автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему:
Наголошення суфiксальних iменникiв чоловiчого роду в сучаснiй украiнскiй мовi

  • Год: 1993
  • Автор научной работы: Товкайло, Тамара Ивановна
  • Ученая cтепень: кандидата филологических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 10.02.02
Автореферат по филологии на тему 'Наголошення суфiксальних iменникiв чоловiчого роду в сучаснiй украiнскiй мовi'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Наголошення суфiксальних iменникiв чоловiчого роду в сучаснiй украiнскiй мовi"

. « ,..

ШаСЬЮЙГ^РЖА^Я ПЬДАГОПЧНИй 1НСТИТУТ 1м.М.П.ДРАГОыАЬОйА

. 1 0К[ ¡333

На правах рукопису

ТОБКАйЛО Тамара'1ван1вна

НАГОДОШЬ'ННЯ СУяЫСАШИХ ШькНШЦа ЧОШЛЧОГО РОДУ а СУЧАСН1И Уй'гА IИСЬКI К ЛЮЫ

. Спец1альн!сть 10.02.02. - укра!нсьна шва

Автореферат

дисергацЦ на здобуття вчзного ступеня кандидата ф|лопопчних наук

Ки!в - 1993

*

Робота Еиконааа на кафедр! украТнськоГ ¡¿ови лш'вського деравного педагог1ЧН0Г0 ¡нституту ¡и. ж.П.Арагоканоьа

Кауковий кер1вник - доктор .{ЛколоПчних наук, професор Клименко

0ф1ц1кн1 опоненти - член-кореслондент АЬУ,

доктор ф|лолог1чких наук, професор Скляренко а.Г.

за зас1данн! спец|ал1зовано1 ради К.ПЗ.01.02. в КиГвському церяавному педагогичному 1нститут I ¡.л. «..П.Драгоманова '25203С, КиГв-30, вул. Пирогова, 9/.

& дасертац!ею ножна ознайомитися в б!бл1отец! 1нституту.

кандидат ф| чолоПчних наук задорожйиь я. с.

ПровЦна орган!зац1я - КиТвський ун|£ерситет 1м. Т.Г.Шевченка

Автореферат роз!сланий

н

1993 р,

Зчениё секретар спец|ал1зовано! ради

Г.П.Вишевська

к .

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБиТИ

Актуальн!сть дося!даення. Наголоиування !мен-ник!в украшсько! мойи вивчене здеб1Дьшого в пор!енялько-!сто-ричному план!. Кому присвячен! монограф!чн!'досл!дження, а також окрем! статт! /Л.А .Булаховський, Л.А .1'умецька, а.Г.Скляренко, ОЛ.Боднар, в.гч.шнницький, А.д.Очеретний/.

У центр! уваги вчених перебували становления наголосу !мен-ник!в, кого лексико-граматичн! функцН, д!алектн! особливост!, силова природа гоцо.

Актуальным у теоретичному план! е розкриття мор;»о логично! природа наголосу з проакц!ею на явища морфа м!ки I процеси сло-вотворення. Воно вимагае бачекня трьох аспект!в структури слова: взаемозв"язку морфем но! ! словотв!рно! кого структури, функц!о-нально-чзлоЕотв!рного навантаження морфем та зумовленост! ним 1х неголосових характеристик.

Дю проблему одним !з перших у мовознавств! порушив ¡.О.Боду-ен де Куртене. Згодом французький л!нгв!ст Поль Гард теоретично обгрунтував залежн!сть м!ж м{сцем наголосу в слов! ! морфемною структурою слова. Такие п!дх!д в1дкривае шлях до вивчення акцен-туац!йних характеристик окремих !менникових морфем у контекст! словесного наголосу 1 взаемозв"язк!в м!ж тв!рними ! пох!дними словаьш. Водночас в!н~вимагае правильного розум!ная м!ж складовс ! морфемною структурою слова. В|домо, що здеб!льшого меж! морфе» ного под!лу 1 складопод!лу не зб!гаються.

Одаак в!дм!нн|сть м!ж морфемою ! складом не стае перешкодою при вивченн! здатност! морфеми притягувати наголос до павного м!сця у слов!. В даному випадку важливо врахувати словесний наголос ! встановити позидЦ морфеми щодо нього. Вивчення цих пи-тань дозволяе конкретизувати тезу про в1льний наголос у слов! сучасно! укра1нсько! мови 1 уточнити д!апазон рухомост! наголосу у межах !менник|в чолов!чого роду, що е предметом анал!зу. У цьому актуальн!сть нашого досл!дження.

Г о л о в н а мета роботи - встановлення оснрвнях тенденций наголошування морфем, к!нцевих у !мв1шиках'^олов!чого роду сучасно! укра!нсько! л!тературно! мови, шявлення I пор!в-

няння наголосових характеристик синон1М1чних та пол!сем!чних оуф|кс1£, визначення обсягу паралельного наголотувакня.

