автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Функционально-семантические особенности указательных местоимений в узбекском языке
Полный текст автореферата диссертации по теме "Функционально-семантические особенности указательных местоимений в узбекском языке"
ІБЕКИСТОН РЕСПУШІИКЛСИ ФЛНЛЛР ЛКАДЕМИЯСИ
тшішунослих института
ІЗОМИЙ номидапі ТОШКЕНТ ДАВЛАТ ПЕДАГОГИКА
института
f Г Б ОД ——<>-----------------
1 7 ЙНВ 1397 Кулі’з.на ^унуцида
' УДК 809.437J-+8013
ХДМРОЕВ МЛДРИМ ЛБДРАЇЇМОВИЧ
^ОЗИРГЙ УЗБЕК тияидаги курсатиш
ОЛМОШЯАРЇЇШШГ ШКЦИОНАЛ-СЕМА1ІТИК ХУСУСИЛТЛАРЙ
10.02.02 - Мнллий тиллар фбек тили)
Филология фанлари номзоди илмий доршкасини олиш учун тавдим эта л ran диссертация
АВТОРЕФЕРАТИ
.„ч*\ \Л-€
в*"‘ sfi
Тешксігг • 1996
Тадазн^от Низомий номадаги Тошкент Давлат педагогика институ тиншсг бошланшч таъшш методикаси кафедрасида бажарняган
Ияиий ра\бар — З^збекистонда хизмат курсатган
фан арбоби, фнлалогая фанлари доктори, профессор * М. А. АСКДРОВА
Расмий оппонентлар — филология фанлари доктори,
профессор А. БЕРДИАЛИЕВ
— филология фанлари номзоди А, АХМЕДОВ
Етакчи илмий муассаса — Андажон Давлат университета
Хдшоя 1997 ши Я Н&СЛР& ойининг 1&' куни соат Узбекистан Ресгу&шкаси Фанлар акадсмияси. Тилхцунослюс ин статута ж;ошидаш докторлик ияшш даражасиш ояиш учун дне еертаццялар хнмояси буйича бирлашга* ихтисоаашщфилган Д! 01S.31.01 ракдши Кенгащ йигилищвда $гтказияадк. •
Манзаи: 700170, Топпсенг шацри, И. Мумию» к^часи, 9-уй,
* г ■
Диссертация билан Узбекистан Республикяси Фатар моде мнясининг Асосий кутубхонасида тавдшшш мумюш.
Автореферат 1996 йил Ной Ь [)& ойининг 1$ куни
тьркдтииди ,
Бирлашгт ихттсослаштирипган кенгаш илмий котиби, ^ ,
филология фанлари доктори / /у 3. А. УМАРОВ
Мішуттг Ьодзарблиги, Узбек тштаучослі-піда олмош> нш ургашіш буйича маьдум юхук,иврги зршпіягшх.М.А. Ас-юьа, X. Комнлопа, II. Суярсп, С. Ншо.мішдижпиі, А. Адме-, Б. Юсуфов, Ру Усмолсв, С. Мухамеїдон кгЛі оятятрнига* борада олиб борсап тадкнк.отлярн дтіккатго «•. «)*.<ордир •
?Лаілу.%!ки, сишошлїір х;жд",а еуч горіпллі иа",:і, удариитіг •хугі, уліумлшлгам маьиоларни нфола'цини ті чур ;і? суп тур-іиарп урішда аішашиб, урітбосар су’пар ш'иіф.-іслчн б абхази xa:c;r,a 'гутгаб утпллдп, яолос. Ва\о.ійчкч, on\suur;.tp пд-: уршібосар су.«іар амас. Улпршшг умия хос хусусшихарн дсуд булгіб, ту хусусая-шар асося.жя ул;ір ашт 'гурк.умга лашадіглар. Бу хусусиятлар олмоишг-ірншп' ссмаїгткаспут ол памойн булл,'пі.
Олмошяар, ікукпадан, курсатнш олмоішілрн<<і04Г семантик, /сиятяарл тнлшуноо оягаогартл&ипиг зі/шбсріїдан чпдц ;;о-келяїгт.
Узбек тиші к^рсаппп одаюшларшшяг доіЬгпгк, аайфоріис на іфорик ьмаляарда (фунісцшшпрггп) /сулляїш'їж пирмм іші-<а кзщ іуїдііб утилган" , аммо реііксис шгегоргмси, курсн-олмошмаомпинг деіакткк жихаггдпії іфшадняшілат узаро хлор», сіїгіфорт: ва катафортс амаляаріпшг узята яос топ арі ти ургашпп оулича чукур гадклкртллр олиб боралка-
SJOB» М. Олмоіпяар ИЗДІДв Яитлії иуілх.гляіч^/9'’рск ГИЛіг «І» «RASlhillS. 19С9. Асиі'яоеч М. Kfpcmm 001101 ідарннинг іїзгш х^угіі>гпирі//Тіііт!<'уі.е<і.-шк иеск-и. - Т., 15*70.; Ксміїлоаа X. VsSck. ї!'г;і сі>.і itA o.v.;:.-/’!. - І , .195.}.; С'у^їОй И. шмешкг У у^'скдаїм яніграгдаісм Апгореф кг»«. фююч. ш>«. Са-
цц, J9G3.; Ншояшцилши С. Курганнії оимошімрі \UfV.i~ і/П'і':иО-'(У шінніі неп [і-197$. 475-чш;. ; А\мо;р;! Л. Хоулрш у:"-:к ттю г:м «я кіда cy-mpit//?-iG«. за вдйІііоги. Кг 2: Юе>іЬг,л е. в cnw.s'VK-^tt л««г (XY-X.VI па).
'УМ/, ' [y.<.,",ifc.'p;j С. О'і'іоііпзг.ї.'ішг і’с;с’/л: іігг:і.|>сягпщ стрріг>і>';сь'і;:іі>г oTsrric-іАПіізн/ҐУзихк Тііт ва іда'ніччі, 1978, 3.
ігоііоя Л.Н. Іраі'чатіїка coBj№M<;Hiic>n> уДіекского fluicpnypiioro я;м»д. Ї1.-Л.,
- С. 179.; Юсу>ік>а Б. Ю»;,оріідаін псар. 5J б.
З
Курсагшп олмоишаршишг курсатіїш ішаиларидан т;цшсіі[ж іірдамчи, услама (кошютатіш) ыаъладарни ифодалаши, курса-тщи опьіоашгіри асоелда аеападнг&н. формаларіишг дешетнх, ашфаршс ш катафориіі амшшари х,ак,іща с уз юршчшгаи шмші іпплар йуі;,
Kypmnui ашошлари шірш-і фраземалашгші биріпатлар-шшг шанлланіштда катга раль упнаііда. Бу бяршсмалар *аы шу пашгьча тшішушіслш'і:мшда шхсуе твд\и*чОТ о&ьектп булг&ші-чп Лук;. Аліа шу к);рсашб утішгаи маса&адарни ургашіш зару-рьяти бііз 'пашаїші r.faim'aiuir домзарблигіши бсдпшацщі.
l£tut:aitf лш;садії туш^иші фахтнк материал асосіїда улкеї ішт Kjpw-атіші илмоатнрп, улир асосіща ясададоган с уз формадари, шутыгдск, ульр шшірокцца шакллаяадиган фразе-MioiitJiiiuif бп!:ш;?иша;,'ш.нг фуітиі0ШШ'Є,;маітк хусусштларшш лахдид лшшгидіш иоорат.
Шу >,;цк,с£ідга арішцни иулида куішдаш етифшшрцн дай адімішш тугрн кеода:
- курсанті оіімоідяаришхііг деііютік ыаъаоларшш текшн-
рнсі;
- курс.ічиш откншіаршїиїіґ апафоршс шаляарда іфша-шшиши тіігс.’из;
- кур^гтіи алмошларишсіг катафоршс аиалларда к;улланп-іщііш 'іскллірлш;
- курсатнш сйшошларишшг фдамчи, устама (коїшсшщш) Міа.їіОїіиршьі уріааиш;
■ курсачіїш слмошларшокіг ;куфтяаигаи иа ттсрорлаиган ДОЭДЧ і;.*]иідііл<іедш"йіі моышпьршш теїшшриш;
~ курчлшіш оныошларп асосіща ьсападіїтан с уз форліалари-шіііг і{сйл:'шх, ііііафорпк на китафорлк амаиларшої йршіїОТ, Ю) формалхір і іфадаяайдити ёрдимчи, устама (коіішта'пт) магію-ларіш тадішл кдтші;
- курслтши олмоыгшри ішшіролида ктга келаднган фраза-мананіпін бнрикшишрші ашпуіаш т уларишгг сгшшок табна-
ТОНН еріІШШ,
Тидщш;ітшши. лешодологик исослири ва тадцищап JnemudjUqHi, Парик турколог олішларнцнг, уьбек ва к.ардои хат-гдар ччтшуіюсларишшг шміш ипілари мето дсш опік acot булнб хшмаг галди. Ишшїіг материшшті тсшіирншда сиахро
шїк тавсиф, струїсгур-сшангих метод ли опно-пщич меггодиари куллалдн.
