автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Функционально-семантическая категория пола в лингвистическом и социологическом аспектах /на материале микрополя женского, пола в современном немецком языке/

Полный текст автореферата диссертации по теме "Функционально-семантическая категория пола в лингвистическом и социологическом аспектах /на материале микрополя женского, пола в современном немецком языке/"

КИЇВСЬКИЙ ДЕНКАШИЛ ЛІНГВІСТИЧНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІГ2

<т> .

ех. ■ На правах рукопису

О •=: . ' . •

ЛАСТОаЧ ША Ольга ІГдуардіЕна

ФУНКЦ 10Н/иПЬ!Ю-СВ!АНТИЧЯА КАТЕГОРІЯ СТАТІ В ЛІНГВІСТИЧНО^ ! СОЦІОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТАХ / на матеріалі нікрополя кіночої статі . сучасній німецькій мові /

Спеціальність 10.02.04. - германські мови

Автореферат . дисертації.на здобуття вченого ступеня . кандидата філологічних наук , ’

Київ - 1995

Дисертаціє» є рукопис

Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського державного лінгвістичного університету

Науковий керівник - доктор філологічних наук, процесор І. Я. ХАРИТОНОВА

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук»

професор Л.Ф. ОМЕЛЬЧЕНКО ■

кандидат філологічних наук,

. доцент Н.Ы. ПОЛІЩУК

Провідна установа - Запорізький державний університет

Захист відбудеться "12 " травня 1995 р, о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К ИЗ.14.01 по присущ дженкю вченого ступеня кандидата наук у Київському державному лінгвістичному університеті /252150, Київ, вул. Червоноармій-ська, 73/. .

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці університету. '■ . '

Автореферат розіслаки

квітня 3995 р.

/У

Вчений секретар -СПеЦІШІІЗОЕйНОЇ вченої ради

1.П. СМЄЛЯКОВА

Орієнтація сучасної лінгвістики на вивчення "людського фактора" в мові свідчить про важливе методологічне зрушення, яко в ній намітилося, - перехід від лінгвістики "іманентної" з її установкою розглядати мову "в собі самій і для себе!' до лінгвістики антропологічної, яка вивчає мову у тісному зв’язку з людиною.

, Складна природа розумово-мовних відносин знайшла відобра-кення в концепції понятійних категорій у таких класиків лінгвістичної науки, як Ї.О„Бодуен де Куртене, С.Д.Кацнельсон, І. І.Мз-. цанінов, О.М.ПзшковськиЯ, О.О.Шахмагов, а в зарубіжній лінгвістиці - в працях-Ф.Брюно, Л.Елшслева, 0.Есперсена, Ф.де Соссюра, Б.Уорфа та іи.

З позицій антропоцентричного спрямування в даному дослідженні стать розглядається як понятійна і функціонально-семантична категорія. В ході дослідкення накреслюаться лінія, що проходить від явища об'єктивної дійсності - статі як конститутивної ознаки людини - через свідомість та мисле'ння до мови, до мовної семантичної інтерпретації понятійного змісту,

3 іншого боку, проблематика реферованої дисертації пов’язана з тим типом функціональної граматики, для якого провідним, визначальним е опис у напрямі від функцій, до засобів, тобто опис семантичних категорій, які спираються на різноманітні засоби їх виракення у даній мові, інтерпретовані у вигляді функціонально-семантичного поля. Вихідні теоретичні положення, основні напрямки і проблеми в дослідженні функціонально-семантичних категорій та полів розроблені 0,.В.Бондарком і очолюваним ним колективом авто-, різ. . - . .

: Функціонально-семантична категорія кіночбї статі розгляда-

еться у даному дослідженні також із позицій феміністичної лінгвістики, що формувалася з кінця '¡’О-х років у німецькомовній лінг- •

, - 2 -

»-•іспічній літературі-під впливом феміністичного руху як критична і націлена на зміни в мові течія.

0 б* а к т дослідження становлять лексичні, словотвірні і цеяксп мірою граматичні засоби, які виражають в сучасній німецькій мові понятійну категорію статі. .

Предмете м дослідження е функціонально-семантична категорія статі, що являє собою конкретно-мовне відби-г я універсальної понятійної категорії статі, • ,

Актуальність роботи обумовлена загальною спрямованістю сучасніїх лінгвістичних досліджень до вивчення людського фактора в мові у функціональному аспекті і пов'язана із необхідністю подальшого вивчення системи функціонально-семантичних категорій мови й встановлення нових понятійних зон, зокрема, дослідження найменш вивченої понятійної категорії статі та засобів її вираження в сучасній німецькій мові в їх взаємодії та ієрархії у вигляді Функціонально-семантичного поля, структуру»вання .

якого, нарівні з іншими полями, входить до компетенції функціональної граматики. .

• • Дослідження функціонально-семантичної категорії статі наби-

раз додаткової актуальності у зв’язку з соціологічною значущістю цієї категорії, особливо у німецькій мові, е якій під впливом феміністичних процесів сталися ! численні семантичні і стилістичні зміни,.

