю фразеолог1чних аналог1в; 6) розробити принципи побудови фразеолог1чного л1нгвокра1нознав-чого словника (на матер1ал1 близькоспор1днених рос1йсько! та укра!нсько! мов).

У вир1шенн! поставлених вавдань вих!дними були:

- розушння фразеолог1чного р!вня як складного мовного утворення, щр характеризуеться символ1чн1стю i компл!кативн1стю;

- широкий п!дх1д до об'екту фразеологП;

- використання когн!тивних методик для досл!дження механ!зм!в творения 40;

- теза про важлив!сть фоново! 1нформацП для з'ясування нац!ональ-но-культурно! специф!ки фразеолог!чних систем;

- розум!ння компонента фразесшог1зму як такого, що над!лений певною автономист», а саме самост1йними символiчними, асощатив-ними зв'язками;

- типолог1я фразеолог1чних в!дпов1дник1в - тотозписть, екв1валент, аналог.

Об'вктом досл1дження в фразеолог1зми (компонента ФО) сучасно] рос1йсько! та укра!нсько1 мов як носП нащонально-культурно! 1нформац11.

Джерела та матер1али досл!дження. Основними джерелами досл1д-жуваного матер1алу е так! словники: Словник рос1йсько! мови ) 17-ти томах. Словник укра!нсько! мови в 11-ти томах, Фразесш г!чний словник украТнсько! мови (за ред.О.1.Молоткова), Фразеол* г1чний словник украгнсько! мови у 2-х книгах (за ред.Л.С.Палама] чука), Укра!нсько-рос1йський i рос1йсько-укра!нський фразеоло г!чний словник (укладач! 1.С.0л1йник, М.М.Сидоренко) ЕРУ] та iH.

Комплексне досл1дження фразеолог!чних фонд1в близькоспо-р1днених мов стадо можливим завдяки використанню у дисертацП

контрастивного, з1ставно-типолог!чного, компонентного, транс-формац!йного та дескриптивного меюд1в; методу фразеолог!чно! ашйкацП, опу(Шкованих результат1в асоЩативних експерименПв (Н.П.Бутенко, А.А.Залевсько!, А.А.Леонтьева).

Наукова новизна дисертацИ полягае у тому, що у н!й зроблено спробу комплексного дослХдження в!дм1нностей фразеолог!чних фонд!в рос!йсько1 та украГнсько! мов у контрастивному аспект!, вивчено та систематизовано чинники нац!онально-культурно! спешф!ки фразеоло-г!чних одиниць. У дисертац!йн1й робот! розглянуто р!зн! аспекта специф!ки безекв!валентних фразеолог!зм1в, запропоновано типолог1ю фразеолог!чних знак!в, виявлено 1 описано 1х етноун1кальн! атрибута.

Завдяки використанно нетрадиц!йних параметр!в п!д час з!став-лення фразеолог!зм!в-аналог!в розроблено 1х типолог!ю.

У дисертацИ здМснено анал!з 1 системагизац!ю типових неточностей у представленн! ФО у двомовних фразеолог!чних словниках, запропоновано принципи укладання фразеолог!чного л!нгвокра!нознав-чого словника.

У теоретичному план! дисертац!я поглиблюе в!домост! про нац!онально-культурну специф!ку рос!йсько1 1 укра1нсько! фразеоло-г!чних систем, сприяе вивченню глибинних семантичних структур ЕЮ.

Практична значения робота вбачаеться перш за все в тому, що 11 результата 1 з!браний фактичний матер!ал можуть бути використа-н! у розв!дках, присвячених розробленню загальних питань контрастивно! фразеолог!!, у практиц! перекладу на близькоспор!днену мо-ву, у викладанн! вуз!вських курс!в фразеолог!! рос!йсько! та укра-!нсько! мов, контрастивно! л!нгв!стики, у спецкурсах 1 спецсем!на-рах з контрастивно! фразеолог!!, для укладання 1 доопрацювання двомовних фразеолог!чних словник!в, створенн! баз даних для ма-

винного перекладу.

Проведен! досл!дження дозволять винести на захист так! положения:

1. Сп!льний фразеолог!чний фонд рос!йсько1 та укра!нсько! мов значно перевакае над безекв!валентними фразеолоПчними одшощями, що зумовлено генетичною, !сторичною. культурною сгйлыйстю до-сл!джуваних мов.

2. Семантика фразеолог!чних одиниць св!дчить про те, що етноун!кальними е мотивацШ! макрокомпоненти, специф!ка останн!х пояснюеться ареальними особливостями, м!жмовними контактами, культурно-Юторичними факторами в Щлому.

3. Фразеолог!чна система (як знакова система) складаеться з центру та периферП. Фразеолог!чн! знаки центру системи под!ляють-ся на архетипи. символи, м!кросимволи залежно в!д семантично! на-вантаженост!. Перифер!ю системи складають факультативн! знаки, 1г специф!ка полягае у вузьк!й сфер! функШонування, у слабкому зв'язку знаку I позначуваного смислу, наявност! дек!лькох знакй для позначення одного ! того самого смислу.

4. Клас аналог!в представлений у мов! одинвдями р!зного сту-пеня сп!вв!днесеност!. 1снуе три структурн! типи аналоПв: - до пертого типу належать так! "пар" ФО, як! мають однаков! модел!, сп!вв!дносн! образи; - до другого типу - ФО, у яких сп!вв!дносн! модел! (побудован! на основ! сйльно* !де1), компоненти таких пар сп!вв!дносяться як конкретне/абстрактне; - до третього типу належать фразеолог!зми, значения яких вербал!зуеться за допомогою не-з!ставних лог!ко-сем!отичних трансформац!й.

5. ВФО повинн! ф!ксуватися словником в!дпов!дного типу - дво-мовним тлумачним л!нгвокра!нознавчим, принципи укладання яког передбачають опис ус!х макрокомпонент!в значения ФО.

ршУутя опробована: у допоВ1дях i пов!домленнях на наукових конференциях р!зного рангу (Льв1в, 1989. 1991. 1992. 1994; Ки1в. 1991; Черкаси, 1992; 1вано-Франк1вськ.1992; М1нськ. 1993). неодноразово обговорювалась на сем!нарах асп!рант1в. докторанИв та здо-бувач!в кафедри росМсько! мови Льв1вського державного ун!версите-ту у 1991-1994 рр.

Основн! положения дослШення викладено у десяти опубл1кова-них працях автора.

Структура 1- пбг.аг ттг^ртятгГГ. Дисертац1я обсягом 212 сторйюк машиношсного тексту складаеться 1з вступу. трьох роздШв, ви-chobkib та списку використано! л!тератури. Додаток до дисертац!й-ного досл1дження обсягом 120 стор!нок складаеться з трьох частин. Фактичний матер!ал систематизовано у вигляд!: 1) алфав!тного списку рос!йських власне безекв1валентних ФО. алфав!тного списку укра-1нських власне безекв!валентних ФО; 2) таблиць, hkí 1люструють специф!ку компонентíв ФО пор1внюваних систем; 3) двомовного сшску Фразеолог1зм1в-аналог1в.