Иіппшіг ujwuii .«ttmuvmt. Узб с к. пвшгупосштгшш биринчи марта курсаттп олмошлгірпшшс фумкияоіwr-cwaamm хусусиятларн монографий: тарчца чукур таділл; кііінндя. Бунда:
- куреатлш олмотшіарл дешптх 'лихатдаи у -rjpo зилднят •дсосида текишрилдп;
- куроатяш олноішшршікк.': .чиафорч.-;, иатифорга: крячачи* шіща дсшіптч осяш сяфднип уш шюра лтаіИган луши булакха булгаи >упос&баглмрм турли жьлатльрдш таддігк калинок;
- курСеїтилі олмошлир.'і ?и у:к.;> :;с».чч їда ясочПіИ су\ форма-лоршинг ердіїмч-іі, усіама .у-амюлару; 'гі->;;*гчр’і»:.;и
- курсітші олмоииаря штціокіра х.?счд іЛ/нА/ьдигм фрадемодииг&м 5ирііклил'ирт*»іГ иол.лч-мж, счио.т.мчь , o.vom»* мпк, вариэтггдорль'Х хуеусімт/гари урі ліпили.
Шанниг /яаХдщып vC-www спфапідй у»бек «уг.чя т шоирчгірякклг аснрлари, тушапдск, тирлища ґдлшлгаіі руе па жах,он лдаоаігпі і/г:■ ■,суї-1с-,:іп'лгі /.'і'т ,ч,і'.7!да лаг,гч стоки Шнодп, :п..хт-ли матбуот оргашар» булмши гаасга ки курпалларда бос.шган турли ікаирлирдіїш їларлар гм w.fi їіютці.
Шу асаряьрдаїї ояиипш шсслльр unumnt тяЬцщот лмаперпаяп вагифасипч ба-л,\:рдя.
Ншітнг кесщшй еа oAtmrcii 'а^ішіппі. Л'азкур пш: 1) одяЯ vKyn :ортпсри дсрсліпсмри гл іфтатчдардгіпі "Олмпт* бсбгепт ясоарч» жяхптдіщ боГзшгпп 2) ^\о"лрпі у ібек пцабий тияи"под шхсус клк ясодш матий вагіфаетш бау.драіщ,
Шшппт іхорпіїляштп!. Диессрт.шлйнп;'' acocnii хуло-салзрп Нтсміпї но ми.і "І'аїлксяг Даллаг псааі опіка институт профессоо-^.и'гуя’жчягіц гі.г\«ш;;и:іЛ ги» лік анжумагшаридц (2985, 1956, ІШ, l>m, 1990, 1W, 1992, 1993, 1994, 1995, 1996') уїділгон ма-ьрузапардо баі;н гс.паг.иг.ш. Дисе^ртлцч:! мапзусн буч?*ла Няг-омміі номтш 'Г'Д Г Гіі -гиліг уноолг ріц-пгьт ит-лэй лугшйілларвда 3 макола га 1 пі і.їлк эч»!юн г.ялипг.п.
Sftrmnn? iPtntxuftui ту:и<лпиіи, Циссеркииія ішрші, і/ккя боб, хулосп m фойтапагіплі .'!.лай,'гі:ти;;р руїідаті'чап и борат булла, Ц5 сах;»флгр? т;.чтш отінгі.
ТЛДЦШцОТШШГ ЛСОСПЙ МЛШУНИ Каран: здодща м';Ж!унш<г долаарблшн асосяана тад?гдк,отнчш- мьк.иад »а игшифш/лр!.;, «етодолошк асосаарн методиарп, ит.Л!Й улихатдаи яшшши, назарии г,а амачпй я шти, хоршшатлшг ва тулитиш *акдца кдск^ча макнул бертиди. 1г1бчи ти.;лI ^-урс&тиш шмоишарш-лнг узбек тть ноелипщи ургиншипш, шш мп мина суяп&рлишс* угыга хос ху силтлари >,а*да уллрише' иаьчу доираеига жалб килннмаслтс • бг&щт би?п кдешиди.
Пиршгки 1>М "Туй1 КУ’рСШ’ИШ ОЛМвШЛцрНШШГ фу!И«и 1ш.ч«1лыш>ш*;с луг/сийтупри" деб ашодди яг. вир ш б)Ьш>шарга булимадн. БсСшшг хярнш |дкянда курсатьш с мошкарл ^адидаш um.tuu-.ra ьшштб .калган "урт$босар с} скфгшэдлл л^фнйАирпшл* эс.хирпиглгт, бу олмстлпраинг уз» хоа ху су пилках; мшкудяит тугрисэда фнкр юритичади.
"ТуЗ КурСШ'иШ <Ш!0ГС1Д13рШШиГ ДОтШИС миъиелари'' д ь'птгш '.щчтчи бултща дгигтлаб дсГвсснс каггсгоршсл мода» *акща су* г,и:;г№:.ддьг Бу борлда узбек, рус гттупости'и крь'пшъа шипар лоддо маклушт берилэдн*. Кешы бевоси узбек ’пж туб курсиши олмоишртпшг дсйкшк маънаяа} т а лдн1 сит уп а а ;д г,
Курсатсш олмотльргациг дейктик маъноси - бу ударен; соф кшора кджш хуеусттидир. Соф гаиора хдшш х&райш1! шхи аисмдог - д«£мишс Йглги ад референт «шторок этади\ I Йр1шда дсшстк белш курсами ошолтшшг уш булса, р. фсролт - ишора. адиишаё'п гл объсктшх бнйднрадй.
Курсатнш оныашлнри дейклик хндатдан та\лил кдгаивгащ;
Лодром и. Оакшмф уисдм 6 лай м^вдашла^/^иСск ткдн ка ь*Лйс 1В6П, К> •!. Лпткии Ф.Д. Укйздегааыз игстоныекш к их ироюйоаш...'. туршсссхш, «одгёг&дздиккои к ?)рецко» кзьш1Х//Лщ[ор<я^дис..ха)у
,фи;юд туи, - М, 395?..
‘ Раянмоь С. Рмсжш ъоммушпшцде и иробюыа дайусаса £ разиосиетгл нт -пикал. Татша: 1.989, 92 с.: Ахшнора О.С, Словарь лингвйсотл схиа К5рмп>гав. - М., 1969, - С. 126.; Юсуфов Б. Местоимения в сгарс ^Зскск-ок игакч (Х\'--ХУЬв). - Т., 1991, - С, 13 ' Атнаи Ф-Д. райо-ы.; Кс<ийам Л.И, Грамма та сов^атш!'
узбекского ла"кр.гг}'рцого тпса, -М.'Л.. 1960 с. 178; Яико-Тршшныа
Н.А. Семаыгиаа укаытеднич лмп'011мгняй//Р\г'скиГ1 яшк в шопе, 1ЗД2, К 2, - С, 74-79. ' '
уларня турлн ездотор бушгчл f.4\po клрлш-кпріїлі куї:н~ •геіатцяші ло.шм.
Лввшю, к^рсгдші оамотшюрн "р«.т/лгугн" стштри С»уі5ича у-оро зядагит х,ост ,<дтадет. 8у ?шхагдаіг «•;}', <£V. у, at/sert, л«г* ;мюя, yrotfy, j*/«e куреа'чшг олмеяга&уп об).£?тлир;:и уги;.;. якитанш зквдктцаи фярхдаб шппра кдт;ял учун :-.,у:ілг.і;.''Дл, Бунин іїу, ywfy, літот, шу курсппші олмошларп лі і.чі фадаги обьехлларга ишора итлса, у, mmvu сщмопл«рп узок :іа-софапаш об’ьеісглврга шпора -.ог-гада: "іфлят, гу боли l:i Оудяди (0.)". "Иічопт&санмиї t', nwSutt ///у ссхсяп,< .пан-іії (9. Уси.У "Уяярінтг імжн у боиягіх, ичг аси Су бмнчіп сергвк турпрда {І. Л'а.л<sj".
