автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Функционально-семантическое поле адресатности в современном украинском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Функционально-семантическое поле адресатности в современном украинском языке"

'г8 од

/ 8 ИЮН 199В дшпропетровсьш дершний ушверситет

ПЙЦ Лнбов IoaHiBHa ММ

УДК 833.415.0

фэнкц1онально-сенйнтичне поле адресашсп

э сячйсши украшшй шш

Спец1альн1сть 10.02.01 - дкра'Гнська нова

автореферат дисертаци на здобцття надкового стдпеня кандидата ф1лолог1чних наук

Дн1пропетровськ - 1998

Дисертац1ев е рукопис

Робота виконана на кафедр! украЪ'нсько? мови Горл1вського дериавного педагогичного ¡нституту 1нозеыних мов. Надковий кер!вник - доктор ф1лолог1чних наук,

професор,академ1к АН В! Укра'1'ни Загн1Тко Анатол1й Панасович, зав!дувач кафедри украгнсько!' мови Донецького дервавного ун!верситету

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор фиолопчних наук,

професор, зав!дувач кафедри укра1нсько1 кови Харк1вського державного ун1верситету Калавник Володииир Семенович

кандидат ф1лолог1чних наук, доцент, декан факультету укра1'нсько'1 ф1лологп та мистецтвознавства Дн1пропетровського державного ун!версигету Попова 1рина СтепаШвна

Пров1дна установа - К1ровоградський дернавний педагоПчний

ун1верситет 1и.В.Винниченка кафедра укра!нсько1 мови

Захист в1дбудеться 24 червня 1998 року о 15 годин1 на за-с1данн1 спеЩал1зованоГ вчено! ради Д 08.051.05 для захисту дисерта-ц1й на здобуття наукового ступеня доктора ф!лолог1чних наук при Дн1-пропетровському дериавному ун1верситет1 за адресов:320625, ы.Дншро-петровськ, пров.Науковий, 13, корпус 1, ф!лолопчний факультет.

3 дисертац1ев мояна ознайомитись у науков1й б1бл1отец1 Дюпро-петровського деркавного ун1верситету.

Автореферат розклано "_____" ___________1998 року

Вчений секретар спец1ал1зовано1 вчено! ради, доктор ф1лолог1чних наук, доцент

Т.С.Пристайко

Загальна характеристика роботи

Розвиток функц1онально'1 граматики останн1х десятир!ч зумовив кокплексний п!дх1д до анал!зу мовних явищ, коли кокна окрема одиниця мови,будучи компонентом цШсно! системи, досл1дмуеться з погляду ви-конуваних нею функи!й- 3 1менами И.Балл 1, 0.Есперсена,1.0.Бодуена де Куртене, 0.0.Потебн!. О.М.Пеиковського, О.В.Бондарка пов'язують фун-кц1ональний пЦх1д до вивчення мови як складно!' системи, утворювано!" 1ерарх1чними мовними р!внями. На сьогодн1 найб1льш досл1дяуваною мовною единицею е функц!онально-семантичне поле [0.В.Бондарко,I.Р.Ви-хованець, Й.П.Загн1тко, О.О.Тараненко, ряд дисертаспйних досл1джень], п!д яким розум!еться сукупн1сть компоненте к!лькох мовних р!вн1в, здатних виконувати сл!льн1 ФункцП 1 над!лених семантичною близьк!-стю щодо позначуваних ними реал1й.

Йктуальн1сть наукового досл1дкення визначаеться в1дсутн1стю анал!зу функц!онально-семантичного поля адресатност1 у сучасн1й ук-ра'Гнсьюй мовь нерозроблен1Ств питань парадигматики та синтагматики д1есл!вних адресат!в, як1 магать питому вагу у систем! мови, концен-груючи у соб! всю ситуац!ю I виступаючи репрезентами речения. У л!н-гв]стиц] в!дом! досл!дження ФСЛ темпоральност1, модальность кауза-тивносп, локативность аспектуальносП, посесивност1 1 лише конста-туеться факт 1снування м1кр!вневого функц1онально-семантичного угруповання на означення адресатно! ситуацП.

Зв'язок з науковнии програмами. Тема дисертацП узгодаена з планом науково'1' роботи кафедри украГнсько!' мови Горл1вського державного педагог1чного 1нституту 1ноземних мов I розкривае один з аспектов лроблеми "Граматичн! 1 лексичш категорП сучасно1" украГнсько!' мови: структура, семантика 1 системно-функцюнальна динам1ка", над якою працюе кафедра.

Об'ектон дисертащйного досл^днення е функц!оналъно-семантичне поле адресатносп у сучасн1й укра!"нськ1й мов1 з встановленням його ядерних,близькоядерних,в!ддалених в1д ядра,нап1вперифер!йних та пе-рифер1йних компоненте, законом!рностей внутр1шньопольових зв'язк!в.

Предает аналгзу становлять Д1есл1вн1 лексеми на позначення ад-ресатно!' д 11', засобом виравення яко! на граматичному р1вн1 е адресата лексеми, що характеризуются особливою семантико-синтаксичнов валентюстю, репрезентованою спец!ал1зованими морфолог1чними формами давального, родового та знах!дного в1дм!нк1в.

Нета дооПдження - проанал!зувати ФСП адресатност1 як цШсну

складнц структуру, що мовливе при розв'язанн! таких завдань:

1/ розкрити зм!ст поняття адресатн1сть;

2/ систематизувати д1есл1вн1 лексеми на означенна адресатно

д! 1";

3/ визначити структуру функц1онально-семантичного поля адресат-ноет! 1 вичленувати менш емн1 угруповання у його склад1: функщо • нально-семантичн1 Шкрополя, лексико-семантичн1 групи та лексико-се-мантичн! м1крогрупи;

А/ проанал!зувати особливосп структури лексичного значения ад-ресатних д1есл1в;

5/ досл!дити лексичну парадигматику компонентов анал!зованоп Функц1онально-семантичного поля;

6/ охарактеризувати специф1ку д!есл!вних адресапв у склад1 ре-ченневих синтагм, з'ясувати особливост1 1'х валентность

Матер ¿алом для анал!зу стали адресат д1еслова, в1дх бран] 1з 11-гомного Словника украГнськоГ мови, та реченнев1 конструкцП" и текст1в худокньоГ л1тератури. 3-понад 136 ООО лексичних одиниць, вмЬ чених у словнику, нами вШбрано для орацвваня б1льие 2 500; 1з творив художньо-белетристичного канру - понад 2 500 речень.

Методология 1 методика досл!дкення. Теоретичною 1 методичнок основою рпзв'язання поставляних яавдань бри прац1 вИчичняних 1 за-руб!аних учених у галуз! л1нгв!стики. Як основний у робот! використс вуеться метод системного функц1онально-семангичного анал!зу дхеслхв-них лексем адресацП. /¡ослЦжуиться 1'х внутр1вньоструктурн1, паради-гматичн! та синтагматичн! властивост1 I законои1рност!. 1з конкрет-них метод!в у дослЦаенш матерхалу використовуються описовий, опознаний, дистрибутивний, статистичний та метод компонентного аналЬ зу.

Особистий внесок здобувача. У дисертацШому цосл1тенн1 вперше проанал1зовано функц!онально-семантичне поле адресатност1 у сучасн!й укра!нськ!й мов! як сукупшсть р1знор!вневих одиниць: д1есл!вних адресатах лексем 1 спец!ал1зованих 1менниково-Б1Дм1нкових форм; про-стевено особливост! парадигматичних та синтагматичних вЦноиень м1я ядерними компонентами поля, встановлено напрями посилення нейтралх-зацп значения адресатност!.

Наукова новизна дослхдження полягае у визначенн1 смислово] ем-ност1 поняття адресатшсть, вид1ленн1 р1знор1вневих одиниць, що утво рюють ФСГ1 адресатност1, визначенн1 законом!рностей структурно!" ор-ган1зацп цього ФСП, утворюваного м1крополями, лексико-семантичними

групами та м1крогрупами 1 1"х терм1нолог1чному означети, анал1з1 структурних та снислових зв'язк1в м1я компонентами ФСП адресатност1 та з'ясдванн1 особливостей синтагматики адресатних мовних одиниць.

