автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Категория определенности/неопределенности в современном русском языке в сопоставлении с украинским

Полный текст автореферата диссертации по теме "Категория определенности/неопределенности в современном русском языке в сопоставлении с украинским"

РТ6 0Й „

ч 3 ял **

КИ1ВСЫСИЙ УН1ВЕРСИТЕГ 1МШ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ЭАВИСТОВСЬКА ГАЛША ВДУАРД1ВНА

КАТЕГОР1Я 03НАЧЕН0СТ1/НЕ03НАЧЕН0СТ1 В • СУЧАСН1Й Р0С1ЙСШЙ МОВ1 У 31СТАВЛШН1 3 УКРАШСЬКОЮ

Спец1альност1 - 10.02.$$- росШька мова 10.02.01 - укра!нсыса мова

А В'Т О Р Е Ф Е Р А Т дасермцН на ядобуття ндукового ступени кандидата ф!лолог1чних наук

Ки1в - 1996

Дисертацхя в рукопис.

Роботу виконано на кафедрI росШсшп ыови Укра'шськаго державного педагогичного унгвероктету ш.Н.П.йагошиова.

Нвуковий кер1вник - доктор сХ1лолог1чних наук, профэсор

М.Я.ПЛЩ

Ос^щгЬп опоненти - доктор (Т.! долог хчшх наук, црофесор

В.В.ЕАЯВОРОШК

- кандидат фхлоло^чках наук, доцент О.В.ХОКОЙЛО

Пр»21 дна установэ - ?1виексыащ деркавний педагогхчшш хнстмтут.

Захиот днсертаци ,на аас!данн1

спедхал13ованох вчено1 рада Д 01.01.30 У Кшвському университет! хшп Тараса Шевченка /252017, м.КиУв, бул.Т.Шевченка,

5 дисертавдею ыокна ознайоштась у НауковШ б1бл1отец1 Ки1в-ського унхверситету 1кек! Тараса Шевченка /!вул»Волод1Шй.рська,581 к.ЮЛ

Автореферат роз1сланий

»А» 1995 р.

Вчений секретар снед1ал1зовано'1 рада, кандидат $ллолог1чних наук,

доцент ' Л.I.ШАХОВА

¡¿/тг^г

редмэтом дослхдження е категор!я озяаченост1/неоэначеяосг} 1м9янкка, яка розглядаеться як функцгонально-семантична м}кр1внава категоргя, що включаегься у виражвння предматних покяттевкх кате-гор!й, зокрема тип{в реферат^! об"екта /денотативний статус/, 1 взаемод!е з Iшлкми кагэгор{ями: узагальяення, лерсональност1/1м-персональност!, квантитативное!}, сгат{.

М{кр!внев! функц1онально-семантячн1 категор!1, до яких наложить { катетов{я означеносИ/неозначаносг!, у пауковлитератур! /Б.Л.Уорф, С.Д.Кацнельсон, О.В.Бондарко та 1н./ трактутаться як "пряхован!" /криптотиди/, що виражають семантичнг I сингаксита: оэнаки сл!в г словосполучень 1 суттево впливамь на побудову ви~ оловлювань, хоч 1 не знаходять експл^итно! /явно'1'/ рвпразентацН' в систем! формальнах засо<Нв.

Кате гор 1я означ9ност}/н0означеноот1 1менника у базартиклввих рос!йоьк1й та укра'1'нськ{й мовах виявляеться на лексичному, олово-тв*рному, морфолоПчному га синтаксичному р1внях. На лексичному вона представлена опозиц!ею власних назв та 1менник1в конкретного значения, загальним абстрактного значения: "1ндив1дуальний -загальний", "конкрзтний - абстрактний", "одиничний - множинний -зб1рний" та 1в.; особовимя, вказ{внимн, неозначеними, присв!йни-ми займенниками; займавниковима црисл1вниками, частками; на ело-вогв!рному - родовима коралитами; на морфолог!чному - числа, в{д-м!нка /знах!дний - в опозетх!? родовому партитивному, називний суб"екта в опозицП назявному у фушяШ зввргання /в украхн-ськ!й мов1 - кличному в{дм!нку/ ; на оинтакоичному - означен1сть/ наозначен1оть як категор1яг що моделюе рачения, акспл{куеться структурами означено-, нэозначено-особових та йезосойових речань.

Дкгталън<оть дося?:ргаиня катэгорН означвност1/неозначеност1

зумовлена необх1Дн1стю побудови тилологП ím8hhkkobhx гранат кч-них категор{й на Marejjîasi близькоспор!дненюс слов"янськкх мов. Зокрама катетер гя означеносгх/каозначеносг! все больше привэртав увагу досл!дник1в як сп8циф1чна для безартиклевих мов <§yHK«io~ налъно-семангична катэгоргя, про що св!дчать матерiали кояектив-

т

hoï моногра^п, пугШкаци 1,1.Ревз1на, Т.М.Н1Колаевох га itraiœc Л1нгв1ст1в у 70-80 pp.

Вигони xeopiï покяттевих, конструктивно-семангичних /що вико-нутоть функцто формування думки/, грачат ичк их i функи1окально-сэ-мантичнкх /що виконутогь функцН побудови мовнкх одиниць/ категорий сягають ран н ix епох. Основа ïï викладен! в iimificbKiü /ïïaai-Hi/ i грацьк!5 /Аристотель/ граыатиках. Сучасн! теор{'i, спирав-чись на давя: традиШ ï, В1Др1зкяогься одна в!д одно'1 розум1Иням статусу категор{й, аспектами розгляду, науковими концепцхями ав-торхв Д0СЛ1ДК8Нь. Незважаши на поотШий науковий 1нтерес до проблема граматкчних категорхй, вона залишаеться доо! надостаг-ньо вивченою, викяикае супаречлив! тлумачення.

На сучасному erani л!нгв{стична наука грунтуеться на грачатич-Hifi традиц!ï,. представлен^ у граматичн!й reopiï сх1дноолов"ян-ськюс мов працями О.О.Потебн!, О.М.Пешковського, О.О.Шахм^това, Л.В.Щерби, Л.А.Булаховського, В.В.Виноградова, як! поклали початок генденцй' вивчення граматичко'* структура мови як ninicaoï сио-теми. ,

Розвиток 1дей i гаоратичних постулат i в в!дбувався в двох ос-вовних налрямах: I/ трактування граматично! Kareropiï за принципом "в!д форма до значеная" /О.М.Пвшковоький, И.$.Форгунагов/;

I Категория определенности/неопределенности в славянских в балканских языках. ~ M., 1979.