У вотупГ обгрунтовуеться актуальн!сть теми, новизна прац!, визначаеться мета 1 завдання роботи, II теоретичне í практичне значения, характеризуются джерела досл1даення, викладаються основи 1 метода досл1дкення. формулюються положения, що виносяться на захист.

У першому роздШ "Национально-культурна cneimftíKa фразеоло-г1чниЕ систем снасяоТ росШько! t украТнськсТ mor" вивчаеться питания про нац!ональн1 психолог!чн! особливост! соц!ум1в, в!д-биття 1х у мовних фактах, í навпаки - впливу мови на формування ментал!тету. Фразеолог1чн1 одиниц! визнаються специф!чним проявом ментал!тету соц!уму, який форуеться внаслЩок д!1 таких чинник!в, як географ1чний. 1сторичний, культурний, рел!г1йний. Досл1джуються

результата rîï вказаних чинник!в на фразеолог!чн! фонда близько-спор!днених рос!йсько! та укра!нсько! мов, а також на mobhî кар-тини св!ту соц!ум!в у Щлому. Прид!ляеться увага в!дтворенню у фразеолог!чних системах етн!чних образ!в (як власного етн!чного образу, так 1 образ!в сус!дн!х народ!в).

Шдсумковою е думка про те, що ФО пор!внюваних рос!йсько! та украЗСнсько! мов в!др!зняються мотивац1йннми макрокомпонентами. Яскрав! ознаки нац!онально! mobhoï особистост! заф!ксовано у фра-зеолог!чному тезаурус!. НаЩональна специф!ка полягае у своер!д-ному членуванн! св!ту фразеолог!чними одиницями, а також у знаках культури, як! притаманн! фразеолог!!, хоча часто найб!лып вагома етноун!кальна !нформац!я виражена 1шл!цитно. Вважаемо, що на-ц!онально-культурний компонент необх!дно вводити до структури значения фразеолог!чних одиниць особливо п!д час контрастивного до-сл!дження фразеолог!чних фонд!в спор!днених мов, що дасть мокли-в!сть враховувати його ! п!д час перекладу з близькоспор!дненш мов, укладанн! двомовних словник!в.

У другому параграф! цього pmntjiy "Проблема птт!вв!лношення -денотативно! t фоновоГ ГнформаиТТ у процес! творения ФО" зроблено спробу досл!дження фразеолог!чних одиниць з когн!тивно! точки зо-ру. У вказаному параграф! пор!внюються слоти, фрейми, як! лежать ] основ! ФО, !х компоненти. Опоре слово-компонент фразеолог!зму розглядаеться не т!льки як уявний центр фразеолог!зму (семантичнк ! символ!чний), але як знак фрейму чи фрейм!в, ключ до цих фрей м!в. П!д час контрастивного досл!дкення фразеолог!чних фонд!в по р!вшованих мов виявилось, що одне ! те ж "опорне" слово може про дукувати р!зн! фразеолог!чн! значения. Основою фразеотворення фрейм або його частина - слот. Перший етап пор!вняння компонент! ФО.у даному досл!дженн! - це визначення семантично! ! образно!

екв!валентност1 (наявност! переносних значень у пор!внюваних сл!в-компонент!в); складання повного списку ФО в обох мовах з сп!льним компонентом. що дае моклив!сть визначити однакове 1 в!дм!нне; дал! - виявлення атрибут!в, фрейм!в, як! характеризуясь образн!сть пор!внюваних ФО. Результата представлен! у таблицях.

У третьому параграф! "Паряметри фразеологГчних знак!в" вивчаю-ться критер!!, як! дозволяють у близькоспор!днених мовах визначити ступ!нь з!ставност! ФО 1 виявити засоби, що створюють нац!ональну спе1Шф!ку, ! встановити чинники, як! вшшвають на ступ!нь екв!ва-лентност! ФО. Безекв!валентною вважаемо таку ФО, яка основана на етноспециф!чному комплекс! !нформац!1 (аналоги е прикладом "образно! " безекв!валентност!). Кр!м того, до безекв!валентних зарахо-вуемо так! ФО, значения яких в !нш1й мов! передаеться (з тим чи !ншим ступенем наблшкення) лексемою, в!лышм словосполученням, ре-тенням. Робиться висновок про те, що важливим етапом контрастивно-го анал!зу е вивчення фразеолог-Гчнупс образ!в. Визнаеться, що фра-$еолог!чний образ е складним утворенням. Перел!к складових образу, :арактерних ознак об'екту з!ставний з фреймом цього об'екту. Склаг-юв! образу вид!ляються умовно як окрем! сутност!, кр!м того, йде-'ься про т! ознаки, як! фразеолог!чно релевантн! I фразеолог!чно )смислен!. Серед ознак (атрибут!в), усл!д за М.Б!рдсл1, вид!ляемо геашш!.! прштасуван!. П!д час пор!вняння перел!к!в атрибут!в того и !ншого символу 1 асод!ативних реакц!й на аналоПчний стимул ростежуеться така в!дпов!дн1сть: майке вс! реакцИ (1 денотатив-1, I коннотативн! квал!ф!кативн!), присутн! у списку атрибут!в имволу. Р1дше зб!гаються так зван! суб'ективн! реакц!!. П!д час !ставлення фразеолог!чних м!кросимвол!в 1 в!дпов!дних реакд!й на акий стимул виявлено, що зб!гаються "найб!льш важлив!" денотатив-! семи, а у багатьох випадках - ! коннотативн!, з отриманими

асоц!ативними реакц!ями. Тобто атрибута певних об'ект!в в!добра-жають специф!ку нац1онально! мовно! особистост!. Под!бний факт дае Шдстави твердити. що у результат! пор!вняння фразеолог!чних образ!в одержуемо в!рог!дну 1нформац1ю про нац!онально-культурну специф!ку символ!в. м!кросимвол1в. факультативних знак!в. Анал!-зувати необх!дно фрейм, а не т!льки значения ФО у тому вигляд!, в якому воно заф!ксоване у словниках. Отже. найб1льше ФО побудовано на основ! образ!в, що спираться на сферу уявлень. хоч семи м!н!-мально! деф!н!ц11 актуал!зуються майке обов'язково. Приписуван! атрибути, як правило, пов'язуються з дек!лькома фразеолог1чними образами. Реальн! атрибути предмет!в, явищ. живих 1стот у спор!д-нених соц!ум!в у б!лыпост! випадк!в з!ставн! або iдентичн!. А приписуван! ознаки залежать в!д ставлення соц!уму до цих об'екПв. НацЮнально-культурна специфйса, що притаманна р!вню уявлень, -найб!лып важлива у план! виявлення розходжень, пояснения ix сут1.