Курса-пш ОЛМОШЛ8РИ ”*ггхі гг^ш/н^тї:їїлії»;" осмаяиля уіяро зіїіщіш- досяд ютиб фэргсычилг. Бущш «»?, і-,ті олмг.ш-
лГ'рїі суліїсіз'-лі зки титїглот.чіігд 7”п;іі:я Ojiwtm uG\- стл;> «агора -\iJ-
тпи учун ку;ши.ш-,% ?>у, у о,ткочик»:- е£?г,го’м вл ча-х^ггза котагоял булгак обьеісшорт wropsx ;о;лля y':v;> ztnw-s'iwt "Ргпрриптз tfmeau, сплит fn їаїлдин 6>p:t rry ><o;i icrcr-mt'c. штаб келамт (H. Аммюе}", 'Ун:;;, .;<?« срглгип aca.'s» • •■■.'лл' Нссриддин Афаиди булиди! р. Аь.ча.н), "і’счцц су а;і бошдан-oh,; куз ювургппб, ,|шя! келиб гтмрди {О.}",
Кургаткш олмошл&рії ”a;:;i>;vw ти[>йх:>a-v.ин"яучу:::уп',і я хура уззро звдщугї досзш кдзггацп. Укр;т олгапг#, ^.урсг'тли олмошлори обгсюслпрші с«.;р?,жб лфогьчяг'л упуд •/улл-и- :‘г’. А..шо бу ажр.тпия уязрдя бі»р ш *м«ї. Дйрпм п^рситкіц ол-мошлари обшстрш фй>;гг? :юк;стаеднги боилу; г.;;л есшардан фпр^ньб штора гашпя учун к;у.!лшгг<,пц, 5’у, у, t:rr;u:, .шмат хурсаташ ошошл&ри sxm тутой, xycytmслірт жи Бокща лт хурсатпш рлнотчяр-х sea бьп? хпл е(Ь-.»,хл*.р ;;'7мд-’» айрх»еїлр».>га алгратоб курепт/пг/ утуп >;.}лп;:т:;^, Shj\ y.v/;/, jwr» ізу курегт/то с.'їлгоіпл'арп а»а щр.юії on>w'i:oK‘pf‘>rp: "Л’у
’ .?пг отитб гмиїиіитіїисп гмтядпит - ;;;у Зі-чгн-х-.і”,
(пл) ( 1 ‘
5<урсппнл оїїт.гопілррн обт.'г-сглрр?!!* iv.ccr :(;гл;\(5,;!д'.'2 у1.;,!
пфодалашита курд уз^ро ^ї^агят лосїіл !:-уаг і ytm;.-,
фаркл^ідаа “^сПїГрЛїлд'і»" «гіатг-та мое ("у:н-:>т, ,'^v
Пол’-.ф С.М, Го:!*г,/;;:У.''сл іі ч f ч1 Vfu.
ію-і'Оміін ьііл ■■ V,, І'УІ\ - її ь.
лари олднн тилга олинган, зсланган объектларга пшара кдлнди: “У хотипадан уч ь,т, бир угил курди (Ш)’\
Шу, Су олмошлари нутк; наитвда, х,ознр 'пша олинган объ-сктларга пшора кшнш учун шшкгшиади. Бу, айшк.са, шу, уйм олмошлари узаро карама-к;арши куйиб куршитвда, яккоя т-мойя булади: “Чиндан .уал упи курган киши %онир мионгиси кел-майди: шу Исмошюл уиш Исмотшили?” (У. Уем).
“Туб куредгши олмешлярлнииг аняфорше амалларда К}?ллтшшн” деб атаягаи люавгш булимда анафорнк куллашмц дах^да су:1 юртчшадн. Курсатнш одмошпаршшнг анафорше амаляарн хд*ущит тшшуноелар бнодирган фнхрлар келтиршш-да1. -
Анафорик куллашшща уч элемент ишткрок этади: дешшнс белги, рефиреит ва антецедент. Бунда дейктик белпх курсаппи олмошншшг у:ш буяса, референт борликдаги ншора кдшиигсн нарса, антецедент зса куреатнш олыоши ишора кзшаетган ол-дннш гаццаги нувдш булакдпр~. Бш бу анафорнк тюшдаш "интщедешп" аташегош "ржпитпор” аташеи бияаи ал* мангснрдок, чункн "антецедент” тушунчаси фак,ат ашфорик. к,уллиш учунпша мос булиб, катьфорик амаи учун мог шмай> ди. ‘•Рсаятатор" депшда аса бт умуман курсант сашошяарн-шшг магноларшш реаплаипирувчн булакш иазарда тугдгас ва шу т&рэда к,улладшс.
Реьлншор билан дешетше багш уртасидаш ораиик; (дистанция) турдича буяиши мумкин. Шунта кура бш анафорнк куллшатш! юаш гурт ахратдаш.: контакт аиафорни: {фиш-ниш ва днетаит анафорнк !^ллш!нш, Контакт анафорлк дудлаиишях* д«ктМ белгн ва реализатор макеимая дарзжада кк»ш жоидыигап буладн "Саида бу я&шн дарроа Иной нуриб цолди ва Суии лишролмяди ”,\А.К..)". Дистант апафорда к.улла-шпида дешешк бедш ва реализатор ораеода бошка гап екп ган-яьр, баъзан бутун-бугун мэтнлар кдгтвишшя мумюш "Счзга %о~
1 Лисит Ф,Д, УЪштелъкис* ыеегюимепт к ак гфоюзодяне V туркменском. ачербдйджаисхом и турецкой азыках//Л1пореф,..&а;и. фююя наук,
- М, 195;?, ; Кононов А.Н. Грамматика современного уз^белского котсра-турного язык;и - М.-Л., 1960 - С. 179. .
3Акмакова О.С, Словарь лит рцстичсских термшюв. - М., 1969, - С. 47,
нір холи, jf-еч юш ?;ал(щат бермспднган хай ксрак. Уша Нзуичи-ларттз уйи а&ни муддао (У. Усм)'\ Бу мисолдаги у та олмонш иигора кп/шіптан "езувчилартш? угіи" реатпаторк б план дсйк'гіік беяга 5ртасида олтша гул іштфи.ч- зпан.
Контакт анафоріж: к;уллнюші бу, ту гсурсатіші олмошларига хос булса, дастанг аиафоріж. куллишпп у, унт к.урсатнш ол-моогаарига яоедпр.
Анафорік куллангаг реашттор шитнрога жіттщаи щн іюсига ажряшлади: решітятор ншпірок зтішнгян па реализатор ittimipws фтияйднші япяфорик куллашюі. Бнргогш хт шафоріїк к,утаїти куп учраііда. Нккішчи хил штфоркк гфташия оса кам учраі'щи ва такії Караганда деіитпс кулла-нттилгл ухшанда, легат реаяшатортщнг ”ішари”нк бшісосата йуллар Стан тошап мумкшшчіі жихдтшач уидан фарк; ктади: “ Тоща коли б кетгаи журналист uu?wn Л#гн бипаи Хулкрр тугрисида дурустгина очерк Нігті, нкковиїтнг расмини .уам босптриб чіщаргсш жсш. Унт газспмти Даалатбеков узи Ой-кулга олиб кслиб хштага курсатди (Л.К,)." Кел'пгршган ларча-дяш биринчи гапда журналист нш ім' х,ш;,идапша сул юрттстади, газета туфисшш х,еч нарса деіірлмагаї. Бзувчн булар уртаелдаш етіпішаетган буушши (газетанп) кейілші глпда ифоцалаїїДи ва укувчнга “журналист iiimrr” газета мухблря ттттії ^акізда хабар бергерї. Бу бішал у укув'ягга озрок, булеа-да мустакия му~ лодта юріггшига гаїкон яратялк.
Реализатор ішгтирсж зтмайщїгал апафорнк куллшшганн тшгаїунос Б,М. Пцдучсва соф дейкаю ишзн соф анафора уртасидага “оралип, ншшіият" деб атайди1.
