автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Дипломатический подстиль в структуре официально-делового стиля речи

Полный текст автореферата диссертации по теме "Дипломатический подстиль в структуре официально-делового стиля речи"

Дшпропетровський державний ушверситет

УДК 808.2-31

Алкад! Мансур Салех Абду

Дипломатичний тдстиль у структур! ОфщШНО-ДШОВОГО стилю мови

Спещальшсть 10.02.02 - росшська мова

Автореферат дисертацц на здобуття наукового ступеня кандидата фиголопчних наук

Днлропетровсыс - 1998

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедр! методики викладання фшолопчних дисциплш Сшферопольського державного ун1верситету

Науковий кер1вник

кандидат фшолопчних наук, доцент Новикова Тетяна Юривна,

заступник завщувача кафедри методики викладання фшолопчних дисциплш

Офщшш опоненти

доктор фшолопчних наук, професор Соколовська Жанна Павшвна,

ТаврШський еколопчний шстшуг, завщувач кафедри загально! фшологи

кандидат фшолопчних наук, доцент, Воронша Тамара Евгешвиа,

Дншропетровський державний ун1верситет, викладач кафедри росшсько! мови

Провщна установа

кафедра росшсько! мови Харшвського педагопчвого унюерситету

Захист вщбудеться «...25...».....червня..... 1998 року о ....13.....годит на

заоданш спещагизовано! вчено! ради Д.08.051.05 для захисту дисерта-цш на здобутгя наукового ступеня доктора фшолопчних наук при Дшпропетровському державному ушверсигеп (320625, м. Дншропет-ровськ-10, пров. Науковий, 13, корп.1, фихолопчний факультет, ауд. 804).

3 дисертащею можна ознайомитися в науковш б1бл1отещ Дншропет-ровського державного ун!верситету

Автореферат розюлано «...23....» ......травкя...... 1998 г.

Учений секретар спещашзовано! вченоГ ради, у'

доктор фшолопчних наук, доцент ✓^^Х^^Т.С.Пристайко

Загальна характеристика роботи

Потреби сусшльства у оформленш м1ждержавних та внутршшьодержавних вщносин задовольняе офщшно-дшо-вий стиль, вивченням якого займаеться стшистика. На дано-му еташ цей роздал мовознавства стае активною зоною лш-гвютичних дослщжень i особливо! актуальное^ набувають про-блеми, пов'язаш з офкцйно-дшовим стилем, тобто стилем документа, що можуть бути полттсними, юридичними, ic-горичшши i дипломатичними. Осюльки значения документа у житп сусшльства зростае, то питания ix мови i стилю негайно потребують як теоритичного осмислення, так i роз-робки практичних рекомендацш вщносно ix змкту i оформления.

Ми можемо смишво стверджувати, що проблематика офщшно-далового стилю не умицаеться в рамки одшех окре-мо взято! мови, особливо сьогодш, коли спостерц-аеться швид-кий розвиток мгяснародних контакта. Це зумовлюе збшлиення юлькосл, велику мовну i жанрову р1зномаштшсть документа, що обов'язково перекладаються на тещ отримання i часто супроводжуються неофщшним перекладом на мову адресату. Це особливо стосуеться дипломатичного щцстилю, до якого на сучасному еташ спостерггаеться гадвищена щкавкть.

У перюд до перебудови вивчення дипломатичных доку-меттв знаходилося гад особливим контролем режиму. Саме тому до цих nip не набула достатнього виевгглення проблема вивчення дипломатичного шдстилю. Глобальна наукова кон-цегаця описана недостатньо, а шода суперечливо, тому важ-ливим е з'ясування i уточнения категорш форми, структури, мовних особливостей i жанрово! р1зномаштносп дипломатичних документа. Обов'язковим е виевгглення функщональ-них можливостей, параметр1в використання i acneicriB взаедд! цього щцстилю з шшими пщетилями, що дае нам вихщ на безпосередне вивчення дипломатичного щцстилю.

Спираючись на результата досладжень i3 функщональ-но! стилктики (див., наприклад, роботи В.В.Виноградова, Л.В.Щерби, В.А.Алексеева, КАЛогшово!, М.Н.Кожино!, О.А.Крилово!, Г.А.Солганика та ш.), виконана дисертащя постае спробою системного анал1зу дипломатичного щцстилю i його документа з урахуванням необхщносп ix обов'яз-

кового складання на двох або деюлькох мовах (нас цисавить паралелъний арабський текст).

Актуалыисть дисертавд! зумовлюеться недостатньою опрацьовашстю у сучасному росшському мовознавств1 про-блеми системного вивчення дипломатичного шдстилю офЬ цшно-дЬювого стилю мови. Треба вщзначити, що питания дослщження 1 характеристики офщшно-долового стилю вза-гаш (1 дипломатичного щцстшпо зокрема) вирцдуеться до-сить активно, а ось проблема складання росшського дипломатичного документа на арабськш мов1 розроблена недостат-ньо 1 спещальш дослщження у цьому напрямку практично вщсутш.

Зв'язок з науковими плавами. Дисертацшне дослщження е складовою частиною науково-дослщно! робота кафедри методики викладання фшолопчних дисциплш (Лмферо-польського державного ушверситету. Дисертащя виконана у рамках координацшного плану науково-дослщних робл" на 1996-2000 роки у зв'язку з загальною проблемою «Лексична 1 граматична семантика у функцюнально-стшистичному аспекта».

