автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Функционально-семантическое поле посессивности в современном украинском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Функционально-семантическое поле посессивности в современном украинском языке"

:• ОДЕСЫШЙ ДЕРЖАВНИЙ УШВЕРСИТЕТ ¡и. 1.1. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

ДАНИЛЬЧУК 1рина Гарнвна

ФУНКЩОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ПОСЕСИВНОСТ1 В СУЧАСШЙ УКРАШСЬКЕЙ МОВ1

Спещальшсть 10.02.01 - украТнська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття паукового ступени кандидата фшолопчних наук

Одеса-1996

Дисертащао е рукопис

Робота виконана в Одесыкому державному ушверситеп 1м 1.1. Мечникова

Науковий керЬник - кандидат фшолопчних наук, доцент БОНДАР Олександр 1ванович

Офщшш опоненти:

- доктор фшолопчних наук, професор ГОРПИНИЧ Володимнр Олексаидрович;

- кандидат фшолопчних наук, доцент ЗУБОВ Миюла 1ванович

Провщна установа - ГНвденноукрашський державний педагопчний ушверсигет

Захист вщбудеться "26" червня 1996 року о 13 годит на засщанш спещалповано! вчено! ради з фшолопчних наук, шифр К.05.01.12 в Одеському державному ушверситеп (270058, Одеса-58, Французький бульвар, 24/26, ауд.130).

3 дисертащао можна ознайомигась у Науковш б1бл1отещ Одеського ушверситету.

Автореферат розюлано »траёиз 1996 року.

Вчений секретар ..—-т

спеща_шзовано1 вченоГ ради Ыс^1 Тхор Н.М.

У

Об'ектом нашого дисертац1йного дослдаення е фунгацонально-се-мантичне поле/5СП/ посесивност! сучасног украгнськох мови.

Предмет анал1зу, спостережень г узагальнень у прад1 складаютъ рхзноргвнев! мовнх одиницх, як! виражають посесивне значения.

Актуальн1сть обранох теш дослгдження визначаеться набуттям у сучасному мовознавств1 все бхльшох популярности фунюцонального п1дходу до аналхзованих явищ, коли об'ент розглядаеться з погля-ду його фунгоцй, закономерностей його фушацонування, зв'язкхв з навколигохм свредовищем.

Функц10нальний гпдххд дозволяе Ч1ткгае виявити спец1ал1зац1ю за-собхв мови та об'еднати хх за певними еемантичними категориями у функцхонально-семантичн1 поля. Вздомх досл1дження про ФСП темпо-ральносг!, модальности, каузативностх, локативност1, аспектуаль-ностх тотцо. Одкак сьогоднх в украхнськхй фунщ1онал1стщх задиша-еться багато "бхлих плям". Так, в украхнському мовознавств: ще'не-мае цЬпсного, системного опису ФСП посесивностх сучаснох украи-сько1 ыови. До цього часу наголошувалось лише на окремих граматич-них центрах ШСП посесивностх Д.Р.Вихованець, Й.Ф.Андерш, О.С.Мвль-ничухс, ОЛ.Бондар, В.Ф.Аскоченська, К.Г.Городенська/. На наш погляд, ФСП посесивностх вюгачае в себе одинтд не тмьки граматичного рхвня мови, а й лексино-семантичного та словотвхрного. Аналхз доел 1дженого материалу показав, цо одиниц1 ФСП посесивностх в укра-хнськ1й мовх надзвичайно рхзноман1тн1 за формою I за змхетом. За-лежно В1д функционального завдання единиц ФСП посесивноста, що належать до рхзних ргвнхв мови, можуть бути семантично чи Нормально вархативниш. Це зумовлено як сштагматичними,- так I парадигма-тичниш вхдношеннями у межах ФСП посесивностх й мое ФСП посесивностх та ФСП в узус!.

дослхдження - описати ФСП посесивностч сучаснох украхнськог мови як ц1Л1сну систему, багату в структурному й функц1онально:<у вхдношеннх, таку, що взаемодхе з шпими полщентричними I ионо-центричними эСП. Досягненкя поставленох мети конкретизуеться у розв'язанн1 таких завдань:

- визначити глеце ФОТ посесивностх в ¡Ьункцхонально-семантичноьу проетор1 сучаснох унрахнсько1 мови;

- сиетематизувати мовн1 одиншц, як1 виражають значения посесив-ност! 1, так®.! чином, е компонентами ФСП посесивностх;

- подати херарххчну систему цих мовних одиниць, охарактеркзував-ши особливост1 одиниць кожного рхвня;

- охарактериэувати парадигматику $СП посесивностх;

- встановити закономхрност1 взаемодхх ФСП посесивносп з пшиии

- дослдати особливостх фунщгонування компонентхв ФСП посесив-HOCTI#

Мета х завдання працх визначили обсяг дослхдауваного матерхалу, методику й методологхчне шд^рунтя досяхдженнк.

Матер1ал для спостережень i ана/пзу добирався хз одинадцятитом-ного Словника украхнськох мови, текстов науковох та худошьох ni-тератури, дхлових паперхв, украгасысого фольклору, газетних текс-тхв, живого Литературного î дхаяектного/ мовлення. Дослвдкено по над 136000 лексичних одиниць i понад 4000 синтаксичних одиниць, вибраних хз р1зних за стшистичною та жанровою приналеявпстю дже-рел.

Методика доелдаш, Як основний у працх використовуеться метод системного функцхонально-сеыантичного анал1зу лексем i скнтак сичних конструкций, якх е компонентами ФСП посесивност1. Дослужу ються ïx семаятичнх, структурно, комушкативн!, а в ряд1 випадкхв i стилхстичн! законом1рнос?х. 1з нонкретних метод!в у досяхдженнх матерхалу викорис.товуються описовий метод, метод емхиричного спо-стереження, метод багатойанторного анализу, метод кхлыасного ана Л1зу, а також елеиенти методу лхнгвхстичного експерименту.

Методсшогхчна основа доопдаения - загальнонауковх положения пр еднхеть форми й зм1сту, окремого й загального, частини й цхлого, статичного й динашчного, структура й функци, д1алектичного зв'я ку мови й мислення, з одного боку, та мови й дхйсност1, з шяого, а також вчення про загальний зв'язок явищ д1йсностх.

Наукова новизна прайд полягае в системному шдходх до вивчення засобхв вираження посесивностх в сучасн1й украхнськ1й mobî. Цей пхдхгд виявляеться в дослхдаеннх семантики, структури, закономхр-ностей функцхонування граматичних i лексичних компонентхв 3?СП пос сивностх i веього поля в щлому, а також у визначешп М1сця SOI посесивност1 в функцхонально-семантичному просторх сучаснох унра-ïhcbkoï мови.

