автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Фразеология говоров Гуляйпольского района Запорожской области.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Фразеология говоров Гуляйпольского района Запорожской области."

ХАРК1ВСЬЮЙ ДРР 'ЛВНий УНИВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Грица Тчмтлз ГеорггТвна

V

ФРАЗЕОЛОПЯ ГОВОР1В ГУЛЯЙП1ЛЬСЬКОГО .ОНУ ЗАП0Р1ЗЬКОЗ 0БЛАСТ1

10.Ос'.01. - утгвТнськп мот

Автореферат •.'•сгртяц;I иа г.-оС'уття тукового ступени кандидата фт лологччних наук

Харкхя - 19%

Дисертац1я е рукописен Робота виконвна у Харк1вськоиу. державному унтверситет!

Науковий кертвкик - доктор ф1лологтчних наук, професор . Юрченко Олександр Степанович

0ф11ийн1 опоненти: доктор ф1лологхчних наук, професор ■ Коло^ець Микола Пилипович .

кандидат фглологччних наук, доцент

Редгн Петро Олекогйович Проводка оргашэацтя: Запор!зький державний ушверситет

Захист вхдбудеться: "25" червня 1996 р. о 12 годин: на за<пданн1 спец1ал1зован61 вчено! ради К 02.02.21. при Харкхвськоку державному ушверситетг / Э10077, и.Харк1в, плова Свободи, 4 /.

3 дисертв1»ев иожна оэнайомитися в централыпй науковхй <Ибл1отец1 Харглвського державного унгверситету.

• Автореферат розтслано Об_1996р.

ВчениЯ секретар спец1ахтзовано!Г ичшю! ради

доцент ^¿У Муромцев I.В.

• - -

6/с7'

Закономхрностх розвиткУ фраэеологхчно* науки зумовлшт.ь потребу розширення йб'ектхв досл!дження, передусхм першочергового типолог1чного оплсу фразеолог!* окремих говорхв укра*нсько!( ыови.. Фразеология сте-пово* групп говор!в довгий час знаходилася на периферх* дослхдяень слав1стхв. Тим б!льш прикро, шр збирачами як у. 19-му, так х 20-ку столхттях опубл1кований значний фактичний матер1ал. За приблизними п!драхунками - цв бхдя 20 тисяч фразвологхчних одиниць / ФО / майже з умх д1алектних зон укра^нсько! етнхчно! територН, який у багатьох випацках паспортизовано! .

Одним 1з важливих завдань, до стоить перед нинхган1м покол!нням досл1дкик!в, е створення фразеолог!чних словников - як окремих регхо-

так 1 фундаментального фразеолог1чного словника украхнських народних говор}в. Дедо в щй царин! вже зроблено. 0публ1 ковано фрагмента слов ним в П.Доленка / Вппсччшю/, П.Гривенка / Житомир^ина /, О.Юрченка, Л.Ройзензона, С.РоЙзензона / Харкхвц^на /, АЛвченка /Харк1вщина/. Вийпши й окрем1 рег!ональн! словники: "ФразеолоНчний словник лемк1вських гов!рок Сх1дно! Словаччини" Н.Вархол та АЛвченка, "Матер! ал и до фразеолог!чного словника сххднослобожанських та степових гов!рок Донбасу" В.Ужченка.

У той же час фразеологИ сххдно-степових говор1в п1впенно-сххдного нар!ччя прид!лязться досл1дниками незаслужено мало уваги. Тому } ви-б{р об'бктом нашого досл!дження Гуляйп1льського району Запоргзько! област1 не був випадковим.

1стор1я заселения цього рег!ону досить типова для Степово! Укрз*-ни. Б1льш!сть с!л ГУляйп1льського району заснована у перппй полови-нх 19-го стол!ття. Приблизно в середин! 19-го стол1ття («гра^я населения х переселения селян на ГУляйгплыцину припиняються.

Щоб шввдше заселити..степ,. рос1йський урод на п1льгових умовах • роэдавав багато земель 1ноземним колон!стам, особливо. н!мцям. Також поселялися албанц!, молдавани. болгари, бхлоруси, поляки, чехи, родичи. ' .

Та переважна дастина переселенцев, складалася з украПпдв.

Така барвйста етн!чна мозаТка, пост1йн! М1жетн1чн! контвкти не мог-1И не в!дбитися на украТнських го&орах ГУляйп1льщини. Лише ретельний феальний аналхз фразеолог1чних матерхалхв Гуляйп1льського рпйоцу з шлученням фрапеолог!чних матерхал^в, представлених у.цьому регхонх, !Т!!Ос}в, ноже виявити ступ!нь Тхнього вплипу на м!сцев£ укра!нськх

говори.

1^уляйп!льськ! говори належать до сх!дно-степових говор!в п!вден-но-сх!дного кар1ччя укра!нсько* мови. Осн!льки фразеолог!чна система укра^нсько! л!тературноЗ: мови сформована на основ! говор!в саме цього нар!ччя, то ц!лком зрозумхла значна схож!сть м!ж фразеолог!ч-ними системами гуляйп!льських говор!в та л!тературно! мови.