Дсйхтнк. бїлш (ДБ), яьшг куреатгаї олмоцишри анафорик ку’ллшшшдаш аиг муг^им элемеотлгряак булиб, пфояаляігшішга жура гшсіі ш булояи; 1) субстаїїтнїшішгян кїрелтиш олмош* лари билин нфодяланган ДБ. Масалан: "Кєйин урпшда Нпги-бое в бор, дапгалини у ям етквзиб турарди бизга" (?. Усм.); 2) ишора іурудн 5тан ифодядаипш ДБ. Бунда к^рсатеш сда.юш-лари біілан биргашкда турли сузла)) иштлрок этлб, ишорл гу* русини (ІГГ) д,осил кіоагия "Аббосхон Тоїшсентда яінайди. У гиу тпуарда туттіб усган” (С. Варноее). Мшора іурухпари дам
1 Ппі^ісм Е.ІЛ. Висизшыю « ora cooTitccihiiicon. с дайягашміміостьх». - М., 193S.
- С 163.
т£г!л;.':іі%!! хли,л'і'!>т йкіси г/рухда шкр&тхшада: 1) реализатор глі'.гзгмїяфіО !;,лпііШіу>тї шік.ри іурузцй} 2) ршлішітор ишй-лг.рнии ту”.ж; ііісиода ифядалайдипш сузлар к,агнашрчи пч''-:>н гупучлкпнгл буггшодм. Бувдш ?ашк;зрн, ИГ оркиа ви чуу;у?! і-;}' •г.'іртгл'і бу'ц*ні;і£5. Зріаїк ИГ путі: найтадшпіа тузи* лнб, цуїздкв гьш&рмда шц>тіб кстадиган сузлердгія ибордт букиїгі: “Ял» «а.-;лї куі:іпшг,і2 плпон хишаикврлариигаз куда і.',,/' і 5!.<'Г;.7, у ііпсишіїи мета бера }}оленпл<,р, деган ід»”
(О.). '-У,.;;;. ІЗГ пуа^-.йі ТШГЩ/Щії Ї.ЙМ м&яжуд буииб, SX-Л'ії.'ііьїі'чи і'.Зр кГ'лшллдч пудяаіада: ‘Ua«u І1ул<ш Іїуриштг уйиг:’. кй..ї/< *£«£<;, у «л£*м шиа цикади?" (О.), Тур;у» ИГ язри •пу^'^у.ь.г'ц £о:.ніо«;:й£Л&р т<;сиыч£п; кури зуш турларш іикра-цасалири мусілуг,г іфілаиздиган ч/р^ун ИГ u'y шЗш, jws пуни, <іа к&бшкір кирздн. ЇІккшічи Ціл:..:и 'wcraur;! ь^лльн^аЛдиган тур*}-н Ш* ляпнга tuyndau бари, уг і'.ш&лри, fi,'.'.с: іл-ушл на ляЗилар кнрадг..
ДЬ шгко ;;лдатндіиі \а’і турларга ьярдавадк. Бунда ша:;с, ар;-:ул;е.г3 jV.nu, исЛ»’, гіолзі* eaSisS, мак,сад, дпро^з, з.уа<од ухшшпш» шарт, о&мяяг, шлротш, штшь каон шдосдорьші пфадапойші дєйе.тшс бсііптар ь.тщ’лґ'Дадйм бвд-хщя одам <ід;ічир, волгл utynimt ёйшда цолгандхр”. (JP. Усм.). Б у мисок,то ДБ «абаб шъноаюш ифодаяакиї.
БукардіЦі лашкири, хушш гаяиар -гаркибида суроя; о;шош-л<;рл биііаіі *е$ройЛйик#5” • агуфтлигаки щосіш їдкіидатан ДБ 'х,ам маняуд: иНиліі>икгі мрур tiyr.ca, tiiytta фмаииз” (Мирм-).
Рсшішатор .чдм турлхі хуі)4'.шгшаріігй ііура турларга ажра-тнлидн: і) хуакг.і шидапідаи ші булапігатсиг коладиші; 2) би-pi;n.'S!n билш» ифздаіЛйнгїїи ran б$яапіл* тент келадиші; 3) гоп» пі ти<г иеладишц 4} мшіримагага тенг келудиш» рзалтягор-лц‘> Гійріі фар2«далодл.‘ "Гулпор ішма уйявйди, Іупи бияиш Kiyaiz” (О.). Бу ьшешда реатштор ггпга т&нг кеяадк.
Рсапизато)) ва ДБ уртаиадші муиогабатаар турит буящси. Бундл іліц-ус (мш>ї;є) ь-аі^апідан ь^іос^батлйр ва маьшвий щ-гіос«і5:.тл«р фархуіанйди.
£v*.;uuU«Top ьа ДБ ші їгчидші uasii4>acit ааіх,іп'идаи nos ке-ішшй сл.(і мое кслм&саипі щмкші. Удар уртаекдаги мггшо му-аосіібатларк «,ам туряича балади: "Ойнага щмган одам р тн-ии лузая де б ьилса, іічон ииишр щчпб, іїу гузалликка халал
кеятірмаат (Оз-оз ургттб ... и). Б у лоїсопдл реалтатор «ц ДВ статус .'гшддпідан бирл гдасшгшеїіга мос кслмішдо - реантоатор сифат білиш ифолацаипиі булся, ДБ от турку,*лтдлш сул біитаи
Учшлт буллм “їуо мурссгин! тмопишринснг ссдтяфорик амаллари" двб номлгнпш, Кдтйфорігк ?;улла,чнп!Д.ч хп’д ДВ, референт ва рагпшагор мгтсуд булиб, реачгшгсор бунда деігктшс болплпа шсбатан ортмавк,еда (постпозтчіа) буладд,
Кзтгфрригс гсулланнш їяхдіеш х<*.м аігафсрхлс ^уплеіггагггаги кабя амаліа ошярішаті, ІЗунда фахат ксчггпкт кптафорих тфіягчшш твщуууїр. Реализдторштг хахн хихатдшш турпяри алдянга буиимдапііа ухшаш. Рсітьз.'пор Сшш дсітстик беті уртадатш матовий иупосабптир хам дсарлн ухїггоїшглр: “Сихіпррп !;у:а:.::агУ;:.іа/і сйб j,c.h ту: :хапозтчпяикдан яиіириб, дзямпти, гащиа а.гд/нї ие.чганетдщг’’ (& Усм.),
Катафорвгс куллашятіда хам ДБ к;аідаіі тїфадпя-зїкпшгга кура суЬсгтггитсшган курситиш «мошларн (Ішіші ифодачг«лчш, ишора гуру:(н билан нфодадешгчш Д?» па ахрилиади. Ре.ачиза* тор х.аасм«га кура зсо гоя оулягига і«нг, кенгяПтиркігоп гоп Оулстга тенг. гсига шіг, микроматнга тепг каби реалгоатор-Яііріа булшгадп.
ДВ шотгш решшзитор уртасядапі муьосабзишр суГгьсаг, предикатна. в«%екг, caOaS, наетша, пайт, атрИїтутінг, урий му-носабатлармті булшмди: "Kannwum бот тусоші yum ердя, //■>
ртда прилади” (С Аули)-
Бобпняг туртин'ш булгот “Ту5 лурсатш влмоишіршншг усг:шя (коинотатив) маздголаріГ ^еб агалпаї ва ддстлаб кошхо-тпшя *одншаіга таьриф бсршадн'-.
Курсатгал йлмотларіпшнг курсатішл, шіора к,ткш яшю~ лзри устнга їчуашладіп*ан устама мах-ноллрл колиоташп маъпо-яардир. Бу жихатдан хам тсурс.тшш отшошлкрп узаро .нідднят-лор хоспл kjdiiiG фаркдашурт.
Курса'пші олмошларя дурмат мяшосяш ифодалаиш жиха* вдай у:;аро зіщппт хссіш етзллди: у, Су ашонілари хуркат маълолвршш ііфодалаш учун ииьтатипса, курсатша ок-
мошлари бундаіі иазифяда і^ллана оямаіу.71: "X\ojup турт пав-
! Лхманооа О.С. Слов.ірг, лїшгвнсгїггєсккх терминов. - М:, 1959, - С. 203204.
