автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.01
диссертация на тему: Исследование и возрождение средневекового памятника истории и культуры Украины - Зверинецкого пещерного комплекса в Киеве

Полный текст автореферата диссертации по теме "Исследование и возрождение средневекового памятника истории и культуры Украины - Зверинецкого пещерного комплекса в Киеве"

штакритво культур»! 1 маяши украгм К'лпзсшй 'дврлашшя шстиш культуы

4 5 ОД

1(1 * на правах рукопасу

Воронцова Олепа ЛнатолПвна

■ДОСЛШШШ ТА ШДРОШЛШ СЙРКВДЬОШ чш! НАМ "Я ТКИ 11ЛОР11 ТА КУЛЬТУР« УКРАШИ -

зшринецького начатого комплексу у

КШВ1.

Спец1алыПсть 17.00.01. - теор!я та 1стор1я культура

Автореферат дйовртацН на здобуття няунового ступени кандидата 1сторлчних наук

Ки?в - 1996

Дисвртац!ею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! 1стор1 У КяКвського де,жгшного !нсти-туту культури

Науковай керИйник доктор !сторачншс наук,

профвсор

• Годц!енко Леон!д Митрофшович

Одз!ц1йн1 опоненти: доктор 1сторачних наук,

профвсор

Дан плен ко В!ктор Михайлович

кандидат 1сторичнах наук Омельченко Юр!й Андр!йович

Пров!дна орган!зац!я - 1нститут археолог!! Нац!онально!

Академ!! наук Укра1нд

Захяст в!дбудеться о годин! 19% р.

на заЫдаян! спец!ал!зовано1 вчено? рада Д 01.34.02 дра Ки?вському державному ¡нстятут! культура /м.Ки!'в - 13а, вул. Щорса, 35/. ^

3 дисертац!ею мокна ознакомитесь у б!бл!отец1 Шпсышго деряавного 1нституту культура /м.гМа - 133, вул.Шорса, 35/.

Автореферат роз!сланай " 1995 р.

Вчениц секрета р спец1ал1зованоК вчено! ради

, .—

ЗАГАДАР4УК Г.М.

ЗАМША ХАРАКТЕРИСТИКА ДЮЛАЩ!

Одн1еы з CTOpiHOK icTopf'f Укра'/на та И столиц! Киева е пвчерн! комплекса - шдЦмвнш вир.чвн1 , малов(дом! широкому колу спец!ал1ст!в пам"ятки icroplf, археолог!?, п1дземноТ ар-х!тектури та духовноУ культури нашого народу.

Порпа.печер була эумоштена географ члнм положениям Mic-та. Притоки Дн!прата Либед1. яри утворила в цлх м1сцях иагор-6л, п яких, починаючи з1 стародавн!х час!а, лвдина викопувала п1дземелля.

На сьогодп1 в Киев! нараховуеться <31ля ЬОО печернях спо-руц, як! за cnoi'M призначенням под!ляються на дек1льки катего-p!!i: житлов!, господарськ1, фортифгкацШП, ¡нкенерн! та куль-топ!. Окрему категор!и складапть близько двох десятой комплекса печерних монастир!в, як1 об"едну!йть 50 печер. Характврнимд ознаками mix пам"яток в насл!дки гоопоцарсько! та культово! д!яльност! у межах одного комплексу, деяк! спеца$!чн1 осиЗливос-Ti и!дземно? арх!тектура, присутн!сть чернечих похонань у катакомбах, знах!дкя peAfriilHiix итрибут1в, nanaoiB на ст!иах тощо.

3 часу виникнення 1стор!я та доля печерних мэнастар!в склалисп по-р!зноцу. Частина з них розпивалася на протяз1 дек1-лькох стол1ть, при иьому ускладнивалося i Yx п!дземне планув*ш-ня, а в процес! еволиц!? деяк1 з них нав!ть перетворилися у ка-зеыш! монастирськ! комплекса Диево-Печерська лавра/; ificii зазнали неодноразових занепад!в t в!дноплепня /зв!рйнвцьк!, Ката-Тпськ!, печера Гиилецького монастиря/; б!льш!сть пвчар

I сну6 у

п;иктично незм!нному виглпд! протягом травалого nspiojyr, з часом приход^чи у зппуст!ння.

[нтерес до печер супроводяуя всп ¡стор!») лвцстпа. Однак

науковз досл1цкення печер як пам"лток почалося не так давно. 0публ1кован1 статт!, брошура, книга в1дображають р1зн1 аспекта фупкц!онупашш печер. Але у в1тчазнянЬ$ та св1товП1 л1тератур1 доо1 практично немае праць, як! б васв1тлывали роль печер в 1с-горИ лидства в Шлому. Це не вападково, оск!лька далеко не во1 аспекта використання лидияою печер вивчен1 сьогодн!. Це 1 за-св{дчуе актуальнЕсть дослГдження обраноУ тема.

Ступгнь науково? розпобкл теми. Ьперше ки'1вськ1 печера згадуються у "Повеет! временник Л1Т" п1д 1051 р. у статп про винакнення п!дземного монастаря, якай згоцом став ьазаватася Каево-Печерськам.