М е т о ю дослідження е розгляд усіх засобів, які передають у сучасній німецькій мові ідею ¡кіночої статі, в системі, яка 'ложе бути подана у иигляді функціонально-семантичного поля.

. Досягнення кети дослідження зумовило вирішення таких окремих завдань: -

І/ визначення співвідношення універсально-понятійного та

конкретно-мовного аспектів поля;

- виявлення структури поля, ієрархії його компонентів /центр - периферія/, їх взаємних зв'язків;

- вирішення питання про семантичну домінанту і граматичний центр функціонально-семантичного мікрополя кіночої статі і в зв’язку з цим:

- розгляд проблеми мотивації і,змісту морфологічної категорії ролу; •

- аналіз розподілу семантичного навантаження міх лексичними морфологічними, синтаксичними і словотвірними засобами всередині поля;

- встановлення перетинів поля з іншими полями;

2/ компонентний аналіз антропонімів жіночої статі:

- визначення критеріїв класифікації імен осіб жіночої статі

- здійснення класифікаційного аналізу лексико-граматичного розряду імен осіб жіночої статі за тематичними сферами;

- аналіз антропоніміє жіночої статі з точки зору словотвірної семантики;

. - встановлення словотвірних значень напівсуфіксальних антро

понімів; .

- визначення продуктивності й значення,. кожного словотвірного засобу в сучасній німецькій мові та в системі мікрополя жіночої статі;

З/ розгляд функціонально-семантичної категорії статі в соціологічному аспекті, що в свою чергу передбачає:

- опис об'активних соціальних процесів та'змін, які мають місце тепер у Німеччині, та їх вплив на мовну ситуацію;

визначення кола проблем феміністичної лінгвістики, які знаїїіцли вирішення в мовній практиці Феміністок, а п зв’язку з ци.

- 4 - .

- опис змін у сучасній німецькій мові, які пропонують при— бічницг феміністичної мовної політики: а/прийнятих мовним колективом; б/ відхялених ним; в/ таких, що перебувають в процесі ■ .

входження у мову. • •

Наукова новизна роботи визначається об’ек- . том дослідження, а також багатоплановим підходом до досліджуваного об’єкта, що передбачав новизну методів його описування, зокрема, соціолінгвістичного аналізу, застосування я’ ,ч> дозволило встановити ступінь актуальності, продуктивності й значення кожного із засобів, що виражають ¡їункці ональнс-семантичну категорію жіночої статі в сучасній німецькій мові, яка, інтерпретується в даній роботі у вигляді 4уикціопально-семантичного поля.

Матеріалом 'дослідження' послужили близько 3100 іттропонімів КІНОЧОЇ СТАТІ, ВЗЯТИХ lift основі суцільної виборки із словників, тезаурусів, а також із німецькомовної періодики, сучасних феміністичних журналів, статей і робіт з проблем феміністичної лінгвістики,

Методика дослідження визначається за- • дачами, матеріалом, загальним спрямуванням роботи і носить комплексний характер з використанням методів семантичного аналізу, • класифікаційного /тематичного/ аналізу, аналізу з словотворчої семантики із застосуванням як допоміжні процедури методів компонентного аналізу і синтаксичного розкладання складних слів аналітичним та синтетичним засобами, а також соціолінгвістичного аналізу. . . • .

Теоретична значущість дослідження по-лягаз в розробці комплексного функціонально-семантичного підходу до вивчення лексико-граматичного розряду імен осіб жіночої статі німецької "мови-, результати використання якого підтверджують обу-

. 5 -

моелєність їх структурно-секантичних ознак як внутрішньомопними, так і екстралінгвістичними причинами.

Досягнуті результати сприяють розширенню знань про природу функціонально-семантичних полів, зокрема дослідження структури функціонально-семантичного мікрополя кіночої статі дозволяє по-дати.останнз як теоретичний, лексико-семантичний опис однізї з ділянок словника сучасної німецької мови, яка маз вихід у соціологію сучасної Німеччини.

Практична цінність роботи полягао у моа-

лиеостї використання результатів дослідження іГ курсах .теоретичної і практичної граматики, лексикології, стилістики німецької мови, а спецкурсі з функціональної граматики і антропологічної лінгвістики, під час написання курсових і дипломних робіт, а та-кохс у подальшій розробці антропоцентричних та соціологічних напрямків у мовознавстві. . .

В ході дослідження було досягнуто результатів, які мокна сформулювати у вигляді основних положень,

Еинесеуих на захист.

1. Стать має характер уніварсалії, оскільки понятійна кате-

горія статі, відбиваючи властивості і відносини реальної дійсності, властива всім мовам. Підставою для'виділення; статі як категорії е наявність певної системи мовних засобів передачі поняття статі. .

