автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Прикметники, об'еднанi семантикою Firm у сучаснiй англiйскiй мовi

Полный текст автореферата диссертации по теме "Прикметники, об'еднанi семантикою Firm у сучаснiй англiйскiй мовi"

На правах рукопису МУСУРІВСЬКА Олеся Валеріївна /.

ПРИКМЕТНИКИ, ОБ’ЄДНАНІ 7 СЕМАНТИКОЮ FIRM У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 — германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ОДЕСА- 1993

-КОВИча. -

Науковий керівник — доктор філологічних наук, професор ЛЕВИЦЬКИИ Віктор Васильович.

Офіційні опонента: доктор філологічних наук, професор

БЕРЕСНЄВ Сергій Данилович, кандидат філологічних наук, доцент ГОРШКОВА Кір а Олександрівна.

Провідна установа — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка.

Захист відбудеться 19 лютого 1993 року о 15 годниі на засіданні спеціалізованої вченої ради К 068.24.08 з філологічних наук в Одеському державному університеті (270058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 130).

З дисертацією можна' ознайомитися в науковій бібліотеці Одеського державного університету.

Автореферат розісланий Ж. .січня 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

7

Неоніла Максимівна

Реферована робота присвячена дослідженню лексико-семан-тичної груші слів, об’єднаних семантикою англійського прикметника firm (міцний). .

Актуальність роботи. Вивчення лексики, як системи, має у віт- • чизняному мовознавстві давні традиції. В останні роки методи системного вивчення лексичного складу мови збагатилися ефек- . тивнимн дослідницькими методами — перш за все, статистичними і психолінгвістичними. Можливість застосування в семасіології об’єктивних прийомів дослідження розкриває перед цією наукою нові перспективи. Зокрема, стає можливим більш точно і більш об’єктивно описувати різні лексико-семантичні системи, в тому числі і лексико-семантичні групи (ЛСГ). Доцільність даного дослідження визначається підвищеним інтересом лінгвістів до проблеми лексичної сполучуваності. Це не випадково і обумовлене не тільки суто теоретичною необхідністю розробки засобів семантичних досліджень, а і потребою лексикографічної і педагогічної практики. Тому подальше вивчення різних лексико-семантичних груп із застосуванням найновіших методів, безумовно, актуальне. Крім того, у лінгвістиці визнається той факт, що парадигматичні відношення в мові тісно переплетені із синтагматичними, тому їх необхідно вивчати у взаємозв’язку. Це і зумовлює розглядання сполучних властивостей досліджуваних лексичних одиниць.

Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи — це опис семасіологічних характеристик лексико-семантичної групи із значенням firm (.міцний) в англійській мові, синтагматичних і парадигматичних властивостей елементів, що складають цю групу.

У відповідності з метою визначені такі основні завдання даного дослідження:

1) інвентаризувати на основі формальної процедури досліджувану ЛСГ;

2) дати у відповідності з результатами проведеної вибірки частотну характеристику досліджуваних слів;

3) описати синтагматичні властивості досліджуваних слів на рівні підкласів слів і окремих слів;

4) вивчити на основі синтагматичних зв’язків парадигматичні відношення між досліджуваними словами.

Матеріал і методи дослідження.

Матеріалом для дослідження послужили твори сучасних англійських та американських письменників загальним обсягом більше 2,5 млн. слововживань, а також тлумачні і синонімічні словники англійської мови. Відносна похибка вибірки складає 5%. У роботі застосовується контекстологічний, дистрибутивно-статистичний і компонентний аналіз. Регулярне використання статистичних методів (критерію хи-квадрат і кореляційного аналізу) необхідне для того, щоб надати всім положенням і висновкам роботи належну доказову силу і викрити такі закономірності і процеси, які недоступні поверховому спостереженню без застосування спеціальних статистичних прийомів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній запропоновано новий варіант інвентаризації ЛСГ, який будується на компонентному і статистичному аналізі тлумачних словників, зроблено спробу максимально формалізувати всі етапи дослідження, виявлено синтагматичні ■ і парадигматичні властивості ЛСГ із значенням «міцний», досліджена структура семантичного поля «міцність» в англійській мові.

