автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Фразеологизмы-пословицы как конституенты функциально-семантического поля побудительности в современном немецком языке.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Фразеологизмы-пословицы как конституенты функциально-семантического поля побудительности в современном немецком языке."

КиУвський державний л1нгв1стичний университет РГ6 ОД На правах рукопису

! I НОЯ ¡985

ВЕЛИЧКО Светлана 1ван»вна

ФРАЗЕОЛОПЗМИ ' ПРИСЛ1В"Я ЯК КОНСТИТУЕНТИ фУНКЦЮНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ СПОНУКАННЯ В СУЧАСН1Й Н1МЕЦЬКШ МОВ1

\ С'пец1альн1сть 10.02.04 - германськ! пози

' . V л- "

^ ч^л4

д\ \ ..

\ >■> .■О

Автореферат дисертац11 на здобут-тя вченотчэ ступеня кандидата ^¡лолоПчних наук

КиТв 1996

Дисертац!еи е рукогшс

Робота виканана на кафедр! н1нецькат ф1Лолог1У КиУвського державного л!нгВ1СТИчного ун!верситету

Науковий кер>внж: кандидат ф!лолог1Чних наук

профвсор О.П.Пророченко 0ф1Ц1Йн1 опоненти! доктор ф1лолог\чних наук професор Л.I.Сахарчук кандидат Филолог¡чних наук доцент Н.В.Меншюсова

Пров¡дна установа - Черн;вецький державний университет ¡м.О.федьковича

Захист вадбудеться "УЗ ллсстОгих^Я" 1996 року о {0°° годинI на зас!данн1 спец 1 ал¡заванноУ вченоУ ради Д 50.26.01 для захисту дисертац:У на здобуття наукового ступени кандидата Ф>долог¡чних наук при КиУвськону державному Л1на¡стичнону университет! (252150, КиУв> вул.Червоноарн»йська, 73)

3 дисертац1б» иожна ознайомитись у 616л¡отец! ун1верситету

Автореферат роз¡слано".

.1996 р.

Вчений секрет спец¡ал!зов

тдр-- — "' 1

^йоУ ради проф. М.П.Дворжецька

Останн! десятир"1Ччя бул и для Фразеолог I у пер ¡одой ¡нтенсивного розвитку, внаел Iдок чого вона видЫилася в оа-иост"1Йну новознавчу дисциплину. Вхддаюни налехне досл!дницькгй пращ в>тчизняних та заруб»жних автор¡в (Ю.Ю.Авал^ан», В.Л.Архакгельский| А.М.Бабкин, О.В.Куд^н, В.М.Мок^енко, I.I.Чернишова, В.флайшер, Л. Г.Скрипник, I.М.Аптер, Б.фразер та I н.>, сучасн! дасл1днихи вииушенг визнати, но багато як1 питания в галуз> фразеолог¡чноТ науки понин! не знайшли це свого □статочного вирШекня, зокрема, питания про присл1в"я (II) як об"ект Фразеолог¡У та його специф!чн1 властивостч яке по сьогодн1ШН1Й день викликае гаряч> суперечки серед Фразеолог¡в.

Дискус'1йн1сть з цього питания, а такох Ютотне розширення Фразеолог\чноУ проблематики на сучаснану етап» розвитку науки про иову, яке в>дкривав все нов 1 IV аспекти, обумовили наше звернення до даного ковкого явища.Звернення до даного новного феномена видаеться, у зв"язку з ним, актуальнин, а такох у зв"язку з тин, що залишаються нерозв"язаниии питания основних конституцIйних ознак приел¡в'1!в, образно-експресивн» засоби Ух утворения, а такох прагнення досл»дити Функц1Ьнально-секантич-не поле як "зас!б ¡снування" (А.В.Бондарко) Функц>ональ-но-семантичноУ категорг У спонукання, яка нае ускладнену гли-бинну структуру, а в поверхнев>й структур"! об"еднув елененти р 1зних иовних р1вн1в - морфолог ¡иного, синтаксичного, сло-вотв¡рного, лексичного. Нам видаеться, що без анализу присл"|в"1"в як конституента поля спонукання не нохна говорити про конкретн! системи вирахення категориг спонукання вс> ею суку ПН1 ста новних засоб'1В. Все вицезазначене, а такох I те, що присл1в"я як н1який ¡нший мовний знак, в 1добрахають власне нац!Онально-культурне бачення св!ту, його мовний образ 1 допо-могають побачити скрихал! забутого нинулого н^мецького народу, визначав актуальность пропонованоУ теми.

Метою роботи е всеб1чне та комплексне вивчення н1иецьких приел!в"iB як особливого ускладненого навнаго знака» якону притаманн! ochobks конституц i йн i ознаки фразеолоПчноУ одиниц'1 (ф0>) Ух структурно-сенантичних синтаксичних властивостей» о6-разно-експресивних 3aco6iB утворення, специфики ix сенантики як конституента фуккц i онально-семантичного поля спонукання в сучасн!Й н1мецьк«й нов i.