До Х1У ст. у Каев1 1снувала не т!лька печера Каево-Иечер-ського монастаря, а також Кирал1вськ} печвра, печери нев1домого з л1топясу Зв1ранецького монастаря, 'Чванова печера", печера Мех:аг1рського та Гнилвцького монастар!в, печера Катаева та ¡нш1.

Починаюча з ХУ1 ст., ми знаходимо згадка про ка1вськ1 печера у 1коземних мандр1внак1в. Олександр Гваньпй /1681/, Ер1х Яясота /159-1/. Боплан /(боО/'^а 1ни1, опасують ка?вськ{ печзра -в основному лаб1ршта з останкама святах Печерсьхого монастаря. У працях деяких письменная!в та мандр!внак1в, зокрема Станислава Сарнацького, Андр1я Целар1я, Флора, зустр1чаються с;интастач-н! твердмення про те, що киУвськ! печери проходя ть Шд Дн1пром до Чер1Цгова, Смоленська, Новгорода.2/

Параов науково» працею, прасвячено» кЛЕСькам печерам мо-жна ввакати тв!р пастора 1оанна ГербШя /1675/.^ У 1б'а8 р.

1. Сборнак материалов для исторической топогра:ка Киева а его окрестностей. - К., 1874.

2. Хам само. 5. Там само.

naiiauia книга Л.КальнпфоЯського "Тератургдма", де м/сгйвся оаис лаврськах печер з першими схематлчнима планами.

У в1тчизняних 1стирик1в 1нтерес до п1дземних пам"яток Киева пиникае липе у XIX ст. У 1847 р. було водано "Обозрение Киева в отношении к древностям" I.I.5ундуклея, де ки1вським пече-рам присвячеко ц1л;1й ризд!л. Масовши тиражами почали виходити пут1вника з оп/.иом Киево-ПечерськоК лаври та лаврських аечер. Ректор КиКвського ушверситету м.О.Максимович опубл1кував у ки-Увських журналах статт! про печеря в урочящг Церковдила.

У npyrlil половин! XIX ст. npo^iecop Мвського университету археолог В.Б.Антонович npoaiB розв!дка { з!брав свщоцтва про 45 печер, розташованих у Киев! та його околицях.''1'

У 1912—1SТЗ рр. були здП1снен! археолог1чн! розкопки у 3nipnHeubKax печерах. Iii досл!цження докладно висв1тливались у nepioflit4Hiit npect, знайшла свое в!добра*ення у популярна Л1те-ратур!, зокреиа в бропурах М.В.Архангельского^ та ¡ергмонаха CepanloHa®/, де описувалося в1дкриття Зв1ршецькях печер та розпив!далось про Yx досл!дяення.

Сл1д зауважити, що коло досл!дяень, як1 торкаються окрес-лено1 нами проблема, не дуже широке.

OcnoBHi пов<домл8Ння про в1дкряття, досл1дяення та fcTO-

1. Антонович В.Б. Археологические находки и раскопкц в Киеве а в Киевской губернии в течение 1876 года. - В кн.: Чтения в историческом обществе Нестора Летописца. - Кн.I.-1873-1877 гг. - К.. 1879.

2. Архангельский Н.В. Новооткрытые Зверинецкие пещеры в Киеве /древняя облтель Михаила/. - К., 1915.

3. Серапяон. Новооткрывагацаяся древняя пещера на Зверинце. -Одесса. 1913.

р!ю Зв!ринецьках печер м^тяться в публ!кашях О.Д.^ртеля1/ та 1.Я.Каман1на.^ Трети праця, напасена прэфесором Ки'1вськоУ Духовно У академН, эав1дуичим музеем при КДА М.I.Петрова«3/ являй собою кратичне досл!дкення попередн!х публншшя.

Серед головнях чиннак{в, як! ц!кавали досл!днак1В, була питания атрибуцГ/ та датування пам"я':'ка. Ь основному автора робала васновка на зцобутому в ход! археолопчнах розкопок 1912-1913 рр. матер!алГ.

У ноь1тн! часа Зв1ранецьк1 печера практично не вавчалася, але вчен1 не об1йшла гх увагов. Про пгцземну дим"ятку васлова-ла овоУ думки П.П.ТолочкоУс.О.Висоцький^ I. I .Мовчан.^

Деяк1 св1доцтва про Зв}ранецыи печера м1стяться у пер10-дичних вдданнях як початку нашого стол!тта, так 1 60-х - 70-х рок!в, кола у глдземних пам"ятках проводалася спелео-археоло-г1чн1 розп!дка.

У довтнлках та путаниках по Киеву навоцяться евгдоцтва про Зв1ранецьк1 печера, вакладен!, як правило, першами досл!д-никама пш"яткя.

В сучасн!й 1стор10гра.;.)1У на сьогодн1ши день не ¡снуе ц!л1сно! прац!, присвячено! становлении та розпатку Зв{ранець-

1. Эртель А.Д. Древние пещери на Зверанце в Каеве. - К., 1913.

2. Каманин М.М. Зверинешше пещеры в Клеве /их древность а святость/. - К., 1914.

3. Петров Н.И. Ученые труды по доследованию новооткрытых в Киеве на Зверинце пещер. - К., 1918.

