автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Фундаментальная академическая наука Украины в 80-х гг. XX ст.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Фундаментальная академическая наука Украины в 80-х гг. XX ст."

Р Г Б ОД „

2 2 МАЙ 1995 КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.т.шевчеш

На правах рукопису ЛИХОЛАТ Алла Олександрівна

ФУНДАМЕНТАЛЬНА АКАДЕМІЧНА НАУКА УКРАЇНИ У 80-х РОКАХ XX СТОЛІТТЯ

Спеціальність - 07.00. 02Й- історія України

'ё-

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Київ 1995

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії України Українського державного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова

Науковий керівник - доктор історичних наук, лрофесЭр М.І.ПАНЧУК

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор ГАЙДУКОВ Л.Ф.

кандидат історичних наук, доцент ШИРЙЙ В.М.

Провідна організація - Інститут історії України НАН України

Захист відбудеться Ч^рЗ/ґл' 1995 р. о /б7 годині на

засіданні спеціалізованої радг: Д 068.18 . 06 при Київському .університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

252017 м.Кйїв, вул.Володшнирська, 60, ауд.349,

З дисертацією мояна ознайомитися в бібліотеці університету

/м.Київ, вул.Володимирська, 58/.

Автореферат розісланий " 3 11 7~рс2Вн\-9 1995 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради,

кандидат історичних наук, доцент ,

- МАс,— М.О.РУДЬ

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, описка використаних джерел та літератури.

Вступ. Актуальність теми. Наука завади відігравала помітну роль у розвитку суспільства. Раціональне формування та інтенсивне використання наукового потенціалу оуло і залишається центральною ланкою науково-технічної політики. У зв"язку з цим аналіз умов, закономірностей і тенденцій розвитку науки і техніки в однією з важливих функцій суспільствознавства. Адке від того, у якому иш-рямі піде розвиток науки, техніки та їх використання, значною мірою залежатиме сучасне та майбутнє людства.

Наука, втілюючись у нову техніку і технології, нові системи управлівня та інформації, високий культурно-освітній і професійний рівень працівників, обумовлює зміни структури і технічної 68-зи виробництва, виступає одним із вирішальних факторів прискореного розвитку виробничих сил суспільства. Наука справляє визначальний'вплив на ефективне використання економічного і соціального потенціалу країна, корінне перетворення виробничих сил й оновлення виробничих відносин. -Економіка, добробут громадян розвину- . тих країн тісно звпязвві з-розвитком науки та її застосування« у виробництві. Тоыу досягнення сучасної неуки і техніки та постійно, зростаючий рівень кваліфікації працівників неухильно набувають великої веги. Розвиваючи творчі функції, наука забезпечує виробничий- процес необхідними знаннями. В умовах науково-технічної революції вони стають основою нових технологічних рішень та засобів' виробництва.

Протягом тривалого часу у колишньому Рэдянсшому £овзі наука розвивалася екстенсивно: зростала кількість наукових установ та (х підрозділів, нерідко поспіхом, без необхідного відбору форму- ■

вався їх кадровий склад. В іаких умовах дуже часто не вистачало часу, а головне, коштів для оснащення їх технічний обладнанням, необхідним для плідної наукової діяльності. За таких умов поглиблювався розрив у рівнях розвитку фундаментальної та галузевої науки, внаслідок чого у багатьох напрямах розвитку техніки, особливо у створенні та освоєнні новітніх технологій, країна хронічно відставала від рівня, досягнутого промислово розвиненими країнами Заходу. .

Негативні явища у розвитку науки призводили не тільки до зниження темпів зростання виробництва, але і до повільного оновлення засобів праці. Причиною цих недоліків стали негаразди в організації наукових досліджень та прикладних розробок, розпорошення сил на другорядних напрямах розвитку науки, паралелізм, дублювання, відомча замкненість, у той час як вагомі світові та вітчизняні відкриття робились на стику різних наук.

Об"єктом дослідження обрано розвиток фундаментальної науки в Україні. Досягнення теоретичної, або як її це називають фундаментальної науки, завжди оцінювались як суспільне багатство найвищого рівня. Мірилом досягнень теоретичної науки в усіх країнах 1 вважаються відкриття та інші результати, близькі до них за своїм значенням. Офіційна реєстрація відкриттів почалася з 1957 р. З того часу і до кінця 80-х років в Україні було зареєстровано 33 відкриття з 360, зроблених у колишньому Радянському Союзі. За виключенням декількох, всі вони були здійснені в академічних інститутах^ Але не тільки незаперечний пріоритет академічної науки в -сфері теоретичних досліджень зробив їх предметом дисертаційного

І Экономические отношения в сфере научно-технической деятельности. - К.: Наук.думка, 1992. - С.41; Азаров А.М. Открытия ученых СССР: Справочник. - К.: Наук.думка, 1288. - С,292-293.