У працх визначеш й описав hobï понятая: #ункц1онально-семант№

на домгаанта, позитивна/негативна посесившсть, стверджувальна/за-

перечна або подвхйна посесивнхсть, суб'ектна посесивн1сть, об'ект-

на посесивнхсть, кондицхональна посесивнхсгь, квалхтативна посе-

сивн1сть тощо, субполе /мхкропояе/ волод!ння, субполе /шкрололе/ приналежностх. . . . . •

Теоретичне значения досупдженяя полягае у визначешг парадигматики й синтагматики ФСП посесивностг сучаснох украхнськох мови: його внутршньох структури /членування, характер, вхдношень центру та периферН/, спхввхдношення даного поля з 1ншими полти, взаемодхх кошонент1В 5СП посесивност! мхж собою I з компонентами хнших пол!в.

Практична значим!сть. Матерхал дослхдження може бути використа-ний в теоретичних курсах "Сучасна украхнська мова", "Шункцхональ-на граматкка", в спецкурсах "Фуницональний аспект лексичних I гфаматичних одиниць мови", "Актуальнх питания сучасного украхн-ського мовознавства", в практиц! вивчення украхнськох мови. Дана праця може допомогти лхнгвктам в подалыяих досупдясеннях йушацо-нально-семантичного простору украхнськох та спорхднених з нею мов. Результати дослзднень можуть бути використаш в лексикогра<Ш, а такоя у складанн1 програм для машинного перекладу. На захист виносяться такх положения:

1. Функцхонально-семантичне поле посесивностх мае в сучаснхй украхнськй ?гов1 кошактну полщентричну /пол г вдерну/ структуру.

2. ФСП посесивностх складаеться з двох субполхв: субполя воло-д1ння й субполя приналежноста. Семантика I структура мовних засо-б1В вираження посесивносй диктуе включения цих засоб1в в одне

13 субполхв.

3. Эгачення посесивност1 в сучаснхй унрахнськ1й мов1 реал1зу-еться мовними засобаш рхзншс рхвнхв. Внаслхдок цього утворюеть-ся 1ерарх1чна система посесивних засобхв:

а/ ОСНОВН1 засоби — синтаксичн1 /словосгюлучення 5 просте речения; складне речения, мхсце якого в ФСП посесивностх в дан1й пра-Ц1 не розглядаеться внаслхдок 11 обмеженого обсягу/; б/ другоряднх засоби - лексичнх; в/ допом1жн1 засоби - словотвхрн1 й морЗюлогхчнх.

4. В основ! 1зоморсЬ1зму рхзних за р1внем структурно! органхза-цх£ компонент1в ®01 посесивносм - хх фушцхоналъно-семантична близькх:сть,

5. Найвиразнипими 1 структурно завершенный е посесивнх одиншц синтаксшного рхвня: в них матергально вираденх посесор /суб'ект посесивностх/ 1 об'ект посесивностх.

6. Центр ЗСП посесивностх складають власне посесивнх мовнх засоби, а перийерхю /блидаю х далеку/ - неетасне посесивм иовнх засоби.

7. Компонента ФСГ1 посесивностх об' еднанх в п'ята ядрах, що вза-емно перетина&ться: атрибутивному, предикативному, суб'ектному, об'ектному I кондощхонаяьному. Перетш ядер мхж собою та перетин ©СП посесивностх з гашиш ШСП пхдкреслюа динамизм цхех системи.

Апробацхя пращ. Основм положения дисертащх висвхтлшться у 5 публ1кащях. Результат« дисертацхйнох прэц1 використовувались ■ в процесх читання курсу сучасно1 украгаськох мови та ряду спец- • курсхв на фшологхчному факультет! Одесьного университету /15901996/; обговорювалися на региональной науново-творчхй конферен-цх1, тгрисвяченхй Украхнськоьзу Театру Корифеи /м.Одеса, 1990/; на обласнхй мхжвузхвськгй науково-методичнхй конференц1Х, при-свячен1й творам дая д1тей г про Д1тей у в1тчизнян1й 1 зарубхжнхй лхтератур1 /м.Одеса, 1991/; на Мхжнародн1й науково-теоретичнхй конйерешцх "Леся Украхнка I сучаснхсть" /м.Одеса, 1993/; на 50-1й звтпй науков1й, конференци професорсько-викладацького складу Одеського ушверситету /1936/.

Струи аура дисертзщйяо! працх. Дисертацхя складаеться хз всху-пу, трьох роздхлхв, висновкхв, списку використаног Л1тератури х додатка.

У встутп об1*рунговуеться вибхр теми доопдаення, визначаються 11 актуалънхсть 1 новизна, вказуютъся мета й методика досл1джен-ня, мотивуються наукове значения та сфери практичного застосу-вання результатхв науковох роботи.

У першому poздiлi "Поняття функцх онально-семантичного поля посесивностх та його структура" йдеться про наше ставлення до ос-новних положень фуннцхональнох граматики, висунутих рхзними вче-ниш, про 1сторхю та причини виникнення цього напрямку в мово-знавств1. Подаеться загальна характеристика ФСП посесивноет1 в сучаснхй укра1неьк!й мов1.

Передумовою виникнення фуншцонаяхстини у мовознавств1 е 1де1 деякюс Л1нгв1сг1в Х1Х-ХХ ст.: вчення О.О.Потебнх про внутрхшню фород- слова; нонцегадя О.О.Шахматова, згхдно з якою граматичш категор1х наближазоться до поняттевих категор1й; вчення Л.ВДер-би про пасивний I активнкй аспекта синтаксису;. теор1я понятхйних категор1й 1Д.Мещаншова. Функц1ональний П1ДХ1Д до вивчення мови утвердився працями представникхв Празького лхнгв1стшного гуртка, Ф.Брюно, О.бслерсена, О.Нурена, А.Мартгае, вчених Чиказького лга-гв1стичного товариства. В сучасному мовознавств1 1снують рхзн!

напрямки Фунвд10нальн0-гра1»тичних_ досшджень. Серед велико* кхлькостг думок щодо функционального аспекту мови слхд видхлити концепци А.Мартгае, С.Дхка, Г.О.Золотовох, Н.О.Слюсарево1, В.Г.Гака, О.В.Бондарка, Г.Р.В-лхованця, А.П.Загштка. В дисертацхх ми ор1ентуемось на концегацю фунщхональнох граматини О.В.Бондарка, яка баэуеться на понятй функцхонально-семантичного поля.