2. Понятійна категорія статі містить в собі семантичну основу для виділення функціонально-семантичної категорії статі в німецькій нові, яка носить не універсально-типологічний, а конкретно-мовний характер, реалізуючись у метких семантичних функціях, ■ що являють собою різні граматичні, лексико-граматичні й лексичні значення жіночої статі, функціонально-семантична категорія стат

- б - . е поверхнева реалізація прихованої понятійної категорії статі. .

3. Організація мовних засобів, які передають функціонально-семантичну категорію статі, може бути інтерпретована у вигляді функціонально-семантичного поля, тобто системи взаємодіючих засобів різного рівня, об»єднаних спільністю семантичної функції у ви- ,

раженні значення жіночої статі, йдеться про угруповання мовних засобів, їх конфігурацію саме в даній конкретній мові, яка розглядається з урахуванням усіх її специфічних особливостей. .

4. Мікрополе жіночої статі у німецькій мові не має граматич-

ного центра. Морфологічна категорія роду не може вважатися центром, тому, що не е категорією суто граматичною, а виступає як класифікуюча ознака мови, ,

Б. Продуктивність і значущість того чи іншого засобу в системі поля нерівнозначні, цо визначає їх належність до центра або до периферії даного поля. До центра поля належить мовіруючий су-(fікс -in як найбільш продуктивний і найбільш спеціалізований .

засіб вираження кіноцькості у сучасній німецькій мові, а також особовий займенник sie в якому зміст функціонально-семантичної категорії яіночдї статі знаходить найбільш концентрований вираз. Спірність питання про семантичну домінанту поля визначає міианий характер його центра. Другим за'значенням і продуктивністю засобом у мікрополі жіночої статі є наліЕсуфікс-Ггаи,,

6. В основі гираження значення ніноцькості у німецькій мові

лежить лексичний засіб, а саме дексиконграматичний-розряд імен жіночої статі, в осноЕу тематичної класифікації якого покладено екстралінгвістичні фактори, що характеризують жінку як індивідуум і як особистість соціальну. _

7. Функціонально-семантична категорія жіночої статі в сучасній німецькій'мові може бути розглянута не тільки в лінгвістично-

му, але П в соціологічному аспекті, оскільки значний вплив на продуктивність і значення того чи іншого засобу, а отже, і на структуру мікрополя справляють реальні соціальні процеси у сьогочасній Німеччині і, о перцу чергу, феміністичний рух та феміністична мовна політика як один із його проявів.

• Структур, а.' роботи. Дисертація складається зі вступу, двох глав з висновками по кожній з них, заключної частини, списку основної використаної літератури та списку джерел ілюстративного матеріалу.

У в с т у п і обгрунтовується вибір теми, виділяються об’єкт і предмет дослідження, визначаються актуальність, мета і задачі роботи, розкривається її новизна, теоретична і практична значущість, Формулюються осноені положення, що виносяться на захист., . ■ ' ’

г . У першії! главі розглядається проблема понятійних категорій, простежується її розвиток й освітлення в працях вітчизняних та зарубіжних вчених. На підставі їх концепцій обгрунтовується понятійна категорія статі і Функціонально-семантична категорія як мовне втілення понятійної. Засоби вираження функціо-наяьно-сємантичної категорії інтерпретуються як функціонально-семантичне адікрогіоле жіночої статі, базою для втілення якого в .

взаємодіючі на семантичній основі елементи різних рівнів мови. ;

Приведено їх перелік/ Вирішується питання про спроможність граматичної категорії роду бути ядром функціонально-семантичної категорії статі. . .

У другії! главі розглядається проблема номінації, досліджується лексичний пласт антропонімів жіночої статі з ' точки зору його' внутрішньої будови, що передбачає виділення в ньому груп за структурним принципом /прості, складні, напівсуфік-

сальні, похідні, субстантивати та ін./, класифікацію їх за тематичними сферами, аналіз за словотворчою семантикою і стилістичною конотацією. Описується інвентар конституентів функціонально-семантичного мікрополя жіночої статі, визначається їх продуктивність і значущість в системі функціонально-семантичного мікропо-ля жіночої статі у зв’язку із процесом фемінізації мови. Структу-рується мікропсле жіночої статі, визначаються його центр і периферія, встановлюються його зв'язки з іншими полями,

У заключній частині узагальн' „гься основні результати проведеного дослідження і накреслюються шляхи по-■дальаої розробки проблем, які розглядаються., . •

Апробація роботи. Основні теоретичні положення і висновки, ідо містяться е дисертації, викладені П обговорені на засіданнях кафедри німецької філології'Київського державного лінгвістичного університету, на науково-практичних конференціях молодих учених КДІШМ /1990, 1992 рр./, міжвузівській науково-практичній конференції "Гуманістичні аспекти лінгвістичних до-> сліджень і викладання іноземних мов" /Київ, 1991 р./» на мікву- ' зівській науково-практичній конференції "Взаємодія одиниць різних рівнів у германську, романських і слов’янських мовах /Київ,

. І99І р./, а також на 2-й і 3-й міжнародних наукових конференціях "Мора і культура" в Українському інституті міжнародних відносин Київського університету ім. Т.Шевчєнка у 1993 і ІУ94 рр. Основний зміст роботи В сучасну епоху проблема людини стала однією з провідних тем у суспільній думці. Мовознавство в числі інших розділів сучасної науки, які певним чином трактують антропсцентричний аспект об’єктів, що вивчаються, намагається розв'язати співвідношення "людина - мислення - мова - дійсність". '

• ■ - 9 - . . ■

. Тема людського фактора в мові передбачав розгляд антропологічно обумовлених властивостей мови, якою є категорія статі.