аналізу. Вивчення проблем прикладної науки дуже ускладнюється її галузевою відокремленістю, найвкністю до різних міністерств і відомств. У вузівському секторі науки зосереджена майже половина кандидатів і докторів наук. Використання цього потенціалу передусім за прямим призначення!.! - для підготовки спеціалістів,-відсутність належної бази для впровадження наукових розробок, підпорядкованість вузів України майже півтора десяткам міністерств дуже знижували можливості для фундаментальних розробок, '

Що ж до заводської науки, то умови для її комплексного аналізу дослідниками та спеціалістами ще гірші, оскільки у заводському секторі науки офіційна статистика взагалі відсутня. Отже, науковий потенціал прикладної, вузівської та заводської науки значно поступається за своїми якісними характеристиками академіч-

■ ній фундаментальній науці.

1 досліджуваний період відповідальною за здійснення держав-•ної науково-технічної політики - найсучасніших технологій та новітніх наукових розробок - була Академія наук України /з 1994 р.

- Національна Академія наук України/. .Вона мала необхідний науковий потенціал для вирішення цих важливих і складних питань. В кінці 80-х років у 165 наукових установах та дослідно-виробничих організаціях АН України працювали понад 97,7 тис.чоловік, у тому • •числі 17 тис. наукових працівників. Серед науковців значну частину складали спеціалісти вищої наукової кваліфікації - доктори /І9ІЇ/ та кандидати /10399/ наук.* Масштабні теоретичні І експериментальні дослідження у ці роки здійснювалися з 200 актуальних наукових напрямів. Одержані результати у деяких галузях знань були здійснені на рівні кращих світових зразків, збагатившу вітчизняну

І Архів Президії Національної Академії наук /далі НАНУ/. - '

Ф.25І-Р, оп.І, спр.24, ч.ГІ, арк.І45. .

І світову науку відкриттями першочергового значення. ■

Особливістю Академії була своєрідна двоістість її природи, і

тобто поєднання елементів як державної установи, так одночасно і самоврядної організації. Саме ця унікальна особливість дозволяла Академії, з одного боку, оптимально враховувати загальнодержавні інтереси у розвитку науки, а з іншого - організувати внутрішнє життя на принципах демократичного самоврядування.

Отже, порівняно висока ефективність організації наукових досліджень в системі Академії наук України, рівень якості фундаментальних досліджень та їх роль у справі прискорення науково-технічного прогресу, організаційна своєрідність структури академічної системи дали вагомі підстави для вибору об'єктом дисертацій-. ного_дослідження саме академічну фундаментальну науку.

Хронологічні рамки дисертації - 80-ті роки - визначені не випадково. В період переважно екстенсивного розвитку науки, що відбувався у 60-х - 70-х рр., у її взаєминах з виробництвом накопичилось чимало нерозв'язаних проблем та труднощів. Тривале не-сприйняття народним господарством науково-технічних нововведень, диспропорції в структурній та інвестиційній політиці-, прорахунки ■ в розвитку матеріальної бази науки спричинили виникнення бар"єру як між наукою і виробництвом, так і між академічною, вузівською . та галузевою наукою. Відсутність ефективного механізму регулювання з боку держави, закритість науки призвели до того, що вона стала набувати характеру замкнутого відомства з такими негативними властивостями, як прагнення до постійного екстенсивного зростання, орієнтацією на свої внутрішні інтереси, стандарти і критерії.

З початку 80-х років, коли у країні було взято курс на перехід до інтенсивних методів господарювання, постало питання про нову модель розвитку науки. Накреслені масштаби економічних перетво-

рень наполегливо вимагали максимальної реалізації фундаментальних досліджень у формі конкретних науково-технічних нововведень.

У ці роки актуальною стала проблема раціонального використання вад створеного академічними інститутами значного інноваційного потенціалу, який налічував на той час кілька сотень прогресивних технологій і взуково-дослідвих розробок, переважно МІЗ&-гэлузевого характеру. Потрібно було привести у відповідність віддачу від цього .потенціалу із закладеними у ньому можливостями. ' Іншими словени, пріоритет було надано розвитку фундаментальних наук те прискоренню впроваджень прикладних розробок, що мали забезпечити переозброєння провідних народногосподарських галузей. Аналіз цього досвіду може бути корисним у справі організації науки та її інтеграції з виробництвом в умовах становлення сучасних ринкових відносин в Україні.

