автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Коммуникативно-функциональные и структурно-семантические особенности высказывания в условиях ретраслятивного общения

Полный текст автореферата диссертации по теме "Коммуникативно-функциональные и структурно-семантические особенности высказывания в условиях ретраслятивного общения"

КИЇВСЬКИЙ ДЕШВШІЙ .ПЕДАГОГІЧНІЙ ІНСТИТУТ Д ІНОЗЕМНИХ мов '

А ■

)Д

1 а і:піі .л-

На правах рукопису

АВДЄЄНКО Тетяна Євгенівна '

КОІЛУНІКАїтаїО-ФУНКЦІШАЛЬНІ ТА СТРЩШО-СЕ/ШШЯНІ ОСОБЛИВОСТІ

. ЩСЖЗВЛЕВАІЇЬ В УМОВАХ РїїТРАІІОДЯТІІВНСГО СПІЛКУВАННЯ »

. Спеціальність 10.02.04 - германсхкі мови ,

1>с/

А

. . Автореферат

’ ' '. дисертації на эцобутгя вченого ступеня / ^ \ кандидата філологічних наук

Київ - 1994

Дисертацією е рукопис . ^

Робота виконана на кафедрі граматики та Історії

англійської мови : '

київського державного педагогічного Інституту Іноземних мов

Науковий керівник - доктор філологічних наук, _

професор Г.Г.Почагарв ’ . .

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук,

О.П.Воробйовйі • .

’ ' кандидат філологічних наук . . - '

. . . Ь.Ї.Ромвнойська : ■

Провідна установа - Київський державний університет

, 1і». Ї.Г.ІПевшш. .

Захлст відбудеться /С червня ІУ94 року о годині

на•засіданьІ спеціалізованої ради ІІЗіІ4.0І по присудженню . наукового ступеня каїщадата наук у Київському держаьноцу педагогічному Інституті Іноземних мов /252150, вул. Черьоно-ариілська, 73/. ■ ’ ' ' , . ^" . . , .

*" ' Л диовртацІоО шяна ознайоштися у бібліотеці Інституту.

Автореферат розіслано а/'С" травня 1933 року. -

І.-ЮНИЙ секретар спеціалізованої

Реферована дисертаційна робота прцсзшчуетьия комплексному вивчанню одиниць ковлбння в нетипових умовах спілкування /мовленнс-ваі ратранзлнцП/ - визнпчечнв оооблиьостаїі г|гункцІоігувания вколов-люв.ліь, їх структури та ае\'аиті'ки І встановленню кореляції мі* ни-м\

Рйтраиоляти’інй спілкування и специфічним ко текстом реаліза-цїі висловлювань, /ьонй якого паредбачавдсь (функціонувати, окрім двох колуяікячтів - мовця та д Пісного адресата, проміи’пі ланки у структурі; комунікативного акту ~ адрзсата-ретракалятора. Мовленнз-на діллькїоть адреоата-рвтранолягора спрямована до передачі пові-доулєкня мовця дійсному ацрзсату. внаслідок включення допоміжного елемента у канну азаамодІГ, цикл акту раграноляцІІ поділяється на два підцішш, у ибяах яких відповідно здПіочюзтьоя спонукання до передачі повідомлення мовця /перший, підцнкл/ та власна його иерв-дача /другий пїдцикл/.

Проблема Зуикціонувйння ьиі)лоь..'.гааій в уімвах першого ііГдцик-лу рстряналятивкого опілкування недортато доолідденау лінгвістиці. ?й2га пру^ишаць вивченле ситуації опосередкованого опіл-купання, у махах икого пра взазгодії шцця та адресата присутній слухач, що иао можливість стати неиртііі адресатом /Г.Т.Почепцоп, О.Г.Прчеіщов/.

Виникнення профгеми, яко вивчздїьоя у даній роботі, завдячує розвитку оучпоної ниткової парадг.чгія лінгвістичних дослідаань, що парадбачао "поворот від дослідження ьови як скотами й оойї до до-алідавння моад я» скота-а, яка функціонує в умовах та задля оуо-пільдаї взаошдІІ ладай".* .

ЕохІднГ теорегч'ші ііс«о*биня, ооноапі рчпряда у вивчанні мов-яонйсза* одвишіа рвїраиаладІІ першого піддиклу /спонукальних ре-грвкод'іїрвігр виолозлюзака/' визначені Р.Г.іїочеіщовим /1983/ та с -АЛіУштг підгрунтя для:дамо! роботи. •

0 <5 "актам дозлідаешія ,і адалазловання, які реадіаувть-оя а умовах, першого підодклу рвгранодатиакаго спілкування» ‘

Предмет доолідлоння отаноалять ноьуяїнамзно-фугаціо-налінГ те оїрукїурно-оаішнгачяі особдзиоагі вюшнтшаяь о умовах ротранолятинного спілкування, а також ЗуштІошмьпІ особливості шьлйннвооі ретрвколяцП.