У другому розд!л! дослШуються засоби вираження нацЮнально-культурноХ специф!ки у фразеолог!чних системах сучасно! рос!йсько! 1 украйсько! мов. У першому параграф! цього роя^лу "Чинники без-екв!валенОСТ1 родГСськоТ t украТнськоТ фразеопотФтоТ систем" ана-л!зуються ФО, як! пов'язан! з етнограф!чними особливостями побуту соц1уму, у багатьох випадках вони е типовими ном!нативними метафорами, в яких експресивна функц!я чи функц!я квал1ф!кац!1 в!дсутня. Под!бн! ФО - назви обряд!в, ритуал!в, як! не характерн! для 1ншог культури, значно в!др!зняються, мають !нше символ!чне значения (рос. бросать на сор, выкупать ворота, драть околишну, полоть снег; укр.вернутися з рушниками, в!дкупн! куми, вити вильце, глечики по-

N MivbrvIVMMAINMMA/nIVMMNMAfMIV MMMMIVAIAKVIVIMIVIVM M(VIVM(VMIVW<VnilV IVIVIVA»(W(V«Vi4n/(W(WN

лоскати, давати (дати, п!дносити, п!днести) [печеного] гарбуза). Специф!ка таких ФО пояснюеться ун!кальн!стю позамовно! д!йсност1. 1х список значний, що законом!рно випливае з к!лькост! обряд!в.

локальних ритуал!в, 1хн1х д!алектних назв.

Власне БФО, образн!сть яких спираеться на 1сторичн1 поди, явща культурного життя, характеризуются ун!кальн!стю образного матер!алу (мотивацМного макрокомпоненту). До складу таких БФО входять он1ми, яким притаманна нац!онально-культурна забарвлен!стъ (рос. Шемякин суд. сморгонскэя академия, столыпинский галстук, идти по Владимирке; укр. Вставай, Максиме, бо все гине. Були ляхам Ковт! Води, буде ще й Пилява).

V Л/ Л1 /V «V л» Л» Л/ С* Л1 л/ Л/ Л/ Л* Л1Л1 Л» /V Л* Л» IV Л/Л/ IV Л» Л/ Л/ Л/ IV

Компонентами власне безекв!валентних $0 е р!зноман1тн! леками, але у сво!й б1льшост1 до складу таких ФО входять нейтральн! ;лова (рос. из ряда вон выходящий, щепетильный человек, располо-

' /V «V «V «V П/ О/ /V «V Л» л» (V <V<V<V<V<V<V<V л/ «V л/ Л/ IV <М IVIV Л/IV

:ение духа, плакать в жилетку). У цьому роздШ анал!зуються

' /V IV IV Л» л/ IV <\» «V л^ л* л/ л/ л/ «V «V л/ /V л/ «V л/ «V Л/ «V (V л/ л/ л»

инники, як! надають нац1онально! ун!кальност1 образам ФО. Ие -омпоненти ИО, як! належать до таких груп лексики: реалН, езекв!валентна лексика, 1сторизми, д!алектизми, жаргон!зми, про-зс1онал!зми, запозичення, стзрослов'ян1зш, архаХзми.

"Некоетат1е?ьп фр8зеолог1чтго р£вкя компенеуеться в 1тШ эв! 1снуванням дек!лькох лексичних в1дпов1дник1в з р1зними гил1стичними характеристиками (рос. бесструнная балалайка - укр.

А Л/<V<V<V<VA/Л/<V<V<V<V<V <V<V<V<V<V <V<V<V<V<V

»лалай, торохИй, пустомолот; рос. гороховое чучело, шут горо-

•I<V<VSV<V<V «V ги го /V лг IV л; л» л/л/ IV мл; <V<V<V<V<V л/Л/<V<V<V<V<V ги IV

)вый - укр. опудало, одоробло, одоробало, блазень, штукар; рос.

/ IVIV (V А <V<V<V<V<V<V<V<V |\/А/Л>П>П<П/Л<А/ IVIV«V Л/Л/ IV IVIVIV <V<V<V<V<V<VV ЛКУгеЛ/Л/П/

1бубенная голова - укр. шибайголова, зайдиголова, з!рвиголова,

»^Х/л/л/г^гч/л/о^л/л/ <V<V<V<V<V <V<V<V<V<V<V<V<V<V<V<V

)виголова, пробийголова.

I Л» л» <V<V<V<VIV л/ л/A<<V<VIV<V <V<V<V<V<V л/

Проведений анал!з дае п!дстави твердити, що БФО - це невели-й, але важливий прошарок у фразеолог!чних системах пор!внюваних в. За матер!алами РУ к!льк1сть власне БФО в укра!нсько-рос1й-к!й частин! становить 0,42%, у рос1йсько-укра!нськ1й - 0,76'/. ц загально* к!лькост! представлених у словнику фразеолог!зм!в (у заф!ксовано за нашими йдрахунками 15% укра!нських I 26% рос!й-тх власне БФО), аналогов - 2,9% 1 3,4% в!дпов1дно (у рос!й-

сько-рос!йськ1й частин! РУ представлено 55% в!д заф!ксованих у СУМ!, у рос!йсько-укра!нськ1й частин! - 58% - в!д заф!ксованих у БАС!). Запропонований список рос!йських та украЗСнських безекв!ва-лентних ФО (близько 215 власне БФО козкно! з фразеолог!чних систем та близько 244 аналоПв у БАС! та 233 аналог!в у СУМ!) е в!д-критим, що пояснюеться непосл!довн1стю ф!ксац!1 у словниках фра-зеолог!чних одиниць каргонних, етнограф!чних за походженням. _ У другому параграф! "1ерарх!я зняк!в фразеолог-ГчноГ системи" за-пропоновано тшолог!ю знак!в фразеолог!чно! система. Система фра-зеолоПчних знак!в складаеться з центру та периферП 1 являе собою tepapxl». Центр системи утворюють архетшти. символи. мГкросимвож (MC), перифер!ю - фякультяпген! знаки (ФЗ). Запропонована класи-ф!кац!я побудована на основ! значимост! сем!отично! функцИ того чи !ншого знаку. Кожен !з названия елемент!в системи вносить у ФО коннотован!сть (у тому числ! й нац!онально-культурну) певного типу, залежно в!д того, з якого "тексту" чи системи знак!в в!н походить (м!фолог1чно1, художньо* тощо). Як показало досл!дження, архетипи - ийльн! для рос!йсько! 1 украЗСнсько! культур загалом I для пор!внюваних систем зокрема. В!дм!нностей у випадку пор!вняння архетип!в близькоспор!днених мов практично не спостер!гаеться. 1снують певн! в!дм!нност! у коннотованост! кольор!в. Розходкення у семантичн!й 1 асоц!ативн!й навантаженост! символ!в, м!кросимвол!в та факультативних знак!в вагом!.