Досягнення нети доелiдження зунавило виргшення наступних завдань:

- виявлення) ¡нвентаризац!Я та систекатизац i я досл'мжува-них ковних знак1В> як! характеризуються особливом ¡стори-Ko-cyoniльном значуцгети i охоплняотъ тр1аду "Людина"» "СугаНльство"» "Природа";

- визначення критерi Vв Фразеолог!чнох належност! приел!в"Тв- системного та конун^кативного Феномена;

-визначення та уточнения основних конституцiйних ознак доелiджуваних ковних одиниць;

- експл;кац1Я та опис отруктурних, синтаксичнихt оеман-тичних, а також образно-експресивних властивостей П з точки зору "ix ношнативних ножливостей, а також з точки зору схован-ки та засобу передач« позановного колективгого доевiду н'шець-кого народу в ¡сторичюй ретроспектив!;

- визначення рол» та значения н'|нецьких П поряд з ¡ншини ковнини засобами вираження спонукання в функц1онально-сенан-тичноку noAi спонукання» без анал»зу якиэс не ножна повнiспо пе-редати конкретну систему вираження доелiджуваноТ категор^V, орхентукчись лише на морфолог¡4Hi, синтаксичн!, словотв1рн~1 та лексичн» HOBHi елементи.

Матер«алой доелiдження слугували 3000 иовних одиниць в лексико-сеиантичному та структурному рознаУтт1, вибраних нани з фразеологiчних та парен i олог i чних джерел» зокрена! W.Friederich "Moderne deutsche Idiomatik", L.Rohrig "Das große Zexikon der sprichwörtlichen Redensarten"» L.E.Binowitsch» N.N.Grischin "Deutsch-russisches phraseologisches Warterbuch", W.Gawrisj O.Prorotschenko "Deutsch-ukrainisches phraseologisches Worterbuch" та iH.

МеТОДОЛОГ i4HOK> ОСНОВОЮ р0б0ТИ В Р03УМ1ННЯ нови як

сусального явища 1 як необх!дноТ умови узагальнюючого мислен-ня та знаряддя шзнания. Конкретнини методами л»нгвгстичного анал1зу стали! 1ндуктивний метод, структурно-сеиантичний, метод Фразеолог х чно V 1дентиф1кац111 метод апл1кац11, нетод койтекстолог»чного анал1зу та метод семантичного поля.

1сторичний та системно-структурний подходи, як> ляглк в основу даного дослЗдження» в1дп0в>да»ть сутност» универсального д'1алектико-матер»ал1 стичного методу п> знания .

Науково-теоретична новизна роботи та V"» результат!в виз-начаеться багатоплановим подходом до досл!дхуванного об"екта, цо передбачае систеиатичне описування ФП, а таком тин» ща в перше в сучасн'1Й геряанЮтиЩ розглядаються ФП семантичних сфер "Лмдина", "Сусп^льство", "Природа" в загальномовознавчону аспект 1 > як конституент Функц 1 онально-оемантичного поля спо-нукання в сучасн1Й н^мецьк^й нов\5

- комплексно дослхджуються ФП, визначаеться 1 уточнювться Ух лютвютичний статус та конституции! ознаки;

- виявляються та описуються структурно-гранатичний» син-таксичний, сеиантичний, образна-експресивний та лексико-ев-фон1чний потенц!али доел!джуваних ФП5

- через парен¡олог>чн1 утворення у зазначених вице сенан-тичних сферах зд'1Йснметъся анализ ФП як схованки та засобу передач! позановного колективного доев 1 ду н!мецького народу, йога нац 1 онально-культурних особливостей.

Теоретичне значения роботи полагав в тому, цо вона сприяе збагаченнк теорП" Фразеолог1V, зокрема, виявленкю законом 1рнастей проникнення в мехаЮзм семантики складних мовних знак>в та законом1рност1 ФразеологIчноУ ном Iнац1V. Теоретичне значения наелгдки досл1дження набувають також для подальыого розвитку шлях¡в та засоб!в збагачення словникового складу нIмецькоУ мови, так як в робота пропонуеться низка положенъ, якг ножна використати для подальших теоретичних узагальнень стосовно структурно-граматичних, синтаксичних, семантичних та стилIстичних властивостей конкретно'! мовноУ реальности - ФП.

Певного теоретичного значения набувають деяк1 узагальнен-ня щодо мовних ознак ФП, як» дозволяйть показати бага-тои!РН>сть доел!джуваного мовного явитца, а також виявити фра-

зеолог'1Чний статус ФП, як1 в I дпов х дають встановленим параметрам.

Практична ц^ннхсть дисертацГУ полягае перш за все в ¡нвентаризац»У та систенатизац!У натер¡алу в нежах досл1Джува-них сенантичних сфер. Результати дослхдження иожуть використо-вуватися в теаретичних курсах з лексиколог 1У, в спецкурсах з ФразеолоПУ, при написанн'! курсових та диплоиних робхт, ук-ладанн» учбових пос!бник1В, а такок у практик викладання н"1нецькоУ нови I в учбав¡й лексикограф 1У, роблячи очевидною безп!дставн1сть тенденц» У невключения фП у ФразеологIчнI словники.

АпробацЁя роботи. ОсновН1 теоретичн! положения дисертацГ: в"1Дображенх у трьох публ1кац1ях 1 апробован"! на науково-прак-тичн1й конферекц1У! "Реал>заЦ1Я новних одиниць гракатичноУ та лексико-фразеолог "I чно У систем германських та ронанських мов" 26 березня 1992 року, организовано"! КиУвським державник педагог ¡чним ¡нститутан ¡нозенних нов.