—...... ■ —1 ■ ■■■■ ..... ■* • ■ ■

4Почегшов,Г.Г. о маото праг^тячоокога ад^ионта а лкнгзгсяпвокок описання 7/ Прагіатичеокие а зеиаптичєаіон» аапаета яинтаконоаі Ой, наул. тр. /К&лкюікоя. гоо. ун-т. - К_даяаи* І8й5. ■% 0. 12-18,

Актуальність робоїк обумовлена сирямовкніотч сучасних лІпгЕІатнчюіх гю пуків до вивчення г*оьлек;’евих явищ у і;о,\у-' ні кат іші !0-;?!у жціо наль по ку аспекті І поЕ”язана з необхідністю доповнення отруктурпо-оемантичного' опиоу ретраноляїй^гШХ висловлю-, ■ізакь даними, отриманими у рг іультаті дослідження вищеназваного ао-пекгу, у число яких, зокрема, входить подання ретранолятивлого ви-оловлювянкл рішш дискурсу шс окладного мовленнєвого акту,- розробка якого становить один з напрямів у кодальшокф роззитку теорії прагматичного синтаксису. - '

ГОЛОВНОЮ метою даної роботи Є проьвдеяггя Г'ОМП-лаксного /ког.уніка'сивио-лункціональйої’о та структурно-са-гаїшико-го/ аналізу, висловлювань в умовах ретранолятивкого спілкува/іш*, яккЯ первдбачм вияв їх отруктурно-чзвкантичних властивостей, а також ооо&ливоотей функціонування тг вживання у маках даної взаоїм-дїі. Досягнення мети дослідження вкмагаз вирішення окрр-'йх завдань, які вишкамь у різям аспектах їх опису, -• і/ при аналізі

рогранолявдвного спілкування як соціально-психологічного яойтєк-оту ним1* е: , о '

- визначання специфіки явища мовлеинзвої ретрансляції як одіиго з

видів непрямого ОПІЛКУВЗННЯ) .

- ВИЯВ ПрГ’ИН виникнення Г.овлеячввого ратранолятквяого ОПІЛКуН&Н-

ня; • ' • ' ' .

- визначання хзобливоотей та механізму передачі повідомлення по

каналу ратряш.глтиішого зв"язку; •

- проведення розмежування, функцій членів ретраяолнтмвної взаємодії; ' ■ • •

- розгляд питання ппо організаціє ретрансляції„ акту ретракслятиз*

неї комунікації та мовленнєвого акіу; '

- розгляд проблеми функціонування адресатів та вияв особливостей їх яктокомуніптішної взаємодії;

- визначення аспектів диференціації адреоага-реграшлятора та встановленая його типології;

- побудова класкЦкаиП ратранолятиених висловлювань першого під-

циклу п комунікативною ознакою ; ,

2/ при описі отруктурно-оеКантичних характеристик:

» розгляд'спонукальної оитуації реграшлятивяого опілкузаячя та визначення II особливостей; .

т визначення структури однгоречз'чгавого та багатореченнеиого рет-ракзлят явного вналовлшаїшя; '

- 0П20 оооблїгоот вй розташування елеіі'внтів композиції ретраксліг-

тіш ного іпїслоалшвшш;

-опію с.иктакоичн;ис ааообїв зв'язку компо иєнїів вислоБЯчщашія-рв- ■ чания; . .

- побудова ое античної людаиі рнтраіюлкгивнога виоловлювания-ро-чеиня;

- оцу.с иранозмц.глио£ оїрукїур^ однорвчзннавого ьйоловлювання} ,

- розгляд способів номінації є.іємзнїів рефарентної ситуації виолоіз-ллианнл та о"іп Леко/.чкого наповнення кошонангів ьио^шкованіш;

- визначення харчкгзру оточення рвчашш-ядра гіагаторачашізьої'о ре-грашлншвного виолоьлтшииі та ііого гака-решгичної організації;

З/ при оішс^. цраглатичногс аспекту ретранолятивних виадовлавакь:

- "в’їзітмеяня прагматичного ?ипу реірансл/іглиних вйолов'1 таань;’ ’ '

- іияв ракторіп, які визначають вкбір апооойїв реалізації мовленнєвого акту рзтраиаляцП; . ' .

- визначання способів експлікації ІлокугдвноІ Ідеї компоненту зміо-

ту вйоловлшаиня-рвчзіїдя; . ' <5>

- розгляд $учиіІонувашш ротранслягивноро багаторечвшгавого вис-

ловлювання як складного «)В-/ібітеш?о акту та опію його оргаиіза--ції. ■ . ’

Наукова новина робота віізкапаатьоя об'єктом до-одідчзчня, комплексним підходом до його вивчення, умовами реалі- . аацІІ одигіиць ковлшшя, які дголТдкукуьоя/ що пзрадбачаз новину ^зтодГв його знаду, зокрема, ооціопоихоліягвХоричного аналізу, застосування якого добводидо здійзішти шіааіііікацію даних виалов-іюваїгь за ко^пІкатиБлов озкькоа. З кегоа вивчання виолоьлавань даераа застосовано підхід, якйї рклочаа і*зтоди оомантичного та ал— 'ошаяенйового аихлізу, ' - ' ■ " ■ ' ’

Іі а .т в р £ п >'о. м доолідяешш алугували йдмаько 2500 ?нк-адів Із оучїлкзГтігетшвкої дрозя об*оьом понад 33000 сторінок, кі' отанов»л-ь р8трано.їяр,і2ао виліовлев-здня у Яого бвзпоозродіао-зг- ісо«Т9*кг??Х. • • . . " ,

