автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Формирование посадов городов Чернигово-Северской земли в IX - XIII вв.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Формирование посадов городов Чернигово-Северской земли в IX - XIII вв."



АКАДЕМ1Я НАЖ ЖРА1НИ 1НСТИТУТ АРХЕОЛОГИ

На правах рукопису Щ 930.26

КОЗАКОВ АВДР1Й ЛШН1ДОШ

ЗОРМУВАНШ ПОСАД 1В М1СТ ЧЕРН1Г0Ю - С2ВЕРСЫШ1 ЗЕШ1 В IX - хш СТ.

« 1сторичн1 науки - 07.00.06 - археояоИя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на эдобуття паукового ступени кандидата 1сторичних наук

Кигв - 1992

Робота виконана в Археологхчному Центрг Лхвобережжя 1кституту археолог11 АН Украхни

Науковий керхвчик: доктор гсторичних наук О.Л.Моця

Офйпйнх опонечти:

доктор гсториччих наук П.Ф.Лисенко кандидат хсторичних наук М.А,Сагайдак

Провхдна установа - Чернхггвський державний пвдгнститут

Захист вхдбудеться" ^ " Г-^Ъ''^' 199> р..в /У—годи на засхданш сппцтаягэовано! вчено! ради для эахисту дисер тацгй на здойуття наукового ступеня доктора хсторичних нау! при 1нститут1 археологи АН Украх'ни

252025,м.Ки?в,вул.Володимирська,3

3 дисертацхею можна, ознайомитись в науковхй б1блхотец1 1кституту археолог:? АН Украхни за адресою 252014,м.Кихв,вул.Видубецька,40

Автореферат роэхсланий" ^ " 199^ р.

Вчений секретар спец1ал1эовано! ради кандидат хсторичних наук

В.О.Петрашенко

?h '"-НУДктуадьн! сть дослг дження■ Прсцес виникнення сххдно -слов"янських r'paaia , що вхдбувався у apyriñ полоьинх I тис. н.е,, оув невпфивно пов"яэаний з формуванням Ки1всько1 Pyci. Стародавщ М1ста на раншх етанах свого хснування ще не оули центрами ремесла i Toprinni. íx еконокичний розвиток Оазувався на сгльськогосподароькому виробництвх округи. Головними функвдя-ми староцавк1х míct оули полгтична та вхйськова..

Ьодалыаий розвиток феодалхзму привхв до утвердження едино?, характерно! для bcíx сх1днослоа"янських míct сощально- • ■ топограф1чж>1 структури: детинепь + посоц. Ранньос.ередньов1чне mí сто fyci являло сооою 30bcím новий сощальний оргашзм is "склаоним та Оагатофункцгональним навантаженням" /Толочко, 1989/. Значна частина цчх функщй реалгзовувалась через посац, котрий був найваяшшшою економхчною частиною будь-лкого míc-та, де зосереджувалися продуктивм сили, Саме в межах п-осаду вхдОувветься концентратця рхзних видгв ремесел, а також зд1йс-нюеться товарообмхн. Проте, саме посад виявився на сьогодн1 найменш досл1дженою частиною давньоруського м1ста|~що робить neooxiaHicTb проведения floro вивчення гострою i актуальною..

Насамперед, це пояснюеться Ейдсутшстю единого уявлення про посад, як нев1д"емну i складову частину мхського орган!зцу. Розкопки, що проводились на лосадах ряду míct /Кихв, Новгород, Смоленськ та íh./, виявили pisni ka*rei'opii комияексхв» якх поставили бхлыие проблем, ни: дали вхдловхдой на питания - «о к таке посад i яка його роль у структур! Atiera. Вхдсутш навхть спроби порхвняльно! характеристики як оосбливих так i эагяльних рис, властивих м1ським посацам. При пьоьо? нхколи не враховува-лись головнх функц11 того чи хншого населеного пункту, не проводились паралелх у розвитку мхських nocaniB, динаыхки ix зростанкя з урахувакням ранговост1 й соцхального статусу míct.

Спробу BianoBÍCTii на ряд пхднятих питань можна зробити на пам"ятках Черн1гово-С1версько1 аегллх. Розгалукина мережа míct в цьому perioHÍ Cxiiyioi Свроаи оЯумовила, не цивлячись на pÍ3-ний стан досл1даеност1, в щлому, досить широко коло дкерел. Особливо цз стосуеться мхських центрхв ядра Черничвського князхветва - Чершгова, Любеча, Сновська, ЛистЕвна, Оргоща, . Всеволсжа, Вхлавеж1, Уненхяа, Хоробора, Борезого, Гуричева, Глебля, Соснвд, Моровська, Дутави, до вивчен! эалишки мхеь-

-и-

ких укрхплень, житлов1, рем1снич1 та господарськг комплекси.

Мета npaqi полягае в тому, щоО на ochobi систематиэашх наявнях джерел розглянути процес виникнення та розвитку гюса-ц1в литописних mict Черн1гово-Схверсько1 зешп у хронологхчно-му та сощально-гиполог1чному аспектах; простеяити динамхку перетворення поселения навколо CTiH дитинця в решсничо-торго-вельнив посац, визначити мхсце посаду в структур! Mi ста IX-т ст.

Завданням досл1ддеыня е з"ясування 1Сторичшх причин та часу виникнення юсад1в л1гописних мхст 4epniroao-CiBepcbKoi зеши, конкретних шляхiв 1х генезису, осоОливостей та законо-кйрностей, основних етапгв фор^вання, со1цально-економгчно1 cymicTi та ознак посаду, Micm ремесла й тopгiвлi в його еко-номхчн1й структур^

На.укова новизна npaqi полягае в тому, то подхбне спе-хдальие широке дослхдження по дащй TeMi проведено на niflCTa-Bi комплексного використання письмових та археологхчних джерел конкретного perioHy, частина з яких одержана i вводиться у науковий ooir автором, проводиться в icTopiorpa$ii вперие. KpiM того в працх використан1 матер1али фонц1В та арххвхв 1нсти-TyTin археологах АН Украх ни та Pocii, Чернхгхвського вторичного музею iM. Тарнопського, Черщггвського державного орх1тек-турно-юторичного эаповшжка, Гомельського, Брянського, Сумсь-кого, Новгород-Схверського, Менського, Сосницького, Остерсько-го та гншкх музехв. Шщювхдно, оороОка цих матерхалгв вимага-ла рюномаштних метод!» дослхдження: порхвнялыю-типолопчно-го, статистичного, проведения аналогий.

Практична цхннхсть роооти полягае в тому, цо в нхй siopa-ni та iHTcpnpcTODani дкорела по icTopi'f формування та розвитку посадгв рпнньосередньовгчних iiicr oaHici з найб1льших земель-киязхвств Pyci, иикористання яких дозволило доповнити новимк положениями еучаснх узагалыгохт розрооки з icTopii Ки1вськох Pyci. Результат« досл1яжень кожуть пути використат для написания ноеих учоопих nocionmciB для студешчв БУЗхв -а учнхв серэцшх чк1л, у культурно-осв1тницькхй i кравзнавчгй puOOTi. Матерхали, яо були одержали в ходх pooiT автора, поповнили екс-tio;iniii,i ряду музехв Днхпрозського JlinoOepejrei.