Теоретичне значения роботи полягае у визначенн1 м!сця ФСП адре-сатносп з-пом1в 1ниих функцхональних одиниць мови; дослЦвенн! структури поля 1 його складових чинник1в [ядерних, близькоядерних, вЦдалених в1д ядра, нап1вперифер1йних та перифер1йнихЗ; виявленн1 парадигматики та синтагматики д1есл1вних лексем адресатност1; з'ясу-ванн1 семантичних особливостей актанпв дп, прогнозованих валентни-ки потениями Д1есл1в адресацП.

Практична значцЕЦсть. Иатер1ал дисертац1йного досл!даення но-ве бути використаний при вивченн1 типологи лексико-семантичних парадигм та опис1 валентно! структури д1есл1вних лексем П1Д час читання теоретичного вузхвського курсу "Сучасно'1 украГнсько! л1тературно1' мови", укладанн! словник1в кердвання, оказ1онально-1деограф1чних, сти-мульно-реактивних та • реактивно-стимульних словншав. ДослЦяенням можна скористатись при написанн1 ФункЩонально* граматики, опрацюван-н1 дипломних та курсових роб!т. 0сновн1 дисертац1йн! положения знайв-ли застосування при викладанн1 "Лексикологи сучасно! украхнськоГ л1тературно'1 мови".

Апробац1я роботи. 0сновн1 положения дисертац1йного досл1дяення бдли вккладен1 на пЦсумкових наукових конференц1ях професорсько-ви-кладацького складу Донецького дервавного ун!верситету [Донецьк, 1996], Горл1вського державного педагопчкого шституту 1ноземних мов [Горл1вка, 1995, 19963, ВсеукраУнськ1й науково-практичшй конферен-ци, присвячешй роковинам Олега Ольйича [Донецьк, 19953, зас!даннях м1явуз1вського лексико-граматичного сен!нару [Донецьк, 1995, 19963. 0крем1 розд1ли та дисертац1я загалон обговорювались на зас1данн1 ка-федри укра"Гнсько1 мови Горл1вського педагог1чного институту.

Структура днсертац1йно1 роботи. Робота складаеться 1з списка умовних скорочень, вступу, чотирьох роздШв, висновюв, додатка, списка використаних днерел. Загальний обсяг досл!двення - стор1-нок, схеми займають 8 стор!нок, додатки - дв! стор!нки, список використаних дяерел - стор!нок [ 250 найменувань 3.

Основний зм1ст роботи

У встцп1 обгрднтовуеться виб1р теми дисертацгйного досл1дяення, визначаються 11 актуальн1сть, наукова новизна, особистий внесок здо-

бувача, теоретична i практична значуЕЦсть, об'ект i предмет анал1зу, формулвються лета й завдання, необх!дн1 для П вир1иення, указуються методолог!я i методика досл1двення.

Пврвий ро8Д1л "Статус семантики адрвсатносП у лекскчнШ систе-и1 мови" становить собою теоретичну базу наукового досл1дяення. У ньому висв!тлвиться питания системи i структури мови, i"i iepapxi4Ha р1виева будова. Подавчи типолог1в лексико-семантичних парадигм як од-нор!вневих одиниць, ми приходимо до висновку, що функц1оально-семан-тичне поле з-пом1х ¿нмих угруповань посЦае специф1чне Micqe завдяки своему складу, структуру функц1ям. а сучасн1й л1нгв!стиц! [О.В.Бон-дарко та iH. ] ФСП тлумачиться як парадигма, для елекент1в яко! характеры! так! ознаки: наявн!сть спгльних 1нвар1антних семантичних Функц1й; нале«н1сть до р1зних мовних р1вн!в; специф1чна структура з центром i перифер1ев та здатн!сть меню емних угруповань у склад! ФСП перехречуватись, накладатись, утворввати сшльн! сегменти,

Опрацивання теорП семантичного поля йвло двома бляхами: вивче-ння парадигматичних в1дношень Mis лексичними единицами мови [Л.Вайс-гербер, К.Ройн1нгЗ i досл!дкення синтагматики однотипних одиниць лексико-семантичного ковкого р!вня. Лиие останн1ми десящНччями ка-piBHi з традиц!йними парадигматичними та синтагматичними полями про-стежуеться тенденЩя розглядати поле як м1нр!вневу мовну одиницв.Початок такого п1дходу пов'язаний з 1менами Ф.Брюно та 0.Есперсена, а пержа спроба анал1зу м!нр1вневого явища була зд1йснена Л.Вайсгербе-ром, який розглядав аспектуальн1сть з погляду засоб1в И виравення в р!зних мовах.

Сучасн! л1нгв1сти, диференц!вючи Функц1онально-семантичш поля [за О.В.бондарком, ix к1льк!сть набливаеться до 40], серед них лiMi-TaTHBHOcTi, аспектуальност1, модальност!, персональност1, стану i т.д. дослЦили лише окрем1 з них [напр., темпоральност1]. Щодо ФСП адресатност1 наявн1 т1льки загальн1 заувавення, як1 стосуються не поля загалом, а в основному функцП' адресата у мовЬ На сьогодн1 в1д-cyTHi глибок1 деф!н1цИ' понять "адресат" i "адресатн1сть". Як кате-гор1я ф!лосо$П' адресатн1сть не розглядалася, а поняття "адресат" зб1гаеться з його тлумаченням л1нгв!стичними лексикограф1чними видан-нями: адресат [him. fldressat] - одержувач [особа, заклад], якому ад-ресоване поитове вЦправлення. Водночас адресат трактуеться як учас-ник дП, на користь чи окоду якому вона зд!йснюеться [1??, 1?8]. При такому визначенн! адресата адресатн!сть розуи1еться нами як спрямо-ван!сть ф!зично!' дП чи морального впливу в1д одн1е'Г особи на iншу з

нанесениям шкоди адресату чи застосуванням до нього сили або на ко-ристь йому. Така д1я часто пов'язуеться з передачею чи отриыанням об'екта або привертанням уваги еп!врозмовника, залученням його до бесЦи.

При такому широкому розумШп аресатносп лексичними засобами 11 вираяення е д1еслова адресацП, морфолог1чними - валентно-зумовлен1 форми давального, родового I знахгдного в1дм!нк1в. Сукупн!сть одиниць лексичного ! граматичного р!вн!в мови витворве функцЮнально-семан -тичне поле адресатност1 у сучасн!й украГнськ!й иов1,

У другому роздШ " Структурно особливост1 фушниоиально-сеиан-тичного поля адресатносП" зд1йснветься анал!з структурних особливо-стей ФСП адресатност!, у тому числ1 розглядаються внутр1шньо-струк-турнх зв'язки компонент!в поля I специф1ка семно!" структури адре -сатних д1есл!в з !дентиф!кац!йними та диференц1йниии, ядерними та перифер!йними, !нтенс1ональними та 1кпл1кац1ональними елементами ад-ресатного значения.