Метою дисертацшно! робота е пошук оптимального аспекту дослщження, що дасть можлиысть вивчити найваж-лившш момента структурних та мовних особливостей дипломатичного щдстшпо сучасно! росшсько1 мови, спроекту-вавши на конкретну проблему реатзацц - створення арабсь-ких екв1валент1в до росшських дипломатичних документов з урахуванням вимог, що висуваються до повноцшного адекватного перекладу. Досягнення посталенно! мети передбаг чае послщовне розв'язання таких завдань: 1) дата вичерпну характеристику мови дипломатичного пщстилю 1 з'ясувати при цьому його мкце у структур! офщшно-далового стилю; 2) охарактеризувати загальностильов1 1 специф1чш лшгвю-тичш особливосп мови дшових документа; 3) керуючись спе-щальною лгтературою, зютавиги елементи росшсько! 1 арабсь-ко1 мов, що найбшыл складш I сутгев1 для практики складання паралельних (адекватних) текста на вказаних мовах.

Ос ильки об'ектом дослщження став дипломатичний пщстиль як скл адова частина стилю, до якого вш нал ежить, то законом1рними етапами робота е: по-перше, опис офщШ-но-дшового стилю 1 його характеристика; по-друге, деталь-

ний ангтз мови дипломатичних документа, що, як правило, складаються на двох або деюлькох мовах.

Матер1алом дослщження стали окреш дипломатичш документа час1в Золото! Орди (13-15 ст.) у сучасш дипломатич-ш документа, що ввшшли у спещальш зб1рники, а також публисаци договор1в, угод 1 заяв у газетах та журналах за остами 5 рогав. Для анашу також залучалися спещальш поаб-ники з складання документе i дшоводства (на росшськш { украшськш мовах) 1 збipники закошв Росц.

При написанш робота нами проанашзовано 12 зб1рни-юв документа (усього бшя 3000 сторшок росшськомовних текста), з них 7 зб1рникш дипломатичних документа (усього бшя 2000 сторшок). У процеа анашзу було каталопзовано бшя 40 тис. мовних факта.

Як довщкова, використовувалась така лггература: «Дип-ломатичний словник» за ред. А.А.Громико, «Юридичний ен-циклопедичний словник» за ред. А.Л. Сухарева, «Короткий словник долово! людини» Т.Г.Евдокимово! 1 Г.Я.Маховико-ва, «Росшсько-арабський словник» 1 ряд шших джерел.

Метода дослдцжевня. 3 метою виявлення структурно! рол1 1 мовних особливостей дипломатичного шдстилю як основ-ний використовувався описовий метод, що передбачае лш-гвютичне спостереження, контекстний анал13, узагальнення та класифжащю матер1алу. В окремих випадках використовувався юторично-пор1внялъний метод 1 метод анашу слов-никових тлумачень, що дало можливкть простежити розви-ток семантики деяких дипломатичних термЬив. Характеристика окремих лшгастичних особливостей документа викли-кала необхщшсть використання статистичного метода.

ГЦц час розгляду дипломатичних документа з точки зору IX можливого перекладу на арабську мову використовувався метод пор1вняльно-зютавного анал1зу.

Наукова новизна дослщження. Дана дисертацшна робота е одним з перших у росшському мовознавстта дослщжен-ням, у якому здшснено спробу системного анату росшсь-кого документа з точки зору його обов'язкового складання на шшш мов1 (у нашому випадку - на арабськш), при цьому текста повинш бути тотожш. У робота дастали подалыхшй розвиток питания, що стусуються мовних особливостей 1 жанрового р1зновиду дипломатичних документа.

Досшдження виконано на р1вш стилистики, граматики, лексиколога, науки про дипломатао, з залученням при необ-хщноеи знань з теорй* перекладу, що само по соб] е новим.

Практичне значения дисертацп. Основш висновки та положения можуть бути використаш у лексикографхчнш прак-тищ з метою уточнения у тлумачних словниках значень 1мен-ншав, що вказуклъ на назву жанру дипломатичного документа, а також при складанш юридичних, полггичних 1 дипломатичных словниюв. Огримаш результата можна викорис-тати в учбовому процеа при читанш спецкурс1в, проведенш спецсемшар1в 1 написанш курсових робгг студентами фко-лопчних факультета, в практищ викладання статистики.

Дослцркення можуть виявитися корисними при шдго-товщ рекомендаций по складанню росшського дипломатичного документа на арабсыай мов1, бо грунтовних спещаль-них досладжень з ще! проблеми, як показав анал]з ттсрату-ри, немае.

Особистий внесок здобувача. Автором вперше у росшсь-кому мовознавета пропонуегься розглядати росшський дип-ломатичний документ з перспективою подальшого створен-ня його паралельного тексту на арабсысш мoвí. При цьому виявлено бшьш важлив! 1 склады питания граматики таких далових папер1в. Проводиться системний анал1з як загаль-ностильових, так 1 спедиф1чних мовних особливостей дипломатичного документа.

Аиробацш робота. Основш висновки та положения ди-сертаци викладались у публисащях i доповщях на XXV, XXVI наукових конференциях у склада професор1в та викладач1в уш-верситету, що проводилися у Омферопол1 (1996, 1997), на м1жнародних конференщях: «Принципы и методы функционально-семантического описания языка: итоги, направления, перспективы», Симферополь, 1997 р.; «Функциональная лингвистика», Ялта, 1997 р.

