автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.04
диссертация на тему: Императивы внешней политики администрации Р. Рейгана

Полный текст автореферата диссертации по теме "Императивы внешней политики администрации Р. Рейгана"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

\ ^

Овчаренко Анжеліка Олександрівна

УДК 327.5

ІМПЕРАТИВИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ АДМІНІСТРАЦІЇ Р.РЕЙГАНА

23.00.04. - Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Київ 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Хижняк Ігор Антонович

Національний педагогічний університет імені

М.Драгоманова

кафедра загальної історії

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, доцент

Копель Олена Арнольдівна

Київський національний університет імені

Тараса Шевченка

кафедра зовнішньої політики та міжнародних відносин

кандидат історичних наук Дудко Ірина Дмнтршша старший науковий співробітник відділу Європейських та Американських досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Провідна установа: Національний інститут стратегічних досліджень

Адміністрації Президента України

Захист відбудеться '0_________ 2000 р. о ________ годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.02 при Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 252030 м. Київ - 30, вул.Леонтовича, 5

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Автореферат розісланий “___________________________ 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат політичних наук Сушко О.В.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена роллю і значенням зовнішньої э літаки СІЛА в сучасному світі. На особливу увагу в цьому сенсі заслуговують ті гріоди, які стали визначальними для міжнародних відносин, зокрема, до них без істережень можна віднести й період президентства Р.Рейгана (1981-1988 рр.).

Безперечно, проблема вивчення зовнішньої політики адміністрації Р.Рейгана актуальною як в науково-теоретичному, так і політико-практичному вимірах. Це «начаеться, в першу чергу, потребою вдосконалення теоретичних підходів і ¡ебічного осмислення фактів здійснення зовнішньополітичної стратегії США на ~апі, який передував радикальним змінам у системі міжнародних відносин, що ■алися наприкінці 1980-х- на початку 1990-х років, а багато в чому і визначив її •шішні особливості. Тільки через об’єктивне визначення взаємозв’язку між гріодом вирішального наступу СІЛА в холодній війні та нинішніми подіями ожна вийти на прогнозування майбутнього курсу цієї держави у вирішенні ладних проблем XXI століття.

Під час вибору теми дослідження до уваги брався і той факт, що у тчизняній і зарубіжній політичній думці досі існують помітні різнотлумачення ишву зовнішньої політики адміністрації Рональда Рейгана на розпад іціалістичної системи та Радянського Союзу. Розходження мають місце і у ісвітленні суті рейганівського неоконсерватизму.

Дослідження проблеми зумовлено і практичною доцільністю. Адже повною рою така суперечність може бути віднесена і до зусиль аналітиків, спрямованих і те, щоб встановити рівні спадкоємності та постійності принципів міжнародної ратегії СІЛА часів двох президентств Б.Клінтона. Це особливо важливо з огляду і необхідність адекватного відтворення і врахування їх у розробці рішень гржавного керівництва України, що мають на меті стабілізацію та розвиток ратегічного партнерства нашої держави із Сполученими Штатами.

Зовнішньополітична стратегія США як цілісність значною мірою термінована якраз відносно стабільними чинниками. Головний з них може бути [значений через категорію “національний інтерес”. Сама концепція щіонального інтересу пронизана ціннісними нормами та ідеологічною іієнтацією тієї чи іншої адміністрації Білого дому. При цьому далеко не останню іль відіграють загальний ідеологічний зміст і принципи зовнішньополітичної ратегії, особисті переконання самого Президента та його команди. Ключовим ред цих принципів, що вперше був цілком відверто покладений в основу мційно проголошеної стратегії Білого дому саме адміністрацією Р.Рейгана, став іктор американської особливості. У рейганівському поданні ця складова ціонального інтересу набула ознак суміші лібералізму, неолібералізму, нсерватизму та неоконсерватизму.

Наукова новизна дисертації полягає у розкритті внутрішніх і зовнішніх причин перемоги консервативної ідеологи в американському політичному житті 1980-х років при паралельному збереженні ліберальної традиції; у з’ясуванні обставин, які дозволили Р.Рейгану нав’язати американцям ризиковану глобальну стратегію антикомунізму та реалізувати її без провокування прогнозованого багатьма політиками і політологами збройного зіткнення з СРСР; у встановленні співвідношення між ідеологією та політичною практикою у проголошеній президентом США стратегії “відкинення комунізму на згарище історії”; у ретельному політологічному аналізі чинників успіху політичного курсу адміністрації Білого дому щодо Радянського Союзу, визначенні стратегічний наслідків рейганівської зовнішньополітичної стратегії для СІЛА і світу загалом та її перспективного впливу на міжнародний курс цієї держави в останньому десятилітті XX століття зокрема.

Окремий аспект новизни пов’язуємо із з’ясуванням постійних елементів американської зовнішньої політики у конкретному поданні адміністрації Р.Рейгана. Це особливо важливо для більш точного розуміння сучасно: міжнародної діяльності цієї держави, з якою Україна вступила у стратегічш партнерство, котре поки що не дало очікуваних результатів.

Об'єктом дослідження є зовнішньополітична стратегія президентсько адміністрації США в десятиліття, що передувало кардинальним змінам у житг світового співтовариства націй, зокрема, падінню Берлінського муру та розпад} СРСР.

Предметом дисертаційної роботи стали: еволюція явища і процес; антикомуністичної радикалізації зовнішньополітичної стратегії СІЛА в ї глобальному контексті загалом - результативному та перспективному контекста: зокрема.

Основна мета дисертації полягає в дослідженні концептуальних функціональних і суто політичних особливостей розробки та прийняття рішень міжнародної діяльності адміністрації США як наддержави на етапі вирішальноп зіткнення консервативної ідеології американського зразка 80-х років ті комуністичної ідеології СРСР у боротьбі двох держав за світове лідерство Йдеться також про відтворення спонук і глобальних наслідків антикомуністично стратегії Р.Рейгана.