Акт.уальн!сть досл!пження зумовлена тим, ¡¡ю теоретичне вивчення фразеолог!* укра!'нських говор!в перебувае на початковому етап!. Фра-зеологхя степових говор!в, зокрема й ГУляйпЬгырши, дос! не була предметом наукового досл!дження. Таким чином, звертання до будь-яких проблем на з!браному нами матер1ал1 в актуальним. Важлив!сть шубного досл!дження для загальноукра1нсько1 та загальнослов 'янсько! проблематики також не викликае сукн!в1в. Вадсутйсть фразеолог!чних ыатер1ал!в ще! групи говор!в у ареальних та етимолог!чних досл!д-женнях укра!нсько1 та слов'янсько! фразеолог!! не сприяе об'ективнос-т! отримуваних результат!в. Потреба ефективного включения з!браних , матер1ал1в до !сцуючо! парадигми фразеолог!чних студ!й зумовила ви-бгр проблематики !деограф!чного та ареального опиоу.

Оскхльки 1деограф1чн! досл!дження украКнського гов!ркового материалу як в синхрон!!, так ! в д!ахрон!1 практично в!дсутн!, опис окремих фразеосемантичних груп у наш!й робот! сприятиме актив!зац!! роботи над створенням !деограф!чно! класиф!кац!1 усього укра!нсько-го д!алектного континууму.' '

Аналгз гуляйп!льського матер!алу методом структурно-сем античного Моделювання дозволить одержати новг дан! цодо фразеотворчих процессе, як! можуть бути екстрапольован! на хнш! д!алектн1 мхкроконти-нууми. . ^ •

Результати ареального опису, особливо "виявлення сп!льнослов'янськ структурно-семантичних моделей, розширять базу "Загальносяов'янсько го фразеологхчного атласу", над яким працюють «чеч! ряду европей-ських кра!и, а також дозволять актив!зувати етимолог!чн! та пор!в-няльн! студ!1 слов'янсько! фразеолог!?. . >

Метою даного яосл!дження е вдеографхчний та ареальннй анал!з фра-зеологИ Гуляйпмьщини. * *

Досягнення поставлено!- мети передбачае виршення таких завдань: I/ вод1лити в межах доел!джувакого матер!аду. найпродуктивн!ш! фразеосемантичн! групи, простежити за коном1рност! мотивування внут-ркшьо! форми ФО, виявити структурно-семантичн! та семантичнх моде-

2/ визначити ареальну проекцпэ виявлених структурно-семантичних моделей та р!зного way SO, насаыперед хз немотивованою внутрхшньою формою; особливу увагу прид!лити опису сп1льносдов'янського фраэеоло-г1чного фонду;

3/ виявитй образцу специф!ку структурно-семантичних моделей на широкому слов'янському тлх;

4/ укласти фразеологгчний словник rosopiB ГУляйгйльрни.

Предметом иього поглтпженнр е фразеолог!эми, записан! на територ!! ГУляшпльського району Запор!зько! облает! протягом 1992-1994 рр./565 одиниць/. У процес! 1деограф!чного та ареального анал!зу широко ви-користовувалися матер!али усix слов'янських нов, добут! з фразеоло-г1чних словнимв, парем10Л0гхчних эбхрок, словник1в з д!алектно! фра-зеологИ, а також руколисних матер!ал!в та приватиих картотек.

Методи досл1дження. Важливим етапом нашого дося1дження стало ство-рення " Матер1ал1В до фразеологтиного словника 1>ляйп!льського району Запор1зько1 облает! ". Це вимагало ,самост!йного в!дбору ! тлумачення фразеолог!зм!в. У rtpoqeci роботи над словником ми використовували, сл!~ дом за В. Мок! емком, виэначення фразеологизму як в!дносно ст!йкого вхд-

творгсваногс; експресивиого сполученкя локсо!'., шо мае ц!л!сне значения.

Вирази, заф!ксован! в контекстах, тлумачились з використанням прийому аналхзу Ixnix контекстних реалхзац!й.

1деограф!чному анал!зу фраэеолоЛ! ГУляйп!лыдини , для якого вико-ристовувався метод !деограф!чного опису фразеолог!!, передувало ство-рення 1деограф!чно1 класиф1кац!1. За первинну одиницго вдеограф!чного опису б.уло прийнято семантичний ряд, 150 об'еднуе ФО з тотожною семантикою i граматично сп!вв1днесених з певною частиною мови. Подальший аналхз було спрямовано на формування фразеосемантичних труп /КГ/, до яких включалися оеМантичн! ради; об'вднанх спхльною семантичною ознакомь '"р нЬлежить до сп!льних або pisnux лексико-грямптииних розрядхв. £ HapemTf,' фразеосемянтичнх групи об'еднувалиея у фразеос»!античн1 по-чя /ФС11/...........- •

Головним об*битом, де ви користовувались методи структурно-семантич-иого анал1зу та сечантичного моделювання в даному дослхдженнх, е фра-зеосемантична група. Само на цьому piPHi зикористання цих метод in тй-эфективн!ше дозволяв виявити фразеотворч! заиономipnocTi на одному з

[Мокиенко В.М. Славянская фразеология.- М: Вметая икот?, 1980.- 0.4.

двоэс р!вн1в:

I/ структурно-секантичноЛ ;.;оделх, гпд я кою ¡.;и роэуй1еыо рад фра-зеологхчиих вархант1в, що вхдрхзняються часовою та просторовою характеристиками, але об'еднан1 сгильним значениям, синтаксичною структурою / що ноже мати 1мпл1цитн1 або експлхцитнх вар1аити / та вархю-ванням компонент!в у межах тематично однородно! групи лексики;

<У семантично! модел1, котра передбачае сп1льн1сть значения Та деривац1йно1 бази. >■

Ареальний аналхз фразеологЛ говорхв 1>ляйп1лы!)ини здхйснювався за допомогою методу ареального опису фразеологхХ, в основу котрого по-клацено виявлення а реал I в структурно-семантичних моделей та 1итерпре-тацЛ фразеоглос. В окремих випадках використовувався статистичний метод.