Мова не тільки вміщуа в.собі певні логіко-граматичні струк-

■ тури, але Я носе на собі якесь передмовне навантаження - поняття, що існують в свідомості і виявляються»у самій будові мови. Такі поняття, ідо утворюють в.Мові певну систему, дістали назву поня-. тійних категорій /1.1. Мзщанінов/. Ці категорії універсальні,

' тому що можуть бути застосовані до всіх мов. Деякі з них відносять до таких фактів зовнійнього світу, як стать, іш{ - до розумової діяльності чи. до логіки /0. Есперсен/. Таким чином, стать .має властивість універсального семантичного компонента /У. Вейн-рейх/ і входить до. складу універсальних.понятійних категорій.

В процесі мовної інтерпретації понятійні клгзгорії перетворюються у мовні семантичні функції, що виступають як граматичні, лексико-граматичні і лексичні значення, зокрема, значення частин мови, граматичних категорій, лексико-граматичних розрядів, тих чи інших типів речень тощо.. . ; .

\.'■/-'Понятійна категорія статі в її мовному втіленні виступає як семантична основа інтеграції й функціональної взаємодії різних засобів Її вираження,.ідо утворюють в мові особливого типу єдність - функціонально-семантичну категорію статі. Критерієм виділення категорії, що розглядається, е спільність семантичної . функції взаємодіючих- мовних елементів /О.В. Бондарко/, •

.: Структура функціонально-семантичної категорії статі може

бути витлумачена у вигляді функціонально-семантичного поля статі як системи взаємодіючих і спільно функціонуючих.засобів різних рівнів мови, яке,перетинаючись з полями одукевленості /не- ’ одушевленості й антропонімічності, входить до угруповання Полів . з предметним /суб'єктно-об'єктним/ядром в системі функціонально-

. . - 10 -

семантичних полів, представленого в концепції О.В. Бондарка.

Кожне поле утворюється з мікрополів, які мають самостійність в плані змісту і в плані вираження, взаємодіють і в деякій облас- ! ті перетинаються, функціонально-семантичне поле статі Еміщує два мікрополя: чоловічого і жіночого роду, що складають бінарну опозицію, в якій маркірованим протичленом е мікрополе жіночої статі.

' Семантичною основою функціонально-семантичного мткрополя кі-н’очої статі служить понятійна категорія статі, яка іу-.оходить втілення у морфологічній категорії роду, а такок у лексико-граматичному розряді антропонімів жіночої статі, що характеризується ви-'еоким ступенем узагальнення і регулярності, у їло віруючому суфіксі -in, у HanrBcyfiKcax жіночого роду.

Запропонована інтерпретація функціонально-семантичного мік-рополя жіночої статі в сучасній німецькій мові е .власне лінгвістичною, а не логічною, Вазою для його виділення служать взаємодіючі на семантичній основі елементи різних- рівнів системи мови:

• І/ лексичні парадигми антропоніміє жіночої статі;

2/ особливий замінювач особових імен кіночої статі - особо-’

■ вий займенник sie ; ,

3/ граматична категорія роду і спеціалізований засіб його вираження - артикль ж.р. die * ■

• 4/ морфологічні парадигми відмін іменників і прикметників

жіночого роду;

5/ спеціалізований словотвірний засіб - суфікс -in ;

б/ інші засоби словотворення: налівсуфікси -frau, .

-mäichen, -schsestsr та ін.; • -

7/ синтаксичні засоби: словосполучення, сталі вирази; - ‘

8/ стилістичні засоби: метафори, діалектизми, оказіоналізмі!, евфемізми тощо. • '

. -11 -

Перелічені засоби є тим конкрегно-мовним фундаментом, на якому будується дослідження функціонально-семантичного мікрополя жіночої статі в сучасній німецькій мові..Проте вивчення функціонально-семантичного поля на обмежується лише описом інвентаря засобів вираження певного кола значень, воно передбачав насамле-. ред структуруювання даного поля в системі мові, що вимагав, окрім розв’язання дискусійного'питання про центр і периферії поля, виявлення ієрархії його компонентів, їх взаємних зв’язків. Важливим /а в нашому випадку й найскладнішим/ є питання про семантичну домінанту поля, визначення його центра, ядра, ’

В системі мікрополя жіночої статі в німецькій мові рід виконує функцію граматичної категорії, пов’язаної з семантикою статі, але:через те що значення належності до статі являє собою значення угруповань лексики в мехах одуиевленості, а не значення граматичних родів, категорія роду, не може вважатися граматичним центром функціонально-семантичного мікрополя жіночої статі. •

В основі вираження значення жіноцькості в німецькій мові лежить лексичний спосіб. Значення належності до статі являє со- . бою 'значення угруповань лексики в межах одушевленості: це семантика лексико-граматичного розряду імен осіб жіночої статі. Мікро-поле жіночої статі містить в собі основні тематичні групи лексем, . в основу групування яких покладено екстралінгвістичні характеристики. .