На захист виносяться так'1 основнх положения:

1. Фразеолог1зми - присл!в"я являють собою ФО ускладнено-го типу. Це - коротк1, як правило, ритмично 0рган130ван1 вислови повчальнаго характеру, структурно организован! як зак!нчен1 речения р1зного типу, в яких зафхксовано позамовний доев 1 д народу-нос1я нови. СукупнЮть заф^ксованих в них \н$ор-иацгй в'мображае нац!онально-культурне бачення св^ту носхУв Н1мецькоУ нови. Вони в джерелом нац!онально-культурноУ ¡нфор-мац г У, а значить - краУнознавчоУ.

2. Мовними засобами вираження нац1онально-культурноУ ком-петенц;У н^мецьких фП, ЯК1 характеризуються семантичною амб!валентности, виступають слова-реалгТ, фонов г значения Ух складових, власн"! ¡мена, Р13Н1 apxaУчн¡ елементи, цо особливо П1дсилю8 мовну специфичность доел 1джуваних новних знаков. По-зановними засобами вираження в знания елемент:в социального, економ^чного, политичного та культурного характеру. Все це дав иожлив1СТЬ фП в*1Доёражати новну картину евхту - зас>6, за до-поиогою якого нхнецький народ репрезентуе, членув та ¡нтерпре-туе позановну д1йсн!сть.

3. Досл1Джуван'| новн> одиниц! характеризуються основнини

конституцгйними ознакани, властивим стойким славосполученнян: семантична Ц1л¡снасть, стал '1 сть, вЕдтворюванЮть, посПйний кокпонентний склад, здатн!сть виражати певн1 граиатичш кате-

гор!1.

4. Комунхкативна функц1я фП обуновлке ?х членування на диктун та иодус, як1 сп1вв1дносяться як об"ективна частина значения П - диктун, та операц5я, яка виконувться думанчим суб"вктон - иодус. Ця ж функция обуиовлме г сенантичну амбивалентность - адатнгсть позначати конкретну ситуацию, яка сп¡бз¡вноситься з об"вктивною нодальн1ста та 11 ^¡гуральне значения за рахунок сприйняття "буквального" значения як об-разноУ котив ац ГУ, сп1вв1днесенаУ з оц¡нном та суб"вктив-но-еноцхйно» иодальн'ютю. Все це дозволяв нам в1днести ФП до складу Фразеолог1V, як з переноснии, так 1 з пряиии значениям, тому що воно застосовуеться не лише цодо конкретно'! под ГУ, яка в!дбивавться в пряних значениях Ух сл1в, але цодо класу ситуаций. Пряме значения багатьох ФП стало архаУкою, а переносив продавжув життя в синхронУг (Гак 19765513).

5. Вгднгтнон особлив¡сти ФП в Ух пол1Функцгональн>сть. 1х основн'1 Функц 1У номинативна, конуткативна, дидактико-гносео-логгчна, директивна, узагальнююча, експресивна, Функция образ-ноУ характеристики, функция впливу, функция виховання та Фор-иування особистост!.

6. Включения ФП в ФункцЮнально-семантичне поле спонукан-ня як "зас^б ¡снування" в 1дпоа»дноУ категор1У дав зиогу, поряд з морфолог¡чнини, синтаксичкими, лексичними та лексико-грана-тичними засобами, як1 знаходяться на перифер1У поля, виразити повну гаму Iмперативно-спонукальноУ семантики.

Структура роботи. Дисертац1я складаеться ¡3 вступу двох розд1 л5в, П1Дсуик1В, б1бл1ограф11, лексикограф¡чноУ та Фразео-граф!НоУ Л!тератури.

У вступи обгрунтовуеться виб!р теми дисертацП' та ТУ ак-туальн'1сть, визначаеться мета та завдання досл1дження, методо-лог>чна база, розкривавться науково-теоретична новизна, теоре-тичне значения, практична ц1нн1сть роботи, Формулннться положения, та виносяться на захист.

У перыому розд! л'1 "Н»мецьк1 приел ¡в "я як особлив! усклад-

йен! HDEHi утворення", який складаетъся ¡3 трьох частин всеб»чно розглядавться структурна орган!зац!я П, "ix син-таксичн!» сенантичн! властивостi, а також образно-експресивн! ков Hi засоби "ix утварення, зокрена, дексико-стилютичн!» ев-<poHi4Hi та лексико-евфон i чн\. Тут розглядавться також се-кас10Л0Пчна характеристика доел i джув анних ковних знак ¡в та 'fx OCHOBHi конституцiйнi властивост!.

У другону роздал» "ФразеолахЧзми - присл!в"я як конститу-енти Функц i онально-семантичногр поля спонукання в сучасн^й Н1кецьк1Й новГ' розглядавться проблема поля» niд яким в су-ЧаСН1Й Л1НГВ¡СТИЦ! рОЗУИ1ИТЬ сукупн»сть новних одиниць» об"еднаних eniльн-!стю анкету i вiдображаючих понят¡йну» пред-иетну та функциональна схожЮть позначуваних явич.

Вихiдною позиц1ею в розунЖня поля як однхвУ i3 Форм орган iaaui Y системних утворень у нов» . функцiонально-семантичне поле спонукання розглядавться нами як угрупування взавмозв"язаних та взавмод'иочих новних елемент»в, серед яких ФП ¡снумть у вигляд! шкропол^в «з ускладненою форяальнов та семантичною структурою.

В заключи¡й частин! узагальнюються ochobhi результата доел¡дження.