Наукоеа новизна дослхдження. Дане дослгдження е першим Ц1л|с- • ним описом фразеологхчно! системи конкретних степових говор1в, котр1 дос1 не були предметом науковогоанал1зу Задучення до наукового об1гу нових фразеологччних матер1ал1в, скоицентрованих у "Матеохалах до фсаэеолог1чного словника Еуляйп1Льського району Запорхзько! облает!", сприятиме активхзацх! пор! внял ьних досл1.цжень фразеологх! як у межах украТнського мовного континууму, так I слов'янського мегаконтинууцу. Загальнотеоретичний 1нтерес иають хдеографхчна класиф1кац1я фраэео-лог1* 1]уляип1льфини, а .також виявлен): семаитичн1 та структурно-семан-тичн1 моделг, як1 розширюють нашх уявлення про систеыний характер фразеотворчих процесхв в украГнських говорах. АреадьниЯ аналхз струн-турно-семантичних моделей та окре«их фразеологхз».'1В виявив сп1льн1 та специ$1чн1 риси фразеотворчих процес*в у р1зних слов'янських мовах. Одержан: результата про ареальне поширення та парадигму вар1ювання значно! кхлькостх структуры о-семантнчних моделей, я к I досх не були об'ектом ареального вивчення в славхстиц1.

Итяктичт цхншеть роботу. Важливим результатом цього дослэдження е эадучоння до наукового об!гу фразеолог1чних матер1ал!в ГУляйп1лы;|и-ни, як! дос! перебували лоза увагою фразеолог1в. "Матер1вли до фра-зеолог1чного словника ГУляйпхльського району Запорхзько! област1и / 565 $0 / моадть бути використанЛ для створення фундаментального фра-оеслогхчного словника укра*нських говор1В. Матерхали 1деограф1чного описи' милуть прислужитися для створення хдеографхчного словника укра*нсько* ^ряяеологЛ. Результата кашого дослхдження мояуть використовуватися гид час читання лекцЫшх дурехв та спецкурехвтз дхалект'ологП та фрз-

- б -

/

саологг! украХнсько! мови.

_ Апробац1и дослдаження. Результат« дослхдкення обговорювалися на заседаниях ка^едри у кра?нсько! мови Мелхтопольського державного пе- -дагогхчного 1нституту, кафедри унраКнсьхо! мови Хвркхвського державного утверситету, на Бсеукра1нськ1й науков(?-теоретичн1й кон^е-ренц!!, присвяченгй ^-ргччю з дня народження 0.Т.Гончара / Херсон, 1993 /, на Вс§укра!нсыай недково-практмий. конйеренцЦ, приевя-чен!5С 75-р1ччю ,4«пропетровського державного умверентету / Лдгпро-петровськ, 1993 /. Р1эн: аспекти дослхдження в!дбит! у 5 публпю-щях.

Стпу к тура. робота. ДисерхшЬл скядааеться хэ в ступу, двох роэ^идхв I висновкхв. мО роботи подяетьел список скорочень, список лхтератури," список скорочень використаних джерел, список умовних скорочень, додетой.

На захист виносяться так! полозеннд:

1. Фразеологхя Гуляйтльського району Запорхзько! областх, як х фразеолог!я укра!нсько! литературно! мови, мае багатоаспектр темати-ко-хцеогра^чнУ структуру^ яКУ ^ормують достатньо ч!тко окреслен1 фраэеолог!чн1 групи, об'еднуванх в. категорИ ширшого порядцу - фра-

зеосемантичш поля. Разом з тим ¿разеолог11 дослхджуваного реггону властив1 своХ окрем1 вдеогра^гчно-смисловх особливост!, насямперед на вкутрхшньо-вархантному рхвнх.

2. Фразеологхп ГУляйп1лырини - це в1дносно ч!тко окреслена кзлькгсть структурно-семантичних моделей, як! ареально проектуютьея на фразео-лог1ЧН1 факти хнших укра5нських говор1в та Ьшмх слов'янських мов;

це також певна кхлькхсть мхецевих фразеологхзмхв, як1 не утворюють зэоглос.

Проекш я структурно-семантичних.моделей г^разеологш-йв досл1д*у-ваного региону дав та «у систему ареальних зон: спхльнослов'даську, сх1дно-заххднослов' янську, сххднослов'янську, ,укра$'нську I хуляйптль-ську. У ыежах кожно! з зон структурно-семантична модель може реял}-зуватися в р1зних фразеолоНчних вар!антах. ,

' 3. Стан говорхв ПуляЙтльщини та процеси, що в них вЦбуваються, . дапть пхдетяви стверд^УВати, шо оучаенх говхрков! ^раяеологхчш систем и поелнно перебувають у рус!.

ЗМ1СТ РОБОТИ . ; ' .

V нсТ-Угп обгрунтовуеться актуальнхеть теми, розкриваеться II нау-кова новизна й практична ц!нн1сть, визначаеться головний об'ект, • джерела, методи, кониепЦ1я досЛ1дкеннч, його новизна, структура,

\ . Г1 *

ставляться завдання, мета, викладаються вих1днх теоретичн! положения.

