автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.05
диссертация на тему: Философско-мировоззренческое содержание украинско- болгарских взаимоотношений (IX-XIX вв.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Философско-мировоззренческое содержание украинско- болгарских взаимоотношений (IX-XIX вв.)"

„ ДНШРОПЕТРОВСЬКИИ УН1ВЕРСИТЕТ

РГ6 од

2 2 1М 1595

На правах рукопису

ЛУХАН1НА Тетяна Петр!вна

Ф1ЛОСОФСБКО-СВ1ТОГЛЯДНИЙ ЗМ1СТ УКРАТНСЬКО-БОЛГАРСЬКИХ ВЗА6МОВПЛИВ1В (IX—XIX ст.)

09.00.05 — 1стор1я фиософи

АВТОР ЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступени доктора фмософських наук

Днтропетровськ— 1995

Дисерташею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! теорп та ¡CTopi'i фшософп фь лософського факультету КиГвського ушверситету ¡MeHi Тараса Шев-ченка.

Науков! консультаити — доктор фьлософських наук професор Л. В. Губерський;

чл.-кор. HAH Украши

доктор ¡сторичних наук П. С. Сохань.

Оф1ц1йн1 олоненти — доктор фиюсофських наук професор В. С. Горський;

доктор фшософських наук, професор I. В. Бичко;

доктор фшософських наук, професор В. I. Шевченко.

ПровЦна установа — сектор фшософп та культури [нституту укра!нознавства HAH Украши.

Захист В1дбудеться 9 червня 1995 року о 13.00 год. на заЫ-даип спец1ал1зованоТ вчено! Ради Д 053.24.06 по захисту дисер-тацШ на здобуття наукового ступеня доктора ф1лософських наук при Дшпропетровському ун!верситет1 (320625, МСП, м. Дншро-петровськ, пр-т Гагарша, 72, корп. 1, ауд. 307).

3 дисертащею можна ознайомитись в науковш 6i6flioreui Дшпропетровського державного ушверситету.

Автореферат розшланий «_» травня 1995 року.

Вчений секретар спещал^эовано'С вчено1 Ради

А. Б. Ф1ЛАТОВ

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦП

Актуальн1сть тени лосл1дження. В умовах розбудови дер-яавност! Украхни виникло ряд проблем суто специф1чних. I при вс!й гострот! еконон1чних негаразд1в все ж ochobhoï проблемою залишаеться одна 1з найскладн!ших - специф1ка нац1ональ-HOÏ парадлгми самосв1домост1.

Економ1чн1 проблеют краще чи ripuie розв'язуються будь-яким сусп!льствои. А от кому йдуть результата економ1ч-ного внробництва, що еони, ц! результата, п1дтримують - полынку зннщешш нац1оналыюго буття народ!в, • як! створюють цю схонсм1ку, чн, иаппаки. слрияють розвою ïx, це значком KipciD залежить сане о!д усв1домлення пародом свое! "самот-hoctI". Факт цой достатньо повно усв!домнла европейська культура в XIX-XX ст.. коли ряд учених звернулися до вияв-лгмия специф!чних особливостей так званого "ментал1тету" (сфери псвннх норальних. соц1ально-психолог1чннх ор1ентац!й. fixi схлздають спецшИку св1тов1лчування. св!тоспринмания та сп1тобачення народу в певн! 1сторичн1 епохи його розвитку). Сане в!д нентал!тету залежнть прийняття чи в!дкндання народом 1дей i програн. як! пропонуэться Пому пол!тиками та еко-«!с!11стаю1 i саме в!д нього залезать ycnixw в економ!чному розвитку дсржавност1 (згадайио як п1д!йнялася екоиои1ка США. коли вона "сперлася" на 1дег так звано! "протестантсько1 етики" Макса Вебера. або ж ycnixn "японського чуда", коли були враховаи! i потяг до традац1онал1зму i в!дкрит1сть Япо-нiï на прийняття нового i т. 1н.). Тому такими популярними у всьому cbItI е досл!дження американсько! иколи фольклорис-

т1в. започатковано! Р.Якобсоном в 40-х роках XX ст., досл1д-ження групи французьких учених-1сторик1в, з 20-30 рр. скон-центрованих навколо так звано! школи "Аннал1в".

Методолог1чн1 висновки, до яких прийшли чи приходить дослхдаики "народной самосв1домост1", сприяють выявлению кардинальних лШй розвитку пол 1 тики та економ!ки крагни. В першу чергу це мае в!дношення до тих завдань, як1 поставило сьогодення перед Украгною. Враховуючи тон факт, що нац1о-нальна самосв!дом1сть була "прихована" в глибин! народно! культури всупереч 0ф1ц1нн1й. що була пов'язана з 1нтересами чужих колон1альних режим!в. ц!лком законом1рним е звертання ряду досл!дник1в на Укра1н1 саме до глибини народно! культури. Разом з тим внасл!док невироблено! методолог!! досл!д-ження "некнижно! культури" пом!тним е обмеження вивчення на-ц1онального ментал1тету на р1вн1 народно! самосв1доност! лише сферою емп!р!!. Але ж. як в!домо, в Лаб1рннт1, як це заз-начаеться в грецьк1й м1фолог!!, потр1бна була "нитка Ар1ад-ни". щоб вийти з нього. Так 1 в лаб1ринт! укра!нського нац1-онапьного ментал!тету иеобх!дна така "нитка Ар1адни", роль яко! завжди в ф!лософ1! та 1стор1! в!д!гравала методология.

В наш! да! в1дбуваеться активне в1дродження тих мето-долоПчних принциШв та концепц1й. як! свого часу на високо-му р!ви1 були розроблен! рядом етнограф!в. фолыиюрист1в. 1сторик1в та ф1лософ!в. починаючи з М.Максимовича 1 зак1нчу-ючи Д.Чижевським. I все ж цього замало. Адже Укра!на повинна не т!льки виробити в!рог!дне бачення свого минулого. але й. спираючись на це, вв1йти в контекст сучасиого св1тового бут-тя. А для цього необх1дно виробити розум1ння на наухово-ком-цептуальноиу р!вн! тих принцип1в. на основ1 яких в1дбувалася

-2 -

взаемод!я нац1онально! культури укра!нц!в з культурами народа, з якими укра!нц1 сп!лкувалися протягои стор!ч. Це прочее не простий. Адже, як в1домо. Укра!на здавна перебувае на меж! окциденталмгаго (зах!дного) та ор!ентального (сх!дного) cbItIb та культур. У зв'язку з цим на територП укра1нсько! земл! формуеться складна культура та складний ментал!тет так би мовити "пол!фон!чного" порядку.

I все ж в ц!й культур! моксна внд1лити найб!лыи устален! форми взаемодИ нац1ональних культур. як1 поеднуються певною сп1льнотою iсторнчипх доль. В першу чергу це зв'язок Укра!-ни, який 1снуе здавна, з болгарським народом, зв'язок, який 1нод1 виходив на пров!дн! л!нП. як це було в Х-ХШ ст. та в XIX ст., 1нод1 не був таким впливовим i всё ж завжди !снував L н1колн не переривався остаточно.

На приклад! взаемодИ украгнсько! та болгарсько! культур е можлив1сть виробнти певн1 методолог!чн! принципи, як! сприятимуть науков!й розробц! складних процес!в розвитку творения нац!ональннх культур в ц!лому, та укра!исько1 нац1-онально! культури зокрема. Як в!домо. методолог!я належить по ф!лософсько1 науково обгрунтовано! проблематики, тому автор дано! дисертац1йно! роботи зупинилася саме на ф1лософсь-(со-профес1йному р!ви! анал!зу. Разом з тим в силу того, що гсоставлене завдання - виявлення св!тоглядно-ф!лософських иринцип!в взаемовплив!в украгнсько! та болгарсько! культур кеможливо вид!лити поза !сторично-методолог!чним п!дходом до цих принцип!в, в дисертацП значне м1сце зайняв анал!з спе-циф!ки 1стор!ософськнх проблем.

Bei ц! питания поставлен! та розв'язан1 на ochobI знач-того конкретного матер!алу. узагальненого та св!тоглядно

- 3 -

проанал1зованого на р!вн! ф1лософсько-теоретичного розум1ння його. А якдцо врахувати той факт, що значний пер1од взаемод!! двох нац!ональннх культур випадае на ф1лософсько-теолог!чниЯ перЮд св1тобачення, то ще одн!ею проблемою, яку поставила перед собою автор дксертац1йного досл1дження. було вид1лекня специф!чннх особливостей "входжения" в нац1ональну культуру християнськнх догм та принцип!в. Зараз це надзвичайно акту-альне питания, бо воно, це питания, так чи !накше перетина-еться з проблематикою "нац1онального духу", яка привертае до себе увагу значно! к!лькост! досл!дник!в як у наш!й держав!, так i за кордоном, i без розв'язання hkoi неможливе становления само1 державност!.

Розроблен!сть проблеми. Анал1з сучасно! в!тчизняно1 та заруб1жнох л!тератури дае можлив!сть зробити висновок про те. чо тема, запропонована дисертантом "Ф!лософсько-св!тог-лядний зм1ст украхнсько-болгарських взаемовплив!в (IX-XIX ст.)", не була предметом досл1д*ень в такому повному !сто-ричному та меюдолог1чному узагальненому план!.

Разом з тим сл1д в!дзначити. що окрем! так би мовити "частини". етапи та сторони проблематики неодноразово розг-лядалнся рядом досл!диик1в. В межах Болгар!!. Украхни та ко-лишиього Радянського Союзу в першу чергу сл!д назвати ряд 1сторик!в та Д>1лосоФ1в. то т!ею чи 1ншою м!рок> розробляли тему "Болгар!я та Украгна" - Ангелов Б.К.. Атаиасов П.. Бурн Ф.. Бичваров И., Валев Л.Б.. Венел!н Ю.. Горський B.C.. Го-р!наЛ.В.. Дилевський И.М.. Держав!« М.С., ЗиковЕ.Г., Klee лков B.C.. (Сняжевський I.. Сохань П.С.. Л!хачов Д.С.. Насонов А.П.. Н1чик В.М., Попруженко М., Андрушко В.А.. Бичко

- 4 -

А.К., Левочк1н I.B.. Кашуба H.B.. Литвинов В.Д., Прохоров Г.М.. Радченко К..' Славов Е.. Снегаров I.

