автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Индивидуальность нации и лингвистические особенности этнической картины мира
- Год: 1993
- Автор научной работы: Штокман, Александр Анатольевич
- Ученая cтепень: кандидата философских наук
- Место защиты диссертации: Киев
- Код cпециальности ВАК: 09.00.11
Полный текст автореферата диссертации по теме "Индивидуальность нации и лингвистические особенности этнической картины мира"
пк/дапя нй'д 9йрйіія
ІНСТКПГГ ФІЯОСОФІГ
to правая рдкогагд.
ІГЙФИІ Олександр fomaiifciran.
шдаїшвдсть ншііі г /шгасдаи осовшгп шчюі штамсвга.
Спеціальність 09.00,11.- соціальна філософія.
АВТОРЕФЕРАТ йкертзцП m здойдття наукового стуляв кпндаддта фіяточськіи іаук.
Київ *• 139J р.
Дкертаціп е рукопис.
Робота викшіїи в секторі філшхрП і соцішшгіі етносу і ШЦІЙ інституту філософії ІШ УциІІІИ. -
НоДОШЙ КеріВНКИ: KOHWfclT філисифаміх ічук. СТАЛИЙ
ніукоиий сншрооітііик Пшюв Со(жс Ьюиьшшч. ... .
Офіційці мюиугпі: Чден-коресіюндшт ШІ УкрЛш. доктор
філософських ihsjk, іумфисир ііиікшич . . Мирослав Вслидимиршшч;
кааддат фіш. омських наук Скур.пінський Віталій йідрійийім.
Цквідра оргенізаціа: Інститут соціаящії № 'Афвіїи, иіяхіл етишудьтурма дуслімшіь, и.Кнін.
Захист відбудеться " " • 1934р. о " ’ гиджіі
, , . .АО ^__ ' -
на засідаяіі спеціалізованої вченої рлдн Д 01.25.03 в інституті філософії ЙН ікраіні за адресі»: Київ-І, аул. Трьохсв’ятитеасыя 4.
З дисертаціє* коки сзііойоштися в бібліотеці Інституту філософії ЙН Укрюки за адресов: Мв-І. в<и. Трьсхсв'атитедьська 4.
Автореферат розіслано " , ‘ т\ _ 1934 р.
. - ■ ■ Д/і С_л^ , • ; . .
Вчвий сбкретар - ; .. . . І*В.&йченя>.
спеціалізованої /
їчиюі рада
[. ЯпгЛлмп хл(Уікт(;ристм днппрглцП.
Ікпрльиіг.ть тіяія дпглідаппш. ОнтаяпгічнА поворот в філпсофсь-кій я!і*ці XX г.галіт (ж в аиіміій* т.ік, трягті, 1 в яІгкяаїШ лір.іктгриіі|гті,аі принципом Іілмм ріпниіщу» рвеш>нпсті та визначенням категорії Пуття чи Фоні загальної крили раніпцціз»}. В іігпггр «ігиги ппт(уливпгп, ті аштсти лпдсі'Кпго існдаиш, *в нп п1ял£Г;®ть плкиіств раїїіпиимсшу кпктршт, але які з тиии крапо* ипвп іш-вати оотвнипі: унікальність ог.пОигтою гіуття лщрви і світ иаціо-• кашоті куя.тури. Зрозуміло, щп Фіжісшріа в 1Т китами*!/ ранніші, як иислмпн лрп ллгалмю'лбо в форкіх загального, іт кою тепгр за-' допошіяти кіглшяга потреб, Категорії буття кліптотЧ ввропєйської філософії (5сіп). ж іпЯГНл,* зог.ішіій т.і ябстрашій, «а яир.-дає фпкт неявного іпгріим. чисте "є" Лет бцць-яких витопчем»» проти-птаялет ХлАдгітпрІпгькі категорія тут-йдтта (їікеіп), Зміст останньої - оспЛлдас 1 унікальне лвдське Існуплння д різних його персо-ішміих 1 кплпктшіяос ипдифікїІііи. В світлі сказаного вию, осойда-ного зіичпшш тбупле феномен культури, яка тепер розпинається пв ' ж ввділенл «ярл «иттгдіялідасті даит. а як найбільв Фцндахеита*»- , дай спосіб лвдськтго буття, ж його (бірта) прганічп фприа. взагалі, як базис реальності іидани. йнянанга тштмшості. дкпріншісті лвди-ш в світ н»ііп№яьнаТ кцда.щж вшодать культцролсгічні дшитиіня в один рад я таким «ілоспфеькида підрозділим яг власне онтшюгів. пю-сеалогіз та істпріоспфія.