Досягнення цього вимагає постановки і розв’язання таких завдань:

• критичне переосмислення доробку американських рейганологів;

• систематизація глобальних, регіональних і національних складови “великої стратегії” Р.Рейгана та причин її переможного втілення політичну практику,

• з’ясування внутрішніх мотивів ставки адміністрації Білого дому на чолі Р. Рейганом на розробку та запровадження антикомуністичної стратегії,

з

також далекосяжних наслідків її реалізації для загального стану системи міжнародних відносин в останнє десятиліття XX століття;

• цілісний аналіз політичного курсу Р.Рейгана щодо СРСР як основної складової глобальної стратегії СІЛА, спрямованої на забезпечення умов для реалізації “американської мрії”, закладеної в ідеології “явного накреслення”;

• аналітичне осмислення положень зарубіжних і вітчизняних політологів щодо так званої недвозначної і безумовної домінанти неоконсерватизму в позиції Рейгана та керованого ним Білого дому,

• системний аналіз “ефективності” глобальної стратеги адміністрації

Р.Рейгана, а також її відображення в зовнішній політиці Дж.Буша та Б.Клінтона; '

• розмежування константних і ситуаційних складових американської стратегії на міжнародній арені, розробка на цій основі узагальнень і рекомендацій зовнішньополітичним відомствам України в контексті підвищення ефективності українсько-американського стратегічного партнерства.

Методологічною основою дисертації (визначена в окремому розділі) є алучення методів інших наук, застосування синтезу певних політичних подій, іроцесів і явищ на основі науково-критичного використання різноманітних ркерел. На такому цілісному і водночас фрагментарному підході, автор обрав «новними методами аналізу загальнонаукові методи - дескриптивний та юрмативний аналіз (що дає змогу враховувати системні імперативи певного успільства і національні традиції), метод історичного порівняння та критичного іереосмислення позицій, положень, висновків політичної думки на основі їх ¡ставлення з новими першоджерелами, джерелами та свідченнями очевидців, які ;оповнюють розуміння явищ і подій минулого. Частково застосувався також іакторний аналіз, методи системності, структурності та комплексності.

Хронологічні рамки дисертації обумовлені двома періодами президентства ’.Рейгана та відповідно двома етапами в його глобальній антикомуністичній тратегії, а також фундаментальними і переломними наслідками зовнішньої олітики рейганівської адміністрації для світового розвитку і сучасної системи ііжнародних відносин.

На захист виносяться такі основні положення:

• зовнішньополітична ідеологія рейганізму базувалася на поєднанні ідеї консервативної традиції, основних різновидів сучасного американського консерватизму та своєрідного суперлібералізму з претензіями надання цим ідеям всеохоплюючого характеру,

• тенденції міжнародного розвитку другої половини XX століття оцінювались ідеологами рейганізму під кутом зору і в контексті

поглиблення загострення основного протиріччя та “конфлікту свободи і тоталітаризму”, “добра і зла”, визначеного в протистоянні СІЛА - СРСР;

• в основу зовнішньополітичної стратегії сорокового президента СІЛА було покладено непримиренний антикомунізм із вкрай радикальними та далекосяжними цілями, які вперше в міжнародній політиці СИІА були сформульовані та проголошені так відверто й безкомпромісно.

• використовуючи активніше від попередників в глобальному наступі на світовий комунізм комплекс ідейно-пропагандистських, фінансово-економічних і військово-політичних засобів, адміністрація Білого дом> зробила акцент на силових методах тиску, вдавшись до безпрецедентного нарощування військового потенціалу,

• будучи найбільш фундаментальним викликом Радянському Союзу зігравши певну роль у його ослабленні, американська політика у сфер озброєнь не стала основною причиною поразки СРСР. Визначальною зовнішньою причиною прискорення розпаду соціалістичної системи ті розчленування Радянського Союзу був рейганівський наступ у політико ідеологічній сфері;

• рейганівський наступ антикомунізму не передбачав доведенні протиборства з СРСР до військового конфлікту, небезпечного можливістк ядерної війни. Р.Рейган ставив за мету ініціювати системні зміни в країна} соціалістичного блоку і СРСР;

• реалізувавши головну мету подолання комуністичної системи американське керівництво не змогло виробити чітку лінію поведінки Н) міжнародній арені, котра б відповідала фундаментальній ідеї хрестовоп походу проти комунізму - демократизації системи міжнародних відносин відмові від використання силових підходів, переходу до поступовоп творення її справді багатополюсного варіанта.

Джерельною базою дисертації є:

• офіційні документи адміністрації Р.Рейгана, президентської виборчої кампані (“White House Office Of Affairs, December, 1988”, “Reagan, Ronald. Inaugurs Address, 1981, January 21”.).

• окремі документи Національного архіву з питань безпеки СІЛА; документальн збірка “Розвідувальне співтовариство СІЛА: операції і управління, 1947-1989”

• поточні документи американської дипломатії (“American Foreign Policy”.).

• виступи президента СІЛА з питань зовнішньої політики (“Reagan, Ronalc Speech at British Parliament, June 8, 1982”, “Reagan, Ronald. Speech at th National Association of Evangelicals, March 8, 1983”, “Reagan, Ronald. America’ Golden Door. Speech in Fudan University, Shanghai, April 30, 1984”, “Reagar Ronald. The Titanic Conflict. The Evil of Nazism. Speech at Bitburg Air Bas< Federal Republic of Germany, May 5, 1985”, “Reagan, Ronald. American Heroisn

State of the Union Address, February 4,1986”, “Reagan, Ronald. Speech at Moscow State University, May 31, 1988”.).

« журнали (“Policy Review”, “Journal of Politics”, “Political Research Guartely,” “American Journal of Political Science”, “Political Methodology”, “Cato Policy Analysis” “Political Psychology”.).

» періодика (“Chicago Tribune”, “New York Times Magazine”, ‘The Washington Post”, “ Washington Times”, “Шляхи перемоги”).

Стан розробки теми. Зовнішній політиці Р.Рейгана присвячена велика сіль кість досліджень американських авторів (характеристика американської зейганістики виділена в. окремий розділ дисертації).

Основні стратегічні наслідки зовнішньополітичного курсу Білого дому іеріоду 80-х років висвітлюються в дослідженнях Г.Кіссінджера1, Т.Нейлора2, Ц.Обердорфера3, С.Саркісяна4, Т.Дейбела5.

Узагальнені оцінки міжнародної стратегії Р.Рейгана американськими шалітиками виразно і деталізовано сформулював у своїх грунтовних монографіях іідомий політолог Р.Даллек6.

Впливу розвідувальних служб СІЛА на процес прийняття рішень ідміністрацією президента Р.Рейгана присвячено дослідження Д.Моррісона7.

У праці С.Амброуза8 значне місце відводиться еволюції ідеї “явного іакреслення” і рейганівській стратегії відкинення СРСР на “згарище історії”.

У монографії С.Брауна9 на основі великої кількості використаних документів, фядових постанов, рішень Білого дому, Конгресу здійснено комплексний аналіз ювнішньої політики США після другої світової війни, в тому числі і »ейганівського періоду.