Anpoftauifl рез.ультат!в дослхдгення. Основнх положения ро-

ооти висвхтлювались в доловiлях на наукових конференщях, в Ü0 наукових працлх, що оули опу0л1кова1Й.

Дисертац1я ооговорювалась на засхданнях огдцхлу давньорусь-kqI та серецньовхчши археолог: i 1нституту археолог!í All Укра1-ни.

Праця складаеться з вступу, трьох глав, заключения, а та-кож доцатк1в: списку лгтератури, списку л1тописних míct Чер-HÍr0B0-CiBepcbK0'í зешп, таблиц! еидгв ремесел, внявлених на Tepiiropi'i посадхв, списку скорочень, альбома хлюстращй.

I Глава. 1стор1ограф1я та джерела.

!.Цста MepuiriBCbKoro кияз1всгва вке охлъш IíjQ ponis прчтя-гують увагу icTOpsuúB. Одним j перших, хто сл1дом за В.М.Татх-шевкм та М.М.Карашгним звернувся до icTopti Черн1гово-С1версь-Koi землх, був О.Шафонський. Иого праця вклкчае описи населе-них пунктов Черн1Г1вщиш i мхстить bíaowoctí з ix топографп та планування.

Потгм з"являеться праця К.М.Борозди-;«, в як1Й мхститься cepisi icTopiWHHx vapi i планхв дйяких шст киязхЕСТва. Щкаве було й дослхщсення М. t.Маркера, в якому оенэнна увага г.ридхлл-еться спрооам локалхзагдг о к ре ми х míct та ix опису. Не можна не В1дэначити працю М.П.Погодыа, окреш розд1ли яко! присвяче-hí Чернхпвськоцу княз1вству. Крхм названих дослхджень, хсто-picn ЧерщriBCbKoí зечлх заПмались М.С.АрциОааеэ, К.Л.Невсшн, МЛ.Надеждхн та in. Але коло 'гх наукових хнтересхв заминалось, головним чином, на локалхзацхх míct та хсторико-геогра-ф1чних описах князхветва.

Становления вхтчизняно1 археолопх на меж1 XlX-XX ст. не внесло icTOTHiix змш у вивчення MicbKoi проблематики, не дивля-чись на те, що рйд досл!дникхв починае викори<?товувати в сво'гх працях археологгчнх джерела /Д.Я.Самоквасов, В.Г.Ляскороноький, О.О.Гатцук та in./. Найб1льш вдалими з них е npaqi П.В.Голу-бовського. В деяких з них дослхдних основну увагу придояе ло-калхзацп ряду míct, що входили до складу князхветва.

У «¿0-40-их роках дослхдники вже злачно частгше залучають у свохх працях археолог1чн1 матер1али. В цей час з"являютьсл i працх узагальнюючого характеру. Серед них сл1д вхдмгтити дос- • лхдження В.Б.Мавроц1на, присвяче«1 вивченн» icTopiíf Лхвобе-режнох Украпш /Мавродин, 1940/.

НайС1льш повно м1стоутворювальний процес у Чершг1всы«й земл1 знайшов висэ1тлення в працях п1Слявоенного «асу, а також на сучасному еташ досл1джень. У 1946 р. вйдаеться узагальнююча монография М.Н.Тихомирова, в як1й розгляцавться pi rani аспекти киттец1яльностi сх1днослов"янеъкого »«ста. Ь kxhui 4U-x pokib виходить праця Б.О.Рибакова, присвячена старожитностям Mepniro-ва. В 50-i роки проводяться розкопки на посадах деяких mict кияз1встза - Чернхгова, Любеча, Вкина, Путивля. Друга половина 60-х - початок 80-х рок1в - час, коли дослшшки поряд з дос-лхдженнями окремих Л1Тописних MicT переходять цо вивчення тих чи 1нших питань у масштабах всього князхвства. Слхд В1цм1тити працх Т.М.Школьсько! "Земля Вятичей", "Городище Слободка", та В.П.Коваленка, яким були визначенх ochobhi етапи виникнешш та типологхя лхтогшсних mict Черн1гово-С1версько1 землк

Разом з тим, вивчення nponeciB форцування таких важливих частин Micra, як посади, без яких зрозум1ти Д1алектику складан-ня Micbitoro органхз^ важко, як правило знаходилось на другому плат.

Дкерела, то дозволяють розгляцати процес розвитку та форцування М1ських посад1в подхляхзться на три ochobhi групи. Перщу складають писемн1, котр1, в свою чергу, появляться на. дв1 пхдгруги. До nepiaoi вхоцять давньоруськ1 лхтописи. До друго"1-ретроспективш джерела: описи ХУШ-Х1Х ст., спогади, иоденники мандрхвпикхв. Характеризуем першу niarpyny, неооххдно вхдзна-чити, во вхдомостей про посади чершгово-схверських mict неОа-гато, i Eci вони вшшсяться, головним чином, до найб1льших центриз KHHsiBCTBa: Чершгова, Новг'ород-СНверська, Путивля, Вира. Однак, приолизно така ж к1льк1сть писемних пов1домлень вхдноситься i до посадхв mict пших княз1вств - Смоленського, Переяслапського, Г'алицысого, Ростовського та ih.

Друга пгдгрупа писемних дкерел представлена як описами гу-берн1й в цхло«у, на територп яких в минулому знаходились мхста Чзрнхгово-С1версько5 земл1, так i описами окремих населе-них пункт!б.

1(:ТОрИКО-ТОПОГраф1ЧН1 описи, ICTOTHO ЛОПОВНЮЮЧИ карту r;iягрупу писемних джерел, подають ¿нформащп про мхста, хсто-pin лкнх практично не висв1тлена лгтописми, i як: нерхдко в нп;;| tine знищен! чи археолог1чно не вияплеш.

Серед вcix вхдомих видгв цжерел окроме мхсце вхдвоциться картографгчним /друга група/. Плани х карти вхдооражають як планувальну структуру м1ста в цхлому, так 1 окремих його частнн, дозполяють визначити наявнхсть чи В1дсутн1сть захисних споруд на момент формування, В1Дносно точну прив"язку тих чи 1нших споруд на територЛ м1ста, його илощу. В Чернхгово-Сгверськхй зем-лх ылий ряд М1ст вхдоми з плашв ХУЛ ст. /Чернхгхв, Новгород-С1вереький, Глуххв, Севськ та ш./.

Третю, най01льа ;<б"емну груг.у цжерел, складапть археолоНч-ш. За ступеней вивченост1 останнх поиляяться на чотирн пхдгру-пи:

V посади мхст, дослхдаенх широкою плошею: Чорнхгхв, Готй, Любеч, НовгородДЛверський, Клечеськ, Р1чидя;

2/ М1ста, п- сади яких мають серелнхй рхвень дослхциеностх: Болдиж, Брянськ, Всуй, Крсми, Лутава, Оргсщ та хи.