Окрема роздали та вся дисертахця загалом обговорюва-лись на об'еднаному засщанш каферд росшсько!, украшсь-ко1, кримськотатарськоУ мов та методики викладання фшо-лопчних дисциплш Симферопольского державного ушверси-тету, використовувались шд час проведения практичних занять з1 студентами, що вывчають арабську мову.

3 теми дисертацн опубликовано 5 робгг.

Структура дисертаци визначаеться и метою та завдання-ми. Робота складаеться з1 вступу, двох роздшв з короткими висновками до них, загальних висновюв, списку використа-но1 лггератури. Обсяг робота — 169 сторшок, список вико-ристано! лгтератури нараховуе 201 найменування.

Основний зм1ст дисертацН

У Встуш обгрунтовуегься виб1р теми и актуальшсть; з'ясовуеться мета \ завдання досладження, формулюеться на-укова новизна, пракгичне значения, описуються метода до-слщження 1 формулюються положения, яи виносяться на захист.

Роздал I — «Характеристика офщшно-диового стилю мови»

— частина, у якш дана характеристика дослщжуваного стилю 1 його структури, бо неможливо з'ясувати м1сце дипломатичного щцстилю у структур! офщшно-дшового стилю без залу-чения цих знань.

Принципи видалення офщшно-дшового стилю як функ-щонального 1 його основш характеристики останшм часом штенсивно вивчалися багатьма мовознавцями (див. напри-клад робота Л.В.Щерби, В.А.Алексеева, Е.М.Шпаново!, К.А.Логшово1, З.Розмуса, В.В.Ейгера, Д.Е.Розенталя, Т.В.Матвеево!, М.Н. Кожина!, А.В.Федорова, А.1.€фимова, 1.Б.Голуб, В.Д.Бондалетова, П.Г.Черемсшо1, А.Н.Кожина, Л.Л.Нелюбша, В.В.Одинцова, О.А.Крилово1 та ш.).

У нашому дослщженш ми керувалися визначенням М.Н.Кожино!, зддно з яким стиль — це р1зновид росшсько! мови, що видшяеться на основ! сощально! сфери викорис-тання 1 характеризуеться певною сукуганстю мовних ознак.

Вщр1зняючись за будовою {ступенем складност!, уы документа маклъ загальш стильов1 риси: точшсть, офщшшсть вираження, компактшсть викладу, економне використання мовних засоб1в, лопчшсть, стандартне розташування матер!-алу, посладовшсть, об'ектившсть, нейтральний тон викладання [ беземоцшшсть. 3 приводу останньо!, традицшно щдкрес-лювано! риси, вщзначимо, що наш спостереження над кон-кретними документами виявили, що бшышсть дшових папе-р1в не витримуеться у нейтральному тош. Проте вщзначимо, що у будь-якому випадку у першу черту використовуються

засоби лопчно!, а не емоцшно-експресивно1 оцшки ситуацш 1 факив.

Працюючи над офщшно-доловим стилем, потр1бно вра-ховувати ¡снування 2 р1зних класифжащй у рамках цього стилю.

Зпдно з першою — традщшною — у офщшно-дшовому стши видаляеться 3 падстюи: законодавчий, адмшютративно-канцелярський, дипломатичний. У подальшому опис1 ми бу-демо притримуватися щеК концегащ.

Зпдно з другою точкою зору, що представлена у Г.Я.Сол-ганика, у дослщжуваному стши видаляеться 2 щдстали 31 своими р1зновидами у кожному з них. Це офщшно-документаль-ний, до складу якого входить мова дипломати 1 мова закошв, 1 побутово-даловий, що подаляеться на мову далових папер1в 1 службове листування.

У дисертацшнш робой видалено специфхчш особливос-т11 коротко охарактеризовано законодавчий 1 адмМстратив-но-канцелярсысий шдстит. Отримана шформащя дае нам змогу вийтя на безпосередне вивчення дипломатичного гид-стилю, адже дае можлимсть з'ясувати, на ocнoвi яких вщмш-ностей офщшно-доловий стиль долиться на шдстиш.

Сфера фуницонування законодавчого шдстилю — право 1 правов1 вщносини м1ж горомадянами, а також м1ж орга-шзацшми. Його головш функцц — наказуючо-регулююча в законах 1 оргашзацшно-регулююча в уставах.

Основними жанрами законодавчого щдстшпо е закон, указ, акт, устав, конститущя.

Мова закошв понад усе потребуе точностк швидюсть розумшня не е у цьому випадку виключно важливою, адже защкавлена особа без усякого понукания прочитае статпо закону 1 два, 1 три рази.

Законодавчому шдстилю притаманш деяю специф1чш особливосп: використовуеться юридична термшолопя (ап-пеляция, касация, истец, наряд), вщсутш особов1 займенники I особов1 форми даесл1в (виключенням е промова у суда), В1Д-сутш тропи, багато умовно-шфшггивних конструкцш, вщ-сутш розмовш 1 простор1чш слова, не використовуються емо-цшно-експресивш засоби.

Характеристика адмшклративно-канцелярського шдстилю, кр1м спещальних дослщжень з статстики, досить повно викладена у працях М.В.Отенюкова, Т.В.Кузнецова, М.Т.Ли-

хачова, ВЛ.Андреева, Г.М.Сидорова, П.В.Веселова, А.Н.Белова так, а також у спещальних довщкових поабниках з дшоводства.

