автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.03
диссертация на тему: Концепция познания в украинской философии (логико-исторический аспект)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Концепция познания в украинской философии (логико-исторический аспект)"

■л

• . з р ~

- ■ . Р1|10ПЕТР0ВСЬКИЙ_аЕРЖАВНИЙ. УН1ВЕРСИТЕТ

и '¿-.-О '

На правах рукопису. ШЕВЧЕНКО Володимир 1сакович

КОНЦЕШДЯ П1 ЗНАНИЯ В УКРА1НСЬК1Й Ф1Л0С0Ф1Т / Лог!ко - 1сторичний аспект /

09.00.03. - !стор!я ф1лософ|1.

Автореферат

дисертацМ на.здобуття наукового .. ступеня доктора ф1лософських наук.

Днтропетровсък - 1993

Дисертац1вг е рукопис.

Робота викснана в Черн1Г{вському державному педагогИ-ному ¡нститут! ¡мен1 Т. Г. Шевченка.

0ф1Ц1йн1 опоненти:

Доктор ф1лософських наук,професор БИЧКО 1гор Валентинович.

Доктор ф1лософських наук, професор ГОРСЬКИЙ В1лен Серг1йович.

Доктор ф1лософських наук,професор ТАБАЧКОВСЬКИЙ В1тал1й Георг!евич.

Захист_в}дб^деться

17 грудня 1993 року на зас1даннГ Спец!'ал1зованоУ. Вяено'1 Ради Д.053.24.06. в ДнГпропетровському державному ун1 -верситет1 о 14-й годин I в ауд. * 606 /головний корпус/.

3 дисертаг^ею можна ознайомитись у б1бл¡отецг Д^пропетровського державного ун1верситету.

Автореферат роз^сланий */"/ листопада 1993 року. Вчений секретар

Спещал1зовано'1 Вчено! Ради А.Б.Фглатов.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальность теми дисертацГ1 визначаеться тепершньою ситуад!ею в Укра'Ш I станом в!тчизняних,в тому числ! ¡сто-рико-ф1лософських,досл1джень.

Украшський народ - другий за чисельн1стю слов"янський народ - шд кшець XX. ст. зробив крок в1д обмежено'1 автоно-мп.яку мав у склад1 СРСР.до незалежноУ державност1. Це зу-мовило ¡нтеисивне шзнання Укра'1'ною свого м1сця в ус!х сферах сучасного св1т0буття,щ0 ставить нов! бимоги до якост! I над1йност1 ф1лософсько'1 методолопи. Остання не зводиться до. вчення про метода 1 процедура п1знавання,бо утворпе в сус-П1льств1 смисловий орнамент п1энавального освоения. св1ту. Р1зн1методи.шзнания,результата IX використання.рух 1 впровг дження знань,винаход1в 1 наукових розробок та рекомендации механ{зми соцгальног пам"ят1.вгдтворення пгзнавальних зд1б-ностей. людей тощо,-.все це ф1лософська методология еднае у певний осмислений лог1ко-символ1чний свт.т.

. Зкут} св1тоглядно-ф1лософською методологГею знания,вина-ходи,метода гпзнания ¡' т.п. ,н1бито обставляють плин людсько-го буття.утворюючи "знаки" його св1тоор1ентац1й ! ц!нностей. Вснован1 в живу тканину св1тоглядно-ф1лософського мислення, здобутки 1 втрати гпзнавального процесу. утворюють "оречену", отже,омовлену,умовлену I. зрозумглу картину.св1ту,пГдказують людям можливе 1 неможливе,в1рог1дне.1. нев1рог1дне,доц1льне 1 недоц1льне в ¥хн!х дгях.задумах та оц1нках.

Доступ Украши у св1т!,як незалежног держави,зрозум{ло, неможливий поза розгортанням усеб4чних економ1'.чних,пол1тич -них,культурно-мистецьких та науково-освгтшх зв"язк!в з 1н -шими державами г народами.Проте фактом е I те,що..формування таких зв"язк!в супроводжуеться в1длов1дниш.П13навальними процесами I, св1домо чи несв1домо, сп1вв роситься з певним ф{лософським.розум1нням продесу пгзнання св!ту......

0соблив!стьп1знания в ц1лому полягав в ун!версальност1, в тому,що його предметом може бути все !снуюче,а будь-яке •

"д!ло" обов"язково вклгчаз п!знавання,керуеться при цьому в1дп0в{дним св!тоглядно-ф{лософськкм уявленням.

Проте концепщя пI знания,властива укра'1нськ1й ф1лосо-ф!'1,вивчена ще слабо.Доказом цього в той факт.що нин! в Укра-IнГ переважають свгтоглядно-методолоНчн! схеми.котр! зросли поза Укра^ною.репрезентугть }де¥ н}мецько'1 ,фраяцузько'1 .англо-американсько? та 1ншо'1 ф}лософ11.Безперечно,це свгдчить .про

ШИрОК| зв"язки укра'1'НСЬК01 <ЧЛОСОфСЬКС>1 КУЛЬТУРИ 31 СВ1ТОВОВ

ф1лософ1еп.Проте в даному раз1 не обходиться без крайиопив, воли п1знавальн1 та сусшльно-практичн1 проблеми.що постають перед укра'гнським народом,дехто пропонуз вир1шувати "по-аме-риканському","по-франиузькому","по-японському". та !ншому зра-зку саме тому.що характерн! способи розв"язання св^тоглядно-фглософських проблем п{знання на грунт1 украгнського мента -Л1тету лишагться мало в{дом1 або просто не вивчень

Принциповим чинником.що вимагае ¡сторичного дослгдження проблем П1знания,котр1 розглядались в украУнськ}й фглософп, з також потреба у св!тоглядно-методоло1ччних ор1ентац1ях,якг сприявть коисол^ацП багатоетнГчного населения Украши.котре маз р1зний гсторичний досв!д,в сучасну. пол]тичну нац!ю.Ефек-тивно виршити це питания нин1 перешкоджав суспгльна криза, що В1ддзеркалюзться-у форм1 кризи ф1лософсько"1 культури. Зага-льнями ознаками останньоУ е знецшення стереотишв сталшсь-ко'1 /"марксистсько-лен1нсько1"/ фглософп ,пошук 1 нав1ть спро-би силового впровадження св1тогляд1в,д1апазон яких коливаеть-ся В1Д витонченого технократизму.до брутального охломанства, клерикал!зму,фашизму I сатанизму.

Розкид Св1т.ОГЛЯДНО-ф!ЛОСОфСЬКИХ П03ИЦ1Й зумовлге екзистен-цгйний вакуум,1до проявляеться в обезсмксленн1 1 знецшешп минулого 1 тепер!шнього буття Укра'/ни,котр1 ведуть народ до роз"еднаностг,а молоду державу - до хаосу.

1/.Шд висловом "концепшя шзнания" розум!вться сукуп-н{сть характерних {дей та п1дход!в в осмисленн1 п!знания,його суб"екта I об"зкта.джерел,структури,форм ¡снування тощо.

Важливим засобом виходу ¡з сучасно'1 св!тоглядно-ф1лософ-сько1 кризи.що супроводжуе' кризу сусп¡льну 1 впливав на П тенденцп ,сл1Д вважати вивчення 1 популяризацш концептуаль-них засад вчення про п1знания,яке розроблялось протягом ¡сто-рП укра'1нсько'1 ф1лософ1'1.Ф1лософ1я кожного народу знаходила I пропонувала у скрутний час в1рог1дн1 стратеги поступу.спи-раючись на над1рнальний менталгтет,Д0СВ1Д шзнання Д1йсностГ, нагромадаений як власним.так й ¡ншими народами.Кр1м.того, в ментальност! кожного народу в "об"еднавчГ' св1Тоглядн1 установки, "закодован!" в нац1оналыий культур!' - мов1 ,.соц1альн!й пам"ят!,звичаях,традиц!ях,ц1нностях.Вони е своер!дними "ар-Х1типами" народного буття.що св^тоглядно забезпечують гене-тичну тотожн1Сть покол1НЬ,хоч 1 виражаються р1зними стилями та напрямками $1лософського розумшня .св!ту.Так.1 .".арх!типи" проявляться також у тлумаченн1 п!знання,його складових,у розум1нн1 засоб1в пIзнания,його функц!й I значущост! в сус-П1льств1 та жипч окремо1 людани.

Публ^ацН з ¡сторп украУнсько"! ф1лософп,проте,показу-ють.що концептуальна пдаоди украшських мислител1в до п}з-нання вивчались переважно не у контекстг ¡мманентного посту-пу нашонально! сп1льност1 та II культури.а з точки зору"пе'1 запозичено'1 ф!лософГ1 ,яка апрюрно.вважалась "останн1м словом" або "едино правильною".Сенс 1сторико-ф1Лософського дос-лдаення шод1 зводився до того.щоб п¡двести украУнського ф1лософа п1д характеристики якогось в1домого стереотипу -платой¡ка чи гегельянця,матер1ал¡ста чи 1деал1с.та,механщи-ста чи д!алектика,демократа чи волюнтариста тощо.Внаслгдок тако1 методологп П.Юркевич зображувався платой¡ком,С.Подо-линський - волюнтаристом,П.Грабовський - марксистом I т.д. Питания ж про те,чи з у даних та ¡нших мислител1в 1де¥,сформован} на грунт! укра'1'нського нацюнального менталитету,за-лишалось в основному в!дкритим.

Отже,! сну в в сучасних умовах потреба в1дтворення Д1йсно'1 Iстор! I ф1лософсько'1 культури Украши.як ¡шанентно1 нацю -нальк1й культур! та ¡сторГ!.