2/ трактування грачат ично'1 категорН за принципом ив1д значения до-форми" /0.0.Шахматов/.

Сучасна я}нгв!стика намагаетьоя знайти нов! п1дходи до вив-чення граматичних катагор1й. У праща В.Г.Адаон{, А.Д.Арутшово'1, О.В.Бондарка, В.Г.Еака, С.Д.Кацнельсона, ГЛ.Зологово'г, Н.Ю.Шве-довоХ, Й.Ф.Андерша, 1.Р.Вихованил, А.П.Грищенка, А.П.Загн1тка, JI.n.lBaHOBoï, Г.М.Кондратьево'!, Н.Г.Озерово'*, М.Я.Плющ га imnroc учених досл!дасеннл семанткчно! структур к граматичних категорий пов"язуегься з комун1кативною спрямован1стю ïx. Таким чином, на сучасному eiani вже п1дготовлено грунт для комплексного опиоу функЩонально-семантичних катагор1й га з"ясування систами формально засосНв виранення ïx свмантично'1 структура.

Незважаючи на те, що до проблема категорП' означеноот{/неозна-ченоот} у рос1йському й заруб!жному мовознавств! спорадично звер-талися ВЧ9Н1, зокрема, у зв"язку з пор1вняльнш вавчанням грама-тячних кагегор{й в артиклавях t безартиклевих мовах, багато пи-таяь, пов"язаних з нею, залишаються навирШеними:

I/ нэ э"ясовано статусу категорП означеност1/неозначеност1 га ïï.Mlom в систем! граматичних Kaieropifl {манника в рос!йськ!й нов! /як t в 1нших безартиклевих cxi днослов"янських мовах/;

2/ не з"ясовано ознак, як! констятутоюгь ядро aieï Kararopiï;

3/' не виявлэно сп1вв1дношення Mis змЮтовпм i формальним плавами кагэгорП оз начэ ноог i /нэ оз наче нос г i 1шнника;

4/ не знайпши системного опису формалШ засоби виражання ка-reropiï оз начэ нос гt/наозначе нос г i на матер{алf спор!днених pocifl-cbkoï й ykpaïhobkoï mob.

Уса не визначало магу досл!даення - виявиги семантику функц{-онально-сбмантичнох Kararopiï означеност{/неозначеност1 {манника

й опасати систему мовних засосИв П репразэнтацП в сучаснхй ро-с!йоьк1й мов1 у 31ставленн1 э укра'хнсько».

Для рзалхэацп мети досл^дження нвобх!дно було вирШити так1 заедания:

I/ всгановиги основи осган!зацП грамагичнсп семантики озна-ч9носг1/неозначввосг1 як властивост! 1иенника { його словоформ у сучасн!й рос1йсък1а мов1 у з!ставленн1 з укра'1'нською мовою га ме-хан{зм П д}1 в астокг! взаемозв"язку когн{гивно? I копун1кагив~ но'1 функц5й;

2/ з"ясувати функц1онально-семантичний отатус кагегорП' озна-ченост{/неозначаносг1 та П зв"язки з предметними сгдукгурно-св-мантичними й грамагичнши категор!ши 1менника;

ЗДописати категорхальк! значения означеност1/неоэначаност1 в вктуалъних мовленневюс актах на ос! I—оX 1 2~о1 особи як учас-ник!в комун1кад{1 та 3-ох особи, яка реал!эуе семантику актаят1в ситуацП;

4/ опиеати дейкгичн* засоби вираження озваченоот1/неозначвнос-

П;

5/ дата ааал13 проекц:I значень означеноа^/наозначеноот! на семантику поэтичного.тексту.

Объектом вивчейня в робот! е функц1оналъно-оемантйчн1 значения означеност1/неозначеност1, репрезентован! в !меннику на олов-нижовому р}вн!^ а також на фон! мовленневих побудов засобама основа их р!вн!в роо{йсько1 мови у з1отавленн! з увра1Воькою.

Основными джэпелами дои висИрки ыатер!вду, який представляв л!тературну рос!йоьку мову, послужили твори класик!в - О.С.Цушк1-на, М.ЮЛермонтова, М.О.Некрасова, 1.0.Тургенева, Л.М.Тодотого, А.П.Чехова, 1.0.Бун1на, К.Е.Пауотовсысого, МЛ.Цвегаево? та пред-

ставник!в молодшо'1 гонерацГ?, що репрезентують ri або }нш{ яскра-во виражен! в1да'и0ння означено! або неозначено! рофвренци' учас-ник!в KOMyHiKaut'i, виступають в анафоричнШ функцП' у побудотн тексту.

До- анал}эу залучалися такок матер!али Лаксично! картотеки 1н-огитуту мовознавства та 1нстнтуту укра1'нськох мовя HAH Укра'/ни, зокрема "Словаря языка русских произведений Шевченко" /ТЛ, 1985; Т.2, 1986/; з метою уточнения окремих тлумачень дейктив!в вико-ристовувалися "Толковый словарь живого великорусского языка" /В 4-х Т./ ВЛ.Даяя, "Словарь русского языка" /В 17-ти Т./, "Словник yKpa'iHCbKo'i мови" /В 11-ти Т./, "Русско-украинский словарь" /В 3-ох Т./ та "Укра'1'нськОтрос!йський словник" /В 6-ти Т./.

Для з1сгавл9ння з укра'1ноькою мовоо викорястано переклад "6вг0н1я Онег!на" 0. С, Дуню {на, здгХонаний М.Т.Рильоькш, перакла-ди на росШську мову гвор1в Т.Шевченка га I.франка, художн1 твори сучасно? yxpa'iHctKoi nireparypa.

Наткова новизна роботи полягае в тому, що в н!й зд1йснено комплексний анал}з функц1оналъно~семантично1 категорП означенос-т{/неозвачаност1 1менника в сучасн!й pociäcbKiä нов! у з!ставлен-н! з украУноькою, обгрунговано Yi функЩ овальна призначення в ко-мун1капН.

