автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.03
диссертация на тему: Демократизация Вооруженных Сил Украины (социально-)философский анализ)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Демократизация Вооруженных Сил Украины (социально-)философский анализ)"

На правах рукопису <%.

ТРЕБІН Михайло Петрович

УДК 14(355.1+355.2) + 321,7:(355.1+355.2)

ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ (соціально-філософський аналіз)

09.00. 03 - соціальна філософія та філософія історії

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Харків - 1 9 9 8

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Харківського військового університету Міністерс оборони України і кафедрі політології Харківського державного університету Міністерства осві України.

Науковий керівник:

кандидат філософських наук Авксеїггьєв Олександр Леонідович, Харківський державний університет, старший викладач кафедри політології

Офіційні опоненти:

доктор соціологічних наук, професор Герасіна Людмила Миколаївна, ' '

професор кафедри соціології та політології Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудре

кандидат філософських наук, доцент Петров Олександр Олександрович, доцент кафедри суспільних наук Харківського інституту танкових військ.

Провідна установа: Київський військовий іуманітарний інстіпут,

кафедра філософії, Міністерство оборони України, м. Київ.

Захист відбудеться «9» 04 1998 рокуо /3~° годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 64.702. 05 при Харківському військовому університеті за адресої

310043, Харків, майдан Свободи, 6, ауд. ііССА ( /ь&б'3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського військового університету, адресою: 310043, Харків, майдан Свободи, 6.

Автореферат розісланий «б» С><3 І998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філософських наук, професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Демократія - це явище суспільного жігття, що постійно розвивається, удосконалюється і теоретичному, і практичному плані протягом всієї історії людської цивілізації. Поява та ізвиток демократії є об'єктивною закономірністю руху суспільства від стану влади,. середженої в руках нечисленних осіб, до її широкого народного представництва. Побудова • :мократичного суспільства у нашій країні вимагає врахування всього різноманітного досвіду ітового співтовариства по здійсненню принципів демократії на практиці.

Збройні Сили України органічно включені до демократичного будівництва країни та спільства. Послідовна реалізація процесу демократизації в армії та на флоті дасть зжлипість військовим кадрам більш якісно вирішити головне завдання - забезпечити безпеку іаїни, підвищити якісні параметри у діяльності частин та підрозділів.

Актуальність дослідження процесу демократизації Збройних Сил Україні!, його юбливостей та шляхів здійснення обумовлена наступними обставинами. *

. По-перше, необхідністю чіткого розуміння, що являє собою демократія як явище ’спільного життя, яка її генеза та суттєвісгь, які особливості досвіду у здійсненні демократії, ікопиченого світовим співтовариством, і можливості його використання у практиці ¡ржавного будівництва в Україні.

По-друге, становленням державної незалежності України та формуванням всіх їржавних атрибутів, зокрема і Збройних Сил, що відповідають вимогам сучасного злітичного життя. Без втілення в армію принципів демократизації не уявляється можливим ібезпечення її відкритості суспільству, участь суспільства в будівництві та реорганізації зройних Сил, перетворення їх в дійсно загальнонародний інститут. .

По-третє, об'єктивними потребами розширення демократизму та зміцнення шноначальності в усіх різновидах та формах військової діяльності в межах розумної зстатності. У розвитку Збройних Сил постійно взаємодіяли два суперечливих початки -іиноначальність та демократизм. Але за довгі роки існування тоталітарного режиму позиції гмократизму в армії виявилися істотно послабленими, а єдиноначальність нерідко гформувалася у єдиновладдя та св?чілля з боку окремих командирів та начальників. В иовах реформування проблема демократизації Збройних Сил є однією з найбільш важливих, днак який же повинен бути оптимальний баланс між демократизмом та єдиноначальністю? ■ и не підірве демократизація військового життя позиції єдиноначальності? ІІІ та інші питання аосі хвилюють багатьох і вимагають глибокої обгрунтованості, наукового аналізу.

По-четверте, у ході поновлення наше суспільство починає поступово нарощуватн сві демократичний потенціал. В країні формується иовий пласт культури - культур демократизму, що поступово проникає у всі сфери суспільних відносин. Об'єктивно і процеси проникають і у Збройні Сили. Виникає проблема: як направити наростаючи демократичний потенціал суспільства на благо підвищення обороноздатності нашої державі забезпечення її безпеки? Для цього необхідно виявити механізм впливу демократичног потенціалу на розвиток Збройних Сил.

По-п'вте, актуальність проблем демократизації військової діяльності обумовлеї необхідністю створення дійових механізмів політичного впливу, як в суспільстві, так і Збройних Силах, котрі б виключили можливість вторгнення армії у діяльність інши державних структур, притягнення Збройних Сил до виконання не властивих ,їм функцій і історично тривалому етапі побудови основ демократичного суспільства.

По-шосте, результати соціологічних досліджень, особистих спостережень та числеїш бесід у офіцерському середовищі показують, що у свідомості військовослужбовців важ* поєднуються демократія та єдиноначальність Окремі офіцери у військах відторгаюі демократизм, тлумачать його невірно, хибно або виявляють примітивне його розуміння, тому чи не бажають, чи не можуть з'єднати демократизм та єдиноначальність у практичні

• діяльності. Не зважаючи нате, що першим принципом, на основі якого Збройні Сили Україн здійснюють йвою діяльність, є демократія, фахівцями в галузі соціальної філософ політології, соціології практично ці проблеми не піднімалися і не висвітлювалися, починаюч з моменту створення Збройних Сил України. Принцип є, а осмислення його на глибокої» теоретичному рівні поки що немає.