Стан наукової розробки теми. Зростання ролі науки у прискоренні технічного прогресу безпосередньо вплинуло на активізацію розробок у галузі наукознавства. Проблеми історії науки і техніки викликали підвищений інтерес суспільствознавців та представників інших галузей знань, що призвело до збільшення кількості публікацій з цієї проблематики у 80-х - на початку 90-х років. Особливе місце серед подібних видань займають колективні праці, присвячені історії Національної Академії наук України, окремим аспектам ії діяльності, науковим цен трем, інститутам, тощо. *

* Академия наук Украинской ССР. - К.: Нзук.думкэ, 1986; Организация управления в Академии наук Украинской СОР: Опыт и проблемы. /Добров Г.Ц., Стогний Б.С., Токаль В.Е. и др. /1961-1986 гт./-К.: Нзук.думка, 1988; Розвиток науки в західних областях Української PC? зэ роки радянської влади /1939-1989/; /Павасюк В.В., Підстригач Я.С., Стеблій Ф. 1. Ькнобсыий І.Р. та ін. - К.: Нэук.думка, 1990; Юбилеи науки. 1989 року. Отв.ред. Ю.А.Храмов.-К.: Нзук.думка. 1990; ¡Обилен науки. 1990, 1991. Отв.ред.В.А. • Храмов. - К.: Нэук.думка, 1991 та in.

Теоретичні і методологічні проблеми функціонування системи наука - виробництво, різні аспекти удосконалення організаційних отруктур академічної науки та підвищення стимулів наукової діяльності в умовах Інтенсифікації виробництва викликали значний ін-терео іоториків, економістів, філософів.1 Аналіз цієї групи праць свідчить про намагання авторів звільнитися від догматизму, враховувати протиріччя економічного розвитку, недоліки те помилки, допущені в організації виробництва, розподілу та методів управління перебудовчого періоду. Переважна більшість українських спеціалістів та науковців АН СРСР вважали генеральними наїря-' мами підвищення ефективності науки 1 прискорення науково-технічного прогресу зближення фундаментальної й галузевої науки з виробництвом і перехід наукових організацій на повний госпрозрахунок та самофінансування.

Дисертаційні роботи історичного плану з проблем розвитку науки в Україні у 80-х роках поки що. відсутні. В дослідженнях попереднього періоду питання нарощення науково-технічного потенціалу в Україні, ідейно-виховна та кадрова рооота в наукових колективах 1 вузах розглядалися в докторських дисертаціях А.Г.Слюсаренка,

1 Институт - завод: поиск продолжается. - К.: Политиздат Украины, 1983; Дурввкин В.П. Эффективность научных исследований в вузах.

- К.: "Знання" УРСР, 1987; Социально-экономическое развитие Украинской ССР. 80-е гг. Сб.научных трудов. - К.: Нэук.думка, 1988; Іщенко В.В., Коростельов В.А. Інтенсифікація: соціально-економічний довідник. - К.: Пол і твидав, України, 1989; Иванов В.В., Гное вой В.Н., Монастырская Г.В. - Анализ, оценка и стимулирование эффективности научного потенциала. - К.: Наук, думка, 1990; Экономические отношения в сфере научно-технической деятельности. - К.: Нэук.думка, 1992; Бык И.С. Интеграция научного и промышленного потенциала. - К.: Нэук.думка, 199 2.

В.Ф.Остафійчука, Ніколаєнка І.І.* та частково у кандидатських дисертаціях О.П.Гончарова, А.В.Панібудьласки, В.В.Яковенка^. У них були проаналізовані шляхи розвитку науки України у 60-х-?0-х та початку 80-х років, коли її бурхливе зростання здійснювалось переважно екстенсивними методами, коли тільки намічалися контури її'інтеграції з виробництвом. Крім того, відомі тоді істориками явища не розглядалися під кутом зору загострення демографічних та екологічних проблем, які на сучасному етапі вимагають більш де-гального аналізу не тільки у світлі нових досягнень і завдань науки, але і з урахуванням катастрофічних наслідків для України чорнобильської аварії 1986 р. ,

Враховуючи відсутність спеціальних дисертаційних робіт та монографічних праць з питань історії науки в Україні періоду 80-х

І Слюсаренко А.И. Руководство КПСС развитием науки и внедрением ее. результатов в промышленное производство в условиях зрелого социализма /опыт партийных организаций Украины/. Автореф.дисс... доктора историч.наук. - K.: 1982; Остафійчук В.Ф. Деятельность партийных организаций Украины по осуществлению научно-технической политики КПСС в условиях зрелого социализма. Автореф.дисс... доктора историч.наук. - K.: 1982; Николаенко И.И. Деятельность КПСС по внедрению в промышленное производство достижений науки, техники и передового опыта в условиях развитого социализма /на материалах Украинской ССР/. Автореф.дисс... доктора историч. . наук. - K.: 1983.

'2 Гончаров А.П. Творческая активность коммунистов з осуществлении научно-технического прогресса: опыт и уроки /197Б-1985 гг./. Автореф.дисс...канд.историч.наук. - K.: 1990; Панибудьласка A.B. Партийное руководство научно-техническим сотрудничеством союзных республик в 80-е годы /на материалах меяреспубликанских связей Украинской ССР/. Автореф.дисс...канд.историч.наук. -K.: 1990; Яковенко В.В. Партийное воздействие на .формирование и реализацию целевых комплексных научно-технических программ /І9аі-І985 гг./. Автореф.дйсс...канд.историч.наук. - K.: 1990.