Дхапазон трактувань понятая поля в мовознавств! досить широкий. Нагаому уявленню про понятая поля у граматиц1 найбЬхьш вхдповхдае термш "функцхонально-семантичне поле". За О.В.Еондарком, §СП -це "двобхчна /змхстовно-формальна/ еднхсть, що твориться грама-тичними одинщями та категориями разом 13 рхзнор1шевими засоба-ш, що взаемодгать хз ними, х об'еднан1 на семантико-функц1ональ~ пШ основ1". Ми розглядаемо ФСП як двохсту систему, в як1й видх-ляеться парадигматичний х синтагматичний аспекта. Парадигматика ФСП полягае у його внутришй структур! /членуваннх, субкатегор1-альн!й вар1ативност1 загальнох семантичнох функц11, характер! вхдношень центру I перишерк/ та у спхвв1дношенн1 даного поля з 1ншими полями. Синтагматика 5>СП полягае у взаемодхх компонент!в поля мхж собою 1 з компонентами хнпмх пол!в на синташатичн1й ос Г В ХОД! фор{;!уваННЯ ЗМ1СТУ повздошення.

Взагал1, посесивн1сть - це таке вздношення мхл об'ектами зов-нгшнього свхту, коли один хз них /об'ект посесивностх:/ включаеть-ся в з:нший /власник, посесор/ г складае з ним едину ф1зичну х/чи фунгацональну еднхсть. Структура посесивностх як мовнох категори неоднородна. По-перше, крш категорхальних засобхв, посесивнхсть мае 1 рхзномаштап некатегорхальнх засоби вираження, ян! дишерен-цхюються в залеетюстх вхд семантики посесора, наявностх в Н1й ознак 1стоти/не1Стоти, особи/неособи, конкретносм/абстрактност!, а також в залеяноет1 вхд семантики об'екта посесивностх. По-друге, саме' вхдношення посесивностх реяурсивне. В залежностх вхд точки вхдлхку, воно коже розглядатись як вхдношення входження /приналеж-Н1сть/: ябРэ / К входить дорз / I як ввдношення включения /володхн-ня/:РбЭр. / включае^ /. Ця особлив1сть категори посесивностх сприяе видменшо у §СП посесивностх двох субпсипв: субполя прина-лежноси I субполя володшня. Вхдношення входження I вхдношення включения мають свох набора засобхв вираження у мовх. По-трете, в залезшостх в1,ц ситуащх зздношення посесивностх можуть тракту-ватись як нерухош, статичнх, 1 як рухомх, динашчнх. Статика г динамка посесивних вдаошень також маоть Р1зн1 набори мовних за-

I

- 5 -

co6íb для свого вираяення. Статичнх посесшмй в!дношення мислять-ся як HeBifl'eMHÍ, a динашши - як В1д'емн1 посесшн вхдношення. Наприклад, невзд'емними е посесивй вхдаошення, hkí обов'язковх або досить BiporiflHi для посесора. Це вхдношення мш особою та частинами Tina, ыхж особо» та найближчими до нет абстрактними сутностями /розумом, coBicro, пам'яттю тощо/, родит i та деяк1 шпх вхдношення особи-посесора до особи-об'екта посесивностх: 04Í Семена, Семенов! o4i; на думку вчителя; материн батько, бать-ко матер! тощо. В1д'емними можуть бути посесивнх в1дношення тж суб'ектом та його ознакою, míjk посесором-подхею та пов'язаною з нею особою чи твариною: рушник з орнаментом; кава без цукру; переможець конкурсу тощо.

ФСП nocechbhoctí в украхнськ1й mobí належить до гпдгругш по-лхв компактно! полщентричнох структури: в украхнсыай mobí немае якохсь одно! граматичнох категори, яка виражае семантичну кате-горш посесивностх. Дня цього використовуються pÍ3HÍ синтаксичн1, MoptoorÍ4HÍ, .лексичнх та словотв1рн1 засоби. Серед синтаксичних 3aco6iB центральне ьпсце посэдають предикативнх конструщхх з дхесловом мати i сполучення з родовим посесивним, серед морфоло-гхчних - присв1йн1 займенники та прикметники, серед словотв1рних - суфхкси присвхйних прикметшпив -ш-(-ÎH-j,-ÎB-^-ÏB-j,-ов-{-ев-, -ев-j, серед лекеичних - лексеми Ï3 значениям приналежнос.т1 чи володшня /власник, налеяата, багатий, майю, сирота тощо/.

Полхцентрична структура ®СП посесивноси розкриваеться також в 1снуванн1 п'ятьох функцiонально-семантданих ядер, з яких скла-даеться це поле: основою гЬункцхонування атрибутивного ядра е квайтативно-квантитативна семантика, предикативного - семантика темпоральностд, становост1 та аспекту алыюст1, суб'ектного та об'ектного ядер - семантика персональное^, суб'ектност1 та об'ектностх, кондщцонального - семантика компаративное^ та стану. Полхядершсть $СП посесивностх висвхтлюе його перетин з 1ншими 5СП. Наприклад, .власне посесивна модельРгопр0зд(Рз)+м(р1.) /MÍE £âS5 ÏÏ Дочка; будь-чия пропозицхя/ сама по собх нзлежить до атрибутивного ядра ёСП посесивностх. Однак при з:ншому порядку' слхв /сад мхй; дочка ïï; к!мната будь-чия/ в сишстично нейтральному тексй ui mobhí одинжц набувають значения предикатив-hoctí i, звичайно, його складникíb /темпоральностз:, становосй/ та входять до складу предикативного та атрибутивного ядер §СП посесивностх. Цх й подхбн! до них одинищ атрибутивного та предикативного ядер входять до коздищонального ядра ФСП посесив-

hocti , оскхльни семантика посесора надае информацию про. стан проголошувано1 констругацею посесивностх /пор.: м|й сад, - казначей сад; II дочка - будь-чия дочка/. Наявний перетин ®СП посесив-hoctí i означеностх/неозначеност1. Належпсть об'екта володхння в цих конструшцях свадчить про входження ix до об'ектного ядра ШСП посесивностх i про перетин у зон1 flii цих конструюцй ®СГГ посесивностх та суб'ектностх/об'ектностх. Завдяки семактицх посесора Апй сгщ - твхй сад - його сгщ/ вэдбуваеться перетин ШСП посесивностх й персональноетх, що еввдчить про входження конструкций наведено! моделх й до суб' ектного ядра ФСП nacecKEHOc?i.