3/ М1ста, посади яких дослхджен1 шурфовкоп та окре.'тми невеликими розкопами: Вхлавеяа, Блестовит, Воробейна, Воротинськ, Всеволож та гн.

4/ 1«ста, що до цього часу не локагцзованх, або дитиних й посади яких значкою м1рою поякодаещ чи зниденг пхзньосеродльо-В1чними та сучасшши переплану<»ашями х вивчеш в силу цього недостатньо: Бохмач, Глебль, Глух1в, Г^ршпЕ, Деа"ягорськ, Дхдо-славль, Домагоц, Зартий, Лопасна, Мосальськ,Ольгоа та хн.

II Глава. Час х шляхи формування посадхв.

Археологхчне вивчення мхст Чернхгово-С1верськог зешх дозволяв видхлити три основн1 етапи в процесх форму вашя лосадхв. Перший охоллюе 1Х-Х ст., другий - XI ст., тремй - ХП- лоргцу половину ЗШ1 ст.

На першоцу еталх починаеться оформления посад1а 14 мхських. центрхв. Б IX ст. це вхдоуваеться в Чернхговх, а не пхзнгде яру-го? полсвкни IX ст. - у Лю0еч1, з X ст. у Гомп. Посад Новгорсца-Схверського починае форцуватися в X ст. на мхсц: роменського центру. Також до X ст. вхдноситъсп початок оформления посадхв. Путивля, Сновська, Лутави, Оргоща, Листаена / Городнив - 1/, Стародуба, Курська, Моровська та Чичерська.

На другому етща - в XI ст. - вхдоуваеться форцунанья по-" садхв ао центр!в. На баах б1льш раннхх поселень виниииють посади Клечеська та Нлестовита /межа XI—ХП ст./. В п"яти пунк-

тах цхе! групп: Виижх, ВоробеАнг, Севську, Сосницх та Зартому, не дивлячись на те, що вех вони являються бувшими роменськнми центрами, без Оудь-якого взаемозв"язку з колтшли поселениями, посади починають форцуватися в XI ст. Лричому, укрхплення в тих кистах, де вони ведом:, виникають пхзншо /Вщиж - ХП ст./. В Шловежг, Верезо.ц/, Всеволода, В"яханх, Росусг, Глебл1, Рогаче-В1, Синин1, Вирх, Дхдославл1, Облов!, околограддя починають складатися приблизно одночасно з дитинцями. При цьому, в Дхдо-славлх, Вир1 та 0блов1 не рашше к1нця XI ст.

На третьоцу итапх - у ХП ст. - формуються посади 24 цент-р1В князхвства: Лобиньсыса, Козельська, Болдика, Брлнська, Се-ренська, Воротинська, Попаша, Мценська, Случеська, Кром, Ново-силя, Спаша, Колтеська, ГУричева, Домагоца, Карачева, Лопаснх, Мосальська, Ормини, Радона, Рхчищ, Рнльська, Тешилова.

В1дпов1дно до 1Снуючох типологхI М1ст Черн1гово-С1версько1 эемл1 /В.II.Коваленко, 1903/, вхд1ляються чотири основш пляхи форцування посад1в.

Перший представлений посадами, ио виникли навколо фортець, розташованих на подних та сухопутних маг1стралях, а також у по-рубхжних районах киязгветпа й держави. Другим шляхом хде форцу-вання посадхв навколо пунктхв княжого полюддя 1 державного освоения с1верянських, радимичських, в"ятичських I дреговичських земель. Третхы шляхом розииваються посади навколо центр1в с1ль-ськох окрути. I останнхй, четвертий елях пов"язаний з княз1всь-кнми та феодальними замками.

3 киських центрхв, розвиток передградь яких розпочався на период етапх /1Х-Х ст./, формувашя посадхв йшло тхльки першим I другим 3 В1ДМ1ЧеНИХ тпяххв /по ехм пунктхв у КОЖНХЙ групх/. На другому еталх /XI ст./ портим шляхом формуютьел посади вести центрхв; другим - чотирьох; троим - двох; четвертям -семи. На третьоцу етагц /ХГ1-псрта половина ХШ ст./, порким шляхом виникають посади трьох; другим - дгюх; третхм - одшадшти; четвертим-восьми центрхв. При цъс:>^, о УС1Х орхсологхчно вхломлх лхтопис-них центрхв лише у 06 яафхксованх укрхпленх посади.

В хронолог1чно1^ аспект!' видояються укрхплення посад1в, що виникли одночасно я дитинцями, та споруцженх через певний промхяок часу, В мхетах, де розвиток посадхв йсюв першим шляхом, обидва цх типи представлен! р!Вном1рно - по три пункти.

Серед м!ст, посади яких розвивались другим иляхом, переважають укр1плення, зведеш одночасно з дитинцями - вхс1м пам"ятник1В. У двох випадках укр1плення зводяться через деякий час пхсля ди-тинщв. 3 тих М1ст, форцування посад1в яких 1де третхм шляхом, у всгх випадках укршлення виникають одночасно з дитинцями. В мхстах четвертого шляху розвитку в трьох центрах посадськх укрхплення зведенх одночасно з дитинцями, I також у трьох -через деякий час пхсля укр1плення дитинщв.

Таким чином, аналхз наведених,джерел свхдчить, що найохлыл сприятливими для утворення мхських посад1в е Х11-перша половина Ж ст., тобто третгй етап. В даний пергод це вхдоуваеться з «¿4 центрами. Однак, найохльга продуктивном у план! перетворення в комплекс, цо вгдпоп1дае сучасн1й модел1 давньоруського мхста -с перший етап. 3 чотирнадцяти пункт1в, що почали розвиватися в цей час, у М1ста перетворилось 10. В той же час, з-19 л1топис-них пунктхв другого етапу лише 3, з &4-х третьего - 5.

Ш Глава. Посади в соц!ально-економ1чнхй структур! кист Черн!гово-С1верцько! землх.

Являвчись складовою частиною давньоруського м1ста, ремтш-чо-торговельнх посади мають певнх законом1рностх, цо характеризуют структуру IX сусп1льно-економ1чного укладу. До числа най-б1льш вирпзних рис, до характеризуют динамку IX розвитку, входять плода та плануэаиня, укрхплення, господарська /ремесло, торг1вля, сыьське господарство та промисли/ дхяльшеть, со-цхальне життя.

§ I. Площа та планування.

За розмхрами посади М1ст Черщгово-Схверсько! зе.«т подх-ляються на дв1 основнх групп. Загальна площа посад1в першо? групи - не 01льш 40 га. При цьому кожен з них мае у.ч{Цплену /одну чи демлька/ частину, ио охоплюе вхд 1,5 цо ¡¿3 га. До цхеЗЕ групи входять майке вех центри удхльних киязгветв, ряд центров схльсьюн округи, феодальних замк1в, фортець, розташова-них на водних I суход1льних магхстралях, а також у поруо1жних районах князхветва I держав», пункти князхвського полвддя Я державного освоения ряду земель. Викяюченля становлять Новгород-С1верський 4 ЛюОеч, посади котрих мавть площу, в1дпов1ЦНо, 60 та У0 га, а також В"яхань, посад якого охоплие Охля 50 га. Ок-ремо стс1ть Черцгхв, що мав великий посад - понад 200 га,

-е-

та щонаименше три Л1Н11 укршлень.