А. Толочко П.Б. Таемниш каУвськах п1дземель. - К., 1968.

5. Высоцкий С.Л. Киевские гранита Х1-ХУП вв. - К., 1935.

6. Мовчан И.И. Древние Водубича. - К., 1982; Дазньоруська околаий. - К., 19УЗ.

кого печерного комплексу, ¡стор!? л1дкриттп, досл!д«ення та його я(цтворення. Зв1ринецыш печернай комплекс - один з не-богатьох поц!бних пам"яток Киева, що збер!г.ся';.' 1 якай лояльно в!дроянта. Головним чаном шил 1 було обумовлено виб!р тема для поел!агония.

Об"ект цосл!цкеннп: печери ки1бськ01 м1сцеЕ0Ст1 Еш1ри-непь - пам"ятка археологи, п1дземно1 арх!тектури, ¡сторП та культура.

Предмет цосл{.п«ення: !сторичн! поцГ<, пов"язан! з В1Д--криттям, цосл!дженням та виродкенням Зв1ранецьно1 печерноК пам"ятки, а також. продес п збереяеннп та використання.

Хронолог Iчн} рамки дослиження: час ваникнення та ¡сну-нання печерного комплексу, що охоплюе пер! од середньов!ччя ХП-ХУ11 ст. 1 час л!дкриття, досл1даення, забуття та в1дроц«ення печер, що припаяае на К1неш> XIX - XX ст.

Геогра^'лчн! рамки досл!ду.ешм: давньоруська околшя Киева, а п1зн1ше - одна з давн(х м!сцевостей - Зв1ринеш>, що в сучасному М1СТ1 входить до складу Нечерського району Киева.

Ддерелыш база доел 1 дяення: основу для в!дтворепня ¡сто-рН пам"ятки становлять документа та матер!али 7-ма арх!в1в м)ст Киева та С.-Петербурга, 1нституту рукописи Центрально!" Науково!' б!бл1отека НАН УкраТна, фонду в!дд!лу'КиУв дЦземяий" Музе» !стор!У Каева, фонду Ерм1таяу, а також матер¡али, здобу-т! в хоц! археолог!чних розкопок пам"яткя. В робот! вакоряста-но публ!кац}1 в пер10дац! як к!нця XIX - початку XX ст., так I сучасн!.

Нааб1льшу к!льк!сть (.¡атер!ал!в було заявлено у Центральному держанному вторичному арх!в1 УкраТни, Вопи! с клала ос-

яояну базу дослЫжешт. Серец цлх ыатер!ал1в - особистай фонд князя Володимира Давидовича Хевахова, якал вм!щуе власн1 документа. листа, а також документа, безпосередньо пов"язан1 з1 Зв1ринецькима печзрша. Це - рукописна записка про проведения розкопок у печерах та буд!вництво церкви, листи у р!зн! шстан-ц!У про нео(Зх{дн|сгь зберехення Зв!ранецьких печер, про передачу праг. аренда д!лянка земл{ з печерами тощо.

Б!лыиа частина документ!в, пов"язаних з д1яльн1стю КТОЯСМ, входить до фонду 725. Це - допов!дш записка про Х1д археолог!чних роб1Т у печерах; листи Товариства, що стосу^ться Зв1ринеш>ких печер, в р1зн! орган!зац!У; доповЫ членов Това-рнства про стан печерноУ памятки у р!зн1 пер1иди; акта, складен! членами Товараства п!сля проведения у печерах будгвельних роб!т; журнала загальиях збор!в зас!дань КТОПСИ, протокола, постанови та !к.

Фонд I28, Благочинницькии опис м1стлть справи Духовного собору КаеЕО-ПечерськоУ УспенськоУ лаврл, куда увЫшла заяви, рапорти; акта, резолицГУ про стан Зв1рилецьких печер та над-печерноУ церкви у 1917-1918 рр., документа, як! св1дчать про ввд1лен1 кошта на ремонт печер та церкви.

Ц1лий ряд документ ¡в, вааливах для даноУ робота, метаться у фонд! КаУвськоУ духовно!' консистор!У. Ш матер ¡ала виоб-ражаить под!У, пов"язан! з! створеяням та кер|Бнидтвом община над Зв!ранецьклми печерами, а такоа Оуд1Рнацтвом та освяченыш церкви Р!здва ПресвятоУ Богородиц!, - рапорта настоятел1в монас-тир!в, зв!ти р!зних ком!с!й, постанови зас!дань КаУвськоУ духовно! консастор1У, ласти на 1м"я митрополита тодо.

Велика к!льк!сть документ!в, необх!дних для даноУ дасер-

гацП, збер!гаеться в apxiBi С.-Потербурэького в1дД1лання 1н-зтатуту археолог!! АН Poct'i. Дореволш!ииаА фонд арх!ву скла-цаеться, в основному, з матер1ал!в (мператорсько* Археолог! чно¥ soMiciT, яка видавала дозаоли на право проведения розкопок та з!дала BCiMa роэкопкама на територН' Росписью! iMnepiY. Тому зв!ти про розкопки та викорастан! ни них кошта в першу .пергу заправлялись в IAK.