Кодне з п'ятьох ядер i, таким чином, все '2CÍÍ посесявносм мае центр i перифер1ю /блютло та далеку/. Мовнх одинщ1, як1 функцхонують у центральна зон1 ШСП посесивностх:, е власне посе-сивними, а одинщх, якх гоункщонують у перийерхйпй 30HÍ - не-власне посееквь.лм.

У другому роздга! дисертацхх "Mobhí засоби, що виражають власне посесивне значения" розглядаються синтансичн1, лексичнх, ыор-фолог1чн1 й словотв1рн1 засоби вираження посесивного значения, що входять до семантино-грататичяого центру 3>ОТ посесивностх. Вихо-дячи з положень про максимальну концентращга ознак, характерну для центру польовог структури /В.Г.Адмонх/, про найбхльшу спецх-алхзован1сть мовних засоб1в, як1 служать для реал1зац11 базисних семантичних функцгй /О.В.Гулига, б.Й.Шендельс/, про. концентрацхю зв'язкхв мхж засобаш, як i в нос1ями базисних отункц i ональних ознак /О.В.Бондарко/ i про регуляршеть фуннщонування мовних засо-6íb центру поля стосовно нерегулярное^ чи меншох регулярное« перифериях елементхв /£.Данеш/, ми видхляемо так i власне поее-chbhí засоби сучасно1 украхнськох нот:

I/ субстантивно-прономхнативн1 конструкцп, у яких об'ект посесивностх позначаеться шекником, а посесор - займенником присв1й-ним, зворотно-приевхйним, заперечно-приевхйним, неозначено-при-евхйним, питально- або в1дносно-присв1йним , 50 можна описати формулами: (1) Pronposgl/2(Ps)+N(R) // NÍRj+Pr/^'+Pronpósst/aCPs)

/м1й сш, твхй от; еда м|й; сш був шй; син твй; его буде тв|йУ; (2) Pronp0ss3(Ps)+N(R) //N{R)+Pr/O^Pronp0s^TPír~/його сш; син Шз/i (3) Pronp03g.refl{PS)+N(H) // N(R)+Pr/0+Pronpogs.refl{ps) /своя земля; земля своя/;(k) Pronposs_neg<Ps)+N(R) //R(R)tPr/0+

f PronpQss ne-{Ps) hii4\m земля; зеюгя нхчия/;

(5) b:onpo¡s_ind(Ps)+N(R) //n(r)+Pr/0+ Pronposs_ind(Ps) /чи!сь

- 7 -

ша; щ™ ЭЁйЛ (6) Рго^^йОчйО //Ма№/0 +

^Гоп коза? коза чия?/; (?) ^"розз-ге!^41^" розг-лгь---- , • /

я(н)+Рг/о+ Ргоп ге1СРз) /чих гост.!,/. .

Наведен1 модел1 можуть позначати як непредикативну, так х преди-кативну конструкции Конструкцй такого типу складають основу атрибутивного ядра 5СП посесивностз:. Вони входять до субполя прина-лежностх, оскхльки посесор виражений тут граматично залежним, а об'ект посесивностх - граматично керуючим компонентами. 2/ Посесивн1 конструкцхх з приев гйним пршеметникоы, якх, на нашу думку, е основним засобом вираження посесивно-суб'ектних вхдношенъ:

(8) Айз™ (Рй) +и(ЕО // ИйО*Рг/о + АйЗ-д (Рэ) /Ковалева хата; бабусин песик; мужичий син; козацька могила/. Засобом вираасення посесивного значения приевхйних прикметнимв е суфхкси -хв-{-хв^, -ов-{-ев-).-ач--ин-^-'¿н^.-ськ-{-цьк-,-зьк-^. Гадаемо, що в сучаснй украхнсыий мов1 прикметники з суфхксом -ськ- ^-цьк-, -зьк ^ займають пром1ше положения мхж вхдноснига й присв1йними, оск1льки IX значения е. родовш, значениям властивостх, приналежност: кому-чи чому-небудь, пов'язаностх з якоюсь сферою оехб, поглядхв 1 гро-мадсько1 д1яльност1.

Присв1йн1 прикметники утворюються взд назви особи чи тварини х здатнх вираяати лексико-граматичну категорхю "особа/неособа". Гменн1 власне посесивнх конструюцх з приевхйним прикметником е складовою частиною субполя приналежноегх, виступаючи як атрибутив-нх та предикативн1 одинжц з обумовленш порядком розташування по-сесора г об'екта посесивностх. Посесивне значения виражаеться в таких констругацях синтаксично, а також морфологхчними I сдово-тв!рними засобами. Ц1 модел! передаюсь посесивш вхдноиення, за яких посесором е хстота. Вони здатн! виражати як ствердаувальну, так г заперечну посесивнхсть. Щ мод ел: вториннх вхдносно власне посесивних моделей N.. (рз)+Рг™„в (и) 1 к(я) +1ирв) та сино-

..... 1 ¿'Уой Ч' £

н1мхчн1 1м /пор.: Федорчук мае хату - хата Федорчука - Федорчукова хата/.

3/ Посесивн1 конструкц11 з безприйменниковими родовш I давальнш В1дмхнками, як1 е основними засобагш вираження посесивно-об'ектних вхдношень у сучаснхй украхнськй мовх:

(9) и(ЮЩ2(Рв) //нОО+Рг/о* и2(ра) /поглад Олени; сторшки книг/; (Ю) Н(Рй)+Н2(к) //н(Рз)+Рг/о +н2(к) /людина честх; риба великого (и) я<н)+н3<а> //я3(Рв)т(в) /СвЫо падало ш у^ШГ

12) 1н'3(Рз)+и(й) + V(Рг) /ВасилевI лхзли до голови шзн1 л; гаи;

артопля хм буде/.