Роза г л перший "1деограф!чний опис фразеологх! говоргв 1>ляйп!ль-|уини"присвячений створенню 1деограф1чно1! схеми гуляйпхльсько! фра-веологЛ, а також фрапеотворчому аналх.зу конкретних гдеографхчних М1крогруп. Схема створювалася з урахуванням досвхду I сную чих тема-тико-1деограф1чних класифгкацгй на'матерхаЛ1 р1зних слов'янських мов. ,

Пор!вняння вхдомих нам тематико-1деографгчних схем рхзних слов'янських мов засвхдчуе практично повку под1бн1сть фразеосеман-тичних пол!в.'Розб1жност1 ¡снують переважно на р!внх фразеосеман-тичних труп та семантичних рад1в.

1деограф1чний аналхз фразеолоп* говорхв Руляйп1лыуини засвгд-чив I! яскраво антропоцентричний характер. ФО, що характеризують якост1, стан та дх! людини, охоплюють 90 % ус1Х семантичних рэд1в. Всього було видглено 12 фразеосеыантичних труп та 3 фра-зеосемантичних полп. Ввд1лен1 групп дуже неоднор1,дн1 в кхлькхсно-му в1дношенн1. Найчиселы-ишг у говорах Гуляйтлыуини ФСП: "Зов-шшшй вигляд люцини", "Мовленнева дгяльН1сть", "Стан", "Сприйнят-тя" та 5СГ: "Риси характеру", "Розумов1 здгбностг людини", "Характеристика труцовоУ д1яльност1", "Смерть". Активмсть фразеотворчих процес1в, спрямованих на фразеологхчне формування цих груп, легко пояснити. Саме цг с*ери людського життя наЛчаст1ше потребують ек-спресивно! характеристики. Найменшг у к1льк1СНОМу вхдношегаи в говорах ГуляШплыуини йСГ: "Час", "Прост1р", "7альк1 сть". Це ыожна пояснити, з одного бо*^, зникненням традицхйних 50 на позначення цих понять, з другого - низьким р}внем активное^ £разеотворчих процесгв • саме у цих трупах на сУчасному етапх.

Нимало досл^цникгв неодноразово висловлювалися ^одо значного пе-реэажання 5Ю пейоративного характеру. Анализ гуляПп1ЛьськоТ фразео-логх! П1дтверд;?уе справедливгсть точки зору. Якп;о брати хдео-графгчну систему фразёологП Руляйп1лыдини в хилому, то к5льк1сть семантичних ряд1в з пейоративною оцшочнхстю становить ^с *ра-ззотворчий анал1з проводивсл на матерхал1 2 ¿СП та £СГ, 150 скла-даються з 95 семантичних ряц1в.

Виххцною одиницею 1деограф1чного аналхзу в найому дослдаеннг е (Тразёосемднтична група, в межах яко! здхйснюеться сйомасхологхчний анал1з семантичних рялдв.

Для ^юстрац:? методики опису конкретного матергалу наведено ана-л1з гдеогра^Ьто! мхк^югрупи "Тхлобудова", яка складаеться з анто-

/

нн'Лчно протиставлених семантичних pauis "дуже високий - невисокий на зр1ст", "дуже товстий - дуже худий".

ФО семянтичного ряду "дуже високий" утворен1 за двоиа структурно-семантичними поделят: "як + висока будова": як каланча /Гул.А, як гоЦда /Гул./, як гойдалка /Гул./, як башня /Мзд./ та "довгий + як + предмет": довгий як шпала /Гул./, як колдцна свпткя /Усп./„ Семан-тична структура цих виразгв додатково ускладнена самою "дуже худий".

<Ю семантичного реду "невисокий на зрхст" структурно р1эноман:т-hî й кають прозору внутр!шню форму : як укропчик /Мал./, як курячий hïc /Люб./, як макове зернятко /1^л./, яккнопка /Бозд./,. метер двадцять з шапкою /Возд./, в!д горшка два вершка /Гул./, коту П1д • 11'ит.у/Г.ул./. •

Низка ФО семантичного ряду "дуже товстий" утворена за структурно-семантичною моделлю "як 4 жирна велика тварина": як боров /Усл./, як хряк /Возд./, як кабан вгодований /Тем./. Вираз^як баран доем заплив* /Тем./мае додаткову сему "неохайн1сть". Решта фразеолог!зм!в цього семантичного ряду мае !ндив!дуальну внутр!тню форму." i в шнур! не • Bwiститься /йовоэл./, як не тр!сне /Усл./, два на два /Гул./, за день не обб1жиш /Гул./, смалець за шию налили кому /Мал./, як кавун гладкий /Гул./. Частика фраэеолог!зы!в цього. ряду е вживаною на позначення лише ж!нок, За структурно-семантивдою моделлю " як + дерев'яний пред-кет" утпорен! ФО: як колдцна лава /Гул./, як колода /Гул./, як лава /Возд./, як тумба /Гул./. Реигга вираз!в мае !ндив1дуальну мотинац!ю внутр!шныЯ форми: як пампушка /Возд./, як п!ч здорова /Возд./.