У доел {дав нн! на конкретному Marepiaaf розкрито взашодгю i взаемозумовланiсть одиниць лексичного t граматичного /морфолог!ч-ного t синтакоичного/ рiвнiв мови у сфер! виконання фуят! i 1док-тифдкацП iMQHi, мовленнево! актуал1зацП оуб"екта i об"екта,реп-резентованях !мвнниками, показано ггроэкйю Kareropii означеносTi/ нбозначвносг! на вираяення смиолу в поэтичному текстt. Тш.! сами/ запропоновано новий шдх1д до вивчэння граматично!' семантики ознаг.

чаност!/неозначеносг!, яка розглядаегься не лише як значения iманник овях одиниць i 'fx Kareropifi, а й як система в!дношнь до поэна^ чуваних рэал!й, суб"сктивно представление в актах комун1кацП.

Ца захиогвиносятьоя положения диаертацП':

1. Кат агор означаност!/неозначеност! !менника е ун1ве реальною катагорхею, призначеною для выражения семантики, цо входить до сиотеми суб"сктивних смиоЛ1в, як! структуругать комун!кативн! одиниц{ за типом референцП на основ! категор!й дейксису, модаль-ност!, актуального членування та 1н., виявлягачи найт!сн!ший зв"я-зок з понягтевими категор!ямя узагальнання, персональност!/!мпер-сональносг1, квантитативное^, типу рефзренц!!, стат!.

2. Семантика категорП означеност!/неоэначеност! !менника в pooificbKifl та укра'1нськ!й мовах виражаеться засовами лексичного, словотв!рного, морфолог!чного 1 синтаксичного р{вн!в, що дозволяв трактувати П як функцхонально-семантичну категорЮ, яка виконув функц!ю !двнтиф1кац1'1 !мен! в актуальных васловленнях га функц1*> '

■ маркера ситуативно? ! текстуально! реферэнцН учасник!в мовленнс-вого акту ado висловлення в ц!лому.

3. Стрижневим компонентом зм!сту категорН оз нача нос г i/неозна-ченост! е матер!ал!зац!я в Ыенниковому слов! /у пронес! генера-Л1зац!'1 й ном!над! I/* значвнкя !дентиф!кац|1Е субстантива. Лхвий t правий компоненти опозид!йних в!дношень означеносП/неозначеноог! у д!ахрон!чному план! формувалися нводночаоно: значення "частко-ве", "конкретне", "означена", "особливе" - власне !м"я" - передувало становлению в субстантив! значань "загальке", "абстрактна", "неозначене" в ситуадН /ситуативний тип роференц! г/.

4. У книжному текст! категор!я означеност!/неозначеност! служить вирааенетэ референцП /нейтрального або ейгатичного типу/ !

взашод!е з анафоричн{ото, КЬжен гил рвфдренц}? - ситуагивний, контакстний, нейтральней та "есгетичний - в1дргзяяеться семангич-ною структурой кагагоргальнях значаяь означеност1/наозначеност1 та засобами ?х вираже ння.

Методи дослгдяенкя. Грунтуточись на загальнотеоретичних положениях про едн}стъ буття I св1Домост1г про зв"язок мови I миолен-ия га про багаго;Лрнгогь { багагоаапекгн1Сгь прояву мовних $у«к-Ц1Й, визначено магоди 1 прайоми нашого дослхдкенкя. У робот1 ви-користанг дедуктивннй, описовий методи, частково прийоми компонентного } трансформацШого анал}зу, прийом психол1нгв!стичного га коягексгологичного аналгзу.

Теоретична ? практична .значения дослхдження полягае в тому, що результата анал!зу семантики функц1онально-семантично1 кагаго-рП означаноотг/неозначеносг! та опис засоб!в И рапразенгацН в сучасн}й росхйоькгй мов1 знайдугь вакориогання у подалыпому опра-цвванн! теор! х функц!онально1' граматика, яка розширве горизонт и у напрямку виявлэння "внеску" граматично! семантики в семантику синтаксичну, георатичн! положавня можуть бути кориенши для тао-р|'х комун!кацП та теор{ У лэрекладу з артиклэвоЗг мови на бэзар-тшигаву. Матер!али дясаргацН' заайдуть викориотання в лакШйному курс! морфолог!?, у розробц! вуз!воьких опацкурехв та спадаем{ца-ргв з граматики роо1йсько'1' й украгнсько! мов, у п1дготовШ сту~ денгських куроовюс та дишгомнше робЗт.

Аппобат^я робоуи. Основн! положения дисартац}йно1 роботи { результат досл1дк9Нвя обговорювалиоя на м!жвуз!вськ1й науков1й конфератШ' "Семантика мови г тексту" /1вано-Франк{вськ, 1990/, м1квуз!воьк1й науково-практичн}й конференцП "Актуальнх питання вивчення у вуз! курсу методика викладання мови ! л1тератури в

школ}" /Н!жин, 1990/, м!яшуз!вськгос науково-практичних конферен-ц!ях "Викладання вуз!воького й школьного курс!в мови 1 л!тератури в умовах национального в!дродаення УкраХни1* /Ка/в, 1991/, "Укра-1"нська нова в прочее! нац!онально-кулътуриого в!дродження Укра¥-ни" Дй1в, 1992/, на щор!чнюс зв!тних конференц!ях професорсько-викладацького складу Украгкоького дернавного педагог!чного ун!вер-ситету {м.Ы.П.Драгоманова /1989-1994 рр./.

Структура поботи зумовлена мерою га зааданнями досл!дженкя 1 мае такий в иг ляд: вогуп, три розд!ли, висновки, список викориота-И01 л!тератури.

ШЮТ дажрвдй.

У "Вотуп!" обгрунговуегься актуальн!сть теми, визначааться мэта, завдання, наукова новизна, теоретична й практична значения доол1дж8ння, формулоються 0СН0ВН1 положения диоертацП, як! вино-сяться на 38ХИСГ.