Актуальн1сть теми дисертацй',таким чином,визначаеться як потребами {сторико-фтлософського i методологгчного обгру-нтування проблем суверенного розвитку Украши.так i внутрш-Н1ми потребами поступу укра'1нськ01 ф!лософП ,необхГдн1стю П самоусв1Домлення як ф1лософп конкретного народу.Розум1нням того,що джерела i"i кореняться,зрештою,у св!тоглядному 3MicTi ■ yKpai'hcbkoe ментальност i.

Стан розробки теми_^исертацГ1. ф jлософський анал i з п i з-нання в Укра'1н1 започатковуеться, у форм1 тексту, ще в XI ст.,так.як ф!лософськ{ питания пГзнання вперше розглядаються в "Изборниках". Святослава 1073 - 1076 рок ib. Разом з тим науков! досл1дження показують.що тривалий час пгзнання не було. предметом-вгдносно самостийного ф1лософського доел гд-ження Hi: у. cai.TOBifl.Hi в укра1°нськ1й ф1лософп. Iii знания,як особливий..предмет вивчення,постае переважно з середини XIX ст.,що проявилось.у появГ та значному поширешп у фглософ -ськШ л1тератур1 таких термтв,як "гносеолопя" i "теор1я ^знания"-'-'.

. Серед укра!нських.ф1лософ1в,на наш погляд,И1знания, як предмет вГдносно самост{иного ф}лософського досл!даення, починав розглядати. П.Юркевич. Самеу його роботах окреслюеться зм1ст поняття "теор(я ni знания"^'.

Системний п!дх1д до icTopi'i вивчення niзнания в укра'/н-сък1й. фьлософП не'спостер!гаеться до публ1кацп в 1922 р. книги вихованця. Ки'1вського унгверситету Г.Шпета "Очерки русской философии".Проте украУнськь фглософи розглядаються в дан!й робот}.як мислителг росхйськ!.

Спробу посл!довного 'анал!зу суть погляд1в на п!знання украУнських ф1лософ1в,але вже з урахуванням особливостей ук-

I/. Диз .:Kosing Alfred. Die Erkenntnis der Y/elt. // Marxistisch-leninistische Philosophie. - Berlin,Dietz Verlag. - 1S7y.

- S.225.

2/. Див.: Юркевич П.Д. Философские произведения. -М., Правда. - 1990. .- С. 47,66 та ¡н.

рашського ментал1тету,робить у 30-х роках Д.Чижевський"^. Появляться у той же перюд ¡сторико-ф!лософськ1 досл!дкення професора з Киева В.31НЪК1вського та рос!йського ф1лософа /поляка за походженням/ М.Лосского.котр! дивляться на укра'Ун-ських ф1лософ1в усе-таки як на представник}в рос1йськоУ ф{ло-софГ'1 ост!льки,оск1лъки вони творили в межах Рос}йсько'1 ¡м -пер Г/. Отже.перша спроба ¡сторичного досл{дження погляд1в украУнських $1лософ1в на шзнания у контекст! наШонального ментал1тету належить Д.Чижевсвкому.

Важливим здобутком 1сторико-ф1лософських досл!джень 30-х рок!в е визначення своер1дност1.загального п1дходу до. п!знан-ня в украУнськГй ф1лософ!¥.Було,зокрема,встановлено,що п1з -нання розглядаеться в Н1Й переважнояк аспект людсыкн жит-тедт.Г або ж як.особлива д!я,котра постав.одночасно по,д]ею особистого тасусп!льного гснування. Методолог{чно.було виз-начено I те,що п{знания в укра'1нськ!й ф!лософ1 Х необх!дно вивчати.виходячи ¡з загального вгдношення людини до св1ту2/\

Проте 1сторико-ф1лософсъкий анализ п!знання .на. методоло-Г1чних засадах,розроблених украУнськими теоретиками протягом 30-х рок1в,було в!дкинуто внасл!док впровадження стал1нсько'1 /"марксистсько-леншсько!'/ ф1лософ! I ,котра..1гнорувала нац1-онально-ментальну природу свгтогляду.В. методологш ¡сторико-ф1лософських досл1джень шзнання в УкраУнг.як по СРСР в голому, вноситься схема.що грунтуеться не на виявленн! дгйсного в1дношення людини до свгту.а на в1дношенн! понять "матер1я" I "св1дом}сть".Причому познания ототожнювалось або з лог¡кою мислення.або ¡з. сукушпстю психолог1чних функц1й,властивих П1знавальн1й д1яльност1 людини.Останне тлумачення п1знання Оуло покладене в основу розроблено'У переважно Б.М1т1ним та Т.Павловим /Досевим/ "лен!нсько1 теорП воображения як тео-рп П1 знания".

I/. Див.: Чижевський Дмитро. Нариси з ¡сторп фиософп на Укра'Ш. - Мюнхен, УВУ.- 1983.

2/. Див.: Зеньковский В. История русской философии.: В 2-х т., 4-х ч.- М.,Мысль. - 1991. - Т.2. - 4.1. - С.15-16.

Спроби зв}льнитись в ¡д абстрактного "матер{ал{стично-!деал!стичного" тлумачення п1знання появляються в Укра'1Н1 з 60-х рок{в / 1.Бичко,В.Горський,М.Еулатов,П.Копн1н,В.Шик-карук та 1н./. Одночасно "под}вве" тлумачення п{знания збе-р{галось 1 розроблялось серед заруб¡жних досл{дник{в укра-УнськоК фГлософ!? / 0.лульчицький,0.Прщак,М.Шлемкевич, Ю.Шевельов /Шерех/,Б.Цимбал1стий та т./.

Под{еве,екзистенц1йно-онтолог1чне розум!ння п1знання эна-чною м{рою в{дновлюеться т{льки у перших розд{лах першого тому "Хстор 11 ф{лософ{'1 на Укра'т" /1987 р./. Проте в цьому, а особливо у.другому том{ /1989 р./,у нарисах "Теор{я п{з -нання", хронолог{чний аналГз погляд{в на п{знания, в }стори украУнсько? ф1лософГ1 здШснюетьсл в основному через призму в!дношення понять "матер1я - св}дом1сть".

Системно'* реконструкц!I загальних концептуальних п{дход!в до п!знання в укра1нськ1й ф}лософ}1 у контекст} нац}ональноI ментальност!.таким, чином,не спостер}галось в. украгнськШ ф}-лософськ{й л1тер.атур} до остаянього часуЛснують досл}джен-ня,у яких розглядаються погляди на п! знания окремих укра'ш-съких мислител!в;-в роботи.що висв^тлшть загальне. св{торо-зум!ння укра'1'нського народу, в культурно-1 сторичному аспект I та його стан чи формування у певн! пер{оди ; е систематиза-ц}я погляд!в на.п{знаинч украшських ф1лософ!в у контекст} штерпретацП понять "матер}я - св1дом1сть".. Але .системного анализу концептуальних п}дход}в до п{знания у контекст! ¡м-манеитного розвитку нашонального.ментал^ету I куль тури, в укра1нськ1Й }сторП' ф!лософП' поки що не проводилась.

Мета дисертацп - спроба реконструкц!I пров1дних концептуальних п{дход!в до п!знання в украУнськ}й философ}!' з ура-хуванням особливостей укра'шського ментал}тету.Дисертант у зв"язку з цим ставить завцання показати, що - шзнання в украшськШ ф}лософГ1 розглядалось переважно в екзистенц1йно-онтолог1чному аспект1,тобто як под}я буття, нев1дд}льна в1д вгдиошення лгдини до свгту;

- в укра'1'нськ}й ментальност! 1снують первинн1 форми осмис -лення п1знавального процесу.його структури ! сусп1льнсп зна-чущост!,котр} виконують роль "арх1тшпв" нац!онально? св!то-глядно'1 традиц 1¥;

- концепц1я п!знания в украхнськ1й ф1лософ1У не в продуктом запозичень ! "впроваджень" 1нонац{онального св1тогляду,а мае автохтонне. нац1она«ьне кор1ння,але формуеться.як кожна нац1ональна ф!лософ1я,в результат! дгалогу укра'1Нсько'1. св1-тоглядно-ф1лософсько'1 культури з ф!лософ1вг 1нших народ1в;

- автохтонн1сть.концепцН п!знання в укра!нськШ ф!лософ1'1 проявляемся, у збереженн! яарх1тип1в",властивих "первинним" формам св1т.о.глядного. осягання п!знання,у наповнэнн! Чх новим зм}стом завдяки-виявленню нових стор!н { особливостей п!зна-вального прюцесу; ...

- форми осмислення п! знания /категорМ I символи/ в укра¥н-ськШ фглософН,як. 1 в.кожн!й нац10нальнШ.ф1лософП .виробля-ються у процес!. д1алогу ф}лософських. культур, при дом!нуючо-му значен^ нац!онального менталитету,особливостей 1сторП;

- ¡сторико-ф!лософсь.ка розробка р1зних аспект1в. концепцГх

п1 знания мае бу.ти одним з. .пров1дних напрямк {в сучасних ф {ло-софських досл1джень в Укра'ш! ,так як. вона утворюе свовр1д-ний. стрижень яаступностГ св 1.тоглядного зм!сту. культури у.кра-1'нського сусп1льства, в складовою загально! стратег^ национально! культури:

Методолог{чно реал!зацгя мети { завдань дисертацй',спи-раеться ца властив}. украшськШ фглософп п!дходи.Передус!м це принципи реал}зму,практичности,соц1альност!,д1алог!чнос-Т1 /д1алектичност1/,буттевост! /екзистенц1йност!/,етичност1, антропо I етноцентризму.автохтонностг,1нтернац1онал1зму та плюрал1.зму\/"безначальностIм/,гумашзму та. 1н.Проте.,у б!лъш вузькому розум!нн1.автор спирався переважно на методологию лог1ко-{сторичного досл!дження.