Другу групу окладають посади, що мали загальну площу В1д I до 30 га; причому жоден з них не мав укргплень.

Планувальна структура посад1в на окремих етапах розетку мала р1зну основу. В одних центрах ця основа збер1галась на протязх тривалого nepioay /часом залишавчись незшнною взагал1/, в хнших - змгнюванась залежно В1д ряду факторгв. Чималий вплив на цей процес здхйсшовала змша його суспхльно-економ1чного та полхтичного статусу, а також змгни, що в1дбувалися у формах земельно! власносп. Основою планувально! структури мгських по-сац1В були вулицх, що виявленг у багатьох мгстах Jfyci: Киев1, Новгород^ Чершговх та in. Головш вулицх, як правило, виводи-ли до мгських воргт, як1, в свою чергу, розташовувалися на шляхах, що вели до хнших mict. Так, у 4epnirosi biaomi Ки1вськ1 та Любецьк1 ворота; у. Новгородх-Схверськокф» - Чершгхвськ: та Курськх; у Tonil - Кихвський спуск. Значний вплив на вуличне пяанування зд1 йснюваг.и торговельнх плсш та культов! споруди /церкви, MOHaCTHpi/.

Головш поздовжш вулицг перетинались поперечними, бхльш дрхбними, останнх - невеликими вуличками та провулками. В той же час, якогсь посл1довност1 в посднанш поздовжшх i попереч-них вулинь та провулйв, вир'огхдно, не було. Це особливо добре видно на прикладх mict, посади яких зберегли не ильки сл1ди вулиць, але й залишки садиб.

В MicTax Черн1Гсво-С1версько1 земл: садлбна забудова вияв-лена в ряд1 пункт:в. Так, у Чернхгов1 в 1987 р. в Л1вн1чно-за-xiflnifi частин! передгороддл дослхджен1 залишки чотирьох житло-во-господарчих комплекс:в, як1 мали р1зну внутрхшнго структуру. Садиби "А", "Б" i "В" вшюсяться до типу садиб з так эваним простим плакуванкям. Bei вони мають аналог1чну плашграфхо i складаготься з двох-трьох буд1вель та декхлькох споруд господар-чого призначення.

Найбхлып великим та складним за своею плопею й топограф:ею е комплекс "Г", що включас чотпри житлових, одну виробничу та б1ля тридцяти господарчих споруд. Не дивлячись на те, шо сади-ба досл1джена частково, ix плоша складае понад 900 кв.м. Pi3H0-часов1сть комплексхв дозволяс простежити поетапнхеть фор^ван-ня цього досить великого орган!зцу. Складання садиби почина-

еться напримнщ XI- на початку ХП ст., i эаверщуеться у другой половши XII ст. На користь того, цо саднба "Г" хсцувала до-сить тривалий nepiofl, свхдчать сл1ди кеодноразових i грунтов-них ремонт1в Ii ochobhoi зовн1шньо1 огорожг.

Таким чином, спостер1гаються не ильки типологхчн! вщ-MiHHOCTi за топограф1чними покаэниками, але й по совдальним аспектам. Видхляються садиби як рядового населения /"А", "Б", "В"/, так i 1нших стак1в, цо займали б1лып високх ступени на icpapxi4Hifl драоин! давньоруського суспхльства. Дослгдники не'-однсразово звертали увагу на тснування в mictex великих фео-дальних дзорових господарств. Наявн1сть таких сади б у Kacai вде в X ст. П1дтверд«уе вхцома лгтописна стаття 945 р. /ПВЛ, т.1, с.40/. До числа таких великих феодальних органхзмхв вноситься Й комплекс "Г" з Чери1гова.

Наявшсть садибно-дворовоЗс забудови на посадх ЧершГова пгдтверджуеться i писемними джерелами. Так, П1д час облоги Mic-та вхйськами Юр1я Долгорукого пгд 1152 р. оуло взято тхльки "передгороддя", на територп якого первично й розгортались В1йськоБ1 дп. В ход! одного з чергових пристушв дружина Андр1я з половцями роз1гишта черн1Г1вських ninfflx етрхльщв, до вийшли за меж! укрп1лень окольного гргда, при цьому "...оьи избита, а другиа вогнаша во дворн" /ПСРЛ, т.ХХХУШ, с.125/.

KpiM столиц! кнлз!зства, садисне плануаання вгдомв ла посадах incinx mict. Так, в Tomii садиби досл13жснх на дыянвд посаду 'Лж ярами Гомхюком та 1лл1нським спуском. Ix плода ко-ливаеться в межах ЗС0-400 кв.м. За своею план1граф1еа вони на-гадують садиби Чернп'ова. Найб1льш panni з них вгдносять.ся до инця Xl-nepcioi половини ХГ1 ст. Садиоа т иосадх Ловгйрода-Ci-верського мала навить свог укрепления. Вони фхксувться у'вигля-ni рову завширшки 3,0 м, глибиною 1,6 м. Залипни садиои, ■ досл1джено1 на repuTopii Любецького посаду, яплявться лай01лыл раншми серед ycix а1дошх в мхстах Чернхгово-Схверсько'! aeuni. Bei комплекси, а також огорожа ri датувться Х-Х1'ст.

Таким чином, садибна забудова е характерною ознакоя най-01льших Miст князхветва - центра зеши- княжтш, центров уд1ль~ них князхветв, а також micbktix центрхв, якх за cboimh ознаками -наближавться до ранше згадмшх груп Miст..

Разом з тим, вуличне плануаання притаманне, топ чи 1нш0ю

-1и-

мгрою, посадам всхх мхст, хоча планхграф1чна основа хх оула р1энсмаштною. Ккио для великих М1ст оула характерна л1н1йно-поперечна схтка вулиць, що зв"яэала ще на раннхх етапах роз-витку мхста декглька громадсько-полхтичних та адмхнхстративно-господарських осередкхв, то в малих шстах вулиш формувалися за хншим принципом. Зв"язуючою ланкою тут була вулиця, що проходила вэдовж внутрхшнього перхметру укршлень. В1д централь-них ворхт вхдходили одна-дв1.вулищ, як1 перетинали все мгсто по дгаметру. В раз1 потреби, якщо посад займав обширну терито-р1ю, влаштовувагись цодатковх провулки, со перетинали цх голов-Н1 вулищ. Планування малих л1тописних каст нагадувало рацхаль-но-кольцеву структуру. Нарешт1, планування як малих, так х великих давньоруських М1СТ Сагато в чому залежало I вхд характеру мгсцевост1, на якгй вони роэмхщувалися.

§ 1. Укрхплення.

