автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Формування сучасноi украiнськоi геологiчноi термiнологii

Полный текст автореферата диссертации по теме "Формування сучасноi украiнськоi геологiчноi термiнологii"

АКАДЕМШ НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА 1м. О. О. П0ТЕБН1

ОД

: „ . На правах рукопису

ГОЛОВАНА Марья Палимвна

ФОРМУВАННЯ СУЧАСНО! укра1нсько1 ГЕОЛОГ1ЧНО! ТЕРМ1НОЛОГ11

10.02.02 -украУнська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацИ на здобуття наукового ступеня кандидата фШолоПчних наук

КиТв 1994

Робота виконана у вгддШ науково! терм^нологН 1нституту украГнсько! мови АН УкраГни

Науковий кер1вник - кандидат ф1лолог1чних наук, професор

ВИ1ШИК Василь Олекс I кович

0ф!ц1йн1 опоненти: доктор фьтологччних наук, • професор

- ЛЕЩАК Мар1я Михайловна,

' кандидат ф1лолог!чних наук, старший науковий сп1вроб{тник ЧЕШГА 1нна Петр1вна

Цров!дна установа - В1нницышй державний педагог!чний {кститут 1м.М.0стровського

сс

Захисг Б1дбудеться 15 лютого 1994 року о годин! на ■з.ас1данн1 спещатизовано! ради Д 016.28.01 для захиоту дисерта-ц!й на здобуття вченого ступени доктора $1лолог1чних наук при 1нституг1 ыовознавства 1м. О.О.Потебя! АН Укра!ни /252001, Ки1в-1, вул. Грушевського, 4/.

3 дисертац1ею можна ознайомитися в б!бл1отецг 1нституту

ыовознавства та 1нституту укра!нсько! мови АН Укра!ни

Автореферат роз Делано " ^ " 1994 року. Учений секретар

спец{ал13овано1 ради. —¿у^у

доктор ф!лолог1чних наук,

професор Б.Г.Озерова.

Ана/пз пpoцecíв становления I розвитку окремих тер;лпголог!ч-них п!дсистем нац1ональних мов, особливостей 1х функц!онування у специальному ! загэлькомовкому контекстах,, специфики входження в них ¡номовних елеменхчв, загалышх тенденций поступу терм!нофон-.. ду становить значний теоретичний I пракгичний ¡нтерес для л!нгв!-стично! науки.

Терм1нолог1Я кожно! окремо! галуз! засв^дчуе II досягнення на певному еташ ¡стор:I нарсду-носгя мови ! в;дображае перспектива подальшого прогресу.

Одой ею з суттевйх осоСпивостеа терм!нолог!1 в те, що вона найбгльые пгдцаеться св!домому творению, будучи найб!лш керова-ним шаром лексики. У процес1 подальшого розвитку терм!нолог1чно-го фонду л!терагуршх мов справа його вдосконалення набувае дедал! (Илыпого значения.

Система понять кожно! науки, звичайко, значно ширша, Н1Ж II тершнологг-зне вирахення. Така нев1дпов!дн1сть призводагаь до ке-впииного зростання обсягу науково! термйюлогН: нов!. по-шття потребують терм1нолог1чного закргпдення. Разом з тем розвиток ок-ремих галузей науки вимагае пост!йно! конкретизац! I 1х об"ект!в I перегляду системи 1х понять, а, отже, 1 1х терм1нолог1чного ви-раження. Все це зумовлюе яеобх!дн/сть постIИного- поиовнепня I вдосконалення галузевих терм!нолог!й, що неможливе без св!домо-го втручання мовознавц!в I фах!вщв у пронеси термпютворення.

Розв"язанкя актуальних завдань щодо впорядкування, удоско-налення, унормузанкя I подальшого поповнання тер?,цнолог!I в!дпо-в!дно до р!вня науково-техн!чкого прогресу вимагае глубокого ви-вчення даерел, шлях¡в 1 способ!в термгногворешш, притаманних на-ц{ональ.ним л1терагурним мовам.

Актуальшсть досл!дження зумовлюеться тим, що в укра!нсько-му мовознавств1 геолог!чна терм!нолог!я ще не була объектом ск-ремого Л1нгв!стичного досл1дження, хоч П збирант? 1 лексакогра-$1чн1й систематизац! I була покладено початок ще в середин! XIX ст. Лише поодинок! назви, що вв1йшли до II складу, принаг!дно анал!зувалися з погляду 1х етшолог!I, словотв1рно1 будови, фун-кц!онуванйя I т. !н. в окремих працях, у яких досл!даувалися су-м!жн1 хрупи лексики.

Новизною роботи е те, цо це перше монограф!чне досл!дження укра1нсько1 геолог!чяо! терм!нолог!I, здШснене комплексно на ос-

нов! залучеяня великого за обсягом матер¡алу, засв|дченого в лек-сикограф!чних працях та спещальних наукових розв1дках.

Метою дисертащйно! робота е з"ясування даерел I характеристика складу сучасно! украГнсько! геолог! чжп термгнолексики, ана-л1з шлях!в II становления ! розвитку, обстбження семантично! 1 певною м!рою слоБотвхрно! структури п окремих груп. Зроблено та-кох спробу огляду дея1сих спец!альних цраць, артори яких т1ею чи . !ншою М1рою розглядали питания геолог! чно! терм!нологП, а такоя найважлив!ших словникових з! брань та наукових досл!джзнь, у яких в!дображено процес вироблення 1 систематизац!I досл^даувано! тер-м!нолог!чноГ пгдсистеми. У мгру можливостг подаються рекомендац!I щодо використання I функц!онуваяяя окрешх терм1н!в.