Численні американські та взагалі західні дослідники звертають увагу на економічний підтекст планетарних намірів Р.Рейгана. Це, зокрема, яскраво іроходить через монографію С.Шлосстейна10.

Стан громадської думки в США в кінці 70-х років, причини перемоги ‘.Рейгана на президентських виборах і основні напрямки його зовнішньої

Kissinger, Henry. Diplomacy. - New York,1994.

Naylor, Thomas H. The Cold War Legacy. - Lexington Books, 1991.

Oberdörfer, Don. The Turn: From the Cold War to a New Era the United States and Soviet Union, 1983-1990. - Baltimore, 998.

Sarkesian, Sara C. U. S. National Security. - Boulder-London, 1995.

Deibel, Teny. Presidents, Public Opinion and Power the Nixon, Carter and Reagan years. - New Uork, 1987.

DaHek, Robert The American Style of Foreign Policy: Cultural Politics and Foreign Affairs. - Knopf Alfred A, 1983.; lallek, Robert Ronald Reagan: The Politics of Symbolism. With a New Preface. - Harvard University Press, 1999. Monison, David C. The Inteligence community: time for reform? // Great Decisions, 1996 Edition.

Ambrose, Stephen. Rise to Globalism. American Foreign Policy since 1938.6-th revised editioa - New York, 1991. Brown, Seyom. The Faces of Power. United States Foreign Policy From Truman to Clinton. 2-nd edition. - New York, »4.

Schlosstein, Steven. The End of American Century. - New York, Chicago, 1989.

політики аналізує в своїх працях С.Хантінгтон1.

Окремі аспекти “великої стратегії” та “конструктивного втручання” розглядаються в дослідженнях Ч.Крокера2, С.Унгара і П.Вайла3, в колективній праці за редакцією Дж.Гастона4.

Латиноамериканські проблеми політики рейганівської адміністрації висвітлюються в публікаціях Р.Гатмана5, Г.Муньоса6, М.Ротенберга7, Г.Пойтраса8, Б.Вудворда9.

Заслуговують на увагу публікації колишніх членів рейганівської адміністрації і співробітників сорокового президента СІЛА; Дж.Кіркпатрік10, С.Телботта11, К.Уайнбергера12, О.Хейга13, Дж.Шульца14, безпосередньо причетних до визначення і здійснення міжнародного курсу Р.Рейгана.

У процесі дослідження теми важливе значення для дисертанта мали праці

З.Бжезинського15, Дж.Гелбрайта1в, Дж.Кеннана17, М.Капровича18, У.Ростоу19, Дж.Сабіна20.

У радянській та сучасній російській американістиці вагомий внесок у дослідження ідейно-теоретичних основ американського консерватизму зробили

1 Hantington, Samuel P. American Politics. The Promise of Disharmony. - The Belknap Press of Harvard University Press. 1981.; Hantington, Samuel P. The Clash of Civilizations? The Debate // Foreign Affairs, 1993, Vol. 72, No.3. - Pp.22-49.

1 Croker Ch. High Noon in Southern Africa: Making Peace in a Rough Neighborhood. - W.W.Norton, 1992.

3 Ungar S.J. and Vale P. South Africa: Why Constructive Engagement Failed? // Foreign Afiairs, 1985-86, Vol.64, No.2.

* Grand Strategy and the Decisionmaking Process. Ed. By James C. Gaston. - Washington. DC, 1992.

5 Gutman, Roy. America’s Diplomatics Charade // Foreign Policy, 1984.; Gutman, Roy. Banana Diplomacy. New York 1988.

5 Munoz, Heraldo. The Rise and Decline of the Inter-American System: A Latin American View. In: Alternative U Intervention. A New U.S.- Latin American Security Relationship. Ed. By R.J. Bloomfield and George F. Trevertoa Boulde

6 London, 1990.

7 Rothenberg, Monis. The Soviets and Central America. - In: Central America: Anatomy of American Policy. New York 1984.

s Poitras, Guy. The Ordeal of Hegemony. - Boulder, CoL, 1990.

5 Woodward, Bob. Veil. New York: Simon and Schuster, 1987.; Woodward, Bob. Five Presidents and the Legacy o Watergate. - New York, 1999.

10 Kirkpatrick, Jeane. Dictatorships and Double Standards // Commentary, 1979, November. - Pp. 34-35.

" Talbott, Strobe. The Master of the Game: PaulNitze and the Nuclear Peace. - New York: Alfred A-Knopt 1988.

12 Weinberger C. Fighing for Peace: Seven Critical Years in the Pentagon. - N.Y., 1990.

13 Haig O. Caveat Realism, Reagan and Foreign Policy. - New York, 1984.

M Schultz, George P. Turmoil and Triumph: Diplomacy, Power, and the Victory ofthe American Ideal. - New York, 1993.

15 Bizezinski, Zbigniev. Hie Cold War and Its Aftermath // Foreign Affairs, 1992, Vol.71, No.4. - Pp. 41-45.; Brzeanski Zbigniev. Power and Principle. - New York, 1983.

u Galbraith, John Kenneth. The New Industrial State. - London, 1967.

17 Kerman, George. American Diplomacy. Expended Edition. - University of Chicago Press, 1984.

18 Kaprovich, Michael M. Russian Imperialism of Communist Aggression? - In: Soviet Conduct in Word Afiairs. - Nev York, 1960.

” Rostow W.W. The Stages of Economic Growth. - - London Cambridge University Press, 1960.

20 Sabine, Georg H. A History of Political Theory.-Indianapolis, 1966.

,С.Гаджієв\ А.Ю.Мельвиль2, В.В.Согрін3.

Питання зовнішньої політики CILLA в період 60-х - 80-х років стали редметом дослідження колективних праць радянських американістів4.

Аналізу військово-політичних аспектів міжнародних відносин, радянсько-мериканського протистояння присвячені аналітичні дослідження В.В.Журкіна5, ,.А,Кокошинай, АЛ.Нікітіна7, С.М.Рогова8 і П.П.Тимохіна9.

Основні етапи й напрямки еволюції зовнішньополітичних уявлень мериканців у повоєнний період, зокрема у 80-і роки, розглядаються в онографіях І.Є.Малашенка10 і Ю.О.Замошкіна11.

Формування Рейгана як політика і державного діяча, його шлях до влади, сновні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики рейганівської адміністрації налізуються в працях Е.О.Іваняна12, В. А. Цінника13, В.О.Ніконова14, .С.Овінникова13, О.О.Фурсенка16, О.М.Яковлєва17.