Фунщхонально-семантична вархатшшхсть доыпдзуваних конструк-[1Й зумовлена IX анаходаенкям у рхзних зонах центру ^СП посесив-гост1. Дативн1 й ген1тивн1 конструнцхх субполя гг:инале:хкост1 роя-'ашованх' в центр1 об'ектного ядра. Окрема гункхпонально-се^знткч-[а трупа генхтквштх констругацй ппиналежностх знаходиться в пент-п суб»ектного ядра аСЛ посесивност1 /доброта :,:атер1; рта аото!.:о-;Iля; блакить неба/. Генхтивн1 кокструкци 9-ох !!одел1 налезть ^0 субполя приналежностх, а ГО-01 !.содел1 - до субполя володхння. Сонструкц11 10-ох модел1 зиражають посесгано-кзалхгатизнх з1д:;о-1ення I знаходяться в зон! перетину ФСП посесивносп I -СП квал1-;ативност1. Найчастхше це трисл!вн1 словосполучекня з обов'язков1г; >значенням до гаенника у родовому в:гдмшку, шо позначае абсолютно швгд'еший об'ект посесивност1 /лвдина молодого В1ку; д1зчина гашнох вроди/. Квал1йхкац1я об'ектних ген1тивних конструкций як зласне посесивних ыожлива лише тод:, коли передаеться-значения шв1д*ешо1 приналежностх, тобто коли вираженх зв'язки, пл;:та:!анн1 ю Т1льки конкретнЫ особ1 чи предмету, але ладша чи предмету ¡дкого виду взагалх, усвхдомчюваному як абстрактна сутнгс^ь, кончит /довжина шпал ери; голова щхгпспглки; громадяни Украхни; :.;о-¡а француз ¿в; шструменти слюсаря/.

Давальний припал егтос г I займае позицхю суто ггрисв1йних засобхв ¡иралення /Й.Ф.Андерш/: присв1йних прикметникхв або зайданкикхв, юдового приналежностх. Пор.: ГИсля перенапруження Андрхев! болх-[а голова. - Пхсля петгенапрукення болхла Андрхева голова. - Пхсля [еренапрутхення бол1ла голова /у/ Андрхя. Посесор у гор:гх Д.з. мо-:е бути виракенкй гаенникоы хз значения!.! особи чи зай:.:енкико;! сто-овно особи. Якщо вниваеться 1меннин неособового зн-ачення, конст-УЩ1Я набувае переносного зм1сту г г-оша Д.в. вкрххае об'ехтний ;1дт1нок призначення /Олеся у нас директор каструлям - тобто: Оле-я у нас працюе кухарем/. 1менник*у гор:.а Л.в. одночасно :.:о~е за-ежати в1д 1шгого хменника й вхд дхеслоза. Пор.: У 1888 роцх э дес1 було спорулдено пам'ятник/н/ Цутпну/р3/. - Серце А / будуть Л1кузати/Рг/. "

Р13Н1 рунхцхонально-семантичнх групк власне посесивних конст-ущхй з родовим чи давальнии ггожалездост! розтаиоваш з зонах зретину ФСП посесивност! з ОСП суб'ектност1/об'ечтностх, осп ек-истенцхйностх , 5СП об'ективнох модальное«, 201 <ге>:поральнос-

_ о _

Ti, г>СП су б1 cKTUBHoi модальное^, ?-СП квалхтативностх, §СП кау-зативностх, Ш дестинативностх, 5СП локативное«, Ш партитив-hocti.

4/ Власне посесивн1 конструкци з д1есловами мата х бути, якх е основними засобами вираженкя посесивно-предикативних вхдношень:

г + мати +УЯ) : ц., + VR)

(bV(Ps)4.He мати (?г) +«2(н) У(Е)Н2р3)+N2(r)

1

/Ольга мае дхтей. Ольга не мае дхтей. - У Ольги е дхти. У Ольги неыае дхтей/. Консгрухци з маги належать до субполя володшня, з бути - до субполя приналежностх. В дгеслхвних конструкц1ях, на вхдмхну вад хменних, посесивн1 в1дношення виражаються завжди трьома компонентами /посесор, об'ект посесивностх, предикат/. Трикомпонентний склад Д1еслхвних конструкций ускладнюе сприй-няття вдапаав ix значения, робить модель багатозначною, ocki-льки важливим стае ряд показнюпв: можлива то неможлива синон1-М1чна замша конструкцхй з мати i бути; обов'язковий чи факуль-тативний характер мае дхеслово бути; маркована чи немаркована модель з факультативниы бути; лексичний склад сл1в, як! назива-ють як посесора, так i об'ект посесивностх; актуальне членування i мета висловлювання. При використанм власне i невласне посесив-них д!еслхвних конструкц1й спостер!гаеться часта хнтерференцхйна взаемодхя ФСП посесивностх з ФСП локативност1, об'ектившя та суб'ективнох модальностх, екзистенцхйностх, ... суб'ектност1/об'ек-тностх, cTaHOBOcri, оэначеностх/неозначеностх, дестинативностх, т<2мпоральност1, кондицiональност i тогцо.

Конструтащ з дгесловом мати виражають значения посесивностх як на синтаксичному, так i на лексичноьфг рхвнях, а конструкцхх з дхесловом бути - лише на синтаксичному piBHi. Власне посесивн1 конструкци з бути синон1М1чнх моделям з мати за умови хх взаемо-з£а«11нюваност1. У противному раз1 конструкция з бути невласне посе-сивна чи екзистенцйна. Пор.: а/ У Тетяни е добрх друзх. - Посе-сивне значения тут е основним. б/ Вони були для Тетяни добрими друзями. - Основною е семантика призначення /дестинативно.ст!/, другорядн! - екзкстенцхйн1сть i посесивнхсть. в/ Сьогоднх бще достатня нагтруга. - Основне значения, що виражаеться конструкцией, - екзистенцхйнхсть. г/ В магазин! й на базарi е молоко. - Ос-новнгол, при в1дповхдно:.!у актуальному членувашп,~тут е значения локативност1, другорядними - значения екзистенщйностх та посесивностх. посесор власне посесивних конструкцхй з бути виражаеться

не лише родовим вхдмхнком з прийменником У/В/, а й субстантивом у форм! давального вхдщнка: МРз)+бути(Рг) ч-н^я)

^ . . . . , к_(Р3)+не бути(рг)

/пор.: Було б/7т / Д1тям/Рв / 3

молоко/я/. - Мали б /Рг / Д1ти/ Рэ/ молоко/ и//.

Власне посесивнх дхесупвнх конструкци з мати I б^та В1др1зня-ються не Т1льки конфхгуративкими ознаками, але й хн*ормац1ею про денотат, стшпстичною та емоцхйно-експресивною характеристикою, особливостями у денотативн1й в1днесеност!, не передбаченими однозначно переданою 1нформад1ею. В текстах наукового та офщ!й-но-дхлового стилхв використовуються власне посесивн1 предикативы! конструкци з мати, в розмовному мовлешп - з бути.