. Визначаеться це тим.що мету дисертацП можна реалIзува-тя за.допомогою к!лькох альтернативних досл!дяицьких методо-лог!й.Так, поступ концепту альних п!дход1в до пгзнания в }с-торП' укра'1нсько? философ!? можна анал^зувати в суто логичному план! / под!бно до "Науки лог!Ки" Гегелд/,а можна ще { в хронолог!чному,культурологIчному,фактолог1чному,ген етич-ному,б!ограф!.чному,соц1олог{чному або ще в !нших аспектах. Кожяа з досл}дницьких методолог!й при цьому. мае сво'1' переваги 1 недол(ки.. Але в {сторико-ф!лософських досл!дженнях системного характеру, коли, реконструюеться певний св1тоглядно-ф1лвсофсышй аспект,доел1дники найчаст!ше перевагу в1ддають саме лог!ко-!сторичному анал!зов1.

Извиться..не .про.широко в¡домий принцип спгвпадання лог ¡-чного I !сторичного,а про.системне в1дтворення.1сторико-<£1 -лософського процесу методом вид1лення I логичного-/теоретичного/ вивчення "в{х",котр1 в загальному плиьп ф1лосо*сько'1 думки виконують. роль."вершин", "поворотних пункт}в", "почат-к!в" нових тенденций. Такими-в1хами можуть бути певн!.пер1-оди.поява ф!лософських ш^л.окремих мислител1в,котрГ концен-тровано вт1люють."дух-часу",пропонувть нове виршення проблем л1знання,його.законом!рнос.тей.Повднаний. з..принципами реал1зму,практичностI,антропоцентризму,дгалектичност{, автох-тонност! тощо,. лог!ко-1сторичний анал13,як св1дчать прац! сучасних украхнських. {сторикгв фглософН ,дае пл{дн1 та дока-зов I науков1 результата.

Кр!м цього, дисертант методолог¡чно спираеться на тради-ц1йн8 для украУнського св1т0гляду розум}ння п1знання,як спе-циф}чно'1 людсько'1 Д11 /"пошук","досл{дження","проникнення" -теоретичне або практичне - у предмет I т.д./ та подп' сусп1-льного життя... ......

Розглянуте як под¡я суспгльна,п}знания постае складним комплексом,що включав виробництво знань,механIзми 1х обмшу, процедури тлумачення,способи збережекня 1 використання.про-цес в!дтворення п^знавальних здгбностей /оевгта/ тощо. Шз-

нання функц1онуб.як сусальна п!дсистема або.зхЧдно сучас-но'1 терм!нологП',як 'ЧнформацШне сусп!льство",котре !снуе одночасно'з "економ1чним","1Ндустр1альним","пол1тичним" та "громадянським" сусп!льствами.

. Причоцу ni знания,зрозум1ле як д!я людини чи сусп!льна шдая,анал!зуеться комплексно,отже,у едност1 властивих йому психолог i чних,комун i кативних,i сторичних,coui альних,лог i чних та ¡нших CT0piH,K0Tpí по-р!зному осягаються на окремих ета-пах поступу ф!лософськоУ думки.Одночасно в дисертацП" п!д-креслюеться.особливiсть св!тоглядно-ф!лософського осмислен-ня ni знания,пор!вняно з психолог!чними,лог!чними,!сторичними й ¡ншими науковими досл!дженнями.

Суттеву методолог1чну роль у.текст! дисертацП" вШграе i поняття "укра'Унська ф1лософ{я". УкраУнською в широкому сми-сл! можна i пот,р!бно вв0жати будь^яку..ф!лософ1ю /н!мецьку, французьку.грецьку i т.п./, поширену. в-Украш!, .tío переклад ¡нонашонального ф1лософського тексту.украУнською мовою е одночасно його тлумачення;:.з.точки-зору. норм .украгнського св1тогляду.Тобто,разом з- мовою- у текст включаються I особли-boctí нац!онального ментал1тету.Проте,. у. б.!льш вузькому ро-зумiннi ."украУнською".-ДОцЬхьно вважати...таку ф1лософ!ю, що спираеться у.своУх джерелах.на нац!ональний ментал!тет.

Використовуеться при цьому концепц!я ф1лософськоГ культу-ри, розроблена ¡сториками укра'Унсько'У ф{лософГУ / Бичко А., Горський В.,Н!чик В..Литвинов В.Д. та !н./.

• Серед пров1дних методологiчних засад,на якi. спираеться пошукач.перебував.також розгляд пгзнання у. контекст! влдно-шення "людина /народ/ - cbít".. Ураховувться Лстотна в!дм!н -hictb концешпй nfзнания,що спираються на альтернативнГ cbí-тов i дношення /"втеча в iд св i ту","пристосування","оволод1ння", "спiвмiрнiсть " та. iH.A4epe3. HecyMiOHícTb вчень про. п!знання, як i кэруються взавмовиключними св!тов!дношеннями,а також бе-ручи до уваги той факт,що кожна_наукова_чи_^5джня_концепц]я §_25322§5ёо_1Ё2Р1§ю_п1знання_ конкретного предмета,дисертант

не наполягав на використанн1 термШв "теор1я пГзнання" чи "гносеолог!я" внасл1док багатозначност! Ух зм!сту.

Сукупн1сть свIтоглядно-ф{лософських вчень.що спираються на р!эне.тлумачення ! виршення проблеми "людина - св!т".по-значаеться в дисертацГг терм!ном пф1Лософ!я п!знання". В}н,на думку, дисертанта, адекватн}ше виражав суть ф!лософського подходу, до п1знання,в1дмежовув його в1д науково-позитивних тео-. р!й /психолог1ЧНИХ,СОЦ{ОЛОГIЧНИХ,{сторичних тощо/ { в!д Р13-них мIстико-рел1г 1йних тлумачень.

. В!днести необх!дно до найважливших методологIчних ор1вн-тац!й дисертацИ опору на вчення Т.Франка про поступ 1 реа-

Проте.у конкретно-досл1дницькому план!,- методолог}чною базов пошукачев1 слугували 1сторико-фглософськ1 прац1 та доел }даення ф!лософських питань пГзнання таких .сучасних вгтчиз-няних ! заруб1жних вчених,як Андрос 5..Андрущенко В. ,Бичко А., Бичко I..Булатов.М..Горський В..Гнатенко П. .ЗаУченко Г. .Захара I..Кашуба М..Кримський С..Кульчицький 0..Литвинов В.,Малахов В. ,Н1чик В.'.Паславський I..Пашук А...Почапський А. .Попович М..Рогович М.,Страт!й Я..Табачковський.В. .Шинкарук В., Шлемкевич М. .Цимбал{стий Б... та шлих. Роботи згаданих вчених, узагалънення висловлених ними 1дей .та висновк1в,були для дисертанта безпосереднгм або опосередковано "стартовим майдан-чиком".спираючись на який В1Н рухався при розгляд1 }сторико-ф1лософських проблем I джерел 1 з якими зв1ряв власн1 погляди.

Методолог1чно,таким чином,пошукач спирався частково на традишйн! в укра'шськ!й ф1лософ1У п1Яходи I принципи,частково на досл1даення сучасних пров1дних досл1дник1в.!стор!У I' тео-р!I ф{лософсько1 думки в УкраУн1,а шод1 користувався власними знах!дками.

Новизна_дисертацД полягае у спроб! лог1ко-1СторичноУ ре-конструкцГУ концепц11 п!знания,притаманноУ украУнськп! фглосо-

фГУ, на основ! принцип1в реалгзму,практичное^ ,автохтонност[,

антропоцентризму I етноцентризму.екзйстенцШност!,д1алектич-ност! тощо з ор!ентац!его на особливост! укра'гнського менталитету,здобутки !сторико-*ф!лософсько1 думки та на сучасну сус-п1льну й свIтоглядну ситуац1ю в УкраУн1. Цим.з погляду пошу-кача.започатковуеться новий напрямок !сторико-ф!лософських досл!джень: систематичне вивчення основ ! особливостей ¡сто-ричних модиф1кад}й п!дход!в до шзнання I його 1нтерпретац1'1 в укра'1'нськ!й ф!лософ!1 на грунтI певного виршення проблеми в!дношення людини до св!ту.

Практичне значения дисертацП',на думку П автора,мае к1лька аспект1В.По.-перше,матер1али ! висновки роботи можуть використовуватись державними органами I творчими об"вднан-нями Украши п!д час .розробки стратег!* I план1в-проведения политики в галуз!- нац!онально'1 кулътури Л осв!ти,у формуван-н! нацгональног. .св! домоет! та забезпечення св!тоглядно'1. нас-тупност! через д!яльн1сть 1нститут!в духовного виробництва.

По-друге,дисертацгя може використовуватись. у досл!дниць-к1й робот1 в галуз! украхнсько! ф!лософ!'1 ! кулътури.

По-трете,робота може слугувати п!дставою для розробки нових учбових курсив ф!ло'соф!1 у.вузах Украгни,спецкурс 1 в з !стор!'1 укра'1нсько1 ф!лософ!.1,з питань-св!тоглядних досл!-джень {сторп науки !• п!знания в Укра'1н!,а також.може використовуватись при.популяризац1'1 украшсько? ф!лософсько¥ думки у р!зних формах.