рр., проблема стану фундаментальних досліджень в системі АН України потребує глибокого вивчення і більш повного розкриття об"єктив-ної логіки її руху з урахуванням нових досягнень і завдань історичної науки. ’

Мета та завдання дослідження сформульовані з урахуванням стану наукової розробки проблеми. Враховуючи, що на даному етапі дисертаційна робота є однією з перших спроб наукового осмислення означеної теми, дисертантка, не претендуючи на вичерп-ність аналізу, абсолютність тверджень, висновків і формулювання беззаперечних та завершених рецептів, ставить перед собою завдання:

- вивчити і проаналізувати динаміку процесу становлення та зміцнення наукових шкіл в академічних інститутах, функціонування яких-забезпечувало вихід на передові позиції у вітчизняній науці та досягнення світового рівня у ряді галузей наукових знань;

- узагальнити досвід організації пріоритетних цілеспрямова-

них теоретичних досліджень, в яких- поєднувалася фундаментальна, природа з одночасною орієнтацією на задоволення конкретних соціально-економічних потреб суспільства; . •

■ - проаналізувати організаційно-економічні форми'взаємозв"яз-'

ку науки з виробництвом, концентрації сил, матеріально-технічних і фінансових ресурсів для розв"язання важливих науково-технічних проблем, створення і впровадження у виробництво принципово нових видів техніки і технології;

- прослідкувати динаміку наукового потенціалу України в умо-

вах стабілізації кадрового складу з початку 80-х років та з"ясувати причини погіршення демографічної структури ядра наукових кадрів Академії наук України; '

- висвітлити основні напрями фундаментальних науково-дослідних і практичних робіт з екологічної тематики та їх вплив на еко-

логізацію всіх галузей знань, господарську діяльність, освіту тощо.

Наукова новизна дисертації визначається тим, «о в ній розглядається комплекс проблем, які в такому аспекті і хронологічних иеяах це не висвітлювалися. На основі сучасних підходів до оцінки історичного досвіду досліджується роль"фундаментальних наукових знань у прискоренні науково-технічного прогресу.

Методологічною основою є такі концептуальні принципи, як історизм та об'єктивність. Ці універсальні методи дослідження вимагають відтворення явищ у процесі безперервного розвитку з усіма притаманними їм загальними«особливими та індивідуальними якостями. Особливістю даної дисертації є те, що предметом дослідження виступають передусім теоретичні знання. Історія науки і техніки є наочним свідченням діалектичного розвитку, хоч, зрозуміло, це не означає повного адігупредметів історії та філософії при аналізі науково-технічного розвитку суспільства.

• Джерельну базу дослідження аагалй кілька груп матеріалів. Крім охарактеризованих публікацій, важливим джерелом дослідження стали документи" чотирьох'архівів. Найбільшу дінність являють собою фонди архіву Президії Національної академії наук України. Серед його, документів,-що.використані в процесі--роботи над^дисертацією, слід" назвати щорічні звіти про роботу окремих інститутів, відділень ■ .та Президії АН України, матеріали більше ста спеціалізованих рад, що функціонували при академічних інститутах. Цінна інформація одер-кана-в процесі аналізу доповідних записок, листування та Лнших аналітичних матеріалів, що зберігаються в фондах Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Київському обласному архіві. Проаналізовані опубліковані на протязі досліджуваного' десятиріччя матеріали з історії науки і техніки у журналах.

"Вісник Академії наук Української PCP" /тепер - "Вісник НАН України"/, "Українському історичному яурналі" та інших виданнях, і

Використання вищезгаданих дкерел дозволило автору розглянути і по-новому осмислити ще недостатньо вивчену проблему.

ЗдоОувач виносить на захист результати свого дослідження. сформульовані у вступі, розділах й загальних висновках, та в таких основних положеннях:

- по-персіе, розкривається взаємний зв"язок розвитку наукової думки і науково-технічного прогресу в специфічних умовах функціонування адміністративно-наказної системи. Показані конкретні форми взаємодії науки і техніки і зроблені вионовки про те, до суспільно - економічні, духовно-культурні умови безпосередньо впливали.яз ефективність, стиль те напрями наукового пошуку.

- По-друге, критично аналізується практичне здійснення державної науково-технічної політики і зроблені висновки щодо причин невиконання основного стратегічного завдвішн - виходу воїх галузей народного господарства иа якісно ношй рівень розвитку.

- По-третє, показано, що одним з магістральних напрямів переорієнтації наукового потенціалу на інтенсивний шлях оув випеоед~ жуючий розвиток фундаментальної науки. Теоретичні дослідження та гиконзні на їх основі прикладні розробки стали основою для впровадження нових поколінь техніки і технології з пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу.