Актуальність цюбяеіи взгомзійшиша нош і національної кзимф-ри обумовлена. пер* за все, необхідніетв зроздаітн місця і роль шт п «итті та збермиті ЄТПІЧЮІ СПІЛЬНОТИ СЛ»« ЯК СЖпбуТПЬ(Я КЦЯЬТур- . ноі одинці. 'їй не є кта яж давкішії* етгшягдяідавчяі чиївкок (итсрідиіспі грлиатжн. (гаятакгаї Сдапля), чи вона являє собо» вія* глибинну структуру, яка підснідаю *Іс крізь Індивіда. завдам чоВД ісіус той заґадковкйепілшй лсихоповедінктяй стереотжі. відяяЯ під гвзвои «йнтальгасті? 81 «гаяна чекають ма віятювіць.
З іигго боку даіи цхйяе» актдаяізілггьсз с^кров практичної ді-тпвсті, Сврйсезшго нацкового рдаяядз чскат пройдеш впровадкв-няв іитта іде* національного відрояігаяи: вобідова («ііааялюТ яеряави. розвитку національної крьтури, пануяанга в усіх сферах - •
штедіідакжті суспільства яервакгої холи. В зв’язку з «и* ціятж затяті рімм е дтіусіі а гапань: тп оялтаді скяадас фйюжн етн1*к іюгп? ’Ь( нк е памлгашя відродити ішівктид кдльтіщ крою* ікмд.
II вчоравіій дот., порівняно з рухои іі(дуі:тріалі»ип> рсгшіутих дгртй до інтогрлції у світове співтовариство? Чи не с такої запромдівння кщіоіилної ипви. як дпрьтгого'і, ішрепонов йз'цьойу «лящ? Іітвсдені . штіша йктуднізувп. хогліджади проЛяим вмшіяі»ик;ш> етнічного 1 соціального, вовн І етнокультурної гдипЛцтнпсті, які я давніх да-пвп слугупали пб’скто* цікавості різних, да наукових, так і пг.свдо-тукових твчій 1 шкіл, .
Стіщівь розробки ііроГшсми. Внаслідок ідеологічного тиску вг.і ті*-кпнітлркі iviym в кпшпімпц СРСР зазивали амтворснь і примітиві-занії. Для дисциплін елю-, ті» кудьтурологічіїого спряхугишш наслідком такого ct.tipj справ е досить невелика кількість фцтамигплшшх праць з питань етногенезу. феномену індивідуальності наі|П І.т.д. Втону* невеликому виГіпрІ, який fiyn з даіюі, пройлематики, ‘становлення етнічної сні лмготи поятнишося. в основному, економічними та соціальним чишпдаши. Виключення «не екдтдати концепція П.И.Г(р(ія>пва, де сажь бутність етнічної спільноти пояпгвґгться діав біо-гсографічних чинни-кія, тобто дня конірнція будується m засади ЙІо-геогрлфічного ре- .
rowiiotiiwj. ' . . ■ .
В тій «е тс. щюбхиии иовк і мовної гартини світу досить часто ставали ой’ектом дослідім» різних наук: лінгвістики. психології, соціологи, логіки та їх підрозділів: етнолінгвістики, соціолінгвістики, етнопсихології, семіотики та ін. Зн’язок *1* культурнпв само-бцтністп, уніїгаьніств етнічна! спільноти і такий феноменом як мовна картина світу в дтііих дослідімліях «игвітдашеа вкрай тло, а то й зовсім іптрдаївся. Однак традиція з.тточатковаіп «о. в кініі XIX ст:, т.і т пгеитку XX століття, у вітчизняній тучі, виходила слж з раз-пкщу двох вичсійзвляіх щюблст» у тідапід взаємозв'язку, Наприкяад, особливості mulmamwo хлріжтеру розгладився в рлмкахпр»Лшв>д~ ■: ті.'ігькпі тоорН конститутивного характеру мови (О.О.Потибня.