Конструкц1х з факультативною позицхею д1еслова бути поводять себе як маркований г немаркований члени опозици за ознакою невхдо-м1сть/в1дом1сть чи неозначен1сть/означен1сть присутностх якхсно нехдентифхкованого об'екта посесивност1 у посесора. Пор.: У. викла-дача с сиве волосся. - У викладача сиве волосся. Маркований член опозиц11 тут мае за мету повхдомити, що сиве волосся складае лише частину волосся викладача. Конструкц1я виконуе посесивно-партити-вно-екзистещхйну функпДю. Немаркований член пов1докляе про те, що у викладача все волосся сиве. Посесивна функвдя в даному випад-ку уснладнюеться лише екзистемцйним значениям. Немаркований член опозщ11 можливий тут лише у формх теперхшнього часу д1йсно-го способу.

КласиМкуючими для власне посесивних лексем нам уявляються дв1 ознаки: ознака позитивно! чи негативно! посесивностх, властива бхльш, нхж 70% посесивних лексем, та ознака наявкост1 чи В1дсут-ност1 додаткових семантичних характеристик. Перша ознака визнача-еться перетином <&Ш посесивност1 з ЗСП екзистенцхЙност1, Лексеми з позитивною посесивнхстю називають значения власностх в широкому смйсл1, тобто Нгснування, присутностх, набуття, роз^ирення, зб1льшення тощо. Вони називають даний стан, а тако" дх'х та троце-си, що його детермхнують, суб'енти та об'екти такого стану, характера для даного стану ознаки. Напр.: I/ посесивно-кондиц1ональн1 лексеми: володхння, абсорбц!я, адсорбци, купхвля, отжимания, эба-газтвання, ггривласненвд, захогрення_то!цо; 2/~посёсивно-предйка?ив-Н1 лексеми: держати, усиновляти, доби^ати, товст!ти, вулканхзуэа-ти, надазати, пщсипати,-доглтати,~забёзпечрати тощо;~3/ посе-сивно-суб'ектнх та посесивно-об~ектн! лексеми:~абсоЕбент, автор

- И -

спхвавтотз, алкалогд, бю^сет, нзстхй, приб^гдова, дебет, глитай, майно,~^ем!яТ спадкоемецъ тощо; 4/ посесивно-атрибутивнх лексе-миТ сокоэйтий, , багатмй, ворсистий, нагороджений, поране-

ний,~ггоиватний,"лакованйй7 ро^овиткй тощо. Лексеми з негативною лосесивнхстю виранаюгь~значення вхдсутност1 власност1 в широкому розумхннх, тобто II вхдсутнхсть, втрату, зменшення, звуження тощо. Напр.: I/ посесивно-кондицхональнх лексеми: банкротство, без барв^я, бездорЬшт, безробхття, гл^тасть, нхмота, дезтфещы, п суха, знеосхблення, знемога, от^ення тощо; 2/ посесивно-предина тивнх лексеми: в'янути, виводити^губити, заборг^вати, осироти вщливати, знепритошхти, голити, недожато, никати, позбавляти, Е^ти, ¿тщхати тощо; 3/ посесивно-суб'ектш та посесивно-об*ект н1 лексеми: забудько, збиток, сирота, нестача, нероба, безбатчен ко, вдова, витрати, холостяк тощо; 4/ посесивно-атрибутивш лексеми: штешований, хррац I о нал ьний, знедолений, змстрений, безт^р ботний, безмеший, обкрашений, убогий, пустий, стерияьний тощо. В украхнськ1й мов! зустр1чаються лексеми з конситуативною подв1й ною посесивнхстю. Пор.: ?,!агазин орендуе /+/ примхщеняя у виконко-ма. - Виконяом орендуе /-/ примщення магазину. Микола позичив /-грош1 у Петра. - Петро позичив /-/ гровп Микол1.

Шдставою для видмення друго1 нласи|)1кутао1 для посесивних лех сем ознаки е здатпсть чи нездатнхсть посесивнох лексеми брати участь у формуваннх хншого полхцентричного ФСП. У кмыаеному В1д ношеннг група власне посесивних лексем без додаткових сем набатам мента групи лексем, що мають такх семи. До першо2 групи т взносимо посесивнх лексеми загального змхсту: волости, налеяати, на-бувати, гшидбати, паку ват и; в о л од гния, пркналежнхсть, маетшсть," страта; володао, хазяхн; майно, надбання, вяаснхсть; ггошалежний, панхвний тощо. До другог групи належать лексеми з р1зними додатко вими семантичними характеристиками, зумовленими сеыантико-граыа-тивдимк категор1язли, що лежать в основх рхзних 5СП, ЯК1 перетина-ються з ФСП посесивност1. Одне слово шже мати декыька рхзних до даткових сем. Лексикологи пояснюють це багатозначн1стю слова, фун; цгоналхсти - контекстуальними можливостями слова. Напр.: I/ 3 до> датковою семою гтрисутностх чи вадсутностх власностх /в зонх переткну з ОСП екзистенц1йностх/: постачати, давати, загубити; за-£об1ток, страта; бортик, кредитор; забезпечевд^'обдадай^; ба-" гач, жебрак; по&а^ований, облхашй тощо; 2/з додатковою семою"пш чини и наслхдку набуття чи втрати власностх/леретин з ФШ кауза-

тивносй/: конфхскувати - конЛхскацхя - конфискований; кутати -купхвля - нуттаений тоща; 3/ з додатковою семою умов набуття чи втрати власностГ/перетин з ФСП удави/: ^дочерхння, оренда, по-зика, продаж; аа£уватиА украсти, надоЬи; експЕопрхйований,

паркований; мито, виграш, застава, конт^ибухря; рантье, зло-21й, спхвавто^; 4/ з додатковою семою допусту в процесх набуття чи~втрати власност1 /перетин з ФСП допусту/: повалити, виграти, збанкр^тувати 5/з додатковою семою мети набуття чи втрати власност1 та хх призначення /перетин з ФСП дестинативностх/: алхтрання - алгщвати; антибакте£1альний; нагородити -

нагорора; озброювати - озброотня тощо; б/, з додатковою семою мхсця присутност1 чи в1дсутност1 власност1 /перетин з ФСП лока-тивностх/: бездоынш, безк^адй, ук£а1нський /приналежний Укра'хн1 й украхнцяьл/, маеток, начинка, господар, октант, налити, наси-пати, ховатих уквхтчувати тощо; 7/ з додатковою семою к1лъкост1 власност1 /перетин з ФШ квантитативное«/: багач, бщняк; спх_в-бесхдник, переплата, нажива, зиск, капIтал, трудодень, лхтрад, поповнення, монощ)едикативн1сть, £13номастий, малозабезпечений, десятшудовий тощо; з деяними 1гашми додатковими семами.