Основний зм !ст роботи

В сучасн!й фразеологiчнiй науц! П визначаеться (в самому загальнону виглядП, як короткий усталений висл¡в, як правило, повчального характеру» в якому заф!ксований багатов¡ковий ко-лективний доевiд в'мповМного народу (В.Г.Гак, А.Т.Назарян, I.I.Чернишова та ¡и.).

Деяк! сучасн! досл!дники дотринуються думки» що П прита-ианн"! Bei властивост» иовного знака (В.Г.Гак» А.В.Кун'»н» B.M.HoKieHKO» I.I.Чернимова» Th.Schippan, И.Klappenbach» H.Hunfeld та ¡н.). Представники ihwoT точки зору вважають (М.М.Копиленко, В.П.Жуков, А.I.Молотков,W.Fleischer та ¡н.), ча П не в eKBiBaлентам слава i не мае uiлюного значения» що дало ножливЮть цим досл!дникам вилучити цей ковний знак ia сфери Фразеолог!Т. Ц» досл!дники дотринуються TieV точки зору,

цо П це - вид усно» народна? творчост» i м!сце П у Фолькльори-стиц» подобно баснi, казц» » ¡н. 3 цин важко погодитися, адже баси» i казки »т.п. не 8 новниии знаками, а являють собой художн» твори - хндо«Н1 и i н i атюри. Ми вважаемо, цо П повинн» .вивчатися як в Л1нгв»стиц», так i в фолькльористиц» : в л»нг-в îстицi suc одиницi Фразеолог i чного складу! в фолькльористицI як продукт народноУ творчост».

Теория "еквiвалентностi" Фразеолог1зна слову не ноже бути визнана одним ¡з критерП'в включения \ невключения П до складу Фразеологï3KiB. У зв"язку з розширенняи поняття мовного знака в»дпадав також » синтаксичний критер»й> тобто структура речения i характерна , для Iii який висувався предствникаии Teopiï вузького розун!ння фразеолог»»". Результати найновших досл»д-жень (Лазарева 1994) висувають додатков"» аргумента на користь включения П до Фразеолог¡чного складу, зокрема: ц»л»сн1сть ном i наш V, ознаки високо'х частотности вживания в певних ситуациях та контекстахi »стотн» зм»ни сфери Функц i онув ання, а саке - перемИцення сфери Функц»онування. в пресу, публ»цистику та художню каиун»кац»ю, де основу комун»кативно-прагматичного використання П утворшть ïx структурно-семантичн» особлив ост i багатокомпонентна структура з сенантичники трансформациями.

Враховуичи вшцезазначене, а також той Факт1 що семантичне перетоварення П притананне також i П з прямик значениям, оск»льки воно застосовуеться стосовно не конкретно»' ситуацiï, яка виражаеться в прямих значениях ïï сл i в, але стосовно класу ситуаций, ни включаемо в сферу фразеологiï П як з прямим, так i з переносним значениям.

Ще F.Seiler (Seiler 1922) дов»в, tqo П виступае у форм» реченияj мето» якого-завжди в дидактична мета спонукання, пов-чания тощо.

Характерними властивостями П е- двоскладн»сть та нон»на-тивн » сть.

А. Двоскладн»сть - це наивность в реченн» Формально вира-жених подпета та присудка. В дослгджуваному корпус» П ця властив»сть представлена наявн"»ст» п'»диета (у Фори"1 '»менника в називному в»дм»нку або вираженого за допомогою '»нших мовних засоб»в) та присудка у Форм» в»дк»гаованого дгеелова або скла-

-годового 1иенного.

Шдмет в>доутшй!

а) при паралелi:змi аба при протиставленн!: andere Lander, andere Sitten

andere Jahre, andere Haare kurze Freude, langes Lied

б) в речениях, як$ ввадяться словаки besser, erstl besser schenken, als bargen

erst sehen, dann gehen

Присудок В1дсутн'|й:

а) в П з синтаксичнин паралел!зной! heute Freud, morgen Leid goldener Kragen, leerer Magen

в) в називних приказкавих речениях: -großes Maul, kleines Herz

ein Mann, kein Mann Вiдсутнiсть п»диета та присудка спостер»гаеться в досл!д«уван-них новних знаках дуже piдко^ unversucht, unerfahren; gestorben, begraben

Б. Предикативность - вираження в'одношеняя знЮту вислов-лмваного до дгйсност! в приказкових структурах системою засабов, як правило, Indikativ, Imperativ i досить pi дко Konjunktiv ¡3 морфолог¡чними часовими Формами - Präsens, Imperfekt, Perfekt, PruBquamperfekt, Futurum I активного i р>дко пасивного стану! wo Geld, da Ware! gut leben, lang leben Специфочною властив1стю досл^джуваних П в '•

а) ускладнено мовн: знаки з випущеною зв"язкою: Advokaten - Schadvokaten

Hachrat - Narrenrat

б) ускладненг ковн; знаки з випученин до ееловом, який легко передбачавться: Arme haben die Kinder, Reiche die Binder (випучено д1еслово haben); den Bock laßt wohl vom Bart, aber nicht von Art (випущено д1вслово lassen)

В. Номонативность притаманна доел!джуванним мовним знакам з П1Диетон, який нав pisHi Форни вираження. Особливо часто ui П виступають у Фармо особових речень з подиетом, вираженин ¡иен-

никои або 1Ниом словоформою в називному в »днгнку: der Mensch ist ein Gewohnheitstier! Müßiggang ist aller Laster Anfang

В рол! niдиета можуть виступати »ни» слово.Ф-орми та сло-восполучення в Функц>У ноШнатива:

а) заименники! alles mit Maß

etwas schlagt dem FaB den Boden aus

б) субстантивован» прикметники в р!зних ступенях пор^вняння; dem Mutigen gehört die Welt

der Klügere gibt nach

das Billigste ist immer das Teuerste

в) субстантинований д» еприкметник I та д^еприкнетник II: der Ertrinkende klammert sich" an einen Strohhalm der Unbeteiligte sieht scharfer

г) субстантивавак» 1Нф|Н»тиви!