П.Н.1\ссігловсниА, Д.Н.Овсяліко Крикпвський). R тдальмад &тда проб- ' лоиатика птрачгк свос "етнічне забарвлтшя“; однак ір'їіе приипнвуе .чигіодія досип утих нри 11 дослідіягоГрязуяі,татів. Зокрема проблема п’.ітгЛгииця fi'jjit поглапдйіи в «лих задачі рекоисіздкцП структури архаїчної свІдпмостГна матеріалах міфу 1 Фольклору, з , ’
чц»да(іи"м в обіг і ппгприризпіііі-и тдких ткриінів як "вгіртии світу", . "иТФомітца”' (8.MJprJ&cHfcpr.. А.Оолотарміп). Проблема ватини гаіту {'■'"глздігть'га п «очах семіотики нри вдаадін) noppmwx жідоляпчих сис-
тем (коїм) 1 нториших моделююих систем (ніщ. релігії, фольклору, поетичної творчості. різновидів мистецтва). Головних завд/ииш культури в цьому нипідку е структурна орімнізамія оточувчого лвдмщ світу, цо знаходить своє вир.«сшія в модпяі світу (В.Потшш, Оспмюький, М.И.Блхтін). Остіііші дослідіенш носили неявно структуралістський характер. одіпк. (іг.кілиж «їм напрямок структуралізму доший час не ви-знайайся у вітчизняній шині, основні йоги досягиенкя прмодшгь їй зарубіїні мкшш, Харіжтер 1 ступінь впливу мови ш люрмувашія карним світи розглядиггься тпкп* в радах дослідіинь літію* (С.О.Васильєв. Г.А.Врутин). В останні роки в меюх антропологічно] лінгвістики знову ікшічістьел об'єднання в одну ічіоблематииу досліджень мовної «ар-тиш світу і етнокультурної амобутності (В.Й.СереЙрадшков, Т.В.Ци-в’їш, Г.Д.Гачев).
Досліджуйся і рсгіроблкться т.жо* тнім створення мовного інвентар» (головним чином в області лексики /В.У.&іраулов, Г.Л.ІІермяков/). Однак в усіх наведених досліди;шш головний акцент припадає на розпад 'готського чинники в ноні“, до і стосується “мпгіного 'водіикл в дцплні”. то така постановка проблеми ще вимагає з'ясування багатьох НЄЖ1ИХ МОМсШТІВ.
' Кета т.і папдани. дослідійшз визначити зміст проблеми індивіду- . альності нації та розробити метод II дослідіення. Довести зн’имж етнічної самобутності з мовнов кошюнентоп іицімшьної культури, співвіднести поняття індивідуальності іиції з поняттям світової
культури. .
Досягнення поставленої мети вииагало вирішення таких Зсш^иш:
1. Розглянути становлення Ідеї. індивіду.ий.ності нації в енротейсь-кій філософські* та соціологічній традиціях,
2. Дослідити роль мовної картини сві ту в іитті етнічної спільноти, механізм.11 функціонування та структуру,
3. Вимітити онтологічний статус констант етномовної картиш світу,
: їх вплив на формування духовного світу представити певної ниції.
Тооретико-ветодологічіА основа дисертації базується ш загальних Принципах тукового пізнани об’єктивності , Історичну, снітоі лядіюго шшралізму. . . .
В ході доглідаеша дисертант звершсм до праць вітчюняних та заруб (ішх фіжісофів, досить значимими виступи® івді О.О.Потйбні,
Г.Г.Ітт, М.І.Ьшіиа, І.ВЛІшши'И, В.Гумбміадта, ЕЛихірера, , Й.К.Леві-Строса та ін. Метод д.ишги дослідімііія (іхіуктьі'.я ні ідеях : стрфггщшізму, особливо кетид п.к:т:уіі.ішш иета поїш для иошіешіз “тенстів*, в яаи иіститьса мітишЧ:аіту етносу. Іжиі використову етьса иегодолмія 'рвзцківчої" сиці.ш.ної філософії та соціології, <і тама методіїяогіііцосііяіеии кшіиктинниго ткькпІдішигОі що застосовується в психодшізі (К.Г.Ьи ). . „
Киїюки.НОВИЗНІ! восліішмц. Вщ:р«! а вітчкшиій літературі »о-сіашкю цюбадщ ііщивіддгиіивот іш|И. Визначено Ті зміст 1 метод дослідшш. Дпведеію :«Гя«ік етнічної саиоСкітвіїсті зноиішв кошт иєнтси націоішиюі к^я.тда. Основні. редалати роботи, які виш сятьсана захист І іргшщувть ш мюдану, шчшч кошчн'ткіушти н тезах:
- пошття індивідуальності етіюсу ратиную в контексті ориґі -наший авторської коуіешіП моделі світової кця.тури. Остання, на іщмнц досеринта, с однії;* з іьір>мх категорій і має сенс шве в зв’піку з іитегоріа подалі ічції. Виліг*™ унікш-нкть пєіші етічіоі СПІЯ.ЮГИ коип лиш.' Ш <«іі ріякитіітіш кда>т\рва була явдстил. Модем, світової культури разу- . міеться як абстракція (цюцесу ст.їкшшниоригіїїіаиад культур, у різтмаііітійстіамх т!я,юі А мо*е іаадити лвдстші.