У цьому розд!л! анал!зуеться також асиметр!я символ!в пор!в-нюваних фразеолог!чних систем. Проанал!зовано так! зоосем!чн! сим-воли, як баран, в!л, ведм!дь, вовк, заець, к!т, к!шка, кобила,

<V ММЛ1ММ mn/IV NM«V>VMNM rv<V<VAf (V(V(V<UN IVIUIV iV(V(V«VlV <V<V<V<V<V<V

цап.

<V<V<V

Компонента ФО ворона, голуб, горобець, орел, сова, сок!л.

/V <vniVNN(V <V<V<V<V<V A»AlAI<V<VA(<\«M А> <V<VI\( <V<VMA« <V<V<V<VIV

сорока мають сп!вв!дносне символ!чне навантаження у пор!внюваних мовах. тобто зб!гаються основн! атрибута цих фразеолог!чних зна-

к!в. Символа рос.г^сь/укр.г^сак характеризуються частковою м!жмов-ною асиметр!ею. Робиться висновок. що символ!ка зоосем!чних компонент 1в у досл!джуваних мовах з!ставна. хоч 1 не тотожна. В1дм1н-ност! стосуються к!лькост! атрибут!в. 1х вар!ант!в тощо. Група бо-тан!чних символ!в мае 1стотн1 в!дм!нност! у рос!йськ1й та укра!н-сьШ мовах. Що групу характеризуе яскраво виражена м!жмовна аси-метр!я. Етноун!кально позначен! так! компоненти украйських ФО, як барв!нок, гарбуз, любисток, рута, ряст. 1нш! рослинн! символи ха-

К»П>ПА<МА1А1М <V<VZV<V<V<V<V<V А<Л/Л1Л> ^ПШМ

рактеризуються тотожним або сп!вв!дносним семантичним навантакен-вям.

Символйса купив та дерев е сп!вв1дносною, як у п!сенн1Я твор-чост! народу загалом, так 1 у фразеолог!! зокрема, але 1снуе де-к!лька украГнських специф!чних компонент!в - назв кущ!в,дерев (те-рен, верба, смерека, тополя, яв!р). Етномаркованими символами е

ГУ <\<Л> М1УП|1«М ПЛ/1ММЛ>Л»Ш Л# <W<V<V<V<VA< Л»Л/«Ч/|Ч< *

назви предмет!в побуту, речей (мак!тра, маког!н, писанка [крашан-

Л1 <>(Л<Л<Л<МП<П( (V<V<W<V<V<V <V<V<V<V<V<V<VIV (V Г^ «V <41 «V Л/

ка), решето, рушник, скриня, в!нок, лава, п!ч).

1Ч(М<М IVAI<V<V<V<V <V<VM<V<V<V <V<V<V<V<V (МГ^ЛЦМ Г»Л>1М

Як 1 символи, м!кросимволи своею образнЮтю спираються на р!зн! элемента когн!тивно1 сфери - атрибута, слоти, фрейми. Про-анап!зовано зоосем!чн! м!кросимволи блоха, комар, жаба, рак, з'я-

IV * <V<V<V<V<V<N< МА1Л<П«и ЛКУАци Л» IV ГУ

совано. що вказан! фразеолог!чн! знаки не мають етноун!кальних компонент!в. Вказан! пари знак!в фразеолоПчних систем в!др!зняк>-ться ступенем узагальнюючих можливостей, напр.: блоха рос.- МС/ укр. ФЗ; жаба - рос. 0/укр.МС. У б!льшост! випадк!в пор1внюван! компонети ФО не мають статусу реалемно! лексики, практично не з!др1згоготься за матер!альною оболонкою, не мають у фразеолог!чн!й систем! сп!льного символ!чного значения, функц!онують у рамках г!льки одн!е! з пор!внюваних фразеолог!чних систем (рос.кислицы/ од), кислиц!, рос.молоко/укр.молоко, рос. морковь/укр. морква, рос.

4 * А <V<V<V<V<V<V Л» Л» Па Г" Л» Л» ^

ттока/укр.патока, рос.щетина/укр.щетина, рос.чугун укр.чавун).

<<V<V<V<V<V 1 1МЛ1Л1Л<МЛ1 <V<V<V<VIV<V

1нш1 з проанал!зованих компонент!в ФО мають I сп!льне, 1 в!дм!нне ¡¡г структур! символ!чного значения (рос.^ак/укр.^ак. рос.комар/укр. комар, рос.горох/укр.горох, рос.перец/укр.перець, рос.квас/укр. квас, рос.сало/укр.сало (л!й), рос.тесто/укр.т!сто тощо.

«МЛ/ММ *■ ММЛ1М 4 Л<л>тп ММЛ1М С * <V<V4WAI<V

$8 базуюгься на одн!й або дек!лькох семах вих!дного, опорного слова, тобто на основ! слоту або дек!лькох слотах певного фрейму. В основ! ФЗ конкретн! уявлення, майке не зустр!чаються приписуван! атрибути. Сема, що стае основою метафоризацП, налекить до понятно! частши значения слова або фонових знань (фрейму), опорна сема ФЗ е найб!льш яскравою характеристикою об'екту, саме вона виявляе таку 1вформац1ю, що показуе, чим саме даний об'ект в!др!зняеться в!д !нших. Специф!чн! атрибути актуал!зуються у таких знаках: рос.дрозд/укр.дрозд, др!зд, рос.белуга, укр.тараня.

«V <VAI<V<VA« 1 <V<V<V<VM<V AIA<TUA<<V<V

Етноун!кальними е рос!йськ! компоненти ФО клюква, банный лист,

«V МА<ММА1Л1 А» <V<V<V<V<V AI<V<V<V<V

короб, коврижка, толокно, балалайка, гвоздь, кадриль тощо.

<V<VVW<V<V<V M<VWM<V<V<V<V ММММЛИЧМММ <V<V<V<V<V<V <VA<<VIV<V<V<V

Специф1чно укра!нськими е так! компонента, як цибуля, глек, рядно,

N <VA<<VA<<V<V ММММ П/ММММ

ков!нька. вишкварки, с!чка тощо. ..