Б1ля 50д> з археологхчно вхдомих М1ст Чернхгово-С1версько1 землх мають укрхплещ посади. Це стосуеться центрхв р1зних категорий: столица земл:с- князхвства, центри уд1льних князхвств, центрй с1льськ01 округи, феодальш замки та 1Н. При вивченш цього питания наголос робиться головним чином, на археологхч-них джерелах, оскхльки письмов1 згадують укр1плення посадхв лише чотирьох М1ст. Археологхчн1 дкерела дозволяють П1дсумува-ти матерхали не тхльки на рхвнх В1зуальних даких, але й загли-битись у вивчення конструкцхй оборонно'* арххтектури посадхв.

Чернхг1ЕСЬкий посад е одним з найб1льи досл1дкених в цьо-му аспектх. 1ут укрхплення посаду вивченх у трьох- М1сцях: на подолх х в двох протилежних частинах окольного М1ста.

Кайбхльш шкавим являеться оборонний комплекс XI ст., виявлений у 1985 р. в П1вшчн1й частин1 окольного граду. Основу укр1плекь складають клхт1 зрубнох конструкцй". По краю май-данчика, ла якому вони розм1щувалися , буди вертикально вбитх стовпи. 3 внутрхшнього боку, поряд з ними, покладений ряд колод. Далх на них були покладеш поперечн1 лаги на Р1дсташ 1,2-2,4 м одна вхд одно?. Пот1М на цьому фундамент! йало спо-рудження зруб1в, як1, судячх за залишеними хми пазами в материку, моли ширину 1,2-2,2 м х розм1щувалися на вхдстанх 1,21,4 м. один в1д одного. Мщклхтинний простхр прикривався>К1Н-1'дчя зрубхп, що залишалися В1д того що кладка робилася "в обло".

3 эовн1шньо1 сторони клгт1 були прикрит1 невеликим насипом що, в свою чергу, не тгльки захищав хх вхд сповзання в б1К рову, але я створював дсщаткову крутизну рову в б1к укрхплень. Клхт1 заповнювалися грунтом.

Друга д1лянка укртлень окольного мхста знаходилась в його зах1дн1й частин1. Бона представлена залишками рову I веж1, дос-лхдженими частково. Р1В мав глибицу 7 м.вхд рхвня давньох ден-нох поверх!», I розкритий на ширину 8,5 м. Найохльш пхзнх мате-рхали 13 П1дошви рову давиться Х-початком XI ст. Башта знаходилась за б м вхд внутртшього крсио рову х мала округлу форму Д1а-метром 5 м та глибиною И,б м.

Декхлька шоу конструкцхю мали укрхплення подолу. Вони скла-далися хз валу, в якия був внушений гострокхл. В пхдошв1 вал оув шириною 13 м. Р1в, який знаходився 13 зовн1шього ооку, мав гли-бину бхльш 4-х м I ширину 17 м. Датуються останнх укргплення X ст.

Конструкций не сходу на укрхплення чершг1вського посаду, ' якх були зоудоваш без використання природного рел"сфу мали укр1п-лення окольного града в Лгобеч1. Рхзняться вони, головним чином, розьикенням оборонних клхтей по самоцу крап високо? тераси. Клх-тх складали основу оборонного валу, який збер1гався на 9 м у вишину. В нижшй частин1, в окремих випадках, товщина стш ся-гала 7,43 м, у верхтй вони були дещо коротшими.

До початку ХП ст. в1дноситься оооронна л1нхя окольного м1с-та Новгорода-Схверського, частково дослхдкена у 1960 р. До не! входили земляний вал I р1в. Вал зСерггся погано. Рхв мав ширину II м у верхшй частин1 I 3 и - по дну при глибих» 4,5-5,0 ы.

Укрхплення окольного граду Гом1я представлен! залишками рову, розкритого на довжину б1льш 16 м. Вхн мав невелику ширину -3 м I глиоину 1,5 м.

В хнших мхстах Чернхгово-Схверсько1 землх /Болдиж, Вщиж, Клечеськ, Брянськ, Серенськ, Сновськ, Трубчевськ, Блестовит, Воротинськ, Всеволод, Вир, Козельськ, Моровськ, Мценськ, Путивль, Севськ, Сосниця, Стародуб, Глебль, .¡Цдославль, Случеськ, Кол-теськ/ укрхплення посацхв, як х дитинцхв, такой вводились 1з земл1 та дерева. Мабуть вех вони, за виключенням окремих ло-кальних вар1ант1в, мали структуру аналогхчну ий", що була роз-глянута виде. Таким чином, вид1ляються два оснЪвних типи укрхп-лень посаду - укрхплення з використанням рель"ефа >исцевост1 х' укрхплення без врахування рель"ефу. Як в пертому, так х о друго-

му випадках зустрхчаються укрхплення, що шдроздхляються за своею коиструкц1ею на демлька вид1в /церев"яна стхна, вал I рхв-, гостроыл I 1Н./.

. § 3. Ремесло .

В 1снуюч1й схем! ремхсничого виробництва посадське ремесло займае одне з центральних мхець. його ознаки досить виразн1 в археолог1чному плши в багатьох мхстах. Вивчення решсничого виробництва допомагае б1льш чхтко визначити, коли поселения охля стхн городищ - дитинцхв, замкхв набувають ремхсничх функци, перетворюються в реыхсничо-торговельш посади, як1 види ремесел оули властив1 ринковок^ вирооництву.

В мхстах Чернхгово-Схверсько! землх на посадах 20 центрхв рхзних категорхй отримана хнформац1я про рхзнх ремесла. Зупини-мось на найбхл'ьш ц1кавих г дослхщкених об"ектах, згрупувавши 5х.

Ремесло Черигхвського посаду, досл1джене археологхчно, ди-ференщюсться територхально х хроиологхчно таким чином.

Окольний град:

Найстерш: залхзоплавильний горн /X ст/; яма по випалу керакцки /X ст./; залишки косторхзно! майстерш /ХП ст./; майстерня по обробцх кольорових металхв /ХП ст./;бурштину/ХП ст./; ковальське виробництво /Х-Х1 ст./. Вхдходи та 1нш1 сл1ди виробництва: сшр-не /ХПст./. Ьютрь'менти: деревообробн1, слюсарш/зустр1чаються в шарах Х-ХШ- ст./

Подхл: ■ . ' •

Вхдходи те хнац залишки виробництва: каменерхзне /виготовлення шиферних' прясли'ць ХП ст./; косторхзне /XI ст./; склоробне /виготовлення скляних ораслетхв XII ст./. 1нструменти: ювелхрнх, деревообробн1 /в шарах Х1-ХИ1 ст./.