. • Все це говорить про те, що проблема демократизації та її прояву у Збройних Силі

достатньо гостра, актуальна, складна, багатопланова та комплексна. Важливо розглянути як війсьхово-професійш аспекти, так і відправні теоретичні, соціально-філософські підстави.

Таким чином, проблеми демократії сьогодні вийшли на передній план у соціальні філософії, вони відповідають принципам державного будівництва України, сприяюі вдосконаленню громадянського суспільства, дозволяють озброїти наших громадян знанням сутності та перспектив поновлення суспільства і армії. Без активізації процесу демократизаі: в армії та на. флоті неможливо забезпечити високі якісні показники у бойовій готовносі організації та дисципліні, досягненню якісно нового стану Збройних Сил Украінн Отже, вибі об'єктом дослідження демократії як явища суспільного життя, особливостей її прояву Збройних Снлах, в предметом дослідження - вплив демократизації на поновлення усіх сторі життя армії та флоту, військових колективів і шляхів її здійснення не випадково, у його осію

з

ежить необхідність, обумовлена низкою взаємопов’язаних причин, що і спонукало автора гійсшіти це дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблеми, ідо орушуються автором у дисертаційному дослідженні, пов'язані з завданнями науково-ослідної праці (НДП) «Гуманізація», що здійснюється за завданням Міністерства оборони 'країни кафедрою філософі: Харківського військового університету, отримані результата' найшли відображення у проміжних звітах за даною НДП. У рамках редакційно-видавницької іяльності Харківського військового університету, у відповідності з планами, затвердженими ііністерством оборони України, положення дисертації знайшли також відображення у цілій вдці навчальних посібників та курсів лекцій з філософії та політології.

Стан наукової розробки проблеми. Вивчення наукової літератури показало,' що ринципові положення про демократію, зміст демократичного процесу, проблеми взаємодії емократизму та централізму знайшли відображення в працях вітчизняних і зарубіжній ослідників. •

За тематикою та змістом усю літературу, в якій порушуються різноманітні аспекти роблеми, що розглядається, можна умовно кваліфікувати за такими групами.

Першу групу складають праці вітчизняних і зарубіжних вчених Бешлера Ж., 'аджієва К. С., Гупгенбергера Б., Даля Р., Дарендорфа Р., Ковлера А. І., Лобера В. Л., Іоппера К. Р., Сарторі Д., Фромма Е., Хабермаса Ю., Хайєка Ф., Шмітгера Ф., Янова А. Л. та

і., присвячені здебільшого методологічним проблемам аналізу демократії як явища успільного життя. • • ,

Другу групу складають публікації Афанасьева Ю., Бекешкіної І. 3., Борисова В. К., озмана Л. Я., Головахи Є. І., Губченка В. М., Лугінова Ю. М., Казутіна Д. В., Краснова Б.І., Іальцева В. А., Манєшина В. С., Менделєєва А. Г., Небоженко В. С., Пілона Р., [ономарьова Л. Н., Череменіна Є. Д. та ін., в яких здійснюється аналіз взаємодії емократизму та централізму у сучасних концепціях демократії, особливості його прояву у бройних Силах

Третю групу складають публікації Афоніна Е. А., Дудніка В. М, Кротикова В., іахарова Ф., Мамонтова Ю. В., Меркулова А. Н„ Падєріна А., Ско'рика А. Г., Шахова О. М., ІІахова М. М. та ін., у яких зробле.іі спроби наукового аналізу проблем демократизації бройних Сил, пошук найбільш прийнятних шляхів розвитку демократичних перетворень усіх оків армійського життя у рамках військової реформи, що проводиться.

Високо оцінюючи внесок сучасні« досліджень до осмислення проблем демократії і собливостей її прояву у Збройних Силах, наголосимо, що на сьогоднішній день існують

різноманітні тлумачення понять «демократизація військової діяльності», «культур демократизму», що свідчить про складність та багатогранність даних понять, про різноманіті методологічні підходи при їхньому аналізі Недостатню увагу, не наш погляд, філософ приділяють розкриттю такого поняття як «демократичний потенціал суспільства», а стосовн до армії такої Його складової, як «військово-демократичний потенціал».

Ошовна мгта доілідкмгааа - проаналізувати теоретико- методологічні проблем прояву демократії' у Збройних Силах; виявігги механізм формування та чинності військове демократичного потенціалу, культури демократизму військовослужбовців і процес формування та 'визначити сутність, зміст і напрямки діяльності щодо вдосконалення процес демократизації у Збройних Силах,

Досягнення поставленої мети здійснюється шляхом послідовного внрішенн нагтуптю. завдань:

а аналізу і наукового узагальнення практики демократичних форм у військові діяльності в історичній ретроспективі,

в розкриття механізму формування і дії військово-демохратичнога потенціалу Збройїшх Силах; ' '

. в розгляду військової діяльністі як специфічної сфери взаємодії демократизму і ■ єдиноначальності;

в еияі&єння основних протиріч процесу демократизації Збройних Сил та показ сажливосгі подальшого нарощування демократичних процесів в армії та на флоті, я об'єктивно необхідного напрямку будівництва сучасних Збройних Сил;