Сфера функцюнування цього гвдстилю — адшшстра-тивно-вщомч! вщносини, з якими пов'язаш р1зного роду канцелярий що стосуються службового листування 1 оформления документаци. Його функцц — адмгшстративно-змкггова 1 ор-гашзадшно-регулююча.

Основними жанрами адаишстративно-канцелярського шдстилю е: акт, наказ, розпорядження, комерцшна корес-понденщя, заява I под.

Адмпистративно-канцелярському шдстилю притаманш таи специф1чш особливосто: документа складаються згщно встановленно! форми 1 досить часто вщповщають стандартам, видаються для виконання норм права 1 не суперечать ш, шозедша лексика майже не використовуеться, зустр1чак>ться особов1 форми Д1есл1в.

У цьому роздш вщзначено найсутгевиш комлозицшнг особливосто стилю. У якосто перших кроив розглянуто (у сшвставленш з аналопчнимиявищами в арабськш мов!) рубрикацию 1 абзацне видалення однорщних явшц.

При оформленш документов необхщно враховувати на-явюсть рекв1зитов, правила введения додатково! шформацц, правила ведения чужо! мови (основш вщмшносто м1ж ро-сшською I арабською мовами вщображено у таблищ), важ-ливу роль графжи (обов'язкове використання прописно! букви у власних займенниках, наприклад: Вас, Вашего согласия), правила введения лопчних тез I т.п.

1нформащя, надана у першому роздш, стала основою для вивчення дипломатичного пщстилю, що е головним об'ек-том дослщження.

Роздш II — «Дишюматнчний шдстнль як особливий функ-щонально-моввий р1зновид офщшно-дкового стилю мови (статус, структура, жанровий р1зновид)» — присвячений детальному вивченю документов дипломатичного шдстилю. При написании цього роздалу використовувались знания з зовс1м р!зних областей: стшистики, граматики росшсько! 1 арабсь-ко1 мов, науки про дипломатою, теорц перекладу. Такий пщ-хщ зробив нашу роботу складною, багатогранною 1 досить цЬсавою у практичному та теоретичному плаш.

У «Дипломатичному словнику» даеться таке визначен-ня дипломата: «Дипломапя — зааб здойснення зовншшьо! полпики держави, що представляв сукупшсть невшськових практичних заходов, прийом1в та методов <...>. 3 поняттям «дипломатия» пов'язують мистецгво ведения переговор1в з метою припинення або урегулювання м1жнародних конфлж-пошуюв компром!с!в 1 взаемовипдних рклень, а також розширення I поглиблення м1жнародного ствробпництва».

Уы документа дипломата вивчае дипломатичний шд-стиль, його функцц — оргашзацшно-регулююча, оргашзацш-но-впливова, шформацшно-змктова.

За зм1стом дипломатична документа можна класифжу-вати таким чином: документа, що вносять пропозищю, ви-являють протест, попереджують про можлив1 вщповщш кроки, фшсують позицио та шформукт. Як показав анашз, доешь часто у одному документ! е деюлька змютових хатего-рш, проте одна завжди буде основною.

У биьшосп видав дипломатичних документ можна ви-дшпи таю складов! частики: протокольш формули, смисло-ве ядро, аргуметацшна частина, викладення факпв.

Найбшьш складною частиною, на наш погляд, е смис-лове ядро, структура якото залежить вщ змюту документа. Безперечно, ми не претендуемо на завершешеть висновюв, проте вважаемо за можливе узагальнити наш дослщження:

а) якщо документ - це пропозшця, або вш фЬссуе позицио чи е шформуючим, то смислове ядро характеризуемся точшетю висловлювання 1 конкретшетю, що не викликае кри-вотолюв;

б) якщо документ - це попередження про вщповщш кроки, то смислове ядро, як правило, не надто конкретизуеться, форма вираження змкту бувае досить еластичною 1 залишае за шшою стороною великий диапазон у вибор! заеобш 1 часу для вщповщ.

У своЬс працях вщомий мовознавець 1.Б.Голуб вказуе на те, що мова дипломата характеризуеться обм1ркованною непевшетю 1 розпливчаспстю формулювань. Ця думка пщ-тримуеться 1 в нелштастичнш лггератур1, наприклад Нергеш Янош вказуе на «туманшеть» мови дипломатц.

На наш погляд, це твердження буде бшып правильним, якщо його доповнити: подобие можливе лише у смисловому ядр1 документа, що е попередженням про вщповщш кроки.

При вщсутнос-и цього доповнення твердження буде неточ-ним. Наприклад: ... правительство оставляет за собой право осуществлять все необходимые мери, вытекающие из обстановки; Если .., то в ближайшее время... .

Дипломатичне листування мае таку ж батату ¡сторио, як i сама диплома™. Листування мае вщмшш риси, що прита-манш мoвi 1 культур! краши. До цих далових папер!в висову-ються особлив! вимоги, до яких належить вщповщшсть конкретному випадку, необхадшсть вщповуц, точшсть у написании титула I пр!звюца того, кому документ адресовано, без-доганний зовншшш вигляд I правильне використання формул вв1чливосп; при цьому посольство веде листування мо-вою краши перебування або своею рщною мовою (по домов-ленноеп), можливе ведения листування шшою, третьою мовою. Досить часто до тексту, написанного мовою свое! крайни, додаеться неофщшний переклад (що особливо важливо при необхадносп термшово! вщповвд).