Лисвхтлення цих проблем вимагае розв"язання ряду 1нших зэедькь, до яких належать:

I/ встановлення к1льк!сних характеристик акцентних ознак у функц!онально активних 1менникових формант !в;

2/ окреслення найпродуктивн!ших позиц!й морфем, к!нцевих у основах !менник!в чолов1Чого роду;

3/ пор|вняння основних тенденцН; наголошування малопродуктивная, а також неполирених та запозичених суф1кс!в;

4/ показ залежност! наголосових позиций в!д складопод!лу, в!д належност! пох!дного слова до проотих чи к!льяакореневих.

Н а у к о в а новизна роботи полягае: I/ у нстановленн! залежност! мш наголосовими характеристиками

морфем I морфемною структурою слова; 2/ вияЕленн! позиц!й слоьотЕорчих суф!кс!в, к!нцевих у !менниках Ч0Л0В1Ч0Г0 роду, щодо словесного наголосу; о/ розкритт! основних тенденц1й наголошення к!нцевих !меннико-вих формант!в;

4/ розгдяд! д1апазону паралельного наголосу в суфисальних пленниках чолов!чого роду;

5/ показ 1 тяж!ння запозичених ^ормант^ до набуття одн1е! наго-лосово! характеристики, а питомих суф!кс|в до надання переваги одни] з найпродуктивн1Ш1х позиц!й щодо словесного наголосу.

йивчення наголосових характеристик морфем з поглдцу участ! 1х у процесах с ловотворення £1дкривае шлях до встановлення змГн у наголошенн! морфем при переход! В1Д тв!рного слова до пох!д-ного /пор. йаахХаг. - казу1атичиий/. Цю !хаю здатн!сть у л!нг-в!стид! названо акцентуац1йною силою морфема /див. виноски: Поль Гард у робот! Н.Ф.Клименко/1. Остання не була предметом нашого анал|эу, хоча поб!жно ми намагалися в!дзначити, як зм!-нювалося наголошення морфем тарного олова тод!, коли воно ставало основою пох!дного ¡менника.

Теоретичне значения роботи полягае у розкритт! наголосових характеристик 1менниковкх морфем, показ!

1 Клименко Н.ф. СтруктурыI властивост! пришлетникових слово-зм!нних основ // Морфемна структура слова. - К.: Наук, думка, 979. - С. 60-164.

осноених тенденц1й наголошення суааксальких 1менник!в чолов{чо-го роду, Естановленн! залежност! м|ж морфемною будогою слова { акцентуац!сними ознаками морфам. Висновки 1 спостереження, одержан! в досл1донн1, можна використати в розд!иах "Ыорфем^а" та "Морфоношг^я укр аГнсько! мо вп", доповнившл "и да ними про акцен-туац|ю морфем, у такий спос!б будуть поеднан! опис фонемно! структури морфем, чергування на морфемних ивах унасл1док паре-ходу тв!рного*слова в пох!дне при словотЕорешЦ, а також наго-лошення морфем у словах 1 видозм!ну 1хн1х наголосових характеристик, що зумовлен! перетворенням тв!рно! одиниц! е пох1дну. У цьому практична ц!нн1сть наиого досл1дження.

.«1 а т о д и д о с л ! д ж е н н я. У робот 1 використано описовий та к!льк!сний методи синхроничного вивчення наголосових характеристик 1менншив, зокрема, таку методику розглдау акцен-туац!Шшх характеристик морфем, що враховуваяа поайиЛа,йлцДкса щодо словесного наголосу.

Й а т в р 1 а л дослхдження взято з авторитет-них словнике сучасно! укра1нсько! моей. Зокрема, з "1нверо{Е-ного словника укра!нсько! моей" виписан! вс! суф1ксапьн1 Пленники чояое 1чого та сп1льного роду. За словником наголос!в укра1н-сько! л1тературао1 моей лй.1.Погр1бного та словником "Укра^нська еимоеэ 1 наголос" уточнено нагояос у слови Под!л слова на морфе ми подаеться за с ловником-дов Уником ¡.Т.Яценка. Для уточнения значенневих характеристик морфем, встановлення Гхнього статусу /як омон!м!чних та лол!сем1чних/ 1 пор1вняння 1х наголосових ознак широко заяучаеться матер1а» тлумачного одинадцятитомного словника укра!нсько! мови.

Розглядов! п!длягають пох|дн{ I под!льн! {менники чолов!чого роду з нульовою флекс!ею, загальна к!лькЮть яких становить 7 тисяч 876 одиниць. Анал1зувалися також 1манники з суф1ксом ^ I фпекс!ею батько, дядько та слова сп!льного роду з.флек-с!ею "•:а: гуляка, писака, сновига. яких значно менше, н!ж перших. Отже, обран! для Еивчення суф1ксальн! |менаики чолов1чого роду розпод!ляються,м!ж .трьома к1пьк1сно р!зними масивами^<Шв за характером закШчення в називному а!дм1нков1 однини. 0ск1лыш го-лоеним об"ектом досл!дання в робот! е наголошення суф!ксаньних морфем з ог лядом на 1хню позшпю щодо словесного наголосу, рухо-

м|сть наголлсу задежно в1д словозм!нно1 парадигма слова не була предметом анализу /пор, са^ок - садка, садком/.

На захист виносяться так! положения."

