автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.03
диссертация на тему: Этно-национальнов отчуждение как философская проблема (историко-философский аспект)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Этно-национальнов отчуждение как философская проблема (историко-философский аспект)"

Л* -

ДНШРСЖГРОВСЬКИЙ УН1ВЕРСИГЕТ

На правах рукопису.

БРАТАСЯК Мар{я Григор!вна

ЕГНО-НАЦЮНАЛЬНЕ В1ДЧУЖЕНЙЯ ЯК ФГЛОСЮСШ

ПРОБЛЕМА ' / I сторико-<${ лософський аспект/

Шец1вльн! сть 09.00.03 - 1егор1я ф!лософ!1

АВТОРЕФЕРАТ цисертацИ на здобуття наухового ступеня доктора ф1ж>софських наук

Терноп1ль - 1996

Робота виконана на кафедр1 соц!ологН 1 лог!ки Терцоп(льоького педагрг!иного !нституту

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор ф1лософських наук, професор 1.В.Бичко; доктор ф1лософськнх наук, зав!дуоча сектором ф!лософ{I та культури 1нституту укра'шо-знавства НАН Украши Ц.В.Кашуба;

доктор ф1лософських наук, професор I.А.Мороз.

Пров!цна уотанова: Дрогсбицький педагог!чний {нститут

Захист в{дбудегься 1995р. о /^"год.

на эас1цанн1 спец1ал1эованоУ вченсн Ради Д 053.24.06 по захисту дисертац1й на здобуття паукового ступеня доктора ф1лософських наук при Д^пропетровському ун1верситет! /320 625, НОТ, м.Дщпро-петровськ, пр.-т Гагар!на,72, корп.Х/.

3 дисертац!ев ыожна ознайомитися в пауков}И б}бл}отец1 Дн'пропетроаського державного ун1верситету.

Автореферат роз!сланий

" иМ-с Тсгъо_1995р.

Вчений секретар спец!ал}зоааноУ вченоУ Ради А.Б..Ф1 датой

ЗАГДЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТА

Акгуальн!сть теми досл!дження. Оэред чинник!в, як! обумовили нин1ин!й, глибоко кризовий стан ян в еконслЛц!, так 1 в сфер! духовного життя укра?нського сусп!льства, одне !з основних м!сць належить тяжким I згубним наел}дкам етно-нац!онального в!цчужен-ия укряУнп!в, що тривало в!ками. Нин! Укра'1'на в!дчував брак нац! онально-св!домих людей, на плеч! яких покладено завдання як!с-ного перетворення засад буття сп!льноти.

Етнос /народ, нац!д/ формув !ндив!да за сво7м образом I подо-бов. В!н дав особистост! необх{дн! засоби до життя /практичн! знания, досв!д, ц)нноет!, св!тогляц тощо/, як! вона засвоюв ! ви-користовув. В цьому середовищ1 формуються засади !ндив!дуального !снування, - тому у в!цчуженоУ в{д етно-нац!онального простору особистост! руйнувться {дентичн!сть, тожсам!сть, Ц1л!сн!сть I орган! зован!сть "я" внасл!док руйнац!? онтолого-гносеолог!чного, психсутоИчио-цуховного, екзистенц? ального, субстанц!ального п!ц-грунтя г/ бу^тя. - Тана в!дчужена люцина перетворювться на

руйн!внмй чиннйн не лише власноУ, а й эагальнолюдсько! культури.

В(дродитися - означав энову стаги самими собою, 1з механ!ч-ноТ маси населения знову стати народом /етносом, нац!вю/, що скла-давться !э етнонац!ональних людей, а не етн!чних н!г!л!ст!в, що не в!дають своЬс корен!в, безцумних манкурт!в, яким байдуже, що д1вться з IX землею, культурою, народом, бо "свое?" земл!, культури, "свого" народу у них просто немав. Огати самими собою, означав стати нац!онально-св!доиими громацянами, патр!отами, I тим-самим повернути соб! втрачену родову сугн!сть, загальнолюдське, вв!йти р!вноправними в св!тову сп!льноту р! вних.

Отже, як виплива« !з скаэаного вице, украГнське державотворен-ня та в!цродженницьк! процеей, що в1дбуваоться паралельно з ним, роблять проблему досл!дяення етно-нац!опального в!дчуження, його форм,' р!вн!в, шлях (в подояання не просто теоретичною проблемов, але об"вктивноо, актуальною практичною потребою.

Актуальн1сть етно-нац! онально? проблематики эумовлена тако» сенсом людськоТ {сторЯ, що розкрива*ться в нац!леност! на особист! сне роэмаТття всезагального, новов 1стор!ософськос парадигмою, зг!дно з якою сусп!льство тримавться на особистост! як ыо-надному утворенн!. Нац!ональне - ц(нн!сть чи "архаТка"? Що таке етко-нац!ональний тип людини"? Як сп!вв!дносяться людська сут-н!сть га нац!ональнв вство особистост!? - в!дпов!дей на ц! запи-

тання потребують !нтегративн! процвси в сучасному св!т!, в!дрод-женницьк! тенденц!? на теренах Ос!дноУ европи та на територ!Г колишнього СРСР.

Проблема етно-нац!опального в!дчуження, на наш погляц,дослужена далеко недостатньо. Практичне життя радянського сусп!ль-сгва не потрейувало доел!дження проблем нац!анального життя взагал! { етно-нац!онального типу людини, Н ыентальност!, !д!ома-тичних характеристик св!тогляду, св1тов(дношення^зокреиа. Нин!, коли реал!У життя докор!нно зм!нились, вивчення вищеэаэначено? проблематики стае вкрай актуальною задачею.

Анал!з проблеми етно-нац!опального в!дчуження в !сторико-ф!-лософському план! дасть можлив!сть: 1/ простежити розвиток само! категор!'{ "етно-нац!опального в!дчуження" в !стор!? ф!лософськоК думки Укра1ни; 2/ досл!дити генезу етно-нац! ональне в!дчуження в р!зн! пер!оди украшсько!' 1сторН, що, в свою чергу, дозволить об"вктивно в!дгворити нин!шн!й складний ! багатоаспективний про-цес становления ! збереження тожсомост! укра^нц!в, накреслити шляхи для подолання перетворених форм нац!онально-культурно1 бут-Т«вост! ! етно-нац!онального вотва особистост!.

Брак серйознкх, фйгндаыентальнтс досл!джень в !сторико-ф!ло-оофськ!й л!тератур! радянсько? доби став вир!шальним стимулом до вибору автором саме ц!61 тематики, як предмету дисергац!Яного доел!дження.

Стан розробленост! теми. &ладн!сть та багатоаспектн! сть проблеми в!дчуження взагал! зумовила складн!сть та багатолик!сть наукових п!дход!в до неУ, що дае п!дстави видтлити основн! налря-мки, по яких йщло цссл1дження П.

Категор!я "в!дчуження" вперше вводиться у ф!лософський "об!г" Гегелем. К.Марксу належить фундаментальна доел¡дження феномену в!дчуження в кал!тал!стичному сусп!льств!. Що стосувться радян-сько¥ ф!лософсько? цумки, то ця проблема тривалий час взагал! не досл!джувалася, вважалася ненауковою, "буржуазною". Проте, в зв"язку 1з зростаючиы ¡нтересом до творчост! "молодого" Маркса, не початку 60-х рок!в появляються перш! роботи радянських ф!ло-соф!в, звернен! до проблеми в!дчуження /Л.М.Пажитнов, ЫЛ.Петро-сян, ТЛ.Ойзерман, Е.М.Оган!ков, М.1.Лал!н та Iн./ ^Оеред ук-

I/. Див..напр.¡Пажитнов Л.Н. У истоков революционного переворота в философии. Н.,1960; Петросян М.й. Гумманизм.-М., 19Б4; Ойзерман Т.Н. Проблема отчуждения в буржуазной философии и формирование философии марксизма.-М.,1962; Кишилова В. йиф о двух Марксах. -М., 1963 та !н.

ра1'нських ф!лософ!в першими почали розробляти "в!цчуженицькуя проблематику М. В.Попович, ЬВ.Бичко, В.А.Кравченко, ЛЛ.Холоп-цева га ! к. Варто эазначиги, що досл!дкення проводилося лише в рамках МарксовоТ концепц!'{ кап!тал!стичного в!дчуження. Що до соц!ал!зму, то в! дчуяення в кривому випадку визнавалосъ иве "рудиментом", "пережитком", "залишком" минулого при coMta.itзм'; заруб!жн! доайцження, що не вписувались в рамки марксистского п!дхоцу, трактуваллся як "буржуазн!", рев!з!он}стськ!. До радян-ських автор!в, що працювали в цьому русл! належать: 0.П.Огурцов, 1.С. Нарський, Ю.М.Давидов, С.С.Сафонов, О.П.Оабо(цук, Д.Ф.Козлов, Г.Г.Бушман!с та !н.

Проблем! в!цчутгення выведено довол! багато м!сцп в ф!лософ-ських досл!дженнях таких заруб!жних авт0р!в-марксист!в як Д.Ду-кач.Р.Гарод!, Г.Маркузе, Г.Петрович, П.Ераницький, А.Шафф та !н. Ними^п!дкр?слювалось, що в!дчуження в умовах командно-адм!н!стра-тивно'{ систему в тоТальним I виявлявться на вс!х р!внях сусп!ль-но1" св!домост!, в тому числ!, 1 при соц$ал!эм!. Такок ! б!лья!-сть эах!дних немарксистських ф!лософ!в вважають в!дчугеннл атрибутивного, сути!сноп характеристикою люцського буття /А. К».®, М.Хайдеггер, Ж.-Л.Сартр, Е.Фромм, Ф.Шцяе, Х.0ртега-1-Госсет/. Вони досл!джупть таку форг^у в!дчуження як в!дчужеиня особистост! в!д свое"? сутност!, застер!гвють проти появи нових форм в!дчуяен~ ня. В рос!йськ!Я рел1г!Ен1й ф!лоеоф!Т до ц!а'{ проблеми эверталися В.СЬловйов, М.Бердяев, Л.Шестов.

Починаючи з 90-х рок!в, з*явля70ться роботи радянськнх, а эго-дом ! украТнських автор!в, в яких мовиться про тоталышй характер феномену в!дчуз?ення ! в СРСР. СЬред форт в!дчукення, пр!м пол!тн-ко-економ!чного, вид!ляпться: в!дчуженнп в сфар! иорал!, еколог1ч-не в!дчуження, згацувться нац!ональне /М.П. РовуцькиП/. В досл!д-кеннях проводиться думка про то, що нов! форми в!дчужеинл у вс!х сферах життя виявилися значно руйн!вн!иими в!д попередн!х,/"кла~ спчних"/ форм в!дчуження /М.1Лзл!н/, стверцжувться, що проблема духовного в1дчуяекня ! подолаяня його постад як проблема утверд-ження загальнолюдсытх ц!нностей. Вез б!льие серэд досл!дник!п поширювться дукка про те, що осгаточне подоланнл в!дчуження нв-можливе,! що сам феномен б! дчуяення не залежить в!д форм власност!. УкпаУнеький ф!лософ П.Иуйко п!дкреелюв думку про "уепадкуввння" в!дчуженоТ св!домост! "гомо совет! кус" пострадянським "гомо".

I/ Див., напр.: Попович М.В. Пох!ц проти роэуму. -К., 1960; Бычко И.В. Познание и свобода. -М.,1969.

В новосвропейськ! й культур! цом!нування рац) онал1стично'! традицГ/ зуыовило незац!кавлен!сть мислител! в ц!вю проблемитикою-акцентуеться в основному на проблем! загальнолюдського, а не ок-рем!шного, ун!кального.

Проте, цеяк! аспекти проблеми були проанал!зован! зах!цними ф!лософами.Д.Шу, К.Гельвец!», Й.Гердеру, I.Канту, Й.-Г.Ф!хте належать !двЧ стосовно зм!нвваност! нац!онально! вдач! народу п!д впливоы р!эних чинник!в. Эокрема, вид1ляються так! шнники, як сусп!льно-пол!тичний устр)й, кл!мат, пол!тикп-и!л!тарний чин-ник тощо. Гегелю належить !дея трактування нац!опального в!д-чуження як процесу 1 стану. Й.Ф!хте наголощуе на тому, що визна-чальним критер!«ы приналежност! особистост! до народу в причетн!-сть Н до духу цього народу,!, навпаки, - в!дсутн!сть цього духового начала означав втрату нац!онально1 !.дентичност!. 1спансь-кий ф!лософ Ы. це Унамуно ставить питания про зцатн!сть витворен-ня нац1ональним буттям народу повноц!нно? особистост! !з розвине-ним, досконалим "я". Спов"янський мислитель Л.Коллар стверджув, що !з втратоо р!дно? мови та культури народ поступово втрачае сво1 ментально-св!тоглядн! характеристики, а, зрештою, ! нац!она-льну тожсам1сть. Разом а тим, в зах!дн!й Iстор! ЗГ ф!лософ!'1 серед !гашх фори в!цчужекня доел!длуеться екстрем!стсько-нац!онал!стич-на св{цом!сть /Ф.Н1 цие, С.Керкегор, К.Ясперс, Е.Фромм, Х.Оргега--1-Гассет/. Огвердкуеться, що наявн!с?ь у особистост! ! щлого народу цге'1 свгдомостг свЦчить про вгдчуження I народу.! особистост! в!д людсько'1 сутност!, втрату тожсамост!. Нац!я сприймабться.эде-б!льшого, як пережиток, непорозумЫня, що мае бути неминуче подо-лане. Аналог1чне ставлення эах!дно-»вропейськоУ !стор{У ф!лосо-фН ! до етно-нац!онального типу людини - з поэицтй просв!тниць-кого рац!окал!зму такий об"ект досл!дження не вартий уваги. По-д!бний п!дх!д до проблеми у нин!шн!й ситуац!?, зрозум!ло, не може задовольнити. Автор прагне подолати крайнощ! рац!онал!зму ! одно-б!чн!сть марксизму /оетання полягав в тлумаченн! людини як, пере-вакно, виробника, продуктивно? сили $ !гноруванн! рол! ! значения в П китт! позавиробничоУ сфери, в тому числг - ! етно-нац!опального культурного середовища, яке чинить на людину значно б!ль-иий вплив н!ж виробнича сфера/.