ФСП адресатносп характеризуется традиц1йнов для под!бних угруповань структурой з ядром, близькоядерними компонентами, якьпо-ступово в!ддаляючись в 1д ядра, переходять у'нап1вперифер1ю, з пери-фер1ею, що мае найменыу концентрац!ю ознак поля. Ядерними одиницями поля е адресат^ д1есл1вн1 лексеаи, яких за лексикограф1чними днере-лами нараховуеться биьне 2,5 тисяч. У менах поля вони витворюють менш емн! угруповання: функц1онально-семантичн1 некрополя, лексико-сенантичн1 групи та лексико-сеиантичн1 мшрогрупк, цо зуиовлвиться особливостями характеру, напряму, способу ди, ставленням до адресата та 1Н, ФСП адресатност! е слабкоцентрованим пол1ядерним угрупова-нням, осюльки ядерну позищи у його структур! займае не в!дпов!дна граматична категор1я,а лексичн1 засоби вираяення адресатност!: анто-н1М1чн1 м1в собой м!крополя передач! й отримання об'екта. 1'х ядернкть забезпечуеться здатнхств максимально концентрувати ознаки поля: наяв-н1сть трьох аргуненпв, прогнозованих валентюств д!есл1в, - суб'ек-та, об'екта, адресата; обов'язкова спряиованкть д1Г на особу; ре -презентативн!сть об'ета передач! [як правило, конкретного предмета!; здатшсть утворввати найбыьигу к1льк1сть семантичних опознай; висо-ка частота ввивання компоненте ФСП у функцп д1есл1вних адресапв. Акрополе передач! об'екта утворюеться угрупованнями:

1/ ЛСГ прямо! передач! об'екта:давати/дати, в1ддавати/в!ддати, передавати/передати 1 т.д.;

2/ ЛСГ способу передач! об'екта:

а/ ЛСМГ эагального способу передач! об'екта: вручати/вручити, розпо-всюдвувати/розповсвдити, авансуватн, доручати/доручити 1 под.; б/ ЛСМГ перемЩення об'ета до адресата; в1дправляти/в1дправити, по-силати/послати, привозити/привезти, приносити/принести та ¡н.; в/ ЛСМГ з ядерним д1есловом "продавати" : продавати/продати, вЦпус-кати/в1дпустити, торгувати, базарювати, ярмаркувати 1 т.1н.; г/ ЛСМГ з ядерним дхесловом "дарувати"; дарувати, презентувати, Еа-лувати 1 т.д.;

г/ ЛСМГ з ядерним д1есловом "позичати"; позичати/позичити, боргувати, в1дробляти/в1дробити 1 под.;

3/ ЛСГ д!есл1в мети передач!; а/ ЛСМГ загально! мети передач!; вертати/вернути, закладати/закласти, компенсовувати/компенсувати, вЦикодовувати/вЦвкодувати ! под.; б/ ЛСМГ передач! з метою винагороди за виконану працю, послугу; вина-городкувати/винагородити, платити, заплатити, вЦдячувати/вЦдячити 1 т.д.;

4/ ЛСГ Д1есл!в м1ри передач! об'екта: а/ ЛСМГ передач! об'екта або його частини у спадок: в1дписувати/вЦ-писати, нар!зувати/нар1зати, призначати/призначити, покидати/покину-ти ! т.д.;

б/ ЛСМГ !з загальним значения« "добавляти у додаток до чого-н.":п!д-сипати/п1дсипати, доливати/долити, п!дкладати/п1дкласти, добавляти/ добавити ! тлн.

Перифер!я анал1зованого м!кррополя, як 1 будь-якого швого м!-крополя у структур! ФСП, утворветься стил!стично иаркованою лексикою типу втелющувати/втелхщити, всовувати/всунути, тицяти/тицьнути, впи-хати/впхнути I под. Ядерною для м1крополя буде д1есл!вна лексема "давати". 3 цього ряду випадае тиьки М1крогрупа перем1щення об'екта, одиниц! яко'1 монна звести до загальних сем "перемщувати", "в1д-правляти".

М1крополе отриыання чи зберекення об'екта з ядерним д!есловом "брати" виглядае так:

1/ ЛСГ прямого отримання об'екта: брати, забрати, в!дбирати/в1-д!брати, набирати/набрати 1 т.д.;

2/ ЛСГ способу отримання об'екта: а/ ЛСМГ д!есл1в загального способу отримання об'екта: заробляти/за-робити, купувати/купити, придбати ! под.;

б/ ЛСМГ отримання об'екта силов: вихоплавати/вихопити, красти, вкра-сти, вилучати/вилучити, заволод^вати/заволодпи ! т.д.;

3/ ЛСГ огримання конкретного о<5'екта:з<зпольовувати/залолввати, пригородяувати/пригородити, приганяти/пригнати 1 т.д.

Перифер1я некрополя - розновна, д1алектна,переносна, фам1льяр-на, застарУла лексика та фразеолог!чн! одинищ: тягти, потягти, цу-пити, поцупити, грабастати, заграбастати, вигризати/вигризти,' пЦм1-тати/п!диести 1 т.д.

Близькоядерну позиц1и у сруктур1 поля зайыае ФСМП д1есл!в мов-лення:

1/ ЛСГ 31 значениям загального процесу говор1ння, мовлення, по-домлення: говорити/заговорити, пов1домляти/пов1домити, мовити, умо-вити, шформувати, про1нформувати, казати, сказати 1 под.;

2/ ЛСГ д1есл1в загального способу чи характеру передач! повЦом-лення: читати, прочитати, в1щувати, нав^увати, воровити, заворови-ти, декламувати, продеклаыувати та 1н.;

3/ ЛСГ оц2нки адресата: а/ ЛСМГ позитивного стаслення:хвалити, похвалити, дякувати, подяку-вати, одобрввати/одобрити 1 т.д.;

б/ ЛСНГ негативного ставлення: висм1ювати/внсн1яти, осудаувати/осу-дити, викривати/викрити, обравати/образити 1 под.;

4/ ЛСГ Д1еел1в манери 1 способу говорения: а/ ЛСМГ особливостей вииови за до«1нуванням звуков та звукосполучень: агакати/агакндтк, ойкати/ойккути, пщтакувагиЛндтакнути, сюсвкати, засвсакати 1 т.д.;

б/ ЛСНГ 1Итенсивност1, тембру, темпу звучания: кричати, закричати, галасувати, загаласувати, иепопти, заиепопти, стогнати, простогна-ти, волати, заволати 1 под.;

в/ ЛСМГ д1есл1в на позначення вимови, близькоУ до звуюв природи чи тварин [зоосем1зми]: воркувати, заворкувати, рипИи, зарип1ти,рика-ти, зарикати, свист1ти, просвиспти та ¡н.

Перифер1я Шкрополя емна I нараховуе близько 300 лексем та ц1-лий ряд фразеолог1за1в вЦповЦно'У семантики: ректи, проректи, базЬ кати, пробаз1кати, пророкувати, ляпати язикоя, верзти, метати громи 1 т.1н.

Однаково в1ддален1 в1д ядра ФСБ адресатносп некрополя ф13ично! д 11 та морального впливу. Перше з них метить ЛСГ ф13ичноУ дГУ на ко-ристь адресата 1 ЛСГ ф1зичноУ д!Г на икоду йому. Лексико-семантична група д1есл1в з! значениям дП', цо приносить користь адресату, компактна 1 структурно ч!тко орган!зована. В УУ центр! знаходяться сти-л1стично нейтраль^ .лексеии означеноУ семантики [допомагати/допомог-

ти, годувати, нагодувати, зустр1чати/зустр1ти, проводвати 1 т.д.], а периферии складавть маркован1 одиниц1 [потурати, поставити на ноги, ютити/приютити, протаскувати, риштувати 1 тЛн.]. ЛСГ Д1есл1в ф!зич-но'1 д 1 у 1з застосуваннян сили до адресата чи нанесениям йому поико-двень мае складн1шу структуру: центр - ЛСМГ д1есл1в з прямим нанесениям поикодвень чи застосуванням сили: ампутувати, викурввати /ви-курити, итовхати, итовхнути, стр1ляти, застрелити 1 под.]; м1в пери-Фер1ею 1 центром знаходиться ЛСМГ з! значениям ф1зичних пошкодкень при прямому ввиванн! сл!в 1 моральних утиск1в або збитк1в при переносному [бити, ранити, роздирати, мучити, п1дкоряти/п1дкоритк, л1чи-ти зуби, пол!чити зуби, бахати, супонити, турляти/турнути 1 т.д.].

М1крополе д1есл!в морального впливу складаеться з ЛСГ з1 значениям !нтелектуально! ди'.що прищеплюе адресату певн1 риси чи якос-т1, як правило, нейтрального характеру (виховувати/виховати, прищеп-ливати/прищепити, вчити, навчити 1 под.]; ЛСГ позитивно! оц1нки чи ставлення до адресата [либити, полвбити, поваеати, в1рити, пов!рити та 1н.]; ЛСГ негативного морального вливу чи ставлення до адресата [обравати/образити, безчестити, обезчестити, ганьбити, зганьбити 1 тлн.]; ЛСГ стил1стично марковано'! лексики [панькати, толерувати, ублаготворяти/ублаготворити, щирувати, благородити, облагородити та под1бн1 ].