Об"ектом анал1зу в дисертац!Иному досл^джешй е геологччна терм1нолог!Я украГнсько! мови, I! генезис I структура, особливос-Т1 функщонування на сучасному етап! розвитку' геолог1чно! науки.

Лжерела доогпддешм. Матер¡ал для дисертац!I добирався з лексикограф! чних праць як загальномовних, так I галузевих, енци,-клопедичних д0в!дник1в, пгдручншав, пос!бник!В та фахових праць з геолог!чних наук, науково! периодики, фонд!в лексично! картотеки 1нститугу украшсько! мови тощо.

1,;етодолог1 чгою основою дасертац! I е розгляд мови як систе-ми в II пост!кному розвитку. При анал!з! матер!алу використову-еться як основний описовий метод досл!дження: доел¡джуваш тер-м!нолексеми анал1зуються за теыатичнкм принципом з характеристикою 1х вихМно! семантики, шлях!в I способ г в терм! долог! заШ!, наведенням терм!нолог!чяих деф:1Й!ц!й, визначенням м!сця в досл^д-жуван!й терм!нолог1чн!й подсистем!. Ценшою м!рою використовують-ся пор!вняльно-1сторичний, з1ставний та л!нгво-географ1Ч1шй метода.

Теоретичне значения ! практичне використання роботи. 3"ясу-вання шлях!в становления укра!нсько! геолог1чно? терм!нолог!1 дае можлив!сть теоретично обгрунгувати засада вироблення терм!-нолог!чних п!дсистем, як! розвивалися аналог!чним шляхом /напр., ботан1чпо!, зоолопчно!, метеоролог!чно1 та !н./, а також з"ясу-вати загальн! законом!рност! формування науково1 терм!нолог!I ! наунового стилю.

Дисертац!йне досл!дження становить 1 практичний !нтерес у план! використання опрацьованого в яьому матер!алу для укладан-

ня словникових праць, зокрема. термIнолог1 чних, у справ! впоряд-кування сучасно! укра!нсько! геолог1ч(го! терм!нолог!I, а також у навчальному продесн - при читашп спецкурс!в та проведенн! спецсемгнар1В з термгнологг I на ф!лолог!чних факультетах 1 спе-щальних факультетах вуз¡в.

Апробацгя роботи. Основа! спостережекня I результат« досл!-дкення викладен1 у допов!дях 1 повхдомленнях на наукових конфе-ренц!ях: Вгнннця - 1988, Ужгород - 1989, Школа!в - 1989, Ки!в -1991, Льв1в - 1993, Хмельницышй - 1991, а тако... в окремих пуб-л!кац!ях зб!рника "Культура слова" та в розд1л! колективно! монограф! I "Нац1ональн1 та ¡нтернашоналып компонента в сучасних терм!носистемах" - 1993. 3 теми дисертацН в 14 публ1кац1й за-гальним обсягом понад 5 друкоЕаних аркуш!в /список додаеться/.

На захист виносяться так! науковг положения:

1. Процес формування науково! геолог!чно! терм!нолог!I в ук-ра!нськ!й мов1 (Зере початок з виникнення на укра!нсыий етн!чн!й теритсрН перших осередк!в геолог!чно! науки /середина XIX ст./. Формування термгнологи геолог!чних наук в укра!нськ!й мов! характеризуемся виявом загальних законом!ряостей розвитку терм!но-тог!чних подсистем не лише'в украшсыпй, але й в {нших мовах -як слов"яяських, так I неслов"янських.

2. Основний корпус'сучасноI укра!нсько! геолог!чно! терли нолог! I становить семантично трансформована загальнонародна лексика або утворення на II основ! за допомогою як автохтонних, так ! почести !номовних за гоходженням словотв1рних засоб!в.

3. Семантична трансформац!я загальнонародних сл!в у проце-с! !х входження в досл^джувану терм!нолог!чну П1дсисте^у зд!йс-нювалася трьома шляхами: шляхом набуття ними спец!альяих терм!-нолог!чних значень, що в к!нцевому результат! фактично призводи-ло до терм!нолог1чно! омон!м!1 ; шляхом анал!тично1 деривацИ -формування терм!н!в-словосполучень /переважно 61 нарних - !меняй-ка з прикметникоц/ та шляхом переносного вживания загальнонародних сл!в.

4. Терм!нолог!я !номовного походження використовувться пе- ■ реважно в сфер! загальних понять геолог!чко! науки та на позна-чення II ой"ект1в, як! не эустр!чаяться на укра!нськ!й етн!чн!й територ! I, або глибинних структур, недост;пних звичайному повсяк-денному сприйманню. 1номовн! елементи широко використовувться та-

кож у м!нералог!чн!й терм1нологП на позначення новое!дкритих м!-нерал1в"або 1х р!зновид!в.

5. Основш щ>инципи формуваяня украТнсько! термшологП геолог ¡чних наук у сво{й основI уже вироблен!, усталет. Проте для дальшого II унормування, вдосконалення \ розвитку необх1дне вра-хування, з одного боку, нов1ТИ1х досяигень тесиют1чт\ науки, що мае мгжнародшй характер, а з другого - ширшо використанкя пито-мо! лексики та власне укра!нських сдовотв1рних елеыент!в, враху-Еання досв1ду украшсъко! термнолопчно! лексикограф! I першо! третини.ХХ стол1ття.