Що ж до анал!зу проблеми етно-нацгопального вгдчуження в радянськ!й та в!тчизняшй Л1тератур!, то, як втце эаэначалося, про не! лише эгадувалося I ц!ЛК0м справедливо в пострадянський пер!од/19Э2р./ в Н1й п!дкреслювться, що саме ця форма

в!цчуження в найменш досл!дженим серед !нтих форм ! вид!в в!ц~ чуження.

I все ж, звернення до !етор1X ф!лософсько! культури УкраТнй дозволило переев!дчитись в т!м, що р!зн! аспекта етно-нац!онального в!дчуження були в пол! зору в!тчизняних мислител!в в р!зн! пер!оди украшсько? !стор! '£.

Не вживаючи самого терм!ну "етно-нац!ональне в!дчуження", про нього говорить Г.Осоворода, автор "1стор!Т Рус!в", М.Гоголь, О.Потебня, П.Кул!т, В.Антонович, М.Драгсманов, I.Франко, В.Вйн-ниченко, Д.Чижевський, Д.Донцов, д!яч! "роэстр!ляного В!дрод-ження" В.ГОдмогильний, М.Хвильовий, В.Домонтович; В.Огус. До ц!-

проблеми звертаються досл!дники э украУнсько! ц!аспори: В. Цимбал!стий, М.Шлемкевич, П.Могочи, е.Маланюк, о.С.Ярмусь, В.Ян!в.

Автор в сво?й робот! спиралаея на наступи! !деУ ! висновки вищеэазначених мислител!в: етно-нац!ональне в!дчуження зумовлюв появу "мертво? душ!" /М.Гоголь/, "зовн!шньоТ лпдини" /Г.Сковорода/; денац!онал!зац!я нац!опальноТ ел!ти спричинилася до эагибе-л! козацько? республ!ки /П.Нул!ш/; мовна асим!ляц!я веде до втра-ти народом культури, а, отже, ! руйнац!1 самого народу /О.Потебня, В.Антонович, М.Драгоманов, I.Франко та !н./; почуття прина-лежност! цо свого народу не в!дають класового под!лу /В.Винни-ченко/; нац!онально несв!дом!' люди е не теориями, а руйначами /Д.Донцов/; асим!ляц!я в процесом найшк!длив1шим, бо вона пере-творюв народ на зубож!лу ! матер!ально, ! духовно масу /П.Поня-тенко/; ген!альн!сть потребув нац!онального п!дгрунтя - без нього вона не розкриваеться до к!нця /П.Понятенко/; нац!ональне в конечною, окрем!шною формою прояву загаяьнолвдського, а тому руйнац!я першого означав руйнац! ю ! другого, тобто загальнолвдського /Д.Чижевський/; этрата почуття нац!опально? !дентичност! неминуче веде до втрати особист!ста почуття глибинного, стаб!ль-ного зв"язку, викликаа тяжи! психолог!чн! насл!дки /Б.Цимбал!с-тий/. втрата духу, внуяр!шньо? свободи веде лвщину до стану^за— губленост!" у св!т!, що П оточув /М.Шлемкевич/. Анал!зу укра¥нського комплексу меншвартост! присвячен! досл!д-ження Д.Донцова, е.Малвнюка, 6. Сверстгжа, о.С.Ярмуся, П.Могочи, П.Голубенка.

I/ Див.: Рйвуцкий Н.П. Духовное отчуждение как философская проблема. //Автореф. дисс. ... к.ф.н. - Львов. 199?.

Чи не единое монограф}«ю в!тчизняного автора, в як!й !з эас-тосуванням эагальноф!лософського п!дхоцу досл!джуеться проблема стосунк!в особистост! э етносом, в робота Л.б.Шкляра "Этнос. Цультура. Личность".-К. "Наукова думка" 1992. Наголошуючи на думц!, що етно-культурне середовище в нев}д"бмним в!д особистос-т!, витворю« I'I як людину, автор вид!ляе так! форми етно-нац!о-нального-в!дчуження: космопол!тмзм, марг!нальний тип св!домост!, нац!онал!стична св!40м!сть, часткове етн!чне /нац!ональне/ в!д-чуження: ыовна асим!ляц!я, втрата (сторичноТ пам"ят! тощо. По-ск!льки в роботах радянсыдас автор!в э культуролог!чноУ тематики майже не робилося спроб розглянути особист!сть в контекст! етно-нац! онального культурного простору, то названа праця Л.Е.Шкляра становила для дисертанта особливий !нтерес.

Доел!джуючи особливост! розвитку украУнського ментал!тету, нац!ональноУ самосв!домоет!, автор послугувалася роботами в!т-чиэняних досл!дник!в: М.В.Поповича, О.С.Забужко, А.К.Бичко, Б.!фимського, 1.0.Лосева, 1Л.Мо!сеУва, В.С.Л!сового, В.$.1миря, В.С.Крисаченка, О.В.Нельги.

Ч!льне м!сце в досл!дженн! дисертац!йноУ проблематики зайня-ли роботи украКнських !сторик!в ф!лософ!У: Г.В.Еичка, М.В.Кашуби, В.М.Н!чик, ПЛ.Гнатенка, АЛ.Пащука.

В дисертац!йному досл!дженн! використано роботи радянських та заруб!жних автор!в з етнологГУ та етнопсихолог!У: Ю.Бромлея, Л.Гумгльава, Р.Подольного, Е.Маркаряна, Р.Абдулат!пова, С.Арутю-няна, Дк.Данна, М.Херсков!ца, Дк.Хон!гмана, Х.Линд, В.Кауд!лл та !н.

В!ддаючи належне науков!й та практичн!й эначимост! розгляну-тих виде досл!джень, н!ек!льки не принижуючи Ух науковоУ та прак-тичноУ ц!нност!, зауважиыа, що пропонована нами тема висвНРлюе-ться в них, эрозум!ло, далеко неповно /адже вона не в там спе-ц!альнии предметом доел! дження/.

До питань, що п!длягають подалыпому вивченню, належать: пе-рвосмислення марксистськоУ концеп^У людини ! визначення рол! 1 ы!сця етно-нац! онального культурного середовища в житт! особистост!; уточнения-зм!сту категор!? "етно-нац!ональне в!дчуження", вияенення природи цмго феномену; висв!тлення проблеми етно-на-ц!онального в!дчуження в 1сторЯ ф!лософськоУ ^ультури УкраУни в р!ян! пер)оци У! !егор!1; на п!дстав! узагальнення украУнського 1еторчко-ф1лософського матер!алу по дан!й проблематиц!, висв!т-лення р!вн!в та форм прояву етно-нац!онального в|дчуження в су-

часн!й УкраГн!; переосмислення проблеии.зв"язку етно-нац!оналъ-ного та загальнолюцського, На жаль, з дано? проблематики практично в!дсутн! роботи уэагальнювчого характеру. Зважавчи на ви-щезазначене та нагальну cycntльну потребу досл1джекня вказаноТ проблематики, виб!р дисертанта зупинився сама на н!й.

Мета 1 завдання доел!джения: досл{дивши та узагальнивши висв!тлення етно-нац!опального в!дчуження в европейськ!й icTopti $fлософ! ? та в fcxoptl ф!лософсько! культури Укра*ни, розкрити його вплив на життя особистост! та народу, до якого вона наложить.

Реал!зац!я ц!в? мети передбачав вирГшення таких завдань:

- визначити та уточнити основн! методолог!чн! засади цое-л!дження, виходячи э !сторико-ф!лософського анал!зу проблеми в!д-чуження взагал! ! етно-нац!опального, зокрема;

- показати нев!д"вин!сть етно-нац!онального культурного простору в!д особистост1, визначальну його роль у формуванн! сутн!с-них рис лвдськс? особистост!;

- виявитИ м!сце проблеми етно-нац!онального в!дчуження в !е-тор!? ф!лософсько1 культури УкраКни та п!дбити основн! п!дсумки П досл!дження;

- на п!дстав! укра?нського }сторико-ф!лософсьяого матер!олу, проел!дити природу етно-нац{онального в!дчуження, його р!вн! та форми прояву в сучасн!й УкраТн!; .

- показати, що в умовах-!нтенсивного наступу цив!л!эац!i на культуру як ян1сну характеристику орган!зац!Ч сусп!льства, етно-нац! ональне в! дчуження е деструктивно-негативним феноменом, що,

I руйнуючи онтолог!чн!, екзистенц!альн!^ субстанц!альн{ засади люд-ського буття, загостров до критично? мея! драматичн!сть ситуац!f людського !снування. ;

Теоретико-методолог!чна основа та джерела.

• Еир!шення поставлена у диеертац!Иному цосл!дженн! завдань грунтувться: на класичн!й спадщин! cb!toboi ф!лософ!'{, на И фундаментальнее положениях щодо сутност! людини та феномену в1д-чуження. Дисертант виходив !з конструктивно-критичного осмислен-ня Bcie'i гами р!зноман!тних ,поэиц!й та погляц!в, предстявлених в л!тератур1; що стосуеться радянськсн л!тератури з дисертац!йно! тематики, то, зважаячи на П класовий п!дх!д, за!деолог!зоппну методолог!», автору довелося в!дмовитись в!д багатьох положень, що не в!дпов!даю<ть реал!пм життп, заново переосмислитч !деУ тп висновки щодо досл!цжувано'1 тематики; методолог!чною опорою s робот! над тсмоп були прап! в!тчияняних мислител!в кинулого:

Г. Сковороди, М.Гоголя, О.Ботебн!, П.1^ул1ша, М.Драгоманова, I.Франка, Т.З!ньк!вського, Д.Донцова, Д. %жевського, В.Еинни-ченка, вчених з украУнськоУ д!вспори, також !сторико-ф!лософсь-к!, ф!лософсько-св!тоглядн!, культуролог!чн! та етнолог!чн! цос-л!дження, ¡цо ад!йснювалися в УкраУн! та за рубежем в останк! роки.

Наукова новизна рсботи полягав в тому, що вперше !з застосу-ванням !сторико-ф!лософського подходу зроблено спробу досл!джен-ня етно-нац1онального в1дчуження як перетвореноТ форми прояву нацхонально? сугност: Г. буттевоотх окремо! особистостх та народу, до якого вона нал ежить

Наукова новизна одержаних результатг в може бути конкретизова-на у наступних висновках та положениях, що виносяться на захист:

- на л!цстав! цосл!дження !снуачих концепц!й людини та сто-сунк!в етносу I особистост!, обгрунтовано визначальну роль етно-нац! онального Культурного середовща у витворенн! людини, конечною, необх!днои I конкретною формою якоУ, в етно-нац!ональний тип - поза цим типом людина взагал! в не б}льше, н!ж абстракц!вю; чим повноц!нн!шою буде етн!эац!я !ндив!да, тим повн!шов буде 1 соц!ал!зац1я його, поск!льки етно-нац!ональна культура, в лон1 якоУ перебував особист!сть, кр!м самобутньо-неповторного, несе в соб! 1 вселвдське;

- анал!з в!дчуження в зах!цноевропейськ1й Iсторико-ф!лософсь-к! й думц! та в !стор!У ф!лософськоУ культури УкраУни.Дав п!дста-ви стверджувати, що етно-нац!онапьне вщчуження - це перетворен! форми прояву сутн!сних сил етнофора /особистост!, народу/ та на-ц!онально-культурноТ буттввост!.