Дипломатичш документа бувають односторонш 1 дво-багатосторонш.

Односторонш дипломатичш документа — продукт зов-ншщьополггично! даяльносп одше? краши I тшьки ц. Вони включають у себе багато видав документов, що ¡менуються жанрами. Перел^чимо 1х: меморандум, декларащя, заява, при-ватний лист нашвофгцшного характеру, пам'ятна записка, власне послания, тост, телеграма.

Дво-багатосторонш дипломатичш документа можугь от-римати життя лише у результат! узгодження кожного слова, фрази, абзацу м1ж учасниками. Це — коммюшке, стильна заява, багатостороння декларащя, догов1р 1 конверщя.

В дисертацшнш робота даеться коротка характеристика жанр1в одностороншх 1 багатостороншх документа.

Дипломатичний щцстиль характеризуеться лексико-фра-зеолопчними, морфолопчними \ синтасичними особливос-тями, що характерш для уах трьох тдстшив росшсько? мови.

Основна риса лексики цього стилю — замкнутость. У 2 склада можугь бути одинищ тшьки нейтральних 1 книжних нашарувань, а також одинищ з дифференцшними семами оцшочноот1 рацюнально-ощночною коннотащею.

У офщшно-даловому сташ використовуеться дшова тер-мшолопя, загальнолггературш слова, канцеляризми, архахз-

ми та кторизми, складноскорочеш слова 1 ушфЬсоваш гра-ф1чш скорочення.

Лексику вадзначае небагатозначтсть, обмежеш можли-вост1 сполучення сшв, наприклад: служебный лист — составляется, выговор — объявляется, порицание — выносится.

Лексика дослщжуваного стилю харакгеризуеться повною вщсутшстю жаргонних {простор1чних слш, доалектизм1в. Ви-користання неолопзм1в 1 синошм1в обмежене. Фразеолопя вщображае прагнення стилю до стандартизацй 1 практично позбавлена образносп 1 емоцшносп. У бш>шосгп випадоав — це стильов! клшгс. При складанш дшових документа необ-хщно зважати на той факт, що умкшсть мовних засоб1в, у тому чист фразеологй, повинна оцшюватися тшьки в умо-вах контексту з урахуванням мови, характеру тексту.

Морфолопчш особливост! офщшно-делового стилю складаються, як 1 в шших стилях, з частотности використан-ня певних клас1в сл1В. При 1х характеристшц ми дотримува-лися традицшно! точки зору з питания про частини мови, злдно з якою IX 10: ¡менник, прикметник, числ1вник, займен-ник, доеслово, присл1вник, прийменник, сполучник, частка, вигук.

Найбшьш частотш — шеннюси, серед словотворчих моделей яких у офщшно-дшовому стиш значна кшьысть вщщ-есл1вних ¡менниив, наприклад: задержка, проверка, получение. Росшский вщщесл1вний шенник мае формально-вщпо-вщну траматичну категорию у арабськш мов1 — масдар (функ-цц масдара значно ширш, шж функцц вщщеотвних ¿менни-юв).

Законодавчому, адмшктративно-канцелярському 1 дипломатичному шдстилям притаманш шенники — назви людей за ознакою 1 ¡менники, що вказують на посаду 1 звання. Наприклад: квартиросъемщик, свидетель, сотрудник посольства, сторона 1 под. Важлива особливють цього стилю — «нанизан-ня ланками» родового вщмшка. Наприклад: в целях шикорой гласности работы органов государственного контроля.

Займенниюв незначна кшьюсть, проте вщмовитися вад хх використання, як пропонують 1.Б.Голуб i МЛ.Молдова-нов, недоцшьно 1 точка зору цих вчених не досить перекон-лива. Займенниюв мало, проте вони мають ус1 права на кну-вання (хоча з певними обмеженнями).

Стосовно використання прикметника вщзначимо, що серед них переважають вщносш, наприклад: государственный, финансовый, производственный.

Мсш далових папер1в влacтивi коротта форми прикмет-ншав; у арабськш м<ш така форма вщсутня.

Точна шформащя, пов'язана з використанням велико! кмькосп чисел, досить часто отримуе формализование вира-ження I у такому випадку числ^вники замшюються цифрами.

Присл1вники у офщшно-дщовому стшп використову-ються для пщсилення категоричносп наказу, наприклад: необходимо решительно устранить недостатки.

Кшыасть використання вщмшюваних форм даесл1в об-межена, перевага вщцаетъся даесловам у тепершньому 1 май-бутньому час1. На р1вних функщонують даеслова доконаного 1 недоконаного виду. 3 цього приводу слад гадкреслити, що вид — специф1чна категор!я роЫйсько! мови, I аналога у арабськш мoвi не мае.

У текстах дослщжуваного стилю досить високий процент використання шфшпива, при цьому часто утворюеться ланцюг взаемопов'язаних шфштдав. Наприклад: Должностные лица обязаны рассматривать предложения и давать на них ответы. В арабськш мов1 форма шфшпива вщсутня i при переклада необидно використовувати р1зномапнтш граматичш замши.

У век трьох пщетилях офщшно-дшового стилю вщм1-чено наявшеть прийменшдав. Серед них слад вщзначити ве-лику юлыасть присл1вникових, наприклад: возле, около, согласно 1 вццменних, наприклад: ввиду, в ходе, в. отношении, вследствие (у дшових документах арабсько! мови водменш прийменники не використовуються).