Описуючи номінацгйну підсистему мікрополя жіночої статі в сучасній німецькій мові, ми стикаємося з проблемою антропоцент- _ ричної номінації, тобто впливу людини на номінативну систему мови,

В кожній мові з розгалужена мікросистека імен осіб - .антролонімів які показують людину в її різнобічних.стосунках з іншими людьми, з суспільством, її ставленні до предметів реального світу, до

всіх сфер розумової і практичної діяльності людини, що характеризується з боку її фізичних та психічних властивостей, етичних і моральних норм.

В німецькій мові імена осіб становлять велику і досить чітко окреслену ділянку лексико-семантичної системи, яка має свою внутрішню організацію, із складу конкретної лексики вона виділяється на підставі загальної ознаки антропонімічності, або "особи", яка е семантичним інваріантом для есіх імен даного класу.

В сємному складі антрогіонімів жіночої статі такою спільною, кон-етантною, інтегруючою семоа е сема "особа жіночої ст.на я ¡су нашаровуються специфічні диференціюючі семи, звужено модифікуючі інваріантне значення. Саме диференціюючі семи визначають внутрішню ієрархічну організацію класу імен осіб жіночої статі. Ці семи характеризують кожна слово окремо і в той же час - усю підсистему Аналіз цього великого за обсягом і різнорідного за своїм зна ченням класу слів здійснюється шляхи« побудови класифікації за се иантичними сферами і відповідно за лексичними мікросхемами, виходячи зі спільності лексичних сем. які складають на одному рівні членування опозицію. При класифікації одна з сем визнається провідною, тобто служить, умовно кажучи, критерієм у разі віднесення назви до того чи іншого лексичного угруповання, члени якого . перебувають один з одним у взазминах функціонально-смислової спій відносності. .

. Основними сферами виявлення людини, що складають предметну

• зону, позначену антропонімаш, е такі; . •

' І/ біолого-4ізіологічні та антропологічні властивості . /стать, вік, національність, фізичні характеристики - зріст, вага, зовнішність тощо/1,

¿/ соціально-трудові і родинні стосунки людини, тобто набу-

- ІЗ -

ті характеристики /по взаєминах людини з людиною - родинних, шлюбних та ін., по відношенню до праці, власності, соціальних, політичних та інших інститутів і організацій, за місцем проживання, по спільності діяльності, інтересів тощо/;

З/ сфера психічної діяльності та емотивних оцінок людини /характеристика щодо здатності мислити, виявляти волю, емоціі, нахили, прихильність, мораль та ін«/, ■

Кожна зі cíep буття і діяльності людини представлена кількома семантичними темами, які Позначені відповідними іменами природжених, набутих або приписуваних суспільством властивостей і оцінок людини. .

Дцром усього лексичного шару антропонімів жіночої статі е група так званих "спільних" імен, оскільки об’єднує найдавніші, правічні найменування жінки з широким обсягом значення, найбід-нішим семним складом і нейтрально» конотацією: Frau, ЗеїЬ, üädcheh, üuUsf, CroBautter, Tochter, Sehaestef Braut .Ehefrau і т.п. Значення жіноцькості в цих прикладах виражається самим лексичним значенням кореня без допомоги суфіксів жіночого роду. Взагалі родове ім’я Frau належить до основного, "ядерного” засобу’в мікрополі жіночої статі. '

Іншу, набагато численнішу порівняно із спільними іменами осіб, групу складають антропоніми жіночої статі, утворені не,самостійно, а від чоловічих найменувань шляхом мовації. Наприклад, Lehrer - Lehrerin, König * Königírt , Herr « Herrin,

Базисом для мовації є деривати, що містять у своїй структурі такі словотворчі морфеми: • . . .

*er, -lar, -паг ñichteríaichterln), Ti schier/2¿Hi}er

-iker Uustkar, Kybetnastlfcsr

-е Cesetle, dehllfa, Bete

- 14 - . ’

Professor, Revisor, Konditor

Dirigent, Dozent ■

Pianist, Florist ■ •

Fabrlisant, Laborant Seferendar, Archivar, .'Jotar Veterinär, Funktionär .

Ingenieur* Redakteur* Souffleur ' •

Substitut . . .' .