Названа література дає значний теоретичний і фактичний матеріал для ивчення зовнішньої політики СІЛА. Однак обмеження методологічних підходів і умов панування комуністичної ідеології в СРСР звужувало можливості адянських авторів уникнути певної упередженості в аналізі основних тенденцій ііжнародних відносин.

В українській американістиці з позицій сучасної політичної науки налізуються окремі аспекти зовнішньої політики СІЛА (в тому числі і означеного

Гаджисв К.С. Эволюция основных течений американской буржуазной идеологии. 50-70-е годы. - М., 1982.; Он же. овременный консерватизм: Опыт типологизацни // Новая и новейшая история. - 1991. - № 1. - С. 55-74.

Мельвкль А.Ю. США - Сдвиг вправо? Консерватизм в идейно-политической жизни США 80-х годов. - М., 1986. Согрин В.В. Американская исключительность: мифы и реальность. - М., 1986.; Он же. Либерализм и консерватизм центральные идейно-политические традиции. Новый взгляд на историю США: Американский ежегодник. 1992. -1., 1993.

Современная внешняя политика США: В 2 т. - M., 1984.; Общественное сознание и внешняя политика США. - М., 984.; США и региональные конфликты (80-е годы). - М., 1990.

Журкин В.В. и др. Разумная достаточность и новое политическое мышление. - М., 1989.

Кокошин А-А. США в системе международных отношений 80-х годов: Гегемонизм во внешней политике ашингтона. - М., 1984.

Никитин А.И. Эволюция американского глобализма. Идейная борьба в США по вопросу о роли Америки в мире. М., 1987.

Рогов С.м. Советский Союз и США: поиск баланса интересов. - М., 1989.

Тимохин П.П. Военно-снлоЕая политика США. - М., 1987.

’Маяашенко И.Е. США: в поисках “консенсуса”. Внешнеполитические ориентации в американском массовом ознании. - М., 1988.

'Замопгои Ю.А. Вызовы цивилизации и опыт США: история, психология, политика. - М., 1991.

!Иванян ЭЛ. Рональд Рейган: хроника жизни и времени. - M., 1991.; Он же. От Джорджа Вашингтона до Джорджа ¡уша: Белый дом и пресса. -М., 1991.

’Линних В-А. США: от Рейгана до Рейгана. - М., 1985.

‘Никонов ВА_ Рональд Рейган //Вопросы истории. -1989. - №2. - С. 60-83.

’Овинников P.C. Зигзаги внешней политики США: от Никсона до Рейгана. - М., 1986.

‘фурсешго А_А Президенты и политика США. 70-е годы. - Л., 1989.

’Яковлев АН. От Трумена до Рейгана: доктрины и реальности ядерного века. - М., 1984.

періоду) в дослідженнях А-В.Потєхіна1, Є.Є.Камінського2, А.В.Дашкевича Б.І.Канцелярука4.

Важливе значення для забезпечення аналітичної бази дисертації мали прш таких відомих українських дослідників, як О.Г.Білорус, В.П.Кириченкі Л.О.Лещенко, І.А.Хижняк.

Зв’язок з науковими програмами полягає в тому, що дослідження обрані проблеми відповідає планам удосконалення і тематичного розширення лекційни курсів та наукової роботи кафедри політології та права Черкаського державної університету, на якій працює автор. Повною мірою дисертація тематичі: пов’язана із плановою роботою відділу Європейських та Американськії досліджень ІСЕМВ НАН України, де здійснювався завершальний ета дослідження.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що матеріали проведеної дослідження можуть бути використані у вузах гуманітарного профілю пр вивченні проблем міжнародних відносин 80-90-х рр. XX століття.

Авторські положення і висновки придатні до використання при написані підручників і навчальних посібників, розробці спецкурсів та проведені семінарських занять з політичної історії СІЛА.

Запропоновані рекомендації та ідеї дозволяють внести певні уточнення розуміння позиції Сполучених Штатів щодо українсько-американської співробітництва, яке реалізується в рамках стратегічного партнерства між двом країнами.

Структура дисертаційного дослідження обумовлена цілями і завданням роботи. Обсяг рукопису - 166 сторінок. Робота складається зі вступу, чотирьс розділів, висновків та списку джерел і літератури (16 сторінок, 19 найменування).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження, йоі актуальність, визначається об'єкт і предмет, хронологічні рамки, цілі та завдань роботи, наукова новизна та практичне значення, а також йдеться про апробацію опублікування результатів дослідження.

У першому розділі - “Загальна характеристика американської рейганістию методи і методологія дослідження” - подаються найбільш характерні та загалы

1 Потехин A.B. Дипломатия США в Восточной Европе. - K., 1991.

2 Камікський Євген, Дашкевич Андрій. Політика США щодо України. Вигони. Концептуальні основи. Прагпгг евотощя. - K., 1998.

1 Дашкевич A.B. На роздоріжжі. Виклики сучасності і парадокси зовнішньої політики США. - K., 1996.

4 Канцелярук Б.І. Східноєвропейська дилема Америки. — K., 1995.

озиції і підходи американської політичної думки до аналізу й оцінок звнішньополітичної стратегії адміністрації Р.Рсйгана.

Зазначається, що переважна більшість опублікованих у США політологічних осліджень на теми зовнішньополітичної діяльності адміністрації Р.Рейгана хійснюється в руслі ситуативного аналізу (спеціальні видання в США часто азивають його контент-аналізом), який зводиться до таких аспектів проблеми, як ричини загального поправіння американської суспільної думки на межі 80-х зків; теоретичні аспекти формування і використання в боротьбі з соціалістичною істемою ідеології неоконсерватизму та причин взяття її на озброєння Білим змом; особистих якостей президента як політика, котрий у досить ризикованій ормі вирішив поставити на карту всю американську могутність задля реалізації ундаментальної мети свого уряду - остаточного подолання світового комунізму і “комуністичної імперії зла”; обставин, які спричинилися до радикальної зміни в гратегії відносин США з Радянським Союзом після приходу до влади [.Горбачова; фінансово-економічних наслідків мобілізації ресурсів американської :ржави на ослаблення СРСР.

У формі висновку в розділі вказується на високий ступінь ідеологічної ішореності багатьох американських аналітиків, які досліджували впливи США і деградацію і розпад СРСР та всієї соціалістичної системи; узагальнюючі зложення в них часто робляться більшою мірою на засадах захисту лериканської політичної системи, ніж на спробі дати справді повномасштабну іалітичну картину того, що відбувалося в стратегічному плані; до того ж значна істина американських авторів у своїх працях на теми зовнішньої політики Рейгана схиляється до персоніфікованих форм аналізу. У розділі визначається ггодологічна основа дисертації.