• Передгородля:

Ыайстернх: ковальське виробництво /ХП ст./, эал1зоробне /ХП ст./, хлхбопекарне /ХБ-ХЫ ст./. Вхдходи га1нш1 залишки виробництва: зал1зоробне, косторхзне, ювел1рне; деревообробне /виявленх в шарах ХП-ХШ ст./. .. •

Серед комплексов, поБяязаних з обробкою чорного маталу, сл1д вЩитити майстерню, виявлену на територп чершг1вського перодгороддя. 15 нижня частина мхстить потужний /до 0,25 и/ шар зал*зно1 илакопод1бно1 маси. Д&туеться споруда XII ст. Найбхльш нозвичайним за спогс конструкцхев являеться виробничий ком!глекс,

у вигляц1 цовгог, б1льш 27 м, споруди, яка об"сднала 15 печей, його основу складае оовоподгбне заглиблення в яке оезпосередньо входять гирла печей. Розмгри печей варгюють в межах 0,9-1,55х 0,7-1,05 м. Форма переважно овальна, хоча зустрхчаються й п1д-прямокутм. Bei печ1 розташоваш попарно або по три поряд. Да-туеться споруда XII- першою половинок XII ст. Повна аналог1я да-Hoi<y комплексу вхдома на досл1джено?лу Б.О. Тимощуком городшлх Ревно I /Тимонук, I9B2, с.53/, яке дослшмк 1нтерпретував як хл1бопекарню.

Про cnenianisaqilo та високий ступхнь розвитку посадського ремесла евхдчить майстерня, дослхджена на окольно^ градх Го- . мхя. Речовий склад матергалу буд1ВЛ1 длиться на двх велик1 групп - ремхеничх 1нструменти та продукщю. До nepraoi групи вшю-сяться бхля тридцяти бруекгв, пшфувальних камен1в, точильний круг, напилок, сверло, скобель, уламки сокири, вило. До друго1-три перехрестя мечгв, чотири перехрестя шабель, фрагменти пгхов, уривки кольчуг, пластики В1д панциря /Макушнхков, 1990, с.3-91/.

Технолога випалювання давньорусько1 керамхки найбхльш'ч1т-ко характеризуе гончарний горн, досл1джений автором у 1989 р. на територх! ЛюОецького посаду. Bih мае двох'ярусну конструкщю х датусться X ст. Горни аналогхчно1 конструкцп biaomi у.Вщижх i на Донецьког^у городищх /Рыбаков, 1948, с.345-346/.

Крхм розглянутих виде пунктхв, pi3Hi види ремесел дослхдже-Hi на посадах Новгород-Схверського /залхзоплавнльне, ювелхрне, деревооорооне, пшряне/; Серенська /ювелхрне, деревоооробне, за-Л1эорооне/; Бхлавелй /ювелхрне/; Блестовита /залхзоробне/; Pi4ii-Ц1 /зал1зорооне/; Болдижа /деревоооробне, обробка кольорових металхв/; Старопуба /деревообробне/ та ih.

У посадсыйй рем1сничхй структург ранхше вхд yeix розвива-ються залхзоробне та гончарне вирооництво, що пояснветься значков хсторичноо традицхею 1снування цих видхв виробництва i пос-Т1йним удосконаленням ix технолог1й, а також величезною киттс-вою потребою в залхзних предметах, перш за все - знарядшхх пра-' Hi, збро! i глиняное noeyfli. Археологхчно концентрашя спецха-лхзованого вирооництва виявлена у Новгородх-С1верському, 4epni-гов! i деяких 1нших мхетах. "

§ 4. Торгхвля.

Торговля займала одне з центральних мхсць в еконсшчшй структур! Ки1всько1 Русх. Будучи наслхцком господарського роз-витку, торгхвля 'досягла значного р1вня, перш за все, завдяки концентрацй' Ц1е1 галузх економхки у мхських центрах. Для М1ст Черн1гово-С1версько1 зеьш, як I держави в щло!ф, характерн1 м1хнароцн1 торговельш зв"язки, мхжрег1ональнх 1 ьисцевх торго-вельш в1Дносини, що гпдтвердасуеться чисельними археологхчними знах1дками.

Для рхзних пер1од1в спецхал1сти вхдщчають гснування рхзних торгових пшяххв, що зв"язували Русь, в тому числ1 I цеяк1 рег1о-ни Чернхгхвсько! зёмл1, 31 Сходом. Так, для Х1-ХП ст. досить по-пулярними були дв1 маг1страл1. Периа пролягала з Киева I Чернхго-ва у налрямку-Донця-Дону I дал1 на Нижню Волгу. Другий шлях йшов через кримськх та сх1дно-чорноморськх мхста до порив Мало? Азы.

Вагома доля торгових контактов русх припадала на Центральцу 1 Зах1дну бвропу. Серед держав, яК1 приймали активну участь у цхй торг1вл1, джерела в1дм1чають Чеххю, Польщу, Угорщину, Нхмеч-чину. Досить активними можна визнати торговельн1 зв"язки мют зх Скандинавськнуи.державами: Швецхею, Норвегией, Дашею, а та-кож э Г11 вденно-Сх1 дною Прибалтикой. У зв"язку з вищесказаним великий штерес маа аналхз" заххдноевропейських джерел. Зокрема, у творах рабб1 Мошеса Ханесп /1170-1215 рр./ згадуеться рабб1 1саак, який прибув у Лондон 1з Чершгова /Матузова, 1979, с.50/.

Чимеле значения набували I мхжре^оналыи зв"яэки. Так, м1с-та Пхвнхчн01 1^ус1 посийно в1дчуволи необххдшсть у с1Льськогос-подарськ1й продукцп. На думку спещал1стхв, единим поставщиком хлхба в Новгород,. на ранньофеодальноьу етапх, був Кихв I деяк1 хнид М1ста Швденно1 Г^сх. В той же час, хз М1ст хншх тшвств в Черн1гово-Схверську землю ввозилась продуквдя промисл1в: !з Новгорода-хутра, вхск, мед; хз Галяцько1 земл1 - схль; 1з Киева - хрести-енколпхони, прикраси, днхпровський бурштин;1з Овру-ча - шифер. Продукадя реыхсник1в невеликих мет розходилась серед населения найближчох округи.

§ 5. Схльське господарство х промисли. ,

Щс?а Ки1всько1 Русх, иезалежно В1д ранговое«, були тхсно нов"язан1 з схльсысим господарством I промислами. Це обумовлено домою аграрнхспо давньоруських м!ст. Ьивчення С1ЛЬСЬКогоепо-

дарсько! основи дапньоруського мхста може оазуватись на цос-Л1дженнх дпнх оснопни:: галузей - землеробства I скотарства.

Знаряддя обробки грунту злайденх в китлових х господарсь-ких комплексах посадхв Ц1лого ряду («ст. В деяких М1стах посади зберегли сл1ди розорювання грунту. Знаряддя збирання врожаю знайдеш вЧер!игов1, Гоми, Болдиж1, Гуричев1, Листвен1, Орго-ш, Серенську та хнших М1стах. Знаххдки схльськогосподарських культур неоагаточисельш, однак вони дають певне уявлення про злаков1 - жито, пшениця, ячм1нь, просо, боби, горох, льон, конопля.