Reden ist Silbe« Schweigen ist Gold Borgen und Schmausen endet mit Grausen

д) числ i вники5

wenn Zwei wollen, ist der Dritte ein Harr was drei wisseiif erfahren bald dreißig

е) неозначено - особовий займенник man! man lernt, solange man lebt

man mußte viel haben

ж) особое» займенники er, du , займенник wer та порядковий числ1вник einer (eines, eine)!

wer lugt, der stiehlt

hast du Geld, so pack dich wieder

з) безособовий займенник es (псевдо-п»дмет), який займав перше синтаксичне н'юце!

es ist kein Baum so stark, die Axt dringt ihm ins Mark i) паралельне використання приелiвник¡в wie та so! wie das Haupt» so die Glieder wie der Kopf, so der Hut

Синтаксичн» властивост» ФП дуже рiзноманiтнi, вдо дав Ум можливгеть по-р1зномн Формувати спонукальну семантику та зай-мати pi3Hi позиц\У у ФункЩонально-семантичному пол» спонукан-

ня. ДослМжуван! ч?П ввиступають як розпов'одни »мперативн!, спанукальн» та питальн"! речения. А. Разпов>дн! речения I. Проста стверджувальн! речення.

Бiльшiсть~ доел!джуваних П виступають у 4>opHi стверджу-вальних речекь, в яких i меннгас виступае як п1диет на в tдШну в i д П - складних речень» в яких Шдметан е зайненник.

1менник - Шдиет виступае в дослМжуваних ФП в простих стверджувальних речениях:

а) без означения (без артикля або з означеиин артиклем):

Armut schändet nicht Übung macht den Meister

б) з piзними означениями» як! виступають не лише з ¡менникеш як п i дмет але » з ¡ншим ¡менником, зокрема:

1. Прикметник у ФункцГг препозитивного або постпозитивного означения:

guter Rat ist teuer leere Ähren stehen aufrecht

2. Прикметники у пор>вняльному та найвищому ступенях: der beste Baum bringt wohl auch eine kroppelige Frucht die dümmsten Bauer haben die größten Kartoffeln

3. Д«еприкиетник II у ФункцП" означения: begangene Tat leidet keinen Rat gebranntes Kind scheut das Feuer

4. Числгвник у функцii означения:

ein Jetzt ist besser als zwei Dann sieben Mann warten nicht auf einen

5. 1менник у <j>opMi родового в1дн1нка у 4>yHKUiY означения: Feindes Mund spricht selten gut

des Menschen Wille ist sein Himmelreich

II. Прост! заперечн> речення

1. Речення is зайненникон man в рол! niдиета: man sieht das Hirn nicht an der Stirn

man schlagt nicht Mucken mit Keulen tot

2. Речення з iпенником в рол> niдиета: а)'без означального слова:

- 13 -

Rom war nicht in einem Tag gebaut

6) s означальним славой (прикиетникон, д i еприкметником I та И» частиною nicht або числ!вникон):

schlafenden Hund soll man nicht wecken beredter Hund geht nicht zugrund

III. Складносуряднi речения характеризуються розгалуженою системою значень. Особливого значения набувае в дослгдхуваних иовних знаках cniBBiднашення граиатичних та лексико-граматич-них категорий д* есл1в-присудк1в (час, спосiб) та лексичн! утачнмвач'1 д>8СЛ1Вно>' ознаки (присл"1вник, частки, модальн» слова та вигуки). Типологiчно ун^версальними видами сурядних в>дноиень е спалучн», протиставн» та разделов 'г.*

1. Складносуряднi речення складаються з двох коротких розповсюджених речень з протиотавно-допуставик зв"язкон!

der Eine hat den Beutel, der Andere das Geld

die Krankheit kommt zu Pferde und geht zu FuB weg

2. Складносурядн! речення з сполучно-насл'1Дковим зв"язкон: ein jeder für sich der Herrgott für alle

3. Безсоюзн! складносурядн! речення (причина та наел¡док): gebruhte Katze scheut das Feuer, scheut auch kaltes

Nasser

IY. СкладноШдрядн! приказковi речення, в яких компонента HepiBHonpaBHi: один в головнии, гнший - залежник.

1. Серед доел i джуваних фП переважають niдрядн! речення -суб"ектнг, як! вводиться зайпенникон wer або was:

wer sich nicht bückt, der ackert nicht gut was ich nicht weiB, maB mich nicht heiB

2. Друге н»сце nociдають niдрядн1 речення дадатков i та способу д ii, якi вводяться займенникаии was, wer, warum, wo, wie: was fremd ist, bezahlt man teuer

wo gehobelt wird, fallen Spane

3. Серед складн0п!дрядних речень широко представлен! п»дрядн1 речення способу дiT або нодальн» та пор^вняльн! утворення, як! вводяться союзом wie або als:

wie die Mache, so die Sache

- 14 -

wie gewonnen, so zerronnen

4. НайпоширеШшини e умовн'1 безсоюзн! речения. Уновн: додатков'1, якi вводиться союзом wenn i дуже р1дко союзом falls, зустр i чанться р'1дые!