■ М е > о д а к а . доодідярика ішз«ічао?ьоя аавданнямн, штері-№•„ аярдасрвадіото робота. І «оаііп. р.йі,аіла?соіад4 харакмр, що аа~ здбачза ааоїооугадкй,’Цбїуяша методів аналізу, Іятвроуб*ситного, к’гоьздлешгового, кокхахсїузлляого, ярооуяазвдійкого* & уаіюа кз» зду.пяалізу актуального членування. Ие-уол комюгізнїяога аяалія.7,. зда^кшидніс: їраігзфорілзцЬІ га И9їод юдаяюв^н-щ 5&а*ооовуигьоя т зпоиігкі^фоаддурй,' '

"‘Г зоре гі ч’на- з-яачмиїоть доодїдаекчя водя-. ій у. ртзр&йіи іоі/плокоиого вШадг ДО вивчення внєлоішжййь, Й2І

дооліджуютьоя, результати застосування якого доьодять Існування обумовленості їх структурно-семантичних ознак здгуаідіою комунікації, Дані, отримані у результаті аналізу.свідчать про прньомоч-ніоть. виділення ретранолягивимх висловлювань як оьеш річних одинець давлення, ДооягнутГ результати опридать розшарєячв зччнь про природу висловлювання. Зокрэма, дослідження швявнчетахіоного аспекту багаторечекневого висловлювання ретракшшції дозволяє по— дати останнє ш глобальний мовленнєвий ак7, який складається з актів-оперяцій та диокуроивйого акту рвчяння-я.фа, неоднорідних-у функціональному аопекті. Аналіз актокомунікаглвкоІ кяасшяІІ ііиявнв специфіку феномена .адресації у нет* рєтрайелятнвяого зяіл-кування, на основі чого вотанбвлэнз типологію адрага-р эіранзла-тора та здійснено побудову кдаонфікації ретранелятианих висловлювань за комунікативною ознакою, чим збагачач^ знання про Функціонування мовленнєвих одиниць у різних типах кої^нікацїі.

Практична цініогь роботи полягає у тежлииос-ті використання знань про особливості рэтранслятивяогс ояілкуван-ня у процесі навчання англіському розговнойу мовленню. Отримані результат., можуть заотооовуватиоь у курої теоретичної гре?атик” /розділ *Комунікативні типи речення'*/, у опецку> тт з теорії шь-л єн нових актів та прагматики вшловлюваяня, ял заняттях з англШ-оької мови най чан-її діалогічному мовленню,' а також прк налиоая-ні курдові іа дипломних' робіт. . г

Структура р о б о т к. Дисертація складається г вступу, двох глав 'в висновками до кожної, завёр-ачня, огисків лІ~ таратури.

У В О Т у П І обгруитовуотьоя иибір теми, ВИДІЛЯіЗГЬОЯ Об"ЄІ!Т та предмет дослідженню, кована, практична цінність та актуальність дослідження, визначаються кета І завдання дослідження, формулюються положення, які виносяться на захист.

Перша глава присвячується вивченню ретраязлятгзпого спілкування, вияву його головних характеристик та особливостей.

У другій главі вішчаотьоя ретранолятивкі вколов-лтоання у кокунІкатявно-ЛункцІональна(.у та 'трукттр'ю-оешнтйч-кому аспектах та встановлюється сліваїдномеиня ніж ними.

Апробація роботи. Результати роботи апробовані нз науково-практичних конференціях молодих учених Київського державяс/го педагогічного І.чсгитуту Іноземних :лза І9:і6, І9Ь<; р, р. гш науковій конференції "Функціонування га «ег/античиї кореляції уовнмх одиниць" у Київському державному університеті -ІМ. Ї.Г.Швв-

"rsll tho Qurccaut I wont two dor.un теч with properly cleaned ilflca - '.vlthiD two ’.Tiinutoa" • /G. Grscu Tlio i*c\vor and the Glory, p.131/

В описаній вище ситуації мовець попередньо здІДшгоо директивний акт для реалізації овопі кінцевої меті?.

Такик чиноь", особливіотю ко:>уиІкамв«о-прІенговшю.І композиції висловлювань о їх двохрівнева орієнтація, перший рівень якої пов"я-заний з адреоагом-ретранслятором - його Ілскуція о незмінно директив; другий рівень о пі’’відносить о я з дійсним адраоаюм - його Іло-кутивяа Іцея може бути довільноо.

Н» вже зазнавалось, оигуздїл ротрашиягиьног'о спілкування опо-ціі$Ічна у мовленнєвій діяльності людини. Двохздреоатнїоть даної ситуації avymyo мовця до урахувань! ля фак.ор?. адресата-ретранолято-ра, гак І фактора дійового адреоата, що накладає обмеження на його акгокощунікативну діяльиіотьі Іо.чуваяня двохрівиевої структури обі"авнь яа машшоті мовця даз полонення тому факту, що рзтран-олятивне спілкування не а татовим. Щодо- дійсного адреоата, то його дії й&іір.чвьзнГ та вихідного мовдя та кігашвого мовця, що теж ускладни віднооинй міч кокунікояташ. .