- Морфолог1зован1сть наголосу в сучасн1й укра!нськ!й мов{ виявлясться не т1льки у функЩональному його навантаженн 1, пов"я-заному з розр{зненням словозм!нних парадигм сл!в. Шн в|дбива-еться також у залежност! наголосових характеристик морфем в{д морфемно! будови слова та в!д процес!в сповотворення.

- Д1апазон в!яьного наголосу визначаеться середньою морфем-ною довжиною слова.

- Паралельне наголотення 1менник1в демонструе в сучасн1й л!-тературн!й мов| сп1в!снування двох позиц!й суф|кса щодо словесного наголосу. Одна з них е найпродуктивн1шою для нього I зде-б]льшого, такою, що в1дбивае тенденц!» до вир!внювання наголосу певного суф1кса в р!зних словах, друга е мент продуктивною {

поширеною.

- У акцентуацН ^менникових морфем спостер1гяеться р!внова-га, яка виявпяеться у зЮтавленн! одиниць, що мають к!лыш наголосових характеристик, I тих, що займають лише одну позиц!ю щодо словесного наголосу.

- У сучзсн!й укра1нськ!й мов! морфеми, за допомогою яких зд1йснюеться словотворення 1менник1в чолов!чого-роду, пареважно притягують наголос на к!нець чи передкШець слова.

- Запозичен! у сучасн|й укра!нськ!й мов! суф!кси, назважа-ючи на р!зн! даерела запозичення, дотримуються загально! тен-денцП наголошення питомих к1нц8вих 1менникових (|ормант1в.

Апробац1я робот и. 0сновн4 положения роботи обговорювадися на кафедр! украГнсько! мови та методика викла-дання украТнсько! мови у Переяс лав-Хме льницькому ф!л1ал1 ЩП 1м. м.П.Драгоманова, конференцН молодих учених ¡нституту ыово-знавства |м. О.О.Дотвбн! АНУ та м1жвуз1вськ!й науково-теоретич-н!й конференцН, присвячен!й 150-р1ччю виходу "Кобзаря" /ка.Пв-раяслав-Хмвльницький, 1990 р./. Матер|али роботи виов!тлано у чотирьох публ1кац!ях автора.

С т р у к т у р а р о б. о т и. До дисертадН входять два розд'ли, вступ I висновки, б1блюграф!я та список даерал доощ-даення.

ЗШСТ ЮБОТИ

У вступ! обгруатовуеться актуальнЮть досл!дження, осноен! проблема, визначаються його мета i завдання, розкриваеться новизна, теоретичне t практична значения роботи, форму-.«ться положения, що виносятьоя на захиот.

У першому розд!л! - "Наголосов! характеристика по-ширених к!нцевих суф1кс!в у 1менниках чолов!чого роду" - опису-етьоя 1стор1я вивчення наголооу в укра!ноьк!й мов!, окреслюеться м!сце ваконано! нами роботи серед !нших прадь з акцентологИ ук-ра1нсько1 мови, характеризуетьоя методика досл!даеьшя наголооо-вих позиц!й морфем.

Всдночас у ньому описан! наголосов! ознаки продуктивнее суф!к-о!в, к!нцевих у 1менниках чояов!чого роду, в!дзначеи1 основн! тенденц!! в наголошенн! анал!зованих морфем, встановлено обсяг парадельного наголосу.

3"ясування наголооових характеристик поширених к!идевих су-ф!кс!в у понад 5 тисячах !менниках чолов!чого роду сучаоноГ укра-1нсько1 мови дозволило конкретизувати тезу про в!льний наголос у снов!. Матер!ал досл!дження показуе, що незважаичи на р!зну к!ль-к!сть склад!в у слов!, надежн!оть floro до простих чи складних /з к!лькома основами/,_к!нцев! суф!кси !манник!в мохуть займати 6 позиц!0 щодо сдовеоного наголосу. Цей.висновок узгодгуетьоя г да ниш про наголосов! характеристики к1нцввих прикметникошс су-ф!кс!в /пор. Н.Ф.Клименко. Структуре! впастивост! прикметнакових оловозм|нних,основ // Морфемна структура олова. - К*: Наук, думка, 1979. - С. 60-164/, отже, стооуеться суф!ксальних пох1дних обох частин мови. Можна висловити припущення, що це явшце зумоfine не закономiрноотями морфемно! будови слова, зокрема характерною для укра!нсько! мови оередньою довжиною слова в морфемах, яка дор!внюе 3 ^ I морфема.

його опосередковано Шдтверджуе той факт, що единий з попш-реши суф!кс1в -ок може ааймати 6 наголооових позицШ, але реад!-зуе позиц!с через чотири окяади п!сля наго лоте ного т!ржи в одному слов! - jqagjaopQHOK. Проте так! мождивост! вар!ювання наголооових позиц1й реал1зуютьоя не у вс!х оуф1кс1в J з р1эною активисте.