Теоретичне і практичне значення роботи полягає в тому, що її результати сприятимуть більш глибокому розумінню закономірностей сполучуваності слів у тексті, поширюють існуючі уявлення про взаємовідношення лексичного значення, синтагматичних і парадигматичних зв’язків слова, поповнюють арсенал дослідницьких методів новими прийомами. Результати виконаного дослідження можуть бути використані в лексикографічній практиці, на заняттях з практики англійської мови в вузі, в курсах лексикології англійської мови, а також при написанні курсових і дипломних робіт аналогічної тематики.

На захист виносяться такі основні положення і результати:

1. ЛСГ «міцний», створена за допомогою формальної процедури, включає біля 25 одиниць, стратифікованих на три групи — ядро (firm, strong, hard, solid, stiff, steady, fixed), периферію першої категорії (rigid, determined, constant, stern, sound, substantial) та периферію другої категорії (dense, settled, sturdy, set, established, compact, robust, durable, enduring, stable, resolute, steadfast).

2. Всі елементи ЛСГ характеризуються неоднаковою широтою

та інтенсивністю сполучуваності з синтагматичними партнерами на рівні окремого слова і підкласу слів; деякі лексеми проявляють істотні відхилення від теоретичного розподілу частот вживання в авторській і в прямій мові. -

3. Синтагматичні зв’язки досліджуваних прикметників з іменниками характеризуються наявністю стандартних елементів на рівні слова і підкласу слів.

4. Домінанта групи характеризується великою кількістю синтагматичних зв’язків і відносно обмеженою кількістю парадигматичних зв’язків.

5. Кількість парадигматичних зв’язків залежить від складної взаємодії частоти вживання слова, кількості його синтагматичних зв’язків і числа перетину загальних семантичних ділянок. Безпосередньої залежності кількості парадигматичних зв’язків слова від кожного з цих факторів не спостерігається.

Апробація роботи. Результати дослідження доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри німецької мови і загального мовознавства Чернівецького держуніверситету, на наукових конференціях аспірантів та професорсько-викладацького складу ЧДУ, на наукових конференціях в м. Орел (1990 р.) і м. П’ятигорськ (1992 р.). Основні положення дисертаційної роботи відображені в 5 публікаціях.

Структура і зміст дисертації. Робота складається з передмови, двох розділів, висновків, додатка, списка використаної наукової літератури. У передмові обгрунтовується вибір теми, визначаються мета і завдання дослідження, розкривається наукова новизна і практичне значення роботи, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі «Теоретичні і методологічні передумови вивчення лексико-семантичних груп» розглянуто проблеми лексичного значення, полісемії, валентності, контексту, деякі типи лексичних мікросистем, зокрема, ЛСГ, методи їх інвентаризації., а також деякі методи дослідження синтагматичних і парадигматичних зв’язків (дистрибутивно-статистичний аналіз, статистичні прийоми).

Другий розділ «Синтагматичні і парадигматичні відношення в лексико-семантичній групі «міцний» складається з трьох підрозділів. У першому підрозділі розглядаються частотні характеристики досліджуваної ЛСГ, пропонується новий варіант інвентаризації лексико-семантичних груп на основі компонентного і статистичного аналізу тлумачних і синонімічних словників, а також вивчаються особливості використання досліджуваних прикметників в авторській мові і в мові персонажу.

Проблема відмежовування ЛСГ тісно пов’язана з інтерпретацією самої категорії ЛСГ. Ми розуміємо ЛСГ як групу слів, що належать до однієї частини мови, синонімічно пов’язаних з основним значенням домінанти, або з одним із значень домінанти і мають сильний семантичний зв’язок з цими значеннями. У відповідності з таким розумінням суті ЛСГ будується запропонована

З

нами методика інвентаризації ЛСГ. Вся процедура інвентаризації групи складається з таких етапів:

1. На першому етапі визначається ім’я (домінанта) групи і складається початковий список слів, за допомогою яких розкривається зміст домінанти в тлумачних і синонімічних словниках (всього було використано 14 тлумачних і синонімічних словників англійської мови). Виходячи з того, що нам задана домінанта — прикметник firm — виписуємо із тлумачних і синонімічних словників всі прикметники (або відповідні до них функціонально інші слова, перш за все, дієприкметники), які входять до складу тлумачення слова-домінанти firm. Слова з заперечним префіксом (наприклад, unyielding) не враховуються. Кожне слово тлумачення розглядається як семантичний компонент. Внаслідок здійснення першого етапу дослідження було одержано список № 1, який включав 52 слова.