в визначення сутності, змісту та основних напрямків діяльності щодо поглиблень процесу демократизації в армії та на флоті. •

Теоретичну та методологічну ставу дисертаційного дослідження складають ідеї і положення, викладені в працях вітчизняних та зарубіжних філософів, соціологів, політологі та психологів, а також у виступах та працях державних, політичних та військових діячів. ' якості методологічної основи автор виходив із структурно-функціонального аналіз суспільства як складнооргаиізованої система, невід’ємним елементом якої є армія, що викон} відповідні функції. В роботі широко використані матеріали періодичної преси, наукове практичних т» науково-теоретичних конференцій, а також дані соціологічних досліджені Висновки і рекомендації дисертації спираються на результати конкретного сошологічног дослідження, проведеного автором у Харківському військовому університеті у травні 193 року, що охопило 500 курсантів з першого по шостий курси і 200 офіцерів у званні ві лейіенаятя до полковника

Наукова новизна дослідження міститься:

о в збагачуванні розуміння особливостей прояву демократії у Збройних Силах; в у впровадженні в науковий обіг поняття «військово-демократичний потенціал» та (значення механізму його функціонування;

о у розробці поняття «культура демократизму військовослужбовців» і визначенні ляхів її формування; '

в в обгрунтуванні основних шляхів демократизації військової діяльності; а у виробленні рекомендацій щодо поглиблення демократичного процесу у Збройних

илах.

. Апробація роботи . Основні теоретичні положення та практичні висновки зговорювалися на кафедрі філософії Харківського військового університету, кафедрі злітології Харківського державного університету, викладалися на міжвузівській конференції Філософія виживання” (25-26 березня 1994 р), політологічних читаннях “Проблеми :мократії в Україні, що реформується” (квітень 1997 р), в процесі проведення занять з ілософії зі слухачами Військово-інженерної радіотехнічної академії ППО та курсантами арійського військового університету, в виступах перед особистим складом у військових істинах.

Структур* дисертації. Логіка рішення завдань дослідження визначає його структуру і назву розділів. Воно складається з вступу, трьох розділів, а саме:

озділ 1. Військово-демократична проблематика в теорії і практиці демократичного розвігтку

1.1. Демократичні форми у військовій діяльності: історико-філософськнй аспект .

1.2. Військово-демократична проблематика в теорії демократичного будівництва

У'спільства • '

озділ 2. Діалектика демократизму та єдиноначальності на сучасному етапі будівництва бройних Сил України .

2.1. Єдиноначальність та демократизм у службово-функціональній діяльності ійськовослужбовців

2.2. Демократизм та єдиноначальність у суспільному житті1 військових колективів

2.3. Діалектика демократизму та єдиноначальності у соціальній діяльності

ійськовослужбовців • . ■ •

озділ 3. Основні напрямки демократизації життя частин та підрозділів Збройних Сім України

3.1. Культура демократизму військовослужбовців і процес її формування

3.2. Об'єктивні та суб'єктивні умови демократизації армії й флоту,

висновків, бібліографічного списку літератури (249 найменувань). Загальний обсяг дисертг складає 163 сторінки. .

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, дасться характеристика ступеня дослідження, визначаються мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження, його теоретична методологічна основи, новизна, теоретична та практична значущість роботи і апробованіст результатів. ’

В першому розділі дисертації аналізуються демократичні форми у військовій діяльної військово-демократична проблематика у теорії й практиці демократичного будівниці суспільства. .

З моменту проголошення незалежності України наше суспільство активно розпоч« перехід від авторитарного суспільного устрою до демократичного суспільства та правої держави. Поступова демократизація основних сфер суспільного життя об'єктивно веде збагачення сукупної могутності країни новим, специфічним елементом - демократмчн потенціалом. Демократичний потенціал суспільства - це рівень розуміння, засвоєння розповсюдження демократичних ідей, теорій та поглядів у суспільній свідомості; ефективні« демократичні» організації управління сусйільством, рівень забезпечення та реалііа демократичних принципів і норм, прав і свобод особистості; рівень розвитку взаємодії консолідації демократичних інститутів, організацій, рухів та їхніх лідерів, сі демократичного образу життя людей на кожному певному історичному етапі розвит суспільства. Зміст демократичного потенціалу суспільства складає наявний рівень культу демократизму. Під культурою демократизму в загальносоціологічному плані слід розумі сукупність цивілізованих принципів і норм, засобів та форм, демократичної організа суспільства в усіх сферах його життєдіяльності. В свою чергу, зростання демократично потенціалу у суспільстві закономірно відображається в складанні, формуванні нове елементу оборонної могутності держави - військово-демократичного потенціалу. .

В самому загальному вигляді військово-демократичний потенціал можна визнач» и можливості держави, закладеш в демократичному суспільному ладі (в економічн політичній, соціальній та духовній сферах), спроможність використати ці можливості інтересах всього суспільства у військових цілях.

На наш погляд, військово-демократичний потенціал має ряд особливостей.

Перша особливість - його системно-інтегративний характер у структурі оборонної >гутності держави. В його формуванні беруть участь всі сфери суспільного життя при овідиій ролі політики. Він же володіє і спроможністю проникнення впливу на інші ементи оборонної могутності, функціонування яких може також оцінюватися і мірою мократизму.