При цьому були вид!лен1 i проалал!зован! 1сгоричн1 ета-гм взаемовплив!в украшсько! та болгарсько! культури, ф!ло-соф!1, науково! думки.

Разом з тим значну увагу було також прид!лено i окремим питаниям взаемодИ - це ocbIthI процеси дзох народ!в. це -внутр!шн!й зм!ст св1тоглядно-ф1лософсько1 картини св!ту в пошуках !деал!в людського буття в програмах та 1деях. вису-«утих стригольниками, 1с1хастами, богом!лаыи.

В анал!з1 цих складних пнтань автор спирався на ориг!-<альн! прац! болгарських вчених, перел1к яких даеться в :писку л!тератури до дисертац!йного досл1даення.

В виробленн! методолог1чних принцип!в досл!дкення в1-|1грали прац! ряду вчених Укра5ни, як! так чи !накше торкайся саме ц!е! проблематики - одн!е! з пров!дних в сучасному сторико-ф1лософському процес!. Це - прац! Андрущенка В.П., уберського Л.В.. Бичка I.B.. Булатова И.О.. Горд!енка А.Т.. натенка ПЛ.. Верн1кова М.М.. Горського B.C.. За!ченка .А.. Кашуби М.В.. Кушакова Ю.В.. Забушко О., Лука М.I.. Hi-ик В.Н.. Почапського A.M., Шинкарука B.I.. Рус!на М.Ю.. Та-ачковського В.Г. та 1нших.

Мета 1 завдання досл!дження. Основна мета досл!дження злягае в зд!йсненн1 !сторико-ф!лософського та 1сторкчного >сл!дження специф!ки взаемовплив!в украшсько! га болгарсь->х культур протягом тривалого розвитку цих народ!в (з IX по нець XIX ст.). Реал!зац!я поставлено! мети досягалася шля-iM постановки та р!шення таких завдань:

- 5 -

'Л

- визначити основн! егапи розвнтку процесу взаемовпли-в!в украхнсько! та болгарськох ф!лософськох культури;

- з'ясувати внесок украхнських та болгарських ф1лософ!в I 1сторик1в в розробку проблеми:

- простежити еволюц1ю гуман!стично-ф1лософських 1дей, започаткованих у болгарських та украхнських мислител1в в теоретична спадщин! 1Х-Х1Х ст.

- виявити концептуальн1 центральн! положения в культур! двох народ!в, як! поеднують 1х:

- вид1лити найб1льш характеролог1чн! особливост1 нац!о-нального ментал!тету болгар та украхнЩв в контекст! сучас-ност! 1 тим самим сформулювати св!тоглядно-фхлософськ1 прнн-ципи загальнох стратег!I нац1оналыюх культури сьогодення в Украхн!.

Р!шення цих завдань, на думку автора, не лише актуальне в теоретичному план!, але й певною м!рою мае соц!ально-прак-тичне значения, даск1льки визначае т! св1тоглядн1, ф!ло-софсько-методолог1чн! засади, на основ! яких можливе розв'-язання ряду проблем конкретно-пол!тичиого, державницькогс порядку в напрям1 побудови цив!л!зованого, гуманного грома-дянського сусп!льства.

Наукова новизна досл!дження. На основ1 зд!йсненого ф1-лософсько-св!тоглядного, 1сторичного анал!зу архетип!в нац!-ональнох самосв1домост! та хх взаемодИ протягом в!к!в вид!* лен! методолог!чн! принципи досл!джения процесу взаемовпли-в!в, як! формулюються в межах гуман!стнчно1 св!тоглядно5 проблематики, центром якох е моральн! принципи. поняття т: оц!нхи (так званий ментал!тет).

- 6 -

Виявлен! та сформульован! зм!стовн1 особливост! основ-них етап!в взаемод!х болгарськох та украхнсько! культур в певних ф!лософських концепц!ях та !деях.

Розглянуто творч!сть в!доних мислител!в Болгар!!. д!-яльн!сть яких нала значний вплив на творч!сть письменник1в та поет!в Украхни.

Показано нерозривний зи'язок ф!лософсько-гуман!стичнох л!н!х украхнськох та болгарськох ф!лософськох культури.

Критично осмислено складний процес взаемодП нац!ональ-них. соц!альио-револн)ц!йних та л!берально-демократичних 1дей в творчост! !нтел!генц!х БолгарП та Украхни в XIX стол!тт!.

Введено в науковий об!г значну к!льк!сть праць мислите-л!в Болгар!!, що дае можлив!сть в!рог!дн!ше, поза вульгар!-зовано-соц!олог!чними, так званими "класовими" моделями, проглянути процеси розвитку сусп1льнох самосв!домост! як на Украхн!. так I в Болгар!!.

Вид1лення основних пров!днкх л!н1й взаемовплив!в укра-хнськох та болгарськох культур в св!тл! ф!лософського анал1-зу процесу дае можлив!сть певною м!рою соц!ального прогнозу-вання подалыиого розвитку !х.

Практичне значения дисертаиП. на дугасу автора, мае ряд 1спект1в.

В першу чергу. матер!али та висновки дисертац!! можуть 5ути використан! в д!яльност! осв!тн!х заклад!в. в галуз1 <ультурних установ для вироблення певнох стратег!I та такти-ш проведения пол!тики нац1ональнох осв!ти. в формуванн! ос-(овних принцип!в та положень наЩональнох самосв!домоет!.

- 7 -

г

Дисертац1йн1 матер1али иожуть бути використан! в дос-л1дницьк!й робот! з питань укра!нсько! ф1лософ11 та культу-рн.

Методолог!чн! висновки та положения, висловлен! автором. сприятнмуть розробц! основних засад внутр!шиьо! и!жна-цЮнально! пол!тики.

Матер!али досл!дження доц!льно використати в навчально-му процес!. у в!дпов!диих темах курс!в лекц!й з !стор!х ф!-лософП. культуролог!!, рел!г!ознавства, пол!толог!1.

Апробац1я основних положень дисертацП в!дбулася в форм! лубл!кац1! наукових праць (4 монограф!! та 12 статей, 6 методичних програм та вказ!вок для студент!в), у вистулах на наукових конференц!ях: м1жнародн!й конференц!! в Болгар!! -1993 р.; у Киев! - 1993 р.. 1994 р.: республ1канських - б виступ!в.

По тем! дисертац!! в ц!лому автором опубл!ковано 22 роботи.

Структура дисертац!!. Робота складаеться !з вступу, трьох розд1л!в, висновк1в та додатку - списку основно! вико-рнстано! л1тератури.

Виклад зм!сту дисертац!йного досл1дження зумовлений характером лог!ко-!сторичиого методу анал!зу проблем, що. в свою чергу, пов'язано з темою та тим матер!алом. на якнй спирався автор в процес! свого досл!даення.

- 8 -

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

Вступна частика роботи присвячена питаниям обгрунтуван-ня теми дисертацШюго досл!дження. анал!зу стану розробки теми. Визначаеться мета та завдання роботи. Вид1лен1 методо-лог!чн! принципи аиал1зу матер1алу. Вказан! певн1 нов! результата. як! пропонуе автор в процес1 досл!дження проблем, поставлених на стор!иках роботи.

Перший розд!л дисертац!! - "Джерела сп!льност! Ф1ло-соФських культур" Укра!нн 1 Болгар!!" присвячений анал!зу тривалого ! складного процесу взаемодИ ф!лософських поло-хень, принцип!в, концепц!й, що визначали ц» взаемод!ю протя-гом 1Х-ХУ1 ст.

Тривал!сть пер!оду. вид!леного для анал!зу, визначила, певною м!рою. лог!ку розгляду. Фактична характеристика п!д-порядкована внутр!шньому лог!чному анал!зу тих "невидимих". певною м!рою непом!тних з першого погляду явищ, виразником яких ! виступають !сторичн! факта та под!!.

Саме тому основним зм!стом тих параграф!в, як! склада-ють перший розд!л дисертац!йного досл!дження. е св1тогляд-но-ф1лософськ! парадкгми, на як! спиралася культура Укра!ни га Болгар!! протягом тривалого пер!оду !х взаемод!!.

Перший параграф - "1сторичн! ! культурн! передумови ф!~ юсофських пошук!в 1Х-Х1 стол!ття в Болгар!!" акцентуе увагу вдсл!дник!в на т!й проблемагиц!, без знания яко! неможливе юзум1ння само! специф1ки ф!лософсько! думки Болгар!! в ц!-юму. Це м!фолог!чна самосв!дом!сть того народу, який сфор-гувався з трьох егн1чних груп - фрак!йц!в, слов'ян ! прото-

_ 9 _

болгар. Автор звертаеться до найран!ших, заф1ксованих в пи-семн !й форм!, згадок про культуру давньо! епохи до 5-7 ст. н.е. Детально розглядаеться процес творения дерхавност! та вичленення тих св!тоглядних концепц!й, на яких спиралося христианство, що пришло в Болгар1ю з В1зант11. Не можна не погодитися з досл!дннкамн ц!ею епохи. як! в!дзначають, що специф!ка поширення перших ф!лософських !дей в Болгар!1 про-явилася в тому, що апологетичний, патр!отичннй та раннесхо-ластичний пер!оди так би мовити зливаються. Саме це ! було в!дтворено в д!яльност! Кирила та Мефод!я, яким. фактично, 1 належать перш! ф!лософськ! твори, написан1 болгарською мо-вою.