2. Список № 1 страгифікується на основі частотних характеристик слів, що входять до його складу: словам, які зустрілися

в 7 і більше словниках, , приписується статус ядерних лексем утворюваної ЛСГ. Таких слів в проведеному експерименті виявилось 6 (список № 2): strong, hard, solid, steady, fixed, resolute. Припустимо, що слова цього списку найтісніше пов’язані з семантичним центром слова firm і не тільки входять до складу ЛСГ, а і становлять її ядро. Ядерні слова поряд з домінантою формально висловлюють основну ідею групи.

3. На третьому етапі формується список лексем, в який входять компоненти тлумачень ядерних слів (використовувались ті ж словники). Припускається, що в цей список (список № 3) потраплять ті лексеми, які знаходяться до семантичного центру слова firm ближче, ніж слова-компоненти списку № 1, оскільки компоненти першого списку описують всі, у тому числі і периферійні значення firm, а слова третього списку описують перш за все центральні значення домінанти. Саме ця імета — отримання списку лексем, найменш віддалених від семантичного центру слова-домінанти — переслідується упровадженням третього етапу процедури. В результаті виявилось, що ядро утворюваної ЛСГ описується такими словами (список № 3): compact, constant, dense, determined, durable, established, enduring, rigid, reliable, robust, stiff, stable, settled, steadfast, substantial, sound, set, sturdy, stern.

Решта слів, що увійшли в початковий список (№ 1), або не зустрілися взагалі, або зустрілися один-два рази і через це вилучаються з складу ЛСГ. Подальше уточнення складу ЛСГ (основний і периферія) здійснюється на базі характеристик досліджуваних прикметників в залежності від частоти їх вживання в текстах.

На основі суцільного аналізу тексту (художня проза) було складено дистрибутивну картотеку, що містить 1550 речень або сегментів речень, в яких вживались досліджувані прикметники. Досліджуючи співвідношення частот вживання слів, що складають ЛСГ, можна судити про будову цієї ЛСГ. В результаті аналізу текстів виявилось, що за частотою використання слова досліджуваної ЛСГ досить різко відрізняються одне від одного. Середня частота вживання прикметників групи складає 62. Вище цієї величини розташовується група високочастотних слів — strong, hard, solid, firm, steady, fixed, stiff — з частотами 391—69, до яких належить біля 80% всіх зареєстрованих нами слововживань. Це дозволяє віднести дані слова до основних елементів досліджуваної ЛСГ. Цікаво порівняти одержаний список із списком ядерних прикметників, який був сформований на основі компонентно-статистичного аналізу словників. Це порівняння має такий вигляд: *

ядро на основі словників ядро на основі текстів

strong strong

hard hard

solid solid

firm firm

steady steady

fixed fixed

resolute stiff

Таким чином, обидва списки практично повністю співпадають, за винятком слова resolute у лівому списку і слова stiff у правому. Враховуючи отримані дані, можна вважати, що ядро сформованої нами ЛСГ складають такі слова: strong, hard, solid, firm, stiff, steady, fixed. Решту слів можна підрозділити на дві групи:

1) слова з частотністю 69—20: rigid, determined, constant, stern, sound, substantial;

2) слова з частотністю нижче 20: dense, settled, sturdy, set,

established, compact, robust, durable, enduring, stable, steadfast, resolute. '

Обозначимо першу групу як «периферію першої категорії», а другу — як «периферію другої категорії».

Таким чином, запропонована нами методика інвентаризації ЛСГ базується на компонентному і статистичному аналізі, достатньо ефективна і більш економна, ніж деякі із запропонованих раніше методик (див., наприклад, Бистрова, Капатрук, Левиць-кий, 1980).