Структура } зшст тюботи. Дисертащя складаеться 13 вступу, трьох роздШв, висковк!в : додакив, що.м1стять список викорис-тано! Л1тератури I даерел та список умовних скорочень.

У вступи}й частин! сбгрунтовуеться необх!дн!сть доел!дження процесу.формування геологгчпо! терм!нологч1,' актуальн!сть, новизна роботи, охарактеризовано метода досл1даення, названо основн! джерела добору фактичного матергалу, в!дзначено мокливе теоретич-не та практичне використання роботи з урахуванням П апробащ I 1 публ1кацШ.

Розгляяуто такох деяк1 теоретячш питания, зокрегла загадь-н! тенденцП розвитку лексичного складу сучасних л^тературних мов 1 М1сце в ньому терм!нолексики, в!дзначено роль мовознавц!в у ц1леспрямованому процес) терьпнотворешш, висв!тлено сп!вв1дн0-шення м\ж поняттямк "терм!нолог!я" I "номенклатура". У дисерта-цН под1ляеться думка вчених про те, що тершни - це елекенти певно! теор!I, а номенклатура - це найменування об"ект1в окре-мих наук без прямого вгдношення до потреб теорП. Одночасно ми вважаемо, що без ч!тшм визначеност1 об"ект1в кожно! з конкрет-них галузей науки, техниш г т. ш., окреслених пев ниш номенами з б1льшою чи меншою точн!стю, навряд. ,чи.можлив1 теоретичн! уза-гальнення. Тому, як нам видаеться, ¡Мж терм1нолог!ею 1 номенклатурою немае ч1тко виражено1 меж!, ! в дисертацП вони не протис-тавляються.

У першому тюзд1л! розглядаються традиц!Йн! народа! назви та {номовя! елементи в систем! назв геолог!чних об"ект!в, проце-с1в, загальних наукових категор!й. Сучасна наукова терм!нолог!я геолог!чиих наук у г!й частин!, що стосуеться конкретних об"ек-т!в наукового досл!даення, зокрема тих, як! доступн! безпосеред-ньому споогереженню, - загальних назв рельефу, водойм, земних

пор!д та певиих геолог!чних пооцес!в - формувалася в сво!й ссно-в! на баз} загальнонародно! лексики, що набувала здатяост! вира-кати пауковI поняття.

Процес терм! нолог! зацП загальновживаних сл1В торкнувся пе-реважно хменншив. Меншою игрою вш охопив ирикметников! та д!е-сл!вн! лексеми. Прикметяики, звичайно, реал!зуюгь свое терм!нолог!ч— не значения в еловое получениях з !меняиком /^¿.зпхРёНЯ ~ безрудна порода/. Терм!нолог!чн!сть певно! частики прикметникгв може п!д-сшшватися чи п!дкр1шпэватися в!дприкметникови1м !менпикама /ска-м^янхлий - скам"янШсть га 1н./. Але загальнонародна тратил йна яеясика - не едине даерело формування науково! терм!нолог!I. Одно-час но з розвитком науки В1дбувалося поповнення 1 розяшрешш науково! терм!нолог!I за рахунок ¡номовних запозичень ! нових утво-рень на автохтотпй основ! та з використанням запозичених слово-гв1рш!х елемент!в.

У розд1л! розглядалться оярем! групи геолог!чно! терм!ноло-г!!, в яких у р!зному сп!вв!дношенн1 представлен! традиц!йн! /не-'лзтафоризован!/ лексеми та новотвори на !х основ!, з одного боку, га !номовн! елементи - з другого.

Терминология на позначенш основних понять геолог!чно! науки форму валася переважно на ¡номовному, головним чином, греко-ла-гннському катер ¡ал! ! мае яскраво вира'кений м!жмовний /{нтернац!-энальний/ характер, х;оч ! в !! оклад! досить пом!тна взаемод!я з герм1нолог!ею власне укра!нсысого походаення. Зокреыа терм}ни на зозначення наук про Землю та II окремих галузей ! деякях геолог!-ших явшц, що е об"ектом 1х вивчення: геология, 2£г!окальн^ге2т

ргя, геов^р^олоНя; аб£аз!я, гшамо]Э<|]^зм, 1щкан!зм, г!дрятац1я, 1енщщЦя, е^озЬ^, метаморф? зм. петрогенез та !н.

На позначенкя конкретних процес!в, як ! 1х результат!в, час-мше використовуються терм!нолог!чн! назви, що склалися на авто-стоннШ основ!, хоч зрештою, в певн!й частин! вони е дослхвшши ¡}дтворенняш !номовних терм!н!в. Здеб!льшого вони мають проэору ¡тимолог!ю: б£од!ння, ^ив^т^овання, вил^говування, винлинювання. атарожування, заболоч^вання, обвалення, олавлешм, скамиян!ння 'а !ш!.

Аналог!чну законом!рн!сть у сп!вв!дношенн! терм!нолог!1 !но-

* -О -

мовного походкення та !нтернац1 онального вживання з власне укра-1нською терм1нолексикою можна простежити 1 в гнших групах науко-вих геолог1 чних терм!шв. Це стосуеться, зокрема, (газа форм г р!з-новидгв земно! поверхн!. Загальною науковоь назвою р!зномаштних за формою, розмгром, в г ком I походаенням нёр1вностей земно! по-верхн! е £елье£. Гкшднг утворення склалися на Кого основг зде-б1льшого за допомогою шомовних, переваяно давньогрецьких сгрук-. турних елемент1в: мегзЕельеФ, макгщель^., мезо^ельео), ьщажл^-

дано^елъе^ та ни На позначення планетарних форм рельефу в науковому обггу паралельно функцшнують як р1внозначн1 два терм1-ии - гноковяяй за походаенням контшент \ автохтолний - материк. При р1внозначному функц10нуванш цих термПпв стостер¡таиться певш в1Дм!нност1 в !х потенц1альних мо;шизостях до утворення по-х1дних форм I особливо словосполучень, зокрема тих, як1 виходять за мех! геолопчно! науки.^Гак, паралельно фу'нкцюнують синон!-мгчн! термгносполучення щсткнента^ний^^ I г-'^тещковий^л^-нат, хоч перевага частше надаеться першому. В ряд! гших словосполучень - ксишшентшш^^ие^^, штедикова облнлина, вий схил тощо прикметниковик компонент звйчайпо е постШгам.