унікальність етносу це уііікадіїність всесвіту етносу, а йоте все-сціт те смтусосойліиоі н^Пімиїию-кцявтуріюІ реальності. Ви -соикй бідтсш* статус юцІмшьпмцяіТфцвІ реальності в своєму ■ каксшальмму виразі озіичіе (гііютбти>«ю) сє>й особливий.зв’іі-зои з іиаштарна-космічівши фенокеїши. ■ -і.
процес розвитку П&ВНОГО ЄТ»ЮСШ[іаЛВНОГО ОрГОІІІЗМу МПК ДОСЯГаТИ . стадії. каш набутім в певних кудьщшиХ сфер.»х е біллі доскона-ЯВМ порівняю З РОЗВИТКОМ ІіаМХ ЄТНОСЩ ДШП. Ф.ІКТ ОДМЙ- ,
мавша ц«дставіа«аа 'даної спільно ти як щади Цивілізшаності, модель ціїї культура усвідошівгті>ся як загальносвітова. життєві . . і уклади іі«их ійрадіе ра«яад.жп.са як ирицітйвні. *варвічісьні“.' ‘ Такшу росту і^жосаідомості відповідає потяг до потршія сиосі .. культщи наііяі народи, чп знаходить вираюмш у різновидах
РКгтіїпП а кпиш Іктпгруптга глмпЛдтиІх даціонаших культур в одиц атгллміпсвітову. Таке Іптпгрцвлтм відбуваються іляхпм Цпришшия свирілці тшмшх типів (регіонів).
- автор поїш;»*, що іицімімьнп-кулі.туріи дионіка містить в собі дві тищпщІГ. доміііцікр. потреш» кіціокмьто! кзльтщіи інродн -лідррл 1. откеїйційімЯ спротив "відстійних" ялродів, в якому це доміїгцгитя прпвокуе пробцдгот даціоїшдаїї слотспідгагссті.
- ропроПімет іп<}кт<мгстпдичн1 засади .талізд іодіотльної ммо-вЦПІОГТІ ІИ гасПІрИЧНІЙ ОСНОВІ ПСТЛ5ГІІС;Д0СЯГНПИЬ ЯІТГВІстики
та Інмих ионкргтімх іида. ВІдмІчоїт специфічну роль мовно-в г і* 1 ч и пі картини с в 1 т д вформуванні сві-тог ладних іистшв» представників дллого етносу. Вводиться шиття с о ц 1 а л ь н о -- ї е х н о д о г І ч н о 1 функції, мовдаетнічиоі впртиін світу.
- іийнмібхіиііікл умово» виття феномена соціаяьто-техіїмигічної одкцП с, и.ч ддоч дисертанта, якісно нпвкй підхід до процесу кислпгега. Необхідно розуміти иісцв І вагу обрпзио-*Ц«ологі>вюго мислення, яги поряд з мисленням логічним властиве лдомі. Обидва різновиди юклйви співіснупть за прміршо» взайидооовігстто. Константи етнічної картини світу .ійо архетати кяііоіишіоі культури, II символи р, результатом впорядковЦ.вчої дії міфу. 1 ап^-цвть світопівдник підгрунтя», їй якому Форий-(гп.сз світогляд продстгтоіикл даного етносу.
- т іитеріллах пнтпгиюіу досліджені проблеми пергагаду від цс паї
дп письмової (юрмн гобутувлтя мови, як якісно нової форми Црк-ціоііувяння кгтстлнт ковші картини світу. Створетя иаціональноі літр.рлтурй розглядаь*т(,ся як необйдікй крок от» терягоді етнічної спільноти до цив1лІ:іаі|!йно1 стадії. ■
Топрспгта п;уічіщ{сті> та практичні цінність роботи, йетодологічиї ‘ !І[)И!Р(ИЯИ І ПИСІПРКИ ЦІГТ р'іГІОТИ МІГ/Тії ШТИ ЙВрІСТИ'5Щ цінність при (ртд.иіл(іцт'| дослідженні духозиого світу того чи Ііязгп етносу, а осоО— ггитт - проПлсми Фугаїчіонумітя ятмічмих міфів 1 символів в час про-
ґіцгіхрііш жціоішьігоі глкосвідокосгі. Лпслідштиа цттж пп-новоку розглянута роль новіші мрьтцри в процесі са»«пГіерпіення і відтпорть на етнічної сліяілпти. а т<іко* у вихоюївіі повіянії ниві, в кцльтурітиу
г.єигі, лгдтіи.