Аналхз матер1ал1В Серенська дозволив Т.М.Н1кольськ1й зроби-ти висновок про те, цо схльське господарство I промисли мали в житт1 цього мхста значну роль. Спхввхдношення знайдених знарядь схльського господарства I промислхв, з одного боку, I рем!сничих хнструментхв э хншого, приблизно однаков1. Мисливство ж тут грело менш значну роль. Вхд загального числа тварин, к1стки диких складають всього а,1%. Значну сергю остеологхчних залишкхв.дав Чернхгхв, де вдалося визначити як1 тварини використовувались у домашньоцу господарствх. Видхллиться сл1дуюч1 види: крупна рогата худоба, пхвця, коза,, свиня, К1нь, собака. Процент диких тварин В1Д загальнох кхлькостх к1сткових эалиашв тут також невеликий -

ВСЬОГО '¿7о.

Мхськх промисли, крхм мисливства, представлеш головним чином, рибальством та бортництвом. Серец л1сох1М1чних вид1ляються смолокурпшя I одержання дьогтю. На посадах деяких М1ст /ЛпОеч/ вхдом1 комплекси, пов"язан1 з цими промислами.

§ б. Сощальна характеристика населения посаду.

Мхста на Русх оули не тгльки центрами ремесел торг1вл1 х середньов1чно1 культури, але й м1сцями, де концентрувалися р1знх верстви давньоруського суспхльстпа. Якцо соодальна структура ди-тинця, в загальних рисах, вхдомаг на сьогоднх не викликае сер-йозних диску« й, то для посаду цч проблема спецхально не стави- • лась.

Для цосл1Дник1в ранньосередньов1чного М1ста не викликае сум-Н1ву, ио основними категорхями населения посаду Оули рем1сникн I торг1вц1. Як уже згадувалось, посади оагатьох М1ст зберхгають, у Т1Й чи хгапй форм1, ознаки ремхсничо! дгяльностх.. Але якшо першов формою був так званий маеток -вотчина /Толочко, 1969,

с.100/4 то про Б1льне посацське ремесло мова може йти лише з XI ст., тобто з часу розвитку товарно-грошових в1дносин 1 видх-ле>шя воьного вироСництва Iэ вотчинного середовища. Хоча щл-ком певно, що з- деякими видами ремесел /ковальським, гончарном/ це могло вхдбутися рашше. Паралельно з воьними виробниками на територи посаду проживали х залежш ремтшки, концентрац1я .яких вхдмхчаеться, головним чином, в рамках крупных феодальних госгюцарств. Торгов1 елементи вхдносяться до мени фасовано!, не ильки письмовими, але й археологхчниш джерелами, категорх? населения. Незважаючи на багаточисельнх знаххдки'речей, якх повязан! з торгхвлею, на тёритор11 посаду практично неможливо В1днести будь-як1 археолог1чн1 комплекси до'розряду об"ект1В, що.являються мгсцем мешкання купц!в-профес1оналхв.

Але вся'система ранньосередньовхчнох торгхвлх, що посийно прагнула бути як можна дал1 В1Д державних 1нститутхв панування, зпайшла найб1льш чхтке вираження в розповсюдженш товарообм1ну в межах посаду у роэмтенш на теригорп останнього торгових майданхв. Крхм того, торгхвцями могли одночасно виступати рхзн1 категор11 посадського населения: др1бн1 виробнкки-ремхсникк, го-родяни, ¡до займадися рхзними промыслами.

Наявшсть на посадськ1й територи феодальных господарств знаходить пхдтвердження в матерхалах щлого ряду мхст не тхлыси Чершгово-Схверсько! земл1. ОкремУ групу феодального стану, час-тина яких могла ыешкати в межах посаду, репрезентують дружинники. Цей ^тан мав дуже складну 1ерарххю, х, зрозумхло, не про вехх дружинникхв можна говорити, як про кешканцхв посаду. Щлий ряд предметов дружинного г.обуту, який походить саме з територх? посад1в, поб1ино пхдтверджують, що тут могли проживати дружинники, При цьоцу, концентращя таких речей максимальна в тих мхсь-ких центрах, де вхдом1 велик1 дружиннх некрополх: 4ершг1В, Сновськ, Люоеч та хн.

Сл1дуючим, очевидно, невеликим за чисельн1стю сощальним прошарком, який також можна вхднестя до иешкащдв посацу е пев-на частина' духхвництва.

Археологхчно', каы"ян1 храми в1дом1 на посадах трьох мхст князхвств - в Черн1Г0Е1 /2/, Вщижх /I/, Труочевську /1/. Про иаявнхстт, кам"яио1 арххтектури па посадах деяких хни'их мхст /Но1)города-С1верського, Гомхя, Любеча/ к поохкнх данх. Крхм

цього, якио не кам"ян1, то дерев"яш культов1 споруди хснували на посадах багатьох шських центр1в Чершгово-CißepcbKoi землк

Нарештх, останньою категор1ею посадського населения, яка також практично не фгксуеться археологгчно,. були люди без пев-пого роду занять, як1 "перебивались" тимчасовими, випадковими зароб1тками. До ix числа могли входити наймити,' рядовичи, ieroi, BinoMi за окремими статтями Пространно! Правди i Коротко? Прав-ди /Свердлов, 1983, с.174-1В2/. Bei ui KaTeropii населения, як вважають доелгдники давньоруських юридичних i законодавчих ак-TiB, були особисто вхльними громадянами й могли тимчасово най-. матись на pi3Hi роботи.

Таким чином, населения посаду включало ABi основнг групи -В1льиих i залежних людей. Перша група найбхлып багаточисельна. Бона шдроэдхлялась на представникхв феодального стацу, куди входили CBiTCbKi i jiyxoBHi феодали, служила знать - дружинники,, значнх торгхввд-купщ i рядове населения -peMicHHKiB /выьно працюючих на ринок/, др1бних Topriвnie, & також окрем1 види вхль-них громадян, як1 використовувались на рхзних поденних роботах. До друго? групи - залежного населения - в1дносяться ремхеники, а також хншг, 01льш flpiÖHi прошарки феодально-залежного населения, яке приимало участь в обслуговуванн1 господського господарст-ва: смерди, холопи i т.п.

JIori4HHM завершениям досл1дження, в плаш вивчення розгля-нутих acneKTiB соц1ально-економ1чного життя посаду, являеться визначення надзвичайно важлнвого для cepejiHb0Bi4H0i проблематики питания про cymicTb посаду на приклад1 мхет 4epHiroBo-Ci-версько! землК

Вивчення дано! проолеми Оазуеться на використанн1 ряду оз-нак /Л1цикатор1в/ хндивхдуальних та эаглльних.

Першу категорхю складають центри земель-княж1нь. Другу -центри yдiльниx KHA3iвств. Третю - wicTa р1зного сощяльного статусу: пентри схльсько! округи» феодалы« замки, фортевд, як1 роэташовам на водних i сухопутних магхстралях, пункта князхвеь-кого полгаддя i тли. До четвертох групи входять MicbKi пентри також pisHoro coiii ального статусу, якх мають Т1льк1 вгпкрнтг посади. За cboimh 1ндив1дуальними ознаками, якх нясамперед характеризуют cycnLibHo-eKOHOMi4HHfl piceHb розвптку М1ста в ni-лому i г.осаду зокрема, bci 40thpi групи пам"ятник1в niipisiih-

ються один BÍд одного.