У цьому ж підрозділі розглядається співвідношення частоти вживання досліджуваних прикметників в авторській мові і в мові

персонажу. Статистичний аналіз частоти вживання прикметників в авторській мові і в мові персонажу свідчить, що в більшості випадків частоти вживання прикметників в обох типах текстів розподіляються рівномірно і відхилення не носять статистично значущого характеру. Однак, для деяких прикметників встановлене істотне відхилення частот вживання в тому чи в іншому виді тексту. Так, прикметники strong, solid, substantial частіше, ніж цього можна очікувати теоретично, вживаються в прямій мові, а прикметники firm, stiff, steady, rigid — в авторській мові.

Другий підрозділ першого розділу присвячений аналізу синтагматичних зв’язків досліджуваних слів.

Вивчення сполучуваних властивостей досліджуваних слів здійснювалось за допомогою дистрибутивно-статистичної методики, яка була запропонована в останні роки. Основна мета дослідження — отримати стандартні синтагматичні зв’язки, що детермінують контекстуальну стійкість словосполучень. Під стандартними зв’язками ми розуміємо такі зв’язки, фактичні частоти яких істотно перевищують теоретично очікувані величини. Виявити стандартні зв’язки можна на основі статистичного аналізу за допомогою критерію хи-квадраг і коефіцієнта К, які обчислюються в лінгвістиці за спеціальними формулами.

Синтагматичні зв’язки слова, тобто його сполучуваність, можуть досліджуватись принаймні на двох рівнях: на рівні окремого слова і на рівні групи (підкласу) слів. Тому в роботі розглядаються такі види сполучуваності:

1) сполучуваність у моделі «досліджуване слово + підклас слів-партнерів»;

. 2) сполучуваність у моделі «досліджуване слово + слово-партнер».

Процедура дослідження синтагматичних зв’язків прикметників з підкласами іменників і з окремим іменником включає такі етапи:

1. Розподіл всіх іменників, що сполучаються з досліджуваними прикметниками в тексті, на певне число підкласів і укладання таблиці сполучуваності прикметників з іменниками.

2. Складання на підставі цієї початкової таблиці альтернативних (чотирипільних) таблиць для подальшої статистичної обробки.

3. Статистичний аналіз альтернативних (чотирипільних) таблиць за допомогою критерія хи-квадрат і коефіцієнта взаємної спряженості К-

4. Обробка і інтерпретація одержаних результатів.

Звісно, що, як в усіх аналогічних роботах, розподіл іменників на підкласи має неформальний характер. Теорія підкласів слів у лінгвістиці розроблена недостатньо і загальноприйнятих критеріїв їх виділення не існує. Тому доцільно використовувати емпіричний метод, тобто виходити з фактів, які дає досліджуваний матеріал.

Зважаючи на це, в контекстуальному наборі було виділено 19 семантичних підкласів іменників. В окремий підклас було виділено групу займенників, хоч цей підклас можна віднести до суто дистрибутивного, а не семантичного підкласу. У таблицях і схемах виділені підкласи, розташовані за таким порядком: 1) позначення осіб: 2) займенники; 3) зовнішність людини і риси обличчя; 4) будова і частини тіла людини; 5) риси характеру, почуття, емоції, емоційний та психічний стан; 6) явища природи; 7) матеріальні конкретні речі і речовини; 8) звуки (крім голоса); 9) голос; 10) рух, дія; 11) трудова діяльність, яка-небудь справа, проблема; 12) відрізки часу; 13) посмішка; 14) очі і погляд; 15) поверхня, площина; 16) денотати, що виражають насиченість; 17) гроші та фінансовий стан; 18) норми поведінки, правила; 19) жива природа; 20) інші поняття і явища. Поміж виділених підкласів до найбільш вживаних слід віднести такі підкласи як «будова і частини тіла людини», «зовнішність людини і риси обличчя», «позначення осіб».

Статистичний аналіз альтернативних (чотирипільних) таблиць показав, що синтагматичні зв’язки досліджуваних прикметників характеризуються наявністю стандартних елементів на рівні слова і на рівні підкласу слів.