У пепшому роад!л! "Когн!тивний I лог{ко-ор1енгований аспек-ги категорП означеност!/неозначеност! iмeнникa,, роэглядаються теоретичн! проблема граматично? катагор! I, Шд яку п1дводиться онголог!чна сутн!оть ! в1дпов{дно трактуеться в гносеолог!чному аспект!. 1мена предает1в б вираженням категорН предметноет!, яка в рос!йськ!й мов!, як 1 в украХнсШй мов!, моет бути представлена 1м9нник0м або його субститутом - займенником. Ном!нативна фунх-п!я, або функц!я констатацИ факту д!йсноот!, пов"язана а предмет-нш св!том 1 його в!дображанням у категорН предметное*!, яка реал! зуеться у мов! в Псному зв"язку з поняттевою категор!ею гене-рал!зац!1 словникових одининь. Под!л !менник!в на конкретн! й аб-отрактн!, влаон! й загальв!, речовинн!, одиничн! В зб!рн! та !шп!

трупа эд!йснюетъся на основу урахування отупаш! узагальнання га характеру виражання предметности !ндив*дуального предмета, ун1-кального, конкретного, ввд!ланого з класу.однор!дних, узагалыш-но'У к!льк1ояо Н8П0Д1 лъно? маои, рачовини тощо. У Г8нарал1зац1? предмагност! беруть участь поняттев! 1 граматичн! категорП 1мен-иика, особлива роль у Ух дН налагать I катагорИ означеност1/не-означеност!. На сучасному атал! можна говорятя про сп{вв1днесе-н!оть категор1й роду, числа ! в!да!нка ^манника з морфолог^чнм р1внем, а катвгорН означеност1/неозначеност1 - з трьома р1внями мови - лексичним, морфолог!чним 1 синтаксичним. У своему функЩо-нуванн! катагор{я оэначеноат1/неозначаност1 т1сно пов"язана з ор-ган!эатйею парадишагичних протисгавлень за родами, числами й в!дм1нкеми } виотупае з додатковши, "фоновими" значениями як функШонально-семантична категор1я, призначення яког полягае в акгуал1зац1У суботаягива у мовленневих актах.

План зм!сту "означенЮть" снладаюгь:

I/ !д9нги$}кад!я Ьлан! на р!вн! 1нгу1тивно-лог№ого анал!зу;

2/ даокриптивн{сть /Iдентиф1кац{я об"екта заообом означения/;

3/ двйктичн{оть /вказ!вка на конкретний обиеят у певн!й ситуг-вп1Ч/\

4/ анафоричя!сть /згадуван!огь об"екта у попередньому текст!, в!до0лання до раа!шв/п1зн!ше названого/;

5/ необмеяей!сть охоплення д{еи об"еята, який п!длягае вим!-ров! об"ему маои, речовини;

6/ ситуативна однозначн!сть;

7/ тематичн!сть /позначэння теми васловлевня в актуальному члэвуванн! речения/.

План зм!сту инеозначен1сть" представляють компонента:

I/ генерал!зац!я /вказ1вка на узагальнен1сгь предает!в/;

2/ рематичн!сть /позначення рема в актуальному членуванн! речения/;

3/ обмакен1еть охоплення об"екта д!ею /часгяна ц|лого - маси, речовини/;

4/ ситуативна нэоднозначн!сть.

Сема "!дентиф1кац1я" /ототокнання об"екта, розп!знания/ е центральним компонентом зм!сту "означеност!". У безартиклав1й ро-сШськШ мов1 вона репрезентуегься нульовиы морфолог1чним показ-ником. Нашаровуючись на лексико-граматачна 1 морфолог!чне значения 1менникового слова з проекц!ею на функШонування в комун!квг-тивних структурах, цэ значения експл1куегься на р!вн! оинтактики, раал!зуючись у давних вар!ац!ях "означеност!", яка протиставляеть-оя заввди марковаи!й "неозначеност!". Тема дослхдхання катагорН означеноо т!/неоэначенос гI передбачае зварнання до лог{ко-ор|енто~ ваного аспекту синтаксису, метою якого е виявлення того, яке уки-ванкя /рефервнШя/ визначав 1 формуе значения !дентиф!кованих у оитувдИ вбо в текст! 1мен*.

Р!зн1 теши референц!I энаходять безпосередне лекоичне вираже н- -ня 1 опосэредковане шляхом накладання на лексичн! значения !мен-ник!в, на 1х граматйчн! категор!': га морфолог!чн1 форма додатко-вих смисл!в рефаренШйно! означеиост!, вакористовуючи такок I Их субститута - займенники.

Ид 1 число, викоиуючи свох функц! I у творенн! смисловоУ струи-тури суботантива, нерозривно пов"язан! э прэдметн1стю 1 входять до система акгуал1зац1йнгас категор 1й мовлення.

НаШяьш виразнвм маркером "фонового" значения наозначеноот!

I Див.: Язык: система и функционирование. - М., 1988. - С.230.

виогупае форма середнього роду !менник!в, субстантивованих при-кметник!в та дейкгива роно, яка переда« значения чогооь неясно уов!домленого, неозначеного, м!от ¡много: "Сострадание, любовь к братьям, к любящим, любовь к ненавидящим нас, любовь к врагам... Вот J2Ü2. то, что еще оставалось мне..." /Л.Толстой/. // "- Ви дивуетесь?... А BQHQ так д1йсно було" /Кошобияський/.

В yKpaiHCbKia мов! значения узагальцено! неозначеносг! часTins, у пор!внянн! з рос!йською мовою, лередапгь субсгантивован! прикметники типу молодат стада, 222Д2.» Пор.: Що - людана чи кущ /дистрибутивна неозначен!сть/; Що то молода... gono ! nieля важко? робота танцюватима ц!лий вач}р /узагальнена неозначенхеть/.

У мовленн! /як ! в текстовому оточанн!/ форма числа, кр!м квантитативного значения однини - взд!лення одного предмета з ряду однор!зних, - виразкае без опец!аяьного морфолог!чного отказника ! означвн!сть предаете як первияну референШо конкретного предмета, Означен!оть субогантива у форм! однини, при погреб!, мояе бути вяражена в конкретя1й оитуадИ мовлення оинтаксичними озна-ченняма; Пор,, ввприклед: "Отряд подошел к рака" /Л.Толстой/; "Поезд Москва-Минок набирал скорость"; "Одна зеленая ветвь, про-биваяоь из-под шаля.., была похожа на Лаокоона, обвитого змеями /Пришвин//. Хитрий сом нз йшов н! на яку приведу" /Донченко/. У наведан их прикладах форма однини оуботантив!в додатково актуал!-зовая! за допомогоо пршсметяияовгас, прийменниково-в!дм!нкових даскридц!й. Хмеиншс змеи у форм! множили виражае т!льки предмет-ну означенЮть, ало квантитагивну - наозначан!оть.