Серед терм1нолог1Чних назв конкретних р1зновид!в рельефу в. укра!нськ1й геолопчшй термгнологП перевожають лексет автохтонного походкення на позначення тих об"ект!в, як} е типовими для територ1!, на яшй здавна нролсивае укра!нсышй народ. Значна.час-■ тина таких назв мае загальнослов"янський характер: балка, бе^ег, коса, то, поле, долина, вдгвдша, ниовина, ¡^вггага, нлоског[р^я гора, горб, скеля, О^ила, смуга, пасмо та ¡п.

] продес1 термпюлог!чного освоения народних назв, науково! диференц!а1и! позначуваних ниш понять виникають термиш-слово-сполучешю, одним ¿з компонент!в 'яких часто мохе виступати слово пкшовного походження: 6е£е1^аб£аз1йний, ко-

Я•й^й'Шёйа» »

» Западина .Тбкуо_и{чна, аападина _дефляц1 йна,

][нвдина.акуи^лятиьна, р^щма.мласогенна^, ^)iБ^щaJ2)o;№вiaльнa, гора^ия'^'нкмьш, го^а^конгма, гора ша, го^б_щлкан1чний, бЩг лг^скштова, гешмо^барханне, пасмо_^ггдське,! т.!н

У робот! наведен! дефипцг! термин в-словосподучень, а при необ-х!дност1-1 !х походження.

Лдя позначекня р1зновид!в. рельефу, що не властив! основной етя!чн1й територП, в геолог!чн!й термiполог!í використовуються iiroMOBHi утворешш: _regaca, бархан, _дона, айсберг, гаетче^, ш-д^тощо.

1з'загальнонародно! мови в терм!нолог!ю геологИних наук Ув1йшли назви водойм загальнослов"янського посирення: моде, _озе=-£о, д!чка, cTg^LxiK та íh. Освоения цих загальнонародних назв геолог! чною наукою супроводаувалося внесениям у ix семантику нових елемент1в, пов"язаних з розглядом означуваних понять як обн-ект1в-наукового ni знания. Дкференц1ащя р13новид!в водойм здЫс-нюеться шляхом вхдповг дних означень pi3iioro походження, що дода-яться до загальнонародно! яазви, вяивано! у спец!альноцу, яауко-вому значен»!: внутр!шне море, м!жостр!вне море, в.улкаш чне озе-JES» KgESíS-SSSES» » в1дчленова-

Haj^imca, щсове^болото, ши1нне__болото. §Е1§з!анське_даедело, ^льсщче^дае^ело та i я. Терм i ни i номовного походження на позна-чення водойм та 1х р!зновид!в /мульда, ejmKj дельта, лаг^га, ceja тощо/ з"являються п!зн!ше в npot¡eci розвитку геолог!чио! науки та укормування укра1нсько! науково! герм!колог/1, приведения П у в!дпов1дн1СТь до м!хнародно! терм!нолог!1.

У план! взаемодН автохтонних та !нтернац!ональшх елемен-т!в показовою е- терм1нсленсика !з сфери грунтознавства, петрограф! I, м!нералог!1. .3 автохтонних лексем на позначеиня земних по-р!д i м!нерал! в у геолог!чнiй термпголог! i вживазоться леясеми: земля, глкна, камень, п£сок, мзгл, сшла, cjjothok, Щхляк та !н. Tepwi нолог!я названих галузей /насамперед м!нералог!1/ в!дзнача-еться значною.динам!чн!сто: в^дкрлття нових MinepaniB i продук-tíb геолог1чних процес^в, детальнее досл!дасення ф!зично1 стру-ктури i xÍMi4Horo складу уде в!домих м!нерал!в зумовлюе появу нових терм!híb, перевалено 1номовного походкедня: валхов|т, п!ти— дат,, гаоюцжт, ейосшт, мел!т_ та !н. За походаенням, утворенням, будовога, складом, властивосгями, особливосгями залягання' земних пор!д та м!нерал!в функц!онуе найр!зноман!тк!ша с!тка оловоспо-лучёнь з опорним словом автохтонного походаеннч. Наприклад, !з загальновживаним компонентом камень у дисертац!йному досл!дхен-hí эаф!ксовано Олизьно 90 герм;н!в-словосполучень, з компонентом п!сок - 26, з компонентом глина - 25 ! т. !н.

Таким чином, процес терьинолмчзащ I загальновкивано! лексики торкнувся значно! кглькост! сл!в, що традиц1йно вживаються в загальнонародн!й мов! на позначення ргзновид1в рельефу, вод-них об"ект1В, а також р!зних дар!Д та м!нерал1в.