Вважаеться, що саме воин були початком ф1лосоФськох думки в Болгар!!. В дисертацП вид!лен! та проанал!зован1 щодо хх зм!стовност! та м!сця в европейськ!й ф!лософИ так1 прац!. як "Слово про справки» в!ру" Костянтина-Кирила, "Учи-тельське евангел1е" та "Чотири слова проти ар1ан!вп епископа Костянтина Преславського, "Сказания про букви" Чорноризця Храбра ( як в!домо, вважаеться, що п!д цим !менеи писав цар С!неон (864-927 рр.), "Небеса" та "Шестиднев" Юана екзарха Болгарського. в!рш! "Азбучна молитва" та "Передмова до Бван-гел!я", автори яких не встановлен!, хоча схоже на те. щс твори ц1 належать перу Костянтнна-Кирила. В дисертацП вид!-ляеться два ф1лософських центри, навколо яких концентруетьп раннеболгарська ф!лософьска думка - це тод!шня столица Болгар! I Преслав та Охр!да. Детально проанал!зовано творч!ст! Кирила та Иефод!я - солунських брат1в, як! започаткуват профес1йну ф!лософ!к. розробивши понят1йний ф!лософськи! апарат - сану мову ф1лософП. Це ! визначення само! ф!лосо-

- 10 -

ф!!. яке. певною м!рою, пов'язано з трактуваниям Юана Дамаска i звучить як "п!знання божественних та людських речей" i спрямоване на творения шляху доброчесност!. Розгляда-еться на стор!нках 1-го параграфу основн! ф!лософськ! проб-леми, п!днят1 Кирилом - 1стина, шлях п!знання !стини. 1оан екзарх продовжив творения ф!лософсько1 думки Болгар!!. вв!в-ши так! поняття. як буття, сутн!сть, як!сть. к!льк!сть, рух. природознавство та 1н. Але. кр1м цього. в!н достатньо глибо-ко розробляе гносеолог!чну та природничу проблематику. При цьому в дисертац!! в!дведено певие Micue i для анал!зу роз-роблених 1оаном екзархом концепц!й, що заперечують !де! грецьких матер!ал!ст!в та ! сам! принципи космогон!! антично! ф!лософ!!.

Його заперечення. як в!домо. стали через "Шестиднев" поширеними в культур! Рус! ! стають. певною м!рою, основою космогон!чно! християнсько! картини св!ту.

Розглядаючи специф!ку поширення християнсько! рел!г!! в Болгар!!, як зазначено в дисертац!!, не можна не зупинитися на двох важливих питаниях - це т! суперечки. як! виникли в юн!й болгарськ!й культур! щодо В!зант1йського намагання п!д-порядкувати !!. як ! саму Болгар!ю, беззастережному впливу. Друга проблема, яка т!сно пов'язана з вшцеозначеними проце-сами - це активне поширення християнських сект, в першу черту богом!льства. на територ!! Болгар!!. Показавши процес поширення богом!льства в ряд! европейських краш - 1тал!!, Франц!i. нав!ть АнглИ ( а в Боен!! воно стае державною ре-л!г!ею). в дисертац!! прид!лено увагу питанию про те, що е причиною формування богом1льських Цей. Вбачаеться ця причина в специф!ц! взасмод!! двох парадигм - погансько!, т!лес-

- 11 -

л

но-речово! та християнсько! - духовно!. Анал!з 1дей богом!-л!в проводиться, спираючись на основиу працю. де сформуль-ован! !де! богом!л!в - "Питания апостола Павла 1 евангел!ста 1оана на таемн!й вечер! небесного царства про будову св!ту ! початку ! про Адама". в!дому п!д назвою "1оанове евангел1е". а також п!д !меием "Таенна книга". Космогон!чна картина, запропонована богом!лами ! п!дпорядкована концепц!! протис-тавлення добра злу. як зазначаеться в дисертац!!. була спря-мована на соц1альну проблематику, що ! робило II такою популярною.

Процес ствердження ф!лософП в Болгар!I мав безпосеред-н1й вплив на становления св1тоглядио-ф!лософських знань в Рус!. Це питания розглядаеться в другому параграф! дасерта-ц!йно! роботи - "Ф!лософсько-соц!олог1чн! погляди на Ру-с1-Укра!н! в 1Х-ХУ1 стол!ттяхи.

Зрозум!ло. що розгляд повинен починатися з анал!зу са-мосв!домост1 русич!в. як! сприйняли хрнстнянство як державну рел!г1ю, починаючи з X ст.. хоча, як зазначаеться в дисерта-ц!1. знакомство з основними !деями християнсько! догматики в!дбувалося протягом в!кдв, починаючи з Ш-1У ст.. в сп1лку-ванн! з готами, а п!зн!ше - з В!зант!ею та балкансысими народами. Звертання до цього пер!оду пов'язано з необх!дн!стю вид!лення основних св1тоглядних особливостей м!фопоетично! св!домоет! русич1в раннього пер!оду становления державност!. В центр! "картини св!ту" русич1в знаходяться моральн1 1деали богатирства. що пов'язано з формуванням певних антропоцент-ричних св!тоглядних ор!ентац!й. Останне *. в свою чергу. сприяе внд!леиню систем« морально-св!тоглядних !деал!в, яким в умовах формування феодальних стосунк!в. ц!лком Хмпоиувала

- 12 -

християнська догматика. Саме потреби державотворення висуну-ли на перше м!сце 1стор1ософську тематику, що знайшло в1дт-ворення в ранн1х ориг!нальних працях киеворуських мислител!в

- "Слово про закон 1 благодать" митрополита 1ллар1она. "По-в1сть временних л1т". в зац!кавлен1стю 1стор1ософською думкою В1зантП - так званих "Хронографах". При цьому основною характеристикою 1стор1ософсько1 коицепцИ руських мислител!в е ун!версал1зм в погляд! на 1стор1ю людського сусп1льства, що, з одного боку, було певною в1дпов1ддю на проблеми становления державно! едност! русич!в, а, з другого, воображала вплив в1зант!йсько! хронографП та !! 1дейного спрямуван-ня. Тенденц1я ун!версал1зму конкретизуеться на р!зних р1внях в пам'ятках давньорусько! писемност!. Передус1м в 1де! "бо-годанност!" кияз!всько! влада, що осмислюеться як об'еднуюче начало держави, в прагненн1 1стор1ю княз!вства включити в едину 1стор1ю земл! Русько!, в уявленн! про русич!в, як представник!в едино! сп1льноти слов'ян. у вкличенн! 1стор1! слов'ян до загально! 1стор1! хрисгиянського св!ту, що ото-тожиювалася з 1стор1ею людства в ц!лому. Яюцо в ранн!й пер1-од формування Ки!всько! державност1 в!дбувалося активне про-никнення вищеозначених ф1лософсько-1сгоричних 1дей, спрямо-ваних на доведения принципу едност1. то в друПй половин1 ХШ

- на початку Х1У сг. Укра:на разом з 1ншими сх1днослов'янсь-кими державами переживав другий п!вденнослов'янський вплив. Це. в першу чергу, були 1де! Шхаст1в,в1зант1йських богос-лов!в Григор1я Сина!та та Григор1я Палами, а також виклад цих 1дей у болгарських мислител!в. в першу чергу 6втим1я Тирновського та його учн1в.

В цей час на Укра1н! значного поширення отримують твори представник!в сх!дао3. в1зант1йсько! патристики, таких як Васил1й Великий. Григор1й Наз!анзин. Сфрем С!рш. Йоан Златоуст. Феодорит К!рський, Анастас!й Сипа!т. Йоан Дамаск!н. Шл Синайський, Никон Чорногорець, Геннад!й Константино-польський. Кр!м морально-дидактичних, украгнськ! мислител! розробляли. користуючись працями представник1в патристики, психолог1чн1, етичн!, соц!ально-пол!тичн!, теолог!чн!, ф!ло-софськ1 1 нав1ть природа! проблеми.

Еоряд з в1зант1йською патристикою киеворуськ1 мислител1 проявляли неабияку зац1кавлен!сть творами грецько! та римсь-ко1 культури класичного пер!оду та епохи еллШзму. Це 1 прац! Ар1стотеля. Платона 1 Плутарха та 1нших. Зац1кавлен1ст1 викликали питания, пов'язан! з проблемами лйдського буття -т!лесного та духовного. Особливе м!сце займае поширення !дей неоплатон1зму, тим б1льше що ц! ЦеП поширюються в ХУ ст. разом з творами середньов!чннх Ю1слител1в - арабських та ев-рейсышх вчених, серед яких внд!ляеться праця Аль-Газал! "Лог1ка", Иойсея Моймон!да "Лог!ка". трактат "Ар1стотелев1 "врата", книги "Шестокрил" 1 "Космограф!я". а також "Ф1зика Йоана Дамаск!на".

Елементи неоплатон!зму та перипате!зму стають популяр-ними, починаючи з XI ст. з 1зборника Святослава (1073 р.). Такнй синтез неоплатон1зму та ар!стотел1зму сприяе створенню ф1лософсько1 гарадигми. в основ! яко! було покладено знаменит! ш!сть визначень ф!лософИ, сформульованнх свого часу Йоаном Дамаск1нии в "Д!алектиц!".

Якщо в пер!од першого п!вденнослов'янського впливу (Х-Х1 ст.) в!дбувалося, так би мовити "перенесения" середнь-

- 14 -

ов!чно'х книжково! культури патриотичного порядку в нове м!с-це формування ф!лософськох культури. то в пер!од другого п!вденнослов'янського - основним предметом стае духовне жит-тя людини. Кр1м класичних концетЦй. як! розроблен1 були представниками патристики, актуальност! набувають !дех !с!-хазму, особливо в п!вн!чних частинах Кихвськох Рус!. Саме в цей пер1од популярними стаить ареопаг!тичн! концепцП, як! визначили специф!ку ф1лософсько! думки на весь пер!од II розвитку.

Лог1ка становления ф1лософських 1дей на Украхн! виявле-на 1 проанал!зована до того перЮду, коли в!дбулася реал!за-ц!я ф!лософських 1дей в д1яльност! письменник!в-полем!ст!в та у викладанн1 ф!лософських курс!в в Киево-Могилянськ!й Академ!х. цьому першому вищому учбовому заклад! на Украхн!.