Маркерами узагальненог неоэначеноог! объекта, вираженого !менником у форм! однини, можугь бути пргол!вники много, Дщ, мало, ничтожно мало, немного // <2ш&12» ^езл!чг мало, набагато,

обмащ> га хи. "Немного меньше в наших краях клена, заго много березы" // Набралося трохи карася г з десяток линк!в /Авгомонов/.

Таким чином, к{лькхсна означен1сть субстангива - "один / б!ЛЬ~ шэ, н:к один", изб!рн1стъ", "сукупн!сть як непод1Льне Шле", що знаходить вираження у формах однини, не може розглядагися як мар-кована значения на морфолог!чному рхвнх, прогисгавлане неознача-ност!, реал13ован$й формою ыножини. Цч олозвдхя, {мплШитно окрас-лена як нашарування на категорию антропон1м1чност1/неангропон1м1ч-ноот1, конкретности/абстрактность роду 1 числа, раал1зуеться в синтагматиШ як смчпфгкативна функция, спрямована на виракання предметних функцШ ¿меинкка у його эв"язках з предикатом. Сигн1-ф1кагивна функшя числа самволгзуе позамовне квантитативна роз-рхзнення й одночасно - означен1Сть/неознач811}сть актант!в ситуацН.

Значения означеност1/неозначеност1 реалгзуеться при парах{д-ному дгеслов! на основ! взаемодП сеыантично! категорП речовин-ност! з категор!ею в!дм1нка, яку струкгуруе опозиц1я "повне охоп-лення об"екта д^ею" - "часгкове охоплення об"бкта". У росШьк!й I украхнськШ мовах ци опозиаПю реалхзуогь в!ДПовдао знах}дний 1 родовий партитивний. Зиах1днай магер1ал!зуе своер1дну означа-н$сть об"екга - спрямованЮи. д!Х на весь об"бкг плов у певн!й в1дом!й комун!кантам,сум1, мае!, вш1ров! I т.д. Аункц1я прямого об"екта в родовому в1дглгнку властива ¡мевнивам речовинного значения /назви мае в, матер!алу, нало?в та 1нших р!дин, кущ!в, неконкретно! миожност! рослан тощо/. Пор., валриклад: "В саду служанки на грядах, Сбирали ягодг в кустах..." /Душкин/. // "Доню, з"Кж хл!б 1 веший молока". Словоформа звах!дного в1да1нка виражас най-трал!зац1ю значения п1драхунку чи вим!ру нас и яг!д, в той чао як словоформа родового /хлеба, молока/ вирвжае ознаку дискретноог!,

неозначеност! м!рп охоплання д!ею оЗ"екта.

Отжв, сзнакп гр&матпчкого роду числа 1 в1дм!нка, входячн складовою частиною до семантики субстантпва, визначають фэрмальну сторону 1Менникового слова в!дпов{дного ступакя узагалъноння. У цьому складному переплетена! KaToropir. роду, числа 1 в 1дмtea у взаемодН з категорию означаност!/иеозкачоност1 до:л1нанта\<и, ¡до визначають спнтакспчке о точен ¡¡я суйстантива, виступапть мололо-г!чн! Kareropi'i. Категор!я означвност5/наозпачоносг! обслуговус сферу комун!катпзноУ функц!У мови в И спеда^чному вкяв! - в аспект! мовленнево'х" актуал!заul'i об"скта /суб"скта/, просторовоУ чи часово! opiGHTajU'i.

У дпугоцу поздтл! "Комун!катявн2й аспект катогор! Y означанос-т!/ноозначеност!" опксусться механ!зм дП категорИ означоност1/ неоэначеност!, ор1ентовано1 на функШю сп|лкуваши.

Комун1кативнкй аспокт мае ваклява значения для досл{дяатш одиняць усного та одпнипь книжного мовлання /тексту/, оск!лъки 3MicT категорП означвносН/наозначеност! в!добраяас ор!~нтац!ю висловлення на мовлекневий акт, а в мовленневому акт! вона входсть до система кагегор!й роферзнцП та комун!кативно!с ор!ентацП" щодо мовця /адресанта мовлання/.

Смислова орган!зап!я речэння у систем! мови i в мовленн!, окр!м !ншис ознак, в!др!зкяегься там, що в реченн! лише накрвсле-на модальна перспектива, а в мовленн! субъективна /модусна/ час-тина !нформацП раал!зуеться, об"бднуючиоь з Kareropisn актуал!-зацП об"екта ado всього висловлення.

Актуал1зац!Йнимв категор!ями модусу в пероонал!эац!я, просто-рова 1 чаоова локал!зац!я. Реферанц!я об"екта /особи, учасник!в оитуацИ/ у них трьох вим!рах на oof "означ8н!оть/наозначен!сть"

включас так! еламенти значень л!во'1 частини опозиц!¥:

I/ "едяняй, !ндяв!дуал!зований, вид!лений !з класу одноруких продает!в";

2/ "неявней, той, ¡до у пол! зору /туг/";

3/ "оготокнений у параметр! часу".

Праву частину опозвди становлять значения:

I/ "неозначанкй у представленн! !ндив!дуального /оамост!/";

2/ "неоднозначней /а^кИвалентниЙ/*}

3/ "нев1домий, той, цо знаходиться десь, на в пол! зору учас-ник1в спхлкування";

4/ "неозначений у часовшс параметрах".

Суб"сктавну частину 1а$ормац!Х скяадае, насампарвд, актуал!-зац}я учасник!в комун!кативного акту, нашарояувана на значения персонал!зац}1. Заообами П вираження в рос!йськ!й мов! е пред-метно-особов! займенники "а" /вказуе на 1-щу особу, мовця/, "ты" /вказуе на 2-у особу, адресата мовлення/. /учасник мовленне-вого акту, дос!й значения персонал!зац!У/ вираяав свое об"ектив-не отавлевня до опесуваного факту, ситуацИ, а такох ф!ксац!п висяовлення на часов!й оо! та просторову ор!ентац!ю для адресата мовлення.