Нап1вперифер1йну позицш у структур! поля зайкае ФСМП Д1есл1в адресатно! ф1з1олог1чно1 ди, яке входить у досл!двуване угруповання завдяки здатност! називати д1ю сприймання адресата органами чуття 1ншо 1 особи. Останне - найменш емне угруповання [61 ля 40 лексем]; у центр! наявна ЛСГ стил!стично нейтрально! лексики, на периферп -маркован! одиниц1 ; бачити, побачити, слухати, чути, спостер!гати ! под.; заглед1ти, зорхти [у значенн! дивитись], видати, снити, утири-ти оч1, шпилити 1 т.д.

Перифер1ю функц1онально-семантичного поля адресатност! утворв-ють безособов1 лексеми на позначення стану особи. 1х адресатн!сть досить умовна, оск1льки единим критер1ем входвення до складу ФСП е наявн1сть особи-адресата, яка вирааена формой давального або родового в1дм!нк1в. Центр м1крополя - власне безособов1 д!еслова: фортуни-ти, пофортунити, щастити, пощастити, бракувати, приходитися/прийтися; м!в центром 1 периферией - ЛСГ д1есл1в, ввитих у значеннх безособо-вих: лестити, везти, повезти, легшати, полегшати, 1мпонувати та ¡н.; на периферГ! - ЛСГ стил1стично марковано! лексики: спадати на думку, присп1чити, тенькати в грудях, голова чман1е 1 т.д.

Створена модель ФСП адресатност! е динам1чнов, рухомов 1 в силу суб'ективного бачення фактичного матер!алу не претендуе на вичерп -н1сть та однозначн!сть.

Необх1дною умовою розум1ння структурно-семантичних особливостей адресатних д 1есл1в с анал!з внутр 1аньо1" структури !'х значень, яка метить лексичн1 1 граматичнь експл!цитн1 та !мпл!цитн!, парадигма-тичн1 та синтагматичн1, дом1нувч1 1 залевн! компоненти, ядерн1 1 пе-рифер1йн1, 1дентиф1кац1йн1 та диференц!йн!, обов'язков! та факульта-тивН1 1 т. д. семи.

1дентиф!катором усъого дослЦауваного функщонально-сенантично-го поля ыовна ввакати сеыу адресатност!. Наявюсть И стала основним критер!ек поеднання у структур! ФСП кенешх угруповань. При цьому для 1'х комплектацИ лексичним матер!алом недостатньо !дентиф!каЩйних сем, обов'язковим е врахування диференщйних семантичних ознакЛден-тиф1катором коаного окремого м!крополя виступае його 1И'я; ¡нтеграль-н! семи лексико-семантичних труп ! М1крогруп зб1гаються з назвами цих угруповань, у межах кожного з яких одиниц! протиставляються за диференц!йними, розр!знювальними, ознаками. Зазначен! компоненти ви-членовуються у смислов1й структур! вс1х одиниць поля, але розмеку-вання семантичних ознак носить !ерарх!чний характер ! мовливе на р1вн! функцЮнально-семантичного поля, и!кропол1в, малих парадигм, окремих одиниць у склад! угруповання. Для ядерних \ близькоядерних м1кропол1в еластивий зб!г хдентифгкатора 1 ядерних компонент!в значения; !дентиф!кац!йна 1 ядерна частини у структур! окремих одиниць

1НОИХ М1КР0П0Л1В РЗЗН!.

Подо 1дентиф!катора розр!зняпть ядерн! та перифер!йн! компоненти, або основну 1 супутню сени. Козне м!крополе ФСП адресатност! характеризуемся власним набором ядерних 1 перифер1йних сем у структу-Р1 лексичного значения лексем. Для ядерних ! близькоядерних и!кропо-л1 в сп1льним буде те, що ядерно компоненти утворюють !нвар1антне значения ы!крополя, тодх як периферии! вар1вйтъся у його склад!.Так, ядерними у структур! семем ФСМП д1есл1в передач! об'екта адресату будуть семи "передавати в1д одн!е! особи до 1нао1" ! "надавати в чиесь користування,"а периферии!, вар!кшчйсь,вказувть на спос!б,мету, м1ру передач! об'екта; "продавати" - "в сбмгн на грош1 або !наий товар", "дарувати" - "як дарунок". Лексичне значения б1льиост! одиниць на позначення адресовано!' дП поеднуе в соб! ядерн1 та перифе-р1йн! компоненти ! лише незначна частина одиниць поля [центральних у структур! некрополя) обмезуеться т!льки ядерними: давати, брати, го-

ворити. Ядерю коыпоненти значения одиниць ядерних i близькоядерного м1кропол1в е 1нвар1антниии для bcîx член1в конкретно!' парадигми, а вар1ювання у них перифер1йних семантичних ознак надзвичайно иироке. У межах ¡нших и1кропол1в не мотиве вичленування такого набору ядерних компоненпв, який здатен бути швар1антом для bcîx одиниць поля, але кожна окреиа семена е поеднанням ядерних i перифергйних сем.

Специф1ка семантичних ознак, ïx обов'язков!сть чи факультатив-н1сть, взаемозв'язки Л1нгв1стично1' частини значения i екстрал1нгв1-стично'1, яка здатна актуал1зуватись у контекст!, зумовлюють вичленування у структур! лексичного значения д1есл1в адресацп' 1нтенс1оналу та ипл1кац1оналу. 1нтенс1ональн1 ознаки, як обов'язкова частика значения, вичерпуить зм1ст лише незначно'Г к1лькост1 адресатних лексем. Уточнения обсягу поняття досягаеться 1мпл1цитною частиною значения, яка з необх1дн!стю чи моелив1стю передбачаеться 1нтенс10налом. 1нтенс!оналом ядерного функц1онально-семантичного м1крополя передач! об'екта мовна ввавати значения лексеми "давати" - "передавати вЦ одн1е'1 особи до îhuioï". Таким е ¡нтенс!онал д^еслова "в1ддавати", який з високим ступеней ймовipnocri прогнозуе сильний 1мпл1кац1онал "повертати назад взяте". 1нтенс1онал ядерних i близькоядерних одиниць б^льш ц!л1сний, коыпактний, а 1мпл1кац1оиал вар1юеться контекстом. 3 вЦдаленням в 1д ядра ФСП спостер1гаеться тенденц1я "розми-вання" меж 1нтенс1оналу. Це виявляеться у тоиу, що в силу смислово! в1ддаленост1 Mis компонентами цих угруповань не монна визначити ту 1нтенс1ональну частину лексичного значения, яка була б сильною для bcîx лексико-семантнчних груп та MiKporpyn, що витворюють nebhi ФСМП. Так, для лексеми "трощити" це - "завдавати удар1в коыу-небудь", а для "викурювати" - "примушувати кого-небудь п1ти зв1дкись геть".

Отне, у структур! лексичного значения 6iльшостi д1есл!вних адресатов вичленовуються !нтенс1онал та !мшпкац!онал, але якщо еле-менти ядерних м1кропол1в мокна звести до загального, единого iHTeHCi-оналу, то з в^ддаленняы в iд ядра це стае проблемним, а для HaniBne-риферп та периферп взагал1 не мояливиы.

У 3 роэдШ "Особяивос-ri яексичши парадигматики адресатних AiecfliB" анал!зуються особливост! парадигматики ядерних одиниць поля адресатност! - д!есл1вних лексем, окреслюються 1нвар!ант та вар1анти у структур! адресатних пошсенантем та словесн1 семантичн! опозицп, утвориван! д1есло8ами адресацп.