Разом з тим, деяк1 групи масть сгпльнг ознаки. На них i сл1д зупинитись док^ацнше, оскхльки саме на ix основх вироб-ляються загальн1, характерш для посад1в bcíx míct ochobhí крьтерп. Так, до числа загальних ознак, характершх для поса-flÍB MÍCT nepajoi i ДРУГ01 rpyií, BijiHOCHTbCKí KÍflbKÍCTb укрпше-них площадок посаду /В1д 1 до 4-х/; наявшсть позамхських мо-настир1в; наявшсть подолу; спещальш peMÍcHH4i дглянки; основа вуличного планування -садибна забудова; ознаки присутнос-tí дружинного контингенту; наявшсть ремхсничого виробництва; ознаки сыьського господарства i пpoмиcлiв, "ropriBfli, розтащу-ванця б1ля ctíh дитинця.

До загальних ознак nocanÍB третьо! групи míct та двох по-переднхх в1дносяться: слхди ремхсничох дiяльнocтi; торгхвля, ciльcькe гослодарство i промисли, розтацування Oíля ctíh дитинця. Четверта група при nopibhhhhí з другою i третьою, мае лише одну загальну рису - площу посад1в. При порхвняннх з усхма попе-редахми трупами визначаються чотири ochobhí ознаки: наявнгсть реыхсничого вирооництва, торгхвля, с1льське господарство i промисли, розтакусання бхля ctíh дитинця. Характерно, що жоден з пункт1в четверто! групи не сконцентрував у соох ознаки, як1 мо-жуть характеризувати той чи 1нший центр як давньоруськс серед-ньов1чне micto.

В той же час, данi чотири ознаки притаманнх посадам bcíx чотирьох груп míct, незалежно bía статусу. Таким чином, гпд посадом давньоруського мхського центру слхд розум1ти поселения, яке сконцентрузало з co6í чотири назьан1 ознаки, саме з того часу, коли вони починають проявляйся в сукупносп. У свою чергу, хнд'ивхдуальш ознаки, характер!« для nocaflíB кожнох з чотирьох груи míct, вхдбивають той або хншй píbehb cycn^bh0-ek0h0mí4ha-го розвитку mí ста i стадп розвитку посаду.

В заключена висв£тлюються ochobhí висновки, hkí дозво-ляе зробити дане' дослхдження.

1. М^тоутворсвальний процес в Чернхгово-<Нверськ1й зешх дозволяе простежити формування nocaflíB протягом трьох основних отаихв. Перший охоплюе IX-X ст., другпй - XI ст., третхй - ХП-перщу половину XHJ ст. На першоцу етапх починаеться оформления посадхв 14 MÍCbKHx центр!в, на другому - 19 i на третьоцу - ¡¿4

центрхв княз1вства. Прицьому, в плащ перетворення в мхсто першиЧ етап виявився найб1льш сприятливим.

'¿. Визначагаться чотири шляхи, якими формувалис'я посади: 1/ навколо фортець, розташованих на водних-1 сухопутних магхст-ралях, а також в поруб1жних районах княз1вства; 2/ навколо пункг1В князхвського полпддя I державного освоения схверянських, радимхцьких, влтицьких х дреговицьких земель; 3/ навколо центров С1льсько1 округи; 4/ навколо тшвських I феоцальних , замив.

3. Плашграфгчну основу м1ських посадхв складали вулицх, изо виявлен! в рядх М1ст князгвства: Чзрн1гов1, Гоми, Любечх та хн. Головш вулицх, ио виходили, як правило, до М1ських во-рхт, торгових плоц I культових споруд, перехрещувались попе-речними, менш значними. В свою чергу, останн1 перехрещувались альш дрхоними вуличками та провулками. В деяких, як правило, великих мхстах княз1вства зафхксованя не тоьки вуличне, але й садибие плалуБання.

4. Економ1ка шських посадхв представлена ремеслом I тор-Г1влею, с1льським господарством 1 промлслами. При цьоку, просте-жусться концентрац1я ремхсшпив однхе! спецхальностг в окремо пзятих районах. Можливо, це в подальшому лягло в основу утворения рхэного роду виробничих об"еднань.

5. Джерела дозволяють видхлити двх основн1 групп - вхльних I залежних людей, ши представляють населения посаду. Перша трупа подьляеться на представнимв феодального стану, кули входили св1тськх I духовнх феодали, служила знать- дружинники, а також крупш торг1вц1, I на рялове населения - ремхсник1В, ям я1лыш працювали на рянок, дрхбннх тор^вщв, а також на окренх вици особнсто вхльних громадян, як1 викорисговувались на рхзних поденних роботах. До друго! групи-залелшого населения - В1ЕНо-сяться р2м1сннки х б1льи др1бнх прошарки феодально-залежних меыкашцв, якх приймали участь & обслуговуваннх господського господарства: смерди, холопи, рабя та хн. Очевидно кожна з них категорхй мала б1льш глибоку внутрхшню дпференцхацхп.

6. Шд посадом сх1днослов"янського мхського> центру слхд розумхти поселения, розтпшопане бхля сии дитинця, яке внликло П1сля зведення останнього або одночасно э ним 1 сконцентрупп-ло в соб! рсм1сничд, торгов!, а також схльськогосподарськ!

функцп, причоцу саме з того моменту, коли вони починають проявляйся у сукупностх.

Основн! положения дисертаци ,олубл1кованх в 20 роботах, головними з яких е:'

Нове в 1сторичн1й топографп Черн1г1вського посацу Х-ХШ ст. // Ыатер1али до зводу пам"яток хсторп та культури народхв СРСР по Укра5нськ1Й РСР. - Ки'1в: Наукова думка, 1984. - С.48-'49.

Шляхи форцування посадхв л1тописних м1ст Чершгово-Схвереь-ко5 землх // Друга Чернхгхвська обласна наукова конференц1я э хсторичного краезнавства. Тези доповхдей. - Чернхг1в - Нхжин, - С.20-21.

Формирование посадов в городах Верхнего Подесенья. Х-ХШ в.в. Л Межвузовская историко-краеведческая конференция. Тезисы докладов. - Брянск, 1988. - С.43-44.

Формирование посадов летописных городов радимичей и дреговичей /по материалам Черниговской земли Х-ХШ в.в./ // Первая Гомельская областная научная конференция по историческому краеведению. Тезисы докладов. - Гомель, 1989. - С.87-89.

К вопросу об усадебной застройке Черниговского предградъя Х1-ХШ в.в. //.Проблемы археологии Вжной Руси. - Киев: Наукова думка, 1990. - с'.23-28. ■

Оборонний комплекс XI ст. Черщгхвського посаду // Чзрн1-Г1вська. старовина. - Чершг1в, 1992. - С. 15-21.