корни юбортан, Насриддип Афандамга %уишнг-да, булирни, кучшшаридек шшш ^ол этшг". (3. А'о.пм)
■ Курсатиш олмстпари беписсшдлик ыаъносшт ифодалаи жщптдцзн узаро оидцшт ростах к.пчадп. Ь'у, ту, уиш, ашт, м няни олмошлари бехшсгшдщцс магиолариии ифодалаи емка, к,с гтш кз’рсатнш олмешлари бувдий ышюш( ифодалай олмайд “Сими деб фшпншппш-ку. Вилтштг давоати топишмофш. Шу ерди Миуаип/п ншпо:;: "[{Ту-я, шу тояадимн?!” дггапд Азиз?а паст >шзар билет р;райиб щ>ади". (У. Уем)
Курсатшп олмошнарн }та салбий мунос&батии ифодалай ашхатидан узаро зидцшт хоиш к^иьда, Бу маъно бу, шу, уи< снсши кабн курсатшп олмодшарлга хосдир: "Мен Ьилшаи, \ Б&чролш барибир мета дуст булиайди" (П.К,) Бу маъиода курсатша олмешш&рн кушшча еалбш! маъна ифодалайдош “мупшщан", "с.блси;", "бшешю”, “г,усг,а” кнби с у ал ар бил; бирга хуляанади.
Сукпт, з(йдвраг нагполаршш лфодалаши жих,атидан х,; курсапыя олмошлари узаро звддиат -\осяа к?шади. Бунд; маыюлар уиш олмошита хоеднр; “ - (шилтг б шиш, со у та ... - отам %ипигищ суашди”. (И. Аминов)
Тт. к ид маъноеннл ифодалаш бу ва шу олмоцшари хаедлр: “Справками бугун беразерииг, пуяини эртага кслшр1 берачап, дел ту ёлвордим, и/у ёлвордим ..." (X. Тухт.)
Курсапш! олмошлари ноашнушк, гуыон шгиоларшш иф далашнга кура зиддилт 'к.оаш кушади. Буедап хусусшт бу, ш анаш опыошларига хоеднр. Бунда мазкур озтошлар «уткдш гшушгп тулднрша учуй к,уллинщн на ноаних^ппс, гр,юи ыаън' ларшш нфодадайдо: “ - Капай: бу ... бизшша секретарши угпарнга мащулми?” (Я. Аминов)
Коглвдш ьазифаенда к;уллшишш зш^атадан курсатиш а мохшхари узаро андцшг хренл килиб фаркданада. Бувдай хус сил фак.ат бу олмошига хос булиб, у кеенмлик ^ушимчасп га вазифа жих,атидап текшашадн: "Х<щ, бу - чсксич ятипс (Шукрулпо). Еу олмошишшг богнаш даражасига тушнши куй) дапма юз беради; мазкур олмош киггирок этган гал аелпда и кига цисыдан иборат булган: биршгчи кис?, я г бир состаили сод? гапга теиг кедеа, пккинчн клсми иккн состашш содаа гапга ка кела?щ: “Шшш. Бу аГатшыт(а осой”. Июагга гея ^ртасидги паузатпег йук.олнши на'пикаснда бу кнчяк мати содгщ гаш
Еінсформациялашящі (кугпім м.ч берадн): “Иічлпіи - бу айтниі-hiiin осо!і". (F.F) Иккинчіт гпп тяркпбидапт ?га валнфасіши жврлб кслаетган б у очмоши яїгш паддо булган эга (Нитті) х іслаосша кура мавхлмрок, булгаштгн учун бопгама потп-Aru у гада. .
Курса ічші олмошлар.і »г,’фтлат атг їм токрорланші хсяда м турлп машоларии лфодалліідл. Узпро жуфтлаииш хусусия-
у нц бу курсашш олмошларша хос булса, такрорипгаб 'фтл»иа.н досіш гч>шшгі шу\ уша олмошларшя хасщ>. У, бу мошларп і'урля келяшчк шаглпарлца жуфтланлб, маяхум сдчкі, бслги, урин, ланї машоларшш лфодалрі'їди. Мисол: 'уиток, vnu^iAoofi налган тануо цорозул кулкллсгри унда-иди учуаО і'/ОЛйр ::><}■!(". [О.)
Шу, yarn си;«ошларн такрорланган холда жуфтлптпт хоснл шіб, олдішендіііі, узгар.шчшн хаби еуяларга як,іпі машоларші юдагіайди; "Сиз tftmdau уіиіайсиз, кгшдой фикрдаснч, билмай-н, алиио меіашг гапим уша-угиа!” (У.Усм.)
Бириши иоб мзасщ&и ку.ивдаги х/лосялар чицарияди:
1. Курсалш; аимошларя ліустак^ш фу нкідіонап-се маїтпс ху-яілтларга ага булпш олмош турндар.
2. КургаїШі олмошларп дентспк жщатдан суздовчига узоц и ;<:<,ин масофадапі иб-ьеклта, тш.іші ёют поганіші объектга гора вділиш, обгектют ажрагиш ски шлратмсслик, «аі\Т іхатдаїї фаркл&б ифодалаш хусусиятларнга кура узаро знцднят гич іуїжідзх.
3. Курсанта олмошларшпигг аігафоріїк жидатдан куллони-( контакт би дистднг куршілпіда., реализатор иштмрак этнши л реализатор ішітирок атмаслиги жішітшші турлича буліпші мкин,
4. Лтфорнк тадмдаги дейзспгк белш субститутип к^рса-а олмоши, ишора гурузуїари Крдпмида ифодалаїпшш ііумкіш. юра rypyjyiaptr уз шпОатида таркнбий ва маъно жихатндал а турларга ажратилади. ДБнниг эргашган кушма гал таркнбн-“суроіс/іг;а;;г)Чі'‘ тарзлда учрайдиган тури дам мавжуд,
5. Реализатор мпкдоршг, жидатидан, маша (мандуи)
я,атіщан шале, предмет, ^аракэт, Л’ин, ппГгг маъноларшш сдапоаэд lypy.viapra а;кратичадн. Рсапгштор Da ДБ уртасіща-муносабатлар дам турли-тумаї-днр.
6. Курсглгеи сшюшларининг кдтафоршс амадяари уларштт алафортс амалларнга дсирли <;хшаш буяиб, фарами туки, бухта курсахшп оямоти узщдан ксГшит решгшаторга гааора кд^пб, шу решпттир «рдамнда шъно кнйдшдад ргаплшнздп (шдаиташадн).
7. Курсапил олмошлари кгяшсггатш маъподарзши ифода-лаб, зфрмаг, бепнсиадлкк, утя саиСпштт, суипш, таышд, наа» тнуно; маъналариш ифодалаши иа боь'Лаага вазифасини бахса-р*шш хшдепдак узаро зодцмктпар лоснтх кзвлади.
8. Курсатщи шшояшарк куфтлашб ва тахрордашю, турки шънола р!аI нфодал«иди 1.
Иккинчи боб “К$рсатши олыошлори 1!рда\шдс кссш ' ^шззшадигаи с^а шшшл&ри аа €иршлшя&ршшг фумшдиошгл» ССМШПН£. хусусилтлпрн" деб НОМЛаИГаН. Бу бобшшг 1Шр13Л г;исщща курсатша еашошгари асосада *осня щшиюдцгаи с уз формапарн ва курсатшп сешошлари шгшрояцда юзаго келади* ган фралеманашган бирихмал&рхввд* ‘пштуносликд&ш тшвдиш х,акззда суз юритшади.
Курсами сишошларэдан ясаладигаи суз форм&лари хам туб курсатлш сшмошларига уыиаб дешстик, анафорик, кятафорш-: вгяафаиарда куллаыади, коннотанш (ёрдамчи, уста:,1а) маьнсшар-1Ш ифодшхаиди, Шуларнн ^исобга сшиб, бу форманарнп х,ам: тадкдск;от долрасига 1капб кдшдпк.
Бобшшг йприичц булилш “К^рсетиш олмсшлари ссасида ^&сш( цщшнздигш суз фаргаалерл ва улщлтиг сшшгг»5к кусу-сиктлирн” деб шилапган. ^
Хоэирга узбек адабий тищща -дай ва -ча куштгаалари халда ударпшг турли вариаигяари йрдамвда курсггопп олмоишарл-дай турли суз фйрыаларн арсия щвганадп. Профессор М.Л, Аскарова бу формаларш! “ясша сишошлар" дгб втаган , ‘
“К$рсятиш блмаошйрн всвсща доега б^лгш! ясша форма* ларшшг дейвтлк. магтолари” ноши котик швзу сспщит булимчзда ыазкур форшлартшг ^яшатиш, ношшк мивдор шъналаршш ифодалаши дгждаа суз юртипади. Буидаи маъно-ларш-тт бс;скичгш-(юск,ич шакшхаигаизшт ядаща кунидашча маьпуыот берипадн:
1 Аскарова М. Опмоцкмр дадада баьзд мулох432лар//Уз&к шли ва «фбнётн. 1969, №4.