Б!лыпсть досл1джуваних нами адресатних Д1есл1в мають складну лексичну природу, е полкемантемаыи i здатн1 утворювати внутршньо-

сл1вну парадигму, членами якоУ будуть семантичн1 вар1анти багато -эначних сл1в. Ядром такоУ парадигми буде основне, первинне значения, яке ми йыенуемо !нвар!антом. Так, пол^семантема "браги" нараховуе 22 лексико-семантичних вар1анти, швар!антами з-пом1в яких е " схоплю-вати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям" 1 "набирати певну к1льк1сть чого-небудь". Визнання цих ЛСБ 1нвар1антами базуеться на Ух здатност! об'еднувати в едине ц1ле реоту эначень [практично конен з вар!ант1в шляхом к1лькаступеневого компонентного анал1зу моае бути зведений до 1нвар1анта]; незалеяност1 в 1д контексту; висок1й частот-носг1 вйивання. Семантичне вар1ювання простеяуеться у контексп, оск1льки не обмекуеться словозначеннями, заф!ксованими у словниках, а нояе бути насликом авторськоУ метафоризаЩУ. Внутр1аньосл1вну парадигму бхлыиосп адресатних лексем з ц1еУ причини сл1д вваяати в 1д— критою системою.

3 видаленям в!д ядра поля структура пол1семантек на позначення спрямованоУ адресатно! дп не з(пнзеться: 1нвар1ант - ЛСВ, але спо-стер!гаеться тенденция до змениення обсягу парадигм. Визнаючи хнва-р1антом слово-ономатему, ми не ставимо поза системна зв'язки семан-тичн1 вар1анти - слова в Ух неосновних значениях, як1 виступають пов-ноправними одиницями лексикону мови.1нод1 саме вар1анти забезпечують входяення лексеми до ФСП адресатност1. Так, для ЛСМГ д!есл1в на позначення вимови.близькоУ до звук1в природи чи тварин, 1нвар1ант, пря-ме, основне значения, не е пЦставою для включения Ух у досл1дяуване-функцхонально-семантичне поле, 1 лише завдяки вар1анту, переносному значению, вони е його компонентами:

"воркувати" - 1нвар1акт "видавати своерхдн! переливчасп звуки [про голуб1в, горлиць];"

вар1ант "говорити або сшвати лаг1дним, н1яним голосом".

Б!лыпсть д1есл1вних адресат!в - це пол1семантеми, що мають за-гальну структуру з ¡нвархантом [зр1дка двома-трьома для сл1в широко!" семантики] та вариантами, яка не модиф1куеться в!д ядра поля до пе-риферГУ. 3 наблкяенням до периферГУ простеяуеться звуження обсягу внутр!шньосл1вних парадигм, а у структур! окремих пол1семантем ваго-м1шими сташть вар^анти значень, здатних забезпечити в!дпов1дним лексемам функц1онування у межах ФСП адресатносп.

0собливост1 парадигматичних вшюаень д!есл1вних адресат!в ми простежуемо таков на р1вн1 словесних семантичних опозиЩй, утворюва-них одиницями поля. Семантичн! опозицГ! з-пом!ж д!есл1вних лексем

адресатносп подан1 парами сл!в, як1 не иають сп1льних морфем Сне беремо до уваги граматичн! морфеми суто д1есл1вного характеру], а м1стять у структур! свого лексичного значения Центиф1кац1йн1 та ди-ференц1йн1 семи, вЦноиення м!а якими окреслввть опозици тотоанос-т1, привативност!, екв1полентност!.0позиц1я тотонност! простевуеться у зв'язках сл1в, основн! компоненти значень яких у семантичн1й структур! сл1в !дентичн! [це абсолвтн1 синон1ми]: в1дправляти - слати, привласнювати - присвоввати, бавати - зичити, оздоблювати - прикра-иати, радувати - т!иити, таланити - щастити. У реченн1 так! одиниц!, як правило, взаемозам1нн1, Якщо сукупност! компонент!в значень, як1 ми вичленовуемо, щоб зхставити структуру лексичних значень член!в опозиц1й, умовно позначити символами а, б, в, г, то опозици тотов -носи в!дпов1датиме схема аб - аб. Мноиинн1сть компоненпв значень обох чдешв словесно!' пари зб1гаеться, повн1ста? накладаючись одна на одну.

Д1есл1вн! лексеми здатн1 утворювати м1н1мальн! парадигми з при-вативними в!дновеннями, коли одне з слхв повн1стю повторветься в !н-юму, "входить" у нього. Основний член тако!' опозици мае б1льш за-гальну семантику, ! тому структура його лексичного значения повн1сти поглинаеться структурою маркованого члена [схематично - аб - абв]: доставляти - в!дносити, страчувати- тру!'ти, в!ддавати - втелищувати, говорити - баз1кати. Такий тип опозицП" простевуеться у будь-якому ФСНП, коли двом одиницям притаманн! загальн1 семи, а маркований член и1стить компоненти, як1 уточнюють, конкретизують родове поняття; коли опозици утворввть стил1стичн1 синон^ми, де наявн1сть диференц1й-них сем у структур! лексичного значения маркованих член1в забезпечу-еться Гх емоц!йним забарвленням.

Лексичною 1нтерпретац1ев екв1полентних опозиц1й сл1в найчасиие виступае антон1«1чна пара, характер зв'язк1в ы!к членами яко! в1дпо-в!дае трактуваннв вЦноиень перехрещення 1 може бути поданий у вигля-д1 схеми абв - абг. Екв1полентн! опозицГ! мовуть утворюватись не лише окреыим адресатними лексемами, а й м1крополями передач! об'екта й отримання чи зберевення його; бхльяосп одиниць 13 семантикою давания в1дповЦають одиниц1 з протилеяним значениям отримання: давати - бра-ти, продавати - купувати. ВЦноиення перехрещення репрезентуаться таков 1деограф1чними синон1мами, при розклад1 семем яких виявляються одночасово 1дентиф1кайн! та диференц1йн! семи: добувати - заробляти, дарувати - валувати, рядити - оздоблювати тоща.

Максимальна к1льк1сть словесних опозиц1й здатн1 утворювати оди-

ниц! ядерних 1 близькоядерних угруповань, а з в!ддаленням в 1д ядра така спромояшсть зменмуеться. З-поьая проанал1зованих трьох основ-них р1зновид1в семантичних опозиц!й биьшои активности функЩонуван-ня вЦзначанться гтривативн! та еквШоленгн!.

У 4 роздШ "Синтагматика функщонально-секантичного поля ад-ресаткосП" анал1зуються особливосп сполучуваносп адресатних д1е-сл!в, Ух конструктивна функция у структур! речення.Валентнкти озна-чених лексем прогнозуеться к1льк1сть актант!в дп, \'х як!сть 1 гра-матична форма виракення. На сьогодн1 валентность квал!ф1куеться як центральна сенантико-синтаксичка категория д!еслова СI.Р.Вихованець, А.П.Загнотко), Шд якою розум1еться запрограмована лексичним значениям слова вказ1вка на необх1дн1сть доповнення його в реченн! ониими повнозначними словами [С.Д.Кацнельсон].

Валентн! потенц!Г д1есл!в адресаци р1зн1, 1 на глибинному р1в-Н1 у структур 1 реченнево"! синтагми простекуються актанти, починаючи в 1д одного, суб'екта, 1 за^нчукгачи максимальною к1льк!стю - с!мона. Д1еслова давання, як1 е компонентами ядра ФСП адресатносп,традиц1й-но вважаються тривалентними. Вони вимагавть заповкення вакантних мхсць суб'екта, об'екта й адресата. Д1еслова з незайнятики трьома аргументними позициями е 1ерарх1Чно середкьов ланкою внутр1шньокате-гар1йноI структури валентност! [Й.П.Загнпко]. Для дослодауваних Д1е-сл1вних лексем давання триаргументность постае мппмальною. Водночас у менах мшропояя сшвкнують одиниц1 три- [даватк, пЦсипати, наба-вляти], чотири- 1дарувати, калувати, в!дписувати], шести- [вщправ-ляти, доставляти] 1 семивалентн1 [перевезти, перетранспортувати та 1нш11.