У другому розділі - «Ідеологічні витоки та особливості рейганівського ^консерватизму» - аналізуються основні складові ідеології рейганізму. ідкреслюегься, що посилена ідеологізація зовнішньої політики стала однією з .рактерних рис діяльності адміністрації Р.Рейгана. Спроба узагальнення ^різноманітніших підходів і оцінок “революційної” спадщини Р.Рейгана іивела дисертанта до таких висновків поточного характеру:

• зовнішньополітична ідеологія цього глави Білого дому являє собою суміш американського консерватизму, запозиченого із спадщини “батьків-засновників” США, неоконсерватизму з притаманним йому верховенством антикомуністичної ідеології, а також своєрідного суперлібералізму;

• ідейним ядром цієї ідеології, безумовно, стала ідеологія американської винятковості, яку можна віднести до категорії ліберального націоналізму;

• сороковий президент Сполучених Штатів пішов проти всіх головних течій в американській політичній думці, яка у своїй більшості завжди заперечувала

націоналізм як можливу державну ідеологію. Він зробив свій вибір іі користь ідеології “явного накреслення”, що зародилася в середині XI століття в журналістських колах, а остаточно сформувалася у політична висловлюваннях президента Д.Полка;

• ідея винятковості американців у рейганівському поданні набув аг комплексного позитивного характеру, що слугувало президентові базови аргументом для пояснення необхідності й глобальної доцільнос формування світу за американським взірцем.

Таким чином, автор вважає головним у визначенні принципової су зовнішньополітичної ідеології Рейгана та його міжнародної стратегії не стіль* консервативну традицію загалом, скільки вирваний із загального контекст постулат “явного накреслення” і призначеності, місіонерства і ринкові демократичної експансії в глобальних масштабах.

У третьому розділі “Зовнішньополітична стратегія адміністра: Р.Рейгана” - проаналізовано основні цілі та складові міжнародної стратегії Біле дому в період 80-х років.

Як переконаний прихильник ідеї американської винятковості та “явної накреслення”, Р.Рейган вважав основним гальмом на шляху розповсюджені американських демократичних цінностей світовий тоталітаризм і йоі найнебезпечніші прояви у формі комуністичної ідеології та практики на чолі Радянським Союзом. У зв’язку з цим першою метою великої стратеї президента Рейгана було подолання тоталітаризму в світових масштабах, щ цьому малася на увазі пріоритетність усунення комунізму не тільки в розумій системних змін у соціалістичних країнах, а й як впливової ідеології.

Друга мета була логічним продовженням першої і полягала в тому, щ< зруйнувати “радянську імперію зла” як основну силу, що підтримува. тоталітаризм як ідеологію і тоталітарні режими. У розділі вказується, и насправді у понятті “імперія” Рейган та його оточення вбачали не стільки СРС як велику державу, скільки його “імперські наміри” на міжнародній арені.

Третя мета рейганівської стратегії полягала в тому, що президент прапг не просто зміцнити військову могутність Сполучених Штатів, але й зробити в можливе для того, щоб досягнути очевидної переваги цієї наддержави не тільї над своїм конкурентом з комуністичного табору, а й у порівнянні з будь-які військово-політичним блоком чи альянсом.

Четвертою метою міжнародної стратегії Рейгана був “новий світові порядок” під контролем США. Але у нього ця ідея ще не набула завершенос притаманної наступникам. Такий порядок, за Рейганом, фактично не передбач інших категоричних змін у загальній системі міжнародних відносин, окр вирішального послаблення радянських впливів та відповідь

односпрямованності у формі забезпечення за американцями “приватного” права визначати шляхи світового, регіонального і національного розвитку.

Супровідною метою, тобто такою, що мала сприяти реалізації перших чотирьох, президент вважав рішуче зміцнення американської економіки.

Реалізація визначених цілей, за переконанням Р.Рейгана, була покликана максимально забезпечити національні інтереси Сполучених Штатів.

Таким чином у глобальному й національному (американському) вимірах основні цілі зовнішньополітичної стратегії рейганівської адміністрації співпадали.

В узагальненій формі зовнішньополітична стратегія Р.Рейгана зводилася до встановлення стійкого миру без наявності в світовому співтоваристві основного опонента демократичних і ринкових цінностей та індивідуальних свобод, яким був Радянський Союз.

Антикомуністичні та антирадянські цілі Білого дому передбачали, насамперед,: змусити радянське керівництво звернути свою увагу на внутрішні проблеми замість здійснення експансіоністської політики на міжнародній арені, довести його до серйозного внутрішнього конфлікту саме задля системного розпаду.

У розділі значна увага приділяється аналізу стратегії США в Латинській Америці та Африці.

Попри всі суперечки з питань цільової спрямованості зовнішньополітичної стратегії США епохи Рейгана в окремих регіонах світу, на підставі проведеного аналізу маємо достатні аргументи для того, щоб виокремити такі її ключові елементи:

• незалежно від того, про який вектор - національний, регіональний чи загальний - в міжнародній стратегії адміністрації Р. Рейгана йдеться, мало місце ядро, яке їх об’єднувало. Його змістове наповнення полягає в тому, що завжди існувало й домінувало спільне завдання - різко послабити Радянський Союз в економічному та політичному плані, дезавуювати його діяльність на світовій арені, особливо в країнах третього світу, а також вирішальним чином послабити цивілізаційний вплив комуністичної ідеології.

• для реалізації цієї мети було мобілізовано весь економічний та військово-політичний потенціал Сполучених Штатів і згодом підтверджено демонстрацією готовності нести значні фінансові втрати.

• буквально всі регіони і країни світу в епоху Рейгана почали тлумачитися як сфери американських впливів, що зумовлювало намір вдаватися до повсюдного витіснення Радянського Союзу.

• категоричним імперативом зовнішньої політики сорокового президента було забезпечення односторонньої американської переваги у справах

розробки і прийняття рішень глобального характеру, що, до речі, вже в діяльності сорок другого президента СІЛА Б. Клінтона виявиться у фактичному ігноруванні ним ООН при втручаннях у національні та міжетнічні конфлікти.

• кожен елемент міжнародної стратегії Сполучених Штатів часів перебування Р. Рейгана на найвищій державній посаді виконував функцію практичного забезпечення ідей американського місіонерства та “явного накреслення”. Робилося це із збереженням курсу на забезпечення глобальної гегемонії американців та нав’язування людству американського варіанта бачення стану і перспектив національного розвитку.