<V<V<V<V<V<VA<<V МММАГМЛГПММ <V<V<VAI<V

Трет!Й роапГд "ТиттрлогГя фряяеолог1-чкит т^ттс^ттикТв рос!й-ськоТ ! украТдськоТ присвячений досл!дженню ступен!в з!став-ноет! фразеолог!зм!в-аналог1в. З'ясовуеться, що для розв'язання вказано! проблеми необх!дно застосовувати додатков! параметр (абстрагован!сть компонента ! образ!в ФО, сп!вв1дносн!сть моде лей). Одним з аспекПв фразеолог!чно1 абстракц!! е абстрагован!ст образ!в: - образи ФО знаходяться на одному ступен! абстрагованос! (рос. я про сапоги, а он мне про пироги - укр. я йому про цибулю,

А/ * ММА/А/МА/ММП/МММЛ/ММ/УЛ; А

а в!н мен! про часник); - образи в!др!зняються !нгервалом абстра-гованост!: рос. с бору по сосенке и с бору да с сосенки - укр. зв!дус!ль потрошку, зв!дки трапиться, збирана дружина. Компонент)

<V<V<VM<V<V<V Л1<ЧА1» Л* мГимМММ М <VAI<V<V<V IV Л/ PWA<A<<V<V<V<V<V /УМ МММ ММММ Л| М А<А< «V Л/

впливають на загальну абстрагованЮть фразеолог!зму: 1. Компонен1

пор!ввюваних ФО е м!жмовними екв!валентами: рос.кондрашка хватил -укр.грець ухопив. 2. Компонента зб!гаються умовно: а) компоненти е фунзсцЮнальними зам!нниками: рос.попасть (попасться) как кур во ши - укр. упасти (ускочити) в б!ду як курка в бота; рос. поднимать пыль (поднимать шум) - укр. здМмати бучу, робити тарарам, нароби-та тарараму (шелесту); б) належать до одн1е! тематично! групи: рос. шиш (кукиш) с маслом - укр. дуля з маком: рос. знай кошка свое лукошко - укр. знай корово (козо) свое ст!йло; в) сп!вв1дносяться як rtnoHtM/rlnepoHlM, знаходяться у в!дношеннях "м!жмовноЗС" партон!-м11, lepapxli тощо: рос. ронять голову на грудь - укр. опускати (спускати) голову на груди; рос. в рот не идет - укр. не л!зе в

<V4V<V<VMMM<V<V<VM * * fiMM

горло; рос. хлопот (забот) полон рот - клопоту повна голова.

AlMntAIN * h<VM <V<V«VlVlV(V

3. Компонента не зб!гаються або сШввШосяться як конкретне/абст-рактне: рос. свинец на душе (на сердце) у кого - укр. [важкий] тя-

fw MM<V<V<V<W * А IV<VM<V<4<VA<IVN<V<V<V

гар (кам!нь) (на сещ!) у кого; рос.смотреть со своей колокольни -

<V(Vr* * * 1 <V<W<V<V<V<V<V<V<V<V<V<V<VMM<V<V<V<V

укр. дивитися з свое! точки зору. Умовно 1. 2, 3 вважаемо !нтерва-

М MAIMMMMMMMMMMMMMMfUM

лом абстрагованост! компоненПв ФО.

На основ! проведеного анал!зу пропонуеться типолог!я анало-г!в, яка спираеться на так! параметра: пор!вняння мотивацШого макрокомпоненту, значения ФО, абстрагован!сть образ!в.

Параметра 2а

СП1ВВ±ДНОСНОСТ1 I II III

Модел! ptast +

сп1вв1даосн! +

однаков! +

Образа р!зн! + +

CIltBBtAHOCBt +

однаков!

До I типу аналог!в належать так! "пари" ФО, як! мають однако-в! модел!, сп!вв!дносн! образи (компоненти, що заповнюють модель).

Сп1вв!дносними вважаемо так! компонента ФО, як! за нашою класиф!-кац!ею зб!гаються умовно. Дотикаеться до I типу фразеолог!чний пласт II типу, до якого належать так! пари ФО, як! мають сп!вв!д-носн! модел! (побудован! на основ! сп!льно! 1де1 - однакового на-прямку в ексил1кац!1 значения), компоненти таких пар сп!вв!днося-ться, як конкретне/абстрактне. До III типу належать найб!льш в!д-м!нн1 м1к собою пари фразеолоПчншс одиниць: значения вербал!зуе-ться за допомогою нез!ставних лог!ко-сем!отичних трансформаций, за допомогою р!зних образ!в.

Анал1з моделей t образност! ФО повинно супроводжувати досл!д-ження сп!вв1дносност! оШнност!, нац!онально-культурних особливос-тей. Вказан! параметри розглядаються як взаемопов'язан! (образи детерм!нують оц!нн1сть, емотивн!сть, наШонально-культурну специ-ф!ку, стил!стичн± характеристики), водночас у контрастивному до-сл!дкенн! кожен !з вказаних параметр!в повинен пор!внюватися са-uocvtMo.

М!жмовн! паря ФО I типу можуть в!др!знятися внутр!шньою формою компонента фразеолог!зм!в, так! в!дм!нност! не спричиняють покйтно! асимегричност! !нших ознак (експресивно!, стил!стично! забарвленост!). напршслад:^ задата Хзадами^^атат^дига ^ драла (драчка, драпака, дмухача); непроходимая глупость - несосв!тенна дур!сть (глупота); выкидывать курбеты ! выкидывать (выкинуть,

MIUMWAIIVM<WN<VMlwfVMN<VNM (WrtiftlWWWIMitfftlOIWftlWWNWIVNlVN

откалывать, отколоть, отмачивать, отмочить, делать, сделать) ко-

4V *М Л# Л» «V *V л» rt* л» Л/ <V tJ »V л* "М л« Л/ Л» Л1 «V «V Л» Л* «V «V л* л» «V л< Л»Л» IM Л» «V «V «V Л* Л» Л1 Л» Л» Л* Л*С*Л»Л»Л1Л*Л»Л»Л1Л»Л#Л*Л/Л»«\»Л«Л*Л#Л/Л#

лено (коленце, коленца) - викинути (в1дколювати, в!дколоти, за-гинати, зашути) кол!нця (колйще); сов. устругнути (стругнути, утяти, утнути) штуку; викидати (викинути) вибрик; надувать, надуть в уши кому-либо; жужжать (нажужжать) в уши кому - натуркувати (тур-кати. гуркот!ти, туркотати, натуркот!ти, натурчати) вуха (у вуха. поен! вуха).

MIVNAIAIMNNIVAt

Отже. пари ФО першого типу характеризуются найвипшм ступеней сп!вв!дносност1 серед аналог!в. Втрати будь-яко! !нформац!1 (образно!, експресивно!, стил!стично1) п!д час перекладу аналогами цього типу незначн!.