Друга особливість сучасного військово-демократичного потенціалу Збройних Сил сраїни - незавершеність формування, недостатня зрілість як відображення рівня розвитку мократичних основ нашого суспільства в цілому. Дана особливість до того ж посилюється іосередкованим впливом суспільства на армію, високою специфічністю військової пращ, льною схильністю армії до стабільності і усталеності.

Третя особливість військово-демократичного потенціалу - його обмеженість рамками иноначальності в армії та на флоті, що специфічно проявляється в усіх видах і сферах Яськової діяльності. У цьому плані військово-демократичний потенціал функціонує на нові оптимального й зваженого співвідношення гуманно-демократичних та хоМаядно-;міністративних засобів, методів і форм діяльності, коли демократизація військового життя дйснюсгься на основі єдиноначальності, а єдиноначальність функціонує й зміцнюється на мократичній основі.

Четверта особливість військово-демократичного потенціалу полягає у тому, що його гіст та спрямованість функціонування визначаються характером воєнної політики держави, зв'язку з цим можна говорити про наявність як внутрішнього, так і зовнішнього аспектів зрмування та дії військово-демократичного потенціалу. .

Всі ці особливості виявляють істотний вплив на механізм формування та дії військово-:мократачиого потенціалу.

Внутрішня й зовнішня сторони функціонування військово-демократичного потенціалу армуються під впливом складного переплетіння взаємозв'язку об'єктивних умов та ■б'єктивних факторів. Під об’єктивними умовами розуміються незалежні від свідомості одей наявні обставини та реальності зовнішньополітичного й внутрішньополітичного зрядку, що визначають зміст і основні напрямки демократизації військової сфери

'СПІЛЬНОГО життя. .

Гуманно-демократичний зміст сюоронної політики, який проходить через всі елементи йськової могутності держави, замикається на власне військовому потенціалі та його »ловному елементі - бойовому потенціалі Збройні« Сил. А тут на передній план виступає зноманітна діяльність військовослужбовців всіх категорій та військових колективів, сновиими шляхами, напрямками, за якими йде вплив військово-демократичного потенціалу

на бойовий потенціал армії та флоту е наступні: демократизація процесу військово-наукової пізнання; демократизація системи управління військами та силами флоту; демократизац системи бойіової, спеціальної й технічної підготовки особового складу; демократизац системи підготовки, висування (атестування) та розстановки кадрів в армії та на фло-демократизація системи комплектування, призову і підготовки молоді до військової служб демократизація системи виховання і гуманітарної підготовки військовослужбовці демократизація системи матеріально-технічного і тилового забезпечені військовослужбовців.

Визначаючи напрямки реалізації військово-демократичного потенціалу у Збройні Силах, ми виходимо з розуміння бойового потенціалу як системи взаємопов'язаних основні компонентів (особовий склад, бойова техніка та озброєння) й похідних елементів, виражені при визначенні основних напрямків демократизації військового життя.

Суб'єктами реалізації військово-демократичного потенціалу у загальному й цілому є ві хто має безпосереднє відношення до військової діяльності, органи військового керівництв службові особи управління; офіцерські кадри (командири, вихователі, інженери); військо колективи; органи армійської та флотської громадськості і всі військовослужбовці. Кожний названих суб'єктів, однак, має різне відношення до демократизації військового життя наслідок різноманітних повноважень, прав і обов'язків, засобів, методів та форм діяльнос Одні з них закладають основа для реалізації демократизму, розробляючи керівні докумеїг •життєдіяльності Збройних Сил. Інші займаються здебільшого адміністратнвн організаторською діяльністю, поєднуючи в ній демократизм та єдиноначальність. Тр« головним чином стоять на варті реалізації демократичних принципів та норм (військо . колеигтнви, суспільно-демократичні органи) ,

Важливе значення для функціонування військово-демократичного потенціалу м глибоке знання і правильне застосування у діяльності всіх його суб'єктів основних принципі норм і процедур демократизму, зокрема, соціально-економічних, політичних та особисті прав, свобод і обов'язків військовослужбовців; колегіальності вироблення ґі приннят найбільш важливих рішень; гласності та відкритості обговорення й розв’язання питань ( винятком військової та державної таємниць), критики та самокритики; контролю і звітно< органів управління, посадових осіб; суворої_ дисципліни, відповідальності й організованою при виконанні рішень; соціальної справедливості при розгляді всіх питань, а також соціальн захищеності військовослужбовців, постійної турботи про задоволення їхніх матеріальних духовних потреб

Функціонування військово-демократичного потенціалу у специфічних умовах військової Йяльносгі здійснюється шляхом реального існування та вдосконалення демократичних основ диноначальності - військово-політичних, правових, суспільно-демократичних і морально-уманістичних. Будучи взаємопов’язаними і йзаємообумовленими, демократичні основи диноначальності виступають у ролі стримуючої противаги, що обмежуе єдиноначальність іамками розумної достатності в інтересах збереження його якісної визначеності стосовно )ізноманітшіх сфер, видів і етапів військово-професійної діяльності. Але й самі демократичні зснови як обмежувачі єдиноначальності повинні бути розумними і достатніми.

Демократична організація суспільства - це єдність і взаємодія двох закономірних і :уперечливих тенденцій -централізму та децентралізму, що відображає загальні іакономірності історичного розвитку. Централізм відбиває об'єктивну тенденцію інтеграції ^спільного життя, а децентралізм - об'єктивну тенденцію диференціації у суспільстві. Характерна особливість сучасного світового розвитку - наростання демократизму шляхом досягнення оптимальності між централізацією і Децентралізацією управління суспільством.