У Центральному державному вторичному apxiBi Рос!К, у Ü.-1етербурзi з1бран1 фотодокумента, поя"язан! з описаними а робо-;! под!ями.

3 матер!ал!в дериавного арх!ву м.Киева гакористано поста-юви Раднаркому та JUiacbKoY М!ськрада стосовно Зв1ранця.

Науковий apxia 1нституту археолог!? HAH УкраТна метать 1в!ти про досл!дження на Зв1ринц!, проведен! в р!зн1 рока.

3 матер!ал1в паукового арх!ву Каево-Печерського запов!д-¡ика викорастан! зв!ти про розкопки лаврських печер та ваявле-о щоденник, приналежн^ть пкого археологу Г.Я.Стеллецькому становлена автором дисертац!! в ход!, роботи. Bin м!стать ва~ иски Г.Я.Стеллеаького про печери взагал! та нотатки про Зв!ри-ецьк! вечера. Встановлено й особу самого археолога на фотокартах з щоденника..

У науковому apxiBi Музею iCTopiY Клева виявлено щоденника пелаолог!чнах,розв!док Зв!ринецьких печер початку 70-х posia. аписа робилась . шима спелеологами, ix не мбжна вважата науко-ямя зв!тами, але вони м!стять точняа.опис! факт¡в та зиаацених-печерах предмет!в, як! вякористано автором у комплекс! з !н-агли матер 1алама'для датуваяня пам"ятка.

I, HapeaiTi. B 1нститут! pyKonaciB 1ШБ HAH УкраТни ,1м. В.

Вернадського була виявлен1 1 вакорастан! автором у робот! ма-?ер!ала, пов"язан! а розвитком Зв^ранця. Це - ЗВ1ТИ про розкоп-ки печер на Зв1рйнц! 1919 р., умови конкурсу його забуцови, проекта, запропонован! на конкурс.

Автором було проведено пошук матер!ал!в ! у КаУвському об-ласному арх1В1, де знайден! документа виявилася дублкычими ви-щеописак! »••■атергала, а гакок креслення та проекта, як! врахова-н! при написанш даяоУ робота.

Публ1кацГ! в пер!одачи!й прес! дозволила уточнит« деяк! дата та под!!', пов"язан! з даною темою.

В основу методолог 1Т доелгдження покладено комплексная пIдх(д до Еивчення проблема /пам"ятка та 'П 1стор1К/ з викорас-танням пор!вняльно-!сторачного ретроспективного методу, а такоя !з залученням спец!ального археолог!чного методу - пор!вняльно-таполоп чного анал!зу.

Мета досл{ц«ення: виявити ! досл|дити етади становлення ! розватку стародавньо? п!дземно1 пач"ятка -Зв1ринецьклх печер; вдавората процес П досл!дкення та в!дрод*:ення в контексИ розватку «¡сцеаост! Зв1рияець у Х1Х-ХХ ст; йистемамзувати наявн! !сторачн! та археолог!чн1 св!доцтва, що стосуються стародавньо! Iстор 11 печер.

Основн! завдання досл!дження:

- ваявати та проанал!зувати.всю сукупн!сть арх1внах матер1а-л!в; зд1кснита огляд та пор!вняльнай анал!з б!бл10граф1чних ма-тер1ал1в та публ!кац!й;

- састемагазувати та проанал!зувата матер!ала археолог(чнах розкопок та розв!док, а саме: п1дземна арх1тектура, палеограф1я печерних напас ¡в, поховальний ¡нвентар та поховалып обряди;

- уточнит» дати ванаклення та зрнепаду Зв1ранецыо1х печвр, етапи розватку та Ух призначення протягом середньов1чноУ доби;

- в1дтпората !стор(п в1дкриття, досл1даення та рестазрац!У

Зв!рняеиьках печер напрасна! XIX - на початку XX ст.; вазначи-та науково-громадськ! орган1зац!У та учаснак1в в1дкриття та до-сл!дненнл п|дземноУ пам"яткл ка Зп1ранц|;

- досл!длти ¡сторгю використання печер у зв"яэку з забудовою м1сцевост1 Зв!ранець у XX ст.;

- васв1тлитл васновка останнЛх доол!дкепь дечер I на п!дстав1 нових матер!ал{в визначита М1сце Зв1ранецькоУ печерноУ пам"лт-ка у культуряо-1сторачному розватку середньов!чного Киева;

- розкрата проблема охорона та вакорлстання печернах пам"яток киУвського Зв1ранця на сучасноиу етап!.