1 - боарм: Курсатіпп олмошлари маъиум реферетта ішюра Зшадн: Бу кншобни уігидгм.
2 - брсцич: Бунда икхота біф хіи рефереш нштирок этади: гу кятоЗга ухіиаган кгтсбті уцидіш.
3 - басг,ич\ Бунда 6нрш<ш реффитш ифодалоп'лі с уз ту-пнб хоппищак кеіітш дешсгік белгп ушягг тгшсіняг хам уз 'сттгга оиади: Бужа ухпшап тглобни ущдіш.
4 - боаріч: -дпії іфтс-ічасп деіЬегшс баишга путтпб ?глпа'ПїШ форгдоппн дссгет ктпадп; Вучдяг ттсбин усидим.
5 - босфчх Бунда ухші-пгаї формасшшнг упн хам азсгуачша-•орллк1 г.-гафшіш бюхврадигш буяиб ї;олащі, ягыш еубстзн-irenamepu: БуиЗайлар куп.
•дай sa унша* карпаїшіарп бшші яеадган формшіар \ш ‘угау’пк.ии”, “тяшгаЛгатлшш!*» “оядіш/хачир**, “шкра-чян/тзрзтпеліш’’ семакарп аеосхад фаркраїшб, узаро зпядиягг ;ocjdi і'тиадошлр.
£у, ту олмогаларадаїг ясалган формшіар якзт тсофадат ;бх.е7стпі хшгсра кдлпб ухшатага тыюсшт ифодалайди:‘Ч/£«« Ыпсн ukkosu .чана jtyitdorf, sjuwi! - hypu икт бирмоеиин Sup-■ирига кщгсам чармаштіриб курсатди”. (О.)
Уикг, у курсатши сешотларщш ясаяган формаяар узок; ма-язфздат обьектларга ухгаашб шпора кдлади: “Мен щи она hnan&sn бола sdtM, - Ьея кучада $йнаб юргт божти курсам-■н‘\
By, ту олмеїшіарі-щан ясалган формаяар явдш вак,тда тшга шгкган объешта нпгора к*мади, уша, у олмогаяяртщан ігсаиган формаяар _зса олдші тилга отаятаї ебъектларга ухшатиб шпора гдїладк. ,гРзейржбаіз, ■ дгди Саодіт, кешт нечун ашаётгаии-•а ут .удлі юхабя/имб сатвика утди. - Хами %ам ушандайсап. С. Арі.)
Бу формалар “тииш/нот-лкш” ссмалари буйша дам узаро іщцііят доєнії кдавб фарюштадгтар. Шу, уша олмошларндан :салгші формалар еузлозля ва тніїгаовчига йаі шулардаи Сирига дадшгдан ташгш булгаїї иарса, піахс, додаїсап* ухтзтй інлора ?сіадіі; Шуидай отанипг, тундвй онанинг балааі щєтда уч ртіни тзпиб олгашга тисіштн. (С. Apt.) Млсоплан курян-
Мбїиудзв И. Элаипсяо в узбехскли языке. Автореф... ккид. фнпол. іінук 1918. - Т ,
яітгтлі, суалопчи узи назарда тутаггг.ін ота-она біішш оядшщан •гажаи, улпрчинг здодаи сдэшар зкиндипши бгоіади. Хознр зса у шу отичшага шпора к? тнб, уларга угриатяти.
]>у, у сшмошларл аеоеида ясалган формалар еузловчи Уки •шникдачига у худ улардоиг пхкттвга дам олдивдан таннш булмшші пірса, шахс, ходивши ухшатиб итора хдооди: “Расул Оллосройич, институт пщптіда, Сішіядіш, мен %ем курмаган-мла бупдеР «океани. Ніша бу ^урматсішчк! " ($. Услі.) Бу урпиля су'ион'ш (Мухїіддтг Жабборошіч) узи іішора кдщіб ухшлта-гган ьокаа бішня олдішдан тшшш эмас, у бувдай иок/ва-т дуй кслмапцшппшп баён к,шштгг..
лмі-ч'ур формат;» ‘Чикригиш/амратм&слил'' семадари асо-сііда л>-„ч уіаро авдшбт доеші к?шадгоіар. Бунда ажратиш хусу-сичіГ>. му, упа олмоиитаршьш йсапгш формаяарда кучіш булса, 0у: у «.•ггмоішіііріиаіі ясалші формаларда унчаиж кучші эмас.
5;.’.'. і-жор»ша обгеютш боршвдан «жраткш умуман курса-ппи олмошларига хос скатошпіш аіітгаи здис. Ана шу хусусіїят куреатшп олмошларігдш ясалган формаяарда дам мавжудоір. /п*. у курсатши олмошларидан ясадгаи формалар обьсктларші Оорлл'іуіа« ажратган долда итора кдші.'б ухшатса, шу, ума ол-моиіл;ір»даи ясаягмі формалвр сбъектларнп узларія'а ухшаган объекта ар іічндан ажратиб шпора хззвзш хусусішига ага: "Эсимда птургап жсш, худди уиімнїяй цшіиб сурмі чизнб ^уй-скім" (С. Арі.) Бу мисоядаш курсатшн олмоплідан ясалган формагкктг худди с узи бішан богааініб келипш *ам бежш эмас.
-на к,ушимчлсн ва ушщг варііантларп Йрдамида курсатгап олмошяаридш ясалпш формаларшнг дєйктіік амапларда кулла-ШП1Ш кам учрацди, шу сабабли уларшліг юкрридага каби турли ссмапар асосида узаро фарклашіши хам деярли учрамади. Бу формалар адабий тшда дшктяк вааифада келгашща мавдум міікдор міпшосига ишора клнадилар: '‘Мана шунча єпшай ту-рибди, - у Сюш ва курсатхич бармоцлари б&яан улчаб курсатди” (С. Парнаса). Бу формалар куирок; шіафорик ва катафорик вмалларда кулланади.
“ІСурсУпиіі «лиошларндан «сатгаи формал^тинг анафо-рик ам&члпря” деб номланган наибатдапі кичик сарлавха остили -дай. -на к,уитмчалари >;£шда уларкішг вариаігошри асо-сида ксалгаїї формалар бирипчи бобдаїи тахліш коііігпи буіінча тштгртия.
•дай куитмчаеи на ушигг варішштри йрдашда ясалган формалартшг апафорпк дмаллари хам гурлн жщатдан тадк;;к,
КДШНДИ.
Атгаало, бу формалар ДБ пинг кандай позтднядат реализа-торга шпора кдшишита кура контакт в а днегалт анафорик цуллаїпгшга ажратичади. Контакт атгафорада я сам а форма узаро макснмал axjoi турган реатдізаторга шнора киладіїган ургаїда ке-лада: "Жамтпишизда мад%шш door,он раса ирпшдііган ажа-йхги оилалпр %ад-фісобсиз. Ігундаії ширин оилаяарни курга-ттгда е мсіцтозипи эшитганингда сезттб, терипгга сіігмай кетасан, (М. Исм.) Дистант анафорик кулланишда ДБ билан реализатор уртасіїга богила гал ііки пшиар киришлішш мумкзш: “Баьт подон ота-оналар угпаринин'г цолдирадиган мерос.чприга миониб, болапарнни ітзгипст цуйпб юСорадшшр. Дунёда бупдан усш буюк нодошшк йуцдир. Тітинст болалари охирида цандяй щїин >;опга туншиїлприпи, мтшшт мтїденндл упіїрон на cap-гардон булиб юршилариии эспмайЬи.пар. Еуйдаі! подон ота-оналартшг фарзтдлари %о/т <юйдир’\ (Оз-оз урчаниб.) Курнп-яптіГліі, ргшпттор шітврок аггш ran бнл:-»н ДБ катгашгаь ran уртасида ихкігга піп малжуд.