Результати лпглідлпшн кпгггь бути використані при ртрлґіпі курсів ш »(я,тіціплпгИ та р.тішпгП,
Апробація рст(дьт.пїп доел І джгшіа бір» прппрдпін па:
І. ВСГІІКРЛІНСЬКПИЦ коігрпг.1 фіяоспфіг /Київ, грчдпш., ІЮІр,/
ХТи Кг.яглішо»,! тсорктошну г.і'МІ илці "Лядищ. буття, кулі,ту -рл”. /ІІгфРзсліп Хирлт.іітії.киД, вересень «опткнь, ІЯЯІр./
3. Тєорвтичнпму спмінарі "Природа 1 культура". //Ьргьк, травень, . і«П2р./ •
ЇІгирпщіій конвенції "Роль пщих ітчільних закладів у розвитку укрліігаїпяг.тм". /Київ, жовтень, І33?р./
5. Иішпродмій іиуково-гтштичній конференції "Філософія та ідео-ппііа е '.(країні: кищлс, свисне, іпйбутий'Ч /Шв, листопад. ГЩМ ... - •
С. Ііщттій етпіфгрснчП "Ліщина 1 етнос: історія і сучасність”.
/СгАМЛОПІЛ., ВЄРПСЕНЬ, 101 Зр./ .
Гтр!ііп'ірл роботи обуиошіеія логіков дпедідіпішя нройлвии та являй собою ртгляц стгтипалгаїня ідеї Індивідуальності нації в історії європейсько! г.пці.шчпі фіяпспціП і ріп ні цій опте і аішіпцстьг.а ршп. кппипґп чинника в збррг.шліі тл відтвпргаш! сіійіифічтміщіпііититго
ПВІТОСфИЙЮТТЯ. ' ; ■ . '
В цррясшу розділі р(ППВЩЛГГШ> Іфп!)ЯП¥И вжшчвдіч (ЦТОИСНу 1«цП, логіня її стліювлтга та чинників, яники воно (становлення) обумовлено: м ГіР'П'пю] І третьоїр/ розділах ташотв’іпок мови і іиціпитного ' свігоґччедш дпглідлиться як пройлгпш мгдд наш оліпиїоі к:)лі.п)ри. Дисертація скіцдагться Іл вступу, трюк рояділів і яисішпкіп. Ло-
д.'кті.гя список цитованої та використаної літератури.
П. Поданий аніс.т ро<1ати. . ,
Ч гґ.упгі пгчрічтяругтм-а. пктінямН кп тгу* догл1ц»і:>рі-4. рніглч • .
^ІГП.СЗ гпрііи, ріГ*ріЛкИ ПробЛИ». фЧ>¥Ц.«4ПМ;Я ИЙТД Т*> ЗПВДЛІОЦ . ртлір^г’,цт% гкт<я.ідаі:ться стрч*:ГДЧ роботи, .
В іиушмц ішділі "Індивідуальність нації як категорія етносо-ціалогічної кмрП* дослідвусться нроблим становлення європейської ешисоцішюгічної та культурологічної традицій. ш конкретному привиді - дослідішші самобутності українського іироду в 14л-ідо мислителів різних шох і країн - ризгаддпеться сплідність і протиріччі в підходах до дшого фміоипіп,).
В тратті І "Проблема цнікшмюсті іиції в філософській, етнологічній, соціологічній та Іішнх традиціях".штор локшу? івра-дпкп»ші.;ий хлрактер розвитку вчення про етнічне (ищіїлнльие) в європейській туковій духці.
Дисорт.шт щічні кіс з розгляду зиісту і шпати “етнос" і "нація1', «зкцснтупчи у&гц на тому, чо останні розгладиться в різних нлуко-них плрлдотіх, с.клздзвть понятійний інцш різшінмітних дисциплін: етнології, філософії, шіішкігП, лі шиї стики та ііших, і иавть сіюцирічні ВІДТІНКИ скисла, 40 Ч1СТ0 породдуй рІУНОЧИТіЦШЯ. Автор иоклпук як становлення змісту понять відображш пврипетії розвитку науки про етнокультурні сні я лоти.