У четвертому розділі - “Зовнішньополітичний курс і тактика Р.Рейгана щодо СРСР в контексті реалізації основних цілей “великої стратегії” проводиться аналіз політичного курсу рейганівської адміністрації щодо реалізації основних цілей зовнішньополітичної стратегії, комплексу засобів, спрямованих для їх досягнення. Серед цих засобів, як показує аналіз, президент віддавав пріоритет силовим. Найбільш фундаментальним викликом Радянському Союзу він вважав втягнення його в гонку озброєнь. Рейган неодноразово рішуче заявляв про готовність США витратити скільки завгодно коштів, аби випередити СРСР у гонці озброєнь. У розділі наводяться цифри гігантського воєнного бюджету США, а також доводиться, що цілям тотального і всеохоплюючого тиску на Радянський Союз слугувала Стратегічна оборонна ініціатива Рейгана.

Аналізуючи проблему впливу гонки озброєнь на ослаблення СРСР і підготовку його розпаду, доходимо висновку про обмежений характер цього впливу. За даними ЦРУ, упродовж усіх 1980-х років СРСР витрачав на оборону приблизно однакові суми. Радянський Союз на період приходу до влади в США Р.Рейгана був уже досить економічно виснаженим і нездатним витримати серйозного виклику з боку США.

Значно більшої шкоди, ніж збільшенням оборонних витрат та гонкою озброєнь, завдав президент Сполучених Штатів комуністичній системі своїми діями в політико-ідеологічної сфері. Радянська суспільна система найбільше боялася впливу відкритості світу. У таких умовах сам президент і його адміністрація мобілізували всі зусилля для проведення антикомуністичної і антирадянської пропаганди на СРСР, що мало значний ефект, особливо в період перебудови і гласності. Тому головним результатом всього комплексу хрестового походу США проти комунізму стало внесення серйозних сумнівів не тільки в середовище інтелігенції та інших соціальних верств населення СРСР і країн Східної Європи, а й у вищі ешелони влади Радянського Союзу.

У розділі підкреслюється, що активна наступальна антикомуністична

стратегія Р.Рейгана від середини 1982 року дедалі виразніше спрямовувалася в русло намагань загостриш етнонаціональні проблеми в СРСР. Однак, вважаємо, що Р.Рейган і правлячі кола США мало вірили у повний розпад СРСР без деструктивних для США наслідків. Це, як показано в дисертації, підтверджують американські дослідники.

У своєму антикомуністичному наступі на СРСР президент США був також твердо переконаний у тому, що через різні варіанти підтримки рухів опору у соціалістичних країнах Східної Європи стане можливим радикальне падіння впливів комуністичної ідеології, а Радянський Союз, залишившись без демократизованих сателітів, змушений буде також стати на шлях демократичних змін.

Характерною особливістю політичної стратегії Р.Рейгана, підкреслюється в дисертації, була еволюційність конкретних намірів, планів, дій. Протягом перших п’яти-шести років відбувався реальний і відчутний тотальний наступ на комунізм. Результатом стало помітне ослаблення ідеологічного домінування КПРС у Східній Європі, а значною мірою і власне у Радянському Союзі. У цей час СРСР та соціалістичний табір швидкими темпами наближалися до системного краху. Процес супроводжувався одночасною і очевидною втратою впливів СРСР на міжнародній арені, зокрема на Близькому Сході, у Латинській Америці та Африці. Ініціатива дедалі помітніше переходила до США.

У таких умовах президентові США, за всієї його відданості принципам деологічного символізму, вистачило мінімальних ознак початку демократичних троцесів в Радянському Союзі в період перебудови для того, щоб перейти від сонфронтації і протистояння до переговорів на принципах конструктивного налогу. Це свідчить про те, що Р.Рейган не мав наміру вдаватися до застосування іійськової сили в протистоянні з СРСР, не ставив питання про ліквідацію Радянського Союзу як держави, а лише намагався змусити його стати на шлях демократизації і ринкових реформ та відмовитися від імперських амбіцій на :вітове лідерство.

Однак обидві сторони, висловлюючись у дусі “нового політичного лислення”, і досягши певного порозуміння в справах скорочення ракетно-ядерних >зброєнь, внутрішньо далі розглядали одна одну у контексті суперництва. Це були іепримиренні системи, одна з яких (слабша) мала зазнати стратегічної поразки.

Прагнучи до мінімального відтворення висновків, зроблених у кожному із юзділів дисертації і присвячених конкретним поточним процесам і подіям, до іисла головних відносимо наступні положення і висновки, сформульовані (исертантом самостійно на основі здійсненого аналізу значного масиву іершоджерел та наукових робіт переважно американського походження.

1. В американському політичному і державному істеблішменті високою і постійно зростаючою популярністю користується концептуальна теза про те, що система міжнародних відносин часів президентства Рейгана,

базована на принципах поєднання біполярності і балансу сил, була більш прогнозованою, а тому й адекватнішою для процесу вироблення і прийняття зовнішньополітичних рішень. У цьому зв’язку не можемо виключати відносно спокійної, принаймні позбавленої критичності, реакції адміністрацій Білого дому, які приходили до влади в останню декаду 20-го століття, на потенційні спроби нових претендентів на світову гегемонію відтворити біполярність у міжнародних відносинах.

2. Таким чином, цілком реальною виглядає доцільність для України більшої визначеності цільових складових своєї міжнародної стратегії, насамперед, у її географічному вимірі.

3. У США періоду 1990-х наростає вплив прихильників концепції, яка полягає в більшій прогнозованості, з американського погляду, системи міжнародних відносин, базованих на принципах біполярності. При цьому дедалі активніше піддається серйозній критиці її сучасна “розмитість”. Серед претендентів на відтворення нового полюсу сили досить часто називається Китай. Маючи населення понад 1,3 мільярда чоловік і демонструючи здатність до саморозвитку, ця держава, на погляд американських аналітиків, зберігає почуття образи за попередні приниження, що може вилитися у прагнення до гегемонії в регіоні АТР, а з часом і на світових просторах. Не виключається зіткнення американських і китайських інтересів щодо Тайваню.

4. У цій ситуації набуває особливого значення подання позаблоковими та без’ядерними державами, у тому числі Україною, комплексу ініціатив, які б містили їхнє бачення майбутньої системи міжнародних відносин, статусу ООН та інших міжнародних організацій тощо.