Етно-нац!ональне в!дчуження мае дв! сторони: перша сторона полягав у витворенн! особистост!, що втратила потребу в причет-ност! до свого народу, його культури та,духу; друга сторона про-являеться у так!й Ипертроф!У етно-нац!онального, коли 1ндив!-дуально-неповторне розглядавться як надц!кн!сть пор1вняно з все-лпдськш /екстрем!етсько-нац!онал!стична св!дом!сть/. I в первому, ! в другому випацках етно-нац!ональне в!цчуженнн виступав, насамперец, як в!дх!д, в!дд!лення етнофора в!д свовУ сут!;

- !дея етно-нац!онального в!дчукення пронизуе всю !стор!ю ф!лософськоУ культури УкраУни, починаичи в!д доби РуУни ! по-сьогодн!. У Г.&овороди, зокрема, проблема етно-нац!онального в!цчуження звучнть як проблема глибкнного зв"язку етно-нац!онального /"спор!дненого"/ з сутн!стс та призначенням людини - це дав

п1дстави зробити висновок, що !деУ етн!чного н!г!л!зму були чу-ж! як самому Г.Сковород!, так ! його творчост!;

- показано, що украТнськими мислителями Х1Х-ст.-поч. XX ст. активно зд!йс1гобться доел!дження етно-нац}онального в!дчуження у форм! "в!дступництва", "запроданства? эради свого народу та його культури. Явищв "роэполозинено! душ!*, зумовлене !сторично, постав як ! стотна риса украКнсько!" дол!;

- в творчост! укра?нських романтик!в /М.Гоголь, Т.Шевченко/ проводиться !дея про те, що етно-нац!ональне в!дчуження в в!дчу-жекням в!д оеобистост! в принцип! "нев!дчужуваного" - елемент!в особистост!, !д!оматичних характеристик св!торозум!ння, св!тов!д-ношення, духу, (сторично'У пам"ят!; це траг!чний розрив сутност! та 1снування, граничив в!ддалення людини в!д Н ества. .До кульм!нац!у ця !дея доведена в творчост! мислител!в "розстр!ляно-го в!дродження" /В.Шдмогильний, Ы.Хвильовий.В.Домонтович/ та шестидесятник!в'Ув.Огус/ - тотальна руйнац!я нац! опального життя означав таку ж тотальну руйнац!ю лпдськоУ сутност!, людини вза-гал!. Розрив соц!окультурноУ традиц!У м!ж покол!ннями означав за-перечвння одного !з фундаментальних закон!в людського життя - передач! життевого досв!ду наступним покол!нням;

- етно-нац!ональне в!дчуження може бути, глобальним ! частко-вим. Формами глобального етно-нац!онального в!дчуження б космо-полхтизм, "манкуртизм", шов!н!зм, радянський !нтернац!онал!зм; часткового - в!дрив св!домост! та мови в!д п!дсв!домого та поза-св!домого, на грунт! якого вони виросли; в!дрив емоц!йно-почут-тввого в!д рац!онального; в!дчуження !стсркчноУ пам"ят!, ун!ка-льних, власних характеристик св!тобачення, св!торозум!ння; втра-та практичного знания тощо.

- - рефлексивна етн!чна св!дом!сть, на в!дм1ну в!д дорефлексив-ноУ, прагне до п!знания сутност! "свого", розум!ння його не лише як в!дм!нного в!д "чужого", а й як одн!вУ !з форм прояву все-людськост!. Важлкв!сть над!йност! включения себе в етносп!льноту не зтмяав, але поряд !з цим не менш важливим моментом в проблема реал!зац!У себе як етнофора, усв!домлення проблеми гврмон!У оео-бистого, етносп!льнотного та вселюдського. Гармон!йнв повднання розуму, вол! та емоц!йноУ почуттшвост! - !деал, якого здатна сяг-нути особист!сть з рефлексивною етн!чною самосвГдом!стю.

- об"вднатися в «дине лидство люди можуть лише як !ндив!дуа-л!зован! ц!л!сност!. Етно-нац!ональне в!дчуження розщеплюв люди-

ну, УУ внутр!шн1й св!т, руйнув У? ц!л!сн!сть. У нин!шн!х украУн-ц! в феномен ! етно-нац!онального в!дчуження спостер!Га«ться у dtлъшост! названих форм. Тому шлях украУнц!в до входження в су-часний св!т загальнолюдськоУ культури може лежати лише через подолання етно-нац!онального Bfдчуження, витворення етно-нац!о-нального типу особистост! з! зр!лим особист!сним началом. А по-си1льки р!вноц!нна етн!зац!я можлива лише в повному структурно, зр!лому ! багатому етно-нац!ональному простор!, то турбота про такий прост1р с нев!цклацним завданням в нин!шн!й УкраУн! вже нин).

Науково-практичне значения цисертац!?.

Результати досл!дження мавть як теоретичне так ! практичне значения. Зм!ст роботи як й висновки з не У, допомагають зиясува-ти сутн)сть етно-нац!окальноУ культури, сп!вв!дношеккя кеповтор-но-самобутнього та ун!версального в культурно-}сторичному проца-с!, зм!ст та сутн!сть етно-нац!онального в¡дчуження, вплив його на культуротворення, на людську буттев!сть взагал!, допомагають эроэун!ти украУнську долю та вдачу, уяснити т! завдання, як! потребно буде роэв"язувати украУнцям, перш,.н!ж Ух прийме св!то-ве сп!втовариство. Результати доел! дження можуть бути використа-н! у навчально-викладацьк! й робот! при читали! ленц!йиих курс! в э !стор!У ф!лософ!У, культурологгТГетнопсихолог! i'7 украУнськоУ л!тератури, украУнознавства, етносац!олог! У у вузах, народознав-ства, сусп!льства, украУнськоУ л!тератур»1 у школах.-

Матер!али та результати доел!дження мають вих1ц в практику суси!льних перегворень в УкраУн!, можуть бути використан! в про-цес! пошуку практичних шлях!в подолання нин!шнього глибоко кри-зового стану у р!эних сферах киттвц!яльност! украУнського сус-п!льства.

Структура дисертацгУ зумовлена лог!кою доел!дження, що вип-дивав з його мети та оеновних завдань. Праця складавться з! всту-пу, б роэд!л!в, а такок !з заключноУ частини та б! бл! ограф!У.

В первому роэд!л! оемислювться проблема сп!вв!г,чошення за-гальнолюдського та етно-нац!онального. В другому - досл!джувться вплив eTHOcniльноти /нац!?, народу/ на !ндив!да. Трет!й розд!л присвячейий !сторико-ф!лософськоыу анал!зу феномену в!дчуження взагал! та етно-нац!онального, зокрена; зд!йсню^ться визначення Boro, з"ясовуються основн! риси та критично досл!цжувться зм!ст национального питания в марксизм! -лен!н!зм!. В четвертому розд!-Jii просте*у»тьск доел!дження етно-нац! онального в! дчуження в !с-

гор!У ф!лософсько"? культури Укра'хни в!д ХУ ст. до к!нця ХУШ ст. П"ятий розд!л - присвячений анал!зу проблеми отно-нац!онального в!дчуження украУнськими мислителями XIX- поч. XX ст. В шостоыу розцгл! роэглядавться феномен етно-нац!онального в!дчуження в творчост! мислител!в "розстр!ляного В!дродкення", укра!нсько! д!аспори та "шестидесятник!в", з"ясовуються форми прояву нац!о-нального в!дчуження в сучаснгЯ Укра'ш!. Проведений анал!з дозволив вир!шити основн! досл!дницьк! завдання.

Апробад!н роботи здШснювалася у виступах на науково-прак-тичних конференц!ях: м{жнароднюс /Москва, 1950; Нижн!й Новгород, 1993,1994; Шив, 1992; Кельде /Польща/, 1993; Луцьк /1994/, Тер-ноп!ль, 1992; М!нськ, 199^, республ!канських /Гродно, 1990; Льв!в, 1991; Дрогобич, 1992; Бердянськ, 199г:Черн!вщ, 1993; К!ровогряд," 1993, Р!пне,1993, Ки?в, 1994 /м!жвуз!вських/ Терно-п!гь 199Г, 1992, 1993, 1994/, П-й Всеукрашськ!й школ! соцЮло-г!в /Бердянск, 1994/, на IУ-х ТернопЛльських науково-методичних читаннях /1994/. 3 теми диеертац! Гопубл! ковано 34 роботи эагаль-ним обсягом 18 др.арк., в тому числ! монограф!я "Культура ! на-ц{онаяьне в!дчуження".

Основний зм!ст роботи.

У эступ*! обгрунговуеться актуальн!сть теми, висв!тлю«ться стан Н розробленост!, визначапться мета та основн! завдання дос-л!дкення, розкривапться мэтодолог! чн! засади роботи, обгрунтовуеться наукова новизна досл!дяення, практична значуц!сть отриианйх результат!в.

В первому розд!л! дисертащ? "Проблема сп!вв!дношення загальнолюцського та нац!онального в сучаснШ ф!лософ!К^ на п!дстав! анал!зу !снупчо? ф! лософсько? л!тератури(переосмислювтьея сп!в-п!дношення нац!онального та загальнолюдського у зв"яэку з! зм1нов сучаснкх реал!й, доводиться необх!дн!сть зосередження уваги дое-. л!дник!в на анал!з! нац!овально? суб"вктивност!, ментального простору буття нац!?, вивченн! етно-нац!онального типу особистост!, що в складовов проблеми людини взагал!.

Нин! на !сторичну арену вийшов 1 на весь голос заявив про себе етно-нац!ональний чинник - невипадково наш час названий нац!она-льним ренесансоы.

Не вдаючись до загально? характеристики епецнф!ки концепц! Р. иислител!в, як! роэробляли проблеми ф! лософськоГ антрополог!Г, поск!льки це вихедеть за меж! досл!дження, дисертант в1дэначав, що серед роэма?ття цих концепц!й практично в!дсутн!й етно-нац!о-

нальний'аспект.

Щр стосувться зах1цно-ввропейськоУ философ!I, то П неза-ц)кавлен!сть проблемою национально? суб"вктивност( зумовлеиа не в останню чергу домхнуванням рацгонал}стичног трациц!У, що звер-тала увагу доел!дникг в, касаиперед, на загальна, як таке, що об"«дну« людей, а не роэ"едну«. Та й саме эах1дно-ввропейське життя,угрунтоване ще з середн)х вШв на етно-нац!ональному "нейтрал!зм!*, /згадаймо, що мовоо культури зах!дно-ввропейсь-кого серецньов1 ччя була "едина" - латинська мора/, не вимагало под!бних досл!джень.

. Щодо ыарксистськоУ ф!лософ}г} !гноруЬання етно-нац!онального чинника можна пояснити тиы, що в!н_, зг!дко псзиц! I основоположник} в марксизму, належить до "перед}стор} У" людства, а марксизм зосередив свою увагу на "д!йсн!й }сгор!У. Зведанням национального до державного /тобго лише пол!тичного аспекту - нац!я як державна форма сп!льноти/ була допущена груба помилка, яку повно» м}рою вилравило лиш XX столгття.

Етно-нац!ональне тривалий час вважалося свого роду, "прик-рим випадком" в !стор}'!, "помялкою", "непорозум!нням", що неми-нучв повинно бути подоланим, поск}льки людство рухавться в напря-м! вдосконалення себе, тобто по висх!дн!й. По-справжньому ц!н-ним в з ц!вУ точки зору вселюдське, загальне, наднац} ональне. Зроэум!ло, що такий погляд на нац!ональне в нин!шньому св}т} не иав права на ¡снування, 6}льше того - в!н в небезпеЧним, а тому потребув переосмислення. "Час наУвного европоцентризму, - зазна-ча* ц!лком слушно В.Я1 совий, - давно минув". ' Сучаснов европей-ською наукою покладено початок досл}дженням в новому напрямку -достатньо назвати французьку "нову }сторичну школу", що вэялася за вивчення "(стор! I ментальностей"^' Пери! под!бн! доел!дХбння з"явилися } у в}тчизнян!й науц}.3'

СЬ!аставляючи етно-нац}ональне з загальнолюдським, дисертант пЦкреслве, що протиставлення Ух не мае сенсу. Етно-нац!ональне

I/ Л! совий Б.."Культура" та "цив!л!зац!я" /концептуально-семан-тичний внал1з/.//®(лософська та соц}олог!чна думка.-1993.-МЗ. -с. 24.

2/ Лцв.,напр.: Человек в истории. Культупно-антропологическая история сегодня /под ред. А.Я.ГУренича/. -М.,1991. 3/ Див.,напр.: Храмова В. До проблеми украУнськоУ ментальност!. //УкраУнська пуша--КиУв,1992; Бичко А.К. Ментал!тет украУн-сько1 нац!У.//Етно-нац}ональний розвиток УкраТни.-КиУв, 1993 та !н.

в !ндив!цуальним буттям, поза яким людство !снувати не може. Так, як ие бувае людства поза етно-нац!ональними сп!льногами, так ! загальнолюдськог культури, мислимог поза окрем!шними ет-н!чними /нац!ональними/ культурами, бути не може.