Найб!льш частотним виявленням сп!вв1дношень в!дпов!дник!в другого типу е сп!вв!дношення конкретно! ! абстрактно! образност!. Наприклад, малый не промах - хлопець не дурень; ни за что на свете и ни за какие коврижки - н! за що в (на) св!т!; и ни каких гвоздей

ГМП'^1\'Г\/П"У(иЛ<1<\<Л/1МЛ;<\1ГиП/Л/1\'

та й (!) край; та й год!; та й квит; ! н!якого н!чого; не ко двору (быть, прийтись) - не пШодити; не до вподоби (бути,

<V1W1VIVIVAI<VIVIV1VAI<V А1 <V<V<V<V<V <V<V<VA<<V<V IV Г.J<VAS<V<V<V<V<V<V<V

припасти); ни слова не говоря - н! пари з уст. Втрати, як!

А<А» <V<V<V<VA<<V<V (\*|иМгаКА1<иА<МА1А<А1Л«\/Л>Л/М№А/ МА/<УА<|М^гил<Л>А>П<А1Л'Л'А>Л<

спостер!гаються у м!жмовних парах одиниць другого типу, стосуються яскраво! образност!, що притаманна фразеолог!зму одн!е! !з мов ! адекватно не передаеться !шгаю мовою.

Основною особлив!стю аналог!в, що в!др!зняються моделями ! образами, е 1хня яскрава нац!ональна забарвлен!сть, бо вони утво-рилися на баз! р!зних фрейм!в, слот!в (мотивацШих основ). По-перше, у склад! аналог!в третього типу присутня безекв!валентна лексика 1 така, що мае обмекену фразеолог!ею сферу функц!онування. а також "в!дм!ннаи лексика (слова, що мають специф!чну етимо-лог!ю, в!дм!нну внутр!шню форму): рос. арап, восвояси, ерунда.

А< IV<V<V<VPU <V<V<V<V<V<V<V<V <V<V<V<VM<V

клюка, лепешка, оплеуха, пика, турусы, чахотка, шайка-лейка тощо;

A<A<<V<V<V <V<VA<<V<V<V<V <V<V<VA<IVIVIV А/Л<А/А< А/ А/ПУЛ/А/ А1А< <VAJ<VAXV<V<V Л< А1 А» Л/ IV Л1 Л/ А* А< Л» Л/

укр.верем!я, гашик, гармидер, гедзик, глек, жак, лантух,

<Чг А Л1А»АуА/А<Л»А/ IV 1V<V1V<V<V <V<VTV<V<V<V<VK< <V<V<V<V<V<V А«А<А<<* (V «V ГЫ А/А<Л/Л1Л<Л<

мак!тра, маког!н, моторний, облизень, оселедеиь, тесан тощо.

<VAZ<V<V<VIV<V <V<V<V<V<V<V<V А<А/А(АУгиА<Л4Л< <V<VA<<VAI<V<V<V <V<VA<<V<V<V<V<V<V <V<V<V<V<V

Спостер!гаеться асиметр!я образних макрокомпонент!в значень ФО. Специф!чн!сть фразеолог!чних систем пор!внюваних мов, що пояснюе-ться розходкеннями у мовних картинах св!ту украХнського I рос!й-ського соц!ум!в, можна про!люструвати такими прикладами: ак пекло

А» <V<V<V<V<V<V<V<V<V

см!еться - (всем) чертям тошно; бачили оч!, що купували (!кте,

<V<V<V<V<V<V<V<V Л/ А/л» IV А» А< IV А<^ К» А< А» А/ А< Л» А» А» А/ А<

хоч повилазьте) - (поздно сожалеть) на себя пеняй; де (не) пос!й там вродиться - наш пострел везде поспел .

Дуже часто ФО з вказаними компонентами мають специф!чну, ун1-кальну образн!сть (хоч стайстичн!, експресивн! характеристики таких ФО можуть сгйвпадати): рос. ерунда на постном масле - Химий

М * IVniA«NIW<VfV(VN(V(VA>ni<V<WA;M<VfV(VIVIVn« (V<MM<W<V<V

кури (Мотрин! яйця); бабин! досв!тки; на город! бузина, а в Киев!

<V MIU<V<V<V<V <V<VW<V<V<V <V<V<V<V<V<V МММММ ММ ММММММММ МММММММ ММММ МММ <VMMMMM<<JMMMMMM

дядько; н! те н! се [н! трете чортзна-що).

ММММММ ММ ММ МММ ММММММ M<WM<VA<MMMMMMMMMMMMMM мм

Серед ФО анал!зованого типу аналог!в присутн! так!, як! словники в!дносять до застар!лих. У художньому контекст! застарШ фразеолоПзми можуть мати р!зне функц!ональне призначення, яке не-обх!дно передати мовою перекладу: рос. пролетная голова (го-

М 4 4 MrWMMMM ммммммммммм мммм

ловушка); возводить (возвести) в перл создания.

ММ ММ МММ мммммммммммммммммммммммммммммммммммм

Спостер!гаються втрати стил!стичного плану п!д час перекладу ФО 1з застар!лими або арха!чними компонентами. Як правило, нав!ть коли !снують ФО-екв!валенти, то в укра!нськ!й фразеолог!чн!й систем! так! компонента передаються сучасною укра!нською мовою. У тому випадку, коли у мов! перекладу немае в!дпов!дних екв!валент!в або тотожностей, 1 до ФО добираються аналоги, втрачаеться стшйс-тична забарвлен!сть (стил!стичн! коннотац!!) ФО. Наприклад, семи

<w * * мммм

пядей (уст.пяденей, пядень) во лбу - мудра (премудра) голова: вла-

ММ МММ MMMM<VMMMMMMMMM<WWMM<VV<VSV ММММММММГУМММММММММММММММММММ

чить жалкое существование (жалкую жизнь) - ледве кивот!ти; тягти

МММММММ MMMMMM<4M<VMMMMMMMMMMM<VMMM<VMMM<WMMMM ммммммммммммммм ммммм

(тягнуги) злиденне життя; ни гласа, ни воздыхания уст.- н! пари з

ММММММММММММММММММММММММ МММММММММММММММММММмммм мммммммммм

]£СТ Т0Щ0.

Образно! ун!кальност! ФО надають специф1чн! (характерн! т!ль-ки для одн!е! з пор!внюваних мов) запозичення, як рос. кщх, рос. лабет, рос. на шаромыгу, рос. флер, укр. лабети тощо; д!алектизми

МММММ МММММММММММ ММММ * ММ <V МММ

(рос.обносит (голову обносит (обнесло, стало обносить); пахвы, каМА MMMMMMMMMMMMMM<VMMMM<VMMMMMMMMMMMMMMMMMMMMMMMMMM<VMM ммммм мм

танье (с обл. удар.); укр. байдиГи, банелюки тощо; нац!онально-

ммммм ммммммм мммммммм

коннотован! он!ми (рос. ивановская, ванька, Митька; укр. Яким,

CJ А мммммммммм мммммм мммммм мммм

17 , *

(и!в, Химии!. Мотрин!, Микола, К]эш.