Апробация основних положень. дисертацИ проходила у форм! публ!кацн наукових роб!т,написания методичних порад ! учбо-вих лос!бник!в,у виступах на .наукових. конференшях ! сем!на-рах.що проводились "Фглософським товариством", Товариством "Знания", Гнститутом.ф[лософ!I АН Укра'ши, Кигвським держав-ним унгверситетом Лм. Т.Г.Шевченка,Черн!г!вським державним педагог1Чним ¡нститутом !м. Т.Г.Шевченка.а також у. форм!, пу-бл!кашй у пер!одичн!й пре.с!. Всього лише по тем: дисертацп

автор опубл!кував три книги /одна-- у склад! авторського ко-лективу/,був автором 1 членом редколег!? по п1дготовц! 1 ви-пуску учбового пос!бника для вчител1в 1 учн1в середн!х пшл Черн!г!зщини ""Лгодина } сусп1льство",надрукував двадцять статей, реценз1й ! тез.понад три десятки газетних статей I мето-дичних рекомендац|й для студентIв.Протягом 1991 - 1993 рок!в на основ! матер!ал!в дисертац!? пошукач розробив I впровадив по л!н!¥ М!носв!ти Укра'ши курс лекщй з теоретичних та !с-торичних питаяь вчення про п!знания в укра'1'нськ!й ф1Лософ1I, а також реал!зував у навчальному процес! Черн!г1вського пединституту спецкурси "Основн! проблеми 1стор!1 укра?нсько'1 ф!лософ!Г' .!. "Проблеми св!тобуття в сучаснШ ф1лософ!Г'.Мате-р!али досл!джень.апробовувались також у лекц!йн!й робот1 та у форм! методрозробок по л!нп. Товариства "Знания".

.Структурно дисертац!я складаеться 13 вступу.трьох розд1-л!в,висновк!в ! додатку - списку, основно°1 використаноК Л1те-ратури.Виклад зм!сту.зумовлюеться характером лог ! ко-1Сторич-ного анал!зу проблем,що випливають з теми ! матер!алу,яким користувався автор.

ОСНОБНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ.

Бступна-частина дисертацН М1стать-обгрунтування теми доел!дження,анализ стану, ро.зробки теми.визначае мету. I зав-дання роботи,включав розгляд. методолог¡'1 вивчення ! викладу результат!в досл!дження,вказуе те нове.що автор вносить у розробку проблем ¡сторг¥ укра!нсько¥ ф!лософ!¥»

Перяий розд1л дисерташг -''Початков1_п|даоди_до_п]_знання 5_1£Р§1ё2ьк1й_св|тогаддно^хлософськХй^ду^ _. висв I тлюе так! питания,як .аображення п!.знання в украшсьмй казково-м!фолог1чн!й традиц11; провгдн! тенденцп осмислення п!знан-ня в укра'1нськ!й ф1лософськ!й думцг XI - ХУ.ст.; питания шз-нання в укра'1нськ!й фиософськШ думщ ХУ1 - ХУН ст.

Напочатку дисертант вказуе на загальну особлив1сть всякого ¡сторико-фглософського досл!дяення п!знання,яка полягае

в тому.що шзнавальний процес нин! анал1зуеться трохи в ш-ших формах та категор!ях,н!ж його уявляли мислител! поперед-Н1х час1в.Сучасний !сторико-ф!лософський шдопд до п1знання збагачено й "уипльнено" багатов1ковим фглософським доев {дом досл1джень.Це в!дкривае можлив}сть сучасному досл!днику по-М1чати й анал1зувати у сприйнятт! та тлумаченн! п1знания у передугч! пер!оди дещо таке.що випадало з поля зору ф!ло-соф1в минулого.Через те 1сторико-ф1лософське досл1дження -це завжди д!алог категорШ сучасноУ ф!лософськоУ думки 1 св1тоглядних категорШ давн!х в!к!в,а результат такого д!а-логу пропонув.нове розум!ння минувтини.виробляючи п!дстави для глибшого осягання тепер!шн!х I можливих тенденц!й та проблем п!знання,як лгодсько'1 д!яльност1,вияву життя.

Враховуючи-дану св.оер!.дн!сть !сторико-ф!лософського до-слдаення.дисертант.шдходить до анал!зу п!знания в.украУн-ськ1й казково-м!фолог 1 чн! й традиц1У,котра. сягав IX - УШ . ст. до ново1 ери '.У текст! робота пишеться,.зокрема,про те, що,внасл1док !сторияних. обставин.до нас не д!йшла повн!стю укра'1'нська м!фолог!я /"язичництво","поганство"/.в межах яко'1 складались первйнн! св!тоглядн1 уявлення давн!х укра'1нц!в про П1 знания..формувались "арх!типи", п!знавального. процесу. Зрозум!ло,що це..- значна.перепона для !сторико-ф1лософського досл!дження початкових форм св!тоглядного. осмислення.п!знания.Проте той казково-м!фолог!чний матер1ал,що збер1гся до тепер!шн1х час¡в,дозволяв з певною над!йн1стю ! в!.рог!дн! -стю теоретично реконструювати основн! форми зображення п1з-нання.закоршен! у найглибших пластах украшського ментал1-тету.його св!тоглядних аспектах..

Звертаючись до таких пласт!в,автор виходить з того за-гальновстановленого факту,що розум!ння п!знання в язичництв! антропоморфне ! антропоцеитричне.характерне своер!дним синк-ретичним реал1змом,суголосним реал!змов! сучасного ¡нду'Узму. Реал!зм проявляеться у розум!нн! св!ту,як об"екта п!знання та д!яння,по аналогп з общинно-родовим ¡снуванням людей.

I/. Див.: Москален'ко Михайло. Тисячол1ття: перекладу держав! слова. // Сучасн!сть.- № 8. - 1993.

Св1т "поганський" - це св!т_жтий_1_дтлог|чний, "розмов-ляючий",проте дихотом!чний.В1н розум1вться роздгленим на свгт реально {снуючих людей 1 природа та на св1т "живих покгйни-к1в".0станн{й же розпадаеться на "рай" I на СВ1Т "нечистоУ сили",де мешкають,господарюють I панують Баба Яга, Коицй чи Зм1й вкуп! 31 сво1ми родичами та пом1чниками-демонами.3азна-чаеться в дисертацГУ також в1дм}нн!сть науково-фактолог!ч-ного { св гтоглядно—ф^лософського тлумачення язичницьких обра-з!в та символ1ки,форм осмислення св!тобуття.

. -Науково-фантолог1чний анал1з,спираючись на чуттеву дан-н!сть об"ект1в,як речей та Ух зв"язк!в,завяди ставить питания про реальн}сть.безпосередньо-речового ¡снування Баби Яги, Кощ!я,Зм1я,про. те,чи е Доля,Блуд,Бог,Христос тощо.0ск1льки Ух буття не- п.1дтверджуеться спостереленнями. А. экспериментами, ост,1льки вказан! образи-символи.розц{нюються у лпзнавальному план! суто.негативно.Вони^мисляться як прояв незнания та невЬ-гластва.Проте реал!стичний св{тоглядно-фиософський анал13 бере до уваги не т1лъки негативний зм!ст; згаданих образ!в, але !. Ух позитивну. св^тоглядну функцию. Адже. Баба Яга, Копий I под}бне - де .форми ращонал1зацГУ /персонал 1"зац{У/, .та "ка-нал!зац1У" д!йсного незнания та оточуючого.Космос лгодського буття Хаосу.Тому вони,так!. .форми,продовжують свое {снування ' з давнини до.тепер,так як даготь людям -змогу; без науковог осз.1,ти теоретично .вир!шувати св ¡.тоглядн I. проблеми -певноУ трудност1,в тому.числ! св!тоглядн{ проблеми шзнання.

Зокрема.в украУнськ{й казково-м}фолог1чн1й.традиц1У познания зображуеться лередус!м у форм} д1алогу,"розмови" св1ту людей. 1 св1ту "нечистоУ. сили". Потреба шзнавати започатко-вуеться "проблемною.ситуацгею" - вторгненням нев}домих людям стих!й /"нечистоУ сили"/ в упорядкований плин общинно-родового св1тобуття. ГероУ казок.як правило,прагнуть збагну-ти 1 снування,суть,основу /'нечистоУ сили".знешкодити УУ дт.

Вир1шуеться таке завдання героем /КотигорошкомДугаем, 1ваном- мужичим сином тощо/ через вгльний вибгр сошально умотиЕОвано'У мети - зв1льнити людей в1д згубного впливу стк-хгй,влади Хаосу,Небуття. Шзнавальний акт постае вснованим

у г.еро'гчну псшю - в подвиг - i зображуеться сусально зна-чущою Д1ея лгодини.котра мае незвичн1 п!знавальн! зд!бност{. Бона може чути "нечутне",бачити "небачене" або "невидиме",мав добру пам"ять,швидко i адекватно розбираеться в складних си-туашях i т.п. Казковий герой перемагае сили зла саме тому, що спроможний зрозум!ти зв"язки буття i небуття,порядку i хаосу,волод{е "мовою" тварин, рослин, г i р, вод, "п i дслухову в" i'x потреби тощо.

Проводиться в дисертацП у цьому зв"язку пор!вняльний ана-л1з особливостей зображення суб"екта п!знання в украшськгй та грецьк1й м!фолог1i./Котигорошко i Тезей/,а також "чолов!-чого" /форма/ i "ж1Ночого" /основа/начал п!знавального. про-цесу.В{дзначаеться,що украУнський герой постав в1льним у ви-6opi Дол1,що остання мислиться не як передвизначен1сть,фатум, а як шлях гуманно! д!яльност!.Стосовно грецькоi' miфологлi,у дисертацп зазначаеться,що в н$й герой зображуеться.п1двлад-ним Дол}. "ЯПноче" начало в. грецькШ м1фологГ/ пр!оритетне що до "чолов1Чого" /визначальна функцiя."нитки. Аркадии" по в1дношеннго до мети.дШ i п1знання ,"лаб1ринту життя"-Тезеем/, а в укра"1'нськ1й казково-мíфологi чн i й традицi i "ж(ноче" i "чо-лов^че" /основал заонованегзм1СТ i форма/ зображуються piBHO— правними.однаково активними i в!льними.