Якщо врахувати. що саме в цей пер1од значного впливу набувають 1де1 реформ!зму у вигляд! социн!анства, антитрин!-таризму, богом!льства. то стае зрозум1лим та "в!дкрит!сть" на св1т, яка спостер!гаеться в ф!лософськ!й думц1 Украхки в ХУ1-ХУШ ст.

Трет!й параграф 1-го роздхлу роботи "Ф!лософсько-теоло-г!чн! концепц!х в БолгарП в Х1-ХУ1 стол!ттях" присвячений 1нал!зу складного процесу творения певних суто болгарських, гобто таких. як1 найпосл1довн1ше в!дтворюють самосв!дом!сть 5олгарського народу в вищеозначений !сторичний пер!од. Знач-1е поширення еретичних !дей гуман!стичного спрямування було. ж зазначасться в параграф!, нерозривно пов'язане з культур-ю-просв!тницькою Д1яльн1стю. Особливо багато в цьому в!дно-1енн! було зроблено представниками духовенства, як! згурту-¡алися навколо патрхарха Свтиьйя (Х1У ст.) в Тирновському

- 15 -

монастир! Свято! Тр1йц1. Було орган!зовано новий переклад церковних книг, а в процес! перекладу та робота над ц!ею л1-тературою в1дпрацьован! проблеми теолог!!, риторики, грана-- • тики. лог1кн та ф!лософ1!. П1д безпосередн!м кер!вництвом патр!аха для потреб полем1чно! д1яльност! було перекладено "Виспов1дання православно! в1ри". "Викладення Варлаамовнх 1 Ак1нд1нових злочестей". "Сказания чернеця к1ра Давида, як Варлаам винайшов 1 склав свою ересь" можливо 1 багато 1нших. Його настанови 1дейно-догматичного. правово-канон!чного та морально-етичного порядку викладен! у вигляд1 вказ!вок у к!лькох посланиях, а також у жит!ях 1 похвальних "словах", де широко використовуються факта з життя геро!в цих жит!й. Особливо великого авторитету набувае жит!е 1оана Рильського. Центром, в!дпов1дно до тверджень 6втим1я, е вища 1стота -Бог. який е певною понадсутн!стю вс!х явищ. перв!сний безпо-чатковий початок, руш!й та творець вс!х речей, явищ. проце-с!в та предмете. Таким чином Бог, по €втим1ю, в1д!грае роль "потенц!йного" та актуального буття. "нестворюване 1 незни-щуване буття". яке, зрештою, стае "надбуттям". На р1вн! ж людини це буття розпадаеться на безплотну божественну душу та тл!нну г!лесн1сть. 1им самим проголошуеться дуаШзм. як певна ф!лософсько-теолог1чна рац!онал1зац1я буття. В1дпов1д-но дуал!стичному принципу розробляються £втим1ем 1 шляхи п1знання божественно! едност! - це "праксис" Шйове д1яння. спрямоване на п1знання божественност1 шляхом обмеження т1-лесност!. постом, мовчанням, схимництвом) та "теор1я" (розу-мове д1яння - читанням, вивченням текст1в та роздумуванням над ними). Таким чином £втим!й в1дкривае дорогу осв!т1. лри-родничим знаниям, л!гературн1й творчост!. Все це. в свою

- 16 -

черг/, вводячи болгарську культуру в контекст св!товох, ставило перед болгарськими д1ячами певне коло 1стор1ософських питань -г про м!сце БолгарН серед !нших народов, про шляхи И, про походження болгарського народу. Як 1 в !нших христи-ян!зованих народ!в виробляеться певна подв!йна система. 3 одного боку - !сторичний процес розглядаеться як прояв вищох сили, божественно! премудрост!. з другого - як процес. в якому переплелися апокриф1чно-легендарн1 га народно-м!фоло-г!чн! легенди. В параграф! простежумться склада! шляхи, яки-ми йде ф!лософська думка Болгар!! в епоху панування Турц1!, коли болгарськ! мислител! змушен! були працквати за межами свое! батьк!вщини. Так, в Великому княз!вств! Литовському та в ряд! Балканських крахн в!дстоювали традиц!! Тирновсько! школн К!пр!ан. Григор!й Цамблак, Костянтин Костенечки та !н-ш1. П!зн!шс. в ХУП ст. ц!лий ряд болгарських мислител!в. от-римавши осв1ту в спец!альних слов'янських коледжах в 1тал!х. п!дви1цивши сво! знания в в1домих европейськнх университетах та культурних центрах, пос!дають посади професор!в ф!лосо-Ф1!. розробляють науков! тени ! проблеми. проводить поглиб-лен! досл1дження в галуз! р!зних наук. Найв1дом!ш! з них -це Я.Пеячевич. Фр.Пеячевич, К.Лейкич н1коли не забували п!дкреслити. що вони болгари ! тим самим п!д!ймали авторитет свого народу та свое! земл!. В сво!й д1яльност! вони висту-пали як просв!тники. розробляючи природнич1 питания - геог-раф!чн!, ф!зичн!; як ф!лософи. схиляючись до перипатетизму. гом1зму, схоластично! лог!ки, вводячи тим самим болгарську ®!лософську думку в контекст тогочасних европейськнх пошук!в 1стини буття.

Параграф четвертий дисертац!йного досл1дження "Розвиток взаемовплив1в ф1лософьскох Думки Украхни i БолгарП в 1Х-ХУ1 стол1ттях" викладае матер!ал. який. певною Mipow е п1дсумко-вим щодо тих концепц1й, висв!тленню яких присвяченх поперед-н1 параграфи 1-го розд1лу дисертацП. Як зазначалося вшце. в icTopiï взаемодП ф1лософських 1дей Болгар!! та Украхни мож-иа вид1лити два пер!оди. Перший, який охоплюе десь 1Х-Х1У ст. в1дпов1дае сп1льност1 розвитку народхв та ïx св1тогляд-ио-ф1лософських ор!ентац1й. пов'язаних з становлениям та розвитком феодальних в1дносин в обох державах.

Другий, який продовжуеться з к1нця Х1У 1 до початку ХУШ ст. в!дзначаеться процесом переходу в1д раннефеодальних в1д-носин до нових соц1алыю-економ1чних. як1 пов 'язан1 з одного боку з феодальными, а з другого - з новими елементами зарод-ження буржузного демократизму i як вираження цього в ф!лосо-фП - ф1лософськими концепц!ями Просв1тництва.

В цю епоху болгарський та украхнський народи розвива-ються в р1зних умовах. Так. Украхна, перебуваючи в склад1 Великого княз1вства литовського не втрачае свого культурного потенц1алу. а змхцнюе його. Але. починаючи з ХУ1 ст.. разом з посиленням нац1онального гн1ту з боку шляхетськох Полыц!, починаеться руйнац!я певних елемент!в духовност1. В першу чергу це торкасться народно-демократичних елемент!в життя. Фхлософськ! ж 1дех мислител!в Украхни збагачують 1 збагачу-ються европейською культурою, що. зрештою. 1 створюе умови для високого п!днесення ф!лософськох думки на Украхн! в ХУП ст., в першу чергу. в творчост! Григор1я Сковороди.

1ншим шляхом 1де Болгар1я. Рано сформувавшись. болгарський народ потрапляе на п'ять стол!ть п!д гн1т турецько-

- 18 -

го 1га. що негативно вплинуло на культуру народу, загальму-вавши розвиток П.

Ще з 1Х-Х1 ст. и1х Болгар!ею та Руссю взаемозв'язки на-бувають широкого розвитку. що сприяе в!дпрацюванню ф!ло-софського обгрунтування християнсько!, сп1льно! для обох на-род!в. 1деологП.

В галуз1 сусп!льно-пол1тичних погляд!в розвиваеться та утвердхуеться 1дея едност! братських слов'янських народ1в. Тому кожний тв!р, який поширюеться серед болгар та русич!в. сприймаеться не як щось нац1ональне. а як загальнослов'янсь-ке. Переважне м!сце в систем1 взаемозв'язк1в на цьому етап1 належить Болгар!1. I все ж не менш активну роль в!д1грае при цьому 1 Русь, на як!й в1дбуваеться певне доопрацювання тео-лог!чно-ф!лософських 1дей з власними потребами та 1дейними установками 1 соц!альними настроями та уподобаннями. Найпри-хильн1ше в XI стол1тт1 на Рус! сприймаються болгарськ! твори IX 1 X стол!ть. що ! в!дпов!дало умовам розвитку феодальних в!дносин на Рус! в перш!й половин! XI стол!ття.

Як в!домо. на рубеж! X 1 XI стол!ть Болгар!я була п!д-корена В!зант!ею. Це з одного боку, а з другого - посилення феодально! роздробленост!. яку переживав в той час Русь, призводить до значного. а в ф!лософському процес! до повного ослабления, втрати зв'язк!в м1ж Болгар!ею та Руссю. Зм!ню-еться ! !х зм!ст. Так. п!д впливом денац!онал!зац!!. яку проводить В!зант!я щодо БолгарИ. певною м1рою не т!льки гальмуеться, але багато в чому й руйнуеться болгарська ду-ховн!сть.

Тому уже з другох половини XI ст. руська ориг1нальна л!тература, яка все ж мала б!льш сприятлив! умови для свого

- 19 -

розвитку. починае перевершувати болгарськ1 зразки. як1 !сну-вали до того. 1

У рамках !дейних в!дносин продовжуеться розроблення ви-щеозначених проблем 1 передус!м !де! едност! братн1х наро-д!в. яка найповн!ше та найяскрав!ше виражена в "Слов! о полку 1горев1". Дунай 1 Ки1в у розум1нн! автора "Слова " висту-пають вт!ленням ц1е! едност! ("Девицы поют на Дунай, вьются голосы через поля до Киева". "На Дунай Ярославнын глас ся слышит..." та 1нше). Продовжуеться обм!н л!тературою, яка розробляе основи хрисгиянсько! !деолог!1. У п1вдеиио-слов'-янських творах 1Х-ХП стол!ть уже згадуеться Хит1я руських святих - Ольги. Бориса 1 Гл!ба, Феодос!я Печерського та !н-шнх. що св!дчить про широке знайомство болгар з древньо-руськими джерелами.