При описуванні синтагматичних зв’язків прикметників, що складають досліджувану ЛСГ, використовувались такі поняття, як «широта сполучуваності підкласу», «обсяг підкласу» і «вживаність підкласу». Щоб з’ясувати, в якому взаємозв’язку знаходяться ці поняття, було проведено кореляційний аналіз співвідношення відповідних частот. Коефіцієнт кореляції (рангової) між обсягом підкласу і його вживаністю дорівнює г = —0,33. Це означає, що висока вживаність характеризує як малі за обсягом підкласи, так і великі. Тому коефіцієнт кореляції має порівняно невелике значення. Інше співвідношення спостерігається між обсягом підкласу і широтою його сполучуваності. Тут коефіцієнт кореляції дорівнює г = 0,50 (табличне значення г = 0,46 при Р = 0,05). Отже, чим ширше обсяг підкласу, тим з більшою кількістю прикметників він сполучається. Такий результат закономірний, тому що в більший за обсягом підклас входить більша кількість різних іменників. Нарешті, коефіцієнт кореляції для пари «вживаність підкласу + широта сполучуваності» дорівнює г = 0,13. Таким чином, спостерігається певна тенденція: чим більше повторюваних в тексті слів входить до підкласу, тим з більшою кількістю прикметників він сполучається.

Третій підрозділ другого розділу присвячений вивченню парадигматичних зв’язків досліджуваних прикметників. Парадигматичні зв’язки між елементами ЛСГ вивчались за допомогою кореляційного аналізу, який проводився на основі сполучуваних

потенцій кожного слова на рівні семантичних підкласів. Аналізу підлягали 16 слів, загальна частота вживання яких у тексті складає не менше 10. Кількість ступенів свободи для кореляційного аналізу в даному випадку дорівнює сії = 18; мінімальний значущий коефіцієнт при сИ = 18 дорівнює 0,44 (Р = 0,05) або 0,56 (Р = 0,01). Таким чином, зв’язки слів з коефіцієнтом нижче 0,44 слід вважати слабкими, від 0,44 до 0,56 — помірними, а вище 0,56 — сильними. На схемі № 1 відображені помірні і сильні зв’язки між досліджуваними прикметниками.

При вивченні парадигматичних зв’язків слів виникає питання: від яких факторів залежить кількість парадигматичних зв’язків? Від кількості синтагматичних зв’язків чи від частоти вживання слова? Для відповіді на це питання було проведено кореляційний аналіз між відповідними величинами, що характеризують кількість синтагматичних і парадигматичних зв’язків і частоту вживання слова. Ці дані подані в таблиці № 1.

Таблиця № 1

пп. • Досліджувані прикметники Кількість парадигм. зв’язків Кількість синтагмат. зв’язків Частота вживання

і strong 10 15 391

2 hard 4 17 317

3 solid 8 13 125

4 firm 5 10 117

5 stiff 5 12 116

6 steady 4 13 113

7 fixed 2 9 69

8 rigid 10 9 58

9 determined 7 7 44

10 constant 11 3 34

11 stern 7 8 30

12 sound 7 8 26

13 substantial 8 5 20

14 dense 8 7 19

15 settled 1 5 19

16 sturdy 11 4 18

Проведений аналіз (була використана рангова кореляція) засвідчує, що кількість синтагматичних зв’язків і частота вживання слова знаходяться в сильному позитивному взаємозв’язку (г = = +0,89). Коефіцієнт кореляції між кількістю парадигматичних і синтагматичних зв’язків виявився статистично незначущим, хоч спостерігається деяка тенденція до прямої залежності (г=+0,28). Коефіцієнт кореляції між кількістю парадигматичних зв’язків і частотою вживання слова також виражається позитивною величиною і дорівнює г = 4-0,34. Таким чином, можна вважати, що кількість парадигматичних зв’язків є результатом складної взаємодії частоти вживання слова, кількості його синтагматичних зв’язків (тобто семантичних компонентів) і кількості перетину загальних семантичних ділянок. Прямої залежності від всіх цих факторів не виявлено.

Четвертий параграф третього підрозділу присвячений порівнянню одержаних нами даних про синтагматичні і парадигматичні зв’язки ядерних прикметників з даними, які приводяться в двомовних тлумачних і синонімічних словниках англійської мови. Порівняльний аналіз свідчить, що в обох джерелах є збіг: strong man, strong face, firm hand, hard time, hard work, hard muscles, solid foundation, solid wall, strong smell, strong coffee, strong tea. Крім цього, нами виявлені додаткові стандартні зв’язки: firm grip, hard face, hard way, hard body, hard feelings, solid rock, strong wind, strong voice, stiff drink, steady eyes, steady look, steady gaze, steady rain, steady stream, steady voice.