У реальншс оигуаШях дейктивв "а", "Ж- е позначзнням озна^ ченоот! /!ндив!дуал!зац11(/ учаоник!в мовлення на противагу "Ж"» як! реал!зують певну невкзначзну множинн!оть, неозначен!оть ! т!яьки за допомогоо увадення коякретизагор!в-детврм!нант1в, ои-туатявно? або контекстно! !д9Нтвф!кац!К оо!б набувають значения означеноот1.

У рефэренШальному адпект! "а" не сп!вв!дноситься а денотатом, не моке бути актантом ситуац!'/ чв звм1ненш !менником. У

текст! я д!алог супроводкуеться авторськшп словами, 1, таким чином, 1дентиф{ка«{я учасншс!в комун!кацП" д!стае опору у прямому 1менуванн! ос!б - мовця та адресата. Наприклад:

- Худо redo? - вопрошает Иван.

- Худо, - ему отвечает холоп... /Самойлов/. 1ндив{дуал!заи!я учасник!в д!алогу в конкротк!й ситуоц!i uo впма-гас поэначення i'x 1менннками, вона ч!тко окреслена дойктавомп "й", "гн", однак у текст! /книжному мовленн!/ учасники мовленне-вого акту додатково оэначаються засобом !мэнник!в. У наводеноцу . уривку /з ширшого контексту/ чктач уточнюе для себе учасник!в д!алогу: 1вана - царя га холопа Налогу.

В1дсилання до адресата /"ты"/ мохе поеднуватиоя з аполятив-ноо функЩев звертання, вирагсеного в рос1йоьк!й мов! називним в!дм!нком {менняка, а в yKpai'HCbKlfl мов! - клпчним в1дм1нком, що .мае статус прагматичного компонента мовленнево1 семантики в ситув~ ц!1 д!алогового сп!лкування: "Дитя мое, ты нездорова" /Пушкин/. // ".... Мабугь, гоб! вхе, м!й окну, заяшори в душу зайпп" /Сгус/,

1мпл!цятному /немаркованому значению означеност! на р!вн! слова/ протиставляеться експд!цатне вирахення ситуативно? га текстовой неоэначэност!.

Неозначэн!сть як марковане значения неозначеноУ реферетоИ актанта ситуатШ закр!плене за неозначеними займенниками, утворе-ними в1д питально-в!дносних за допомогою постфЬкИв -J&, -jts6o.

Ш-. да-: PIP-I9, Ч.Т9-Т9, ЩоЯ-Ю, M-I9, ШЫШ&, ш=шйа, за£ЬМ2, ш=щ&ш, ш=шёш, щрД-иаЗто, щ-щ.

кое-чтог некто, нечтот ддай, некоторый и т.д. Вони мояугь вира-acata широку гаму рефэренц{йних • в!дношень: яеч!гко окресленого об"екта, недостатаьо в!домоУ особи, про яку }дё мова, чи неч!тко

окресленоХ маси, речовини тощо. Налриклад: "Давным-давно, тысячу лот тому назад, кил да был со мною на Арбата... некий неслышный, незаметный, скромнейший в миро Иван Иванович, человек ужа старенький" /Бунин/. То тут, то гам на откосах дороги высовывался из-за камня какой-нибудь мохнатый щеток /Астафьев/.

Недостатня !дентнф1кац!я актанта ситуацГ! неявна 1 тод{, коли неозначен! займеннпхи поеднувться з Шенникама - загальними назва~

ми типу Д2жш, мущой.чтт, ашш, шшт, лшш, изг шь, ПР&зтотрк. и. шшШ, ша // м?

дяна, чояов!к, д!цка, дтвчина. молодгоя, п!дл{ток. хлопчик, дитя, призалань та !н.

В укра'1"нськ1Й мов! неозначен! займэнннка являюгь собою б!льш розгалукену систем утворень за допсмогою аф!кса /рось, шооь, якийсь. чийсь. котрийсь. ск!дькись/ га !нших еф!кс!в: будь-, -дз,-

йШ, -IШ. 4QCT3K.fr-, £3г /¡Ш=Ш,

ШИа-гШ, хтозна-хто. чоргзнадетог ЩШ, йШ=Ш, Ш-

МШ, казначзо, ЗйШШШ?.. &Ш, ¿Ш 1 ?.Д./.

У цьому ж роздШ розглядаеться питання аопактуал!зацН. актанта ситуагШ', даегься опио анафорично: функц! I дейксису /он, онаг одо, 101, Г101, Ш, ШШ&, Ш, Ы£&, £££!&, ££22,

£31. Ш. Ш?Р, ЛШШ, 1ШЙ, Ш22& /01Ш/. Ш, Ш..Ж2&, з"ясовутоться засоби вираження означеност!/неозначеност! на оинтак-сичному р1вн! !, зокрама, як розпод!ляютьоя функд!онально-семан-тичн1 значения суб"екта за ступеней в!ддаленост! в!д !менування /вказ!вки/ конкратних учаоник!в комун1кативаого акту: а/ ототок-нений 1ндив!д, б/ л!знаний, в/ узагальнений або г/ неозначений. Анал1з означено-, наозначено-, узагальнено-особових та базооойо-вих рачань показав, що в живому мовланн! ! книжному його в!дтво-

Сени! особов} формп д feo лова у зв"язках з особовими зайконникамп га {менниками "реагують" на проекц1ю граматкчного значения озиа-ченост!/неозначеност!. Мархован!сгь пеозначеност!, узагальноноо-ri га функционально i базособовост! /ум пена опуцонкя фокального п!дмата/ характеризув праву часгину окозта1йнюс в}дношоиь ni сi катвгорП, л!ву частину яких представляоть значения озкачоност! суб"екта /у двоскладному та односкладному означоно-особовому речениях/. Маркован1сть неозначеного суб"екга д!У або стану у без-особових односкладнпх та в двоскладнпх речоннях з niдаотой кто-?ог чтр-то виявляе в1да!нн1сть míe ними т!льки на формально-синтакоич-ному plBHt /Пор.; "В котле зашумело - В котле что-то зашумело". У л!с! затр!щало - У л!с! щось затр!щало/.

Tpetffl дозд!л "Лроекц!я категорП' означаност!/неозначеност! на виражанкя смиолу в поетичному текст!" присвяченпй власне л!нг-,в1стичному аспектов! вивчення тексту, яхий у едност! з когн!тив-ним, прагматкчним, психолог!чним передбачав розкритгя функц!й мовних засоб!в, що належать систем! мови, соц!альн!й с» тем! та структур! суб"екта, який створое текст.