Hoffnung erhalt, wenn Unglück fallt wenn's am besten schmeckt, soll man aufhören

5. Означальн! [Цдряднё речения, aki вводиться займенника-ни der» die» das або часткою wie зустр!чаються р»дко.

Hunde, die bellen, beiBen nicht Kraft, die nicht wirkt» erschlafft

6. 1Ндрядн"1 речения часу, як"» вводяться союзами bis, ehe» wenn, bevor, solange» sobald, стоять в дослгджуваних мовних одиницях як» правило» пасля головного речения на в i дм iну biд вольно орган¡зованих речень. Комун'жативна Функц!я П обумов-люе 'ix розчленован'ють на диктум та модус, як"1 сп"1ВВ1Дносяться як об"ективна частина значения, в як1й викладаеться вих^дие суджеиня (диктум), а в друпй частин'1 (модус) йдеться про об-ставини, необх1ДИ1 для вираження думки!

das Pferd stirbt oft, ehe das Gras wachst

man muB das Eisen schmieden, solange es heiB ist

7. Особливо продуктивними e П у Форм'1 подрядного речения обставини мiсця» як» вводяться питальним словом wo!

wo ein Wille ist, da ist auch ein Weg wo die Liebe treibt, ist kein Weg zu weit

Б. Спонукальн! (¡мперативн!) речения.

1. IlpocTi спонукальн! речения!

а) без заперечення! das Alte behaltet Nutze das Heute!

б) i3 запереченням! Mensch, ärgere nicht»

man muB den Bissen nicht großer machen als Mund

2. Складносуряднi речения!

а) без заперечення!

Schiebauf macht den Weg doppelt und kommt doch zu spat

б) ¡3 запереченням!

- 15 -

stillen Wasser und schweigenden Leuten ist nicht zu

trauen

3. Складносуряднi речения'

а) без заперечення!

nimmst du die Kuhi so nimm auch den Halfter dazu

б) is запереченняи!

Mas du zu loben nicht verstehst« das tadle nicht

Структура спонукальних фП, особливост! Ух семантики та характера функцЮнування - наявнгсть двох план ¡в (буквального та переносного), афористичнiсть, прив"язан1Сть до ситуацП' i т.п. - визначав наб>р та специфику спонукальних сем, як"» характеризуюсь «¡сце П як поля конституента спонукання i як елеменТ1В його м1кропол1В (див. II розд1л).

Ведомо, що ФО хиве та функц10нуе у MOBi до тих nip, поки вона не втратить свое У ¡сторико-сусп^льноУ значуцост» та актуальности як образно-експресивний 3aci6 вирахення. Основними лексика-стил1стичнини зобрахальними засобани в сфер> досл1дху-ваних ковних знаков в повтори, з>ставлення (протиставлення) Р1зноканiтнi сеиантичн1 трансфорнатУ, метафора, метанiMia, порiвняння, гра СЛ1В, парадокс, г1пербола, стисл1сть, еп1тет.

1. Повтори виконуюють в ФП функцию niдсиленкя i як зас>б вар'иовання лексичного значения!

а) особливо часто нав Micue повтор лексеми, яка стоУть на першому м i сц i! altes Lied, alte Leier

bose Leute, bose Werke

б) повтор лексепи, яка стоУть на другому мiсцi'

Geld verloren, nichts verloren

Ehre verloren, alles verloren

в) повтор лексени, яка стоУть на третьому иiсцi, зустр1чавться р1дко! was selten kommt, kommt scharf

г) повтор двох лексем, позиц1я яких мохе варИоватися!

ein fauler Apfel gibt zehn faule Apfel

д) повтор протиставлення! heute rot, morgen tot

heute mir, morgen dir

2. З'ютавлення (протиставлення) зд^йскнвтъся завдяки ви-

користанню антон!Miß:

а) антон¡Miчнi протиставлення лексен, як1 в такими I за межами фП: viel Maulwerk» wenig Hera

suB getrunken, sauer bezahlt

б) аитонiMi4Hi протиставлення лексем, ЯК1 не e такими за метами фП, а лише в Тх склад i:

frühe Hochzeit, lange Liebe gesunder Mann, reicher Mann

в) антонiмiчнi з'ютавлення широко використовуються в ком-паративних ФП: kleine Haute, große Leute

im SpaB gesagt, im Ernst gemeint

3. Метафора. 1з трьох тип>в мовно» метафори (нои'онативна, когн1тивна та образна) особливе значения нав образна метафора з г»перболою в досл'1 джуваних ФП: die Furcht hat tausend Augen

der Tod kommt ungeladen

4. Метанiм!я в досл"1 джуваних фП не е продуктивним засобом Фориування нових концептов:

Harrenhande beschmieren Tisch und Wände

5. Порхвняння як один ¡з ефективних засобiв niзнания нав-колишнього CBiTy (Уыинський 1949:332) представлено широко в дослгджуваних фП, яко супроводжуються використанням besser...als; wie ... so: besser ehrlich gestorben, als schandlich verdorben? wie das Garn, so das Tuch

6. Гра слiв (каламбур) полягае в юмористичному вживанн'1 або ж одного слова з разними значениями, або ж з вживаниям двох СЛ1В поряд, як"1 за звуковим оформлениям дуже cxomi: Leidenschaft oft viel Leiden schafft

früh auf, gut Lauf

7. Парадокс являв собою думку судження, як i розходяться i3 загальноприйнятими i s«ci суперечать здоровому глузду: mit Stillschweigen antwortet man viel

- 17 -

8. Г'шербола, яка придав висловлюванню енфатичний характер, використовуеться тако* piдко в досл'1 джуваних ФП: wo's Brauch ist, legt man die Kuh ins Bett

wer's Gluck hat, dem kalbt ein Ochs

9. Стисл i сть та влучнЮть являють собою один i3 найпро-дуктивнЛиих експл i цитних та 1мпл1цитних мовних засобхв Форку-ваккя доелiджуваних ФП.