Посесивно-кондицхональн1 лексеми тгксують Х1д процесу набуття чи втрати власностх: рщти, товстхти, зменшузатись, зростати, те£гшути, знесилений, азотистий, ашнокислотовмхсний, безволосий тощо. Характеристика об'екта власностх з погляду його в1дношення до суб'екта власностх мае три ступенх посесивност1: I - "св1й"; П - "наш" /спхльний, колективнмй/; Ш - "чужий". Пор.: свхй, власний, особистий, хндив 1щгальнш, хнтимний - спхльний, загаль-ний, колективнШ, безгосподарний, нхчий, спхввласник, спхвавто^ - чужий, стороннхй, плагиат, самозванець.

Характерними ознаками власне посесивних лексем е деякх служ-бов1 й кореневI морйеми, серед яких суйакси: -аст-,-ист-.-ат-. -с^к- {-цьк-,-зьк-?, су^цкси приев хйних прикме-гншав; преф1кси ви-,

Д2~» 2"» 2§-> зне-, пере-,- по-, роз-, пда-, без-, недо-. сшв-, о-/об-/; корен!-водод-, -належ-, -батат-, -слаб-, -мал-, -довг-, -трат- тощо.

У третьом^г роздтлх дкеертацн "Мовн1 засоби, що вирадають не-власне посесивне значения" розглядамгься р!знор1вневх засоби ви-раження посесиэного значения, що входять до семантико-граматич-нох перип6ер11 ФОТ посесивность У ког.тонентхв блтаньо! перигери контекст не впливае на присутшсть вздинку посесивного значения.

Компонента далеко! периферх'х явно март мал ьнх, вони виявляють свою посесивнхсть лише в зв'язку з контекстом. Пор.: I/ Заглянь-те матедх/Ps-cor.pl/ в ачг/^'РвгХ/. - 2/ Дхти побачили Мар1ю/р5-/ за В1кном/к-1ос/_1£ кхшати. - Дхти побачили Мар1ю/ь'иЪп / за вткном/100; °ь//тролейбуса. В першому приклад1 значения посе-сйвност1 виражене плипцитно самою партитивно-посесивною конст-ругацею, в другому - експлщитно, за допомогою контексту.

Найбхльш посладовно невласне посесивна функцхя реалхзуеться в констругацях I лексемах з Функцгонально-семантичними домгаанташ /ФСД/ пapтитивнocтi й локативност1. Представлений також матерхал про реал1зац1х> невласне посесивнох функцИ засобами, що мають ФСД екзистенц!йност1, каузативностх, об'ектностх, суб'ектност1, дестинативностх, допусту, квал!тативност1, квантитативностх, кон-диц1ональностх та умови. 3 морфологгчно1 точки зор^ видхляються невласне посесивнх 1менн1 та дхеслхвн1 /д1еслхвно-хмешп/ конст-рукц11, а серед 1менних - субстантивно-субстаитивн! та ад'ектив-но-субстантивнх. Кргм синтаксичних, описуються також лексичм, морфолог1чн1 та словотвхрн1 невласне посесивн1 засоби.

ФСД невласне посесивних лексем визначаеться з бхльшою мхрою суб'ективност1, коли слово похадне х мае не тьпьки кореневу, але й слуябов1 морфеми. Невласне посесивнх вхдношення позитивно1 або негативно! спрямованост1, а також стверджувальн 1 або заперечнх невласне посесивш вгдношення в цыому ми вадносимо до розряду екзистенц1Йыо-посесивних вхдношень. Напр.: перев'язувати - на^ кла,дати пов'язку на рану /екзистенщйно-посесивна лексема позитивно! сггрямованостх/; в1длюдний - в якому нема_людей, безлвдний /екзистенцгйно-посесивна лексема негативно! спрямованост1/; погожий - непогожий /стверджувальна та заперечна лексеми, якх ми вхдносимо до екзистенщйно-посесивних; пор.: погожий - сонячний /+/, ГТ0Г1ЙНИЙ/+/,Зе зхкашик/-/; приеший/+/, рад!сний/+/ —~нёпо-голий-- без сонячний/-/, непог1дний/-7, хмаркий/+/7 неприемний/-/; бепрадхсний/-//.

Серед екзистенцхйно-посесивних синтаксичних засоб1в танк пгеннх словосполучення з прийменником У/В/ г Р.в. посесора /дхти £ доглянутх/ н(Ю*у(в)п2{?3). предикатива! конструкцхх хз

значениям походження з прийменником 3/13/ /хлопець був з в1йсько-вих/М1(к)+у/сор(Рг)/0+з(1з)н2(Р3ЛРг) . предикативнПонст^й з дестинаидаю-адентфнуючим вхдтшком /Аздрхй Соколов став Ва-ИЕЦ батькоМ/Н1 (К) (Рз) +еор/0+Н1/5 ) н~

С

нонструкцхх з локативним вхдтхнком Щ анги^У ^и2(Ря) + ^ути/0(Рг)+н (н); деякх гай конструкцхх.

Невласне посесивнх мовнх засоби з ФСД партитивное?!, як правило, виражають вхдношення частковост1 чи щлюностх. Засоби, ШСД яких е частков1сть, належать до субполя приналекност1, як по ж ФСД в цЪпсн1сть, мовна одиниця налетать до субполя володхння. Пор. на лексичному р1вн1: копито /пр./, хв!ст /пр./, голова /пр./, грива /пр./ - частини тиа /вол./ коня; роз'еднати /пр./ -з'еднати /вол,/; вхдрахувати /пр./ - прирахувати /вол./. Следившими морфолог1ЧНКми засобамя вираження партитивно-посесивно1 функц1х в украхнськ1й мовх можуть служити збхрн1 хменники; 1меи-нини, що називають складах речовини, I однокореневх до них слова 1нших частин мови; iмeнники, як1 називають член1в родини чи 1ншох сукупност1 людей чи тварин, компоненти складних предмет 1в; дхеслова та ввдцеслхвнх 1менники з семантикою об'еднання чи роз'еднання, утворен1 звичайно за допомогою преф1ксхв в1д-,роз-, воз-,при-,по-,об-,з- I пох1дн1 В1д них слова шпих частин мови. Ми ввдхяяемо 17 р!зновид1В партитивно-посесивних конструкц!й та велику к1льк1сть IX вархантхв. Серед них 1меюп конструкци к(к)+н2(Рз), де мхж посесором I об'ектом посесивност1 вираженх В1Дносини абсолютно нев1д'емнох приналежност1 /палыд рук; ро-гхвка ока; м'язи йдшлунково! залози/; тет! конструкци н(Рб)+ +3(13,31.)^(и), як1 можуть виражати як вгдносно, так I абсолютно невхд'еше володхння /собака з пвдязаними вехами; автомобхль з поламаним двитуном/; 1меннх конструкцИ М Ре) •♦у к) /дхв-чина ^ Н22И? портфель в наклейках/; дхесл1вно-1менн1 конструкци з давальним подвхйно1 залежное« V (Рг) ^ (н) (ГвУ/пе^+у (?г) +и2(й)+и3(?з) /Душу хлопцев 1 опхкае сум.. ./Гончар/; Йому не зияли голови» лише засудили на В1чну темницю/казка "Про майстта 1вана"//• багато хнших нонструкц1й.