Пошлрвн! !менников! оуф!кси здвб!лыиого масть по к!лька на-

го лосових позиц!й -ок^ - б; - 5; -ець, -ин^ /з пох!дними -анин/-янин/ - 5; -ч/-зч/-яч/ - З..У суф!кса -ар/-яо - 2 пози-ц!1, у -иНо та -ун до одн!й. йид!ляються позицН морфем щодо наголосу, яким б!лыа!сть суф!кс!в в!ддае перевагу, I т1, як! реа-л!зуються в поодиноких словах. До тих, що р!дко спостер!гаються, налаяить позиц!я через чотири або три склада п!оля наголошеного: в.идолиночок, иаророночок.

Здеб!льшого кожен з продуктивная суф!ко!в вид!ляе одну з наголосових характеристик, як!й в1н в!ддае перевагу. Так, суф!к-си -окр -оКо, -икр -ик/Мк^, -икд, -едь^ та -епь^, -инр переважно стоять за нэголоаеним складом у слов! /2 103 олова/. На другому за реал!зац!ев м!сц! позид!я через склад п|сля наголошеного /205 ол!в/. К!лька суф!кс1в частЦпе, н!я в !нших позиц!ях, перебувае п1д наголосом /-арр -ок^/: др^яар, коняр, в!зок або бувають т!льки наголошеними -иНд /асп!рин/> -ун /б!гун/. Такий розпод!л нагопооовах позиц!й 1менниковах суф|ко!в говорить про те, що к!нцев! морфами б!льшост! пох!дних !менник!в виявляють тенденц!ю до наголошення к1нця слова, кош вони стоять за наголо-шеншл складом або сам! перебувають п!д наголосом. Наол!дком !с-нування в одного суф!кса к!лькох наголосових позац!й е його здатн!оть займати в одному слов! одночасно да! позацИ, тобто мати паралельний наголос. Зазначимо, що в {ызнниковах суф!ксах з одн!ею наголосовою позиц!еп в!дсутн!й паралельний наголоо.

Паралельне наголошення характерно для таких пошираних суф!к-с!в як: -ик/-ник, де 28 !менник!в засв!дчують оп!в1снування.пер-шо! /пIсяя наголошеного складу/¿Я I друго! /наголошаняй оаы суф!ко/ ^ 5 наголосових однак: вод / н /цк, мавдЯ/ !в /_ н / ик. мед/ян/ ик; бвд§з_^ник, зах^су ник, плат 7 ник. У двох оди-ницях поеднан! ) — ник /перша та третя/^^- няк наголосов! характеристики: бес]д / ник, / ник. У одинадцяги (манниках з формантами -ч /-ач/ -яч спостар!гавтьоя паралзлышй наголос. У деояги - поеднан! /~'ч ~ч / перша та друга наголосов! ознаки: ДР./ ГШ /1 А,- до / по / д|д / а'у ч. на / глад / а'/_д. " У омон!м!чного оуф!кса -ок виявлено чотири 1з дев"ята одиниць з парадельним наголосом, коси сп!вв!днооятьоя перша та друга /у^ок/ наголосов! характеристики: недоросток, пврво'д!ток. по-кидшц. та перла 1 четверга /I о до во/: ^тигороиоа. Заов!дчено всього 5 |менник!в з параде пьниы наголосом та форыан-

том ^-ар / -яр, коли ^поеднан! / у- ар/ дв! продуктивн! ознаки: ¿ояо£Х§Р» гарб / ар. крам / ао. / мал / яр, плуг / ат / ар.

Для суф!кса -ин^ характерне такой паралельне наголоаення з поеднанням першо! та друго! наголосових позиц!й /—кн/ у 3 . одинидях: громад_/ ян / ин, руо_/ ин та першо! I третьо! у слов! / ин. У суф!кса -ець виялпено лише одне слово: ч^рвУ ець, де сп!в!снують перша та друга /-/// наголосов! позицП. Ц! дан! дозволяють зробити припущення, що акцентн! позиц!! поширених !менник!в з пара дальним наголошенням не вихо-дягь за меж! вести наголосових ознак, характерних для к!нцевих 1менникових суф!кс!в. Зд8б1лыаого в ньоыу виявляються тенден-д!1 до вир1внюЕання наголосу в словах з тим самим суф!ксом за накпродуктивнШою для нього схемою наголошення в мов!.

Другий. розд!л "Наголошування непоширених та запозичених суф!кс!в у сучасн!й укра!нськ!й мов!" прдсвячено аная!зу позиц!й малопродуктивних ! нелродуктивнах суф!кс!в, а також запозичених морфем щодо словесного наголосу, пор!внянню наголосових ознак продуктивних, непродуктивнее ! запозичених морфем.

Досл!дження акцентних позиц!й непоширених суф!кс1в !менни-к!в чолов1чого роду дозволяз зробити висковок про те, що серед непродуктивных морфем, переважають одиниц!, як! займають одну позид!ю щодо словесного наголосу. Така ознака влаотива Ю су-ф!ксам з 16 непошрених в укра!нськ!й мов!: /грамот /_ И:, пдак / с / !_й; -_1й2 /кальц / !й, стронц /1и, -чук, -ук/-кж /китад^ч^к, шев 1_ ч /ук. -усь /я!д / усь, кот [ усь. -ух ^спгоах/, -^ш /с^ариган/, -аш /о и в / аш, торг / аш, -иш /черн / иш/, -л -ань /вус / гшь, горб / ань/.