Отже, перевага використаних нами методів полягає в тому, що, по-перше, зв’язки, які мають стійкий характер, фіксуються об’єктивними методами, по-друге, ці зв’язки отримують точне кількісне вираження і ми можемо встановити, в яких випадках вони більш сильні, а в яких — більш слабкі. Одержані нами результати можуть бути використані при укладанні синонімічних словників, словників сполучуваності; у словнику можуть міститися вказівки на те, який ступінь збігу сполучуваності синонімічних прикметників у цілому.

В заключному параграфі здійснена спроба подати структуру сематичного поля «міцність» за допомогою статистичних методів. Одиницями аналізу є семантичні підкласи іменників. Своєрідність цих підкласів полягає в їх подвійній природі. З одного боку, вони є синтагматичними партнерами, з якими сполучаються прикметники. З другого боку, вони ідентичні смислам, на які розподіляється «семантика» окремого слова, або, як у нашому випадку, смислам, які складають семантичне поле — поле «міцності» в англійській мові. Окремі підкласи, умовно позначені «будова і частини тіла людини», «відрізок часу», «рух, дія» і т. ін., є нічим іншим, як первісними семантичними ділянками (сегмантами), на

які розділена смислова структура всіх слів, що покривають сег мантичне поле «міцності». Очевидно, ті ділянки, що покриваються однією і тією ж групою слів, є найбільш пов’язаними між собою. Ділянки, що покриваються обмеженою групою лексем або тільки однією-двома лексемами, знаходяться на периферії поля і не зв’язані, або слабо зв’язані з іншими ділянками. Завдання полягає в тому, щоб за допомогою статистичної процедури виявити:

а) відстань кожної семантичної ділянки (сегмента) від деякого інваріанта — семантичного центра поля; б) силу зв’язку між окремими ділянками. Якщо буде знайдено величини коефіцієнтів кореляції кожного з підкласів між собою, а потім кожного з цих підкласів з підкласом — інваріантом, то ми одержимо дані, необхідні для розв’язання цих завдань. Інваріантним підкласом вважався підклас, отриманий як сума частот усіх досліджуваних підкласів. Очевидно, що чим більше величина коефіцієнта кореляції, тим ближче до семантичного інваріанта знаходиться семантична ділянка. Тому для графічного зображення відстані підкласу від інваріанта зручніше користуватися величинами, одержаними шляхом віднімання, величини коефіцієнта кореляції від одиниці; наприклад, відстань ділянки № 3 «зовнішність людини і риси обличчя» буде дорівнювати 1—0,77 = 0,23; а ділянки № 18 «явища природи» — 1—0,49 = 0,51. Припустимо, що всі ділянки, які знаходяться від інваріанта на відстані від 1 до 0,35, становлять центр (ядро) семантичного поля, а решта — периферію поля. На схемі №■ 2 відображена відстань кожного з підкласів від підкласа-інва-ріанта.

Одержані результати показали, що ядро поля складають найбільш частотні семантичні підкласи, але між частотністю підкласу і його належністю до ядра немає прямої і обов’язкової залежності: з 9 семантичних ділянок, що складають ядро семантичного поля, 5 належать до високочастотних, а 4 — до помірно-і низькочастотних. Що стосується зв’язків семантичних ділянок між собою, то всі сегменти поля пов’язані позитивними зв’язками. Це означає, що всі виділені нами підкласи дійсно належать до поля «міцність». Для більшої наочності графічно були відображені тільки найтісніші зв’язки між семантичними ділянками (прийнята порогова величина для графічного представлення зв’язків складає 0,7 і вище). Ці зв’язки відображені на схемі № 3. Проаналізувавши схеми № 2 і № 3, можна зробити висновок, що ділянки з найбільшою кількістю сильних зв’язків і з високою частотою вживання, як правило, належать до ядра поля. Але зворотнє невірно: до ядра можуть належати і ділянки з низькою частотою вживання і порівняно невеликою кількістю сильних зв’язків. ‘