Грунтуючись на анал i.3 i зображення ni знания в укра'1нськ!й казково-м1фолог1чн{й..традиц1У,пошукач робить висновок про те, що найважлившими."арх}типами" первинного осмислення шзнан-ня в межах укра'1нсько.1 св!тоглядно1 ментальностг доц{льно вва-жати реал 1-стичн i сть, д i алог i чн i сть, проблемн i сть, практичн i сть, ор!8нтац1ю на сусп1льство / ор1ентад1я на ,сусп1льну значуиИсть шзнання для Роду/,екзистенц1йнГс.ть,!ндив!дуальний ун1верса-л i зм,гуманн i сть,прагнення справедливость /правди/ 1 добра. Сюжети украУнських казок та легенд показують,що repo'í прагнуть збагнути сенс лод1й не через протиставлення себе cbítobí, а нгбито "зсередини",рухагочись вгд основи i'x буття,або займагочи Micue "на меж!" ,у центр! flianory буття i небуття.

Ситуац!я у св!тоглядному осмисденн! п!знания в давн!й Укра'1'н! .пишеться дал1 в першому роздШ дисертацИ.суттево зм!нювться з к1нця X - початку XI ст. внасл!док адм1н!страти-вно-пол1тично'£ акц1'1: введения християнства як рел1гГ1 ! як ф!лософП'.Спираючись на джерела доби КиУвськоУ Рус!, !сторико-ф{лософськ! досл!дження та матер!али,автор робить висновок про те.що протягом XI - Х71 ст. в укра'1нськ1й св!тоглядно -ф!лософськ!й культур!,при розгляд! питань п1знания,взаемо-д!е три пров!дн! тенденцП': оф!ц!йно-християнська,язичниць-ка ! апокриф!чна,яку М.Грушевський умовно назвав "свободним ввангел!змоми1'.

Християнство приносить нов! для давньоукра^нського зага-лу погляди на. людину I 11 п!знавальну д!яльн1сть.Християнство запропонувало-монгзм- зам1сть язичницького плюрал!зму, догматизм,аскетизм,1дею пр!оритету "убогих духом",ор1ента-' ц!ю на презирливе ставлення до национального. св!торозум1Ння, •а також небувале в Рус! явище: пересл!дування .!накомислячих, сперте на цитати з "святого письма".Зображення. п!знания втрачав ознаку геролчного.Воно витлумачувться.як."напучуван-ня Зм!я",чинник.людсько'1' нерозумност!.л. "гр!ховностГ'.

Одночасно принесен! разом, з хрис'тиянством. ф!лософеми сприяли упорядкуванню вже !снуючих у давн!х.русич!.в. уявлень про п!знания ! п!знавальн! здатност! людини,давали нов.! ¡м-пульси пгзнанию.та його.тлу.маченню.Так,Iснуючг язичницькг уявлення про. "тричленн!сть".дуим /душа,як функцГя Т1ла; душа, ' як форма сп!лкування !.душа,як. зв"язок з Небом - Сонцем/ до-повнюються вченням про душу.властивим платой¡кам /"яростна',' почуттева !. розумна душ ¡/..Християнство ставить питания про сп!вв!дношеиня .такого продукту шзнання.як норма,закон I бут-тбв!сть,"благодать" /1ллар!он Ки1вський/,про суть.символ1в /"!дол!в"/,формуе розум!ння п!знання,як читання "книги буття',' а у зв"язку з цим - книги /"б!блГ1"/ як методу п!знання.

I/. Див.: Грушевський М.С. 3 !стор!¥ рел!г!йно'1 думки на УкраКн!. - К., Осв!та. - 1992. - С. 13, 138 та ¡н.

Поширення ф}лософських }дей грецького походження /'диалектика" 1.Дамаск}на та 1к./ сприяло постанови: питань зага-льно'1 структури п}знавального процесу.розробш вчення про р1зн1 галуз} I форми п1знания /вчення про "с1м в1льних мис-тецтв/,а подальше державне впровадження християнсько! рел1-гП' загострювало проблеми мудрост}, ¡стини,правда,закону ! хаосу тощо.котр! були предметом полем!ки з язичниками.Одно-часно розвиток писемност! в Рус1 привертав увагу до питань рол} мови } тексту у п!знанн},а протиставлення сакральност1 Б1блГ1 язичницьким в1руванням стимулювало осмислення питань сп}вв1дношення методично скерованого /зг1дно припис}в "слова божого"/ с повсякденного спонтанного п}знавання.

Разом .з тим.зазначаеться в дисертацп.християнство породило у св1Тоглядному. осмисленй} п1знання ц}лу низку абсурдних суперечностей.Так.з погляду. пов.сякденност},п}знавати св!т,як "боже твор}ння",потр}бно було.щоб наблизитись до Христа,але одночасно шбито це } варто було робити.бо п}знания порядку св}тобуття - плоду з. Дерева добра I зла - стало причиною гр}хопад}ння людства.Життя вимагало п1знавати св}т,щоб. усп}-шно д(яти в ньому.але одночасно н!бито це { не.треба було робити.бо {стина шбито давно в}дома.Варто т}льки "в}дкрити" II у текстах Б}бл1I та "прочитати".Словом,поширення християн-ства було в Рус} не ман}фесташею його правдивост},а драматичною зустр{ччю данньоукрашського св{тогляду. з сукушнстю СВ}ТОГЛЯДНО-ф}ЛО.СОфСЬКИХ ШДХОД}В до шзнання.що виросли 3 еврейського,грецького та римського ментал1тет1в.

Дисертант робить.висновок,що християнське розум!ння п1з-нання в добу Ки1всько'1 Рус.} I п!зн1ше в ц}лому. "накладалось" на м}сцев! св1тоглядн} уявлення { пристосовувалось. до них. Св}дченням цього.була апокриф!чна тенденц}я,що поеднувала традицП' язичницького реал}зму I позитивн} аспекти християнсько! ф1лософ(1.Внасл}док цього у р}чищ} "свободного еван-гел1зму" в1дбуваеться своер1дний синтез категор!й муфолог}ч-ного розумшня п}знання /св!тло - тьма, живе - мертве.види-. ме - невидиме тощо/ з поняттями давньогрецько'1 ф1лософ!1, запозиченими 1 переосмисленими христкянством.

Згадане вище св1дчило про складний,суперечливий { неодно-значний характер формування початкових ф1лософських п1дход1в до п!знання в УкраШ.Дисертант дослдауе дал1 поступ ф1лосо-фських погляд!в на п!знання,ряд характерних I нових п!дход1в до нього.що появляються в.Укра'1Н1 протягом ХУ1 - КУН ст.

В межах даного переду збер^гаготься закоршен} в укра'1'н-ськ!й ментальност1 арх1типи розум1ння шзнання I реалън! здо-бутки ф!лософсько'/ культури X - ХУ ст. Разом з тим фглософсь-ка думка, характеризуемся I новими {деями.зумовленими сусп{-льними. потребами,а також тим.що шшчаеться р!зноман}тн!сть п!знавальних процес1в,м1Няеться сусп1льне становище'людини, ян суб"вкта пЛзнания,розвиваеться наука,ур{зноман!тнюються зв"язки укра'шського народу з ¡ишими.народами,робляться спро-би в1дновлення. нац!онально1 державност1 .втрачено'У пгсля та-таро-монгольсько'У навали.

Ф!лософськ{ твори.укра'шських мислител1в-ХУ1 - ХУН ст. / 1.Вишенський,С.0р1ховський-Роксолан,Г.Смотрицький та }н./ розглядають б1лып. диференц!йовано р1зн! сторони ! взаемодГ1" складових пIзнавального процесуЛх увагу привертавть так! проблеми.як в1дношення науки I осв1ти,свободи г. п{знання,п1з-нання I пол!тики.Продовжуеться анал!з питань мудрост1, ¡стини, обговорюеться проблема сп!вв1дношення знания. ! моральности видимого I невидимого.Зростае увага до методу пгэнання.до ек-зистенц!йних } психолог {чних аспект г в.. пг знания, по силювться соШальна мотивацГя п1знавання,вивчаеться сп1вв1Дношення са-моп!знания I П1знания оточугочого свI ту.Переважае при цьому погляд на П1знання як на "читання книги.буття",формуеться думка про Еизначальне значения пгзнання.як. чинника сусшльног творчост! I п1дстави справедливоI пол¡тики.

Поворотним рубежем в осяганн! проблем п!знания на перева-л{ ХУ1 - ХУН ст. постае заснування мереж1 братських шк!л ¡, зрештою, Острозько'1 та КиКвськог /Киево-Могилянськог/ акаде-мШ.Збер^аючи суттев! риси св!тоглядних уявлень про П1 знания попереднгх вЫв.викладач! пни л ! академШ / П.Могила.К.Тран-

квШон-Ставровецький.М.Смотрицький.К.Сакович.С.Почаський, ЫМзель та ш./ ширять контакти з ф1лософською I науковою думкою "Звропи,використовують надбання антично'! ф!лософИ, оргентуються на нац!ональн! потреби Укра?ни.

Дисертант анал}зуе р!зн1 оц!нки,котр! даються в науков!й Л1тератур1 д!яльност1 Киево-Могилянськ1й академп,1,спираю-чись на досл!дження В.М.Н!чик та на прац! професор!в акаде-м!У,п!днреслюв,що,неэважаючи на недол!ки,вони /викладач!/ зробили чимало для незалежного духовного розвитку УкраЗни. Зазначаеться також,що через драматичн! твори,створен! як у ст!нах академп,так 1 поза нею,в Укра¥н! протягом ХУ11 ст. розробляеться персонально-символ}чна !нтерпретац!я п!знання. Драма уособлюе основн! тогочасн! категор!I. п!знания /Космос I Хаос,!Дудр1сть.} 1стина,Бог./Христос/'! Сатана,Розум I Пристраст!.Философ: I.. "простолюдин^1/, робить живими функцН В1ри,Над!'1,Любов1 тощо.. ... ......