У дипломатичних законодавчих \ канцелярських документах е пщеилювальш, заперечш 1 порщняльш частки.

Вигуки у цьому епш використовуються мшшально 1 зустр1чаються тшьки в уенш форм!.

Перевежання ¡менниюв, шфшштав, складних сполуч-ниив 1 вццменних прийменшшв пщтверджуе правом1ршсть твердження, згщно з яким цьому стилю притаманний ¡мен-ний характер мови.

Синтаксичш прикмети офщшно-дшового стилю знахо-дяться у прямому зв'язку з прикметами у галуз1 лексики I морфологи. Граматичш конструкцц висувають на перше мк-

це не даю, а суб'ект. При цьому активно використовуються пасивш структури, що при переклада на арабську мову, транс-формуються у активш (у бишносп випадаав). Вщшчаеться прямий порядок сл1в, при цьому тема стохть на першому мк-цд, а рема — на другому.

Стосовно структури речення у офщшно-даловому сти-т, слад вщзначити, що це доситъ складне явшце. Колектав-ний досвад статспв - гарна база для проведения анашу. Р1зш точки зору з цього питания ми знаходимо у дослщжен-няхД.б.Розенталя, (2.М.Шпаново1, А.Н.Кожина, ЛВ.Рахма-нгна та ш. Зваживши вадмшш твердження з цього питания, вщзначимо, що вирииальним при визначенш синтаксично! будови речення е характер шформаци, яку за законами дано-го стиля важливо передати максимально точно. У такому раз1 ви права мають як коротю, карбоваш речення, так 1 складш структури; використовуються проси та складш речення.

Будова простого речення часто досить складна, проте це — монопредивативна структура з р1зномаштними усклад-неннями. Речення ускладнюються однорщними членами, звертанями, вставними словами 1 конструкщями, прикмет-никовими I даеприкметниковими зворотами (особливо на початку речення).

1з односкладних речень активно використовуються доесл1вш типи: означено-особов1, неозначено-особов1, безосо-бов1, шфшггивш (у арабськш мов1 немае безособових 1 шфь штивних речень). Слщ вщзначити, що подал речень на дае-атвш \ ¡мети у двох мовах не збц-аегься.

Складнопадрядш речення представлеш трьома типами: з падрядними умовними, з'ясувальними, означальними.

Пщсумувавши результата дослщжень, можна зробити висновки, що процес стандартизаци мови охоплюе ус1 його р1вш: лексику, морфологио, синтаксис.

Ретельне вивчення спещально! лггератури 1 детальний анадаз текст, що ввшшли до дипломатачних зб1рншав, дозволив нам вщзначити деяга лшгастичш прикмети документов, притаманш тшьки ш.

Замислувата фразеолопя дипломатичних документов ми-нулих час1в змшилася на бшьш просту1 зрозумигу. При цьому вщзначимо наявшсть не титьки традицшних фразеолопзмш, наприклад: Дух Женевы, краеугольный камень политики, арена сложного переплетения конфликтных ситуаций, форпост сил

мира, а 1 (у бЪшпосто випадюв) специфично! фразеолога, яку краще називати стильовими клипе.

Цисаво зауважити, що у подобних документах функщо-нуе один ¡з лексико-семантичних вар1антов пол!сем1чного слова у якосто дипломатичного термша, наприклад: сторона, протокол.

У текстах дшових папер1в використовуються виразш за-соби мови художньо! ллерагтури. Подобие твердження ми зна-ходимо лише у А.Ковальова 1 ця точка зору не традицшна. У дисертацшнш робото на цьому питанш ми зупинилися детально 1 обгрунтували твердження прикладами.

У дипломатичному шдстил! використовуються слово-сполучення 1 абзаци, побудоваш за допомогою приставления. Доешь часто вщчуваються елементи сарказму та 1рони, зустр!чаються афоризми. Значне мюце у цьому шдстши за-ймае метафора, наприклад: политика ползучей аннексии, такие подходы никогда не приносили добрых плодов, переговорный процесс начал двигаться, трамплин агрессии.

Вцрначимо наявшеть метошми, коли назви столиць, бу-динюв I р1чок шода використовуються у значенш держави 1 й уряду. Наприклад: Если арабы выступают за идею международной конференции, то Тель-Авив и Вашингтон саботируют ее.

Мова дипломатичних документов характеризуеться пев-ною в1льшстю, поеднуючись з1 стропепо форми. Переваж-ним вважаеться твердження, зпдно з яким використання еш-тетов слад уникати. Звернувшись до ¿стори, ми вданачили !х наявшеть у дипломатичних документах уже в XV ст., наприклад пихатий арабський еттет абу аль фатх (отец Победы) ставився перед именем правителя Золото! Орди. У сучасних документах ештети використовуються з почуттям м1ри, наприклад: светлое будущее, гигантские планы, гневный протест.

Таким чином, використання художшх засоб1в залежить вщ конкретних умов комушкахщ, понад усе вщ теми, ще1, загально-стильово! атмосфери тексту 1 пояснуеться едшетю форми 1 змкту.

У пор1внянш з ¡ншими двома падстилями офщшно-да-лового стилю у дипломатичному пщетош абрев1агури 1 склад-носкорочеш слова використовуються обмежено (¡снують на-в1ть вимоги щодо правом1рносто хх використання). У арабсь-кш мов1 абрев1атури не ушфисоваш, а скорочення ошв не

отримало розвитку. Специфика данного шдстилю — наявшсть безособових fliecfliß, використання гаггальних речень.