Наукоза нелазна досл!дження полягае у залучешП до нау-кобого об!гу дос! нев!домах арх1внах та археолог!чнах /у тому числ! апторськах/ матер!ал1в, у валвленн! та васв1тлеши невЦо-млх та малов!домих стор!нок 1стор{У Зв1ринецьких печер та м!сцв-вост1, де вони розташозан! /Эв1ранця/ на основ1 всебИного ана-л!зу матер!ал1в, як1 становлять джерельну базу даноУ робота.Впер-шв. протягом ьсього пер!оду досл{даення Зв1ранецьках печзр комлек-сно вар1шуеться проблема, пов"язана з в1дкраттям, в1дродасеннян та вякорястанням пам"ятка, подаеться пер{одизац!п 1стор!У Зв1-ринецького печерного комплексу. Розроблена концепц!я та комплексна програма створення 1сторако-культурного музвю-запов1днока "Зз1рпяецьк1 печера", п!сля вяконаняя якоУ Зв1ранецький печерний комплекс займе г!дне м|сце саред пам"яток сервдньов1чноУ доба. Практична значям)сть робота полягае у тому, вд:

- матер!ала дясертац1У та висновка автора можуть бутя викорлс-

так! науковцями р!зяах галузеа !сторачно? ниукя, а також ви-кладачами археолог!'£, втногра^1'1, I стор 11 Укра'ша та !стор11 культури УкраГна, ¡сторачного краезнавства;

- у практичнШ робот! Музею 1стор1г Киева;

- в ознайомлеян! громадськост! !з давньою пам"ягкои украУксь-коГ культури;

- при написанн! нового багатотомлого пядшшя, !стор!1 м.Киева та навчальних дос!бник!в з !стор!'1 культури Украхни;

- методи роботи, як! були аакорастан! у процес! вшродяення, Зв!ранецышх печер, можуть застосовуватиоя по в!дношенню до !н-иих аналог !чнихдам"яток.

Апробащя роботи. Основн! положения досл1дження допов¡-г далась на науковах конференц!ях з ¡сторлчного краезнавотва та археолог!I, на заеданиях кафедри ¡стор! КиУвського державного 1нституту культури, а також викладен! автором у 16 публптц!ях. Полокення та васновки дасертацн вакорастаи! у робот! Музею . 1стор! I Киева, в ход! музее^кащ У Зв!ранецькях печер, лягла в основу чотарьох науково-документальнах телеф!льм1в про Зв!ра-нецьк! печера, що були продемонстрован! на I канал! украшсько-го телебачення, у програм! "Св!чадо", а такок покладен! в основу п!дготованоТ п!д кер!вництвом автора ваставки "Ка'Ув пШем-няй", цо фyнкцíoi¡ye в МузеI !стор!Т Кивва.'

Структура роботи побудована в!ддовгдно мет! та завданням, ио поставлен! автором дього досл!дкешш. Полокення. що виноояться на захает:

- Зв!ранецьк! печери в Каев! - п!дземне кладозаще, що функц!о-нувало з XII .до.ХУЛ ст. ¡ належало Зв1ранепькому монаотара*.:.

- Зв!ринецький некрополь розвавався в периода: ¡/ХП-ХУ ст.;

2/ ХУ1-ХУ11 ст.

- XIX-XX ст. - печера - м!сце дослГдаання та в!дв!дуваяая.

- Зв!рянецьк! печёри - видатна оаы"ятка Iciopti та культура середньов!чноТ УкраГни.

- Ka'fBCbKHä Зв1ринеш> - м(сца, да розташовано багато р!знома-н!тних та р!зночасових пам"яюк.

- Зв!ранецьк! печери сьогодн! пованн! стати музеем.

Структура робота. Дисертац!я складаеться з! вступу, трьох роздШв та заключения. До робота додаеться список даерел та влкорастано'х' л!тература, а також зобрагення плану Зв!ринець-ких печер'та !люстрац!1.

одавния зм1ст дазгашГ v

Персии оозд1л "В!дкраття. 1 досапдаення Зв1раяеиьках пе-чер в KiHUi XIX - на початку XX ст." прасвячено васв^ленню по-дга. лов"язанах з двома в!дкраттями печерно? шм"ятки на Зв1р;ш-ui в Киев! та И першому. дссл1 даенню у I9I2-I9I3 рр.

Зв!ракецькай пёчернай лаб!рант вперше було ваявлено 12 жпвтня 1888 р. вападково. Досл!дити печера jmnpaKlimi XIX ст. не вдалося. Друге в1дкраття печер в!дбулося у I9II р. У 1912-Ш13 рр . у йРЛринецьках печерах була проведет археолог1чя! розкопка за'{¡йшативою приватних ociö /В.Д.Невахов, о.Вален-т.!н, О.Д.Йртель,' С.П.Вельм!н/, як! з ряду, обставин не булл завершен! . Лле;п!зн1шз sei прав^ на пам"ятку праватнамл•особами була передан! КТОПШ. Та; пам"ятка.залааалася до мши не вавче-ною. На здобутому археолог!чному Maiepiani була зроолен! пеуа! прапущення, стосояно датупанкп ! прлзначення пам"ятка, але цього мйтерiьлу;було недостатньо д»« остатэчяах васновк!в. Bei робота'' у печерах на початку XX ст. прое'эдаласч' пра г.Iдсутпост! единого ксордлнуючого центру, тому на. була доведен! до лог1чного

завершения.

У другому розд!л! "Розвяток ¡Швського За1-ршця та дослгд-ження печер аа його територП УIЭ18-1990-т 1 рога/" йдеться про те, ио м!сцев!сть Зв1равець на початку нашого столитя являла собою досить велику площу, що складала тосту частану тераторН Киева. У червн! 1918 р. тут стався вибу.с артш1ер1йсышх склад1в, як! налегали в!йськовому в!домству.