В еотетично маркованому /худоаньому/ текст! лексичн! ! грама-тичн! засоби мови реал!зують npoeKKiD cbo'íx значень на виражен-ня !«формативного зм!оту та додапсовпх, вотетичних смисл!в. Мовн! значения, маючи в комун!кацП ооп!альне значения, використовують-ся письменником виб!рково, залажно в!д типу тексту, стильовох мар-кованост!, !ндив!дуального, автореького, творчого потенц!алу тощо.

Еотетична комун!кац!я в поетичному текст! мае своп опециф!ку, яка полягаб в тому, що в ньому немае ч!тко окреолених смислових компонент!в. Бажливу роль у поетичному текот! в!д!грае прагматич-ний компонент сШлкування, де мовн! заооби розглядапгься як эна-

кв-1нге?лретаторя, тобто знаки, як! надаагь стил1стичних характеристик лэксичним одинпням, гралатичним формам, категор1ям, син-такскчнгах конструкЩям t текстов! в ц!лому. У диоертацП це пока<-зано на прикладах проекцГх значень означеност!/неозначеноот! на поетичикй текст, зокрема на прикладах вякорисганкя дейктичншс засо5!в.

ПроекШя граматичного значения означеност1/неозначеност| на семантику тексту у план! 3Micry i вираження дооигь своер!дна.

Оск!лькн неозначенхсть е категорхя маркована, то уведення xi в текст пов"язане з вираженням додатковох хнформацП. Неозначе-н!сть у nopiBffiiHHi з категор!ею означеносИ е б!льш складной категории, a i"i фушщ!оаально-семантйчне поле перешИтаеться з ба-гатьма сум!хними полями /насамперед, конкретност!-узагальненост!, к!льк!сносг!/.

На в!дм1ну в!д сигуативно-двйктичних ужавань у д!алоз! кон-текстно-дейктичн! реал^зацГх' в!дсилання до моввд й адресата б!льш р!знор!дн!. .Cnoci6 мовлення в!д I-oi особи об"ективуе в!дсилання до "а" - суб"екга висловяення. Для сприймавчого мовленнгвий лан~ цюг /текст/ - поетичне "а" об"екгивуе образ автора у певн!й якос-т! -поата чи просто людини з П роздуыаыи, л!ричного героя. Поз начат и узагальнений л!ричний суб"ект, займенник "а" одночасно вио-тупае i детерминантом часово! та прооторовох ор1ентац!1 комун!кан-т!в у спрайнягт! тексту,

Зовс!м хнша референШя образу поета, узагальненого "а", який корелюе з "та,". Наприклад, рефаренц!йне пола I-oi особи на фор-мально-синтаксичному р!вн! допускав чергування "а" - "Ж". якщо характеризуе т!льки лхричного героя, його спогади про мануле "а"

або роздума, кола герой дивиться на оебе збоку /щ, тебя, rpog

и т.д. // 22, Isis., TBjfl i т.in./: "Ты но кила, - та:: было встарь. Что было встарь - не будет снова" AI. Цветаева/

"Наловив, приписали до майна г кронного уха ü тебе самого, во! они tboJ..." /з.Стус/.

Узагальненпй л!ричнп11 суб"скт "д" у кореляцП' з "а" тут на-типовпй для д!алога, оск!льки зб!гасться з пим. Автокода!кац}л у внутр{иньо|.г/ д}алоз!, побудоваиа на зпмЛМ "я" на умокляв-

люс роздвосн!и осоЗпстост}, ало не дозволяе повного в!дстороиен-ня в!д "а". У випадку автокоиун^капП на поршому план! впетупае рефэренц!я эисловлешш на часов!й ос}: "а" колись /у дятинств!/ -

тепер /згадуи минуло/, довлячиоь аа саба э в!дстан! часу, збоку. Контокст ввявляе додатков! значения, як! проектуються лак-сичними одшшими, граматичппми катогор!яии, струкгурно-просодяч-апмп схемами свитаксичних побудов.

У ^рскозках в!дзначавться, то кагзгор!я означоносП/неознача-ност! !моннака - па ун!ворсальна катогор!я, оск!лька у кокн!й мо-в! предметна /суб"сктпе/ !м"я здатне виражати в!днасен!с,ть до пев-ного денотату, под!бно до того як фактор ганерал!зацП 1ман! пе-редбачае сп!вв!днесен1сть субстаитива з уаагальиаишд предаттом або явгацам д1йсност!.

Лексико-семантячн! групування !мэнйпк!в в!др!зкяюгься в!д гра-матичнях групувавь /за значениям морфолог}чнах категор!й/ ступеней уэагальнення. Семантичн! категор!?, ближч! до об"екгавно? дШност!, паребувавть на першому ступан! генарал!заа!1. Ухе порвано суботантивя розпод!яан! на означен! ! неозначен!, а в пронес! формувааня морфолог!чних катагор!а !менника свовр!дно тран-спонуитьоя в граматичн! значения роду, числа, в!дм!нка. В!дпов!д-

но на другому сгулен1 узагалънонач у кокн!й морфолог1чп!й кагпго-р|1 впбхрково роал!зувться елемента сеглантичко? стпуктури "озна-чои1сть" чп "ноозначен!сгьп як "фонов!" значения, що нашаровують-ся на спнтакоичне функц!онування 1менника. Отжа, се,¡антична структура ц!в1 катогор!'! в ц!лому вклэчас ексгоПцитний, гмплШигннй р!вн! та суй"сктпвнпй компонент рефоренци.

Суб"ектпвна частпна 1нформацГ1, яку зкрахае катогор!я озна-ченосг1/неозначеност! !менника, - це актуал!зап!я й 1дентиф!кац!я об"екта га учасник!в комун!кап11. До виконаная функцГ1 акгуал!за-ц}1 учасник!в комун!кац1'1 залучаються дейктичн! засоби /осоЗов!, вказ1вн!, означальн! та !нш! означая! займенники/. Неозначеп!сть як маркованяй член опозшШ' закр!шюна за неозначенимп займаннн-ками /поххднимк в!д питальнпх/, залеречнши та питальними.