В аспект! взаемодП автохтонних та I номовних елемент!в у су-часн!й геолог! чшй термгнолог) I шдатна тенденщя до ширшого вживания ¡номовних терм!шв мшяародного поширення, яка зумовлена не лише прагненням вчених до ушфпюц! I термхнолог!!, але й роз-витком науки, необхгдшстю уточнения окремих давн!ших термШв автохтонного походження В1 дповгдно до уточнения позначуваних ними понять.

У другому роздглг розглядаеться терм1нолог1я, що сформува-лася на основ! метафоризацП загальновживаиих сл1в. Поряд з тра-дицШшми народниш' назвами, як: без будь-яких змш ув^йшли в наукову терм1яолог1в, лише поглибивши чи конкретизувавши свое . • нове, тершнолог!чне значения, значку грулу геолопчних терм1-н!в становлять мегафоризован! лексеми, що належать до р!зних предметно-тематичних груп загалънонародно! лексика.

Досить гоы!тне мгсце в систем! геолог^чно! терм^нологи займае семантична трансформация соматично!-лексики як антропоморфного, так I зооморфного характеру. 2а сео!м перв1снам значениям - це слова, що в загалыгому використашН Ь1 дош на позначення частин лшдського чи тваринного органГзлу, р!знкх хворобли-еих утворень на ньому. Так: назвк, конкре7,изован1 переважно ад". ективними компонентами, вживаються на позначення окремих г1рсь-ких пор!д, м^нерал^в, складових частин геолог^чяих утворень то-що: жила - альп1йськ! кили, ь;етаморф!чн! жили, безрудна жила, Пластова жила, еруптивна жила, пггрузивна жила ; шужа - нирка зал1зна, нирка рудна, нирка вуг{льна; сколют ~ скелет базальто-вий, скелет кремгнний, скелет грунту; т|ло - т!ло мЬшральне ; хребет - г!рський хребет, еододдльний хребет, знижений хребет; £еб£0 - ребро кристала, несправине ребро; _ крило склад-

ки, крило схилу ; око_ - око воляче, око рисяче, око совине ага-тове ; щока_ - щока ущелини, щока гори ; шк - язик льодовиковий, язик зсуву, язкк сельовий то;;о. Р!дше в геолог!чн!й терм1Н0Л0г!| використовуються загальновживаш слова, що позначають сл!ди р1з-них ХЕоробливих утворень на тгл! людши чи тварини або механ1ч-

_ а _

них ушкоджень: мщвик, ¡щшм, ка^б^нк^л та !н. Окрем! анатом!ч-ш назви /судтга, т£ахе!_, череп, щелепа тощо/, що стосуються ви-копних'решток б!олог!чного походження, використовурться у таких галузях геолог!чно! науки, як палеозоология та па^еобгологгя.

3 анатом! чними антропоморфнимп та зооморфними назвами пов"-язак! й утворення, що стооуютьоя дгяльност! ¡хивого орган!зму, якг також внкористовуються в геолог!чн!й тер.'.пполон I в переносному значешп: гщьсащя^ — щльсац!я з£!жоГ_^кори, 1Щьсац!_йна_те^ ор!я, иульсуюче джерело тощо.

Вих!дною основою деяких геолог!чних герм!н!в вкступають за- . гальнокшван! назви харчових продукт!в та пох!деп в!д них утво-ренвд: жй]э, кисший, масло, мо£25£' сметана та ¡н. У геоло-

Г1чн!й термшологи вони внкористовуються, як правило, у слово-сполучешгпх: » ^'£ке_вуг!лля, ^¡шип

55Й;кщ£!5!ювУг'льпе масло>

хидськ^иасло /гастар!ла назва нафти/ ; доломгтова^'•^ука, вапия-на^ука, тощо.

5устр1чаиться серед таких, утворень I пюиовш вкрапления з вих1дним значениям продукт!в, продовольчях вмроснв: б^скшт^ -^я^^^от^пскъ^/ыгпе-дал/, пудинг у значеин! "складчаста гео-лог!чна структура" що використову'бтьоя у словосполученн! ВДДИ!ь та ¡н.

.¡перелом геолог!чно! тёрм1нолог! I е група лексики на позна-чення робочих дгй, процесгв, результат!в•д!яльносг! лодини чи життвД1ЯЛЬност! тварин ! т. ¡н. Напр.: спайка, спайнДсть, провал, виорюванкя, вилуговування, роздув, розшв, розр!з то:цо. У переносному • значеня! в терм! полог! 1 вживаються лексема га поз-начення ргзних етад!й розвитку живих орган!згд й: зщюдковии - зд-

ё&ш - тшш - данг

• .^сть — мо^юда^^оршдш, мо.тод{сть

породи, омащдження - ошдодженм^ельес^, §зэ!л!сть -ДРЩсть^по— рода тощо.

Спорадично репрезентован! в склад! геолог!чпо! терм!нолог!| й переносно вживан! слова з деяких тематичних груп побутово! лексики, зокрема назви деяких предмет!в домашне го використання, одягу або !х частин ! т. !н.: доже - Дож^кш£|яне, постель, м1-шок_- водяний м!шок, кишеня^ - к™щшероз!йка, кишеня рудна, да- ■

- ю -

¿оса, сЦдло, ,ст|л та ¡н.

.У дасертац1йному доел!дженш детально розглядаються особли-востI творения термин]в на основ! переносного вживання окреких груп загальнонародно! лексики, !х терм!нолог!чн! дефгнгцгI,

Спостереження над терм! налог!ею, ¡до сфорщвалася на основ* семантячно 3 трансформац)I загальновживаних сл1в при 1х переносному вдиваянх, пгдтвёрдтуе, то найширше використовуються в переносному значенш як терм¡ни лексеми, що належать до соматично! групи. Метою шроа з щ ею метою використовуються назви продук-■т!в харчування, робочих процесгв I д5й та спорадично - назви з !нших гемагичних груп лексики украГнсько! мрви.