На глибинному р1вн1 мнимальна структурна схема речень з доесло-вами давання виглядае як 5 - Я - 0 - й, де - д!я, виконувана суб'-ектом Ш, яка через сильнокеровану правоб!чну валзнтн!сть позначае об'ект [03, передаваний адресату [А]; Незнайомець подав Тетян! руку [М.Зарудний]. Семантичш компоненти и.ояуть мати нульову репрезентацию, коли суб'ект знаходить вираження у граматичьпй форм 1 д1еслова 1 конденсуеться в юй - Дарую тоб! коня [М.Зарудний],- або адресат ни-слиться узагальнено - Зак!дн1 Земл1 дали окреиий тип поет!в, [...] Ю.Ольяич]. Речения можуть розиирюватись за рахунок реал1зацГ! фа -культативних валентностей або валентно-непов'язаних компоненпв, яко конкретизують мету, час, саосЮ, причину 1 т. д. передач! об'екта: [...] в один ¡з при1зд1в каппан прив1з В1таликов! для забави мавпе-ня,[..,] [0.Гончар]; [..,) по лоцманських слободах та степових хуто-

pax люди н1би на в!чне збереяення несуть йому [Д.Яворницькому] дари свое! пам'яИ [0.Гончар].

Катал1заторои виявлення валентних потенщй д1есл1в отримання чи зберевення об'екта е мовленневий контекст. МШмальна к1льк1сть учас-ник1в зазначено! дп - два, за умови, що адресат домислюеться, але не вимагае обов'язково! реал1зацп на поверхневому рiвнi: Василинка та /Ина беруть cboi ряб1 палиЩ [й поспНиавть до м1сця роботи [0.Гончар]. Морфолог1чним засобом вираження здресатносп е родовий прийменниковий: В1д Наталки Платон отркиав два листи [М.Зарудний]. Формою давального в1ди1нка адресат реал!зуеться тод1, коли д1я зд1й-снветься однгев особой для iHioi, або коли одна лвдина е i суб'еитоы, 1 адресатом: - ft мен1 тато Парамон купить коня [Й.Зарудний]; [nie -толь коитував дорого,...] i вiH не Mir його собi купити [В.П1дмогиль-ний]. Окрiм уже зазначених учасник1в ситуацп, у структур! речень з ядерними лексемами поля з'являвться факультативн! актанти чи компо -ненти, непрогнозован! i'x валентн^тю.

Складна структура функц1онально-семантичного м1крополя мовлен-ня визначае 1снування у меках угруповання лексем pi3Hoi валентност1. МШмальна юльккть прогнозованих позиций - двi, але другий аргу -мент специф!чний, ocкiльки може бути наявним 1 ус1ченим: Д1вчина говорить / Девчина говорить матерь ¡нформативн^сть будь-якого noBi -домлення стимулюе появу ще одного актанта - об'екта, а зв1дси най -б1льш питома вага з-noMis д1есл1в мовлення тривалентних лексем: Отар Дол1дзе щось сказав шоферам, [...] {М.Зарудний]. Актанти способу, причини, темпоральност1, мети, допусту, умови та валентно незумовле-ний локатив, поставчи у структур! речення, конкретизують ситуац1ю мовлення.

З-noMia д!есл1вних лексем функц!онально-семантичного м1крополя ф1зично1 дi1 простеауються двовалентн1: Наталку пров1дувть ишльн1 товаривп [М.Зарудний]; та гривалентн1: Дядько Мирон перевив мен! [ВаськовП чоботи [М.Зарудний]. Д1я, пов'язана з нанесенням поико-джень адресату, як правило,зд^снюеться за допомогою певного знаряд-дя чи предмета, i тому речення з такими лексемами на глибинному р!в-Hi мають у своему склад! шетрументаль: Чорний патлач у nanaci.l...] оперезав хлопця для neBHocTi нагаем [...] [Ь.П1дмогильнийЗ.

Одиниц! ФСЫП морально! дП прогнозують обов'язкову появу двох або трьох аргуменпв, а вкивання у реченн1 факультативних компонен-TiB мае р1зний cTyniHb BiporiflHocTi. Функц!онально-семантичне некрополе нап1вперифер! 1 - ф1з1олог1чно1 адресатно"! дii - вимагае появи

лише об'екта 1 адресата, але речения, збудован1 за схемой 5 - Я - А, вар1юються у мовленн!, оск!льки IX структура аодиф1куеться часом, м!сцем, способом переб1гу дп, Семантикою елеменпв периферГ! обо-в'язково вимагаеться адресат, або непрямий суб'ект, що е репрезента-ц!ею першо'1 правоб1чно1' валентность

Валентний анал1з д1есл1в адресат 1 засвЦчив сп1в1снування у мевах функцЮнально-семантичного поля адресатност! лексем р!зно! се-мантико-синтаксично!" структури: в1д одно- до семивалентних. Обов'яз-ковим учасником ситуацП', означено!" перифер!йними лексемами, е адресат, нап!вперифер!йними - суб'ект I адресат; вс1 !на! м1крополя до-слЦвуваного ФСП м1стять р!эновалентн! одинлц1, обов'язковими з-по-м1а яких е суб'ект ! адресат або суб'ект, об'ект ! адресат. Локатив факультативно прогнозуеться семантикою окремих лексем, шструменталь мояе бути обов'язковим ! факультативним, валентно-непов'язаними по-вирввачпми, конкретизаторами ситуацп постаять мотив, каузатор, спо-собовий актанти.

Для быьстосп досл1дауваних лексем адресатност! обов'язковою е суб'ектна валентн!сть, оск1льки поза суб'ектом активна д^я не кислиться, ! пльки для д!есл1в безособових, на позначення стану, обов'язковим аргументом ди е сам адресат, який доречно було б наззати непрямим суб'ектом, тому що д1я зосередауеться навколо нього. У речен-н1 Тепер вона торгуе на базар! пир1нками [В.ГИдмогильний] л1воб!чна валентн1сть суб'екта представлена експл!цитно ! на поверхневому р1в-Н1 речення репрезентуеться пхдметом; у конструкци Чимось дос1 не знании, таемничим вгяло в1д нього [Й.Нуикетик] периа правоб!чна валентность за морфолопчним вираненням е адресатом, а смислова ваго-м1сть цього аргумента ди робить спромокним означення його як непрямого суб'екта. Л1воб!чна валентн!сть адресатних д!есл1в може бути ус^ченою, коли суб'ект 1мпл1цигно закладений особовои формою д!есло-ва, тод! як ус1чення обов'язково! валентност! непрямого суб'екта практично не мокливе.

Другим обов'язковим учасником адресатно! дП для ядерних м1кро-пол!в давання ! отримання е об'ект дГ!. Д1есловами давання об'ект передач! прогнозуеться обов'язково; [...] Гавриленко надсилав вам листи й телеграии [Н.Зарудний]. Валентн1 потенцп д!есл1в 1з загаль-нои семантикою "брати" реал!зуиться двояко. Якщо морфолопчним засо-бом вираження адресатност! е давальний або родовий прийменниковий в^мшки, то об'ект отримання обов'язковий: й недавно Ларина отримала лист В1Д самого Данила [М.Зарудний]; при морфолопчному виракенн1

адресатно! ситуаци знахЦним безприйменниковим об'ект не е обов'яз-ковим учасником ситуаци : С...] ледь кивого тодх, обмерзлого, побрали його заводчани гад л1сосмугою СО.Гончар].

3 вЦдаленням вЦ ядра послаблюеться обов'язков1сть функц!ону-вакня об'екта в синтаксичних конструкц1ях з д1есловаыи адресацп.

йдресатна синтаксема, репрезентована морфолоПчними формами да-вального, родового та знахЦного в1дм1шав, реал1зуеться як третя валентна позиц1я у структур! досл1дкуваних лексем, але Г! обов'язко -в1сть для вс1х одиниць функц1онально-семантичного поля - необх1дна умова 1 один 1х критерПв перебування означених д1есл1в у мевах поля адресатност1. Як 1 будь-який аргумент, адресат мове бути явним 1 усЬ ченим, але тяв!е до реал1зацГ! 1 на глибинному, 1 на поверхневому р1внях: I.,.] Чугай прийняв в1д Михея хл!б 1 запросив до хати [М.За-рудний]. Ыдсутн1сть реал1зацн адресата на поверхневому р1вн! зу -мовлпеться його узагальненням або визначенням з попереднього контексту. Стягненням адресата характеризуются в основному лексеми отри-мання об'екта у волод1ння, коли д1я, виконувана суб'ектом, спрямова-на на нього в: [...] Нихей Ковухар виграв по лотере"! "Запоровця" [М.Зарудний], та д1еслова иовлення у конструкц1ях з прямою мовою, у диалогах, коли мовлення адресуеться самому соб1 або узагальненому адресату: - Змучилась я з ним, опечалилась, - призналася вона СО.Гончар].