Застосовуочи д!алектику одиничного та эагального, автор ди-1 сертац!У покаэуе взавмоэв"язок етно-нац!онального 1 вселюдсько-го. Бути етно-нац!ональним /конкретно-людським/, отже, пост!йно дбати про своя тожсам!сть, вдосконалювати, доверзувати свою ун!-кальн!сть, перетворюючи в неУ в!цпов!дн! зовн!шн! впливи, зв"яз-ки навколишнього свгту, "привласнговати" Ух, "втягувати" в себе всезагальне. Замкнувшись у соб!, ун!кальним бути неможливо. Вс!-ляке самобутньо-неповторне перетворювться в свою протилежн!сть, коли на нього не дивляться, а споживають, поэичаюгь, використо-вуготь. Тут же дисертамт наголошуе на вежливому момент! - розу-м!нн! всезагального не. як "однакового для вс!х", а як необх!д-ного сп!лкування особливого, закону зв"язку, що здЦснювться в процес! взавмноУ цП.

Автором досл!цження залеречувться точка зору, зг!дно з яков етн!чна /нац!ональна/ культура в реал!зац!вв, консервац!вп лише окрем!шного, одиничного, що не мае виходу до загального, не пов"язане з ним н!яким чином. Мислити етно-нац1ональне лише як одиничне, ун!кальне "свое", що вариться у самому соб! 1 не годиться б!льше н! для кого, кр!м "свого" народу, в спотворенням д!йсного !снування культурних реал!й, нев!глаством, яке в сучас-ному св!т! в небезпечним, бо в!д нього недалеко до етноцентриэ-му, нац!онального естрем!зму тощо.

Автор вгдзначав, що так само, як культура окрем!шного народу ! культура загальнолюдсЬка - два буття,' як! не мйсляться од-не вез !ншого, так 1 етно-нац!ональна людина ! людство одне без 1ншого неможлив!. Так само, як эагибель кожноУ етно-нац'ональ-ноУ культури в непоправною втратоы для св!ту /чи Всесв!ту/ люд-ськоУ культури взагал!, бо все УУ наповнення ! багатство - !з одиничного, яким в етн!чн! /нац!ональн!/ культури, так 1 эагибель етно-нац!онального типу людини в нелоправною втратою для людства, цього беэконечно-в!чного "всезагального !ндив!да" /В.Б!блер/, безконечно-в!чного лгодського духу, бо Ух 1снування можливе лише через окрем!шного !ндив!да, що ¡снув у форм! етно-нац! онального типу особистост!, що е джерелом збагачення ! наповнення родового.

В розд!л! проводиться !дея, зг!дно з якою шедеври людськоУ

культури цуже часто появляешься як результат вз1ткненняи м!к-народних вплив!в ! сам! зцатн! чинити значно пом!тн!ший куль-турний вплив, н!к т1 культурн! йлементи, як! згаданого "з!ткнен-ня" не в!дчули. Оаме вищезазначен! щедеври культури в силу пев-них обставин несуть на соб! найб!лып виразну етно-нац!ональну ознаку. При обм!н! культурними надбаннями основне м!сце належить : не тим елементаы, як! б!льш прост!, легше засвоюються, прис-тупн!ш!, "дешевше обходиться", а навпаки, тим здобуткам, як! склацн!ш! за зи!стом, пов!льн!ше ! трудн!ше засвоюються сама через те, що в них ч1тко закарбувалася етн!чна /нац!ональна/ психология, знайиов свое найповн!ше вНлення народний дух.

Таким чином, проведений в цаному розд!л! анал!з сп!вв!дно-шення нац!онального та■загальнолюдського, дозволяв зробити вис-новок про те, що вважати етно-нац!ональний тип людини ''непоро-зум!нняы", "прикрим випадкоы" в !еторН, як це робилося в "кра-щих" традиц!ях рац!онал!зму, буде нин! ! помилковим, ! небезпеч-ним. Цей тип в формою !снування людини взагал!, до того ж необ-х!дною формою. Етно-нац!ональне це дан!сть, воно виконув в !сто-р1К взлику позитивну роботу,а, отке, не може вже, як в недалекому минулому, вважатиея другорядним ! швидкоплинннм, бо вс!м своУм буттям суперечить цьому погляду на себе. Вгно-нац!ональне-це ц!нн!сть, п!дкреслюв дисертант, а не "архаУка", доля його повинна збутися до к!нця. Абстрактиий !ндив!д, народ, нац!я, культура - це порожнеиа, вакуум не лише нац!онального, але й загальнолюдського, бо вони взавмозв"язан! м!ж собою нвйт!сн!ше. I людству нин! варто задуматись не ст!льки над тим, як прибрати перешкоди, 40 чиняться р!ноыан!тн!стю, як над т!вю користю, породжу»ться самобутн!сто" ™

Всеи!рний розвиток ' утвердження национального буття, шлях нац!отворення, в якому ! через яке розкриаавться у всьому своему багатств! загальнолюдське, & единим шляхом до "вгецо! уселюдсь-кост!" /М. Бердяев/,

В другому розд!Л1 • "Вгнос як природно-культурно-^сторична опгльнота людей. 1ндивгд в полI етно-нащонального культурного середовивд." досл1джуються основн1 ознаки етносу, його мхсце в сощум!, роль I значения Ц161 спхльноти людей для життя окреыо-го пдавгда, 1х взаемозалежшсть.

В роздШ зазначаетызя, що сл1льнота людей'"всюдисувд" !

I/ Див.: Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию.-Ы., 1984.

а

"всеосяжн!", пронизують вс! людськ! стосункй. Кожна сп!льнота-це суб"<5КтиБн1сть особливого роду, що виконув важливу "оформляп-чу" функцию в еоц!ум!. йгнос в!др{ знясться в!д immx труп своею життев!стю, незнищуван!стп.

Найб!льш вживаним в науков!Й л!тератур! визначенням этносу1 в визначення його як сл!льноти людей, об"вднаних етногенезом /етког сторичттм походженням/, мовою сп!лкування, сп!льною культурою, терктор!ег) псходження ! проживания. 3 радянськ!й науко-в(й л!таратур!, як правило, увага доел!дник!п була зосереджена на нац!? та нац!ональних в!дносинах, при чому нац!ям бупо в!д-мовлено у статус! етн!чних спСльнот, що зумовило зведення Ух до класово-соц!альних утворень.

В нин!шн{,й науц! кемав единого, усталеного визначення понят-тя "нац!?". Найб!льп поииреним в визначення, яке можна назвати етнсДкультуролог!чним /Д. Чгаевський, В.Л!совий, Л.Шкляр, В.Храмова, А. fe!дз!вдський та !н./, за яким нащя аважавться сп!льно-топ людей, що об"вднан!, насамперед, сп!льн!стю походнення, долею, самосй!дом!стю, культурой. Отжв, егнос ! нац!я у цьому вт- . падку « поняттями однопорядковими, а тому надал!, автор корис-туеться поняттям "етно-нац!ональна сп!льиота", розум!пчи п!д нео сукупн!сть !ндив!д!в, що об"зднан! м!ж собою етногенезом, ycat-домленням сп!льно? дол!, самосв!дом!стэ, кудьтурои, ментадьн!сто.

Дисертант, долаючи однобГчн!сть як "б!осферноУ" концепц!? етногенезу /I.Кант, Й.Гегель, fl.Гердер, М.Бердявв, Л.Гум!льов та !н./, тай ! "еоц! осферно?" концапцГУ /напр. С.Воэняк, Т.Табо-л!на, Р.Абдулат!пов/' в!дкосить етносп!льноту до природно-iсто-рично-культурного утвореннду

В розд!л! каголошувться'на тому, що природнэ середовище в необх1дною умовоп виоткненнл ! функц!онування етносу, проводиться анал!з сп!вв!дношення ! взавмодП' природних та соц!альних чйнник!в, п! дкреслтться Heoöxtдк!сть реаб! л!таи!'{ природного чиннкка в силу його значения t рол! для окремо! оеобистост 1,вт-носп!льноти та людства взагал!.

Бгно-нац!ональна сп!льнота -цв, свого роду, специф!чне люд-ське буття, основнкми ознанами якого в особлквоет! псих!чкого складу та тип!в мислення. Псих!чкий склад - це ево«р{дний колорит почутт!в, способу думання, д!й, етн!чн! риеи звичок, емоц!й, що в в!дносно ст!йкимя ! формуптьен протягом усього життя народу. На них в!дображавться чинники геопол!тичного, !сторичного, соц!окультурного порядку.

ДослГдження поставлених питань да« можлив!сть дисертанту стверджувати, що етн!чна культура, будучи !нтегральною формою саморуху етносу, в такою и самою'ун!эерсальною, "адаптивно-адал-туючою системою" /Е.Маркарян/ як i вселюдська культура, на чому в (скувч!й л!тератур{ наголошувалося поки що недостатньо. Через акумуливанкя властиво? ?й трацицГг, культура забезпечуе викиван-ня i розвиток етносу як соц! ального орган!зму. За самоэбережен-' ням етносу ч!тко етежигь етно-нац! ональна самосв!дом!сть - с awe через не? зд1йснюеться "в!дб!р", а паг1м засвовння чужих культур-них вплив!в. Автор висував та обгрунтовуе положения про те, що етно-нац!ональне середовище в первинним по в!дношенню до пох!д-ного, а тому - вторинного простору, що називавтьея сусп! ль'ством.

1нкульту'рац!я особистост!, що f в, по сутг, етн!зац!вю, вбез-печув засвовння людиною традиц!йних способ!в мислення ! д!? конкретно? культури, эб!га»ться э соц! ал!эац! ею особистост! -! три-вав все людське життя. Кожна етногнац!ональна культура е самос-т!йнии св!том, свого роду, ун!верс!мом, що забезпечуе особистое-т! всп повноту I? буття, а тому не иоже бути поц!лу культур на "прим!тивн!" ! "зр!л!" э ц!в? точки зору. Етно-нац!ональна куль-турне середовище е для лпдини самоочевидним, безпосередньо даним, а тому ! сприймаеться воно як природне середовище, де людина в!д— чував своп кев!д*вмн!сть в!д нього. -

Бгно-нац!ональна приналежн!сть * "синтетичною* характеристикою, що супроводжу« лпдину все життя, вбйраючи в вебе'вс! !нш! характеристики/профес!йн!, с!мейн!, в!ков! ! т.д./;. вона в чин-ником, що "пронизуе" вес киттвд!яльн!сть особистостг, складаючи глибокий духовно-емоп!Йиий стан люцини, ?? ыентал!тет.

Досл!дження етно- та нац!огенезу дало п!дстави дисертанту стверджувати, що етнос - це, свого роду, н«дорган!зм,. це "crrffaa", синтез природи, {cropi?, дол!, культури, соцгальност!, акумульо-ваний в нелокальному ментал!тет} та 1нтегрований у в!дчуття 1дентичност!. &ме глибинною сутн!стю етносу, його "закор!ненlews" в природ!, поясняться його вражаюча життвздатн!сть, незни-щуван!сть, на в!дм!ну в!д !ншкх суб"ективних форм.

Особливу увагу дисертант звертае на двообернений процес "входкення в культуру* особистост! f, навпаки, "входження культур«" в особист!сгь, що i в, по сут!, !нкультурац^вп /етн!за-р1«ц/ !ндив!ца, яка на стад!? дитинства те юност! в тотожною пвр-stcHtH cosjt ал! эац! I. Обидва вищеназван] процеси вза»мопов"язан!, в!цбуваяться одночасно. Автор досл!дження наголошу« на тому, що

не лише !ндив!д в "эакор!неним* у етнокультурному пол} свого народу, а й воно "прорастав" в особист!сть ectua свохми сенсами i сторонами. Це стае можливим завдяки ув!дпов!дненню, яке !с-нув м!ж детерм!нац!вв, яка ц!в на виутр}шн(й св!т особистост! 1з эовк!шнього св}гу /м}н}-ун}версуму, яким е етно-нац!ональне куль-турне середовище/ t внутр}шньов детерм!нац1вю /генотип, niдса}-дом!сть, св!дом}сть, архетипи/, що вздемод!вчи, перетворююгься у С8модетерм!нац!» людського духу. Це в!дпов!цн!сть } генетичнв f смислона, чому етно-нец!ональний характер } е свовр!дноп персон! ф{ Kanten культури.

Дясертант стверджув, до етк!чн!сть /нац!ональн!сть/ витво-рюеться довготривалов та складною роботов природи i культури, прснизув всю структуру соц!ально-психолог!чноУ модел! особистос-т!, максимально наближена до !нтимно! сфери людського буття, зу-иовлов ставлекня людини до природи та ¡нпмх людей.