Від усіх цих слів за допомогою суфікса -in утворюються жіночі відповідності найменувань професій і занять чоловічого роду. Зрідка мовірувані найменування можливі від дериватів на -1er Bankier, Portier

-noo Agronoa, Gastronoa , ' - ' ' -

В сучасній німецькій нові в її теперішньому стані питання мовації щодо позначення професій належить до центральних соціо-семантичних проблем: за останні 30-40 повоєнних років мовна ситуація, особливо в плані иоещіі, кардинально змінилася» і зараз ми є свідками бурхливого розвитку і перебудови мови в руслі феміністичної лінгвістики. : <

Мовна тецденція позначати хінку за П професією, посадою тощо мовіруеано» формою відповідного слова чоловічого роду є наслідком не лише прагнення узгодити рід і стать, але Й насамперед намагання показати рівноправне становило кінкк в суспільстві, її суспільну роль. Аналізуючи засоби, які е в сучасній німецькій мові для означення осіб чоловічої-,та жіночої статі, що виконують якісь професійні функції, ми потрапляємо в сферу, де маємо справу не тільки з динамічною синхронією мовних засобів, але Й із змінами в соціальній реальності. Зміна ситуації на ринку праці

-ог

- { і } Є n t

-ant

-аг

-är

-виг

-ut

у П'ятдесяті, шістдесяті, сімдесяті роки, значне функціональне новоструктуруювання трудової діяльності, коли кінки все ширме оволодівають професіями, властивими раніше тільки чоловікам, ста-еить питання, наскільки ця ситуація відбилася у мові. Мова зреагувала на суспільні процеси принаймні кількісно утворенням численних назв кіночих професій, особливо на -ln : Beantln, Dok to- . rin, Fernsehansager in , Pr 03rar.nl a r er ln , Taxi fahre:ln , Tankwartin, Raungestaltertn, Pol izlstln , Rektorin , Schulr’dtin , ’¿inlsterln , Präsidentin, StaaUanifäl tin , Reglorungsschefln u j и . .

Всі мовні одиниці вживаються та інтерпретуються не лише у лінгвістичному контексті, але водночас і в певному соціокультур-ному середовищі, Е ситуативному контексті. Мова як первинний комунікативний засіб індивідуума і групи розвивається та функціонує в біологічному і соціальному контексті, тому зміни у слововжитку поряд із енутріиньомовними причинами визначаються позамовними факторами. В ситуації з мовіруваними найменуваннями, що склалася сьогодні в німецькій мові, маємо справу з лінгвістичним зміненням як спеціальною формою соціальної зміни.

Новітня форма фемінізму винесла це питання на перший план

і зробила центральним. У руслі феміністичної думки і як- наслідок

в

феміністичного руху в середині 70-х років у Західній Німеччині сформувалася нова галузь лінгвістичних досліджень, що одержала назву 'fealnlatlsehe Sprächkrltlk“ a6o,“fealni3tl3che Linguistik," Феміністична лінгвістика в Німеччині зайнята зараз проблемою змінення мови таким чином, аби кінки стали в ній зримими, не лише домислювалися поряд із чоловіками, але були б чітко названі. Існують різні моделі того, як це може статися. Досить добре укоренилася модель, за яко» вживазться подвійн;* форма, що зветься Splitting , Прикладом иохуть бути ’Аоі 1 sglnnen und Лої legan".

-16 -

"tlosbadenerlnnen und llesbadener" ( I. ІеІквг-Stura ),

Для того щоб підкреслити жіночий рід.практикуються й інші подвійні форми: * велике І" - скорочена форма для позначення обох статей, а також суфікс ~ІП /взятий у дуаки або через навкісну риску. Найменування професій супроводжуються атрибутами "аапп-1 Ich" та "«relbiІch". ; .

З іншого боку» в німецькій мові існує тенденція, що намітилася у повоєнні десятиріччя і закріпилася пізніше, позначати представниць тієї чи іншої професії, того чи іншого заняття або звання відповідними іменниками чоловічого роду без новації: Minister, Professor, Staatssekretär, Bürgeraelster. . , ,

Безперечний поворот мови у напрямку рівноправності статей знайшов відображення і в пресі. Наведені нижче приклади з періодичних видань різних років, що виходили німецькою мовоп, дають, на наа погляд, уяву про дійсне співвідношення мовіруваних і немо-, віруваних форм. , ; . : ; . . , : '

І. Мовірувані найменування І ...

1) Р.В., П-Krltlkartn, über die Tal&-Shc*-Flut ... , .

2) Justlzalnlstetln H.D.ISPO) sagte aa Ulttaoch...

3) Jetzt hat sie ln Europa... глеї , drei Kolleginnen. '• .

4) P.S., TY-Uoderatar ln... 'r. '

П, Немовipyвані найменування - г / . •.' . - •

И ... sagt Co3undhel UffllnUter Dr.S. .'•VW’V . •

2} Die Schwester Ihres Hannes,Cesundheltsälrilstar K.S. , ; . '

3) ...gaben auch,. < der Kul tusalnlster Frau S.F. .*. ihre Stlaäen ab.

4) . . . Ist nach Ansicht von Frau Minister ,5. »egen technischer .

. Bedenken nicht praktikabel. . : , •. .