Невласне посесивнх мовн! засоби з ФСД локативностх зира-ають вхдношення волод1ння чи приналелнйстх мт просторово в:гоа;-еним посесором г об'ектом посесивност1. Серед лексичних мовних засо-б1в лексеми база, книгосховщте. намисто. намордник, околщя. прибудова, завойовувати, наводнятися. пхдвхконний. надколщ'гий тощо. Серед синтаксичних локативно-посесивних эасоб1в 1меннх конструкщ* з прийменником НА й М.в. об'екта посесивност* /субтоле волод1ння/и(Рэ)+нам,{й) „„ /ьуо

з М.в. посйс^

IV (Р5)/кров ¿г жилах; пляма на паперг/; дхесл1вно-1меннх конст-рукцп з Д.в. хменх посесора та прийменниковими сполученнями 13 Зк.ввдм. 1мен1 об'екта посесивност1 V {Рг) +1*3 (Ре) +ргае к) /за-лхзти батьков! на пяечх; вдарити грабхжнику п|д ребра; гтронша.-ТИ тваринх через кров; стршгги зайцю в серце/, якщо посесор спхв-вхдноситься з об'ектом посесивностх як особа й об'ект хз сфери особи або як тварина й об'ект 13 сфери тварини у випадку невхд'ем-нох приналежностх; багато 1ншюс констругацй.

Серед каузативно-посесивних лексем слова нагорода, трофей, 1н-сЬекц1я, учадхти, цшсяций тощо; серед сштаксичних засобхв хменнх конструкцхх к(в)«1Д/одЛ1а(Рз) /запах в!д троянд; тепло ввд вогни-¡да/; Д1есл1вн1 конструкц11 у(Рг)+%{Рз)+ргаер. /хвалити стра-

ву за добрий смак; любити Серг1я за доброту/, V (Рг) +н1(Рэ) +ргаер. И?(й)/свиня товстхе в!д хж1; вхн непоко1ться з приводу короткозо-рост!/, деяк! шшй Серед невласне посесивних. мовних засоб1в з 1нпшми ФСД в дисертац11 описуються, наприхлад, конструкцхх з ФСД об'ектност! Адз(?8)+на /хворий на серце; високий на зргст/, у(Рг)+и3(Рз)+^Ск)/попсувати Василю кар'еру/ та 1нч з 3?СД конди-щональност£ У(Рг)+и3{Рв)+и^(н) /сдужити пану покохвкою/ та га.; 3 ФСД дестинатнвносм V (Рг) (Ре) +ргаер.\ (н) /заробляти соб! на життя/та ш.; з ФСД квал!тативност1 к(ряп бези?(л) /д!д без си-вини; пальто без киненх/, м(й)+наКьСРв) /окуяяри на мене; чоботи на Попелкшку/,V (Рг) (Рз) +ргаер■ и^Тк) /впхзнати злод!я по бородав-щ/ та и.; з ВОД квангитативностх я(Ра)^у(В)оиа»*^)+-Н2(к) /квартира у.п'ять кхшат/, у (Рг) +N3 (Рз)+ по и^ОО /дати кожному по хл1-бтх/ та хнии.

Додаток до дано* дисертацхх складаеться з двох граМчних схем та матер1ал1в, якх розкривають вархативнхсть функщонуваяня в су-часнхй украхнськгй мовх невласне посесивних мовних засобхв.

0сновн1 положения диеертацп викладено у таких публиагцях:

1. Деякх особливостх йунщхонально-семантичного поля посесивнос-Т1 в укра1нськхй иовх: На матерхал1 п'еси М.Старицького "Не суди-лось"/"Панське болото"/ //Побратими Украхнського Театру Корифеи: Тези доп. та повад. регЬн. наук.-тв. конф.-Одеса,1990.-С.44-46.

2. Стосовно проблема вираження семантики посесивност1 в украш-

ських наподних казнах// Твощ для д!тей т про дхтей у вхтчизншхй

х зарубхюпй лхтературп Тези I мат. доп. обл.мнщуз. наук.-метод конЬ.. -Одеса, 1991. - Ч.П. - С.70-72. у д'

3. Посесивн1 конструкц11 у драш-феерх! Л.Украхнки "Лхсова'пхс-ня'У/ Леся Украхнка I сучаснхсть: Тези доп. та повзд. мхжнар. на-

- тл -

ук;-теор. конф. - Одеса, 1993. - С.7-9.

Вэаемодгя лексико-семантичног та грамагичног зон §СП посесивносгх // Мова. - 1995. - tt I. - С. 92-96.

Danilchuk Iryna- Functional semantic field with possessive meaning in contemporary Ukrainian.

Thesis for the degree Candidate of Philological Sciences "by speciality lO.02.01 - the Ukrainian language, the Odessa I.Mechn-ikov State University, Odessa, 1996-

This paper contains the description of the functional semantic field with possessive meaning as the whole polycentrical (polynucl-eus) system of syntactic, lexical, morphological and derivational means expressing the possessive category i. The thesis also reveals the ways of interaction between FSF with possessive meaning and FSF with existential, partitive, locative and other meanings. ._ .............- -----—.........— -•------

Данияьчук И.Г. Функционально-семантическое поле посессивности в современном украинском языке.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык, Одесский государственный университет им.И.И.Мечнинова, Одесса, 1996.

В работе описано функционально-семантическое поле M (Л/ посессивности как целостная полицентрическая /полиядерная/ система синтаксических, лексических, морфологических и словообразовательных средств выражения категории посессивности, вскрыты основные пути взаимодействия ФСК посессивности с ФШ экзистенци-альности, партитивности, локативное™ и другими.

Клвчовг слова: функцхонально-семангичне поле, посесив-HicTb, центр поля, перифергя поля, синтаксичнг засоби, лек-сичн! засоби, атрибутивного, предикативность, субчктнхсгь, об'ектнхеть, кондицтональнхеть.