На той час певною м!рою зм!нилися центри, в яких зд!йс-иювалося активне сп!лкування м!ж представниками русько! та болгарсько! культур. Зокрема, таким центром стае Афон. Адже з ХП стол!ття в Афон! розм!щуеться руський монастир Святого Пантелеймона. В зв'язку з цим Афон стае тим м!сцем. де збн-раеться 1 зв!дки поширюеться р!зноман1тна л!тература. Русь-к! купц1. що в1дв!дунть Афон. сп1лкух>ться та обм!нюються л!тературою з болгарськими ченцями.

Другим центром, в якому в!дбувався такий же активний обм!н духовними ц!нностями. був Константинополь. В Х1-ХШ стол!ттях у Константинопол! !снувала Руська колон!я. яка п!дтримувала пост!йн! контакти з п!вденними слов'янами, що жили в м!ст!. Св1дченням цього е зроблений в Константинопол! в XII стол!тт! список жит!я святих. в!домий п!д назвою "Слов'-янський пролог".

Роль Афона 1 Константинополя не вичерпуеться цим часом. Своер1дн1стю розвитку зв'язк!в м!ж украхнським 1 болгарським народами, як! протягом багатов1ково! !сторП перебували п1д чужеземним !гом, було. зокрема. те. що центрами зд!йснення цих зв'язк!в виступали територ1ально немтральн! центри. як! були одиаково доступн1 для представник!в обох народ!в.

На цьому етап1 розвитку зв'язк!в можна говоритн 1 про початок проникнення на Русь з БолгарИ еретичного вчення бо-гом1л1в. що було своер!дною формою протесту народних гас проти посилення соц1ального гн!ту. Св!тоглядн! !де! богом!-л!в можна квал1ф!кувати як рел!г!йний дуал!зм. що виходив з визнання боротьби двох начал - доброго та злого. вт!ленням яких. мовляв. е бог та сатана. Сусп1льний лад при цьому вва-жався породженням сатани. що 1 було 1деолог1чним обгрунту-ванням критики 1снуючого порядку речей.

Виявлення погляд!в найбхльш радикально! частини богом!-л!в можна знайти в апокриф!чн!й л!тератур!. яка головним чином 1 проникае на Русь в Х1-ХП ст. разом з вт!качами з поне-волено! В!зант!ею БолгарИ. де богом1льлство п!ддавалося пе-ресл1дуванням.

На Рус! одразу ж п!сля навали татаро-монгол виникае не-обх1дн!сть зм!цнення позиц!й православно! церкви.

Якщо протягом ХШ-Х1У стол!ть у БолгарИ в 1деолог1! ще переважае руський вплив. оск!льки БолгарИ необх!дний був час- для того, щоб л1кв!дувати розрив, який виник п!сля бага-тор!чного панування В1зантП. то з к1нця Х1У стол!ття спос-тер!гаеться протилежна картина. Сл1д при цьому, як уже було вид1лено вище, в1дзначити роль д!яльност! представник!в Тир-новсько! школи на чол! з патр1архом евттопем. в дол! Рус!. 3

- 21 -

цього часу починаеться другий пер!од розвитку 1дейних в!дно-син епохи феодал1зму.

Сусп1льно-економ1чн1 унови розвитку Укра!ни та БолгарII мали аналог!чний характер, що було сприятливою уновою для розвитку 1дейних зв'язк!в м!ж двома народами. Горе БолгарП було зрозум1лим на Укра!н1, яка терп!ла в!д чужоземних за-гарбник!в, тому зв'язки м1ж двома народами не т1льки не слабшають, а розвиваються на основ1 едност! походження. ре-л1г!йно1 сп!льност1.

Характерним для цього пер!оду е також зародження в рамках феодального св!тосприймання елемент1в нового буржуазного св!тогляду. Х1У стол!ття в 1сторП европейських народ1в е стол!ттям Лерев1дродження. Проявом цього була 1дея нац!о-нального визволення, вилравдання античност!. терпиме став-лення духовенства до св!тсько! культури. вид!лення проблемм ц!нност1 людськох особистост1.

В к1нц1 Х1У - на початку ХУ столЛть на Укра!н1 активно поширюеться багата спадщина болгарсько! культури пер!оду другого царства (що передувала турецькому поневоленню). особливо завдяки д1яльност! таких видатних представник1в болгарсько! Тирновсько! школи - К1пр1ан та Григор1й Цамбла-ки. При пеший в!дм1нност1 !х позицХй. все ж основним для них була розробка православия, як 1деолог1! едност! слов'-янських народ!в. ГригорШ 1де ще дал!. Так. в!и активно бо-реться за об'еднання католицько! та православно! церков. Це стае зрозум!лим. коли врахувати той факт, що в сво!й прак-тичн!й д!яльност1 1 в сво!й р1зноман1тн1й богословсько-ф!ло-софськ!й обое Цамблаки намагають створитн певну протид!ю Ту-реччин!.

В ХУ1-ХУП стол!ттях в таких центрах, як Афон та Кие-во-Печерська Лавра розробляються сп!лышми зусиллями ф!ло-софськ! принципи 1дейно! боротьби Украгни проти католицько! Польщ!, Болгар!I - проти мусульмансько! Туреччини. Все це викликае до життя значну к!льк!сть полем!чно! л!тератури, в як!й яскраво сформульовано ! викладеио принципи ф!лософсько-го гуман!зму. що визначили майбутн! шляхи розвитку нац!о-нально! ф1лософсько1 думки.

Матер!ал параграфу певною м!ро» вичленяе т1 загальн1 л!н!!. якими прямувала ф!лософська дунка Укра!ни та Болгар!! протягом тривалого часу 1х взаемозв'язку. що дае мо*лив!сть переконатися в тому, що при певн!й хронолог!чн1й "несинхрон-ност!" св1тоглядн1 пошухи двох народ1в Гшли поряд ! були спрямован! на вироблення певно! картини св!ту, центром яко! с внутр!шне буття особистост!. моральн! ц!иност! цього бут-тя. спрямован!сть його на вид!лення та реал!зац!ю !дей. як! зд!йснилися в XIX та в XX стол!ттях.

Саме ц! питания 1 стають предметом анал1зу. яка проводиться в П-му розд!л! дисертацП - "Розвиток ф!лософсько! думки в Укра!н1 1 Болгар! 1 в ХУ1Я—XIX стол!ттях". Зрозум!ло, що проблема. вид1лена в назв!, в1дзначаеться так би мовити. безмежн1стю. тому й матер!ал. яким скористувався автор, те* достатньо широкий. I все ж довелося з усього матер!алу. що так чи !накше мае в!дношення до поставлено! проблематики, вибрати той, який мае пряме в!диошения до теми дисертац!!. А ця тема ч!тко продиктувала те, що в!дтворено в параграфах. Так, перший параграф П-го розд!лу - "1дея нац!онально! са-мосв!домост! в укра!нськ!й сусп!льн!й думц! (ХУШ-Х1Х стол!т-тя^Г присвячений гострим на сьогодн! питаниям, пов'язаним з

- 23 -

специф!кою Укра1нськ01 нац!онально! самосв!домост!. II розу-м!нию укра!нськими мислителями та теоретично-ф1лософськ!й розробц1 питань. пов'язаних з темою.

Першон принциповою концепц!ею е процес пор!вняльного анал!зу проблем саиосв!домоет! та самоусв!домлення зах!дно-европейсько! ! загальноелов"янсько! сусп!льно! думки, в тому числ! 1 ф!лософсько! II 1итерпретац!1.

Це проглядаеться в перау чергу на р!вн! специф!чност! пров!диих ф1лософських св!тобачень. що характеризуют ХУ1-Х1Х стол!ття - Проев1тництва та Романтизму. У кожного слов'яиського народу ц! напрямки отримували свое специф!чне "звучания", що залежить. як в!дзначаеться в дисертац!!. в!д ментальних особливостей иац!онально1 саносв!домоет!.

Тому на терен! укра!нського духовного життя в!дбуваеть-ся процес. коли зах!дн! впливи, так би мовити. "розв'язува-ли" власн1 !н!ц!ативи. власну та самост!йну творч!сть.

Саме такою 1 була програма Кирило-Мефод1евського братства. у як1й зли лися: моменти романтично! традицП, що на Заход! в т! часи уже помирала, а у слов'ян. особливо в укра!н-ц!в. ще довго була життездатною: радикап!зм 40-х рок!в. для якого на Заход! були визначеи! соц!альн! передумови (зародки роб!тиичого руху). для яких ще не вистачало н! умов, н! !дей. тому у слов'янському загал! соц!альну мотивац!ю ради-кал!зму зам!нила нац!онально-пол!тична: рел1г!йний елемент. при тому в специф!чних формах сх!днослов'янства. грецько! ортодоксальност!. що надало есхатолог!чного забарвлення програм!. об'еднаного навколо !де! про докор1нну перебудову всього життя людства на основ! християнсько! в!ри. Для вияв-лення специф!чних особливостей становления !дей братчик1в

- 24 -

необх1дно звернутися до так би мовити перед1сторИ питания, яке пов'язане з питаниями анал1зу 1дейиих джерел. на якмх проростають ц! 1де1. Так, перше. що сл!д в!дзначити. це пев-ну розб!жн1сть в позиц1ях братчик!в. А це. в свои чергу. бу-ло пов'язано з р!зними умовами "приходу" до 1дей Кирило-Ме-фод1евського братства. Звичайно, вир1шальний вопив мало за-хоплення зах!дноевропейським романтизмом. 1де1 якого були сконцентрован! навколо проблем геро!чност1. яку вони намага-лися в!дшукати в минулому. в народн1й культур!. Тому Костомаров 1 Кул1ш приходить до 1дей нац!онального романтизму через письменництво Заходу та украднську народну культуру. Ви-дання п1сень М.Максимовича вШграло для обох вир1шальну роль у пробудаенн! нац1онально! самосв1домост1. Шсенн! * студИ 1 привели М.Костомарова до поглиблення романтич-но-символ1чного тлумачення народно! творчост!. У Ки1всъкому ун!верситет! братчики слухали Костиря. Але найб!льшу роль у пробудженн! романтично-християнських настро!в в1д1грав про-фесор Кигвсько! академП 1 певний час ун!верситету - Авсе-нев. Його знав Кул1ш. слухав Б1лозерський 1 в особистих зв'-язках з ним були братчики. беручи у нього, знайомлячись з його записами з психолог!1 <коли в!н уже не викладав в ун1-верситет!). в!дв1дували його особисто (М.Гулак. О.Маркович та 1нш1).