Трьома учасниками ситуацГ! обневуються далеко не вс1 адресатн! дхеслова, оскгльки у мемах поля простежуються лексеми в1д одно- до семивалентних, але прогнозування 1 наявн1сть биьиосп ¿нших компоненте факультатива . 0соблив1ста факультативно! валектносп е не обов'язковЮть реал1зацП актанта на поверхневому р!вн1 речения, а лише спромовн!сть його появи. Сл1д розмеаовувати коапоненти, валент-н1сть яких факультативна, тобто запрограмована семантикою д1еслова з певним ступенем в1рог1дност1, 1 компоненти, валентно-непов'язан1 з д1есловом, тобто т1, як1 не аргуыентують його значения. 0станн1 по-в'язан! з предикатом невалентним зв'язком 1 називають додаткову ситуации. Кокне окреме некрополе характеризуеться власною к1льк1стю факультативних валентностей, комплексом валентно-непов'язаних компо-нент1в, як!стю заповнених/незаповнених мкць. Навиь елементи одного м1крополя в1дзначаються р1зним ступенем ймов1рност1 появи необов'яз-кових актант!в дП.

Специф!чн!ств вхдзначаеться ¿нструментальна синтаксема, яка у валентн1й структур! одних лексем е обов'язковов, а для 2ниих знаряд-

дя чи предмет, за допомогов яких зд1йснюеться д1я, лише потенцию учасники ситуац!!'. Так, лексеми обдаровувати, винагороджувати, ви -плачувати, враяати, докучати 1 т. д. наделен! сильною здатнктю ви-магати для повноти реал1зацН' свого семантичного обсягу Шструмен -тального компонента, а для одиниць лексико-сеиантично!' групи д1е<шв ф13ично'1 д11 на шкоду адресату !нструкентальиа синтаксема е хоча й в]рог1дною, але не обов'язковош.

Валентно-непов'язаними компонентами,як1 не прогнозуються семантикою д1есл1вних адресат1в, е каузатор, мотив дП, способовий та ц!-льовий актанти, а найчастове - темпоральний актант. У речениях з ядерними д1есловами вони конкретизують ситуацоа передач! чи отриман-ня об'екта: [Тинергей почував до не!" н1ан1сгь]: вона чодня подавала йому обод [В.Шдмогильний]; з д!есловами ыовлення - уточнювть способ повыонлення: СХома Романович ] мав звичай аз надто запально !стор1 ез храму переповЦати учням (0.Гончар].

Синтаксичнов валентн!ств визначаеться таком парадигма сполучу-ваносп д1есл!вних адресат!в. У менах ФСП адресатност! сп1в!снують одиницо з р!знош спромоанктв керування двоими лексемами. Синтаксич-ними конструкциями з нагпвсильнокеровании синтаксичнии зв'язком моя-на вваяати структури з ядерними лексемами передач! чи отримання об'екта, як! обов'язково вимагавть давального, родового та знах!дного в!дм!нк!в у функци адресата ! знах!дного для прямого об'екта. 3 выделениям в!д ядра ступонь керування зменигуеться; у д1есл!в послаблве-ться здатн1сть вимагати конкретних гракатичних форм залежних слов. Нетипово поводить себе периферойне нокрополе безособових д!еслов стану, яке завжди водзначалося мпошальноэ концентрацоею ознак поля, а у ц!й ситуацИ обов'язково вимагае давального, р!дые родового, вод -нонка особи, яка перебувае у цьому стань Такх конструкц!V можна вваяати сильнокерованими.

Сполучуван!ств адресатних доеслов визначаеться як1сний склад учасник!в ситуацп. Л!воб!чна валентн!сть означених лексем реалозуе-ться семантичним суб'ектом, единого трактування якого у сучасной л!н-гв!стиц1 ще не склалося. Сеыантична диференц1ац1я суб'ектно! син-таксеми залеиить в1д характеру предиката ! мае так1 вар!анти, як суб'-ект д11, суб'ект процесу, стану, яюсно! ознаки, локативного стану, к!льк!сноо ознаки. Основним семантичним вариантом е синтаксема у функци суб'екта д 11 СI .Р.Вихованець 3. У б 1 лькост 1 випадков д!есловна лексема позначае активного виконавця д11. У рол! суб'екта компоненти вс!х м1кропол!в прогнозують людину; Ольга Аркадивна подвукала квар-

тиру для Платона [...] [М.Зарудний]. Лише для одиниць перифер1йного м!крополя притаманний суб'ект стану, який в1дзначаеться пасивн1ста.

У валентн!й 1ерарх11' об'ектка позиц!я ввваваеться другим аргументом д1еслова незалекно в!д морфолог1чного виравення. Первинною 1 спец1ал1зованою формою реал1зац!1 об'ектно! валентност! е форма аку-затива, яка у пох1дних структурах мове зм!нюватись [А.П.Загн1тко]: 0кр1ы того, голова розбазарве колгоспн1 ковти, [...] [ЮувкетикК Вар1антом об'ектно! синтаксеми е генетив, який заповнюе валентне гн1эдо у двох випадках: при запереченн! первинно акузативного д!е-слова та квантитативна партитивност1, охопленн1 д1ев частини об'ек-та: - Стривайте, товарииу, чи не продаете револьвера? - [...] [В.П!д-могильнийЗ; [...] праведники й свят1 боа! кидаить йому хл1ба й и'яса [В.ГИдмогильний3. Якцо залевн1 в!д дхеслова-предиката в1ды1нков! фор-ми знах1дного 1 родового сеиантично е особою, ки вваааемо Ух репре-зентами адресатноУ синтаксеми, оск1льки трактуемо спряыован!сть дИ В1д одн1в1 особи на 1ниу як адресатн!сть. Об'ект як учасник ситуацн мове бути конкретним предметом, абстрактним поняттям, а для д!есл1в иовлення - вс1м смислом сказаного.

Трет1м аргументом у структур! лексичного значения досл!двуваних д!есл1в е адресат, один ¡з найвагом!еих компоненпв при вичленуванн! досл!двуваного поля. При широкому розумшн! адресатност! в 1н не е однор!дним, про що св1дчить ввивання у л1нгв!стиц1 нав!ть р!зних тер-и1н1в на означення адресатно! семантичноУ ФункцГГ: мета, адресат, ре-цип1ент, бенеф!ц1ант [пор. погляди В.В.Богданова, М.В.ВсеволодовоГ, И.Ф.Андерша та 1н.]. Адресат дИ розум1еться нами однозначно: це особа, на яку спрямована д1я: Тепер уве год! було розганяти хлоп!в канчуками [...] [ А.Кащенко}; - Який батько зла сво!й дитин1 зичить? (М.ЗаруднийЗ. Адресатн!сть дИ збер1гаеться ! тод1, коли вона спрямована на групу ос 1 б 1 нав!ть на предмет при метон1м1чному перене -сенн! назви прим1щення або установи на людей, як1 тут працюють.

Р1зн1 валентн! потенцИ" адресатних д!есл!в спричиняють появу 1нвих актант!в; з-пом1к них вагомими нам видаються вих1дний 1 к1нце-вий локативи, у функцН' яких в основному ввиваються лексеми на означення певних територ!й, !нструменталь - предмет чи знаряддя прац!, за допомогою яких д 1 я вЦбуваеться.