Розпад тчи істирів становлення європейської муки про лццину. дисертант киділяг дві щукові гьірадигми. які час від ч<іпу зміцнить о дії) одні], або і співіснують іир.ілелмю. ї«я йди про дна різні напракки в Дослідіаші лвдського суспільства тії його історії.
1). Лядстш розуміється як цілісність, історичні події ви-зісмаяться універсальними зпкаїами. Прогрес вба'петіси як рух лвдства, диререщійованого па етнокультурних спільнотах у ішряику інтеграції у Єдину світону циві-ліааціш.
2). (Івдство № моя» розглядати інакше, ні і у випаді кші-кіютних локішьких етнокультурних спільнот з прйтіїман-ними їм законнім розвитку. Іг.игьшаїітіша циииіз.иіія, як і унііи*рс<ш>ні ГИКОНИ історії. З ДЇІІШІ точки зору -пусті абстріжції.
Вкході щадити почергово ішуводи в європейській науці, цм-водячи то до нехтування іцюблгматики інціоіильного. то до різкого зростання дао до неї. •
Ділі дисертант аналізує рад класичних теорій щодо пояснення фе-ноиену національного. Характерною рисив розмаїття теоретичної шщ 9<ни з даното питанні) й ікрч^ииііа редукційнізму ик методологічної засдди.
Серед чтамків. икі відзначали тьирці етнологічних теорій, як визначальні щпцо тишу на дтпциівш етнокультурної с,і»ойутіюсті, маший чшшк зайніс особливе місце. Від самих ^шніх міфологічних оповідей до строгих иіикших т^иааіів миоа фіі'щіуі: ж іюш« міриЛІ) ВТНІЧИСГО. І.Г.ГерДВр BbUtlll, (О "1ЮЦ)В OKpUCJlKTbCS МИШІЮ".
Пре вмічііюй у мові “дух народу", її такої при творчу рол. нот в створенні думки говорить В.Гумбольдт. Ці * погляди поділили й видатні вітчшшвіі вчені О.О.Потебіш, Г.Г.Іііот, Д.И.ОнсдаікоКшш - ноьський. Звичійіш. в току, (о нові надасться таке зійчєии в про-йаещі етнічного, немас нічого динного: мова - тйвидиміїа юнака національного, 11 рол, як засоби спіжде,иіщ am по собі е. інте-‘ грушои. йлв справа не вичерпуепла т.іким простуй підходои. Прйбпе- . на ііаш'ас в штанні: чи існує щі; іікийсь глибйШімй ьіиіш мини лі.пси- . хіку та поведінку дддей? Подігш проблемі ставкліся в рамках концеіі-, ції лінгвістичної відносності Сйіііра-Зорфі, "теорії наш" иеогуіг-бшшдтіанців Й.Вайсгербера, Й.Тріра. теорій вітчюнмних дослідників Т.М.ДрІдзе, С.О.Васильєва, Г.Й.Брутми та Ііяих. Йитор ввалас, що в ходід<»их досліджені, було вироблено перспективна гносеологічну модель “мовної картини питу*, їм &сіі- икиї мочи дошти продуктивних результатів у вирішенні тсташіиіиі о гашінна. ^гсертіїит доводить, цо саме розуміння мови лдае ак засобу коаунікщії, to врахування 11 гли-йшиго зв’яжу з [щоцесом творення понять. стада іджчинип утопічного проекту створеііня єдиної мови лвдетва. Ідеа можливості і необхідності шровадлеиня такої шви виниш в молах перлої з вкаліних іиукових парадигм цпдо розвитку лщетва, з її універсалі ctci.khm тікмщіиошлщ--. . ської культури,- Ні сьогодні, даіи ідей "всесвітньої МОВИ"; ци витісняє , всв різношиітність жишх-мш, фактично вичерпані ссб«. ^ .