Якщо ц1кав!сть до укра!нського минулого, до укра1нсько1 п!сн1. до укра1нсько! мови - п1дживлювалася 1 п!дтрииувалася' хорошо» романтичною л!тературою. то л1н1я романтичного нац1о-нал1зму призводить до Максимовича, а настро! християнсько-м1стичн1 призводять нас до Авсенева. 3 одного боку, таким чином, братчики зац1кавлюються проблемою "Национального ду-

- 25 -

ху". а. з другого боку. !х не менше ц!кавлять 1 таемннц! лодсько! душ1.

Проте христианство братчик1в було своер1дним. На в!дм1-ну в1д рос!йського та польського воно не було пов'язане з 1деею мес1он!зма. Гостре в1дчуття нац1ональног проблеми. визнання траг!зму народного буття (кр!посне право, нац1о-нальне гноблення) приводили 5х до пошук!в саме у християнс-тв1 в1дпов1дей. Гак могли вплинути на них 1 т! намагання синтезу християнства з соц!альним 1 нац!ональним радикал!з-мом. як1 були в Зах1дн1й Свроп! 1 Полыц! (М1цкевич. Петеф! та 1нш1).

Ц1 позицИ братчик!в п1дтверджуються тим конкретннм ма-тер1алом, який наведений на стор!нках дисертац11 1 носить характер малов1домого. вперше введеного в наукову л!терату-РУ-

В св1тл! витеозначеного стае зрозум!лим суть 1деолог1ч-них вих1дних пункт1в 1 сам характер орган1зац11 Товариства 1 нав1ть християнську символ!ку. яку так широко використову-вало Братство.

Так. христолог1я. на думку член!в Братства, вир!шуе 1с-тор1ософськ! проблеми. П1сля Христа, на думку автор!в "Книги буття укра!нського народу", можлива лише боротьба м!х ус1ма в!домою 1 вс!м ясною правдою 1 обманом, пригнобленням "цар!в Римських". нев!рних Христу 1ерарх1в церковних. в першу чергу Римського Папи.

На долю Украгни перенесено христолог!чн! формули. У В1дрод*ення Укра1ни - у майбутньому - 11 "воскрес1ння".

Таким чином рел!г1йн! джерела св!тогляду Кирило-Мефод1-1вц1в дають мохлив!сть виявити найб1льш суттев! риси "Книг

- 26 -

буття..." - есхатолог1чний настр!й. яким вони ов!ян1. !х ре-л!г1йну 1стор1ософ1ю. центром яко! е земне життя Христа 1. нарешт!, образ нацП. як духовно! едност1, шлях яко! (такий же, як 1 в окремо! людини) - насл!дування Христу. Саме цими рел!г1йними 1деями пронизан! программ соц1альн1 та пол!тичн1 - 1дея р1вноправност1. 1дея нац!онапьного визволення, кон-цепц!я слов'яноф1льства. Як в!домо. цей, такий далекий в1д радикал1зму. 1дейний розвиток Братства був жорстоко придуше-ний царським урядом. I. як завжди. жах викликала 1дея нац1о-налыюго визволення. або. хоча б. нац!омального самоусв1дом-лення укра!нц1в. У подалыи1й науков!й та л!тературн1й твор-чост1 окремих член1в братства в1дроджуються 1нколи лише ок-рем1 пункти цього св1тогляду.

Виправданим. на наш погляд, е вид1лення в окремий так би мовити блок питань ствердження нацЛоналыю! самосв^омос-т! М.Костомарова, бо саме йому належить глибоко наукове, оперте на ф1лософсько-методолог!чн1 принципи та концепц!!. формулювання специф1ки укра!нського ментагптету, зробленого ним у славнозв1сн1й статт!. видан!й у 1861 роц! - "Две русские народности". У вс1й творчост1 М.Костомарова проглядаеть-ся центральна 1дея, яка полягае в тому, що життя народу ви-никае з внутр!шньо! глибини його духу, який постав уже в далекому минулому, з утворенням ще племенно! сп1льноти. Костомаров вид1ляе цю глибину духу. н1би заховану та скуту у "ве-лик!й народа1й могил!". Цей образ в1чно актуального, хоч 1 др1маючого духу народного - також типово романтичннй 1 по-вертае нас до джерел св1тогляду молодих рок!в Костомарова.

Як в1домо, про св1тоглядн! особливост! другого проемного 1деолога братчик1в - Т.Шевченка сперечалися протягон

- 27 -

стол!ття i сперечаються сьогодн!. Адже його думки та вислови можуть бути викорисган! та використовуються р!зними пол1тич-

иими та св!тоглядними силами. В цьому, на наш погляд, прояв-

í ■ '

ляеться з одного боку розум1ння специф!чно! ц!нност1 поез11. цо е виявом гармонП, краси, а не концепцИ "правди". а, з другого - нерозунхния сутност! вторичного процесу, в якому кожне культурне явище можна i потр1бно розум1ти на фон1 його часу, а не 1з зовн1тнього щодо нього хсторичного погляду.

Шевченко був i залиыаеться поетом - тому-то йому не можна докоряти щодо стаб1льност1. коливань, зм!ни погляд!в. тим б1льше. що "погляди" ц! в!дображен1 в образах, символах. Тому що основною рисо» художньо! символ1ки е II "багатознач-н1сть". íi здатн!сть до тлуыачення в р!зних смислових значениях. то стае зрозум1лим "пол1фон1зм" тих соц!альних зм1с-т1в. як! вкладаються в творчхсть Кобзаря.

Лише деяк1 OKpeiii особливост! художньо! символ!ки Т.Шевчеика дозволяють нам усе ж говоритн про його певний . "св1тогляд", дають нам право з псвного р!вня зробити спробу зрозумхти його св1тоглядн1 ор1ентац11. *

Так. незаперечиим е те. що основною míрою ц!ло! духовно! особистост! Шевченка. пров!дним почуттям в ц1лому його творчост!, основним пафосом його життя потр!бно все ж визиа-ти його "антропоцентризм", який проявився в тому, що в цент-pi ц1лого буття, ц!лого CBiTy - як природа i icTopii. так i bcíx сфер кулътури сто!ть саме лмдське буття. I природа, i 1стор1я. i культура, як i мистецтво. наука, рел!г!я - вс! вони мають значения i так би мовити сконцентроват навколо зм!стовного пункту - людини, I! перекивань, бажань, потреб, лрагнень.

Природа в Шевченковому св1т1 - це в!длуння людських пе-

, А

реживань. Але не т!льки природа в1дгукуеться на життя людсь-кого серия - "говорить", "озиваеться" до нього, "п1дслухо-вуе" його. "сумуе". "хвалить Бога", "плаче". "см1еться"", в залежност1 в!д того, що переживав людина."Але в сам1й 1сто-pii, в житт1 1сторичних под1й - завжди людська особист1сть 1. що ще важлив!ше - минуле лише наст!льки для не! ц1каво. наск!льки в ньому - в1дпов!дний в1дгук на сучасн! "суб'ек-тивн!" проблеми.

Не як ел1чний 1сторик - поет п1дводить Вевченка до ии-нулого - його вабить не найб1льш чуже, своер1дне. далеке в!д сучасност!. як це часто бувае в "1сторичних письменник1в". Його епос з повним правом можла назвати "л!ричним". У мину-лому BiH вбачае ие 1де1. сили. под1I. а живих людей. як1 "стогнуть у кайданах". "Неправда" i "неволя" - не е для нього загальним етичним поняттям. а "неправда" людська (цар1в. поп!в. пан1в...) i "недоля" тех конкретно-соц!альна (мужиць-ка. украпюька...).

Ця особлив!сть Шевченкового св1тогляду не е виявленням .загальнопоетичного "суб'ектив1зму". "егоцентризму". звернемо увагу на те. що "егоцентризму" у Шевченка не багато. Bin тя-»ie якраз до "загальних" проблем, але для них знаходить мову не понять, а образну. як це бувае у б!льшост1 з "громадянсь-кими" поетами та ф1лософамн-поетами. Нав1ть для визначеиня нацП в!н бере конкретну живу особист!сть - або Прометея

г

("Кавказ"), або ж "мати". "стару мат1р". "заплакану мат1р", "I мертвим, i живим..." та!нше). I кому б не належали, зрештою, "Книги буття..." вони пронизан! там самим антропоцентризмом - всю icToplw в них осв1тлюе 1дея людсько! свобо-

ди. Таким чином "антропоцентризм" Шевченка ц1лком в!дпов!дав основним !деям братчик1в.

Так!й позицИ п!дпорядковане i ставлення Шевченка до рел!г!1, коли в!н в!дкидае в рел!г11 абстракцП, байдуж! до людського буття. або 1 просто вороже щодо нього. Тому Bin виступае протн таких рис правослаи'я. як! здаються йому ан-тиестетичними (церковна служба. традицШю церковна догматика. зловживання з боку penirii та церкви щодо "живо! душ!" народу та 1нше...). Але у всьому цьому в!н вбачае лише ви-родження iCTHHHoi рел!г1йност1. яка. на його думку, повинна вШгравати роль загальнолюдсько! правда. Тому за "очищения" правди береться 1ван Гус в одно!менному твор1 Т.Шевченка. Саме тому i Icyc Христос - це Идеальна, зразкова. але все ж земна людина. А Богомат!р в "Map!!" - це вт!лення материнсь-ко! трагедП як конкретно! матер!, так i "матер! Укра!ни" -локритки. яку позбавили не т!льки щастя материнства, але й позбавляють права на саме материнство.