Адресат-рвтранслягор ваотупао у дії ох роляив ксмунЕкатквпо?/у акт: - у ролі адреоата по відаозвичв до мовця та у ролі кінцевого мовця по вХдяоиеянп до дійсного адреоата. Відповідно дії йогс різно напрадлалі. Окрім оеооі рвтртнолягорної функції, адресат-ретрак-( олятор можо виконувати допоміжну фуякцію у кізках даного спілкування - функція поширення Ін^оркацІІ мІж групою адресатів, наприкладг "Hho funeral*!) tomorrow"( I oaid. "ffibree o'clsolt, hero at the liouaa. ISd «Іон you'd wull ao./fcsd/.Bho'ii be intf. ooted”. /J.Psnlenvy A Singular Kan, p.16)/ •

Вищеназвана, функція може вам несанкціонований, характер, І тоді говя йтиме про поширення слухів, пліток та нодоотовіркої Інформації, наприклад: " їоіі the* flea /сипе non thefc 5ilo ni.f» often езов. foi lone r Iks by hyraelf *Jion he's eal*?ep. iln probably hsan't noticed It". /D.Iieeolag Collected African Storing, vol,2t p*J31/

ДІ.ільяІогь ацреоата-реграколггора у акті комунікації не в од-нОрІдяоо. Параметром для визгмення його комунікативної гетерогенності складав його відношення до характеру ковлзнн',воІ події иов- . ця. КеоД'горІцнІоть кояуяіхатавної оутнозті ретранолятора внявляать-оя у гаметах о(5ов"язковоотІ/1>акультативиоотІ виконання, функції рз-ураполяцІІ» ЗЕЦІкавлонооті/яззацІхавденоогІ у її виконанні, адат- . •'і.'оїі/кездатнооті до II виконання. Згідно 8 аспзктау* розкаїугак-ня фуЯюл'юнальноІ раіі ацрясат-ретраяолятор да^ренціюзіься як ро-

аїізатор/бдокуїачі активний рсьалі.шгор /зацікавленні, здагшій до виконання/, пасивний реалізатор /назацікааяаний у її викан; чиї/.

Аналіз акїокомуг'Ікахивної діяльності .дресата-ро транслятора дає тхлквіоть класифікувати рзтранслятивні висловлювання за ко,-ьунікашвною ознакою І дозволяй визнччиги аііівліднолення між шв-ланкевоа одиницею, екстралінгвістичним контекстом та контекстом ситуації, що ш певну вагу для подальшого розвитку соціопоихолїнг-віетичного підходу до вивчення явищ мовлення, at.jpono воьаного О.Г.Почеіщовим /1989/. . •

У даній роботі віісловлювгчня першого- підциклу ретрансляції диференціюються за характером дії висловлювання ьлвця на адреоата-ретранслятора /мета дії - здійснення останнії! ретранслятивної 1)уик-цСІ/. ішслоьлювашш розмежовуються за ознакою обов"язковас;Я/ра-культагивності виконання ф„ нкдіі ка: I/ висловлювання, які мають дію на адресата у плані обов"язкоьостІ виконання іуьздІІ передачі; 2/ висловлювання, які діють на і!ьоги у плазі факульгатмвностІ.'ІГ виконаная, Висловлювання першої групи реалізуються у контексті; а/ сиГатусио нерівних ьідно'.чень; б/ наідрнальнйс позитивних відносин та нерор:.-адьіШХ від-оаин при ситуативному домінуванні мовця. Ьис-ловлчіьання другої групи' мають реалізацій в /швах а/перепаду соціального отагуоу на їорюгь ацреоага-регрансляторі; й/ в уковах иа-^оруальних негативних відносин і:овця та ретранслятора. Другоц ознакою розмазування висловлювань е зацікавленість/незацікавленість адраоата-ротранолятора у їх передачі, відповідно виаловловакня розділяються яа: I/ висловлювання, у передачі яких адресат зацікавлю ний; 2/ ьиоловлввания, у передачі якше він нззацікавлешій. Ьислов-лвьання першої підгрупи реалізуються у ситуаціях а/ перепаду соціального статуоу на користь мовця; d/в уьав&х неформальних відко-окн при ситуативному домінуванні ідвця. Контекстом реалізації другої кідгупн а не {«реальні негативні відносини і»ф£ иовцем та адрвоа-том-рвтраиолятором. РетранолятивнІ висловюваїп;: розрізняються також у аопзкті здатності ретранслятора до гшконання свооі акгожому-иікатиьної іунхціI,урахуіишш; якого важливо у ситуаціях неїюрьаль-НИХ ріВКОПОЛОХНШС Та НбрІВНОПОЛОКШИ відносин.

У цехах першого підциклу ретрансляції, реалізуються а/ одно-р-зчекнсві рйтраколятявні Еиоловлюваїш Лгоноггредикатизні, цоліпро-

. дякатиьні, наприклад: " ;«ak be- to озчо dov.n", / J. Ktonis She

Uiatful'c Caui'htert ?oa.Jibjoa I want hiu". /J.Uarke

land “JJ the J«:al, p.25/

<5/ йага?орзч8н>'ові /розгорнуїї/ виаловлдаьння, наприклад: "basic

ІЛ.гс, (In.;!, I'utUi all tlic bnjru erc.upt tiiopo In ths bostl:. Tell 'Лила I want the'1: vcltapartant”* /J[. Jonco I'.V Ilvo, ?.2S6/

Синтаксичні oaortлиуоогі реграчсллтивних яиолоітшагїь-рзчень обушвлоні характером сигніфікагквної ситуації, яка о оитуадіою опонукагг'я та входить до класу каузапш.’шх. ■ .