Аналгзуючи тенденцг'1 в розробц! проблем п!знания,автор привертае увагу також до.деяких аспект!в св!тоглядно? кризи, що виникла в УкраЗн! на.рубеж! ХУ1..-. ХУП ст. .котра.набула ¡нституц!йну форму, церковного розколу./.Ун!я 1596' р./. Конста-туеться також поворот.до.етноцентрачного св!торозум!ння / Б.Хмельницький/ та спроб св.'!тоглядиоттф!лософсько?. консол!-дац!'1 украхнськоУ сп1льност1 /П.МогилаД.Баранович та 1н./.

Другий розд!л дисертац!I - "Формування концепцГ! ^п^знан-аз,5_1Ш2нськ1й^ф|лософ11... /.Ш11 ст. /" .- .побудоваяо на розглядг вчень про шзнания Ф.Прокоповича I Г.Сковороди. Творчеств цих фиософ!в обираеться.як предмет досл!дження,насам-перед тому,дцо в н!й концентровано виражей так! взаемопов"я-зан! п!дходи до п!знания,як лог!.ко-теоретичниЙ /Ф.Лрокопович/ ! лог!ко-символ!чний /Г.Сковорода/,хоч сам! ш п1дходи почи-нають розроблятись в укра'шськгй ф!лософськ!й думц! ще у ХУ1 - ХУ11 ст. \ навгть ран1ше.

Пошукач.зокрема.вивчае своер1дн!сть Д1алектичного тлума-чення шзнання Ф.Прокоповичем.як сходжеиня "подорожн!м" на

"вершину" буття з метою краще роздивитись його обр}¥ для того,щоб пот.{м з!йти у "долину" життя,правильно,несхибно руха-тись йог.о. дорогами.Шдкреслюеться.що основн! концептуальн1 походи до п!знання будуються Ф.Прокоповичем у форм{ вчення про "штучну","практичну" I "природну" д}алектику.Анал1зуються в дисертацН переважно питания "штучно'I'" I "практично I" Д1а-лектики п!знания / д!алектика як лог!ка п1знаючого мислення та д!алектика як теор1я наукового досл!Дження/.Концептуальн1 п1дходи до лIзнания у ф1лософ}1 Прокоповича при цьому збер1-гають .пров!дн{ "арх1типи" укра'УнськоУ ф1лософсько1 думки,що яскраво проявлязться у його вченн! про категорГУ мислення 1 буття / "ун1версал}?"/.

Ун1вереал1I»мовиться в дисертацГ1 .Прокопович розглядаз насамперед як. форми. опосередкування суб"ектно-об"ектних В1Д-ношень,котр} породжуються людьми, в сусп1льствиКонкретний. зм!ст категорН. набувають у процес1 живого ш'знання буття, результатом якого е. !стина,котра може. бути необх1ДНою,б1жу-чою.можливою ли. визначеною.Подальше доел¡дження. проблема ¡с-тини та 1нших ,стор1н п1знавально? концепци. Прокоповича дав пошукачев} .п1дставу зробити висновок про т.е.,що ^мислитель був Тонером розробки питань лог1ки наукового. дослиження в Ук-ра?н1.В1н .дав грунтовну гнтерпреташю таких категорШ наукового доел1дження,як .гадка /здогад/,факт,проблема,основа I засновок об"екта,.анал1зуе метода, доел 1'дження ¡ .теоретичноI обробки наукових даних.Значку увагу. прид{ляе стилю теоретичного викладу.процесов! обгрунтування ¡стини та практичному використанню-знань.

Дисертант звертае увагу також на те,що. протягом.двох сто-ргчч вчення Прокоповича стосовно лог}ки.наукового досл!джен-ня було забуте. "Ильки у 60.-1 роки XX ст. укра'Унська ф^лософ-еька думка знову.повертаеться до.цих питань кружними дорогами,що св1дчить.про зиачн1 втрати,як1 понесла ф!лософ1я Укра-Уни упродовж останн!х двох вШв.

Лог!ко-символ1Чна тенденшя у виршенн} проблем шзнания, як зазначалось вже.розробляеться бгльше Г.Сковородою,що в ¡до-

бразилось у його вчешп про "третей",символ1чний св1т та у вченнг про "серце".

В1дм1шисть соц{о-культурних ор1ентац!й Прокоповича I Сковороди,показуетъся в дисертацП.полягала в тому.що перший, як.наставник,звертазться в}д 1мен{ науки до укратнськоУ молодев той час як другий знаходить опору сво!й ф1лософ1'1 у "прост 1'й'.* I "всезагальнШ" народи1й в 1 рI.будучи перекоканим, що фглософ носить "внутрь себе народное право" '.Даний факт дае можлив1сть твердити про те.що Сковорода започатковуе ук-ра'1'нську ф!лософ!ю у вузькому смисл!,тобто ф1лософ1ю,що св1-домо Г поел£довно спираеться на св1тоглядну культуру. украУн-ського.народу у його зв"язках з культурою }нших народов.В1д-пов Iдно у Його П1знавальн1й концелцН' продовжуються та поед-•нуються давньоукрашська /язичницька/ 1 нова,"книжницька" тенденшУ.

Зм1ст другого розд!лу дисертаШГ показуе,що п!знавальний процес витлумачуеться.у философ!! Сковороди в широкому екзи-стенц}йному ¡. лошко-.символ1чному .контекст! з позиц1й гума-нIзму,антропоцентризму,практичностI та етичност{.Ш знания, не раз шдкреслював миелитель, - це.складний ! неспинний д!-алог /диалектика/, людини з собою .1 . своКми можливостями /са-моп13нання/,а заодно -.д!алог: людини 31 св1том,у якому все мае йвгй нрав. I права". Причому. п!.зНання природного ев ¡ту опо-середковане д!алогом людини з людьми,з сусшльним п{зкаваль-ним процесом.Еонос е.своер1Дною формою, особистого. ¡.сусшль-ного /групового/ упорядкуЕання хаосу буття.Заснову.еться П1з-навальне в1ДИош.ення природними спонуками буття I здатностями людини /"сродностыо"/,а також сусшльним ¡снуванням /сшль-ним "биттям сердець"/,котре е р1зноман}.тним шлим.

В1дзначаеться. в дисертацп внут.ршня едн{сть. вчення про шзнання та його унгверсалп Прокоповича 1 вчення про "серце"

I/. Сковорода ГригорШ. Повн. 31бр..тв. :.У 2-х т..-К.."наукова думка". - 1973. - Т. I. - С. 125.

/кордоцентризм/ Сковороди,як теорГг символьного п!знания сЫту.Дисертант звертае увагу на особливое-п ЛОГ1КИ символ1-чного теоретизувания,н значн1 евр1стичн! можливост},котр1 розглядаються Сковородою,на те,що така форма осмислення шз-нання не поступаеться перед понят1йним теоретизувалням.а у деяких випадках перевершув останнв своею достушистю.спромо-жн}стю пгзнати щле.як ц!ле,1 щле,як едн!сть багатоманIтно-го.Найповнше це проявляеться у кордоцентризм},де."серце" -образ деяко'Г основи.сутност!,¡стини як окремого предмета,так { св{ту. .та.людини.Через те. все.що п}знаеться людиною,"сходить на серцГ",отже,опосередковуеться певною символ{чною.формою, що функц}онуеяк образ серця-осереддя даного предмета.

Сковорода,П1дкреслюеться дал} в дисертаци.ставить ряд . нових проблем. п{знания,таких як сп1вв}дношення таланту.} "по-середаост1",суб."екта Iстини /людина.що волод1е.достов}рним знаниям/ }-масо.вого стану п}знавання,свободи п}знання та сусального "однодумання" тощо.. Увагу Сковорода прид1ляе шзна-вальним п$дставам 'Мдолочтения" - язичницького .1..християнсь-кого,чим.близько п}дходить.до проблем, шзнавального в}дчу-ження,опредметнення. 4-розпредметнення.. ......

Проводиться у.другому. роздШ .дисертац}'1. .також-.сп1встав-лення погляд}в Прокоповича-} Сковороди на закони п}знання, просл}дковуеться,як. найважлив}ш} арх}.типи осмислення п}з-нання,закор}нен1. в.укра'шському. ментал1тет!.здобуваготь у Ух-н}х творах нове продовження..}. тлумачення..Так,реал}стичний п1дх!д набувае .форми розгляду.особливостей науки,ГТ бутте-вог обгрунтованост!. .1 зв"язку.з практикою.Дрокопович/,як } форми визнання.народного св}тогляду дшсною базою. ф1лософп та всього поступу пг.знання /Сковорода/.При цьому проблема осягання хаосу, бу.ття г встановлення на ц}й основ}.. необх}дно-го св1топоргцку починае вважатись } проблемою. .законом}рнос-тей П1.знання,як. аспекта життед}яльност} людини. .

Формулюеться ( загальний висновок про те,що украшськг ф1лософи ХУЩ ст. шдходять до усв1Домлення специф}ки гИз-нання,пор1вняно з ¡ншими формами д}яльност},проте не ставлять питания про пгзнання,як про предмет окремого дослгдження.

Така св.!дом! сть' появляеться серед укра'шських ф1лософ!в т1льки у XIX ст.