У третьому роздал; розглядаються основн! етапи становления укра1нсько! геологгчиоЕ термпюлогхI, П воображения в лексико-граф!чних працях разного периоду та деяк! гктання подальшого уно-рмування.

, Збирання укра!нсько! народно!'лексики, яка згодом стала основой геолог!чно! терм!нолоп1, розпочалося з середам XIX ст. -П1сля сформування центров геолог!чно! науки при Ки!вському 1 Хар-к!вськоод, а п!зн5ше - \ Новорос!йському ушверентетах.

В!Д самого початку вироблення укра!нсько! науково! терм!но-лог! !• /в тому числ! й геолог1чно1/ !снувало два погляда на шляхи !! творения: а/ терм!ни треба твориги виключно на народней основ! чи в дусг народного мовлення /М.Левченко, П.бфименка, в окре-м! пер!оди свое! д!яльност! ¡в.Верхратський та ¡н./; б/ сл^д використовувати здобутки !наих мов, беручи з них уже готовI тер-М1НИ, що набули Шжнародного поширенш /Я.Головацький, С.Рудки-цький, М.Драгоманов та !н./.

Незватаючи на значн! досягнення укра!нського терм!нознавст-ва ! термшолог^чно! лексикограф!I, така ргзниод в поглядах на шляхи розвитку науково! терм!нолог1! частково зберхгаеться до на-шого часу. У р!зний час, залежно в!д загальних настро!в науково! !нтел!генцН, !ндав Дальних уподобань I политично! ситуац! I, вхд-бувалося зм!щення акцент¡в у способах вироблення науково! терм!-нолог! I.

У дисертацП розглядаються деяк1 ранн! геолог!чн! укра!нсь-к! терм!ни, засвечен! в одному з перших рос1йсько-укра!нських словник!в - "Опыт русско-украинского словаря" М.Левченка /1874/,

який, спираючись на зразки н1мецького, чесъкого, а почасти й по-льського словникарства, передавав деяк! термши за допомогою но-вотвор1в у дус! "народно! нови": мот - дгаець, амальгама - зм!ш, анашзщати - ¡^бщити., вентилятор - продух - вИ^ог^ та 1н.; частияа з них закр!пмлася в терк!яолог1чногяу вживанн! як синовии /анал!зуватй -_Е03би2ата, вентилятор - в^трогш та Ли./.

У робот} зроблено спробу дати оц!нку Д1яльност1 Наукового товариства !м. ТД'евченка у Львов! в галуз! термлнотЕорекня, особливо в часи, коли на Наддн!прянщин1 укра!нське слово перебуваяо п!д забороною. Розглядаоться деяк! подручники, публгкацП в пер!-одкчшй прес1, словников! матер!али, у яких простереться процес формувакня укра!всько! геологччно! терипиологП. Еокрема, проа-нал!3овано црацю А.Вах'шнина "<3131олог!чний начерк яоздоетньо! долини горшнього Сяну" /Льв1в, 1877/, у як!й репрезеятована як автохтонна за походаенням термп{олог!я /ведста - тепер верства ъе^ста^г^ш^су, хщоади^г^эсы«^^ • •

КЩЭДЪ .ЗЕ552Й та ' п-/> мае часом 1 М1сцевий, галицький характер /иичеда, зацгяок, р!нь та ¡п./, так ! тергшголопя шкршого мгжкародкого використання /наньйоу , с^падтян, систека_г|рська,

^ х04 У прац! е терм!ни, -що шз-'-нтше в геологгчну термшолозпп нб бз!йшли /о&гога, скорость^б]^ води, гсщооваташа та пи/, вважаемо, що юна воображала значили крон у пошуках шлях!в розвитку украпюько! ' геолог! чш>1 термшо-логи.

Шзшше цо справу продовжував Гв.Верхратсысий, якиГ;, стоячи в ц!лому на пуристичних позищях у виробленк! укра!нсько! на-уково! терм!нологН, при необх!дносг! не в!дкидав терм}я!в, що закр!пилися в ряд1 европейских мов. Для предаете нашого досл!д-ження становить ¡нтерес його правд "Виразня /тобто терм1Нолог!я/ Шнералогхчна" /Льв!в, 1909/ та тершнолопчн! поиуки в "Знадо-бах до словаря юмнорускрго" /Льв!п, 1877/.

У склад! мпгералопчно! термпюлоп I, засв!дчено! в 1я.Вер-хратського, можна вид!лад>и: а/ народну з походкеиия терм!полоню, що вживаеться ! в сучасн!й геолог!чн!й науц! /£лиск.м]нера-Щ^ьмцшстата, ТА2Й.га ; 3/ назви загалыю-

го вгхивання, як! у науковому об!гу не закрпшлися /квасяий - кист ^яий, juн - - галыю, ст!на - грань_га 1н./ ; в/ створе- •

н! вченим терм:ни, яги п:зн:ше з незначними зм!нами увгйшли до .складу науково! терм1нолоГ11 /в^язнгсть - тепер в^гаость, Ж19г та_~ тепер ¡^стша, П£озод1сть, сполука ! т. ш./; г/ терм;ни, створен! вченим, що не вви'шли в науковий об:г /вид!вня - геомо£-Фолог!я, виразня - теш!нолог1я, граняк - призма, складня - будо-_ва,. шестиспташ - к^б тощо/; I4/ терм: ни ^номовного походженяя, що 1х Лв.Верхратський використовував, незважаючи на сво! загалом пуристичн! настанови; вони стали надбанням украТнсько! геолог:ч-но! термшологП /актикол:т, апатит, асиметричний, бронзит, кальцит, топаз_ тодо/.