- По-четверте, ваука, осооливо теоретична, розглядається не тільки під кутом зору одержання негайних практичних результатів, але і чіткого розуміння того незаперечного факту, що тільки зорієнтований на гуманістичні цінності науковий потенціал може принести користь людству. Отже, для використання досягнень науки в інтересах всього суспільства кеоохідно створювати відио-

ІЗ

Відні матеріальні та інформаційні умови для успішного функціонування цього специфічного соціального інституту,

- По-п"яте, розглянуті під кутом зору здійснених вченими наукових досліджень шляхи подолання суперечностей між економічним потенціалом України і її природними умовами і ресурсами, проблеми створення надійної екологічної безпеки.

Практичне значення результатів дослідження. Результати проведеного дослідження, критичний аналіз та узагальнення емпірично- • го матеріалу, що містяться в ньом^ мають певне практичне значення:

- Положення та висновки дисертації можуть бути використані

у практичній роботі наукових підрозділів Академії та вузами в умовах адаптації науки до ринкових відносин.

- Введений до наукового обігу та проаналізований матеріал може бути використаний іншими дослідниками при написанні дисертацій, фундаментальних наукових праць, а також навчально-методичних -посібників та інших видань з даної проблематики.

- Основні положення дисертації, зроблені в ній узагальнення і підсумки та наведені таблиці зможуть знайти застосування в навчальному процесі при викладанні та вивченні історії України, а гаг коя спецкурсу "Історія науки і техніки в Україні".

Апробація роботи. Тема дисертації була розглянута і затверд-' яена вченою радою Українського державного педагогічного університету ім.М.Драгоманова. Основні положення і висновки, обгрунтовані автором для публічного-захисту, викладені у двох статтях да двох тезах виступів на республіканських наукових конференціях, а також у повідомленнях на щорічних вузівських наукових конференціях.

Результати дослідження використовувалися при проведенні занять з студентами Українського державного педагогічного університету ім.М.П.Драгоианова. .

У периом.у розділі - "Пріоритетні напрями академічних фундаментальних наукових дослідне нь"-аналізується практика визначення пріоритетності наукових досліджень інститутами і відділеннями АН України. Неухильне додержання принципів пріоритетності дозволяло підтримувати випереджуючі темпи фундаментальних досліджень та активізувати перспективні прикладні розробки. У здійсненні цієї важливої науково-організаційної функції активну участь брали 78 проблемних наукових рад.

Завдання розвитку теоретичних досліджень з основних напрямів природничих і технічних наук, визначення принципово нових шляхів технічного прогресу, створення науково обгрунтованих передумов для їх реалізації й розробки рекомендацій щодо використання з різних галузях економіки протягом всього досліджуваного періоду залишалися пріоритетними в діяльності АН України.

Серед найважливіших критеріїв, ефективності наукового пошуку були визначені інтенсивне використання ресурсів, протизатратна науково-технічна політика, формування потужного науково-технічного потенціалу, рівняння на досягнення вітчизняної та-.світової науки. Від реалізації затверджених АН України на період 80-х років пріоритетних наукових програм очікувалась розробка теоретичних основ створення принципово нових видів техніки і технології, здатних забезпечити істотне підвищення продуктивності праці, автоматизацію виробничих процесів, значну економію енергії і матеріально-технічних ресурсів, комплексне використання сировини, поліпшення справи охорони здоров"я людей та навколишнього середовища.

У розділі проаналізовані перспективні напрями фундаментальних наукових досліджень одинадцяти академічних відділень та організа-

ційно-наукові заходи, здійснені у ножному з них для активізації наукового пошуку. Особливу увагу приділено виявленню специфіки теоретичних досліджень у кожному з інститутів, показані наслідки творчості вчених у співставленні досягнутих результатів з рівнем вітчизняної і світової науки.

Зокрема,роботи вчених-математиків України та обгрунтування теорії цифрових автоматів і алгоритмів науковцями відділення інформатики, обчислювальної техніки й автоматики дало змогу розробити принципово нову вітчизняну технологію виробництва засобів математичного забезпечення сучасної обчислювальної техніки.

Розвиток фізичних наукових досліджень в Україні грунтувався на давніх традиціях. Загального визнання набули такі досягнення, як теорія ядер важких елементів, концепція оболонкопої структури нагрітих ядер тощо. Теоретичні дослідження плазми дозволили започаткувати новий перспективний напрям сучасної технології - плазмову технологію високих енергій. На її основі почала створюватися якісно нова база сучасної мікроелектроніки. *

Велика програма теоретичних і експериментальних досліджень в галузі кріогеиіки та надпровідності проводилась у потукному науково-технічному комплексі - Харківському фізико-технічному інституті низьких температур. З окремих напрямів розвитку науки і техніки інститут займав провідні позиції у вітчизняній і світовій науці, свідченням чого стали три свідоцтва про наукові відкриття, Державні та іменні премії ЛН України.