Взаємодія демократизму та єдиноначальності, командно-адміністративних і гуманно-цемократичних засобів та форм діяльності стає об’єктивною закономірністю військового життя, яка специфічно діє та проявляється в усіх сферах, видах, етапах і процедурах діяльності військових кадрів, особового складу армії та флоту.

Міра співвідношення демократизму та єдиноначальності у військовій діяльності динамічна, але при всій різноманітності обставин і факторів, вона повинна задовольняти вимогам реалістичності, оптимальності, ефективності, правомірності; гнучкості та мобільності. Відповідність цим вимогам означає розумну доцільність співвідношення командно-адміністративних та гуманно-демократичних методів і форм, принципів і норм, шляхів і засобів військової діяльності.

Другий розділ присвячений проблемам взаємодії демократизму та єдиноначальності у службово-функціональній діяльності військовослужбовців, в суспільному житті військових колективів та соціальній сфері жштя військовослужбовців.

Найважливішою особливістю службової діяльності військовослужбовців є те, що вона чітко регламентована актами загального й військового законодавства, а порядок взаємовідносин військовослужбовців тут суворо й офіційно субординований. За невиконання службових обов'язків до військовослужбовці з пред’являються певні дисциплінарно-правові санкції Слід враховувати також і те, що сама службова діяльність неоднорідна і різноманітна. В ній розрізняють дві групи завдань: завдання повсякденної службової діяльності ча завдання спеціальної службової діяльності. До других відносяться, служба внуїрішнього наряду,

вартова та гарнізонна служба, бойове чергування, які ще більш детально регламентовані у порівнянні з повсякденними службовими завданнями. Різноманітні також і види повсякденної службової діяльності. ”

Службова діяльність військовослужбовців специфічна за своїми умовами, метою, задачами і засобами. Вона може здійснюватися в мирний час і в бойовій обстановці, але і в мирний час вона максимально наближена до бойових умов, особливо при виконанні бойових та навчально-бойових завдань. Інтереси постійної готовності до збройного захисту Вітчизни, тим більш в умовах воєнної небезпеки вимагають від військовослужбовців найвищої відповідальності, організованості, мобільности і керованості в будь-яких ситуаціях. Тому їхня службова діяльність здійснюється на основі точного виконання, безумовного підпорядкування у взаємовідносинах між начальниками і підлеглими. У службовій діяльності панує принцип єдиноначальності і практикуються в основному командно-адміністративні засоби і форми роботи.

Аналіз взаємодії демократизму та єдиноначальності у службовій діяльності військовослужбовців переконує, шо одноособове розпорядництво в цій сфері військової діяльності не заперечує, а припускає розумне використання гуманно-демократичних методів і засобів. Міра співвідношення єдиноначальності та демократизму тут в цілому характеризується пріоритетом єдиноначальності і залежить від характеру, виглядів і етапів діяльності

Якщо в службовій діяльності військовослужбовців співвідношення демократизму та єдиноначальності характеризується значним обмеженням першого, а основні рішення приймаються командно-розпорядчим засобом, то в суспільному житті військових колективів на передній план виступають демократичні принципи і норми. Тут рішення не приймаються командирами одноосібно. Питання обговорюються спільно, колективно, а рішення за ними приймаються, як правило, більшістю.в результаті голосування. При цьому командири та інші службові особи беруть участь в обговоренні потань нарівні з іншими членами колективу (хоча, потрібно це чесно визнати, часом командири виявляють достатньо сильний “силовий" вплив на діяльність суспільних органів).

Специфіка соціально-побутової сфери життєдіяльності військовослужбовців полягає в тому, що якщо в службовій діяльності найбільш придатні й частіше використовуються правові основи єдиноначальності, в громадській - відповідні принципи і норми демократизму, то тут на передній план висуваються морально-гуманістичні принципи і норми життєдіяльності. Незважаючи на це, у реальному житті військових колективів повсюди відчувається непомірна перевага командно-адміністративних і недолік гуманно-

іемократичних засобів та форм діяльності, що обумовлю« необхідність широкої іемократизації військового життя. •

Демократизація військового життя не підриває основи єдиноначальності, а сприяє хньому зміцненню. Вона веде до розширення демократичних основ єдиноначальності, без іккх воно не може нормально функціонувати і перетворюється на єдиновладдя - свавілля з 5оку окремих командирів і службових осіб. Мета демократизації - встановити оптимальний Заланс між демократизмом та єдиноначальністю в армії та на флоті.

Третій розділ присвячений соціально-філософському аналізу основних напрямків [демократизації життя частин та підрозділів Збройних Сил.

. Необхідною ланкою формування і дії військово-демократичного потенціалу виступає

культура демократизму військовослужбовців. Вона являє собою форму самодетермінації індивіда в горизонті особистості, форму самодетермінації життєдіяльності і свідомості індивіда в специфічних військових умовах, що орієнтується на ідеали гуманізму і демократії. Формування і наростання культури демократизму військовослужбовців здійснюється шляхом складної й суперечливої взаємодії об'єктивних умов демократизації суспільства, армії і суб'єктивних зусиль кожного воїна у вдосконаленні гуманно-демократичних параметрів військово-професійної діяльності. • .