Ситуація спонукання рмраиолятивякх висловлювань окладаатьоя ■ з двох чаотич - ситуації власне спонукання адресата-ретранолятора до рзаяІзацГІ ,von. тоневої дії та октуаці L о яго/ шилерчзвої дії, поданої до перадїЧІ. Структура огіонукальгої ситуації реграпляткв-ногз сяІл*-увапня відйлвазтьоя на комюзшдП регранолятивних вислов-ловань-рвчачь, які відпозідгс» включають компояаит опонукаякя та компонент. змісту, наприклад: и,'2оу »іі.ш i’ll їй/round thia evcnlr-'*.

/о.ОиЬзгпс Іпашлі.ииіЬІе Evidnncn» ^.57/ .

Порядок розмГщечня конто неягіа яке»' віднонідаз послідовності частин ситуації 'становий. Інваріант композиції ашловлгзань. Ком— яозяцШшмі варіантами Ейотупавть виоловлязапкя а порушеною послі, зовніото 2х аяладових. Порушення природного ходу компонентів ізиолозливаиня t/охв здІЯоаюватиоь hvsuoм з метою падання зяачииоо-оті одній з чалми в^р^дааккя, кагіриклад: "їси him ! thought fcu .lad cuddcnly fcten cnllca to the doort teLlJUM_fchat - I thoucht he'd £Sno down the ''Dl'iv-D" with а сч11ел‘"./И, tiavirauco the k-rtal Coil and Other 2tcjLoos p.6?/ '

Варіантами тала* лкогугавть багаторвченлезі виловлювання, *ом-позішія " яких норедбатао порядок Іпв^роН компонентів для наданні більшої виразнсзг’І а/ жомганзгггу змісту, б/ компоненту спонукання, папрліслад: а/ " I can’t г-аі.е propel' dlant'JOi'3 liors • £ut lt*a eurio-utj enough to land at tfac.- nearest aity. You ca/i tell thor..,!.Hailey, J.C^utlc nunavjuy ysrg JSiflit» p .2'-i/ • .

^Ai'o nat to iit- Ilito lout time. Toil bin, will you?" /'7ȣJa-

гауап Зі iocttjti Ulisrt Storloe, y.32 t/

у отрукг-рі коміок9НТІБ виоловлвванчя-рачяння спооторігавтьоя шдщЯхацІІ, яаітряялвяі на їх розширення. Розширення компоненту . ояояук&ння виоловлгаанші-рачзння дооягаатьоя за рахунок а/ повтору Дісоловч і«вл9нчя; б/ натгаг'ванкя діеолів у компоненті .спонукання у додаток до діселова мовлення, наприклад: а/ лr< 1с• hiiS 'йа

saw hej . б/ "Go ana fiiid thfi ОспггЗП. and te'il hlra I mat to spo-» ok to i.im"./B.;j!;cv. dniat Joan, pi134/ .

У компоненті змісту знаходять ггрояз. такі окнгакоичні процеси, • же рози.іроння, розгортання.Кокп >яоігі’ зі/Іоту froxs подаааїйоь у огор-

Є ' ■

иутому вигляці ado репрезентуватись у вигледі"представника", иа-

ЩНІКЛад: "ilalc died naturiilfBullDiv Іощ;!іГ.' :l,^eXl tl.at". .

/ G. Green A Ihu’fit Cut- Cunu, ;).

■іаргинії ретранслятивного ПОЛІПреДИКаТИЬЧОГО висловлювання • _ з"0днуюіьоя у висловлюванні синцетмчяш або аалндвтичюш способами. Ооновниш засобами сивдвтичиого звмязку висловлювань о підрядні оіюлучнцкм та сполучні олова, наприклад: " Аак1і1,, ll5VI hi(h

tin; clajil iiaui; iu bo 1 a'*".".Joy t!ait wc horu tin’i-o uorloua saefu :ji' euoix/ctud l'oad iwlooulnr:". /Л.НаіІо/, J.Gucliu juioawcy Zors-J-tr.lit,

P• 32/; "Afit hiui if liti1 u t'Ctiiuu i- .v"./C.Jnjv. UJio l.lautoro, ;>.23/t "‘Jo 11 Oapleiti riaitlaiitl <ш<Д Dr.Uaillyv.bat pauuud botwoun /su ьмі иу wife". /A.Oi'LotU; MurdL'r in І.ІЧ.jojiotoaia, p.fil/

Аоикивтичний опооіб зв". зку виникає внаоліюк випущення сполучника tiiat У висловлюванні, наприклад: "гсіі hha he'j а іозі".

/ L.Jonou Wb Xiivu, p. 2t>/

Результати аналізу висловлювань з аоиндетичним типом зв"язку дозволяють зробити ^кановок про їв, що випущення сполучника у значній мірі лов’'язуотьоя з дієм екогралікгвістичного контексту, а саме фактору мовця. кого активізація у jcomjohl.itI зміогу сприяє випущенню даного ополучника, відоутніогь же реалізації Актора мовця нідоилш функціональну значиїЛоть • Допоміжними засобами зв"язку частин висловлювання слугують Інтонація та порядок слів у ньому, ■

' Особливістю побудови багаторечанновнх рагранслягивншс висловлювань с Існування у їх структурі центру та периферії; У центрі знаходиться влаоне рагранслятивне речення /рачаннл-ядро/, на периферії - речення, які входять у його ліве та праве оточення, наприклад: "у/ Clin>t duoli the- ргеяз an j thin;' lilce this, Harry, lt*o much to» blf> 01 Iff vvtl'X i:acw hsvj ts play it. Tull Mrj tD keup tho patera aff Me back, ’..c'vu ,;at uucb voil; to do". /л. Caufcle, J.llai-ley JiuniiWiiy Zui'a-Zli'iU, pt'tof • . '

Оемитична конфігурація ратранз-шгавного виоловлювиння-речєн-ня включає діооловс Із значенням сиокукання до мовленнєвої дії з набором його аргументів, чеіашгична модель висловлювання мояв буга 8вш:оі)іа.у вигляді: предикат + аргукакт^ /бене$акїкв/ +■ аргумент-. /обпокі'л.ч/. У Сйшнгичнгй структурі висловлювання виділяється домінуючий &)т,ант /предикат/ та підлеглий /його аргументи/.