Із року в рік поглиблювались і урізноманітнювались дослідження в установах відділення наук про Землю. В тісному співробітництві з виробничниками вчені-геологи розробляли Фундаментальні і прикладні проблеми вивчення земної кори і верхньої мантії Землі, за-I ЦДЛГОУ. - Ф.І, оп.32, спр.2І08, арк.8.

коноиірності розміщення корисних копалин тоцо. В умовах реальної, незалежності України зросло значення робіт, безпосередньо-спрямованих на розширення мінерально-сировинної бази держави.

Завдяки пошукам вчених відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства Україна стала лідером у цій галузі знань в колишньому СРСР та завоювала визнання серед багатьох країн світу.Було здійснено ряд унікальних досліджень та одержані теоретичні і практичні результати у галузі зварювання металів, порошкової металургії, технології й обробки металів, розробки теоретичних основ литва тощо.

Проведений аналіз розвитку пріоритетних наукових напрямів дав змогу прийти до висновку, що магістральний напрямом переорієнтації наукового потенціалу на шлях інтенсифікації має бути забезпечення випереджаючого розвитку фундаментальної науки. Інтенсивному використанню наукового потенціалу, розвитку нових пріоритетних напрямів сприяла організація нових академічних установ, лабораторій та інших підрозділів.

Разом з тим підкреслюється, що існуючий порядок кошторисного утримання науково-дослідних установ у 80-х рр. не забезпечував належного цільового фінансування перспективних напрямів та наукових розробок. Проаналізовані інші труднощі розвитку науки і впровадження її досягнень у виробництво.

У другому розділі - "Здійснення кадрової політики в системі Академії наук України"- розглядаються різноманітні форми функціонування системи планової підготовки та перепідготовки науковців, покликаної забезпечувати пріоритетність росту кваліфікації спеціалістів для нових наукових напрямів, поповнення основних профілюючих галу. зей, спадковість розвитку академічних наукових шкіл.

Виключну роль у справі підвищення кваліфікації наукових працівників та їх переорієнтації на принципово мові напрями фундаментальних досліджень відігравали спеціалізовані ради по захисту кандидатських і докторських_дисертацій. З виникненняи нових наукових-напрямів-відповідко-відкривапися-нов і-ради або розшірю-вався профіль існуючих. Постійну турботу проявляли спеціалізовані ради при академічних установах про практичне впроваднення результатів дисертаційних досліджень. У 80-х рр. в 65 інститутах АН України функціонувало 10? спеціалізованих рад, у т.ч. 6? з правої! присудження наукового ступеня доктора наук з 105 спеціальностей та 40-з право« прийому до захисту кандидатські« дисертацій.*

У розділі проаналізовані специфічні форци творчої співдружності академічних установ та кафедр провідних вузів Україні; у підготовці иояодих науковців для АН України: спільні кафедри,відділення, філіали тощо. Відмічені трудноді та новирішені проблеми поповнення наукових установ здібною молоддю.

Особлива увага приділена всебічному аналізу роботи аспірантури і докторантури як основних форм підготовки науковців віщої

кваліфікації. Виявлені недоліки та_тру_дноці.__в_ систем і плано- . ______________

вої підготовки науковців.

Удосконалення системи перепідготовки і підвшдення кваліфікації науковців приділялась такоя постійна увага, оскільки практика показала, що за повний період творчості більшості вчених доводилося декілька разів кардинально перевчатися, оновливати пробленати-ку і методи роботи. Актуальною заливалася проблема підвищення управлінської кваліфікації науковців.

У розділі зроблено висновки, що у ЬО-х рр. відбулася стабілізація чисельності галузі "наука і наукове обслуговування". В них І Архів Президії НАЯУ. - Ф.І, оп.З, слр.8, арк.І8І.

¿.ловах зростала кваліфікація науковців України, постійно збільщ'т--ьилі.сь кількість докторів та кандидатів наук, •

Аналіз створюваного роками академічного наукового потенціалу показав, що в наукових установах працюють висококваліфіковані фа-хіуці, які вносить вагомий вклад у розвиток фундаментальної віт- -чирняиої.__і світової науки-і здатні вирішувати-найскладніші-завданий. З іншого боку, науковий потенціал та організація його використання за своїми якісішии характеристиками не повністю відповідали вимогам формування високої наукоємності виробництва і продукції. Крім того, не було досягнуто раціонального співвідношення науково-кадрового потенціалу ніж фундаментальною, галузевою, ву-зівсьшоі заводською наукою.

Проблеми всебічної інтеграції науки з виробництвом, скорочення строків практичної реалізації результатів наукових досліджень розглядаються у третьому розділі - "Н а у к о в о-о р г а н із а цій н а діяльність академічних установ та посилення їх ролі в модернізації виробництв а". .