На стор!нках параграфу вид1лено ! проанал!зовано соц!-ально-пол!тичн! позиц!! одного !з найактивн!ших братчик!в -М.Гулака. Якщо Т.Шевченко поеднуе соц!альну програму з пое-тичн!стю, художн!спо в!дтворення д!йсност!. М.Костомаров - з науковими iсторичними розв!дками та !стор!ософськими досл!д-женнями. то у М.Гулака це поеднувалося з науково-природничи-ми працями.

Ц! три постат!, обран1 та вид!лен! з метою представити всю панораму формування нац!онального усвИдомлення украхнсь-кого ментаМтету, ц!лком виправдан!, тому що достатньо повно представляють поставлену проблему.

- 30 -

Тим б1лыве, що анал!з 1х творчост! дае мо*лив!сть сфор-мулювати основн! напряики та. можна сказати, питания щодо теми, яка досл!джубться - сп!вв!дношення 1дей укра1нських мислител!в з болгарськими вищеозначеного пер!оду.

Саме це 1 стае предметом досл!дження в другому параграф! "Своер!дн1сть нац1онального В1дродження в БолгарН. ф!ло-софсько-соц1олог1чн1 аспекти". Як в1домо, на в!дм1ну в1д За-х1дно1 бвропи в Болгар!I нацкжальне В1дродження починаеться на к1лька стол1ть п1зн!ше, на початку XIX ст. Значна в1дста-л!сть Болгар!I в економ1чному в!дношенн!, з одного боку. 1 бурхливий розвнток соц!альио-пол!тнчних в1дносин та револю-ц1йно-визвольного руху - з другого, стали причиною того, що 1з прийняттям на короткий в1др!зок часу, хоч 1 не в зовс1м зр!л!й форм1, культурних I ф1лософсько-соц!олог1чних 1дей передових кра!н Заходу, Болгар1я все ж п1шла сво!м власним шляхом. Цей шлях був пов'язаний в першу чергу з нац!ональ-но-визвольною 1деолог1ею.

Як зазначаеться в дисертацП. становления ф1лософсь-ко-св1тоглядних 1дей болгарського В1дродження можна под!лити . на два етапи.

Перший - характеризуемся намаганнями ряду мислител1в поставити в сво1Х творах ряд етичних, психолог!чних. соц1о-лог!чних питань ! загальних проблем просв1тницього плану (50-т1 роки XIX ст.). Цей етап отримав свое лог!чне завершения в натурф1лософськ!й систем! д-ра Петра Берона та в ма-тер!ал1стнчн1й концепцП д-ра 1вана Сел!м1нського. Саме в творах цих двох мислител!в ф!лософська думка в1докремлюеться в!д 1нших форм сусп1льно1 св1домост! 1 в них ставляться та

- 31 -

виршуються характеры1 для ф!лософ11 класичного порядку проблеми.

Другий етап у розвитку ф1лософсько! думки болгарського В1дродження охоплюе 60 1 70-1 рр. XIX ст. В цей час нац1о-нально-визвольна боротьба вступав у свою вир!шальну фазу 1 формуються три течП - туркоф!льська. просв1тницька 1 рево-люц1йно-демократична. кожна з своею програмою 1 свош теоре-тичним обгрунтуванням пол!тичних вимог. В ф1лософськ!й думц! БолгарП ч1тко розмежовуються два основних напрямки - мате-р1ал!зм та 1деал1зм.

В дисертацП показано. що розвиток ф!лософ1£ в!дбувався по висх1дн1й л!н11 1 характеризувався розробкою основних ф1-лософських проблем европейсько! культури з пом!тним потягом до познтив1стських 1дей. чому в немал1й м!р! сприяли значн1 досягнення природничих наук в XIX ст. Анал1зуючи специф!ч-н1сть ф!лософських пошук!в мислител1в болгарського в!дрод-хення. автор змушений зупииитися на визначеии! тих ф!ло-.софських джерел. як1 сприяли становлению ф1лософсько! думки БолгарII в даний пер1од. Найб1льше вплинули. на думку автора. грецька ф!лософ1я. трансформована европейським В1дрод-женням 1 "повернута" в ф!лософ1ю европи. росЛйська класична ф!лософ!я XIX стол!ття. французька та н!мецька ф1лософ!я та природознавство.

Якцо напрямок, що тяж1е до позитив!стсько-натурал1стич-них концепц!й. заслуженим главою якого вважаеться Берон. шу-кае певною узагальнюючо! системност1 (у Берона - це концеп-ц!я ппанеп1стем11". "всенаучн1сть" або ж "всезнания", то у ряду болгарських ф!лософ!в поьитне тяж!ння до л1н!1, яка певною м1рою зближуе болгарську ф1лософську думку з укра-

- 32 -

!иською - етично-1ррац1ональною. найяскравИиим виразникоп яко! виступав Сел1м1нський. В ictopii болгарсько! кулътури Bin зайняв пом!тне м!сце як ф1лософ 1 як громадський д!яч.

На противагу спекулятивн1й ф1лософП Сел1м1нський вису-вае новий 1деал - ф1лософ1ю людського щастя. При цьому в1н схиляеться до трактування ц!ех фЛлософ!! як етики практично! ДН.

В1дзначивши великий вклад в1домих ф!лософ1в та громадсь-ких д!яч1в болгарського В1дродження - Каравелова та Ботева, автор показуе в!дпов1дн1сть фИлософських Идей. внсунутих ними. тим соцИальним умовам. в яких переЬувала Болгария в XIX СТОЛИТТИ.

Цим Идеям вИдповИдала позитивИстська тенденция в фИло-софП. Tie» чи 1ншох> мИрою характерна як для БолгарП, так i для Украгни i пов'язана з намаганням знайти Ti практичнИ д1! та шляхи, що повинн! були б спрняти усуненню национального та социального пригноблення.

Загальний огляд розвитку ф!лософських Идей БолгарП та Укра!ни певною м!рою узагальнюеться. осмислиеться в Ш-му роздИлИ дисертацИ! - "ФИлосоФське осмислення слов'янського еднання в npoueci зд!йснення укра!нсько-болгарських зв'яз-к!в". В попередньому, П-му розд1л! викладено фактичний материал. який показуе шляхи розвитку фИлософсько-соц1олог1чно! думки двох народ!в.

Без такого огляду загального процесу неможливе виявлен-ня специфИчних особливостей розробки тих фИлософсько-свИтог-лядних концепций, як! мають безпосередне в1дношення до проб-леми становления национально! самосв1домост1.

- 33 -

Все це зумовило необх1дн!сть виявлення саме вищезгада-них концепц1й в Ш-му роздШ роботи.

Правильно в1дзначаеться ц1лим рядом досл1дник!в щодо розвитку ф1лософсько! думки епохи болгарського В1дродження. що. працюючи над конкретикою цього питания, не було зроблено р1иучих крок1в до узагальнень "високого порядку". Можливо це в1дбулося тому, що надто вже бол!ло самим болгарам 1х становище 1 цей 61 ль не давав моясливост1 подивитись на себе так би мовити "збоку". Можна сказати, що це характерно було 1 для Украши. Адже узагальнення щодо специф1ки нац!онально! ментальност!. як це п!дкреслюеться в дисертац11, було зроблено рос1янином М.Костомаровим.

Саме тому основи нац!онально1 концепцП болгарського менталАтету були закладен! украХнцем Юр1ем Венел1ном (Ю.I.Гуца). В 30-40-х роках XIX ст. 1дег Венел1на Мали вели-чезний вплив на д!яльн1сть видатних представннк1в болгарського В1дродження. таких як Апр1лов, Палаузов. що зробили значний внесок у справу 1дейного зближення двох народ1в. Важливим моментом в концепцИ Венел1на е його гуман!стич-но-св1тоглядна ор!ентац!я на народ, що поеднував його з 1с-тор1ософсысими пошуками укра1нських мислител!в, починаючи з автора "Истории русов", М.Костомарова, В.Антоновича та 1н-ших. Саме тому в1н р!зко критикуе М.Карамз1на за те. що "Истории Государства Российского" - "можна назвати б!льше опи-сом життя великих княз1в. н!ж 1стор1ею". В1ддамчи данину по-зитив1стськ!Й методологи, Венел1н в опис! 1стор11 болгар вводить 1 певн1 1ррац1онально-ф1лософськ1 1де1. близьк! до проблеми так званого "духу", 1накше кажучи, нац1онально! са-мосв1домост! народу.

50-70-1 роки на Укра!н! та в БолгарII характеризуются подальшим розвитком ф!лософсько! та сусп1льно-пол1тично! думки. На в!дм!ну в!д краан Зах1дно! Бврогш перех!д в!д фео-дал1зму до кап1тал1зму на Укра!н! та в БолгарП в1дбуваеться значно п!зн1ше. Це обумовлюе 1 своер!дп1сть явищ. типових для т!е! епохи. Передов! мислител! двох народ1в цього часу усв!домлюють, що подолати в!дстал!сть можна. лише за умови зд!йснения кардиналышх перетворень у вс!х сферах сусп!лыю-го жнття.

Тому епоха переходу в!д феодал!зму до кап!тал!зму внз-начаеться бурхливим розвитком св!тсько! осв!ти, розвитком наукових знань.

Загальнога рисою як болгарсько!. так 1 укра!нсько! прог-ресивно! думки ц!е! епохи е глибока зац!кавлен!сть в ф!ло-софсько-гуман!стичн!й проблематиц1. Проявом тако! тенденцИ е активне ствердження в культур!. л!тератури1н творчост! письменник!в Болгар!! та Укра!ни. як зазначаеться на сторонах дисертацП.. героя з народу, в першу чергу це селянин.