Зміст культури демократизму на індивідуально-особистому рівні може бути представлений двома найбільш важливими компонентами: свідомістю, яка орієнтована на ідеали гуманізму і демократії та демократичним стилем життєдіяльності. Свідомість, що орієнтується на ідеали гуманізму і демократії, являє собою (достатньо схематично) сукупність жань, поглядів, переконань і принципів, ідеалів і цілей, а також емоцій, почуттів, думок, звичок і традицій демократичного спрямування, що лежать в основі самодетермінації особистості по запровадженню у життя елементів демократичної організації суспільства у життєдіяльність військового колективу. '

• Демократичний стиль діяльності являє собою сукупність навичок і вмінь застосування

принципів і норм демократії у практичній роботі кожної людини. Такий стиль діяльності :кладає протилежність авторитарно-бюрократичному і може бути диференційований у іідповідності з конкретними видами самої діяльності. Наприклад, стосовно до військової мальпості правомірно говорити про демократичний стиль управлінської роботи по навчанню вихованню особового складу, підбору і розстановці кадрів тощо. В цьому плані в його змісті можна виділити такі елементи, як культура гласності, правова культура, культура кріггики, культура виборів і т п.

Стає все більш зрозумілим, що найбільш адекватно відображає потреби сучасног етапу розвитку Збройних Сил саме демократичний стиль діяльності військових кадрів. Отжі необхідна серйозна і цілеспрямована робота щодо наповнення стилю діяльності офіцерськог складу новим, демократичним змістом.

З аналізу змісту культури демократизму військовослужбовців випливають і основі напрямки ü формування на індивідуально-особистому рівні. Це, по-перше, розвиток всі 'елементів демократичної свідомості і, по-друге, вироблення сучасних тривких навичок і вмін демократичного стилю діяльності. Уявляється, шо конкретні якості демократичної свідомосі

і поведінки військовослужбовців у специфічних умовах військової діяльності будуг формуватися і розвиватися у залежності від вдосконалення демократичних осно єдиноначальності в армії і на флоті: військово-політичних, правових, суспільно

демократичних і морально-гуманістичних. При цьому багато що буде залежати від особисп позиції і суспільної активності командирів (начальників) всіх ступенів.

Об’єктивними умовами, необхідними для здійснення процесу демократизації Збройни Сил, виступають: в області економіки - а) високий рівень індустріального та економічног розвитку а цілому; б) наявність соціально орієнтованих ринкових відносин, в) динамічн рівновага виробництва і споживання; в соціальній сфері - а) відносно прийнятний рівеи добробуту народу; б) зниження рівня соціальної диференціації; в) наявність соціальног плюралізму у структурі суспільства; в сфері політики - а) створення правової державі б) політичний плюралізм; в) формування ефективного громадянського контролю на Збройними Силами; в сфері культури - а) грамотність населешія, його освіченість у ціломг б) культура демократизму. Суб'єктивними умовами, що сприяють процесу демократизаі Збройних Сил, забезпечують цей процес на всіх рівнях його реалізації, є: розвиток і реалізац якостей особистості, що відображають активну політичну позицію громадян, воїнів армії і флоту, а також формування адекватного демократичному поновленню суспільства і apv стилю діяльності всіх суб'єктів управління, у тому числі військових кадрів, фориуваш культури демократизму.

Проведене автором соціологічне дослідження показало, що більшість офіцері респондентів (67%) вважають, що процес демократизації в армії відіб'ється позитивно і зміцненні Збройних Сил України, не виявить впливу - вважають 7%, негативно відповіли 13% і утруднялися відповісти - 12%. Серед курсантів ці цифри відповідно - 53.8; 8.6; 8 і 29 відсотків. В той же час курсанти та офіцери-респонденти у цілому негативно оцінюю задоволеність процесом демократизації в Збройних Силах: повністю не задоволені процесо демократизації в Збройних Силах 51.5% офіцерів і 15.4% курсантів; в основному і

адоволені: 37 і 39.4 відсотків відповідно; ускладнилися з відповіддю: 11 і 34.6 відсотків респондентів відповідно.

Та ж незадоволеність ходом процесу демократизації безпосередньо в курсантських підрозділах ХВУ характеризує відповіді респондентів-курсантів: тільки 1% з них вважають, що процес демократизації в їхньому підрозділі іде в повній мірі, 20.8% - іде частково; 59.8% -стверджують, іцо процес демократизації в їхньому підрозділі взагалі не іде; 18.4% • ускладнилися з відповіддю.

Серед причин, що більш всього заважають процесу демократизації Збройних Сил Україні), найбільш важливими респонденти вважають слабку матеріальну базу Збройних Сил, критичне економічне становище України і прорахуики державної політики.

Особливу увагу викликає питання про зацікавленість різноманітних категорій військовослужбовців і структур державної влади у демократичному лереустрої Збройних Сил України. Аналіз даних соціологічних досліджень дозволяє зробити висновок про те, що в успішному проведенні демократичних реформ наіібільш зацікавлені ті категорії військовослужбовців, що пов'язують з демократизацією можливість вирішити соціальні і побутові проблеми, що накопичилися в армії, у відповідях це виглядає таким чином: з точки зору курсантів у демократизації найбільш зацікавлений молодший офіцерський склад (так вважають 87.6% опитаних), старший офіцерський склад (76%) і рядовий склад (66.8%); думка офіцерів з цього питання така: зацікавлений в демократизації передусім молодший офіцерський склад (дотримуються цієї точки зору 88% респондентів), рядовий склад (68.5%) і старший офіцерський склад (66.5%)

При всій своєрідності стилю діяльності офіцера, суть його перебудови, на думку автора, полягає в максимальній сприйнятливості принципів демократизму, по-перше, як регуляторів своєї власної поведінки і діяльності, по-друге, як джерела формування внутрішньоколективнкх відносин, раціональної їхньої організації і гуманістичного поновлення.