Семантичний ряд "дуяе худий" найпродуктивнппий у цьому ФСП. Б1ль-micTb $0 цього ряду мае дрдатков! семантичн! характеристики. Струн-турно-семантична л-одаль "суха яг риба" утворюють ФО: суха як вобла /Гул./, як тарань суха /В.Тер./, суха як таранька /В.Тер./, як! в наших матер!алах вживаються лише стосовно i ж!нок. Лише wîhok

характеризуют так! вираэи: як нитка /Гул./, як кишка /В.Тер./, як бхдняцька коза /В.Тер./; „ 0

За структурно-семантичною моделлю "/сухий/ + як t дерев 'яний проймет" утворен! ®3: сухий як тр!ска /Дол./, як тр!ска /Гул./, як щепка /Усл./, як бхзун /Дор./. Решта фразеолог!эм!в ма0.!ндив!дуальну

I Скороуено у ,дудах подаються назви нпселених пункт!в Г^гляйп!льського району Запор!зько1 област1; В.Тер.- Верхня Терся, Вар.-Варвзр!лга, Возд.- Воздвиж!вка, Гул.- 1>ляЛтоле, Добр.-Доброп!лля, Дол. - Долинка, Дор.- Дороунччкп, Либ.-Любим!яка,Млл,- Мэлин!вкя.

_ а

внутр1шю'форму, лереважно оксюморонного типу: у трхски взяти можна /В.Тер./, сороки 1 ворони кр!зь ребра лттають у кого /Туя./, сороки та ворони мхк ребрами л!тають у кого /Туя./, кр!зь ребра сороки та ворони лхтавть у кого /Гул./, на ребрах, як на гармошкх грат и ыожна /Усл./, худий як.глист /Дор./, жив!т мгж ребрами провалився у кого /Усп./. Семантика бхльшост! фразеологизм!в цього раду мае ускладне-ний характер.

Найвищий ступ!нь виснаженостх характеризуют ФО семантичного ряду "дуже худий, виснажений": гадко на тр!ски взяти /»¡ал./, як з хреста знятий /Гул./, хоч у гроб клади /В.Тер/, хоч у могилу клади /Те«./, одна шкура та кост! /Гул;/, однх очх залишилися у кого /Гул./.

Форму 1 розмхр голови характеризуют 50 семантичного раду "хто-не-будь мае велику круглу голову": голова як гарбуз у кого /Гул./» голова як кавун у, кого /В.Тер./. ■

Анал1з 1,цеограф!чно1 м!крогрупи "Тхлобудова" дозволив виявити V ■ структурно-семантичних моделей. ФО, оформлен! за цими моделями, скла-дають 50 в1дсотк1в в!д загально! к1Лькост1 проаналхзованих одиниць. Одержан! результати не пддтверджують тези про обмежений характер модельс ваност! фразеологх! , яку висловлюють окрем1 доаиднкки фраэеояог!Т*.

У процес1 фразеологхчного аналгзу-запропоно-ван1 новх етимологхчкх трактовки кхльяох £0.

Розд1л другий " Ареальна характеристика. фразеолог!Т говор!в Г^ляй-гплыдини" присвячений опису структурно-семантичних моделей гуляйпгль-сько! фразеолог11 з ураэ?уванням наявност! в!дпов!дник!в в укра!нськ!й та хншх слов'янських мовах. •

Б.Нокхенко сформулював два важливих принципи ареального опису фра-зеолог!!, на якх ми" спираемося в нашому досл!дженн!:

I/ фразеоглосу треба описувати як ируктурно-семантичну модель;

• 2/ особливе значения мае ретельний опис р1зноман1тних фразроло^ч-них варханмв, насамперед лексичних., . ' Таким

чином ,ареальний опис йа р!вн1 структурно-семантично!! модел1 вимагас, насамперед, Л визначення. Моделлго ми вважаемо. фразеосхему, що л ежить в осноё1 вархантного раду ФО, як! мають сп!льне значения, в!дносно ц!л:сну структуру та достатньо тотожнУ форму.

I Назарян А.Г. Семантическаямоделируемость фразеологизмов: реальность или фикция?// Фютол\науки.- 19ВЗ.- )?6.- 39. ■ ' 2. МокиенкоВ.М. О тематико-идеографической класифик. фразеолог-мов.-С.II

- 1С"-

• Головними заеданиями цього роздглу е:

_Д. Максимально об'ективне ввдхлення структурно-семантичних' моделей фразеологИ Г^ляГтльцмни. Йиконання цього завдання неможливе без залучення фразеолог!чних картотек, MaTepianis {нтих украТнських гово-р!в та bfffifx СЯОВ'ЖСЬКИХ MOB.

2. Визначення ареально! проекцх!' структурно-семантичних моделей та окреыих фраэеолог!ЗМ1В. Подхбне визначення ареалхв може кати лише попереднхй характер i уточнюватися в Mipy залучення нових фраэеоло-ri4Hnx матер!ал1в.

3. Ареалог1чний анал!з фразеоглоси структурно-семантично! »одел!. Важливимн ксшпанентаг.и .такого аналхяу ми вважаемо:

I/ детально вид!лення ycfx внутртньомоцельних !'зоглос образних конкретизаторхв /цей терм!н використовуеться для вгдмежування вхд термЫу фразеовлоса;

¿/ визначення р!вня фразеоглоси, цебто зон найвищо! або найпппчох Ытенсивностх вар!ювання структурно-семантично! модел! в певнхй мовн!й зон!;

3/ встановлення ареалог!чно! релевантном! образних конкретизато-р!в у рамках структурио-семантично i модел!; . .

4/ попередне визначення 'шляххв утворення !зоглос.

У залежност! в!д ареально! проекцх* структурно-семантичних моделей та окремих фразеолог1зм!в вид!ляються так! ареалы« зони: спхльно-слов'янська, схвдно-заххднослов'янська, сх!днослов'янська, украЗГнська, гуляШпльсьна. У середенх ареально! зони ст ру кту рн о - с ev. ан т и чн i моде-л1 розташовуються в залежное« Hin яреально* наповненост!.