Поєднання в Академії цілеспрямованих фундаментальних досліджень з відпрацьованою системою доведення їх результатів до • не об-_____ хідного рівня та практичної завершеності дозволило їй відігравати роль у вирішенні вакливих науково-технічних проблем, а ділове співробітництво інститутів з галузями економіки, налагодження науково-технічного кооперування набули нових форм та збагатилися досвідом.

Розвиток цілеспрямованих фундаментальних досліджень,які стали входити у практику наукової роботи в 80-х рр., нові критерії їх оцінки, в свою чергу, справляли помітний вплив на організаційну структуру наукових установ, оскільки переважна більшість їх.

формувалася в умовах, коли самі дослідконкя іа їх технологічне застосування були віддалені у просторі і часі. Чимало академічних інститутів перетворилися у великі науково-технічні коиплекс'.і, до складу яких увійшли, крій дослідницьких підрозділів, також конструкторсько-технологічні бюро, експерииектаяьні виробництва та дослідні заводи.

У розділі показано, що на основі наукових досліджень та розробок були досягнуті певні успіхи у розвитку багатьох галузей економіки, впроваджені нові технологічні процеси, обладнанії«, матеріал», прилади, препарати, системи іі засоби автоматизації. Підкреслюється особливе значення ділових зв"язків науковців з тими галузями, які були провідними або я кали виключну вагу для життєзабезпечення України.

Зокрема, вчені АН України зробили певній внесок у розвиток агропромислового комплексу республіки. Значна частка розробок були спрямовані на скорочення витрат при обиранні, транспортуванні, зберіганні, переробці сільськогосподарської продукції та її раціональному .використанні. В результаті досліджень, здійснених в галузі рослинництва, тваринництва, кормовиробництва, хімізації сільського господарства вченими України були створені і запропоновані нові консерванти, стимулятори росту рослин й антивірусні препарати, технології переробки і зберігання овочів і фруктів. Тільки у другій половині 80-х рр. у агропромисловому комплексі було впроваджено ВО розробок вчених, а це близько 50 проходили дослідно-виробничу перевірку.*

Академія наук України постійно виконувала важливу функцію міжгалузевої координації фундаментальних досліджень і прикладних розробок. Координацію здійснювали 66 наукових рад при Президії,

І Архів Президії НАНУ. - Ф.25І-Р, оп.І4, спр.42, акр.25.

відділеннях та окремих академічних інститутах, а також наукові -зл-вариства, комітети та комісії АН України. .

Значно місце відведене характеристиці нових фори інтеграції науки .а виробництвом, що з'явились у досліджуваний період в АН України,; інженерних центрів, міжгалузевих науково-технічних комплексів 102(0.

Починаючи з 80-х років в Україні майже не залишилося значних екологічних проблем, з яких не велися б дослідження вчениии республіки. Вивчався вплив на народне господарство'техногенних факторів, а-також залежність якості харчових продуктів, води, атмосферного повітря та структури захворювань населення від екологічних факторів. Для виконання досліджень на належному рівні робилися спроби здійснити їх налаяне фінансове та матеріально-технічне забезпечення.

У дисертації наголошується, що основними критеріями оцінки досліджень, виробленими у ці роки в АН України, стала новизна фундаментальних результатів та кількість запропонованих принципово нових технологій, приладів, матеріалів та обладнання, співставних :з кращим світовим рівнем. .Значна увага приділялась продану ліцензій,’"ноу-хау" іа експортним поставкам наукоємної продукції підприємств дослідно-конструкторської та виробничої бази Академії.

іНезваяаючи ,на подані у тексті вразаючі цифри впроваджених .за десятиріччя у народне господарство досліджень і розробок та їх промовистий економічни;' ефект, ,в умовах адміністративно-командних методів управління потенціал науки далеко не завжди використовувався раціонально, не була кардинально вирішена головна проблема -забезпечення .інтеграції науки і виробництва, тобто народне господарство залишалося, як і раніше.,несприйнятливимдо науково-техпіч- . ного прогресу.

У висновках зроблено основні підсумки та обгрунтовані практичні рекомендації, по використанню результатів дослід кеш я:

. - глибокі теоретичні дослідження виступають генератороч но-

вих ідей, призводять до нових відкриттів, справляють аначшій вплив на розвиток суспільного прогреоу, тоиу випереджаючий роьвн-ток фундаментальних наук має заиезпечити Україні досягнення рівня розвинутих країн у насиченні вироиіцщхвв наукоєаною продукцією та височини технологіями;

- від декларованого визнання провідної ролі науки необхідно перейти до П реальної підтримки, значного збільшення держзвиого фінансування, підвищення престику наукової праці 1 поповнення творчих колективів иолоддю;

- У систеаі "наука - техніка - виробництво" одній з головних пріоритетів ;.і8є стати скорочення часової дистанції від моменту відкриття до його практичного втілення;