Анафорик куллаишіни решпттер ішгшрсжітга кура нккнга ажратнпі мумяш; реализатор иштиршс атадигам !:а реатизагор иштирок зтмайднгпн анафорігк куллашяп: “Сен уз опишгга писбатан ншш лхгиилик *;іиідингкм, хиупдпй яхишлшти углиигдан кутасті". (Оз-оз урганиб.) Бу мисолда реализатор ітгпірок этган. Кукндаги мнеолдо зса шпиг, куркітб турган (зкеплищп) реализатор к;атнашмаддаі: “Cm %ам низодга тринг. Щаднії юршидап фонда йу%." fО.Ё.)
Ясамз форыадар хам анафорик куллаїпппда ДБ іиппфасіпш іяскл хил хуригепвдз балсаради: субетаїгґишшигші «сама форма Ґшлзд нфодаїшіган ДБ на шпора гуруди (І1Г) Giuuni ифодаліш-гал дейктин бйЛги. ИГ л.ам таркнЗин жахагдап ігкх» хия була* да: таркнбидА решшзатор такрмрлшшб іушкшіуачн 1!Г па решнпаггор мїіьікісіши турли ііусішда пфодплпйдиган суд вдгг-ншцувчн ИГ< Булг.р маъио хщэтидан шахс, предмет, хараїшт, пяііт, т^ещензлик, шпрт, хуласа, инкор, предикат, чолігг мігьноларінщ ифодаиовчи турпарха булішади. "Кіп Мирзтаріш-бой ошонасини босишни испштіди, холос ... Шундац булеа
4'о.и, Гулпорни %яр хил муло^азалар, гумотар босади". (О.) Б, }ршцт ИГ гусшдашшк маыгосюш пфодалаялтк. Реалюаторла] *ажы жидатцдан ялоэдщи mi булашгатшг келодиган, кенгой іирллгшї ran Оудшш'а тенг, содда гапгатенг, іфшт гонга тси ва мшфймагигн тенг келодиган турларга бушшади: Оида-сопд факат і:л эсар.шии. ШундиЛ пайшларда dap пюмоп утпи Cocut мулочнм муомаласи біиан бурой йугміи тусармиш. (М. Иск., Бу мжчэлаа реализатор содда птго тенщир.
ДВ 6u'i2!i реаптатор уртасидага муносабатлвр мшщо в г.шыт жн^атдмї турларга ажратшадн.
Ясама формшшр хам эргаштад кушма гашар тархибяд іакбзйі жуфтликларшшг нкктгаї компояеяш буяїіб келвда Туплашан матсриаялар асосішд цаидай-тупоай, цапдвй утвяща, фшдм-шуігдог, циндог-шундоц, цтісощ-иіупдо!];, цс кщя'Шунигіа кпбн жуф-шнклнриинг 'аргшішш кушма піп таро біідц уіриши аішедшодн: *1\<іидіїі цуііиб кстсашз, тупйвц щ ряди". (3. Амам)
V’-j жуфгларшиїг компокентлари уртаслдапі маьнозіш мунс сабатдар х,ам іурли-і^мавдир.
■на кушимпаси ва уіниіг варлатшрн ердаьаща ясалга форшларішпг шюфориж ошлнари юк,оридаги ухиіап
Фарли шуїздаш, бу формглар Хуніма гал таркнбида куііро к,уяланнб, «оддд rati таркпбода анафоршс амаяда зшс, бияк бошкз Цуммчн маьпаяарнн ифодалагаї долда к,уллапади,
Мазлур ясалдіаяар асосан зргашган цукша гаї таркибіздаг cypoj; олмоши «штирок атгап гаїсбин жуфтанклар таркнощ іфгаапаця. Бупар куйздапілардяр: ^сшча-иіунча,. цанчшии
іиунпалик, исчогяші-шуича, печаглж-іиупчсиаїк, §анчасини-шут>. "Men ifo/іча хчро&пашссм, у туича хурсанд будади". (MS.). E лсуфтликдарднпі ДБ ва реащтатор уртасщаш сшатик муша батлар турли-тумавдір.
"Куршшш олмошлири ссеснда ясалпш суз форм&ларі ііііін гші».форик амішшри" доб аталган навбатдаш буліш/ маї&ур фор\шодршгіг узндаїї кейииш рсапшаторга шюра кз диб, матоларшашг оіулншагшшт тадагк; к^шшадн. .
-ииіі іід ушшг парнаїгтлари ердадища леаяпш суз формаларз ітиг клтйфорик амап бажарішіїща к;аидті ііутк; булапега ішго[ клніщш жнх,а'гіщаа бир кдича турларга булинади: гал булаї’Иі
(Р.Ф.) Бу формапар “йуиалиш” маъиосняи кфодалайди1: "Инк. соат ухлаб, ушашщаси ишга кетамаи”. (С. А%м.)
-чй ва ущшг в&рнантлара ёрдашща ясалган форышшр х,ш кучайпцжш, кам&йтирлш, пис&1щсн1лии мьъисшаршш ифода лаади. Бунда улар сдбъьклгтыг ноашн; ыпкдаршш, феъл катштг микдорий мамюсиш, белтячнг даражаении ва бэшг, маъноларш кучатиршии, феъл предихат белшстш камати ришн, предмет, дарахат маъасларига шгсбагап пнсаздсгаликн пфодалаши му&наш: "Чорбогута шпта тас’\ (Х.Р.)
‘Курсатиш олмошларп иштиршшда з^оснл цнлиаадига фраземичашш-1 бирикмаларнинг семантик хусусиитлирн помад иулиеда туб ви к-сльш к^рсашш одмояшаршвмг фразе малашган бирнкмгшрин досил кдишдди шитирок этадш тадад кшнналд, Асосан бу, шу, у курсатиш олмошлари ва уларда йсалтан формалар якка дамда аралаш холда фразшаиашпш 61: ршшиларяи досии жзилшща кдгаашадн. Пундай царасам,; буннс уепшайди; шуни сйипаман; у титан; уни кушмг, буни %уйип ва б. Бу биршшалир шахе, предмет, гдой, кул«са, штор, паГп шкаблашнп, норозилик, суро1ц шорт, бофяркишс, дарад» ■шедиадаш, ушшшш, лшиич, горгмшиш, НшиЫШШШ, МИЦ] миш, парами гулдириш кабн шъиоларни ифодалаГда: "Б нимми, шумшатб ёп-ёлгиз". (О.) Бу бирикмалар уртасида ку магноляк додисаси кам булса-да, учрайда; Буна г^раигки, уйд ноиутта цилиб упшрганЗаи, узы триб келса бухадима”. () Шв&хов) Бу мисолда бирикш ажаблышш машосшш ифода ланит. Куйздаги мисолда эса бу бирикыа ажаблашон магнеа дан усяб чикддкпш афсуелашяи машосшш ифодаг.анда: “Буи царангки, яуигилмр тогдай яйраб юрган шундей бир пайтд $нди манойц машмаит ”. (У*. Уем.)
Фраземалашган биршшалар ачида узаро омоншшпе хусу« яти га эга бугаанлари дам бор: “Кейип бу яцин уртсда хая опт оладигап .у:ч кпмси йуцлигига ишопди, ишаили”. (У. Уем.). Б мисолда баршема урян маъносшш ифодалаяпти. Кушадага ап сап да шу бирюима пайт маыюсини ифодаяаади: “ Иккшпч дан, л>еч парсага ^ар ом ас, ва ниг мууими — бу я^ин уртс.д
! Шокйдз^ахмоисц Ш. , Асх,ирова Ы.А, Храакв А, Рвсуиои И., Д«1и4(>ов X. ХАзкр! $‘збск адаи!!! -тли. - Т., 1У50 298-6. .
газепитірда чш$лщган лиги факітар асосида сузлар эди ”. (9.Усм.).
Бу бнрдамалар ігшда узаро' снноіпімш каторларгаш x,ocim кдтадигшхлари хам мавжуд: биров у денди, бирсе бу де йди — бппган у дсйдч, бшшаган бу дейди.
Мпзкур бігршшгшар уртасида варті голшитс хусусняти жуда кенг таркалгаїі булиб, улардаш бирлик-купліїх, шахс-ссш, ке-лїішік формаларгешнг узгариит бузіга сабаб булади: шуни ай -пшнг - шуни айпшшн, бунд ай к;араса - бундой царааш на б.
П баб іозяекдші аіукдйі'і аулосатярни чицарнпі мумшш;
1. Ііурсгпїш олмошларидш яеалгаи суп шаклларнда х;аи куреатзяя олмошларига хос функіцюная-сеиаігшк хусусиятлар уступ буладн.