•Як бачимо, вони в!ддають перевагу позиц!! перебування п!д наголосом. Для трьох суф!кс!в характерн! 2 позиц!!: -да /сто!ть п!сля наголошеного складу : пра /ро / дич, рус /ич /, е наголо-шеним: москв /ич. пан /ич, -ай: перебувае п!д наголосом: щит / ^"шахр / ай або стоГть п!сля наголошеного складу: чЕ? /сто!ть через склад п!сля наголошеного: ей /гр / а / ш. про / гр / а / ш чи через два склада п!спя нього: рози/ гр /_а / ш. Для 2-х - 3 пози-

ц!!: -тель; сто!ть п!сля наголошено! коренево! морфеми: жи_/ тепь, або п!сяя !нших д!есл!вних суф!кс1в: гноб / а/- тель,

ка^/_а_/_тадь; чарез склад п!сдя наголо^еного: ,

не / прия / течь; через два склади: ж£^в_/ува / таль; -щик: стоГть п|сля наголоиеного складу: барабан / тик, ведо / гон / -ци^; через склад п{сля наголошеного: бакен /щик, прапор /_щик, наголовений сам суф!кс: ден / щик, да^^цик.

Ляпе один з непродуктивна суф|кс!в -ень можа зайчата 4 на-голосов! позицП щодо словесного ааголосу, В!н стоГть п|сяя наголошеного складу: ДУР_/_ань, зпид / ень, через склад п|опя-наголошеного: вел / ет / ень. об / таз / ень; через два оклада: т / тороп / ень, бувае сак негодовании: пласт / 1в /ень.

Пленники з малойродуктивними ! непродуктивними суф!^сами розпод}ляпться м!ж к!лькома типами словозм1нких парадигм. Най-численн!т! на/шиать до сл!в з нульовим зак!нченням у назпвнсму в1дм|нку„ однгшл. Однак сама серед сл|в з малопродуктивными 1 непродуктивними суф|ксами представлен! Iманники з морфемами -¿с: дадько, б_атько та -анк, : царенко ! зак|нченням ^ в називному в|дм|нку. оначно 61 льва в!д них суф:ксальних 1менник1в з зак!н-чвнням / -я: пясака, плакса, сЯдняга тощо. Вони засв!дчувть перввагу позицП деребування суф!кса п!д наголосом: вояка,_пи-сщенко^ топтига, добряга. Липе суф1кси баз вокального ядра, каючи одну наголосову ознаку, тяж1ють до позицЦ сл|дування за наголошеним складом: батько, дддько, плакса, рамса.

Щкаво, що сарад малопродуктивна* на засв1дчен{ випадки па-ребуаання суф{кса перед каго кошеною флекс {ею. Поаддаокий аипадок стаковить аб!рн«й 1менвик н1мчура /з суф!ксом -ур- 1 нагошдааиою флекс1ею. У |глаиняков| д]д|га_представлениЁ суф{кс -л, що так само сто!ть перед наголоиуваним зак 1нчанням«.

НаЕактявн!вою акцентной ознакою запозичених суф|кс!в у оу-часн!й укра!нсыс!й мов! е наголошання самого суф!кса. У <51дыпо-ст| формант 1в /16 з 20/ ца едина можлива Греал1зована ознака. Нав|ть тод1, коли запозичений суф|ко займае дв! /за винятяоы суф|коа -чцз/, дуна р!дко три позицП щодо слове оного наго лооу, ця дозиц!я е найб!льш поширенов. В1домо, що анад1зован| оуф|кои запозичеЩ в основному з латинсько1 та грецькоГ мови. Так, з латинсько! в укра!нську прийшли: •=аг, -ор. -ал, -ант, -ар!уо« -^з; з грацько!: -ист/-Ютт -авт, -оз. -ург, -от, -изм/-1зм. гй-Т/г.Ш з н!мацько1: -_1зшт, -ер; з французы«)!: -ир/-1р, -1р. -аж.

Дсс^Лдаени:'. кзтесчал дозЕоляе зробитк еисноеок, що tí i пъ— micTb запоэичевих хмьнкнкоеих cy^.iKOiE, к^нцевих у cnoEi, збе-pirae £ ^,'кра! нськ i:¡ ¡woeí наголос кони-еткмона. Це морфе^и гацт: П£шт1кант_/з лат./, -а л: tMnepian /з пат./, ^эт: трактату/з лат./, -_ит: гепатит /з гр./, -3piyc: apx|Bapj^c /з пат./, -as: арбитраж /з фр./, rilp: s¿snip /з голл./, репетир / з Щ.л./, -ор: прокурор /з фр./, arpe сор /з лат./, -_от: KinpjQT /з гр./, -ер: гастролер /з рр./, керне р../з н|м//.

Частина ix 3i«iH¡oe ceo¡ HaronocoBi характеристики порШшно з мовою запозиченкя. Це морфеш -ист, -изм, -евт. -ург, що в грецьк!й мовi стоять перед наголоаеною флекс!ею, яка в1дкида-еться в укра!нськ1й. аавдяки цьому суф1кс перебирае наголос на себе i стае наго лоте ним в укра!нськ1й мое i; пор.:/¿^jíinr/cos -мехшЦзм, drroL^cúrt,eTj¡fs - антагон_|ст, Я'Я^а.тго^Я^Ь матУрг.