Сгпльнослов'янська ареальна зона

I. прахровати + ян + св!йська тяглова тварина = тяжко, безвхдмовно працювати;...... ...................

2.. простягнути + к!нц1вки * померти; '

3. носити + воду + в д!рявому начинн! = займатися безрезультатное роботою;......

4. вдарений + кеважким предметом = дурнуватий, недоумкуватий;

5. пхдняти вгору + частину т!ла = пихаю поводитися;

6. одягтй + елементи к!нсько! упряж!= примупувати коритиея кого-небудь, приборкувати; . .. • •

комах..+ловити, ганяти, нищити = байдикувати; •

8. дурний '+ як + дерев'лний предмет е.дуже дурний;

9. дурний + як + caiftcbKa тварина = дуже дурний;

10..'на!вся + ка^котичноГ,- отруйно* рослини = эбожевол!в, эдур!в;

П. дерев'яно! детал! + бракуе + в голов! = дурний, психхчно не-нормальний;

12. дурний + як + свхйський птах m дуже дурний.

Сххдно- saxi дно слов 'янська а реальна зона

13. металево! детал! + бракуе + в голов! = дурний, псих!чно ненор-мальний;

14. дивитися + як + птах на *жу = уважно придивлятися;

15. за + казкового /нехсцуючого/ володаря = дуже давно;

16. maxiB + ганяти, ловити = баДдикувати.

Сх!днослов'янська ареальна зона

IV. голова + смхттям, непотребом + наповнена у кого = дуже тупий, дурний;

18. cmîttam, непотребом + у головх. + забито у кого = дуже тупий, дурний. ■

Укра¥нська ареальна зона

Виявлено 8 фразеоглос, ям об'еднують дистантн! д!алектн1 зони.

1Уляйп!льська ареальна зона

Виявлено таких ФО б1ля 40 в!дсотк!в вхд загально! к!лькост1 фра-.эеологхзмхв, заф!нсованих у perioHi / розд!л 2, с. 86-89 дисерта-uii/. . - . :

Для хлюстрацИ методики опи^У конкретного матер!алу наведено приклад аналхзу мод ел! " працювати + як + св1Йська тяглова тварииа = . тяжко, безв!дмовно працювати". У говорах 1>ляйп!лырини вона представлена фрааеологхэмом " як в!л працювати " /Туя./ ! утворюе укра?нсько-б!лорусько-рос!йсько-польсько- кащубсько-чесько-словацько-верхньо-лужицько-нижньолужицько-болгарсько-хорватосербсько-словенську фразео-глосу. • _ ,

Для $0 з образним конкретизатором "к!нь" характерне утворення ук-ра1нсьно-б!лорусько-кащубсько-чесько-слоиацько-верхньолужицько-бол-гарсько-хорватосербсько-словенську в ну тр ! шн ьомод ел ьну !ооглосу: укрг прахцэвати як к!нь /ССНИ, с. 67/; льв!в: гарувати як к!нь у киратх /Фр. 1905, с. 23/,' б!лор." гаруе /працуе/ як конь грабежны /Вися., С. 303/; пол: harowacoialc kon, robic'jak bon, pracofcac jak koii poqan-вк1 /НКРР 2, e. 1056//, pracowac o'ak cztery konie, pracouac Jak kon zydovskl, pracowac Jak zydowskaaszkapa /UKPP 2, s. 105?/; кащуб' robic 3ak kon /Epmolâ 1983,e. 87/? чес.' dre Jako kon// Zaor., s.518/

СЛОВ? robi ако коп /Zaor., s. 518/, taha ако коп /Zat.,s^153/í в.-дуж." dzstac каг коп, dzetac kaz zelezny коп, so dree Jako ptuz-ny kon /Ivz. I987,~t'.2,'s. бЧ/; бол*;.тегля /роботя,-трудя се/ тто Кираджийста чон/СРВЕ I,c.4_/;rabiti као konj /Mat., s. 257/? слов delati kot Iconj /Oabanova 1986, s. 177/.

Ф0 3 образним конкретизаторог "в:л" утворюють укра!нсько-б1ло-

русько-рос1йсько~польсько-чесько-верхньолужицько-болгарсько-хорва-

тосербську внутргшньомодельну 1зоглосу: укр. запор: як ein працюва-

ти /ГУл./, працювати як В1Л /ГУр., с. 160/; черн!в: робити як чорний вм

/Фр. 1909, с. 23/, гарувати як чорний в!л /£р. 1905, с. 322/; Г'ольн.

працюватк як чорний bíb /Чуб., с. 237/; дьвгв: робити як bib у ярк!

/Фр. 1909, с. 22/, тягнути як bíb у яр:п /Фр.1905, с.232/; бхл; пра-

цуець/гаруэ/ як вол, працуець/гаруе/ як чорны вол /Выел., с.359/,

npauyG як вол у ярме /Внепл., с. Зб9/;рос.' горьк, везти как вол /Бал.,

Сок., с. 27/: л!т: работать как вол /СФСРЯ, с. 184/; пол', pracowac jak wot, robic Jak wot, drzec Jak wol,procov/ac Jak czarny wol, ha-

rovrao jak czarne woly, harowac j'ak.wol w plugu /v; ¿Jakzmie, w sos-ze/+/ UKPP 2 , 3. 1057/,' чес; dze jak vul /Zaor., в.614/; в.-луж', so dreo. kaz vrol, dzelao ka2 v;oX / SPS, s. 498-^99 /; бол. Д1ал2, работ я /тегля/ тто вол / 5РБВ I, с. 480/,' х.-сербськ: tegliti /vuei/ kao vol /Mas., s.75V, rabiti kao sivonja/ Кабакова 1966, с.Г'7/.