які включать /дГоолоьа чавлення/, ююгтанту опо~

«у kshiui а прдьоаарехІдш-'-й, двзхоимзкггаі*'н гл вказують па адреса-

та /Г.Г.ПЬчелцов J97I/. .

За свооп оеыа^гикою діеолоьа ілоедєгня кої,.гонзнта змісту означають діп-волеьияк мовцяj то дозиолло виділити У tx семантичній структурі ьодючтатщ" oevy. Окрім вилевмазу, ножна Іиниративка форі/а, як г-.ч"гпчають И.О./раколоькиІ гб. А.І.Володін, передач Інформацію яр дію, яку кяузугсгь, та гдап толінетивив значення. То-мгу овшчтйчнь структура дізсді'в, які включають, мас ще І оему номінації дії. Апєлятиг'о-Імпреоивна о от дачих діязлів може модулі о-вагиот. дієсловами» які втратили значення дії! та зживаються для під-ошкччя впввказачої ceww, йспрчялрд?Во till tier to coue to ent",

Ira. ArniotLd unlJ. /iJ.Moyr 1'lowrn -for Alr^moa, p.52*3

Поєднання діеолова їювлончл з ідадальниші діооловами у чажах кокло Нанта спонукання vодулад оєму бажаності виконання дії, иаприк-лацруои can teli ІЇ in- I can't праак -во hir. non". / E.Пошитії Tiio Lor.. View, P.14/ ' '

іункціойувааня діозлі» ювлччтйвоІ діяльності /М.Г.Богсла 1935/ у рвтраниіятхшій комунікації до повної наоїр озмінтичких складових анапйнняй мовленнєвої ретраяслятивкої діяльно з ті. завдяки чому оо-танні кв&ліфікуггьоя як діоолова рвтр'-.нолятиняоі комунікації - ро-трг- олятивпі діоолова. * \ •

Пропозицій-т структура ретранслятйшгах вио-товлювакь озн^іуо оитуаііію акеяяТітчот'о спілкуваніш, зміоїом якої о воло ям.та мовця про виконання лойлвяневої дІІ -адреоатом-рвтрано-пятором. В умовах ро- ' траполяцІІ рваиїйумьоя.а/ юшгроіюз-ційні висловлювання, які ома-даютьоя з предиката, яки»! вилючая, та прэдккыта, якого ькла.чаість;б/ 1 біпропозігцііїні висловлювання, у. оонові як;:^ нежить судження пяр:яо-го та другого порядку; в/ полІііропопнцІНкІ виолиалютння, утюрзні ввас.іідок ВЕЛВЇ6ЧПЯ у компонент змісту оудявч^, які розширюють відрізок ДїйечсогІ; якк відобракавгьсл у ьиолорлвг.анні, а також утворені за рахунок суджень, логічно пов"язан:а з елементам речеиня-ядра, Н.ЩШЛй~ 'а/'ЛсЧ і’сс^ to toll пч> u;> from 1 unnh ісшсггзч"» /ii.iJeni-rpvu.y Іаіашіг in ХЬч ui’tsaosu ,т ,2b~>!і~/" rikt toll tiie і-’о^ог I'll bo over cftc.r dinnor". /i)*IioDnlncC3blcet.ftaf! лГгІозгі Storiefi» p.3'J6/i / "Toll bln hu'c’ Vri’o. j. I have t:i know If h!J -латі з мтгр:іІпв, It'e Lncnrtant for Jiltn"»/l’;.ifealnswey Xniar.do Lutthv. St-rons, ji«340/•

У компоненті спонукання прэпояицП ретранпдятивного вколовдг-ьапня-рочеччя ВИЯІЛ;Л°ТЬСЯ ДІООЛОЗЗ-МОДЕ^І'КЗЇОРЙ С.ОК2 ЕОЛОВЙіТВу, звертання характеризуючого ткпу, вирази, які пксллікуягь і-ор^у ввічла- . ьсїоті, особові займенники, які номічуютл іиовцч тз ^дрвоага-ратряй-оляторь, Ступінь розгорнутосгі коглочон'”! спон7каття а у прямії аа-

ІЗ

Лблйіоогі ьід стуками Іяяоийілиооті ьолзшіяяу ювv#t Яеои.лашш дії шьця кілйуьаотьоя за рахунок а/ іорш гу&іійугнього чаоу рчгрр.чолк-тившк діооліь, б/ vpjp'-ч умовного oucoody, ь' кода>ц>нидс одів га ' олоьооло-іучань, ■ . . _