Обслуговуючя сферу комун!катнвно1 фушсц!? мови в Н специфичному вияв! - мовленнев!й актуал!зац!У актанта ситуацН, представ-леного !меннкком, катагор!я означеност!/неозначеност! зумовлюе тип позпд}I мовод: нейтральний /означоного адресанта { адресата/, специфичной ситуативной чи контекстуальнкй /узагальненоХ, уза-гальнено-неозначено1, неозначено¥ особи або нввярааеного суб"ек-та взагал!/; впливае на оформления синтаксично? конструк^У /дво-складного чи односкладного речения/.

У стил!стично маркованоиу художньому текст!, зокрема в поетич-ному, на функцгю акгуалхзац}1 й !денгЕф!кац!Х учаснкк!в комунхка-И11 насаровуюгься значения стшЦстпчвого, емотивного, огинного характеру. Конкретизация х реальна багагоман!гн1сть в1дг!нк!в означеяостх/неозначеност! субстантива зумовлюеться контекстом, в якому вадливу роль вШграють оловасн! одияти уточншчоУ й ви-д!лввально1 семантики, а у ввпадку неозначэно! референтное?! -

зайкеннихи в артиклопод!бк!й функиП, л;?;:сл}зи;;к!!, синтакскчн! звороти, конструкц!Т, спец{ал!зован} для виконання такоТ функцИ.

З^ставлоння зм!сту та системс зособ!в решИзш;!? катсгозП' означаност!/наозначвносг! в рос}йськ!й } у/.;';л1нсък!Л йогах дозволяв з побит и висновок, що в спстомному план! вони не проткстазля-ютьсл, юлсд:гшалог!чкл.:1: злобами Енражоння каго гор ¡альта зиачень. У план* роал}зацП спствкикх опоза;Ш;1:х Ндоигснь орнп-ченост!/неозначеност! спостер!гапться в1да!иносг1, эумовлон! особ-ливостями синтаксетного модолюванкя одкоскладшк речень з незп- . повненоо поз Я! ¡сю суб"скта /напр., в украУнсыМй нов! мшоть свою

V

слециф!ку пасявн! конструкт?/; в!дм1нн!сгю в засобах рапразанга-

ц|1 но на нормативному р!ен!, а узуальному /напр., у викоргсстан-«

н! д!алектнкх, застар!лих сл!в, словоформ, словосполучень, слоео-тв1рних схам актуал!заи!1 особи за налеяНстю до ж!ночо? стаг1/. В!дм!нн1сть у формальних засобах на сучасному етап!, головнш чином, на як!сного, а к!льк!сного характеру /напр., украТнська ко-ва мае б!льш розвннену систему неозначених займенник!в, цо в ро-с!йсьн!й нов! компансусться двскритиями-словосполучэннтмп; значения неоэначено"/ ккожшшост! - зб!рност! ширив представлена в укра?нськ!й мов!, а оловотворча функц!я флакон в !менннках множимо* форми, властива рос!йськ!й мов1, майже на використовувться в укра?нсыс!й мов!/.

3 теми дисертац1йного дося!дженкя опубл!ковано так! роботи: I/ ПроекШя категор!? означеш>от!/неоэначеност! на вираження смислу в поетичному текст! М.О.Некрасова // Матер!али М!жвуз!в-оько? науковоК конференц!! "Семантика мови ! тексту" /23-25 жовт-ня 1990 р./. - 1вано-Франк!вськ, 1990. -С.60-62.

2/ Неозначено-особов! речения як зао!б образност! в художньо-му твор! // Республ!канська науково-практична конферанц!я "Акту-

a:ibi!i ниташш вивчония у вуз: курсу котодика ваглздання твд i л!тора7;.-ри" '15-13 травил I'. - Hii^H, I5SQ. - С.25.

3' C.'macui аспекта ещзчсшш граиэтичнпх Kaioropiil у вуз1в-сьго;,7 Kvpci шеи '/ !*атор1ала нзуковох кошхеронцп' '22-24 листопада 1991'. - 4.1. - К.: IS92. - С.51-53.

4f. Категория озшчеаэст!'ноозначсностг в поетичио:.:у текстi Басиля Стуса " Укрэ'пгська шва в птюцасх !шц1онэлыю-13'льтл>-ного в1дродасш!Я Ухфэхш. - 30. наук. прадь. - К.: УШУ. 1923. -C.83-SÖ.

Завкстовскзя Г.Э. Категория определенности'неопределенности в современно:.; русском языке в сопоставлении с украинским.

¿дссортащш на соискание ученой степени кандидата £плологи-ческпх наук по специальности 10.02.02 - русский язшс и 10.02.01 -украинский язык. Киевский университет им.Тарэсз Левченко, - Киев, IS95.

Б диссертации категория определенности'неопределенности рассматривается как £ункццонально-семантдчбская, реализующаяся посредством взэшлодеГютвия лексических, морфологических, синтаксических и контекстуальных средств.

Категория определенности'неопределенности выполняет функцию актуализации и идентификации имени в высказывании, шявляя тесную связь с понятийными категориями обобщения, персональкостиЛшпер-сонэлькости, квантитативности, типа референции, а такав с грамматическими категориями существительного — рода, числа и падежа.

Zavlstovskaya G.E. Category of Definlteaesa/Iadeflaitonesa la Modern Husslan in Comparison with Ukrainian.

The dissertation is for competition of a degree of candidate of philological sciendea field 10.02.02 - Bussian language and 10.02.01.- Ukrainian laa^-iaga. Kyiv Uoivorsity named after S.ShevchenkoJ Kyiv, 1296.

The category of deflnltoness/indafiaitenesa ia beiag examined ia the dissertation as a functional-semantic one, realized by meatus of interaction of lexical, morphological, syntactical and contextual means.

The category of definiteness/lndefinlteness carries oat the function of actualitl aad identification of a name

in utterance, revealing close connection with national category of generalization, personality/impersonality, quantita tiveness, a kind of reference and also with grammatical categories of a noun-gender, number and case.

Ключов! слова: референц!я, функц1онально-семантична ка?егор!я, граматична семантика, дейксис, анафоричн! в!дношення.

Шдписано до друку 19.04.1996 р.Об Л, 2.Формат оОхеч 1/16. Дру к офс е тн и й'1 Т ир. 100. Бак. 101. Бе зп л ат н о. ДОД УДПУ тм.Драгоманова,КнТв.Пирогова,9.