Трет1й розд!л дисертац!I мае назву "Проблеми п! знания в укра'шськгй ф!лософ{'1 Х1Х_стор{ччя"_ Зм[ст даного розд!лу включав анал!з п!дход!в до п!знання учасник!в Кирило-Мефод1 ввського товариства.розгляд шзнавальних концепц!й П.Юркеви ча,М.Драгоманова,1.Франка. Враховуеться при цъому та обстав на,що свое вчення про п!знания Франко розробив в Ц1лому про тягом 80-х -г 90-х рок {в XIX ст .,

. .Характерною особлив1стю п!дходу до. п!знания член ¡в Кирш Мефод!'ввського. товариства,пишеться в дисертац1К,в яскраво вираженг етноцентризм.та !нтернац!оналГзм,поеднання лог1ко-ращональногта логлко-символIчноI .тендешцй.Найвиразн1ше • суть. загальног.о..п1дходу кирило-мефод1ввц!в до п!знания,на думку пошукача.викладено у.робот! М.Костомарова "Закон Божий або "Книга буття украУнського народу".П!дкреслюеться,що це була перша грунтовна фЫософська. праця в УкраШ ,що. появляе-ться п!сля твор!в Г.Сковороди,у як!й п!знання розглядавться у контекстI. .укра'1Нсько'1 меитальиост! .!. руху св!тово'1 !сторг I

П! знания. кирилог-мефодI ввц! - розглядають. як зас! б.. обгрун-туваиня ! спос!б--повернення .укра'1'нсьним народом .втрачеиих свобода. 1 .вол!:.Народ,таким чином,уперше в ¡с.тор1л укра'/нсь-ко'1 ф!лософсько1 думки мислиться п!знаючим ц!лим !,дал!,суб"-ектом ¡стини.Антинародн! сили /цар!,пани,попи,брехлив! ф!ло-софи тощо/ вважаються.при цьому суб"ектом хибност! } джере-лом ¡долопоклонства.Традиц1йне для украУнськог св!тоглядно-. ф1лософсько'1. думки розум!ння п!знання,як "розмови" св!ту людей ¡з потойб!чкою демон!чною'силою,як бачимо,переноситься кирило-мефод!евцями на УкраУну ! в св1т поцейб!чний,де функ-цгю пекельних.сил.виконують. пан^вн! сусп!льн! верстви.

Досл!джен1 дисертантом джерела дали грунт для висновку про те,що у ф1лософ!'1 Кирило-Мефод!евського товариства поси-люеться увага до. екзистенц[йних,сошально-психолог1чних,¡с-торичних та культурно- етнографгчних проблем п!знавального продесу в Укра'ш!,до питань методолог!! сусп!льствознавства

I народознавства /до 1сторГУ ,етнограф11',мови,л{тератури,народного св!тогляду тощо/,а також до питань взазмод}'/ науково-п1знавального процесу з {стор{ега народу й ¡нститутами державно? влади. Так,у творах М.Костомарова I П.Кулппа з"ясовуються проблеми взаемодГ/ "народноI науки" I науки,як профес1¥.народного та оф1Ц1йного св!тогляду /"науки город1в"/; роль осв!-ти 1 просв!ти у поступ1 шзнавального процесу,в розвоУ п{зна-вальних потенц1й народу; продовжуеться Д1алог:чне тлумачення п!знания.Шдкреслювться також,що у творах Т.Шевченка нам1ча-¡оться в образно-символ1чн!й форм1 нел1н1йн1."пол^центричнГ' пГдходи до . зображення пI знания свI ту.

Ф!лософ1я Кирило.-Мефод1евського товариства поглиблюе анал{з .традицШних для.укра1нсько'1 ф{лософсько'1 думки проблем п!знания.I свобода,п{знания I моральност!.питания ¡стини ! мудростКВона гостро ставить проблему {стини: де {стина -на неб! .чи. на-земл{?. .Хто в су.б"ектом ¡стини? Яке сшввГдно-шення {стини Г свободи? Отже.дана ф1лософ{я значну.увагу прислав суб"ектним... { су.б"ективним проблемам п1знания,IX гума-н1стичн1й {нтерпретацН...

Ориг.{нальн{сть-концепц}'!' шзнання кирило-мефод1евц1в на-дае те.,що в1дпов1д.1 на поставлен! .питания вони прагнули знай-ти в украшськШ. ментальное^ ,в ¡.сторГУ народу,його..культур{. Суб"вктом п1знания народ стае тод{.з.погляду кирило-мефод{ев-ц{в,коли позбавляеться ."1дол{в" - царизму та панства,- коли усв1домлюе свое справжне.м!сце в 1стор!I лтодства.осягаючи себе р{вним. серед р!вноправних народ¡в.

Концептуальн{ п{дходи. до П1знання чле>пв Кирило-Мефад1ев-ського товариства в ц{лому.характер^ значним заглибленням як у нацюнально-ментальн!.так ! в сошально-{сторичн!,лог1-ко-символ{чн! .та науково-теоретичн! площини п1знавального про-' цесу.Вони продовжують. екзистенц1йно-гуман{стичну,реал!стичну та антропоцентристську тематику шзнания,але поставивши II м{цно.на грунт укра'/нського буття.Проте П!знання,як особли-вий предмет ф!лософського анал!зу, ними щз не досл!Джуеться.

Св1домий I шлеспрямований ф{лософський анал1з п1знання в укра'шськШ ф1лософп започатковув П.Юркевич.Причому п1знан-ня Юркевич розглядае д!алог1чно: як складний "внутр1шн1й" психолог ¡чний процес осмысления I переживания св1ту { як "зовн1-шний" вияв дих процес1в у форм1 сусп!льно'1 д1яльност1 людини в св1т\.Приваблюють мислителя передуем екзистенц1йн1,етичн! та психолог1чн1 аспекта пIзнавального процесу,,його емошйно-вольов1 та чуттев: витоки.Вш продовжуе розробляти.свовр!дний реал1зм /Г.Шлет/ I. започатковану Г.Сковородою "ф1лософ!ю серия" / Д.Чижевський/.

Загалом.мовиться в дисертацП,Юркевич анал1зуе п!знания у р1ЧИ11п властивого укра'1нськ{й ф1лософ!'1 вчення про "тричлен-н1сть" душ! Дгаслення- почуття -емощйн1сть та душа.-функц1я, душа-сп¡дкування-I душа,як зв"язок з всесв1том/.0бидва аспекта вчення про "тричленшсть"..дупп.-розглядаються- Юркевичем як характеристики, шзнавальних зд1бностей. людини та.1х. реал1за-цIя у суспальному спIлкуваннI.Природа, як об"ект,розум!еться антропоцентрично.Вона не в1дцов}дае. на питания,задан1 ¥й люди-ною.В1дпов1дь на заданг природ! питания.людина.отримуе не в!д доироди.а в1д 1ншо1 людини.Юркевич .обстогое думку, про те,що ло-г1чне осягання процесу шзнання св.1ту..н}коли повн!стю не вгд-творюе змгст п!знання,бо поняття неспроможн1.передати ус!е¥ суми переживань.притаманних пгзнавальному. актови

Дксертант дослдауе ориг!нальн1сть вир1шення Юркевичем таких вакливих ф!лософських проблем п!знания,як.¡дея.та П фуккцИ',свобода I необх1дн1сть п1 знания,роль емоцгйно-вольо-вого начала п!знания,проблема "справжнього" буття тощо.Шдкре-слювться,що 1стину мислитель витлумачуе екзистекц!йно,тобто як породаеннЕ ¡стини в йкт1 П1знания,а у зв"язку з цим в¡н по-своему зир1шуе "проблему Канта".Спираючись на властив! украш-ськЫ ф!лософ11 категори "видиме" I "невидиме",Юркевич пока-зув.що людський свIт е св!том речей,що мають видиму I невидиму сторони.Людина спроможна юзнати реч1,бо вони - це "омовленГ' лкдиною обставини 'II св1тобуття.

Розробляючи реал1стичне розум1ння л1знання,Юркевич,вказу-еться в дисертацп.критикував матергал¡зм.Але не тому.що в1н

"поганий".,а тому.що не ураховуе людський Bmip свгтобуття, ■ занадто багато пргоритету надае матери .атоми яко'1 однаково байдуже творять KopncHi i пшдлив1 для людей pe4i.y зв"язку з цим дисертант розглядае деякг аспекти полем¡ки Юркевича з Черншпевським.

1сторично,в{домо,Юркевич започатковуе "украшську школу"-в рос1Йськ1Й ф!Л0С0ф11 XIX ст..продовжуючи книжницько-акаде-м1чну традицш в тлумачешп niзнания.Одночасно соц1ально-1С-торичш.та культурологiчнi аспекти п1знавального процесу роз-роблялись М.Драгомановим та I.Франком,продовжуючи,таким чином, традицГГ Кирило-Мефодгевського товариства.

Драгоманов,показуеться в дисертац}Y,продоЕжував розроб-ляти ш'знавальну концешпю у р!чищ{ типових категор1й, укра-Кнського свГ.тогляду.тобто через.призму космосу i хаосу,св}т-ла i тьми,видимого i невидимого.Зокрема.свit сприймався ним роз'под|леним.на."св1тло". i "тьму",у якому тьма-д1литься на тьму минулого,тьму су.часного 1. тьму майбутнього.Шзнания знасл{док цього зображуеться як рух людини /народу/ в1д тьми до св1тла.Причому народний рух мае вгдбув'атись при допомоз! укра'шськоУ нацюнально св1домоУ 1нтел{генцп,Вона,вважав Драгоманом,повинна-"ухопитися за нитку",котра е. в народ1,щоб вивести його на.дорогу ni знания, ocBira i свободи...-

Загалом.вказуеться в роботi,для Драгоманова. характерний соц]ально-Мсторичний .шдх!д до шзнання.як до складно'1 сус-п{льно'1 .системи.Пошукач розглядае такг властив1 Драгоманову походи,як поеднання хронологгчного i культуролог1чного ана-л1зу,виявлення зв"язк1в науки i народного св^торозумшня.а також в!дзначае наявн1сть розгалуженого анал1зу niзнания у сошолопчному acneKTi Дпзнавальна д!яльн!сть клас1в,верств, полiтичних теч1й тощо/.Зазначаеться,що Драгоманов чгтко роз-межовуе наукове дослгджеиня i пропаганду /проев i тництво/.