В іирсграфі 2 “Зоїашіе і особливе українського народу в прачах '
. мислиталів'ЯкраІіи, Росії, Паилі та ініих.країн” аналізується ве- . лика кількість різношяітшх матфіііяів*. від нодорошіх нотаток . : до шрйсоних шукових праііь, де зібрані відомості іі};о культурні) ін-.АИВІДуаЛЬНІСГЬ уфіІНСЬКШ'О ІИ|)ііДу. .Росмадячись в деяких несун них моментах, ангори майже сщіост.ійіи вад. і лап, такі риси одштеду ш-
«ОГО ІМЮДу: І10ТИГ ДО кріси, еСГВТЮМ В іюбуті, ЛОрЯДНІСТЬ, чесність. тшбливе ставлення да ііііки. сміливість, почуття влишЛ гідності, кмітливість, почуття гумору. Осойшш рвльефно ш шд,шть ВК.ПШІ особливості укіяїнців ш фоні Інша сусідніх народів: ший -кін, росіян, турків. Походження авторів дим* документів з різних країн :іш'іиуе фактор ціюрвджпності і слмолвбуваіііія, «кий міг би ИЛТИ ИІСЦЄ ІЦМ Х.ЧШТСІМСТИЦІ ЩЖДСТ.тНИКШИ свого і етносу.
Порад :і досліді іилши, які *іли ги мету аішіз специфіки кщіо-цільного, автор невипадково ролгладіе філосиїські погляди Г.Е.Сковороди та П.Л.Вркдама. Хоча у тиор-й видатних представників ук(кі ііісі/ШІ філософії ми не знайдеш сіісці.ип.ііих розділів, нрисвячиш проблем,)* іілціонапі.шп), дуже вошивим, їй дымку автора, е вияв ет-нічімх світоглядних наст.шов у їх філисаїеимх концеїщінх. т.ік як, нгиіриклід. "нпііініи рівність" та "сііоріднеіи нр-ирг в етиці Г.С.Сковороди, або його ргауміиш "серчя'' як особливої пізііяшьноі потиь цН, »о одержує рапішток у "філософії серця" П.Л.Цжсвича.
Велику увагу приділяє дисертант цілці И.М.Костокчровл “Дні руг.ь-кі нфодімстГ, » які* зроблено детлшшй порівняльний аішіз двох сусідніх іііродів - унрлііаіів і росіян, який містить дуже важливі спостереження чало духовності, морішьшсті, відношень до ііших іи-родій, релігійності тощо. ' .
Величине значення для вивченій феномена української нщіоиїлиші специфіки міс ыуковий доробок М.Гр<лш«сі>ког0. Лисе])т.№ ниділеє то зу М.Грушкького цпдо шгаи як ''стишіліїгюго чиїїижй" історичної тяглості ук(кі1нсі.«оі'р погоду, які поті» одержу*: спій розшт« в на стуївих ІІ.ір.іГРїЧкИ, ; .
В другому рдаділі "Сіюсови член^ишм буття и окремих-ноцішкіль-іш кулі>тур.д” зроблено аналіз такої• важливої Форад мислення іи об -разно-міфологічна,. показана 11 роль в життєдіяльності лвдини. а такої з'ысилуюпля структурні елементи мовної картини Світу, ЯКІ МаИТЬ осушно* міфологічну НрИроДу. ■
В ц-цуч-рпфі 1. "Міфологія да історичні формі модшіпьиш сні ту" ро:ігл»д,іі:ті,си становлгіш кдагорії міфологічною в рі.тнх дисци-няіїш: філософії, структурній ііитрошлогП, лінгвістиці, .іішітич-
НІЙ ПСИХОЛОГІЇ. В II.* ЧІС ШііірНМІНЯ ЦІ ЯГИ до проблеми МІфШІОГІЧНО--ОбіШІЮГО МИСЛЙІШ - річ ДОСИТЬ ЗВИЧ.ЙЫ 1і ІйуТОІІИХ К0Л1Х. і це
цілком дшшомірно. Відкшувни феномен ніфаіюгічіюго, як властивість
'дктинства лвдлва", прихильним раціоналізму творили фінтом іюво гаІішиИз. Подальший ршштіж н.даи слростушв цолі&іі «амагашіа: лщдиііі властиві два ТИПИ мислетш - ЛиГІЧНИЯ І ИЙрСИШ МІФОЛОГІЧНИЙ, я'Л, на думку автора, дівті» аі прлаїишк взаемодошішеніи. .