Суф1кс -^оз /nl&tof -/, що в грецьк^й сто!ть за на го поженим

складом, в укра!нськ1й мов! стае наго лоте ним, пор.:c-t¿Jу

склероз. <s~3¿oJ Laxrisr c^onios. Отже, засвоен1 з 1нших мое kíh-

цев! суф|кси Ценник i в чолов!чого роду п|дпягають головн!й для

них тенденцН наголошення - перебування nifl наго косом. Бона д1е

HacTinbKti сильно, що деяк! з морфем цього типу зм|нюють наголо-

coBi характеристика мови, з яко! вони запозичуються, перебира-

ючи наголос на себе.

На в|дм1ну в!д 1менник|в чодоехчого роду з продуктивними i

поширеними суф!ксами серед сл!в з малопродуктивной! i непродук-

тивними суф1ксами noMiraa пер^вага морфем, що мають одну наго-

лосову ознаку. У перших ц!ею як1стю над!лен1 лише два суф|кси

~Ш2> У ДРУГИХ - Ю: -ук/-чук, ^усь, -аль, -ир, -аж, -иш,

-да, -JÜij /назви ос 16/, -iijg /назви речовин/, -1н. Щкаво, що

в обох масивах сл!в к1льк!сно переважають т! морфеми, що перебу-

вають п1д наголосом: веседун, плакс!й. Виняток становлять непро-

дуктиений суф!кс —инj та малопродуктивний -JJ2> ЩО можуть стоя-

ти за наголоиеним складом: во!н, ванад!й.

Мало i непродуктивних суф!кс!в, що мають по дв! чи три по-

зицЦ щодо словесного наголосу, 1х - 5. Це -ай: звичай, г питай:

, i ¡i/ — ---. г——'

—ух/—юх: конюх, сплюх: -ш: виграш, розиграш; -тель: любитель,

, ¡^ - f i--j-

неприятедь, же_рт_вувате ль; -щик: барабанщик, доменщик, дщцик.

Усього один суф!кс -ень здатен займати в Шенниках чолов^чого

роду 4 наголосов! позицН: велетень, виторопень, пласт!-

вень. Отже, в цьому масив! сл^в максимальна к!льк!сгь наголосових позиц!й суф1ксальн01 морфеми, к^нцево! в слов!, нижча, у першому: 4 проти 5.

Сгпльноа кагояосовою ознакос для обох масив!в ал!в е цсре-вага позицгй в^дразу за наголошеним складом у к!кцевих !менни-кових суф1кс!в, то кожуть займати по к!лька позиц!й щодо словесного наголосу. Це характерно для -ай, -тель, -щик, -чик, -ень. Ваняток становить -^ь що тяя^е до позицН через склад п!сля наголошеного: дрограаи

Згпозичен! суф!кси, к!нцев! в !менниках чолов!чого роду, в!др!зняються в!д питомих продуктивних тим, що в!ддають перевагу позиц!1 пьребування п!д наголосом. Причому, ця ознака визна-чальна для продуктивних ! малопродуктивних суф!кс!в з !нших мов. ¿она засв!дчуе б!льшу продуктивн!сть ! в тих к!лькох /4 су-ф!ксах з 20/, ЯК1 займають дек!лька позиц!й щодо словесного наголосу. можливо, в цьому виявляеться до певно! м!ри законом!р-н!сть у засьоенн! запозичено! единиц!, меншоГ за слово. Для того, щоб ч!тко усв!домлюватися нос!ями мови, вона повинна мати ун!ф!коване, регулярно здгйснюване значения ! виразно розп!зна-вану форму.

Значно вужчий д!апазон паралельного наголошування сл!в з ма лопродуктия-нши I непродуктивними суф!ксами пор!вняно з (манниками, в склад! яких засв!дчен! продуктивн! суф!кси. Вони ста-новлягь кй 5 / сл!в в!д анал!зованих. Слова з цим типом наголошення п1дтверджують вионовок: при пара дельному наголос! здеб!ль-шого сп!в!снують найпоширен!ша наголосова ознака морфеми з менш продуктивною або дв! продуктивн! ознаки. Так, суф!кс -ень у слов! подобень реал!зуе позиц!ю перебування п!д наголосом I через склад п!сля наголошеного.

У висновках узагальнено спостереження над на-голосовими позиц!ями суф!кс!в, к!нцевих у !менниках чолов!чого роду. Проведене досл!дження дозволяе зробити так! висновки. Головною ознакою встановлення наголосових характеристик суф!ксальних морфам |менник!в е 1хня позиц!я в!дносно словесного наголосу. Б!льш!сть розглянутих 1менник!в /з нульовим зак!нченням, флеко1ями ^та -ъ/ в словников1й форм! не засв!д-чують наголошеноГ флекс!I. Бинягок становить к!лька сл!в на

зразок: го ловко, д!дуга. [менники спиьного роду переважно ма-ють наголос на к!нцевому суф!кс! основа.