5. Американський політичний істеблішмент дедалі більше непокоїть ще й такий наслідок рейганівського міжнародного курсу, як цілковита реальність втрати Росією контролю над ядерними озброєннями. Водночас, він демонструє намір уникнути того, щоб Російська Федерація опинилася в стані євразійського гегемона, вороже настроєного до Америки, її цінностей та способу життя. З цієї причини акцентується вища доцільність дій Сполучених Штатів, спрямованих на сприяння російському розвиткові на шляху до плюралізму, демократії та ринкової економіки, а також забезпечення вирішення росіянами можливих внутрішніх конфліктів мирним шляхом на засадах поваги до прав людини.

6. Американська політична спільнота, яка і нині схиляється до позитивних оцінок стратегії Рейгана, вважає, що для остаточного завершення цільової стратегії, запровадженої сороковим президентом США, необхідно орієнтуватися на такий набір пріоритетів: усунення можливої появи гегемоністської загрози у Європі; процвітання європейських держав і недопущення загрози демократії; збереження НАТО як могутньогс

військово-політичного альянсу. Виходячи з цього, дисертант висловлює переконаність у доцільності врахування зовнішньополітичними відомствами України та її дипломатичними службами того факту, що Сполучені Штати у найближчій перспективі не налаштовані відходити від позиції, базованої на тому, що Організація північноатлантичного договору має право приймати самостійні рішення щодо регіонального втручання, якщо йтиметься про “збереження демократі?’. Європа, залишаючись одним із головних пріоритетів американської стратегії у світі, і далі буде розглядатися адміністраціями Білого дому у контексті вищого союзу.

7. Беручи до уваги майже аналогічне значення для України добрих відносин із ЄС і Російською Федерацією, дисертант підтримує думку тих українських політологів, які схиляються до спільного “входження” України та Росії в європейські структури. У цьому бачиться реальна перспектива зниження можливості відтворення духу конфронтації на європейському континенті.

8. У часи Рейгана Близький Схід, безумовно, став одним із основних об’єктів антикомуністичної стратегії США. Враховуючи нинішню стратегічну значимість для США близькосхідного регіону, який у перспективі може відігравати вирішальну роль у розв’язанні енергетичної проблеми України і тим самим зняти її односторонню залежність у цих питаннях, дисертант наголошує на тому, що Сполучені Штати будують свою близькосхідну стратегію на тезі про відсутність для них ворогів у цьому регіональному просторі. Офіційний Вашингтон, далі сприймаючи Ізраїль своїм стратегічним партнером, водночас схильний підтримувати доброзичливі і взаємовигідні стосунки з іншими країнами Близького Сходу. Таким чином, виправданою вважаємо нинішню різноаспектність і різноспрямованість відносин України з різними арабськими державами та з Ізраїлем.

9. У період президентства Р. Рейгана було започатковано серйозний процес скорочення ядерних та інших озброєнь масового знищення людей. Цей напрямок залишається одним з ключових у сучасній міжнародній стратегії США, але у поєднанні з більш активними зусиллями, спрямованими на недопущення появи нових ядерних країн. У цьому плані існує серйозний потенціал для спільних ініціатив США та України як держави, що першою в історії цивілізації добровільно позбулася ядерного статусу. Не повного мірою поки що українські зовнішньополітичні відомства використовують для зближення із Сполученими Штатами Америки та західним співтовариством демократичних держав у цілому такий аспект, як боротьба з міжнародною злочинністю. На цій ниві бачиться особливо високий потенціал збільшення довіри США до України в контексті економічних і торговельних відносин, розширення американських інвестицій та відкриття реального доступу українським товарам на ринки збуту США.

ІО.Одним із найбільш суттєвих наслідків перемоги СІЛА у холодній війні стал для американської нації можливість приділяти більше уваги вирішений екологічних проблем. До системи національних інтересів СІІІА окрема» пунктом одразу після відходу Рейгана з політичної арени увійшлі положення про те, що інші держави світу мають прийняти американськ норми екологічної політики. На цій ниві адміністрації Буша і Клінтон; найбільш охоче йшли на співробітництво навіть з країнами, які у мину; часи ніколи не входили до розряду стратегічних партнерів. Вважаємо, щ цілком реалістичною є ідея про включення проблем захисту навколишньоп середовища до основних пріоритетів політичного курсу України щодо СIIIі та їх використання задля поліпшення американо-українських відносин.

На завершення в дисертації визначається, що адміністрацію Білого дому н чолі з Р.Рейганом не завжди аргументовано і виправдано називають “головній винуватцем” розчленування Радянського Союзу. Насправді, хрестовий похі, проти комунізму був викликаний, насамперед, відсутністю демократичних змін радянській дійсності, прагненням комуністичної верхівки активізуват ідеологічний наступ у різних регіонах світу, відвертим збройним втручанням Афганістані, триваючими обмеженнями прав людини. Разом з тим, ус пі боротьби США з комуністичною “імперією зла” здебільшого був спричинени: внутрішніми проблемами СРСР та нездатністю влади стати на шля демократичного та ринкового реформування.

Проведена дисертантом аналітична робота дає підстави стверджувати, що сучасних умовах у Сполучених Штатах Америки існує перспеїсгива новог тлумачення ідеології неоконсерватизму та її відтворення у подальші: американській зовнішньополітичній стратегії. Таким чином, неоконсервативн спадщина сорокового президента Сполучених Штатів не відійшла у минул невідворотно. її окремі складові та ідеологічні константи цілком можут відтворюватися у зовнішньополітичній стратегії цієї наддержави у XXI столітті.

Апробація дослідження. Дисертацію обговорено і рекомендовано до захист на засіданні відділу Європейських та Американських досліджень Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Основні наукої положення даного дослідження були викладені у виступі на десятій науковій сес Наукового Товариства імені Т.Шевченка в березні 2000 року в Черкаськом державному університеті імені Богдана Хмельницького, та висвітлені в 4-наукових публікаціях автора.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

Брошури:

Овчаренко А.О. Зовнішньополітична стратегія адміністрації Р.Рейгана 981-1988). - К.: Знання, 2000. - 88 с.

Овчаренко А.О. Стратегічні наслідки зовнішньополітичного курсу Рейгана. - К.: Знання, 2000. - 25 с.

Статті:

Овчаренко А.О. Деякі суттєві особливості американської рейганістики юрівняльний аналіз) // Вісник Черкаського університету. Серія: філософія. -еркаси, 1999. - Вип. 14. - С.112-120.