Окремо необх!дно розглянути ст!йк! пор!вняння, як! в!дбивають гевний аспект нац!овально! мовыо! картини св!ту. У ФО-пор!вняннях жспл!куються реальн! 1 приписуван! атрибута. В основ! под!бних ФО -гайпрост!шй зас!б створення образност! пор!вняння, хоч !снують |!зн! структурн! ! семантичн! типи пор!внянь, але саме семантична одель ФО-пор!внянь дозволяе об'едаатн !х в окрему групу. Ступен! п!вв!дносност! ФО-пор!внянь можуть бути р!зними. Серед пор!внянь ид!ляються тотожност!, екв!валенти, аналога, бо значения експл!-уються в пор!внюваних мовах за допомогою р!зних образ!в тощо. Ро-Шськ! ФО-пор!вняння спорадично ф!ксуються словниками, украЗСнська разеограф!я мае б!льше дкерел, де посл!довно ф!ксуються пор!внян-1. тому однозначно твердити про те, що в укра!нськ!й мов! б!льше зр!внянь не можна.

У ц!й частин! анал!зуються типов! неточност! у переклад! ФО зомовними фразеолог!чними словниками. На основ! проведеного ана-:зу Укра1нсько-рос!Йського 1 рос!йсько-укра1нського фразеолог!ч-1Г0 словника (укладач! 1.С.0л!йник, М.М.Сидоренко) виявлено низку иових неточностей у п!дбор! в!дпов!яник!в (аналог!в): дено-тивн! втрати (в!дпов!дник передав т!льке одне !з значень ба-тозначно! ФО або не вс! значения; вШов!дник не передав вс! се-семеми вих!дного фразеолог!зму, а т!льки певну 1х частину; не-авильно тлумачиться значения ФО, внасл!док чого помилково доби-ються в!дпов!дники); образн! втрати (не добираються аналог!чн! рази, порушуеться ступ!нь абстрагованост! образност!); емотивн! их!дна ФО може мати у р!зних контекстах протилежну модальн!сть); !нн!, стил!стичн!, формальн! (добираеться лексичний в!дпов!дник Юнуючого фразеолог!чного, добираються в!дпов!дники, що мають у модель, без урахування аналог!в). У двомовних словниках немае

позначок, як! б сигнал!зували про наявн!сть м!жмовних омон!м!в.

Досл!дження безекв!валентних фразеолог!чних одинидь у фразеограф!чному аспект! показало, що поза увагою укладач!в РУ, РУТу залишився значний прошарок ФО-аналог!в, яким притамаша яскрава нац!онально коннотована образн!сть. Не внесен! у словник так! одиниц!, як рос.делать, строить, кроить и т.п. рожу, роки (кому-либо); неудобь сказуемый; при пиковом интересе (оказываться,

ММ М «V ММ ММ ММ <V<V<W4V<V ММ МММАММММММММММММММММММММММММММММММ

оставаться и т.п.). пускать, пустить (мыльные) пузыри; укр. ак у

ММММММММММ M<VMMMMMMMMMM<VMM<VMM<V<VM<V ММЛ/Л/М «V Л»/V А' л»м мммммм

ноги лоскоче; горох з капустою; деркатися берега: межу переорати

мммммммммммм мммммммммммммммм ммммммммммммгиммм ММММММММП/МММММММ

кому тощо. Фразеограф!чний контрастивний опис под!бних $0 дозволить створити ч!тк!шу картину сп!льного 1 в!дм!нного у фразеоло-Пчних системах близькоспор!днених мов, виявити нац!онально-куль-турну специф!ку. 1шорування в!дм!нностей, як! Юнують, призводить до спрощеного уявлення про пор!внюван! фразеолог!чн! системи.

Отриман! результата переконують у необх!дност! створення фразеолог!чного двомовного словника, який би повн!ше в!добракав особливост! досл!джуваних фразеолог!чних систем. Двомовний тлумач-ний перекладний словник повинен будуватися на загалыш теоретич-них засадах фразеограф!!, але, на нашу думку, укладання такого словника мае свою специф!ку. Повинн! враховуватися вс! значения багатозначних фразеолог!чних одиниць 1 до кожного 1з значень добиратися в!дпов!дник, словникова стаття повинна м!стити деталь-ний опис ус!х макрокомпонент!в значень ФО.

Специф!ка двомовного словника полягае у тому, що необх!дно висв!тлити випадки м!жмовно! асиметр!!. Стаття повинна склада-тися з двох частин: зл!ва - повний коментар до фразеолог!зму ви-х!дно! мови ! паралельно (здрава) повний коментар до ФО, яка подаеться як в!дпов!дник (аналог) або у прав!й частин! - позначку про власне безекв!валентн! одиниц! (лексичн! в!дпов!дники, в!льн!

словосполучення тощо). П!дб1р !люстративного матер!алу повинен демонструвати вживання ФО у кожн!й !з пор1внюваних мов, а такой в!дпов!дати вимогам, як! висуваються до будь-яких !люстрац!й у словниках.

У ааклтн-га чястинт робота подашься основн! висновки та узагальнення.

1. Безекв!валентн! фразеолог!чн! одиниц! - важливий, але невеликий прошарок у структур! досл!джуваних ФС. КЮ - нац!ональ-но-коннотован! елементи систем, що виявляють ун!кальн! риси кожно! з пор!внюваних систем. Сйльний фразеолог!чний фонд рос!йсько! ! украГнсько! мов значно переважае над ЕЮ.

2. Куль турну, етноун!кальну 1нформац1ю м!стять фон. асоЩа-ц!!, концепти. Ця !нформац!я часто не вкладаеться у рамки л!нг-в!стичного опису. тому необх!дно враховуваги, що у кожн!й мов! е фрейми, як! мають однаков! назви, але м!стять певну к!льк!сть в!д-м!нних елемент!в (якими е слоти ! атрибути). Мотивац!йн! макроком-поненти - найб!льш важлива ланка у семантиц! ФО щодо виявлення нац!онально-культурно! спешф!ки.

3. Розр!знення архетшйв, символ!в, м!кросимвол!в, факульта-тивних знак!в дало можлив!сть зробити узагальнення. 3 одного боку, архетипам притаманна узагальнен!сть, яку можна пояснити ареальними особливостями, а з !ншого боку, у фразеолог!змах архетипи !нколи набувають специф!чного, етномаркованого зм!сту. Архетипи мають етновар!анти. П!д час контрастивного досл!дкення сп!льних для близькоспор!днених мов символ!в було виявлено прошарок етномарко-ваних символ!в. Саме тому для визначення нацЮнально-культурних особливостей необх!дне пор!вняння не т!льки денотативних сем 1 лог!ко-сем!отичних моделей, а б!льшою м!рою - компонент^, як! "заповтть" модем, вс1х зв'язк1в тх котовент1в (ствал1чнкх.