На Tni регулярних, повторюваних ряд!в д|есл!в, у яких наго-лос розр!знюе видов! форми /вилазитд - вилазити. виникати -виникати/ та в!да!нних за значениям прикметник!в /валковий -валковий, вершко'вий - дераковий/ у досл!даених суф!ксальних !менниках чолов!чого роду поодинок! випадки виконання наголосом змЮторозргёнювально! функц!!: водник /прад!ваик водного транспорту/ ! водник /долиця для в1дер з водою/.

Систематизад!я суф!кс|в, к!нцевих у 1менниках чолов!чого

роду, за наголосовими характеристиками показуе, до юна можуть

займати всього к!лька позиц!й в!дносно словесного наголосу: , . / / / / максимально Ь /у суф!ксах -ок7: ~ок: жолобок, ок: верше чок,

I ' I ' < " 1 I

¿>-сж:вогничок, wi^-^ок: валяночок, ^ — --ок: видолиночок,^^^^ ок: жа'йвороночак, ^м1н!мально I /суф^си -чук: з_ло,цХйч^к, -усь: дЦусь, -ад: сиваш, ■^иш: чо^ниш, -уд: ^Сдк^ш/, хоча виб!р Ix иоже зд!йсшоватися м!ж иИстьма позид!ями: перебування суф!кса

' i s ,

п!д наголосом ^S борець, перед наголошеною флекс!ею-£ - д!дуг _га, п!сля каголошеного складу ^ i коник, через один—'^S ушйЬле-нець, два-'^^Х паросточок, три S видолиночок, чотири скла-ди п!сля наголошеного g жайворонок.

Ц! дан1 дозволяють висловити припущення про те, що icHye залежн!сть м!ж морфемной структурою слова ! наголосовими характеристиками суф!кс!в. Б!домо, що середня шрфемна довжина слова в cyqacHig укра!нськ!й л1тературн!й мов1 коливаеться в !нтерва-л! в!д 3 до 4 морфем. Б!дьш!сть. суф!кс!в у cboIx наголосових можливостях не переходять ц!е! меж!. Продуктивний суф!кс -ок, единий з yciel сукупност! анал!зованих морфем, коже займати 6 позшШ щодо словесного наголосу, причому для нього зовс!м не характерна позид!я перед наголошеною флекс!ею S- , деяк! ж пози-ц11 /через два-^~-.Г , три^^-л*, чотири-S склади п!сля наголошеного/-раал!зуються в поодиноких словах. Переважна 6inb-ш!сть продуктивних суф!кс!в в !менниках чолов!чого роду займае по 2-3 позиц!!.

За реал!зац!ею наголосових ознак суф!ксальн! ¡менники форму-ють три масиви сл!в; у перший входять слова з продуктивными су-ф!ксами, б!льшост1 з яких властив! к!лька наголосових позиц!й /гМ-t -едь, ^ч, -ач/-яч. -анин/-янин, -чанин. чш, -ар/-яр.

Лине дв{ мор-£е<ш цього р1зновиду займавть по одн1й наголосови'

позиц!!: /перебувае п1д наголосом: ¡нептун та що ст0~

!ть за наго лом ним складом: ст^онци/. Другим .¿ормують !менни-

ки з малопродуктивними I непродуктивними суф|дсами. Серед них

в!с!м морфем обирають одну позиц!ю в слов! - перебування Шд

наголосом: /-хул водШ» -чук: китайчук, -¿сь: братусь, -ад: си_-

наш^ -иш: ношиш, -¿а: гЛиуд, -_ух/-юх: пастух, -ань: горбань.

Реат1 лритаманн! В1Д 4 до 2 позиц!й /-ень: ду'рень, ве'летень,

' ' „ ' < '------- 7

витороп^нь, слш=ень; -щик: бараба нщик, прапорщик, денщик; -тель!

/ / I ~ /I /

житель, же_ртву_ватель; -щ: я£ОГ£а2, розиграш; -аи: кщцхаи, зви-чай; -ич: братанич, москвич/.

в окремий масив об"еднуються запозичен! продуктиЕн! 1 мало-

продуктиЕн! суачкси, що адаптувалкся до морфеь.но! ! слоеоте!р-

но! система сучасно! украГнсько! моей. Серед них переважають

одиниц!, що займають одну позицию - перебування п|д наголосом.

Це 18 суф!кс!в з 20 розглянутих: -изм/-!зм: йонатизм, слов"я-/ . > /-- -----/ ' —т