ФО з образним конкретизатором"скотина" утворюють верхньолужицько-болгарсько-хорватосербсько-словенську вцутрхшньомодельну 1зоглосу: в.-луж.' й^0 Е0 kaz /Кг. ,с.515/; болг.' работя като дибиче / добиты?/

/Кювл., 189/Jradíti kao narva /Cab. 1986, 0.177/, muciti se kao sto-ka/Hat., s. 64-8/; словdelati kot crna ziyina / Cab. 1936, s.177/.

Ф0 3 образним конкретизатором "осел" утворюють польсько-нижньо-лужицьру внутр1шньомодельну 13оглосу: пол; pracowac /robic, haro-wac/jak dziki osiol/ UKPP 2,s.105S /,' н.^луд!; dzielas hako wosel /Handrik Ci-B 1902, s. 51/. SO s конкрэтизаторси "кобила" ареально релевантна для польсбк". мови: praoowas jak grabiezna kobyla /UKFP ", s. Ю56Л.З "бйк" для болгарсько! мови: тегля като бивол /2РЗЕ 2, с. 478/. •

Найвирй ргвень фразеоглоей заф1ксований в укра!нськ1Й та поль-ськ1й мовах.' jík заевгдчуе анал!з, гуляйпхльський фразеологизм "як-В1л працювати" входить до складу апльнослов'янсько! .хзоглоси, цю евхдчить про його apxaí4HÍcTb. Для ФО щех моделх характерна р1зно-i.aniTHa BapiaHTHÍcTb не лише на píbhí образних конкретизаторгв, але i квантивного характеру. Укра¥нським, польським та бхлоруським гово-

рам лритаыанне розширения цтоХ моделх за рахунок !менникового компонента, що означав упряж. Так! експл!цитн! вар!анти, безщадпвно, мають вторинний характер по вадношенню до Ьтлхцитних. Вторииними е також ексшпцитн! вар!аити, в яких тварлни пають р!знотн!тн! оз- . начення. Лише ФО з означениям "чорний" утворюють укра*нсько-б!лорусько-польсько-словенську !зоглосу та з "граб!жний" - б!лорусько-польськУ. Решта мають ареал,.обмежений одн1ею мовою, пор.: пол.поганський, панський, жид!вський; в.-луж. : зал!зний, плужний; болг.: в!зницький. Обидва типи Еар:антност1 виникли вна сладок бажання нос!1в кови оно-вити експресивисть фразеологхз^лв Ц193£ ыодедд.

Ареальний аналхз фразвологхЛ Г^ляйп1лы5ини дозволив виявити 18 структурно-семантичних моделей та «¡й фразеоглоси на рхпнх окремих фраэеологхзмхв. <Ю. уо увхйшли до складу фразеоглос структурно-семантичних моделей, складають 40 в!дсотк!в ФО, вид!лених у склад! проана-л1зованих семантичних рядхв. Одержан! результати п!дтсерджують висновки В.Мок!енка про те, що Фразеоглоси, представлен! у вигляд! структурно-семантичних моделей 30, складають основний ыасив сх!днослов»ян-сько! фразеолог!чно! систем;

Враховуючи важлив!сть створення "Загальнослов'янського фразеоло-г1чного атласу", оообливу увагу прндхлено в робот! виявлению спхль-нослов'янсъкого фразеолог!ч1:сго фо^зду. В сп!льнослов'янськ!й ареаль-н!й зон! описано 12 структурно-семантичних моделей ! 3 внутр!шньо-модельн! !зоглоси образних конкретизатор!в. 1> сх!дно-эах!днослов'ян~ ськхй ареальнхй зон! описано 4 структурно-сеыантичнх «одел! та 4 внУтр!шньомодельн! 1воглоси. У семи моделях виявлен! образн! конкре-тизатори, ареально релевантн1 для гуляйп!льських говор!в. На р!вн! окремях фразеолог!зм!в простереться.значний вплив рос!йсько! фра-зеологИ та фразеолог!! укра!нсько" л1тературно" ыови. Наявн!сть велико» к!лькост! "беэхаоглосних" 20 сввдчить про активн! зм!ни в су-часних гов!ркових фраэеолог!чних системах.

Зроэум!ло, 190 результати ареального анал!зу треба вважати поперед-н!ми. Подальше накопичення матер!ал1в з укра?нсько! д!алектно! фра-зеолог!!, як 1 матер!ал!в !нших слов'янських 1'ов, допомоке уточните 1 погяибити наш! у явления про ареал ьну картину уяра!ноьхо! фразео-лог!1.

У висновках п!дведено п!дсумки досл!дження, яке пом!тно розшири-рило у явления про фразеолог!чний ландшафт Гуляйп^лЬщини, доп смогло визначити меж! роэповсюдження значно! к!лькостх структурно-оеман-

-.14- ,

тичних моделей. Досладження продетойструвало яскраво виражений ан-тропоцентричний характер фразеолог!чно? системи досл!джуваних гово-р!в. §0, що характер«зують яност!, стан ! д!1 людини, охоплюють по-над 9С% ус!х семантичних рад!в. В!цзначена також к!льн!сна неодно-р1цн!сть фразеосемантичних, пол!в I груп.

Наш! спостереження гад гул яйп1 ль сытою фразеолоМе» дозволяють висловити думку про те, що ручасн! гов1рков1 фрааеодоНчн! системи перебувають весь час у роэвитку.