Щ. ЛовіруЕані та неновірувані найменування в одному тексті >

І і Professor Cr.ü.S., Präsidentin des deutschen Bundestages.,. . -

2) Doktor 3undesalnl3terln für innerdeutsche Beziehungen.,,

3! Doktor I.P., Staatsalnlsterln la Auswärtigen Aot.., ■

4) Unser Bild zeigt Frau Generalkonsul Dr.H.li., die Representan-tln Österreichs# und die Generalkonsul ln der Philippiner. C.A.A,

Випадки вкисання мовіруваних найменувань, наведені в секторі І, свідчать про дотримання правил новації. Проте згадувати про правила у точному значенні цього слова навряд чи можливо, тому що немовіруЕанг найменування з сектора Д такок, в свою чергу, говорять про соціальну традицію. В цілому в усі наведені вище типові приклади досить наочно демонструють те, що позначення звань, професій та посад, які займають гсінки, вживають як у мовіруваній, так і у відповідній нємовіруваніГі формі. .

Якщо враховувати той факт, що жінки після другої світової війни більшою мірою нія раніше були зайняті у різних галузях трудової діяльності, їи ь:вжна побачити зв’язок мі?с розподілом суфікса .-1° і старими й новими жіночими професіями. Тим самим сучасна німецька мова має граматичний індикатор у вигляді суфікса -1п» наявність чи ¡відсутність якого мовд бути свого роду індексом ста. рих і нових кіночих професія» Кемовірувані і мовірувані‘найменування хоча й утворюють суто формальний контраст в якості словотворчої категорії, в лексичній системі як ті, так і інші можуть вживатися для позначення жінок - носіїв професій. Через те узгодження в роді в багатьох випадках на додержується.

Третю за чисельністю і регулярністю гр;му складають жіночі найденув&ння, утворені за допомогою напівсуфіксів -*гаи> -Гrau 1 ein, -aedchen,-aädel, -welb/’-sciiwestar, -tanta, jase, -daae, -aaji,

-aaasftll.-lUsaj-susa, Більшість.з них застаріло,

тому що вже не відтворює справжнього становища і функцій .«інки в сучасному суспільстві, інші поступово виходять з ужитку. Проте імена осіб жіночої статі налівсуфіксального типу належать до основного словникового запасу німецької мови і зафіксовані в усіх • сучасних словниках і тезаурусах, У зв'язку з активним процесом фемінізації мови нове життя знайшов капівсуфікс -Ггаи : з його

допомогою утворюються численні жіночі найменування* що відтворюють реалії сучасної соціокультурної ситуації в Німеччині - , КаиГґгаи, Сезси’аІЧзі'гаи , РасЬГгаи , їегІгаизпПгаи, КашегаГгаи , ЗІааїзГгаи, ОЬГгаи , АаІГгаи , ОоЬисІзГгаи, СеаггкзсНаШГгаи.изїг, ,

В четверту групу "нерегулярних.найменувань” об‘єднані деякі субстантивати і похідні, які ие мають опозиції з боку чоловічої статі, а також оказіоналізми, жаргонні найменування, іншомовні ' слова тощо. .

Семантичний аналіз імен осіб жіночої статі дозволяє зробити . , висновок про системну організацію цього розряду антропонімів, що виявляється в існуванні двох основних категорій, ознак, які характеризують осіб жіночої статі: ' . . • .

а/ ознаки, які характеризують жінку як індивідуум; б/ ознаки, які характеризують жінку як соціальну особис- . . тість. ■ ■ . •. .... ^ ■ . . ■ .:' '. ;

Слід зазначити, що чіткий розподіл усього розряду на дві ка- ■ тегорії неможливий, тому що у більиості випадків має місце нашарування сем /індивідуум в соціумі/. Систематизація німецьких імен осіб жіночої статі за певними тематично об'єднаними групами.відтворює певну психологічну і соціологічну реальність, властиву даній культурі, специфічні для неї сфери досвіду, які визначають зв’язки і відносини у даному класі імен осіб» . . ...

Оскільки в складі функціонально-семантичного мікрополя жіно-

чої статі виступають різні граматичні і лексико-граматичні засоби /морфологічна категорія, лексико-граматичний розряд, окремі форми, службова частина мови, лексико-синтаксичні конструкції тощо/, саме поняття ядра, центра окреслюється не дукє чітко, воно виявляється "слабким", розмитим, несфокусованим. Тому питання про домінанту функціонально-семантичного мікрополя жіночої статі в німецькій мові можна вважати досить суперечним. З одного боку, чітка семантика особового займенника sla в якому зміст функціонально-семантичної категорії статі знаходить найбільш спеціалізований

і концентрований вираз, дозеоляє розглядати його як центр, 40 організує решту засобів вираження. Але з іншого боку,.займенник aie належить до іменників, ідо означають живі істоти, тоді як-m однозначно передао семантику жіночої статі. Внаслідок регулярності та продуктивності, а також "потенційних можливостей" даного способу в утворенні безлічі жіночих найменувань /що широко застосовується в феміністичній мовній практиці і на сьогоднішній день стало фактом сучасного стану мови в Німеччині/ суфікс -іп мав всі підстави бути центром мікрополя жіночої статі. Лексичні парадигми жіночих антропонімів /внаслідок відкритого характеру в кількісному відношенні, різноманітності значень і нечіткості меж/