н|зм; -ист/-1от: мэсажист, мавин|ст, -ит/-|т: лазурит, хром!т; -зт/-ят: делегат, секретар{ат; -ант/-янт: ^ебютг?ц.т, подряду; -_оз/-з: кевро'з., симб ¡оз; -аж: дренаж; -а л: Iндияхдуа щ -ент: дк£и£ент; -!те-т/-ет: _!мун!тет; -евт: терапевт; -ург: металург; -арIус: а_рх_1вар1ус; -уз: француз; —арIй: коментз^п:; —ор1 Г;: лектор Л!. Яиве два суф|кси -¿ц; та чэд ыають по к!лька наголосо-еих ознак. У первого пърееажае позиц!я перебуЕакня п!д наголосом: Л^оскер, боксер. Позиц1я п!сля наголоьеного складу власти-ва п.1й морфем! у словах, задозичуваних з гармзнських мое: гл!сер, скутер. У цьому випадку дана морфема вид!ляеться швидше за аналогию, н!ж за словотвгрною пох!др!стю сСуф!ксов1 -ор та-кож властив! кглька позиц!й щодо словесного нагопосу. Причому ознака, що найЯдыл часто радгизуеться в нього - позиц|я п!сля наголотеного складу, трапляеться в уИС^ЗТ Ивряу^иШМ V§кра1н-ськ!2 мое! функционально едино Г, але морфемао комплексно! оди-нкд! -атор: ^^еформатор, ноЕзтор. калькулятор. Анал1з матер|алу се!дчить про та, що запозичен! морфе ми тяж!ють зД86!лыеого до' виражеаня угЛфШовакого значения, регулярно поЕторювано! скорми ! едино! наголосово! ознака. ц! три ознаки, можливо, стэноелять передумови £ид!лення морфем сночатку в запозичених слоьах, роз-п|знавання 1х, а згодом ! використання в арсенал! словотворчих

зэсоб¡ь украШсько! мсв?.. От;ие, продуктиви питом! суПкса, з одного боку, 1 запозкчен!, з другого, л !меннихах чолое!чого роду запмають н!би протипекн! поваои е систем! морфемно-слово-тв!рно! акцентуацп. Пера! поставлен; г у;/.ови аирокого в!д /6 до I / ЕИбору позиц!й цодо сповескогс каголосу, друг! /за дея-ккайи незначними викяткаки/ зовсШ позбав/шн! дього вибору.

¡лалопродуктввн! су^кск зацыають промшне положения, але тек мають по л!лька наголоссвпх ознак / -ень - 4, -¡дик - с, -тель - о, 2, -ай - 2, -ань - 2, -кч - 2/4 в!ддають перевз-гу позиаН п!сля наголошеного складу«

арахувэкня того факту, що яродуктиЕн! суф!кси з к!лькох мс"{ливкх для них нагслосовцх позицП; здеб!льаого в{ддають перевагу одн!й з них - позидЛ к Юля на го лом ноге складу, дозволяз зробити ще один висновок. У суф!ксалы-:их |меаниках чолов!чого роду с'учасно! укра!ксько1 моей спостер!гаеться тенденц!я до на-голошення к!вдево1 або передщ'ацево! чаотини слова.

У ц!лому серед анал!зованих су]|кс|Е переважають одиниц!, що перебувають п!д наголосом. ¡х 27. На другому ы!сц1 т! морфеш /17/, що займають дв! наголосовх позицЦ: —X, -ик^, -ок^. -¿щь^, -ець5, -ач, -ар/-яр, -ич, -ань, -ай, -ор. -!р/-ир/-1р,

: -^к^, -ець.,, -ч, -инц =ш. На третьому су-ф!кси, для яких характерн! три ааголосов! ознаки:-окр -ок^, "¿Щ^ь* ~те-ер/-онер. На четвертому морфеми з чотирма наголосоЕИМи ознаками: -икр

о' "^8* "-^15* ~ець1» гйвь. Паралельне наголстення суф!ксальних !менник!в чолов^чого роду за матер!алами словника сучасно! украГнсько! лгтературноГ мови не мае великого поширення. У словах з суфкчсами, для яких характерна одна наголосова ознака, паралелшэго наголосу не спо-стер!гаеться. В !н1шх !менниках засвечено сп!в!снуЕання двох позиц!й суф!кса при паралельному наголошенн! сл!в - найб!льш продуктивно! дня дано! морфеми ! мент продуктивно!.

¡'«атер1аки та результата дисертацП висЕ1Тлен'. у публ{ка-гиях:

1. Акцентуации! характеристики !меннякових к1нцеаих суф!к-с!а у оучасн!й укра1иськ!й моа! // м!жв!домчай науковий зб!рник "Укра1кське моЕозкавство". - Ки1е, 1992, с. 126—1Ь2.

2. Деяк! акцентуацШ! особливост! поезП Т.Г.ШеЕченка // Т.Г.Шезчекко I Передепавщша. / Тези долов!дей та пов!домлень ¡.Ижнуз!еськоI каукоЕО-тео^етичко! конференцП, присвячено! . 14э-р1Ччю написания "сапов1ту" та 1ьо-г1ччо еиходу "Кобзаря" [¿-15 грудня 1990 р. - Переяспав-Хмельницький, 1990. - С. 6064.

3. Смисдове розр!знення синтаксичних оданиць засобами про-сод!I // Тези допов!дей та пов!домлень м!жвуз!всько1 науково-теоретичцо! кояференцП, присвяченоГ Ю0-р1ччю в!д дня народив ння СерПя Смеречянського. 19-20 бе резня 1993 р. - Запо-р!жжя.

4. Синон!м!чн! суф!кси та 1х м!жр!внев! в!дношення // Тези допов!дей та пов!домлень / 1деГ та постат! /з Iстор!I мовознав-стаа на УкраГн!/. - ди1в: Наук, думка, 1993.