2. Ясама формалар деіікгпсс жих.атдаи узаідокшілніс, олдіш-Хозіїр, тонши-натопи.її, ажрптіші-пшригмислик семалари асо-сіща узаро зидгрш х,осш кдіяаді.
3. Ясама формаларшагг анафорік куллашшш туб куреатіпі сншотлардшинг куллшшлшга ухшаш булнб, улар хам контакт »а дястант, рсалшпгор шнтнрок этадипш ва реатшзагор іштгрок зшайдиган турларга булштди. ДБ на реаліштор уртаспдат муносабатлзр дам туртпадіїр.
4. Ясама формаларшінг катафоршс амаяларц хам туб курса-•ппп оямоцщарішгаая’а ухшапі булнб, фпрк;и шундаки, псама формалар регшпаторга шпора кїшиш билан бети ва шікдор шщэтндан ухшанпп, чоптітарігш вазіїфаларшш хам бажаради.
5. Ясама формалар хам туб курсатіші шмошларига ухшаб кучайтириш, тішшд, шиїушитириш, беписаидлнк, ноа-шзіслнк, “вдпнйлик”, “кишиш”, “Йуналиш” кябн коннотатіш маъиоларшш нфсдапайдо.
6. Туб куреатпш' ошопілари ва улардаїї ясалпш формалар фрлземялагагяп бііріпашипртг косіш кзшгшда штирок этади-лар. Бу біфикмалар куп мгшіаянлїш, тімітпт, синошшіш, парітішшлик жидатдан турли хусусиятларга зпздіїр,
Тздищот шіш юзаспдаи куйидапи умумнй хулосилар чиадридди:
і.. Тскцшріпштр шуїш курсатдііки, курчатині олмочшарн, умуман, олмощлар мустакзш суз гуркумяири урпида шупчакл
алташб кмицзігви сдяш с^хчар іурухн булмасдця, улпрюш хш узігга хос фу шцаоаая -секаятк хусусшгяврп ьгавжуд,
2. Бохпк.а мустадш. суз туркушарн номяиш амгштт (фунхшк^па) »га булеп, курсгшпи олмошк&ри шпора щш (денг-тик) амішига »а шу шлялдсш хеяиб чикдадеті виофоряк в хатофорик .'шмиарпі гдадар.
3. К$уса-я«ш свшошїаря \ур;діг3 бсшісаіідлнк. уга сялСиГ с$тш, 'миша, нозшіячіт к.вСи усташ - дуишьт (коннсуіатш ма’Нішарта хдм згадтр.
4, Курсятігш алмошл&ри «соецда здклк адшгааднші асш формалар деіесгак, гшафоршс иа катафорівс ззадотдан ,гу| курсапка олкоішари оплав бир хгої цолигякі таіушя кзшшади мар, Бу формалар курсшпи олшгшгг<ряга хос булли ку чоШ-и/шт, таькид, ашшлаштіїриш, 6списйнд.'ШК, ноянивдмі
^ДДїгй.игі:і/% **ншілі)к?*з "'аут-дііш*'' клбя кошотатип шьиолвр і'а згкдїір.
5, С^ясшшшгаи бирюстларии досі зі даштдо кшшіпш сурсх, ва ;сурсат;шх олмеїшіарн шлсгсрйк шиб, хурссшш ожло иш&уи ■ жї у.шшг я«аймаяорн иштарок зїйд’ігап биріжмацц] купрок, учркГт". Бу фросмйлаетган бкршмаяаршї фразсяшмр т іф'ат&а т&ла&ікр ьсоезда тхпип жушит мумкш,
Тадшошшг нжїун іозашдш куйидаш шдаодвр ва то зисяар ьглои гашкш’кн:
^ І, Кургатши ояношларшішіг аштяктих фуиісцнялорн / Урга .мйк:іі(іда о«а шш утпшш тнкошічяацтіршт йушиї ри ва тишфачври. Ншошй поміж ТДПИ ітпаі асзрлар тушя ми, - т. 1986. - 67-70-6. •
2. Курсанті соі,уіо.аіліі!>н шнткрокща ту.їшк'ап «штехта,
констпушіадтр хакдч» И Ндаомий шши ТДПИ няшй псоряе ри, - т. 1988. - 9-10-6, .
3. Сзїнїйссячсскис ігонсгрукцшг, образованжге прл умстк; ука'іатглзлклх шсхонда'шш в узб&хсхсм йзьіііс // І^іашшциа і
ДСМО:фП-їіПИ^І<І НАРОДНОГО СП>р«ОВЗЙЩ / ТсЮДО ЖуїНО
тглу^л-хш коифсрс’вдш шлодьа. уч&іші и спєцшшікгго.
Ті ЇЛИ їв.» Нпіямк тю іггогііМ Вссеоншого сгездд рабсшшш тпфодіїсю сбразоианпя. - Т, Фіш, ІУ91. - С. 4,\
4. Курсатиш олмоішіаршішіг муракхаб кунша гал тар*шби-да бахіарвдіггн шадаламта сіштактіс вазифапарн // Республіка іпияиї-амгшізг анжумаїш штериаллара. 1994. 25-26 октябрь. -Т. 1995. - 80-82-6. •
РЕЗЮМЕ
диссертаитш Хамраева Мадрпм Абдратговича “Функцпит'шю -семантические особенности указательных местоимении в узбекском языке”.
Работа состоиг ш общей характеристики, введения, основ ной част (двух тао), заключения и списка использованной ли тературы.
Во введении обосновывается актуальность темы, определи ются цель л задачи исследования, раетрыюаготся его научная но вшна *1 практическая значимость. Здесь же приводится ашлита ческил разбор семантики указательных местоимений, слова форм (местоименных, слов), образрванных па основе УМ, фрг зешогширопашгых единиц, образованных при помощи УМ, Ох дельно оснащаются особенности слов ана — вой и мама — 9 от.
Псршш глава "Фу1пах»™»алыю-сег,£снтпческнс особешюст нгпршшодпых указательных местоимении” посвящена анализ дс1кспг-1сских фуикцлг. УАЗ о их сшгойлционном прштаюдаетш лсшт "далыахзУСяткпГг’*, анафорических и катафорически функции УМ. На испове ссыпого алашпа определены кошютг т 1штс значения УМ. Раег;рьшлются семантико-сшпаксически особенности парного употребления УМ.
Вторая пиша ''Фуша^счхальью-ссмагшгческие особснност словоформ п фр*аеологширои&1ших едшцщ, образованных помощью УМ” вкяычает в себя анализ дежтических, ашфор1 ческих, катафорических и кошюпгативных значений местоиме! пых ело)!. Раскрываются полиеештческие, стютлс1чгскп омоломлческие и вариативные особенности значений фразеоЛ1 газированных единиц.
В заключении; приводятся основные выводи, получешше результате исследования.
?А
SUMMARY
The Functional and Semantic Peculiarities of Demonstrative Pronouns in modem Uzbek language MADRIM A. KHAMRAEV
His work consists of general characteristic of the research, the introduction, 2 chapteis, tlie conclusion rum the rererrence-list.
In the introduction the auuality of the problem from of the point: of being studied semantics of demonstrative pronouns in Uzbek language, word forms (pronominal words) formed on the basis of D.P., phmejiogicnl units formed by mearttt of D.P. ate illuminated. The peculiarities of the words “ana - heie”, mmm -there” are revealed separately.
The first chapter is named “The Functional and semantic peculiarities of D.P”. The chapter includes 5 paita. The deictic functions of D.P. are revealed in the first part, which are researched in opposition according to covia distant - near.
Anaphoric usages of D.P. arc preset led in the secorm part of the work.
The cataphoric functions ol’ D.P. aic studied in the third part.
The connotative meanings of D.P. are presented in the forth part.
In paragraph fifth the peculiarities of demonstrative pronouns in pair and repeated usage are investigated.
At the end of the chapter the conclusions are given.
The second chpier is named “The functions and semantic peculiarities of the word-forms and phraseological units formed by means of D.P. and it consists of 2 pans, in Ihe first part She deictic, anaphoric, cataphoric and connotative meanings of the above-mentioned ward-forms are analysed. They are researched according to the main type of D.P. In the second pait of the chapter (he polysesemia, synonymy, hornonirna meanings, vnrisation peculiarities of ihe phraseological units are analysed.
The conclusion is given at the end of this chapter,
The general conclusions are presented at die end of the work.