Мова дипломата характеризуеться тактичшспо i bbî4-ливкгпо, не використовуються вирази i звороти, що можуть бути розтлумачеш як образлкы.

Питанию про термшологЬо у робота присвячено окре-мий роздш.

У загальному виглядо створити цю картину з XI до XVIII столптя (прослщкуемо подальшу долю термпив на Marepiani росшськох мови) можемо шляхом перерахування i короткого анализу термиив, що належать до сфери мхжнародного права, а також термппв, що вказують на назву дипломатичних документа. У цьому плат найбшыи корисним для нас виявились дослздження Ф.П.Сергеева.

Термшолопя дипломатичних документа до XV ciopi4-чя нараховувала пор1вняльно невелику кшыасть термпив {грамота, ярлык, опасная грамота та ш.); з другох половини XV стор1ччя у зв'язку з штенсивним розвидком м!жнародного листування спостерхгаеться помине збагачення термшолош' {лист, цидулка, письмо, записка, паспорт, копия та т.)-, з кш-ця 18 стор1ччя у зв'яку 3i змгнами, що вхдбулися у росшськш дипломатичнш mobï, багато термхшв перемктилося у пасив-ний словник, проте деяы з них дожили i до нашого часу, {верительная грамота, полномочная грамота, послание, письмо, паспорт та ш.).

Проведеш нами дослщження показали, що лексичний склад сучасних дипломатичних документа характеризуеться . своерщшстю термшолога. OxpiM росшських термппв, до ïï складу ввшшли латинсью, французьсьга, грецью, англшсьй, icnaHCbtd, ¡тшхшсьга.

Щдбиваючи шдсумок, зауважимо, що юльккпъ TepMi-шв, запозичених з латинськох мови, переважае над шшими запозиченнями. Це пояснюеться тим, що латина на пpoтязi досить значного перюду була мовою знал, людей науки i куль-тури, а також дипломата. Латинська мова досягла впливого становища завдяки ïï нейтральность

У сучасних дипломатичних документах зустр1чаються термши на латинськш i французьськш мовах (вони не пере-кладаються). Наприклад: persona non grata, sub spe rati, donner la main.

Поглиблено вивчаючи дипломатичний пвдстиль, ми ви-значили -л трудновд, що обов'язково виникнуть при переклада, а вш обов'язковий, адже ус1 подабш документа склада-ються на двох або декшькох мовах (нас цхкавить арабський еюивалент). У зв'язку з цим ми розглянули найбшьш циаш питания, що виникнуть при робот! над створенням паралель-них текста на двох мовах.

Спочатку у дисертаци висвплюються деяы необхщш питания з теорц перекладу: адекватшсть, види перекладу, види замш 1 подабш. При робой над щею проблемою ми спирали-ся на дослщження таких вчених як Л.В.Федоров, Л.С.Бархударов , А.Д. Швейцер, В.Н.Комкаров, В.М.Россельс, Р.К.Мшь-яр-Бшоручев, ЯЛ.Рецкер I ш.

Найбшьш складним, як показав аналхз, е питания сто-совно перекладницьких трансформацш. При його розгляда використовуеться метод пор1вняння двох мов — росшсько! 1 арабськох. Для зручност! сприймання матер1алу у дисертаци наводиться дооивний переклад. Слщ вщзначити, що вико-ристання трансформацш не безмежне 1 необхщно дотриму-ватися головнох умови — не порушувати ясшсть думки, едшсть форми 1 змicтy.

При переклада росшського дипломатичного документа на арабську мову доешь складною виявляеться морфолопя. Трудноиц морфологхчного характеру долаються шляхом з1-ставлення морфолопчних явшц арабсько! мови з вщповщни-ми явшцами росшсько!. При цьому визначаються прийнятш замши, якщо досшвний переклад виявляеться неадекватним.

Для того, щоб зрозумгги складшсть цього процесу, ми зугошилися на деяких питаниях доешь детально.

Проблемою для перекладача може стати даеслово 1 його категори часу, виду, стану. Ми зугошилися на анал1зх ще! частини мови у зв'язку з там, що даеслово — один з самих важливих клас1в слхв. Трудноиц при переклада викликають таи дiecлiвнi форми, як даеприкметник i дieпpиcлiвник, тому, що у р!зних ситуациях вони перекладаються не однаково. У нашш дисертаци розглянуто yci можлив! способи хх перекладу. Неозначена форма даеслова - шфццтав, що не мае аналога у арабськш мов1, також потребуе особливо! уваги.

На наш погляд, о дне ¡з самих складних понять для перекладача — конструкци з масдаром 1 хх розглянуто досить детально. Окр1м пояснения поняття масдар, у робо-п виевхт-

леш уа можлив1 варианта перекладу масдара 1 проанал1зова-но можшвкть граматачних замш, якщо переклад без цього стшцстично неповнощнний.

На складних питаниях синтаксису ми у робой не зупи-нялися, бо ця проблема може стати темою окремо! науково! робота.

У загальних висновках шдкреслюеться, що дипломатач-ний гадстиль — особливий функщонально-мовний р1зновид офщшно-дшового стилю. Як свадчать результата дослщженъ, його документа потребуютъ системного { багатогранного ви-вчення. 3 одше! сторони росшсыа дипломатичш документа мають свш статус, структуру, жанровий р1зновид. 3 другох сторони, вони потребуютъ обов'язкового перекладу. Подаб-ний шдоод до вивчення дипломатичних документов потребуе використання знань з р1зних областей науки.