Шсля траг!чндх под!й червня 1918 р. на Зв!ранц! в Каев1 планувалося створити новиЦ адм1н1страт1шниа, науковии, д!ловиИ та культурна^ центр м!ста. Але ц! плана так I пе було здиснеао. Одн!ею з причин стала виявлена в цьому район! низка п1дзеших ко-ридор!в, частяну з яках було досл!джено у 1919 р. археологам Г.Я.Стеллецьким.

Печери, я1дкрат( у 1911 р., на початку 30-х рок!в,практично опияшшсь без надежного яагляду. У 1934 р. п!сли закриття церкви печера перестала в1дв!дувати I прочани. У 1936 р. було зроблеяо ,е одну спробу забудувата Зв!ринаць, але здЫсиатись цам планам завадила в10на.

У п!слявоенн! роки в1дкрят! в о1знах частянах Зв}рдяця печера бузи лааз за^ксован!, досл!дкень там'не проводили.

Спелеолэг!чн! та археолог!чн1 розкопки у в!домих 1 частково досл1джених печврах на Зв1рияц! зд!йснввалась у 60-х та 70-х роках. А стап!онарн! досл!дяення ^проводилась у них у 1990-1993 рр., кола печери були передан! Музею !стор!Т Киева. В ход! цих ,досл!д-жень здобуто ц!кавяз палеогра&!чний та археолог!чний матер!ал, що дав можлив!сть уточнит* празначення та хронолог!чн! рамки ¡сну-вання палГятки.

Перш за все, простежвн! рая!ше заф!ксован1 написи на ст1нах п1азе»елля, а такс* знаГдено три дос! нев!домих. Розчааен! та до-

сл^кен! поховальн! н!ш!-локули та краптя, простежено ор1ентац1в поховань. Внасл!док археолог!чнах розв1док, проведенлх на тараторку садиба, розташованоУ на пГвн!чнай зах!д в!д входу у печерл, встановлено наявн!сть середньов!чного культурного пару. Найб!лып рашЦ знах!дки в1дносяться до середина XII ст., I, очевидно, повязан! з життед1яльн1стю розташованого побллзу печерного монастиря.

Розкопка, проведен! у печерах на Зв!ранц! у 19У0-1993 рр., п!дтвердили дазньоруське походкення п1дземноУ пшГятки. Досл!д&в-н! ¡и лянкл печерного комплексу визначаються як монастарське кла-довище, що функц!онувало на протяз1 ХП-ХУП ст. Налегав цвй некрополь "Зв1ринецькому" монастирю, про {снування якого свхдчать на-писа на ст!нах печер, серед яках 1 "синодак" Зв!рииецьких ¡гуме-н!в.

У третьему роздШ "Зв!ранецьк! печери як середньов1чна пам"ятка !стор!У та культура Клева" розглядавться та анал1зують-ся 1 С51упчI прац! про Зв1ринецьк1 печери, а такох прапущепня, зроб-леп! в них. На п!дстав1 вионовк1в, зробленах у ход! спелео-архе-олог!чнах робхт 60-х - 70-х рок!в та археолоНчних розкопок ос-танн!х рок!в, визначаються ,хроволог!чн1 рамки п!дземного кладо-вида.

Пери! описи та спроба атрибутуватя ! продатувата паи"ятку: належать кергвнику розкопок Зв!ранецькях печер 1912-1313 рр. О.Д.Ертелв, Историку I .М.Каманину та професору КДА МЛ.Петрову.

Дужи перших досл!дник!в Зв!ринецьк1ис печер в!диосно Ух да-тузання та призначення др^знялась одна в1д одноУ: Ертель -Зл1р;;нецьклх самост!йний монастлр Х1-ХЛ1 ст.; Хаман!н - Зп!рлне-цъкиа печерний монастир - Х-л!/ХЦ/ ст.; Петров - м!сце пустель-ництва I затворництпа - л!-ХП ст. та ¡ноцькай некрополь - XIУ— ХУы ст.

- I/, -

Сучасн! досл!дника Каьва П.П.Толочко, II .Иовчин, 0.0. ВасоцькаЯ дЫшли висяовку, цо п1цзвына пам"яткг .на Зв!ранц! ва-накла 1 загакула в пер!од ранпього середньов!ччя.

Таким чдаом, почанаюча з ваоновк!в перших досл1днак1в пе-черноТ аш"птна на Зв1ранц1 в Каев!, в !сторачн!й науц! не !с~ нувало едино? думка щодо празиачення ! датування Зв1ранецьках пачер.

Дрх1тектурний анал!з Зв1ринецьклх пачер у пор1влянн! з !н-шома печернама монастиряма Киева дов!в, що найчисельн1шои категорию прим!щень пам"ятки в поховальн! споруда. Спараичдсь на дан! Ертеля про археолог!чнай матер1ал, до в!днооиться до ХЛ1 ст., а також на результата спелео-археолог!чнах розв!док 70-х рок!в та археолог!чних розкопок 1990-1993 рр., мо&на зробита васновок, цо печера на<3в!ранц! булиШдземнам кладоващем та ^снували не т!лька у пер!од раннього, а й п!знього середньов!ччя. Хроноло-г!чн! рамли !снуваннл печерного некрополя - ХП-ХУП ст.