10. EniTeT - рхзновид означения, який Biдр^зняеться Biд звичайного означения експресивHicno, переноснин характером) широко використовуеться в фП: langsame Gabe verliert den Dank

erzwungene Liebe tut Gott leid

Найважливхыими зображальними евфон!чними засобаии, suci сприяють ц i л iсностi та в¡дтворюваност! П е: рифмован! сшвзвуч-чя, ал^теращя та асонанс. В коротких П а) перше слово римуеться з останнiи■ Alter ist ein schweres Malter

б) друге слово римуеться з останнiи: alt genug und doch nicht klug

в) трете слово римуеться з останн iii! Arbeit bringt Brot, Faulenzen Hungersnot

AyiiTepaqia широко представлена в доел»джуваних фП. Тут мають и¡сце повтори приголосних звуков будь-яких сл1В-компо-нент!в: vorbei ist vorbei hin ist hin

erst bessin's , dann beginn's

Асонанс зустр'1чавться в доел!джуваних мовних знаках pi дше Hi* ал!терац!я! Angst macht auch den Alten laufen keine Antwort ist auch eine Antwort

В утворенн1 доелiджуваних мовних знаков взаемодЛотъ такое лексичн'1 та евФон1чн1 зображальн! засоби! повтори з ал1те-pauiew, повтори з римою, зоставления та протиставлення з ри-мою.

Приел¡в"я вид!лявться ¡з загальноУ Фразеологihho'i системи не лише своею структурною органiзацiею, але i своУм зм»стом. BiK е завжди двоплановим! мае прямий план 3MicTy, який повн>стю в iдпов i дае значению його складових i алегоричний,

- 18 -

який не в!дпов:дав значению сл!в, як1 е компонентами П.

В сучасн!й л!нгв!стиц1 усталилася думка, цо становления фразеолог1кнаго складу в 1дбуваеться за певнини законом¡рностя-ни» ЯК1 приводять до утворення внутр;ыньо организовано'! сукуп-ностх ковних одиниць, м!ж якики ¡снують певн« устален! В1ДН0-ыення <I Г.Гак, А.Г.Назарян» I.I.Чернишова та 1н.). В сферI досл^джуваних ФП нами виявлен» так! системн! в!дношення! си-нон!И1чн!, антон1н!чн1, пол!семантичн1» аноним!чнг та ноносе-нантичнм як! з точки зору Тх нон!нативних ножливостей мають свою специфику.

Негасну41 суперечки серед повознавц!в викликав питания про включения (невключения П) до фразеолог1чного складу нови. Враховуючи дискус!йн!сть з цього питания ! розглянувыи детально основн! ознаки Фразеолог¡чност! сталих словосполучень, ни д!йшш висновку, що доел 1 джуванI ФП являють собою особливий тип ускладнених иовних знак!в, якик притананн! основн! консти-туц1йнI ознаки сталих словесних комплекс!в (семантична ц!л!сн!сть» ст!йк!сть» в!дтворюван 1 сть, НаЯВН"1СТЬ пост 1 иного компонентного складу» здатн!сть виражати певн! граматичн! ка-тегор!V) нон1нац1Я типових ситуац!й та типових в!дношень н'1* об"ектаии, енотивно-оц!нний характер), що дав нам моклив!сть залучити ?х до Фразеолог!V, розширивши, таким чином,У? меж».

функц!онально-семантичне поле спонукання розглядаеться нани як "спос!б ¡снування" (Бондарко 197159) Функц'юналь-но-семантичноТ категор!: спонукання, яке без фразеолог ¡чного елемента, зокреиа, без П не може вважатися повним, тому що ви-явлення експресивно-емоц"1Йного значения спонукання обов"язково передбачав врахування та т!сн! взавмозв"язки р!зних Факторгв. На жаль, фразеолог¡чний р!вень в систем! мовних засоб!в вира-ження категорП" спонукання виявився за межаки л!нгв!стичного аналГзу сучасних досл1дник!в. План зм"1 сту досл!джуваних ФП <¡нвар1антне значения) розпадаеться на ц!лу низку модаль-но-експресивних вар!ант!в (м!кропол'1В>, як"| розр!зняються за ступенем категоричности та некатегоричност! спонукання. Кате-гopичн¡ спонукання охоплюить так! некрополя! указанна, пе-рестереження, категоричного нагадування, вимоги» заборони» погрози та наказу. Некатегоричн! спонукання» на в1дм!ну в>д