не можна вважати ядром поля, але родове ім’я Frau без сумніву,

■ і _

належить до иядернгос"засобів вираження значення жіночої статі. Взагалі варто відзначити, що екстралінгвістичні фактори, такі, скажімо, як феміністична мовна політика та феміністична критика мови, обумовлені, в свою чергу, реальними змінами в суспільстві, найсерйознішим чином вплинули на сучасну мовну ситуацію в Німеччині, ідо відбилося у "нестабільності”, рухомості, перегрупуванні мікрополя жіночої статі. Тому можна говорити про \е, що це поле в слабоцентрованим: його центром може бути кожен із згаданих коп-

ституентів, хоча все ас більшість переваг має суфікс -ln як засіб найбільл спеціалізованого для вираження значення хіноцькості, що даже близько його поредаз і систематично вживається.

Навколо центра групуються, утворшчи ядро, антропоніми з най-ширшім обсягом значення. Такими "ядерними" словами в мікрополі жіночої статі є Frau, üäJchön, bfutter, Tochter, Scimster i тощо« До центра поля прилягають й антропоніми з напівсуфіксом -frau.

На межі поля знаходиться група дісслів, прикметників і словосполучень внасл^ок їх нечисленності та рідкого вагивання через "закритість” списку денотатів. Решту тематичних груп лексем займають проміжні зони з різним ступенем віддаленості"від центра. •

Результати дослідження ДОПОВНЮЮТЬ Існуючі ВІДОМОСТІ про природу Тунісціонально-секантичних полів. Подальшим кроком у функціонально-семантичному описі понятійних категорій є структуруввання мікрополя чоловічої статі в.системі конкретної мови. .

Соціологічний аспект в аналізі функціонально-семантичної категорії статі і засобів її вираження накреслює перспективу подальшого досліднення взаємозв’язку біології, мови і культури, а також лінгвістичної динаміки в синхронії як спеціальної форми соціальної зміни. ’ ’

Основні полонення дисертації

відображено у таких публікаціях:

І. До проблеми понятійних категорій .(шкрополе жіночої статі в сучасній німецькій шві) // Взаємодія одиниць різних рівнів германських, романських та слов’ямських-мов» - Київ: ЦЦПЇВ1,

1991. - C. 123-126. \ '

2* К вопросу антропоцентрической номинации // Язык и культури, 2-і; между нар од. кснф.: Тез, докл. - Киев, 1993. - С. 33-34.

- 21 -

2. К вопросу о семантике пола и содержании грамматической категории рода // Язык и культура. 3-я международ. конф.: Тез. докл. - Киев, 1994. - С. 134-136.

Ластовкина О.Э. функционально-семантическая категория пола в лингвистическом и социологическом аспектах /на материале мнк-рополя женского, пола в современном немецком языке/. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10,02.04. - германские языки. Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 1995 г. В диссертации исследуется функционально-семантическая категория пола как языковое воплощение понятийной категории. Структура функционально-семантической категорйи пола интерпретируется в виде функционально-семантического поля пола как системы взаимодействующих средств разных уровней языка. Конкретному рассмотрению подвергается микрополе женского пола как семантический участок функционально-семантического поля пола и маркированный противочлен бинарной оппозиции: мужское шкрополе - кенское микрополе.. Структурирование данного поля в системе языка, описание его компонентов, т.в. языковых средств, передающих идею женского пола в современном немецком языке, осуществляется с позиций антропоцентрической и феминистической ЛИНГВИСТИК. ' '

Ключевые слова - женский пол, понятийная категория, функционально-семантическая категория, функционально-семантическое поле, феминистическая языковая политика, немецкий язык.

- u -

0. 2.Lastovkina. The Functional Seaantio Category of Sex In linguistic arid Sociological Aspects ( • the female sex

ialcro/leld in ¡Jodsrn Gsraan). The dissertation completes the Candidate degree in philology. Speciality 10.02.04,- Germanic Languages. KylY State Linguistic University, 1995,

Tha study exaalnes the functional seaanllc category of sex as a linguistic representation of a conceptual category. Structurally, th* functional ssaantlc category of sex is interpreted as a functions, semantic field of 3ex - a sy3tes coaposed of Interacting Qultl-level language.naans. Tha analysis focuses on the female sex mlcrofleld which foras a sector within the field,and Is t!“' narked oaaber of the opposition : stale nlcrofield -female alcroflfild. The aspects emphasized In itaucturlng the field -lthln the language ays tea and in describing its components, l.e, fanais sex-charged uni'ts In Modern Geraan, are related to the anthropocentrlc and the ferainlstlc trends In llngtHstles,

The key itords : fenale sex, conceptual category, functional ssaantlc category, functional seoantlc field t fealnlsilc language policy , Ceraan, .