В роэдШ, на п}дсгав} проведеного дослгдження стосунк}в особистост} з етносом, робиться висновок про те, що особиат!сть . потребув етносп!льногу в не менш!й м!р!, н!ж сп}льнота особис-т!сть. В npoqecl витворення особист!ст» свое? !дентичност!, ет-но-нац!овальна !дентичи1сть в особливо вежливою, } займа« серед irarare !дентиф!кац!й далеко не другорядне м}сца, бо;1/ нац{я здатна дати етнофору - особистост! эначно б!льше мокливоствй для еамореал!зац! i, н!ж будь-яка !з "груп 1нтересу"; £/ в!дчуття нац!ональноУ приналежностi мае велике психолог!чне значения, бо прагнучи до глибинного стаб!льного эвпязку !ндив!д цей зв"яэок у нацГУ знаходить; 3/ етнос /нац!я, народ/ через {нкультурац!«> да* окремому етнофору найнеобх!дн!ш! засоби до життя, "включав" його в буттвв!сть, соц}ал!зув; 4/ етнос не в "шматком" сопельного простору буття 1ндив1да, - в своему розгортанн), Btn вм1-вув в себе всю ц}л!ен}сть людського буття, а тому витворюв ду-ховно-душевну, орган!зовану, "окультурену" особист!сть, як!й п!д силу гармон!йн! стосунки з природою та !ниими людьми.

Дисертант niдкреслюе, що поск)льки кожний народ /етнос,нац!я/ ! його культура виконують важливу !сторкчну «!с!ю - творять засади/ еубстанц!альн!, онтолог!чн!, гносеояог!чн}, духовн!, пси-холог!чн! таща/ людського буття, через себе зд}йскоють зв'язок !нцив!да э людством, природою, !пшики людьми, то етно-нац!онахь~ не повинно набути статусу aar ально люцсько! utwiocrf.

Дисергант звертав увагу на механ!зм эабезпечення аижяввннл

та вдосконалення етно-нац!ональио! буттевост!, Перв1сна соц!а-л!зац!я та перв!сна етн!зац!я формують перший фундаментальний р(вень св!тагляду, збагьчують особист!сть практичными знаниями, дорефлексивною етн!чною св!дом!сгв - на цьому р!вн! эасвоюетьсЯ традиц!йний досв!ц, п! дтримувться 5 обер!гавться усталей!сть /способ1в мислення, д!У, повед!нки тощо/. Поск1лыш русло "кон-сервац!У" традиц! У м!стить в соб! небезпеку для етносу, то через механ!зм вторинноУ етн!зац!'( твориться св!тогляд, рефлексивна мислення, що забезпечують можливост! для зк!н та самовдосконалення.

Особливу увагу звертав автор на наобк!днгсть творения в су-часному св!т!, який переживав етноренесанс, етно-нац!ональноУ людини з рефлексивною етн!чною /нац!ональною/ самосв!дом!стю,яка, будучи усв!домленням суб'вктом свое? отно-нац!ональноУ сут!, та в1дпоэ!дним ставленням до цього, !снуе не в самосв!домоет! не "поряд", а - "в" ! "через" !нш! П прояви. Рефлексивна етн!чна-самосв!дом!сгь прагнэ до усв!домлення с^тност! "свого* як не лише в!дм1нного в!ц "чужого", але й як одн!«У !з форм прояву все-людськост!. Продукування рефлексивно!' етн!чноУ самосв!домост! -це перетворення, перех!ц етно-нац!онального "ми* в етно-нац! спальне "я" - эр!ле, розвинене, орган1зоване, ц!л!сне.

В третьому розд!л! - "Етно-нац!ональне в!дчуження в !стор!У ввропейськоУ ф!лософ!У", спираючись на анал!з л!тератури з проб-леми в!дчуження, цисертанг визнача« етно-нац! ональне в.!дчуження як перетворен! форми пр,ояву сутн!сних сил етнофора /особистост!, народу/ та нац!онально-культурноУ бутгевост!. Це такий стан внутр!шнього св!ту особистост!, який заперечув етносп!льноту з Н культурой та духок, зумо^мез в!дсутк! сть у__лвдини.пачуття-при-належност! до свого народу, причетност! до нього /явище денац!о-нал!зацП/. 1нша сторона етно-нац!онального в!дчуження полягае в тому, що нац!я з УУ культурою, духом, системою ц!нностей може стати надц!нн!стю для особистост! та й ц!лого народу - г!пертро-фоване нац!ональне почуття, спотворена нац!ональна св!дом!сть "очищав" нац!ональне в!ц загальнолюдського /явище екстрем!стсько-нац!онал!стичноУ св!домост!/.

Сп!д зазначити, що як у першому випадку, так 1 у другому етно-нац!ональне в!дчуження виступав силою, що протистоУть люди-н!, в ворожою до неУ. Анал!зована ферма в!дчуження привертела уввгу ф!лософ!в значно меотш, н!ж !нш! форми, проте окрем! !деУ та думки по ц!й лроблематиц! складають для дисертац!йного дос-л!д*ення певну ц!ни!сть,-п!цкреслмться в розд!л!.

Уже рядом мислител!э ХУЛ ст. були вид!лен! ! проанал!зован! окрем! аспекти етно-нац!онального в!дчуження. Так, не користув-чись самим поняттям "етно-нац!ональнё в1дчуження", до ц!вК проб-леми в зах!дно-ввропейськ!й ф!лософ!¥ эвертавться англ!йський ф!лософ Д.1Ш. В!н проводить !дею про те, що форма правл!ння,со-ц!альн! перевороти, достаток або убог!сть, становище нац!У по в!дношенню до П'сус!д!в зумовлвють зм!ни в нац!ональному характер! народу, творять в!дпов!дний комплекс звича'/в характернее для нас". ' Отже, за Д. Шом, нац!ональний характер в в!д-носно усталеним утворенням ! може зм!нюватися. Як покаже пода-льший анал!з досл!джувано!" проблеми, ц! зм!ни можувь, носити на лише частковий, а й глобальнкй характер.

Ш.Монтеск"в, будучи представником географ!чного детерм!н!з-му, вважав, що народ може втратити своп !дентичн!сть п!д впли-вом кл!м?тичних умов.^ В залежност! в!д зм!н у формах правл!н-ня та сусп!льного виховання можуть в!дбуватися эм!ни в тожсамост! народу,- стверджував Гельвец!й.

1.Кант в "Антрополог!5" проводить думку про тв, що нац!она-льна вдача 'народу в суперечливою , в н!й можуть виявлятися як позитивн! сторони, так ! негативн!. Заелуговув на увагу !де¥ мислителя стосовно того, що нац1ональна вдача народу залежить в!д особливостей розвитху Культуру що на нац!ональну вдачу народу великий вплив може чимтеи соц!ально-пол!тичний чинник -п!д впливом недосконалого соц!ального устрою в н1мецьк!й вдач! з"я-вилися негативн! риси.

У деяких мислител!в ХУШ ст. простежувться певна абсолптиэа-ц!я нац!онально'{ специф!ки. Так, Г.Кант вважав, що англ!йц! та французи в найкультурн!шими народами на земл!, !нш! ж, по р1э~ них причинах,до таких не належать. Отже, як бачимо, соц!ально-пол!тичний чинник, на думку багатьох мислител!в, мае найбезпосе-редн!ший вплив на зм!ннван!сть нац!онально"! вцач! народ!в, « складовоо механ!зму в!дчуження IX !дентичност!, тожсамост!.

1ншй ф!лософ ц!вУ доби - Гердер, поясности втрату тожеамос-т! слов"янськими народами, стан Гх "глибокого замепаду", "тяжкий сон", п!дкреслював, що виэначальним чинником цього в!дчуже-

I/ Див.: Ш Д^ 0 ^нелокальных ха^акте^ах.//Ш Д. Сочинения 2/ Див.: Монтескье Ш. Избранные произведения.-М., I955.~C.350,

ного стану е чинник пол!тико-м!л!тарниЙ.

Десертант п!цкреслпе значний внесок в трактуванкя досл(джу-вано? проблеми Гегелем. В!н вважав, що св!товий дух на кожному ступен! свого розвитку в!др!энявться в!д 1ншого своКм власним принципом. Таким принципом в вкзначен!сть духу - особливий дух народу.^ Цей дух виявляеться у конкретних д!яннях та прагнен-нях народу, в!др!зняючи своею визначен!стю один народ в!д !н-шого. Дух це I е, за Гегелей, народ. Дух прямув до !стинноТ свободи, та перш, н!ж в!н II' сягне, духу -народу довецеться пройти через в!цпов!дн! стани в!дчуженост! в!д самого себе. Народи, що сягнули справжньо? свободи, п!днялисй до розумгння всезагального, зум!ли подалати в!дчуження в( д власно? сутност!, стати всесв!тньо-!сторичними народами. Цей стан можливий лиио у форм! держвви.*^ За Гегелем, недержавн! народи так ! залишаю-ться "недо-народами", бо лише держава перетворюе натовп в народ. Огже, *,не!сторичний" народ, тобто, "недеркавний" е в!дчужено» формою сутност! народу, нац!?. Важливим аспектом доел!джуваноТ проблеми в розумЬшя Гегелем нац1онального в!дчуження як проце-су та стану.

У Й.Г.Ф!хте розробляеться !дея, зИднЬ з якою визначальнои ознакою приналежност! до нац!? в наявн!сть у особистост! духу народу. Н1мецьк!сть як дух е, визначальним критерием приналежност! до н(мц!в як Н8ц1 т/Промови до н!мецько? наи\'Г/. Таким чином, ®!хте майже два стол!ття тому висловив думку про те, що втрата особист!стго нац!онально? 1центичност! вгдбуваеться, на-самперед, !э втратою духу народу, до якого належить особист!сть.

Щнною думкоп для нашого досл!дження у Ф.Н!цше е розум!ння нац!онального в!дчуження як глобального процесу та стану, що охопл»« всю ц!л!сн!сть буття нац!? та ?? нац!онального ества.

Ся!д в!дзначити, що вс! т! сторони та аспекти нац!онального в!дчуження, про як! мовилося вище, набувають певно? довершеност! у слов"янських мкслител!в, зокрема, у Я.Коллара. Вш стверджув, що итрата народом мови та культури, в!дчуження ix в!д т!ла нац!У 32 певних обставин оэначатиме втрату народом його душ!, бо лише у культур!, яку творить ией народ, живе його душа. А втрата, руй-нац!я душ! тотожна эагибел! самого народу.

I/ Гегель. Философия истории.//Гегель. Сочинения: В 3-х т.

-М., 1956. -Т.Л. -С.61.

3/ Гегель. Философия права. - М.,1990. -С.271-272.

А наприк!нц1 XIX ст. гспансышй ф!лософ М.де Унамуно проводить {дев про творения нац!У, що складаеться !з довершених люд-ських особистостей, як! уев!домлюють свою нац!ональну сутн!сть, що в для кожиоУ !э них "потребою дуй!" за виразом I.Франка - ця проблематика виноситься в площину персонал!стичноУ етики та ек-зистенц!ального анал!зу, що характерно для н!нця XIX ст.

Нацт она льне в!дчуження, за К. Марксом, в процесом глобальним 1 конструктивним, втрата роб!тниками нац!ональчо'1 приналежност! /"Пролетар! не мають батьк!вщини"/ ! е св!цченням ц1вУ глобаль-ност!. Чинником, що зумовлюе це в!дчуження, е в!дчуження еконо-м!чне. Подолання национального в!дчуження К.Марксом не передба-чавться - пролетар! так i залишаються "громацянами Всесв!ту" /М.Бердяев/, а не представниками певно? нацгУ.

Дисертант заэначав, що пролетарська держава- СРСР - народила нов! , потворн!, неперадбачен! злов!сн1 форми в!цчуження, в т.ч. ! в нац[ональному житт!.

Право народ!в самим вир!шувати свою долю було п!цкорено праву роб!тничого класу на зм!цнення його влади.

Анал!з роб!т В. 1.Лен!на, Й.В.Огал!на, парт!йних документ!в дае п!дстави зробити висновок про те, що причини етно-кац!опального в^дчуженкя в СРСР були, насамперец, пол!тико-!деолог!чного порядку. Щодо масштаб!в в!дчуження, то, сл!д зазначити, що воно було глобальним - вся соц1ал!стична система т1льки й могла !сну-вати, зд!йснюючи тотальне в!дчуження. 1нтернац!онал!эм, п!д гас-лом якого творилася "нова гсторична сп!льн!сть людей", виявився насправд! трансформацгею рос!йського мес!ан!зму.

В дисертац!í зазначаегься , що вЦчуження народу в!д влас-ноУ територГУ, зд!йснення ним права на владу, в!д матер!альних та \уховних культурних надбакь зумовлюв в!дчуження нап!ональноУ суб"бктивност!, втрату нап!ональноУ tдентичност!, руйнац{ю тож-самост!, розпад "я". "Очищения" люцськоУ сутност! t !снування в!д присутност! нац!онального виявилося, насправд!, ц^еспрямо-ваною, планом!рною, довготривалою державною пол1тикою нищення лвцського ! людяного в людин!, руйнац!вю люцськоУ сутност!, лю-дини взагал!.

Пророблений дисертантом анал1з зазначеноУ проблеми дозволяв етверджуввти, що особлив!стю досл1цжуваноУ форми в!дчуженкя в, эумовлений природою етно-нац!онального, його наскр!зний, систец-ний характер - воно с **лригутн!и* у вс!х !нших видах в!дчуження, а не !снув поряд э ними.