ІЦ тісний історично-генетичний зв'язок міфу та мини вказував це (елінг, називати нову "міфолшіею, № стпрласа". Пшінки, М.Миллер вваїов міф іисяідком parper.il шини. О.О.ГІотийш розі луд.іи міф і ті ву йі дві сторони одного А тоги і ш>щл і іилшиїиіиіі їй його метафоричній прчюді. Е.Кассірер стиерддце. мо міфу і мииі "... власти вл одна й та і концшггуалип форма . ии\| мо*на визтчити ж мвт.чю-рл'сю мислсша!' Гііііпіздам релікти .ірмїчш культур - фольклорні івм'яткн, ритуояи. обрала, то*п - мідна, на думку дисерт.шта. іюііі-зати роль міфологічно-образної структури мшгеїоііі, цо ишшгає в іде . ашшу освоєнні дійсності (аюрцдкішдача дій міфу) мляхом маркувдн-ш вюгментів реальності за принципом 'іиштивний шгаїишіий'Ч в основі шаге іешть універсальне ш всіх культур баченій світу через співставлена "космос-хаос". Подібні характеристика міфологічно-образного мислення міститься в нрацих О.Ф.Аоши, К.А.Пені-Строса, М.В.Попозіга. В.*.Топорова, Дисертант розвиває дані положення, показухи, 40 результатом фіксації д,пінто оспосмія світу швов, £ 1 сі лівої ш певних лексичних одиниці. зі сталим сєміигшчш-асоціативним навантаженням, які утворивться заядйки механізму мет.іфори, цо піиімпії? у використанні старого.значення ж будівничого матеріалу створення нового. Сукупність таких лексичних одиниць, або 'гнізд", складає мовну картчнц світу етіїосд (Ї.К.С.), мкл и свою чергу розуміється як експлікація мовов етнічної картини світу (Е.К.С.). котра жш' собор сукупність певних міфологічних о&ішів, сишодів.
йвтор шдкреслпс велику питому вагу міфологічно-образного мислення і в ва* час, Уявлени Добра і Длл, Бицої Сцмнедлшості. ЛиСові. %іс-тя. різношніші морально-етичні настанеш не охошішпгься сферою рл-ці оішию-логічного, а с, скоріше, апеляцій до шчишх дорефяектиш&к структур свідомості, шсять емшіійіа-іш'іутгсве-забарвлеііня. Таким чи-уом, елементи єшічпіГі картини світу, мовчи обр.вно-міфологічну приро-діі, зачігігшть глибяаіі смисіюіштші оріиїтації представити етнічної снім,ноти та с грунтом лоцівінльно'і ментальності.
. В гсцагіифі 2 “Константи етнічної картини світу" іфодшяусііеа Л.кліддєіойі структури і механізму фуїмііоіідашіи морно-етнічної
кпрткіїи Г.ВІТЯ. йтпр ВППДИПі і пГІІ'Р!ЯГГПІ)!Р ПОНЯТТЯ КПІІСТівГГ пунічно! кіртннм гніту. Лмрцрмгь іп тр.даіП стіїуктцрної .-пгтропологП та <ті чиї тич ті психології, лвтор ропуміє піц консташши умівер-РЛЛЬІІІ : чиї (ПНІ ктшгкг.и, як! можи пичлиити зл доппкпгоіі мвтаясви п різноманітних Фр-ігмгіггіп токсту. яки*, пп сдті, є птнічи картай світу. Псин містить опис-основних тцікчірів ррллміпсті - просторо-, по-'пстш. причинних, стичних, т’.ргоіижгате. Тр.да\ійнп для аналізу Чі'ргл різноманітного кпишгкгу з.істпгшіугп>ся систми бінарних ОПОЗИЦІЙ, гнів’язлішх п структурами 1!рОГЛпр;і (тичу "верх-шз"), чагу ("1ІІЧ-диіь"), спціцлц (“молові'гой-ііночиЯ") та Іииа. Окрема ліві 5 прдві чпстини оішицій сюидаип. птичі єдності, яїлшюшн, ні* якими пли-пурп. ґ) і лі,» загальні опозиції, а сліпії Фукд-и«еитая>ноп в "космос-■кпк". "Ні ог.нппі цих іиГіпріп ппдпійцих плитк ктютрумтьея днівер-оиплі зтлппі комплекси, м допомого» яких і гуістоКться світ". (Т.К.Цт’яП. Ці комплекси д^гспт.шт тшивпс константани етнічної тії тнім гпіпі. гіідкіїр.схтжгіи цин те. »п вони фігурувть лалимапись незмінними їй протязі довгого проіржу рдатопку етносд, являлись в той іл чіс умоппе збироіготя його сойітотппгості. Константи Е.К.С. рв;иіі:*