Анал1з поховального обряду у Ьв!ринецьках лачерах дозволив зробита васноэка, що спочатку на цьому кладоващ! ховала зг1дно давньоУ православно! традицП.. 3 проншненням вплаву ра-мо-католацько! церкаа на Укра'1'ну, у ранацьках печерах стали ховата померлах зг1дно Н вамог.

у Закгоченн! роботи наводиться основн! васновка, зроблен! автором досл!дження та вазначаеться перспектива подкльшого вав-чення дано! проблема. Наголошуеться, Зв!ршецькай пачернай комплекс е ада!ею з небагатьох пачернах пам"яток, як! ди;ыла до наших да!в ! як! ма пока що маемо мокллв!сть в!дновита. Б1Н сто-Тть у ряду ун!кальнях пам"яток, констатуеться як пам"ятка аухе-сдогИ, пиземноУ арх!тектура, !сторП та культура.

Результата досл!д?ення дали „могу пробита васковка, цо

п1дземний лаб!рант служив печернам некрополем монастиря, якай не згадуеться у л1топасах. Цей монастир ыав назсу Зв1ринецькай.

Вса 1стор1ю печерного коьшлекса можна уаовно розд!лаги на три пер!ода.

I пец!од. ХП-ХУП ст. - час (снування печерного ыонастирсьного кладоЕида. Шсля анал1зу матер!ал!в досл!дкень печер робаться спроба реконструювати етапи розватку Зв1ринецького печерного кладовиаа.

Дв[ п1дземн! вулиц! являть собой найб!льш даЕни настану печерного некрополя. Зона буля вакопан! з боку схалу гори одна за одною /у посл!довност! розвитку кладовнда/ 1 кохна з них ыал1 свП1 окремий вх!д. П1зн1ше IX з"еднали вулацеа, на як!й немаз пэ-ховань. Ця частана некрополя розвавалася у ХП-ХУ ст.

Третя вулаця з п1зн!шлма похованняма, де простскуються традлц!? рлмо-католацько! церква, розваваласп у ХУ1-ХУ11 ст. нз-залекно В1д давньо? частана шацоваца. Вона мала окремлй вх!д I, очевадно, п1зн!пе була з"едиака б район! входу з одн1еи з дашНх вулаць кладоваща.

I остання вулаця слунала вкключно для з"еднаннп двох пе-чернлх корвдор!в. прокопала при зак1льцвванн! всього печерного лаб!ранту на початку нашого стол!ття "для зручного в!дв1ду-ванпя печер прочашма".

П пер1од. ХУЛ - к!нець XIX сч. - занепад За!ранецького нонастл-ря I п!дземного кладовпца.

Ш пер)од. Кшець XIX -XX ст. - в1дкраття, вавчення, забуття 1 в!дрод«ння печерно! пвм"ятка на Ьа!рлнш.

Останн!й пер!од !стэрГ* Зв!ранецького печерного качплвксу розподм^еться на д»к1лька етап!в:

I атап. 1888-1912 рр; - викраття, початок пераого досл!дження

печер.

И етап, 1012-1930-т! рока - фунг.ц1онування печер як м!сця палом-ництгд.

П] етап. 1930-1990 рр. - забуття печерноУ г.ам"ятки. 1У етап. 1990 - до сьогодення - вавчення, реконструкц!я та му-зее2!кац1л пам"ятка. 1стор1я печорного комплексу на Зв!ринц! Т1СН0 пов"язана з !стор!е» м!сцевост1, де в!н розтаыовании. На протяз! багатьох де-сятир!ч у р!зних частиках Зв! ранда в!дкривалась входа до печер, як! була за4>|ксован|.ц де провэдалась археолог!чн! розгЛдки, як! показала, що ц! пачера маять р!зноман!тне празничення 1 вноситься до р!знах 1сторичнах пер!од1в.

Актуальной проблемою сучасного пар! оду е проблема археолоп-чяого досл!дження району Зв!ринця, ваявлення п!дземяах ход1в,проведения спелео-археолог!чнах роб!т у за^ксованих печерах р1зно-ман!тного празначення /монастарськ!, господарськ!, форта.^кагШ!-II/ та 1х охорона. Ц! р!дк!сн! п!дземн! пам"ятки е складовою чао-тиною нац1ональяо? культурно"! спадщиня. П!сля вавчення та реста-врацП цах пам"яток Зв!ринець М1Г би стати ун!кальним пЦземнам музеем, аналога якому немае у св{т!. Подальше вавчення цах п!д-земних дам"яток спрдатаме виявленню новах джерел, поглабленпю яаукових знань про 1стор!ю яашого м!ста, а такоя допошу.е зрозу-м!ти багато явит духовноУ культура нашого народу.

Зы!ст дасартпцИ вакладено у сл!дуючях публ1кац!ях:

1. Каевскае пех.еры /к итогам изучения/ // Вопроси истории. -И 2. - М., 1954. - С. 81-83.