Етно-нац!ональне в1дчуження моде !снувати у формах: в!дри-ву св!домост! та мови в!д п! дсвгдомого, на грунт! якого вони виросли; в!дриву нац}ональноУ св!домост! в}д реал}й життя /ра-дянська зам!фолог!зована «азональна св}дом1сть/; втрати !сто-ричноУ пам|,ят}; в! цчуження практичних знйнь тощо - це частко-ве нац!ональне в!цчуження. Глобальними проявами нац!онального в!дчуження космопол!тизм,радянський штернацЪналгзм, "манкуртизм",! нац! ональний екстрем!зм_, шов1н1зм .

ВцисертацП' наголошуеться, що етно-нац!ональне в!цчуження в буць-яких формах б процесом десгрукгивним як для окремоУ особистост! , так I для нац!У, бо втрага особист!стю "закор!неност!" в "мал!й батьк!вщин!", в!дчуття приналежност! до неУ означав втрату в!дчуття "закор!неноет!" ! прин'алежносг! ! до "великоУ батьк!вщини": краУни, лядства, Всесв!ту - не в!дчуваючи р!дно? цом!вки, денац!онал!зован! люди не в!дчувають УУ н.!де, а отже. не несуть в!дпов! дальности н! за що. ёгративпи наповнення внут-р!шнього св!ту духом свого народу, вони не здатн! до цуховно-цу-шевного еднання з !нвзими людьми, <>о без-духу це зробити немож-ливо.

В четвертому розд!л! ||Ф1лософська думка УкраУт? ХУ- ктнця ХУШ ст. про етно-нац!ональне в!дчуження" зазначаеться, що проблема втрати украУнцями тожсамост! тривожила передових людей Ук-раУни досл!джуваного пер!оду г осмислювалася ними. Уже в полем!ч-н!й л!тератур! ХУГ-ХУП'ст. можна простежити анал!з зазначеноУ проблеми. Ця доба ознаменована зародженням нац! ональноУ св!до-мост!, творениям на украУнському грунт! в особах 1.Вишенського, Г. (Хготрицькопо-/ М. Омотрицького, -Л.3изан!я лвдськог особистост!, усв!домленням УУ самоцшност!.

Ад#е, починаючи з *!нця ХУ ст.,на територ!У УкраУни виника-ють чинники, що сприяють денац!онвл!зац!У етносу.

В полем!чних творах ХУ1-ХУП ст. проводиться !дея згубност! в!дмови особистост! в!д звичаУв с!м"У, народу, осмислюегься зв"язок чинник!в, як! впливають на життя особистост!: в!ри, ос-в!ти, вихования, соц!ально-пол!тичного фактора, звучить гн!вна критика на адресу асим!лятор!в. В "Лямент! людей побожних" проводиться 1дея зв"язку в!ри, цо зб!гавться в т! часи з нац!ональ-ною !дентичн!стю,1 морального обличчя людини - полон!зац!я, по-католичення, розглядавться як чинник, що спричинив занепад народно? морал!; звучить думка про пров!дну роль нец!ональноУ ел!-ти в сусп!ль'ств!- коли в!д православ"я в!дцуралася шляхта, н!-

кому стало спрямовувати це сусп!льство цо Бога, воно почало де-градувати.

Особливо загострено проблема нац!снального в!дчуження заучить у 1.Вишенського. 6 п!дстави стверджувати, що 1.Вишенському було властивим почуття приналежност! до народу, з якого в!н походив, тому в його пол! зору опинилася i проблема нац!опального eiдчужен-ня. В його творчост! проводиться !дея ссуду польськоУ arpeciY в Укра'1'ну, полон! эяц1 i украУнц!в, втраги ними у эв"язку з цим на-ц!онального обличчя. Г.Вишенському властиво глибоке розум1ння зв"я-зку м!ж нац!ональним чинником та людською сутн!стю - в!н проводить думку про те, що в!дчуження людини в!д нац!онального культурного поля /в!ри, осв!ти. овичаУв, правил сп!вжиття, вихотзання/ спричи-няе руйнац!ю моральних рис особистост!, страждання iУ, втрату нею духу, а в!д нього розкладаеться, деграду® ! сусп!льство вц!лому, а не лише особист!сть.

В центр! уваги мислителя - людина, але не просто людина, а лю-дина "духовна", бо еднання людини з Богом можливе лише через дух. Не в!дхгц в!д народу, не в!дчуження в!д нього, a enactння його через спас!ння особист!сне - таку !цею мокна прочитати в творчост! та й житт!' цього украУнського полем!ста.

У ХУШ ст. етно-нац!ональне в!дчуження украУнц)в продовжув !сну-вати як реальна украУнська проблема. Озрец мислител!в,

що прагнуть t'i осмислити /! осмислюоть!/ мандр!вний ф!лософ Г. Сковорода.

Дисертант сгверджув, що етн!чний н!г!л!зм був чужим Г. Qtosopo-д!, хоча тривалий час в радянськ!й науков!й л!тератур! його зобра-жали саме етшчним н!г!л!стом. В його творах простежувться глибо-ка тривога за долю "матер! Малорое!У".^ Досл!дження творчост! ф1~ лософа дав п!дстави вважати, що поняття "етн!чний", "нац!ональний" та "спор!днений" в у Його поняттями-синон!мами, Через всю творч 1сгь

Г.Сковороди проводить !дея "спор!дненого життя", що св(дчить про усв!домлення ф?лософом глибинного зв"язку лсдськоУ сутност! та призначення людини з етно-нац!ональним чинником. Чарез "спор!цне-не /с-родом. при-роде/ життя", стверцжував ф!лософ, лежить влях людини до Бога, а, отже до "внутр!шньоУ", "невидимо?" справжньо! людини, цо розкриття II справжньоУ лсдськоУ сутност1.

I/ Див.: Прим!тки, // Сковорода Г. Вибран! твори у двох томах, - КиУв: Дк1про. IS72. Т.2. -С- 264-265.

1дея "спор!дненого життя" в радянськ!й л!тёратур! про твор-ч!сть Г.Сковороди св!домо замовчувалася. Во що ж розум!в ф!ло-ссф п!д "спор!дненим життям"? - Сл!дування звичаям та правилам сп!вжиття свого народу, його практичним знаниям, народн!й муд-рост! та морал!, прийняття тих ц1нностей та !деал!в, якими яив р!д, народ. $!лософ, багато подорожуючи, завжди повертався в УкраГну ! в свэУх творах закликав сучасник!в та нащадк!в "повер-нутися у д!м св!й", а не шукати частя в чужих краях.

Етно-нац!ональне в!дчуиення у творчост! Г.Сковороди пов"яза-не з проблемою свободи, вол! - щоб зберегти себе, свою {дентич-н!сть, "не поиитись у дури!", потр!бно бути в!льним.

Порос!йщення нац! онально'У ел!ти, вгдмова УУ в!д народу по-ходження, пврех!д в "неспор!днену стать" в шляхом, що в!ддаляе . таких людей в!д Бога,а, огже ! лгодсько? сутност! - стверджував ф!лософ ! доказав зворотнв власною долею.

Тема в!дчуження украУнц!в в!д власно'У сутност! пронизуе всю "1стор!ю Рус!вя. На весь голос у твор! звучить !дея духовно'! вдност! украУнц!в, що нерозривно пов"язана з Ух пол!тичним бут-тям, етно-менталькими особливостями нац!опального характеру, що, зрештою, започаткувало цей напрямок у розвитку украУнсько'У ф!-лософсько-гуман!стичноК л!тератури.

Як видно !з твору, автор його усв^домлюе зв"япок м!ж втратою народом нац!ональиоУ !дентичност! з пол!тичними чинниками. Тут же стверджуеться, що м{ж нац!ональною сутн!ст» лгодини та УУ эагальнолюдською сутн!стю !снув глибинний зв"язок: т!, кому "не мила в!ра та ц!л!сть в!тчизни" £ людьми знеособленими, неповно-ц!нними.

В п"ятому розд!л! "Анал!з нац!онально-культурно'У буттевост! в !сто§}1 ф!лософськоУ культури УкраУни XIX -поч. XX ст." заз-начаеться, що р!зними аспектами етно-нац!ональне в!дчуження простежувться в творчост! украУнських романтик!в, зокрема, у М.Гоголя. Мета кожноУ лвдини на думку мислителя, - збереження душ! живою, бо лише жива душа с прекрасна, ! вона в його Идеалом. Навпаки, некрасу в!н вбачав в мертвотност! душ!. Як же зберегти дуйу живою?

Доел!дкення його творчост! дало дисертанту п!дстави стверд-кувяти, що необх!дноп умовою для збереження душ! живою, на думку Гоголя, с зв"язок люцини з УУ родом, народом, його духом та життям. Письменкик ! ф!лософ вважав етн!чну людину людиною повно-

р!нною. Люцська сутн!сть, за Гоголем, рознриваетьея сповна в нац!ональко-культурному середовищ!. Думка про те, що жива культурна традиц!я, зв"язок м!ж покол!ннями через передачу життс-вого досв!ду вбезпечують повноц!нне особист!сне буття прони-зув вс1 гогол!вськ! твори. I, кавпаки, розрив культурноУ тради-д!У, руйнац!я зв"язку М1Ж покол!ннями зуиовлюють вигас'ання "жи-воУ душ!" ! поступове омертв!ння П.

Щнноо для нашого досл!дження в гогол!вських творах на "ук-раУнську тему" е думка про те, що гармон!йне каш ональне сера-довище витворюе таких же гармон!йних, повних лдбов! цо життя, людей, роэкривав Ух найкращ! людськ! якост!, а неповний, епо-рожнхлий, однобокий культурний прост!р нац!У /культура на побу-тово-емп!ричному р!вн!/ зумовив появу таких же однобоких, спорож-н!лих душев, людей, потворних нецолщей, не здатних на напругу ДУХУ-

Заслуговув на увагу проведена в гогол!вськ!й творчост! думка про те, що моральне ядро людськоУ самосв1домост! повнязане э на-ц1ональним культурним полем найт!сн!ше. Гоголь покаэув, що не-праведн! вуинки ведуть людину до душевного самогубства, в!дчу-ження в!д самоУ себе /*0?рашна.помета*/.

Досл!дження особистоУ дол! М.Гоголя, його "поцвовноУ душ!" та творчост! дав п!дстави зробити висновок про те, що ген!аль-н!сть, позбавлена нац!онального тдгрунтя, дуже часто не здатна зреал!зувати себе в повн!й М1р!.

П!сля М.Гоголя до проблеми етно-нац!онального в!дчуження звертаеться Т.Шевченко. Еесь його "Кобзар" - це розцуми над тим, як не вцалася украУнська доля, спостереження за в!дчуженням ук-раУнц!в в!д самих себе. Усв!домлення того, що без свовУ ел!ти народ не буце зцатний цо подальшого розьитку, змушуе його час в!д часу ставити эапитання: "ЧиУ сини? Яких батьшв?"- деграда-ц!ю, з!ноземлення украУнськоУ знат! в!и п!дносить на ртвень эа-гальнолюдського - син!вська зрада, матеревбивство в непрощеним гр!хом. В!дчуження в{д "свого", р!дного в шляхом цо знеособлвння, до втрати людяност1, дурсовностг, людини як такоУ.

Доел!джуючи долю творчоУ особистост! в!д!рваноУ в!д нац(она-льного п!дгрунтя, поет робить висновок про те, що в!цокремлення в!д такоУ особистост! нац!онального культурного простору в втра-тою нею духу, а баз нього немав ! само! людини.

У Т.Шевченка нац!ональне постав у вс!й повнот! свого буття.

п!дноситься поетом до косм!чного, сп!впадаб з ним. Звертаючись до усноУ .народно! творчост!, в!н ген1ально дов!в, що нац{ональне в зв"язуючою ланкою м!ж людиною ! космосом. руйнан!я ц!бУ ланки означав руйиан!» цього зв"язку, а, отже, само!' людини, ГУ життя ! с.ут!.

Дцсертант доводить, що нац!ональне в!дчуження бачиться Шев-ченком, як явище глобального плану, що веде до винищення нац! У.

Б дисертацгУ показано, що Т.Шевченко розум!в психолог!чне значения нац!У для окремоУ особистост!. Шевченкгв "Кобзар" -це зображення найр!зноман!тн!ших кол!з!П, що трапляються з людьми: смерть, в!йни, вбивства, розлука, подвоення душ!, син!вська зрада тощо. Бих!д !з таких "межових ситуад!й" поет вбачае у звер-ненн! до с!м"У, роду, нац!У, бо саме 1ут живе лвбов ! всепрощения, п!дтримка ! захист.

Дисертант звертае увагу на внесок в розроблення проблеми на-ц!онального в!дчуження О.Потебне», якоГо тривалий час замовчува-ли як теоретика нац!ональноУ !деУ. В!н вважав, що внутр!шнв без-силля украУнц!в породжене слабкою нац!ональною самосв!дом!стю окрем!шних людей, що називайть себе украУнцями, Ух нерозвиненим в!дчуттям нац!ональноУ !дентичност!; ним доведено, що мовна аси-м!ляц(я, як правило, веде до втрати особист!стю нац!ональноУ !дентичност!, бо мова в не лише засобом сп!лкування, але й св!то-глядом, життевим досв!дом, ядром культури.