Працшчи в талуз! тершнотворення, Iв.Верхратсышй'першим заклав основи типологгчного термонознавства, що, як.нам видаеть— ся, в майбутньому мае стати одним :з перспективних напрямк!в в укра!нському терм:нознавста:.

'. Под:бну позиц!ю у справ! формуваняя укра1нсько! {шуково! терьпнолог:I займав! е.1елех!всышй. Певна частина терм!н:в, заев :дчених у його "Малоруско-нгмецькому словар!", стала надбанням сучасно: украшсько! литературно! мови.

Одайею з найважливГших прадь, яка залишила пом:тний сл:д в ¡стор! I становления украшсько! геолог:чно: терм:нолог: I, е мате-р^али,академ!ка П.А.Тутковського, п!дготовлеш на основ: числен-них дкерел ще на початку XX стол:ття як зведений"Словник геоло-г!чних термШв"- 31браних з уст народу : засв!дчених у.словни-, ках, спец!альнях працях та л!тературних даерелах. Цей Словник е . не лише важливим довгдником з 1сторп геолог:чно: термгнолог!I, а коже бути використаний. 5 для подальшого у порядку вання та вяор-. мування украшсько! геоЛо.г:чно: терм1нолог1:. У ньому, поряд з ' рекомендованный терм:нами, е значний резерв назв, як! в герм}но-лог!чногду об!гу на закр!пилися.

Обстоюючи думку, що не можна !гнорувати скарб!в народно! моей в процес! вироблення науково? терм!нологП, П.А.ТУтковський не зачиняв дверей у л!тературну мову I перед !номовними за походжен-ням терм!наш, що загалом д!стало п!дтримку в наступних лексикограф! чних працях 20-х - початку 30-х рок!в, у яких е певна к!ль-к!сть геолог1чних терм!н1в /словники Х.Полонського, П.Василенка та ¡.Шелудька та пи/.

УдасертацП докладно^анал!зуються й п!зн!ш! црац! укра!нсь-

ких лексикограф!а з терм!нологН геолог!чних наук /Рос1йсысо-ук-ра!нський геолог!чний словник" - укладач! Головащук СЛ. та Соколове ький 1.Г,, "Шнералог!чний словник" - укладач! Лазареяко 6<К. та Винар О.М. та 1н./.

Розглядаються також деяк! питания подальшого вдоско.чалення I гпорядкування укра!нсько! геолог!чно! терм!нолог!1: необХ1дк!сть обмеження використання синсн!м!в у терм!долог!чному об!гу, розшк-реняя джерельно! бази в процес! термшотворення за рахунок ширшого використання матер!ал1в, лIбраних у попередн!■ десятил!ття, використання досв!ду, набутого у справ! термшотворення в мовах !нших. народ!в, узгодкення укра!нсько! науково1 терм!нолог!! з терм!ноло-Г5сэ. ! ниих високорозвинених мов, зокрема найб!льш поширеш*.х у су-часному св!т1 та 1а.

У Висновках . як! завершують днеертащйне досл!дження, в!д-значено, то анал!з генезису геолог!чно! терм!нолог!1 п!дтверджуе автохтонн!сть I! основного корпусу на сучасному етап! резвлтку ук-ра1нсько! л!тературно! мови.

ТерМ1нолог!зац!я загальнонародно! лексики в!дбувалася в основному шляхом входаення у геолог!чну терм!нолог!ю загальновжива-них назв об"ект!в геолог!чно! науки, як! в!дбивають розвитоя на-родних знг?чь про неорган! чну природу; та метафоричного вживания деяких сл!в загальнонародно! мови. При входаенн! загаяьновжкваних назв 7 термшояогш спостер!гаеться поглиблення !х семантичного обсягу, чтете окреслення змгету позначуваних ниш понять. Герм!-нолог!чна спец!ал!зац(я загальнонародних сл!в досягаеться також супров^дниш прикметниками-означеннями, тому терм! ни, що вз!йшли в науковий об!г !з загальнонародно! мови, част1ше мають дво-, р!д-ше три- чи багагокомпонентну структуру. А широка можлив!сть р!з-но! коибГнадЛ двох ! б!лыие в!домих сл!в полегауе пошуки нових герм!н!в для формування ! закрепления нових наукових понять.

Спостереження над геолог!чною терм!нолог!ею автохтонного по-ходження св!дчить, що входження загальновживалих сл!в у наукову герм!нолог!ю в!дбуваеться за загальними .семантичними законом!рно-зтяги, що е сп1льними для багатьох мов /принайми!, для мов евро-пейського ареалу/. Ц! законом!рност! можна клал!ф!кувати як. се-чанти^н! ун1вероал11.

Разом з тим, розвиток 1 попирення знань про Зешш у вс!й. !х '

сукупяост!, загальношодський, пггернащоналъний -характер цих знань зумовлюе входаення в нащональш термпюлог;чш шдсистеми, в тому числ! ! в укра!нську, р!знодаерельно1 терм!нолексики !номовного походкення ! м!жнародного поширення.