На основ! анашзу ми зробили висновки:

1. Композшця дипломатичних документов мае особли-восто, що впливають на споыб викладення матер1алу, розм!-щення частин 1 спос1б 5х з'еднання, сукуптсть техшчних еле-ментов.

2. Лексична \ граматична структура дипломатичного документа залежить не тшьки вщ його жанрово! належносто, а 1 вщ складу смислового ядра, що безумовно е його найваж-лившюю частиною.

3. Дипломатачний гадстиль, вщр1зняк>чись вщ законо-давчого 1 частково вщ адмиистативно-канцелярського, харак-теризуеться мовною неоднорщшстю жанров.

4. Дипломатачний щдстиль сучасно! росшсько! мови ха-рактеризуеться мовними особливостями, типовими для ус1х гцдстшив офщшно-дшового стилю. Цжавими виявилися таи спостереження: внаслвдок замши доесл1в на вщцесл1вш шен-ники у текстах переважають пасивш форми, використову-ються слова-зв'язки, нараховуетъся велика юлыасть родових вщмшгав; прагнення до точносто 1 лакошчносто призвело до появи паралельних синтаксичних конструкцш; жанрова на-лежшсть дипломатичного документа впливае на використання форм часу.

5. Дипломатачний гадстиль найбшын «вщкритий», вш стикаеться з полггикою 1 публицистикою, що зумовлюе його

мовну своерщшсть 1 дозволяе видшити специф1чш особли-востк

6. На формування росшсько! дипломатично! термшо-логи вплинув характер млжнародно-правового житгя Роси 1 Н вщносини з крашами Сходу 1 Заходу. У мов1 дипломата з'яви-лись 1 закрепились запозичення, серед яких переважають ла-тинсыа термши.

7. Наявшсть дипломатичного документа обов'язково по-требуе складання його екв1валенпв на однш або деилькох мовах (нас щкавить арабський паралельний текст). Вирпиен-ня цього завдання потребуе пор1вняльного анашзу мов 1 ви-користання знань з теорц перекладу.

8. При створенш паралельних текста на росшськш 1 арабськш мовах необхщно зважати на окрем1 контраст I най-бшыл складш схож! момента, адже щ мови не спораднеш.

Основш положения днсертаци вщображсш у таких публ1кац1ях:

1. Морфологические особенности дипломатического подстиля глазами переводчика-арабиста // Функциональная лингвистика: прагматика текста. Материалы конференции. - Симферополь: «СЬС», 1997 г. - С. 5-8.

2. Культурные связи арабов: язык, религия, дипломатия / Культура народов Причерноморья. — № 2. — Симферополь: «Крым», 1997 г., С. 248-250.

3. Дипломатический подстиль и его жанровые особенности // Принципы и методы функционально-семантического описания языка: итоги, направления, перспективы. Материалы конференции. — Симферополь: «Крымский Архив», 1997 г. - С.10-13.

4. Синтаксические особенности официально-делового стиля речи / Дослщження з мовознавства. — Днепропетровск: «Навчальна книга», 1997 г. — С.5-9.

5. Терминология дипломатического делопроизводства в парадигматическом аспекте / Досладження з мовознавства. — Днепропетровск: «Навчальна книга», 1997 г. — С. 10-14.

Анотащя

Алкад Мансур Салех Абду.

«Дипломатичний пшстиль у структур! офппйно-тлово-го стилю мови». Дисертащя на здобутгя наукового ступеня кандидата фшолопчних наук з спещальносто 10.02.02 — ро-сшська мова. Дшпропетровський державний ушверситет (м.Дншропетровськ, 1998).

Дисертащя присвячена проблемам функщонально! сти-лютики i вивченню дипломатичних документов. Робота ви-конана на piBHi стилютики, граматики, лексикологи, науки про дипломатш з використанням знать по Teopii перекладу. Присвячена опису мови, структури i функщонування доку-мент1в дипломатичного тдстиля.

Ключов1 слова: стиль, пщстиль, терм1н, особлив1сть, структура.

Аннотация

Алкади Мансур Салех Абду.

«Дипломатический подстиль в структуре официально-делового стиля речи». Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. Днепропетровский государственный университет (г. Днепропетровск, 1998).

Диссертация посвящена проблемам функциональной стилистики и изучению дипломатических документов. Работа написана на стыке стилистики, грамматики, лексикологии, науки о дипломатии с привлечением знаний по теории перевода. Посвящена описанию языка, структуры и функционирования документов дипломатического подстиля.

Ключевые слова: стиль, подстиль, термин, особенность, структура.

Annotation

Alkadi Mansur Salekh Abdu.

Diplomatic Substvle within the Official Style's Structure.Ph. D. Thesis in Philology, profession code — 10.02.02. — Russian language. Dnepropetrovsk State University (Dnepropetrovsk, 1998).

Thesis investigates the problems of style functions and deals with diplomatic documents. It is based on the methodology of

various disciplines like Style Studies, Grammar Studies, Lexical Studies, Diplomacy,and the Theory of Translation.The dissertation is devoted to the lexicon, structure and functions of the documents composed by means of diplomatic substyle.

Key words: style, substyle, term, specificity, structure.