П,Кул!и продовжуючи досл!дження нац!онального в!дчуження, показав, що дёнац!онал!зац!я эаможного украУнства стала тим чинни-ком, що эумовив Эагибель Гетьманщини ! загальмував просування УкраУни до вол! ___________—-"

Як ! П.Кул!ш М.Драгоманов вважав, що денац!онал!зац!я ел(ти веде до' розхитування культурник засад нац!онального життя !. при-пинення його розвитку. 1девю зв"язку окремоУ особистост! та народу. РОДУ, наголошувалням на тому, що народ, нац!я потребуе осо-бист!сть не в менш!й м!р!, н!ж вона його, просякнута творч!сть Т.3!ньк1вського, Лес! УкраУнки, I.Франка.

Проблема етно-нац!ональноУ приналежност!, як вважав I.Франко, в проблемою морального вибору. Як ! !нш! його попередники, I.Франко зосерецку« увагу на досл!дженн! феномену "роздвоен'оУ душ!", 'здогяпуючись, Що Для украУнськоУ !стор!У ия роздвоен!сть, будучи зумовлено» !вторично, с нев!ц"бмним атрибутом. Цо ж !дею в!днахо-димэ ! у Д.Доншва - в!н зязначав, що "роэдвовм!сть псих!ки" ук-

раУнц!в в "причиною причин" Ух нев!льницького стану.

Дисертант на п!дстав! досл!дження творчост! В.Винниченка, робить висновок про те, що в анал!э! феномена нац!онального в!дт чуження Винниченку належить !дея про "закор!нен!сть" особистост! у св!т "малоУ багьк!вщини", що е необх!дною передумовою "закор!-неност!" у космос!. Отже, В.Винниченко вважав нац!ональне буття зв"яэуючою ланкою м!ж !ндивт дуалыш^ та эагальнолюдським. В!н стверджував, що почуття приналежностI до свого народу не энае класового поц!лу, воно в такою характеристикою, що пронизуючи все буття людини, супровоцжуе У У все життя.

В дисертац!'1 проводиться думка про те, що доля в!дчуженого в!д ргдного п!дгрунтя нац!онального духу, ыоже бути ду)Й складною. В1дчужений в!д колон!зованоУ УкраУни XIX ст. УУ дух зд!йс-нив велику пл!дну роботу в рос!йських культурних центрах - Моск-в! та Петербург!. Починаючи з М.Гоголя, рос!йська культура пос-тупово "украУн!эубТься", особливо це стосуеться л!тератури та ф1-лософ!У. В них привноситься риси, що вже були властив! украУнсь-к!й культур!: гуман!зм, демократизм, народн!сть, естетичн!сть тощо. Ц! деструктивн! лроцеси в рос!йськ!й культур!-означали УУ в!дчуження в!д самоУ себе ! витворення, таким чином, "свого !н-шого".

В шостоиу розд!л! - "Збереження нац!онально! тотожност! ук-раУнщв в доб.у тоталгтаризму як актуальна проблема" - простежув-ться подальше розроблення проблеми етно-нац!онального в!дчуження в ф! лософськ!й культур! УкраУни радянськоУ доби, цосл!джупться основн! форми та р!вн1 прояву його в сучасному украУнському сус-п!льств!.

На п!дстав! анал!зу реал!й украУнського життя початку XX в!-ку, дисертант проводить думку про те, що в цю добу в ментальнос-т! украгнцгв стався перелом, який, в к!нцевому п!дсумку, завер-шився остаточним оформлениям в часи "розвинутого соц!ал!эму" "химерично'? особистост!" та "химеричного етносу" /Л.Гум1льов/, що е св!дченням переростаннн часткового в!дчуження особистост! та народу в!д свого нац!онального вства у Ыдчуження глобально.

Цей процес осмислюеться в антропософ!У "розстр!ляного В!д-родження". Гнтелектуальна проза н!вУ доби порушила не лише проблему нац!онально! "зради", "в!дступничгва", тобто переходу особистост! в лоно !ншоУ культури, що суцроводжувться в!дмовою в!д власноУ, що характерно для фтлэсгсфствупчоУ прози та поеЗ! У XIX ст. але й, насамперец, проблему з»"язку тотально? руйн««!? п!двалин

нелокального киттл з життям I сутн!стя окрем!шноУ людики, що на руУнах цього життя продовжуе ! сиувати. Дисертаят, доел! джую-чи творч!сть М.Хэильового, В.Шдмогилъного, В.Петрова / Домон-тович^наголошуе, що особлива увага цих мислител!в эвернена до психолог{чного аспекту проблеми нашонального в!дчуження, до психолог!I переходного часу. Через всю Укню творч!сть проходить !дея, що п{дгрунтя економЕчне чи пол!тичне е частковим, свого роду, "шматком" людського буття, а п!дгрунтя нащочальне е то-тальним. Коли зд!йснаетьсл його суц!льна руйнац!я, людеька душа опинявться в ситуац!г !снування в розлом! буття, в стан} оч!кування катастроф!чного кгнця, який в неминучим. Огже, зник-нення нац!онгдьного г?}дгр.унтя, що е тогальним, зумовляе !нфпя- 4 ц!ю людськоУ сутност}, тотальна 11 нищення. Нац!ональне беэ-грунтя породило нову гекерац}ю людей - Iз розмитим маральник об-личчям, конформ1стською психолог!ею, спустошених духовно, ао живуть в пост!Иному страду, "намацуючи межу, де закшчуеться твердий грунт ! починаеться провалля* /В.Домонтович/.

Дисертант доходить висновку, що !нтелектуальною прозою "роз-стр!ляного В}дроцження" доведена нев!д"емн!сть нац!онального культурного простору особистост! - в!н творить "екзистен-ц!алй" людського буття, ! е т!вя необх!цкою п!цзалиною на як!й т!льки Й можливе ¡снування особистост! взагал!. 3! эниценням УкраУни дореволюц!йноУ, залишавться "чужийпсв!т для укра'шсь-коУ людини, - холодний ! пустий, в(н не зцатиий оживити УУ душу.

Анал}э антропософ!У "розегр}ляного В! дродвдння" да'У п!дста-ви зробити висновок про те, що механизмом зд!йснення нец}онального в!дчуження в в!дтинання народу в}д його (сторгУ, розрив соц!окультурноУ традиц!? м!ж покол!ннями. 1д!оматичн! характеристики св!тогляду, св!тов!дчуття, св}товгдношення, будучи в!ц-носно усгаленими, в умовах нищення нац!онального культурного простору, культурноУ традиц}У поступово втрачають п!двалини свовУ усталеност}. Мислител! доел!джуваноУ доби доводить, -що в умовах глобально}", руйнацГУ культурноУ традиц}У насильницькими ^асобами глибокик зм!н зазнав, насамперед, псих!ка особистост!.

Дисертвнтом стверджуеться, що нац!ональниЙ культурней проста ! лкдиг що творять у ньему свое життя, б свовргдноп р.ухомою ц!л1ск!стр. це вс( елементи пов"язан! м!ж собою найт!сн}ше ! роз-вяток 1:ожного (з них в!дбуваеться у в}дпов}дност! з (ншими,!, нояиаки, - р.уйнзц!я якогось !з них впливае на !снування ¡нших,

зумовлюе IX деструкцию, пояиу перевт!лених форм. Часткове в!д-чуження нац!снальноУ буттевост! зумовлюе часткове згортання етн!чноУ !дентиф!кац!У суб"екта, глобальне дчуження, напр., украУнського культурного поля зумовило таку ж глобально-глибин-ну руйнац!ю не лише нац!онального ества особистост!, а й лвдсь-коУ сутност! взагал!.

В розд!л! показано, що тематика "роздвобноУ душ!", що в!-дображала реал!У украУнського життя на протяэ! тривалого часу, розробляеться ! мислителями 20-х - 30-х рок!в нашого в!ку. Як ! Гоголь досл!джують процес "омертвшня" душ укра'Унщв, член!в партП', та й позапарт!йних, що металися помгж укра'Унством та б!льшовизмом.

Автор дисертац!Иного досл!цження зазначае, що М.Хвильовому належить розум!ння украУнськоУ радянськоУ культури як перевт!-леноУ, в!дчуженоУ форм и !снування украУнсько'У культури. Не жив-лячись б1льш як тисячол!тньох> культурною традиц!ею, ця "культура" була нап!вмертвою, штучно» формою, що не мала перспектив розвитку. Чинникои, що зумовив ! "роздвоен!сть душ!" украУнц!в, ! !снування в!дчуасеноУ форми унраУнсько? культури,-приреченоУ на вторинн!сть та позадництво, М.Хвильовий називае рос!йський шов!н!зм, що замаскувався шд радянський ¡нтернац!онал!зм.

Як в!домо, б!огенн!, психогенн! та сошогенн! елементи осо-бистост!, що перебувають у в1дпов!дност! мгж собою, складають !нтегральну едн!сть структур« та функц!онування. Та при певних умовах ия в!дпов1Дн!сгь може зазнавати глибокоУ деформацГУ, що зумовлвУ дез!нтеграи!ю особист!сного начала, УУ "я". 1нтелек~ туальна проза домпцжуваноУ доби показув, що соц!альними причинами цього явища може бути перебування особистост! в к!лысох соц!альних сп!льнотах, яким характерн! взаемно протилежн! систе-ми ц!нностей ! взавмовиклвчен! зразки повед!нки. Саме в так!Й ситуац1У перебувають украУнц! в пореволюи!йну пору. Та й сам! письменники, що залишили нам свою творч!сть, пережили трагед!» роздвоення душ!. 1хня творчтсть, на думку дисертанта, продемон-струвала принпипову психолог!чну несум!апсть украУнства та б!льшовицькоУ !деУ.

Ргзними аспектами проблема нац!опального в)дчуження проступав в творчост! украУнських мислигел1в в ем!граи!У. й.Мзланюк зосереджуе увагу на комплекс! малорос! яш зму, який вва-т.эв "причиною причин", що занапастилу украУнську долю. б. Маланяк нама-гавться досл!дити суперечливу сутн!сгь ц{ б! форми нащанадьнсго

вЦчуження, дошукатися до причин и !днування. УкраУнц!в, що е носгями цього комплексу, мислитель називае "нашонально-не-докровними" людьми - повноц!нною людиною може бути людина, яктй властиве глибоке в!дчуггя приналежност! до свого народу,а, отже, I в! дпов! дальшсть за його ! власну долю. Шляхом подолання ц!вУ форми нац!онального в!дчуження С.Маланюк називае здобуття Ук-раУною цержавност!.

В розд!л! зазначаеться, що М.Щлемкевичем переконливо доведено, що життя "на руУн!" творить рушу I в люцських душах,-"зв!р прокинувся в укря!'нськ!й душ!" ' - ф1Лоеоф не сумн!вавться в гли-бокому зв"язку национального в!дчуження !з глобальним в!дчужен-ням людини в!ц II сутностг. В його творчост!, наголошуе дисер-тант, показано, що нац[ональне е прРм1жноп ступенькою буття м!к бутгям особист!сно -ждив! дуальним та загальним, вселюдським, ланку, що пов"язув особиет!сть та людство.

ЗИлософ зосередкув свою увагу на«самому механ!зм! зд!йснення пронесу Ыдцукеиня украУнц!в в!д себе - руйнац!я украУнськоУ сустпльноУ п!рам!ди, систем ц!нностей,св!тогляду, морал!, ¡сто-ричноУ пам"ят!, шкорпорування щнностей радянськоУ цив!л!зац!У в докомун!стичну украУнську культуру. М.Шлемкевич проетежуе долю "зрадян!зованоУ" укра'УнськоУ людини за межами нап!онального культурного простору - ця людина "загублена" у свт, Уй немав до кого ! чого притулитись, нема це ! в кого шукати захисту ! Споков -через весь з^р проводить ф!лософ !де» глибинного зв"яз-ку особистосг! та над!У, яка е Д!м, захист, осереддя спокою, лю-бов!.

Цгкавим моментом в робот! Ы.Шлемкевича е наголошування на току, що серед чинник!в, як! зумовлюють нац!ональне в!дчуження ук-раУнц!в - чинники "своУ", "домашн!" - братовбивства, безглузд! розправи украУнц!в над украУнцями, окрем! ментальн! характеристики народу. Отже) нацтнальне в!дчуження може бути ! причиною, ! наел!дном,

Шнне досл!цження проблеми нац!ональноУ !дентичност! було зд!йснено Б.Цимбал!стим, ф!лософом та психологом з украУнськоУ д!аспори ША; мислитель стверджув, що для ем!грантського середо-вища явще подв!йноУ !дентичност! е суттевим. Вш вважае , Щ° подв!йна !дентичн!сть для людей, як! перебувають одночасно у двох культурник полях, в бажаним ! позитивним явищем. Втрата к I/ Илемкевич М. Загублена украУнська людина,-Нью-Йорк. 1954.-С.61.