Овчаренко А.О. Зовнішньополітичний неоконсерватизм Р.Рейгана: івнішня політика між ідеологічними альтернативами // Дослідження світової з літаки / НАН України. Інститут світової економіки і міжнародних відносин: зірник наукових праць. Вип. 10. - К., 2000. - С. 58-63.

Овчаренко АО. Імперативи зовнішньої політики адміністрації Рейгана. - Рукопис

Дисертація на здобути наукового ступеня кандидата політичних наук за іеціальністю 23.00.04. - Політичні проблеми міжнародних відносин та юбального розвитку. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН країни, Київ, 2000. -

Дисертація присвячена дослідженню концептуальних, функціональних, злітичних особливостей діяльності адміністрації СІЛА та глобальних наслідків ітикомуністичної стратегії Р.Рейгана. Проаналізовані цілі “великої стратегії” та зичини її переможного втілення в політичну практику. На основі аналізу зсліджень вітчизняних і зарубіжних політологів розкрито комплекс причин, зставин, способів і методів, які зумовили глобальні і радикальні впливи івнішньополітичної “революції”, здійсненої Рейганом на засадах оригінального зєднання консерватизму і лібералізму. З'ясовані ідеологічні внутрішні мотиви авки адміністрації Білого дому на розробку і запровадження антикомуністичної ратегії. Розглянуто політичний курс Р.Рейгана щодо СРСР та глобальні наслідки ратегії Білого дому.

Зроблено висновок, що неоконсервативна спадщина сорокового президента [ПА не відійшла в минуле невідворотно. Її окремі складові та ідеологічні інстанти цілком можуть відтворюватися у зовнішньополітичній стратегії цієї [ддержави у XXI столітті.

Ключові сюва\ “явне накреслення”, “холодна війна”, “велика стратегія”, рестовий похід”, “глобальні імперативи”, “імперія зла”.

Овчарепко АА Императивы внешней политики администрацш Р. Рейгана. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук п< специальности 23.00.04. - Политические проблемы международных систем 1 глобального развития. Институт мировой экономики и международны отношений НАН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена исследованию концептуальных, функциональны* политических особенностей деятельности администрации США и глобальны последствий антикоммунистической стратегии Р.Рейгана.

Рассматриваются наиболее характерные позиции и подходы американско: мысли к анализу и оценкам внешнеполитической стратегии США в период 80-годов, отмечается высокая степень идеологической направленности исследовани: многих аналитиков, которые в оценке влияния США на процесс распад социалистической системы и СССР строят обобщающие выводы прежде всего н основе восхваления и защиты американской политической системы, а не н стремлении дать полномасштабную аналитическую картину того, чт происходило в стратегическом плане.

Подчеркивается, что основным в определении принципиальной сущносг внешнеполитической идеологии сорокового президента США и ег международной стратегии автор считает не столько консервативную традицш вообще, приверженцем которой был Р.Рейган, сколько вырванный из общег контекста постулат “явного предназначения”, американского миссионерства рыночно-демократической экспансии в глобальных масштабах.

Проанализированы цели “великой стратегии” Р.Рейгана, основными и которых были достижение победы над тоталитаризмом в мировом масштабе (пр этом подразумевалась приоритетность уничтожения мирового коммунизма разрушение “советской империи зла”, как основной силы, подцерживающе тоталитаризм и тоталитарные режимы, укрепление военного могуществ Соединенных Штатов для достижения решающего перевеса не только над ССС1 но и над любым возможным военно-политическим блоком или альянсом и, перспективе, установление “нового мирового порядка” под контролем США.

На основе анализа исследований отечественных и зарубежных политологе раскрыт комплекс причин, обстоятельств, способов и методов, которь: обусловили глобальное и радикальное влияние внешнеполитическо “революции”, осуществленной Р.Рейганом на базе оригинального соединени консерватизма и либерализма. Определены идеологические внутренние мотив ставки администрации Белого дома на разработку и внедрен! антикоммунистической стратегии. Рассмотрен политический курс Р.Рейган относительно СССР. В работе подчеркивается, что в числе способов реализаци основных целей внешнеполитической стратегии президент США отдав г приоритет силовым. Наиболее фундаментальным вызовом Советскому Союзу с

итал втягивание последнего в гонку вооружений. Однако автор приходит к 1воду об ограниченом влиянии гонки вооружений на процесс ослабления СССР подготовку его распада.

Значительно большее влияние на этот процесс оказали действия сорокового «зидента США в политико-идеологической сфере. Вместе с тем отмечается, что Рейган не имел намерений прибегать к применению военной силы в ютивостоянии с Советским Союзом, не ставил вопрос о ликвидации его как сударства, а лишь стремился принудить советское руководство встать на путь мократизации и рыночных реформ и отказаться от имперских амбиций на 1ровое господство.

Сделан вывод, что неоконсервативное наследие сорокового президента США ! отошло в прошлое безвозвратно. Его отдельные составные и идеологические 1нстанты полностью могут отображаться во внешнеполитической стратегии этой ерхдержавы в XXI веке.

Ключевые слова. “явное предназначение”, “холодная война”, “великая ратегия”, “крестовый поход”, “глобальные императивы”, “империя зла”.

Ovcharenko А.О. Imperatives of Foreign Policy of R.Reagan’s ¿ministration. - Manuscript.

The dissertation is for Ph.D Degree in Political science under the specialization de 23.00.04. - Political problems of international systems and global development.-le Institute of World Economy and International Relations of the National Academy of :ience of Ukraine, Kyiv, 2000.

The thesis deals with investigation of conceptual, functional and political ;culiarities of the activities of U.S. administration and global consequences of Reagan’s anti-communist strategy. The aing of “great strategy ” and the causes of its ¡¡torious inplementation into political practice have been analysed. On the basis of the talysis of the research of foreign and home politican’s the author reveald a complex of asons circumstances veans and methods, which caused global and radical influences foreign-policy “revolution”, realized by Reagan on the ground of original combination ' conservatism and liberalism. Ideological inner motives of the White House 1 ministration’s Stake on working out and implementation of anti-communist strategy ive been cleared up. R.Reagan’s political course concerning USSR and global nsequences White House Strategy have been tackled.

The conclusion is made that neoconservative heritage of the 40-th President of the ЗА hasn’t gone into past irrevocably. Its separate constituents and ideological nstants can be fully reborn in foreign-policy strategy of this super-power of the XXI ntury.

Key words', “manifest destiny” “cold war”, “great strategy”, “crusade”, “global iperatives”, “the empire of evil”.