- подолання відчуженості працівник.в від засобів виробництва у науковій галузі иоае реально забезпечити процес інтеграції неуки і виробництва, оскільки, як переконує попереднії! досвід, вона не може бути реалізована шляхом адміністративного втручання та централізованого планування;

-з успіхо« моке бути використаний при ні рішенні сучасних складних науково-технічних проб.ем набути!* досвід.територіальної та галузевої інтеграції в системі АН України, практика роботи гнучких проблемно-оріентовзшіх організаційних структур, зокрема вауко-во-технічних та міжгалузевих кошмексів, інненерних центрів тощо;

- подоланню негативної тенденції поділу науки на столичну периферійну, академічну, вузівську і галузеву має сприяти використання апробованого світовою практикою методу незалежної 'об''єктив-

паї експертизи, організація відбору перспективних наукових розро-,. оок на конкурсній основі; •

- враховуючи, цо Україна відноситься до регіонів з найбільш трансформованим природним середовищем серед усіх країн СКД - казенний, підземний, повітряним і водним - корінне оздоровлення її природного середовшда можливе за умов, що в центрі оновленої екологічної політики стануть загальнолюдські цінності: життя, сприятливі виробничі, соціальні та природні умови проживання людини;

- одним з пріоритетів державної науково-технічлої політики недалекого майбутнього має стати випуск наукоєшіої конкурентно-спрокохної продукції, оскільки тільки її експорт, а не сировини, створює сприятливі умови для розвитку економіки високими темпами;

- національна Академія наук України тисячами ниток зв"язана

з суспільством та зарубіяннші науковими установами,, тому врегулювання цих зв"язків у країні та поза її межами можливе тільки з прийняттям Верховною Радою Закону про НАН України; '

- важливу роль у гуманізації освіти і підготовці ерудованих і високоінтелектуадьких спеціалістів відіграє популяризація історії української і світової науки, тому вважаємо доцільним читання у вузах та на факультетах технічного і природничого профілю спецкурсу "Історія науки і техніки України";

- зміни у виробничих відносинах,пов'язані з відмовою від адміністративно-наказних методів управління та планування, що відбуваються, є запорукою Активного використання фундаментальних знань для досягнення вагоміших результатів у сфері матеріального виробництва.та духовного ниття.

Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення у наступних публікаціях автора:

І. Роль академічної науки України в збереженні навколишнього

середовища та раціональному використанні ресурсів // Сторінки історії. - Книга 2, ч.І, 1994. - К.: КПІ. - 0,8 друк.арк. /у співавторстві/. .

2. Науковий потенціал Академії наук України в 80-х роках. Деп.в ІНІСН РАН. - 02.03.95, )й 569-Ук 95. - Рос. - 1,0 друк.арк.

3. Наука і передові технології - джерело економічного зростання України // Тези доповідей на П українській науково-практичній студентській конференції "Історія українського народу". - К.: КПІ, 1994. - 0,2 друк.арк.

4. Проблеми універсалізації освіти економістів. Республіканська науково-иетодична конференція "Ринок і проблеми гуманітарної підготовки економічних кадрів у видій школі" // Тези доповідей. -К.; 1992. - 0,2 друк.арк. /у співавторстві/.

5. Про регіональкі наукові центри Академії наук України в 80-х роках // Тези доповідей 54-ї науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів. - К.: КІБІ. 1993. - 0,1 друк.арк.

5/ЦйАґ

. А.А.Лихолат "фундаментальная вкадешчезкэя наука Укрзиш е ЬО-х гг. XX от." Диссертация не соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07-.00.02 - история Украины, Украинский государственный педагогический университет иы.И.П.Драгоиа-иова. - Киев, 19У5.

Зэцицаатся 5 научных работ, в которых исследуется роль теоретическое науки в осуществлении единой научно-техническор политики. Анализу подвергнуты появившиеся в иссцвдуеиыЯ период новые организационные структуры отрасли на^ка и научное обслуживание, опыт территориальной и отраслевой интеграции в системе АН Украины. В работе проанализированы проолецы интеграции науки и производства, пути сокращения сроков практической реализации результатов научных исследований. Б неучный ооорот введены ыногочиеденные ранее не публиковавшиеся документы. .

A. A. Likholat ".Fundamental Academic Science of Ukraine in 80th'". 'Xhe thesis for Candidate of Science (History), on speciality . 07.00.02 - History of Ukraine, tho University Eragomanov Ukrainian State Pedagogical. - Kiev, 1995.

Presented five research papers are devoted to the role of united theoretical science in the implementation of scientific-engineering policy. New organizational structures of branches of science and scientific service experience, the territorial and interbranches integration in the Academy of Sciences of Ukraine, to which come to being in the period under investigation, have been studied. Problems of science and enterprise integration, ways of shortening of periods o£ research results realization have been analysed in this work. Many nevj, never published documents have been given the way to the research activity.

Ключов] слова: досл1дкення, науковпй потеши ал, 1нтеграц1к, неуке, роэробки.