нац!ональноУ гдентичност! и явищем наскр}зь негативним, бо така людина втрачае сено життя, перспективу, над!ю. Досл}дженнями заруб!жних ф!лософ!в доведено, що члени етн!чних меншин, як! збер!гають етн!чну !дентиф1кацш з власною групов та прив"язан! до II культурно!' спадщини ! системи ценностей, не в!дчувають вгдчуження вгд шашх людей 1 св!ту в таких эагострених формах, як т1, 40 з якихось причин отн!чну !дентифгкац!ю втратили.

Дисертант стверджуе, що свозр!дний П1Дх!ц до проблеми нелокального вЦчуження спостер^газться в антропософ!!' В.Огуса. В!н дивиться на цю проблему, будучи "м!Ж життям I смертю", перебу-ваючи "над проваллям". його сприйняття В'!тчизни п!Цкреслено за-гострене - в!н вдивлязться в нех, на в^дсташ, "з-за частоколу чорних загород", живий чи мертвий?", "сам-на-сам", будучи прире-ченим, - це В1к добре уев!домлював. Через всю творч^сть В.Огуса проходить !дея Укра'хни-Вгтчизни, Дому, де живе все те, що необ- . XIдне людин! до життя, де людина просто мае можлив)сть жити люд-ським життям. Вс^ма своУми творами поет волае: не руйнуйте Д!м, не в!дривайте сина в!д Матерт, не знущайтеся над родиною-народом-це все протиприродно, гр!ховно, бо тим самим нищиться саме життя, п!др!заються його корен!. В.Огус дов!в, що нащональне та все-людське розривата безглуздо, бо нац!ональне не виключас людсько-го. В сам! й. особистост! нашональне виявляа себе як сама людське ество. Воно не е частиною людини ! в!цняти його беабол!сно в!д не!' не можна. Зд1йснення такого в!дн!мання означав руйнашю зв'^яз-ку людини з! св!том азагал!.

УкраУна в радянську цобу стае "чужою", "божев^ьною", каф-к!анськи-!ррашональною. Проте поет любить I ию Украшу. Б!н не стражцав роэдвовшетю душ. В!дчуття слор!дненост! 31 своУм народом та землею цопомогли йому залишигися Люциною навить в нелюц-ських умоаах радянського концтабору.

В сучасшй УкраУн! можна простежити ес!, анал!зован! вище, прояви нашонального в!дчуження. В роэд!л! наголошуеться, що подолання нацгонального в!дчуження стане тим руш!ем, який позба-вить УкраУну нин!шнього кризового стану ! вбезпечить народу та Його культур! поцальший розвиток.

У Висновках, на подстав! анал!эу проблеми етно-нац!опального В1дчуження, зроблено узагальнення основних положень досл!д-ження та подано певш рекомандац!У.

Освоений эм!ст дисертац!Иного дослхдження в!дображено в

наступите пуйл: кап!ях:

1. Культура 1 нац!ональне в!дчуження.-КиУв-Терноп!ль.1994.-124с.

2. 1сторична доля та дух украУнського етносу.//Культурне в!дрод-ження в УкраУн!.1стор1я 1 сучасн1сть.-Терногпль,1993.-е.42-59. .

3. В!дроджекня украУнськоУ культури як проблема оновлення УУ ц!нностей..(у епт вавт.Х //Культурне £{цроцження УкраУни,-С. 141149.

4. 0св1та та культура-ключ до нелокального в!дродження (у сп!в-авт.)//Культурне в!дродкення УкраУни.-С. 155-168.

5. Подолання нац!опального в!дчуження.//СЬвременное общество.-

1993.- №2. -С. 68-74.

6. Деяк! особливост! методолог!У доел!цження украУнськоУ «азональна}' самосв!помост! в Х1Х-поч.ХХ ст.// Методология науко-вого п!энання. -Терноп!ль, 1993.-С.35-41.

7; 1нкультурац!я як визначальний чинмцк етн!чноУ ! дентиф! кац! У. //Науковий эб!рник !сторичного ф-ту ТДП1. Випуск 1.-Терно-п!ль. 1994 -С.118-126.

8. Щл1сн)сть культури як передумова повноц!нно? етн!зац!У.// Науковий зб!рник !сторичного ф-ту ТДО. Випуск 1.-Терноп!ль.

1994. -С.92-94.

9. Чи легко бути украУнцем? /Дещо про украУнськиЙ нац!ональний

тип особистост!/.//Проблеми наи!онального в!дродження. Материи рег!ональноу науково! ионференц!У. Грудень 1991.-Тер-ноп!ль. 1991. -С. 169-178.

10. Духовне в!дродження як передумова подолання нац!ею кризового стану.//Проблеми в!дродження УкраУни. Матер1вли рег!ональноУ нвуковоУ конференц!У. Грудень 1991.-Терноп)ль.1991 -С.40-46.

11. Восстановление прерванных социокультурных связей как необходимое условие выхода общества из кризиса(в соавт. )//Проблеми в!дродження УкраУни. Матер!али рег!ональноУ науковоУ конферен-ц!У.Грудень 1991.-Тсрноп!ль. 1991. -С.136-141.

12. Культура народа как единство индивидуально-неповторимого и общечеловеческого.//Русская культура и мир. Тезисы докладов участников Международной научной конференции.-Нижний Новгород. 1993. -С. 146-150.

. 13. Дух овне в!дродження нац!У та ринок.//В1дродження УкраУни: проБ-леми та пврспективи.Дези всеукраУнськоУ теоретично! конферен-ц! У ./Вилуск 2. -К! ровоград. 1993. -С. 3-5.

14. Гуман! эвц!я !сторичного процесу як передумова розвитку особис-

- ЗЬ -

тгсних форм культури.//Ф!лософ!я. Культура.Цив!л!зац!я. Те-зи допов1дей науково-практично'У конференцГУ .12-13 грудня 1991 р.-Частина I. -Льв1в.1991. -С.37-38.

15.Подолання розриву мгж наукою I культурою як лерецумова нац!о-нального в(црсцкення.//Гуман!зм. Лвдина. Культура. Тези допо-в!дей людиноэнавчих фглософськюс читань.-Дрогобич.1992.-С. 85-86.

16.0 проявлении противоречия между свободой и отчуждением в сфере науки.//Философские и социальные проблемы гуманизации науки, техники и инженерного образования. Тезисы докладов научной конференции__Сумы. 1990. -С.62-64.

17.УкраУнська зяглиблен!сть в природу та У У вплив на нац}ональну . !дею(у сп!вавт.)//Матергали зв!тноУ науково! конфереЗц!У вик-

ладач!в та студент1в природничого ф-ту за 1992 р!к.-Терно-п}ль. 1993. -С. 40-41.

18. О проявлении противоречия "свобода-отчуждение" в сфере духовной жизни.//Тезисы республиканской межвузовской научной конференции "Современный социализм: методология изучения, противоречия, перспективы развития".4-6 декабря 1990.-Часть2. -Гродно. 1990. -С.64-65.

19.Формирование человека культурного как цель высшей школы.//Новое мышление и проблемы преподавания социально-гуманитарных наук:Тезисы докладов республиканской научно-методической конференции/23-24 января 1992г/-Минск. 1992.-С.241-243.

20. Подолання в!дчуження в сфер! пол(тики як передумана кор{нних перетворень в сфер! освтли.//Роэвигок педагог!чно'У осв!ти та науки в зах! дних областях УкраУни. Тези наукаво-практичноУ конферени!У. Част.2.-Терноп!ль. 1990. -С.68-90. -

21.Культура ! влада./ДкраУнський час. 1993.(11).-С.43-44.

22. Преодоление отчуждения в сфере политики как предпосылка социального творчества народа.//Историзм'и творчество. Материалы Всесоюзной научной конференции.-Москва.1990. -С.73-75.

23: СЬриймання наи!ональноУ культури як ц!нност!-передумова запо-61 гання нац!ональних конфлгкт!в.//Природа, феноменолог!я,дина-м1ка конфл!кт!в в сучасному св!т!. :Тези доповЦей науковоУ конференц!У 19-21 жовткя 1993.Част. 1<.-Ч<эри!вц1. Ю93.-СЛ88-189.

24.До питания про вплив природного серецовища на формуваиня хл!-боробського типу украгксько( народно? культур;г.//Укра|нознав-ство та проблеии !нтеграц1У прйродничих знань в умовах сучяс-ноУ школи.:Тёзи науково-практичй'о]? конфереицН.-Терноп! ль. 1993. -С. 54-56.

25. До питания про етн!чну самосв!дом1сть укра?нц!в 15-перш!й половин! I? ст.//1сторичн! традиц! í Волин!:проблеми духовного в!дродження.:3б!рник тез науково? конференц! У.-Р!вне.

1993. -С.45-47.

26. этническое сознание и культурное творчество.//Русская культура и мир.:Тезисы докладов участников П Международной научной конференции.ЧастьI.-Нижний Новгород.1994.-С.I79-I8I.

27. Кульгура-!цеальний проект сусшльства майбутнього чи спос!б людського буття?//Ук!версум людини:мислення, культура,наука: Наукова конферснц!я пам"ят! засл.д!яча науки УкраУни,- д.ф.н. проф.М.О.Парнюка.19-20 жовтня 1994.-Ки1в.1994.-С.14-16.

28. Гуман!тарцзац!я вищо? осв!ти як актуальна проблема.//Мате-р!али м(жвуз!вськоТ конференц!'? "Проблеми гуыан!тариэац!У 1 вшцоУ школи".-Ки'1в.1994.-С.121-123.

29. Як! в Головацький якдосл!дник украУнсько? духовно!" культури. (в сп!вавт.)//Проблеми нац!онального в!дродження УкраУни. Матер!али рег!ональноУ науково? конференц!i'.-Грудень. 1991. -Терноп!ль. 1991. -C.II9-I2I.

30. Етно-нац!ональна !дентичн!сть особистост! як ф!лософська проблема.//Тези допов!дей та матер!али МгжнародноУ науково-практичноУ конференц! i". Дуцьк 18-23 червня 1994р. -I частина. -КиУв-Дуцьк.1994. -С.28-30.

31. Утверцження лгсдини духовно? як пров!дна !дек.ф!лософсько? системи Г.Сковороди.//Г.Сковорода в духовному житт! УкраУни.Матер1али Всеукра'шськоУ науково? конференц!? у м.Терно-пол! 3-4 грудня 1992р./Терноп!ль. 1994. -а'31-34.

32. Проблема вол! у ф1лософськ!й спадщин! Г.Сковороди.//Г.Сковорода в духовному житт! УкраУни. Матер!али ВсеукраУнсько? науково"? конференц!У у м.Тернопол! 3-4 грудня 1992р.-Терноп!ль.

1994. -С.85-88.

33. Еколог!я í ринок. Небезпека подальшого загострення еколог!ч-них проблем в умовах переходу до ринку //Основи еколог!У. -Терноп!ль. 1994. -C.II5-II9.

34. Киево-Могилянська академ!я як оплот в!льнодумства в УкраУн! ХУП-Ш ст.//Цультурне в!дродження в УкраУн!.-Терноп!ль. 1993. -СЛ04-П9.

ШЮТАЦЦЯ

Братасюк М.Г. Этно-национальное отчуждение как философская проблема /историко-философский аспект/.

Диссертация на соискание научной степени доктора философских наук по специальности 09.00.03 - история философии, Днепропетровский государственный университет, Днепропетровск, 1995.

Диссертация является рукописью,-в которой исследуются историко-философские аспекты этно-национального отчуждения как превращенных форм проявления сущностных сил этнофора /личности, народа/ и национально-культурной бытийности. Установлено,' что этно-национальное отчуждение является процессом деструктивным, поскольку ведет к разрушению человеческой сущности, обостряет до критических пределов драматичность человеческого существования.

AHKQTATIOH

Bratasyuk M.G. Etnic-national alienation аз philosophie problem (history-philosophic aspect).

The thesis Is for a doctor's degree on history of philosophy (the code of the speslalisation 09.00.03), Dnepropetrovsk State University, 1995.

Ttie dissertation is a manuscript, in which historical and philosophie aspects of ethnic-national alienation discavering as transformed foras shawlng essenutive forces of national person and national-cultural existion. It is proved, that ethnic-national alienation is a distructive process, because it leads to destroying of human being, sharpeni3 to critical l.imits dramatic human existing.

Ключов1 слова: в1дчуженн?, етнос, нац1я, етно-нац1ональне в1д-

чуження, иентальн1сть, нац1онапьна 1дентичн1сть, 1нкультурац1я, втн1зац1я,1дентиф1кац1я,нац1ональний тип особистост!.

Щдпнсано до друку 23,02.1995о. Формат папвру 60xQ4 ^Iojloy* офевтний ротопрынтиий.Пал1р б1лий. Друкарських лнетхв I 1/4. зам^ОЭЛиважЛОО^______________________________________________

Терноп1ль,вул.Над Ставом.Ю.Обласнв улравл1нил статистика.В1д-д1л оперативно! полIграфII.