Аналхэ структурно-семантичних моделей, виявлених у склад! семан-тичних рядхв, продемонстрував складний характер 1х. ареального поши-рення. Наприклад, фразеолог!зМи семантичного раду "дуже дурний" структурно-семантичних' моделей "вдарений +• неважким предметом", "дурний + як + дерев'яний предмет", "дурний +- як + сэхйсьна тварина" мають загальнослов'янську проенц!ю;"металево1 детал! + бракуе +в ^6лов| - сх!дно-зах!днослов'янську, "голова + смхттям,непотребом + налов-нена у кого", "см!ття, непотрхб + в голов! у кого"- сх!днослов'янську.

Складну ареальну картину на р!вн! структурно-семантичного моделю-вання дае анал!э !ншйх семантичних рвд!в.

Особливу уввгу було прицелено сп!льнослов'янськ!й ареальн!й зон!, в як!й ввдхленох описано 12 структурно-с емантичнйх.моделей, в сх!д-но-заххднослов'янськхй - 4 мод ел!, в сх!днослов'янськ1й - 2 моделх та 14 фразеоглос на рхвн1 о крем их 50. У склад! вс!х структурно-семантичних моделей описано ^С вцутрхшньомодельних !зоглос образних нонкретизаторхв, яга м!стять щкгай кятер!;"л ддл энвчэння м!жслов'ян-ськоЗ фразеолог!чно5 хнтерференц!!!. Понад третина моделей метить образн! конкретизатори, ареально релевантна для гуляйп!льських гово-р1В. Важливим результатом артлг.пого дослвдження ми вважаемо виявлен-ня значно! кхлькост! $0, як! не мають вар!ант!в у швих укра!нських говорах та слов'янських ыовах. -......

Результати опису зн'ачно? к1лькост! структурно-семантичних моделей, як! охоплюють б!льи1сть слов'янських мов, значно розширюють базу для створення загальнослов'янського фразеологхчного атласу,.над нотрим прациоть пров!дн! слов'янськ! фразеологи, для реконструкц!! праслов'йн-сько! фразеологИ та етимолог!чних досл!джень.

У додатцу до дисертац!*, який мае наэву "Матер1алн'до фразеоло-г!чного словника Г^ляйп1льського району Запорхзько! облает!", вм1П)е-но 565 фраэеологхчних одиниць. Лексикограф1чно опорн! слова розта-шован! в алфав1тно>лу порадкУ. До кожного гуляйп1льського фразе^ло-

)

гхзцу подано переклад, значения, а та кож джерела фхксацЛ.

Основн! положения дисертацг! викладенх в таких публикациях:

1. Фразеология говхрок ГУляйпхльоького району Запор1эько1 облает! // Укра1нська культура: хстор1я х сучасгасть. Теэи допов1-дей Другой науково-теоретично! конференцЯ професорсько-виклада-цького скла,ду х стУдент1в»-Харн1в: ЗД1К, 1991.- С. 67-68.

2. Значения народно! фразеологЙ у виховагаи нацхональних рис молодх // Тези допов1дей ВсеУкраКнсько! науково-практично! конфе-ренц11,. присвяченоХ 75-р1ччю Днхпропетровського державного университету.- Дн1пропетровськ: Вцц-во ДДУ, 1993—С. 66-67.

3. Експресивна фунгайя фразеюлог1змхв у ромам Олеся Гончара "Прапороносц1" // Теэи допов^ей ВсеукраИнсько! науково-теоретично! конференцх!» присвячено! ?5-р!ччю вхд дня народження 0.Т.Гончара; Херсон, 1993- С. 68-69.

4. Методична розробка проведения рхэних вид1в мовного розбору для студент1в-ф1лолог!в— Мелиополь, 1992— 28 с.

5,. Значения лхнгв1стичних 1 екстралЫгвхстичних факторхв у творенн1 фразеолог1чних одиниць Гуляйп1льського району ЗапорхзькоХ област1 // В1сник Дн1пропетровського державного ун1в-ту. Мовознавств Випуск 2. - Видавництво Днгпропетровського ун!верситету, 1995.-С. 49-56. '

Грица Т.Г. Фразеология говоров Гуляйпольского района Запорожской области.

Диссертация является рукописью.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. Харьковский государственный университет, Харьков, 1996.

В диссертации исследуется в идеографическом и ареальном плане фразеология говоров 1Уляйпольского района Запорожской области. В пределах исследуемого материала ввделены наиболее продуктивные фразеосемантические группы, структурно-семантические и семантические модели, определена ареальная проекция этих моделей на фразеологические йакты других украинских говоров и славянских языков.

Ключовх слова: фразеолог1я, д{алектна фразеолоНя, фразеовархант," фразеосемантична група, фразеоглоса, ареальна проемия, тематико-хдеограф1чна класифхкац1я. структурно-семантична модель, семантична модель.

Gritsa t.g. Phraseology sound of voices in Zaporizhya region Gulyapole area.

The present theais is a manuscript; ------ ■

.The theais lor a candidate's degree /Philology/, speciality •10.02. 01- the Ukrainian language, Kharklr University, Kharkiv, 1995. .

Phraseology sound of voices in Gulya'pole area Zaporizhya region is exploring in- thesis in ideographic and areal plans. The nost prodtictiva phraseoserapntic and semantic models picked

out in linit, from research material, araal projection, this

i ■ -

models defined on. phraseologycal facts of-other Ukrainian sound of voices and Slavonic languages. '