. Доел! дасення геолог! чао1 герм1яологП дае шдстави вважати, да осковний.П корпус уже сформувався. Дроге вона,. як I кожна терм!-иологгчна подсистема,-потребуе подальшого вдосконалення I внорму-ваяня. 0ДН16Ю з ваиливих проблем, яка потребуе уваги термгнознав-ц!в, е кеобх!ДН1сть обмежиги використання в герм!нолог!чному вжи-Баня! паралельних утворень, синоянлв, що сфорлувалися в геолог!ч-н!Й терм!нолог!1 в р^зний час 1 на р!знш оенрв! /ай£берг - льо ш^та^а - - - Щ^новвд,

лГновиЙ - скл^ватий - ислистий, ¿е^ляцгя - видування та !н./. Принайми!, варто було б у лексикограф! чних працях ширше застосувати обмежувальнг ремарки, якг св1дчили б про використання того чи !н-шого терм!на-синон!ма в окрем! пер^ди роэвитку геолог!чно! науки. Вар !антност! особливо варго у ни кати при паралельному вживанн! в терм!нологМ сл!в, що е в загальнонародаий мов1 абсолютними сино-н!мами - крига, го^б - б££0£, бдатин - _янт§2 та ¡н./.

Для подальшого внорцування геолог!чно! терм!нолог!I, очевидно, варго було б (Нльше зважати на в!дпов!дн!сть окремих терм!н!в ■ специф!ц! укра!нсько! мови, ширше використовувати досв!д, набутий у галуз! терм1нотворения 20-х - початку 30-х рок^в, певною м!рою, звергатися й до сучасних народних говор!в, ув"язуючи процес подальшого терм!ногворення з р!вяем розвитку геолог!чно! науки I до-сягненням у терм!ногворенк! йайбхльш уживаних у сучасному св!т! л1тературних мов. '

Осяовя! положения дасертац!! в1дображено в публ!кащях:

1. "Алмаз м!й чистий, дорогий..." //Культура слова. -1985. -Вип. 29. -С. 85-37.

2. Земля, грунт - синошми //Культура слова. -1986. -Вип. 31. -С. 74-76. •

3. Слово кам!яь як геологГчний терм!я //Культура слова. -1987. -Вип. 32.-С. ?5-78.

4. Семантичн! процеси в систем! укра!нсько! геолог!чно1 тер-

Яноло'гП в умовах б!л1нгв!зму // Двуязычие в советском общест-¡е: Тезисы науч. конф. - Винница, 1988. -С. 128-129.

5. Народно-розмовна лексика як джерело сучасно! укра!нсь-Ю1 геолог!чно! терм!нолог!I //Науково-технгчна режшошя I су-[асн! процеси розвитку лексики укра1нсько! народяо-розмовно! моте Тези доп. Респ. конф. - Ужгород, 1989. -С. 39-40.

6. Загальномовна лексика в сучасн!й геолог!чшй термгноло-'II //Семас1олог1Я ! словотвгр. - К., 1989. -С. 80-83.

7. Засада формуваняя реестру терм1нолог!чних словник!в // 1роблемы языков для специальных целей, научной и профессиональ-гой коммуникации: Тезисы докл. -К., 1991. -С. 23-24 /у сшвавтор-:тв{/.

8. Синон1М1я у науков1й термшологП /на катер!алI укра!н-!ько! геолог1чно! терм!нолог!I/ //¡.'¡атериалы П Международного сейнера "Славянская культура в современном мире /Изучение и пре-юдавание в иноязычной аудитории/". -К. ,1991. -С. 168-139 /у ¡п!вавторств!/.

9. Роль интернациональных элементов в формировании украинской геологической терминологии // Методические рекомендации

ю курсу сопоставительного терминоведения для преподавателей иностранных языков вузов и учителей 'общеобразовательных школ. -Ни-:олаев, 1991. -С. 58-60.

10. Функц!онування паралельних утворень у сучасн!й укра!ясь-,1й геолог!чн!й тершнолог!! //Теор!я та прагматика терм!нолог!ч-:о! лексики: Тези доп. Респ. наук.-метод, конф. - К., 1991. -С. 178 /у сп!вавторств1/. '

11. Функц!онування паралельних утворень у сучасн!й укра!нсь~ 1й геолог!чн1й терм!нолог!} //1стор!я, стан 1'перспективи розбу-;о^и укра!нсько! термшологП: Тематичний зб!рник наукових цраць.

К., 1992. - 0. 21-23.

12. Анал!тична деривац!я в'систем! сучасно! укра1нсько! териолог!! //Проблеми укра!нсько! науково-техн!чно! терм!нолог!I: ези доп. П М!»нар. наук. конф. - Льв!в,. 1993. -С. 62-63 /у сп!в-вторств!/.

■ V 13. Геолог!чна терм!нолог!я //Нац!ональ"! та !ктернащональ-!.компонента в сучаских термгносистемах. - Кг, 1993. -С. 99-147 розд!л у колективн!й монографН/. . . •

Í4. Концепц1я значения слова у вченн! О.О.Потебн! Г IF роз-виток у сучасному терм!нознавсгв} //Постат i тэ iде!. -К. /дру-кувгься/.

ТПдп. до друку II.01.94. Формат 60x84/16. Пзп. офс» В 2. Офс. ярук Ум. друк. . арн.0,93. Ум. фарбо~в1дб. 1,16. ОЗл.-взд.арк. 0,Э6. Тяра. 100 прям,- Зам. 10. Безкошговно.

IE3 1м,6.О.ТТатонз. 252650 Кл1в 5, MCII, вул. Горького, 69. . ПОД IE3 1м.е.О.Патонч. 25265а Кя1в 5, МОП, вулТ Горького, 69.