Валентн!сть адресатних д1есл!в визначае спромоанкть досл!джу-ваних лексем керувати залевними словоформами, вимагашчи наявносп об'екта 1 адресата як обов'язкових учасник!8 ситуацП 1 прогнозуючи Ух граматичн! форми. Синтаксична валентн!сть д!есл1в адресац!У впли-

вае 1 на як1сний склад учасншав дГ!, коли об'ектом виступае конкрет-ний предмет, абстрактне поняття, пряма мова, а адресатом е особа чи трупа ос1б.

У висновках на основ! досл1дженого матер1алу зроблено ряд уза-гальнень. НайголовнШ з них:

1. ФСП адресатних д1есл1в у сучасн1й укра!'нськ!й мов! - це складне пол1ядерне слабкоцентроване угруповання, ядерними единицами якого е лексичн1 засоби вираяення адресатност!.

2. Функц1онально-семантичне поле адресац!!' складаеться з м1кро-пол1в:

а/ ядерних: передач! об'екта; отримання чи збереяення об'екта;

б/ близькоядерного - ФСМП мовлення;

в/ вЦдалених вгд ядра: ФСМП ф!зично! д1У, виконувано! на корпеть чи икоду адресату; ФСНП Д1есл1в морального впливу на адресата;

г/ нап1вперифер1йного - ф!з!олог!чно! адресатно!' дп;

г/перифер!йного - безособових д1есл!в стану непрямого суб'екта.

3. При розумиш адресатно! д 11 як тако!, цо спрямована в!д од-н!е! особи, суб'екта, на 1Н0у, адресата, лексичними засобами адресатност! е д!еслова адресацн', морфолог1чними - валентнозумовлен! фор-ми давального, родового та знах1дного в!дм!нк1в.

4. Критер!ями поеднання мовних одиниць у досл1дяуване ФСП стали:

а/ сп1льн1сть семантичних функц1й;

б/ здатшеть прогнозувати у структур! речення 5, О, й як основ-них обов'язкових учасниюв ситуацп.

5. У структур! лексичного значения адресатних д1есл!в вичленову-аться ядерн! та периферии!, 1нтенс1онзлън1 та 1мпл!кац10нальн1,1ден-тиф1кац!йн1 та диференц1йн1 компоненту як1 встановлюються методом компонентного анал1зу.

6. Д!еслова адресатност! здатн1 утворювати словесн! семантичн! опозицп тотояност!, привативност!, екв!полентност1, найп0аирен!1ими з-пом1я яких е привативн! та екв1полентн!.

?. Досл1диуван! лексеаи виконують конструктивну функц!ю у ре -ченневих синтагмах, Валентн! потенцГ! д^есл^в адресацп прогнозують появу в1 д одного до семи актанпв ди, одн1 з-пом1я яких е обов'яз-ковими, ¡ни! - факультативними ! здеб!льшого нап1всильнокерованими з опосередкованим виявом свого статусу.

8. Семантичне наповнекня учасник1в ситуац!! визначаеться син -таксичнон валентн1стю ! сполучуванктю д1есл!в адресац!!: у функц! 1' суб'екта I адресата виступавть особи, у функцп об'екта - част!ме

конкретней предмет, ан!к абстрактне поняття.

0сновн1 половення дисертаци викладено у таких публ1кац1ях:

1. Линник Л.1. ФункЩонально-семантичне поле адресатносп на тл! се-мантично!" будови мови // Функц1онально-комун1кативн1 вияви граматич-них одиниць: 36. наук, праць / Укл. Й.П.Загн1тко /наук.ред./ та 1н. ■ К.:13МН, 1997. - С.60-65.

2. Линник Л.1. 0собливост1 опозиц1й з-пок1х д1есл1вних лексем адре-сатносп //Нариси дослЦвень у галуз1 гуиан1тарних наук в педвуз!: 36. наук, та наук.-метод, праць. - Вип.П. - Т.П. - Горл1вка: ГДППМ, 1996. - С.121-128.

3. Пац Л.1. Внутр1иньо-структурн1 зв'язки адресатних д!есл1в // Л1н-гв1стичн! студГ!: 36. наук, праць. Випуск 3 / Укл.: йнатол1й Загн!т-ко /наук, ред./ та 1н. - Донецьк: ДонДУ, 199?. - С.142-149.

4. Линник Л.1. 3 питань типологн словесних опозжйй // Нариси до-сл1двень у галуз! гуман1тарних наук в педвуз!: 36. наук, та науково-метод. праць. - Вип.П. - Т.П. - Горл1вка:ГДППМ, 1996. - С.128-131,

5. Линник Л.1. 0собливост1 семантичних моделей адресатних д1есл1в у творчосп Олега Ольвича // Формування громадсько! самосв!домост! молод!: Тези 1 матер1али Всеукра!'нсько! науково-практично! конференц!!, присвячено! роковинам Олега Ольаича. -Донецьк: ДонДУ, 1995, -

С.212-214.

6. Линник Л.1. Структура функц1онально-семантичного поля д1есл1в ад-ресатност1 // Нариси дослгдкень у галуз1 гуман1тарних наук у педвуз!: Иатер1али конференцГ! з п1дсумк1в науково! роботи кафедр за 1994 р!к, Горл1вка:ГДППК, 1995. - С. 229-231.

У друц1 перебувають статт1 "Семантична структура адресатних д!есл!в", "Синтагматика адресатних д1есл1в сучасно! укра!'нсько! нови" та тези доповш на науков!й конференц!!' "1нвар!ант та вар^анти у внутр1шньосл1вн!й парадигм! адресатних д1есл!в".

Пац Л.I. Функц!онально-семантичне поле адресатност! у сучасн1й /кра'1'нськ1й мов!. - Рукопис.

Дисертац1я на здобуггя наукового ступени кандидата ф1лолог!чних наук з1 спещальност! 10,02.01 - укра!нська нова. - ДнШропетровсь-кий деряавний ун1еерситет, Дн1пропетровськ, 1999.

У робот! доелЦяуяться структурн! особливост! функц1онально-се-мангичного поля адресатност! у сучасн!й укра!'нськ1й нов!, у тому чи-сл1 м!кропол!в, лексико-секантичних труп, лексико-семантичних MiKpo-груп як складових його компонента; семантична структура окремих одиниць поля. Розглядавться лексична парадигматика, синтагматика ад-ресатних д1есл1в, ix валентн!сть та особливост! сполучуваност! i3 залеаними компонентами.

Ключов! слова: адресат, адресатн!сть, функц1онально-семантичне поле, валентн!сть, суб'ект, об'ект, опозиц!я, парадигма, угрупован-ня, синтагматика, сеаа, компонентний анал!з, в!дм!нок, компоненти значения.

Лац Л.И. Функционально-семантическое поле адресатности в современном украинском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Днепропетровский государственный университет, Днепропетровск, 1398.

В работе исследуются структурные особенности функционально-семантического поля адресатности в современном украинском языке, в ток числе составляющих его микрополей, лексико-семактических групп и ле-ксико-семантических ыикрогрупп, а такае семантическая структура отдельных единиц поля. Рассматривается лексическая парадигматика, синтагматика адресатных глаголов, их валентность и особенности сочетаемости с зависимыми компонентами.

Ключевые слова: адресат, адресатность, функционально-семантическое поле, валентность, субъект, объект, оппозиция, парадигма, группа, синтагматика, сема, компонентный анализ, падея, компоненты значения.

Pats L. The seaantik-functional field of address in the ¡aodern Ukrainian Language. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 10.02.01 - the Ukrainian Language. - The Dnepropetrovsk University State, Dnepropetrovsk, 1398.

The work deals with structural peculiarities of the semantik-functional field of address, including the structural ties of its members and the structure of the lexical meaning of the address verbs. The author investigates the lexical paradigm, the structure of the obligatori and the optional valencies of the address verbs and its influence on the composition of the sentence.

Key words: addresse, address, semantic-functional field, valency, subjeck, objekt, opposition, paradigm, grouping, syntagma, seaa, the component's analysis, case, the components of meanings.

Подписано в печать 07.04.1998 г. Формат 60x84 1/16. Бумага типографская. Офс. печать. Усл. печ. л. 1,5. Тираж 100 экз. Заказ № Цена договорная.

Лаборатория компьютерных технологий Донецкого государственного университета