Найбільш важливими в демократизації стилю діяльності офіцерських кадрів уявляються такі напрямки. .

Перше. Зміна підходу до здійснення принципу єдиноначальності. Це припускає, по-перше, вдосконалення праяознх основ єдиноначальності, що буде відповідати характеру армії демократичної України, і, по-друге, обмеження сфери його реалізації у мирний час питаннями бойового чергування, організації вартовоі і внутрішньої служби, бойової підготовки особового складу і їм подібним Рішення ж проблем побуту, дозвілля, суспільної практики повинно стати прероіятивою військових колективів та їхніх демократичних інститутів.

Друге. Гуманізація взаємовідносин у військовому середовищі, особливо мі підлеглими і начальниками. Головне тут - це звільненій! відносин від притаманної ї особистісної залежності одного від іншого, збереження людського індивідуального початі кожного з боків, забезпечення “незалежності” особистості від службового характеру відноси підпорядкованості. Можливості для рішення цієї проблеми створюють підвищення культур взаємовідносин, свідоме визнання рівноправності у взаємовідносинах позаслужбової 'характеру, нормальна реакція начальника на критику його дій з боку підлеглих тоід< Головним же регулятором і гарантом усунення особистісної залежності з сфери професійне службових взаємовідносин повинна бути правова регламентація захисту і дотримання пра військовослужбовців. У зв'язку з цим потребує вдосконалення діюча нормативно-правова баз функціонування Збройних Сил, з урахуванням прийнятої Конституції і міжнародних правовії актів. Причому прийняття законодавчих актів, пов'язаних з проблемами виконанн конституційного обов'язку - захистом Вітчизни, бажано здійснювати в результа-всенародного обговорення.

Трете. Демократичне поновлення суспільно-політичної сфери стилю діяльнос-офіцерських кадрів. Рішення цій задачі бачиться у подоланні суто пропагандистськог спрямування діяльності офіцерів, а також стійких елементів формалізму та лицемірства, щ ще має місце в суспільному житті колективу, будь це робота з формування суспільної думкі діяльність демократичних інститутів військових колективів або організація гуманітарне підготовки особового складу. Необхідний перехід на науково-проблемне забезпечення ції діяльності, опанування творчим методом пошуку відповідей на питання, які стоять пере колективом. . . '

Четверте, Демократизація духовно-морального боку стилю діяльності офіцера, що ма своєю метою забезпечити у взаємовідносинах в колективі відсутність у командного склад зарозумілості та чванства, справжню духовну близькість до людей, яка не має нічог ' спільного з панібратством і заграванням з підлеглими.

Процес демократизації військового життя нерозривно зв'язаний з гадвищенмі авторитету офіцерських кадрів. Це може здійснюватися у таких напрямках.

' Перше. Зв'язок процесу демократизації та авторитету офіцера виявляється в тому, щі демократія створює сприятливі умови для формування відносин авторитету. Демократія володіючи інструментальною цінністю, виявляє прямий вплив на відносини авторитету, найважливішим джерелом формування демократичного типу поведінки та стосунків мій людьми. В основі такої поведінки та відносин лежить піднесення людської гідності, повап прав і свобод, честі людини. Демократизм являє собою своєрідний моральний фундамент, н:

сому формується громадянин, вільна людина, не здатна принижувати іншнх і яка не допускає іасного приниження. Під впливом демократизації та гласності в армії та на флоті ормуєгься новий зріз взаємовідносин і поведінки людей, заснований на визнанні цінностей

і ідеалів демократії. ' '

Друг*. Через зміну умов формування відносин авторитету в суспільстві, в Збройних илах демократизація суспільного життя виявляє свій вплив на потреби та інтереси людей, оїнів армії та флоту. Кінцевою метою істинного демократизму є вирішення питання “хто є го” в колективі, прояснення відносин авторитету. У військовому колективі атмосфера емократизму служить як джерелом гуманізації відносин, так і фактором індивідуального косконалення. Йдеться про формування тавнх відносин, які засновані на цінностях культури емократизму та котрі вільні від стану рабської підвладності. Природно, мова не йде про ідрив відносин підпорядкованості; що регламентуються законом.

Третє. Демократизація політичного життя невід'ємна від процесу переорієнтації успілької та індивідуальної свідомості, формування нових духовних джерел суспільного озвитку. Духовною основою відносин авторитету в суспільстві та армії є демократичний *

гиль мислення особистості, обумовленість і формування якого пов'язані з демократичними мінами. Демократичне мислення виступає своєрідною платформою духовної близькості фіцерів і підлеглих, що само по собі виступає ефективним засобом формування справжніх ідноснн авторитету.