асоц!ативних), а також прагматичного аспекту значень, м!сця у систем! символ!в загалом. Гаке пор!вняння дае можлив!сть виявита глибинн! розходження фрейм!в фразеолог!чних одинипь. Фреймов; 1нтерпретац!я мовних явищ дозволяе охопити максимум доступно: досл!днику !нформац!1, пояснити так! склада! вкладки творения ФО коли значения ФО не можна нав!ть приблизно вивести 1з значенн, "иереосжелешх" кошшеяг1е asmmtf. а мте за лоиотгою анал1з, мокливост! переосмислення ситуац!!, явища тощо в ц!лому.

4. Контрастивне досл!дження фразеолог!! близькоспор!днених мов е неможливим без з'ясування ступен!в сп!вв!дносност! ФО зокрема аналоПв. як! складають значну частину фразеолог!чш фонд!в. Аналоги под!ляються на три структура! п!двиди. За осное под!бно! класиф!кац!1 взято дек!лька параметр!в: поряд !з тради-ц!йним пор!внянням денотативного макрокомпоненту ФО, з1ставляютьс мотиваЩйн! макрокомпоненти ФО (фреймова основа), ступен! абстр; гованост! образ!в. Вид!лен! тили аналоПв характеризуются р!знш ступеней сп!вв!дносност! (I вш - найвищий ступ!нь сп!вв!дноснос-т!, на якому втрати образно!^ експресивно!, стайстично! 1нформа-Ш! п!д час перекладу незначн!; II тип - втрати, як! спостер!гаю ться у м!кмовних парах одиниць, стосуються образност!, адекватно вони не передаються !ншою мовою; III тип - низький ступ!нь сп!в-в!дносност!, на якому одиниц! в!др!зняються моделями й образами)

Под!бний п!дх!д дозволяе б!льш квал!ф!ковано розм!щувати фразеолог!чн! одиниц! у двомовних тлумачних словниках, уникати неточностей у переклад! ФО. Аналоги вказаних структурних тип!в у такому ж порядку (I, II, III типи) необх!дно вводити до словш ково! статт!, тобто врахувати ступ!нь Хх сп!вв!дносност!.

5. Специф!ка фразеолог!чного л!нгвокра!нознавчого словни полягае у його завданнях: висв!тлити максимум в!дм!нностей

пор!внюваних фразеолог!чних системах, показати стил1стичн! можливост! систем. У такому словнику повинна в!дображатися м!жмовна omohîmîh i багатозначн!сть. а такок коннотован1сть одиниць.

Всеб1чний анал!з фразеолоПчних систем рос!йсько1 t укра1н-cbKoï мов допоможе створенню контрастивного тезаурусу, тобто пере-л1ку bcîx в1дм1нностей у дослХакуваних фразеолог!чних фондах. За-пропонован! елементи такого всеб!чного анал!зу можуть знайти свое застосування п!д час укладання названого тезаурусу.

Основн! положения дисертацИ викладен! у таких публ!кац!ях автора:

1. Вплив сус1йльно-пол1тичних зм1н у cycniльств! на розвиток лексики î фразеологН //Мова î духовнЮть нацИ. Тези допов!дей péri онально! науково-практично! конференц!!. -Льв1в, 1989. - С.61-62.

2. Национально-культурная специфика безэквивалентной фразеологии русского языка //Профессор В.Е.Кротевич и современное языкознание. Тезисы докладов региональной научной конференции. - Львов, 1991. - С.117-118.

3. Фразеология близкородственных языков в национально-куль-

гурологическом аспекте //Изучение творческого наследия проф. \0.Винокура. Региональная научная конференция. Тезисы. - Киев, 1991. - С.77-78.

4. О культурологической специфике фразеологических единиц в 5лизкородственных языках //Русский язык: вопросы функционирования î методики преподавания /Сборник научных статей и методических ма-'ериалов). - Львов. 1992. - С.108-114.

5. Семантика безэквивалентных фразеологических единиц //Пробами з£ставно! семантики. Матер1али республ1кансько! науково! кон-

ференцИ. - КиХв-Черкаси, 1992. - С. 104-105.

6. Компоненты фразеологических единиц как средство выражения этноуникальной информации //Мова та Ii функц!онування. Сер!я ф!лолог!чна. Выпуск 24. - Льв1в: Св!т, 1993. - С.87-92.

7. Етноув!кальний компонент у семантичн!й структур! безекв!-валентних фразеолоПчних одиниць. Ыатер!али М1жнародно1 науково! конференц!!.Семантика мови ! тексту. - 1вано-Франк1вськ, 1993.-

Ч.Ш.- С.70-71.

8. Этноуникальные фразеологические единицы в близкородственных языках //Национально-культурный компонент в тексте и в языке. Тезисы докладов Международной научной конференции:В 2 ч. - Ч. 1.-Мйнск: Ун!верс!тэтцкае, 1994. - С.201-203.

9. Языковые символы в компонентном составе фразеологизмов // Сучасна ф!лолог!чна наука в нац!ональному в!дродженн1: Матер! а ли sbIthoI науково! конференцИ, присвячено! пам'ят! проф. Т.Комариная; 5 травня 1992 року. - Льв!в: ЛДУ, 1994. -С.178-180.

Ю.М1жмовна асиметр!я символ!в фразеолог!чних систем (на матер!ал! рос!йсько1 I укра!нсько! мов) // Научные чтения..посвященные 50-летию образования кафедры русского языка филологическогс факультета: Материалы: доклады, сообщения, тезисы. - Львов: ЛГУ, 1995. - 170-174.

Левченко E.H. Безэквивалентная русская и украинская фразеология.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальностям 10.02.01 - украинский язык. 10.02.02 русский язык, Институт языкознания им.А.А.Потебни HAH Украины Киев, 1995.

Защищается диссертация (212 с. машинописи). В работе исследовались в контрастивном аспекте фразеологические фонды русского и украинского языков. Установлены качественные и количественные параметры безэквивалентных фразеологизмов, их национально-культурная специфика.

levchenko Е.Р. Russian and Ukrainian non-equivalent Idioms.

Dissertation for the degree Candidate oi Sciences, Llngulstlca, Speciality 10.02.01 - Ukranlan lanquage, 10.02.02 -Russian lanquage.

National Academy of Sciences O.Potebnya Institute oi Llnqulstlcs. Kylv, 1995,

In the thesis defended (212 printed pages) phraseological funds of the Russian and Ukrainian languages have been researched In the contrastlve aspect. Quantity and quality paramétrés of non-equivalent Idioms and their national and cultural features have been established.

Ключов! слова: безекв1валентна фразеолоПчна одиниця, семантика, компонент фразеолог!чно! одиниц!. фразеолог1чний знак, сем1отична асиметр!я.