вицезазначеиих, не нають таких градац1й, але охоплиють такi И1КРОПОЛЯ1 kík якини не*i в досить хиткиниi а сане! некрополе прохання, запраыення, схвалення, умовляння, парада, пропозиция - iHiuiaTHBa» пропозицi я-послуга. Структура видiлених тут пол i в корелюв з "íx лог 1ка-понят1Йнии типом, характером "íx абстрактно'1 i ндив i дуально-конкретно"! семантики. Присл1в"я мае в своему склад'1 pi3Hi 1ндикатори спонукання, «но сприяв Фррну-ваннм того чи i ншого в>дт*1нку. В корпус i дасл!джуваких мовних одиниць е ¡ так i, як i поряд >з узагальнено-повчальним значениям иожуть ¡мплЩитно виражати спонукання i, навпаки, одиниць з под'1бними ¡ндикатораии спонукального характеру, не нають хнколи будь-яких спонукальних сем. 0ц1нка Tieí чи imio'í ФП позбавленот контексту, з точку зору Y Y належност! до певного Н1КРополя (прохання, порада точа) видаеться ¡нколи проблематичною, тому що спонукальна семантика не вербал1зуеться nosHicTW в ycix досл1джуваних ФП. ti розум'1Ння вимагае в1д адресата врахування взавнод>Y иовних знань, нацгонально-культур-них та краУнознавчих. 1дентиф1кац1я складних мовних знаков, позбавлених котекста, нав'пъ у ¡нФормант!в викликала певн1 ускладнення (Бл1нушова 1994:9). Нам видаеться, що це пов"язано з пол^ФункцЮнальнЮтю досл1 джуваних ФП, з íx зданхстю в1доб-ражати безл>ч р>зних ситуаций, якi bíдр1зняються умовами вживания в них спонукальних значень. Вир ¡шальне значения при от-ринами тих чи íhuhx спонукань мае надежность íx до розряду категоричност i /некатегоричност i.

Досл1Джуван! mobhí знаки посiдають свое мiсце в структур! функЩонально-сенантичного поля, розташовуючись поряд з морфолог ¡чними, синтаксичниии, лексичними та лексика граиатичниии засобани на перифер i "i поля, будучи його важливим конституен-том, сукушНсть яких i дозволяв виразити повну гаму ¡мператив-но-спонукальноУ семантики.

Таким чинои, в"1Дпов5дно до мети та зав дань даного дослодження були детально висв¡тленх структурн'1, синтаксичн!, семантичн'ц лексик0-стил1стичн1, евФонiчнi та лексико-ев-4>ohí4hí тмецьких ФП, а також виявлен! íx ochobhí конституции; властивост'1. Показано, що HiMeubKi ФП е важливим конституентои Функц'юнально-семантичного поля спонукання, як i,

поряд з морфолог¡чними, синтаксичними, лексичними та лекси-ко-граматичними засобами допомагають повести) виразити спону-кання, як» об"еднують в С061 Фушаию передач! думки, почутт1в та вол1, направлено? на адресата.

Основн! положения дисертац!! знайшли воображения у таких публ! каЩях!

1. Воображения працездатност! Н1кецького народу у присл!в"ях \\ Реал13ацгя новних одиниць гранатичнот та лекси-ко-фразеолог"1 чноУ систен гернанських та роканських нов! Тези конференцГх.- КиУв, 1992, - С. 104-109.

2. ДидакцIйно-гносеолог'1 чна функция присл!в"тв \\ Взавкод^я одиниць р^зних р1вн1в гернанських, роканських 1 слов"янських нов,- Китв, 1991,- С. 196-200.

3. фразеолог!зми-присл!в"я як конотитуенти Функц;ональ-но-сенантичного поля опонукання в сучасн!Й Н1мецьк!Й нов 1 . -КиУв, 1996.-21 с. -Деп. в ДНТБ УкраУни 05.09.96,

N 1745,- Ук 96

Анотац1Я (Epitome)

Величко С.И. фразеологизмы-пословицы как конституенты Функциально-сеиантического поля побудительности в современном немецком языке. Диссертация на соискание ученой степени кандидата Филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. Киевский государственный лингвистический университет .

В диссератции рассматриваются пословицы современного немецкого языка, отличающиеся особой историко-обчественной значимостью и охватиывающие триаду "Человек", "Общество", "Природа". Выявляются их структурные, синтаксические, семантические, образно-экспрессивные особенности, а также обосновываются их основные конституционные свойства, позволившие рассматривать их как особый вид устойчивых языковых единиц и причислить их к Фразеологии,расширяя, таким образом, ее границы. Эти языковые единицы рассматриваются также как конституент Функциольно-се-иантического поля побудительности, которые на ряду с норфоло-

гическими, синтаксическими: и лексико-грамматическими средствами позволяют выразить полную гамму императивно-побудительной семантики.

S.L Velycbko. Proverbial idioms as constituents ofthe functionally semantic hortative field. The dissertation competes die Candidate degree in philology, speciality 10.02.04 - Germanic languages, Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 1996.

The dissertation is dealing with the proverbial phraseological units, characterizing with the historical and social value. The aim of research is to determine their structural, syntactic, semantic, and figurative expressive features in order to confirm their phraseological nature and to refer them to the German phraseology.

The investigation treats of these phraseological units as constituents ofthe functionally semantic hortative field which alongside with the morphological, syntactical, lexical, lexico-grammatical means can express the range of imperative-hortative semantics.

Ключов1 слова: семантика, фразеолопзм, функция, inBapiaiiT, експлщитшсть, 1мплщитшсть, фразеолопчне значения

The key words: semantics, phraseological units, function, invariant, explicity, implicity, phraseological meaning.