Jrpymypa зміогу ао&ргі-шної частини рагранолягнвних віюлов- . люьань може вюшча'ги сраоупозиціj та оудісенчя на-праоутазкцішіаго " типу - Імплікацію та Ін^аронцію, які вколіть до окладу Імпліцитно-

- овманїшшого компоненту /L.±-о I9J5/. Пропозиція виловлювання- речення у ааертиьній чазїині включав одна або декілька судаань про ■ Іонувашш огану справ а/ навколишньої діііоносїГ дп основі зміотобо-.фах'оальної ТчЬорг.ацІІ, б/ тик, які сгосувдься алаона члоні^ взаємодії. '

ІТроьозіщІІіна отрукгура розгорнутого .рзтранзляпіьного виоловло-вания віцчоинтьоя до глопаль .ого рівня семантичного П'Мання - рівня какрозтрукгури длокуроу /і) і,11: :■) .1 /, яка окладаатьоя з Jspap-

хічно організованої структури пропозицій.

Лівосторонній та правоохоронній контекст розгорнутого висловлювання у оукулчооуі, з реченням-дцром становить єдність в план/ їх зіЯоїобсго опівьіднвоешш. Зміот аоергввної чаотяім висловлювання опіььіднаоиїьря з його правоохороннім кон_злотом к& П уточнан-іія, обгрунтування; з лівостороннім - у аопекгі відшщань "каузація--наодідок", "причини - наодідок". ,

7 та-ракйГйчнІй структурі рагрянслятизного вналозлювання рівня диокуроу ь,іліляатьоя тематичне ядро /В. І,Іванов І9ф</, яка міститься у кошочангГопонукання речаннл-цзнтру /ретрайсліїгкакаго/, НАГірикЛаи: «їсіі цій ts їгеер then Аєуіл tov.n, т;с*11 рі.уе tUea lota of vmi’rtUif» wlsen wo'ro ready" ./A.HuIXoy, J.Cb.'itle Hur.a.vay Zjri-.s-Eioht, p.6| Вихідний момент ретрансляткьної кокт-кТкаяІГ знаходяться у ком- :

ШКВНЇІ СЙОК»КйЦКй ВИОЛОВЛ*Л^НКЯ~рОЧЄНГЙ 4Q'^0^«3«вНГ,І' ояакукайнц

речення-ядра розгорнутого ра?ра«аедтирнаг0-;виадавдввааад? 9Ла<5ііа. . зьіат рвіраяаяйції - у жьісаойвіггі-.'8м'І<я*у. Кй^анент -Іодокуїсаїіші ’?е-матичшій І є «09leu міиіцума 'ІкІормацИ. Ка^нікативііа каїаварше-: іііоть ког,пон5н?а одонукачад-.іфлзрадкть до йороі ївг/аїизааП у каїшо-КОНЇІ ЗКІОГу. Рвчвнчя ЛІВООїОррННЬОГО КОНТЕКСТУ’У вислиatfQflah'ttkK - ІїО— дасться як пврвдто«а/ен,гаїе1\!й//ТЛ.Корл'анзрсі{>ка'І9і?/. -

Кроті «{дЕзкаотІ- posNpHyfisx ретракалятшшх е»одо*давакь''адіа>--. • онезп>іік у рр.курапгкоіЗїІ кдючоьих одів, шів’язапкх з іеьяо: а^ооо-6ctbis зайьевникіа, б/ ьласкіи: ItsQH, Хсвишшр Ьааобем '5зяяауБавдотІ •данкх ' «олівясьакь .вкзгуяакгк дайхтаї ед-газкун, пзаз?брк, дсгІ^ндЛ паралелізм.•>- влт.чяХІ поягору, Іону»анйя л6рію)-0їавдае« У

статичній структурі розгорнутого р-’трацолнтивного ВЙЗЛОйШШНЛ, гема-рол'атачно.ї організації, засобів зн"язуі);и,оог.[ авїлчнть прз та, що висловлювання рівня диокурзу ювлоїшвьої ретрансляції е специфічная значущою одичинею товлшіня. .

Гетраочиятивне висловл'овччгм у цілому итанокчть знак, специфічний у аспекті його номінації. Об"ект, smith номінуеться обов"дз-коео вклпчае Ікоьувппия дійсного адресата та |:е.культативно - юв-ця тг. 'V(рооатя-р-!Трар^ллторл. Головнтаї гаооСамі номінації кокугті-каіітів, лексичними- та синтакоігшіш, з особові заКмеишши, лизпа-чеиТ дескрипції, також швленчові sado6it, вибір яких обумовлений конкретною оигуаціскг «далз^'л £ становлять засоо'н кл/іунікагивного тішу чомівації /Г. А.Погрова/, ДШоиигі яи-.рзоа? поданий у йясловфо- -ваіі.Уи ндйбілка лпроким гліборум номінативних засобів. Дія його оз' панування викорзоговуються а/ влазні Ікона, б/кваліфікатішяі' Імена,,»/ слоьооиолу’нпчя, г/йчгадьаі яязии з обметуючою ознакою, д/ вокіііативні засоби з конотативним зйачзчнлм, а/ визначені дескрипції, чапрП'Ліи: а/-/НІ ■ Ктьав } ti/'Mwitloa | в/ that;. вігі r/вви who ia lr- ths Kf„.'iote I’.ohoi аогоаа tlio ctrBf;t" /И—Топсо Ус Llvc# p or; n; / "a'Jt;' Tire t I'l'Lcor” /А,'ila 11.-V Atrposty? »6/