Таке "проникнения" ф1лософських концепц!й в л!тературну сферу змушуе звернутися до питания про взаемов!диосини м!ж ф!лософ1ею та л!тературою. Абстрагуючись в!д ряду естетичиих принцип!в та законом!рностей. що в!дзначамть л!тературу як своер1дну форму сусШльио! св!домост!. можна поставити питания про ставлення до л1тератури як до специф!чного в!доб-раження реалыюст!, де об'ективна д!йсн1сть розглядаеться кр!зь призму в!дноаення до не! автора. У цьому в!дношенн1 та розум!нн! предметом л!тератури е не т!льки св!т як об'ективна реальн!сть, п1знавана суб'ектом. а й св!т суб'ективний, св!т у його в!дображенн1 не в план1 !стииност!, а в план1

- 35 -

корисност1 для людини. Як 1 мистецтво в ц!лому, л1тература -значною, в1рн1ше. переважаючою м1ро» внконуе "людинознавчу" Функц1ю. Бона в1дображае св!т людського буття. св!тоглядн1 ор1ентацП. як1 нерозривно пов'язан! 1 включають в себе ставлення людини до д!йсност1.

Тим самим ставиться проблема гуман!стичного спрямуван-ня. яке найпосл!довн1ше в!дтворено в ф1лософському коитекст1 л1тературно! творчост!, що ми спостер1гаемо в д1яльност1 1н-тел!генцП БолгарП та Украхни в XIX ст. Зупинившись на характеристик специф!чних особливостей розвитку та формування концепцШ нацЮналыюх самосв!домост1 д!ячами Украхни та БолгарП. автор п1дкреслюе, що була певна сп!льн1сть. яка знайшла свое конкретне вирахення в тому, що 1нтел1генц1я цих двох народ!в не т!льки активно сп!лкувалася м1х собою, вис-тулаючн проти поневолювач1в. але й п!дтримувала одна одну в найтяхч! хвилини пересл!дувань та репрес1й.

Прид1ляеться спец1альна увага стор!нкам б!ограф!й ряду мислител1в. Щодо укра!нц1в. то це Леся Украхнка. М.Драгоманов. I.Франко. 0.Кобилянська, М.Вовчок. що були п1дтриман! болгарською сп!льнотою в хх творчост1.

Певною едн1стю для украхнсько-болгарських зв'язк!в е той факт, що при значному поширенн! позитив!стських ф1ло-софських 1дей та революц1йно-демократичних концепц1й. що спиралися на матер!ал1зм натурал1стичного спрямування, значке м!сце в ментал!тет1 обох народ!в пос!дали екзистенц!аль-но-гуман!стичн1 п1дходи. Зв1дси - ор!ентац!я на особист!сний соц1ально-ф!лософський п!дх1д до 1стор1ософськох проблематики, нер1дко в!диова в!д таких поширених в Рос1х концетцй "класовох непримиреннох боротьби".

- 36 -

У Заключенн! п1дводяться п!дсумки проведеного досл1д-ження 1 накреСлюються шляхи подалыиого розроблення поставлено! проблематики.

Основний зм1ст дисертацП викладений в таких працях:

Украина и философская мысль болгарского возрождения (ХУП-Х1Х века). - Монограф1я. Деп. Укр1НТЕ1 N 1942-УК92 от 14.12.92 г. - 6.0 д. а.

Истоки общности философских культур Украины и Болгарии. - Монограф1я. Деп. Укр1НТЕ1 N 250-Укр92 от 27.02.92 г. -4.0 д. а.

Преобразование и дальнейшее развитие системы средней и высшей школы в Болгарии 1919-1980 гг. - Монография. Ден. в УкрНПП N 571-УК 91 от 27.03.91 г. - 8.0 д.а.

Ф1лософське осмислення слов'янського еднання. На приклад! !сторико-ф!лософських зв'язк!в Украми ! БолгарИ IX —XIX ст. - Монограф!я. Видавництво "Лнб!дь". - Ки1в. 1994. - 4.1 Д.а.

Мистецьк! зв'язки Укра1ни ! БолгарИ в пер!од болгарсь-кого в!дродження (к!нець ХУШ ст. - 1878). - В зб.: Питания культорологИ. М!жв!домчий зб!рник Н 13. I частина. - К., 1994. - С. 168-175.

К вопросу о культурной революции в НРБ // Вестник КГУ. Ист. науки, 1981. -0,4 д.а.

Советско-болгарское сотрудничество в области науки и высшего образования (1958-1976 гг.) // Вестник КГУ. Вопросы новой и новейшей истории. Республ.меквед.науч.сб. Вып.27. 1981. - 0.6 д.а.

Советско-болгарское сотрудничество в области высшей иколы. - В сб.: К вопросу об изучении процессов социалистической культурной революции. Деп. в ИНИОН АН СССР 24.11.87 Г. И 31849. - 1.0 д. а.

Развитие высшей школы в НРБ П Украгнський 1сторичний журнал. - Н 2. - 1968. - 0.8 д.а.

Руководящая роль БКП в осуществлении социалистической революции. -Веб.: Вопросы историографии социалистической культуры. Деп. в ИНИОН АН СССР 29.08.88 г. N 35387. - 0.8 Д. а.

Исторические корни советско-болгарского культурного сотрудничества. - В сб.: Ленин. Народное образование и современность. - Деп. в ИНИОН АН СССР. 1990. - 1.2 д.а.

1ндив1дуал1зац1я навчально-виховного процесу на основ! психод!агностики в умовах становления укра!нсько1 нац!ональ-Н01 гсколи. - Деп. в Укр1НТЕ1 N 1278-Ук93 ОТ 29.06.93 г. -0.6 д. а.

Истоки общности культурных связей украинского и болгарского народов (Вехи истории). - Деп. в Укр1НТЕ1 N 872-УК92 от 11.05.93 г. - 0.7 д. а.

Преемственность философской культуры Киевской Руси. -Деп. в Укр1НТЕ1 Н 1941-УК92 от 14.12.92 г. - 0.8 Д.а.

Философско-социологические взгляды в Х-ХП веках в Болгарии. - Деп. Укр1НТЕ1 N 249-Ук92 ОТ 27.02.92 г. - 1 д.а.

Развитие философской мысли на Украине в ХШтХУШ вв. - Деп. Укр1НТЕ1 Н 452-УК92 ОТ 08.04.92 г. - 0.5 д.а.

Становление и развитие средней школы в Народной Республике Болгарии. - К.: Радянська школа. - N 7. - 1985. - 0,6 Д.а.

К вопросу интернациональных связей трудяи1ихся Полтавщи-ны и Болгарии. Первая всесоюзная научн. конф. по историческому краеведению (тезисы докладов и сообщений). - К.. 1987. - 0.1 д а.

Участие школьных клубов интернациональной дружбы в развитии советско-болгарского сотрудничества в области народного образования (60-70-е гг.). Роль общественности в развитии советско-болгарского сотрудничества. Республ. научн.-практ. конф. (тезисы докладов). - Харьков. 1987. - 0.1 д.а.

Помощь России в развитии Болгарской национальной культуры в 50-70-х гг. XIX в. (на примере учебных заведений г.Николаева). - 1У Республ1канська наукова конференц1я з 1с-торичного краезнавства (тезиси допов1дей 1 пов!домлень). -К.. 1989. - С. 365-366.

Средняя и высшая школа Болгарии. - Научная конференция по болгаристике (тезисы докладов и сообщений). - Харьков, 1991. - 0.1 д. а.

1ван Франко - видавець 1сторичних джерел. - Наукова конференц1я (тези допов1дей 1 пов!домлень). - 1вано-Фран-. к1вськ, 1991. - 0.1 д.а.

Философско-богословские идеи в 1Х-Х века в Болгарии. Царь Симеон. - Апробация, 1991. Научная конференция университета. - 0.1 д. а.

Спадкоемн1сть украхнсько! 1 болгарсько! культури (на приклад! д!яльиост! Григор1я Цалблака). - Всеукрахнська наукова конференц!я 22-24 вересня 1993 року (гези допов!дей). -С. 122-123.

1дея слов'янсько! сол1дарност! в укра1нсько-болгарських культурно-осв!тн!х зв'язках (XIX ст.). - X Всеукрашська

- 39 -

слав1стична конферешЦя "Духовне в1дродження слов'ян у контекст! ЕвропейсысоХ та св1тово! культури (тези допов1дей>. Т.1. - С. 55-56.

Программа по обществоведению для слушателей подготовительного отделения. - Изд-во КГУ. 1981. - 1.0 д.а.

Планц семинарских занятий по обществоведению для слушателей подготовительного отделения. - К.: Нзд-во КГУ. 1986, -0.5 д.а.

АННОТАЦИЯ

Луханина Татьяна Петровна

"философско-мировоззренческое содержание украинско-болгарских взаимовлияний (1Х-Х1Х ст.)"

Рукопись

История философии - 09.00.05

Днепропетровский университет; Днепропетровск. 1995

В диссертации освещаются историко-философские связи между Украиной и Болгарией с IX по XIX столетня. Анализируются источники общности и развития взаимовлияний философских культур этих стран, акцентируется тот факт, что в процессе осуществления историко-философских контактов они представляли и представляют собой пример славянского единения.

Данная диссертация может представлять интерес для преподавателей философских и исторических дисциплин, студентов, всех, кто интересуется историей философии Украины и Болга-рни.

Юпочов1 слова: слов'янське еднання, 1сторико-ф1лософсь-к1 зв'язки м!ж Украхною 1 Болгарию. нац1оиальна самосв1до-м1сть. менталитет.

ANNOTATION

Tatiana Petrovna luhanlna

Philosopnic outlook aspect In velatlons between Ukraine and Bulgaria (IX-XIX centuries)

Manuscript

History of philosophy - 09.00.05

Dnepropetrovsk University: Dnepropetrovsk. 1995

The thesis deals with historical and philosophic ties between Ukraine and Bulgaria from IX till XIX century. The roots of common charakter of these two countries' philosophic cultures and their mutual influence on each Otner are Investigated. It is emphasized, that their historical and philosophic relations were and still are the example of unity between two Slavic nations.

This thesis can be of interest for teachers of philosophy and history, students and everybody, who is interested in Ukrainian and Bulgarian history of philosophy.

Клочов! слова: слов'янське еднання, 1сторико-ф1лософсь-к1 зв'язки Mix Украгною 1 Болгар1ек>. нац1ональна самосв1до-м1сть, ментал!тет.