Розглянувши схему № 3 детальніше, можна помітити, що поле міцності, як воно зображене на цій схемі, складається з декількох фігур різної конфігурації. Серед цих фігур найцікавішими є трикутники. До них належать, перш за все, конфігурації ділянок 5+9+10; 2 + 3 + 4; 7 + 19+16 і деякі інші. Семантичний зв’язок між цими ділянками очевидний. Можливо, що кожний з трикутників (наприклад, людина, її зовнішність, частини тіла, або голос, звуки, дія) являє собою єдиний інваріантний семантичний комплекс. ,

Таким чином, можна вважати, що:

а) структура семантичного поля може бути досліджена за допомогою кореляційного аналізу;

б) до ядра семантичного поля «міцність» в англійській мові належать семантичні ділянки «позначення осіб», «займенники», «зовнішність людини і риси обличчя», «будова і частини тіла людини», «риси характеру, почуття, емоції, емоційний та психічний стан», «звуки», «голос», «рух, дія», «очі та погляд».

висновки

Лексико-семантична група може бути створена за допомогою формальної процедури на підставі компонентно-статистичного аналізу тлумачних і синонімічних словників. ЛСГ «міцний», сформована за допомогою такої процедури, містить біля 25 одиниць, які розділяються на 3 групи: ядро, периферію першої категорії і периферію другої категорії.

Всі елементи ЛСГ характеризуються неоднаковою широтою і інтенсивністю сполучуваності на рівні слова і підкласу елі®; деякі лексеми виявляють істотні відхилення від теоретичного розподілу частот вживання в авторській мові і в мові персонажу.

Синтагматичні зв’язки досліджуваних прикметників з іменниками характеризуються наявністю стандартних елементів на рівні слова і на рівні підкласу слів.

Домінанта групи характеризується великою кількістю синтагматичних зв’язків і відносно обмеженою кількістю парадигматичних зв’язків.

При аналізі синтагматичних зв’язків прикметників, що складають досліджувану ЛСГ, були використані такі поняття, як широта сполучуваності підкласу, його обсяг і вживаність. Обсяг підкласу і широта його сполучуваності знаходяться у відношенні прямої взаємозалежності: чим ширше обсяг підкласу, тим ширше його сполучуваність. Вживаність підкласу і кількість сполучуваних з ним партнерів виявляють тенденцію до прямої залежності: чим більше повторюваних в тексті слів входить до складу підкласу, тим з більшою кількістю синтагматичних партнерів він сполучається.

Кількість парадигматичних зв’язків слова залежить від складної взаємодії частоти вживання слова, числа його синтагматичних партнерів і кількості перетину загальних семантичних ділянок. Прямої залежності від кожного з цих факторів не виявлено.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

1. Инвентаризация ЛСГ на основе лексикографических данных // Тези конференції «Лексика, лексикография, научно-технический перевод». — Орел, 1990.— С. 81—82 (у співавторстві).

2. Лексико-семантические группировки словарных единиц / Чернівецький

держ. ун-т. — Чернівці, 1991. — 15 с. — Деп. в ІНІСН АН СРСР 25.06.91,

№ 44841.

3. Методы инвентаризации лексико-семантических групп / Чернівецький

держ. ун-т. — Чернівці, 1991. — 13 с. — Деп. в ІНІСН АН СРСР 25.06.91,

№ 44842.

4. Частота употребления лексических единиц в речи автора и в речи персонажа // Тези конференції «Дискурс и аргументация». — П’ятигорськ, 1992. — С. 66—67 (у співавторстві).

5. О некоторых особенностях сочетаемости прилагательных с существительными (на материале английских прилагательных, объединенных значением «прочный» (firm) / Чернівецький держ. ун-т. — Чернівці, 1992. — 9 с. — Деп. в УкрІНТЕІ 16.10.92, № 1643. УК. 92.

Ядро

-О і

■ф

-І-©

-т

і®

Периферія

■€>

0,55

0,5

Прям ітка: Цифри на схемі відповідають позначенням підкласів іменників на стор. 7—8.

Примітка: Суцільною лінією позначені сильні зв’язки між прикметниками, пунктованою — помірні зв'язки.