Пратгаткіний аспект кивчет-’я рртрагголятивних висловлювань пе~ редбачае визначення їх ирагнагичного пігу, встановлення. Інвс-іта-ра мовленнєвих актів у оиятагіттпці та ітгадигматші. -

■ р'онодропезмці’йнп висловлювання у прагматичному аспекті подастеся директивом /Ін"«з'-;я?ивок,~рекнеот'і[ьем/ та відноолться до простих мовленнєвих актів, капсіллад: "іігі’.юг, toll tlw rtootsr to cunso a!li3 ІОЗІС fit n3"./"'.JurO/3n iielcaSoil Uhr-rf. St';rtet', '}. c2V .БІПропозиііІйне виоловлсЕаккл становить склвдо.чиЧ товяечневий акт, коі.п'ненгаки якого е акт вихідної та окг кіішовоі ІитенцІІ. Акт вихідної ІнтенцІІ репрезентований диреігтйвітли-антгті /і/Гюніь'лбоч, .

рекваотиііом, непрямим директивои/. Вибір мовцем акту кінцевої £я- •

теніЩ зумовлюються його дією otojcbho дііі'іного адресата, Його ра- ■ презентація е довільною. БІпропозицІйне та поліиронозиційно ьио-ловлю'ш іня-реча нчя ішиліпікуаі'ьол як простий твленаевкії акт, компонентами якого виступають а~ти-сперац!І /із.Г.Карабан I9t!b/, •

Розгорнуто ротранЬл/гаивие'вислов.іпонання е скл цнміл ювлйннє-вим акто;-', сукупність актІв-іункаІЛ та актів, який їх облещує. 7 ролі останнього вжі-гупао диокурсиький окг речзоя-ядра, ч зз.іаж-кості від .характеру відношень субординації, координації, поооб-.іання між ирооглми актам, сісладні акті: 'рвтрано.тяцІІ полевтьон як коштer.3F.Cj композитні та оклдцекі. •

Прагматичну ^репразеетацію компонента опшгуконкя розгорнутого висловлювання складають директивні акти - Іи"юпнш>, непрямі директив, реішаотіш/акті'прохання, шіюги/, р-хомвнцеція, Інструкція, яибів яких залеадть під соціально-психологічного контег.оту їх реалізації. Аналіз праглатячнэго асішкту компонента споііукзіпш дао підйтаву для виділеная додаткових значень рахрачалятишг.іх ді-йолів, яких вони ;мгіуі>ають у різтіх ситуаціях ратранаяятивного • ОПІлкугаяіш» « сашіїз огНег, Ьо оодош#» *э «іола! іо івоїгііск, •

ІО Миі;а1;ОП, ко ГОЧІкіЗ^ ІО сісаіі, І О ІПУІІвр <10 ПаУІЛ!, ІЗ ГОСОЛЗііПІІ Ілокутйвна Ідея коглонзнта т.місту рйхранолягиьнлх висловлхщакь подаьі'ьая конатагиюм, рзгсьеотивоы у ЬорьаІ канотатиьу, гома лати промісившій, паргорштиьіміі, кан^оивний, директивний характер, Регрансшшівна ьло.іивліошшш обох рівнів становить особливу одиницю у нрагг/атичкому та о рукт/рно-свьантично'ду аспектах, що зу-мовлиагьоя контекстом спілкування. Перспективою у подальшому вивченні даної проблеми у розгляд культу ^олагошюго аспекту ретранс-лятквчого ьиоловліоі&иня,, Поглиблене лиьчвння особистніатних характеристик у дсслідхея;:! .(уикціонування насловлюваїш ретрансляції -слугуьасіше розвитку діоди "ладина у оукукиооті II параметрів -кова-дікльніоть" /О.Г.Почэпцов/. '

Основні положений дисертації висвітлені у таких публікаціях:

. І. Причины возникновения ратраколятвдного обрання //Тезисы конференции "іункшо надь ніш и оем&’нтичзокве корреляции язькоенх единиц". - Кйавг КкеваккЙ гоо. ун-у им. Т,Г.Шэьченко, 1990: •• 0.179.

.. 2. Соцвалько-поіаолзгичасчіий ровтакат как фактор при анализы

ретракслятнврьк выокяэываний //їезиои конференции "Лиигввотичеокиа а;іак как когнитивное к культуролога кііОв образование". - Самарканд: Самаркандом; гоо. над. ин-т і?«, Д.йцзои, 1992. - С.4,

-3. *>ункциоішроьанио едрасзта-ретрапслятора в акте воц^юікацив как диМ^рвіщаруящиіІ гфизкак. дмтраечия і;ошу‘'Кхат;ів:гоіі классификация л уодоаидх рзгршшятаькрп» обітошія //ьопроои рскаио»гвриан-окой ц рузской филологии /Іанологімі, Ерьтижигаиотика, Грамматика, Оловообразованаа/:1»'.ажвуз, ой. кауч, тр. /йятигор. гло. пвд. ин-т икоотр. Я8. - Шегигороп, 1993, « о. 10—20.

4. Оао&дазосгІ рв&діаації швленнаього акту в ужшчх ратракс-дятивяого опідкуьачпл //Кдтеріг /к Л ігаукоад,кокферекціі. - Луцьк: іЗодм, деря. ун-ї їм. Л, Українки, 1534, -'Л, ІЬ7. /