Змiст науки,з погляду Драгоманова,зумовлюеться сущим i характеризуеться своериною нейтральн1стю метод{в,як! можуть запозичатись з користю для народу.Об"ектом же пропаганди е майбутне.котре не мае власт.чвост! сущого.Майбутне завжди ми-слиться як ¡деал.Отже.у концепц!'! п{знання Драгоманова в}д-

буЕаеться переор1енташя сприйняття I тлумачення п!знания поргвняно з ф1лософ!его Кирило-Мефод!евського товариства.0< ня тяж!ла до розум!ння п!знання,як засобу повернення мину.1 а Драгоманов акцентуе на розум!нн! шзнання.як процесу зас печення реал!зац!¥ народних 1деал1в,отже,майбутнього.

Завершуеться розгляд концептуальних П1дх0д1в до пгзнаь в укра'1нськ1й. ф!лософП' XIX ст. анал1зом вчення I.,Франка. Шдкреслюеться.що Франко вперше в укра'1'нсьх1й дуыш дае я* сно нове. .тлумачення об"екта шзнання.Св^т вш розд!ляе на щий I майбутнШ.,але сам св1т майбутнього.у свою чергу.розл дглявться на можливий 1 неможливий.Основний ф!лософський ! терес Франка у сфер! п¡.знания,вважае.дисертант.полягае в т щоб збагнути сгпвв.гдношення можливого 1 неможливого. св!т1в Досл1Джуючи П1ДХОДИ.Франка до ц!еУ проблеми,пошука,ч ан Л1зуе принципи г. метода,на якг спирався мислитель /принцип свобода I принцип вол1,¡ндуктивний.та-генетичний метод I I значку увагу прид!ляе методолог.! 1.,розроблен!й Франком прот гом 80-х - 90-х рок¡в XIX ст.Йдеться про вчення про поступ

про реалгзм. ..... .................

ЬНдзначаеться передус.¡м-антропоцентричний та етноцентр; ний зм1ст вчення. яро. поступ,його ц!нн1сна. ,спрямован!сть.Фр; ка хвилгов не .те,що "все тече",а те,.чи м!няетвся св1т на кр; чи на г:рше для людей. Шукаючи в1дпов!дь на.питания,в!н ро: робляе ормЧнальну. методолог!ю.п!знання,котра в!др!зняетьс; В1Д теорШ прогресу ! розвитку.Свгт Франко розглядае полще трично.а поступ /св^топеретворення/ -. хвилетдабним.В дисе] тацп Тюказуеться.що базу вчення про прогрес утворюе ¡дея } ухильного росту. добра на грунт!, рашональност! ,а вчення прс розвиток прообразом мае "завиток" - р!ст бруньки.зернини тс Вчення про поступ не в1дкидае прогрес ¡. розвиток,бо у с т! е те I друге.Проте вчення про поступ передбачае.що прогр ! розвиток властйв! одночаско.багатьом "центрам",через то п нання набуЕаз хаотично'! форми.Робиться у зв"язку з цим висн вок про те.що теоргя поступу мае потужний евргстичний потен ал,не вивчений достат'ньо» м!рою.Г1рнчому роз-виток бруньки I

под. потр1бно без пристрастей спостер|гати,ступен1 прогресу /досягнення науки,техн1ки I ¡н./ треба рахувати.а поступ необ-Х1ДН0 досл1щ^вати.Необх1дн!сть "¡знания виправдовуеться у ви-падку розумшня св1топеретворення,як процесу поступу.

Вчення про поступ,вказуеться в дисерташI,пов"язане з вчен-ням Франка про реал1зм.В1Н розмежовуе !деал!зм,матер!ал 1зм 1 реал1зм.1деал1зм Франко вважав придатним не для шзнання.а для пропаганди,коли буття осягаеться з вершин Гдеалу.Матер!ал1сти-чну методолог1ю вш пов"язуе з в1рою у матер1ю,що заповнгое весь св{т..Щзнания та оволодшня матер1вю вимагаз багато праш I того,щоб 11.здобутками.користувались сам! працююч1.Реал1зм же Франко розглядаз як фглософгю I метод.п г знания,як науку,що адекватно вгдтворюе образ прац1знания,сшлкування Л життя.

Реал!стична.ф!лософ1я особлива тим,що не визнае н1яко'1 абсолютно! /"в!чно1"/ субстанц1'1,але шлком антропоцентрична,бо визнае д!йсним Т1'льки наявне.Те,що в предметом людського п}з-нання 1 праш.0тже,рзал!стична концепц!я шзнания Франка грун-туеться на "поправцГ'.яку вносить людина у ,св1Т...

Вчення про поступ I реал¡зм.Франка,на думку дис.ертанта, е своер!дним завершениям тривалого формування концетш- п1 знания в украшськ1й ф[лософ!У.набуття нею "зр}лост!" I ч(тко вираже-но! самобутност1.

Змгстовна частина дисертад!!' завершуеться висновками.у яких вказуеться,що формування концепцп шзнання в украУнсьшй фгло-софп визначалось передуем характером св1тов!дношень,на як; спирались мислител'1 при виршенн! свгтоглядних проблем п г знания. Зокрема, через всю ¡сторш укра'/нсько!' фЦо.софп проходить переконання в тому.що до п1знання сл1Д пдаодити як до свободно! творчо! д1яльност1 .котра е шдставою для. ¡ншо! д Г ¥ людини.

Висловлюеться також думка,що потргбно при розробц} питань шзнания ураховувати особливост1 категорШ украУнсько"! ф}лосо-ф1 кВажливо,дал!,вести р!знопланов! пооблемн]_ досл1дження шз-нання в IсторIУ украУнсько! философ!I,грунтовно досл1дити питания ^знания в украшськШ ф^ософп XX" ст.

Основн{ положения дисергапП викладен1 в таких публ|ка Ц1 ях пошукача:

• Концепт я дознания в укра!нськШ ФыософН.: Курс лекШй. К., 1СД МО Укра!ни. - 1993. /12,1 д.а./

Общественное производство и познание ./Познание как предмет историко-магериалисгяческого исследования./ - м.,ИНИ0Н АН

СССР. - 1990. - Лед. Л 40952. / 205 о./

®1лоооф1я доступу 1 стратег!я Укра1ни.// в1че.-д4.-1993./1

Проблема кагегор1й укра1ноько1 ф]лософсъко1 культура.// Ук] ська культура.: Тези республ1кансько! кон&еренцП.Ки1в,199ч К., НШ ВО. - 1993. /0,1 Д.а./

Проблема наШ онального а украХнсы^й ф1лооофП.// Цроблеш . ФиософП./ Вал. 94. - К.,"Вшца школа.- 1992. - /0,5 д.а./

Человеческий фактор ускорения и его сирукхура.// Человечес* фактор: единство сознательности и деятельности. - К., Поли! издах. - 1989. /2 п.л./

Софальна детерм!наШя плгоал1зму мислення. // Тези допов^ М1жвуз1всько! науково1 конференщ! .црисвячено! 75-р1 ччи Чер нШвського педагвг1 чявго !нотигу1у.-Черн1г1в.-1991.- /0,1

Союз исторического материализма и социогуманитарных дасшшл в процессе подгговки спешалистов гуманитарного профиля. // Проблемы философии./ Выя. 80. - К.,Вища школа. - 1989. / В авторстве, 0,5 п.л./. .. .

0собливосг1 Шзнания ооШально! ййсносп.// В1сник Ки1вськ университету. - Ф1лософ1я. - Л 20. - 1988. /У сд1вавг.,0,5

Содержание общественного познавательного процесса. // Пробл философии./ Вып. 71. - К., Выща школа.- 1987. /0,5 п.л./

Фхлософ1я миру в борогьб1 гооги гдеологН в1йни. // Ф!лософ еька думка. - Л 2. - 1986 / 0,3 д.а./

Наука як явище культури.// Людина I сусШльсгво.: Учбовий п< С1бник дляучигел1в I учШв шк!л. - Чернов, Ч1УКВ. - 1993, / 0,4 д.а./

Методологические Функции категории "форма сознания". // Прос мы философии. / Вып. 62. - 1983. /0,6 п.л./

Обзор отзывов на статью В.Ж.Келле и М.Я.Ковальзона. // Водрс философии. - л 12. - 1983 /87 - 88 е./

На допомогу I деолог1чному активу.// Комун!ст Укра1ни. - 3. 1983. /У сШвавгорегя!, 0,3 Д.а./.

О предмете философско-сошологического анализа общества как субьекга познания. // Проблемы философии. / Вып. 52. - К., Вища школа. - 1981. /В соааг., 0,5 п.л./

Критика буржуазных фальсификаций объективности общественного познания. // Проблемы философии. / Вып. 49. - К.,Выща школа.-1980. - /В соавг., 0,5 п.л./

Единство исгврического.гносеологаческого и социологического анализа субьекга познания. // Проблемы (философии. / Вып. 45.-К.,Выща школа. - 1979. / В соавг., 0,5 п.л./

Сои! алый 1 гносеолог1Чн1 передумови становления науки. // Проблеми Ф!лософП./ Вип. 43. - К., Вища школа. -1978 /0,5 д.а./

1сторичний магер1ал1зм I розвигок сошал! стачного сусщль -

огва. // Ф1лософська думка-й 3. - 1974. /У сщ'вавг., 0,4 д.а./

Парг1Йн1сть I проблема суб"екга. // Цроблеми ф]лософп. / Вип. 31. - К., Вища школа. - 1974. / 0,5 д.а./

0б"екгивн1 факгоря формування знания. // Проблемы ФмософП., Вип. 24. - К.,8-во Ш. - 1972. /0,5 д.а./

Св]дом1сгь як категория марксясгсько} ф1лософ11. // Проблема фиософп. / Вип. 23. - К., В-во КДУ. - 197а /0,5 д.а./

Кол. пхдпр. "ПрОМ1НЬ". Зам.332, тир.60 якэ.