2. 3 !стор!Т досл!дженяя Зв!ракецькях ьечер у Киев! // Укра!н-ський !стог."лпг!1 курнал. - Л 5. - К., !995. - с. 120-125.

У. Спелео-археолог1чн1 досл1д«ення у Каев! // Лрхеолог1чн1 доел! дження в УкраУн! 1991 року. - Луцьк, 1993 /У сп1вавто-рстпг з Бобровським Т.А., Стр1харем М.М./. - и. 12-13.

4. 1стор/я "Зв1раненько? справа" // Питания культурологи. М1кв1ломчиЯ зб1рник .6 13. КиУвський дермшний (нстатут культура. - К., 1994. - С. 44-51.

5. 3 (сторГУ киУвського Зв1ранця // УкраУнська культурна спащцина ХУП-ХХ ст. Зб!рник статей. - К., 1995. - С. 3254.

3. Про що розпов1ля Зв1ранецьк1 печери // УкраУнська культурна спадщана ХУП-ХХ ст. Зб1рнак статей. - К., Гз95. -С. 54-69 /у сшвавторств! з ДудШком С., Новаковичем Р., Столяровим В./.

7. Иечеря Зв1рипеш>к1 ДП-ХУП ст./ Територ1я ботсаду НАН Укра-¿'на // Зв1ц лам"лток' ¡сто;)/'/ та культура УкраТяи. Том "Кл-Ув". - Ч. П. -К., 1993. -С. 137.

8. Реконструкция физического облика исторических личностей /по материалам антропологических исследований в Ближних пещерах Киевэ-Печорского.заповедника/ // Земля Псковская, древняя

и современная. Тезисы докладов к научно-практаческой конференции.' - Псков, [590. - С. 25-27.

Э. Возрождение древнего киевского памятника - Зверинецких пещер // Земля Псковская, «ревняя и современная. Тезисы докладов к научно-практаческой конференции. - Псков, 1991. -С. 59—71.

!0. Про цосл!гшеннр Зшранецьклх печер // ЗсеукраУнська наукова кон'ооренц1я з 1стор/.чного кравзннпстБа. 1еза доцогЛдзй 1 пов¡цочлень. - Кьм"янець-Поц1льсыий, 1391. - С. 503-506.

11. ВаЕченнл та ыузеефп'лц!п печернах пам"яток Каеял // Культура УкраТна. Iciopin та сучасн!сть. Тез». дрпов1дей науко-во-теоретачноТ конфереицН. - Харк!в. ХЯ1К, П92. - С. 107— 108.

12. Исследование Зверинецкого пещерного комплекса в Киеве в

1990-1991 гг. // История л археология Слободской Украины. Тезасц докладов Всеукраанской конференции, посвященной 90-латию ХП Археологического съезда. - Харьков. Харьковский государственный университет, 1992. - С. 14-17.

13. КаУвськай Зв1ранець I розкопка Г.Я .Стеллецького в 1919 р.// Укра1нсыш культурна спадаина. Теза допов!дей наукзво-практично! конференцП. - К., I9S3.- С. 33-35.

14. До питания про датування п1дземно1 пам"ятка на 3Bipanui // Теза науково! конференцМ" влкладач i в та асп!рант1в культу-ролог!чного факультету'КД1К. - 1994. - С. 41-42.

15. Печернай комплекс на Зв1ринц1 в Каев! //Наукова конферен-ц!я "Скел! й печерд в iCTopií та культур!' стародавнього населения УкраТни". Зб!рник тез, повЦомлень та допов!деи. -Льв!в, 1995. - С. 19-22.

16. Паредм!стя Киева Зв1ранець // образ епохи. Культурне сере-доваще Киева к!нця XIX - початку XX ст. Ьйкнародна наукова конференц!я. Зб1рник тез пов!домлень та доаов1дей. - К., 1995. - С. 29-31.

Аннотация

Воронцова В.А."Исследование а возрождение средневекового памятника истории и культуры Украины - Зверинецкого пещерного комл-

лекси в Киева".

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 17.00.01 - теория и история культура, Киевский государственный институт культура, Каев, 1996.

3 работе састематизирован собранный материал по истории одного из редчайших древних памятников Киева - Зверинецких пещер. Зпервые описаны события, связанные с открытием и исследованием памятника в Х1Х-ХХ вв. Охарактеризованы работы, проведенные в пещерах в последние годи. Раскрываются перспективы дальнейшего ах исследования.

Annotation.

Vorontiova Elena Anatolievna

The author's thesis for the competition to get the degree of the candidate of the historical sciences according to the specialities: "Research and revival of the middleage memorial of the Ukrainian history and culture - the complex of Zvirynetskie caves".

The defence will be held at the Kjev State Institute of Culture, In Kiev, 1996 year The work systematized collected material on the history of one of the rarest ancient memorials of Kiev-Zverinetskich caves. The events of the discovery and research of the memorial in XIX-XX centuries are described for the first time. The work includes charactery works carried out in the caves in recent years. T he perspectives of their further research are diclocing nowadays.

Ключов! слова: Зв1рииецьк| печерн, печерн) пам'ятки, печерн! монас-тир1, 1етор1я Киева, матер!альна та духовна культура.