Четверте, Під впливом демократизації політичного життя суспільства створюються еальні умови для виникнення та прояви лідерства, заснованого на справжньому авторитеті, »скільки відносини авторігтету або його впливу реалізуються шляхом суспільної думки, собистого прикладу, переконання та соціального наслідування, то для більшості людей ¡дери, представники еліти виступають тіоо “референтною групою”, з якої беруть приклад: її чинки і мораль служать зразком, бажаною нормою, авторитетом.

П'яте. Процес демократизації істотно впливає на форму і негоди керівництва ійськовими колективами. Збільшується кількість офіцерів-керівників, шо спираються в своїй оботі з людьми на особистий авторитет, і скорочується число тих, що спираються на осадовий. Саме демократизація виявила той факт, що службовий авторитет у відриві від собистого, людського початку у взаємовідносинах далеко • не завжди забезпечує лодотворність рішення практичних задач. Справжній авторитет народжується тоді, коли омандир не стоїть над колективом, а входить до нього визнаним лідером.

У висновках підведено підсумки дослідження, запропоновані рішення поставлених і дисертаційній роботі питань, накреслено можливі напрямки подальшого пошуку шляхії демократизації Збройних Сил України.

Основ::! положення дисертації відображені в публікаціях:

1. Требин М.П. Демократизация и ее проявление в Вооруженных Силах. - Харьков

ХВУ, 1996. - 143 с. .

2. Требин М П. Демократия и Вооруженные Силы. - Харьков: ХВУ, 1997. - 184 с.

3. Требін М П. Демократія як явище суспільного життя та її особливості й прояви і збройних силах// Актуальні проблеми Історії України: Збірник наукових праць. - Харків ХВУ, 1994.-С. 121-133.

4. Требин М П. Демократия как явление общественной жизни // Основы политологии Курс лекций. - Харьков: ХВУ, 1997. - С.3-17.

5. Требин М П. Механизм формирования и действия военно-демократическогх потенциала в Вооруженных Силах// Там же. - С.40-55.

6. Требин М П. Культура демократизма военнослужащих и процесс ее формирования/ Там же - С. 56-70.

. АНОТАЦІЇ

Требін М. П. Демократизація Збройних Сил України (соціально-філософський аналіз) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі .спеціальністю 09,00. 03 - соціальна філософія та філософія історії. - Харківський військовиі університет, Харків, 1998.

Дисертацію присвячено питанням соціально-філософського аналізу процес; демократизації Збройних Сил України на сучасному етапі. В дисертації аналізуєтьсі військово-демократична проблематика в теорії та практиці демократичного розвило суспільства. Показано, що процес демократизації Збройних Сил України здійснюється і постійній взаємодії демократизму та єдиноначальності в службово-функціональній діяльност військовослужбовців, в суспільному житті військових колективів, в соціальній сфері житг: військовослужбовців. Розкрита сутність культури демократизму військовослужбовців І ШЛЯХ! її формування Запропоновані деякі напрямки демократизації життя частин і підрозділії Збройних Сил України

Ключові слова: демократія, демократизація, демократичний потенціал, віПськово цемократичний потенціал, єдиноначальність, культура демократизму, Збройні Сапи України.

Требин МП. Демократизация Вооруженных Сил Украины (социально-философский анализ).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. - Харьковский военный университет, Харьков, 1998. .

Диссертация посвящена вопросам социально-философского анализа процесса демократизации Вооруженных Сил Украины на современном этапе. В работе анализируется военно-демократическая проблематика в теории н практике демократического развития общества. Показано, что процесс демократизации Вооруженных Сил Украины осуществляется в постоянном взаимодействии демократизм» и единоначалия » служебнофункциональной деятельности военнослужащих, в общественной жизни воинских коллективов, в социальной сфере жизни военнослужащих. Раскрыта сущность культуры демократизма военнослужащих и пути ее формирования. Предложены некоторые направления демократизации жизни частей к подразделений Вооруженных Сил Украины.

Ключевые слова: демократия, демократизация, демократический потенциал, военнодемократический потенциал , единоначалие, культура демократизма. Вооруженные Силы Украины. .

Trebin М. P. Démocratisation of the Armed Forces of Ukraine( socio- philosophical analysis).-The manuscript. . '

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of philosophical sciences on a speciality 09,00.03 - social philosophy and philosophy of a history. - Kharkov military university, Kharkov, 1998. • . . •

The thesis is devoted to problems of the socio-philosophical analysis of démocratisation process of the Armed Forces of Ukraine at the present stage. In this work the military democratic problematics in theory and practice of democratic development of company is analyzed. It із shown, that the démocratisation process of the Armed Forces of Ukraine is carried out in constant interaction Of democratism and one-man managemet in military functional activity of military men, in public life of military collectives, in a social sphere of life of military men. The essence of democratism culture of

military men and path of its shaping is shown. Some démocratisation directions of life of units an subunits of the Armed Forces of Ukraine are offered.1

. Key words: democracy' démocratisation, democratic potential, military democratic potentia one-man managemet, culture of democratism. Armed Forces of Ukraine.

ТреФін Мниіію Петрович Демократизація Збройних Сил У країни (соціально-філософський аналіз)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Відповідальний за випуск кандидат філософських наук Авксентьсв Олександр Леонідович

Підписано до друку 5.03.98 р.

Об'єм І др. а. . - Обл.-друк.-' в. - 0,75

■ Формат паперу 60x64 1/16

Тилаж 100 пр._____________;__________________Зам. 21/145__________

Друкарня ХВУ, м. Свободи, 6